|
Четверта книга Царств
|
Цaрствъ 4-z
|
| * У євреїв: «Друга Царів». | |
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| І відійшов Моав від Ізраїля після смерти Ахава. | И# tступи2 мwaвъ t ї}лz, по ўмeртвіи ґхаaвли. |
|
2
|
2
|
| Охозія ж упав через ґрати зі світлиці своєї, що в Самарії, і занедужав. І послав послів, і сказав їм: підіть, запитайте у Веельзевула, божества аккаронського: чи видужаю я від цієї хвороби? [І пішли вони запитувати.] | Њхозjа же падE и3з8 nкнA, є4же въ г0рницэ є3гw2 въ самарjи, и3 разболёсz, и3 послA послы2 и3 речE къ ни6мъ: и3ди1те и3 вопроси1те ў ваaла сквeрнагw б0га ґккарHнска, ѓще жи1въ бyду t болёзни моеS сеS; и3 и3д0ша вопрошaти є3гw2 рaди. |
|
3
|
3
|
| Тоді ангел Господній сказав Іллі фесвитянину: встань, піди назустріч посланим від царя Самарійського і скажи їм: хіба немає Бога в Ізраїлі, що ви йдете запитувати Веельзевула, божество аккаронське? | И# ѓгGлъ гDень речE ко и3ліи2 fесвjтzнину, глаг0лz: востaвъ, и3ди2 на срётеніе послHмъ nхозjи царS самарjйска и3 речeши къ ни6мъ: и3ли2 нёсть бGа во ї}ли, ћкw грzдeте вопрошaти ваaла сквeрнаго б0га во ґккарHнэ; |
|
4
|
4
|
| За це так говорить Господь: з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш. І пішов Ілля, [і сказав їм]. | и3 сегw2 рaди си1це гlетъ гDь џдръ, на нег0же возшeлъ є3си2 тY, не и4маши слёзти съ негw2, ћкw тY смeртію ќмреши, И# и4де и3ліA и3 речE къ ни6мъ. |
|
5
|
5
|
| І повернулися до Охозії послані. І він сказав їм: чого це ви повернулися? | И# возврати1шасz послы2 къ немY, и3 речE къ ни6мъ: что2 ћкw возврати1стесz; |
|
6
|
6
|
| І сказали йому: назустріч нам вийшов чоловік і сказав нам: підіть, поверніться до царя, який послав вас, і скажіть йому: так говорить Господь: хіба немає Бога в Ізраїлі, що ти посилаєш запитувати Веельзевула, божество аккаронське? За те з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш. | И# рёша къ немY: мyжъ и3зhде въ срётеніе нaмъ и3 речE къ нaмъ: и3ди1те возврати1тесz къ царю2 послaвшему вы2 и3 глаг0лите къ немY: си1це гlетъ гDь: и3ли2 немY бGа во ї}ли, ћкw вы2 грzдeте вопрошaти ваaла сквeрнаго б0га во ґккарHнэ; сегw2 рaди t nдрA, на нег0же возшeлъ є3си2, не и4маши слёзти съ негw2, ћкw тY смeртію ќмреши. |
|
7
|
7
|
| І сказав їм: який на вигляд той чоловік, який вийшов назустріч вам і говорив вам слова ці? | И# речE къ ни6мъ цaрь, глаг0лz: как0въ вз0ромъ бsше мyжъ т0й вшeдый въ срётеніе вaмъ и3 глаг0лавый вaмъ словесA сі‰; |
|
8
|
8
|
| Вони сказали йому: чоловік той весь у волоссі і шкіряним поясом підперезаний по стегнах своїх. І сказав він: це Ілля фесвитянин. | И# рёша къ немY: мyжъ космaтъ и3 п0zсомъ ўсмeннымъ препоsсанъ њ чрeслэхъ свои1хъ. И# речE цaрь: и3ліA fесвjтzнинъ сeй є4сть. |
|
9
|
9
|
| І послав до нього п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він пішов до нього, коли Ілля сидів на верхівці гори, і сказав йому: чоловіче Божий! цар говорить: зійди. | И# послA къ немY старёишину пzтьдесsтника и3 пzтьдесsтъ мужeй є3гw2. И# взhде и3 пріи1де къ немY: и3 сE, и3ліA бЁ сэдS верхY горы2. И# глаг0ла пzтьдесsтникъ къ немY и3 речE: человёче б9іи, цaрь зовeтъ тS, сни1ди. |
|
10
|
10
|
| І відповідав Ілля, і сказав п’ятдесятникові: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь з неба і попалив його і п’ятидесяток його. | И# tвэщA и3ліA и3 речE къ пzтьдесsтнику: ѓще є4смь человёкъ б9ій ѓзъ, то2 да сни1детъ џгнь съ небесE и3 снёстъ тS и3 пzтьдесsтъ твои1хъ (съ тоб0ю). И# сни1де џгнь съ небесE и3 снэдE є3го2 и3 пzтьдесsтъ мужeй є3гw2. |
|
11
|
11
|
| І послав до нього цар іншого п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він став говорити йому: чоловіче Божий! так сказав цар: зійди швидше. | И# приложи2 цaрь послaти къ немY другaго пzтьдесsтника и3 пzтьдесsтъ (мужeй) съ ни1мъ. И# возшeдъ, и3 глаг0ла пzтьдесsтникъ къ немY и3 речE: человёче б9ій, си1це глаг0летъ цaрь: потщaвсz сни1ди. |
|
12
|
12
|
| І відповів Ілля і сказав йому: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь Божий з неба, і попалив його і п’ятидесяток його. | И# tвэщA и3ліA и3 глаг0ла къ немY и3 речE: ѓще человёкъ б9ій ѓзъ є4смь, то2 да сни1детъ џгнь съ небесE, и3 да снёстъ тS и3 пzтьдесsтъ (мужeй) съ тоб0ю. И# сни1де џгнь съ небесE и3 снэдE є3го2 и3 пzтьдесsтъ мужeй є3гw2. |
|
13
|
13
|
| І ще послав утретє п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І піднявся, і прийшов п’ятдесятник третій, і упав на коліна свої перед Іллею, і благав його, і говорив йому: чоловіче Божий! нехай не буде знехтувана душа моя і душі рабів твоїх — цих п’ятдесятьох — перед очима твоїми; | И# приложи2 цaрь є3щE послaти старёишину, пzтьдесsтника трeтіzго, и3 пzтьдесsтъ мужeй съ ни1мъ. И# пріи1де къ немY пzтьдесsтникъ трeтій, и3 поклони1сz на кwлёна сво‰ пред8 и3ліeю, и3 моли2 є3го2, и3 глаг0ла къ немY и3 речE: человёче б9ій, пощади2 дyшу мою2 и3 дyшу р†бъ твои1хъ си1хъ пzтьдесsтъ пред8 nчи1ма твои1ма: |
|
14
|
14
|
| ось, зійшов вогонь з неба, і попалив двох п’ятдесятників попередніх з їх п’ятидесятками; але тепер нехай не буде знехтувана душа моя перед очима твоїми! | сE, сни1де џгнь съ небесE и3 поzдE двA пzтьдес‰тника пє1рвыz съ пzтіюдесzтми2 и4хъ: и3 нн7э да пощади1тсz душA рабHвъ твои1хъ пред8 nчи1ма твои1ма. |
|
15
|
15
|
| І сказав ангел Господній Іллі: піди з ним, не бійся його. І він встав, і пішов з ним до царя. | И# глаг0ла ѓгGлъ гDень ко и3ліи2 и3 речE: сни1ди съ ни1мъ, не ўб0йсz t лицA и5хъ. И# востA и3ліA и3 сни1де съ ни1мъ къ царю2, |
|
16
|
16
|
| І сказав йому: так говорить Господь: за те, що ти посилав послів запитувати Веельзевула, божество аккаронське, ніби в Ізраїлі немає Бога, щоб запитувати про слово Його, — з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш. | и3 глаг0ла къ немY и3 речE: си1це гlетъ гDь: что2 ћкw послaлъ є3си2 послы2 вопрошaти ваaла сквeрнаго б0га во ґккарHнэ, ѓки бы не бhлъ бGъ во ї}ан, є4же вопроси1ти t негw2 словесE; сегw2 рaди t nдрA, нaньже возшeлъ є3си2 тY, не и4маши слёзти съ негw2 ћкw смeртію ќмреши. |
|
17
|
17
|
| І помер він за словом Господнім, що прорік Ілля. І став царем Іорам [брат Охозії], замість нього, на другий рік Іорама, сина Іосафатового, царя Юдейського, бо сина в того не було. | И# ќмре по гlу гDню, є3г0же гlг0ла и3ліA. И# цaрствова їwрaмъ брaтъ nхозjинъ вмёстw є3гw2, понeже не и3мЁ сhна nхозjа, въ лёто втор0е їwрaма сhна їwсафaта царS їyдина. |
|
18
|
18
|
| Інше про Охозію, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ nхозjиныхъ, є3ли6ка сотвори2, не сE ли, сі‰ пи6саиа въ кни1гахъ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| У той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм з Галгала. | И# бhсть внегдA взsти гDу и3лію2 въ ви1хрэ ћкw на нeбо и3 и3дsше и3ліA и3 є3ліссeй t галгaлъ. |
|
2
|
2
|
| І сказав Ілля Єлисеєві: залишся тут, бо Господь посилає мене у Вефиль. Але Єлисей сказав: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли вони у Вефиль. | И# речE и3ліA ко є3ліссeю: сэди2 u5бо здЁ, ћкw гDь послa мz до веfи1лz И# речE є3ліссeй: жи1въ гDь и3 живA душA твоS, ѓще њстaвлю тS И# пріид0ста въ веfи1ль. |
|
3
|
3
|
| І вийшли сини пророків, що у Вефилі, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь піднесе господаря твого над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть. | И# пріид0ша сhнове прор0честіи, и5же въ веfи1ли, ко є3ліссeю и3 рёша къ немY: разумёеши ли, ћкw взимaетъ гDь днeсь господи1на твоего2 верхY главы2 твоеS (t тебє2); И# речE: и3 ѓзъ ўразумёхъ, молчи1те. |
|
4
|
4
|
| І сказав йому Ілля: Єлисею, залишся тут, бо Господь посилає мене в Єрихон. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І прийшли в Єрихон. | И# речE и3ліA ко є3ліссeю: сsди u5бо здЁ, ћкw гDь послa мz во їеріхHнъ. И# речE є3ліссeй: жи1въ гDь и3 живA душA твоS, ѓще њстaвлю тS. И# пріид0ста во їеріхHнъ. |
|
5
|
5
|
| І підійшли сини пророків, що у Єрихоні, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь бере господаря твого і піднесе над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть. | И# прибли1жишасz сhнове прор0кwвъ, и4же во їеріхHнэ, ко є3ліссeю и3 рёша є3мY: разумёеши ли, ћкw днeсь взeмлетъ гDь господи1на твоего2 свhше главы2 твоеS (t тебє2); И# речE: и4бо и3 ѓзъ ўразумёхъ, молчи1те. |
|
6
|
6
|
| І сказав йому Ілля: залишся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли обоє. | И# речE є3мY и3ліA: сэди2 здЁ, ћкw гDь послa мz до їoрдaна. И# речE є3ліссeй: жи1въ гDь и3 живA душA твоS, ѓще њстaвлю тебє2. И# поид0ста џба, |
|
7
|
7
|
| П’ятдесят чоловік із синів пророчих пішли і стали віддалік навпроти них, а вони обоє стояли біля Йордану. | и3 пzтьдесsтъ мужeй t сынHвъ прор0ческихъ, и3 стaша проти1ву и3здалeча: и3 сjи џба стaста при їoрдaнэ. |
|
8
|
8
|
| І взяв Ілля милоть свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє по сухому. | И# пріsтъ и3ліA ми1лwть свою2, и3 сви1тъ ю5, и3 ўдaри є4ю въ в0ду, и3 разступи1сz водA сю1ду и3 сю1ду: и3 проид0ста џба по сyху. |
|
9
|
9
|
| Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно. | И# бhсть преходsщема и4ма, и3 речE и3ліA ко є3ліссeеви: проси2, что2 сотворю1 ти прeжде нeже взsтъ бyду t тебє2. И# речE є3ліссeй: да бyдетъ u5бо д¦ъ, и4же въ тебЁ, сугyбъ во мнЁ. |
|
10
|
10
|
| І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде. | И# речE и3ліA: њжeсточилъ є3си2 проси1ти: ѓще ќзриши мS взeмлема t тебє2, бyдетъ ти2 тaкw: ѓще ли не (ќзриши), и3 бyдетъ. |
|
11
|
11
|
| Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо. | И# бhсть и3дyщема и4ма, и3дsста и3 глаг0ласта: и3 сE, колесни1ца џгненнаz и3 к0ни џгненніи, и3 раздэли1ша междY nбёма. И# взsтъ бhсть и3ліA ви1хромъ ћкw на нeбо. |
|
12
|
12
|
| Єлисей же дивився і викликнув: батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини. | И# є3ліссeй зрsше и3 вопіsше: џтче, џтче, колесни1ца ї}лева и3 к0нница є3гw2. И# не ўви1дэ є3гw2 ктомY: и3 ћтсz (є3ліссeй) за ри6зы сво‰, и3 растерзA | въ двA растєрзaніz, |
|
13
|
13
|
| І підняв милоть Іллі, що впала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану; | и3 взS ми1лwть и3лінY є3ліссeй пaдшую верхY є3гw2, и3 возврати1сz є3ліссeй, и3 стA на брeзэ їoрдaновэ. |
|
14
|
14
|
| і взяв милоть Іллі, що впала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: де Господь, Бог Іллі, — Він Самий? І вдарив по воді, і вона розступилася туди і сюди, і перейшов Єлисей. | И# пріsтъ (є3ліссeй) ми1лwть и3ліинY, ћже падE верхY є3гw2, и3 ўдaри въ в0ду, и3 не разступи1сz водA. И# речE: гдЁ бGъ и3ліи1нъ ґффw2; И# ўдaри є3ліссeй в0ды (втори1цею), и3 разступи1шасz сю1ду и3 сю1ду, и3 прeйде є3ліссeй по сyху. |
|
15
|
15
|
| І побачили його сини пророків, що у Єрихоні, здаля, і сказали: спочив дух Іллі на Єлисеєві. І пішли назустріч йому, і поклонилися йому до землі, | И# ви1дэша є3го2 сhнове прор0честіи, и5же во їеріхHнэ сопроти1въ, и3 рёша: почи2 д¦ъ и3ліи1нъ на є3ліссeи. И# пріид0ша на срётеніе є3мY и3 поклони1шасz є3мY до земли2, |
|
16
|
16
|
| і сказали йому: ось, є у нас , рабів твоїх, чоловік п’ятдесят, люди сильні; нехай би вони пішли і пошукали господаря твого; може, відніс його Дух Господній і поставив його на одній з гір, або на одній з долин. Він же сказав: не посилайте. | и3 рёша къ немY: сE, нн7э со џтрwки твои1ми пzтьдесsтъ мужeй сынHвъ си1льныхъ: шeдше да взhщутъ господи1на твоего2, є3дA кaкw д¦ъ гDень взS, и3 повeрже є3го2 на їoрдaнэ, и3ли2 на є3ди1нэй t г0ръ, и3ли2 на є3ди1нэмъ t холмHвъ и3 речE є3ліссeй: не посылaйте. |
|
17
|
17
|
| Але вони приступали до нього довго, так що надокучили йому, і він сказав: пошліть. І послали п’ятдесят чоловік, і шукали три дні, і не знайшли його, | И# принудиша є3го2, и3 д0ндеже ўстыдёсz, и3 речE: посли1те. И# послaша пzтьдесsтъ мужeй, и3 и3скaша три2 дни6, и3 не њбрэт0ша є3гw2, |
|
18
|
18
|
| і повернулися до нього, тим часом як він залишався в Єрихоні, і сказав їм: чи не говорив я вам: не ходіть? | и3 возврати1шасz къ немY: и3 т0й сэдsше во їеріхHнэ. И# речE є3ліссeй къ ни6мъ: не глаг0лахъ ли къ вaмъ, не и3ди1те; |
|
19
|
19
|
| І сказали жителі того міста Єлисеєві: ось, розташування цього міста добре, як бачить господар наш; але вода погана і земля неплідна. | И# рёша мyжіе грaда ко є3ліссeю: сE, жили1ще грaда блaго, ћкоже ты2, господи1не, ви1диши, но в0ды ѕлы6 и3 землS непл0дна. |
|
20
|
20
|
| І сказав він: дайте мені нову чашу і покладіть туди соли. І дали йому. | И# речE є3ліссeй: принеси1те ми2 водон0съ н0въ, и3 всhплите въ џнь с0ль. И# взsша, и3 принес0ша къ немY. |
|
21
|
21
|
| І вийшов він до джерела води, і кинув туди соли, і сказав: так говорить Господь: Я зробив воду цю здоровою, не буде від неї надалі ні смерти, ні неплідности. | И# и3зhде є3ліссeй на и3схHдища вwднaz, и3 всhпа тY с0ль, и3 речE: си1це гlетъ гDь: и3зцэли1хъ в0ды сі‰, не бyдетъ t ни1хъ ктомY смeрти и3 непл0дства. |
|
22
|
22
|
| І вода стала здоровою до цього дня, за словом Єлисея, що він сказав. | И# и3зцэлёша в0ды до днE сегw2, по глаг0лу є3ліссeеву, є3г0же глаг0ла. |
|
23
|
23
|
| І пішов він звідти у Вефиль. Коли він ішов дорогою, малі діти вийшли з міста і насміхалися з нього і говорили йому: йди, плішивий! йди, плішивий! | И# взhде tтyду во веfи1ль. И# восходsщу є3мY путeмъ, и3 дёти м†лы и3зыд0ша и3з8 грaда, и3 ругaхусz є3мY, и3 рёша є3мY: грzди2, плэши1вэ, грzди2. |
|
24
|
24
|
| Він озирнувся і побачив їх і прокляв їх ім’ям Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу і розірвали з них сорок дві дитини. | И# њзрёсz в8слёдъ и5хъ, и3 ви1дэ |, и3 проклsтъ | и4менемъ гDнимъ. И# сE, и3зыд0ша двЁ медвёдицы и3з8 дубрaвы и3 растерзaша t ни1хъ четhредесzть двA џтрwчища. |
|
25
|
25
|
| Звідси пішов він на гору Кармил, а звідти повернувся в Самарію. | И# и4де tтyду въ г0ру карми1лскую, и3 tтyду возврати1сz въ самарjю. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Іорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював дванадцять років, | И# їwрaмъ сhнъ ґхаaвовъ воцари1сz над8 ї}лемъ въ самарjи, въ лёто nсмоенaдесzть їwсафaта царS їyдина, и3 цaрствова лётъ дванaдесzть, |
|
2
|
2
|
| і робив невгодне в очах Господніх, хоча не так, як батько його і мати його: він зняв статую Ваала, яку зробив батько його; | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима: nбaче не ћкоже nтeцъ є3гw2 и3 не ћкоже мaти є3гw2: и3 разруши2 к†пища ваaлwва, ±же сотвори2 nтeцъ є3гw2: |
|
3
|
3
|
| однак же гріхів Ієровоама, сина Наватового, що ввів у гріх Ізраїля, він тримався, не відступав від них. | nбaче ко грэхY їеровоaма сhна навaтова, и4же введE во грёхъ ї}лz, прилэпи1сz и3 не tступи2 t негw2. |
|
4
|
4
|
| Меса, цар Моавитський, був багатий на худобу і посилав цареві Ізраїльському по сто тисяч овець і по сто тисяч необстрижених баранів. | И# мwсA цaрь мwaвль бЁ нwки1дъ и3 даsше дaнь царю2 ї}леву, сто2 тhсzщъ ѓгнцєвъ и3 сто2 тhсzщъ nвнHвъ съ рунaми. |
|
5
|
5
|
| Але коли помер Ахав, цар Моавитський відділився від царя Ізраїльського. | И# бhсть по ўмeртвіи ґхаaвли и3 tвeржесz цaрь мwaвль царS ї}лева. |
|
6
|
6
|
| І виступив цар Іорам у той час із Самарії і зробив огляд всім ізраїльтянам; | И# и3зhде цaрь їwрaмъ во дни6 w4ны t самарjи и3 соглsда ї}лz, |
|
7
|
7
|
| і пішов і послав до Іосафата, царя Юдейського, сказати: цар Моавитський відділився від мене, чи підеш зі мною на війну проти Моава? Він сказав: піду; як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні. | и3 и4де, и3 послA ко їwсафaту царю2 їyдину, глаг0лz: цaрь мwaвль tвeржесz менє2: и4деши ли со мн0ю на брaнь на мwaва; И# речE: взhду: си1це мнЁ, ћкоже и3 тебЁ: ћкоже лю1діе мои2, лю1діе твои2: ћкоже к0ни мои2, к0ни твои2. |
|
8
|
8
|
| І сказав: якою дорогою йти нам? Він сказав: дорогою пустелі Едомської. | И# речE: кjимъ путeмъ взhдемъ; И# речE: путeмъ пустhни є3дHмскіz. |
|
9
|
9
|
| І пішов цар Ізраїльський, і цар Юдейський, і цар Едомський, і йшли вони обходом сім днів, і не було води для війська і для худоби, що йшла за ними. | И# и4де цaрь ї}левъ и3 цaрь їyдинъ и3 цaрь є3дHмль, и3 и3д0ша путeмъ сeдмь днjй: и3 не бЁ полкY воды2 и3 скотHмъ сyщымъ съ ни1ми. |
|
10
|
10
|
| І сказав цар Ізраїльський: ох! скликав Господь трьох царів цих, щоб віддати їх у руку Моава. | И# речE nтрокHмъ свои6мъ цaрь ї}левъ: Q, ћкw созвA гDь три2 сі‰ цари6 и3дyщыz предaти и5хъ въ рyцэ мwaвли. |
|
11
|
11
|
| І сказав Іосафат: чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати Господа через нього? І відповів один із слуг царя Ізраїльського і сказав: тут Єлисей, син Сафатів, який подавав воду на руки Іллі. | И# речE їwсафaтъ къ немY цaрь їyдинъ: є4сть ли здЁ прbр0къ гDень, и3 вопр0симъ гDа и4мъ; и3 tвэщA є3ди1нъ џтрокъ царS ї}лева и3 речE: здЁ є4сть є3ліссeй сhнъ сафaтовъ, и4же возливaше в0ду на рyцэ и3ліинB. |
|
12
|
12
|
| І сказав Іосафат: є в нього слово Господнє. І пішли до нього цар Ізраїльський, і Іосафат, і цар Едомський. | И# речE їwсафaтъ: є4сть съ ни1мъ гlъ гDень. И# сни1де къ немY цaрь ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ и3 цaрь є3дHмль. |
|
13
|
13
|
| І сказав Єлисей цареві Ізраїльському: що мені і тобі? піди до пророків батька твого і до пророків матері твоєї. І сказав йому цар Ізраїльський: ні, бо Господь скликав сюди трьох царів цих, щоб віддати їх у руки Моава. | И# речE є3ліссeй ко царю2 ї}леву: что2 мнЁ и3 тебЁ; и3ди2 ко прор0кwмъ nтцA твоегw2 и3 ко прор0кwмъ мaтере твоеS. И# речE є3мY цaрь ї}левъ: є3дA созвA гDь три2 цари6, є4же предaти | въ рyцэ мw†вли; |
|
14
|
14
|
| І сказав Єлисей: живий Господь Саваоф, перед Яким я стою! Якби я не шанував Іосафата, царя Юдейського, то не глянув би на тебе і не бачив би тебе; | И# речE є3ліссeй: жи1въ гDь си1лъ є3мyже предстою2 пред8 ни1мъ, ћкw ѓще бhхъ не лицE їwсафaта царS їyдина ѓзъ пріsлъ, то2 воззрёлъ ли бhхъ на тS, и3 ви1дэлъ ли бhхъ тS; |
|
15
|
15
|
| тепер покличте мені гусляра. І коли гусляр грав на гуслях, тоді рука Господня торкнулася Єлисея, | и3 нн7э приведи1 ми пэвцA. И# бhсть є3гдA воспэвaше пэвeцъ, и3 бhсть на нeмъ рукA гDнz, |
|
16
|
16
|
| і він сказав: так говорить Господь: робіть на цій долині рови за ровами, | и3 речE: тaкw гlетъ гDь: сотвори1те пот0къ сeй рвaми рвaми, |
|
17
|
17
|
| бо так говорить Господь: не побачите вітру і не побачите дощу, а долина ця наповниться водою, яку будете пити ви і дрібна і велика худоба ваша; | ћкw тaкw гlетъ гDь: не ќзрите дyха, и3 нижE ўви1дите дождS: и3 пот0къ сeй нап0лнитсz воды2, и3 піeте вы2 и3 стzж†ніz в†ша и3 ск0ти вaши: |
|
18
|
18
|
| але цього мало перед очима Господа; Він і Моава віддасть у руки ваші, | и3 лeгко сіE пред8 nчи1ма гDнима, и3 предaмъ мwaва въ рyки вaшz, |
|
19
|
19
|
| і ви уразите всі міста укріплені і всі міста головні, і всі кращі дерева зрубаєте, і всі джерела водні загатите, і всі кращі ділянки польові зіпсуєте камінням. | и3 порази1те всsкъ грaдъ твeрдъ, и3 всsко дрeво блaго низложитE, и3 всsкъ и3ст0чникъ воды2 заградитE, и3 всsку чaсть блaгу разбіетE кaменіемъ. |
|
20
|
20
|
| Зранку, коли підносять хлібне приношення, раптом полилася вода по дорозі від Едома, і наповнилася земля водою. | И# бhсть заyтра восходsщей жeртвэ, и3 сE, в0ды и3дsху путeмъ є3дHмскимъ, и3 и3сп0лнисz воды2 землS. |
|
21
|
21
|
| Коли моавитяни почули, що йдуть царі воювати з ними, тоді зібрані були всі, починаючи від тих, хто носить пояс, і старші, і стали на кордоні. | И# вси2 мwави1тzне ўслhшаша, ћкw взыд0ша три1десzти цар‰ брaтисz съ ни1ми. И# возопи1ша tвсю1ду препоsсанніи nрyжіемъ и3 рёша: џхъ: и3 стaша ў предёла. |
|
22
|
22
|
| Зранку встали вони рано, і коли сонце засяяло над водою, моавитянам здаля здалася ця вода червоною, як кров. | И# ўрaниша заyтра, и3 с0лнце возсіS на в0ды: и3 ви1дэ мwaвъ сопроти1въ в0ды чє1рмны ћкw кр0вь, |
|
23
|
23
|
| І сказали вони: це кров; побилися царі між собою і знищили один одного; тепер на здобич, Моав! | и3 речE: кр0вь сіS є4сть t nрyжіz: и3 би1шасz цaріе, и3 ўби2 мyжъ и4скреннzгw своего2: и3 нн7э (грzди2) на коры6сти, мwaве. |
|
24
|
24
|
| І прийшли вони до стану ізраїльського. І встали ізраїльтяни і почали бити моавитян, і ті побігли від них, а вони продовжували йти на них і бити моавитян. | И# внид0ша въ п0лкъ ї}левъ, ї}лтzне же востaша. и3 и3зби1ша мwaвлzнъ: и3 побэг0ша t лицA и4хъ: и3 внид0ша входsще и3 бію1ще мwaва, |
|
25
|
25
|
| І міста зруйнували, і на кожну кращу ділянку в полі кинули кожен по каменю і закидали його; і всі протоки вод загатили й усі дерева кращі зрубали, так що залишалися тільки камені в Кир-Харешеті. І обступили його пращники і зруйнували його. | и3 грaды разби1ша, и3 всsку чaсть блaгу наверг0ша мyжіе кaменіемъ, и3 нап0лниша ю5, и3 всsкъ и3ст0чникъ загради1ша, и3 всsко дрeво блaго и3зсэк0ша, донeлэже њстaвиша кaменіе стёнъ разбіeно: и3 њбступи1ша прaщницы и3 разби1ша є3го2. |
|
26
|
26
|
| І побачив цар Моавитський, що битва долає його, і взяв із собою сімсот чоловік, які володіють мечем, щоб пробитися до царя Едомського; але не могли. | И# ви1дэ цaрь мwaвль, ћкw ўкрэпи1сz над8 ни1мъ брaнь, и3 взS съ соб0ю сeдмь сHтъ мужeй со њбнажeннымъ nрyжіемъ, є4же просэщи1сz ко царю2 є3дHмску: и3 не возмог0ша. |
|
27
|
27
|
| І взяв він сина свого первістка, якому належало царювати замість нього, і підніс його у всепалення на стіні. Це спричинило велике обурення серед ізраїльтян, і вони відступили від нього і повернулися у свою землю. | И# поsтъ сhна своего2 пeрвенца, є3г0же воцари2 вмёстw себє2, и3 вознесE є3го2 во всесожжeніе на стэнЁ: и3 бhсть раскazніе вели1кое во ї}ли: и3 tступи1ша t негw2 и3 возврати1шасz въ зeмлю свою2. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Одна з дружин синів пророчих із криком говорила Єлисеєві: раб твій, мій чоловік, помер; а ти знаєш, що раб твій боявся Господа; тепер прийшов позикодавець взяти обох дітей моїх у раби собі. | И# женA є3ди1на t сынHвъ прор0чихъ возопи2 ко є3ліссeю, глаг0лющи: рaбъ тв0й мyжъ м0й ќмре, тh же вёси, ћкw рaбъ тв0й бЁ боsсz гDа: и3 заимодaвецъ пріи1де взsти двA сы6на мо‰ себЁ въ рабы6. |
|
2
|
2
|
| І сказав їй Єлисей: що мені зробити тобі? скажи мені, що є у тебе в домі? Вона сказала: немає в раби твоєї нічого в домі, крім посудини з єлеєм. | И# речE є3ліссeй: что2 сотворю1 ти; повёждь ми2, что2 и4маши нн7э въ домY; Nнa же речE: нёсть ў рабы2 твоеS ничт0же въ домY, т0кмw мaлw є3лeа, и4мже помaжусz. |
|
3
|
3
|
| І сказав він: піди, попроси собі посудин на стороні, у всіх сусідів твоїх, посудин порожніх; набери чимало, | И# речE къ нeй: и3ди2, и3спроси2 себЁ сосyды tвнЁ t всёхъ сосBдъ твои1хъ, сосyды пр†здны, не ўмaли: |
|
4
|
4
|
| і піди, замкни двері за собою і за синами твоїми, і наливай в усі ці посудини; повні відставляй. | и3 вни1ди, и3 затвори2 двeрь за соб0ю и3 за сын0ма твои1ма, и3 вліeши (t є3лeа твоегw2) во вс‰ сосyды сі‰, и3 нап0лненное в0змеши. |
|
5
|
5
|
| І пішла від нього і замкнула двері за собою і за синами своїми. Вони подавали їй, а вона наливала. | И# tи1де t негw2 и3 сотвори2 тaкw, и3 затвори2 двeрь за соб0ю и3 за сын0ма свои1ма: т† приношaста къ нeй, nнa же вливaше: |
|
6
|
6
|
| Коли були наповнені посудини, вона сказала синові своєму: подай мені ще посудину. Він сказав їй: немає більш посудин. І зупинилася олія. | и3 бhсть є3гдA нап0лнишасz вси2 сосyды, и3 речE сын0ма свои1ма: прибли1жита ми2 є3щE сосyдъ. И# рёста є4й: нёсть є3щE сосyда. И# стA є3лeй. |
|
7
|
7
|
| І прийшла вона, і переказала чоловіку Божому. Він сказав: піди, продай олію і заплати борги твої; а що залишиться, тим будеш жити із синами твоїми. | И# пріи1де и3 возвэсти2 человёку б9ію. И# речE є3ліссeй: и3ди2 и3 продaждь сeй є3лeй, и3 заплати2 ли1хву твою2, и3 ты2 и3 сы6на тво‰ жи1ти бyдете t њстaвшагw є3лeа. |
|
8
|
8
|
| Одного дня прийшов Єлисей у Сонам. Там одна багата жінка запросила його до себе їсти хліб; і коли б він не проходив, завжди заходив туди їсти хліб. | И# бhсть во є3ди1нъ дeнь, и3 прeйде є3ліссeй въ сwмaнъ, и3 тY женA вeліz и3 ўдержA є3го2 снёсти хлёба: и3 бhсть є3мY входи1ти и3 и3сходи1ти мн0жицею, и3 ўклонsшесz тaмw ћсти хлёба. |
|
9
|
9
|
| І сказала вона чоловіку своєму: ось, я знаю, що чоловік Божий, який проходить повз нас постійно, святий; | И# речE женA къ мyжу своемY: сE, нн7э разумёхъ, ћкw человёкъ б9ій с™ъ сeй ми1мw х0дитъ нaсъ пrнw: |
|
10
|
10
|
| зробимо невелику світлицю над стіною і поставимо йому там постіль, і стіл, і сідалище, і світильник; і коли він буде приходити до нас, нехай заходить туди. | сотвори1мъ u5бо є3мY г0рницу, мёсто мaло, и3 постaвимъ є3мY тaмw џдръ и3 трапeзу, и3 прест0лъ и3 свёщникъ: и3 бyдетъ внегдA входи1ти є3мY къ нaмъ, и3 ўклонsетсz тaмw. |
|
11
|
11
|
| В один день він прийшов туди, і зайшов у світлицю, і ліг там, | И# бhсть во є3ди1нъ дeнь, и3 вни1де тaмw, и3 ўклони1сz въ г0рницу, и3 спA тaмw. |
|
12
|
12
|
| і сказав Гиєзію, слузі своєму: поклич цю сонамитянку. І покликав її, і вона стала перед ним. | И# речE ко гіезjю џтрочищу своемY: призови1 ми сwманjтzныню сію2. И# призвA ю5, и3 стA пред8 ни1мъ. |
|
13
|
13
|
| І сказав йому: скажи їй: «ось, ти так піклуєшся про нас; що зробити б тобі? чи не потрібно поговорити про тебе з царем, або з воєначальником?» Вона сказала: ні, серед свого народу я живу. | И# речE є3мY: рцы2 u5бо є4й: сE, ўдиви1ла є3си2 нaсъ всёмъ попечeніемъ си1мъ: что2 подобaетъ сотвори1ти тебЁ; ѓще є4сть тебЁ сл0во къ царю2 и3ли2 ко кнsзю си1лы; Nнa же речE: (нёсть,) посредЁ людjй мои1хъ ѓзъ є4смь живyщи. |
|
14
|
14
|
| І сказав він: що ж зробити їй? І сказав Гиєзій: так ось, сина немає у неї, а чоловік її старий. | И# речE ко гіезjю: что2 подобaетъ сотвори1ти є4й; И# речE гіезjй џтрочищь є3гw2: вои1стинну сhна нёсть ў неS и3 мyжъ є3S стaръ. |
|
15
|
15
|
| І сказав він: поклич її. Він покликав її, і стала вона у дверях. | И# речE призови2 ю5. И# призвA ю5, и3 стA при двeрехъ. |
|
16
|
16
|
| І сказав він: через рік, у цей самий час ти будеш тримати на руках сина. І сказала вона: ні, господарю мій, чоловіче Божий, не обманюй раби твоєї. | И# речE є3ліссeй къ нeй: во врeмz сіE, ћкоже чaсъ сeй живyщи, ты2 зачнeши сhна. Nнa же речE: ни2, господи1не, не солжи2 рабЁ твоeй. |
|
17
|
17
|
| І жінка стала вагітною і народила сина на другий рік, у той самий час, як сказав їй Єлисей. | И# зачaтъ во чрeвэ женA, и3 роди2 сhна во врeмz сіE, ћкоже чaсъ сeй живyщи, ћкоже глаг0ла къ нeй є3ліссeй. |
|
18
|
18
|
| І підріс хлопчик і в один день пішов до батька свого, до женців. | И# возмужA џтрочищь. И# бhсть, є3гдA и3зhде ко nтцY своемY, къ жнyщымъ, |
|
19
|
19
|
| І сказав батькові своєму: голова моя! голова моя болить! І сказав той слузі своєму: віднеси його до матері його. | и3 речE ко nтцY своемY: главA моS, главA моS (боли1тъ). И# речE ко џтроку: неси2 є3го2 къ мaтери є3гw2. |
|
20
|
20
|
| І поніс його і приніс його до матері його. І він сидів на колінах у неї до полудня, і помер. | И# несE є3го2 къ мaтери є3гw2, и3 лежaше на кwлёну є3S до полyдне, и3 ќмре. |
|
21
|
21
|
| І пішла вона, і поклала його на постелі чоловіка Божого, і замкнула його, і вийшла, | И# вознесE є3го2, и3 положи2 є3го2 на nдрЁ человёка б9іz: и3 затвори2 є3го2, и3 и3зhде, и3 призвA мyжа своего2, и3 речE є3мY: |
|
22
|
22
|
| і покликала чоловіка свого і сказала: пришли мені одного зі слуг і одну з ослиць, я поїду до чоловіка Божого і повернуся. | посли1 ми u5бо є3ди1наго t џтрwкъ, и3 є3ди1но t nслsтъ, и3 текY до человёка б9іz, и3 возвращyсz. |
