|
Друга книга Ездри*
|
Е$здры 2-z*
|
| * Перекладена з грецької. | |
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця, | И# сотвори2 їwсjа пaсху во їеrли1мэ гDу своемY, и3 пожрE пaсху четвертагwнaдесzть днE пeрваго мцcа, |
|
2
|
2
|
| поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому. | поставлsz свzщeнники по чредaм?ъ въ ри6зы њдBzнны въ цeркви гDни: |
|
3
|
3
|
| І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів. | и3 речE леvjтwмъ свzщеннослужи1телємъ ї}лєвымъ, да њсвzтsтъ себE гDеви на поставлeніе с™aгw ківHта гDнz въ домY, є3г0же создA соломHнъ сhнъ давjдовъ цaрь: |
|
4
|
4
|
| Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його, | не бyдетъ вaмъ взsти є3го2 на рaменахъ и3 нн7э служи1те гDу бGу вaшему и3 пецhтесz њ kзhцэхъ є3гw2 ї}ли, и3 ўгот0вайтесz по nтeчествwмъ и3 племенHмъ вaшымъ по писaнію давjда царS ї}лева и3 по вели1честву соломHна сhна є3гw2: |
|
5
|
5
|
| і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля, | и3 стaните въ цeркви по ўчaстію начaлства nтeческагw вaшегw леvjтскагw, и5же пред8 брaтіею вaшею сынми2 ї}левыми, |
|
6
|
6
|
| заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві. | по чи1ну пожри1те пaсху, и3 жє1ртвы ўгот0вайте брaтіzмъ вaшымъ, и3 сотвори1те пaсху по зaповэди гDни дaннэй мwmсeю. |
|
7
|
7
|
| І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам. | И# дадE їwсjа лю1демъ њбрётшымсz (тaмw) ѓгнцєвъ и3 nвнHвъ три1десzть тhсzщъ, телцє1въ три2 тhсzщы: сі‰ t цaрскихъ дан† сyть по њбэщaнію лю1демъ и3 свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ.. |
|
8
|
8
|
| І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів. | И# дадE хелкjа и3 захaріа и3 сmи1лъ прист†вницы свzти1лища жерцє1мъ на пaсху nвeцъ двЁ тhсzщы шeсть сHтъ, телцє1въ три1ста. |
|
9
|
9
|
| І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів. | И# їех0ніа, и3 самeа, и3 наfанaилъ брaтъ, и3 ґсавjа, и3 nхіи1лъ, и3 їwрaмъ тысzщеначaлницы дaша леvjтwмъ на пaсху nвeцъ пsть тhсzщъ, телцє1въ сeдмь сHтъ. |
|
10
|
10
|
| І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом, | И# си6мъ бhвшымъ, благолёпнw стaша свzщeнницы и3 леvjти, и3мёюще њпрэсн0ки, по племенHмъ |
|
11
|
11
|
| щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час. | и3 по частеначaлствwмъ nтцє1въ, пред8 людьми2 приноси1ти гDу по пи6саннымъ въ кни1зэ мwmсeовэ, и3 тaкw во ќтріе. |
|
12
|
12
|
| І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові. | И# и3спек0ша пaсху nгнeмъ, ћкоже подобaше, и3 жє1ртвы свари1ша въ сосyдэхъ мёдzныхъ и3 въ кон0бэхъ со благов0ніемъ, и3 принес0ша всBмъ, и5же t нар0да. |
|
13
|
13
|
| А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. | И# по си1хъ ўгот0ваша себЁ и3 свzщeнникwмъ брaтіzмъ свои6мъ сыновHмъ ґарw6нимъ. |
|
14
|
14
|
| Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. | Їерeє бо возношaху т{чнаz до концA часA, ґ леvjти ўгот0ваша себЁ и3 жерцє1мъ брaтіи своeй, сынHмъ ґарw6нимъ. |
|
15
|
15
|
| Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя. | Свzщеннопэвцh же сhнове ґсaфwвы бsху въ чинY своeмъ по зaповэди давjдовэ: и3 ґсaфъ, и3 захaріа, и3 є3ддінyсъ и4же бsше t царS. |
|
16
|
16
|
| І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити. | И# вр†тари при кjихждо двeрехъ: да не преступaетъ кjйждо своеS чрєды2, брaтіz бо и5хъ леvjти ўгот0ваша и5мъ. |
|
17
|
17
|
| І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи, | И# соверши1шасz жє1ртвы гDни въ т0й дeнь сотвори1ти пaсху |
|
18
|
18
|
| і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії. | и3 принести2 жє1ртвы на жeртвенникъ б9ій по повелёнію царS їwсjи. |
|
19
|
19
|
| І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів. | И# њбрётшіисz во врeмz то2 пaсху и3 прaздникъ њпрэсн0чный днjй сeдмь. |
|
20
|
20
|
| І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка. | И# не принесeсz пaсха таковA во ї}ли t врeмене самуи1ла прbр0ка, |
|
21
|
21
|
| І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі. | и3 вси2 цaріе ї}лєвы не прaздноваша таковhz пaсхи, каковY сотвори2 їwсjа, и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 їудeє и3 вeсь ї}ль њбрётшійсz во њбитaніи своeмъ во їеrли1мэ. |
|
22
|
22
|
| У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха. | Во nсмоенaдесzть лёто цaрствующу їwсjи прaзднована бhсть пaсха сіS. |
|
23
|
23
|
| І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя. | И# ўпрaвлєна бhша дэлA їwсjєва пред8 гDемъ є3гw2 сeрдцемъ п0лнымъ благочeстіz: |
|
24
|
24
|
| Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля. | и3 ±же њ нeмъ, пи6сана сyть въ прeжнихъ временёхъ, њ согрэши1вшихъ и3 нечeствовавшихъ проти1ву гDа пaче всsкагw kзhка и3 цaрства и3 и4миже њскорби1ша є3го2 въ рaзумэ: и3 словесA гDнz востaша на ї}лz. |
|
25
|
25
|
| І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому. | И# по всемY дэsнію семY їwсjину, случи1сz фараHну царю2 є3гЂпетскому и3дyщу брaнь воздви1гнути въ харкамЂсэ при є3vфрaтэ: и3 и3зhде сопроти1ву є3мY їwсjа. |
|
26
|
26
|
| Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? | И# послA цaрь є3гЂпетскій къ немY, глаг0лz: что2 мнЁ и3 тебЁ є4сть, царю2 їyдинъ; |
|
27
|
27
|
| Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу. | нёсмь на тS п0сланъ t гDа бGа, на є3vфрaтъ бо брaнь моS є4сть: и3 нн7э гDь со мн0ю є4сть, и3 гDь поспэшazй ми2 є4сть, tступи2 t менє2 и3 не сопротивлsйсz гDеви. |
|
28
|
28
|
| Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа. | И# не возврати1сz їwсjа на колесни1цу свою2, но рaтовати є3го2 ўси1ловашесz, не внeмлz словесeмъ їеремjи прbр0ка t ќстъ гDнихъ: |
|
29
|
29
|
| І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії. | но постaви проти1ву є3гw2 брaнь на п0ли магеддHнстэмъ. И# снид0ша нач†лницы ко царю2 їwсjи. |
|
30
|
30
|
| І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю. | И# речE цaрь nтрокHмъ свои6мъ: и3зведи1те мS t брaни, и3знемог0хъ бо ѕэлw2. И# ѓбіе и3звед0ша є3го2 џтроцы є3гw2 и3з8 њполчeніz. |
|
31
|
31
|
| І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх. | И# взhде на колесни1цу вторyю свою2, и3 пришeдъ во їеrли1мъ жи1знь свою2 премэни2, и3 погребeнъ во џтчемъ гр0бэ. |
|
32
|
32
|
| І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому. | И# во всeй їудeи плaкаша њ їwсjи: и3 рыдaше їеремjа прbр0къ њ їwсjи, и3 предсэдsщіи со женaми плaкаху є3го2 дaже до сегw2 днE. И# и3здадeсz сіE бhти всегдA на вeсь р0дъ ї}левъ. |
|
33
|
33
|
| Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських. | Сі‰ же впи6сана сyть въ кни1зэ п0вэстей њ царeхъ їyдиныхъ, и3 к0еждо сотворeное дэsніz їwсjина, и3 слaвы є3гw2, и3 рaзума є3гw2 въ зак0нэ гDни: ±же прeжде сотворє1наz t негw2, и3 ±же нн7э, пи6сана сyть въ кни1зэ царeй ї}левыхъ и3 їyдиныхъ. |
|
34
|
34
|
| І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки. | И# взeмше сyщіи t kзhка їwахaза сhна їwсjина, постaвиша царeмъ вмёстw їwсjи nтцA є3гw2, сyша двaдесzти тріeхъ лётъ. |
|
35
|
35
|
| І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі. | И# цaрствова над8 їyдою и3 над8 їеrли1момъ мцcы три2: и3 tстaви є3го2 цaрь є3гЂпетскій, да не цaрствуетъ во їеrли1мэ. |
|
36
|
36
|
| І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота. | И# наложи2 на нар0дъ (їyдинъ) сребрA тал†нтъ сто2 и3 злaта є3ди1нъ талaнтъ. |
|
37
|
37
|
| І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима. | И# постaви цaрь є3гЂпетскій їwакjма брaта є3гw2 царeмъ їудeи и3 їеrли1му. |
|
38
|
38
|
| І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет. | И# свzзA їwакjмъ вельм0жы, зараки1на же брaта своего2 є4мь и3зведE и3з8 є3гЂпта. |
|
39
|
39
|
| Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом. | Лётъ же бsше двaдесzти пzти2 їwакjмъ, є3гдA цaрствовати начA въ земли2 їyдинэ и3 їеrли1мэ: и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ. |
|
40
|
40
|
| Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон. | На нег0же и3зhде навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, и3 свzзA є3го2 мёдzными ќзами, и3 приведE въ вавmлHнъ: |
|
41
|
41
|
| І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні. | и3 свzщє1нныz сосyды гDни взeмъ навуходон0соръ и3 принeсъ положи2 въ вавmлHнэ во хрaмэ своeмъ. |
|
42
|
42
|
| Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських. | Ґ ±же њ нeмъ глагHланнаz, и3 њ нечистотЁ є3гw2 и3 њ ѕлочeстіи, пи6сана сyть въ кни1зэ времeнъ цaрскихъ. |
|
43
|
43
|
| І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем. | И# воцари1сz їwакjмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2: є3гдa же постaвленъ бhсть, бsше лётъ nсминaдесzти: |
|
44
|
44
|
| Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом. | цaрствова же мцcы три2 и3 днjй дeсzть во їеrли1мэ, и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ. |
|
45
|
45
|
| І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа, | И# по лётэ послaвъ навуходон0соръ, пресели2 є3го2 въ вавmлHнъ вкyпэ со свzщeнными сос{ды гDними, |
|
46
|
46
|
| і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років. | и3 постaви седекjю царS їудeи и3 їеrли1му, сyща лётъ двaдесzти є3ди1нагw: цaрствова же лётъ є3динонaдесzть, |
|
47
|
47
|
| І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ и3 не ўстыдёсz t словeсъ речeнныхъ їеремjею прbр0комъ t ќстъ гDнихъ. |
|
48
|
48
|
| І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого. | И# заклsтъ бhсть t царS навуходон0сора и4менемъ гDнимъ, и3 клsвсz tступи2, и3 њжесточи1въ свою2 вhю и3 сeрдце своE, преступи2 закHннаz гDа бGа ї}лева. |
|
49
|
49
|
| Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній. | И# кнsзіе людjй и3 свzщeнникwвъ мнHгаz беззакHніz сотвори1ша, и3 преступи1ша пaче всёхъ нечист0тъ всёхъ kзhкwвъ, и3 њскверни1ша д0мъ гDень њсвzщeнный во їеrли1мэ. |
|
50
|
50
|
| Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою; | И# послA бGъ nтeцъ и5хъ чрез8 ѓгGла своего2 призвaти и4хъ, ћкw щадsше и3 и3 жили1ще своE: |
|
51
|
51
|
| але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його, | тjи же поругaшасz пHсланнымъ є3гw2: и3 въ џньже дeнь гlа гDь, бsху ругaющесz прbр0кwмъ є3гw2, |
|
52
|
52
|
| доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським. | д0ндеже прогнёванъ т0й на kзhкъ св0й за ѕлочє1стіz, повелЁ и3зhти на ни1хъ царє1мъ халдє1йскимъ: |
|
53
|
53
|
| Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні. | тjи ўби1ша ю4ношъ и5хъ мечeмъ w4крестъ с™aгw д0му и5хъ: и3 не пощадёша ю4ноши и3 дёвы, и3 стaрца и3 младє1нца, |
|
54
|
54
|
| І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон. | но всёхъ предадE въ рyки и4хъ: и3 вс‰ свzщє1нныz сосyды гDни м†лыz и3 вели6кіz, и3 сосyды ківHта гDнz, и3 ц†рскіz ковчeги взeмше принес0ша въ вавmлHнъ: |
|
55
|
55
|
| І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем, | и3 сожг0ша д0мъ гDень, и3 разори1ша стёны їеrли1ма, и3 столпы2 є3гw2 сожг0ша nгнeмъ, |
|
56
|
56
|
| і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон. | и3 скончaша вс‰ честнBйшаz є3гw2 въ ничт0же, и3 њстaвшихсz t мечA tвед0ша и3 вавmлHнъ: |
|
57
|
57
|
| І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії: | и3 бёша раби2 є3мY и3 сынHмъ є3гw2 дaже до цaрства пeрсскагw, во и3сполнeніе словeсъ гDнихъ t ќстъ їеремjиныхъ: |
|
58
|
58
|
| доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати. | д0ндеже благоизв0литъ землS суббw6ты сво‰, во всE врeмz њпустёніz своегw2 суббHтствовати бyдетъ во и3сполнeніе лётъ седми1десzти. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| У перший рік царювання Кира Перського, на сповнення слова Господа з уст Єремії, | Цaрствующу кЂру пeрсскому пeрвагw лёта, во и3сполнeніе сл0ва гDнz ўсты6 їеремjиными, |
|
2
|
2
|
| Господь подвигнув дух Кира, царя Перського, і він оголосив по всьому царству своєму усно і письмово: | воздви1же гDь дyхъ кЂра царS пeрсскагw, и3 проповёда во всeмъ цaрствэ своeмъ, и3 кyпнw писaньми, глаг0лz: |
|
3
|
3
|
| так говорить Кир, цар Перський: Господь Ізраїля, Господь Всевишній поставив мене царем вселенної | сі‰ глаг0летъ кЂръ цaрь пeрсскій: (гDь) менE постaви царS вселeннэй, гDь ї}левъ, гDь вhшній, |
|
4
|
4
|
| і повелів мені побудувати йому дім у Єрусалимі, який в Юдеї. | и3 назнaмена мнЁ создaти є3мY д0мъ во їеrли1мэ, и4же во їудeи: |
|
5
|
5
|
| Отже, хто є з вас, із народу Його, нехай буде Господь його з ним, і нехай він, вирушивши в Єрусалим, який в Юдеї, будує дім Господа Ізраїлевого: Він є Господь, Який живе в Єрусалимі. | ѓще u5бо кто2 є4сть въ вaсъ t kзhка є3гw2, да бyдетъ гDь є3гw2 съ ни1мъ: и3 возшeдъ во їеrли1мъ, и5же во їудeи, да сози1ждетъ д0мъ гDа ї}лева: сeй гDь, и4же всели1сz во їеrли1мэ: |
|
6
|
6
|
| Тому скільки їх живе по місцях, жителі місця того нехай допоможуть їм золотом і сріблом, | є3ли1цы u5бо w4крестъ мёстъ њбитaютъ, да пом0гутъ є3мY, и5же сyть на мёстэ т0мъ, и3 злaтомъ и3 сребр0мъ, |
|
7
|
7
|
| дарунками коней і худоби й іншими приношеннями за обітницею на храм Господа в Єрусалимі. | даsніемъ съ конми2 и3 скwты2 и3 и3нhми по њбэщaнію предлагaемыми во свzти1лище гDне, є4же во їеrли1мэ. |
|
8
|
8
|
| І піднялися старійшини племен коліна Іудиного і Веніамінового і священики і левити й усі, дух яких подвигнув Господь іти і будувати дім Господу в Єрусалимі; | И# стоsщіи нач†лницы колёнwмъ nтeчествъ їyдиныхъ и3 колёна веніамjнова, и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2, и4хже дyхъ воздви1же гDь взhти, создaти д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ, |
|
9
|
9
|
