Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською - Перша книга Ездри

Перша книга Ездри	Е$здры 1-z

Глава 1	Главa №

1	1
У перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього з уст Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово:	Въ лёто пeрвое кЂра царS пeрсскагw, да и3сп0лнитсz сл0во гDне t ќстъ їеремjиныхъ, воздви1же гDь дyхъ кЂра царS пeрсскагw, и3 повелЁ проповёдати во всeмъ цaрствіи своeмъ, и3 писaньми, глаг0лz:
2	2
так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї.	сі‰ глаг0летъ кЂръ цaрь пeрсскій: вс‰ ц†рства зємнaz дадE мнЁ гDь бGъ нбcный, и3 т0й повелЁ ми, да сози1жду є3мY д0мъ во їеrли1мэ, и4же во їудeи:
3	3
Хто є з вас, із усього народу Його, — нехай буде Бог його з ним, — і нехай він іде в Єрусалим, що в Юдеї, і будує дім Господа Бога Ізраїлевого, Того Бога, Який в Єрусалимі.	кто2 въ вaсъ t всёхъ людjй є3гw2; и3 бyдетъ бGъ є3гw2 съ ни1мъ, и3 да взhдетъ во їеrли1мъ, и4же во їудeи, и3 да сози1ждетъ д0мъ бGу ї}леву, т0й є4сть бGъ, и4же во їеrли1мэ:
4	4
А всі, хто залишився в усіх місцях, де б той не жив, нехай допоможуть йому жителі місця того сріблом і золотом та іншим майном, і худобою, з добровільним даруванням для дому Божого, що в Єрусалимі.	и3 всsкъ њстaвшійсz t всёхъ мёстъ, и3дёже т0й њбитaетъ, и3 да пом0гутъ є3мY мyжіе t мёста є3гw2 сребр0мъ и3 злaтомъ, и3 сос{ды и3 скwты2, съ добров0льными њбэщ†ніи (принесyтъ) въ цeрковь б9ію, ћже во їеrли1мэ.
5	5
І піднялися глави поколінь Іудиних і Веніамінових, і священики і левити, кожен, у кому збудив Бог дух його, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.	И# востaша кн‰зи nтeчествъ їyдиныхъ и3 веніамjнихъ и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2, и5мже воздви1же бGъ дyхъ и4хъ, да взhдутъ созидaнію цeркве гDни, ћже во їеrли1мэ:
6	6
І всі сусіди їхні допомагали їм срібними сосудами, золотом, іншим майном, і худобою, і коштовними речами, зверх усякого вільного дару для храму.	и3 вси2, и5же бsху w4крестъ, помог0ша рукaмъ и4хъ сос{ды срeбрбzными, злaтомъ, потрeбными, и3 скотaми, и3 драги1ми вещми2, кромЁ добров0льных.
7	7
І цар Кир виніс сосуди дому Господнього, які Навуходоносор узяв з Єрусалима і поклав у домі бога свого, —	И# цaрь кЂръ и3знесE сосyды цeркве гDни, и5хже взS навуходон0соръ и3з8 їеrли1ма и3 положи2 ты6z въ цeркви б0га своегw2:
8	8
і виніс їх Кир, цар Перський, рукою Мифредата хранителя скарбів, а він за переліком здав їх Шешбацару князю Іудиному.	и3знесe же ты6z кЂръ цaрь пeрсскій рук0ю міfрідaта гасвари1нова, и3 сочтE ты6z сасавассaру кнsзю їудeйску.
9	9
І ось число їх: блюд золотих тридцять, блюд срібних тисяча, ножів двадцять дев’ять,	И# сіE число2 и4хъ: ўмывaлницъ златhхъ три1десzть, ўмывaлницъ же срeбрzныхъ тhсzща, ножeй двaдесzть дeвzть,
10	10
чаш золотих тридцять, чаш срібних подвійних чотириста десять, інших сосудів тисяча:	и3 чaшъ златhхъ три1десzть, и3 срeбрzныхъ двойнhхъ четhреста дeсzть, и3 сосyдwвъ и3нhхъ тhсzща:
11	11
всіх сосудів, золотих і срібних, п’ять тисяч чотириста. Все це взяв із собою Шешбацар, при вирушенні переселенців з Вавилона в Єрусалим.	всёхъ сосyдwвъ златhхъ и3 срeбрzныхъ пsть тhсzщъ и3 четhреста, вс‰ взS съ соб0ю сасавассaръ t преселeніz вавmлHнскагw во їеrли1мъ.
Глава 2	Главa в7

1	1
Ось сини країни з полонених переселення, яких Навуходоносор, цар Вавилонський, відвів у Вавилон, які повернулися в Єрусалим і Юдею, кожен у своє місто, —	Сjи же сyть сhнове страны2, и5же взыд0ша t плёна преселeніz, и5хже пресели2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій въ вавmлHнъ: и3 возврати1шасz во їеrли1мъ и3 їудeю кjйждо мyжъ во грaдъ св0й.
2	2
ті, що прийшли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сараієм, Реєлаєм, Мардохеєм, Билшаном, Мисфаром, Бигваєм, Рехумом, Вааном. Кількість людей народу Ізраїлевого:	И$же пріид0ша съ зоровaвелемъ: їисyсъ, неемjа, сараjа, реелjа, мардохeй, валасaнъ, масфaръ, вагyй, реyмъ, ваанA. СіE число2 мужє1мъ людjй ї}левыхъ:
3	3
синів Пароша дві тисячі сто сімдесят два;	сhнове фарeсwвы двЁ тhсzщы сто2 сeдмьдесzтъ и3 двA,
4	4
синів Сафатії триста сімдесят два;	сhнове сафатjєвы три1ста сeдмьдесzтъ двA,
5	5
синів Араха сімсот сімдесят п’ять;	сhнове ґрeсwвы сeдмь сHтъ сeдмьдесzтъ пsть,
6	6
синів Пахаф-Моава, із синів Ісуса [та] Іоава, дві тисячі вісімсот дванадцять;	сhнове фаafъ-мw†вли t сынHвъ їисyевухъ и3 їwaвлихъ двЁ тhсzщы џсмь сHтъ дванaдесzть,
7	7
синів Елама тисяча двісті п’ятдесят чотири;	сhнове є3л†мли тhсzща двёсти пzтьдесsтъ четhри,
8	8
синів Заттуя дев’ятсот сорок п’ять;	сhнове заfyєвы дeвzть сHтъ четhредесzть пsть,
9	9
синів Закхая сімсот шістдесят;	сhнове закх†ни сeдмь сHтъ шестьдесsтъ,
10	10
синів Ванія шістсот сорок два;	сhнове ванyєвы шeсть сHтъ четhредесzть двA,
11	11
синів Бебая шістсот двадцять три;	сhнове вавaєвы шeсть сHтъ двaдесzть три2,
12	12
синів Азгада тисяча двісті двадцять два;	сhнове ґвгaдwвы тhсzща двёсти двaдесzть двA,
13	13
синів Адоникама шістсот шістдесят шість;	сhнове ґдwнікaмwвы шeсть сHтъ шестьдесsтъ шeсть,
14	14
синів Бигвая дві тисячі п’ятдесят шість;	сhнове вагyєвы двЁ тhсzщы пzтьдесsтъ шeсть,
15	15
синів Адина чотириста п’ятдесят чотири;	сhнове ѓдины четhриста пzтьдесsтъ четhри,
16	16
синів Атера, з дому Єзекії, дев’яносто вісім;	сhнове ґти1рwвы, и5же бsху t є3зекjи, дeвzтьдесzтъ џсмь,
17	17
синів Бецая триста двадцять три;	сhнове вассyєвы три1ста двaдесzть три2,
18	18
синів Іори сто дванадцять;	сhнове їwрaвwвы сто2 дванaдесzть,
19	19
синів Хашума двісті двадцять три;	сhнове ґс{мли двёсти двaдесzть три2,
20	20
синів Гиббара дев’яносто п’ять;	сhнове гавeрwвы дeвzтьдесzтъ пsть,
21	21
уродженців Вифлеєма сто двадцять три;	сhнове веfлає1мли сто2 двaдесzть три2,
22	22
жителів Нетофи п’ятдесят шість;	сhнове нетwфaєвы пzтьдесsтъ шeсть,
23	23
жителів Анафофа сто двадцять вісім;	сhнове ґнаfHfwвы сто2 двaдесzть џсмь,
24	24
уродженців Азмавефа сорок два;	сhнове ґзмHfwвы четhредесzть три2,
25	25
уродженців Кириаф-Іарима, Кефири і Беєрофа сімсот сорок три;	сhнове каріаfіар‡мли, хафірA и3 вирHfъ, сeдмь сHтъ четhредесzть три2,
26	26
уродженців Рами і Геви шістсот двадцять один;	сhнове t рaмы и3 гаваи2 шeсть сHтъ двaдесzть є3ди1нъ,
27	27
жителів Михмаса сто двадцять два;	мужeй махмaскихъ сто2 двaдесzть двA,
28	28
жителів Вефиля і Гая двісті двадцять три;	мужeй веfи1лскихъ и3 гaйскихъ четhреста двaдесzть три2,
29	29
уродженців Нево п’ятдесят два;	сhнове t навы2 пzтьдесsтъ двA,
30	30
уродженців Магбиша сто п’ятдесят шість;	сhнове магевjсwвы сто2 пzтьдесsтъ шeсть,
31	31
синів іншого Елама тисяча двісті п’ятдесят чотири;	сhнове и3ламaрwвы тhсzща двёсти пzтьдесsтъ четhри,
32	32
синів Харима триста двадцять;	сhнове и3р†мли три1ста двaдесzть,
33	33
уродженців Лидди, Хадида й Оно сімсот двадцять п’ять;	сhнове лmддHнwвы, лодадjдwвы и3 w4нwвы сeдмь сHтъ двaдесzть пsть,
34	34
уродженців Єрихона триста сорок п’ять;	сhнове їеріхw6ни три1ста четhредесzть пsть,
35	35
уродженців Сенаї три тисячі шістсот тридцять.	сhнове сеннаaєвы три2 тhсzщы шeсть сHтъ три1десzть.
36	36
Священиків: синів Ієдаії, з дому Ісусового, дев’ятсот сімдесят три;	Свzщeнницы же: сhнове їедyєвы въ домY їисyевэ дeвzть сHтъ сeдмьдесzтъ три2,
37	37
синів Іммера тисяча п’ятдесят два;	сhнове є3мми1рwвы тhсzща пzтьдесsтъ двA,
38	38
синів Пашхура тисяча двісті сорок сім;	сhнове фассyрwвы тhсzща двёсти четhредесzть сeдмь,
39	39
синів Харима тисяча сімнадцять.	сhнове и3рє1мли тhсzща седмьнaдесzть.
40	40
Левитів: синів Ісуса і Кадмиїла, із синів Годавії, сімдесят чотири;	Леvjти же сhнове їисyєвы и3 кадміи6ли t сынHвъ њдуjевыхъ сeдмьдесzтъ четhри.
41	41
співців: синів Асафа сто двадцять вісім;	Пэвцh же сhнове ґсaфwвы сто2 двaдесzть џсмь.
42	42
синів воротарів: сини Шаллума, сини Атера, сини Талмона, сини Аккува, сини Хатити, сини Шовая, — всього сто тридцять дев’ять.	Сhнове двeрникwвъ: сhнове селл{мли, сhнове ґти1рwы, сhнове телмHнwвы, сhнове ґкyвwвы, сhнове ґтjтwвы, сhнове сwваjєвы, всёхъ сто2 три1десzть дeвzть.