|
23
|
23
|
| Він сказав: навіщо тобі їхати до нього? сьогодні не новомісяччя і не субота. Але вона сказала: добре. | И# речE: что2 ћкw ты2 и4деши къ немY днeсь; не н0въ мцcъ, нижE суббHта. Nнa же речE: ми1ръ. |
|
24
|
24
|
| І осідлала ослицю і сказала слузі своєму: веди і йди; не зупиняйся, доки не скажу тобі. | И# њсэдлA nслS, и3 речE ко џтрочищу своемY: веди2, и3 и3ди2, да не ўдержи1ши менE, є4же всёсти, ћкоже рекY тебЁ: грzди2, и3 и3ди2, и3 пріиди2 къ человёку б9ію на г0ру карми1лскую. |
|
25
|
25
|
| І вирушила і прибула до чоловіка Божого, до гори Кармил. І коли побачив чоловік Божий її здаля, то сказав слузі своєму Гиєзію: це та сонамитянка. | И# и4де, и3 пріи1де до человёка б9іz въ г0ру карми1лскую. И# бhсть ћкw ви1дэ ю5 є3ліссeй грzдyщую, и3 речE ко гіезjю џтрочищу своемY: сE, ќбw сwманjтzнынz џнаz: |
|
26
|
26
|
| Побіжи до неї назустріч і скажи їй: «чи здорова ти? чи здоровий чоловік твій? чи здорова дитина?» — Вона сказала: здорові. | нн7э тецы2 во срётеніе є3S и3 речeши є4й: ми1ръ ли тебЁ; И# течE во срётеніе є4й и3 речE є4й: ми1ръ ли тебЁ; ми1ръ ли мyжу твоемY, ми1ръ ли џтрочищу твоемY; Nнa же речE: ми1ръ. |
|
27
|
27
|
| Коли ж прийшла до чоловіка Божого на гору, схопилася за ноги його. І підійшов Гиєзій, щоб відвести її; але чоловік Божий сказав: залиш її, душа в неї засмучена, а Господь приховав від мене і не оголосив мені. | И# пріи1де ко є3ліссeю на г0ру, и3 ћтсz за н0зэ є3гw2. И# прибли1жнсz гіезjй tри1нути ю5. И# речE є3ліссeй: њстaви ю5, ћкw душA є3S болёзненна въ нeй, и3 гDь ўкры2 t менє2 и3 не возвэсти2 мнЁ. |
|
28
|
28
|
| І сказала вона: чи просила я сина в господаря мого? чи не говорила я: «не обманюй мене»? | Qнa же речE: є3дA проси1хъ сhна ў господи1на моегw2, ћкw рек0хъ: не прельсти2 менE; |
|
29
|
29
|
| І сказав він Гиєзію: підпережи стегна твої і візьми жезл мій у руку твою, і піди; якщо зустрінеш кого, не вітай його, і якщо хто буде тебе вітати, не відповідай йому; і поклади жезл мій на лице дитини. | И# речE є3ліссeй ко гіезjю: препоsши чрeсла тво‰ и3 возми2 жeзлъ м0й въ рyцэ твои2, и3 и3ди2, ћкw ѓще њбрsщеши мyжа, да не благослови1ши є3го2, и3 ѓще благослови1тъ тS мyжъ, не tвэщaй є3мY: и3 возложи2 жeзлъ м0й на лицE џтрочища. |
|
30
|
30
|
| І сказала мати дитини: живий Господь і жива душа твоя! не відстану від тебе. І він встав і пішов за нею. | И# речE мaти џтрочища: жи1въ гDь и3 живA душA твоS, ѓще њстaвлю тебE. И# востA є3ліссeй и3 и4де вслёдъ є3S. |
|
31
|
31
|
| Гиєзій пішов попереду них і поклав жезл на лице дитини. Але не було ні голосу, ні відповіді. І вийшов назустріч йому, і доніс йому, і сказав: не пробуджується дитина. | И# гіезjй и4де пред8 нeю, и3 возложи2 жeзлъ на лицE џтрочища, и3 не бЁ глaса, и3 не бЁ слhшаніz. И# возврати1сz во срётеніе є3гw2 и3 повёда є3мY глаг0лz: не востA џтрочищь. |
|
32
|
32
|
| І ввійшов Єлисей у дім, і ось, дитина померла лежить на постелі його. | И# вни1де є3ліссeй въ хрaмину, и3 сE, џтрочищь ўмeрый положeнъ на nдрЁ є3гw2. |
|
33
|
33
|
| І ввійшов, і замкнув двері за собою, і помолився Господу. | И# вни1де є3ліссeй въ д0мъ и3 затвори2 двeрь за двою2 соб0ю, и3 помоли1сz гDу. |
|
34
|
34
|
| І піднявся і ліг над дитям, і приклав свої вуста до його вуст, і свої очі до його очей, і свої долоні до його долонь, і простягся на ньому, і зігрілося тіло хлопчика. | И# взhде, и3 лsже на џтрочищи, и3 положи2 ўстA сво‰ на ўстёхъ є3гw2, и3 џчи свои2 на џчи є3гw2, и3 рyцэ свои2 на рyцэ є3гw2, и3 плєснЁ свои2 на плєснY є3гw2: и3 слzчeсz над8 ни1мъ, и3 дyну на него2, и3 согрёсz пл0ть џтрочища. |
|
35
|
35
|
| І встав і пройшов по світлиці назад і вперед; потім знову піднявся і простягся на ньому. І пчихнула дитина разів сім, і відкрила дитина очі свої. | И# њбрати1сz, и3 походи2 въ хрaминэ сю1ду и3 сю1ду: и3 взhде, и3 слzчeсz над8 џтрочищемъ седми1жды, и3 tвeрзе џтрочищь џчи свои2. |
|
36
|
36
|
| І покликав він Гиєзія і сказав: поклич цю сонамитянку. І той покликав її. Вона прийшла до нього, і він сказав: візьми сина твого. | И# возопи2 є3ліссeй ко гіезjю и3 речE: призови1 ми соманjтzныню сію. И# призвA ю5, и3 вни1де къ немY. И# речE є3ліссeй: пріими2 сhна твоего2. |
|
37
|
37
|
| І підійшла, і впала йому в ноги, і поклонилася до землі; і взяла сина свого і пішла. | И# вни1де женA, и3 падE на ногY є3гw2, и3 поклони1сz є3мY до земли2: и3 пріsтъ сhна своего2, и3 и3зhде. |
|
38
|
38
|
| Єлисей же повернувся в Галгал. І був голод у землі тій, і сини пророків сиділи перед ним. І сказав він слузі своєму: постав великий казан і звари юшку для синів пророчих. | И# є3ліссeй возврати1сz въ галгaлы. И# бЁ глaдъ въ земли2 т0й, и3 сhнове прорHчи сэдsху пред8 ни1мъ. И# речE є3ліссeй џтрочищу своемY: настaви кон0бъ вeлій и3 свари2 варeніе сынHмъ прорHчимъ. |
|
39
|
39
|
| І вийшов один з них у поле збирати овочі, і знайшов дику витку рослину, і набрав з неї диких плодів повний одяг свій; і прийшов і накришив їх у казан з юшкою, тому що вони не знали їх . | И# и3зhде є3ди1нъ на село2 собрaти ѕє1ліz ди6віz: и3 њбрётъ віногрaдъ на селЁ, и3 набрA въ нeмъ ћблока ди1віzгw п0лну ри1зу свою2, и3 всhпа въ котeлъ на сварeніе, ћкw не разумёша, |
|
40
|
40
|
| І налили їм їсти. Але як тільки вони стали їсти юшку, то здійняли крик і говорили: смерть у казані, чоловіче Божий! І не могли їсти. | и3 принесE мужє1мъ ћсти. И# бhсть kдyщымъ и5мъ t варeніz, и3 сE, возопи1ша и3 рёша: смeрть въ кон0бэ, человёче б9ій. И# не мог0ша ћсти. |
|
41
|
41
|
| І сказав він: подайте борошна. І всипав його в казан і сказав [Гиєзію]: наливай людям, нехай їдять. І не стало нічого шкідливого в казані. | И# речE: возми1те муки2 и3 всhплите въ кон0бъ. И# речE є3ліссeй ко гіезjю џтрочищу своемY: и3знеси2 лю1демъ, да kдsтъ. И# не бhсть ктомY ѕлaгw глаг0ла въ кон0бэ. |
|
42
|
42
|
| Прийшов хтось з Ваал-Шалиші, і приніс чоловіку Божому хлібний початок — двадцять ячмінних хлібців і сирі зерна в лушпинні. І сказав Єлисей: віддай людям, нехай їдять. | И# мyжъ пріи1де t веfарjса и3 принесE къ человёку б9ію первор0дныхъ двaдесzть хлёбwвъ kчмeнныхъ и3 смHквы. И# речE: дади1те лю1демъ, да kдsтъ. |
|
43
|
43
|
| І сказав слуга його: що тут я дам сотні людей? І сказав він: віддай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: «наситяться, і залишиться». | И# речE џтрокъ є3гw2: что2 дaмъ сіE стY мужє1мъ; И# речE: дaждь лю1демъ |, да kдsтъ, ћкw си1це гlетъ гDь: бyдутъ ћсти, и3 њстaнетъ. |
|
44
|
44
|
| Він подав їм, і вони наситилися, і ще залишилося, за словом Господнім. | И# kд0ша, и3 њстA по гlу гDню. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Неєман, воєначальник царя Сирійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим. | И# неемaнъ кнsзь си1лы сmрjйскіz бЁ мyжъ вeлій пред8 господи1номъ свои1мъ и3 ди1венъ лицeмъ, ћкw и4мъ дадE гDь спcніе сmрjи: и3 мyжъ бЁ си1ленъ крёпостію прокажeнъ. |
|
2
|
2
|
| Сиріяни одного разу пішли загонами і взяли в полон із землі Ізраїльської маленьку дівчинку, і вона служила дружині Неємановій. | И# и3з8 сmрjи и3зыд0ша в0ини и3 плэни1ша ю4нотку мaлу t земли2 ї}левы: и3 бЁ пред8 жен0ю неемaновою (служA) |
|
3
|
3
|
| І сказала вона господині своїй: о, якби господар мій побував у пророка, який у Самарії, то він зняв би з нього проказу його! | и3 речE госпожЁ своeй: q, дабы2 господи1нъ м0й бhлъ ў прbр0ка б9іz, и4же въ самарjи, т0й бы њчи1стилъ є3го2 и3 прокaзы є3гw2. |
|
4
|
4
|
| І пішов Неєман і передав це господарю своєму, говорячи: так і так говорить дівчинка, що із землі Ізраїльської. | И# вни1де и3 возвэсти2 господи1ну своемY и3 речE: тaкw и3 тaкw глаг0ла ю4нотка, ћже t земли2 ї}левы. |
|
5
|
5
|
| І сказав цар Сирійський [Неєману]: піди, сходи, а я надішлю лист до царя Ізраїльського. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч сиклів золота, і десять змін одягу; | И# речE цaрь сmрjйскій ко неемaну: и3ди2, вни1ди, и3 послю2 писaніе ко царю2 ї}леву. И# п0йде, и3 взS въ рyцэ свои2 дeсzть тал†нтъ сребрA и3 шeсть тhсzщъ златни6къ и3 дeсzть и3змэнsемыхъ ри1зъ. |
|
6
|
6
|
| і приніс лист цареві Ізраїльському, в якому було сказано: разом з листом цим, ось, я посилаю до тебе Неємана, слугу мого, щоб ти зняв з його проказу його. | И# внесE писaніе къ царю2 ї}леву глаг0лz: и3 нн7э є3гдA пріи1детъ писaніе сіE къ тебЁ, сE, послaхъ къ тебЁ неемaна рабA моего2, да њчи1стиши є3го2 t прокaзы є3гw2. |
|
7
|
7
|
| Цар Ізраїльський, прочитавши лист, роздер одяг свій і сказав: хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв з людини проказу її? ось, тепер знайте і дивіться, що він шукає приводу ворогувати проти мене. | И# бhсть є3гдA прочтE писaніе цaрь ї}левъ, раздрA ри6зы сво‰ и3 речE: є3дA ѓзъ бGъ є4смь, є4же мертви1ти и3 животвори1ти, ћкw сeй послA и3 мнЁ, да њчи1щу мyжа t прокaзы є3гw2; пр0чее разумёйте и3 ви1дите, ћкw сE и4щетъ вины2 ко мнЁ. |
|
8
|
8
|
| Коли почув Єлисей, чоловік Божий, що цар Ізраїльський роздер одяг свій, то послав сказати цареві: для чого ти роздер одяг свій? нехай він прийде до мене, й дізнається, що є пророк в Ізраїлі. | И# бhсть є3гдA ўслhша є3ліссeи, ћкw раздрA ри6зы сво‰ цaрь ї}левъ, и3 послA къ царю2 ї}леву, глаг0лz: почто2 раздрaлъ є3си2 ри6зы тво‰; да пріи1детъ ко мнЁ нн7э неемaнъ, и3 да разумёетъ, ћкw є4сть прbр0къ во ї}ли. |
|
9
|
9
|
| І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв. | И# пріи1де неемaнъ на к0нехъ и3 на колесни1цэхъ и3 стA при двeрехъ д0му є3ліссeева. |
|
10
|
10
|
| І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий. | И# послA є3ліссeй послaнника къ немY, глаг0лz: шeдъ и3змhйсz седми1жды во їoрдaнэ, и3 возврати1тсz пл0ть твоS къ тебЁ, и3 њчи1стишисz. |
|
11
|
11
|
| І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу; | И# разгнёвасz неемaнъ, и3 tи1де, и3 речE: сE, ќбw глаг0лахъ, ћкw и3зhдетъ ко мнЁ, и3 стaнетъ, и3 призовeтъ во и4мz бGа своегw2, и3 возложи1тъ рyку свою2 на мёсто, и3 њчи1ститъ прокaзу: |
|
12
|
12
|
| хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві. | не блaги ли ґванA и3 фарфaръ рёки дамaскwвы пaче їoрдaна и3 всёхъ в0дъ ї}левыхъ; не шeдъ ли и3змhюсz въ ни1хъ и3 њчи1шусz; И# ўклони1сz и3 tи1де во гнёвэ. |
|
13
|
13
|
| І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? а тим більше, коли він сказав тобі тільки: «омийся, і будеш чистий». | И# прибли1жишасz џтроцы є3гw2 и3 рёша є3мY: ѓще бы вeліе сл0во глаг0лалъ прbр0къ тебЁ, не бы ли сотвори1лъ є3си2; ґ ћкw речE къ тебЁ: и3змhйсz, и3 њчи1стишисz. |
|
14
|
14
|
| І пішов він і занурився в Йордані сім разів, за словом чоловіка Божого, й оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився. | И# сни1де неемaнъ, и3 погрузи1сz во їoрдaнэ седми1жды, по глаг0лу є3ліссeеву: и3 возврати1сz пл0ть є3гw2 ћкw пл0ть nтрочaте млaда, и3 њчи1стисz. |
|
15
|
15
|
| І повернувся до чоловіка Божого він і всі, хто супроводжував його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: ось, я пізнав, що на всій землі немає Бога, як тільки в Ізраїля; отже, прийми дар від раба твого. | И# возврати1сz ко є3ліссeю сaмъ и3 всE њполчeніе є3гw2, и3 пріи1де и3 стA пред8 ни1мъ и3 речE: сE, нн7э разумёхъ, ћкw нёсть бGа во всeй земли2, но т0кмw во ї}ли: и3 нн7э пріими2 благословeніе t рабA твоегw2. |
|
16
|
16
|
| І сказав він: живий Господь, перед лицем Якого стою! не прийму. І той примушував його взяти, але він не погодився. | И# речE є3ліссeй: жи1въ гDь, є3мyже предстaхъ пред8 ни1мъ, ѓще пріимY. И# понуждaше є3го2 взsти, и3 не послyша. |
|
17
|
17
|
| І сказав Неєман: якщо вже не так, то нехай рабові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули, тому що не буде надалі раб твій приносити всепалення і жертви іншим богам, крім Господа; | И# речE неемaнъ: ѓще ли не (х0щеши взsти), то2 дaждь рабY твоемY врeмz, супрyгъ мскHвъ, t земли2 сеS червлeныz: ћкw и3 сотвори1тъ tсeлэ рaбъ тв0й всесожжeніz и3 жeртвы богHмъ и3ны6мъ, но гDу є3ди1ному, |
|
18
|
18
|
| тільки ось у чому нехай простить Господь раба твого: коли піде господар мій у дім Риммона для поклоніння там і обіпрется на руку мою, і поклонюся я в домі Риммона, то, за моє поклоніння в домі Риммона, нехай простить Господь раба твого у випадку цьому. | по глаг0лу семY и3 њ словеси2 сeмъ: и3 њчи1ститъ гDь рабA твоего2, є3гдA вни1детъ господи1нъ м0й въ д0мъ реммaновъ на поклонeніе тaмw: и3 т0й почjетъ на рукY моє1ю, и3 поклоню1сz въ домY реммaни, внегдA клaнzтисz є3мY въ домY реммaни, и3 њчи1ститъ гDь рабA твоего2 по словеси2 семY. |
|
19
|
19
|
| І сказав йому: йди з миром. І він від’їхав від нього на невеликий простір землі. | И# речE є3ліссeй ко неемaну: и3ди2 съ ми1ромъ. и3 tи1де t негw2 на хавраfA земли2. |
|
20
|
20
|
| І сказав Гиєзій, слуга Єлисея, чоловіка Божого: ось, господар мій відмовився взяти з руки Неємана, цього сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь. | И# речE гіезjй џтрочищь є3ліссeевъ: сE, пощадЁ господи1нъ м0й неемaна сЂрzнина сего2, є4же не взsти t руки2 є3гw2, ±же принесE: жи1въ гDь, ћкw и4мамъ тещи2 вслёдъ є3гw2, и3 возмY t негw2 нёчто. |
|
21
|
21
|
| І погнався Гиєзій за Неєманом. І побачив Неєман того, хто біг за ним, і зійшов з колісниці назустріч йому, і сказав: чи з миром? | И# течE гіезjй во слёдъ неемaновъ. И# ви1дэ є3го2 неемaнъ текyща в8слёдъ себє2, и3 возврати1сz съ колесни1цы на срётеніе є3мY и3 речE: ми1ръ ли; |
|
22
|
22
|
| Він відповів: з миром; господар мій послав мене сказати: «ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової два молодих чоловіка із синів пророчих; дай їм талант срібла і дві зміни одягу». | И# речE гіезjй: ми1ръ: господи1нъ м0й послa мz, глаг0лz: сE, нн7э пріид0ста ко мнЁ двA џтрwчища t горы2 є3фрeмли t сынHвъ прор0чихъ: дaждь u5бо и4ма талaнтъ сребрA и3 двЁ премBны ри1зъ. |
|
23
|
23
|
| І сказав Неєман: візьми, мабуть, два таланти. І просив його. І зав’язав він два таланти срібла у два мішки і дві зміни одягу і віддав двом слугам своїм, і понесли перед ним. | И# речE неемaнъ: возми2 двA тал†нта сребрA. И# взS двA тал†нта во двA мэшц† и3 двЁ премBны ри1зъ, и3 возложи2 на двA џтрwчиша сво‰, и3 нес0ста пред8 ни1мъ: |
|
24
|
24
|
| Коли він прийшов до пагорба, то взяв з рук їхніх і сховав удома. І відпустив людей, і вони пішли. | и3 пріид0ша въ сумрaки, и3 взS t рyкъ и4хъ и3 сокры2 во хрaминэ, и3 tпусти2 мyжы. |
|
25
|
25
|
| Коли він прийшов і з’явився до господаря свого, Єлисей сказав йому: звідки, Гиєзію? І сказав він: нікуди не ходив раб твій. | И# сaмъ вни1де и3 предстA господи1ну своемY. И# речE къ немY є3ліссeй: tкyду (пришeлъ є3си2), гіезjе; И# речE гіезjй: не и3сходи1лъ рaбъ тв0й никaможе. |
|
26
|
26
|
| І сказав він йому: хіба серце моє не супроводжувало тебе, коли обернувся назустріч тобі чоловік той з колісниці своєї? чи час брати срібло і брати одяг, або оливкові дерева і виноградники, і дрібну або велику худобу, і рабів або рабинь? | И# речE къ немY є3ліссeй: не ходи1ло ли сeрдце моE съ тоб0ю, и3 ви1дэхъ, є3гдA возвращaшесz мyжъ съ колесни1цы своeй во срётеніе тебЁ; и3 нн7э взsлъ є3си2 сребро2 и3 ри6зы взsлъ є3си2, да купи1ши за ни1хъ вертогрaды и3 м†слины и3 віногрaды, и3 џвцы и3 волы2, и3 џтроки и3 nтрокwви1цы: |
|
27
|
27
|
| Нехай же проказа Неєманова пристане до тебе і до потомства твого навік. І вийшов він від нього білий від прокази, як сніг. | и3 прокaза неемaнова да прильпнeтъ къ тебЁ и3 къ сёмени твоемY во вёки. И# и3зhде t лицA є3гw2 прокажeнъ ћкw снёгъ. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| І сказали сини пророків Єлисеєві: ось, місце, де ми живемо при тобі, тісне для нас; | И# рёша сhнове прорHчи ко є3ліссeю: сE, ќбw мёсто, и3дёже мы2 живeмъ проти1ву тебє2, тёсно нaмъ: |
|
2
|
2
|
| підемо до Йордану і візьмемо звідти кожен по одній колоді і зробимо собі там місце для житла. Він сказав: підіть. | да и4демъ нн7э до їoрдaна, и3 да в0змемъ tтyду кjйждо мyжъ по бервнY є3ди1ному и3 сотвори1мъ себЁ тY њбитaлища пребывaти тaмw. И# речE: и3ди1те. |
|
3
|
3
|
| І сказав один: зроби милість, піди і ти з рабами твоїми. І сказав він: піду. | И# речE є3ди1нъ кр0тцэ: грzди2 и3 сaмъ съ рабы6 твои1ми. И# речE: ѓзъ пойдY. |
|
4
|
4
|
| І пішов з ними, і прийшли до Йордану і стали рубати дерева. | И# и4де съ ни1ми: и3 пріид0ша ко їoрдaну, и3 сэк0ша древA: |
|
5
|
5
|
| І коли один валив колоду, сокира його впала у воду. І закричав він і сказав: ох, господарю мій! а вона була позичена! | и3 є3гдA є3ди1нъ tсэкaше бервно2, и3 сE, желёзо спадE съ топори1ща и3 впадE въ в0ду. И# возопи2: q, господи1не, и3 сіE заeмное. |
|
6
|
6
|
| І сказав чоловік Божий: де вона впала? Він показав йому місце. І відрубав він шматок дерева і кинув туди, і сплила сокира. | И# речE человёкъ б9ій: гдЁ падE; И# показA є3мY мёсто. И# tсэчE дрeво и3 ввeрже и3 тaмw: и3 всплывE желёзо. |
|
7
|
7
|
| І сказав він: візьми собі. Він простягнув руку свою і взяв її. | И# речE: возми2 себЁ. И# прострE рyку свою2 и3 взsтъ є5. |
|
8
|
8
|
| Цар Сирійський пішов війною на ізраїльтян, і радився зі слугами своїми, говорячи: у такому-то й у такому-то місці я розташую свій стан. | И# цaрь сЂрскій бЁ вою1z на ї}лz, и3 совэщA со џтрwки свои1ми, глаг0лz: на мёстэ нёкоемъ сокровeннэмъ њполчyсz. |
|
9
|
9
|
| І посилав чоловік Божий до царя Ізраїльського сказати: бережися проходити цим місцем, тому що там сиріяни залягли. | И# послA є3ліссeй ко царю2 ї}леву, глаг0лz: блюди1сz не преити2 на мёсто сіE, ћкw тY сЂрzне залzг0ша. |
|
10
|
10
|
| І посилав цар Ізраїльський на те місце, про яке говорив йому чоловік Божий і застерігав його; і зберіг себе там не раз і не два. | И# послA цaрь ї}левъ на мёсто, њ нeмже речE є3мY є3ліссeй, и3 соблюдeсz tтyду не є3ди1ною, нижE двaжды. |
|
11
|
11
|
| І збентежилося серце царя Сирійського з цього приводу, і покликав він рабів своїх і сказав їм: скажіть мені, хто з наших у зносинах з царем Ізраїльським? | И# смути1сz душA царS сЂрска њ словеси2 сeмъ: и3 призвA џтроки сво‰ и3 речE и3 ни6мъ: не возвэсти1те ли мнЁ, кто2 предаeтъ мS царю2 ї}леву; |
|
12
|
12
|
| І сказав один із слуг його: ніхто, господарю мій царю; а Єлисей пророк, який у Ізраїля, переказує цареві Ізраїльському і ті слова, що ти говориш у спальній кімнаті твоїй. | И# речE є3ди1нъ t џтрwкъ є3гw2: ни2, господи1не м0й царю2: ћкw прор0къ є3ліссeй, и4же во ї}ли, возвэщaетъ царю2 ї}леву вс‰ словесA, ±же ѓще глаг0леши въ сокр0вищи л0жницы твоеS. |
|
13
|
13
|
| І сказав він: підіть, дізнайтеся, де він; я пошлю і візьму його. І донесли йому і сказали: ось, він у Дофаїмі. | И# речE: и3ди1те, ви1дите, гдЁ сeй, и3 послaвъ возмY є3го2. И# возвэсти1ша є3мY, глаг0люще: сE, є4сть въ дwfаjмэ. |
|
14
|
14
|
| І послав туди коней і колісниці і багато війська. І прийшли вночі й оточили місто. | И# послA тaмw к0ни и3 колєсни1цы и3 си1лу тsжку: и3 пріид0ша н0щію и3 њкружи1ша грaдъ. |
|
15
|
15
|
| Вранці слуга чоловіка Божого встав і вийшов; і ось, військо навколо міста, і коні і колісниці. І сказав йому слуга його: горе нам! господарю мій, що нам робити? | И# ўрaни рaбъ є3лиссeевъ востaти, и3 и3зhде: и3 сE, си1ла њбступи2 грaдъ, и3 к0ни и3 колєсни1цы. И# речE џтрокъ є3гw2 къ немY: q, господи1не, что2 сотвори1мъ; |
|
16
|
16
|
| І сказав він: не бійся, тому що тих, які з нами, більше, ніж тих, які з ними. | И# речE є3ліссeй: не б0йсz, ћкw мн0жае и5же съ нaми, нeжели съ ни1ми. |
|
17
|
17
|
| І молився Єлисей, і говорив: Господи! відкрий йому очі, щоб він побачив. І відкрив Господь очі слузі, і він побачив, і ось, уся гора наповнена конями і колісницями вогненними навкруги Єлисея. | И# помоли1сz є3ліссeй и3 речE: гDи, tвeрзи нн7э џчи џтрока, да ќзритъ. И# tвeрзе гDь џчи є3гw2, и3 ви1дэ: и3 сE, горA и3сп0лнь к0ней, и3 колесни1ца џгненна w4крестъ є3ліссeа. |
|
18
|
18
|
| Коли пішли до нього сиріяни, Єлисей помолився Господу і сказав: уразь їх сліпотою. І Він уразив їх сліпотою за словом Єлисея. | И# снид0ша къ немY: и3 помоли1сz є3ліссeй ко гDу и3 речE: порази2 u5бо kзhкъ сeй невидёніемъ. И# порази2 и4хъ невидёніемъ по глаг0лу є3ліссeеву. |
|
19
|
19
|
| І сказав їм Єлисей: це не та дорога і не те місто; йдіть за мною, і я проведу вас до тієї людини, яку ви шукаєте. І привів їх у Самарію. | И# речE къ ни6мъ є3ліссeй: не сeй пyть и3 не сeй грaдъ: грzди1те по мнЁ, и3 tведY вы2 къ мyжу, є3г0же и4щете. И# tведE и4хъ въ самарjю. |
|
20
|
20
|
| Коли вони прийшли у Самарію, Єлисей сказав: Господи! відкрий очі їм, щоб вони бачили. І відкрив Господь очі їхні, і побачили, що вони всередині Самарії. | И# бhсть є3гдA внид0ша въ самарjю, и3 речE є3ліссeй: tвeрзи u5бо, гDи, џчи и4хъ, и3 да ви1дzтъ. И# tвeрзе гDь џчи и4хъ, и3 ви1дэша: и3 сE, бsху посредЁ самарjи. |
|
21
|
21
|
| І сказав цар Ізраїльський Єлисеєві, побачивши їх: чи не побити їх, батьку мій? | И# речE цaрь ї}левъ ко є3ліссeю, є3гдA ўви1дэ |: ѓще поражY | поражeніемъ, џтче; |
|
22
|
22
|
| І сказав він: не вбивай. Хіба мечем твоїм і луком твоїм ти полонив їх, щоб убивати їх? Запропонуй їм хліба і води; нехай їдять і п’ють, і підуть до господаря свого. | И# речE є3ліссeи: да не порази1ши: є3дa ли плэни1лъ є3си2 и5хъ мечeмъ твои1мъ и3 лyкомъ твои1мъ, да и3збіeши; и3 предложи2 и5мъ хлёбы и3 в0ду, да kдsтъ и3 да пію1тъ и3 да tи1дутъ ко господи1ну своемY. |
|
23
|
23
|
| І приготував їм великий обід, і вони їли і пили. І відпустив їх, і пішли до господаря свого. І не ходили більше ті полчища сирійські в землю Ізраїлеву. | И# предложи2 и5мъ предложeніе вeліе, и3 kд0ша и3 пи1ша, и3 tпусти2 |, и3 и3д0ша ко господи1ну своемY: и3 не приложи1ша ктомY в0ини приходи1ти и3з8 сmрjи въ зeмлю ї}леву. |
|
24
|
24
|
| Після того зібрав Венадад, цар Сирійський, усе військо своє і виступив, і обложив Самарію. | И# бhсть по си1хъ, и3 собрA сhнъ ґдeровъ цaрь сmрjйскій всE њполчeніе своE, и3 взhде и3 њбсёде самарjю. |
|
25
|
25
|
| І був великий голод у Самарії, коли вони облягли її, так що осляча голова продавалася за вісімдесят сиклів срібла, і четверта частина каба голубиного посліду — по п’ять сиклів срібла. | И# бhсть глaдъ вели1къ въ самарjи: и3 сE, њбсэд0ша ю5, д0ндеже бhсть главA nсл0ва за пzтьдесsтъ с‡кль сребрA, и3 четвeртаz чaсть мёры гн0z голуби1нагw за пsть с‡кль сребрA. |
|
26
|
26
|
| Один раз цар Ізраїльський проходив по стіні, і жінка з криком говорила йому: допоможи, господарю мій царю. | И# бhсть цaрь ї}левъ њбходsй по стэнaмъ: и3 женA (нёкаz) возопи2 къ немY, глаг0лющи: спаси1 мz, господи1не м0й царю2. |
|
27
|
27
|
| І сказав він: якщо не допоможе тобі Господь, з чого я допоможу тобі? чи з току, а чи з точила? | И# речE є4й: ѓще тебE не сп7сaетъ гDь, кaкw ѓзъ спасy тz; є3дA t гумнA и3ли2 t точи1ла; |
|
28
|
28
|
| І сказав їй цар: що тобі? І сказала вона: ця жінка говорила мені: «віддай свого сина, ми з’їмо його сьогодні, а сина мого з’їмо завтра». | И# речE є4й цaрь: чт0 ти є4сть; И# речE: сіS женA ко мнЁ речE: дaждь сhна твоего2, да съzди1мъ є3го2 днeсь, ґ ќтро моего2 сhна съzди1мъ: |
|
29
|
29
|
| І зварили ми мого сина, і з’їли його. І я сказала їй на другий день: «віддай же твого сина, і з’їмо його». Але вона сховала свого сина. | и3 и3спек0хомъ сhна моего2 и3 снэд0хомъ є3го2: и3 рёхъ къ нeй въ дeнь вторhй: дaждь сhна твоего2, и3 съzди1мъ є3го2: и3 скры2 сhна своего2. |
|
30
|
30
|
| Цар, вислухавши слова жінки, роздер одяг свій: і проходив він по стіні, і народ бачив, що веретище на самому тілі його. | И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь ї}левъ словесA жены2, раздрA ри6зы сво‰ и3 сaмъ хождaше по стэнЁ, и3 ви1дэша лю1діе врeтище на пл0ти є3гw2 внyтрь. |
|
31
|
31
|
| І сказав: нехай те і те зробить мені Бог, і ще більше зробить, якщо залишиться голова Єлисея, сина Сафатового, на ньому сьогодні. | И# речE цaрь: сі‰ да сотвори1тъ ми2 бGъ и3 сі‰ да приложи1тъ ми2, ѓще бyдетъ главA є3ліссeева на нeмъ днeсь. |
|
32
|
32
|
| Єлисей же сидів у своєму домі, і старці сиділи в нього. І послав [цар] людину від себе. Раніше, ніж прийшов посланий до нього, він сказав старцям: чи бачите, що цей син убивці послав зняти з мене голову? Дивіться, коли прийде посланий, зачиніть двері і притисніть його дверима. А ось і тупіт ніг господаря його за ним! | Е#ліссeй же сэдsше въ домY своeмъ, и3 стaрцы сэдsху съ ни1мъ. И# послA цaрь мyжа пред8 лицeмъ свои1мъ. И# прeжде дaже пріити2 п0сланному къ немY, и3 т0й речE ко стaрцємъ: не вёсте ли, ћкw послA сhнъ ўбjйцы сeй, да tсэчeтъ главY мою2; ви1дите, є3гдA пріи1детъ вёстникъ, заключи1те двє1ри и3 сти1сните є3го2 во двeрехъ: не т0потъ ли н0гъ господи1на є3гw2 в8слёдъ є3гw2; |
|
33
|
33
|
| Ще говорив він з ними, і ось посланий приходить до нього, і говорить: ось яка біда від Господа! чого мені надалі чекати від Господа? | И# є3щE є3мY глаг0лющу съ ни1ми, и3 сE, вёстникъ сни1де къ немY и3 речE: сE, сіE ѕло2 t гDа: что2 потерплю2 гDеви ксемY; |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| І сказав Єлисей: вислухайте слово Господнє: так говорить Господь: завтра в цей час міра борошна кращого буде по сиклю і дві міри ячменю по сиклю біля воріт Самарії. | И# речE є3ліссeй: слhшите сл0во гDне, си1це гlетъ гDь: ћкоже чaсъ сeй, ќтрw мёра муки2 пшени1чны бyдетъ за сjкль є3ди1нъ, и3 двЁ мBры kчмeнz за сjкль є3ди1нъ во вратёхъ самарjи. |
|
2
|
2
|
| І відповів сановник, на руку якого цар спирався, чоловіку Божому, і сказав: якби Господь і відкрив вікна на небі, і тоді чи може це бути? І сказав той: ось побачиш очима твоїми, але їсти цього не будеш. | И# tвэщA трістaтъ, на є3гHже рукY цaрь почивaше, и3 речE и3 є3ліссeю: сE, ѓще tвeрзетъ гDь и3 хл‰би небє1сныz, то2 не бyдетъ глаг0лъ сeй. И# є3ліссeй речE: сE, ты2 ќзриши nчи1ма твои1ма, и3 tтyду не и4маши ћсти. |
|
3
|
3
|
| Чотири чоловіка прокажених знаходилися біля входу у ворота і говорили вони один одному: навіщо нам сидіти тут, очікуючи смерти? | И# бsху четhре мyжа прокажeни при вратёхъ грaда. И# речE мyжъ ко и4скреннему своемY: что2 мы2 сэди1мъ здЁ д0ндеже ќмремъ; |
|
4
|
4
|
| Якщо зважитися нам піти в місто, то в місті голод, і ми там помремо; якщо ж сидіти тут, то також помремо. Підемо краще в стан сирійський. Якщо залишать нас у живих, будемо жити, а якщо умертвлять, помремо. | ѓще речeмъ: вни1демъ во грaдъ, то2 глaдъ є4сть во грaдэ, и3 ќмремъ тaмw: ѓще же сэди1мъ здЁ, то2 и3 тaкw ќмремъ: и3 нн7э и4демъ и3 вни1демъ въ п0лкъ сmрjйскій: ѓще живsтъ ны2, жи1ви бyдемъ: ѓще ли ўмертвsтъ ны2, то2 ќмремъ. |
|
5
|
5
|
| І встали в сутінках, щоб іти в стан сирійський. І прийшли до краю стану сирійського, і ось, немає там жодної людини. | И# востaша въ сумрaцэ и3ти2 въ п0лкъ сmрjйскій и3 внид0ша средЁ полкA сmрjйска, и3 сE, не бЁ мyжа тY. |
|
6
|
6
|
| Господь зробив те, що стану сирійському почувся стукіт колісниць та іржання коней, шум війська великого. І сказали вони один одному: очевидно, найняв проти нас цар Ізраїльський царів хеттейських і єгипетських, щоб піти на нас. | И# гDь слhшанъ сотвори2 полкY сvрjйску глaсъ колесни1цъ и3 глaсъ к0ней и3 глaсъ си1лы вели1кіz. И# речE мyжъ ко брaту своемY: сE, нн7э наsлъ є4сть на нaсъ цaрь ї}левъ цари2 хеттє1йски и3 цари6 є3гЂпєтскіz пріити2 на ны2. |
|
7
|
7
|
| І встали і побігли в сутінках, і залишили намети свої, і коней своїх, і ослів своїх, весь стан, як він був, і побігли, рятуючи себе. | И# востaша, и3 бэжaша въ сумрaцэ, и3 њстaвиша сBни сво‰ и3 к0ни сво‰ и3 nслы2 сво‰, ћкоже бhша во станY, и3 бэжaша души2 рaди своеS. |