| а всі, що жили в сусідстві з ними, допомагали їм: сріблом і золотом, і конями і худобою і дуже багатьма приношеннями за обітницею багатьох, яких надихнув дух. | и3 и5же w4крестъ и4хъ, помог0ша во всeмъ злaтомъ и3 сребр0мъ, конми2 и3 скwты2 и3 њбётами мн0гими ѕэлw2, и4хже чyвство воздви1жено бhсть. |
|
10
|
10
|
| І цар Кир виніс священні сосуди Господа, які Навуходоносор переніс з Єрусалима і поставив у своєму капищі. | И# кЂръ цaрь и3знесE свzщє1нныz сосyды гDни, и5хже пренесE навуходон0соръ (цaрь вавmлHнскій) и3з8 їеrли1ма и3 постaви и5хъ во јдwлницэ своeй: |
|
11
|
11
|
| Винісши ж їх, Кир, цар Перський, передав їх Мифридату, своєму хранителю скарбів, | и3 и3знесE ты6z кЂръ цaрь пeрсскій и3 предадE | міfрідaту сокровищехрани1телю своемY, |
|
12
|
12
|
| а через нього вони були передані Саманассару, князеві Юдеї. | т0й же предадE сасавассaру власти1телю їудeйскому. |
|
13
|
13
|
| Число ж їх було: узливальниць золотих тисяча, узливальниць срібних тисяча, срібних курильниць двадцять дев’ять, чаш золотих тридцять, срібних дві тисячі чотириста десять, й інших сосудів тисяча. | И$хже сіE число2 бЁ: возливaлницъ златhхъ тhсzща, и3 возливaлницъ срeбрzныхъ тhсzща, кади1лницъ срeбрzныхъ двaдесzть дeвzть, фі†лъ златhхъ три1десzть, срeбрzныхъ двЁ тhсzщы четhре ст† и3 дeсzть, и3 и3нhхъ сосyдwвъ тhсzща: |
|
14
|
14
|
| Усіх сосудів золотих і срібних принесено п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять. | всёхъ же сосyдwвъ пренесeныхъ златhхъ и3 срeбрzныхъ пsть тhсzщъ четhре ст† шестьдесsтъ дeвzть. |
|
15
|
15
|
| І принесені вони Саманассаром і тими, що повернулися з ним з полону Вавилонського, у Єрусалим. | Принесeни же сасавассaромъ вкyпэ съ тёми, и5же t плэнeніz и3з8 вавmлHна во їеrли1мъ. |
|
16
|
16
|
| Під час же царювання Артаксеркса, царя Перського, Вилем і Мифридат, і Тавеллій і Рафим, і Веєлтефм і Самеллій писар та інші, які змовилися з ними, що жили в Самарії й інших місцях, написали йому такий лист: | Во временёхъ же ґртаxeрxа царS пeрсскагw, восписaша є3мY на њбитaющихъ во їудeи и3 їеrли1мэ ви1лемосъ и3 міfрідaтъ, и3 тавeллій и3 раfЂмъ, и3 веелтefмъ и3 самeллій писeцъ, и3 пр0чіи соучинeнніи, њбитaющіи въ самарjи и3 во и3нhхъ мёстэхъ, нижепи1санное послaніе: |
|
17
|
17
|
| Цареві Артаксерксу, господарю, раби твої Рафим, описувач подій, і Самеллій писар, та інші з ради їх, і судді, які знаходяться у Келе-Сирії і Фінікії. | царю2 ґртаxeрxу господи1ну џтроцы твои2, раfЂмъ писeцъ слyчаєвъ и3 самeллій писeцъ, и3 пр0чіи t совёта и4хъ и3 судіи6, и5же въ кілисmрjи и3 фінікjи: |
|
18
|
18
|
| Нехай буде нині відомо господарю царю, що юдеї, які вийшли від вас до нас, прийшовши у Єрусалим, у це відступницьке і підступне місто, влаштовують площі його, відновлюють стіни і закладають підвалини храму. | и3 нн7э знaемо да бyдетъ господи1ну царю2, ћкw їудeє, и5же взыд0ша t вaсъ, къ нaмъ пришeдшіи во їеrли1мъ грaдъ tмeтный и3 стропти1вый, созидaютъ тHржища є3гw2, и3 составлsютъ стёны є3гw2, и3 хрaмъ воздвизaютъ: |
|
19
|
19
|
| Отже, якщо це місто буде відбудоване і стіни його закінчені, то вони не тільки не погодяться платити податі, але і повстануть проти царів. | ѓще u5бо грaдъ т0й сози1ждетсz и3 стёны совершє1ны бyдутъ, не т0кмw дaни не потерпsтъ даsти, но и3 царє1мъ воспроти1вzтсz: |
|
20
|
20
|
| І оскільки уже почата побудова храму, то ми за благо визнали не нехтувати цим, | ґ понeже дёйствуютсz ±же њ хрaмэ, прaвw бhти разсуждaемъ не презрёти сегw2, |
|
21
|
21
|
| але сповістити господаря царя, чи не благоугодно тобі подивитися в книгах батьків твоїх. | но знaемо сотвори1ти господи1ну нaшему царю2, да ѓще возмни1тсz тебЁ, да взhщетсz въ кни1гахъ nтє1цъ твои1хъ, |
|
22
|
22
|
| Ти знайдеш запис про те у пам’ятних книгах, і довідаєшся, що це місто було зрадником і бентежило царів і міста, | и3 њбрsщеши въ лэтопи1сцэхъ пи1сано њ тёхъ, и3 познaеши, ћкw грaдъ т0й бsше tмeтникъ и3 царeй и3 грaды смущaющь, |
|
23
|
23
|
| а юдеї — відступники, які вічно робили в ньому змови, з якої причини і було спустошене це місто. | и3 їудeє tст{пницы, и3 њполчeніе сотворsюще въ нeмъ t вёка, є3sже рaди вины2 и3 грaдъ т0й њпустошeнъ бhсть: |
|
24
|
24
|
| Отже, тепер сповіщаємо тебе, господарю царю, що коли побудується це місто і відновляться стіни його, то не буде для тебе проходу в Келе-Сирію і Фінікію. | нн7э u5бо знaемо ти2 твори1мъ, господи1не царю2 ћкw ѓще грaдъ сeй создaнъ бyдетъ и3 стёны є3гw2 возстaвлєны бyдутъ, и3сх0ду тебЁ ктомY не бyдетъ въ кілисmрjю и3 фінікjю. |
|
25
|
25
|
| Тоді цар написав у відповідь Рафиму, описувачу подій, і Веєлтефму і Самеллію писарю й іншим, які згодилися з ними, і жили в Самарії і Сирії і Фінікії, таке: | ТогдA восписA цaрь раfЂму пи1шущему случaємаz и3 веелтefму и3 самeллію писцY и3 пр0чымъ, соучинє1нымъ и3 њбитaющымъ въ самарjи и3 сmрjи и3 фінікjи, сі‰ пи6санаz: |
|
26
|
26
|
| прочитав я лист, який ви надіслали мені, і наказав розглянути; і знайдено, що це місто здавна повстає проти царів, | чт0хъ послaніе, є4же послaсте ко мнЁ: повелёхъ u5бо взыскaти, и3 њбрётено є4сть, ћкw грaдъ т0й є4сть t начaла царє1мъ противлsющьсz, |
|
27
|
27
|
| і люди ці піднімають у ньому заколоти і війни, і були царі в Єрусалимі сильні і могутні, які володіли і збирали данину з Келе-Сирії і Фінікії. | и3 человёцы tступлє1ніz и3 њполчeніе въ нeмъ сотворsюще, и3 цaріе крёпцы и3 жeстоцы бhша во їеrли1мэ, њбладaюще и3 д†ни налагaюще на кілисmрjю и3 фінікjю: |
|
28
|
28
|
| Отже, тепер я наказав заборонити цим людям будувати це місто, і стежити, щоб нічого більш не робилося | нн7э u5бо повелёхъ возбрани1ти человёкwмъ w4нымъ созидaти грaдъ и3 пред8усмотрsти, да ничт0же б0лэ си1хъ сотворsтъ, |
|
29
|
29
|
| і щоб не мали подальшого успіху зловмисні дійства до занепокоєння царів. | ни да происх0дzтъ бо мнHжайшаz лук†вства, во є4же царє1мъ трyдъ твори1ти. |
|
30
|
30
|
| Після прочитання написаного від царя Артаксеркса, Рафим і Самеллій писар і ті, що змовилися з ними, поспішно вирушили в Єрусалим з кіннотою й ополченням народу | ТогдA прочeтше t царS ґртаxeрxа напи6саннаz раfЂмъ и3 самeллій писeцъ и3 съ ни1ми соучинeнніи, впрsгше потщaннw пріид0ша во їеrли1мъ съ кHнники и3 нар0днымъ њполчeніемъ, |
|
31
|
31
|
| і почали утримувати тих, що будують. І зупинилося будівництво Єрусалимського храму до другого року царювання Дарія, царя Перського. | и3 начaша созидaющихъ ўдержавaти: и3 ўпраздни1сz созидaніе хрaма, и4же во їеrли1мэ, дaже до вторaгw лёта цaрства дaріа царS пeрсскагw. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| І зробив цар Дарій великий бенкет своїм підданим і домашнім своїм і усім вельможам Мідії і Персії, | И# воцари1всz дaрій сотвори2 вeчерю вели1ку всBмъ, и5же под8 ни1мъ, и3 всBмъ, и5же t д0му р0да є3гw2, и3 всBмъ вельм0жамъ ми6дскимъ и3 пє1рсскимъ, |
|
2
|
2
|
| і всім сатрапам і воєначальникам, і начальникам підвладних йому країн від Індії і до Ефіопії у ста двадцяти семи сатрапіях. | и3 всBмъ сатрaпwмъ, и3 намёстникwмъ, и3 воев0дамъ, и5же под8 ни1мъ t їндjи дaже до є3fі0піи на сто2 двaдесzть сeдмь воев0дствъ. |
|
3
|
3
|
| І їли і пили і, наситившись, розійшлися; цар же Дарій пішов у спальню свою і спав, і потім прокинувся. | И# є3гдA kд0ша и3 пи1ша, и3 насhтившесz возврати1шасz, тогдA дaрій цaрь вни1де въ л0жницу свою2, и3 поспA и3 возбуди1сz. |
|
4
|
4
|
| Тим часом троє юнаків охоронців, які охороняли тіло царя, сказали один одному: | ТогдA тріE ю4нwши тэлeсніи стрaжы, и5же стрежaху тёло царeво, рек0ша дрyгъ ко дрyгу: |
|
5
|
5
|
| нехай кожен з нас скаже одне слово про те, що сильніше за все? І чиє слово виявиться розумнішим за інше, тому цар Дарій дасть великі дарунки і велику нагороду. | рцeмъ кjйждо t нaсъ є3ди1но сл0во: и3 и4же превозм0жетъ, и3 є3гHже kви1тсz сл0во мудрёйше другaгw, дaстъ є3мY цaрь дaрій дaры вели6кіz и3 п0чєсти вели6кіz, |
|
6
|
6
|
| І буде той одягатися в багряницю і пити з золотих сосудів, і спати на золоті, і їздити на колісниці з конями в золотих вуздах, носити на голові пов’язку з висону і намисто на шиї, | и3 порфЂрою њдёzнъ бyдетъ, и3 во злaтэ пи1ти и3 на злaтэ спaти, и3 колесни1цу златоyздну, и3 кідaръ вmсс0нный, и3 гри1вну w4крестъ вhи, |
|
7
|
7
|
| і сяде він другим після Дарія за мудрість свою, і буде називатися родичем Дарія. | и3 вторhй сsдетъ по дaріи рaди премyдрости своеS, и3 ср0дникъ дaріевъ наречeтсz. |
|
8
|
8
|
| І негайно, написавши кожен своє слово, запечатали і поклали під узголів’я царя Дарія і сказали: | И# тогдA написaвше кjйждо своE сл0во запечaташа и3 подложи1ша под8 возглaвіе дaріа царS, |
|
9
|
9
|
| коли цар встане, подадуть йому це писання, і за ким визнає цар і троє вельмож перських, що слово його мудріше, тому дасться перевага, як написано. | и3 рек0ша: є3гдA востaнетъ цaрь, дадyтъ є3мY писaніе, и3 є3г0же разсyдитъ цaрь и3 три2 вельмHжи пeрсстіи, ћкw сл0во є3гw2 мудрёйше є4сть, томY да дaстсz побёда, ћкоже пи1сано є4сть, |
|
10
|
10
|
| Один написав: сильніше за все вино. | Е#ди1нъ написA: сильнёе є4сть віно2, |
|
11
|
11
|
| Інший написав: сильніший цар. | Другjй написA: сильнёе є4сть цaрь. |
|
12
|
12
|
| Третій написав: сильніші жінки, а над усім здобуває перемогу істина. | Трeтій написA: сильнёе сyть жєны2, пaче же всёхъ побэждaетъ и4стина. |
|
13
|
13
|
| І ось, коли цар встав, подали йому це писання, і він прочитав. | Е#гдa же востA цaрь, взeмше пис†ніz дaша є3мY, и3 прочтE. |
|
14
|
14
|
| І, пославши, покликав усіх вельмож Персії і Мідії, і сатрапів і воєначальників, і начальників областей і радників, | И# послaвъ созвA всёхъ вельм0жей пeрсскихъ и3 ми1дскихъ и3 сатрaпwвъ, и3 воев0дъ и3 намёстникwвъ и3 v3пaтwвъ, |
|
15
|
15
|
| і сів у дорадчій палаті, і прочитано було перед ними писання. | и3 сёде въ совётнэй палaтэ, и3 прочтeно бhсть писaніе пред8 ни1ми. |
|
16
|
16
|
| І сказав: покличте цих юнаків, нехай вони пояснять слова свої. І були покликані і ввійшли. | И# речE: призови1те ю4ношъ, и3 тjи и3звэстsтъ словесA сво‰. И# при1звани бhша и3 внид0ша. |
|
17
|
17
|
| І сказав їм: поясніть нам написане. І почав перший, який сказав про силу вина, і говорив так: | И# речE и5мъ: возвэсти1те нaмъ њ тёхъ, ±же пи6сана сyть. И# начA пeрвый, и4же глаг0ла њ крёпости вінA, |
|
18
|
18
|
| О, мужі! Яке сильне вино! Воно приводить у затьмарення розум усіх людей, які п’ють його; | и3 речE си1це: q=^, мyжіе, к0ль премогaетъ віно2! всёхъ человBкъ пію1щихъ є3го2 прельщaетъ: |
|
19
|
19
|
| воно робить розум царя і сироти, раба і вільного, бідного і багатого одним розумом; | ќмъ царeвъ и3 си1рагw твори1тъ ќмъ є3ди1нъ, и3 рабA и3 своб0днагw, и3 ўб0гагw и3 богaтагw, |
|
20
|
20
|
| і всякий розум перетворює на веселість і радість, так що людина не пам’ятає ніякої печалі і ніякого боргу, | и3 всsкъ ќмъ превращaетъ въ безстрaшіе и3 весeліе, и3 не пaмzтуетъ всsкіz печaли и3 всsкагw д0лга: |
|
21
|
21
|
| і всі серця робить воно багатими, так що ніхто не думає ні про царя, ні про сатрапа, і всякого змушує воно говорити про свої таланти. | и3 вс‰ сердцA сотворsетъ бог†та, и3 не пaмzтуетъ царS, нижE вельм0жи, и3 вс‰ по талaнтwмъ глаг0лати твори1тъ: |
|
22
|
22
|
| І коли сп’яніють, не пам’ятають про приязнь до друзів і братів і швидко оголюють мечі, | и3 не пaмzтуютъ, є3гдA пію1тъ, ўгождaти другHмъ и3 брaтіи, и3 не мн0гw пот0мъ и3звлачaтъ мечы2: |
|
23
|
23
|
| а коли протверезяться від вина, не пам’ятають, що робили. | и3 є3гдA t вінA востaнутъ, не п0мнzтъ, ±же сотвори1ша: |
|
24
|
24
|
| О, мужі! Чи не сильніше за все вино, коли змушує так чинити? І, сказавши це, замовк. | q=^, мyжіе не премогaетъ ли віно2, є4же тaкw понуждaетъ твори1ти; И# ўмолчA глаг0лавый си1це. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| І почав говорити другий, який сказав про силу царя. | И# начA вторhй глаг0лати, рекjй њ крёпости цaрстэй: |
|
2
|
2
|
| О, мужі! Чи не сильні люди, які володіють землею і морем і всім, що знаходиться в них? | q=^, мyжіе! не премогaютъ ли человёцы, зeмлю и3 м0ре њбдержaще, и3 вс‰, ±же въ ни1хъ; |
|
3
|
3
|
| Але цар перемагає і панує над ними і повеліває ними, і в усьому, що б не сказав їм, вони підкорюються. | цaрь же премогaетъ и3 госп0дствуетъ всёми и3 владhчествуетъ и4ми, и3 всE, є4же речeтъ и5мъ, творsтъ: |
|
4
|
4
|
| Якщо скаже, щоб вони ополчалися один проти одного, вони виконують; якщо пошле їх проти ворогів, вони йдуть і руйнують гори і стіни і вежі, | ѓще речeтъ и5мъ твори1ти брaнь ко дрyгъ дрyгу, творsтъ: и3 ѓще п0слетъ и5хъ на супостaты, и4дутъ и3 и3стрывaютъ г0ры и3 стёны и3 столпы2, |
|
5
|
5
|
| й убивають і бувають вбитими, але не переступають слова царського; якщо ж переможуть, усе приносять царю, що одержать у здобич, і все інше. | ўбивaютъ и3 ўбивaеми бывaютъ, и3 царeва словесE не преступaютъ: ѓще же побэдsтъ, царю2 прин0сzтъ вс‰, и3 є3ли6ка ѓще плэнsтъ, и3 и4на вс‰: |
|
6
|
6
|
| І ті, які не ходять на війну і не воюють, але обробляють землю, після посіву, зібравши жниво, також приносять цареві | и3 є3ли1цы не вою1ютъ, нижE њполчaютсz, но дёлаютъ зeмлю, пaки, є3гдA сёютъ, зажинaюще прин0сzтъ царeви, |
|
7
|
7
|
| і, примушуючи один одного, приносять цареві данину. | и3 є3ди1нъ другaго понуждaюще, прин0сzтъ дaнь царю2: |
|
8
|
8
|
| І він один, якщо скаже убити — убивають; якщо скаже відпустити — відпускають; сказав бити — б’ють; | и3 т0й сaмъ є3ди1нъ є4сть: ѓще речeтъ ўби1ти, ўбивaютъ: ѓще речeтъ tпусти1ти, tпускaютъ: речeтъ порази1ти, поразsтъ: |
|
9
|
9
|
| сказав спустошити — спустошують; сказав будувати — будують; сказав зрубати — зрубують; сказав насадити — насаджують; | речeтъ разори1ти разорsтъ: речeтъ созидaти, созидaютъ: речeтъ, посэцhте, посэцaютъ: речeтъ насади1ти, насаждaютъ: |
|
10
|
10
|