43	43
Нефинеїв: сини Цихи, сини Хасуфи, сини Таббаофа,	Наfінeє: сhнове су†вли, сhнове суфaтwвы, сhнове тавваw6fли,
44	44
сини Кероса, сини Сиаги, сини Фадона,	сhнове кирaсwвы, сhнове сірс†вли, сhнове фадw6нины,
45	45
сини Лебани, сини Хагаби, сини Аккува,	сhнове лавaнwвы, сhнове ґгaвwвы, сhнове ґкyвwвы,
46	46
сини Хагава, сини Шамлая, сини Ханана,	сhнове ґгaвwвы, сhнове селам‡ины, сhнове ґнaнwвы,
47	47
сини Гиддела, сини Гахара, сини Реаії,	сhнове гедди6лины, сhнове гаaрwвы, сhнове раіaєвы,
48	48
сини Рецина, сини Некоди, сини Газзама,	сhнове расHнwвы, сhнове некHдwвы, сhнове газє1мли,
49	49
сини Уззи, сини Пасеаха, сини Бесая,	сhнове ґзHкwвы, сhнове фасjєвы, сhнове рас‡ины,
50	50
сини Асни, сини Меунима, сини Нефисима,	сhнове ґсенaєвы, сhнове мунни1нwвы, сhнове нефус‡мли,
51	51
сини Бакбука, сини Хакуфи, сини Хархура,	сhнове ваквyкwвы, сhнове ґкуфaєвы, сhнове ґнyрwвы,
52	52
сини Бацлуфа, сини Мехиди, сини Харші,	сhнове васалHfwвы, сhнове мідaнwвы, сhнове ґрсaнwвы,
53	53
сини Баркоса, сини Сисри, сини Фамаха,	сhнове варк0сwвы, сhнове сіс†рины, сhнове fем†вли,
54	54
сини Нециаха, сини Хатифи;	сhнове наfjєвы, сhнове ґтjфwвы.
55	55
сини рабів Соломонових: сини Сотая, сини Гассоферефа, сини Феруди,	Сhнове слyгъ соломHновыхъ: сhнове сwтaєвы, сhнове сефи6рины, сhнове фадyрwвы,
56	56
сини Іаали, сини Даркона, сини Гиддела,	сhнове їеалaєвы, сhнове деркHнwвы, сhнове гедди6лины,
57	57
сини Сефатії, сини Хаттила, сини Похереф-Гаццебаїма, сини Амія, —	сhнове сафатjєвы, сhнове ґттjлєвы, сhнове фахерafwвы, сhнове ґсевw‡мли, сhнове и3мeєвы:
58	58
усього — нефинеїв і синів рабів Соломонових триста дев’яносто два.	вси2 наfанjмwвы и3 сhнове слyгъ соломHновыхъ три1ста дeвzтьдесzтъ двA.
59	59
І ось ті, що вийшли з Тел-Мелаха, Тел-Харши, Херуб-Аддан-Іммера, які не могли показати про покоління своє і про плем’я своє — чи від Ізраїля вони:	И# сjи, и5же восхождaху t fелмелeха, fеларисA, херyвъ, и3дaнъ, є3мми1ръ, и3 не мог0ша сказaти д0му nтeчества своегw2 и3 сёмене своегw2, t ї}лz ли бhша:
60	60
сини Делаї, сини Товії, сини Некоди, шістсот п’ятдесят два.	сhнове далаjєвы, сhнове тwвjєвы, сhнове некwдaєвы, шeсть сHтъ пzтьдесsтъ двA:
61	61
І з синів священичих: сини Хабаї, сини Гаккоца, сини Верзеллія, який узяв дружину з дочок Верзеллія галаадитянина і став називатися ім’ям їх.	и3 t сынHвъ свzщeнническихъ сhнове nваjєвы, сhнове ґккyсwвы, сhнове верзеллaєвы, и4же поS t дщeрей верзеллaа галаадjтина женY и3 наречeсz и4менемъ и4хъ:
62	62
Вони шукали запису свого родоводу, і не знайшлося його, а тому виключені зі священства.	тjи и3скaша писaніz р0ду своемY и3 не њбрэт0ша, и3 и3згнaни сyть t свzщeнства.
63	63
І Тиршафа сказав їм, щоб вони не їли великої святині, доки не постане священик з уримом і тумимом.	И# речE ґfерсаfA и5мъ, да не kдsтъ t с™aгw с™hхъ, д0ндеже востaнетъ свzщeнникъ со и3з8zвлeніемъ и3 и4стиною.
64	64
Уся громада разом складалася із сорока двох тисяч трьохсот шістдесяти чоловік,	Всe же мн0жество кyпнw ћкw четhри тмы6 двЁ тhсzщы три1ста шестьдесsтъ,
65	65
крім рабів їхніх і рабинь їхніх, яких було сім тисяч триста тридцять сім; і при них співців і співачок двісті.	кромЁ рабHвъ и4хъ и3 рабhнь и4хъ, си1хъ сeдмь тhсzщъ три1ста три1десzть сeдмь: и3 сjи пэвцы2 и3 пэвни6цы двёсти.
66	66
Коней у них сімсот тридцять шість, мулів у них двісті сорок п’ять;	К0ней и4хъ сeдмь сHтъ три1десzть шeсть, мскHвъ и4хъ двёсти четhредесzть пsть,
67	67
верблюдів у них чотириста тридцять п’ять, ослів шість тисяч сімсот двадцять.	велблю1дwвъ и4хъ четhреста три1десzть пsть, nслHвъ и4хъ шeсть тhсzщъ сeдмь сHтъ двaдесzть.
68	68
Із глав поколінь деякі, прийшовши до дому Господнього, що в Єрусалимі, добровільно жертвували на дім Божий, щоб відновити його на основі його.	И# t кнzзeй nтeчествъ, є3гдA вхождaху тjи въ цeрковь гDню, ћже во їеrли1мэ, добров0льнw принес0ша въ д0мъ б9ій, постaвити є3го2 на њсновaніи є3гw2:
69	69
За достатком своїм, вони дали в скарбницю на виконання робіт шістдесят одну тисячу драхм золота і п’ять тисяч мін срібла і сто священичих одеж.	по си1лэ своeй дaша въ росх0дъ дёла, злaта дрaхмъ шестьдесsтъ тhсzщъ и3 тhсzщу, и3 сребрA мн†съ пsть тhсzщъ, и3 њдэsній свzщeнническихъ сто2.
70	70
І стали жити священики і левити, і народ і співці, і воротарі і нефинеї в містах своїх, і весь Ізраїль у містах своїх.	И# сэд0ша свzщeнницы и3 леvjти, и3 и5же t людjй, и3 пэвцы2 и3 двє1рницы и3 наfінjмлzне во градёхъ свои1хъ, и3 вeсь ї}ль во градёхъ свои1хъ.
Глава 3	Главa G

1	1
Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві вже були в містах, тоді зібрався народ, як одна людина, в Єрусалимі.	Пришeдшу же мцcу седм0му, и3 бsху сhнове ї}лєвы во градёхъ свои1хъ, и3 собрaшасz лю1діе ѓки человBкъ є3ди1нъ во їеrли1мъ.
2	2
І встав Ісус, син Іоседеків, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїлів, і брати його, і спорудили вони жертовник Богові Ізраїлевому, щоб підносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.	И# востA їисyсъ сhнъ їwседeковъ и3 брaтіz є3гw2 свzщeнницы, и3 зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 брaтіz є3гw2, и3 создaша nлтaрь бGу ї}леву, да принесyтъ на нeмъ всесожжє1ніz, ћкоже пи1сано є4сть въ зак0нэ мwmсeа человёка б9іz.
3	3
І поставили жертовник на основі його, тому що вони були в страху від іноземних народів; і стали возносити на ньому всепалення Господу, всепалення ранкові і вечірні.	И# ўгот0ваша nлтaрь на њсновaніи є3гw2, понeже стрaхъ бЁ на ни1хъ t людjй земнhхъ, и3 вознес0ша на т0мъ всесожжeніе гDеви ќтрw и3 въ вeчеръ:
4	4
І звершили свято кущів, як написано, із щоденним всепаленням у визначеній кількості, за уставом кожного дня.	и3 сотвори1ша прaздникъ кyщей, ћкоже пи1сано, и3 всесожжє1ніz на всsкъ дeнь числ0мъ по повелёнію, дёло днE въ дeнь св0й:
5	5
І після того звершували всепалення постійне, і в новомісяччя, і в усі свята, присвячені Господу, і добровільне приношення Господу від усякого, хто мав ревність.	и3 посeмъ всесожжє1ніz непрест†ннаz и3 въ новомчcіz и3 во вс‰ прaздники гDеви њсвzщє1нныz, и3 њ всsцэмъ добров0льнw приносsщемъ со ўсeрдіемъ гDеви.
6	6
З першого ж дня сьомого місяця почали возносити всепалення Господу. А храму Господньому ще не була покладена основа.	T пeрвагw днE мцcа седмaгw начaша возноси1ти всесожжє1ніz гDеви, д0мъ же гDень не бЁ є3щE њсновaнъ.
7	7
І стали видавати срібло каменотесам і теслярам, і їжу і питво й олію сидонянам і тирянам, щоб вони доставляли кедровий ліс з Ливану морем в Яфу, з дозволу їм Кира, царя Перського.	И# вдaша пBнzзи каменосёчцємъ и3 древодёлємъ, пи1щу же и3 питіE и3 є3лeй сідHнzнwмъ и3 тЂрzнwмъ, да принесyтъ древA кeдрwва t лівaна къ м0рю їоппjйскому, ћкоже соизв0ли кЂръ цaрь пeрсскій њ ни1хъ.
8	8
На другий рік після приходу свого до дому Божого в Єрусалим, у другий місяць Зоровавель, син Салафиїлів, і Ісус, син Іоседеків, та інші брати їхні, священики і левити, й усі, хто прийшов з полону в Єрусалим, поклали початок і поставили левитів від двадцяти років і вище для нагляду за роботами дому Господнього.	И# въ лёто втор0е, внегдA пріити2 и5мъ къ д0му б9ію во їеrли1мъ, мцcа вторaгw начA зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ, и3 пр0чіи t брaтіи и4хъ свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2, и5же пріид0ша t плэнeніz во їеrли1мъ, и3 постaвиша леvjтwвъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше над8 творsщими дэлA во хрaмэ гDни.
9	9
І стали Ісус, сини його і брати його, Кадмиїл і сини його, сини Іуди, як одна людина, для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, а також і сини Хенадада, сини їхні і брати їхні левити.	И# стA їисyсъ и3 сhнове є3гw2 и3 брaтіz є3гw2, кадои1лъ и3 сhнове є3гw2, сhнове ї{дины, ћкоже мyжъ є3ди1нъ да є3динодyшнw настоsтъ над8 творsщими дэлA въ домY б9іи, сhнове и3надaдwвы, сhнове и4хъ и3 брaтіz и4хъ леvjти.
10	10
Коли будівельники поклали підвалини храму Господнього, тоді поставили священиків в одязі їхньому з трубами і левитів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа за уставом Давида, царя Ізраїлевого.	И# њсновAша созидaюще д0мъ гDень: и3 стaша свzщeнницы во ўкрашeніи своeмъ со трубaми, и3 леvjти сhнове ґсaфwвы, въ кmмвaлэхъ да хвaлzтъ гDа, по ўстaву давjда царS ї}лева:
11	11
І почали вони поперемінно співати: «хваліте» і: «славте Господа», «бо — благий, бо повіки милість Його до Ізраїля». І весь народ викликував голосно, славлячи Господа за те, що покладено основу дому Господнього.	и3 вопіsху въ пёснехъ и3 и3сповёданіи гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2 над8 ї}лемъ: и3 вси2 лю1діе возглашaху глaсомъ вели1кимъ хвалeніе гDу при њсновaніи д0му гDнz.