|
8
|
8
|
| І прийшли ті прокажені до краю стану, і ввійшли в один намет, і їли і пили, і взяли звідти срібло, і золото, і одяг, і пішли і сховали. Пішли ще в інший намет, і там узяли, і пішли і сховали. | И# внид0ша прокажeнніи сjи до среды2 полкA, и3 внид0ша въ сёнь є3ди1ну, и3 kд0ша и3 пи1ша, и3 взsша tтyду сребро2 и3 злaто и3 nдє1жды, и3 tид0ша, и3 скрhша: и3 возврати1шасz, и3 внид0ша въ другyю сёнь, и3 взsша tтyду, и3 tид0ша, и3 скрhша. |
|
9
|
9
|
| І сказали один одному: не так ми робимо. День цей — день радісної звістки, якщо ми будемо баритися і будемо чекати ранкового світла, то впаде на нас провина. Ходімо ж і повідомимо дім царський. | И# речE мyжъ ко и4скреннему своемY: не тaкw мы2 твори1мъ: дeнь сeй дeнь благоговёщеніz є4сть, мh же молчи1мъ и3 мeдлимъ до свёта ќтреннzгw, и3 њбрsщемъ беззак0ніе: и3 нн7э пріи1демъ и3 вни1демъ, и3 возвэсти1мъ въ домY царeвэ. |
|
10
|
10
|
| І прийшли, і покликали воротарів міських, і розповіли їм, говорячи: ми ходили в стан сирійський, і ось, немає там ні людини, ні голосу людського, а тільки коні прив’язані, і осли прив’язані, і намети, як бути їм. | И# внид0ша, и3 возопи1ша ко вратHмъ грaда и3 возвэсти1ша и5мъ, глаг0люще: внид0хомъ въ п0лкъ сmрjйскій, и3 сE, не бhсть тY мyжа, ни глaса человёча, но т0кмw к0ни привsзани, и3 nслsта, и3 сBни и4хъ ћкоже сyть. |
|
11
|
11
|
| І покликали воротарів, і вони передали звістку в самий палац царський. | И# возопи1ша врaтницы, и3 возвэсти1ша въ домY царeвэ внyтрь. |
|
12
|
12
|
| І встав цар уночі, і сказав слугам своїм: скажу вам, що роблять з нами сиріяни. Вони знають, що ми терпимо голод, і вийшли зі стану, щоб сховатися в полі, думаючи так: «коли вони вийдуть з міста, ми захопимо їх живими і ввійдемо в місто». | И# востA н0щію цaрь и3 речE ко nтрокHмъ свои6мъ: возвэщY вaмъ нн7э, ±же сотвори1ша нaмъ сmрjане: разумёша, ћкw глaдни є3смы2, и3 и3зыд0ша и3з8 стaна, и3 сокрhшасz на селЁ, глаг0люще: ћкw и3зhдутъ и3з8 грaда, и3 и4мемъ | жи6вы и3 во грaдъ вни1демъ. |
|
13
|
13
|
| І відповів один зі службовців при ньому, і сказав: нехай візьмуть п’ять з останніх коней, що залишилися в місті, [з усього ополчення ізраїльтян тільки і залишилося в ньому, з усього ополчення ізраїльтян, що загинуло], і пошлемо, і подивимося. | И# tвэщA є3ди1нъ t џтрwкъ є3гw2 и3 речE: да в0змутъ нн7э пsть к0ней њстaвшихъ, и4же њстaшасz здЁ, сE, сyть ў толи1кагw мн0жества ї}лева њстaвшіисz, и3 п0слемъ тaмw, и3 ќзримъ. |
|
14
|
14
|
| І взяли дві пари коней, запряжених у колісниці. І послав цар услід сирійському війську, сказавши: підіть, подивіться. | И# взsша двA всaдника к0ней: и3 послA цaрь ї}левъ в8слёдъ царS сЂрска, глаг0лz: и3ди1те и3 ви1дите. |
|
15
|
15
|
| І їхали за ним до Йордану, і ось уся дорога встелена одягом і речами, які покидали сиріяни при поспішній утечі своїй. І повернулися послані, і донесли цареві. | И# и3д0ша в8слёдъ и4хъ дaже до їoрдaна, и3 сE, вeсь пyть и3сп0лненъ nдeждъ и3 nрyжіz, ±же поверг0ша сmрjане, внегдA ўстраши1тсz и5мъ. И# возврати1шасz п0сланніи, и3 возвэсти1ша царю2. |
|
16
|
16
|
| І вийшов народ, і розграбував стан сирійський, і була міра борошна кращого по сиклю, і дві міри ячменю по сиклю, за словом Господнім. | И# и3зыд0ша лю1діе, и3 разгрaбиша вeсь стaнъ сЂрскій. И# бhсть мёра муки2 пшени1чны за сjкль є3ди1нъ и3 двЁ мBры kчмeнz за сjкль, по гlу гDню. |
|
17
|
17
|
| І цар поставив того сановника, на руку якого спирався, біля воріт; і розтоптав його народ у воротах, і він помер, як сказав чоловік Божий, який говорив, коли приходив до нього цар. | И# цaрь пристaви трістaта, на є3гHже руцЁ цaрь почивaше, ў врaтъ: и3 попрaша є3го2 лю1діе во вратёхъ, и3 ќмре, ћкоже глаг0ла человёкъ б9ій, и4же глаг0ла, є3гдA п0сланный пріи1де къ немY. |
|
18
|
18
|
| Коли говорив чоловік Божий царю так: «дві міри ячменю по сиклю, і міра борошна кращого по сиклю будуть завтра в цей час біля воріт Самарії», | И# бhсть ћкоже речE є3ліссeй къ царю2 глаг0лz: двЁ мBры kчмeнz за сjкль є3ди1нъ, и3 мёра муки2 пшени1чны за сjкль: и3 бyдетъ ћкоже сeй чaсъ заyтра во вратёхъ самарjи. |
|
19
|
19
|
| тоді відповів цей сановник чоловіку Божому і сказав: «якби Господь і відкрив вікна на небі, і тоді чи може це бути?» А він сказав: «побачиш твоїми очима, але їсти цього не будеш». | И# tвэщA трістaтъ є3ліссeю и3 речE: ѓще гDь tвeрзетъ хл‰би небє1сныz, не бyдетъ глаг0лъ сeй. И# речE є3ліссeй: сE, ќзриши nчи1ма твои1ма, и3 tтyду и3 не и4маши ћсти.. |
|
20
|
20
|
| Так і збулося з ним; і затоптав його народ у воротах, і він помер. | И# бhсть тaкw, и3 попрaша є3го2 лю1діе во вратёхъ, и3 ќмре. |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| І говорив Єлисей жінці, сина якої воскресив він, і сказав: устань, і піди, ти і дім твій, і поживи там, де можеш пожити, бо послав Господь голод, і він прийде на цю землю на сім років. | И# глаг0ла є3ліссeй къ женЁ, є3sже воскреси2 сhна, глаг0лz: востaни и3 и3ди2 ты2 и3 д0мъ тв0й, и3 њбитaй и3дёже ѓще м0жеши њбитaти, ћкw призвA гDь глaдъ на зeмлю, и3 пріи1детъ на зeмлю сeдмь лётъ. |
|
2
|
2
|
| І встала та жінка, і зробила за словом чоловіка Божого; і пішла вона і дім її, і жила в землі Филистимській сім років. | И# востA женA, и3 сотвори2 но глаг0лу є3ліссeеву, и3 п0йде самA и3 д0мъ є3S, и3 њбитA на земли2 и3ноплемeнничи сeдмь лётъ. |
|
3
|
3
|
| Через сім років повернулася ця жінка з землі Филистимської і прийшла просити царя про дім свій і про поле своє. | И# бhсть но скончaніи седми2 лётъ, и3 возврати1сz женA t земли2 и3ноплемeнничи во грaдъ, и3 пріи1де возопи1ти къ царю2 њ д0мэ своeмъ и3 њ сeлэхъ свои1хъ. |
|
4
|
4
|
| Цар тоді розмовляв з Гиєзієм, слугою чоловіка Божого, і сказав: розкажи мені про все чудове, що́ зробив Єлисей. | И# глаг0ла цaрь ко гіезjю џтроку є3ліссeа человёка б9іz глаг0лz: повёждь ми2 нн7э вс‰ вели6каz, ±же сотвори2 є3ліссeй. |
|
5
|
5
|
| І в той час як він розповідав цареві, що той воскресив померлого, жінка, сина якої воскресив він, просила царя про дім свій і про поле своє. І сказав Гиєзій: господарю мій царю, це та сама жінка і той самий син її, якого воскресив Єлисей. | И# бhсть є3мY повёдающу царeви, ћкw жи1ва сотвори2 сhна ўмeршаго: и3 сE, женA, є3sже воскреси2 є3ліссeй сhна є3S, вопию1щи ко царeви њ д0мэ своeмъ и3 њ сeлэхъ свои1хъ, И# речE гіезjй: господи1не царю2, сіS женA и3 сeй сhнъ є3S, є3г0же жи1ва сотвори2 є3ліссeй. |
|
6
|
6
|
| І запитав цар у жінки, і вона розповіла йому. І дав їй цар одного з придворних, сказавши: поверніть їй усе, приналежне їй, і всі доходи з поля, з того дня, як вона залишила землю, понині. | И# вопроси2 цaрь женY: и3 повёда є3мY. И# дадE є4й цaрь скопцA є3ди1наго, глаг0лz возврати2 вс‰, ±же є3S сyть, и3 вс‰ плоды2 селA є3S, t да, въ џньже њстaви зeмлю, дaже до нн7э. |
|
7
|
7
|
| І прийшов Єлисей у Дамаск, коли Венадад, цар Сирійський, був хворий. І донесли йому, говорячи: прийшов чоловік Божий сюди. | И# пріи1де є3ліссeй въ дамaскъ. И# сhнъ ґдeровъ цaрь сЂрскій разболёсz, и3 возвэсти1ша є3мY, глаг0люще: пріи1де человёкъ б9ій до здЁ. |
|
8
|
8
|
| І сказав цар Азаїлу: візьми в руку твою дарунок і піди назустріч чоловіку Божому, і запитай Господа через нього, говорячи: чи видужаю я від цієї хвороби? | И# речE цaрь ко ґзаи1лу: пріими2 въ рyку свою2 дaръ, и3 и3ди2 во срётеніе человёку б9ію, и3 вопроси2 гDа и5мъ, глаг0лz: ѓще ли жи1въ бyду t болBзни сеS; |
|
9
|
9
|
| І пішов Азаїл назустріч йому, і взяв дарунок у руку свою і все краще в Дамаску, скільки можуть нести сорок верблюдів, і прийшов і став перед лицем його, і сказав: син твій Венадад, цар Сирійський, послав мене до тебе запитати: «чи видужаю я від цієї хвороби?» | И# и4де ґзаи1лъ на срётеніе є3мY, и3 взS дaръ въ рyку свою2, и3 вс‰ благ†z дамaскова, брeмz четhредесzть велблю1дwвъ, и3 пріи1де, и3 стA пред8 ни1мъ, и3 речE ко є3ліссeю: сhнъ тв0й, сhнъ ґдeровъ, цaрь сЂрскій, послa мz къ тебЁ вопроси1ти, глаг0лz: бyду ли жи1въ t болёзни моеS сеS; |
|
10
|
10
|
| І сказав йому Єлисей: піди, скажи йому: «видужаєш»; однак же відкрив мені Господь, що він помре. | И# речE къ немY є3ліссeй: и3ди2 и3 рцы2 є3мY: живS поживeши: но показa ми гDь, ћкw смeртію ќмретъ. |
|
11
|
11
|
| І спрямував на нього Єлисей погляд свій, і так залишався до того, що привів його в ніяковість; і заплакав чоловік Божий. | И# предстA лицY є3гw2, и3 возложи2 (рyки) дaже до постыдёніz, и3 плaкасz человёкъ б9ій. |
|
12
|
12
|
| І сказав Азаїл: від чого господар мій плаче? І сказав він: від того, що я знаю, яке зло вчиниш ти синам Ізраїлевим; фортеці їхні віддаси вогню, і юнаків їхніх мечем умертвиш, і немовлят їхніх поб’єш, і вагітних жінок їхніх розрубаєш. | И# речE ґзаи1лъ: что2 ћкw господи1нъ м0й плaчетъ; И# речE: вёмъ є3ли6ка сотвори1ши сынHмъ ї}лєвымъ ѕл†: крёпwсти и5хъ сожжeши nгнeмъ, и3 и3збр†нныz и5хъ и3збіeши мечeмъ, и3 младeнцы и5хъ разбіeши, и3 во чрeвэ и3мёющыz и5хъ раст0ргнеши. |
|
13
|
13
|
| І сказав Азаїл: що таке раб твій, пес [мертвий], щоб міг зробити таку велику справу? І сказав Єлисей: указав мені Господь у тобі царя Сирії. | И# речE ґзаи1лъ: кто2 є4сть рaбъ тв0й, пeсъ мeртвый, ћкw сотвори1тъ глаг0лъ сeй; И# речE є3ліссeй: показa ми тS гDь цaрствующа над8 сmрjею. |
|
14
|
14
|
| І пішов він від Єлисея, і прийшов до господаря свого. І сказав йому цей : що говорив тобі Єлисей? І сказав: він говорив мені, що ти видужаєш. | И# tи1де t є3ліссeа и3 вни1де ко господи1ну своемY. И# речE є3мY (цaрь): чт0 ти речE є3ліссeй; TвэщA: речe ми є3ліссeй, живS поживeши. |
|
15
|
15
|
| А на другий день він узяв ковдру, намочив її водою, і поклав на лице його, і він помер. І став царем Азаїл замість нього. | И# бhсть во ќтріи, и3 взS nдеsло, и3 намочи2 въ водЁ, и3 њбложи2 на лицE є3гw2, и3 ќмре: и3 воцари1сz ґзаи1лъ вмёстw є3гw2. |
|
16
|
16
|
| У п’ятий рік Іорама, сина Ахавового, царя Ізраїльського, після Іосафата, царя Юдейського, став царем Іорам, син Іосафата, царя Юдейського. | Въ лёто пsтое їwрaма сhна ґхаaва царS ї}лєва и3 їwсафaта царS їyдина, воцари1сz їwрaмъ сhнъ їwсафaтовъ цaрь їyдинъ: |
|
17
|
17
|
| Тридцяти двох років був він, коли став царем, і вісім років царював у Єрусалимі, | сhнъ три1десzти и3 двою2 лёту бЁ, внегдA воцари1тисz є3мY, и3 џсмь лётъ цaрствова во їеrли1мэ, |
|
18
|
18
|
| і ходив шляхом царів ізраїльських, як робив дім Ахавів, тому що дочка Ахава була дружиною його, і робив неугодне в очах Господніх. | и3 ходи2 въ пути2 царeй ї}левыхъ, ћкоже сотвори2 д0мъ ґхаaвль, бЁ бо дщи2 ґхаaвлz женA є3мY, и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ. |
|
19
|
19
|
| Однак же не хотів Господь погубити Іуду, заради Давида, раба Свого, бо Він обіцяв дати йому світильник у дітях його на усі часи. | И# не хотsше гDь потреби1ти їyды, давjда рaди рабA своегw2, ћкоже речE дaти є3мY свэти1лникъ и3 сынHмъ є3гw2 во вс‰ дни6. |
|
20
|
20
|
| У дні його виступив Едом з-під руки Іуди, і поставили вони над собою царя. | Во дни6 є3гw2 tвeржесz є3дHмъ и3з8 под8 руки2 їyдины и3 постaви над8 соб0ю царS. |
|
21
|
21
|
| І пішов Іорам у Цаїр, і всі колісниці з ним; і встав він уночі, й уразив ідумеян, які оточували його, і начальників над колісницями, але народ утік у намети свої. | И# взhде їwрaмъ въ сіHръ, и3 вс‰ колєсни1цы ±же съ ни1мъ. И# бhсть є3мY востaвшу, и3 и3зби2 є3дHма њбступи1вшаго w4крестъ є3гw2, и3 кн‰зи колесни1цъ, и3 бэжaша лю1діе въ селє1ніz сво‰. |
|
22
|
22
|
| І виступив Едом з-під руки Іуди до цього дня. У той же час виступила і Ливна. | И# tступи2 є3дHмъ и3з8 под8 руки2 їyдины да днE сегw2: тогдA tвeржесz ловнA во врeмz џно. |
|
23
|
23
|
| Інше про Іорама і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ їwрaмлихъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сE ли, сі‰ пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
24
|
24
|
| І спочив Іорам з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давидовому. І став царем Охозія, син його, замість нього. | И# ќспе їwрaмъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми во грaдэ давjда nтцA своегw2: и3 цaрствова nхозjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
25
|
25
|
| У дванадцятий рік Іорама, сина Ахавового, царя Ізраїльського, став царем Охозія, син Іорама, царя Юдейського. | Въ лёто второенaдесzть їwрaма сhна ґхаaвлz царS ї}лева, цaрствовати начA nхозjа сhнъ їwрaма царS їyдина: |
|
26
|
26
|
| Двадцяти двох років був Охозія, коли став царем, і один рік царював в Єрусалимі. Ім’я ж матері його Гофолія, дочка Амврія, царя Ізраїльського. | сhнъ двaдесzти двyхъ лётъ бhсть nхозjа, є3гдA начA цaрствовати, и3 лёто є3ди1но цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 гоfолjа, дщeрь ґмврjа царS ї}лева. |
|
27
|
27
|
| І ходив шляхом дому Ахавового, і робив неугодне в очах Господніх, подібно до дому Ахава, тому що він був родичем дому Ахавового. | И# хождaше по путє1мъ д0му ґхаaвлz, и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ, ћкоже д0мъ ґхаaвль: зsть бо бЁ д0му ґхаaвлz. |
|
28
|
28
|
| І пішов він з Іорамом, сином Ахавовим, на війну з Азаїлом, царем Сирійським, у Рамоф галаадський, і поранили сиріяни Іорама. | И# и4де со їwрaмомъ сhномъ ґхаaвлимъ на брaнь, на ґзаи1ла царS и3ноплемeннича въ рамHfъ галаaдскій, и3 ўzзви1ша сЂрzне їwрaма. |
|
29
|
29
|
| І повернувся Іорам цар, щоб лікуватися в Ізреелі від ран, що заподіяли йому сиріяни в Рамофі, коли він воював з Азаїлом, царем Сирійським. І Охозія, син Іорама, цар Юдейський, прийшов відвідати Іорама, сина Ахавового, в Ізреель, тому що він був хворий. | И# возврати1сz цaрь їwрaмъ цэли1тисz во їезраeль t ћзвъ, и4миже ўzзви1ша є3го2 въ рамHfэ, є3гдA рaтоваше т0й на ґзаи1ла царS сЂрска, и3 nхозjа сhнъ їwрaмль цaрь їyдинъ сни1де ви1дэти їwрaма, сhна ґхаaвлz, во їезраeль, ћкw болsше т0й. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Єлисей пророк покликав одного із синів пророчих і сказав йому: опережи стегна твої, і візьми цю посудину з єлеєм у руку твою, і піди в Рамоф галаадський. | є3ліссeй прbр0къ призвA є3ди1наго t сынHвъ прор0чихъ и3 речE є3мY: препоsши чрeсла сво‰, и3 возми2 сосyдъ є3лeа сегw2 въ рyку твою2, и3 и3ди2 въ рамHfъ галаaдскій: |
|
2
|
2
|
| Прийшовши туди, знайди там Іиуя, сина Іосафата, сина Намессієвого, і підійди, і повели йому виступити із середовища братів своїх, і введи його у внутрішню кімнату; | и3 вни1деши тaмw, и3 ќзриши тaмw їиyа сhна їwсафaта сhна намессjева, и3 вни1деши, и3 и3зведeши є3го2 t среды2 брaтіи є3гw2, и3 введeши є3го2 во внyтреннюю клёть: |
|
3
|
3
|
| і візьми посудину з єлеєм, і вилий на голову його, і скажи: «так говорить Господь: помазую тебе на царя над Ізраїлем». Потім відчини двері, і біжи, і не чекай. | и3 в0змеши сосyдъ є3лeа, и3 возліeши на главY є3гw2, и3 рцы2: си1це гlетъ гDь: помaзахъ тS въ царS над8 ї}лемъ: и3 tвeрзеши двє1ри, и3 да бэжи1ши, и3 да не пребyдеши тaмw. |
|
4
|
4
|
| І пішов отрок, слуга пророка, у Рамоф галаадський, | И# и4де џтрочищь прор0къ въ рамHfъ галаaдскій: |
|
5
|
5
|
| і прийшов, і ось сидять воєначальники. І сказав: у мене слово до тебе, воєначальнику. І сказав Іиуй: до кого з усіх нас? І сказав він: до тебе, воєначальнику. | и3 вни1де, и3 сE, кн‰зи си1лы сэдsху, и3 речE: сл0во ми2 є4сть къ тебЁ, q, кнsже. И# речE їиyй: къ комY t всёхъ нaсъ; И# речE: къ тебЁ, кнsже. |
|
6
|
6
|
| І встав він, і ввійшов у дім. І отрок вилив єлей на голову його, і сказав йому: так говорить Господь Бог Ізраїлів: «помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем, | И# востA и3 вни1де въ д0мъ: и3 возліS є3лeй на главY є3гw2 и3 речE є3мY: си1це гlетъ гDь бGъ ї}левъ: помaзахъ тS въ царS над8 людьми2 гDними, над8 ї}лемъ. |
|
7
|
7
|
| і ти знищиш дім Ахава, господаря твого, щоб Мені помститися за кров рабів Моїх пророків і за кров усіх рабів Господніх, які впали від руки Ієзавелі; | и3 да потреби1ши д0мъ ґхаaва господи1на твоегw2 t лицA моегw2, и3 tмсти1ши кр0вь рабHвъ мои1хъ прор0кwвъ и3 кр0вь всёхъ рабHвъ гDнихъ t руки2 їезавeлины. |
|
8
|
8
|
| і загине весь дім Ахава, і знищу в Ахава, хто мочиться до стіни, й ув’язненого і хто залишився в Ізраїлі, | и3 t руки2 всегw2 д0му ґхаaвлz, и3 потреби1ши t д0му ґхаaвлz мочaщагосz къ стэнЁ, и3 содержaщагосz, и3 њстaвльшагосz во ї}ли: |
|
9
|
9
|
| і зроблю дім Ахава, як дім Ієровоама, сина Наватового, і як дім Вааси, сина Ахиїного; | и3 предaмъ д0мъ ґхаaвль, ћкоже д0мъ їеровоaма сhна навaтова и3 ћкоже д0мъ ваaсы сhна ґхjина: |
|
10
|
10
|
| Ієзавель же з’їдять пси на полі Ізреельському, і ніхто не поховає її». І відчинив двері, і втік. | и3 їезавeль снэдsтъ пси2 въ чaсти їезраeлz, и3 не бyдетъ погребaющагw ю5. И# tвeрзе двє1ри и3 ўбэжA. |
|
11
|
11
|
| І вийшов Іиуй до слуг господаря свого, і сказали йому: чи з миром? Навіщо приходив цей несамовитий до тебе? І сказав їм: ви знаєте цю людину і що він говорить. | Їиyй же и3зhде ко nтрокHмъ господи1на своегw2. И# рёша є3мY: ми1ръ ли; что2 ћкw вни1де неи1стовый сeй къ тебЁ; И# речE и5мъ: вы2 вёсте мyжа и3 суесл0віе є3гw2. |
|
12
|
12
|
| І сказали: неправда, скажи нам. І сказав він: те і те він сказав мені, говорячи: «так говорить Господь: помазую тебе на царя над Ізраїлем». | И# рёша: не прaвда, (ѓще не возвэсти1ши;) возвэсти2 u5бо нaмъ. И# речE їиyй къ ни6мъ: тaкw и3 тaкw речE ко мнЁ, глаг0лz: си1це гlетъ гDь: помaзахъ тS въ царS над8 ї}лемъ. |
|
13
|
13
|
| І поспішили вони, і взяли кожен одяг свій, і підстелили йому на самих сходинках, і засурмили трубою, і сказали: царем став Іиуй! | И# слhшавше тек0ша спёшнw, и3 взS кjйждо ри6зы сво‰, и3 положи1ша под8 ни1мъ, понeже на є3ди1нэмъ t степeній сэдsше, и3 воструби1ша въ р0гъ и3 рёша: воцари1сz їиyй. |
|
14
|
14
|
| І повстав Іиуй, син Іосафата, сина Намессієвого, проти Іорама; Іорам же знаходився з усіма ізраїльтянами в Рамофі галаадському на сторожі проти Азаїла, царя Сирійського. | И# возврати1сz їиyй сhнъ їwсафaта сhна намессjева ко їwрaму. Їорaмъ же сaмъ стрежaше въ рамHfэ галаaдстэмъ и3 вeсь ї}ль t лицA ґзаи1ла царS сmрjйска. |
|
15
|
15
|
| Втім, сам цар Іорам повернувся, щоб лікуватися в Ізреелі від ран, які заподіяли йому сиріяни, коли він воював з Азаїлом, царем Сирійським. І сказав Іиуй: якщо ви згодні [зі мною], то нехай ніхто не виходить з міста, щоб іти подати звістку в Ізреелі. | И# возврати1сz їwрaмъ цaрь цэли1тисz во їезраeли t ћзвъ, и4миже ўzзви1ша є3го2 сЂрzне, є3гдA брaшесz со ґзаи1ломъ царeмъ сmрjйскимъ. И# речE їиyй: ѓще є4сть душA вaша со мн0ю, да не и3зhдетъ и3з8 грaда бэглeцъ, и3ти2 и3 возвэсти1ти во їезраeли. |
|
16
|
16
|
| І сів Іиуй на коня, і поїхав у Ізреель, де лежав Іорам [цар Ізраїльський, для лікування ран, які заподіяли йому сиріяни в Рамофі, коли він воював з Азаїлом, царем Сирійським, сильним і могутнім], і куди Охозія, цар Юдейський, прийшов відвідати Іорама. | И# всёде на конS, и3 п0йде їиyй, и3 сни1де во їезраeль, ћкw їwрaмъ цaрь ї}левъ цэлsшесz во їезраeли t стрэлsній, и4миже ўстрэли1ша є3го2 ґрамjны въ рамHfэ на брaни со ґзаи1ломъ царeмъ сЂрскимъ, ћкw т0й бЁ си1ленъ и3 мyжъ си1лы, и3 лежaше тaмw. И# nхозjа цaрь їyдинъ пріи1де ви1дэти їwрaма. |
|
17
|
17
|
| На вежі в Ізреелі стояв сторож, і побачив він полчище Іиуєве, коли воно йшло, і сказав: полчище бачу я. І сказав Іорам: візьми вершника, і пошли назустріч їм, і нехай скаже: чи з миром? | И# стрaжъ взhде на ст0лпъ во їезраeли, и3 ви1дэ прaхъ їиyевъ, є3гдA и3ти2 є3мY и3 речE: прaхъ ѓзъ ви1жу. И# речE їwрaмъ: всади2 мyжа на к0нь и3 посли2 проти1ву и5мъ, и3 да речeтъ: ми1ръ ли; |
|
18
|
18
|
| І виїхав вершник на коні назустріч йому, і сказав: так говорить цар: чи з миром? І сказав Іиуй: що тобі до миру? Їдь за мною. І доніс сторож, і сказав: доїхав до них, але не повертається. | И# и4де всaдникъ к0нный на срётеніе є3мY и3 речE: тaкw глаг0летъ цaрь: ми1ръ ли; И# речE їиyй: что2 тебЁ и3 ми1ру; њбрати1сz вслёдъ менє2. И# возвэсти2 стрaжъ, глаг0лz: пріи1де п0сланный до ни1хъ и3 не возврати1сz. |
|
19
|
19
|
| І послали іншого вершника, і він приїхав до них, і сказав: так говорить цар: чи з миром? І сказав Іиуй: що тобі до миру? Їдь за мною. | И# послA всaдника к0ннаго вторaго, и3 пріи1де къ немY и3 речE: тaкw речE цaрь: ми1ръ ли; И# речE їиyй: что2 тебЁ и3 ми1ру; возврати1сz вслёдъ менє2. |
|
20
|
20
|
| І доніс сторож, сказавши: доїхав до них, і не повертається, а хода, начебто Іиуя, сина Намессієвого, тому що він іде стрімко. | И# возвэсти2 стрaжъ, глаг0лz: пріи1де до ни1хъ и3 не возврати1сz: и3 в0ждь ведsше їиyа сhна намессjина, ћкw въ премёнэ бhсть. |
|
21
|
21
|
| І сказав Іорам: запрягай. І запрягли колісницю його. І виступив Іорам, цар Ізраїльський, і Охозія, цар Юдейський, кожен на колісниці своїй. І виступили назустріч Іиую, і зустрілися з ним на полі Навуфея ізреелитянина. | И# речE їwрaмъ: впрzзи1те. И# впрzг0ша колесни1цу: и3 и3зhде їwрaмъ цaрь ї}левъ и3 nхозjа цaрь їyдинъ, кjйждо на колесни1цэ своeй, и3 и3зыд0ста на срётеніе їиyа, и3 њбрэт0ста є3го2 и3 чaсти навуfeа їезраилjтина. |
|
22
|
22
|
| І коли побачив Іорам Іиуя, то сказав: чи з миром Іиуй? І сказав він: який мир при любодійстві Ієзавелі, матері твоєї, і при багатьох волхвуваннях її? | И# бhсть ћкw ўви1дэ їwрaмъ їиyа, и3 речE ми1ръ ли, їиyе; И# речE їиyй что2 тебЁ и3 ми1ру; є3щE блуды2 їезавeли мaтери твоеS, и3 чaрове є3S мнHгіz. |
|
23
|
23
|
| І повернув Іорам руки свої, і побіг, і сказав Охозії: зрада, Охозіє! | И# њбрати2 їwрaмъ рyки сво‰ и3 бэжA, и3 речE ко nхозjи: лeсть, nхозjе. |
|
24
|
24
|
| А Іиуй натягнув лук рукою своєю, і вразив Іорама між плечима його, і пройшла стріла через серце його, й упав він на колісниці своїй. | И# налzчE їиyй рук0ю своeю лyкъ и3 ўстрэли2 їwрaма посредЁ плєщY є3гw2, и3 и3зhде стрэлA сквозЁ сeрдце є3гw2: и3 преклони1сz на кwлёна сво‰. |
|
25
|
25
|
| І сказав Іиуй Бидекару, сановникові своєму: візьми, кинь його на ділянку поля Навуфея ізреелитянина, бо згадай, як ми з тобою їхали удвох позаду Ахава, батька його, і як Господь прорік на нього таке пророцтво: | И# речE їиyй къ вадекaру трістaту своемY: возми2 и3 вeрзи є3го2 на чaсти селA навуfeа їезраилjтина, ћкw п0мню, ѓзъ и3 ты2 всёдшіи на колєсни1цы и3д0хомъ вслёдъ ґхаaва nтцA є3гw2, и3 гDь речE њ нeмъ прр0чество сіE, гlz: |
|
26
|
26
|
| істинно, кров Навуфея і кров синів його бачив Я вчора, говорить Господь, і помщуся тобі на цьому полі. Отже, візьми, кинь його на полі, за словом Господнім. | не ви1дэхъ ли кр0ве навуfeевы и3 кр0ве сынHвъ є3гw2 вчерA, речE гDь; и3 воздaмъ є3мY на чaсти сeй, речE гDь: и3 нн7э u5бо взeмъ повeрзи є3го2 на чaсти сeй по гlу гDню. |
|
27
|
27
|
| Охозія, цар Юдейський, побачивши це, побіг по дорозі до дому, що в саду. І погнався за ним Іиуй, і сказав: і його бийте на колісниці. Це було на висоті Гур, що при Івлеамі. І побіг він у Мегиддон, і помер там. | И# nхозjа цaрь їyдинъ ви1дэ, и3 побэжE путeмъ веfгaнъ и3 гнA по нeмъ їиyй и3 речE: и3 сегw2 (не и4мамъ њстaвити). И# порази2 є3го2 на колесни1цэ є3гдA и3дsше въ гaй, и4же є4сть їевлаaмъ и3 ўбэжA въ магеддHнъ, и3 ќмре тaмw. |
|
28
|
28
|
| І відвезли його раби його в Єрусалим, і поховали його в гробниці його, з батьками його, у місті Давидовому. | И# возложи1ша є3го2 џтроцы є3гw2 на колесни1цу и3 вез0ша є3го2 во їеrли1мъ, и3 погреб0ша є3го2 во гр0бэ є3гw2 во грaдэ давjдовэ. |
|
29
|
29
|
| В одинадцятий рік Іорама, сина Ахавового, став царем Охозія в Юдеї. | И# въ первоенaдесzть лёто їwрaма царS ї}лева воцари1сz nхозjа над8 їyдою. |
|
30
|
30
|
| І прибув Іиуй у Ізреель. Ієзавель же, одержавши звістку, нарум’янила обличчя своє і прикрасила голову свою, і дивилася у вікно. | И# пріи1де їиyй во їезраeль (грaдъ). Їезавeль же ўслhша, и3 намaза лицE своE и3 ўкраси2 главY свою2, и3 прини1че nкн0мъ. |
|
31
|
31
|
| Коли Іиуй ввійшов у ворота, вона сказала: чи мир Замврію, убивці володаря свого? | И# їиyй вхождaше во грaдъ и3 речE: ми1ръ ли замврjю, ўбjйцэ господи1на своегw2; |
|
32
|
32
|
| І підняв він лице своє до вікна і сказав: хто зі мною, хто? І виглянули до нього два, три євнухи. | И# воззрЁ лицeмъ свои1мъ на nкно2 и3 ви1дэ ю5 и3 речE: кто2 ты2 є3си2; сни1ди ко мнЁ. И# преклони1стасz къ немY двA скwпцA. |
|
33
|
33
|
| І сказав він: викиньте її. І викинули її. І бризнула кров її на стіну і на коней, і розтоптали її. | И# речE їиyй: свeрзита ю5. И# сверг0ста ю5, и3 њкропи1шасz кр0вію є3S стёны и3 к0ни, и3 попрaша ю5. |
|
34
|
34
|
| І прийшов Іиуй, і їв, і пив, і сказав: знайдіть цю прокляту і поховайте її, оскільки царська дочка вона. | И# вни1де їиyй, и3 kдE и3 пи2, и3 речE: њсмотри1те нн7э проклsтую сію2, и3 погреби1те ю5, ћкw дщeрь царeва є4сть. |
|
35
|
35
|
| І пішли ховати її, і не знайшли від неї нічого, крім черепа, і ніг, і кісток рук. | И# и3д0ша погребсти2 ю5, и3 не њбрэт0ша t неS ничто2 и4но, т0кмw л0бъ и3 н0ги и3 дл†ни рyкъ. |
|
36
|
36
|
| І повернулися, і донесли йому. І сказав він: таке було слово Господа, яке Він прорік через раба Свого Іллю фесвитянина, сказавши: на полі ізреельському з’їдять пси тіло Ієзавелі, | И# возврати1шасz и3 возвэсти1ша є3мY. И# речE: сл0во гDне, є4же гlа рук0ю рабA своегw2 и3ліи2 fесвjтzнина, гlz: въ чaсти їезраeлz снэдsтъ пси2 пл0ть їезавeлину: |
|
37
|
37
|
| і буде труп Ієзавелі на ділянці ізреельській, як гній на полі, так що ніхто не скаже: це Ієзавель. | и3 бyдетъ трyпъ їезавeлинъ ѓки гн0й на лицы2 селA въ чaсти їезраeлz, ћкw не рещи2 и5мъ: сіS є4сть їезавeль. |
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| У Ахава було сімдесят синів у Самарії. І написав Іиуй листа, і послав у Самарію до начальників Ізреельських, старійшин і вихователів дітей Ахавових, такого змісту: | И# ґхаaву бёша сeдмьдесzтъ сhнове во самарjи. И# написA писaніе їиyй и3 послA въ самарjю ко кнzзє1мъ самарjйскимъ и3 къ старёйшинамъ и3 ко корми1телємъ сынHвъ ґхаaвлихъ, глаг0лz: |
|
2
|
2
|
| коли прийде цей лист до вас, то, оскільки у вас і сини господаря вашого, у вас же і колісниці, і коні, й укріплене місто, і зброя, — | и3 нн7э є3гдA пріи1детъ писaніе сіE къ вaмъ, и3 съ вaми сhнове господи1на вaшегw, и3 съ вaми колєсни1цы и3 к0ни, и3 грaды твє1рды и3 nр{жіz: |
|
3
|
3
|
| виберіть кращого і найдостойнішого із синів володаря свого, і посадіть на престіл батька його, і воюйте за дім володаря свого. | и3 ќзрите благaго и3 прaваго въ сынёхъ господи1на вaшегw, и3 постaвите є3го2 на прест0лэ nтцA є3гw2, и3 да вою1ете њ д0мэ господи1на вaшегw. |
|
4
|
4
|
| Вони злякалися надзвичайно і сказали: ось, два царі не устояли перед ним, як же нам устояти? | И# ўбоsшасz ѕэлw2 и3 рёша: сE, двA цар‰ не возмог0ста стaти проти1ву лицY є3гw2, и3 кaкw мы2 стaнемъ; |
|
5
|
5
|
| І послав начальник над домом царським , і градоначальник, і старійшини, і вихователі до Іиуя, сказати: ми раби твої, і що скажеш нам, те і зробимо; ми нікого не поставимо царем, що завгодно тобі, те і роби. | И# послaша и5же над8 д0момъ и3 и5же над8 грaдомъ, и3 старBйшины, и3 корми1телє ко їиyю, гlг0люще: џтроцы мы2 твои2, и3 є3ли6ка ѓще речeши къ нaмъ, сотвори1мъ: не воцари1мъ мyжа, благ0е пред8 nчи1ма твои1ма сотвори1мъ. |
|
6
|
6
|