| і весь народ його і військо його підкорюються йому. Крім того, він лежить, їсть і п’є і спить, | и3 вси2 лю1діе є3гw2 и3 си6лы є3гw2 слyшаютъ є3ди1нагw: и3 къ си6мъ т0й возлежи1тъ, ћстъ и3 піeтъ и3 спи1тъ: |
|
11
|
11
|
| а вони стережуть довкола нього і не може ніхто відійти і робити справи свої, і не може не послухатися його. | тjи же стрегyтъ w4крестъ є3гw2 и3 не м0гутъ tити2, кjйждо твори1ти дёлъ свои1хъ, нижE преслyшаютъ є3гw2: |
|
12
|
12
|
| О, мужі! Чи не сильніший за всіх цар, коли так підкорюються йому? — І замовк. | q=^, мyжіе! кaкw не превозмогaетъ цaрь, є3г0же тaкw слyшаютъ; И# ўмолчA. |
|
13
|
13
|
| Третій же, який сказав про жінок і про істину, — це був Зоровавель, — почав говорити: | Трeтій же, и4же речE њ женaхъ и3 њ и4стинэ, т0й є4сть зоровaвель, начA глаг0лати: |
|
14
|
14
|
| О, мужі! Чи не великий цар, і багато хто з людей, і чи не сильне вино? Але хто панує над ними і володіє ними? чи не жінки? | q=^, мyжіе! не вели1къ ли є4сть цaрь и3 мн0зи человёцы, и3 віно2 не премогaетъ ли; кт0 же є4сть влaствуzй и4ми и3ли2 кто2 госп0дствуzй и4ми; не жєны2 ли; |
|
15
|
15
|
| Жінки народили царя і весь народ, який володіє морем і землею; | жєны2 роди1ша царeй и3 всёхъ людjй, и5же госп0дствуютъ над8 м0ремъ и3 землeю: |
|
16
|
16
|
| і ними народжені і ними вигодувані ті, які насаджують виноград, з якого робиться вино; | и3 t тёхъ рождeни сyть, и3 ты6z воздои1ша тёхъ, и5же насади1ша віногрaды, t кот0рыхъ віно2 твори1тсz: |
|
17
|
17
|
| вони роблять одяг для людей і доставляють прикраси людям, і люди не можуть бути без дружин. | и3 ты6z творsтъ ри6зы (кр†сны) человёкwмъ, и3 ты6z творsтъ слaву человёкwмъ, и3 не м0гутъ человёцы бhти без8 жeнъ: |
|
18
|
18
|
| Якщо зберуть золото і срібло і всякі коштовності, а потім побачать одну жінку, гарну лицем і красиву, | и3 ѓще соберyтъ злaто и3 сребро2 и3 всsку вeщь крaсну, и3 ўви1дzтъ женY є3ди1ну добрY зрaкомъ и3 красот0ю, |
|
19
|
19
|
| залишивши все, спрямовуються до неї і, розкривши рот, дивляться на неї, і всі приліплюються до неї більше, ніж до золота і срібла і до всякої коштовної речі. | и3 вс‰ сі‰ њстaвльше, на ню2 внeмлютъ, и3 tвeрстыми ўсты6 зрsтъ ю5, и3 вси2 џныz желaютъ пaче злaта и3 сребрA и3 всsкіz вeщи предрагjz: |
|
20
|
20
|
| Чоловік залишає свого батька, який виховав, і країну свою і приліпляється до дружини своєї; | человёкъ nтцA своего2 њставлsетъ, и4же воспитA є3го2 и3 свою2 странY, и3 ко своeй женЁ прилэплsетсz, |
|
21
|
21
|
| і з дружиною залишає душу, і не пам’ятає ні батька, ні матері, ні країни своєї. | и3 съ жен0ю њставлsетъ дyшу, и3 нижE nтцA пaмzтуетъ, ни мaтере, нижE страны2: |
|
22
|
22
|
| І з цього слід вам пізнати, що жінки панують над вами. Чи не піднімаєте ви трудів і чи не напружуєте зусиль, і чи не віддаєте і чи не приносите всього дружинам? | и3 tсю1ду подобaетъ вaмъ разумёти ћкw жєны2 влaствуютъ вaми: не болёзнуете ли, и3 труждaетесz, и3 вс‰ женaмъ даетE и3 прин0сите; |
|
23
|
23
|
| Бере чоловік меч свій і вирушає, щоб виходити на дороги і грабувати і красти, і готовий плавати по морю і ріках, | и3 взeмлетъ человёкъ nрyжіе своE, и3 и3сх0дитъ на пyть твори1ти разб0й, (ўб‡йства,) и3 татьбY и3 на м0ре плaвати и3 на рёки, |
|
24
|
24
|
| лева зустрічає, і в темряві блукає; але як тільки украде, забере й ограбує, відносить те до коханої. | и3 львA ви1дитъ, и3 во мрaкъ вх0дитъ: и3 є3гдA ўкрaдетъ и3 похи1титъ и3 корhсть њбрsщетъ, ко возлю1бленнэй своeй прин0ситъ: |
|
25
|
25
|
| І більше любить чоловік дружину свою, ніж батька і матір. | и3 пaче лю1битъ человёкъ женY свою2, нeжели nтцA и3 мaтерь: |
|
26
|
26
|
| Багато збожеволіли через жінок і зробилися рабами через них. | и3 мн0зи њбезyмишасz t ли1цъ жeнскихъ и3 раби2 бhша рaди тёхъ, |
|
27
|
27
|
| Багато загинули і збилися зі шляху і згрішили через жінок. | и3 мн0зи погиб0ша и3 прельсти1шасz и3 согрэши1ша рaди жeнъ: |
|
28
|
28
|
| Невже тепер не повірите мені? Чи не великий цар владою своєю? Чи не бояться всі країни доторкнутися до нього? | и3 нн7э не вёруете ли мнЁ; не вели1къ ли є4сть цaрь во влaсти своeй; не вс‰ ли страны6 не смёютъ прикоснyтисz є3мY; |
|
29
|
29
|
| Я бачив його й Апамину, дочку славного Вартака, царську наложницю, яка сидить праворуч царя; | ви1дэхъ є3го2 и3 ґпами1ню, дщeрь вартaка ди1внагw, нал0жницу царeву, сэдsщую њдеснyю царS |
|
30
|
30
|
| вона знімала вінець з голови царя і покладала на себе, а лівою рукою вдаряла царя по щоці. | и3 teмлющую діади1му со главы2 царє1вы и3 возлагaющу на себE, и3 по лани1тэ біsше царS лёвою рук0ю: |
|
31
|
31
|
| І, попри все те, цар дивився на неї, розкривши рот: якщо вона усміхнеться йому, усміхається і він; якщо ж вона розсердиться на нього, він пестить її, щоб помирилася з ним. | и3 кромЁ си1хъ цaрь tвeрстыми ўсты6 зрsше на ню2: и3 ѓще посмэeтсz пред8 ни1мъ, смэeтсz и3 џнъ: ѓще же разгнёвана бyдетъ нaнь, ласкaетъ ю5, д0ндеже примири1тсz є3мY: |
|
32
|
32
|
| О, мужі! Як же не сильні жінки, коли так чинять вони? | q=^, мyжіе, не си6льны ли жєны2, ћкw си1це творsтъ; |
|
33
|
33
|
| Тоді цар і вельможі глянули один на одного, а він почав говорити про істину. | И# тогдA цaрь и3 вельм0жи смотрsху дрyгъ на дрyга. И# начA глаг0лати њ и4стинэ: |
|
34
|
34
|
| О, мужі! Чи не сильні жінки? Велика земля і високе небо, і швидке у своєму плині сонце, тому що воно в один день обходить коло неба і знову повертається на своє місце. | q=^, мyжіе, не си6льны ли жєны2; вели1ка землS, и3 выс0ко нeбо, и3 бhстро течeніемъ с0лнце, ћкw њбращaетсz на крyзэ небeснэмъ и3 пaки притекaетъ на мёсто своE во є3ди1нъ дeнь: |
|
35
|
35
|
| Чи не великий Той, Хто звершує це? І істина велика і сильніша за все. | не вели1къ ли, и4же сі‰ твори1тъ; и3 и4стина вели1ка и3 крэпчaе пaче всёхъ: |
|
36
|
36
|
| Вся земля взиває до істини, і небо благословляє її, і всі діла трясуться і тремтять перед нею. І немає в ній неправди. | всS землS и4стину призывaетъ, и3 нeбо џную благословлsетъ, и3 вс‰ дэлA трzсyтсz и3 трепeщутъ (є3S), и3 нёсть съ нeю њби1ды ни є3ди1ныz: |
|
37
|
37
|
| Неправедне вино, неправедний цар, неправедні жінки, несправедливі всі сини людські і всі діла їхні такі, і немає в них істини, і вони загинуть у неправді своїй; | њби1дитъ віно2, њби1дитъ цaрь, њби1дитъ жєны2, непрaведни вси2 сhнове человёчестіи, и3 непрaведна вс‰ дэлA и4хъ сицєвaz, и3 нёсть въ ни1хъ и4стины, и3 во своeй непрaвости погибaютъ: |
|
38
|
38
|
| а істина перебуває і залишається сильною у віках, і живе і володарює повік віку. | и4стина же пребывaетъ и3 возмогaетъ во вёкъ, и3 живeтъ и3 њбладaетъ во вёкъ вёка, |
|
39
|
39
|
| І немає в ній упереджености і розрізнення, але робить вона справедливе, віддаляючись від усього несправедливого і злого, і всі схвалюють діла її. | и3 нёсть ў неS пріsтіz лицA, нижE разли1чіz, но пр†ваz твори1тъ и3 t всёхъ непрaведныхъ и3 лукaвыхъ њгребaетсz, и3 вси2 благоволsтъ въ дёлэхъ є3S, |
|
40
|
40
|
| І немає в суді її нічого неправого; вона є сила і царство і влада і велич усіх віків: благословенний Бог істини! | и3 нёсть въ судЁ є3S ничт0же непрaведно: и3 сіS крёпость и3 цaрство, и3 влaсть и3 вели1чество всёхъ вэкHвъ: блгcвeнъ бGъ и4стины. |
|
41
|
41
|
| І перестав він говорити. І всі виголосили тоді і сказали: велика істина і сильніша за все. | И# престA глаг0лати. И# вси2 лю1діе тогдA возопи1ша и3 рек0ша: вели1ка є4сть и4стина и3 премогaетъ. |
|
42
|
42
|
| Тоді цар сказав йому: проси, чого хочеш, більше написаного, і дамо тобі, тому що ти виявився наймудрішим, і будеш сидіти поруч зі мною і будеш називатися родичем моїм. | ТогдA цaрь речE є3мY: проси2 є4же х0щеши, мн0жае пи1саныхъ, и3 дaмъ тебЁ, понeже њбрётенъ є3си2 мудрёйшій, и3 бли1з8 менє2 да сsдеши, и3 ср0дникъ м0й наречeшисz. |
|
43
|
43
|
| Тоді сказав він царю: згадай обіцянку, дану тобою в той день, в який ти прийняв царство твоє, що ти побудуєш Єрусалим | ТогдA речE царю2: помzни2 њбэщaніе твоE, и4мже њбэщaлъ є3си2 создaти їеrли1мъ въ дeнь, въ џньже цaрство твоE пріsлъ є3си2, |
|
44
|
44
|
| і повернеш усі сосуди, взяті з Єрусалима, які відібрав Кир, коли дав обітниці зруйнувати Вавилон, і обіцяв вислати їх туди. | и3 вс‰ сосyды вз‰тыz и3з8 їеrли1ма tпусти1ти, и5хже tлучи2 кЂръ, є3гдA заклsтсz и3зсэщи2 вавmлHнъ, и3 њбэщA послaти тaмw: |
|
45
|
45
|
| А ти обіцяв побудувати храм, який спалили ідумеї, коли Юдея була спустошена халдеями. | тh же њбэщaлъ є3си2 создaти хрaмъ, є3г0же сожг0ша їдумeє, є3гдA њпустошeна бhсть їудeа t халдeи: |
|
46
|
46
|
| І про це саме тепер я прошу тебе, господарю царю, і благаю тебе, і в цьому велич твоя: прошу тебе виконати обіцяне, що ти вустами твоїми обіцяв Цареві Небесному виконати. | и3 нн7э сіE є4сть, є4же прошY t тебє2, г0споди царю2 и3 њ т0мъ молю1 тz, и3 сіE є4сть вели1чество, є4же t тебє2: молю2 u5бо, да сотвори1ши њбэщaніе, є4же њбэщaлъ є3си2 царю2 нбcному сотвори1ти и3з8 ќстъ твои1хъ. |
|
47
|
47
|
| Тоді цар Дарій встав і поцілував його, і написав йому лист до всіх правителів і начальників областей і воєначальників і сатрапів, щоб вони пропустили його і з ним усіх, що йдуть будувати Єрусалим. | ТогдA востaвъ цaрь дaрій, њблобызA є3го2 и3 написA њ нeмъ послaніе ко всBмъ прави1телємъ и3 воев0дамъ, и3 намёстникwмъ и3 вельм0жамъ, да пров0дzтъ є3го2 и3 всёхъ сyщихъ съ ни1мъ восходsщихъ созидaти їеrли1мъ: |
|
48
|
48
|
| Також написав лист до всіх місцевих начальників у Келе-Сирії і Фінікії і тим, що знаходяться на Ливані, щоб привозили з Ливану в Єрусалим кедрові дерева і допомагали йому будувати місто. | и3 всBмъ намёстникwмъ, и5же бsху въ кілисmрjи и3 фінікjи и3 и5же въ лівaнэ, написA послaніе, да прив0зzтъ древA кeдрwва t лівaна во їеrли1мъ и3 да созидaютъ съ ни1мъ грaдъ: |
|
49
|
49
|
| Писав про свободу і для всіх юдеїв, які вирушають із царства в Юдею, щоб ніхто з тих, хто має владу, обласний начальник і сатрап і правитель, не приходив до дверей їхніх, | писa же и3 всBмъ їудewмъ восходsщымъ t цaрства во їудeю њ своб0дэ, да всsкъ си1льный и3 вельм0жа, и3 намёстникъ и3 прави1тель не прих0дитъ ко вратHмъ и4хъ, |
|
50
|
50
|
| але щоб уся країна, якою вони володіють, вилучена була від данини, і щоб ідумеї залишили селища юдеїв, якими вони володіють; | и3 всю2 странY, ю4же њбдержaтъ, бездaнну бhти и5мъ: и3 їдумeє да њстaвzтъ сeла їудє1йскаz, и4миже њбладaютъ: |
|
51
|
51
|
| також щоб давали на побудову храму щорічно по двадцять талантів, доки не буде побудований; | и3 на созидaніе хрaма даsти по всsкое лёто тал†нтъ двaдесzть, д0ндеже сози1ждетсz: |
|
52
|
52
|
| і для приношення на жертовник щоденних всепалень, зверх сімнадцяти приписаних, давали ще по десять талантів на рік; | и3 на жeртвенникъ всесожжє1ніz приноси1ти на всsкъ дeнь, ћкоже и3мёютъ зaповэдь, и3нhхъ тал†нтъ седмьнaдесzть, да прин0сzтъ дeсzть на к0еждо лёто: |
|
53
|
53
|
| і щоб усім, хто вирушає з Вавилона, була воля будувати місто, як самим, так і нащадкам їхнім і всім священикам, які підуть. | и3 всBмъ приходsщымъ t вавmлHна созидaти грaдъ, да бyдетъ своб0да и5мъ и3 сынHмъ и4хъ, и3 всBмъ свzщeнникwмъ приходsщымъ. |
|
54
|
54
|
| Писав також і про утримання і про священичий одяг, у якому служать. | Напісa же и3 подаsніе, и3 свzщeнническую ри1зу (повелЁ дaти), въ нeйже слyжатъ. |
|
55
|
55
|
| Написав давати утримання і левитам до того дня, коли завершиться храм і буде побудований Єрусалим; | И# леvjтwмъ писA даsти њбр0къ дaже до днE, въ џньже соверши1тсz д0мъ и3 їеrли1мъ сози1ждетсz. |
|
56
|
56
|
| і всім, хто стереже місто, наказав давати платню і продовольство. | И# всBмъ стрегyщымъ грaда писA, даsти и5мъ жрeбіи и3 њбр0ки. |
|
57
|
57
|
| Відпустив і всі сосуди, які виділив Кир із Вавилона; і все, що повелів зробити Кир, і він повелів виконати і послати у Єрусалим. | И# tпусти2 вс‰ сосyды, ±же tлучи2 кЂръ t вавmлHна, и3 вс‰ є3ли6ка речE кЂръ сотвори1ти, и3 џнъ повелЁ твори1ти и3 послaти во їеrли1мъ. |
|
58
|
58
|
| І коли вийшов юнак, то підняв лице своє до неба навпроти Єрусалима, дякуючи Царю Небесному, і сказав: | И# є3гдA и3зhде ю4ноша (сeй), воздви1гъ лицE на нeбо прsмw їеrли1му, благослови2 цRS нбcнаго, глаг0лz: |
|
59
|
59
|
| від Тебе перемога і від Тебе мудрість, і Твоя слава, а я Твій раб. | t тебє2 побёда и3 t тебє2 премyдрость, и3 твоS слaва, и3 ѓзъ рaбъ тв0й: |
|
60
|
60
|
| Благословенний Ти, що дарував мені мудрість, і дякую Тобі, Господи, Боже батьків наших. | блгcвeнъ є3си2, и4же дaлъ є3си2 мнЁ премyдрость, и3 тебЁ и3сповёмсz, гDи б9е nтє1цъ нaшихъ. |
|
61
|
61
|
| І, взявши листи, вирушив і прийшов у Вавилон і оголосив усім братам своїм. | И# пріS посл†ніz, и3 и3зhде, и3 пріи1де въ вавmлHнъ, и3 возвэсти2 брaтіи своeй всBмъ. |
|
62
|
62
|
| І вони дякували Богу батьків своїх за те, що дарував їм волю і дозвіл | И# благослови1ша бGа nтє1цъ свои1хъ, ћкw дадE и5мъ њслaбу и3 tпущeніе, |
|
63
|
63
|
| іти і будувати Єрусалим і храм, на якому наречене ім’я Його. І раділи з музикою і веселістю сім днів. | да взhдутъ и3 сози1ждутъ їеrли1мъ и3 хрaмъ, и3дёже и3меновaно є4сть и4мz є3гw2 въ нeмъ. И# рaдовахусz съ мусікjею и3 весeліемъ днjй сeдмь. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Після цього були обрані до вирушення родоначальники за колінами їхніми, і дружини їхні і сини їхні і дочки їхні і раби їхні і рабині їхні з худобою їхньою. | По си1хъ же и3збрaни сyть и3зhти нач†лницы домHвъ nтeчествъ по племенHмъ и4хъ, и3 жєны2 и4хъ, и3 сhнове и4хъ, и3 дщє1ри и4хъ, и3 раби2 и4хъ, и3 рабы6ни и4хъ, и3 ск0ти и4хъ: |
|
2
|
2
|
| Дарій послав з ними тисячу вершників, доки вони не введуть їх у Єрусалим з миром, з музикою, з тимпанами і трубами. | и3 дaрій цaрь послA съ ни1ми кHнники тhсzщу, д0ндеже возведyтъ и5хъ во їеrли1мъ съ ми1ромъ и3 съ мусікjею, съ тmмп†ны и3 трубaми: |