12	12
Втім, багато хто зі священиків і левитів і глав поколінь, старі, які бачили попередній храм, під час заснування цього храму перед очима їхніми, плакали голосно, але багато хто і викликували з радости гучномовно.	И# мн0зи t свzщeнникwвъ и3 леv‡тъ, и3 кн‰зи nтeчествъ и3 старBйшины, и5же ви1дэша д0мъ прeждній на њсновaніи своeмъ, и3 сeй д0мъ пред8 nчесы2 свои1ми, плaкаху глaсомъ вeліимъ: и3 нар0дъ возглашaющь, въ весeліи возвышaху:
13	13
І не міг народ відрізнити вигуків радости від криків плачу народного, тому що народ викликував голосно, і голос чути було далеко.	и3 не можaху лю1діе познaти глaса восклицaніz веселsщихсz t гласHвъ плaча нар0днагw, понeже лю1діе восклицaху глaсомъ вели1кимъ, и3 глaсъ вели1къ слhшашесz и3здалeча.
Глава 4	Главa д7

1	1
І почули вороги Іуди і Веніаміна, що ті, хто повернувся з полону, будують храм Господу Богу Ізраїлевому;	И# ўслhшаша врази2 ї{дины и3 веніам‡ни, ћкw сhнове преселeніz созидaютъ цeрковь гDу бGу ї}леву,
2	2
і прийшли вони до Зоровавеля і до глав поколінь, і сказали їм: будемо і ми будувати з вами, тому що ми, як і ви, прибігаємо до Бога вашого, і Йому приносимо жертви від днів Асардана, царя Сирійського, який перевів нас сюди.	и3 приступи1ша къ зоровaвелю и3 ко кнzзє1мъ nтeчествъ и3 рек0ша и5мъ: сози1ждемъ съ вaми, понeже, ћкоже и3 вы2, и4щемъ бGа вaшего и3 є3мY мы2 жрeмъ жeртву t днjй ґсарадaна царS ґссyрска привeдшагw ны сёмw.
3	3
І сказали їм Зоровавель і Ісус та інші глави поколінь ізраїльських: не будувати вам разом з нами дім нашому Богу; ми одні будемо будувати дім Господу, Богу Ізраїлевому, як повелів нам цар Кир, цар Перський.	И# речE и5мъ зоровaвель и3 їисyсъ и3 пр0чіи кн‰зи nтeчествъ ї}левыхъ: нёсть нaмъ и3 вaмъ создaти д0мъ бGу нaшему, понeже мы2 сaми њс0бнw сози1ждемъ гDу бGу нaшему, ћкоже повелЁ нaмъ кЂръ цaрь пeрсскій.
4	4
І став народ землі тієї ослаблювати руки народу юдейського і перешкоджати йому в будівлі;	И# бhша лю1діе земли2 (тоS) њслаблsюще рyки людjй їудeйскіхъ, и3 препинaху и5мъ въ созидaніи,
5	5
і підкуповували проти них радників, щоб зруйнувати намір їхній, в усі дні Кира, царя Перського, і до царювання Дарія, царя Перського.	и3 наимaху на ни1хъ совётникwвъ, да разорsтъ совётъ и4хъ, во вс‰ дни6 кЂра царS пeрсскагw и3 дaже до цaрства дaріа царS пeрсскагw.
6	6
А в царювання Ахашвероша, на початку царювання його, написали звинувачення на жителів Юдеї та Єрусалима.	Въ цaрство же ґссуи1ра, (и4же є4сть ґртаxeрxъ,) въ начaлэ цaрства є3гw2, написaша сви1токъ на живyщихъ во їудeи и3 во їеrли1мэ.
7	7
І в дні Артаксеркса писали Бишлам, Мифредат, Табеєл та інші товариші їхні до Артаксеркса, царя Перського. Лист же написаний був літерами сирійськими і сирійською мовою.	И# во дни6 ґрfасаfaна написA въ ми1рэ міfрідaтъ и3 тавеи1лъ со пр0чими сослужи1тєли ко ґртаxeрxу царю2 пeрсскому: написA писмон0сецъ писaніе сЂрскимъ љзhкомъ и3 претолк0вано.
8	8
Рехум радник і Шимшай писар писали один лист проти Єрусалима до царя Артаксеркса такий:	Реyмъ валтаaмъ и3 самpA книг0чій написaста послaніе є3ди1но на їеrли1мъ ко ґртаxeрxу царю2:
9	9
Тоді-то. Рехум радник і Шимшай писар та інші товариші їхні, — динеї й афарсафхеї, тарпелеї, апарси, арех’яни, вавилоняни, сусанці, даги, еламитяни,	тaкw суди1лъ реyмъ валтаaмъ и3 самpA книг0чій и3 пр0чіи сослужи1теліе нaши, дінeє, ґфарсаfахeє, тарфалeє, ґрфасeє, ґрхmeє, вавmлHнzне, сусанахeє, савeє, є3лами1те
10	10
та інші народи, яких переселив Аснафар [Сеннахирим] великий і славний і оселив у містах самарійських і в інших містах за рікою, та інше.	и3 пр0чіи t kзы6къ, и5хже преведE ґссенафaръ вели1кій и3 преслaвный и3 всели2 и5хъ во градёхъ самарjйскихъ и3 пр0чихъ њб8 w4нъ п0лъ рэки2.
11	11
І ось список з листа, який послали до нього: Царю Артаксерксу — раби твої, люди, які живуть за рікою, та інше.	СіE є4сть сказaніе послaніz, є4же послaша къ немY, ко ґртаxeрxу царю2: раби2 твои2, мyжіе, и5же за рэк0ю:
12	12
Нехай буде відомо цареві, що юдеї, які вийшли від тебе, прийшли до нас в Єрусалим, будують це бунтівне і негідне місто, і стіни роблять, і основи їх уже відновили.	вёдомо да бyдетъ царю2, ћкw їудeє, и5же взыд0ша t тебє2 къ нaмъ, пріид0ша во їеrли1мъ грaдъ tстyпный и3 лукaвый, є3г0же созидaютъ: и3 стёны є3гw2 состр0єны сyть, и3 њсновaніе є3гw2 возвhсиша:
13	13
Нехай буде ж відомо цареві, що коли це місто буде побудоване і стіни відновлені, то ні данини, ні податку, ні мита не будуть давати, і царській скарбниці буде зроблений збиток.	нн7э u5бо вёдомо да бyдетъ царю2, ћкw, ѓще грaдъ сeй с0зданъ бyдетъ, и3 стёны є3гw2 совершaтсz, д†ни не бyдутъ тебЁ, нижE (лётнzгw воздаsніz) дадyтъ: и3 сіE царє1мъ ѕло2 твори1тъ,
14	14
Тому що ми їмо сіль від палацу царського, і збиток для царя не можемо бачити, тому ми посилаємо донесення цареві:	и3 посрамощeніz царeва не лёть нaмъ ви1дэти: сегw2 рaди послaхомъ и3 возвэсти1хомъ царю2,
15	15
нехай пошукають у пам’ятній книзі батьків твоїх, — і знайдеш у книзі пам’ятній, і дізнаєшся, що місто це — місто заколотне і шкідливе для царів і областей, і що відпадіння бували в ньому здавна, за що місто це і спустошене.	да разсм0трено бyдетъ въ кни1зэ памzтопи1снэй nтцє1въ твои1хъ, и3 њбрsщеши въ кни1зэ памzтопи1снэй и3 познaеши, ћкw грaдъ w4нъ tстyпный є4сть и3 њби1дzщь царeй и3 страны6, и3 ўбBжища слyгъ бывaютъ посредЁ є3гw2 t днjй дрeвнихъ, сегw2 рaди и3 грaдъ т0й њпустошeнъ є4сть:
16	16
Тому ми повідомляємо царя, що коли місто це буде добудоване і стіни його дороблені, то після цього не буде в тебе володіння за рікою.	вёдомо u5бо твори1мъ царю2, ћкw, ѓще грaдъ т0й с0зданъ бyдетъ и3 стёны є3гw2 совершaтсz, то2 не бyдетъ ти2 ми1ра.
17	17
Цар послав відповідь Рехуму раднику і Шимшаю писарю й іншим товаришам їхнім, які живуть у Самарії та в інших містах зарічних: Мир… та інше.	И# послA цaрь ко реyму валтаaму и3 самpaю книгHчію и3 ко пр0чымъ сослужи1телємъ и4хъ њбитaющымъ въ самарjи и3 пр0чымъ за рэк0ю ми1ръ
18	18
Лист, який ви надіслали нам, виразно прочитаний переді мною;	и3 речE: писмон0сецъ, є3г0же послaсте къ нaмъ, при1званъ пред8 менE,
19	19
і від мене дано повеління, — і розшукували, і знайшли, що місто це здавна повставало проти царів, і відбувалися в ньому заколоти і заворушення,	и3 t менє2 повелёно є4сть, и3 соглsдахомъ и3 њбрэт0хомъ, ћкw грaдъ т0й t днjй дрeвнихъ на царeй возн0ситсz, tступлє1ніz и3 ўбBжища бывaютъ въ нeмъ:
20	20
і що були в Єрусалимі царі могутні і які володіли всім заріччям, і їм давали данину, податки і мито.	и3 цaріе крёпцы бhша во їеrли1мэ и3 њбладaху всeю стран0ю, ћже за рэк0ю, д†ни же мнHги и3 чaсть давaшесz и5мъ:
21	21
Отже, дайте наказ, щоб люди ці перестали працювати, і щоб місто це не будувалося, доки від мене не буде дано повеління.	и3 нн7э повели1те мужє1мъ w4нымъ престaти t дёла, и3 грaдъ џный да не созидaетсz ктомY:
22	22
І будьте обережні, щоб не зробити в цьому недогляду. Для чого допускати розмноження шкідливого на шкоду царям?	ћкw да t повелёніz сегw2 њпaсни бyдете нерадёніе твори1ти њ сeмъ, да не когдA ўмн0житсz поги1бель на ѕло2 царє1мъ.
23	23
Як тільки цей лист царя Артаксеркса був прочитаний перед Рехумом і Шимшаєм писарем і товаришами їхніми, вони негайно пішли в Єрусалим до юдеїв, і сильною озброєною рукою припинили роботу їхню.	ТогдA писмон0сецъ ґртаxeрxа царS прочтE сви1токъ пред8 реyмомъ валтаaмомъ и3 самpaемъ книг0чіемъ и3 сослужи1телми и4хъ: и3 и3д0ша тщaтелнw во їеrли1мъ и3 во їудeю, и3 ўдержaша и5хъ мhшцею си1льною.
24	24
Тоді зупинилася робота при домі Божому, який в Єрусалимі, і зупинка ця тривала до другого року царювання Дарія, царя Перського.	ТогдA престA дёло д0му б9іz, є4же во їеrли1мэ, и3 не творsшесz дaже до лёта вторaгw цaрства дaріа царS пeрсскагw.
Глава 5	Главa є7

1	1
Але пророк Аггей і пророк Захарія, син Адди, говорили юдеям, які в Юдеї та Єрусалимі, пророчі слова в ім’я Бога Ізраїлевого.	Прbр0чествова же ґггeй прbр0къ и3 захaріа сhнъ ѓддwвъ прорицaніе ко їудewмъ, и5же бsху во їудeи и3 їеrли1мэ, во и4мz бGа ї}лева на ни1хъ.
2	2
Тоді встали Зоровавель, син Салафиїлів, та Ісус, син Іоседеків, і почали будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними пророки Божі, які підкріплювали їх.	ТогдA востaста зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ и3 начaста здaти д0мъ б9ій, и4же во їеrли1мэ: и3 съ ни1ма прbр0цы б9іи помогaюще и4ма.
3	3
У той час прийшов до них Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай і товариші їхні, і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і доробляти стіни ці?	Въ то2 врeмz пріи1де къ ни6мъ fаfанaй кнsзь сyщій за рэк0ю и3 саfарвузанaй и3 сослужи1теліе и4хъ, и3 сі‰ рек0ша и5мъ: кто2 дадE вaмъ влaсть созидaти д0мъ сeй и3 стёны сі‰ возставлsти;
4	4
Тоді ми сказали їм імена тих людей, що будують цей дім.	ТогдA сі‰ рек0ша и5мъ: к†z сyть и3менA мужeй созидaющихъ грaдъ сeй;
5	5
Але око Бога їхнього було над старійшинами юдейськими, і ті не забороняли їм, доки справу не відправили до Дарія, і доки не прийшло рішення у цій справі.	И# џчи б9іи на плэнeніе їyдино, и3 не возбрани1ша и5мъ, д0ндеже послaніе къ дaрію tнесeно, и3 тогдA послaсz съ писмон0сцемъ њ сeмъ.