| І написав він до них лист удруге такий: якщо ви мої і слову моєму підкорюєтеся, то візьміть голови синів володаря свого, і прийдіть до мене завтра в цей час у Ізреель. [Царських же синів було сімдесят чоловік; виховували їх найзнатніші в місті.] | И# написA къ ни6мъ їиyй писaніе втор0е, глаг0лz: ѓще вы2 мои2 и3 глaса моегw2 вы2 послyшаете, возми1те главы6 мужeй сынHвъ господи1на вaшегw и3 принеси1те ко мнЁ, ћкоже чaсъ ќтрw, во їезраeль. И# бЁ сынHвъ царeвыхъ сeдмьдесzтъ мужeй, сjи нач†лницы грaда вскорми1ша и4хъ. |
|
7
|
7
|
| Коли прийшов до них лист, вони взяли царських синів, і закололи їх — сімдесят чоловік, і поклали голови їхні у кошики, і послали до нього в Ізреель. | И# бhсть є3гдA пріи1де къ ни6мъ писaніе, и3 взsша сhны царє1вы и3 заклaша и4хъ сeдмьдесzтъ мужeй, и3 возложи1ша главы6 и5хъ въ кHшницы и3 послaша и4хъ къ немY во їезраeль. |
|
8
|
8
|
| І прийшов посланий, і доніс йому, і сказав: принесли голови синів царських. І сказав він: розкладіть їх на дві купи біля входу у ворота, до ранку. | И# пріи1де вёстникъ, и3 возвэсти2 є3мY, глаг0лz: принес0ша главы6 сынHвъ царeвыхъ. И# речE: положи1те | въ двA хwлмA при вратёхъ грaда до заyтра. |
|
9
|
9
|
| Зранку він вийшов, і став, і сказав усьому народу: ви невинні. Ось я повстав проти володаря мого й умертвив його, а їх усіх хто убив? | И# бhсть заyтра, и3 и3зhде и3 стA во вратёхъ грaда, и3 речE ко всBмъ лю1демъ: прaведни вы2: сE, ѓзъ є4смь, њбрати1хсz на господи1на моего2 и3 ўби1хъ є3го2: и3 кто2 порази2 всёхъ си1хъ; |
|
10
|
10
|
| Знайте ж тепер, що не падає на землю жодне слово Господа, яке Він прорік про дім Ахава; Господь зробив те, що прорік через раба Свого Іллю. | ви1дите u5бо, ћкw не падeтъ t гlа гDнz на зeмлю, є3г0же гlа гDь на д0мъ ґхаaвль: и3 гDь сотвори2, є3ли6ка гlа рук0ю рабA своегw2 и3ліи2. |
|
11
|
11
|
| І умертвив Іиуй усіх, хто залишився з дому Ахава в Ізреелі, й усіх вельмож його, і близьких його, і священиків його, так що не залишилося від нього жодного вцілілого. | И# и3зби2 їиyй всёхъ њстaвшихсz въ домY ґхаaвли во їезраeли, и3 вс‰ вельм0жы є3гw2, и3 знaемыz є3гw2, и3 жерцы2 є3гw2, ћкw не њстaтисz є3гw2 њстaнку. |
|
12
|
12
|
| І встав, і пішов, і прийшов у Самарію. Знаходячись на дорозі при Беф-Екеді пастушому, | И# востA и3 и4де въ самарjю сaмъ, въ веfакaдъ пaстырскій при пути2. |
|
13
|
13
|
| зустрів Іиуй братів Охозії, царя Юдейського, і сказав: хто ви? Вони сказали: ми брати Охозії, йдемо довідатися про здоров’я синів царя і синів господині. | И# їиyй њбрёте брaтію nхозjи царS їyдина и3 речE: кто2 вы2; И# рёша: брaтіz nхоз‡ины мы2, и3 снид0хомъ поздрaвити сhны царє1вы и3 сы6ны њбладaющіz. |
|
14
|
14
|
| І сказав він: візьміть їх живих. І взяли їх живих, і закололи їх — сорок два чоловіка, біля колодязя Беф-Екеда, і не залишилося з них жодного. | И# речE: поими1те | жи6вы. И# взsша и4хъ живhхъ, и3 заклaша и5хъ въ веfакадЁ, четhредесzть двA м{жа: и3 не њстaви мyжа t ни1хъ. |
|
15
|
15
|
| І поїхав звідти, і зустрівся з Іонадавом, сином Рихавовим, який ішов назустріч йому, і вітав його, і сказав йому: чи налаштоване твоє серце так, як моє серце до твого серця? І сказав Іонадав: так. Якщо так, то дай руку твою. І подав він руку свою, і підняв він його до себе в колісницю, | И# и4де tтyду, и3 њбрёте їwнадaва сhна рихaвлz на пути2 во срётеніе себЁ, и3 благослови2 є3го2. И# речE къ немY їиyй: ѓще є4сть сeрдце твоE съ сeрдцемъ мои1мъ прaво, ћкоже сeрдце моE съ сeрдцемъ твои1мъ; И# речE їwнадaвъ: є4сть. И# речE їиyй: и3 ѓще є4сть, дaждь рyку твою2. И# дадE рyку свою2. И# возведE є3го2 къ себЁ на колесни1цу |
|
16
|
16
|
| і сказав: їдь зі мною, і дивися на мою ревність за Господа. І посадили його в колісницю. | и3 речE къ немY: грzди2 со мн0ю и3 ви1ждь, внегдA ревновaти мнЁ по гDэ саваHfэ. И# посади2 є3го2 на колесни1цу свою2. |
|
17
|
17
|
| Прибувши в Самарію, він убив усіх, хто залишався в Ахава в Самарії, так що зовсім знищив його, за словом Господа, яке Він прорік Іллі. | И# вни1де въ самарjю, и3 и3зби2 всёхъ њстaвшихсz ґхаaвлихъ въ самарjи, д0ндеже и3стреби1ти є3мY по гlу гDню, є3г0же гlа ко и3ліи2. |
|
18
|
18
|
| І зібрав Іиуй весь народ і сказав їм: Ахав мало служив Ваалу; Іиуй буде служити йому більше. | И# собрA їиyй вс‰ лю1ди и3 речE къ ни6мъ: ґхаaвъ пораб0та ваaлу мaлw, їиyй же пораб0таетъ є3мY мн0гw: |
|
19
|
19
|
| Отже, скличте до мене всіх пророків Ваала, всіх служителів його і всіх священиків його, щоб ніхто не був відсутнім, тому що в мене буде велика жертва Ваалу. А всякий, хто не з’явиться, не залишиться живим. Іиуй робив це з хитрим наміром, щоб знищити служителів Ваала. | и3 нн7э вс‰ прор0ки ваaлwвы, вс‰ рабы6 є3гw2 и3 жерцы2 є3гw2 призови1те ко мнЁ, мyжъ да не потаи1тсz, ћкw жeртва вели1ка ваaлу: и3 всsкъ и4же потаи1тсz, не бyдетъ жи1въ. И# їиyй сотвори2 лeстію, да погуби1тъ рабы6 ваaлwвы. |
|
20
|
20
|
| І сказав Іиуй: призначте святкове зібрання заради Ваала. І проголосили зібрання . | И# речE їиyй: њсвzти1те жeртву ваaлу и3 служeніе. И# проповёдаша. |
|
21
|
21
|
| І послав Іиуй по всьому Ізраїлю, і прийшли всі служителі Ваала; не залишалося жодного чоловіка, хто не прийшов би; і ввійшли в дім Ваалів, і наповнився дім Ваалів від краю до краю. | И# послA їиyй во вeсь ї}ль и3 речE, глаг0лz: и3 нн7э вси2 раби2 ваaлwвы, и3 вси2 жерцы2 є3гw2, и3 вси2 прор0цы є3гw2, да никт0же њстaнетсz, ћкw жeртву вели1ку творю2: и4же њстaнетсz, не бyдетъ жи1въ и3 пріид0ша вси2 раби2 ваaлwвы, и3 вси2 жерцы2 є3гw2, и3 вси2 прор0цы є3гw2: не њстaсz мyжъ, и4же не пріи1де: и3 внид0ша во хрaмъ ваaловъ, и3 нап0лнисz хрaмъ ваaловъ t крaz да крaz. |
|
22
|
22
|
| І сказав він хранителеві одягу: принеси одяг для всіх служителів Ваала. І він приніс їм одяг. | И# речE їиyй къ сyщымъ над8 д0момъ nдeждъ: и3знеси1те nдє1жды всBмъ рабHмъ ваaлwвымъ. И# и3знесE и5мъ ризохрани1тель. |
|
23
|
23
|
| І ввійшов Іиуй з Іонадавом, сином Рихавовим, у дім Ваалів, і сказав служителям Ваала: розвідайте і розгляньте, чи не знаходиться серед вас хто-небудь із служителів Господніх, тому що тут повинні знаходитися тільки одні служителі Ваала. | И# вни1де їиyй и3 їwнадaвъ сhнъ рихaвль въ хрaмину ваaлову и3 речE рабHмъ ваaлwвымъ: и3спытaйте и3 ви1дите, ѓще є4сть съ вaми t рабHвъ гDнихъ, и3 вhшлите всёхъ рабHвъ гDнихъ њбрётшихсz тaмw. И# бhсть ћкоже глаг0ла їиyй, ћкw не бЁ t рабHвъ гDнихъ, но т0кмw є3ди1ни раби2 ваaлwвы. |
|
24
|
24
|
| І приступили вони до звершення жертв і всепалень. А Іиуй поставив поза домом вісімдесят чоловік і сказав: душа того, в якого врятується хто-небудь з людей, яких я віддаю вам у руки, буде замість душі того, хто врятується . | И# вни1де сотвори1ти жє1ртвы и3 всесожжє1ніz и3 їиyй постaви себЁ внЁ џсмьдесzтъ мужeй и3 речE: мyжъ и4же ѓще ўг0нзетъ t мужeй, и5хже ѓзъ и3звождY въ рyки вaшz, душA є3гw2 вмёстw души2 є3гw2. |
|
25
|
25
|
| Коли закінчено було всепалення, сказав Іиуй скороходам і начальникам: підіть, бийте їх, щоб жоден не втік. І вразили їх вістрям меча і кинули їх скороходи і начальники, і пішли в місто, де було капище Ваалове. | И# бhсть є3гдA скончA творsй всесожжє1ніz, и3 речE їиyй предтекyщымъ и3 трістaтwмъ: вшeдше и3збjйте и4хъ, да не и3зhдетъ t ни1хъ мyжъ. И# и3зби1ша и5хъ џстріемъ мечA и3 поверг0ша предтекyщіи и3 трістaты, и3 и3д0ша дaже до грaда хрaма ваaлова: |
|
26
|
26
|
| І винесли ідолів з капища Ваалового і спалили їх. | и3 и3знес0ша кумjръ ваaловъ и3 сожг0ша є3го2: |
|
27
|
27
|
| І розбили ідола Ваала, і зруйнували капище Ваалове; і зробили з нього місце нечистот, до цього дня. | и3 разби1ша кумjры ваaлwвы, и3 низверг0ша д0мъ ваaловъ, и3 њпредэли1ша є3го2 на ґфедрHнъ дaже до днE сегw2. |
|
28
|
28
|
| І знищив Іиуй Ваала з землі Ізраїльської. | И# погуби2 їиyй хрaмъ ваaловъ t ї}лz. |
|
29
|
29
|
| Втім, від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, від них не відступав Іиуй, — від золотих тельців, які у Вефилі і які в Дані. | Nбaче t грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же введE въ грёхъ ї}лz, не tступи2 їиyй t послёдованіz и4хъ: ю4ницы златы6z, ±же въ веfи1ли и3 въ дaнэ. |
|
30
|
30
|
| І сказав Господь Іиую: за те, що ти охоче зробив, що було праведним в очах Моїх, виконав над домом Ахавовим усе, що було на серці в Мене, сини твої до четвертого роду будуть сидіти на престолі Ізраїлевім. | И# речE гDь ко їиyю: за сі‰, є3ли6ка ўблажи1лъ є3си2 сотвори1ти прaвое пред8 nчи1ма мои1ма, и3 вс‰ є3ли6ка по сeрдцу моемY сотвори1лъ є3си2 д0му ґхаaвлю, сhнове твои2 до четвeртагw р0да сsдутъ на прест0лэ во ї}ли. |
|
31
|
31
|
| Але Іиуй не намагався ходити в законі Господа Бога Ізраїлевого, від усього серця. Він не відступав від гріхів Ієровоама, який увів Ізраїля в гріх. | И# їиyй не сохрани2 ходи1ти въ зак0нэ гDни всeмъ сeрдцемъ свои1мъ: не tступи t грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz. |
|
32
|
32
|
| У ті дні почав Господь відрізати частини від ізраїльтян, і вражав їх Азаїл по всьому краю Ізраїлевому, | Во дни6 џны начA гDь посэцaти во ї}ли: и3 порази2 и5хъ ґзаи1лъ во всёхъ предёлэхъ ї}левыхъ, |
|
33
|
33
|
| на схід від Йордану, всю землю Галаад, коліно Гадове, Рувимове, Манассіїне, починаючи від Ароера, що при потоці Арноні, і Галаад і Васан. | t їoрдaна на вост0къ с0лнца, всю2 зeмлю галаaдску и3 гаддjиску, и3 руви1мову и3 манассjину, t ґрои1ра, и4же є4сть при ќстіи пот0ка ґрнHнска, и3 галаaдъ и3 васaнъ. |
|
34
|
34
|
| Інше про Іиуя і про все, що він зробив, і про мужні подвиги його написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ їиyевыхъ, и3 вс‰ ±же сотвори2, и3 всS си1ла є3гw2, и3 совэщaніz, ±же совещA, не сE ли, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
35
|
35
|
| І спочив Іиуй з батьками своїми, і поховали його в Самарії. І став царем Іоахаз, син його, замість нього. | И# ќспе їиyй со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 въ самарjи. И# воцари1сz їwахaзъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
36
|
36
|
| Часу ж царювання Іиуєвого над Ізраїлем, у Самарії, було двадцять вісім років. | И# днjй бsше, въ нsже їиyй цaрствова над8 ї}лемъ въ самарjи, двaдесzть џсмь лётъ. |
|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| Гофолія, мати Охозії, бачачи, що син її помер, встала і знищила все царське плем’я. | И# гоfолjа мaти nхозjина ви1дэ, ћкw ќмре сhнъ є3S, и3 востA и3 погуби2 всE сёмz царeво. |
|
2
|
2
|
| Але Іосавеф, дочка царя Іорама, сестра Охозії, взяла Іоаса, сина Охозії, і таємно вивела його із середовища синів царських, яких умертвляли, його і годувальницю його, у постільну кімнату; і сховали його від Гофолії, і він не був умертвлений. | Їwсавеefъ же дщи2 царS їwрaма, сестрA nхозjина, поS їwaса сhна брaта своегw2, и3 ўкрaде є3го2 t среды2 сынHвъ царeвыхъ и3збіeныхъ, того2 и3 дои1лицу є3гw2 въ клBти постeльнэй, и3 ўтаи2 є3го2 t лицA гоfолjина, и3 не ўмертви1ша є3гw2: |
|
3
|
3
|
| І був він з нею переховуваним у домі Господньому шість років, тим часом як Гофолія царювала над землею. | и3 бЁ съ нeю крhемь въ домY гDни шeсть лётъ: и3 гоfолjа бЁ цaрствующи въ земли2 т0й. |
|
4
|
4
|
| У сьомий рік послав Іодай, і взяв сотників з охоронців і скороходів, і привів їх до себе в дім Господній, і уклав з ними договір, і взяв з них клятву в домі Господньому, і показав їм царського сина. | И# въ седм0е лёто послA їwдaй жрeцъ, и3 поsтъ стоначaлники хорр‡мски и3 рас‡мски, и3 возведE | къ себЁ въ д0мъ гDень, и3 завэщA и5мъ завётъ гDень, и3 заклS и5хъ пред8 гDемъ: и3 показA и5мъ їwдaй сhна цaрска, |
|
5
|
5
|
| І дав їм наказ, сказавши: ось що ви зробіть: третя частина з вас, із тих, хто приходить у суботу, буде нести сторожу при царському домі; | и3 заповёда и5мъ, глаг0лz: сіE сл0во, є4же сотвори1те: трeтіz чaсть t вaсъ да сни1детъ въ суббHту, и3 да стрежeте стражбY д0му царeва во вратёхъ, |
|
6
|
6
|
| третя частина біля воріт Сур, і третя частина біля воріт позаду охоронців, і утримуйте варту дому, щоб не було пошкодження; | и3 трeтіz чaсть ў двeрій пути2, и3 трeтіz чaсть ў врaтъ созади2 протекaюшнхъ, и3 да ўстрежeте стражбY д0му: |
|
7
|
7
|
| і дві частини з вас, з усіх, хто відходить у суботу, будуть нести сторожу при домі Господньому для царя; | и3 двЁ ч†сти въ вaсъ, всsкъ и3сходsй въ суббHту, и3 да хранsтъ стражбY д0му гDнz при цари2: |
|
8
|
8
|
| і оточіть царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй; і хто б не ввійшов у ряди, той нехай буде умертвленим. І будьте при цареві, коли він виходить і коли входить. | и3 њбступи1те царS џколw, кjйждо nрyжіе своE и3мhй въ руцЁ своeй, и3 входsй въ садирHfъ и3 да ќмретъ: и3 бyдите съ царeмъ, є3гдA входи1ти є3мY и3 и3сходи1ти. |
|
9
|
9
|
| І зробили сотники все, що наказав Іодай священик, і взяв кожен людей своїх, які приходять у суботу і відходять у суботу, і прийшли до Іодая священика. | И# сотвори1ша стоначaлницы вс‰, є3ли6ка заповёда їwдaй смhсленый: и3 поS кjйждо мyжы сво‰, и3 входsщыz въ суббHту со и3сходsшими въ суббHту, и3 внид0ша ко їwдaю жерцY. |
|
10
|
10
|
| І роздав священик сотникам списи і щити царя Давида, що були в домі Господньому. | И# дадE жрeцъ с0тникwмъ кHпіz и3 щиты2 царS давjда, ±же бhша въ домY гDни: |
|
11
|
11
|
| І стали скороходи, кожен зі зброєю в руці своїй, від правої сторони дому до лівої сторони дому, біля жертовника й біля дому, навколо царя. | и3 бhша въ рукaхъ воев0дъ и3 предтекyщихъ, и3 сотвори1ша с0тницы и3 предходsщіи по всемY, є3ли1кw заповёда и5мъ жрeцъ. И# собрA жрeцъ гDень вс‰ лю1ди земли2 въ д0мъ гDень: и3 стaша предтекyщіи, кjйждо и4хъ nрyжіе и3мhй въ руцЁ своeй, t страны2 д0му деснhz, дaже да страны2 д0му шyіz жeртвенныz, и3 д0му царeва џколw: |
|
12
|
12
|
| І вивів він царського сина, і поклав на нього царський вінець і прикраси, і поставили його царем, і помазали його, і плескали в долоні і викликували: нехай живе цар! | и3 и3зведE сhна царeва, и3 возложи2 на него2 вэнeцъ (цaрскій) и3 свидёніе, и3 воцари2 є3го2, и3 помaза є3го2. И# восплескaша рукaми и3 рёша: да живeтъ цaрь. |
|
13
|
13
|
| І почула Гофолія голос народу, що біг, і пішла до народу в дім Господній. | И# ўслhша гоfолjа глaсъ предтекyщихъ людjй, и3 вни1де къ нар0ду въ д0мъ гDень, |
|
14
|
14
|
| І бачить, і ось цар стоїть на підвищенні, за звичаєм, і князі і труби поруч царя; і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами. І роздерла Гофолія одяг свій, і закричала: змова! змова! | и3 ви1дэ, и3 сE, цaрь стоsше на столпЁ по њбhчаю: и3 бsху пред8 царeмъ пэвцы2 и3 трубы6, и3 вси2 лю1діе земли2 рaдующесz и3 трубsще въ трубы6. И# раздрA гоfолjа ри6зы сво‰ и3 возопи2: и3змёна, и3змёна. |
|
15
|
15
|
| І дав наказ Іодай священик сотникам, які начальствують над військом, і сказав їм: «виведіть її за ряди, а хто піде за нею, умертвляйте мечем», тому що думав священик, щоб не умертвили її в домі Господньому. | И# заповёда їwдaй жрeцъ стоначaлникwмъ и3 влaстелємъ си1лы, и3 речE къ ни6мъ: и3зведи1те ю5 в0нъ и3з8 полкHвъ, и3 входsй в8слёдъ є3S смeртію да ќмретъ t nрyжіz: понeже речE жрeцъ, да не ќмретъ въ домY гDни. |
|
16
|
16
|
| І дали їй місце, і вона пройшла через вхід кінський до дому царського, й умертвили її там. | И# возложи1ша на ню2 рyцэ, и3 и3звед0ша ю5 скопцы2 путeмъ и3сх0да к0ней д0му царeва, и3 ќмре тY. |
|
17
|
17
|
| І уклав Іодай завіт між Господом і між царем і народом, щоб він був народом Господнім, і між царем і народом. | И# завэщA їwдaй завётъ междY гDемъ и3 междY царeмъ и3 междY людьми2, ћкw бhти и5мъ въ лю1ди гDни: и3 междY царeмъ и3 междY людьми2. |
|
18
|
18
|
| І пішов весь народ землі в дім Ваала, і зруйнували жертовники його, і зображення його зовсім розбили, і Матфана, жерця Ваалового, убили перед жертовниками. І встановив священик спостереження за домом Господнім. | И# вннд0ша вси2 лю1діе земли2 въ д0мъ ваaловъ и3 разби1ша є3го2, и3 жeртвенники є3гw2 и3 џбразы є3гw2 сокруши1ша д0брэ, и3 маfaна жерцA ваaлова ўби1ша пред8 лицeмъ жeртвенникwвъ. И# постaви жрeцъ влaстєли въ домY гDни, |
|
19
|
19
|
| І взяв сотників і охоронців і скороходів і весь народ землі, і провели царя з дому Господнього, і прийшли дорогою через ворота охоронців у дім царський; і він сів на престолі царів. | и3 взS стоначaлники, и3 хорр‡ма и3 рас‡ма, и3 вс‰ лю1ди земли2, и3 и3зведE царS t д0му гDнz: и3 внид0ша путeмъ врaтъ предтекyщихъ д0му царeва, и3 посади1ша є3го2 на прест0лэ царeвэ. |
|
20
|
20
|
| І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем у царському домі. | И# возрaдовашасz вси2 лю1діе земли2, и3 грaдъ ўмолчE: и3 гоfолjю ўмертви1ша мечeмъ въ домY царeвэ. |
|
21
|
21
|
| Семи років був Іоас, коли став царем. | Сhнъ седми2 лётъ їwaсъ є3гдA начA цaрствовати. |
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| У сьомий рік Іиуя став царем Іоас і сорок років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Цив’я, з Вирсавії. | Въ лёто седм0е їиyа воцари1сz їwaсъ, и3 четhредесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 савjа t вирсавeи. |
|
2
|
2
|
| І робив Іоас угодне в очах Господніх у всі дні свої, доки наставляв його священик Іодай; | И# сотвори2 їwaсъ прaвое пред8 гDемъ во вс‰ дни6, въ нsже просвэти2 є3го2 їwдaй їерeй: |
|
3
|
3
|
| тільки висоти не були знищені; народ ще приносив жертви і куріння на висотах. | nбaче выс0кихъ не престaвиша, и3 тaмw є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ. |
|
4
|
4
|
| І сказав Іоас священикам: усе срібло, що освячується, яке приносять у дім Господній, срібло від подорожніх, срібло, внесене за кожну душу за оцінкою, усе срібло, скільки кому приходить на серце принести в дім Господній, | И# речE їwaсъ къ жерцє1мъ: всE сребро2 с™hхъ вноси1мое въ д0мъ гDень, сребро2 њцэнeніz, мyжъ сребро2 взsвый њцэнeніz, всE сребро2, є4же ѓще взhдетъ на сeрдце мyжа внести2 въ д0мъ гDень, |
|
5
|
5
|
| нехай беруть священики собі, кожен від свого знайомого, і нехай лагодять вони пошкоджене в храмі, скрізь, де знайдеться пошкодження. | да в0змутъ себЁ жерцы2, мyжъ t продaніz своегw2, и3 тjи да ўкрэпsтъ ведeкъ д0му во всёхъ, и3дёже ѓще њбрsщетсz ведeкъ. |
|
6
|
6
|
| Але оскільки до двадцять третього року царя Іоаса священики не лагодили пошкоджень у храмі, | И# бhсть въ двaдесzть трeтіе лёто царS їwaса, не ўкрэпи1ша жерцы2 ведeка хрaма: |
|
7
|
7
|
| то цар Іоас покликав священика Іодая і священиків і сказав їм: чому ви не лагодите пошкоджень у храмі? Не беріть же віднині срібла у знайомих своїх, а на полагодження пошкоджень у храмі віддайте його. | и3 призвA цaрь їwaсъ їwдaz жерцA и3 жерцы2, и3 речE къ ни6мъ: что2 ћкw не ўкрэпи1сте ведeка хрaма; и3 нн7э не пріимaйте сребрA t продaжей вaшихъ, ћкw на ведeкъ хрaма дaсте є5. |
|
8
|
8
|
| І погодилися священики не брати срібла у народу на лагодження пошкоджень у храмі. | И# совэщaшасz жерцы2 не пріимaти сребрA t людjй и3 не ўкрэплsти ведeка хрaма. |
|
9
|
9
|
| І взяв священик Іодай один ящик, і зробив отвір у ньому зверху, і поставив його поряд із жертовником з правого боку, де входили в дім Господній. І кидали туди священики, які стояли на сторожі біля порогу, все срібло, що приносилося в дім Господній. | И# взS їwдaй жрeцъ ківHтъ є3ди1нъ, и3 сотвори2 въ нeмъ сквaжню, и3 положи2 є3го2 при nлтари2 њдеснyю входsщихъ мужeй въ д0мъ гDень: и3 влагaху тaмw жерцы2 хранsщіи двeрь всE сребро2 приноси1мое въ д0мъ гDень. |
|
10
|
10
|
| І коли бачили, що багато срібла в ящику, приходили писар царський і первосвященик, і зав’язували в мішки , і перераховували срібло, знайдене в домі Господньому; | И# бhсть є3гдA ўви1дэша, ћкw мн0гw сребрA въ ковчeзэ, и3 взhде пи1счій царeвъ, и3 жрeцъ вели1кій, и3 сребросeчцы и3 tкрhша, и3 сочт0ша сребро2 њбрётшеесz въ домY гDни: |
|
11
|
11
|
| і віддавали перераховане срібло в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього, а ці витрачали його на теслярів і будівельників, які працювали в домі Господньому, | и3 дaша сребро2 ўгот0ванное въ рyцэ творsщихъ дэлA на сосyды д0му гDнz: и3 раздaша древодёлємъ и3 дёлателємъ зи1ждущымъ въ домY гDни, |
|
12
|
12
|
| і на будівничих стін і на каменотесів, також на закупівлю дерев і тесаних каменів, для полагодження пошкоджень у домі Господньому, і на усе, що витрачалося для підтримки храму. | и3 стэнодёлателємъ, и3 худ0жникwмъ, и3 сэкyщымъ кaмєніz на куплeніе древeсъ, и3 кaменіz тeсанагw на строeніе ведeка д0му гDнz, на вс‰ є3ли6ка и3ждивє1на бhша на ўтверждeніе хрaма. |
|
13
|
13
|
| Але не зроблено було для дому Господнього срібних блюд, ножів, чаш для окроплення , труб, усяких сосудів золотих і сосудів срібних із срібла, що приносили в дім Господній, | Nбaче не твори1шасz хрaму гDню двє1ри срє1брzны, гв0здіе, фіaлы и3 трубы6, ни вси2 сосyды зл†ты, и3 сосyды срє1брzны t сребрA принесeннагw въ д0мъ гDень: |
|
14
|
14
|
| а виконавцям робіт віддавали його, і лагодили за нього дім Господній. | понeже творsщымъ дэлA дадeсz сіE, и3 ўтверди1ша тёмъ д0мъ гDень. |
|
15
|
15
|
| І не вимагали звіту від тих людей, яким доручали срібло для роздачі виконавцям робіт, бо вони діяли чесно. | И# не сочитaху мужeй, и5мже даsху сребро2 въ рyки, даsти творsщымъ дэлA, занE вёрнw творsху. |
|
16
|
16
|
| Срібло на жертву за провину і срібло на жертву за гріх не вносилося в дім Господній: воно священикам належало. | Сребро2 за грэхи2 и3 сребро2 за преступлeніе, є3ли1ко внесeно бhсть въ д0мъ гDень, жерцє1мъ бhсть. |
|
17
|
17
|
| Тоді виступив у похід Азаїл, цар Сирійський, і пішов війною на Геф, і взяв його; і мав намір Азаїл іти на Єрусалим. | ТогдA взhде ґзаи1лъ цaрь сЂрскій и3 воевA на гefъ, и3 взS є3го2 ґзаи1лъ и3 разби2 є3го2: и3 њбрати2 ґзаи1лъ лицE своE взhти на їеrли1мъ. |
|
18
|
18
|
| Але Іоас, цар Юдейський, узяв усе пожертвуване, що пожертвували храму Іосафат, й Іорам і Охозія, батьки його, царі юдейські, і що він сам пожертвував, і все золото, знайдене в скарбницях дому Господнього і дому царського, і послав Азаїлу, царю Сирійському; і він відступив від Єрусалима. | И# взS їwaсъ цaрь їyдинъ вс‰ с™†z, є3ли6ка њсвzти2 їwсафaтъ и3 їwрaмъ и3 nхозjа, nтцы2 є3гw2 и3 цaріе ї{дины, и3 с™†z є3гw2, и3 всE злaто њбрётшеесz въ сокр0вищихъ д0му гDнz и3 д0му царeва, и3 послA ґзаи1лу царю2 сЂрску, и3 tи1де t їеrли1ма. |
|
19
|
19
|
| Інше про Іоаса і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ їwaсовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сE ли, сі‰ пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
20
|
20
|
| І повстали слуги його, і вчинили змову, й убили Іоаса в домі Милло, на дорозі до Силли. | И# востaша џтроцы є3гw2, и3 совэщaша всsкъ совётъ, и3 ўби1ша їwaса въ д0мэ маллHни, и4же въ саaлэ. |
|
21
|
21
|
| Його убили слуги його: Іозакар, син Шимеати, та Ієгозавад, син Шомери; і він помер, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Амасія, син його, замість нього. | И# їезехaръ сhнъ їемуafовъ, и3 їезевyfъ сhнъ сwми1ровъ, раби2 є3гw2 ўби1ша є3го2, и3 ќмре, и3 погреб0ша є3го2 со nтцы6 є3гw2 во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz ґмессjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
| У двадцять третій рік Іоаса, сина Охозії, царя Юдейського, став царем Іоахаз, син Іиуя, над Ізраїлем у Самарії, і царював сімнадцять років, | Въ лёто двaдесzть трeтіе їwaса сhна nхозjина царS їyдина цaрствова їwахaзъ сhнъ їиyевъ над8 ї}лемъ въ самарjи седмьнaдесzть лётъ, |
|
2
|
2
|
| і робив неугодне в очах Господніх, і ходив у гріхах Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, і не відставав від них. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, и3 и4де в8слёдъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz и3 не њстaсz ѕл0бы тоS. |
|
3
|
3
|
| І запалав гнів Господа на Ізраїля, і Він віддавав їх у руку Азаїла, царя Сирійського, і в руку Венадада, сина Азаїлового, в усі дні. | И# разгнёвасz гDь гнёвомъ на ї}лz, и3 вдадE и5хъ въ рyцэ ґзаи1лу царю2 сЂрску и3 въ рyцэ сhна ґдeра, сhна ґзаи1лева, во вс‰ дни6. |
|
4
|
4
|
| І помолився Іоахаз лицю Господньому, і почув його Господь, тому що бачив утиснення ізраїльтян, як тіснив їх цар Сирійський. | И# помоли1сz їwахaзъ лицY гDню, и3 ўслhша є3го2 гDь, ћкw ви1дэ ск0рбь ї}леву, понeже њскорби2 и5хъ цaрь сЂрскій. |
|
5
|
5
|
| І дав Господь ізраїльтянам визволителя, і вийшли вони з-під руки сиріян, і жили сини Ізраїлеві в наметах своїх, як вчора і третього дня. | И# дадE гDь спcніе ї}лю, и3 и3збhша t рукY сЂрску: и3 всели1шасz и3 сhнове ї}лєвы въ селє1ніz сво‰ ћкоже и3 вчерA и3 трeтіzгw днE: |
|
6
|
6
|
| Однак же не відступали від гріхів дому Ієровоамового, який ввів Ізраїля в гріх; ходили в них, і діброва стояла в Самарії. | nбaче не tступи1ша t грэхHвъ д0му їеровоaма сhна навaтова, и4же и3 въ грёхъ введE ї}лz, въ нeмъ ходsху: и3 дубрaва стоsше въ самарjи. |
|
7
|
7
|
| В Іоахаза залишалося війська тільки п’ятдесят вершників, десять колісниць і десять тисяч піших, тому що знищив їх цар Сирійський і перетворив їх на порох на потоптання. | ћкw не њстaшасz їwахaзу лю1діе, но т0кмw пzтьдесsтъ кHнникъ, и3 дeсzть колесни1цъ, и3 дeсzть тhсzщъ пэшцє1въ, ћкw и3згуби1лъ и5хъ цaрь сЂрскій, и3 положи2 | ћкw прaхъ на попрaніе. |
|
8
|
8
|
| Інше про Іоахаза і про все, що він зробив, і про мужні подвиги його, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ їwахaзовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, и3 си6лы є3гw2, не сі‰ ли пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
9
|
9
|
| І спочив Іоахаз з батьками своїми, і поховали його в Самарії. І став царем Іоас, син його, замість нього. | И# ќспе їwахaзъ со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 въ самарjи: и3 воцари1сz їwaсъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
10
|
10
|
| В тридцять сьомий рік Іоаса, царя Юдейського, став царем Іоас, син Іоахазів, над Ізраїлем у Самарії, і царював шістнадцять років, | Въ лёто три1десzть седм0е їwaса царS їyдина цaрствова їwaсъ сhнъ їwахaзовъ над8 ї}лемъ въ самарjи шестьнaдесzть лётъ, |
|
11
|
11
|
| і робив неугодне в очах Господніх; не відставав від усіх гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, але ходив у них. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима: и3 tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz, въ т0мъ хождaше. |
|
12
|
12
|
| Інше про Іоаса і про все, що він зробив, і про мужні подвиги його, як він воював з Амасією, царем Юдейським, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ їwaсовыхъ и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, и3 си6лы є3гw2, ±же сотвори2 со ґмессjемъ царeмъ їyдинымъ, не сі‰ ли пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
13
|
13
|
| І спочив Іоас з батьками своїми, а Ієровоам сів на престолі його. І похований Іоас у Самарії з царями ізраїльськими. | И# ќспе їwaсъ со nтцы6 свои1ми, їеровоaмъ же сёде на прест0лэ є3гw2: и3 погребeнъ бhсть їwaсъ въ самарjи съ царми2 ї}левыми. |
|
14
|
14
|
| Єлисей занедужав на хворобу, від якої потім і помер. І прийшов до нього Іоас, цар Ізраїльський, і плакав над ним, і говорив: батьку мій! батьку мій! колісниця Ізраїля і кіннота його! | И# є3ліссeй разболёсz болёзнію своeю, t неsже ќмре. И# пріи1де къ немY їwaсъ цaрь ї}левъ, и3 плaкасz над8 лицeмъ є3гw2, и3 речE: џтче, џтче, колесни1ца ї}лева и3 к0ни є3гw2. |
|
15
|
15
|
| І сказав йому Єлисей: візьми лук і стріли. І взяв він лук і стріли. | И# речE є3мY є3ліссeй возми2 лyкъ и3 стрёлы. И# взS къ себЁ лyкъ и3 стрёлы. |
|
16
|
16
|