|
3
|
3
|
| І всі брати їхні веселилися, і цар дозволив їм іти разом. | и3 вс‰ брaтіz и4хъ бsху и3грaюще, и3 сотвори2 и5хъ взhти вкyпэ съ ни1ми. |
|
4
|
4
|
| І ось імена мужів, які йшли за племенами їхніми у колінах за старшинством їх: | И# сі‰ сyть и3менA мужeй, и5же взыд0ша по nтeчествwмъ свои6мъ и3 по колёнwмъ въ чaсти начaлствъ свои1хъ: |
|
5
|
5
|
| священики, сини Финеєса, сини Аарона, Ісус, син Іоседека, сина Сареєвого, та Іоаким, син Зоровавеля, сина Салафиїля з дому Давидового, з роду Фареса, коліна ж Іудового, | свzщeнницы сhнове фінеeса, сhна ґарHнz, їисyсъ сhнъ їwседeка сарeова и3 їwакjмъ сhнъ зоровaвелz сhна салаfіи1лева, t д0му давjдова, t р0да фарeсова, колёна же їyдина, |
|
6
|
6
|
| який говорив перед Дарієм, царем Перським, мудрі слова на другому році царювання його, в місяці Нисані, місяці першому. | и4же глаг0лаше при дaріи цари2 пeрсстэмъ словесA прем{дра, во втор0е лёто цaрства є3гw2, мцcа нісaна, пeрваго мцcа. |
|
7
|
7
|
| Ось юдеї, які вийшли з полону переселення, яких переселив у Вавилон Навуходоносор, цар Вавилонський, | Сyть же сjи t їудeи и3зшeдшіи t плёна преселeніz, и5хже пресели2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій въ вавmлHнъ, |
|
8
|
8
|
| і які повернулися в Єрусалим і в інші місця Юдеї, кожен у своє місто, — вийшли з Зоровавелем та Ісусом, Неємією, Зареєм, Рисеєм, Енинеєм, Мардохеєм, Веельсаром, Асфарасом, Реєлієм, Роїмом, Вааною, начальниками їхніми. | и3 возврати1шасz во їеrли1мъ и3 во пр0чую їудeю, кjйждо во св0й грaдъ, и5же пріид0ша съ зоровaвелемъ и3 їисyсомъ, неемjею, захaріею, рисeемъ, є3нинjемъ, мардохeемъ, веелсaромъ, со ґсфарaсомъ, съ реелjемъ, съ роjмомъ съ ваaномъ, нач†лники и4хъ. |
|
9
|
9
|
| Число народу з начальниками їх: синів Фороса дві тисячі сто сімдесят два; синів Сафата чотириста сімдесят два; | Число2 сyщихъ t kзhка и3 нач†лницы и4хъ: сhнове фор0сwвы двЁ тhсzщы и3 сто2 сeдмьдесzтъ двA, сhнове сафaтwвы четhреста сeдмьдесzтъ двA, |
|
10
|
10
|
| синів Ареса сімсот п’ятдесят шість; | сhнове ґрeсwвы сeдмь сHтъ пzтьдесsтъ шeсть, |
|
11
|
11
|
| синів Фааф-Моава із синами Ісуса та Іоава дві тисячі вісімсот дванадцять; | сhнове фаafъ-мw†вли двЁ тhсzщы џсмь сHтъ и3 дванaдесzть, |
|
12
|
12
|
| синів Ілама тисяча двісті п’ятдесят чотири; синів Зафуї дев’ятсот сімдесят п’ять; синів Хорве сімсот п’ять; синів Ваннія шістсот сорок вісім; | сhнове и3лaмwвы тhсzща двёсти пzтьдесsтъ четhре, сhнове заf{ины дeвzть сHтъ четhредесzть пsть, сhнове корвewвы сeдмь сHтъ пsть, сhнове ван‡ины шeсть сHтъ четhредесzть џсмь, |
|
13
|
13
|
| синів Вивая шістсот тридцять три; синів Арге тисяча триста двадцять два; | сhнове вив†ины шeсть сHтъ двaдесzть три2, сhнове садaсwвы три2 тhсzщы двёсти двaдесzть двA, |
|
14
|
14
|
| синів Адоникама шістсот тридцять сім; синів Вагоя дві тисячі шістсот шість; синів Адина чотириста п’ятдесят чотири; | сhнове ґдwнікaмwвы шeсть сHтъ шестьдесsтъ сeдмь, сhнове вагHины двЁ тhсzщы шестьдесsтъ шeсть, сhнове ґдінyєвы четhре ст† пzтьдесsтъ четhре, |
|
15
|
15
|
| синів Атира від Єзекії дев’яносто два; синів Килана й Азинана шістдесят сім; синів Азара чотириста тридцять два; | сhнове ґтирезекjєвы дeвzтьдесzтъ двA, сhнове кілaнwвы и3 ґзитaсwвы шестьдесsтъ сeдмь, сhнове ґзурaнwвы четhре ст† три1десzть двA, |
|
16
|
16
|
| синів Анниса сто один; синів Арома тридцять два; синів Вассая триста двадцять три; синів Арсифурифа сто два; | сhнове ґнанjєвы сто2 є3ди1нъ, сhнове ґр0мwвы три1десzть двA, сhнове вассaєвы три1ста дванaдесzть три2, сhнове ґрсіфурjfwвы сто2 двA, |
|
17
|
17
|
| синів Ветируса три тисячі п’ять; синів Вефломонських сто двадцять три; | сhнове метjрwвы три2 тhсzщи пsть, сhнове t веfлwмHнwвъ сто2 двaдесzть три2, |
|
18
|
18
|
| з Нетофаса п’ятдесят п’ять; з Анафофа сто п’ятдесят вісім; з Вефасмона сорок два; | и5же t нетwфаи2 пzтьдесsтъ пsть, и5же t ґнаfHfа сто2 пzтьдесsтъ џсмь, и5же t веfсамHса четhредесzть двA, |
|
19
|
19
|
| з Кариафири двадцять п’ять; з Кафира і Вирога сімсот сорок три; | и5же t каріаfіарjма двaдесzть пsть, и5же и3з8 кафjры и3 вирHfа сeдмь сHтъ четhредесzть три2, и5же и3з8 пи1ры сeдмь сHтъ, |
|
20
|
20
|
| хадиасеїв і аммидеїв чотириста двадцять два; з Кирама і Гаввиса шістсот двадцять один; | и5же хадіaсwвы и3 ґмидjєвы четhре ст† двaдесzть двA, и5же t кірaма и3 гавви1са шeсть сHтъ двaдесzть є3ди1нъ, |
|
21
|
21
|
| з Макалона сто двадцять два; з Ветолія п’ятдесят два; синів Нифиса сто п’ятдесят шість; | и5же t макалHна сто2 двaдесzть двA, и5же t вит0ліа пzтьдесsтъ двA, сhнове ніфjсwвы сто2 пzтьдесsтъ шeсть, |
|
22
|
22
|
| синів Каламолала й Онуса сімсот двадцять п’ять; синів Ієреха двісті сорок п’ять; | сhнове каламwлалyєвы и3 њнyсwвы сeдмь сHтъ дванaдесzть пsть, сhнове їерeхwвы три1ста четhредесzть пsть, |
|
23
|
23
|
| синів Санааса три тисячі триста один. | сhнове ґнаaсwвы три2 тhсzщы три1ста три1десzть. |
|
24
|
24
|
| Священиків, синів Ієдду, сина Ісусового, з синами Санасива, дев’ятсот сімдесят два; синів Еммируфа тисяча п’ятдесят два; | Жерцы2: сhнове їеддyа, сhна їисyева, съ сы6ны санасjвовыми дeвzть сHтъ сeдмьдесzтъ двA, сhнове t мирyfа тhсzща пzтьдесsтъ двA, |
|
25
|
25
|
| синів Фассура тисяча сорок сім; синів Харми тисяча сімнадцять. | сhнове фасарHни тhсzща четhредесzть сeдмь, сhнове хармjєвы тhсzща седмьнaдесzть. |
|
26
|
26
|
| Левитів, синів Ісуса і Кадмиїла і Ванни і Судія, сімдесят чотири. | Леvjти же: сhнове їесyєвы и3 кадміи1лwвы, и3 ваннyєвы и3 судјєвы, сeдмьдесzтъ четhре. |
|
27
|
27
|
| Священноспівців, синів Асафа, сто сорок. | Свzщеннопэвцы2: сhнове ґсaфwвы сто2 четhредесzть џсмь. |
|
28
|
28
|
| Воротарів, синів Салума, синів Атара, синів Толмана, синів Дакува, синів Атита, синів Товиса, усіх сто тридцять дев’ять. | Двє1рницы же: сhнове салyмwвы, сhнове ґттaрwвы, сhнове толмaнwвы, сhнове дакувjєвы, сhнове тітaєвы, сhнове самjєвы, всёхъ сто2 три1десzть дeвzть. |
|
29
|
29
|
| Служителів при храмі, синів Ісава, синів Асифа, синів Таваофа, синів Кираса, синів Суда, синів Фалея, синів Лавана, синів Аграва, | Свzщеннослужи1теліе: сhнове и3сavwвы, сhнове ґсіфaєвы, сhнове таваHfwвы, сhнове кирaсwвы, сhнове сyдwвы, сhнове фалeєвы, сhнове лаванaєвы, сhнове ґгравaєвы, |
|
30
|
30
|
| синів Акуда, синів Ута, синів Китава, синів Аккава, синів Сивая, синів Анана, синів Кафуа, синів Геддура, | сhнове ґкуaєвы, сhнове ўтaєвы, сhнове китaвwвы, сhнове ґгавaєвы, сhнове сmваjєвы, сhнове ґн†ни, сhнове каfуaєвы, сhнове геддyрwвы, |
|
31
|
31
|
| синів Іаїра, синів Десана, синів Ноєва, синів Хасева, синів Казира, синів Озії, синів Финоє, синів Асара, синів Васфая, синів Ассана, синів Мані, синів Нафисі, синів Акуфа, синів Ахива, синів Асува, синів Фаракема, синів Васалема, | сhнове їаjрwвы, сhнове десaнwвы, сhнове ноивaєвы, сhнове хасевaєвы, сhнове газирaєвы, сhнове nзjевы, сhнове фін0євы, сhнове ґсарaєвы, сhнове васfаjєвы, сhнове ґсанaєвы, сhнове меанjєвы, сhнове нафісjєвы, сhнове ґкyвwвы, сhнове ґкіфaєвы, сhнове ґсyрwвы, сhнове фаракjмwвы, сhнове васалHfwвы, |
|
32
|
32
|
| синів Меєдда, синів Куфа, синів Хареа, синів Вархуе, синів Серара, синів Фомоя, синів Насі, синів Атефа, | сhнове меедaєвы, сhнове куfaєвы, сhнове харeєвы, сhнове харкyсwвы, сhнове ґсир†ри, сhнове fомjєвы, сhнове насjfwвы, сhнове ґтіфaєвы. |
|
33
|
33
|
| синів рабів Соломонових, синів Ассапфиофа, синів Фарира, синів Ієілі, синів Лозона, синів Ісдаїла, синів Сафії, | сhнове џтрwкъ соломHновыхъ: сhнове ґсапфіHнwвы, сhнове фарірaєвы, сынове їеи1лєвы, сhнове лозњни, сhнове їздаи1лєвы, сhнове сафЂfwвы, |
|
34
|
34
|
| синів Агія, синів Фахарефа, синів Савії, синів Сарофи, синів Мисея, синів Гаса, синів Аддуса, синів Сува, синів Аферра, синів Вародиса, синів Сафага, синів Аллома: | сhнове ґгіaєвы, сhнове фахарefwвы, сhнове савіи6ны, сhнове сарwfjєвы, сhнове масіaсwвы, сhнове гaрwвы, сhнове ґддyсwвы, сhнове сувaсwвы, сhнове ґферaєвы, сhнове варадjсwвы, сhнове сафaтwвы, сhнове ґллHмwвы. |
|
35
|
35
|
| усіх служителів при храмі і синів рабів Соломонових триста сімдесят два. | Всёхъ свzщеннослужи1телей и3 сынHвъ џтрwкъ соломHновыхъ три1ста сeдмьдесzтъ двA. |
|
36
|
36
|
| Ось ті, що вийшли з Фермелефа і Фелерса: начальники їхні Хараафалан і Аалар. | Сjи возшeдшіи t fермелefа и3 fелерсaса, в0ждь и4хъ харааfалaрь и3 ґалaрь, |
|
37
|
37
|
| Але вони не могли показати батьківщин своїх і родів, що вони від Ізраїля: синів Далана, сина Ваєнанового, синів Некодана, шістсот п’ятдесят два. | и3 не мог0ша возвэсти1ти nтeчествъ свои1хъ и3 родHвъ, ћкw t ї}лz ли сyть: сhнове ладaна сhна вaнова, сhнове некwдaновы, шeсть сHтъ пzтьдесsтъ двA: |
|
38
|
38
|
| І з священиків були такі, які відправляли священнослужіння, але не знайдені у списку: сини Овдія, сини Аквоса, сини Іадду, який узяв за дружину Авгію, з дочок Верзеллія, і називався його ім’ям. | и3 t жерцє1въ творsщіи жрeчество, и3 не њбрэт0шасz: сhнове ґвд‡ины, сhнове ґккHсwвы, сhнове ґддyса, поeмшагw ґvгjю женY t дщeрей верзеллeевыхъ, и3 пр0званъ бhсть во и4мz є3гw2: |
|
39
|
39
|
| І оскільки родовий запис їх після дослідження не знайдений у списку, то вони відлучені від священства. | и3 си1хъ взhскану бhвшу родосл0вному писaнію и3 не њбрётену, tлучeни сyть t свzщeнства. |
|
40
|
40
|
| І сказав їм Неємія й Атфарія, щоб вони не брали участі у святинях, доки не постане первосвященик, облачений в урим і тумим. | И# речE и5мъ неемjа и3 ґтfарjа, да не причащaютсz с™hнь, д0ндеже востaнетъ ґрхіерє1й њблечeнъ во и3з8zвлeніе и3 и4стину. |
|
41
|
41
|
| Усіх же ізраїльтян від дванадцяти років і вище, крім рабів і рабинь, було сорок дві тисячі триста шістдесят; рабів їхніх і рабинь сім тисяч триста сорок сім; співців і псалмоспівців двісті сорок п’ять. | Вси1 же бsху t ї}лz, t двунaдесzти лётъ и3 вhше, кромЁ рабHвъ и3 рабhнь, четhредесzть двЁ тhсzщы три1ста шестьдесsтъ: раби2 си1хъ и3 рабы6ни сeдмь тhсzщъ три1ста четhредесzть сeдмь, пэвцы2 и3 пэви6цы двёсти четhредесzть пsть: |
|
42
|
42
|
| Верблюдів чотириста тридцять п’ять, коней сім тисяч тридцять шість, мулів двісті сорок п’ять, під’яремної худоби п’ять тисяч п’ятсот двадцять п’ять. | велблю6дъ четhре ст† три1десzть пsть, к0ней сeдмь тhсzщъ три1десzть шeсть, мскHвъ двёсти четhредесzть пsть, под8zрє1мникъ пsть тhсzщъ пsть сHтъ двaдесzть пsть. |
|
43
|
43
|
| Деякі з родоначальників, коли прийшли вони до храму Бога у Єрусалимі, дали обітницю спорудити цей дім на місці його за своїми силами | И# t настоsтелей по nтeчествwмъ, є3гдA пріид0ша во хрaмъ б9ій, и4же во їеrли1мэ, њбэщaша воздви1гнути хрaмъ на мёстэ є3гw2 по си1лэ своeй |
|
44
|
44
|
| і дати в скарбницю храму на побудову тисячу мин золота і п’ять тисяч мин срібла і сто священичих одеж. | и3 даsти во с™0е сокр0вище на дэлA злaта мн†съ тhсzщу и3 сребрA мн†съ пsть тhсzщъ и3 ри1зъ свzщeнническихъ сто2. |
|
45
|
45
|
| І оселилися священики і левити і деякі з народу в Єрусалимі й області його, а священноспівці й воротарі і весь Ізраїль у селищах своїх. | И# всели1шасz свzщeнницы и3 леvjти, и3 и5же (и3зыд0ша) t нар0да во їеrли1мъ и3 во странY, и3 свzщеннопэвцы2, и3 двє1рницы, и3 вeсь ї}ль въ сeлэхъ свои1хъ. |
|
46
|
46
|
| Коли ж настав сьомий місяць, і сини Ізраїля були вже кожен у своєму володінні, зібралися всі одностайно на відкритому місці біля перших воріт на схід. | Настоsщу же седм0му мцcу и3 сyщымъ сынHмъ ї}левымъ коемyждо во свои1хъ, собрaшасz є3динодyшнw во дв0ръ пeрвыхъ врaтъ вост0чныхъ. |
|
47
|
47
|
| І встав Ісус, син Іоседека, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїля, і брати його, і спорудили жертовник Богу Ізраїлевому, | И# востaвъ їисyсъ сhнъ їwседeковъ и3 брaтіz є3гw2 свzщeнницы и3 зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 брaтіz є3гw2, ўгот0ваша nлтaрь бGу ї}леву, |
|
48
|
48
|
| щоб возносити на ньому всепалення, як написано в книзі Мойсея, чоловіка Божого. | да возн0сzтъ на нeмъ всесожжeніz по чи1ну, ћкоже въ кни1зэ мwmсeа человёка б9іz пи6сана сyть, |
|
49
|
49
|
| І зібралися до них з інших народів, які були в тій землі, і влаштували жертовник на своєму місці, тому що ворогували з ними, і долали їх усі народи, які були в тій землі; і вони возносили жертви у свій час і всепалення Господу, ранкове і вечірнє. | И# собрaшасz къ ни6мъ t и3нhхъ нар0дwвъ земли2, и3 воздви1гнуша жeртвенникъ на мёстэ своeмъ, ћкw во враждЁ бsху съ ни1ми, и3 премог0ша и5хъ вси2 kзhцы зeмстіи: и3 приношaху жє1ртвы по врeмени и3 всесожжє1ніz гDеви, ќтреннее и3 вечeрнее. |
|
50
|
50
|
| І звершили свято кущів, як приписано законом, приносячи щоденні жертви, як належало, | И# сотвори1ша кyщей потчeніz прaздникъ, ћкоже повелёно въ зак0нэ, и3 жє1ртвы на всsкъ дeнь, ћкоже подобaше, |
|
51
|
51
|
| і потім безперестанні приношення і жертви субот і новомісяч і усіх святих свят. | и3 по си1хъ приношє1ніz непрест†ннаz, и3 жє1ртвы суббw6тніz и3 новомчcныz и3 прaздникwвъ всёхъ њсвzщeнныхъ. |
|
52
|
52
|
| І всі ті, які дали обітниці Богу, з новомісяччя сьомого місяця почали приносити жертви Богу, хоч храм не був ще побудований. | И# є3ли1цы њбэщaша њбётъ бGу t новомчcіz седмaгw мцcа, начaша приноси1ти жє1ртвы бGу, хрaмъ же гDень не бhсть є3щE создaнъ. |
|
53
|
53
|
| І давали срібло каменотесам і теслярам і питво і їжу, і візки сидонянам і тирянам, щоб вони привозили з Ливану кедрові дерева, доставляючи їх плотами в Іоппійську пристань, за наказом, даним від Кира, царя Перського. | И# дaша сребро2 каменосёчцємъ и3 дёлателємъ пи1щу и3 питіE съ рaдостію, и3 дaша к†рры сідHнzнwмъ и3 тЂрzнwмъ, да прив0зzтъ и5мъ t лівaна древA кeдрwва, да приведyтъ с{дна во їоппjйское пристaнище, по повелёнію, є4же пи1сано бhсть и5мъ t кЂра царS пeрсскагw. |