6	6
Ось зміст листа, який послав Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай з товаришами своїми — афарсахеями, які за рікою, до царя Дарія.	И#з8zвлeніе послaніz, є4же послA fаfанaй кнsзь њб8 w4нъ п0лъ рэки2 и3 саfарвузанaй и3 сослужи1теліе и4хъ ґфарсахeє, и5же бsху за рэк0ю, дaрію царю2:
7	7
В донесенні, яке вони послали до нього, ось що написано: Дарієві царю — всякий мир!	словесы2 послaша къ немY, и3 сі‰ пи6сана въ нeмъ: дaрію царю2 ми1ръ всsкъ:
8	8
Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську область, до дому Бога великого; і будується він з великих каменів, і дерево вкладається в стіни; і робота ця виконується швидко і з успіхом йде в руках їхніх.	вёдомо да бyдетъ царю2, ћкw ходи1хомъ во їудeйскую странY къ д0му бGа вели1кагw, и3 т0й созидaетсz кaменіемъ и3збрaннымъ, и3 древA стaвzтсz въ стэнaхъ, дёло же то2 со тщaніемъ стр0итсz и3 благопоспэшaетсz въ рукaхъ и4хъ:
9	9
Тоді ми запитали у старійшин тих і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і стіни ці доробляти?	тогдA вопроси1хомъ старёйшинъ тёхъ и3 тaкw рек0хомъ и5мъ: кто2 дадE вaмъ влaсть д0мъ сeй созидaти и3 стёны сі‰ возставлsти;
10	10
І крім того, ми запитали їх про імена їхні, щоб дати знати тобі й написати імена тих людей, які є головними у них.	и3 њ и4менэхъ и4хъ вопроси1хомъ и5хъ, да возвэсти1мъ тебЁ, ћкw да напи1шемъ тебЁ и3менA мужeй, и5же сyть нач†лницы и4хъ:
11	11
І вони відповіли нам такими словами: ми раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був побудований за багато років раніше цього, — і великий цар у Ізраїля будував його і довершив його.	и3 сицєвA словесA tвэщaша нaмъ глаг0люще: мы2 є3смы2 раби2 бGа нб7сE и3 земли2, и3 созидaемъ д0мъ, и4же бhсть ўстр0енъ прeжде сегw2 за лBта мнHга, и3 цaрь ї}левъ вели1кій создA є3го2 и3 соверши2 є3го2 и5мъ:
12	12
Коли ж батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя Вавилонського, халдеянина; і дім цей він зруйнував, і народ переселив у Вавилон.	є3гдa же прогнёваша nтцы2 нaши бGа нбcнаго, предадE и5хъ въ рyки навуходон0сора царS вавmлHнскагw халдeанина, и3 д0мъ сeй разори2 и3 лю1ди преведE въ вавmлHнъ:
13	13
Але в перший рік Кира, царя Вавилонського, цар Кир дав дозвіл побудувати цей дім Божий;	но въ лёто пeрвое кЂра царS, кЂръ цaрь вавmлHнскій постaви повелёніе, да д0мъ б9ій сeй сози1ждетсz,
14	14
та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у храм Вавилонський, — виніс Кир цар із храму Вавилонського; і віддав їх на ім’я Шешбацару, якого він призначив областеначальником,	и3 сосyды д0му б9іz златы6z и3 срє1брzныz, ±же навуходон0соръ взS и3з8 д0му, и4же во їеrли1мэ, и3 tнесE \| въ хрaмъ вавmлHнскій, и3знесE ты6z кЂръ цaрь t хрaма вавmлHнскагw и3 дадE и5хъ саванасaру храни1телю, и4же над8 сокр0вищемъ,
15	15
і сказав йому: візьми ці сосуди, піди і віднеси їх у храм Єрусалимський, і нехай дім Божий будується на своєму місці.	и3 речE є3мY: вс‰ сосyды сі‰ возми2 и3 и3ди2, и3 постaви и5хъ въ домY, и4же є4сть во їеrли1мэ, на мёсто и4хъ:
16	16
Тоді Шешбацар той прийшов, поклав основи дому Божого в Єрусалимі; і з тих пір до цього часу він будується, і ще не закінчений.	тогдA саванасaръ т0й пріи1де и3 постaви њсновaніе д0му б9іz во їеrли1мэ, и3 t тогw2 врeмене дaже донн7э созидaетсz, и3 є3щE не совершeнъ є4сть:
17	17
Отже, якщо царю благоугодно, нехай пошукають у домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи дійсно царем Киром дано дозвіл будувати цей дім Божий в Єрусалимі, і царську волю про це нехай надішлють до нас.	и3 нн7э ѓще (ви1дитсz) царю2 блaго, да посмотри1тъ въ домY сокр0вища царS вавmлHнскагw, да ўвёси, ћкw t царS кЂра бhсть повелёніе созидaти д0мъ б9ій сeй, и4же во їеrли1мэ, и3 ўвёдавъ њ сeмъ цaрь да п0слетъ къ нaмъ.
Глава 6	Главa ѕ7

1	1
Тоді цар Дарій дав повеління, і розшукали у Вавилоні в книгосховищі, куди складали скарби.	ТогдA дaрій цaрь повелЁ, и3 и3скaша во книгохрани1телницахъ, и3дёже сокрHвище лежи1тъ въ вавmлHнэ.
2	2
І знайдений в Екбатані в палаці, який в області Мідії, один сувій, і в ньому написано так: «Для пам’яті:	И# њбрётесz во ґмafэ грaдэ мидjйстэмъ въ палaтэ глави1зна є3ди1на, и3 сіE пи1сано бЁ въ нeй на пaмzть:
3	3
в перший рік царя Кира, цар Кир дав повеління про дім Божий в Єрусалимі: нехай будується дім на тому місці, де приносять жертви, і нехай будуть покладені міцні основи для нього; висота його в шістдесят ліктів, ширина його в шістдесят ліктів;	въ лёто пeрвое кЂра царS, кЂръ цaрь цaрь повелЁ њ д0мэ б9іи, и4же во їеrли1мэ: д0мъ да сози1ждетсz, и3 мёсто, и3дёже жрyтъ жє1ртвы: и3 положи2 мёру высоты2 лакHтъ шестьдесsтъ, широтA є3гw2 лакHтъ шестьдесsтъ:
4	4
рядів з каменів великих три, і ряд з дерева один; витрати ж нехай видаються з царського дому.	и3 стёны кaмєнныz твє1рдыz три2, и3 стэнA древsнаz є3ди1на, и3ждивeніе же t д0му царeва да дaстсz:
5	5
Та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у Вавилон, нехай повернуться і підуть у храм Єрусалимський, кожен на своє місце, і будуть розміщені в домі Божому.	и3 сосyди д0му б9іz златjи и3 срeбрzніи, и5хже навуходон0соръ взS t д0му, и4же во їеrли1мэ, и3 пренесE и5хъ въ вавmлHнъ, да tдадyтсz и3 внесyтсz въ д0мъ, и4же во їеrли1мэ, на мёсто, и3дёже и3 постaвлени бsху въ домY б9іи:
6	6
Отже, Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай, з товаришами вашими афарсахеями, які за рікою, — відійдіть звідти.	нн7э u5бо дади1те, кнsзіе сyщіи за рэк0ю, саfарвузанaй и3 сослужи1теліе и4хъ ґфарсахeє, и5же за рэк0ю, далeче tиди1те tтyду:
7	7
Не зупиняйте роботи при цьому домі Божому; нехай юдейський областеначальник і юдейські старійшини будують цей дім Божий на місці його.	нн7э њстaвите дёло д0му б9іz: кнsзіе їудeйстіи и3 старBйшины и4хъ д0мъ б9ій т0й да созидaютъ на мёстэ своeмъ:
8	8
І від мене дається повеління про те, чим ви повинні сприяти старійшинам тим юдейським у побудові того дому Божого, і саме: з майна царського — із зарічної податі — негайно беріть і давайте тим людям, щоб робота не зупинялася;	и3 t менє2 повелёно бhсть, да не когдA что2 сотвори1те проти1вно старёйшинамъ жидHвскимъ въ созидaніи д0му б9іz џнагw: и3 t и3мёній цaрскихъ дaней сyщихъ за рэк0ю прилёжнw на и3ждивeніе да даeтсz мужє1мъ тBмъ, є4же бы не престaло дёло то2:
9	9
і скільки потрібно — чи тельців, чи баранів і агнців, на всепалення Богу небесному, також пшениці, соли, вина й олії, як скажуть священики єрусалимські, нехай буде видано їм кожного дня без затримки,	и3 є4же ѓще њскудёетъ, и3 телцы2 и3 nвны2 и3 ѓгнцы, во всесожжє1ніz бGу нбcному, пшени1ца, с0ль, віно2, є3лeй, по словеси2 свzщeнникwвъ, и5же во їеrли1мэ, да даeтсz и5мъ по вс‰ дни6, є4же ѓще воспр0сzтъ,
10	10
щоб вони приносили жертву приємну Богу небесному і молилися за життя царя і синів його.	да бyдутъ приносsщіи благоух†ніz бGу нбcному и3 да м0лzтсz њ жи1зни царS и3 сынHвъ є3гw2:
11	11
Мною ж дається повеління, що коли яка людина змінить це рішення, то буде вийнята колода з дому її, і буде піднята вона і прицвяхована до неї, а дім її за те буде перетворений на руїни.	и3 t менє2 ўстaвлено повелёніе, да всsкъ человёкъ, и4же престyпитъ повелёніе сіE, в0зметсz дрeво t д0му є3гw2, и3 воздви1женъ њбёситсz на нeмъ, и3 д0мъ є3гw2 мнЁ бyдетъ взsтъ:
12	12
І Бог, Якого ім’я там живе, нехай скине всякого царя і народ, який простяг би руку свою, щоб змінити це на шкоду цьому дому Божому в Єрусалимі. Я, Дарій, дав це повеління; нехай буде воно в точності виконане».	и3 бGъ, є3гHже њбитaетъ и4мz тaмw, да низврати1тъ всsкаго царS и3 лю1ди, и5же прострyтъ рyку свою2 премэни1ти и3ли2 разори1ти д0мъ б9ій, и4же є4сть во їеrли1мэ: ѓзъ дaрій постaвихъ повелёніе, съ прилэжaніемъ да бyдетъ.
13	13
Тоді Фафнай, зарічний областеначальник, Шефар-Бознай і товариші їхні, — як повелів цар Дарій, так у точності і зробили.	ТогдA fаfанaй кнsзь страны2 зарёчныz, саfарвузанaй и3 сослужeбницы є3гw2, ћкоже послA дaрій цaрь, тaкw сотвори1ша тщaтелнw.
14	14
І старійшини юдейські будували і процвітали, за пророцтвом Аггея пророка і Захарії, сина Адди. І побудували і закінчили, з волі Бога Ізраїлевого і з волі Кира і Дарія й Артаксеркса, царів перських.	СтарBйшины же їудeйстіи созидaху и3 леvjти по прbр0честву ґггeа прbр0ка и3 захaріи сhна ѓддwва. И# создaша и3 соверши1ша по повелёнію бGа ї}лева и3 по повелёнію кЂра и3 дaріа и3 ґртаxeрxа царeй пeрсскихъ,
15	15
І закінчений дім цей до третього дня місяця Адара, у шостий рік царювання царя Дарія.	и3 соверши1ша д0мъ т0й дaже до днE трeтіzгw, мцcа ґдaра, и4же є4сть въ лёто шест0е цaрства дaріа царS.