| І сказав цареві Ізраїльському: поклади руку твою на лук. І поклав він руку свою. І наклав Єлисей руки свої на руки царя, | И# речE царю2: возложи2 рyку свою2 на лyкъ. И# возложи2 їwaсъ рyку свою2 на лyкъ, и3 є3ліссeй возложи2 рyки сво‰ на рyки царє1вы, |
|
17
|
17
|
| і сказав: відчини вікно на схід. І він відчинив. І сказав Єлисей: вистріли. І він вистрілив. І сказав: ця стріла визволення від Господа і стріла визволення проти Сирії, і ти вразиш сиріян в Афеку дощенту. | и3 речE: tвeрзи nкно2 є4же на вост0къ. И# tвeрзе. И# речE є3ліссeй: стрэли2. И# стрэли2 (цaрь). И# речE є3ліссeй: стрэлA спcніz гDнz и3 стрэлA спасeніz на сmрjю, и3 побэди1ши сmрjю во ґфeкэ дaже до скончaніz. |
|
18
|
18
|
| І сказав [Єлисей]: візьми стріли. І він узяв. І сказав цареві Ізраїльському: бий по землі. І ударив він тричі, і зупинився. | И# речE є3мY є3ліссeй: возми2 лyкъ. И# взS. И# речE царю2 ї}леву: ўдaри на зeмлю. И# ўдaри цaрь три1жды, и3 стA. |
|
19
|
19
|
| І розгнівався на нього чоловік Божий, і сказав: потрібно було б бити п’ять або шість разів, тоді ти побив би сиріян зовсім, а тепер тільки тричі вразиш сиріян. | И# њскорбЁ человёкъ б9ій њ нeмъ и3 речE: ѓще бы ўдaрилъ є3си2 пzти1щи и3ли2 шести1щи, тогдa бы є3си2 порази1лъ сmрjю до скончaніz, нн7э же побэди1ши сmрjю три1жды. |
|
20
|
20
|
| І помер Єлисей, і поховали його. І полчища моавитян прийшли в землю в наступному році. | И# ќмре є3ліссeй, и3 погреб0ша є3го2. В0ини же мwaвли пріид0ша въ зeмлю наставaющу лёту томY. |
|
21
|
21
|
| І було, що коли ховали одного чоловіка, то, побачивши це полчище, ті, що ховали , кинули того чоловіка в гріб Єлисеїв; і він при падінні своєму торкнувся кісток Єлисея, і ожив, і встав на ноги свої. | И# бhсть и5мъ погребaющимъ мyжа, и3 сE, ви1дэша в0инwвъ, и3 поверг0ша мyжа во гр0бэ є3ліссeовэ: (и3 впадE тёло человёка мeртва,) и3 прикоснyсz костeмъ є3ліссewвымъ, и3 њживE и3 востA на н0ги сво‰. |
|
22
|
22
|
| Азаїл, цар Сирійський, тіснив ізраїльтян в усі дні Іоахаза. | Ґзаи1лъ же њскорблsше ї}лz во вс‰ дни6 їwахaзwвы. |
|
23
|
23
|
| Але Господь змилосердився над ними, і помилував їх, і повернувся до них заради завіту Свого з Авраамом, Ісааком і Яковом, і не хотів знищити їх, і не відкинув їх від лиця Свого донині. | И# поми1лова и3 гDь, и3 ўщeдри |, и3 призрЁ на нS завёта рaди своегw2, и4же со ґвраaмомъ и3 їсаaкомъ и3 їaкwвомъ, и3 не восхотЁ гDь потреби1ти и4хъ, нижE tвeрже и4хъ t лицA своегw2. |
|
24
|
24
|
| І вмер Азаїл, цар Сирійський, і став царем Венадад, син його, замість нього. | И# ќмре ґзаи1лъ цaрь сЂрскій, и3 воцари1сz ґдeръ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
25
|
25
|
| І взяв назад Іоас, син Іоахаза, з руки Венадада, сина Азаїла, міста, які він узяв війною з руки батька його Іоахаза. Три рази розбив його Іоас і повернув міста Ізраїлеві. | И# возврати1сz їwaсъ сhнъ їwахaзовъ, и3 взS грaды t руки2 ґдeра сhна ґзаи1лева, и5хже взS t рукY їwахaза nтцA є3гw2 въ брaни: три1жды побэди2 є3го2 їwaсъ, и3 возврати2 грaды ї}лєвы. |
|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| На другий рік Іоаса, сина Іоахазового, царя Ізраїльського, став царем Амасія, син Іоаса, цар Юдейський: | Въ лёто втор0е їwaса сhна їwахaза царS ї}лева, и3 воцари1сz ґмессjа сhнъ їwaсовъ, цaрь їyдинъ: |
|
2
|
2
|
| двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієгоаддань, з Єрусалима. | сhнъ двaдесzти пzти2 лётъ бЁ, внегдA цaрствовати є3мY и3 двaдесzть пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 їwадjна t їеrли1ма. |
|
3
|
3
|
| І чинив він угодне в очах Господніх, утім, не так, як батько його Давид: він в усьому чинив так, як батько його Іоас. | И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима, nбaче не ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2: по всBмъ, є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 їwaсъ, сотвори2, |
|
4
|
4
|
| Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. | т0кмw выс0кихъ не разруши2: є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ. |
|
5
|
5
|
| Коли утвердилося царство в руках його, тоді він умертвив слуг своїх, які убили царя, батька його. | И# бhсть є3гдA ўтверди1сz цaрство въ руку є3гw2, и3 и3зби2 рабы6 сво‰ ўби1вшыz nтцA є3гw2: |
|
6
|
6
|
| Але дітей убивць не умертвив, оскільки написано в книзі закону Мойсеєвого, в якій заповів Господь, говорячи: «не повинні бути карані смертю батьки за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків, але кожен за свій злочин повинен бути караний смертю». | сынHвъ же ўбjйцъ тёхъ не и3зби2, ћкоже пи1сано въ кни1зэ зак0на мwmсeова, ћкоже заповёда гDь, гlz: да не ўмирaютъ nтцы2 за сhны, и3 сhнове да не ўмирaютъ за nтцы6, но т0кмw кjйждо за сво‰ грэхи2 да ќмретъ. |
|
7
|
7
|
| Він уразив десять тисяч ідумеян у долині Соляній, і взяв Селу війною, і дав їй ім’я Іокфеїл, яке залишається і до цього дня. | Сeй порази2 є3дHма въ гемeлэ дeсzть тhсzщъ и3 взS кaмень и3 на брaни, и3 наречE и4мz є3мY їеfои1лъ до днeшнzгw днE. |
|
8
|
8
|
| Тоді послав Амасія послів до Іоаса, царя Ізраїльського, сина Іоахаза, сина Іиуєвого, сказати: вийди, побачимось особисто. | ТогдA послA ґмессjа послы2 ко їwaсу сhну їwахaза сhна їиyа царS ї}лева, глаг0лz: пріиди2, да ви1димсz въ лицE. |
|
9
|
9
|
| І послав Іоас, цар Ізраїльський, до Амасії, царя Юдейського, сказати: терен, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані ж, сказати: «віддай дочку свою за дружину синові моєму». Але пройшли дикі звірі, що на Ливані, і стоптали цей терен. | И# послA їwaсъ цaрь ї}левъ ко ґмессjи царю їyдину, глаг0лz: тeрнъ, и4же въ лівaнэ, послA къ кeдрови сyщему въ лівaнэ, глаг0лz: дaждь дщeрь твою2 сhну моемY въ женY: и3 пріид0ша ѕвёріе лyжніи, и5же въ лівaнэ, и3 попрaша тeрніе:: |
|
10
|
10
|
| Ти вразив ідумеян, і загордувало серце твоє. Величайся і сиди у себе вдома. Для чого тобі затівати сварку на свою біду? Впадеш ти й Іуда з тобою. | побивaz порази1лъ є3си2 їдумeю, и3 вознесE тS сeрдце твоE, прослaвисz сэдS въ домY твоeмъ, и3 почто2 любопри1шисz въ ѕл0бэ твоeй; и3 падeши ты2, и3 їyда съ тоб0ю. |
|
11
|
11
|
| Але не послухався Амасія. І виступив Іоас, цар Ізраїльський, і побачилися особисто він і Амасія, цар Юдейський, у Вефсамисі, що в Юдеї. | И# не послyша ґмессjа. И# взhде їwaсъ цaрь ї}левъ, и3 ви1дэстасz лицeмъ т0й и3 ґмессjа цaрь їyдинъ въ веfсамЂсэ їyдинэ. |
|
12
|
12
|
| І розбиті були юдеї ізраїльтянами, і розбіглися по наметах своїх. | И# падE їyда пред8 лицeмъ ї}левымъ, и3 побэжE кjйждо въ д0мы сво‰. |
|
13
|
13
|
| І Амасію, царя Юдейського, сина Іоаса, сина Охозіїного, захопив Іоас, цар Ізраїльський, у Вефсамисі, і пішов у Єрусалим і зруйнував стіну єрусалимську від воріт Єфремових до воріт вугільних на чотириста ліктів. | И# ґмессjю сhна їwaсова, сhна nхозjи, царS їyдина, ћтъ їwaсъ сhнъ їwахaзовъ цaрь ї}левъ въ веfсамЂсэ: и3 пріи1де во їеrли1мъ, и3 разби2 стёну їеrли1му t врaтъ є3фрeмлихъ до врaтъ ўг0лныхъ, на четhреста лакHтъ: |
|
14
|
14
|
| І взяв усе золото і срібло, і всі сосуди, які знайшлися в домі Господньому й у скарбницях царського дому, і заручників, і повернувся в Самарію. | и3 взS сребро2 и3 злaто, и3 вс‰ сосyды њбрBтеныz въ домY гDни и3 въ сокр0вищахъ д0му царeва, и3 сhны смэси1вшихсz, и3 возврати1сz въ самарjю. |
|
15
|
15
|
| Інше про Іоаса, що він зробив, і про мужні подвиги його, і як він воював з Амасією, царем Юдейським, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ їwaсовыхъ, є3ли6ка сотвори2 въ си1лэ своeй, ћкоже брaсz со ґмессjею царeмъ їyдиныхъ, не сі‰ ли пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
16
|
16
|
| І спочив Іоас з батьками своїми, і похований у Самарії з царями ізраїльськими. І став царем Ієровоам, син його, замість нього. | И# ќспе їwaсъ со nтцы6 свои1ми и3 погребeнъ бhсть въ самарjи съ цари6 и3 ї}левыми. И# воцари1сz їеровоaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
17
|
17
|
| І жив Амасія, син Іоаса, цар Юдейський, після смерти Іоаса, сина Іоахазового, царя Ізраїльського, п’ятнадцять років. | И# поживE ґмессjа сhнъ їwaсовъ, цaрь їyдинъ, по ўмeртвіи їwaса сhна їwахaза царS ї}лева пzтьнaдесzть лётъ. |
|
18
|
18
|
| Інші діла Амасії записані в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ ґмессjевыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сі‰ ли пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
19
|
19
|
| І склали проти нього змову в Єрусалимі, і втік він у Лахис. І послали за ним у Лахис, і умертвили його там. | И# востaша на него2 полки2 во їеrли1мэ: и3 ўбэжE въ лахjсы, и3 послaша вслёдъ є3гw2 въ лахjсы, и3 ўби1ша є3го2 тY: |
|
20
|
20
|
| І привезли його на конях, і він був похований у Єрусалимі з батьками своїми в місті Давидовому. | и3 взsша є3го2 на к0ни, и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми во їеrли1мэ во грaдэ давjдовэ. |
|
21
|
21
|
| І взяв весь народ юдейський Азарію, якому було шістнадцять років, і поставили його царем замість батька його Амасії. | И# поsша вси2 лю1діе ї{дины ґзарjю, и3 т0й сhнъ шести1надесzти лётъ, и3 постaвиша є3го2 царeмъ вмёстw nтцA є3гw2 ґмессjи: |
|
22
|
22
|
| Він збудував Елаф, і повернув його Іуді, після того як цар спочив з батьками своїми. | т0й создA є3лHfъ, и3 возврати2 є3го2 їyдэ по ўмeртвіи царS со nтцы6 є3гw2. |
|
23
|
23
|
| У п’ятнадцятий рік Амасії, сина Іоасового, царя Юдейського, став царем Ієровоам, син Іоасів, цар Ізраїльський, у Самарії, і царював сорок один рік, | Въ лёто пzтоенaдесzть ґмессjи сhна їwaса царS їyдина, цaрствова їеровоaмъ сhнъ їwaсовъ над8 ї}лемъ въ самарjи четhредесzть и3 є3ди1но лёто, |
|
24
|
24
|
| і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від усіх гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ: не tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz: |
|
25
|
25
|
| Він відновив межі Ізраїля, від входу в Емаф до моря пустелі, за словом Господа Бога Ізраїлевого, яке Він прорік через раба Свого Іону, сина Амафіїного, пророка з Гафхефера, | т0й приврати2 предёлъ ї}левъ t вх0да є3мafова дaже и3 до м0рz ґрави1тскагw, по гlу гDа бGа ї}лева, є3г0же гlа и3 рук0ю рабA своегw2 їHны, сhна ґмаfjина, прор0ка, и4же t геfаховeра, |
|
26
|
26
|
| бо Господь бачив біди Ізраїля, дуже гіркі, так що не залишалося ні ув’язненого, ні того, хто залишився, і не було помічника в Ізраїля. | ћкw ви1дэ гDь смирeніе ї}лево г0рько ѕэлw2, и3 мaлw содержи1мыхъ, и3 ўмaленныхъ, и3 њстaвленыхъ, и3 не бЁ помогaющагw и5мъ. |
|
27
|
27
|
| І не зволив Господь викорінити ім’я ізраїльтян з піднебесної, і врятував їх рукою Ієровоама, сина Іоасового. | И# не гlа гDь и3скорени1ти сёмене ї}лева под8 небесeмъ: и3 сп7сE | рук0ю їеровоaма сhна їwaсова. |
|
28
|
28
|
| Інше про Ієровоама і про все, що він зробив, і про мужні подвиги його, як він воював і як повернув Ізраїлю Дамаск і Емаф, що належав Іуді, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ їеровоaмовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, и3 си6лы є3гw2, є3ли6ка повоевA, и3 кaкw возврати2 дамaскъ и3 є3мafъ їyдэ во ї}ли, не сі‰ ли пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
29
|
29
|
| І спочив Ієровоам з батьками своїми, з царями ізраїльськими. І став царем Захарія, син його, замість нього. | И# ќспе їеровоaмъ со nтцы6 свои1ми, со цари6 ї}левыми: и3 воцари1сz захaріа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| У двадцять сьомий рік Ієровоама, царя Ізраїльського, став царем Азарія, син Амасії, цар Юдейський: | Въ лёто двaдесzть седм0е їеровоaма царS ї}лева воцари1сz ґзарjа сhнъ ґмессjи царS їyдина: |
|
2
|
2
|
| він був шістнадцяти років, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієхолія, з Єрусалима. | сhнъ шести1надесzти лётъ бЁ, є3гдA начA цaрствовати, и3 пzтьдесsтъ двA лёта цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 їехелjа t їеrли1ма. |
|
3
|
3
|
| Він чинив угодне в очах Господніх у всьому так, як чинив, Амасія, батько його. | И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима по всемY, є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 ґмессjа, |
|
4
|
4
|
| Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. | nбaче выс0кихъ не разори2: є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ. |
|
5
|
5
|
| І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї і жив у окремому домі. А Іофам, син царя, був начальником над палацом і управляв народом землі. | И# коснyсz гDь царS, и3 бhсть прокажeнъ до днE смeрти своеS: и3 цaрствова въ домY ґпфусHfъ. И# їwаfaмъ сhнъ царeвъ бЁ над8 д0момъ судS лю1демъ земли2 тоS. |
|
6
|
6
|
| Інше про Азарію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ ґзарjи, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, нE сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
7
|
7
|
| І спочив Азарія з батьками своїми, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Іофам, син його, замість нього. | И# ќспе ґзарjа со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 со nтцы6 є3гw2 во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz їwаfaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
8
|
8
|
| У тридцять восьмий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Захарія, син Ієровоама, над Ізраїлем у Самарії і царював шість місяців. | Въ лёто три1десzть nсм0е ґзарjи царS їyдина цaрствова захaріа сhнъ їеровоaмль над8 ї}лемъ въ самарjи шeсть мцcъ. |
|
9
|
9
|
| Він робив неугодне в очах Господніх, як робили батьки його: не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, ћкоже сотвори1ша nтцы2 є3гw2, не tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz. |
|
10
|
10
|
| І склав проти нього змову Селлум, син Іависа, і вразив його перед народом і убив його, і став царем замість нього. | И# востaста нaнь селлyмъ сhнъ їавjсовъ и3 кевлаaмъ, и3 порази1ста є3го2, и3 ўмертви1ста є3го2: и3 воцари1сz селлyмъ вмёстw є3гw2. |
|
11
|
11
|
| Інше про Захарію написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ захaріевыхъ, сE, сyть напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ. |
|
12
|
12
|
| Таке було слово Господа, яке він прорік Іиую, сказавши: сини твої до четвертого роду будуть сидіти на престолі Ізраїля. І збулося так. | сіE сл0во гDне, є4же гlа ко їиyю, рекjй: сhнове четвeртіи сsдутъ тебЁ и3 на прест0лэ ї}левэ. И# бhсть тaкw. |
|
13
|
13
|
| Селлум, син Іависа, став царем у тридцять дев’ятий рік Азарії, царя Юдейського, і царював один місяць у Самарії. | И# селлyмъ сhнъ їавjсовъ воцари1сz во ї}ли: и3 въ лёто три1десzть девsтое ґзарjи царS їyдина, цaрствова селлyмъ мцcъ днjй въ самарjи. |
|
14
|
14
|
| І пішов Менаїм, син Гадія з Фирци, і прийшов у Самарію, і вразив Селлума, сина Іависового, у Самарії й умертвив його, і став царем замість нього. | И# взhде манаи1мъ сhнъ гаддjинъ t fерсjлы, и3 пріи1де въ самарjю, и3 ўби2 селлyма сhна їавjсова въ самарjи, и3 ўмертви2 є3го2, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2. |
|
15
|
15
|
| Інше про Селлума і про змову його, яку він учинив, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ селлyмовыхъ, и3 совэщaніе є3гw2, и4мже совэщaсz, сE, сyть пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ. |
|
16
|
16
|
| І вразив Менаїм Типсах і всіх, які були в ньому й у межах його, починаючи від Фирци, за те, що місто не відчинило воріт , і розбив його , і всіх вагітних жінок у ньому розрубав. | ТогдA порази2 манаи1мъ и3 feрсу, и3 вс‰, ±же въ нeй, и3 предёлы є3S t feрсы, понeже не tверз0ша є3мY, и3 разби2 ю5 и3 всёхъ, и5же въ нeй, и3 и3мyщихъ во чрeвэ разсэчE. |
|
17
|
17
|
| У тридцять дев’ятому році Азарії, царя Юдейського, став царем Менаїм, син Гадія, над Ізраїлем і царював десять років у Самарії; | Въ лёто три1десzть девsтое ґзарjи царS їyдина, цaрствова манаи1мъ сhнъ гаддjинъ над8 ї}лемъ дeсzть лётъ въ самарjи, |
|
18
|
18
|
| і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, в усі дні свої. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, (во вс‰ дни6 сво‰) не tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz. |
|
19
|
19
|
| Тоді прийшов Фул, цар Ассирійський, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менаїм Фулу тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство у руках своїх. | Во дни6 є3гw2 взhде фyла цaрь ґссmрjйскій на зeмлю (ї}леву), и3 манаи1мъ дадE фyлэ тhсzщу тал†нтъ сребрA, да бyдетъ рукA є3гw2 съ ни1мъ, (є4же ўкрэпи1ти цaрство въ рукY є3гw2). |
|
20
|
20
|
| І розклав Менаїм це срібло на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п’ятдесят сиклів срібла на кожну людину, щоб віддати цареві Ассирійському. І пішов назад цар Ассирійський і не залишився там у землі. | И# возложи2 манаи1мъ дaнь на ї}лz, на всёхъ си1льныхъ, дaти царю2 ґссmрjйску пzтьдесsтъ с‡кль сребрA мyжу коемyждо: и3 возврати1сz цaрь ґссmрjйскъ, и3 не стA тaмw въ земли2. |
|
21
|
21
|
| Інше про Менаїма і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ манаи1мовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сE ли, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
22
|
22
|
| І спочив Менаїм з батьками своїми. І став царем Факія, син його, замість нього. | И# ќспе манаи1мъ со nтцы6 свои1ми, и3 воцари1сz факjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
23
|
23
|
| У п’ятдесятий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факія, син Менаїма, над Ізраїлем у Самарії і царював два роки; | Въ лёто пzтьдесsтое ґзарjи царS їyдина, цaрствова факjа сhнъ манаи1мль над8 ї}лемъ въ самарjи лBта двA, |
|
24
|
24
|
| і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, и3 tступи2 t грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz. |
|
25
|
25
|
| І склав проти нього змову Факей, син Ремалії, сановник його, і вразив його в Самарії в палаті царського дому, з Арговом і Арієм, маючи із собою п’ятдесят чоловік галаадитян, і умертвив його, і став царем замість нього. | И# востA на него2 факeй сhнъ ромелjинъ, трістaтъ є3гw2, и3 ўби2 є3го2 въ самарjи бли1з8 д0му царeва, со ґрг0вомъ и3 со ґрjемъ, и3 съ ни1мъ (бsху) пzтьдесsтъ мужeй t галаадjтwвъ, и3 ўмертви2 є3го2, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2. |
|
26
|
26
|
| Інше про Факію і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ факjевыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2 сE, сyть, пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ. |
|
27
|
27
|
| У п’ятдесят другий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факей, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії і царював двадцять років; | Въ лёто пzтьдесsтъ втор0е ґзарjи царS їyдина, цaрствова факeй сhнъ ромелjинъ над8 ї}лемъ въ самарjи двaдесzть лётъ, |
|
28
|
28
|
| і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, не tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz. |
|
29
|
29
|
| У дні Факея, царя Ізраїльського, прийшов Феглаффелласар, цар Ассирійський, і взяв Іон, Авел-Беф-Мааху, й Іанох, і Кедес, і Асор, і Галаад, і Галилею, всю землю Неффалимову, і переселив їх в Ассирію. | Во дни6 факeа царS ї}лева пріи1де fелгаfфелласaръ цaрь ґссmрjйскій, и3 взS ґjнъ и3 ґвелвеfмаахA, и3 ґHха и3 кенeзу, и3 ґсHра и3 галаaдъ и3 галілeю, всю2 зeмлю нефfалjмлю, и3 приведE | ко ґссmрjанwмъ. |
|
30
|
30
|
| І склав змову Осія, син Или, проти Факея, сина Ремаліїного, і вразив його, і умертвив його, і став царем замість нього в двадцятий рік Іоафама, сина Озиїного. | И# востA њсjа сhнъ и3лы2 на факeа сhна ромелjина, и3 порази2 є3го2, и3 ўмертви2 є3го2, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2 въ двaдесzтое лёто їwаfaма сhна ґзарjина. |
|
31
|
31
|
| Інше про Факея і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ факeевыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, сE, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ. |
|
32
|
32
|
| У другий рік Факея, сина Ремаліїного, царя Ізраїльського, став царем Іоафам, син Озії, царя Юдейського. | Въ лёто втор0е факeа сhна ромелjина царS ї}лева воцари1сz їwаfaмъ, сhнъ ґзарjи царS їyдина: |
|
33
|
33
|
| Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієруша, дочка Садока. | сhнъ двaдесzти пzти2 лётъ бЁ, є3гдA начA цaрствовати, и3 шестьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 їерусA дщи2 садHкова. |
|
34
|
34
|
| Він робив угодне в очах Господніх: в усьому, як чинив Озія, батько його, так чинив і він. | И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всемY є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 ґзарjа, |
|
35
|
35
|
| Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. Він побудував верхні ворота при домі Господньому. | nбaче выс0кихъ не разори2: є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ. Т0й создA двє1ри хрaму гDню вы6шніz. |
|
36
|
36
|
| Інше про Іоафама і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ їwаfaмовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
37
|
37
|
| У ті дні почав Господь посилати на Юдею Рецина, царя Сирійського, і Факея, сина Ремаліїного. | Во дни6 w4ны начaтъ гDь посылaти на їyду раассHна царS сЂрска и3 факeа сhна ромелjина. |
|
38
|
38
|
| І спочив Іоафам з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давида, батька його. І став царем Ахаз, син його, замість нього. | И# ќспе їwаfaмъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми во грaдэ давjда nтцA своегw2. И# воцари1сz ґхaзъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 16
|
Главa ѕ7i
|
|
1
|
1
|
| У сімнадцятий рік Факея, сина Ремаліїного, став царем Ахаз, син Іоафама, царя Юдейського. | Въ лёто седмоенaдесzть факeа сhна ромелjина, воцари1сz ґхaзъ сhнъ їwаfaма царS їyдина: |
|
2
|
2
|
| Двадцяти років був Ахаз, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі, і не робив угодного в очах Господа Бога свого, як Давид, батько його, | сhнъ двaдесzти лётъ бЁ ґхaзъ, є3гдA начA цaрствовати, и3 шестьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ, и3 не сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDа бGа своегw2 вёрнw, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2, |
|
3
|
3
|
| але ходив шляхом царів ізраїльських, і навіть сина свого провів через вогонь, наслідуючи мерзоти народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих, | и3 ходи2 въ пути2 їеровоaма сhна навaтова царS ї}лева, ксемY и3 сhна своего2 преведE сквозЁ џгнь по мeрзостемъ kзhкwвъ, и5хже tsтъ гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ: |
|
4
|
4
|
| і звершував жертви і куріння на висотах і на пагорбах і під усяким тінистим деревом. | и3 жрsше и3 кадsше на выс0кихъ и3 на холмёхъ и3 под8 всsкимъ дрeвомъ чaстымъ. |
|
5
|
5
|
| Тоді пішов Рецин, цар Сирійський, і Факей, син Ремаліїн, цар Ізраїльський, проти Єрусалима, щоб завоювати його, і тримали Ахаза в облозі, але подолати не могли. | ТогдA взhде раассHнъ цaрь сЂрскъ и3 факeй сhнъ ромелjинъ цaрь ї}левъ во їеrли1мъ на брaнь, и3 воевaста на ґхaза, и3 не можaста (є3мY) њдолёти. |
|
6
|
6
|
| У той час Рецин, цар Сирійський, повернув Сирії Елаф і вигнав юдеїв з Елафа; ідумеяни вступили в Елаф, і живуть там до цього дня. | Во врeмz џно возврати2 раассHнъ цaрь сЂрскій є3лafъ сmрjи и3 и3згнA їудeєвъ и3з8 є3лafа, и3 їдумeє пріид0ша во є3лafъ и3 всели1шасz тaмw дaже до днE сегw2. |
|
7
|
7
|
| І послав Ахаз послів до Феглаффелласара, царя Ассирійського, сказати: раб твій і син твій я; прийди і захисти мене від руки царя Сирійського і від руки царя Ізраїльського, які повстали на мене. | И# послA ґхaзъ послы2 къ fелгаfфелласaру царю2 ґссmрjйску, глаг0лz: рaбъ тв0й и3 сhнъ тв0й ѓзъ є4смь, взhди и3 tими2 мS t руки2 царS сЂрска и3 t руки2 царS ї}лева, востaвшихъ на мS. |
|
8
|
8
|
| І взяв Ахаз срібло і золото, яке знайшлося в домі Господньому й у скарбницях дому царського, і послав цареві Ассирійському в дарунок. | И# взS ґхaзъ злaто и3 сребро2 њбрётшеесz въ сокр0вищихъ д0му гDнz и3 въ сокр0вищихъ д0му царeва, и3 послA царю2 ґссmрjйску дaры. |
|
9
|
9
|
| І послухав його цар Ассирійський; і пішов цар Ассирійський у Дамаск, і взяв його, і переселив жителів його в Кир, а Рецина умертвив. | И# послyша є3гw2 цaрь ґссmрjйскій: и3 взhде цaрь ґссmрjйскій въ дамaскъ, и3 взS є3го2, и3 пресели2 є3го2, и3 раассHна царS ўби2. |
|
10
|
10
|
| І пішов цар Ахаз назустріч Феглаффелласару, царю Ассирійському, у Дамаск, і побачив жертовник, що у Дамаску, і послав цар Ахаз до Урії священика зображення жертовника і креслення всього облаштування його. | И# и4де цaрь ґхaзъ на срётеніе fелгаfфелласaру царю2 ґссmрjйску въ дамaскъ, и3 ви1дэ жeртвенникъ въ дамaсцэ: и3 послA цaрь ґхaзъ ко ўрjи їерeю под0біе жeртвенника, и3 начертaніе, и3 всE творeніе є3гw2. |
|
11
|
11
|
| І побудував священик Урія жертовник за зразком, який надіслав цар Ахаз з Дамаска; і зробив так священик Урія до прибуття царя Ахаза з Дамаска. | И# создA ўрjа їерeй жeртвенникъ по всBмъ, є3ли6ка послA цaрь ґхaзъ t дамaска. |
|
12
|
12
|
| І прийшов цар з Дамаска, і побачив цар жертовник, і підійшов цар до жертовника, і приніс на ньому жертву; | И# пріи1де цaрь ґхaзъ и3з8 дамaска и3 ви1дэ жeртвенникъ, и3 взhде на него2, |
|
13
|
13
|
| і спалив всепалення своє і хлібне приношення, і зробив зливання своє, і окропив кров’ю мирної жертви свій жертовник. | и3 покади2 всесожжeніе своE и3 жeртву свою2 и3 возліsніе своE, и3 проліS кр0вь ми1рныхъ на жeртвенникъ, |
|
14
|
14
|
| А мідний жертовник, що перед лицем Господнім, він пересунув від лицевої сторони храму, з місця між жертовником новим і домом Господнім, і поставив його збоку від цього жертовника на північ. | nлтaрь же мёдzный, и4же пред8 гDемъ, принесE t лицA д0му гDнz, и3 t среды2 жeртвенника и3 t среды2 д0му гDнz: и3 постaви є3го2 њ є3ди1ну странY жeртвенника къ сёверу. |
|
15
|
15
|
| І дав наказ цар Ахаз священикові Урії, сказавши: на великому жертовнику спалюй ранкове всепалення і вечірнє хлібне приношення, і всепалення від царя і хлібне приношення від нього, і всепалення від усіх людей землі і хлібне приношення від них, і узливання від них, і всякою кров’ю всепалень і всякою кров’ю жертв окроплюй його, а жертовник мідний залишиться на мій розсуд. | И# заповёда цaрь ґхaзъ ўрjи їерeю, глаг0лz: на жeртвенницэ вели1цэмъ приношazй всесожжє1ніz ќтреннzz, и3 жeртву вечeрнюю, и3 всесожжє1ніz царє1ва, и3 жeртву є3гw2, и3 всесожжє1ніz всёхъ людjй, и3 жeртву и5хъ, и3 возлі‰ніz и4хъ, и3 всsку кр0вь всесожжeніz, и3 всsку кр0вь жeртвенную и3зліeши на нeмъ: nлтaрь не мёдzнъ да бyдетъ мнЁ на ќтро. |
|
16
|
16
|
| І зробив священик Урія все так, як наказав цар Ахаз. | И# сотвори2 ўрjа їерeй по всBмъ, є3ли6ка заповёда є3мY цaрь ґхaзъ. |
|
17
|
17
|
| І обламав цар Ахаз обідки на підставах, і зняв з них умивальниці, і море зняв з мідних волів, що були під ним, і поставив його на кам’яну підлогу. | И# и3зсэчE ґхaзъ цaрь споє1ніz подстaвwвъ, и3 пренесE t ни1хъ ўмывaлницу, и3 м0ре низложи2 t волHвъ мёдzныхъ, и4же бёша под8 ни1мъ, и3 положи2 є5 на подстaвэ кaменнэмъ: |
|
18
|
18
|
| І скасував критий суботній хід, який побудували при храмі, і зовнішній царський вхід до дому Господнього, заради царя Ассирійського. | и3 њсновaніе сэдaлища создaно въ домY гDни, и3 вх0дъ царeвъ внёшній њбрати2 въ д0мъ гDень, t лицA царS ґссmрjйска. |
|
19
|
19
|
| Інше про Ахаза, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ ґхaзовыхъ, є3ли6ка сотвори2, не сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ: |
|
20
|
20
|