|
54
|
54
|
| І на другий рік у другому місяці, після прибуття до храму Божого у Єрусалим, Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і брати їхні і священики, левити і всі, що прийшли у Єрусалим з полону, | И# во втор0е лёто пришeдъ во хрaмъ б9іи во їеrли1мъ, мцcа вторaгw, начA зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ и3 брaтіz и4хъ, и3 свzщeнницы, леvjти и3 вси2, и5же пріид0ша t плэнeніz во їеrли1мъ, |
|
55
|
55
|
| поклали підвалини храму Божого в новомісяччя другого місяця другого року після прибуття їх в Юдею і Єрусалим | и3 њсновaша хрaмъ б9ій въ новомчcіи вторaгw мцcа вторaгw лёта, є3гдA пріид0ша во їудeю и3 во їеrли1мъ, |
|
56
|
56
|
| і приставили левитів від двадцяти років до справ Господніх: і став Ісус і сини його і брати, і Кадмиїл брат і сини Імадавуна і сини Іода, сина Ілиадудового, із синами і братами, всі левити, одностайно спонукуючи до справ у домі Господньому. І побудували будівельники храм Господа. | и3 постaвиша леvjты t двaдесzти лётъ на дэлA гDнz: и3 стA їисyсъ и3 сhнове є3гw2 и3 брaтіz и3 кадміи1лъ брaтъ, и3 сhнове мадіав{ни, и3 сhнове їwдaа и3ліадyева съ сынми2 и3 брaтіzми, вси2 леvjти є3динодyшнw дёла призирaтеліе, творsще дэлA въ домY гDни, и3 создaша дёлателіе д0мъ гDень. |
|
57
|
57
|
| І стали священики в облаченні з музичними інструментами і трубами, і левити, сини Асафа, з кимвалами, оспівуючи Господа і прославляючи Його за уставом Давида, царя Ізраїльського, | И# стaша свzщeнницы њблечeни въ ри6зы съ мусікjею и3 трубaми, и3 леvjти сhнове ґсaфwвы и3мёюще кmмвaлы, восхвалsюще гDа и3 благословsще, по давjду царю2 ї}леву, |
|
58
|
58
|
| і виголошували в піснях, прославляючи Господа, що благість Його і слава повіки над усім Ізраїлем. | и3 поsху пёсньми благословsще гDа, ћкw бlгость є3гw2 и3 слaва во вёки во всeмъ ї}ли. |
|
59
|
59
|
| І весь народ сурмив і взивав гучним голосом, прославляючи Господа за відновлення дому Господнього. | И# вси2 лю1діе воструби1ша и3 возгласи1ша глaсомъ вели1кимъ, восхвалsюще гDа њ воздви1женіи д0му гDнz. |
|
60
|
60
|
| А найстарші зі священиків і левитів і родоначальників, які бачили колишній храм, прийшли тепер на будіництво з плачем і гучним воланням, | И# пріид0ша t свzщeнникwвъ, леvjтwвъ и3 предстоsтелей по nтeчествwмъ свои6мъ старBйшины, и5же ви1дэша прeжній д0мъ, къ семY созидaнію съ плaчемъ и3 в0племъ вели1кимъ, |
|
61
|
61
|
| а багато хто з трубами і радісними голосними вигуками, | и3 мн0зи со трубaми и3 рaдостію глaса вeліz, |
|
62
|
62
|
| так що народ не міг чути труб через волання народне; хоча зібрання голосно сурмило, так що було чутно далеко. | ћкw лю1демъ не слhшати трyбъ плaча рaди людскaгw, нар0дъ бо бhсть трубsщь ѕэлw2, ћкw далeче слhшатисz. |
|
63
|
63
|
| І почули вороги коліна Іудиного і Веніамінового і прийшли дізнатися, що́ означає цей трубний звук. | И# ўслhшавше врази2 колёна їyдина и3 веніамjнова, пріид0ша познaти, кjй глaсъ трyбный; |
|
64
|
64
|
| І дізналися, що ті, які повернулися з полону, будують храм Господу Богу Ізраїлевому. | И# познaша, ћкw сyщіи t плэнeніz созидaютъ хрaмъ гDу бGу ї}леву. |
|
65
|
65
|
| І, приступивши до Зоровавеля й Ісуса і до родоначальників, говорять їм: будемо і ми будувати разом з вами; | И# пристyпльше къ зоровaвелю и3 їисyсу и3 къ начaлникwмъ nтeчествъ, рек0ша и5мъ: да созидaемъ вкyпэ съ вaми: |
|
66
|
66
|
| бо і ми подібно до вас слухаємо Господа вашого і приносимо Йому жертви від днів Асвакафаса, царя Ассирійського, який переселив нас сюди. | тaкw бо, ћкоже вы2, слyшаемъ гDа вaшегw и3 є3мY жрeмъ t днjй ґсвасарefа царS ґссmрjйскагw, и4же пресели2 нaсъ здЁ. |
|
67
|
67
|
| Тоді сказав їм Зоровавель і Ісус і начальники племен ізраїльських: не з вами нам будувати дім Господу Богу нашому; | И# речE и5мъ зоровaвель и3 їисyсъ и3 нач†лницы nтeчествъ ї}левыхъ: нёсть вaмъ и3 нaмъ созидaти д0мъ гDу бGу нaшему: |
|
68
|
68
|
| ми одні будемо будувати його Господу Богу Ізраїля, відповідно до того, як повелів нам Кир, цар Перський. | мh бо сaми сози1ждемъ гDу бGу ї}леву по чи1ну, ћкоже повелЁ нaмъ кЂръ цaрь пeрсскій. |
|
69
|
69
|
| Тоді народи тієї землі, нападаючи на тих, що жили в Юдеї й облягаючи їх, перешкоджали будівництву | Kзhцы же зeмстіи стужaюще сyщымъ во їудeи и3 пaкwсти творsще, не попущaху созидaти, |
|
70
|
70
|
| і, підступом відволікаючи народ і роблячи заворушення, перешкоджали завершенню будівництва в усі часи життя царя Кира, і зупинили будівництво на два роки до того часу, коли царем став Дарій. | и3 кHзни и3 людjй наводsще и3 крамwлы2 творsще возбрани1ша соверши1ти дёло созидaніz во всE врeмz жи1зни кЂра царS, и3 препsтіе сотвори1ша созидaнію лBта двA, дaже до дaріева цaрства. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| У другий рік царювання Дарія Аггей і Захарія, син Аддо, пророки, пророкували юдеям, які були в Юдеї та Єрусалимі, від імені Господа Бога Ізраїлевого. | Во втор0е же лёто цaрства дaріева прbр0чества ґггeй и3 захaріа сhнъ ѓддwвъ, прbр0цы, ко їудeємъ, и5же во їудeи и3 во їеrли1мэ, и4менемъ гDа бGа ї}лєва къ ни6мъ. |
|
2
|
2
|
| Тоді встав Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і почали будувати дім Господа в Єрусалимі, у присутності пророків Господніх, які допомагали їм. | ТогдA стaвъ зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ, начaста созидaти д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ, сyщымъ съ ни1ми прbр0кwмъ гDнимъ помагaющымъ и5мъ. |
|
3
|
3
|
| У цей час з’явився до них Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші їхні і сказали їм: | Въ то2 врeмz пріи1де къ ни6мъ сісjнній воев0да сmрjйскій и3 фінікjйскій и3 саfравузaнъ и3 дрyзіе є3гw2, и3 рек0ша и5мъ: |
|
4
|
4
|
| з чийого дозволу ви будуєте цей дім і цю покрівлю, і все інше робите? І хто будівельники, які роблять це? | чjимъ повелёніемъ вы2 д0мъ сeй созидaете, и3 кр0въ сeй, и3 и4на вс‰ совершaете; и3 кто2 сyть строи1теліе, и5же сі‰ созидaютъ, |
|
5
|
5
|
| Але старійшини юдейські знайшли милість у Господа, Який споглянув на полонення, | И# и3мёша бlгодaть посэщeніz бhвшагw на плэнeніе t гDа старBйшины їудeйстіи: |
|
6
|
6
|
| і їм не заборонили будувати, поки сповіщено буде про них Дарію. І отримана була відповідь. | и3 не возбрани1ша и5мъ созидaти, д0ндеже возвэсти1тсz дaрію њ си1хъ и3 tвэщaно бyдетъ. |
|
7
|
7
|
| Ось список з листа, який Сисинні писав і який послали Дарію: Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші, начальники в Сирії і Фінікії, царю Дарію радуватися. | W$бразъ же послaніz, є4же писaша дaрію и3 послaша: сісjнній воев0да сmрjйскій и3 фінікjйскій и3 саfравузaнъ и3 дрyзіе, и5же въ сmрjи и3 фінікjи воевHды, царю2 дaрію рaдоватисz: |
|
8
|
8
|
| Нехай буде все відомо господарю нашому царю, що ми, прийшовши в область Юдейську і ввійшовши в місто Єрусалим, знайшли в місті Єрусалимі старійшин юдейських, що повернулися з полону, | вс‰ знaєма да бyдутъ господи1ну нaшему царю2, ћкw пришeдше во странY їудeйску и3 вшeдше во їеrли1мъ грaдъ, њбрэт0хомъ t плэнeніz старёйшинъ їудeйскихъ во їеrли1мэ грaдэ |
|
9
|
9
|
| які будують новий великий дім Господу з дорогих тесаних каменів, кладучи в стіни дерева; | созидaющихъ д0мъ гDу вели1къ, н0въ t кaменей тeсаныхъ драги1хъ, полагaюще древA въ стэнaхъ, |
|
10
|
10
|
| і роботи ці виконуються з ревністю, і справа успішно йде в руках їхніх і звершується з усією красою і старанністю. | и3 дэлA т† съ прилэжaніемъ творsтсz, и3 преспэвaетъ дёло въ рукaхъ и4хъ и3 во всeй слaвэ и3 прилэжaніи совершaетсz: |
|
11
|
11
|
| Тоді ми запитали цих старійшин, говорячи: з чийого повеління ви будуєте цей дім і виконуєте ці роботи? | тогдA вопроси1хомъ старёйшинъ џныхъ, глаг0люще: чjимъ повелёніемъ вы2 созидaете д0мъ сeй и3 дэлA т† њсновaете; |
|
12
|
12
|
| І так ми запитали їх, щоб сповістити тобі і написати тобі про начальників їхніх, і вимагали ми від них іменний список проводирів їхніх. | вопроси1хомъ u5бо и5хъ, да вёдомо сотвори1мъ тебЁ и3 напи1шемъ ти2 человBкъ предстaтелей, и3 и3мeнъ писaніz и3спроси1хомъ t џныхъ предстaтелей: |
|
13
|
13
|
| Вони ж сказали нам у відповідь: ми раби Господа, Який створив небо і землю. | тjи же tвэщaша нaмъ, глаг0люще: мы2 є3смы2 раби2 гDа, и4же сотвори2 нeбо и3 зeмлю, |
|
14
|
14
|
| І дім цей за багато років перед цим був побудований царем Ізраїльським, великим і сильним, і був закінчений. | и3 созидaшесz сeй д0мъ прeжде лётъ мн0гихъ t царS ї}лева вели1кагw и3 крёпкагw, и3 соверши1сz, |
|
15
|
15
|
| Але оскільки батьки наші гріхами своїми прогнівили небесного Господа Ізраїлевого, то Він віддав їх у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, царя халдеїв. | и3 понeже nтцы2 нaши прогнёвавше согрэши1ша къ бGу ї}леву нбcному, предадE и5хъ въ рyки навуходон0сора царS вавmлHнскагw, царS халдeйска, |
|
16
|
16
|
| Вони, зруйнувавши дім цей, спалили, а народ відвели в полон у Вавилон. | д0мъ же т0й разори1вше сожг0ша и3 людjй плэни1ша въ вавmлHнъ: |
|
17
|
17
|
| Але в першому році, коли царем став Кир над країною Вавилонською, цар Кир наказав побудувати дім цей. | въ пeрвое же лёто цaрствующу кЂру царю2 над8 стран0ю вавmлHнскою, писA цaрь кЂръ д0мъ т0й созидaти, |
|
18
|
18
|
| І священні сосуди, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і поставив у своєму капищі, цар Кир знову виніс з капища Вавилонського і передав їх князеві Саманассару Зоровавелю. | и3 свzщє1нныz сосyды златы6z и3 срє1брzныz, и5хже и3знесE навуходон0соръ и3з8 д0му, и4же во їеrли1мэ, и3 постaви | во своeмъ кaпищи, пaки и3знесE т† кЂръ цaрь t хрaма, и4же въ вавmлHнэ и3 предадE и5хъ зоровaвелю и3 санавассaру воев0дэ, |
|
19
|
19
|
| І повелів йому віднести всі ці сосуди і покласти у Єрусалимському храмі і побудувати храм Господа на його місці. | и3 повелёно бhсть є3мY tнести2 вс‰ сі‰ сосyды и3 возложи1ти во хрaмъ, и4же во їеrли1мэ, и3 хрaмъ гDень сeй созидaти на мёстэ є3гw2: |
|
20
|
20
|
| Тоді Саманассар, прийшовши, поклав підвалини дому Господа у Єрусалимі, і відтоді донині він будувався і не був завершений. | тогдA санавассaръ џный пришeдъ, положи2 њснов†ніz д0му гDнz, и4же во їеrли1мэ, и3 t џнагw дaже донн7э зи1ждемый не пріS совершeніz: |
|
21
|
21
|
| Отже, царю, якщо угодно, нехай пошукають у царських книгосховищах Кира, | нн7э u5бо, ѓще ўг0дно тебЁ, q=^, царю2, да пои1щетсz въ цaрскихъ книгохрани1лницахъ кЂровыхъ (±же въ вавmлHнэ), |
|
22
|
22
|
| і якщо виявиться, що будівництво дому Господнього у Єрусалимі звершується з волі царя Кира, й угодно буде це господарю царю нашому, нехай дано буде нам знати про те. | и3 ѓще њбрётено бyдетъ съ повелёніемъ кЂра царS бhвшее строeніе д0му гDнz, и4же во їеrли1мэ, и3 сyдитсz t господи1на царS нaшегw, да возвэсти1тсz њ тёхъ нaмъ. |
|
23
|
23
|
| Тоді цар Дарій наказав шукати в книгосховищах, що знаходяться у Вавилоні, і знайдено в Екбатанах, у місті, що знаходиться в Мідійській області, одне місце в пам’ятному записі, де написано: | ТогдA цaрь дaрій повелЁ и3скaти въ цaрскихъ книгохрани1лницахъ сyщихъ въ вавmлHнэ, и3 њбрётено бhсть во є3кватaнэхъ, во грaдэ сyщемъ во странЁ мидjйстэй, мёсто є3ди1но (въ лэтопи1сцэ), въ нeмже напи6сана бsху сі‰: |
|
24
|
24
|
| у перший рік царювання Кира, цар Кир повелів побудувати дім Господа у Єрусалимі, де приносять жертви на вогні невгасимому. | въ лёто пeрвое цaрствующу кЂру, цaрь кЂръ повелЁ д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ, созидaти, и3дёже жрsху nгнeмъ непрестaннымъ, |
|
25
|
25
|
| Висота храму шістдесят ліктів, ширина шістдесят ліктів, із трьома домами із тесаних каменів і з одного нового, з місцевого дерева, а витрати робити з дому царя Кира, | є3гHже высотA лакHтъ шестьдесsтъ, широтA лакHтъ шестьдесsтъ, съ домaми кaменей тeсаныхъ треми2 и3 съ д0момъ древsнымъ тогw2 мёста н0вымъ є3ди1нымъ, и3 расх0ды даsти и3з8 д0му кЂра царS: |
|
26
|
26
|
| і священні сосуди дому Господнього, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс з дому Єрусалимського і переніс у Вавилон, повернути в дім Єрусалимський, щоб поставити їх там, де вони знаходилися. | и3 свzщє1нныz сосyды д0му гDнz златы6z же и3 срє1брzны, и5хже взS навуходон0соръ и3з8 д0му (гDнz), и4же во їеrли1мэ, и3 tнесE въ вавmлHнъ, возврати1ти въ д0мъ, и4же во їеrли1мэ, и3дёже бsху прeжде, да постaвzтсz тaмw. |
|
27
|
27
|
| Повелів також стежити Сисинні, правителеві Сирії і Фінікії, і Сафравузану і товаришам їхнім і поставленим у Сирії і Фінікії начальникам, щоб вони тримали себе осторонь від цього місця і залишили раба Господа Зоровавеля, князя Юдейського, і старійшин юдейських будувати цей дім Господа на його місці. | Повелё же (цaрь) прилэжaти сісjннію воев0дэ сmрjйску и3 фінікjйску и3 саfравузaну и3 клеврeтwмъ є3гw2 и3 ўчинє1ннымъ въ сmрjи и3 фінікjи начaлникwмъ, да не приступaютъ къ мёсту, њстaвzтъ же џтроку гDню зоровaвелю, начaлнику же їудeйскому, и3 старёйшинамъ їудeйскимъ д0мъ гDень џный созидaти на мёстэ є3гw2. |
|
28
|
28
|
| Я повелів повністю відбудувати його і стежити, щоб юдеям, які повернулися з полону, сприяли у повному закінченні дому Господнього | И# ѓзъ повелёхъ всsчески созидaти и3 прилэжaти, да помогaютъ сyщымъ t плэнeніz їудewмъ, д0ндеже соверши1тсz хрaмъ гDень: |
|
29
|
29
|
| і щоб із податей Келе-Сирії і Фінікії справно давали для цих людей, на жертви Господу, князю Зоровавелю, на тельців, баранів і агнців. | и3 t дaни кілисmрjйскіz и3 фінікjйскіz прилёжнw собрaніе даsти си6мъ человёкомъ на жeртву гDню, зоровaвелю є3пaрху, на ю3нцы2 и3 nвны2 и3 ѓгнцы, |
|
30
|
30
|
| Так само, щоб постійно щороку беззаперечно давали пшеницю, сіль, вино й олію, як скажуть священики, які знаходяться в Єрусалимі, скільки витрачається кожного дня; | тaкожде и3 пшени1цу и3 с0ль, и3 віно2 и3 є3лeй, всегдA на всsко лёто, ћкоже свzщeнницы, и5же во їеrли1мэ, рекyтъ и3ждивaти на всsкъ дeнь, без8 сомнёніz: |
|
31
|
31
|
| щоб приносили Всевишньому Богу жертви за царя і за дітей його і молилися за життя їх. | да прин0сzтсz возліsніz вhшнему бGу за царS и3 џтроки є3гw2, и3 да м0лzтъ за и4хъ жив0тъ: |
|
32
|
32
|
| Притому оголосити, що коли хто переступить або порушить що-небудь з написаного, то нехай буде взяте дерево з його власних, і він буде повішений на ньому, а майно його стане царським. | и3 да возвэсти1тсz, є3ли1цы ѓще престyпzтъ что2 t предпи1санныхъ и3ли2 презрsтъ, да в0зметсz дрeво t свои1хъ є3мY, и3 на т0мъ да њбёситсz, и3мёніz же є3гw2 царю2 припи1шутсz: |
|
33
|
33
|
| За це і Господь, Якого ім’я призивається там, нехай погубить усякого царя і народ, який простягне руку свою, щоб перешкодити або зробити яке-небудь зло цьому дому Господа у Єрусалимі. | си1хъ рaди и3 гDь, є3гHже и4мz призывaетсz тaмw, да и3стреби1тъ всsкаго царS и3 kзhкъ, и4же рyку свою2 прострeтъ возбрани1ти, и3ли2 њѕл0бити д0мъ гDень џный, и4же во їеrли1мэ: |
|
34
|
34
|
| Я, цар Дарій, вирішив, щоб у точності було за цим. | ѓзъ цaрь дaрій повелёхъ прилёжнw. |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Тоді Сисинні, правитель Келе-Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші їхні, виконуючи повеління царя Дарія, | ТогдA сісjнній є3пaрхъ кілисmрjйскій и3 фінікjйскій, и3 саfравузaнъ, и3 дрyзіе, послёдующе t дaріа царS повелёніемъ, |
|
2
|
2
|
| ретельно взялися за святу справу, допомагаючи старійшинам і священноначальникам юдейським. | настоsху свzщє1ннымъ дэлHмъ, прилёжнэе содёйствующе старёйшинамъ їудeєвъ и3 свzщенноначaлникwмъ: |
|
3
|
3
|
| І успішно йшла свята справа, за пророцтвами пророків Аггея і Захарії. | и3 благопоспBшна бsху свzщє1ннаz дэлA, прорицaющымъ ґггeю и3 захaріи прbр0комъ. |
|
4
|
4
|
| І звершили все за повелінням Господа Бога Ізраїлевого і з волі Кира, Дарія й Артаксеркса, царів перських. | И# соверши1ша сі‰ по зaповэди гDа бGа ї}лева и3 съ повелёніемъ кЂра и3 дaріа и3 ґртаxeрxа царeй пeрсскихъ: |
|
5
|
5
|
| Закінчений святий дім до двадцять третього дня місяця Адара, на шостому році царя Дарія. | и3 совершeнъ бhсть д0мъ с™hй дaже до трeтіzгw и3 двадесsтагw днE мцcа ґдaра, шестaгw лёта дaріа царS. |
|
6
|
6
|
| І зробили сини Ізраїля, священики і левити та інші, що повернулися з полону, які були приставлені, усе за написаним у книзі Мойсея. | И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы и3 свzщeнницы и3 леvjти и3 пр0чіи, и5же бsху t плэнeніz, пристaвленніи, по напи6саннымъ въ кни1зэ мwmсeовэ, |
|
7
|
7
|
| І принесли в жертву на відновлення храму Господнього сто волів, двісті баранів, чотириста агнців, | и3 принес0ша во њбновлeніе свzти1лища гDнz ю3нцє1въ сто2 nвнHвъ двёсти, ѓгнцєвъ четhре ст†, |
|
8
|
8
|
| дванадцять козлів за гріхи усього Ізраїля, за числом дванадцяти колін ізраїльських. | козлHвъ за грэхи2 всегw2 ї}лz дванaдесzть по числY, t племеноначaлникwвъ ї}левыхъ дванaдесzти. |
|
9
|
9
|
| І стояли священики і левити за племенами, в облаченні, при ділах Господа Бога Ізраїлевого, згідно з книгою Мойсеєвою, і воротарі біля кожних воріт. | И# стaша свzщeнницы и3 леvjти по племенHмъ њдёzни въ ри6зы, над8 дёлы гDа бGа ї}лева, по кни1зэ мwmсeовэ, и3 вр†тари над8 кjимиждо двeрми, |
|
10
|
10
|
| І влаштували сини Ізраїлеві, які повернулися з полону, пасху в чотирнадцятий день першого місяця, коли очистилися священики і левити разом, | И# содёzша сhнове ї}левы съ сyщими t плэнeніz пaсху въ четвертыйнaдесzть дeнь пeрвагw мцcа, є3гдA њсвzти1шасz свzщeнницы и3 леvjти. |
|
11
|
11
|
| і всі сини полону, тому що очистилися, бо левити усі разом очистилися. | Вси1 же сhнове плэнeніz не вкyпэ њчи1стишасz, понeже леvjти вси2 вкyпэ њчи1стишасz |
|
12
|
12
|
| І закололи пасхальних агнців для всіх синів полону, для братів своїх, священиків, і для себе самих. | и3 пожр0ша пaсху всBмъ сыновHмъ плэнeніz и3 брaтіzмъ и4хъ свzщeнникwмъ и3 себЁ сaми. |
|
13
|
13
|
| І їли сини Ізраїлеві, які повернулися з полону, всі, що відійшли від мерзот народів землі, знайшли Господа. | И# kд0ша сhнове ї}лє1вы, и5же t плэнeніz, вси2 tлучи1вшіисz t мeрзостей kзhкwвъ земли2, и4щуще гDа, |
|
14
|
14
|
| І святкували свято опрісноків сім днів, радіючи перед Господом, | и3 прaздноваша прaздникъ њпрэсн0кwвъ сeдмь днjй, веселsщесz пред8 гDемъ, |
|
15
|
15
|
| що Він навернув до них серце царя Ассирійського, щоб зміцнити руки їхні на діла Господа Бога Ізраїлевого. | понeже њбрати2 совётъ царS ґссmрjйскагw къ ни6мъ, є4же ўкрэпи1ти рyки и4хъ на дэлA гDа бGа ї}лева. |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, прийшов Ездра, син Азарії, Зехрія, Хелкія, Салима, | И# по си1хъ, цaрствующу ґртаxeрxу царю2 пeрсскому, приступи2 є4здра сhнъ сарjинъ, є3зерjевъ, хелкjевъ, салyмовъ, |
|
2
|
2
|
| Саддука, Ахитова, Амарія, Озії, Мемерофа, Зарея, Сауя, Вокка, Ависая, Финеєса, Єлеазара, Аарона первосвященика. | садyковъ, ґхітHвъ, ґмарjевъ, є3зjевъ, мемерHfовъ, зарeевъ сауjевъ, воккaевъ, ґвісyмовъ, фінеeсовъ, є3леазaровъ, ґарHна пeрвагw свzщeнника: |
|
3
|
3
|
| Цей Ездра прийшов з Вавилона, як вчений, що знається на законі Мойсеєвому, даному Господом Богом Ізраїлевим, | т0й є4здра взhде t вавmлHна, ћкw книг0чій благоразyменъ сhй въ зак0нэ мwmсeовэ, дaннэмъ t гDа бGа ї}лева, |
|
4
|
4
|
| і зробив йому цар честь, бо він здобув у нього благовоління до всіх своїх прохань. | и3 дадE є3мY цaрь слaву, њбрётшему благодaть пред8 ни1мъ, над8 всёми дост0инствы є3гw2. |
|
5
|
5
|
| І прийшли з ним у Єрусалим деякі з синів Ізраїля, зі священиків і левитів, священноспівців і воротарів і служителів при храмі, | И# взыд0ша вкyпэ съ ни1мъ t сынHвъ ї}левыхъ, и3 свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ, и3 свzщеннопэвцє1въ и3 врaтарей и3 рабHвъ церк0вныхъ во їеrли1мъ, |
|
6
|
6
|
| на сьомому році царювання Артаксеркса, у п’ятий місяць того ж сьомого року царювання; бо вони, вийшовши з Вавилона в новомісяччя першого місяця, прийшли у Єрусалим, за даним їм Господом благосприянням на шляху, у новомісяць п’ятий. | лёта седмaгw цaрствующу ґртаxeрxу въ пsтый мцcъ: то2 лёто седм0е царю2: и3зшeдше бо и3з8 вавmлHна въ новомчcіи пeрвагw мцcа, пріид0ша во їеrли1мъ по дaнному и5мъ поспёху въ пyть t гDа: |
|
7
|
7
|
| Ездра ж докладав великі турботи, щоб нічого не опустити з закону Господнього і заповідей, щоб навчити весь Ізраїль постанов і судів. | и4бо є4здра мн0гое свёдэніе њбдержaше, дабы2 ничто2 њстaвити сyщихъ t зак0на гDнz и3 t зaповэди, є4же научи1ти всего2 ї}лz всBмъ њправдaніємъ и3 судбaмъ. |
|
8
|
8
|
| Прийшло і письмове повеління, дане від царя Артаксеркса Ездрі священику і читцю закону Господнього, таке: | Пріи1де же напи1санное повелёніе t ґртаxeрxа царS ко є4здрэ свzщeннику и3 чтецY зак0на гDнz, є3гHже є4сть списaніе подлежaщее: |
|
9
|
9
|
| Цар Артаксеркс Ездрі священику і читцю закону Господнього радуватися. | цaрь ґртаxeрxъ є4здрэ свzщeннику и3 чтецY зак0на гDнz рaдоватисz: |
|
10
|
10
|
| Розсудивши чоловіколюбно, я повелів, щоб ті, що бажають, з народу юдейського і зі священиків і левитів, які знаходяться в нашому царстві, добровільно йшли разом з тобою у Єрусалим. | человэколю1бнw ѓзъ суди1въ, повелёхъ хотsщымъ t kзhка їудeйскагw съ в0лею благ0ю, и3 t свzщє1нникъ и3 леv‡тъ, и3 и5же сyть въ цaрствіи нaшемъ, и3ти2 съ тоб0ю во їеrли1мъ: |
|
11
|
11
|
| Отже, хто тільки бажає, нехай зберуться і йдуть, як розсудилося мені і моїм семи найближчим радникам; | є3ли1цы u5бо вожделёютъ, да соберyтсz и3 п0йдутъ съ тоб0ю, ћкоже ўг0дно мнЁ и3 седми2 другHмъ мои6мъ совётникwмъ: |
|
12
|
12
|
| нехай побачать, що робиться в Юдеї та Єрусалимі згідно з законом Господнім, | да ўви1дzтъ дёємаz во їудeи и3 їеrли1мэ, ћкоже є4сть въ зак0нэ гDни, |
|
13
|
13
|
| і віднесуть у Єрусалим дари Господу Ізраїля, які обіцяв я і мої наближені, і всяке золото і срібло, яке знайдеться в країні Вавилонській, для Господа в Єрусалим, разом з дарами від народу на храм Господа Бога їхнього, що знаходиться в Єрусалимі; | и3 да вн0сzтъ дaры гDу ї}леву, и5хже њбэщaхъ ѓзъ и3 дрyзи во їеrли1мъ, и3 всE злaто и3 сребро2, є4же њбрётено бyдетъ во странЁ вавmлHнстэй, гDу во їеrли1мъ, съ даровaннымъ t kзhка во свzти1лище гDа бGа и4хъ, є4же во їеrли1мъ: |
|
14
|
14
|
| золото ж і срібло — на волів, баранів і агнців та інше, що до цього відноситься, | да соберeтсz злaто и3 сребро2 на ю3нцы2 и3 nвны2 и3 ѓгнцы, и3 ±же тBмъ послёдуютъ, |
|
15
|
15
|
| щоб возносити жертви Господу на жертовнику Господа Бога їхнього у Єрусалимі. | да прин0сzтъ жє1ртвы гDу на nлтaрь гDа бGа и4хъ, и4же во їеrли1мэ: |
|
16
|
16
|
| І все, чого б не захотів ти з братами твоїми зробити на це золото і срібло, роби з волі Бога твого. | и3 вс‰ є3ли6ка х0щеши съ брaтіею твоeю сотвори1ти злaтомъ и3 сребр0мъ, соверши2 по в0ли бGа твоегw2, |
|
17
|
17
|
| І священні сосуди Господні, дані тобі для вживання в храмі Бога твого у Єрусалимі, постав перед Господом, Богом твоїм. | и3 свzщє1нныz сосyды гDни, и5же даны2 сyть тебЁ, къ дёлу д0му гDа бGа твоегw2, и4же во їеrли1мэ, да положи1ши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и4же во їеrли1мэ: |
|
18
|
18
|
| І інше, що буде потрібно тобі для потреб храму Бога твого, давай з царської скарбниці. | и3 прHчаz, є3ли6ка ѓще тебЁ потрє1бна бyдутъ къ дэлHмъ хрaму бGа твоегw2, да дaси t цaрскагw сокр0вища: |
|
19
|
19
|
| І ось я, цар Артаксеркс, повелів хранителям скарбниць Сирії і Фінікії, щоб вони всі, чого потребує Ездра священик і читець закону Всевишнього Бога, справно давали йому, навіть до ста талантів срібла, | и3 ѓзъ цaрь ґртаxeрxъ повелёхъ стражє1мъ сокр0вища сmрjйскагw и3 фінікjйскагw, да, є3ли1кw напи1шетъ є4здра свzщeнникъ и3 чтeцъ зак0на гDа бGа вhшнzгw, прилёжнw даю1тъ є3мY, дaже до сребрA талaнтъ стA, |
|
20
|
20
|
| також пшениці до ста ко́рів і вина до ста мір. | тaкожде и3 до пшени1цы спyдwвъ стA и3 вінA до мёръ стA: |
|
21
|
21
|
| І все інше за законом Божим ретельно нехай приноситься Всевишньому Богу, щоб не було гніву на царство царя і синів його. | и3 и4на премнHга вс‰ по зак0ну б9ію да совершaтсz съ поспэшeніемъ бGу вhшнему, да не востaнетъ гнёвъ на цaрство царeво и3 сынHвъ є3гw2: |
|
22
|
22
|
| І ще говорю вам, щоб на всіх священиках і левитах, і священноспівцях і воротарях, і служителях храму і на писарях цього храму не було ніякої данини або іншого податку, і щоб ніхто не мав влади накладати будь-що на них. | вaмъ же глаг0лю, да всBмъ свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ, и3 свzщеннопэвцє1мъ и3 врaтникwмъ, и3 рабHмъ церкHвнымъ и3 писцє1мъ цeркве тоS, ни є3ди1на дaнь, нижE и4на тzготA бyдетъ, и3 ни є3ди1ну влaсть и3мёти налагaти что2 на ни1хъ: |
|
23
|
23
|
| А ти, Ездро, за мудрістю Божою, постав начальників і суддів, щоб вони судили по всій Сирії і Фінікії всіх, хто знає закон Бога твого, а тих, хто не знає, навчай: | тh же, є4здро, по премdрости б9іей, постaви судіи6 и3 начaлники, да сyдzтъ во всeй сmрjи и3 фінікjи всёхъ вёдущихъ зак0нъ бGа твоегw2, ґ невёдущихъ ўчи2: |
|
24
|
24
|
| і всі ті, які будуть переступати закон Бога твого, або царський, нехай будуть обов’язково покарані, чи смерти, чи тілесним покаранням, грошовою пенею або вигнанням. | и3 вси2 є3ли1цы престyпzтъ зак0нъ бGа твоегw2 и3 цaрскій тщaтелнw да накaжутсz, и3ли2 смeртію, и3ли2 кaзнію, и3ли2 сребрA лишeніемъ, и3ли2 и3згнaніемъ. |
|
25
|
25
|
| Тоді сказав учений Ездра: благословенний єдиний Господь Бог батьків моїх, що поклав на серце царю прославити дім Його у Єрусалимі | И# речE є4здра книг0чій: блгcвeнъ є3ди1нъ гDь бGъ nтє1цъ мои1хъ, и5же дадE сі‰ въ сeрдце царeво прослaвити д0мъ є3гw2, и4же во їеrли1мэ, |
|
26
|
26
|
| і вшанував мене перед царем і радниками і всіма наближеними і вельможами його. | и3 менE почтE пред8 царeмъ и3 совётниками и3 всёми др{ги и3 вельмHжи є3гw2: |
|
27
|
27
|
| І я підбадьорився допомогою Господа Бога мого, і зібрав мужів ізраїльських, щоб вони йшли зі мною. | и3 ѓзъ благодeрзостенъ бhхъ по п0мощи гDа бGа моегw2, и3 собрaхъ t ї}лz мyжы, да вкyпэ взhдутъ со мн0ю. |
|
28
|
28
|
| І ось начальники за племенами їхніми і за старійшинством, які вийшли зі мною з Вавилона в царювання царя Артаксеркса: | И# сjи предводи1теліе по свои1мъ nтeчествwмъ и3 начaлствwмъ, и5же и3зыд0ша со мн0ю и3з8 вавmлHна въ цaрство ґртаxeрxа царS: |
|
29
|
29
|
| із синів Финеєса — Гирсон; із синів Іфамара — Гамалиїл; із синів Давида — Латтус, син Сехенія; | T сынHвъ фінеeсовыхъ гирсHнъ, t сынHвъ їfамaровыхъ гамаліи1лъ, t сынHвъ давjдовыхъ латтyсъ, сhнъ сехенjевъ, |
|
30
|
30
|
| із синів Фороса — Захарія, і з ним записалися сто п’ятдесят людей; | t сынHвъ фор0совыхъ захaріа и3 съ ни1мъ њпи1санныхъ мужeй сто2 пzтьдесsтъ, |
|
31
|
31
|
| із синів Фаафмоава — Елиаонія, син Зарея, і з ним двісті людей; | t сынHвъ фаafъ-мwaвлихъ є3ліаwнjа зарeовъ и3 съ ни1мъ мужeй двёсти, |
|
32
|
32
|
| із синів Зафоя — Сехенія, син Ієзила, і з ним триста людей; із синів Адина — Овиф, син Іонафа, і з ним двісті п’ятдесят людей; | t сынHвъ заf0евыхъ сехенjа є3зеjлевъ и3 съ ни1мъ мужeй три1ста, t сынHвъ ґдjнихъ њви1fъ їwнаfyевъ и3 съ ни1мъ мужeй двёсти пzтьдесsтъ, |
|
33
|
33
|
| із синів Ілама — Ієсія, син Гофолія, і з ним сімдесят людей; | t сынHвъ и3лaмовыхъ їесjа гоfолjевъ и3 съ ни1мъ мужeй сeдмьдесzтъ, |
|
34
|
34
|
| із синів Сафатії — Зараія, син Михаїла, і з ним сімдесят людей; | t сынHвъ сафатjевыхъ зараjа михаи1ловъ и3 съ ни1мъ мужeй сeдмьдесzтъ, |
|
35
|
35
|
| із синів Іоава — Авадія, син Ієзила, і з ним двісті дванадцять людей; | t сынHвъ їwaвлихъ ґвадjа їези1ловъ и3 съ ни1мъ мужeй двёсти дванaдесzть, |
|
36
|
36
|
| із синів Ванія — Асалимоф, син Іосафія, і з ним сто шістдесят людей; | t сынHвъ ванjевыхъ ґссалімHfъ сhнъ їwсафjевъ и3 съ ни1мъ мужeй сто2 шестьдесsтъ, |
|
37
|
37
|
| із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним двадцять вісім людей; | t сынHвъ вавjевыхъ захaріа виваjевъ и3 съ ни1мъ мужeй двaдесzть џсмь, |
|
38
|
38
|
| із синів Астафа — Іоан, син Акатана, і з ним сто десять людей; | t сынHвъ ґстafовыхъ їwaннъ ґкатaнь и3 съ ни1мъ мужeй сто2 дeсzть, |
|
39
|
39
|
| із синів Адоникама — останні, і ось імена їхні: Елифала, син Ієуїла, і Самей, і з ними сімдесят людей; | t сынHвъ ґдwнікaмовыхъ послёдніи, и3 сі‰ сyть и3менA и4хъ: є3ліфалA сhнъ їеуи1левъ и3 самeа и3 съ ни1ма мужeй сeдмьдесzтъ, |
|
40
|
40
|
| із синів Вагоя — Уфий, син Істалкура, і з ним сімдесят людей. | t сынHвъ вагHевыхъ ўfjй їстакyровъ и3 съ ни1мъ мужeй сeдмьдесzтъ. |
|
41
|
41
|
| І я зібрав їх біля ріки, яка називається Феран, і ми пробули там три дні, і я оглянув їх. | И# собрaхъ и5хъ къ рэцЁ ћже нарицaетсz fерaнъ, и3 њполчи1хомсz три2 дни6 здЁ, и3 пресмотри1хъ и5хъ. |
|
42
|
42
|
| І не знайшовши там нікого зі священиків і левитів, | И# t сынHвъ свzщeнничихъ и3 t леvjтскихъ не њбрётъ тaмw, |
|
43
|
43
|
| я послав до Єлеазара й Ідуїла, і Маасмана, й Алнафана, і Мамея, і Самея, й Іоривона, Нафана, Еннатана, Захарії і Мосоллама, які є начальниками і вченими, | послaхъ ко є3леазaру и3 їдуи1лу, и3 маазмaну и3 ґлнаfaну, и3 мамeю и3 самeю и3 їwрjву, наfaну, є3ннатaну, захaріи и3 месуллaму, предводи1телємъ и3 ўчє1нымъ, |
|
44
|
44
|
| і сказав їм, щоб вони пішли до Доддея, який начальствує в місцевості Касиф’є, | и3 рек0хъ и5мъ, да пріи1дутъ къ доддeю вождY, и4же на мёстэ сокровищехрани1лницы, |
|
45
|
45
|
| наказавши їм сказати Доддею і братам його і тим, що знаходяться в тій місцевості Касиф’є, щоб вони прислали нам священиків для дому Господа Бога нашого. | заповёдавъ и5мъ рещи2 доддeю и3 брaтіи є3гw2 и3 сyщымъ на мёстэ сокровищехрани1телємъ, да п0слютъ къ нaмъ свzщeнствовати и3мyщихъ въ домY (гDа) бGа нaшегw. |
|
46
|
46
|
| І вони привели до нас могутньою рукою Господа Бога нашого мужів-знавців із синів Мооли, сина Левія, сина Ізраїлевого, Асевивея і синів його і братів його, яких було вісімнадцять чоловік; | И# привед0ша къ нaмъ держaвною рук0ю гDа бGа нaшегw мyжы ўчє1ны t сынHвъ моолjа сhна леvjина, сhна ї}лева, ґсевевjю и3 сынHвъ є3гw2 и3 брaтію nсмьнaдесzть, |
|
47
|
47
|
| і Асевію й Аннуя й Осея брата із синів Ханунея, і синів їхніх двадцять чоловік; | и3 ґсевjю и3 ґннyа и3 њсeа брaта t сынHвъ ханунeевыхъ, и3 сынHвъ и4хъ мужeй двaдесzть: |
|
48
|
48
|
| і зі служителів храму, яких дав Давид і начальники на служіння левитам, двісті двадцять служителів, з поіменним списком усіх. | и3 t церк0вныхъ служи1телей, и5хже дадE давjдъ и3 нач†лницы къ дёланію леvjтwмъ, церк0вныхъ служи1телей двёсти двaдесzть: всёхъ же и3менA знаменов†нна сyть въ писaніи. |
|
49
|
49
|
| І оголосив я там піст перед Господом Богом нашим, | И# њбэщaхъ тY п0стъ ю4ношамъ пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ, |
|
50
|
50
|
| щоб виблагати у Бога благополучний шлях нам і супутникам нашим і дітям нашим і худобі, | да взhщемъ t негw2 бlгjй пyть нaмъ и3 сyщымъ съ нaми чaдwмъ нaшымъ и3 скотHмъ. |
|
51
|
51
|
| бо я посоромився просити у царя піших і кінних і провідників для безпеки від супротивників наших; | Ўсрами1хбосz проси1ти t царS пёшихъ и3 к0нникwвъ и3 проводникHвъ рaди њхранeніz нaмъ t супост†тъ, |
|
52
|
52
|
| тому що ми сказали цареві, що сила Господа нашого буде з тими, хто має Його в усякому доброму починанні. | рек0хомъ бо царю2, ћкw си1ла гDа нaшегw бyдетъ со и4щущими є3го2 на всsкое ўправлeніе. |
|
53
|
53
|
| Отже, ми знову помолилися Господу Богу нашому про все це й одержали від Нього велику милість. | И# пaки помоли1хомсz гDу бGу нaшему њ си1хъ и3 млcтива получи1хомъ. |
|
54
|
54
|
| І відокремив я з родоначальників і священиків дванадцять чоловік, Есеревію і Самію, і з ними братів їхніх десять чоловік. | И# tлучи1хъ t племеноначaлникwвъ и3 свzщeнникwвъ мужeй дванaдесzть є3севрjю и3 ґссамjю и3 съ ни1ми t брaтіи и4хъ мужeй дeсzть, |
|
55
|
55
|
| І зважив при них срібло і золото і священні сосуди дому Господа нашого, які дав у дарунок цар і радники його, і вельможі і всі ізраїльтяни. | и3 и3звёсихъ и5мъ сребро2, злaто и3 сосyды свzщє1нныz д0му бGа нaшегw, ±же даровA цaрь и3 совBтницы є3гw2 и3 вельмHжи и3 вeсь ї}ль: |
|
56
|
56
|
| І, зваживши, передав їм срібла шістсот п’ятдесят талантів і сосудів срібних сто талантів, і золота сто талантів, сосудів золотих двадцять і сосудів мідних з відмінної міді, що блищать, як золото, дванадцять. | и3 и3звёсивъ предaхъ и5мъ сребрA тал†нтъ шeсть сHтъ пzтьдесsтъ, и3 сос{дъ срeбрzныхъ тал†нтъ сто2, и3 злaта тал†нтъ сто2, и3 сосyдwвъ позлащeнныхъ двaдесzть, и3 сосyдwвъ мёдzныхъ t и3збрaнныz мёди блещaщихсz златови1дныхъ, сосyдwвъ дванaдесzть, |
|
57
|
57
|
| І сказав їм: і ви святі Господу, і сосуди ці святі, так само, як і золото і срібло, дане за обітницею Господу, Богу батьків наших. | и3 рек0хъ и5мъ: и3 вы2 свsти є3стE гDу, и3 сосyди свsти, и3 злaто и3 сребро2 њбэщaнное гDу бGу nтє1цъ нaшихъ: |
|
58
|
58
|
| Пильнуйте і бережіть їх, доки не здасте старшим священикам і левитам і родоначальникам ізраїльським у Єрусалимі, у сосудосховище дому Бога нашого. | бди1те и3 храни1те, д0ндеже воздади1те вы2 вс‰ племеноначaлникwмъ свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ и3 начaлникwмъ nтeчествъ ї}левыхъ во їеrли1мэ въ сосудохрани1телницэ д0му бGа нaшегw. |
|
59
|
59
|
| І священики і левити, прийнявши срібло і золото і сосуди для Єрусалима, внесли їх у храм Господа. | И# пріeмше свzщeнницы и3 леvjти сребро2 и3 злaто и3 сосyды во їеrли1мъ, внес0ша во хрaмъ гDень. |
|
60
|
60
|
| І, піднявшись від ріки Феран у дванадцятий день першого місяця, ми йшли у Єрусалим під могутньою рукою Господа над нами, і Він визволяв нас від початку путі від усякого ворога, і ми прийшли у Єрусалим. | И# воздви1гшесz t рэки2 fеры2 въ дванадесsтый дeнь пeрвагw мцcа, внид0хомъ во їеrли1мъ съ крёпкою рук0ю гDа нaшегw, ћже съ нaми: и3 и3збaви нaсъ гDь t и3сх0да пути2 t всёхъ вр†гъ, и3 пріид0хомъ во їеrли1мъ. |
|
61
|
61
|
| І тут, після трьох днів, у день четвертий зважене срібло і золото було передане в дім Господа нашого Мармофі, синові Урії, священику. | И# є3гдA бhсть тaмw трeтій дeнь, въ четвeртый дeнь и3змёреное злaто и3 сребро2 прeдано въ д0мъ гDа бGа нaшегw мармHfэ сhну ўрjину свzщeннику, |
|
62
|
62
|
| І був з ним Єлеазар, син Финеєса; також були з ним Іосавдос, син Ісуса, і Моеф, син Саванна, левити; і здали все за кількістю і вагою; і вся вага їх записана в той же час. | и3 съ ни1мъ (бЁ) є3леазaръ сhнъ фінеeсовъ, и3 бhста съ ни1ма їwсавaдъ сhнъ їисyсовъ и3 мwи1fъ саваннjевъ сhнъ, леvjтzне: вс‰ по числY и3 вёсу, и3 напи1санъ бhсть вeсь вёсъ и4хъ въ т0й чaсъ. |
|
63
|
63
|
| Тоді ті, що прийшли з полону, принесли жертви Богу Ізраїля, дванадцять волів за всіх ізраїльтян, дев’яносто шість баранів, сімдесят два агнці, дванадцять козлів за спасіння: все це — у жертву Господу, — | Пришeдшіи же t плэнeніz принес0ша жє1ртвы бGу ї}леву ю3нє1цъ дванaдесzть за вeсь ї}ль, nвє1нъ дeвzтьдесzтъ шeсть, ѓгнєцъ сeдмьдесzтъ двA, козлHвъ за спасeніе дванaдесzть вс‰ въ жeртву гDню. |
|
64
|
64
|
| і передали царські повеління царським правителям і начальникам Келе-Сирії і Фінікії, і вони вшанували народ і храм Господа. | И# tдaша повєлёніz царє1ва царє1вымъ строи1телємъ и3 є3пaрхwмъ кілисmрjи и3 фінікjи, и3 почт0ша kзhкъ и3 хрaмъ гDень. |
|
65
|
65
|
| І коли це було закінчено, приступили до мене начальники і сказали: | И# соверши1вшымсz си6мъ, приступи1ша ко мнЁ предводи1теліе, глаг0люще: |
|
66
|
66
|
| не відокремився народ ізраїльський і начальники і священики і левити від іноплемінних народів землі і від нечистот їх, від народів хананейських, і хеттейських, і ферезейських, і євусейських, і моавитських, і єгипетських, і ідумейських; | не tлучи1сz р0дъ ї}левъ и3 нач†лницы, и3 свzщeнницы и3 леvjти t и3ноплемeнныхъ kзhкwвъ земли2 и3 t нечист0тъ и4хъ, t kзы6къ хананewвъ и3 хеттewвъ, и3 ферезewвъ и3 їевусewвъ, и3 мwавjтwвъ и3 є3гЂптzнъ и3 їдумewвъ: |
|
67
|
67
|
| бо вступили у шлюб з дочками їх, як самі, так і сини їхні, і змішалося сíм’я святе з іноплемінними народами землі, і проводирі їхні і вельможі зробилися учасниками цього беззаконня із самого початку. | сопрzг0шасz бо со дщeрьми и4хъ, и3 тjи и3 сhнове и4хъ, и3 смэси1сz сёмz свzт0е со и3ноплемeнными kзы6ки зeмскими, и3 прич†стницы бhша предводи1теліе и3 вельмHжи беззак0ніz сегw2 t начaла вeщи. |
|
68
|
68
|
| Як тільки почув я про це, роздер на собі одяг і священне облачення, і рвав волосся на голові і бороді, і сидів заклопотаний і сумний. | И# ѓбіе, є3гдA ўслhшахъ сі‰, раздрaхъ њдэ‰ніz и3 свzщeнную ри1зу, и3 терзaхъ власы2 главы2 и3 брады2, и3 сэдёхъ ск0рбенъ и3 печaленъ, |
|
69
|
69
|
| І коли я жалкував про це беззаконня, зібралися до мене всі, хто був натхненний словом Господа Бога Ізраїлевого, і я сидів сумний до вечірньої жертви. | И# собрaшасz ко мнЁ, є3ли1цы тогдA подвизaхусz во сл0вэ гDа бGа ї}лева, мнЁ плaчущу њ беззак0ніи, и3 сэдёхъ ск0рбенъ дaже до вечeрніz жeртвы: |
|
70
|
70
|
| Тоді, вставши від посту мого, у розідраному одязі й розідраному священному облаченні упав на коліна і, простягнувши руки до Господа, я сказав: | и3 востaхъ t постA, раздр†на и3мёющь њдэ‰ніz и3 свzщeнную ри1зу, преклони1въ кwлёна и3 простeръ рyцэ ко гDу, рек0хъ: |
|
71
|
71
|
| Господи! я соромлюсь і знічуюся перед лицем Твоїм, | гDи, постыдёхсz и3 ўсрами1хсz пред8 лицeмъ твои1мъ, |
|
72
|
72
|
| бо гріхи наші піднялися вище голів наших, і безумство наше піднялося до неба; | грэси1 бо нaши ўмн0жишасz вhше глaвъ нaшихъ, и3 без{міz н†ша воздвиг0шасz дaже до небесE, |
|
73
|
73
|
| ще від часів батьків наших і до цього дня ми знаходимося у великому гріху; | є3щE t времeнъ nтє1цъ нaшихъ, и3 є3смы2 въ вели1цэ грэсЁ дaже до днE сегw2: |
|
74
|
74
|
| і за гріхи наші і батьків наших ми з братами нашими і царями нашими і священиками нашими були віддані царям іноземним під меч, у полон і на розграбування з осоромленням до цього дня. | и3 рaди грBхъ нaшихъ и3 nтє1цъ нaшихъ прeдани є3смы2 со брaтіzми нaшими и3 съ царьми2 нaшими и3 со свzщє1нники нaшими царє1мъ зємнhмъ въ мeчь и3 плэнeніе и3 въ граблeніе со стыдёніемъ дaже до днeшнzгw днE: |
|
75
|
75
|
| Але тепер була зроблена нам така велика милість від Тебе, Господи Боже, що Ти залишив наш корінь і ім’я на місці святині Твоєї, | и3 нн7э коли1ко бhсть нaмъ млcрдіе t тебє2, гDи б9е, є4же њстaвити нaмъ к0рень и3 и4мz на мёстэ с™hни твоеS |
|
76
|
76
|
| що відкрив нам світильник у домі Господа, Бога нашого, дав нам споживу під час поневолення нашого! І, коли ми знаходилися в поневоленні, не були залишені Господом, Богом нашим; | и3 є4же tкрhти свэти1лникъ нaмъ въ домY гDа бGа нaшегw, дaти нaмъ пи1щу во врeмz раб0ты нaшеz: и3 є3гдA служи1хомъ, не бhхомъ њстaвлени t гDа бGа нaшегw, |
|
77
|
77
|
| але Він схилив до нас благовоління царів перських, щоб вони дали нам споживу | но постaви нaсъ во благодaти пред8 цари6 пeрсскими дaти нaмъ пи1щу, |
|
78
|
78
|
| і прославили храм Господа нашого, і щоб відбудований був спустошений Сион, і нам дано було утвердження в Юдеї та Єрусалимі. | и3 прослaвити хрaмъ гDа нaшегw, и3 воздви1гнути њпустошeнный сіHнъ, дaти нaмъ твердhню во їудeи и3 їеrли1мэ: |
|
79
|
79
|
| І нині що́ скажемо ми, Господи, маючи все це? Ми переступили повеління Твої, які Ти дав рукою рабів Твоїх, пророків, говорячи: | и3 нн7э что2 речeмъ, гDи, и3мёюще сі‰; преступи1хомъ бо повєлёніz тво‰, ±же дaлъ є3си2 рук0ю nтрокHвъ твои1хъ прbр0кwвъ, гlz: |
|
80
|
80
|
| земля, в яку ви входите, щоб успадкувати її, осквернена сквернами іноплемінних землі, і вони наповнили її нечистотами своїми. | ћкw землS, въ ню1же х0дите наслёдити, землS њсквернeна є4сть сквeрною и3ноплемeнныхъ земли2, и3 нечистот0ю своeю нап0лниша ю5, |
|
81
|
81
|
| І тепер не віддавайте дочок ваших заміж за синів їхніх, і їхніх дочок не беріть за синів ваших, | и3 нн7э дщeрей вaшихъ не сопрzзи1те сынHмъ и4хъ, и3 дщeрей и4хъ не пріeмлите сыновHмъ вaшымъ, |
|
82
|
82
|
| і не шукайте миру з ними в усі часи, щоб укріпитися вам і споживати блага цієї землі і залишити її у спадщину дітям вашим повіки. | и3 не взыщи1те ми1ра и3мёти съ ни1ми во всE врeмz, да ўкрэпи1вшесz kди1те благ†z земли2 и3 достоsніе раздэлsете сыновHмъ вaшымъ дaже до вёка: |
|
83
|
83
|
| І все, що стається з нами, буває за злі діла наші і за великі гріхи наші. Ти, Господи, полегшив гріхи наші | и3 ±же случaютсz нaмъ, вс‰ бывaютъ рaди дёлъ нaшихъ лукaвыхъ и3 вели1кихъ грBхъ нaшихъ: тh бо, гDи, њблегчи1лъ є3си2 грэхи2 нaшz |
|
84
|
84
|
| і дав нам такий корінь; але ми знову повернулися до порушення закону Твого через змішання з нечистотами народів землі. | и3 дaлъ є3си2 нaмъ сицевhй к0рень, и3 пaки њбрати1хомсz преступи1ти зак0нъ тв0й, є4же смэси1тисz съ нечистот0ю kзы6къ зeмскихъ: |
|
85
|
85
|
| Чи не прогнівався Ти на нас так, щоб погубити нас і не залишити ні кореня, ні сімені, ні імені нашого? | не прогнёвалсz ли є3си2 на ны2 погуби1ти нaсъ, д0ндеже не њстaнетсz к0рень и3 сёмz и3 и4мz нaше; |
|
86
|
86
|
| Ти істинний, Господи, Боже Ізраїлів! бо ми залишилися коренем до цього дня. | гDи б9е ї}левъ, и4стиненъ є3си2, њстaхомсz бо к0рень до днeшнzгw днE: |
|
87
|
87
|
| Але ось нині перед Тобою ми в беззаконнях наших; і в них не належало б стояти перед Тобою. | сE, нн7э є3смы2 пред8 тоб0ю во беззак0ніихъ нaшихъ, нёсть бо стaти є3щE пред8 тоб0ю въ си1хъ. |
|
88
|
88
|
| І коли Ездра молився і сповідувався і плакав, простягнувшись на землі перед храмом, зібралося до нього з Єрусалима дуже багато народу: чоловіки, жінки і діти; і був великий плач у народі. | И# є3гдA молsсz є4здра и3сповёдашесz, плaчущь на земли2 ни1цъ простeртъ пред8 хрaмомъ, собрaшасz къ немY t їеrли1ма нар0дъ мн0гъ ѕэлw2, мyжіе и3 жєны2, и3 ю4нwши и3 ю4нwты: плaчь бо бhсть вели1къ въ т0мъ мн0жествэ. |
|
89
|
89
|
| І, вигукнувши, Ієхонія, син Іоїля, із синів Ізраїля, сказав: Ездро! ми згрішили перед Господом, ми взяли іноплемінних дружин з народів землі; і ось тепер тут весь Ізраїль: | И# возопи1въ їехонjа їеи1левъ t сынHвъ ї}левыхъ, речE: є4здро, мы2 согрэши1хомъ ко гDу бGу, поsхомъ жєны2 и3ноплемє1нничи t kзы6къ земли2: и3 нн7э є4сть пред8 тоб0ю вeсь ї}ль: |
|
90
|
90
|
| нехай буде звершена нами клятва перед Господом у тому, щоб відкинути всіх іноплемінних дружин наших з дітьми їхніми, як розсудилося тобі і всім, які підкорюються закону Господа. | въ т0мъ да бyдетъ нaмъ клsтва пред8 гDемъ, є4же и3згнaти всёхъ жeнъ нaшихъ, ±же t и3ноплемeнныхъ, со чaды и4хъ, ћкоже суди1сz тебЁ, и3 є3ли1цы повинyютсz зак0ну гDню: |
|
91
|
91
|
| Вставши, зроби це! бо це твоя справа, і ми з тобою в силі будемо зробити її. | востaвъ совершaй, къ тебЁ пристои1тъ дёло, и3 мы2 съ тоб0ю мyжественнw сотвори1мъ. |
|
92
|
92
|
| І, вставши, Ездра закляв старших священиків і левитів усього Ізраїля вчинити так, і вони поклялися. | И# востaвъ є4здра, заклS племеноначaлникwвъ свzщeнническихъ и3 леvjтскихъ всегw2 ї}лz сотвори1ти по си6мъ. И# клsшасz. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| І, вставши, Ездра пішов від притвору храму в житло Іонана, сина Єлиасивового, | И# востaвъ є4здра t притв0ра хрaма, и4де въ сосудохрани1лницу їwанaна сhна є3ліасjвова, |
|
2
|
2
|
| і перебуваючи там, не їв хліба і не пив води, уболіваючи через великі беззаконня народу. | и3 водвори1всz тaмw не вкушaше хлёба, нижE воды2 піsше, рыдaz њ беззак0ніихъ вели1кихъ нар0да. |
|
3
|
3
|
| І було звернення по всій Юдеї та Єрусалиму до всіх, хто повернувся з полону, щоб зібралися в Єрусалимі; | И# бhсть проповёданіе во всeй їудeи и3 їеrли1мэ всBмъ, и5же бsху t плэнeніz, є4же собрaтисz во їеrли1мъ: |
|
4
|
4
|
| а ті, які не з’являться протягом двох або трьох днів, у тих за судом головуючих старійшин буде відібране майно, і самі вони будуть відчужені від громади тих, що були у полоні. | и3 є3ли1цы не пріи1дутъ въ двA и3ли2 три2 дни6, по судY предсэдsщихъ старёйшинъ в0зметсz и3мёніе и4хъ, и3 т0й чyждь бyдетъ t мн0жества бhвшагw въ плэнeніи. |
|
5
|
5
|
| І за три дні зібралися в Єрусалим усі, що були від коліна Іудиного й Веніамінового, — це було в дев’ятий місяць, у двадцятий день цього місяця. | И# собрaшасz вси2, и5же бsху t колёна їyдина и3 веніамjнова, въ три2 дни6 во їеrли1мъ, сeй мцcъ девsтый, въ двадесsтый дeнь мцcа, |
|
6
|
6
|
| І сидів весь народ у дворі храму, тремтячи від зими, що настала. | и3 сэд0ша всE мн0жество на прострaнствіи церк0внэмъ, дрожaще рaди зимы2 настоsщіz. |
|
7
|
7
|
| Ездра, вставши, сказав їм: ви зробили беззаконня і живете з іноплемінними дружинами, примножуючи гріхи Ізраїля. | И# востaвъ є4здра речE и5мъ: вы2 беззак0ннw сотвори1ли є3стE, и3 поsсте себЁ жєны2 и3ноплемє1нничи, да приложитE грэхи2 ко ї}лю: |
|
8
|
8
|
| Отже, воздайте тепер сповідання і славу Господу Богу батьків наших | и3 нн7э дади1те и3сповёданіе и3 слaву гDу бGу nтє1цъ нaшихъ |
|
9
|
9
|
| і сотворіть волю Його, і відокремтеся від народів землі і від дружин іноплемінних! | и3 сотвори1те в0лю є3гw2, и3 tлучи1тесz t kзы6къ земнhхъ и3 t жeнъ и3ноплемeнныхъ. |
|
10
|
10
|
| І виголосила вся громада, і сказали гучним голосом: як ти сказав, так ми і зробимо. | И# возопи2 всE мн0жество и3 рек0ша глaсомъ вели1кимъ: тaкw, ћкоже рeклъ є3си2, сотвори1мъ: |
|
11
|
11
|
| Але громада численна і час зимовий, і ми не в силі стояти під відкритим небом, а справа ця для нас не одного дня і не двох днів, бо дуже багато ми згрішили в цьому: | но мн0жество вели1ко є4сть, и3 врeмz зи1мно, и3 не м0жемъ стоsти без8 покр0ва, ґ дёло нёсть нaмъ є3ди1нагw днE, ни двY, мн0гw бо въ си1хъ согрэши1хомъ: |
|
12
|
12
|
| тому нехай будуть поставлені начальники над громадою, і всі ті, які в селищах наших мають іноплемінних дружин, нехай у свій час приходять до них | да предстaнутъ же и3 предводи1теліе нар0да, и3 вси2, и5же съ нaми њбитaютъ, є3ли1цы и3мёютъ жeнъ и3ноплемeнныхъ, да пріи1дутъ њбрётше врeмz, |
|
13
|
13
|
| зі старійшинами і суддями кожного місця, доки не відвернеться від нас гнів Божий за цю справу. | и3 t всsкагw мёста старBйшины и3 судіи6, д0ндеже разрэши1тсz гнёвъ гDень t нaсъ, дёла сегw2. |
|
14
|
14
|
| І взяли на себе це Іонафан, син Асаїла, і Єзекія, син Феокани, а Месуллам і Левис і Савватей сприяли їм. | Їwнаfaсъ сhнъ ґзаи1левъ и3 є3зекjа fwканyевъ сhнъ пріsста по семY, и3 месуллaмъ и3 леvjсъ и3 савватjй вкyпэ содёйствоваша и4ма: |
|
15
|
15
|
| І виконали все це ті, що повернулися з полону. | и3 сотвори1ша по всемY семY бhвшіи t плэнeніz. |
|
16
|
16
|
| І обрав собі Ездра священик головних родоначальників усіх поіменно, і зійшлися вони в новомісяччя десятого місяця для дослідження справи. | И# и3збрA себЁ є4здра свzщeнникъ мyжы начaлники nтeчествъ и4хъ всёхъ по и4мени, и3 сэд0ша вкyпэ въ новомчcіи десsтагw мцcа и3спытaти дёло то2. |
|
17
|
17
|
| І проведено було до кінця дослідження про чоловіків, які тримали в себе іноплемінних дружин, до новомісяччя першого місяця. | И# приведeно бhсть ко њкончaнію њ мужeхъ, и5же и3мsху жєны2 и3ноплемє1нничи, дaже до новомчcіz пeрвагw мцcа. |
|
18
|
18
|
| І знайшлися серед зібраних священиків такі, що мали іноплемінних дружин: | И# њбрэт0шасz t їерeєвъ собрaвшіисz и3мyще жeнъ и3ноплемeнничихъ: |
|
19
|
19
|
| із синів Ісуса, сина Іоседекового, і з братів його — Мафилас і Єлеазар і Іорив і Іоадан, | t сынHвъ їисyса сhна їwседeкова и3 брaтіи є3гw2 маfи1ла и3 є3леазaръ, и3 їwрjвъ и3 їwадaнъ, |
|
20
|
20
|
| які дали руки відкинути дружин своїх і принесли баранів в умилостивлення за гріх свій; | и3 возложи1ша рyки, да и3зг0нzтъ жєны2 сво‰, и3 во ўмилостивлeніе nвны2 за невёдэніе своE: |
|
21
|
21
|
| і з синів Еммира — Ананія і Завдей, і Манис і Самей, і Ієреїл і Азарія; | и3 t сынHвъ є3мми1ровыхъ ґнанjа и3 завдeй, и3 їани1нъ и3 самjа, и3 їереи1лъ и3 ґзарjа, |
|
22
|
22
|
| і з синів Фесура — Елионаїс, Массія, Ісмаїл і Нафанаїл, і Окодил і Салоя; | и3 t сынHвъ фесyровыхъ є3ліwнaсъ, масjа, їсмaилъ и3 наfанаи1лъ, и3 њкіди1лъ и3 сал0а: |
|
23
|
23
|
| і з левитів — Іозавад і Семеїс і Колій, він же Калита, і Пафей та Іуда й Іона; | и3 t леv‡тъ їwзавaдъ и3 семeй, и3 кHлій (сeй є4сть калітA) и3 фаfeй, и3 їyда и3 їHна: |
|
24
|
24
|
| зі священноспівців — Єлиасав, Вакхур; | t свzщеннопэвцє1въ є3ліаxyръ, вакхyръ: |
|
25
|
25
|
| з воротарів — Салум і Толван; | t двє1рникъ саллyмъ и3 толвaнъ: |
|
26
|
26
|
| із народу ізраїльського, із синів Фороса — Ієрма та Ієзія, і Мелхія і Маїл, і Єлеазар і Асевія і Ванея; | t ї}лz, t сынHвъ фор0совыхъ їермA, їеддjа и3 мелхjа, и3 маи1лъ и3 є3леазaръ, и3 ґсівjа и3 ваанeа, |
|
27
|
27
|
| із синів Ила — Матфанія, Захарія та Ієзриїл, і Іоавдій і Ієремоф і Аїдія; | t сынHвъ и3лaевыхъ матfанjа, захaріа и3 їереи1лъ, и3 їеримHfъ и3 ґидjа, |
|
28
|
28
|
| із синів Замофа — Елиада, Елеасим, Офонія, Іаримоф і Сават і Зералія; | и3 t сынHвъ замHfовыхъ є3ліадA, є3лісjмъ, nfонjа, їарімHfъ, савaтъ и3 сардeй, |
|
29
|
29
|
| і з синів Виваія — Іоан і Ананія й Іозавад і Амафія; | и3 t сынHвъ вивaевыхъ їwaннъ и3 ґнанjа, и3 їwзавaдъ и3 є3маfjй, |
|
30
|
30
|
| із синів Мані — Олам, Мамух, Ієдей, Іасув й Іасаїл та Ієремоф; | t сынHвъ манjевыхъ nлaмъ, мамyхъ, їеддeй, їасyвъ и3 їасаи1лъ и3 їеримHfъ, |
|
31
|
31
|
| і з синів Адди — Нааф і Моосія, Лаккун і Наїд, Матфанія і Сесфил, і Валнуй і Манассія; | и3 t сынHвъ ґддjевыхъ нааfjй и3 моосjа, лакyнъ и3 наjдъ, и3 матfанjа и3 сесfи1лъ, и3 валнyй и3 манассjа, |
|
32
|
32
|
| і з синів Анана — Елиона й Асаія, і Мелхія і Саввей, і Симон Хосамей; | и3 t сынHвъ ґнaнихъ є3ліwнA и3 їасeй, и3 мелхjа и3 саввeй и3 сjмwнъ хосамeй, |
|
33
|
33
|
| і з синів Асома — Алтаней і Маттафія, і Саванней і Елифалат, і Манассія і Семей; | и3 t сынHвъ ґс0мовыхъ ґлтанeй и3 матfjй, и3 ванeа и3 є3ліфалaтъ, и3 манассjа и3 семeй, |
|
34
|
34
|
| і з синів Ваанія — Єремія, Момдій, Ісмаїр, Іуїл, Мафдай і Педія й Анос, Равасіон і Енасив і Мамнитанем, Елиасис, Ваннус, Елиалі, Сомей, Селемія, Нафанія; і з синів Езора — Сесис, Езрил, Азаїл, Самат, Замрі, Йосиф; | и3 t сынHвъ ваанjиныхъ їеремjа, момдjй, їсмаи1ръ, їуи1лъ, мавдaй и3 педіA и3 ґнHсъ, равасіHнъ и3 їенасjвъ и3 мамнітанаjмъ, є3ліасjй, ванyй, є3ліалjй, самjй, селемjа, наfанjа, и3 t сынHвъ nзwрaевыхъ сесjй, є3зрjлъ, ґзаи1лъ, самaтъ, замврjй, їHсифъ, |
|
35
|
35
|
| і з синів Ефма — Мазитія, Завадей, Ідей, Іуїл, Ванея. | и3 t сынHвъ є4fмы мазітjа, завадаjа, и3даjй, їуи1лъ, ванeа: |
|
36
|
36
|
| Всі ці жили з дружинами іноплемінними і відпустили їх з дітьми. | вси2 сjи поsша себЁ жєны2 и3ноплемє1нничи и3 tпусти1ша и5хъ со чaды. |
|
37
|
37
|
| І оселилися в новомісяччя сьомого місяця священики і левити й ізраїльтяни, які були у Єрусалимі й в області його, і сини Ізраїля в місцях своїх. | И# всели1шасz свzщeнницы и3 леvjти, и3 и5же (бsху) t ї}лz во їеrли1мэ и3 во странЁ, въ новомчcіи седмaгw мцcа, и3 сhнове ї}лєвы во њби1телехъ свои1хъ. |
|
38
|
38
|
| І зібрався одностайно увесь народ на просторі перед східними воротами храму, | И# собрaсz всE мн0жество є3динодyшнw на прострaнство, є4же ко вост0ку врaтъ свzщeнныхъ, |
|
39
|
39
|
| і сказали Ездрі, священику і читцю, щоб він приніс закон Мойсея, даний від Господа Бога Ізраїлевого. | и3 рек0ша є4здрэ ґрхіерeю и3 чтецY, да принесeтъ зак0нъ мwmсeовъ, прeданный t гDа бGа ї}лева. |
|
40
|
40
|
| І виніс первосвященик Ездра закон до всього народу — від чоловіка до жінки, і до усіх священиків, щоб слухали закон, у новомісяччя сьомого місяця, | И# принесE є4здра ґрхіерeй зак0нъ всемY мн0жеству, t мyжа дaже до жены2, и3 всBмъ свzщeнникwмъ слhшати зак0нъ въ новомчcіи седмaгw мцcа, |
|
41
|
41
|
| і читав їм його на просторі перед воротами храму з ранку до полудня перед чоловіками і жінками, і весь народ слухав закон. | и3 чтsше на прострaнствэ, є4же пред8 свzщeнными враты2 церк0вными, t ќтра дaже до полyдне пред8 мужми1 же и3 женaми: и3 дaша всE мн0жество ч{вства въ зак0нъ. |
|
42
|
42
|
| І став Ездра, священик і читець, на приготованому дерев’яному узвишші; | И# стA є4здра свzщeнникъ и3 чтeцъ зак0на на древsнэмъ ґмвHнэ, и4же содёланъ бhсть: |
|
43
|
43
|
| і перед ним стояли з правого боку Маттафія, Саммус, Ананія, Азарія, Урія, Єзекія і Ваалсам, | и3 стaша при нeмъ маттаfjа, самyй, ґнанjа, ґзарjа, ўрjа, є3зекjа, валасaмъ њдеснyю, |
|
44
|
44
|
| а з лівого — Фалдей і Мисаїл, Мелхія, Аофасув, Наварія, Захарія. | њшyюю же фалдeй и3 місаи1лъ, мелхjа, ґwfасyвъ, наварjа, захaріа. |
|
45
|
45
|
| І, взявши книгу закону перед народом, Ездра зі славою сів перед усіма; | И# взeмъ є4здра кни1гу зак0на пред8 всёмъ мн0жествомъ, предсэдsше бо во слaвэ пред8 всёми, |
|
46
|
46
|
| і коли він пояснював закон, усі стояли прямо; і благословив Ездра Господа Бога Всевишнього, Бога Саваофа, Вседержителя. | и3 є3гдA толковaше зак0нъ, вси2 прsмw стоsху. И# благослови2 є4здра гDа бGа вhшнzго, бGа саваHfа вседержи1телz. |
|
47
|
47
|
| І весь народ виголосив: амінь! і, піднявши догори руки і припавши до землі, поклонилися Господу. | И# возгласи2 вeсь нар0дъ: ґми1нь. И# воздви1гше горЁ рyки и3 припaдше на зeмлю, поклони1шасz гDу. |
|
48
|
48
|
| Також Ісус і Анниуф, і Саравія й Іадин та Іакув, Саватія, Автея, Меанна і Калита, Азарія й Іозавд, і Ананія і Фалія, левити, повчали закону Господа і читали перед народом закон Господа, пояснюючи при тім читання. | Їисyсъ и3 ґнyй, и3 саравjа и3 їадjнъ и3 їакyвъ, саватjа, ґvтeй, меанeй и3 калітA, ґзарjа и3 їwзaвдъ, и3 ґнанjа и3 віатA, леvjти, ўчaху зак0ну гDню и3 ко мн0жеству чтsху зак0нъ гDень, внушaюще кyпнw чтeніе. |
|
49
|
49
|
| І сказав Атфарат Ездрі, первосвященику і читцю, і левитам, що повчали народ, усім: | И# речE ґтfарaтъ є4здрэ ґрхіерeю и3 чтецY, и3 леvjтwмъ, и5же ўчaху мн0жество, глаг0лz: |
|
50
|
50
|
| день цей святий Господу, й усі плакали під час слухання закону; | дeнь сeй с™ъ є4сть гDу, и3 вси2 плaкаху, є3гдA слhшаху зак0нъ. (И# речE є4здра:) |
|
51
|
51
|
| йдіть і їжте жирне, і пийте солодке, і пошліть милостині незаможним, | шeдше u5бо kди1те т{чнаz и3 пjйте сл†дкаz и3 посли1те неимyщымъ: |
|
52
|
52
|
| бо день цей святий Господу, і тому не сумуйте, бо Господь прославить вас. | с™ъ бо дeнь гDень, и3 не скорби1те, гDь бо прослaвитъ вaсъ. |
|
53
|
53
|
| Також і левити тлумачили всьому народу і говорили: день цей святий, не сумуйте. | И# леvjти повелёша всемY с0нму, глаг0люще: дeнь сeй с™ъ гDеви, не скорби1те. |
|
54
|
54
|
| І пішли всі їсти і пити і веселитися, і подавати милостині незаможним, і веселилися багато, | И# и3д0ша вси2 ћсти и3 пи1ти и3 весели1тисz и3 дaти неимyщымъ, да рaдуютсz (ѕэлw2) мн0гw: |
|
55
|
55
|
| тому що вони перейняті були словами, якими повчали зібрання. | є3щe бо содержaша словесA, и5мже научи1шасz, и3 собрaшасz. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