16	16
І завершили сини Ізраїлеві, священики і левити та інші, які повернулися з полону, освячення цього дому Божого з радістю.	Сотвори1ша же сhнове ї}лєвы, свzщeнницы и3 леvjти, и3 пр0чіи сынHвъ преселeніz њбновлeніе д0му б9іz въ рaдости,
17	17
І принесли при освяченні цього дому Божого: сто волів, двісті баранів, чотириста агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх за весь Ізраїль, за числом колін Ізраїлевих.	и3 принес0ша на њбновлeніе д0му б9іz телцє1въ сто2, nвнHвъ двёсти, ѓгнцєвъ четhреста, козлHвъ t к0зъ за грэхи2 всегw2 ї}лz дванaдесzть, по числY колёнъ ї}левыхъ:
18	18
І поставили священиків за відділеннями їхніми, і левитів за чергами їхніми на службу Божу в Єрусалимі, як приписано в книзі Мойсея.	и3 постaвиша свzщeнникwвъ въ чинёхъ свои1хъ и3 леvjты въ чaстехъ свои1хъ на служeніе д0му б9іz во їеrли1мэ, ћкоже пи1сано є4сть въ кни1зэ мwmсeовэ.
19	19
І звершили ті, що повернулися з полону, пасху в чотирнадцятий день першого місяця,	И# сотвори1ша сhнове преселeніz пaсху въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа пeрвагw:
20	20
тому що очистилися священики і левити, — усі вони, як один, були чисті; і закололи агнців пасхальних для всіх, хто повернувся з полону, для братів своїх священиків і для себе.	њчищeни бо бsху свzщeнницы и3 леvjти дaже до є3ди1нагw вси2 чи1сти, и3 пожр0ша пaсху всBмъ сынHмъ преселeніz и3 брaтіи и4хъ свzщeнникwмъ и3 себЁ самhмъ.
21	21
І їли сини Ізраїлеві, які повернулися з переселення, і всі, що відокремилися до них від нечистоти народів землі, щоб прибігати до Господа Бога Ізраїлевого.	И# kд0ша сhнове ї}лєвы пaсху, и5же t преселeніz, и3 всsкъ tлучи1выйсz t њсквернeніz kзhкwвъ земли2 къ ни6мъ, є4же взыскaти гDа бGа ї}лева.
22	22
І святкували свято опрісноків сім днів у радості, тому що обрадував їх Господь і навернув до них серце царя Ассирійського, щоб підкріплювати руки їхні при будівництві дому Господа Бога Ізраїлевого.	И# сотвори1ша прaздникъ њпрэсн0чный сeдмь днjй въ весeліи, ћкw возвесели2 и5хъ гDь и3 њбрати2 сeрдце царS ґссyрска къ ни6мъ, ўкрэпи1ти рyки и4хъ въ дёлэхъ д0му бGа ї}лева.
Глава 7	Главa з7

1	1
Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, Ездра, син Сераї, син Азарії, син Хелкії,	По си1хъ же словесёхъ, въ цaрство ґртаxeрxа царS пeрсскагw, взhде є4здра сhнъ сарeа, сhна ґзарjева, сhна хелкjева,
2	2
син Шаллума, син Садока, син Ахитува,	сhна селлyмлz, сhна саддyкова, сhна ґхітHвлz,
3	3
син Амарії, син Азарії, син Марайофа,	сhна самарjева, сhна є3срjева, сhна мареHfова,
4	4
син Захарії, син Уззія, син Буккія,	сhна зараjева, сhна є3зеjева, сhна воккjева,
5	5
син Авишуя, син Финеєса, син Єлеазара, син Аарона первосвященика, —	сhна ґвісyева, сhна фінеeсова, сhна є3леазaрова, сhна ґарHна свzщeнника пeрвагw:
6	6
цей Ездра вийшов з Вавилона. Він був книжник, який знався на законі Мойсеєвому, який дав Господь Бог Ізраїлів. І дав йому цар усе за бажанням його, тому що рука Господа Бога його була над ним.	сeй є4здра взhде t вавmлHна и3 сeй писeцъ ск0ръ въ зак0нэ мwmсeовэ, є3г0же дадE гDь бGъ ї}лю. И# дадE є3мY цaрь, ћкw рукA гDа бGа є3гw2 на нeмъ бЁ во всёхъ, ±же и3скaше џнъ.
7	7
З ним пішли в Єрусалим і деякі з синів Ізраїлевих, і зі священиків і левитів, і співців, і воротарів, і нефинеїв у сьомий рік царя Артаксеркса.	И# взыд0ша t сынHвъ ї}левыхъ и3 t свzщeнникwвъ и3 t леvjтwвъ, и3 пэвцы2 и3 придвє1рницы и3 наfінjми во їеrли1мъ, въ лёто седм0е ґртаxeрxа царS,
8	8
І прийшов він в Єрусалим у п’ятий місяць, — у сьомий же рік царя.	и3 пріид0ша во їеrли1мъ мцcа пsтагw: сіE є4сть лёто седм0е царeво:
9	9
Бо в перший день першого місяця був початок виходу з Вавилона, і в перший день п’ятого місяця він прийшов у Єрусалим, тому що благодійна рука Бога його була над ним,	занE въ пeрвый дeнь мцcа пeрвагw т0й начA восходи1ти t вавmлHна, и3 въ пeрвый дeнь мцcа пsтагw пріид0ша во їеrли1мъ, ћкw рукA бGа є3гw2 бlгA на нeмъ бЁ:
10	10
тому що Ездра построїв серце своє на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, і навчати в Ізраїлі закону і правди.	є4здра бо ўгот0ва сeрдце своE, да взhщетъ зак0на (гDнz) и3 да тв0ритъ и3 ўчи1тъ во ї}ли повелёніємъ и3 судбaмъ.
11	11
І ось зміст листа, який дав цар Артаксеркс Ездрі священику, книжнику, який навчав слів заповідей Господа і законів Його в Ізраїлі:	И# сіE є4сть сказaніе послaніz є4же дадE цaрь ґртаxeрxъ є4здрэ свzщeннику, писцY кни1ги словeсъ зaповэдій гDнихъ и3 повелёній є3гw2 во ї}ли:
12	12
Артаксеркс, цар царів, Ездрі священикові, учителеві закону Бога небесного довершеного, та інше.	ґртаxeрxъ цaрь царeй є4здрэ свzщeннику, писцY зак0на гDа бGа нбcнагw: да соверши1тсz сл0во и3 tвётъ:
13	13
Від мене дано повеління, щоб у царстві моєму кожен з народу Ізраїлевого і зі священиків його і левитів, який бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою.	t менє2 повелёно є3сть, да кjйждо, и4же и4мать ўсeрдіе блaго во цaрствэ моeмъ t людjй ї}левыхъ и3 t свzщeнникwвъ и3 t леvjтwвъ поити2 во їеrли1мъ, съ тоб0ю да и4детъ:
14	14
Тому що ти посилаєшся від царя і семи радників його, щоб оглянути Юдею та Єрусалим за законом Бога твого, який знаходиться в руці твоїй,	t лицA царeва и3 седми2 совётникwвъ є3гw2 п0сланъ є3си2, да посэти1ши їудeю и3 їеrли1мъ въ зак0нэ бGа и4хъ, сyщемъ въ рукY твоє1ю,
15	15
і щоб доставити срібло і золото, яке цар і радники його пожертвували Богу Ізраїлевому, Якого оселя в Єрусалимі,	и3 да tнесeши въ д0мъ гDень сребро2 и3 злaто, є4же цaрь и3 совBтницы є3гw2 со ўсeрдіемъ дaша бGу ї}леву, и4же во їеrли1мэ њбитaетъ,
16	16
і все срібло і золото, яке ти збереш по всій області Вавилонській, разом з добровільними дарами від народу і священиків, які пожертвують вони для дому Бога свого, що в Єрусалимі;	и3 всE злaто и3 сребро2, є4же ѓще њбрsщеши во всeй w4бласти вавmлHнстэй, съ добров0льнымъ даsніемъ людски1мъ и3 свzщeнникwвъ, в0лею приносsщихъ въ д0мъ б9ій, и4же во їеrли1мэ:
17	17
тому негайно купи на ці гроші волів, баранів, агнців і хлібні приношення до них і узливання для них, і принеси їх на жертовник дому Бога вашого в Єрусалимі.	и3 всsкій дох0дъ т0й ўсeрднw впиши2 въ кни1гу сію2: телцы2, nвны2, ѓгнцы, и3 жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ: и3 принеси2 т† на nлтaрь д0му бGа вaшегw, и4же є4сть во їеrли1мэ:
18	18
І що ти і брати твої вважатимете за благо зробити зі срібла і золота, що залишаться, те з волі Бога вашого робіть.	и3 ѓще что2 тебЁ и3 брaтіи твоeй блaго возмни1тсz t њстaвшагwсz сребрA и3 злaта сотвори1ти, ћкоже ўг0дно бGу вaшему, сотвори1те:
19	19
І сосуди, які дано тобі для служб у домі Бога твого, постав перед Богом Єрусалимським.	и3 сосyды, и5же даны2 тебЁ въ слyжбу д0му б9іz, вдaждь пред8 бGомъ во їеrли1мэ:
20	20
І інше потрібне для дому Бога твого, що ти визнаєш за потрібне, давай з дому царських скарбів.	и3 пр0чыz потрє1бы д0му бGа твоегw2, є4же ѓще возмни1тсz тебЁ дaти, да дaси и3з8 домHвъ сокр0вища царeва
21	21
І від мене, царя Артаксеркса, дається повеління всім хранителям скарбів, що за рікою: все, чого вимагатиме у вас Ездра священик, учитель закону Бога небесного, негайно давайте:	и3 t менє2 ѓзъ ґртаxeрxъ цaрь ўстaвихъ повелёніе всBмъ храни1телємъ сокр0вищъ, и5же сyть за рэк0ю, да всE, є4же ѓще воспр0ситъ t вaсъ є4здра свzщeнникъ и3 писeцъ зак0на бGа нбcнагw, гот0во да бyдетъ:
22	22
срібла до ста талантів, і пшениці до ста ко́рів, і вина до ста ба́тів, і до ста ж батів олії, а соли без означення кількости.	сребрA дaже до стA тал†нтъ, и3 пшени1цы дaже до стA мёръ, и3 вінA дaже до стA б0чекъ, и3 є3лeа дaже до стA чвaнwвъ, ґ с0ли без8 записaніz:
23	23
Все, що повелено Богом небесним, повинно виконуватися старанно для дому Бога небесного; [дивіться, щоб хто не простяг руки на дім Бога небесного,] щоб не було гніву Його на царство, царя і синів його.	всE, є4же є4сть по в0ли бGа нбcнагw, да бyдетъ въ домY бGа нбcнагw: вонми1те, да не кто2 прострeтъ рyку на д0мъ бGа нбcнагw, да не когдA бyдетъ гнёвъ на цaрство царeво и3 сынHвъ є3гw2:
24	24
І даємо вам знати, щоб ні на кого зі священиків або левитів, співців, воротарів, нефинеїв і службовців при цьому домі Божому, не накладали ні данини, ні податку, ні мита.	и3 вaмъ знaемо твори1мъ сіE, t всёхъ свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ, пэвцє1въ, двeрникwвъ, наfінjмwвъ и3 слyгъ домY б9іz дaнь да не бyдетъ тебЁ, нижE и3мёйте влaсти порабощaти и5хъ:
25	25
Ти ж, Ездро, за премудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, постав правителів і суддів, щоб вони судили весь народ за рікою, — усіх, хто знає закони Бога твого, а хто не знає, тих учіть.	тh же, є4здра, по премdрости бGа твоегw2, ћже въ руцЁ твоeй, постaви кни1жники и3 судіи6, да сyдzтъ вс‰ лю1ди, и5же сyть за рэк0ю, всBмъ знaющымъ зак0нъ бGа твоегw2, и3 не вёдающему вёдати сотвори1те:
26	26
Хто ж не буде виконувати закон Бога твого і закон царя, над тим негайно нехай чинять суд, чи на смерть, чи на вигнання, чи на грошову пеню, або на ув’язнення у в’язницю.	и3 всsкъ, и4же не сотвори1тъ зак0на бGа твоегw2 и3 зак0на царeва ўсeрднw, сyдъ да бyдетъ сотворeнъ на него2, ѓще въ смeрть, и3ли2 въ наказaніе, и3ли2 во њтщетёніе животA, и3ли2 въ темни1цу.