| І спочив Ахаз з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давидовому. І став царем Єзекія, син його, замість нього. | И# ќспе ґхaзъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz є3зекjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
| У дванадцятий рік Ахаза, царя Юдейського, став царем Осія, син Или, у Самарії над Ізраїлем і царював дев’ять років. | Въ лёто второенaдесzть ґхaза царS їyдина, цaрствова њсjа сhнъ и3лы2 въ самарjи над8 ї}лемъ дeвzть лётъ, |
|
2
|
2
|
| І робив він неугодне в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, які були раніше нього. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, nбaче не ћкоже цaріе ї}лєвы, и5же бёша прeжде є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Проти нього виступив Салманассар, цар Ассирійський, і зробився Осія підвладним йому і давав йому данину. | И# взhде нaнь саламанассaръ цaрь ґссmрjйскъ . И# бhсть є3мY њсjа рaбъ и3 давaше є3мY дaнь. |
|
4
|
4
|
| І помітив цар Ассирійський в Осії зраду, тому що він посилав послів до Сигора, царя Єгипетського, і не доставляв данину цареві Ассирійському щороку; і взяв його цар Ассирійський під варту, і закрив його у в’язниці. | И# њбрёте цaрь ґссmрjйскъ во њсjи непрaвду, занeже послA послы2 къ сигHру царю2 є3гЂпетску и3 не принесE дaни царю2 ґссmрjйску лёта тогw2. И# њсади2 є3го2 цaрь ґссmрjйскій и3 свzзA є3го2 въ хрaминэ темни1чнэй. |
|
5
|
5
|
| І пішов цар Ассирійський на всю землю, і підійшов до Самарії, і тримав її в облозі три роки. | И# пріи1де цaрь ґссmрjйскъ во всю2 зeмлю (є3гw2), и3 взhде въ самарjю, и3 воевA ю5 три2 лBта. |
|
6
|
6
|
| В дев’ятий рік Осії взяв цар Ассирійський Самарію, і переселив ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля річки Гозан, і в містах мідійських. | Въ лёто девsтое њсjи взS цaрь ґссmрjйскій самарjю, и3 заведE ї}лтzнъ во ґссmрjю, и3 посели2 и4хъ на ґлaи и3 на ґвHрэ, рэкaхъ гwзaнскихъ, и3 въ предёлэхъ ми1дскихъ. |
|
7
|
7
|
| Коли стали грішити сини Ізраїлеві перед Господом Богом своїм, Який вивів їх із землі Єгипетської, з-під руки фараона, царя Єгипетського, і стали шанувати богів інших, | И# (сіE) бhсть, ћкw согрэши1ша сhнове ї}лєвы гDу бGу своемY и3звeдшему и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 под8 руки2 фараHна царS є3гЂпетска, и3 ўбоsшасz богHвъ и3нёхъ, |
|
8
|
8
|
| і стали чинити за звичаями народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих, і за звичаями царів ізраїльських, як чинили вони; | и3 ходи1ша по предaніємъ kзhкwвъ, и5хже и3стреби2 гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ, и3 цaріе ї}лєвы є3ли1цы сотвори1ша, |
|
9
|
9
|
| і стали робити сини Ізраїлеві діла неугодні Господу Богу своєму, і спорудили собі висоти в усіх містах своїх, починаючи від сторожової вежі до укріпленого міста, | и3 є3ли1цы сокрhша сhнове ї}лєвы словесA, не тaкw на гDа бGа своего2: и3 создaша себЁ высHкаz во всёхъ градёхъ свои1хъ, t столпA стрегyщихъ дaже до грaда твeрда, |
|
10
|
10
|
| і поставили у себе статуї і зображення Астарт на усякому високому пагорбі й під усяким тінистим деревом, | и3 постaвиша себЁ кумjры и3 дубрaвы на всsцэмъ холмЁ выс0цэ и3 под8 всsкимъ дрeвомъ чaщнымъ, |
|
11
|
11
|
| і стали там звершувати куріння на усіх висотах, подібно до народів, яких вигнав від них Господь, і робили лихі справи, які прогнівляли Господа, | и3 кадsху тaмw на всёхъ выс0кихъ, ћкоже kзhцы, ±же ўдали2 гDь t лицA и5хъ, и3 сотвори1ша џбщники, и3 начaша ћвэ прогнэвлsти гDа, |
|
12
|
12
|
| і служили ідолам, про яких говорив їм Господь: «не робіть цього»; | и3 послужи1ша јдwлwмъ, њ ни1хже речE и5мъ гDь: не сотвори1те глаг0ла сегw2 гDеви. |
|
13
|
13
|
| тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усякого прозорливця застерігав Ізраїля й Іуду, говорячи: поверніться з ваших злих доріг і додержуйтеся заповідей Моїх, уставів Моїх, згідно з усім вченням, яке Я заповів батькам вашим і яке Я дав вам через рабів Моїх, пророків. | И# засвидётелствова гDь во ї}ли и3 во їyдэ, и3 рукaми всёхъ прbрHкъ свои1хъ всsкагw прозорли1вагw, гlz: њбрати1тесz t путjй вaшихъ лукaвыхъ, и3 сохрани1те зaповэди мо‰ и3 њправд†ніz мо‰, и3 вeсь зак0нъ, є3г0же заповёдахъ nтцє1мъ вaшымъ, є3ли6ка послaхъ и5мъ рукaми рaбъ мои1хъ прbр0кwвъ. |
|
14
|
14
|
| Але вони не слухали і зробили жорсткою шию свою, як була шия батьків їхніх, які не вірували в Господа, Бога свого; | И# не послyшаша, и3 њжесточи1ша вhю свою2 пaче вhи nтє1цъ свои1хъ, и5же не вёроваша гDу бGу своемY: |
|
15
|
15
|
| і нехтували устави Його, і завіт Його, який Він уклав з батьками їхніми, і одкровення Його, якими Він застерігав їх, і пішли вслід марнотам й змарнотились, і вслід народам навколишнім, про які Господь заповів їм, щоб не робили так, як вони, | и3 tверг0ша завётъ є3гw2 и3 њправд†ніz, ±же завэщA nтцє1мъ и5хъ и3 свидёній є3гw2, є3ли6ка засвидётелствова и5мъ, не сохрани1ша, и3 и3д0ша вслёдъ сyетныхъ и3 њсуети1шасz, и3 в8слёдъ kзhкwвъ сyщихъ w4крестъ и5хъ, њ ни1хже заповёда гDь и5хъ, є4же не сотвори1ти по семY: |
|
16
|
16
|
| і залишили всі заповіді Господа Бога свого, і зробили собі відлиті зображення двох тельців, і влаштували діброву, і поклонялися усьому воїнству небесному, і служили Ваалу, | и3 њстaвиша зaпwвэди гDа бGа своегw2 и3 сотвори1ша себЁ двЁ ю4ницы сли6ты, и3 сотвори1ша дубрaвы, и3 поклони1шасz всeй си1лэ небeснэй и3 послужи1ша ваaлу: |
|
17
|
17
|
| і проводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили, і чародіяли, і віддалися тому, щоб робити неугодне в очах Господа і прогнівляти Його. | и3 превождaху сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ чрез8 џгнь, и3 волхвовaху волхвовaніемъ и3 вражaху: и3 продaшасz, є4же твори1ти лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, є4же прогнёвати є3го2. |
|
18
|
18
|
| І прогнівався Господь сильно на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не залишилося нікого, крім одного коліна Іудиного. | И# разгнёвасz гDь на ї}лz ѕэлw2 и3 tри1ну и4хъ t лицA своегw2, и3 не њстaсz, т0кмw є3ди1но колёно їyдино. |
|
19
|
19
|
| І Іуда також не дотримувався заповідей Господа Бога свого, і чинив за звичаями ізраїльтян, як чинили вони. | И# їyда тaкожде не сохрани2 зaповэдій гDа бGа своегw2: и3 хождaху по њправдaніємъ ї}лєвымъ, ±же сотвори1ша, и3 tверг0шасz гDа. |
|
20
|
20
|
| І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, й упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжників, і нарешті відкинув їх від лиця Свого. | И# разгнёвасz гDь на всE сёмz ї}лево и3 поколебA |, и3 дадE | въ рyки расхищaющымъ | д0ндеже tвeрже | t лицA своегw2. |
|
21
|
21
|
| Ізраїльтяни відокремилися від дому Давида і поставили царем Ієровоама, сина Наватового; і відвернув Ієровоам ізраїльтян від Господа, і втягнув їх у великий гріх. | Ћкw tт0ржесz ї}ль t д0му давjдова, и3 постaвиша себЁ царS їеровоaма сhна навaтова: и3 tри1ну їеровоaмъ ї}лz t гDа и3 введE и5хъ во грёхъ вели1кій. |
|
22
|
22
|
| І чинили сини Ізраїлеві за всіма гріхами Ієровоама, які він робив, не відступали від них, | И# хождaху сhнове ї}лєвы по всемY грэхY їеровоaмлю, є3г0же сотвори2: не tступи1ша t негw2, |
|
23
|
23
|
| доки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх рабів Своїх, пророків. І переселений Ізраїль із землі своєї в Ассирію, де він і до цього дня. | д0ндеже tвeрже гDь ї}лz t лицA своегw2, ћкоже гlа гDь рук0ю всёхъ р†бъ свои1хъ прbр0кwвъ. И# преселeнъ бhсть ї}ль t земли2 своеS во ґссmрjаны, дaже до днE сегw2. |
|
24
|
24
|
| І переселив цар Ассирійський людей з Вавилона, і з Кути, і з Авви, і з Емафа, і з Сепарваїма, і оселив їх у містах самарійських замість синів Ізраїлевих. І вони оволоділи Самарією, і стали жити в містах її. | И# приведE цaрь ґссmрjйскій и3з8 вавmлHна и4же t хyfы и3 t ґjа, и3 t є3мafа и3 сепфаруjма, и3 вселeни бhша во градёхъ самарjйскихъ вмёстw сынHвъ ї}левыхъ, и3 наслёдиша самарjю и3 всели1шасz во градёхъ є3S. |
|
25
|
25
|
| І оскільки на початку проживання свого там вони не шанували Господа, то Господь посилав на них левів, які умертвляли їх. | И# бhсть въ начaлэ сэдёніz и5хъ, не ўбоsшасz гDа, и3 пусти2 на нS гDь львы2, и3 бsху ўбивaюще |. |
|
26
|
26
|
| І донесли цареві Ассирійському, і сказали: народи, яких ти переселив і оселив у містах самарійських, не знають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них львів, і ось вони умертвляють їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі. | И# рёша царю2 ґссmрjйску, глаг0люще: kзhки, и5хже превeлъ и3 пресади1лъ є3си2 во градёхъ самарjйскихъ, не разумёша судA бGа земли2, и3 послA гDь на ни1хъ львы2, и3 сE, сyть ўбивaюще и5хъ, ћкw не разумёша судA бGа земли2. |
|
27
|
27
|
| І повелів цар Ассирійський, і сказав: відправте туди одного зі священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і живе там, і він навчить їх закону Бога тієї землі. | И# заповёда цaрь ґссmрjйскій глаг0лz: tведи1те тaмw є3ди1нагw жерцA t плэнeныхъ, да и4дутъ и3 да вселsтсz тaмw, и3 да просвэти1тъ и5хъ суд0мъ бGа земли2. |
|
28
|
28
|
| І прийшов один зі священиків, яких виселили із Самарії, і жив у Вефилі, й учив їх, як шанувати Господа. | И# tвед0ша є3ди1наго t жерцє1въ и5хже взsша t самарjи, и3 сёде въ веfи1ли, и3 бЁ просвэщaz жрeцъ и5хъ, ћкw да ўбоsтсz гDа. |
|
29
|
29
|
| Притому зробив кожен народ і своїх богів і поставив у капищах висот, які спорудили самаряни, — кожен народ у своїх містах, де живуть вони. | И# бёша творsще кjйждо kзhкъ б0ги сво‰: и3 постaвиша | во хрaмэхъ на выс0кихъ, и5хже сотвори1ша самарsне, кjйждо kзhкъ во градёхъ свои1хъ, въ ни1хже живsху. |
|
30
|
30
|
| Вавилоняни зробили Суккот-Беноф, кутийці зробили Нергала, емафяни зробили Ашиму, | И# мyжіе вавmлHнстіи сотвори1ша сокхHfъ венjfъ, и3 мyжіе хyfwвы сотвори1ша гігeль, и3 мyжіе є3мafwвы сотвори1ша ґсімafъ, |
|
31
|
31
|
| аввийці зробили Нивхаза і Тартака, а сепарваїмці спалювали синів своїх у вогні Адрамелеху й Анамелеху, богам сепарваїмським. | и3 є3veє сотвори1ша ґвлазeръ и3 fарfaкъ и3 сепфаруjмъ, є3гдA сожигaху сhны сво‰ nгнeмъ ґндрамелeху и3 ґнемелeху, богHмъ сепфару‡мскимъ. |
|
32
|
32
|
| Тим часом шанували і Господа, і зробили у себе священиків висот зі свого середовища, і вони служили у них у капищах висот. | И# бsху боsщесz гDа: и3 всели1ша мeрзwсти сво‰ во хрaмэхъ на выс0кихъ, и5хже сотвори1ша въ самарjи, кjйждо kзhкъ во грaдэ, въ нeмже живsху. |
|
33
|
33
|
| Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаєм народів, з яких виселили їх. | И# бёша боsщесz гDа и3 сотвори1ша себЁ жерцы2 въ выс0кихъ, и3 сотвори1ша себЁ въ хрaминэ выс0кихъ и3 гDа боsхусz, и3 јдwлwмъ свои1мъ служaху по њбhчаю kзhкwвъ toнyдуже пресели1ша и5хъ. |
|
34
|
34
|
| До сьогодні чинять вони за попередніми своїми звичаями: не бояться Господа і не роблять за уставами і за обрядами, і за законом і за заповідями, які заповів Господь синам Якова, якому дав Він ім’я Ізраїля. | Дaже до днE сегw2 тjи творsху по њбhчаю и4хъ: не боsхусz гDа, и3 не творsху по њправдaніємъ и4хъ, и3 по судY и4хъ, и3 по зак0ну, и3 по зaпwвэди, ю4же заповёда гDь сынHмъ ї†кwвлимъ, и3дёже и3 наречE и4мz є3мY ї}ль. |
|
35
|
35
|
| Уклав Господь з ними завіт і заповів їм, говорячи: не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте жертв їм, | И# положи2 гDь съ ни1ми завётъ и3 заповёда и5мъ, гlz: не ўб0йтесz богHвъ и3нhхъ и3 не поклони1тесz и5мъ, и3 не послужи1те и5мъ и3 не пожри1те и5мъ: |
|
36
|
36
|
| але Господа, Який вивів вас із землі Єгипетської силою великою і м’язами простертими, — Його шануйте і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте жертви, | но т0кмw гDеви, и4же и3зведE вы2 и3з8 земли2 є3гЂпта крёпостію вели1кою и3 мhшцею выс0кою: тогw2 ўб0йтесz, и3 томY покл0нитесz, и3 томY пожри1те: |
|
37
|
37
|
| і устави, й повеління, і закон, і заповіді, які Він написав вам, намагайтеся виконувати в усі дні, і не шануйте богів інших; | И# њправд†ніz є3гw2, и3 суды2 є3гw2, и3 зак0нъ є3гw2, и3 зaпwвэди, ±же написA вaмъ твори1ти, храни1те во вс‰ дни6, и3 не ўб0йтесz богHвъ и3нhхъ: |
|
38
|
38
|
| і завіту, який Я уклав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших, | и3 завёта, є3г0же завэщA съ вaми, не забывaйте: и3 не ўб0йтесz богHвъ и3нhхъ, |
|
39
|
39
|
| тільки Господа Бога вашого шануйте, і Він визволить вас від руки усіх ворогів ваших. | но т0кмw гDа и3 вaшегw ўб0йтесz, и3 т0й и4зметъ вы2 t всёхъ вр†гъ вaшихъ. |
|
40
|
40
|
| Але вони не послухали, а чинили за попередніми своїми звичаями. | И# не послyшаша сегw2, но по њбhчаємъ свои6мъ прє1жднимъ твори1ша. |
|
41
|
41
|
| Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та й діти їхні і діти дітей їхніх до цього дня чинять так само, як робили батьки їхні. | И# бsху kзhцы сjи боsщесz гDа, и3 и3зв†zннымъ свои6мъ служaще: тaкожде и3 сhнове и4хъ и3 сhнове сынHвъ и4хъ, ћкоже сотвори1ша nтцы2 и5хъ, тaкw творsтъ и3 до сегw2 днE. |
|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| У третій рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, став царем Єзекія, син Ахаза, царя Юдейського. | И# бhсть въ лёто трeтіе њсjи сhна и3лы2 царS ї}лева, воцари1сz є3зекjа сhнъ ґхaза царS їyдина: |
|
2
|
2
|
| Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Аві, дочка Захарії. | сhнъ двaдесzти пzти2 лётъ бЁ є3гдA начA цaрствовати, и3 двaдесzть дeвzть лёть цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 ґвyfа дщи2 захaріина. |
|
3
|
3
|
| І робив він угодне в очах Господа в усьому так, як робив Давид, батько його; | И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всBмъ є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 давjдъ: |
|
4
|
4
|
| він знищив висоти, розбив статуї, вирубав діброву і знищив мідного змія, якого зробив Мойсей, тому що до самих тих днів сини Ізраїлеві кадили йому і називали його Нехуштан. | т0й разруши2 высHкаz, и3 сокруши2 вс‰ к†пища, и3 и3скорени2 дубр†вы и3 ѕмію2 мёдzную, ю4же сотвори2 мwmсeй, ћкw и3 до днjй тёхъ сhнове ї}лєвы бёху кадsще є4й: и3 назвA и4мz є4й неестaнъ. |
|
5
|
5
|
| На Господа Бога Ізраїлевого уповав він; і такого, як він, не було між усіма царями Юдейськими і після нього і раніше нього. | На гDа бGа ї}лева ўповA, и3 но нeмъ не бhсть под0бенъ є3мY въ царeхъ їyдиныхъ и3 въ бhвшихъ прeжде є3го2: |
|
6
|
6
|
| І приліпився він до Господа і не відступав від Нього, і дотримувався заповідей Його, які заповів Господь Мойсеєві. | и3 прилэпи1сz гDеви, не tступи2 t негw2, и3 сохрани2 зaпwвэди є3гw2, є3ли6ки заповёда мwmсeй: |
|
7
|
7
|
| І був Господь з ним: скрізь, куди б він не ходив, чинив він розсудливо. І відійшов він від царя Ассирійського, і не став служити йому. | и3 бЁ гDь съ ни1мъ, и3 во всёхъ, ±же творsше, смhслzше. И# сопроти1висz царю2 ґссmрjйскому и3 не пораб0та є3мY: |
|
8
|
8
|
| Він уразив филистимлян до Гази й у межах її, від сторожової вежі до укріпленого міста. | т0й побэди2 и3ноплемeнники дaже до гaзы и3 до предёлъ є3S, t столпA стрегyщихъ и3 дaже и3 грaда твeрда. |
|
9
|
9
|
| У четвертий рік царя Єзекії, тобто в сьомий рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, пішов Салманассар, цар Ассирійський, на Самарію і обложив її, | И# бhсть въ лёто четвeртое царS є3зекjи, сіe же лёто седм0е њсjи, сhну и3лы2, царю2 ї}леву, взhде саламанассaръ цaрь ґссmрjйскъ на самарjю и3 њбсёде ю5, |
|
10
|
10
|
| і взяв її через три роки; у шостий рік Єзекії, тобто в дев’ятий рік Осії, царя Ізраїльського, взято Самарію. | и3 взS ю5 при концы2 тріeхъ лётъ, въ шест0е лёто є3зекjево, сіE лёто девsтое њсjи царS ї}лева, и3 плэнeна бhсть самарjа. |
|
11
|
11
|
| І переселив цар Ассирійський ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля ріки Гозан, і в містах мідійських, | И# преведE цaрь ґссmрjйскій самарsны во ґссmрjю, и3 посади2 | на ґлaи и3 на ґвHрэ, рэкaхъ гwзaнскихъ, и3 въ предёлэхъ ми1дскихъ: |
|
12
|
12
|
| за те, що вони не слухали голосу Господа Бога свого і переступили завіт Його, усе, що заповів Мойсей раб Господній, вони і не слухали і не виконували. | понeже не послyшаша глaса гDа бGа своегw2 и3 преступи1ша завётъ є3гw2, вс‰ є3ли6ка заповёда мwmсeй рaбъ гDень, и3 не послyшаша, и3 не сотвори1ша. |
|
13
|
13
|
| У чотирнадцятий рік царя Єзекії пішов Сеннахирим, цар Ассирійський, проти всіх укріплених міст Іуди і взяв їх. | И# въ четвертоенaдесzть лёто царS є3зекjи, взhде сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій на грaды їyдины твє1рдыz и3 взsтъ |. |
|
14
|
14
|
| І послав Єзекія, цар Юдейський, до царя Ассирійського в Лахис сказати: винен я; відійди від мене; що накладеш на мене, я внесу. І наклав цар Ассирійський на Єзекію, царя Юдейського, триста талантів срібла і тридцять талантів золота. | И# послA є3зекjа цaрь їyдинъ послы2 къ царю2 ґссmрjйску въ лахjсъ, глаг0лz: согрэши1хъ, возврати1сz t менє2: є4же ѓще возложи1ши на мS, то2 понесY. И# возложи2 цaрь ґссmрjйскій на є3зекjю царS їyдина три1ста талaнтъ сребрA и3 три1десzть талaнтwвъ злaта. |
|
15
|
15
|
| І віддав Єзекія все срібло, яке знайшлося в домі Господньому і в скарбницях дому царського. | И# дадE є3зекjа всE сребро2 њбрётшеесz въ домY гDни и3 въ сокр0вищихъ д0му царeва. |
|
16
|
16
|
| У той час зняв Єзекія золото з дверей дому Господнього і з дверних стовпів, які позолотив Єзекія, цар Юдейський, і віддав його цареві Ассирійському. | Во врeмz џно ссэчE є3зекjа цaрь їyдинъ двє1ри хрaма гDнz и3 ўтвержє1ніz, ±же позлати2 є3зекjа цaрь їyдинъ, и3 дадE и5хъ царю2 ґссmрjйску. |
|
17
|
17
|
| І послав цар Ассирійський Тартана і Рабсариса і Рабсака з Лахиса до царя Єзекії з великим військом у Єрусалим. І пішли, і прийшли до Єрусалима; і пішли, і прийшли, і стали біля водопроводу верхнього ставу, що на дорозі поля білильного. | И# послA цaрь ґссmрjйскъ fарfaна и3 равосaиа и3 раpaка t лахjса на їеrли1мъ къ царю2 є3зекjи съ си1лою тsжкою ѕэлw2. И# взыд0ша, и3 пріид0ша ко їеrли1му, и3 стaша ў водотeчи купёли вhшніz, ћже є4сть на пути2 селA бэли1лнагw, |
|
18
|
18
|
| І кликали вони царя. І вийшов до них Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар, і Іоах, син Асафів. | и3 возопи1ша ко є3зекjи. И# и3зhде къ ни6мъ є3ліакjмъ сhнъ хелкjевъ строи1тель, и3 сwмнaсъ книг0чій, и3 їwaсъ сhнъ сафaтовъ воспоминaтель. |
|
19
|
19
|
| І сказав їм Рабсак: скажіть Єзекії: так говорить цар великий, цар Ассирійський: що це за уповання, на яке ти сподіваєшся? | И# речE къ ни6мъ раpaкъ: рцhте нн7э ко є3зекjи: си1це глаг0летъ цaрь вели1кій, цaрь ґссmрjйскій: что2 ўповaніе сіE, на нeже ўповaеши; |
|
20
|
20
|
| Ти говорив тільки пусті слова: для війни потрібні порада і сила. Нині ж на кого ти уповаєш, що відокремився від мене? | рeклъ є3си2: т0кмw словесA ўстeнъ, совётъ и3 си1ла на брaнь: нн7э u5бо на кого2 надёжду tвeрглъ є3си2 менE; |
|
21
|
21
|
| Ось, ти думаєш опертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хто обіпреться на неї, увійде йому в руку і проколе її. Такий фараон, цар Єгипетський, для всіх, хто уповає на нього. | нн7э съ, надёешисz ты2 на жeзлъ тр0стzный сл0мленый сeй, на є3гЂпетъ ли; нaньже ѓще њпрeтсz мyжъ, вни1детъ въ рyку є3гw2 и3 пронзeтъ ю5: тaкw фараHнъ цaрь є3гЂпетскій всBмъ надёющымсz нaнь: |
|
22
|
22
|
| А якщо ви скажете мені: «на Господа Бога нашого ми уповаємо», то чи на того, якого висоти і жертовники знищив Єзекія, і сказав Іуді та Єрусалиму: «перед цим тільки жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі»? | и3 ѓще мнЁ речeте: на гDа бGа надёемсz: не т0й ли сeй, є3гHже и3 tстaви є3зекjа высHкаz є3гw2 и3 жeртвенники є3гw2, и3 речE їyдэ и3 їеrли1му: покл0нитесz пред8 жeртвенникомъ си1мъ во їеrли1мэ; |
|
23
|
23
|
| Отже, вступи в союз з господарем моїм царем Ассирійським: я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них? | и3 нн7э соедини1тесz съ господи1номъ мои1мъ царeмъ ґссmрjйскимъ, и3 дaмъ тебЁ двЁ тhсzщы к0ней, ѓще м0жеши и3мёти всaдники на нS: |
|
24
|
24
|
| Як тобі подолати й одного вождя з найменших слуг господаря мого? І уповаєш на Єгипет заради колісниць і коней? | и3 кaкw tврати1ши лицE топaрха є3ди1нагw t рабHвъ господи1на моегw2 малёйшихъ, и3 ўповaлъ є3си2 сaмъ на є3гЂпетъ, на колєсни1цы и3 к0ни; |
|
25
|
25
|
| Притому ж хіба я без волі Господньої пішов на місце це, щоб зруйнувати його? Господь сказав мені: «піди на землю цю і розори її». | и3 нн7э u5бо є3дA без8 гDа взыд0хомъ на мёсто сіE, є4же потреби1ти и3 речE бо гDь ко мнЁ: взhди на зeмлю сію2 и3 потреби2 ю5. |
|
26
|
26
|
| І сказав Єлиаким, син Хелкиїн, і Севна й Іоах Рабсаку: говори рабам твоїм арамейською, тому що розуміємо ми, а не говори з нами юдейською, щоб не розумів народ, що на стіні. | И# речE є3ліакjмъ сhнъ хелкjинъ и3 сwмнaсъ и3 їwaсъ ко раpaку: глаг0ли нн7э ко nтрокHмъ твои6мъ сЂрски, ћкw слhшимъ мы2, ґ не глаг0ли къ нaмъ їудeйски, и3 почто2 глаг0леши во ќшы людjй, и5же на стэнЁ; |
|
27
|
27
|
| І сказав їм Рабсак: хіба тільки до господаря твого і до тебе послав мене господар мій сказати ці слова? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами. | И# речE къ ни6мъ раpaкъ: є3дA къ господи1ну твоемY и3 къ тебЁ послa мz господи1нъ м0й глаг0лати словесA сі‰; не къ мужє1мъ ли сэдsщымъ на стэнЁ, є4же ћсти и5мъ гн0й св0й и3 пи1ти и5мъ сeчь свою2 съ вaми вкyпэ; |
|
28
|
28
|
| І встав Рабсак і виголосив гучним голосом юдейською, і говорив, і сказав: слухайте слово царя великого, царя Ассирійського! | И# стA раpaкъ, и3 возопи2 глaсомъ вели1кимъ їудeйски, и3 глаг0ла, и3 речE: слhшите словесA вели1кагw царS ґссmрjйска: |
|
29
|
29
|
| Так говорить цар: нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може вас врятувати від руки моєї; | си1це глаг0летъ цaрь: да не возн0ситъ вaсъ цaрь є3зекjа словесы2, понeже не возм0жетъ вaсъ и3з8sти и3з8 руки2 моеS: |
|
30
|
30
|
| і нехай не обнадіює вас Єзекія Господом, говорячи: «врятує нас Господь і не буде місто це віддане в руки царя Ассирійського». | и3 да не њбнадeживаетъ вaсъ є3зекjа гDемъ, глаг0лz: и3з8имaz и4зметъ вы2 гDь, и3 не и4мать предaтисz грaдъ сeй въ руцЁ царS ґссmрjйска: |
|
31
|
31
|
| Не слухайте Єзекії. Тому що так говорить цар Ассирійський: примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя, | не послyшайте є3зекjи, ћкw си1це глаг0летъ цaрь ґссmрjйскій: сотвори1те со мн0ю благословeніе и3 и3зыди1те ко мнЁ, и3 да піeтъ мyжъ t віногрaда своегw2, и3 мyжъ вкyситъ t см0квей свои1хъ, и3 да піeтъ в0ду t р0ва своегw2, |
|
32
|
32
|
| поки я не прийду і не візьму вас у землю таку саму, як і ваша земля, у землю хліба і вина, у землю плодів і виноградників, у землю оливкових дерев і меду, і будете жити, і не помрете. Не слухайте ж Єзекії, який зваблює вас, говорячи: «Господь врятує нас». | д0ндеже пріидY и3 поимY вы2 въ зeмлю (таковY) ћкоже землS вaша, землS пшени1цы и3 вінA, и3 хлёбwвъ и3 віногрaдwвъ, землS мaсличинъ є3лeа и3 мeда, и3 жи1ви бyдете и3 не ќмрете: и3 не послyшайте є3зекjи, ћкw прельщaетъ вы2, глаг0лz: гDь ны2 и3збaвитъ: |
|
33
|
33
|
| Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя Ассирійського? | є3дA и3збавлsюще и3збaвиша б0зи kзhкwвъ кjйждо и4хъ свою2 странY и3з8 руки2 царS ґссmрjйска; |
|
34
|
34
|
| Де боги Емафа й Арпада? Де боги Сепарваїма, Ени та Івви? Чи врятували вони Самарію від руки моєї? | гдЁ є4сть б0гъ є3мafа и3 ґрфaда; гдЁ є4сть б0гъ сепфаруjма, ґнA и3 ґвA; є3дA и3збaвиша самарjю и3з8 рукY моє1ю; |
|
35
|
35
|
| Хто з усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? Так невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї? | кто2 во всёхъ бозёхъ земнhхъ, и4же и3збaвиша зeмли и3 t руки2 моеS; и3 кaкw и4зметъ гDь їеrли1ма и3з8 руки2 моеS; |
|
36
|
36
|
| І мовчав народ і не відповідали йому ні слова, тому що був наказ царя: «не відповідайте йому». | И# ўмолк0ша лю1діе и3 не tвэщaша є3мY сл0ва, ћкw заповёда и5мъ цaрь глаг0лz: не tвэщaйте є3мY. |
|
37
|
37
|
| І прийшов Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар і Іоах, син Асафів, діловод, до Єзекії в розідраному одягу, і переказали йому слова Рабсакові. | И# вни1де є3ліакjмъ сhнъ хелкjинъ строи1тель, и3 сwмнaсъ книг0чій, и3 їwaсъ сhнъ сафaтовъ воспоминaтель ко є3зекjи, раздрaвше ри6зы сво‰, и3 возвэсти1ша є3мY словесA раpaкwва. |
|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| Коли почув це цар Єзекія, то роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній. | И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь є3зекjа, и3 раздрA ри6зы сво‰, и3 њблечeсz во врeтище, и3 вни1де въ д0мъ гDень. |
|
2
|
2
|
| І послав Єлиакима, начальника палацу, і Севну писаря, і старших священиків, покритих веретищем, до Ісаї пророка, сина Амосового. | И# послA є3ліакjма строи1телz, и3 сwмнaса книг0чіа и3 старёйшины жерцє1въ њблечє1ны во врeтище ко и3сaіи прbр0ку сhну ґмHсову. |
|
3
|
3
|
| І вони сказали йому: так говорить Єзекія: день скорботи і покарання і посоромлення — день цей; тому що дійшли немовлята до отвору утроби материнської, а сили немає народити. | И# рёша є3мY: си1це глаг0летъ є3зекjа: дeнь ск0рби и3 њбличeніz и3 прогнёваніz дeнь сeй, ћкw пріид0ша сhнове дaже до болэзнорождeніz, и3 крёпости нёсть раждaющей: |
|
4
|
4
|
| Може, почує Господь Бог твій усі слова Рабсака, якого послав цар Ассирійський, господар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь Бог твій. Принеси ж молитву за тих, що залишилися, які перебувають ще живими. | ѓще кaкw послyшаетъ гDь бGъ тв0й всёхъ словeсъ раpaковыхъ, є3г0же и3 послA цaрь ґссmрjйскій господи1нъ є3гw2 поноси1ти бGу жив0му и3 хyлити словесы2, и5хже слhша гDь бGъ тв0й, и3 пріими2 моли1тву њ њстaнцэ њбрэтaющемсz. |
|
5
|
5
|
| І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї, | И# пріид0ша џтроцы царS є3зекjи и3 ко и3сaіи. |
|
6
|
6
|
| і сказав їм Ісая: так скажіть господарю вашому: так говорить Господь: не бійся слів, які ти чув, якими ганьбили Мене слуги царя Ассирійського. | И# речE и5мъ и3сaіа: си1це рцhте господи1ну вaшему: тaкw гlетъ гDь: не ўб0йсz t лицA словeсъ, и5хже слhшалъ є3си2, и4миже похyлиша мS џтроцы царS ґссmрjйска: |
|
7
|
7
|
| Ось Я пошлю в нього дух, і він почує вістку, і повернеться в землю свою, і Я вражу його мечем на землі його. | сE, ѓзъ даю2 є3мY дyха, и3 ўслhшитъ возвэщeніе и3 возврати1тсz въ зeмлю и3 свою2: и3 низложY є3го2 nрyжіемъ въ земли2 и3 є3гw2. |
|
8
|
8
|
| І повернувся Рабсак, і знайшов царя Ассирійського, який воював проти Ливни, тому що він чув, що той відійшов від Лахиса. | И# возврати1сz раpaкъ и3 њбрёте и3 царS ґссmрjйска вою1юща на л0вну: ўслhша бо, ћкw tступи2 t лахjса. |
|
9
|
9
|
| І почув він про Тиргака, царя Ефіопського; йому сказали: ось, він вийшов воювати з тобою. І знову послав він послів до Єзекії сказати: | И# слhша њ fарaкэ цари2 є3fі0пстэмъ, глаг0лz: сE, и3зhде рaтоватисz съ тоб0ю. И# возврати1сz и3 послA послы2 ко є3зекjи, глаг0лz: тaкw рцhте є3зекjи царю2 їудeйску: |
|
10
|
10
|
| так скажіть Єзекії, царю Юдейському: нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «не буде відданий Єрусалим до рук царя Ассирійського». | да не возн0ситъ тS бGъ тв0й, на нег0же ты2 надёешисz глаг0лz: не и4мать прeданъ бhти їеrли1мъ въ рyцэ и3 царS ґссmрjйска: |
|
11
|
11
|
| Адже ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, наклавши на них закляття, — і чи ти уцілієш? | сE, ты2 слhшалъ є3си2 вс‰, є3ли6ка и3 сотвори1ша цaріе ґссmрjйстіи всBмъ землeмъ, є4же проклsти и5хъ, и3 ты2 ли и3збyдеши; |
|
12
|
12
|
| Боги народів, яких розорили батьки мої, чи врятували їх? Чи врятували Гозан, і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Фалассарі? | є3дA и3збавлsюще и3збaвиша и4хъ и3 б0зи kзhкwвъ, и5хже расточи1ша nтцы2 и3 мои2, гwзaну и3 харaну, и3 фарeсу и3 сhны є3дHмли, и5же во fалассaрэ; |
|
13
|
13
|
| Де цар Емафа, і цар Арпада, і цар міста Сепарваїма, Ени та Івви? | гдЁ є4сть цaрь є3мafовъ и3 цaрь и3 ґрфaдовъ; и3 гдЁ є4сть цaрь грaда сепфаруjма, ґнA и3 ґвA; |
|
14
|
14
|
| І взяв Єзекія лист із руки послів, і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім, | И# пріsтъ цaрь є3зекjа кни6ги t руки2 послHвъ и3 прочтE |: и3 вни1де въ хрaмъ гDень, и3 разгнY и4хъ є3зекjа пред8 гDемъ, |
|
15
|
15
|
| і молився Єзекія перед лицем Господнім і говорив: Господи Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств земних, Ти створив небо і землю. | и3 моли1сz є3зекjа пред8 гDемъ и3 речE: гDи б9е ї}левъ, сэдsй на херувjмэхъ, ты2 є3си2 и3 бGъ є3ди1нъ бо всёхъ цaрствіихъ земли2, ты2 сотвори1лъ є3си2 нeбо и3 зeмлю: |
|
16
|
16
|
| Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй [мене]; відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Сеннахирима, який послав ганьбити [Тебе,] Бога живого! | приклони2, гDи, ќхо твоE и3 ўслhши мS: tвeрзи, гDи, џчи твои2 и3 ви1ждь, и3 ўслhши словесA сеннахирjма, ±же послA поношaz тебЁ бGу жи1ву: |
|
17
|
17
|
| Правда, о, Господи, царі ассирійські розорили народи і землі їхні, | ћкw пои1стиннэ, гDи, њпустоши1ша цaріе ґссmрjйстіи kзhки, |
|
18
|
18
|
| і покидали богів їхніх у вогонь; але це не боги, а творіння рук людських, дерево і камінь; тому і знищили їх. | и3 дaша б0ги и5хъ на џгнь, ћкw не б0зи бёша, но дэлA рукY человBчу, древA и3 кaмєніz, и3 погуби1ша |: |
|
19
|
19
|
| І нині, Господи Боже наш, спаси нас від руки його, і дізнаються всі царства землі, що Ти, Господи, Бог єдиний. | и3 нн7э, гDи б9е нaшъ, сп7си2 ны2 и3з8 руки2 є3гw2, и3 ўразумёютъ вс‰ ц†рствіz земли2, ћкw ты2 є3си2 гDь бGъ є3ди1нъ. |
|
20
|
20
|
| І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: так говорить Господь Бог Ізраїлів: те, про що ти молився Мені проти Сеннахирима, царя Ассирійського, Я почув. | И# послA и3сaіа сhнъ ґмHсовъ ко є3зекjи, глаг0лz: тaкw гlетъ гDь бGъ си1лъ, бGъ ї}левъ: слhшахъ, њ ни1хже моли1лсz є3си2 ко мнЁ, њ сеннахирjмэ царЁ ґссmрjйстэ. |
|
21
|
21
|
| Ось слово, яке прорік Господь про нього: знехтує тебе, насміється з тебе незаймана дочка Сиона; услід тобі похитає головою дочка Єрусалима. | сіE сл0во, є4же гlа гDь на него2: ўничижи2 тS и3 поругaсz тебЁ дэви1ца и3 дщи2 сіHнz, над8 тоб0ю глав0ю своeю покивA дщи2 їеrли1млz: |
|
22
|
22
|
| Кого ти ганив і ганьбив? І на кого ти підніс голос і підняв так високо око своє? На Святого Ізраїлевого! | комY поноси1лъ є3си2, и3 кого2 похyлилъ є3си2; и3 на кого2 вознeслъ є3си2 глaсъ, и3 воздви1глъ є3си2 на высотY џчи твои2; на с™aго ї}лева. |
|
23
|
23
|
| Через послів твоїх ти ганив Господа і сказав: «з безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав великі кедри його, добірні кипариси його, і прийшов на саме крайнє пристановище його, у гай саду його; | рук0ю послHвъ твои1хъ поносилъ є3си2 гDу, и3 рeклъ є3си2: со мн0жествомъ колесни1цъ мои1хъ взhду ѓзъ на вhшнюю чaсть горы2 лівaнскіz, и3 ўсэкY вели1чество t кє1дръ є3S и3 и3збр†нныz кmпарjсwвъ є3S, и3 пріидY въ среди1ну чaщи карми1лскіz: |
|
24
|
24
|
| і відкопував я, і пив воду чужу, і висушу ступнями ніг моїх усі ріки єгипетські». | ѓзъ и3зсуши1хъ, и3 піsхъ в0ды чужды6z, и3 њпустоши1хъ стопaми н0гъ мои1хъ вс‰ рёки њкрє1стныz: |
|
25
|
25
|
| Хіба ти не чув, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш укріплені міста, перетворюючи на купи руїн? | є3дA не слhшалъ є3си2; и3здaвна ю5 сотвори1хъ, t днjй пeрвыхъ создaхъ ю5 и3 принес0хъ ю5: и3 бhсть въ х0лмы пресeлникwвъ вою1юшихъ грaды твє1рды: |
|
26
|
26
|
| І жителі їх зробилися малопотужні, тремтять і залишаються в соромі. Вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як парості на покрівлях і обпалений хліб, раніше ніж виколосився. | и3 живyщіи въ ни1хъ и3знемог0ша рук0ю, сотрzс0шасz и3 постыдёшасz, бhша (ћкw) травA сeлнаz, и3ли2 ѕлaчно бhліе, ѕлaкъ и4же на здaніихъ, и3 попрaніz проти1ву стоsщагw: |
|
27
|
27
|
| Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я все знаю; знаю і зухвалість твою проти Мене. | и3 сэдёніе твоE, и3 и3сх0дъ тв0й, и3 вх0дъ тв0й разумёхъ, и3 гнёвъ тв0й на мS, |
|
28
|
28
|
| За твою зухвалість проти Мене і за те, що гординя твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє в ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою прийшов ти. | занeже разгнёвалсz є3си2 на мS и3 шyмъ тв0й вни1де во ќшы мои2, и3 вложY ќдицу мою2 въ н0здри тво‰ и3 браздY во ўстнЁ твои2, и3 возвращY тS по пути2, и4мже пришeлъ є3си2. |
|
29
|
29
|
| І ось тобі, [Єзекіє,] знамення: їжте в цей рік те, що виросло від упалого зерна, і в другий рік — самородне, а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади і їжте плоди їх. | И# сіE тебЁ знaменіе, (є3зекjе): ћждь въ сіE лёто прозzб†ющаz саморHднаz, и3 въ лёто втор0е прозzб†ющаz, и3 въ лёто трeтіе сёйте сёмена и3 жни1те, сади1те віногрaды, и3 да ћсте пл0дъ и4хъ: |
|
30
|
30
|
| І вціліле в домі Іудиному, що залишилося, пустить знову корінь внизу і принесе плід вгорі, | и3 приложи1тъ спaсшеесz д0му їyдова, њстaвшеесz, к0рень д0лэ, и3 сотвори1тъ пл0дъ горЁ, |
|
31
|
31
|
| тому що з Єрусалима вийде залишок, і спасенне від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це. | ћкw и3з8 їеrли1ма и3зhдетъ њстaнокъ, и3 спасaемый и3з8 горы2 сіHни: рeвность гDа си1лъ сотвори1тъ сіE. |
|
32
|
32
|
| Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не ввійде він у це місто, і не кине туди стріли, і не приступить до нього з щитом, і не насипле проти нього валу. | сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь (си1лъ) на царS ґссmрjйска: не и4мать вни1ти во грaдъ сeй, и3 не и4мать ўстрэли1ти нaмъ стрэлы2, и3 не дости1гнетъ къ немY щи1тъ, и3 не и4мать њсыпaти є3го2 землeю: |
|
33
|
33
|
| Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, і в місто це не ввійде, говорить Господь. | но путeмъ, и4мже пріи1де тёмже возврати1тсz, и3 во грaдъ сeй не и4мать вни1ти, гlетъ гDь, |
|
34
|
34
|
| Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого». | и3 защищY грaдъ сeй, є4же спcти2 є3го2 менє2 рaди и3 давjда рaди рабA моегw2. |
|
35
|
35
|
| І сталося в ту ніч: пішов ангел Господній і вразив у стані Ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч. І встали зранку, і ось усі тіла мертві. | И# бhсть въ н0щь џну, и3 сни1де ѓгGлъ гDнь и3 ўби2 t полкA ґссmрjйскагw сто2 џсмьдесzтъ и3 пsть тhсzщъ. И# востaша заyтра, и3 сE, вс‰ тр{піz мє1ртва. |
|
36
|
36
|
| І вирушив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії. | И# востA, и3 tи1де, и3 возврати1сz сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій, и3 всели1сz въ нінеvjю. |
|
37
|
37
|
| І коли він поклонявся в домі Нисроха, бога свого, то Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли в землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього. | И# бhсть є3мY клaнzющусz во хрaмэ месерaха б0га своегw2, и3 ґдрамелeхъ и3 сарасaръ сhнове є3гw2 ўби1ста є3го2 мечeмъ: сaми же бэжaста въ зeмлю ґрарaтску. И# воцари1сz ґсордaнъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| У ті дні занедужав Єзекія смертельно, і прийшов до нього Ісая, син Амосів, пророк, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, тому що помреш ти і не видужаєш. | Во днeхъ џнэхъ разболёсz є3зекjа (цaрь) да смeрти. И# вни1де къ немY и3сaіа прbр0къ сhнъ ґмHсовъ и3 речE къ немY: тaкw гlетъ гDь: заповёждь д0му твоемY, ќмреши бо ты2 и3 не бyдеши жи1въ. |
|
2
|
2
|
| І відвернувся [Єзекія] лицем своїм до стіни і молився Господу, говорячи: | И# њбрати2 є3зекjа лицE своE ко стэнЁ и3 помоли1сz ко гDу, глаг0лz: |
|
3
|
3
|
| «О, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем, і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно. | гDи помzни2 нн7э, ћкw и4стиною ходи1хъ пред8 тоб0ю и3 сeрдцемъ совершeннымъ, и3 ўгHднаz пред8 nчи1ма твои1ма сотвори1хъ. И# плaкасz є3зекjа плaчемъ вели1кимъ. |
|
4
|
4
|
| Ісая ще не вийшов з міста, як було до нього слово Господнє: | И# бsше и3сaіа є3щE посредЁ дворA, и3 бhсть сл0во гDне къ немY, гlz: |
|
5
|
5
|
| повернися і скажи Єзекії, владиці народу Мого: так говорить Господь Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої. Ось, Я зцілю тебе; у третій день підеш у дім Господній; | возврати1сz и3 рцы2 є3зекjи вождY людjй мои1хъ: тaкw гlетъ гDь бGъ давjда nтцA твоегw2: ўслhшахъ моли1тву твою2 и3 ви1дэхъ слeзы тво‰: сE, ѓзъ и3зцэлю1 тS, и3 въ дeнь трeтій взhдеши въ д0мъ гDень: |
|
6
|
6
|
| і додам до днів твоїх п’ятнадцять років, і від руки царя Ассирійського врятую тебе і місто це, і захищу місто це заради Себе і заради Давида, раба Мого. | и3 приложY къ лётwмъ твои6мъ лётъ пzтьнaдесzть, и3 t руки2 царS ґссmрjйска и3збaвлю тS и3 грaдъ сeй, и3 защищY грaдъ сeй менє2 рaди и3 давjда рaди рабA моегw2. |
|
7
|
7
|
| І сказав Ісая: візьміть пласт смокв. І взяли, і приклали до нариву; і він видужав. | И# речE и3сaіа: да в0змутъ перевsсло см0квей и3 да положaтъ на врeдъ, и3 и3зцэлёетъ. |
|
8
|
8
|
| І сказав Єзекія Ісаї: яке знамення, що Господь зцілить мене, і що піду я на третій день у дім Господній? | И# речE є3зекjа ко и3сaіи: к0е знaменіе, ћкw и3зцэли1тъ мS гDь и3 взhду въ д0мъ гDень въ дeнь трeтій; |
|
9
|
9
|
| І сказав Ісая: ось тобі знамення від Господа, що виконає Господь слово, яке Він прорік: чи вперед пройти тіні на десять ступенів, чи повернутися на десять ступенів? | И# речE и3сaіа: сіE знaменіе t гDа, ћкw сотвори1тъ гDь сл0во, є4же гlа: (х0щеши ли да) п0йдетъ стёнь дeсzть степeній, и3ли2 возврати1тсz дeсzть степeній; |
|
10
|
10
|
| І сказав Єзекія: легко тіні пересунутися вперед на десять ступенів; ні, нехай повернеться тінь назад на десять ступенів. | И# речE є3зекjа: ўд0бно стёни ўклони1тисz дeсzть степeній: ни, но да возврати1тсz стёнь на дeсzть степeній вспsть. |
|
11
|
11
|
| І воззвав Ісая пророк до Господа, і повернув тінь назад на ступенях, де вона спускалася по ступенях Ахазових, на десять ступенів. | И# возопи2 и3сaіа прbр0къ ко гDу, и3 возврати1сz стёнь по числY назaдъ дeсzть степeній. |
|
12
|
12
|
| У той час послав Беродах Баладан, син Баладана, цар Вавилонський, листи і подарунок Єзекії, бо він чув, що Єзекія був хворий. | Во врeмz џно послA марwдaхъ валадaнъ, сhнъ валадaновъ, цaрь вавmлHнскій, кни6ги и3 дaры ко є3зекjи: слhша бо, ћкw разболёсz (цaрь) є3зекjа. |
|
13
|
13
|
| Єзекія, вислухавши посланих, показав їм комори свої, срібло і золото, і пахощі, і мастила дорогі, і весь збройний дім свій і все, що знаходилося в скарбницях його; не залишалося жодної речі, яку б не показав їм Єзекія в домі своєму і в усьому володінні своєму. | И# порaдовасz є3зекjа њ ни1хъ, и3 показA и5мъ вeсь д0мъ св0й сокр0вищный, сребро2 и3 злaто, и3 ґрwмaты и3 є3лeй д0брый, и3 д0мъ сосyдwвъ и3 є3ли6ка њбрэт0шасz въ сокр0вищихъ є3гw2: и3 не бЁ мёста, є3гHже не показA и5мъ є3зекjа въ домY своeмъ и3 во всeй џбласти своeй. |
|
14
|
14
|
| І прийшов Ісая пророк до царя Єзекії і сказав йому: що говорили ці люди, і звідки вони приходили до тебе? І сказав Єзекія: із землі далекої вони приходили, з Вавилона. | И# вни1де и3сaіа прbр0къ ко є3зекjи царю2 и3 речE къ немY: что2 глаг0лаша мyжіе сjи, и3 tкyду пріид0ша къ тебЁ; и3 речE є3зекjа: t земли2 дaльніz пріид0ша ко мнЁ, t вавmлHна. |
|
15
|
15
|
| І сказав Ісая : що вони бачили в домі твоєму? І сказав Єзекія: усе, що в домі моєму, вони бачили, не залишилося жодної речі, яку я не показав би їм у скарбницях моїх. | И# речE: что2 ви1дэша въ домY твоeмъ; и3 речE є3зекjа: вс‰, є3ли6ка въ домY моeмъ, ви1дэша: нёсть въ домY моeмъ, є3гHже и5мъ не показaхъ, но и3 ±же въ сокр0вищихъ мои1хъ (ви1дэша). |
|
16
|
16
|
| І сказав Ісая Єзекії: вислухай слово Господнє: | И# речE и3сaіа ко є3зекjи: слhши сл0во гDне: |
|
17
|
17
|
| ось прийдуть дні, і взяте буде усе, що в домі твоєму, і що зібрали батьки твої до цього дня, у Вавилон; нічого не залишиться, говорить Господь. | сE, днjе грzдyтъ, речE гDь, взzт† бyдутъ вс‰, ±же въ домY твоeмъ, и3 вс‰, ±же собрaша nтцы2 твои2 до днE сегw2, вни1дутъ въ вавmлHнъ: и3 не њстaнетсz сл0во, є4же речE гDь. |
|
18
|
18
|
| Із синів твоїх, які вийдуть від тебе, яких ти народиш, візьмуть, і будуть вони євнухами в палаці царя Вавилонського. | И# сhнове твои2, и5же и3зhдутъ и3з8 тебє2, и5хже роди1ши, в0змутсz и3 бyдутъ скопцы2 въ домY царS вавmлHнскагw. |
|
19
|
19
|
| І сказав Єзекія Ісаї: благе слово Господнє, яке ти прорік. І продовжував: нехай буде мир і добробут у дні мої! | И# речE є3зекjа ко и3сaіи: блaго сл0во гDне є4же гlа: да бyдутъ ми1ръ во дни6 мо‰. |
|
20
|
20
|
| Інше про Єзекію і про всі подвиги його, і про те, що він зробив ставок і водопровід і провів воду в місто, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ є3зекjевыхъ, и3 вс‰ си1ла є3гw2, и3 є3ли6ка сотвори2, и3ст0чникъ и3 водотeчь, и3 введE в0ду во грaдъ, не сE ли, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
21
|
21
|
| І спочив Єзекія з батьками своїми, і став царем Манассія, син його, замість нього. | И# ќспе є3зекjа со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz манассjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| Дванадцяти років був Манассія, коли став царем, і п’ятдесят років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хефциба. | Сhнъ дванaдесzти лётъ манассjа, є3гдA начA цaрствовати, и3 пzтьдесsтъ пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz мaтере є3гw2 nфовjа. |
|
2
|
2
|
| І робив він неугодне в очах Господніх, наслідуючи мерзоти народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих. | И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, и3 хождaше вслёдъ мeрзостей kзhкwвъ, и5хже tрину гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ: |
|
3
|
3
|
| І знову спорудив висоти, які знищив батько його Єзекія, і поставив жертовники Ваалу, і зробив діброву, як зробив Ахав, цар Ізраїльський; і поклонявся всьому воїнству небесному, і служив йому. | и3 њбрати1сz, и3 создA высHкаz, и5же разори2 nтeцъ є3гw2 є3зекjа, и3 воздви1же жeртвенникъ ваaлу, и3 сотвори2 дубр†вы, ±же сотвори2 ґхаaвъ цaрь ї}левъ, и3 поклони1сz всeй си1лэ небeснэй и3 пораб0та и5мъ: |
|
4
|
4
|
| І спорудив жертовники в домі Господньому, про який сказав Господь: «в Єрусалимі покладу ім’я Моє». | и3 создA nлтaрь въ домY гDни, ћкоже речE гDь: во їеrли1мэ положY и4мz моE. |
|
5
|
5
|
| І спорудив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього, | И# сотвори2 nлтaрь всeй си1лэ небeснэй на двY дворY д0му гDнz: |
|
6
|
6
|
| і провів сина свого через вогонь, і чаклував, і ворожив, і завів викликувачів мерців і чаклунів; багато зробив неугодного в очах Господа, щоб прогнівити Його. | и3 провождaше сhны сво‰ чрез8 џгнь, и3 вражaше, и3 волшвє1ніz творsше, и3 сотвори2 к†пища, и3 волшє1бницы ўмн0жи твори1ти лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, є4же прогнёвати є3го2: |
|
7
|
7
|
| І поставив ідола Астарти, якого зробив у домі, про який говорив Господь Давиду і Соломону, синові його: «у домі цьому і в Єрусалимі, який Я обрав із усіх колін Ізраїлевих, Я покладу ім’я Моє повіки; | и3 постaви и3звazное дубрaвы въ хрaмэ, њ нeмже речE гDь къ давjду и3 къ соломHну сhну є3гw2: въ хрaмэ сeмъ и3 во їеrли1мэ, є3г0же и3збрaхъ t всёхъ колёнъ ї}левыхъ, и3 положY тY и4мz моE на вёки, |
|
8
|
8
|
| і не дам надалі виступити нозі ізраїльтянина із землі, яку Я дав батькам їхнім, якщо тільки вони будуть намагатися чинити згідно з усім тим, що Я повелів їм, і з усім законом, який заповів їм раб Мій Мойсей». | и3 не приложY подви1гнутисz н0зэ ї}левэ t земли2, ю4же дaхъ nтцє1мъ и4хъ, ѓще тjи соблюдyтъ вс‰ є3ли6ка заповёдахъ, по всeй зaповэди, ю4же заповёда и5мъ рaбъ м0й мwmсeй. |
|
9
|
9
|
| Але вони не послухалися; і спокусив їх Манассія до того, що вони чинили гірше за ті народи, які знищив Господь від лиця синів Ізраїлевих. | И# не послyшаша, и3 прельсти2 и5хъ манассjа, є4же сотвори1ти лукaвое пред8 nчи1ма гDнима пaче kзы6къ, ±же и3стреби2 гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ. |
|
10
|
10
|
| І говорив Господь через рабів Своїх пророків і сказав: | И# гlа гDь рук0ю рабHвъ свои1хъ прbр0кwвъ, гlz: |
|
11
|
11
|
| за те, що зробив Манассія, цар Юдейський, такі мерзоти, гірші за все те, що робили аморреї, які були раніше нього, і ввів Іуду в гріх ідолами своїми, | за сі‰, є3ли6ка сотвори2 манассjа цaрь їyдинъ мeрзwсти сі‰ лукaвыz, пaче всёхъ ±же сотвори1ша ґморрeє, и5же прeжде сегw2 бhша, и3 введE во грёхъ и3 їyду, въ кумjрэхъ свои1хъ: |
|
12
|
12
|
| за те, так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ось, Я наведу таке зло на Єрусалим і на Іуду, про яке, якщо хто почує, задзвенить в обох вухах у нього; | не тaкw: си1це гlетъ гDь бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ наведY ѕл†z на їеrли1мъ и3 на їyду, ћкw всsкому слhшащему пошумsтъ nбо‰ ќха є3гw2, |
|
13
|
13
|
| і простягну на Єрусалим мірчу вірьовку Самарії і висок дому Ахава, і витру Єрусалим так, як витирають чашу, — витруть і перекинуть її; | и3 прострY на їеrли1мъ мёру самарjйскую и3 вэсы2 д0му ґхаaвлz: и3 и3стреблю2 їеrли1ма, ћкоже и3зглаждaетсz ґлавaстръ и3зглаждaемый и3 превращaетсz въ лицE своE: |
|
14
|
14
|
| і відкину залишок наділу Мого, і віддам їх у руку ворогів їхніх, і будуть на розкрадання і розграбування усім ворогам своїм, | и3 и3зри1ну њстaнки достоsніz моегw2 и3 предaмъ и4хъ въ рyки врагHвъ и5хъ, и3 бyдутъ въ расхищeніе и3 въ плёнъ всBмъ врагHмъ свои6мъ: |
|
15
|
15
|
| за те, що вони робили неугодне в очах Моїх і прогнівляли Мене з того дня, як вийшли батьки їхні з Єгипту, і до цього дня. | понeже сотвори1ша лукaвое пред8 nчи1ма мои1ма и3 бhша прогнэвлsюще мS t днE, въ џньже и3звед0хъ nтцы2 и5хъ t земли2 є3гЂпетскіz, и3 до днE сегw2. |
|
16
|
16
|
| Ще ж пролив Манассія і дуже багато невинної крови, так що наповнив нею Єрусалим від краю до краю, крім свого гріха, що він увів Іуду в гріх — робити неугодне в очах Господніх. | Е#щe же кр0вь непови1нную и3зліS манассjа мн0гу ѕэлw2, д0ндеже нап0лни їеrли1му ўстA до ќстъ, кромЁ грэхHвъ є3гw2, и4миже во грёхъ введE їyду, сотвори1ти лукaвое пред8 nчи1ма гDнима. |
|
17
|
17
|
| Інше про Манассію і про все, що він зробив, і про гріхи його, в чому він згрішив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ манассjиныхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, и3 грёхъ є3гw2, и4мже согрэши2, не сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
18
|
18
|
| І спочив Манассія з батьками своїми, і похований у саду біля дому його, в саду Уззи. І став царем Аммон, син його, замість нього. | И# ќспе манассjа со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть въ вертогрaдэ д0му своегw2, въ вертогрaдэ џзы. И# воцари1сz ґммHнъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2: |
|
19
|
19
|
| Двадцяти двох років був Аммон, коли став царем, і два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Мешуллемеф, дочка Харуца, з Ятби. | сhнъ двaдесzти двY лётъ бЁ ґммHнъ, є3гдA начA цaрствовати и3 двA лBта цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 месоллaмъ, дщи2 ґрyсова и3з8 їетeвы. |
|
20
|
20
|
| І робив він неугодне в очах Господніх так, як робив Манассія, батько його; | И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, ћкоже сотвори2 манассjа nтeцъ є3гw2, |
|
21
|
21
|
| і ходив тією ж точно дорогою, якою ходив батько його, і служив ідолам, яким служив батько його, і поклонявся їм, | и3 хождaше по всемY пути2, и4мже ходи2 nтє1цъ є3гw2, и3 пораб0та кумjрwмъ, и5мже пораб0та nтeцъ є3гw2, и3 поклони1сz и5мъ: |
|
22
|
22
|
| і залишив Господа Бога батьків своїх, не ходив путями Господніми. | и3 њстaви гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, и3 не ходи2 путeмъ гDнимъ. |
|
23
|
23
|
| І вчинили змову слуги Аммонові проти нього, й умертвили царя в домі його. | И# востaша џтроцы ґммHновы нaнь и3 ўмертви1ша царS въ домY є3гw2. |
|
24
|
24
|
| Але народ землі перебив усіх, хто був у змові проти царя Аммона; і поставив народ царем над землею Іосію, сина його, замість нього. | Лю1діе же земли2 (тоS) и3зби1ша всёхъ востaвшихъ на царS ґммHна, и3 воцари1ша лю1діе земли2 тоS їwсjю сhна є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
25
|
25
|
| Інше про Аммона, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ ґммHновыхъ, є3ли6ка сотвори2, не сE ли, сі‰ напи6сана и3 въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
26
|
26
|
| І поховали його в гробниці його, в саду Уззи. І став царем Іосія, син його, замість нього. | И# погреб0ша є3го2 во гр0бэ є3гw2 въ вертогрaдэ џзинэ. И# воцари1сz їwсjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| Восьми років був Іосія, коли став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієдида, дочка Адаії, з Боцкафи. | Сhнъ nсми2 лётъ бЁ їwсjа, є3гдA начA цaрствовати, и3 три1десzть є3ди1но лёто цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 їедідA, дщи2 є3дeева, t васурHfа. |
|
2
|
2
|
| І робив він угодне в очах Господніх, і ходив у всьому путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч. | И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима, и3 хождaше во всёхъ путeхъ давjда nтцA своегw2, не соврати1сz ни на дeсно, ни на шyее. |
|
3
|
3
|
| У вісімнадцятий рік царя Іосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, сина Мешулламового, писаря, у дім Господній, сказавши: | И# бhсть во nсмоенaдесzть лёто цaрства їwсjина, въ седмhй мцcъ, послA цaрь сафaна, сhна є3зелjина, сhна месоллaмлz, книг0чію д0му гDнz, глаг0лz: |
|
4
|
4
|
| піди до Хелкії первосвященика, нехай він перерахує срібло, принесене в дім Господній, яке зібрали від народу ті, що стояли на сторожі біля порогу, | взhди къ хелкjи жерцY вели1кому и3 запечатлёй сребро2 внесeное въ д0мъ гDень, є4же собрaша стрегyщіи врaтъ t людjй, |
|
5
|
5
|
| і нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього, а ці нехай роздають його тим, хто працює в домі Господньому, на полагодження пошкоджень дому, | и3 да дадyтъ є5 въ рyки творsщихъ дэлA пристaвникwмъ въ хрaмэ гDни: да дадsтъ є5 творsщымъ дэлA въ домY гDни, є4же подкрэплsти разсBлины хрaма, |
|
6
|
6
|
| теслям і мулярам, і будівничим стін, і на купівлю дерев і тесаних каменів для лагодження дому; | древодёлємъ и3 каменосёчцємъ и3 покупaющымъ древA и3 кaменіе тeсаное на ўтверждeніе разсёлинъ хрaма. |
|
7
|
7
|
| втім, не вимагати у них звіту в сріблі, переданому в руки їхні, тому що вони чинять чесно. | Nбaче не сочислsху и4хъ њ сребрE даeмэмъ и5мъ, ћкw вёрнw тjи творsху. |
|
8
|
8
|
| І сказав Хелкія первосвященик Шафану писарю: книгу закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хелкія книгу Шафану, і він читав її. | И# речE хелкjа жрeцъ вели1кій ко сафaну книг0чію: кни1гу зак0на (б9іz) њбрэт0хъ въ домY гDни. И# дадE хелкjа кни1гу сафaну, и3 прочтE ю5. |
|
9
|
9
|
| І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: взяли раби твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього. | И# вни1де въ д0мъ гDень и3 царю2 їwсjи, и3 возвэсти2 царю2 сл0во и3 речE: сліsша раби2 твои2 сребро2 њбрётшеесz въ домY гDни, и3 дaша є5 прист†вницы въ рyки творsщымъ дэлA въ хрaмэ гDни. |
|
10
|
10
|
| І доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем. | И# речE сафaнъ книг0чіz къ царю2, глаг0лz кни1гу зак0на дадE ми2 хелкjа жрeцъ. И# прочтE ю5 сафaнъ пред8 царeмъ. |
|
11
|
11
|
| Коли почув цар слова книги закону, то роздер одяг свій. | И# бhсть ћкw ўслhша цaрь словесA кни1ги зак0нныz, и3 раздрA ри6зы сво‰, |
|
12
|
12
|
| І повелів цар Хелкії священику, й Ахикаму, синові Шафановому, й Ахбору, синові Михеїному, і Шафану писареві, й Асаії, слузі царському, говорячи: | и3 заповёда цaрь хелкjи жрецY и3 ґхікaму сhну сафaню, и3 ґховHру сhну міхeину и3 сафaну книг0чію и3 ґсаjю рабY царeву, глаг0лz: |
|
13
|
13
|
| підіть, запитайте Господа про мене і про народ і про всю Юдею щодо слів цієї знайденої книги, бо великий гнів Господній, що запалав на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити згідно з написаним для нас. | пріиди1те, и3спроси1те гDа њ мнЁ и3 њ всёхъ лю1дехъ и3 њ всeмъ їyдэ, и3 њ словесёхъ кни1ги њбрётшіzсz сеS, ћкw вели1къ гнёвъ гDень разжжeный на нaсъ, понeже не послyшаша nтцы2 нaши словeсъ кни1ги сеS, є4же твори1ти по всBмъ напи1саннымъ на ны2. |
|
14
|
14
|
| І пішов Хелкія священик, і Ахикам, і Ахбор, і Шафан, і Асаія до Олдами пророчиці, дружини Шаллума, сина Тикви, сина Хархаса, хоронителя одягу, — жила ж вона в Єрусалимі, у другій частині, — і говорили з нею. | И# и4де хелкjа жрeцъ и3 ґхікaмъ, и3 ґховHръ и3 сафaнъ и3 ґсаjасъ ко џлдaмэ прор0чицэ, женЁ сели1ма сhна fекyева, сhна ґрaса ризохрани1телz: и3 сіS живsше во їеrли1мэ въ масeнэ: и3 глаг0лаша къ нeй по семY. |
|
15
|
15
|
| І вона сказала їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: скажіть чоловіку, який послав вас до мене: | И# речE и5мъ: си1це гlетъ гDь бGъ ї}левъ: рцhте мyжеви послaвшему вы2 ко мнЁ: |
|
16
|
16
|
| так говорить Господь: наведу зло на місце це і на жителів його, — усі слова книги, яку читав цар Юдейський. | тaкw гlетъ гDь: сE, ѓзъ наведY ѕл†z на мёсто сіE и3 на живyщыz въ нeмъ, вс‰ словесA кни6жнаz, ±же прочтE цaрь їyдинъ: |
|
17
|
17
|
| За те, що залишили Мене, і кадять іншим богам, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх, запалав гнів Мій на місце це, і не погасне. | понeже њстaвиша мS и3 кадsху богHмъ други6мъ, ћкw да прогнёваютъ мS дэлесы2 рyкъ свои1хъ, и3 разжжeтсz ћрость моS на мёсто сіE и3 не ўгaснетъ: |
|
18
|
18
|
| А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів, про слова, що ти чув: | и3 ко царю2 їyдину послaвшему вaсъ вопроси1ти гDа, си1це рцhте є3мY: тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: словесA, ±же слhшалъ є3си2, |
|
19
|
19
|
| оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Господом, почувши те, що Я прорік на місце це і на жителів його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь. | за сі‰, ћкw ўмzгчи1сz сeрдце твоE и3 смири1лсz є3си2 пред8 лицeмъ гDнимъ, ўслhшавъ є3ли6ка гlахъ на мёсто сіE и3 на живyщыz въ нeмъ, є4же бhти въ погублeніе и3 въ проклsтіе, и3 раздрaлъ є3си2 ри6зы тво‰, и3 плaкалсz предо мн0ю, и3 ѓзъ u5бо ўслhшахъ, гlетъ гDь: |
|
20
|
20
|
| За це, ось, Я приєднаю тебе до батьків твоїх, і ти покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це. І принесли цареві відповідь. | сегw2 рaди ѓзъ приложY тS ко nтцє1мъ твои6мъ, и3 соберeшисz во гр0бъ тв0й въ ми1рэ, и3 не ќзриши nчи1ма твои1ма всёхъ ѕлhхъ, ±же ѓзъ и4мамъ навести2 на мёсто сіE и3 на живyщыz въ нeмъ. |
|
Глава 23
|
Главa к7г
|
|
1
|
1
|
| І послав цар, і зібрали до нього всіх старійшин Іуди та Єрусалима. | И# возвэсти1ша сі‰ глаг0лы царeви: и3 послA цaрь, и3 собрA къ себЁ вс‰ старBйшины їyдины и3 їеrли1млzны, |
|
2
|
2
|