27	27
Благословенний Господь, Бог батьків наших, Який вклав у серце царя — прикрасити дім Господній, який у Єрусалимі,	Блгcвeнъ гDь бGъ nтє1цъ нaшихъ, и4же дадE си1це въ сeрдце царeво, да прослaвитъ д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ,
28	28
і схилив на мене милість царя і радників його, і всіх могутніх князів царя! І я підбадьорився, тому що рука Господа Бога мого була наді мною, і зібрав я глав Ізраїля, щоб вони пішли зі мною.	и3 на мS ўклони2 милосeрдіе пред8 nчи1ма царS и3 совётникwвъ є3гw2 и3 всёхъ кнzзeй царeвыхъ си1льныхъ: и3 ѓзъ ўкрэплeнъ бhхъ, ћкw рукA б9іz бlгaz на мнЁ, и3 собрaхъ t ї}лz кнzзeй взhти со мн0ю.
Глава 8	Главa }

1	1
І ось глави поколінь і родовід тих, які вийшли зі мною з Вавилона, у царювання царя Артаксеркса:	И# сjи кнsзіе nтeчествъ и4хъ вождeве, и5же взыд0ша со мн0ю въ цaрство ґртаxeрxа царS вавmлHнска:
2	2
із синів Финеєса Гирсон; із синів Іфамара Даниїл; із синів Давида Хаттуш;	t сынHвъ фінеeсовыхъ гирсHнъ, t сынHвъ їfамaрихъ даніи1лъ, t сынHвъ давjдовыхъ ґттyсъ,
3	3
із синів Шеханії, із синів Пароша Захарія, і з ним за списком родовідним сто п’ятдесят людей чоловічої статі;	t сынHвъ саханjиныхъ, t сынHвъ фор0совыхъ захaріа, и3 съ ни1мъ мужeй сто2 пzтьдесsтъ,
4	4
із синів Пахаф-Моава Ел’єгоєнай, син Зерахії, і з ним двісті людей чоловічої статі;	t сынHвъ фаafъ-мwaва є3ліанA сhнъ сараjевъ, и3 съ ни1мъ двёсти мужeй,
5	5
із синів [Зафоя] Шеханія, син Яхазиїла, і з ним триста людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ заfои1совыхъ є3хенjа сhнъ ґзіи1левъ, и3 съ ни1мъ три1ста мужeй,
6	6
із синів Адина Евед, син Іонафана, і з ним п’ятдесят людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ ґдjныхъ nви1нъ сhнъ їwнаfaновъ, и3 съ ни1мъ пzтьдесsтъ мужeй,
7	7
із синів Елама Ієшаія, син Афалії, і з ним сімдесят людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ є3дaмлихъ и3сaіа сhнъ ґfелjинъ, и3 съ ни1мъ сeдмьдесzтъ мужeй,
8	8
із синів Сафатії Зевадія, син Михаїла, і з ним вісімдесят людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ сафатjевыхъ завдjа сhнъ міхаи1ловъ, и3 съ ни1мъ џсмьдесzтъ мужeй,
9	9
із синів Іоава Овадія, син Ієхиєлів, і з ним двісті вісімнадцять людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ їwaвлихъ ґвдjа сhнъ їеіи1левъ и3 съ ни1мъ двёсти nсмьнaдесzть мужeй,
10	10
із синів [Ваанія] Шеломиф, син Іосифії, і з ним сто шістдесят людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ ваанjевыхъ селімyfъ сhнъ їwсефjевъ, и3 съ ни1мъ сто2 шестьдесsтъ мужeй,
11	11
із синів Бевая Захарія, син Бевая, і з ним двадцять вісім людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ вавjевыхъ захaріа сhнъ вавjевъ, и3 съ ни1мъ двaдесzть џсмь мужeй,
12	12
із синів Азгада Іоханан, син Гаккатана, і з ним сто десять людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ ґзгaдовыхъ їwнaнъ сhнъ їкатaновъ, и3 съ ни1мъ сто2 дeсzть мужeй,
13	13
із синів Адоникама останні, і ось імена їхні: Елифелет, Ієиєл і Шемаія, і з ними шістдесят людей чоловічої статі;	и3 t сынHвъ ґдwнікaмлихъ послёдніи, и3 сі‰ и3менA и4хъ: є3діфалafъ, їеіи1лъ и3 самаjа, и3 съ ни1мъ шестьдесsтъ мужeй,
14	14
із синів Бигвая, Уфай і Заббуд, і з ними сімдесят людей чоловічої статі.	и3 t сынHвъ вагуaевыхъ ўfaй и3 завyдъ, и3 съ ни1ми сeдмьдесzтъ мужeй.
15	15
Я зібрав їх біля ріки, що втікає в Агаву, і ми простояли там три дні, і коли я оглянув народ і священиків, то із синів Левія нікого там не знайшов.	Собрaхъ же и5хъ къ рэцЁ текyщей ко є3vjи, и3 пребhхомъ тY три2 дни6: и3скaхъ же въ лю1дехъ и3 во свzщeнницэхъ, и3 t сынHвъ леvjиныхъ не њбрэт0хъ тaмw.
16	16
І послав я покликати Єлиєзера, Ариела, Шемаію, та Елнафана, й Іарива, й Елнафана, і Нафана, і Захарію, і Мешуллама — головних, й Іоярива і Елнафана — вчених;	И# послaхъ ко є3леазaру, ґріи1лу, семеjю и3 къ маwнaну, и3 їерjву и3 є3лнаfaму, и3 наfaну и3 захaріи и3 месоллaму, и3 ко їwарjму и3 є3лнаfaну, премyдрыхъ,
17	17
і дав їм доручення до Іддо, головного в місцевості Касиф’є, і вклав їм у вуста, що говорити до Іддо і братів його, нефинеїв у місцевості Касиф’є, щоб вони привели до нас служителів для дому Бога нашого.	и3 и3звед0хъ и5хъ ко ґдaю начaлнику на мёстэ кaсфіа и3 вложи1хъ во ўстA и4хъ словесA глаг0лати ко ґдaю и3 брaтіи є3гw2 ґfінjмwмъ на мёстэ кaсфіи, привести2 нaмъ пою1щихъ въ д0мъ бGа нaшегw.
18	18
І привели вони до нас, тому що благодійна рука Бога нашого була над нами, чоловіка розумного із синів Махлія, сина Левіїного, сина Ізраїлевого, саме Шеревію, і синів його і братів його, вісімнадцять чоловік;	И# пріид0ша къ нaмъ, понeже рукA бGа нaшегw бЁ бlгA на нaсъ, мyжъ сахHнъ t сынHвъ моолjевыхъ сhна леvjина, сhна ї}лева, и3 саравjа, и3 сhнове є3гw2 и3 брaтіz є3гw2 nсмьнaдесzть:
19	19
і Хашавію і з ним Ієшаію із синів Мерариних, братів його і синів їх двадцять;	и3 ґсевjа, и3 и3сaіа t сынHвъ мерaріныхъ и3 брaтіz є3гw2 и3 сhнове є3гw2 двaдесzть:
20	20
і з нефинеїв, яких дав Давид і князі його на слугування левитам, двісті двадцять нефинеїв; усі вони названі поіменно.	и3 t наfінjмwвъ, и5хже дадE давjдъ и3 кнsзіе ко слyжбэ леvjтwмъ, наfінjмwвъ двёсти двaдесzть, вси2 собрaшасz по и3менHмъ.
21	21
І проголосив я там піст біля ріки Агави, щоб смиритися нам перед лицем Бога нашого, просити в Нього благополучної дороги для себе і для дітей наших і для всього майна нашого,	И# проповёдахъ тaмw п0стъ бли1з8 рёки ґуи2, є4же смири1тисz пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ, проси1ти t негw2 пути2 прaвагw нaмъ и3 чaдwмъ нaшымъ и3 всемY стzжaнію нaшему:
22	22
оскільки мені соромно було просити в царя військо і вершників для охорони нашої від ворога на дорозі, бо ми, говорячи з царем, сказали: рука Бога нашого для всіх, що прибігають до Нього, є благодійна, а на всіх, хто залишає Його, — могутність Його і гнів Його!	ўстыдёхсz бо и3спроси1ти t царS си1лы и3 кHнникъ защи1тити нaсъ t врагA на пути2, понeже рёхомъ царю2 глаг0люще: рукA бGа нaшегw є4сть на всёхъ и4щущихъ є3го2 во благ0е и3 крёпость є3гw2, ћрость же є3гw2 на всёхъ њставлsющихъ є3го2.
23	23
Отже, ми постились і просили Бога нашого про це, і Він почув нас.	Пости1хомсz же и3 моли1хомсz бGу нaшему њ сeмъ, и3 ўслhша нaсъ.
24	24
І я відокремив з начальників над священиками дванадцять людей: Шеревію, Хашавію і з ними десять із братів їхніх;	И# tлучи1хъ t кнzзeй свzщeнническихъ дванaдесzть, сараjю, ґсавjю и3 съ ни1ми t брaтіи и4хъ дeсzть:
25	25
і віддав їм за вагою срібло, і золото, і сосуди, — усе, пожертвуване для дому Бога нашого, що пожертвували цар, і радники його, і князі його, і всі ізраїльтяни, які там знаходилися.	возвёснхъ же и5мъ сребро2 и3 злaто и3 сосyды начaткwвъ д0му бGа нaшегw, ±же вознесE цaрь и3 совBтницы є3гw2 и3 кнsзіе є3гw2, и3 вeсь ї}ль њбрэтazйсz,
26	26
І віддав на руки їм за вагою: срібла — шістсот п’ятдесят талантів, і срібних сосудів на сто талантів, золота — сто талантів;	и3 дaхъ вёсомъ въ рyки и4хъ сребрA талaнтwвъ шeсть сHтъ пzтьдесsтъ, и3 сосyдwвъ срeбрzныхъ сто2, и3 злaта сто2 тал†нтъ,
27	27
і чаш золотих — двадцять, на тисячу драхм, і два сосуди з кращої блискучої міді, що цінується, як золото.	и3 чaшъ златhхъ двaдесzть, дрaхмъ тhсzщу, и3 сосyды мёди свётлыz д0брыz разли6чныz, драгоцBнныz ћкw злaто,
28	28
І сказав я їм: ви — святиня Господня, і сосуди — святиня, і срібло і золото — добровільний дар Господу Богу батьків ваших.	и3 рек0хъ и5мъ: вы2 свsти гDу бGу, и3 сосyди свsти и3 сребро2 и3 злaто, є4же в0лею вдано2 є4сть гDу бGу nтє1цъ нaшихъ:
29	29
Будьте ж пильні і збережіть це, доки за вагою не здасте начальникам над священиками і левитами і главам поколінь Ізраїлевих в Єрусалимі, у сховищі при домі Господньому.	бди1те и3 стреги1те, д0ндеже вёсомъ tдадитE пред8 кн‰зи свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ и3 пред8 кн‰зи nтeчествъ ї}левыхъ во їеrли1мэ, во ски1ніихъ д0му гDнz.
30	30
І прийняли священики і левити зважене срібло, і золото, і сосуди, щоб віднести в Єрусалим у дім Бога нашого.	И# пріsша свzщeнницы и3 леvjти вёсъ сребрA и3 злaта и3 сосyдwвъ, да вознесyтъ во їеrли1мъ въ д0мъ бGа нaшегw.
31	31
І вирушили ми від ріки Агави у дванадцятий день першого місяця, щоб іти в Єрусалим; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога і від тих, що підстерігали нас на шляху.	И# воздвиг0хомсz t рёки ґуи2 во вторыйнaдесzть дeнь мцcа пeрвагw, да и4демъ во їеrли1мъ: и3 рукA бGа нaшегw бЁ на нaсъ и3 и3збaви нaсъ t рyкъ врaжіихъ и3 рaтникwвъ на пути2,
32	32
І прийшли ми в Єрусалим, і пробули там три дні.	и3 пріид0хомъ во їеrли1мъ и3 пребhхомъ тY три2 дни6.
33	33
У четвертий день ми здали за вагою срібло, і золото, і сосуди в дім Бога нашого, на руки Меремофу, синові Урії, священику, і з ним Єлеазару, сину Финеєсовому, і з ними Іозаваду, сину Ісусовому, і Ноадії, сину Виннуя, левитам,	И# бhсть въ дeнь четвeртый, tдaхомъ вёсомъ сребро2 и3 злaто и3 сосyды въ домY бGа нaшегw под8 рyку марімHfа сhна ўрjи свzщeнника, и3 съ ни1мъ є3леазaръ сhнъ фінеeсовъ, и3 съ ни1ми їwзавaдъ сhнъ їисyсовъ и3 нwадjа сhнъ ванаjевъ леvjти,
34	34
усе за рахунком і вагою. І все зважене записано в той же час.	по числY и3 вёсу вс‰: и3 напи1санъ бhсть вeсь вёсъ.
35	35
Переселенці, які прийшли з полону, принесли у всепалення Богу Ізраїлевому дванадцять тельців з усього Ізраїля, дев’яносто шість баранів, сімдесят сім агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх: усе це у всепалення Господу.	Во врeмz то2, и5же пріид0ша t плэнeніz сhнове преселeніz, принес0ша всесожжє1ніz бGу ї}леву, телцє1въ дванaдесzть за всего2 ї}лz, nвнHвъ дeвzтьдесzтъ шeсть, ѓгнцєвъ сeдмьдесzтъ сeдмь, козлHвъ за грэхи2 дванaдесzть, вс‰ во всесожжeніе гDу.
36	36
І віддали царські повеління царським сатрапам і зарічним областеначальникам, і вони вшанували народ і дім Божий.	И# дaша повелёніе царeво прави1телємъ ц†рскимъ и3 кнzзє1мъ, и5же за рэк0ю: и3 прослaвиша людjй и3 д0мъ б9ій.
Глава 9	Главa f7

1	1
Після закінчення цього, підійшли до мене начальники і сказали: народ Ізраїлів і священики і левити не відокремилися від народів іноплемінних з мерзотами їх, від хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, ієвусеїв, аммонитян, моавитян, єгиптян і аморреїв,	И# є3гдA совершє1на бhша сі‰, приступи1ша ко мнЁ кнsзіе, глаг0люще: не tлучи1шасz лю1діе ї}лєвы и3 свzщeнницы и3 леvjти t людjй земнhхъ, (но) въ мeрзостехъ и4хъ (сyть), и5же сyть хананeє, є3ffeє, ферезeє, їевусeє, ґммwнjтzне, мwавjтzне и3 мосерjтzне и3 ґморрeане,
2	2
тому що взяли дочок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося сíм’я святе з народами іноплемінними, і притому рука найзнатніших і найголовніших була в цьому беззаконні першою.	понeже поsша t дщeрей и4хъ себЁ и3 сынHмъ свои6мъ, и3 смэси1сz сёмz свzт0е съ людьми2 земнhми, и3 рукA кнzзeй и3 воев0дъ въ преступлeніи сeмъ въ начaлэ.
3	3
Почувши це слово, я роздер нижній і верхній одяг свій і рвав волосся на голові моїй і на бороді моїй, і сидів сумний.	И# є3гдA ўслhшахъ словесA сі‰, раздрaхъ ри6зы мо‰, и3 вострепетaхъ, и3 терзaхъ власы2 главы2 моеS и3 брады2 моеS, и3 сэд0хъ тужA.
4	4
Тоді зібралися до мене всі, хто боявся слів Бога Ізраїлевого з причини переступу переселенців, і я сидів у сумі до вечірньої жертви.	И# собрaшасz ко мнЁ вси2 боsщіисz сл0ва бGа ї}лева за преступлeніе пришeдшихъ t плэнeніz, и3 ѓзъ сэдsхъ приск0рбенъ дaже до жeртвы вечeрніz.
5	5
А під час вечірньої жертви я встав з місця нарікання мого, і в розідраному нижньому і верхньому одязі упав на коліна мої і простяг руки мої до Господа Бога мого	И# въ жeртву вечeрнюю востaхъ t сётованіz моегw2, и3 внегдA раздрaхъ ри6зы мо‰, и3 трепетaхъ, и3 преклони1хъ кwлёна мо‰, и3 простр0хъ руцЁ мои2 ко гDу бGу моемY
6	6
і сказав: Боже мій! соромлюся і боюся підняти лице моє до Тебе, Боже мій, тому що беззаконня наші стали вище голови, і провина наша зросла до небес.	и3 рек0хъ: гDи б9е м0й, стыждyсz и3 срамлsюсz воздви1гнути лицE моE къ тебЁ, ћкw беззакHніz н†ша ўмн0жишасz пaче глaвъ нaшихъ, и3 прегрэшє1ніz н†ша возраст0ша дaже до нб7сE:
7	7
Від днів батьків наших ми у великій провині до цього дня, і за беззаконня наші віддані були ми, царі наші, священики наші, в руки царів іноземних, під меч, у полон і на пограбування і на посоромлення, як це і нині.	t днjй nтє1цъ нaшихъ въ преступлeніи вели1цэмъ є3смы2 дaже до днE сегw2, и3 въ беззак0ніихъ нaшихъ прeдани є3смы2 мы2 и3 цaріе нaши и3 свzщeнницы нaши и3 сhнове нaши въ рукY царeй kзhческихъ, въ мeчь и3 въ плэнeніе, и3 въ расхищeніе и3 въ стыдёніе лицA нaшегw, ћкоже въ дeнь сeй:
8	8
І ось, через короткий час, дароване нам помилування від Господа Бога нашого, і Він залишив у нас трохи вцілілих і дав нам утвердитися на місці святині Його, і просвітив очі наші Бог наш, і дав нам ожити трохи в рабстві нашому.	и3 нн7э ўмлcтивисz над8 нaми бGъ нaшъ, є4же њстaвити ны2 во спасeніе и3 дaти нaмъ твeрдость на мёстэ с™hни є3гw2, є4же просвэти1ти nчесA н†ша и3 дaти њживлeніе мaлое въ раб0тэ нaшей:
9	9
Ми — раби, але й у рабстві нашому не залишив нас Бог наш. І схилив Він до нас милість царів перських, щоб вони дали нам ожити, спорудити дім Бога нашого і відновити його з руїн його, і дали нам огородження в Юдеї й у Єрусалимі.	ћкw раби2 є3смы2, и3 въ раб0тэ нaшей не њстaви нaсъ гDь бGъ нaшъ: и3 преклони2 на нaсъ милосeрдіе пред8 цари6 пeрсскими, дaти нaмъ жив0тъ, є4же воздви1гнути и5мъ д0мъ бGу нaшему и3 возстaвити запустBвшаz є3гw2, и3 дaти нaмъ њграждeніе во їудeи и3 їеrли1мэ:
10	10
І нині, що скажемо ми, Боже наш, після цього? Бо ми відступили від заповідей Твоїх,	и3 нн7э что2 речeмъ, б9е нaшъ, по сeмъ; ћкw њстaвихомъ повелBніz тво‰,
11	11
які заповідав Ти через рабів Твоїх пророків, говорячи: земля, у яку ви йдете, щоб оволодіти нею, земля нечиста, вона осквернена нечистотою іноплемінних народів, їх мерзотами, якими вони наповнили її від краю до краю в оскверненнях своїх.	±же дaлъ є3си2 нaмъ рук0ю р†бъ твои1хъ прbр0кwвъ, гlz: землS, на ню1же вы2 вх0дите наслёдити ю5, землS нечистA є4сть, по нечистотЁ людjй kзhческихъ, въ мeрзостехъ и4хъ, и4миже нап0лниша ю5 t ќстъ дaже до ќстъ во сквернeніихъ свои1хъ,
12	12
Отже, дочок ваших не видавайте за синів їхніх, і дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру їхнього і благ їхніх повіки, щоб укріпитися вам і насичуватися благами землі тієї і передати її у спадщину синам вашим повіки.	и3 нн7э дщeрей вaшихъ не дади1те сынHмъ и4хъ и3 дщeрей и4хъ не пріeмлите сыновHмъ вaшымъ, и3 не и3щи1те ми1ра и4хъ и3 блaга и4хъ дaже до вёка, ћкw да ўкрэпи1тесz и3 снёсте благ†z земли2, и3 наслёдіе дадитE сыновHмъ вaшымъ дaже до вёка:
13	13
І після всього, що спіткало нас за злі діла наші і за велику провину нашу, — тому що Ти, Боже наш, пощадив нас не мірою беззаконня нашого і дав нам таке визволення, —	и3 по всёхъ, ±же пріид0ша на нaсъ въ дёлэхъ нaшихъ ѕлhхъ и3 грэсЁ нaшемъ вели1цэмъ, понeже нёсть ћкоже бGъ нaшъ, и4же и3збaвилъ є3си2 нaсъ t беззак0ній нaшихъ и3 дaлъ є3си2 нaмъ спcніе:
14	14
невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і вступати в родинні зв’язки з цими мерзенними народами? Чи не прогніваєшся Ти на нас навіть до знищення нас, так що не буде вцілілих і не буде спасіння?	занE њбрати1хомсz разори1ти зaпwвэди тво‰ и3 смэси1тисz съ людьми2 земнhми: не прогнёвайсz на нaсъ дaже до скончaніz, є4же не бhти њстaнку и3 спасaемому:
15	15
Господи Боже Ізраїлів! праведний Ти. Бо ми залишилися уцілілими до цього дня; і ось ми в беззаконнях наших перед лицем Твоїм, хоча після цього не належало б нам стояти перед лицем Твоїм.	гDи б9е ї}левъ, првdнъ є3си2 ты2, ћкw њстaхомсz спасeни, ћкоже дeнь сeй: сE, мы2 пред8 тоб0ю є3смы2 вси2 въ беззак0ніихъ нaшихъ, понeже не возм0жно стaти пред8 тоб0ю сегw2 рaди.
Глава 10	Главa ‹

1	1
Коли так молився Ездра і сповідувався, плачучи і волаючи перед домом Божим, зійшлося до нього дуже велике зібрання ізраїльтян, чоловіків і жінок і дітей, тому що і народ багато плакав.	И# є3гдA молsшесz є4здра и3 є3гдA и3сповёдашесz плaчущь и3 молsсz пред8 д0момъ б9іимъ, собрaшасz къ немY t ї}лz собрaніе вeліе ѕэлw2, мyжіе и3 жєны2 и3 џтроцы ћкw плaкахусz лю1діе и3 вознес0ша плaчь.
2	2
І відповів Шеханія, син Ієхиїла із синів Еламових, і сказав Ездрі: ми зробили злочин перед Богом нашим, що взяли собі дружин іноплемінних з народів землі, але є ще надія для Ізраїля в цій справі;	И# tвэщA сехенjа сhнъ їеи1левъ t сынHвъ и3лaмлихъ и3 речE є4здрэ: мы2 преступи1хомъ пред8 бGомъ нaшимъ и3 поsхомъ жєны2 чужд‡z t людjй земли2, и3 нн7э є4сть ўповaніе ї}лю њ сeмъ:
3	3
укладемо тепер завіт з Богом нашим, що, за порадою господаря мого і тих, що благоговіють перед заповідями Бога нашого, ми відпустимо від себе усіх дружин і дітей, народжених ними, — і нехай буде за законом!	и3 нн7э завэщaемъ завётъ бGу нaшему, да tвeржемъ вс‰ жєны2 и3 рождeныхъ t ни1хъ, ћкоже х0щетъ: востaни и3 ўстраши2 и5хъ зaповэдьми бGа нaшегw, и3 по зак0ну да бyдетъ:
4	4
Встань, тому що це твоя справа, і ми з тобою: підбадьорись і дій!	востaни, понeже на тебЁ є4сть глаг0лъ, и3 мы2 съ тоб0ю: ўкрэпи1сz и3 сотвори2.