| І пішов цар у дім Господній, і всі Юдеї, і всі жителі Єрусалима з ним, і священики, і пророки, і весь народ, від малого до великого, і прочитав, щоб чули вони всі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому. | и3 вни1де цaрь въ д0мъ гDень, и3 вси2 мyжіе їyдины и3 вси2 живyщіи во їеrли1мэ съ ни1мъ, и3 жерцы2, и3 прbр0цы, и3 вси2 лю1діе t мaла и3 до вели1ка, и3 прочтE во ўшесA и4хъ вс‰ словесA кни1ги завёта њбрётшіzсz въ домY гDни: |
|
3
|
3
|
| Потім став цар на підвищене місце й уклав перед лицем Господнім завіт — іти слідом Господа і дотримуватися заповідей Його й одкровень Його й уставів Його від усього серця і від усієї душі, щоб виконати слова завіту цього, написаного в книзі цій. І весь народ вступив у завіт. | и3 стA цaрь ў столпA и3 завэщA завётъ пред8 гDемъ, є4же ходи1ти вслёдъ гDа и3 храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 свидBніz є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2 всёмъ сeрдцемъ и3 всeю душeю, є4же возстaвити словесA завёта сегw2, ±же пи6сана въ кни1зэ сeй. И# стaша вси2 лю1діе въ завётэ. |
|
4
|
4
|
| І повелів цар Хелкії первосвященикові та іншим священикам, які стояли на сторожі біля порогу, винести з храму Господнього всі речі, зроблені для Ваала і для Астарти і для всього воїнства небесного, і спалив їх за Єрусалимом у долині Кедрон, і повелів порох їх віднести у Вефиль. | И# заповёда цaрь хелкjи жерцY вели1кому и3 жерцє1мъ вторы6мъ и3 стрегyщымъ врaтъ и3знести2 t хрaма гDнz вс‰ сосyды сотворє1ныz ваaлу и3 дубрaвэ и3 всeй си1лэ небeснэй, и3 сожжE и3 внЁ їеrли1ма въ садимHfэ кeдрстэ и3 и3звeрже прaхъ и4хъ въ веfи1ль: |
|
5
|
5
|
| І відставив жерців, яких поставили царі юдейські, щоб звершувати куріння на висотах у містах юдейських і околицях Єрусалима, — і які кадили Ваалу, сонцю, і місяцю, і сузір’ям, і всьому воїнству небесному; | и3 сожжE хwмарjмы, и5хже дaша цaріе їyдины, и3 кадsху въ выс0кихъ и3 во градёхъ їyдиныхъ и3 во њкрeстныхъ їеrли1ма, и3 кадsщихъ ваaлу, и3 с0лнцу, и3 лунЁ, и3 планeтамъ и3 всeй си1лэ небeснэй: |
|
6
|
6
|
| і виніс Астарту з дому Господнього за Єрусалим до потоку Кедрону, і спалив її біля потоку Кедрону, і стер її на порох, і кинув порох її на цвинтар загальнонародний; | и3 и3знесE кумjръ и3з8 хрaма гDнz внЁ їеrли1ма на пот0къ кeдрскъ, и3 сожжE є3го2 въ пот0цэ кeдрстэ, и3 и3стни2 въ прaхъ, и3 ввeрже прaхъ и5хъ въ гр0бы сынHвъ людски1хъ: |
|
7
|
7
|
| і зруйнував доми блудилищні, які були при храмі Господньому, де жінки ткали одяг для Астарти; | и3 разруши2 хрaмъ кадисjмwвъ, и4же бЁ въ хрaмэ гDни, и3дёже жєны2 прzдsху ри6зы кумjру: |
|
8
|
8
|
| і вивів усіх жерців з міст юдейських, і осквернив висоти, на яких звершували куріння жерці, від Геви до Вирсавії, і зруйнував висоти перед воротами, — ту, яка біля входу у ворота Ісуса градоначальника, і ту, яка на лівій стороні біля міських воріт. | и3 возведE вс‰ жерцы2 t градHвъ їyдиныхъ, и3 њскверни2 высHкаz, и3дёже кадsху жерцы2, t гаваи2 да вирсавeи: и3 разруши2 хрaмъ врaтъ, и4же бЁ при двeрехъ врaтъ їисyса кнsзz грaднагw, и4же њшyюю входsщымъ двeрми грaда. |
|
9
|
9
|
| Утім, жерці висот не приносили жертв на жертовнику Господньому в Єрусалимі, опрісноки ж їли разом із братами своїми. | Nбaче не вхождaху жерцы2 выс0кихъ ко nлтарю2 гDню во їеrли1мэ, но т0кмw kдsху њпрэсн0ки посредЁ брaтіи своеS. |
|
10
|
10
|
| І осквернив він Тофет, що на долині синів Еннома, щоб ніхто не проводив сина свого і дочки своєї через вогонь Молоху; | И# њскверни2 тафefа, и4же въ дeбри сынHвъ є3нHмлихъ, є4же не превести2 мyжу сhна своегw2 и3 мyжу дщeре своеS мол0ху сквозЁ џгнь: |
|
11
|
11
|
| і відмінив коней, яких ставили царі юдейські сонцю перед входом у дім Господній біля кімнат Нефан-Мелеха євнуха, що у Фаруримі, колісниці ж сонця спалив вогнем. | и3 сожжE к0ни, и5хже дaша цaріе ї{дины с0лнцу во вх0дэ хрaму гDнz, при влагaлищи наfaна, царeва скопцA во фарурjмэ: и3 колесни1цу с0лнечную сожжE nгнeмъ: |
|
12
|
12
|
| І жертовники на покрівлі світлиці Ахазової, які зробили царі юдейські, і жертовники, які зробив Манассія на обох дворах дому Господнього, зруйнував цар, і скинув звідти, і викинув порох їх у потік Кедрон. | и3 nлтари6, ±же на кр0вэ г0рницы ґхaзовы, ±же сотвори1ша цaріе їyдины и3 nлтари6, и5же создA манассjа во двою2 дворY хрaма гDнz, раскопA цaрь, и3 свeрже tтyду, и3 всhпа прaхъ и5хъ въ пот0къ кeдрскъ: |
|
13
|
13
|
| І висоти, що перед Єрусалимом, праворуч від Оливної гори, що спорудив Соломон, цар Ізраїлів, Астарті, мерзоті сидонській, і Хамосу, мерзоті моавитській, і Милхому, мерзоті аммонитській, осквернив цар; | и3 хрaмъ, и4же пред8 лицeмъ їеrли1ма, њдеснyю горы2 мосfafъ, є3г0же создA соломHнъ цaрь ї}левъ ґстaртэ мeрзости сідHнстэй и3 хамHсу мeрзости мwaвли и3 молх0лу мeрзости сынHвъ ґммHнихъ, њскверни2 цaрь: |
|
14
|
14
|
| і зруйнував статуї, і вирубав діброви, і наповнив місце їх кістками людськими. | и3 сокруши2 столпы2, и3 и3скорени2 дубр†вы, и3 нап0лни мэстA и4хъ костми2 человёческими: |
|
15
|
15
|
| Також і жертовник, що у Вефилі, висоту, споруджену Ієровоамом, сином Наватовим, який увів Ізраїля в гріх, — також і жертовник той і висоту він зруйнував, і спалив цю висоту, стер на порох, і спалив діброву. | и3 nлтaрь и4же во веfи1ли выс0кій, є3г0же сотвори2 їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, и4же въ грёхъ введE ї}лz, и3 nлтaрь т0й выс0кій раскопA, и3 сокруши2 кaменіе є3гw2, и3 и3стни2 въ прaхъ, и3 сожжE кумjры. |
|
16
|
16
|
| І глянув Іосія і побачив могили, що були там на горі, і послав і взяв кістки з могил, і спалив на жертовнику, й осквернив його за словом Господнім, що проголосив чоловік Божий, який передрік події ці, [коли Ієровоам, під час свята, стояв перед жертовником. Потім, обернувшись, побачив могилу чоловіка Божого, який передрік ці події,] | И# восклони1сz їwсjа, и3 ви1дэ гр0бы сyщыz во грaдэ тaмw, и3 послA, и3 взS кHсти t грHбъ, и3 сожжE на nлтари2, и3 њскверни2 є3го2 по гlу гDню, є3г0же глаг0ла человёкъ б9ій, є3гдA стоsше їеровоaмъ въ прaздникъ пред8 nлтарeмъ: и3 њбрaщьсz возведE џчи свои2 на гр0бъ человёка б9іz глаг0лавшагw словесA сі‰. |
|
17
|
17
|
| і сказав Іосія : що це за пам’ятник, який я бачу? І сказали йому жителі міста: це могила чоловіка Божого, який приходив з Юдеї і проголосив про те, що ти робиш над жертовником Вефильським. | и3 речE: что2 моги1ла сі‰, ю4же ѓзъ ви1жду; И# рёша є3мY мyжіе грaда: гр0бъ сeй человёка б9іz є4сть, и4же пріи1де t їyды и3 проглаг0ла словесA сі‰, ±же сотвори1лъ є3си2 нн7э над8 nлтарeмъ, и4же въ веfи1ли. |
|
18
|
18
|
| І сказав він: залиште його в спокої, ніхто не чіпай кісток його. І зберегли кістки його і кістки пророка, який приходив із Самарії. | И# речE: њстaвите є3го2, да не подви1жетъ ни є3ди1нъ мyжъ костeй є3гw2. И# њстaвиша кHсти є3гw2 съ костьми2 прор0ка пришeдшагw t самарjи. |
|
19
|
19
|
| Також і всі капища висот у містах самарійських, які побудували царі ізраїльські, прогнівляючи Господа , зруйнував Іосія, і зробив з ними те саме, що зробив у Вефилі; | Е#щE и3 вс‰ хрaмы выс0кихъ сyщихъ во градёхъ самарjйскихъ, ±же сотвори1ша цaріе ї}лєвы прогнэвлsюще гDа, tвeрже їwсjа, и3 сотвори2 и5мъ вс‰ дэлA, ±же сотвори2 въ веfи1ли, |
|
20
|
20
|
| і заколов усіх жерців висот, які там були, на жертовниках, і спалив кістки людські на них, — і повернувся в Єрусалим. | и3 заклA вс‰ жерцы2 выс0кихъ сyщыz тaмw пред8 nлтарми2, и3 сожжE на ни1хъ к0сти человёчи, и3 возврати1сz во їеrли1мъ. |
|
21
|
21
|
| І повелів цар усьому народу, сказавши: «звершіть пасху Господу Богу вашому, як написано в цій книзі завіту», — | И# заповёда цaрь всeмъ лю1демъ, глаг0лz: сотвори1те пaсху гDеви бGу нaшему, ћкоже пи1сано въ кни1зэ завёта сегw2: |
|
22
|
22
|
| тому що не була звершена така пасха від днів суддів, які судили Ізраїля, і в усі дні царів ізраїльських і царів юдейських; | ћкw не бhсть пaсха сіS t днjй судjй, и4же суди1ша ї}леви, и3 во всёхъ днeхъ царeй ї}левыхъ и3 царeй їyдиныхъ: |
|
23
|
23
|
| а у вісімнадцятий рік царя Іосії була звершена ця пасха Господу в Єрусалимі. | но т0кмw во nсмоенaдесzть лёто царS їwсjи бhсть пaсха гDу во їеrли1мэ. |
|
24
|
24
|
| І викликателів мертвих, і чаклунів, і терафимів, і ідолів, і всі мерзоти, що з’являлися в землі Юдейській і в Єрусалимі, знищив Іосія, щоб виконати слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому. | Е#щE и3 волшeбники, и3 вражби1ты, и3 fерафjмы, и3 кумjры, и3 вс‰ мeрзwсти бhвшыz въ земли2 їyдинэ и3 во їеrли1мэ, и3скорени2 цaрь їwсjа, да ўтверди1тъ словесA закHннаz пи6саннаz въ кни1зэ, ю4же њбрёте хелкjа жрeцъ въ хрaмэ гDни. |
|
25
|
25
|
| Подібного до нього не було царя раніше нього, який навернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всіма силами своїми, за всім законом Мойсеєвим; і після нього не постав подібний до нього. | Под0бенъ є3мY не бhсть пред8 ни1мъ цaрь, и5же њбрати1сz къ гDеви всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 всeю душeю своeю и3 всeю си1лою своeю по всемY зак0ну мwmсeову, и3 по нeмъ не востA под0бенъ є3мY. |
|
26
|
26
|
| Однак Господь не відклав великої люті гніву Свого, якою запалав гнів Його на Іуду за всі образи, якими прогнівав Його Манассія. | Nбaче не tврати1сz гDь t ћрости гнёва своегw2 вели1кагw, и4мже воз8zри1сz гнёвомъ на їyду, на прогнBваніz, и4миже прогнёва є3го2 манассjа, |
|
27
|
27
|
| І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину місто це Єрусалим, яке Я обрав, і дім, про який Я сказав: «буде ім’я Моє там». | и3 речE гDь: є3щE и3 їyду tри1ну t лицA моегw2, ћкоже tри1нухъ ї}лz, и3 грaдъ сeй tвeргу, є3г0же и3збрaхъ, їеrли1ма, и3 хрaмъ, њ нeмже рёхъ: бyдетъ и4мz моE тY. |
|
28
|
28
|
| Інше про Іосію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ їwсjевыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царей їyдиныхъ; |
|
29
|
29
|
| У дні його пішов фараон Нехао, цар Єгипетський, проти царя Ассирійського на ріку Євфрат. І вийшов цар Іосія назустріч йому, і той умертвив його в Мегиддоні, коли побачив його. | Во днeхъ же є3гw2 взhде фараHнъ нехаw2 цaрь є3гЂпетскъ на царS ґссmрjйска на рекY є3vфрaтъ: и3 и3зhде цaрь їwсjа на срётеніе є3мY, и3 ўби2 є3го2 нехаw2 цaрь въ магеддHнэ, є3гдA є3го2 ўзрЁ. |
|
30
|
30
|
| І раби його повезли його мертвого з Мегиддона, і привезли його в Єрусалим, і поховали його в гробниці його. І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, і помазали його і поставили його царем замість батька його. | И# взsша є3го2 џтроцы є3гw2 мeртва и3з8 магеддHна и3 принес0ша є3го2 во їеrли1мъ, и3 погреб0ша є3го2 во гр0бэ є3гw2 во грaдэ давjдовэ. И# поsша лю1діе земли2 тоS їwахaза сhна їwсjина и3 помaзаша є3го2, и3 воцари1ша є3го2 вмёстw nтцA є3гw2. |
|
31
|
31
|
| Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хамуталь, дочка Єремії, з Ливни. | Сhнъ двaдесzти и3 тріeхъ лётъ бЁ їwахaзъ, внегдA начA цaрствовати и3 три2 мцcы цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґмітaла, дщи2 їеремjи и3з8 ловны2. |
|
32
|
32
|
| І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його. | И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всBмъ є3ли6ка сотвори1ша nтцы2 є3гw2. |
|
33
|
33
|
| І затримав його фараон Нехао в Ривлі, у землі Емафській, щоб він не царював у Єрусалимі, — і наклав пені на землю сто талантів срібла і [сто] талантів золота. | И# пресели2 є3го2 фараHнъ нехаw2 въ ревлaамъ въ зeмлю є3мafъ, да не цaрствуетъ во їеrли1мэ, и3 возложи2 дaнь на зeмлю тY сто2 тал†нтъ сребрA и3 сто2 тал†нтъ злaта. |
|
34
|
34
|
| І поставив фараон Нехао царем Елиакима, сина Іосіїного, замість Іосії, батька його, і перемінив ім’я його на Іоакима; Іоахаза ж узяв і відвів у Єгипет, де він і помер. | И# постaви царeмъ фараHнъ нехаw2 над8 ни1ми є3ліакjма, сhна їwсjи царS їyдина, вмёстw їwсjи nтцA є3гw2, и3 премэни2 и4мz є3мY їwакjмъ: їwахaза же взS и3 введE во є3гЂпетъ и3 ќмре тaмw. |
|
35
|
35
|
| І срібло і золото давав Іоаким фараонові; він зробив оцінку землі, щоб давати срібло за наказом фараона; від кожного з народу землі, за оцінкою своєю, він стягував срібло і золото для того, щоб віддавати фараонові Нехао. | И# сребро2 и3 злaто дадE їwакjмъ фараHну, nбaче написA зeмлю даsти сребро2 по словеси2 фараHню: мyжъ по њцэнeнію своемY даsше сребро2 и3 злaто t людjй земли2 тоS даsти фараHну нехаw2. |
|
36
|
36
|
| Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Зебудда, дочка Федаії, з Руми. | Сhнъ бЁ двaдесzти и3 пzти2 лётъ їwакjмъ, є3гдA начA цaрствовати, и3 є3динонaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 їелдaфъ, дщи2 фадаjлz, t рyмы. |
|
37
|
37
|
| І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його. | И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всBмъ є3ли6ка сотвори1ша nтцы6 є3гw2. |
|
Глава 24
|
Главa к7д
|
|
1
|
1
|
| У дні його виступив Навуходоносор, цар Вавилонський, і зробився Іоаким підвладним йому на три роки, але потім відійшов від нього. | Во днeхъ є3гw2 взhде навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, и3 бhсть є3мY їwакjмъ рaбъ три2 лBта, и3 tврати1сz, и3 tвeржесz є3гw2. |
|
2
|
2
|
| І посилав на нього Господь полчища халдеїв, і полчища сиріян, і полчища моавитян, і полчища аммонитян, — посилав їх на Іуду, щоб погубити його за словом Господа, яке Він прорік через рабів Своїх пророків. | И# послA гDь є3мY є3динопоsсники халдє1йскіz и3 є3динопоsсники сmрjйскіz, поsсники сынHвъ ґммHнихъ, и3 послA и4хъ въ зeмлю їyдову на побэждeніе по словеси2 гDню, є4же гlа рук0ю рабHвъ свои1хъ прbр0кwвъ. |
|
3
|
3
|
| За велінням Господа було це з Іудою, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манассії, за все, що він зробив; | Nбaче пріи1де по гнёву гDню на їyду, є4же tстaвити є3го2 t лицA своегw2 грBхъ рaди манассjиныхъ, по всBмъ є3ли6ка сотвори2, |
|
4
|
4
|
| і за кров невинну, яку він пролив, наповнивши Єрусалим кров’ю невинною, Господь не захотів простити. | и3 кр0вь непови1нную проліS, и3 нап0лни їеrли1мъ кр0ве непови1нныz, сегw2 рaди не восхотЁ гDь ўмлcтивитисz. |
|
5
|
5
|
| Інше про Іоакима і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських. | И# прHчаz словeсъ їwакjмовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сE ли, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
6
|
6
|
| І спочив Іоаким з батьками своїми, і став царем Ієхонія, син його, замість нього. | И# ќспе їwакjмъ со nтцы6 свои1ми, и3 воцари1сz їехонjа вмёстw є3гw2. |
|
7
|
7
|
| Цар Єгипетський не виступав більше із землі своєї, тому що взяв цар Вавилонський усе, від потоку Єгипетського до ріки Євфрату, що належало цареві Єгипетському. | И# не приложи2 ксемY цaрь є3гЂпетскій и3зhти и3з8 земли2 своеS, ћкw взS цaрь вавmлHнскій t пот0ка є3гЂпетска дaже до рэки2 є3vфрaта, вс‰ є3ли6ка бhша царS є3гЂпетска. |
|
8
|
8
|
| Вісімнадцяти років був Ієхонія, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі; ім’я матері його Нехушта, дочка Елнафана, з Єрусалима. | Сhнъ nсминaдесzти лётъ їехонjа, є3гдA начA цaрствовати, и3 три2 мцcы цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 нeсfа, дщи2 є3ланасfaна, t їеrли1ма. |
|
9
|
9
|
| І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робив батько його. | И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всемY є3ли1ко сотвори2 nтeцъ є3гw2. |
|
10
|
10
|
| У той час підступили раби Навуходоносора, царя Вавилонського, до Єрусалима, й обложили місто. | И# въ врeмz то2 взhде навуходон0соръ цaрь вавmлHнскими на їеrли1мъ, и3 бhсть грaдъ во њблежeніи. |
|
11
|
11
|
| І прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, до міста, коли раби його облягали його. | И# пріи1де навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій на грaдъ їеrли1мъ, и3 џтроцы є3гw2 w4колw њбсэдsху грaдъ. |
|
12
|
12
|
| І вийшов Ієхонія, цар Юдейський, до царя Вавилонського, він і мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, — і взяв його цар Вавилонський у восьмий рік свого царювання. | И# и3зhде їехонjа цaрь їyдинъ ко царю2 вавmлHнскому, сaмъ и3 џтроцы є3гw2, и3 мaти є3гw2, и3 кн‰зи є3гw2, и3 скопцы2 є3гw2, и3 взS є3го2 цaрь вавmлHнскій въ nсм0е лёто цaрства своегw2. |
|
13
|
13
|
| І вивіз він звідти всі скарби дому Господнього і скарби царського дому; і поламав, як прорік Господь, усі золоті сосуди, які Соломон, цар Ізраїлів, зробив у храмі Господньому; | И# и3знесE вс‰ сокрHвища tтyду с{щаz во хрaмэ гDни и3 сокр0вища д0му царeва, и3 сокруши2 вс‰ сосyды златы6z, ±же сотвори2 соломHнъ цaрь ї}левъ во хрaмэ по гlу гDню, |
|
14
|
14
|
| і виселив весь Єрусалим, і всіх князів, і все хоробре військо, — десять тисяч було переселених, — і всіх теслів і ковалів; нікого не залишилося, крім бідного народу землі. | и3 пресели2 їеrли1млzны и3 вс‰ кн‰зи, и3 си6льныz крёпостію, плёна дeсzть тhсzщъ плэни1въ, и3 всsкаго древодёлz, и3 худ0жники: и3 никт0же њстaсz, т0кмw ўб0зіи земли2 тоS: |
|
15
|
15
|
| І переселив він Ієхонію у Вавилон; і матір царя, і дружин царя, і євнухів його, і сильних землі відвів на поселення з Єрусалима у Вавилон. | и3 преведE їехонjю въ вавmлHнъ, и3 мaтерь царeву, и3 жєны2 царє1вы, и3 скопцы2 є3гw2, и3 крBпкіz земли2 тоS введE на преселeніе и3з8 їеrли1ма въ вавmлHнъ: |
|
16
|
16
|
| І все військо числом сім тисяч, і художників і будівельників тисячу, всіх хоробрих, які ходять на війну, відвів цар Вавилонський на поселення у Вавилон. | и3 вс‰ мyжы си1лы, сeдмь тhсzщъ, и3 древодBль и3 худ0жникwвъ тhсzщу, вси2 си1льніи творsщіи брaнь, и3 введE и4хъ цaрь вавmлHнскій въ преселeніе въ вавmлHнъ. |
|
17
|
17
|
| І поставив цар Вавилонський царем Матфанію, дядька Ієхонії , замість нього, і перемінив ім’я його на Седекію. | И# постaви царeмъ вавmлHнскій цaрь ватfанjю сhна є3гw2 и3 вмёстw є3гw2, и3 преложи2 и4мz є3мY седекjа. |
|
18
|
18
|
| Двадцяти одного року був Седекія, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хамуталь, дочка Єремії, з Ливни. | Сhнъ двaдесzти и3 є3ди1нагw лёта седекjа, внегдA начA цaрствовати, и3 є3динонaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 ґмітaла, дщи2 їеремjина, t ловны2. |
|
19
|
19
|
| І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робив Іоаким. | И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всемY є3ли6ка сотвори2 їwакjмъ, |
|
20
|
20
|
| Гнів Господній був над Єрусалимом і над Іудою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого. І відійшов Седекія від царя Вавилонського. | ћкw ћрость бЁ гDнz на їеrли1мэ и3 на їyдэ, д0ндеже tвeрже | t лицA своегw2. И# tвeржесz седекjа царS вавmлHнска. |
|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
| У дев’ятий рік царювання свого, у десятий місяць, у десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалима, й обложив його, і спорудив навколо нього вал. | И# бhсть въ лёто девsтое цaрства є3гw2, въ мцcъ десsтый, пріи1де навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій и3 всS си1ла є3гw2 на їеrли1мъ: и3 њбступи2 є3го2 tвсю1ду, и3 создaша w4крестъ є3гw2 бойни6цы. |
|
2
|
2
|
| І перебувало місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії. | И# бhсть грaдъ во њблежeніи до первагwнaдесzть лёта цaрства седекjина, девsтагw днE мцcа: |
|
3
|
3
|
| У дев’ятий день місяця посилився голод у місті, і не було хліба у народу землі. | и3 превозм0же во грaдэ глaдъ, и3 не бhсть хлёба лю1демъ земли2 тоS: |
|
4
|
4
|
| І взяте було місто, і побігли всі військові уночі по дорозі до воріт, між двома стінами, що біля царського саду; халдеї ж стояли навколо міста, і цар пішов дорогою до рівнини. | и3 разсёдесz грaдъ, и3 вси2 мyжіе в0инстіи и3зыд0ша н0щію путeмъ врaтъ, ±же посредЁ стёнъ, ±же сyть ў вертогрaда царeва, и3 халдeє w4крестъ грaда (бёша). И# побэжE (цaрь седекjа) путeмъ пустhннымъ: |
|
5
|
5
|
| І погналося військо халдейське за царем, і наздогнали його на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього. | и3 погнA си1ла халдeйскаz в8слёдъ царS, и3 ћша є3го2 во ґравHfе їеріхHнстэмъ, и3 всS си1ла є3гw2 разсhпасz t него2: |
|
6
|
6
|
| І взяли царя, і відвели його до царя Вавилонського в Ривлу, і вчинили над ним суд: | и3 поsша царS и3 повед0ша є3го2 къ царю2 вавmлHнску въ ревлafу: и3 глаг0ла съ ни1мъ сyдъ: |
|
7
|
7
|
| і синів Седекії закололи перед очима його, а самому Седекії осліпили очі і закували його в кайдани, і відвели його у Вавилон. | и3 сhны седек‡ины заклA пред8 nчи1ма є3гw2, и3 џчи седек‡ины и3збодE, и3 свzзA є3го2 ќзами, и3 tведE є3го2 во вавmлHнъ. |
|
8
|
8
|
| У п’ятий місяць, у сьомий день місяця, тобто в дев’ятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилонського, прийшов Навузардан, начальник охоронців, слуга царя Вавилонського, в Єрусалим | Въ мцcъ же пsтый, въ седмhй дeнь мцcа, сіE лёто девzтоенaдесzть навуходон0сора царS вавmлHнска, пріи1де навузардaнъ ґрхімагjръ, рaбъ царS вавmлHнскагw, во їеrли1мъ |
|
9
|
9
|
| і спалив дім Господній і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спалив вогнем; | и3 зажжE хрaмъ гDень и3 д0мъ царeвъ, и3 вс‰ д0мы їеrли1мли и3 вс‰ д0мы вели1кіz сожжE ґрхімагjръ: |
|
10
|
10
|
| і стіни навколо Єрусалима зруйнувало військо халдейське, що було у начальника охоронців. | и3 стёны їеrли1мли w4крестъ раскопA си1ла халдeйскаz. |
|
11
|
11
|
| І інший народ, який залишався в місті, і перебіжчиків, які передалися цареві Вавилонському, й інший простий народ виселив Навузардан, начальник охоронців. | И# њстaнокъ людjй и3збhвшихъ во грaдэ и3 впaдшихъ, и5же tпад0ша ко царю2 вавmлHнску, и3 пр0чее и3 ўтверждeніе пренесE навузардaнъ воев0да. |
|
12
|
12
|
| Тільки деяких із бідного народу землі залишив начальник охоронців працівниками у виноградниках і землеробами. | И# t ни1щихъ земли2 тоS њстaви ґрхімагjръ віногрaды блюсти2 и3 вертогрaды. |
|
13
|
13
|
| І стовпи мідні, які були в домі Господньому, і підстави, і море мідне, яке в домі Господньому, зламали халдеї, і віднесли мідь їх у Вавилон; | И# столпы2 мBдzны въ хрaмэ гDни, и3 подст†вы, и3 м0ре мёдное сyщее во хрaмэ гDни сокруши1ша халдeє, и3 взsша мёдь и4хъ во вавmлHнъ: |
|
14
|
14
|
| і тази, і лопатки, і ножі, і ложки, і всі посудини мідні, які вживалися при служінні, взяли; | и3 кон0бы, и3 котлы6 и3 фіaлы, и3 кади6лницы, и3 вс‰ сосyды мBдzныz, въ ни1хже служaху, взsша: |
|
15
|
15
|
| і кадильниці, і чаші, що було золоте і що було срібне, узяв начальник охоронців: | и3 кади6лницы, и3 фіaлы златы6z и3 срє1брzныz взS ґрхімагjръ, |
|
16
|
16
|
| стовпи числом два, море одне, і підстави, які зробив Соломон у дім Господній, — міді у всіх цих речах не було ваги. | столпы2 двA, и3 м0рz є3ди1но, и3 подст†вы, ±же сотвори2 соломHнъ хрaму гDню: не бЁ вёса мёди всёхъ сосyдwвъ. |
|
17
|
17
|
| Вісімнадцять ліктів висоти в одному стовпі; вінець на ньому мідний, а висота вінця три лікті, і сітка і гранатові яблука навколо вінця — усе з міді. Те саме і на іншому стовпі з сіткою. | Њсминaдесzти лакHтъ бhсть высотA столпA є3ди1нагw, и3 главA мёдzна на нeмъ: и3 высотA главЁ три2 л†кти, и3 на главЁ мрє1жи и3 шипки6 w4крестъ, вс‰ мBдzна: по семy же и3 ст0лпъ вторhй со мрeжею. |
|
18
|
18
|
| І взяв начальник охоронців Сераію первосвященика і Цефанію, священика другого, і трьох, що стояли на варті біля порогу. | И# поsтъ ґрхімагjръ сарeа жерцA пeрваго и3 соф0нію жерцA вторaго, и3 три2 стрaжы вр†тныz: |
|
19
|
19
|
| І з міста взяв одного євнуха, який був начальником над людьми військовими, і п’ять чоловік, які стояли перед лицем царя, що знаходилися в місті, і писаря головного у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу землі, що знаходилися в місті. | и3 t грaда взS скопцA є3ди1наго, и4же бЁ пристaвникъ над8 мyжи воeнными, и3 пsть мужeй предстоsщихъ пред8 лицeмъ царeвымъ, њбрётшихсz во грaдэ, и3 книг0чіа кнsзz си1лы, и4же стр0zше лю1ди земли2 тоS, и3 шестьдесsтъ мужeй людjй земли2 тоS њбрётшихсz во грaдэ: |
|
20
|
20
|
| І взяв їх Навузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя Вавилонського в Ривлу. | и3 поsтъ | навузардaнъ ґрхімагjръ, и3 приведE | къ царю2 вавmлHнскому въ ревлafу. |
|
21
|
21
|
| І вразив їх цар Вавилонський, і умертвив їх у Ривлі, у землі Емаф. І виселені були юдеї з землі своєї. | И# порази2 и4хъ цaрь вавmлHнскій, и3 ўмори2 | въ ревлafэ, въ земли2 є3мafwвэ. И# пресели1сz їyда свhше земли2 своеS. |
|
22
|
22
|
| Над народом же, що залишався в землі Юдейській, який залишив Навуходоносор, цар Вавилонський, — над ними поставив начальником Годолію, сина Ахикама, сина Шафанового. | И# лю1діе њстaвшіисz въ земли2 їyдовэ, и5хже њстaви навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, и3 постaви над8 ни1ми годолjю, сhна ґхікaмлz, сhна сафaнz. |
|
23
|
23
|
| Коли почули всі воєначальники, вони і люди їхні, що цар Вавилонський поставив начальником Годолію, то прийшли до Годолії в Массифу, і саме : Ісмаїл, син Нефанії, й Іоханан, син Карея, і Сераія, син Танхумефа з Нетофафа, й Ієзанія, син маахитянина, вони і люди їхні. | И# ўслhшаша вси2 кн‰зи си1лы сaми и3 мyжіе и4хъ, ћкw постaви цaрь вавmлHнскій годолjю, и3 пріид0ша къ годолjи въ массифY, и3 їсмaилъ сhнъ наfаніинъ, и3 їwанaнъ сhнъ кари1fовъ, и3 сараjа сhнъ fанамafовъ нетwфаfjтскій, и3 їез0ніа сhнъ махаff0въ, сaми и3 мyжіе и5хъ (пріид0ша). |
|
24
|
24
|
| І поклявся Годолія їм і людям їхнім, і сказав їм: не бійтеся бути підвладними халдеям, оселяйтеся на землі і служіть цареві Вавилонському, і буде добре вам. | И# клsтсz и5мъ годолjа и3 мужє1мъ и4хъ и3 речE и5мъ: не б0йтесz пришeствіz халдeєвъ: сэди1те на земли2 и3 раб0тайте царю2 вавmлHнскому, и3 добро2 бyдетъ вaмъ. |
|
25
|
25
|
| Але в сьомий місяць прийшов Ісмаїл, син Нефанії, сина Елишами, з племені царського, з десятьма людьми, й уразив Годолію, і він помер, і юдеїв і халдеїв, які були з ним у Массифі. | И# бhсть въ мцcъ седмhй, пріи1де їсмaилъ сhнъ наfанjинъ сhна є3лісaмлz t сёмене цaрска, и3 дeсzть мужeй съ ни1мъ, и3 порази2 годолjю, и3 ќмре, и3 їудeєвъ и3 халдeєвъ, и5же съ ни1мъ бsху въ массифЁ. |
|
26
|
26
|
| І встав весь народ, від малого до великого, і воєначальники, і пішли в Єгипет, тому що боялися халдеїв. | И# востaша вси2 лю1діе, t мaла и3 до вели1ка, и3 кн‰зи си1лъ, и3 внид0ша во є3гЂпетъ, ћкw ўбоsшасz t лицA халдeйска. |
|
27
|
27
|
| У тридцять сьомий рік переселення Ієхонії, царя Юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять сьомий день місяця, Евилмеродах, цар Вавилонський, у рік, коли він став царем, вивів Ієхонію, царя Юдейського, із в’язниці | И# бhсть въ лёто три1десzть седм0е преселeніz їwахjна царS їyдина, въ дванадесsтый мцcъ, въ двaдесzть седмhй дeнь мцcа, вознесE є3vілмарwдaхъ цaрь вавmлHнскій, въ лёто цaрства своегw2, главY їwахjна царS їyдина, и3 и3зведE є3го2 и3з8 д0му темни1цы є3гw2, |
|
28
|
28
|
| і говорив з ним дружньо, і поставив престіл його вище престолу царів, які були у нього у Вавилоні; | и3 глаг0ла съ ни1мъ благ†z, и3 дадE прест0лъ є3мY свhше прест0лwвъ царeй, и5же бsху съ ни1мъ въ вавmлHнэ: |
|
29
|
29
|
| і перемінив в’язничний одяг його, і він завжди мав їжу в нього, в усі дні життя його. | и3 и3змэни2 ри6зы є3гw2 темни1чныz, и3 kдsше хлёбъ съ ни1мъ всегдA, во вс‰ дни6 животA своегw2. |
|
30
|
30
|
| І утримання його, утримання постійне, видаване було йому від царя, з дня у день, в усі дні життя його. | И# пи1ща є3гw2 t д0му цaрска дaвана бsше, и3 всE и3зоби1ліе во дни6 є3гw2, во вс‰ дни6 животA є3гw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