5	5
І встав Ездра, і повелів начальникам над священиками, левитами і всім Ізраїлем дати клятву, що вони зроблять так. І вони дали клятву.	И# востA є4здра, и3 заклS кн‰зи, свzщeнники и3 леvjты и3 всего2 ї}лz, да сотворsтъ по словеси2 семY. И# клsшасz.
6	6
І встав Ездра і пішов від дому Божого в житло Іоханана, сина Елияшивового, і прийшов туди. Хліба він не їв і води не пив, тому що плакав за злочин переселенців.	И# востA є4здра t лицA д0му б9іz и3 и4де въ сокр0вищный д0мъ їwнaна сhна є3лісyвова и3 сёде тaмw: хлёба не kдE и3 воды2 не пи2, плaкаше бо њ преступлeніи пришeдшихъ t плэнeніz.
7	7
І оголосили в Юдеї і в Єрусалимі всім, хто був у полоні, щоб вони зібралися в Єрусалимі;	И# п0слано бhсть сл0во во їудeю и3 во їеrли1мъ всBмъ сыновHмъ преселeніz, да соберyтсz во їеrли1мъ:
8	8
а хто не прийде через три дні, на все майно того, за визначенням начальників і старійшин, буде накладене закляття, і сам він буде відлучений від громади переселенців.	всsкъ, и4же ѓще не пріи1детъ въ три2 дни6, по совёту кнzзeй и3 старёйшинъ, в0зметсz всE и3мёніе є3гw2, и3 т0й tлучeнъ бyдетъ t с0нмища преселeніz.
9	9
І зібралися всі жителі Юдеї і землі Веніамінової в Єрусалимі за три дні. Це було в дев’ятому місяці, у двадцятий день місяця. І сидів весь народ на площі біля дому Божого, тремтячи як у цій справі, так і від дощів.	И# собрaшасz вси2 мyжіе ї{дины и3 веніам‡ни во їеrли1мъ трeми дeнми: сeй є4сть мцcъ девsтый: въ двадесsтый дeнь мцcа сэд0ша вси2 лю1діе пред8 д0момъ б9іимъ трепeщуще њ словеси2 и3 t зимы2.
10	10
І встав Ездра священик і сказав їм: ви зробили злочин, узявши собі дружин іноплемінних, і тим збільшили провину Ізраїля.	И# востA є4здра свzщeнникъ и3 речE къ ни6мъ: вы2 преступи1сте и3 взsсте жєны2 и3ноплемє1ннически, є4же приложи1ти ко грэхY ї}леву:
11	11
Отже, покайтеся в цьому перед Господом Богом батьків ваших, і виконайте волю Його, і відлучіть себе від народів землі і від дружин іноплемінних.	и3 нн7э дади1те хвалY гDу бGу nтє1цъ нaшихъ, и3 сотвори1те ўг0дное пред8 ни1мъ, и3 tлучи1тесz t людjй земли2 и3 t жeнъ и3ноплемeнническихъ.
12	12
І відповіло все зібрання, і сказало гучним голосом: як ти сказав, так і зробимо.	И# tвэщaша всE мн0жество глaсомъ вели1кимъ и3 рёша: по словеси2 твоемY къ нaмъ сотвори1мъ:
13	13
Однак же народ численний і час тепер дощовий, і немає можливости стояти на вулиці. Та й ця справа не одного дня і не двох, тому що ми багато в цій справі згрішили.	nбaче лю1діе мн0зи сyть, и3 врeмz зи1мнее, и3 нёсть м0щно стоsти внЁ: и3 дёло нёсть днE є3ди1нагw и3ли2 двyхъ, ѕэлw2 бо мн0гw согрэши1хомъ во словеси2 сeмъ:
14	14
Нехай наші начальники заступлять місце всієї громади, і всі в містах наших, які взяли дружин іноплемінних, нехай приходять сюди в призначений час і з ними старійшини кожного міста і су́дді його, доки не відвернеться від нас розпалений гнів Бога нашого за цю справу.	да постaвzтсz кнsзіе нaши во всeмъ мн0жествэ и3 во всёхъ градёхъ нaшихъ, и5же поsша жєны2 и3ноплемє1нничи, да пріи1дутъ во временA повєлённаz, и3 съ ни1ми старBйшины t всsкагw грaда и3 судіи6, є4же tврати1ти гнёвъ ћрости бGа нaшегw t нaсъ словесE рaди сегw2.
15	15
Тоді Іонафан, син Асаїла, і Яхзеія, син Фикви, стали над цією справою, і Мешуллам і Шавфай левит були помічниками їм.	Nбaче їwнаfaнъ сhнъ ґсаи1левъ и3 їaсса сhнъ fекyевъ со мн0ю њ сeмъ, и3 месоллaмъ и3 саваfaй леvjтинъ помагazй и5мъ.
16	16
І зробили так ті, що вийшли з полону. І виділені на це Ездра священик, глави поколінь, від кожного покоління їх, і всі вони названі поіменно. І зробили вони засідання в перший день десятого місяця, для дослідження цієї справи;	И# сотвори1ша тaкw сhнове преселeніz: и3 разыд0шасz є4здра свzщeнникъ и3 мyжіе кнsзіе nтeчествъ въ д0мы, и3 вси2 по и3менHмъ, ћкw њбрати1шасz въ дeнь пeрвый мцcа десsтагw, да взhщутъ глаг0ла:
17	17
і закінчили дослідження про всіх, які взяли дружин іноплемінних, до першого дня першого місяця.	и3 соверши1ша во всёхъ мужeхъ, и5же поsша жєны2 и3ноплемє1нничи, дaже до днE пeрвагw мцcа пeрвагw.
18	18
І знайшлися з синів священичих, які взяли дружин іноплемінних, — із синів Ісуса, сина Іоседекового, і братів його: Маасея, Єлиєзер, Іарив і Гедалія;	И# њбрётени сyть t сынHвъ свzщeнническихъ и5же введ0ша жєны2 и3ноплемє1нничи, t сынHвъ їисyса сhна їwседeкова и3 брaтіz є3гw2 маасjа и3 є3ліезeръ, и3 їари1мъ и3 гадалjа:
19	19
і вони дали руки свої в запевнення, що відпустять дружин своїх, і що вони повинні принести в жертву барана за свою провину;	и3 дaша рyки сво‰ и3згони1ти жєны2 сво‰, и3 согрэши1вшіи принес0ша t nвeцъ њ преступлeніи своeмъ nвнA:
20	20
і з синів Іммера: Хананій і Зевадія;	и3 t сынHвъ є3мми1ровыхъ ґнанjй и3 завдjа:
21	21
і з синів Харима: Маасея, Елия, Шемаія, Ієхиїл і Уззія;	и3 t сынHвъ и3рaмлихъ маасjа и3 є3ллjа, и3 самjа и3 їеіи1лъ и3 nзjа:
22	22
і з синів Пашхура: Елиоєнай, Маасея, Ісмаїл, Нафанаїл, Іозавад і Еласа;	и3 t сынHвъ фассyровыхъ є3ліwинaй, маасjа и3 їсмaилъ, и3 наfанaель и3 їwзавaдъ и3 и3ласA:
23	23
і з левитів: Іозавад, Шимей і Келаія, він же Клита, Пафахія, Іуда та Єлиєзер;	и3 t леvjтwвъ їwзавaдъ и3 fамyй и3 кwлjа, т0йже и3 кwлjтъ, и3 феfеjа, и3 їyда и3 є3ліeзеръ:
24	24
і зі співців: Елияшив; і з воротарів: Шаллум, Телем і Урій;	и3 t пэвцє1въ є3лісaвъ: и3 t двє1рникъ солми1нъ и3 телми1нъ и3 nдyа:
25	25
а з ізраїльтян, — із синів Пароша: Рамаія, Іззія, Малхія, Миямин, Єлеазар, Малхія і Венаія;	и3 t ї}лz, t сынHвъ фор0совыхъ рамjа и3 ґзjа, и3 мелхjа и3 мелми1нъ, и3 є3ліазaръ и3 ґсавjа и3 ванeа:
26	26
і з синів Елама: Матфанія, Захарія, Ієхиєл, Авдій, Іремоф і Елія;	и3 t сынHвъ и3лaмовыхъ матfанjа и3 захaріа, и3 їаіи1лъ и3 ґвдjй, и3 їерімHfъ и3 и3лjа:
27	27
і з синів Заффу: Елиоєнай, Елияшив, Матфанія, Іремоф, Завад і Азиса;	и3 t сынHвъ заfyевыхъ є3ліwнaй, є3лісyвъ, маfанaй и3 ґрмHfъ, и3 завaдъ и3 nзізA:
28	28
і з синів Бевая: Іоханан, Хананія, Забвай і Афлай;	и3 t сынHвъ вавeиныхъ їwнaнъ, ґнанjа и3 завyй и3 fалJ:
29	29
і з синів Ванія: Мешуллам, Маллух, Адая, Іашув, Шеал та Ієрамоф;	и3 t сынHвъ ванyевыхъ мосоллaмъ, маллyхъ, ґдаjа, їасyвъ и3 саaлъ и3 римHfъ:
30	30
і з синів Пахаф-Моава: Адна, Хелал, Венаія, Маасея, Матфанія, Веселеїл, Биннуй і Манассія;	и3 t сынHвъ фаafъ-мwaвлихъ є3днeа и3 хали1лъ и3 ванаjа, маасjа, матfанjа, веселеи1лъ и3 ванyй и3 манассjи:
31	31
і з синів Харима: Єлиєзер, Ішшія, Малхія, Шемаія, Симеон,	и3 t сынHвъ и3рaмовыхъ є3ліезeръ, їесjа, мелхjа, самаjа, семеHнъ,
32	32
Веніамін, Маллух, Шемарія;	веніамjнъ, малyхъ, самарjа:
33	33
і з синів Хашума: Мафнай, Мафафа, Завад, Елифелет, Ієремай, Манассія і Шимей;	и3 t сынHвъ ґси1мовыхъ метfанaіа, маfаfA, завaдъ, є3ліфалeтъ, їерамJ манассjй, семeй:
34	34
і з синів Ванія: Маадай, Амрам і Уел,	и3 t сынHвъ ванjиныхъ моодjа, ґмрaмъ и3 ўи1лъ,
35	35
Бенаія, Бид’я, Келугі,	ванаjа, вадаjа, хелjа,
36	36
Ванея, Меремоф, Елияшив,	ўанjа, марімHfъ и3 є3ліасjвъ,
37	37
Матфанія, Мафнай, Іаасай,	матfанjа маfанaй.
38	38
Ваній, Биннуй, Шимей,	И# сотвори1ша сhнове вануjєвы и3 сhнове семє1ины,
39	39
Шелемія, Нафан, Адаія,	и3 салемjа и3 наfaнъ и3 ґдаjа,
40	40
Махнадбай, Шашай, Шарай,	махнадA, ґвусесeй,
41	41
Азариел, Шелемиягу, Шемарія,	ґруесріи1лъ и3 самарjа,
42	42
Шаллум, Амарія і Йосиф;	селлyмъ, ґмарjа, їHсифъ:
43	43
і з синів Нево: Ієіел, Матфифія, Завад, Зевина, Іаддай, Іоель і Бенаія.	t сынHвъ навyиныхъ їеіи1лъ, маfаfjа, завaдъ, зевенaй, їадaй и3 їwи1ль и3 ванeа.
44	44
Усі ці взяли за себе дружин іноплемінних, і деякі з цих дружин народили їм дітей.	Вси2 тjи поsша жєны2 и3ноплемє1ннически, и3 роди1ша t ни1хъ сhны.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт