|
Третя книга Царств
|
Цaрствъ 3-z
|
| * У євреїв: «Перша Царів». | |
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Коли цар Давид постарів, увійшов у похилі літа, то покривали його одягом, але він не міг зігрітися. | И# цaрь давjдъ бhсть стaръ прешeдъ дни6, и3 њдэвaху є3го2 ри1зами (мн0гими), и3 не согрэвaшесz. |
|
2
|
2
|
| І сказали йому слуги його: нехай пошукають для господаря нашого царя молоду дівчину, щоб вона була з царем і доглядала за ним і лежала з ним, — і буде тепло господарю нашому, цареві. | И# рёша џтроцы є3гw2 є3мY: да пои1щутъ господи1ну нaшему царю2 дэви1цы ю4ныz, и3 предстои1тъ царeви, и3 бyдетъ грёющи є3го2, и3 да лежи1тъ съ ни1мъ, и3 согрёетсz господи1нъ нaшъ цaрь. |
|
3
|
3
|
| І шукали красиву дівчину у всіх краях Ізраїльських, і знайшли Ависагу сунамитянку, і привели її до царя. | И# и3скaша nтрокови1цы д0брыz t всегw2 предёла ї}лева, и3 њбрэт0ша ґвісaгу сумантzнhню, и3 привед0ша ю5 ко царю2. |
|
4
|
4
|
| Дівчина була дуже красива, і доглядала вона за царем і прислуговувала йому; але цар не пізнав її. | И# бЁ nтрокови1ца добрA видёніемъ ѕэлw2: и3 бhсть грёющи царS и3 служaше є3мY: цaрь же не познA є3S. |
|
5
|
5
|
| Адонія, син Аггифи, загордувавши, говорив: я буду царем. І завів собі колісниці і вершників і п’ятдесят чоловік скороходів. | И# ґдHніа сhнъ ґггjfинъ вознесeсz, глаг0лz: ѓзъ и4мамъ цaрствовати. И# сотвори2 себЁ колєсни1цы и3 к0нники, и3 пzтьдесsтъ мужeй є4же ходи1ти пред8 ни1мъ. |
|
6
|
6
|
| Батько ж ніколи не утруднював його запитанням: для чого ти це робиш? Він же був дуже красивий і народився у нього після Авессалома. | И# не возбрани2 є3мY nтeцъ є3гw2 никогдA, глаг0лz: почто2 сіE ты2 сотвори1лъ є3си2; И# бЁ т0й красeнъ зрaкомъ ѕэлw2, и3 того2 роди2 по ґвессалHмэ. |
|
7
|
7
|
| І радився він з Іоавом, сином Саруїним, і з Авиафаром священиком, і вони допомагали Адонії. | И# бёша совёти є3гw2 со їwaвомъ сhномъ сарyинымъ и3 со ґвіafаромъ їерeомъ, и3 помогaху в8слёдъ ґдHніи. |
|
8
|
8
|
| Але священик Садок і Ванея, син Іодаїв, і пророк Нафан, і Семей, і Рисій, і сильні Давидові не були на боці Адонії. | СадHкъ же їерeй и3 ванeа сhнъ їwдaевъ, и3 наfaнъ прbр0къ и3 семeй, и3 рисjй и3 сhнове си1льніи давjдwвы не бhша по ґдHніи. |
|
9
|
9
|
| І заколов Адонія овець і волів і тельців біля каменя Зохелет, що біля джерела Рогель, і запросив усіх братів своїх, синів царя, із усіма юдеянами, які служили у царя. | И# пожрE ґдHніа џвцы и3 телцы2 и3 ѓгнцы при кaмени зwелefэ, и4же бЁ бли1з8 и3ст0чника рwги1лz: и3 призвA всю2 брaтію свою2, сhны царє1вы, и3 вс‰ мyжы їyдwвы, џтроки царє1вы: |
|
10
|
10
|
| Пророка ж Нафана і Ванею, і тих сильних, і Соломона, брата свого, не запросив. | наfaна же прbр0ка и3 ванeа и3 си1льныхъ и3 соломHна брaта своегw2 не звA. |
|
11
|
11
|
| Тоді Нафан сказав Вирсавії, матері Соломона, говорячи: чи чула ти, що Адонія, син Аггифин, зробився царем, а цар наш Давид не знає про це? | И# речE наfaнъ ко вирсавjи мaтери соломHни, глаг0лz: не слhшала ли є3си2, ћкw воцари1сz ґдHніа сhнъ ґггjfинъ, господи1нъ же нaшъ давjдъ не вёсть: |
|
12
|
12
|
| Тепер, ось, я раджу тобі: рятуй життя твоє і життя сина твого Соломона. | нн7э u5бо совэщaю ти2 совётъ, и3 и3збaвиши дyшу свою2 и3 дyшу сhна твоегw2 соломHна: |
|
13
|
13
|
| Йди і ввійди до царя Давида і скажи йому: чи не клявся ти, господарю мій царю, рабі твоїй, говорячи: «син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на престолі моєму»? Чому ж воцарився Адонія? | грzди2, вни1ди къ царю2 давjду и3 речeши къ немY, глаг0лющи: не тh ли, г0споди м0й царю2, клsлсz є3си2 рабЁ твоeй, глаг0лz: ћкw соломHнъ сhнъ тв0й и4мать цaрствовати по мнЁ, и3 т0й сsдетъ на прест0лэ моeмъ; и3 что2 ћкw воцари1сz ґдHніа; |
|
14
|
14
|
| І ось, коли ти ще будеш говорити там з царем, ввійду і я слідом за тобою і доповню слова твої. | и3 сE, є3щE глаг0лющей тебЁ тaмw со царeмъ, и3 ѓзъ вни1ду в8слёдъ тебє2 и3 доп0лню словесA тво‰. |
|
15
|
15
|
| Вирсавія ввійшла до царя в спальню; цар був дуже старий, і Ависага сунамитянка прислуговувала цареві; | И# вни1де вирсавjа ко царю2 въ л0жницу. И# цaрь стaръ ѕэлw2, и3 ґвісaгъ сумантzнhнz бsше служaщи царю2. |
|
16
|
16
|
| і нахилилася Вирсавія і поклонилася цареві; і сказав цар: що тобі? | И# приклони1сz вирсавjа и3 поклони1сz царeви. И# речE цaрь: чт0 ти є4сть; |
|
17
|
17
|
| Вона сказала йому: господарю мій царю! ти клявся рабі твоїй Господом Богом твоїм: «син твій Соломон буде царювати після мене і він сяде на престолі моєму». | Nнa же речE: г0споди м0й царю2, ты2 клsлсz є3си2 пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ рабЁ твоeй, глаг0лz: ћкw сhнъ тв0й соломHнъ и4мать цaрствовати по мнЁ, и3 т0й сsдетъ на прест0лэ моeмъ: |
|
18
|
18
|
| А тепер, ось, Адонія став царем , і ти, господарю мій царю, не знаєш про це. | и3 сE, нн7э ґдHніа цaрствуетъ, тh же, г0споди м0й царю2, не вёси: |
|
19
|
19
|
| І заколов він багато волів, тельців і овець, і запросив усіх синів царських і священика Авиафара, і воєначальника Іоава; Соломона ж, раба твого, не запросив. | и3 пожрE телцы2 и3 ѓгнцы и3 џвцы во мн0жествэ, и3 созвA вс‰ сhны царє1вы, и3 ґвіafара жерцA и3 їwaва кнsзz си1лы, соломHна же рабA твоегw2 не призвA: |
|
20
|
20
|
| Але ти, господарю мій, — цар, і очі всіх ізраїльтян звернені на тебе, щоб ти оголосив їм, хто сяде на престолі господаря мого царя після нього; | тh же, г0споди м0й царю2, џчи всегw2 ї}лz къ тебЁ: да возвэсти1ши и5мъ, кто2 сsдетъ на прест0лэ господи1на моегw2 царS по нeмъ: |
|
21
|
21
|
| інакше, коли господар мій цар спочине з батьками своїми, впаде звинувачення на мене і на сина мого Соломона. | и3 бyдетъ є3гдA ќснетъ господи1нъ м0й цaрь со nтцы6 свои1ми, и3 бyду ѓзъ и3 сhнъ м0й соломHнъ грёшни. |
|
22
|
22
|
| Коли вона ще говорила з царем, прийшов і пророк Нафан. | И# сE, є3щE є4й глаг0лющей съ царeмъ, и3 наfaнъ прbр0къ пріи1де. |
|
23
|
23
|
| І сказали цареві, говорячи: ось Нафан пророк. І увійшов він до царя і поклонився цареві лицем до землі. | И# возвэсти1ша царю2, глаг0люще сE, наfaнъ прbр0къ. И# вни1де пред8 лицE царeво, и3 поклони1сz царю2 пред8 лицeмъ є3гw2 до земли2, |
|
24
|
24
|
| І сказав Нафан: господарю мій царю! чи сказав ти: «Адонія буде царювати після мене і він сяде на престолі моєму»? | и3 речE наfaнъ: г0споди м0й царю2, тh ли рeклъ є3си2: ґдHніа да цaрствуетъ по мнЁ, и3 т0й да сsдетъ на прест0лэ моeмъ; |
|
25
|
25
|
| Тому що він нині зійшов і заколов багато волів, тельців і овець, і запросив усіх синів царських і воєначальників і священика Авиафара, і ось, вони їдять і п’ють у нього і говорять: нехай живе цар Адонія! | ћкw сни1де днeсь и3 заклA телцы2 и3 ѓгнцы и3 џвцы во мн0жествэ, и3 созвA вс‰ сhны царє1вы и3 кн‰зи си1льныхъ, и3 ґвіafара їерeа: и3 сE, сyть kдyще и3 пію1ще пред8 ни1мъ, и3 рёша: да живeтъ цaрь ґдHніа: |
|
26
|
26
|
| А мене, раба твого, і священика Садока, і Ванею, сина Іодаєвого, і Соломона, раба твого, не запросив. | и3 менE самаго2 рабA твоего2, и3 садHка їерeа, и3 ванeа сhна їwдaева, и3 соломHна рабA твоего2 не звA: |
|
27
|
27
|
| Чи не сталося це з волі господаря мого царя, і чому ти не відкрив рабу твоєму, хто сяде на престолі господаря мого царя після нього? | t господи1на ли царS моегw2 бhсть глаг0лъ сeй; и3 не сказaлъ є3си2 рабY твоемY, кто2 сsдетъ на прест0лэ господи1на моегw2 царS по нeмъ; |
|
28
|
28
|
| І відповів цар Давид і сказав: покличте до мене Вирсавію. І увійшла вона і стала перед царем. | И# tвэщA цaрь давjдъ и3 речE: призови1те ми2 вирсавjю. И# вни1де (вирсавjа) пред8 царS и3 стA пред8 лицeмъ є3гw2. |
|
29
|
29
|
| І клявся цар і сказав: живий Господь, Який спасав душу мою від усякого лиха! | И# клsтсz цaрь и3 речE: жи1въ гDь, и4же и3збaви дyшу мою2 t всеS печaли: |
|
30
|
30
|
| Як я клявся тобі Господом Богом Ізраїлевим, говорячи, що Соломон, син твій, буде царювати після мене, і він сяде на престолі моєму замість мене, так я і зроблю це сьогодні. | ћкоже бо клsхтисz пред8 гDемъ бGомъ ї}левымъ, глаг0лz: ћкw соломHнъ сhнъ тв0й воцари1тсz по мнЁ, и3 т0й сsдетъ на прест0лэ моeмъ вмёстw менє2, ћкw тaкw сотворю2 є3мY въ днeшній дeнь. |
|
31
|
31
|
| І нахилилася Вирсавія лицем до землі, і поклонилася цареві, і сказала: нехай живе господар мій цар Давид повіки! | И# преклони1сz вирсавjа лицeмъ на зeмлю, и3 поклони1сz царю2 и3 речE: да живeтъ господи1нъ м0й цaрь давjдъ во вёки. |
|
32
|
32
|
| І сказав цар Давид: покличте до мене священика Садока і пророка Нафана і Ванею, сина Іодаєвого. І увійшли вони до царя. | И# речE цaрь давjдъ: призови1те мнЁ садHка жерцA и3 наfaна прbр0ка, и3 ванeа сhна їwдaева. И# внид0ша пред8 царS. |
|
33
|
33
|
| І сказав їм цар: візьміть із собою слуг господаря вашого і посадіть Соломона, сина мого, на мула мого, і привезіть його до Гиона, | И# речE и5мъ цaрь: поими1те съ соб0ю рабы6 господи1на вaшегw, и3 всади1те сhна моего2 соломHна на мскA моего2, и3 веди1те є3го2 къ гіHну, |
|
34
|
34
|
| і нехай помаже його там Садок священик і Нафан пророк на царя над Ізраїлем, і засурміть трубою і виголосіть: нехай живе цар Соломон! | и3 да помaжетъ є3го2 тaмw садHкъ їерeй и3 наfaнъ прbр0къ въ царS над8 ї}лемъ, и3 воструби1те труб0ю р0жаною и3 речeте: да живeтъ цaрь соломHнъ: |
|
35
|
35
|
| Потім проведіть його назад, і він прийде і сяде на престолі моєму; він буде царювати замість мене; йому заповідав я бути вождем Ізраїля й Іуди. | и3 и3зыди1те в8слёдъ є3гw2, и3 вни1детъ, и3 сsдетъ на прест0лэ моeмъ, и3 т0й воцари1тсz вмёстw менє2: и3 ѓзъ заповёдахъ, да бyдетъ властели1нъ над8 ї}лемъ и3 їyдою. |
|
36
|
36
|
| І відповів Ванея, син Іодаїв, царю і сказав: амінь, — нехай скаже так Господь Бог господаря мого царя! | И# tвэщA ванeа сhнъ їwдaевъ царю2 и3 речE: бyди тaкw: да ўтверди1тъ гDь бGъ глаг0лъ сeй господи1на моегw2 царS: |
|
37
|
37
|
| Як був Господь Бог з господарем моїм царем, нехай так буде Він і з Соломоном і нехай звеличить престіл його більше за престіл господаря мого царя Давида! | ћкоже бЁ гDь со господи1номъ мои1мъ царeмъ, тaкw да бyдетъ и3 съ соломHномъ, и3 да возвели1читъ прест0лъ є3гw2 пaче прест0ла господи1на моегw2 царS давjда. |
|
38
|
38
|
| І пішли Садок священик і Нафан пророк і Ванея, син Іодая, і хелефеї і фелефеї, і посадили Соломона на мула царя Давида, і повезли його до Гиона. | И# сни1де садHкъ їерeй и3 наfaнъ прbр0къ, и3 ванeа сhнъ їwдaевъ, и3 хереffJ и3 фелеffJ, и3 всади1ша соломHна на мскA царS давjда, и3 возвед0ша є3го2 къ гіHну: |
|
39
|
39
|
| І взяв Садок священик ріг з єлеєм зі скинії і помазав Соломона. І засурмили трубою, і весь народ викликував: нехай живе цар Соломон! | и3 взS садHкъ їерeй р0гъ съ є3лeемъ t ски1ніи, и3 помaза соломHна, и3 воструби2 труб0ю р0жаною, и3 рёша вси2 лю1діе: да живeтъ цaрь соломHнъ. |
|
40
|
40
|
| І весь народ проводжав Соломона, і грав народ на сопілках, і дуже радів, так що земля розсідалася від криків його. | И# взыд0ша вси2 лю1діе в8слёдъ є3гw2 и3 ликовaша въ ли1цэхъ, и3 веселsхусz весeліемъ вели1кимъ, и3 разсёдесz землS t глaса и4хъ. |
|
41
|
41
|
| І почув Адонія і всі запрошені ним, як тільки перестали їсти; а Іоав, почувши звук труби, сказав: від чого цей шум міста, що розхвилювалося? | И# слhша ґдHніа и3 вси2 звaнніи є3гw2, и3 тjи скончaша ўжE kдyще. И# слhша їwaвъ глaсъ трубы2 р0жаны и3 речE: кjй глaсъ є4сть грaда шумsща; |
|
42
|
42
|
| Ще він говорив, як прийшов Іоанафан, син священика Авиафара. І сказав Адонія: увійди; ти — чесна людина і несеш добру звістку. | И# є3щE є3мY глаг0лющу, и3 сE, їwнаfaнъ сhнъ ґвіafара їерeа пріи1де. И# речE ґдHніа: вни1ди, ћкw мyжъ си1лы ты2 є3си2, и3 благ†z возвэсти2. |
|
43
|
43
|
| І відповів Іонафан і сказав Адонії: так, господар наш цар Давид поставив Соломона царем; | И# tвэщA їwнаfaнъ и3 речE: и3звёстно, господи1нъ нaшъ цaрь давjдъ постaви соломHна царeмъ: |
|
44
|
44
|
| і послав цар з ним Садока священика і Нафана пророка, і Ванею, сина Іодая, і хелефеїв і фелефеїв, і вони посадили його на мула царського; | и3 послA съ ни1мъ цaрь садHка їерeа и3 наfaна прbр0ка, и3 ванeа сhна їwдaева, и3 хереffJ и3 фелеffJ, и3 всади1ша є3го2 на мскA царeва: |
|
45
|
45
|
| і помазали його Садок священик і Нафан пророк на царя в Гионі, і звідти вирушили з радістю, і прийшло у рух місто. Ось від чого шум, який ви чуєте. | и3 помaзаша є3го2 садHкъ їерeй и3 наfaнъ прbр0къ на цaрство въ гіHнэ, и3 взыд0ша tтyду веселsщесz, и3 возшумЁ грaдъ: сeй глaсъ, є3г0же слhшасте: |
|
46
|
46
|
| І Соломон уже сів на царському престолі. | и3 сёде соломHнъ на прест0лэ цaрстэмъ: |
|
47
|
47
|
| І слуги царя приходили поздоровити господаря нашого царя Давида, говорячи: Бог твій нехай прославить ім’я Соломона більше за твоє ім’я і нехай звеличить престіл його більше за твій престіл. І поклонився цар на ложі своєму, | и3 внид0ша раби2 царє1вы благослови1ти господи1на нaшего царS давjда, глаг0люще: да ўбlжи1тъ бGъ и4мz соломHна сhна твоегw2 пaче и4мене твоегw2, и3 да возвели1читъ прест0лъ є3гw2 пaче прест0ла твоегw2: и3 поклони1сz цaрь на nдрЁ своeмъ, |
|
48
|
48
|
| і сказав цар так: «благословенний Господь Бог Ізраїлів, Який сьогодні дав [від сімені мого] того, хто сидить на престолі моєму, і очі мої бачать це!» | и3 си1це речE цaрь: блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ, и4же дадE днeсь t сёмене моегw2 сэдsща на прест0лэ моeмъ, и3 џчи мои2 ви1дzтъ. |
|
49
|
49
|
| Тоді злякалися і встали всі запрошені, які були в Адонії, і пішли кожен своєю дорогою. | И# ўжас0шасz ќжасомъ, и3 востaша вси2 звaнніи ґдHнієвы, и3 tи1де кjйждо путeмъ свои1мъ. |
|
50
|
50
|
| Адонія ж, боячись Соломона, встав і пішов і схопився за роги жертовника. | И# ґдHніа ўбоsсz t лицA соломHнz, и3 востA и3 tи1де, и3 ћтсz за р0гъ nлтарS. |
|
51
|
51
|
| І донесли Соломону, говорячи: ось, Адонія боїться царя Соломона, і ось, він тримається за роги жертовника, говорячи: нехай поклянеться мені тепер цар Соломон, що він не умертвить раба свого мечем. | И# возвэсти1ша соломHну, глаг0люще: сE, ґдHніа ўбоsсz царS соломHна, и3 держи1тсz за р0гъ nлтарS, глаг0лz: да кленeтмисz днeсь цaрь соломHнъ, ћкw не ўбіeтъ рабA своего2 nрyжіемъ. |
|
52
|
52
|
| І сказав Соломон: якщо він буде людиною чесною, то жодна волосина його не впаде на землю; якщо ж знайдеться в ньому лукавство, то помре. | И# речE соломHнъ: ѓще бyдетъ сhнъ си1лы, ни влaсъ главы2 є3гw2 ўпадeтъ на зeмлю: ѓще же ѕл0ба њбрsщетсz въ нeмъ, ќмретъ. |
|
53
|
53
|
| І послав цар Соломон, і привели його від жертовника. І він прийшов і поклонився цареві Соломону; і сказав йому Соломон: іди в дім свій. | И# послA цaрь соломHнъ, и3 свед0ша є3го2 со nлтарS. И# вни1де, и3 поклони1сz царю2 соломHну. И# речE є3мY соломHнъ: и3ди2 въ д0мъ св0й. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Наблизився час помирати Давиду, і заповідав він синові своєму Соломону, говорячи: | И# прибли1жишасz давjду днjе ўмрeти є3мY, и3 заповёда соломHну сhну своемY, глаг0лz: |
|
2
|
2
|
| ось, я відходжу в путь усієї землі, ти ж будь твердим і будь мужнім | ѓзъ tхождY въ пyть всеS земли2: тh же крэпи1сz, и3 бyди мyжъ совершeнъ, |
|
3
|
3
|
| і зберігай завіт Господа Бога твого, ходячи путями Його і дотримуючись уставів Його і заповідей Його, і визначень Його і постанов Його, як написано в законі Мойсеєвому, щоб бути тобі розсудливим у всьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся; | и3 сохрани2 завётъ гDа бGа твоегw2, є4же ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2, храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, и3 судбы6 є3гw2 и3 свидBніz є3гw2, пи6саннаz въ зак0нэ мwmсeовэ: да разумёеши ±же сотвори1ши по всBмъ, є3ли6ка заповёдахъ тебЁ: |
|
4
|
4
|
| щоб Господь виконав слово Своє, яке Він сказав про мене, говорячи: «якщо сини твої будуть стежити за путями своїми, щоб ходити переді Мною в істині від усього серця свого і від усієї душі своєї, то не припиниться муж від тебе на престолі Ізраїлевім». | да ўтверди1тъ гDь сл0во своE, є4же речE њ мнЁ, гlz: ѓще сохранsтъ сhнове твои2 пути6 сво‰, є4же ходи1ти предо мн0ю во и4стинэ всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 всeю душeю своeю, гlz: не и3скорени1тсz тебЁ мyжъ съ прест0ла ї}лева: |
|
5
|
5
|
| Ще: ти знаєш, що зробив мені Іоав, син Саруїн, як учинив він із двома вождями війська ізраїльського, з Авениром, сином Нировим, і Амессаєм, сином Ієферовим, як він умертвив їх і пролив кров бранну під час миру, обагривши кров’ю бранною пояс на стегнах своїх і взуття на ногах своїх: | и3 ты2 вёси, є3ли6ка сотвори2 мнЁ їwaвъ сhнъ сарyинъ, є3ли6ка сотвори2 двэмA воев0дама си1лъ ї}левыхъ, ґвени1ру сhну ни1рову и3 ґмессaю сhну їеfeрову, и3 ўби2 и4хъ, и3 и3зліS крHви брaни въ ми1рэ, и3 дадE кр0вь непови1нныхъ на п0zсэ своeмъ, и4же на чрeслэхъ є3гw2, и3 на сапозЁ своeмъ сyщемъ на нозЁ є3гw2: |
|
6
|
6
|
| вчини за мудрістю твоєю, щоб не відпустити сивини його мирно в пекло. | и3 сотвори1ши по мyдрости твоeй, и3 не сведeши стaрости є3гw2 съ ми1ромъ во ѓдъ: |
|
7
|
7
|
| А синам Верзеллія галаадитянина зроби милість, щоб вони були між тими, хто годується за твоїм столом, бо вони прийшли до мене, коли я втікав від Авессалома, брата твого. | сынHмъ же верзеллjи галаадjтина сотвори1ши ми1лость, и3 да бyдутъ съ kдyщими трапeзу твою2: ћкw тaкw прибли1жишасz мнЁ, внегдA бэжaти мнЁ t лицA ґвессалHма брaта твоегw2: |
|
8
|
8
|
| Ось ще в тебе Семей, син Гери веніамитянина з Бахурима; він лихословив мене тяжким лихослів’ям, коли я йшов у Маханаїм; але він вийшов назустріч мені біля Йордану, і я поклявся йому Господом, говорячи: «я не умертвлю тебе мечем». | и3 сE, съ тоб0ю семeй сhнъ гирaнь сhнъ їеменjинъ t ваурjма, и3 т0й проклs мz проклsтіемъ г0рькимъ, въ дeнь въ џньже и3схождaхъ въ полки2: и3 т0й сни1де на срётеніе ми2 на їoрдaнъ, и3 клsхсz є3мY њ гDэ, глаг0лz: не ўбію1 тz nрyжіемъ: |
|
9
|
9
|
| Ти ж не залиш його безкарним; бо ти людина мудра і знаєш, що тобі зробити з ним, щоб звести сивину його у крові в пекло. | и3 да не њбезвини1ши є3го2, ћкw мyжъ мyдръ є3си2 ты2, и3 ўвёси что2 сотвори1ши є3мY, и3 сведeши стaрость є3гw2 съ кр0вію во ѓдъ. |
|
10
|
10
|
| І спочив Давид з батьками своїми і похований був у місті Давидовому. | И# ќспе давjдъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть во грaдэ давjдовэ. |
|
11
|
11
|
| Царював Давид над Ізраїлем сорок років: у Хевроні царював він сім років і тридцять три роки царював у Єрусалимі. | И# бhсть днjй, въ нsже цaрствова давjдъ во ї}ли, четhредесzть лётъ: въ хеврHнэ цaрствова сeдмь лётъ, во їеrли1мэ же три1десzть три2 лBта. |
|
12
|
12
|
| І сів Соломон на престолі Давида, батька свого, і царювання його було дуже міцним. | И# соломHнъ сёде на прест0лэ давjда nтцA своегw2 сhнъ дванaдесzти лётъ, и3 ўгот0васz цaрствіе є3гw2 ѕэлw2. |
|
13
|
13
|
| І прийшов Адонія, син Аггифи, до Вирсавії, матері Соломона, [і поклонився їй]. Вона сказала: чи з миром прихід твій? І сказав він: з миром. | И# вни1де ґдHніа сhнъ ґггjfинъ къ вирсавjи мaтери соломHни, и3 поклони1сz є4й. Nнa же речE: ми1ръ ли вх0дъ тв0й; И# речE: ми1ръ. |
|
14
|
14
|
| І сказав він: у мене є слово до тебе. Вона сказала: говори. | И# речE: сл0во мнЁ къ тебЁ. И# речE є3мY: глаг0ли. |
|
15
|
15
|
| І сказав він: ти знаєш, що царство належало мені, і весь Ізраїль звертав на мене погляди свої, як на майбутнього царя; але царство відійшло від мене і дісталося братові моєму, бо це було йому від Господа; | И# речE є4й: ты2 вёси, ћкw мнЁ бЁ цaрство, и3 на мS вeсь ї}ль положи2 лицE своE, є4же цaрствовати, и3 њбрати1сz цaрство, и3 бhсть брaту моемY, ћкw t гDа бhсть є3мY: |
|
16
|
16
|
| тепер я прошу тебе про одне, не відмов мені. Вона сказала йому: говори. | и3 нн7э прошeніz є3ди1нагw ѓзъ прошY t тебє2, не tврати2 лицA своегw2. И# речE є3мY вирсавjа: глаг0ли. |
|
17
|
17
|
| І сказав він: прошу тебе, поговори з царем Соломоном, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені Ависагу сунамитянку за дружину. | И# речE къ нeй: рцы2 къ соломHну царю2, ћкw не и4мать tврати1ти лицA своегw2 t тебє2, и3 дабы2 ми2 дaлъ ґвісaгу сумантzнhню въ женY. |
|
18
|
18
|
| І сказала Вирсавія: добре, я поговорю про тебе з царем. | И# речE вирсавjа: д0брэ, ѓзъ и4мамъ глаг0лати њ тебЁ къ царю2. |
|
19
|
19
|
| І увійшла Вирсавія до царя Соломона говорити йому про Адонію. Цар встав перед нею, і поклонився їй, і сів на престолі своєму. Поставили престіл і для матері царя, і вона сіла праворуч від нього | И# вни1де вирсавjа пред8 царS соломHна глаг0лати є3мY њ ґдHніи. И# востA цaрь на срётеніе є4й, и3 поклони1сz є4й, и3 сёде на прест0лэ своeмъ: и3 постaвиша прест0лъ другjй мaтери царeвэ, и3 сёде њдеснyю є3гw2, |
|
20
|
20
|
| і сказала: я маю до тебе одне невелике прохання, не відмов мені. І сказав їй цар: проси, мати моя; я не відмовлю тобі. | и3 речE є3мY: прошeніz мaла є3ди1нагw ѓзъ прошY ў тебє2, не tврати2 лицA моегw2. И# речE къ нeй цaрь: проси2, мaти моS, ћкw не tвращyсz t тебє2. |
|
21
|
21
|
| І сказала вона: дай Ависагу сунамитянку Адонії, братові твоєму, за дружину. | И# речE: дaждь ґвісaгу сумантzнhню ґдHніи брaту твоемY въ женY. |
|
22
|
22
|
| І відповідав цар Соломон і сказав матері своїй: а навіщо ти просиш Ависагу сунамитянку для Адонії? проси йому також і царство; тому що він мій старший брат, і йому священик Авиафар і Іоав, син Саруїн, [воєначальник, друг]. | И# tвэщA цaрь соломHнъ и3 речE мaтери своeй: вскyю ты2 пр0сиши ґвісaги сумантzнhни ґдHніи; є3щE проси2 є3мY и3 цaрства, ћкw т0й брaтъ м0й б0лшій менє2, и3 є3мY ґвіafаръ їерeй, и3 є3мY їwaвъ сhнъ сарyинъ воев0да дрyгъ. |
|
23
|
23
|
| І поклявся цар Соломон Господом, говорячи: те і те нехай зробить зі мною Бог і ще більше зробить, якщо не на свою душу сказав Адонія таке слово; | И# клsтсz цaрь соломHнъ гDемъ, глаг0лz: сі‰ да сотвори1тъ мнЁ бGъ и3 сі‰ да приложи1тъ, ћкw на дyшу свою2 глаг0ла ґдHніа сл0во сіE: |
|
24
|
24
|
| нині ж, — живий Господь, Який укріпив мене і посадив мене на престолі Давида, батька мого, і Який влаштував мені дім, як говорив Він, — нині ж Адонія повинен померти. | и3 нн7э жи1въ гDь, и4же ўгот0ва мS, и3 посади1 мz на прест0лэ nтцA моегw2 давjда, и3 т0й сотвори1 ми д0мъ, ћкоже гlа гDь, ћкw днeсь ќмретъ ґдHніа. |
|
25
|
25
|
| І послав цар Соломон Ванею, сина Іодаєвого, який уразив його, і він помер. | И# послA цaрь соломHнъ рук0ю ванeа сhна їwдaева, и3 ўби2 є3го2, и3 ќмре ґдHніа въ т0й дeнь. |
|
26
|
26
|
| А священику Авиафару цар сказав: іди в Анафоф на твоє поле; ти гідний смерти, але в даний час я не умертвлю тебе, бо ти носив ковчег Владики Господа перед Давидом, батьком моїм, і терпів усе, що терпів батько мій. | И# ґвіafару їерeю речE цaрь: тецы2 ты2 во ґнаfHfъ на село2 твоE, ћкw мyжъ смeрти є3си2 ты2 въ днeшній дeнь, но не ўмерщвлю2 тебE, ћкw носи1лъ є3си2 ківHтъ завёта гDнz пред8 nтцeмъ мои1мъ (давjдомъ), и3 ћкw њѕл0бленъ бhлъ є3си2 во всёхъ, и4миже њѕл0бленъ бЁ nтeцъ м0й. |
|
27
|
27
|
| І відсторонив Соломон Авиафара від священства Господнього, і сповнилося слово Господа, яке сказав Він про дім Ілія в Силомі. | И# и3згнA соломHнъ ґвіafара, є4же не бhти є3мY їерeемъ гDнимъ, ћкоже сбhтисz словеси2 гDню, є4же гlа на д0мъ и3лjевъ въ силHмэ. |
|
28
|
28
|
| Чутка про це дійшла до Іоава, — бо Іоав схилявся на бік Адонії, а на бік Соломона не схилявся, — і втік Іоав у скинію Господню і схопився за роги жертовника. | И# слyхъ д0йде до їwaва сhна сарyина, ћкw їwaвъ послёдова ґдHніи, и3 въ слёдъ соломHнь не ўклони1сz. И# бэжA їwaвъ въ ски1нію гDню, и3 ћтсz рогHвъ nлтарeвыхъ. |
|
29
|
29
|
| І донесли царю Соломону, що Іоав утік у скинію Господню і що він біля жертовника. І послав Соломон Ванею, сина Іодаєвого, говорячи: піди, умертви його [і поховай його]. | И# возвэсти1ша соломHну, глаг0люще: ћкw бэжA їwaвъ въ ски1нію гDню, и3 сE, держи1тсz рогHвъ nлтарeвыхъ. И# послA цaрь соломHнъ ко їwaву, глаг0лz: чт0 ти бhсть, ћкw ўбэжaлъ є3си2 во nлтaрь; И# речE їwaвъ: ћкw ўбоsхсz t лицA твоегw2, и3 бэжaхъ ко гDу. И# послA соломHнъ ванeа сhна їwдaева, глаг0лz: и3ди2, и3 ўбjй є3го2, и3 погреби2 є3го2. |
|
30
|
30
|
| І прийшов Ванея в скинію Господню і сказав йому: так сказав цар: виходь. І сказав той: ні, я хочу померти тут. Ванея передав це царю, говорячи: так сказав Іоав, і так відповів мені. | И# пріи1де ванeа сhнъ їwдaевъ ко їwaву въ ски1нію гDню, и3 речE є3мY: сі‰ глаг0летъ цaрь: и3зhди. И# речE їwaвъ: не и3зhду, но да здЁ ўмрY. И# возврати1сz ванeа сhнъ їwдaевъ и3 речE царю2, глаг0лz: сі‰ глаг0ла їwaвъ и3 сі‰ tвэщA мнЁ. |
|
31
|
31
|
| Цар сказав йому: зроби, як він сказав, і умертви його і поховай його, і зніми невинну кров, пролиту Іоавом, з мене і з дому батька мого; | И# речE є3мY цaрь: и3ди2 и3 сотвори2 є3мY, ћкоже речE, и3 ўбjй є3го2, и3 погреби2 є3го2, и3 tими2 днeсь кр0вь, ю4же тyне проліS їwaвъ, t менє2 и3 t д0му nтцA моегw2: |
|
32
|
32
|
| нехай поверне Господь кров його на голову його за те, що він убив двох мужів невинних і кращих за нього: вразив мечем, без відома батька мого Давида, Авенира, сина Нирового, воєначальника ізраїльського, і Амессая, сина Ієферового, воєначальника юдейського; | и3 возврати2 гDь кр0вь непрaвды є3гw2 на главY є3гw2, ћкоже нападE на двA м{жа прaвєдна и3 бл†га пaче є3гw2, и3 ўби2 и5хъ nрyжіемъ: и3 nтeцъ м0й давjдъ не разумЁ кр0ве и4хъ, ґвени1ра сhна ни1рова, воев0ду ї}лева, и3 ґмессaz сhна їеfeрова, воев0ду їyдина: |
|
33
|
33
|
| нехай обернеться кров їх на голову Іоава і на голову потомства його повіки, а Давиду і потомству його, і дому його і престолу його нехай буде мир навіки від Господа! | и3 возврати1сz кр0вь и4хъ на главY є3гw2 и3 на главY сёмене є3гw2 во вёки: давjду же и3 сёмени є3гw2, и3 д0му є3гw2, и3 прест0лу є3гw2 ми1ръ да бyдетъ до вёка t гDа. |
|
34
|
34
|
| І пішов Ванея, син Іодаїв, і вразив Іоава, і умертвив його, і він був похований у домі своєму в пустелі. | И# взhде ванeа сhнъ їwдaевъ и3 нападE на него2, и3 ўби2 є3го2, и3 погребE є3го2 въ домY є3гw2 въ пустhни. |
|
35
|
35
|
| І поставив цар Соломон Ванею, сина Іодаєвого, замість нього над військом; [управління ж царством було в Єрусалимі,] а Садока священика поставив цар [первосвящеником] замість Авиафара. [І дав Господь Соломону розуміння і мудрість дуже велику і обширний розум, як пісок при морі. І Соломон мав розум вище за розум усіх синів сходу і всіх мудрих єгиптян. І взяв за себе дочку фараона і ввів її в місто Давидове, доки не побудував дому свого і, по-перше, дому Господнього і стіни навколо Єрусалима; за сім років закінчив він будівництво. І було у Соломона сімдесят тисяч чоловік, які носили важкі речі, і вісімдесят тисяч каменосіків у горах. І зробив Соломон море і підпори, і великі лазні і стовпи, і джерело надворі і мідне море, і побудував замок і укріплення його, і розділив місто Давидове. Тоді дочка фараона перейшла з міста Давидового в дім свій, який він побудував їй; тоді побудував Соломон стіну навколо міста. І приносив Соломон тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він спорудив Господу, і куріння звершував на ньому перед Господом, і закінчив будівництво дому. Головних приставників над роботами Соломоновими було три тисячі шістсот, які керували народом, що виконував роботи. І побудував він Ассур, і Магдон, і Газер, і Вефорон вишній і Валалаф; але ці міста він побудував після побудови дому Господнього і стіни навколо Єрусалима. І ще за життя Давид заповідав Соломону, говорячи: ось у тебе Семей, син Гери, сина Ієминиїного з Бахурима; він лихословив мене тяжким лихослів’ям, коли я йшов у Маханаїм; але він вийшов назустріч мені біля Йордану, і я присягнув йому Господом, говорячи: «я не умертвлю тебе мечем». Ти ж не залиш його безкарним, бо ти людина мудра і знаєш, що тобі зробити з ним, щоб звести сивину його в крові у пекло.] | сE, съ тоб0ю семeй сhнъ гирaнь, сhнъ сёмене їеменjина, t хеврHна: сeй клsше мS клsтвою ўкори1зненною, въ дeнь въ џньже и3д0хъ въ полки2: и3 т0й сни1де въ срётеніе ми2 на їoрдaнъ, и3 клsхсz є3мY гDемъ, глаг0лz, ћкw не ўмерщвлю2 є3го2 nрyжіемъ: и3 нн7э да не њбезвини1ши є3го2, ћкw мyжъ смhсленъ є3си2 ты2, и3 разумёеши ±же сотвори1ши є3мY, и3 сведeши стaрость є3гw2 съ кр0вію во ѓдъ. |
|
36
|
36
|
| І послав цар і покликав Семея і сказав йому: побудуй собі дім в Єрусалимі і живи тут, і нікуди не виходь звідси; | И# послaвъ цaрь соломHнъ, призвA семeа и3 речE є3мY: сози1жди себЁ д0мъ во їеrли1мэ и3 сэди2 тaмw, и3 не и3сходи2 tтyду никaможе: |
|
37
|
37
|
| і знай, що в той день, у який ти вийдеш і перейдеш потік Кедрон, неодмінно помреш; кров твоя буде на голові твоїй. | и3 бyдетъ въ дeнь и3сх0да твоегw2, и3 прeйдеши пот0къ кeдрскій, разумёz разумёй, ћкw смeртію ќмреши: кр0вь твоS бyдетъ на главЁ твоeй. И# заклsтъ є3го2 цaрь въ дeнь т0й. |
|
38
|
38
|
| І сказав Семей цареві: добре; як наказав господар мій цар, так зробить раб твій. І жив Семей в Єрусалимі довгий час. | И# речE семeй къ царю2: блaгъ глаг0лъ, є3г0же глаг0лалъ є3си2, г0споди м0й царю2: тaкw сотвори1тъ рaбъ тв0й. И# сёде семeй во їеrли1мэ три2 лBта. |
|
39
|
39
|
| Але через три роки трапилося, що у Семея двоє рабів утекли до Анхуса, сина Маахи, царя Гефського. І сказали Семею, говорячи: ось, раби твої в Гефі. | И# бhсть по тріeхъ лётэхъ, и3 бэжaста двA раб† семє1ина ко ґгхyсу сhну маахaину, царю2 гefску. И# возвэсти1ша семeю, глаг0люще: сE, раби2 твои2 во гefэ. |
|
40
|
40
|
| І встав Семей, і осідлав осла свого, і вирушив у Геф до Анхуса шукати рабів своїх. І повернувся Семей і привів рабів своїх з Гефа. | И# востA семeй, и3 њсэдлA nслS своE, и3 и4де во гefъ ко ґгхyсу взыскaти рабы6 сво‰: и3 п0йде семeй, и3 приведE рабы6 сво‰ t гefа. |
|
41
|
41
|
| І донесли Соломону, що Семей ходив з Єрусалима у Геф і повернувся. | И# возвэсти1ша соломHну, глаг0люще: ћкw семeй ходи2 и3з8 їеrли1ма въ гefъ и3 возврати2 рабы6 сво‰. |
|
42
|
42
|
| І пославши, покликав цар Семея і сказав йому: чи не клявся я тобі Господом і чи не оголошував тобі, говорячи: «знай, що в той день, у який ти вийдеш і підеш куди-небудь, неодмінно помреш»? і ти сказав мені: «добре»; | И# послA цaрь и3 призвA семeа и3 речE къ немY: не заклsхъ ли тS гDемъ, и3 засвидётелствовахъ тебЁ, глаг0лz: въ џньже ѓще дeнь и3зhдеши и3з8 їеrли1ма и3 п0йдеши на дeсно и3ли2 на шyее, разумёz разумёй, ћкw смeртію ќмреши; и3 рeклъ ми2 є3си2: блaгъ глаг0лъ, є3г0же слhшахъ: |
|
43
|
43
|
| навіщо ж ти не дотримав наказу, який я дав тобі перед Господом із клятвою? | и3 что2 ћкw не сохрани1лъ є3си2 клsтвы гDни и3 зaповэди, ю4же заповёдахъ на тS; |
|
44
|
44
|
| І сказав цар Семею: ти знаєш і знає серце твоє все зло, яке ти зробив батькові моєму Давиду; нехай же поверне Господь злість твою на голову твою! | И# речE цaрь къ семeю: ты2 вёси всю2 ѕл0бу твою2, ю4же вёсть сeрдце твоE, ±же сотвори1лъ є3си2 давjду nтцY моемY: и3 возврати2 гDь ѕл0бу твою2 на главY твою2: |
|
45
|
45
|
| а цар Соломон нехай буде благословенний, і престіл Давида нехай буде непохитним перед Господом повіки! | и3 цaрь соломHнъ благословeнъ, и3 прест0лъ давjдовъ бyдетъ гот0въ пред8 гDемъ во вёки. |
|
46
|
46
|
| і повелів цар Ванеї, синові Іодаєвому, і він пішов і вразив Семея, і той помер. | И# заповёда цaрь соломHнъ ванeю сhну їwдaеву: и3 и3зhде, и3 ўби2 є3го2, и3 ќмре (семeй). |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| [Коли утвердилося царство в руках Соломона,] Соломон поріднився з фараоном, царем Єгипетським і взяв за себе дочку фараона і ввів її в місто Давидове, доки не побудував дому свого і дому Господнього і стіни навколо Єрусалима. | Е#гдa же цaрство ўтверди1сz въ руцЁ соломHна, свaтовство сотвори2 соломHнъ съ фараHномъ царeмъ є3гЂпетскимъ: и3 поsтъ дщeрь фараHню и3 введE ю5 во грaдъ давjдовъ, д0ндеже скончA здaти д0мъ св0й и3 д0мъ гDень и3 стёну їеrли1ма w4крестъ. |
|
2
|
2
|
| Народ ще приносив жертви на висотах, бо не був побудований дім імені Господа до того часу. | Nбaче лю1діе тогдA бsху жрyще на выс0кихъ, ћкw не бЁ создaнъ д0мъ гDеви дaже до днE џнагw. |
|
3
|
3
|
| І полюбив Соломон Господа, ходячи за уставом Давида, батька свого; але і він приносив жертви і куріння на висотах. | И# возлюби2 соломHнъ гDа, ходи1ти въ заповёданіихъ давjда nтцA своегw2, т0кмw на холмёхъ жрsше и3 кадsше. |
|
4
|
4
|
| І пішов цар у Гаваон, щоб принести там жертву, бо там був головний жертовник. Тисячу всепалень підніс Соломон на тім жертовнику. | И# востA соломHнъ, и3 и4де въ гаваHнъ пожрeти тaмw, ћкw тaмw бЁ высотA вeліz: тhсzщу всесожжeніz вознесE на жeртвенницэ въ гаваHнэ. |
|
5
|
5
|
| У Гаваоні явився Господь Соломону уві сні вночі, і сказав Бог: проси, що дати тобі. | И# kви1сz гDь соломHну во снЁ н0щію и3 речE є3мY: проси2 что2 х0щеши себЁ. |
|
6
|
6
|
| І сказав Соломон: Ти зробив рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, велику милість; і за те, що він ходив перед Тобою в істині і правді і з щирим серцем перед Тобою, Ти зберіг йому цю велику милість і дарував йому сина, який сидів би на престолі його, як це і є нині; | И# речE соломHнъ: ты2 сотвори1лъ є3си2 съ раб0мъ твои1мъ давjдомъ nтцeмъ мои1мъ млcть вeлію, ћкоже ходи2 пред8 тоб0ю и4стиною и3 прaвдою и3 прaвымъ сeрдцемъ съ тоб0ю, и3 сохрани1лъ є3си2 є3мY млcть вели1кую сію2, є4же дaти сhну є3гw2 сэдёти на прест0лэ є3гw2, ћкоже днeсь: |
|
7
|
7
|
| і нині, Господи Боже мій, Ти поставив раба Твого царем замість Давида, батька мого; але я отрок малий, не знаю ні мого виходу, ні входу; | и3 нн7э, гDи б9е м0й, ты2 дaлъ є3си2 рабA твоего2 вмёстw давjда nтцA моегw2: и3 ѓзъ є4смь џтрочищь мaлъ, и3 не вёмъ и3сх0да моегw2 и3 вх0да моегw2: |
|
8
|
8
|
| і раб Твій — серед народу Твого, який обрав Ти, народу настільки численного, що за безліччю його не можна ні порахувати його, ні оглянути; | рaбъ же тв0й посредЁ людjй твои1хъ, и5хже и3збрaлъ є3си2 людjй мн0гихъ, и5же не и3зочтyтсz t мн0жества: |
|
9
|
9
|
| даруй же рабові Твоєму серце розумне, щоб судити народ Твій і розрізняти, що добро і що зло; бо хто може керувати цим численним народом Твоїм? | и3 дaси рабY твоемY сeрдце смhслено слhшати и3 суди1ти лю1ди тво‰ въ прaвдэ, є4же разумэвaти посредЁ добрA и3 ѕлA: ћкw кто2 м0жетъ суди1ти лю1демъ твои6мъ т‰жкимъ си6мъ; |
|
10
|
10
|
| І благоугодно було Господу, що Соломон просив цього. | И# ўг0дно бhсть сл0во сіE пред8 гDемъ, ћкw и3спроси2 соломHнъ глаг0лъ сeй. |
|
11
|
11
|
| І сказав йому Бог: за те, що ти просив цього і не просив собі довгого життя, не просив собі багатства, не просив собі душ ворогів твоїх, але просив собі розуму, щоб уміти судити, — | И# речE гDь къ немY: занeже проси1лъ є3си2 t менє2 глаг0ла сегw2, и3 не проси1лъ є3си2 t менє2 днjй мн0гихъ, и3 не проси1лъ є3си2 богaтства, нижE проси1лъ є3си2 дyшъ вр†гъ твои1хъ, но и3спроси1лъ є3си2 себЁ рaзума, є4же слhшати сyдъ: |
|
12
|
12
|
| ось, Я зроблю за словом твоїм: ось, Я даю тобі серце мудре і розумне, так що подібного до тебе не було раніше тебе, і після тебе не постане подібний до тебе; | сE, сотвори1хъ по глаг0лу твоемY, сE, дaхъ ти2 сeрдце смhслено и3 мyдро: ћкоже ты2, не бhсть мyжъ прeжде тебє2 и3 по тебЁ не востaнетъ под0бенъ тебЁ: |
|
13
|
13
|
| і те, чого ти не просив, Я даю тобі, і багатство і славу, так що не буде подібного до тебе між царями в усі дні твої; | и3 ±же не проси1лъ є3си2, дaхъ тебЁ, и3 богaтство и3 слaву, ћкоже ты2, не бhсть мyжъ под0бенъ тебЁ въ царeхъ во вс‰ дни6 тво‰: |
|
14
|
14
|
| і якщо будеш ходити путями Моїми, зберігаючи устави Мої і заповіді Мої, як ходив батько твій Давид, Я продовжу і дні твої. | и3 ѓще п0йдеши путeмъ мои1мъ сохрани1ти зaпwвэди мо‰ и3 повелBніz мо‰, ћкоже хождaше давjдъ nтeцъ тв0й, и3 ўмн0жу дни6 тво‰. |
|
15
|
15
|
| І пробудився Соломон, і ось, це було сновидіння. І пішов він в Єрусалим і став [перед жертовником] перед ковчегом завіту Господнього, і приніс всепалення і звершив жертви мирні, і зробив великий бенкет для всіх слуг своїх. | И# возбуди1сz соломHнъ, и3 сE, сновидёніе. И# востA, и3 и4де во їеrли1мъ, и3 стA пред8 лицeмъ жeртвенника, пред8 лицeмъ ківHта завёта гDнz въ сіHнэ, и3 вознесE всесожжє1ніz и3 сотвори2 ми6рнаz, и3 сотвори2 пи1ръ вeлій себЁ и3 всBмъ nтрокHмъ свои6мъ. |
|
16
|
16
|
| Тоді прийшли дві жінки блудниці до царя і стали перед ним. | ТогдA kви1стэсz двЁ жєнЁ блудни6цэ пред8 царeмъ и3 стaстэ пред8 ни1мъ. |
|
17
|
17
|
| І сказала одна жінка: о, господарю мій! я і ця жінка живемо в одному домі; і я народила при ній у цьому домі; | И# речE женA є3ди1на: во мнЁ, г0споди м0й: ѓзъ и3 женA сіS жи1хомэ въ домY є3ди1нэмъ и3 роди1хомэ въ домY: |
|
18
|
18
|
| на третій день після того, як я народила, народила і ця жінка; і були ми разом, і в домі нікого стороннього з нами не було; тільки ми дві були в домі; | и3 бhсть по трeтіемъ дни2 рождeніz моегw2, и3 роди2 и3 женA сіS: и3 бёхомъ кyпнw, и3 не бЁ никт0же съ нaми, кромЁ nбои1хъ нaсъ въ домY: |
|
19
|
19
|
| і помер син цієї жінки вночі, бо вона заспала його; | и3 ќмре сhнъ жены2 сеS въ нощи2, ћкw лежA на нeмъ: |
|
20
|
20
|
| і встала вона вночі, і взяла сина мого від мене, коли я, раба твоя, спала, і поклала його до своїх грудей, а свого мертвого сина поклала до моїх грудей; | и3 востA въ полyнощи, и3 взS nтрочA моE t њб8sтій мои1хъ, и3 ўспи2 є5 на л0нэ своeмъ, ґ nтрочA своE ўмeршее положи2 на л0нэ моeмъ: |
|
21
|
21
|
| вранці я встала, щоб погодувати сина мого, і ось, він був мертвий; а коли я придивилася до нього вранці, то це був не мій син, якого я народила. | и3 востaхъ заyтра накорми1ти nтрочA моE, и3 њбрэт0хъ и3 мeртво: и3 сE, разсмотри1хъ є3го2 рaнw, и3 сE, не бЁ сhнъ м0й, є3г0же роди1хъ: |
|
22
|
22
|
| І сказала друга жінка: ні, мій син живий, а твій син мертвий. А та говорила їй: ні, твій син мертвий, а мій живий. І говорили вони так перед царем. | И# речE другaz женA: ни2, но сE є4сть сhнъ м0й живhй, сe же є4сть сhнъ тв0й ўмeрый. И# прsстэсz пред8 царeмъ. |
|
23
|
23
|
| І сказав цар: ця говорить: мій син живий, а твій син мертвий; а та говорить: ні, твій син мертвий, а мій син живий. | И# речE и4ма цaрь: ты2 глаг0леши, ћкw сeй сhнъ м0й живhй, сhнъ же сеS мeртвый: и3 ты2 глаг0леши: ни2, но живhй є4сть сhнъ м0й, тв0й же сhнъ ўмeршій. |
|
24
|
24
|
| І сказав цар: подайте мені меч. І принесли меч до царя. | И# речE цaрь: принеси1те ми2 мeчь. И# принес0ша мeчь пред8 царS. |
|
25
|
25
|
| І сказав цар: розсічіть живе дитя надвоє і віддайте половину одній і половину другій. | И# речE цaрь: разсэцhте nтрочA ссyщее жив0е на дв0е, и3 дади1те полови1ну є3гw2 сeй, и3 другyю полови1ну џнэй. |
|
26
|
26
|
| І відповіла та жінка, син якої був живий, царю, бо схвилювалося все нутро її від жалю до сина свого: о, господарю мій! віддайте їй цю дитину живу і не умертвляйте її. А інша говорила: нехай же не буде ні мені, ні тобі, рубайте. | И# tвэщA женA, є3sже бЁ сhнъ живhй, и3 речE ко царю2, понeже смzтeсz ўтр0ба є3S њ сhнэ є3S, и3 речE: во мнЁ, г0споди м0й, дади1те є4й nтрочA жив0е, смeртію же не ўмертви1те є3го2. И# тA речE: да не бyдетъ ни мнЁ, ни2 тебЁ, но пресэцhте є5. |
|
27
|
27
|
| І відповів цар і сказав: віддайте цій живе дитя, і не умертвляйте його: вона — його мати. | И# tвэщA цaрь и3 речE: дади1те дётище жи1во женЁ рeкшей: дади1те сeй є5, смeртію же не ўмертви1те є3гw2: сіS мaти є3гw2. |
|
28
|
28
|
| І почув весь Ізраїль про суд, як розсудив цар; і стали боятися царя, тому що побачили, що мудрість Божа в ньому, щоб чинити суд. | И# слhша вeсь ї}ль сyдъ сeй, и4мже суди2 цaрь, и3 ўбоsшасz t лицA царeва, разумёша бо, ћкw рaзумъ б9ій въ нeмъ є4же твори1ти њправд†ніz. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем. | И# бЁ цaрь соломHнъ цaрствуzй над8 ї}лемъ. |
|
2
|
2
|
| І ось начальники, які були в нього: Азарія, син Садока священика; | И# сjи старBйшины и5же бёша съ ни1мъ: |
|
3
|
3
|
| Елихореф і Ахия, сини Сиви, писарі; Іосафат, син Ахилуда, діловод; | ґзaріа сhнъ садHковъ, жрeцъ: є3ліaфъ и3 ґхjа сhнове си6вины, книгHчіи: и3 їwсафaтъ сhнъ ґхілyдовъ, напоминaтель: |
|
4
|
4
|
| Ванея, син Іодая, воєначальник; Садок і Авиафар — священики; | и3 ванeа сhнъ їwдaевъ над8 си1лою: и3 садHкъ и3 ґвіafаръ, їерeє: |
|
5
|
5
|
| Азарія, син Нафана, начальник над приставниками, і Завуф, син Нафана священика — друг царя; | и3 ґзaріа сhнъ наfaнь над8 настоsтелми: и3 завyfъ сhнъ наfaнь дрyгъ царeвъ: |
|
6
|
6
|
| Ахисар –начальник над домом царським , і Адонірам, син Авди, — над податками. | и3 ґхісaръ бЁ строи1тель, и3 є3ліaвъ сhнъ сафaтовъ над8 nтeчествомъ: и3 ґдwнірaмъ сhнъ ґвдHновъ над8 дaньми. |
|
7
|
7
|
| І було у Соломона дванадцять приставників над усім Ізраїлем, і вони постачали продовольство цареві і дому його; кожен повинен був постачати продовольство на один місяць у рік. | И# ў соломHна бsху дванaдесzть прист†вникъ над8 всёмъ ї}лемъ, є4же подаsти царю2 и3 д0му є3гw2: по мцcу въ лётэ бывaше є3ди1нъ, є4же подаsти, |
|
8
|
8
|
| Ось імена їхні: Бен-Хур — на горі Єфремовій; | и3 сі‰ и3менA и4хъ: вeнъ сhнъ w4ровъ на горЁ є3фрeмли, є3ди1нъ: |
|
9
|
9
|
| Бен-Декер — у Макаці й у Шаалбимі, у Вефсамисі та в Елоні й у Беф-Ханані; | сhнъ дакaрь во махемaтэ и3 во висаламjнэ и3 веfсамЂсэ и3 є3лHнэ, дaже до веfанaна, є3ди1нъ: |
|
10
|
10
|
| Бен-Хесед — в Арюбофі; йому ж належали Соко і вся земля Хефер; | сhнъ сeдовъ во ґравHfэ, сегw2 сwхw2 и3 всS землS nфeрова: |
|
11
|
11
|
| Бен-Авинадав — над усім Нафаф-Дором; Тафаф, дочка Соломона, була його дружиною; | сhна ґмінадaвлz всS нефfадHръ: тефafъ дщи2 соломHнz бЁ є3мY въ женY, є3ди1нъ: |
|
12
|
12
|
| Ваана, син Ахилуда, у Фаанаху і Мегиддо і в усьому Беф-Сані, що біля Цартана нижче Ієзрееля, від Беф-Сана до Абел-Мехола, і навіть за Іокмеам; | ванA сhнъ ґхілyfовъ во їfаанaхэ и3 магеддw2 и3 вeсь д0мъ санhи, и4же при сесаfaнэ под8 є3зраeлемъ, и3 t виfсaна дaже до савелмаyла, дaже до маевeръ лукaмъ, є3ди1нъ: |
|
13
|
13
|
| Бен-Гевер — у Рамофі галаадському; у нього були селища Іаїра, сина Манассіїного, що в Галааді; у нього також область Аргов, що у Васані, шістдесят великих міст зі стінами і мідними засувами; | сhнъ навeровъ въ равHfэ галаaдстэмъ: семY џбласть є3ргaвъ въ васaнэ, шестьдесsтъ градHвъ вели1кихъ њграждeнныхъ стэнaми, и3 верєи2 мBдzны, є3ди1нъ: |
|
14
|
14
|
| Ахинадав, син Гиддо, у Маханаїмі; | ґхінадaвъ сhнъ сaддовъ во маанаjмэ: |
|
15
|
15
|
| Ахимаас — у землі Неффалимовій; він узяв собі за дружину Васемафу, дочку Соломона; | ґхімаaсъ въ нефfалjмэ: и3 сeй поsтъ васемafу дщeрь соломHню въ женY, є3ди1нъ: |
|
16
|
16
|
| Ваана, син Хушая, в землі Асировій і в Баалофі; | ваанA сhнъ хусjинъ во ґси1рэ и3 во ваалHfэ, є3ди1нъ: |
|
17
|
17
|
| Іосафат, син Паруаха, у землі Іссахаровій; | їwсафaтъ сhнъ фарyевъ во їссахaрэ, |
|
18
|
18
|
| Шимей, син Ели, у землі Веніаміновій; | семeй сhнъ и3лы2 во веніамjнэ, |
|
19
|
19
|
| Гевер, син Урія, в землі Галаадській, у землі Сигона, царя Аморрейського, і Ога, царя Васанського. Він був приставником у цій землі. | гавeръ сhнъ ґдaевъ въ земли2 галаaдэ, въ земли2 сиHна царS є3севHнска и3 w4га царS васaнска, и3 наси1фъ є3ди1нъ въ земли2 їyдовэ. |
|
20
|
20
|
| Іуда й Ізраїль, численні, як пісок біля моря, їли, пили і веселилися. | Їyда и3 ї}ль мн0зи ѓки пес0къ и4же при м0ри во мн0жествэ, kдyще и3 пію1ще и3 веселsщесz. |
|
21
|
21
|
| Соломон володів усіма царствами від ріки Євфрату до землі Филистимської і до меж Єгипту. Вони приносили дари і служили Соломону в усі дні життя його. | И# соломHнъ бЁ начaлствуzй во всёхъ цaрствахъ, t рэки2 земли2 фmлістjмскіz и3 дaже до предBлъ є3гЂпетскихъ, (и3 бsху) приносsще дaры и3 раб0тающе соломHну во вс‰ дни6 животA є3гw2. |
|
22
|
22
|
| Продовольство Соломона на кожен день складали: тридцять ко́рів борошна пшеничного і шістдесят ко́рів іншого борошна, | И# сі‰ потрє1бнаz соломHну въ дeнь є3ди1нъ: три1десzть мёръ муки2 семідaлныz и3 шестьдесsтъ мёръ муки2 смёшаныz, |
|
23
|
23
|
| десять волів відгодованих і двадцять волів з пасовища, і сто овець, крім оленів, і сарн, і сагайдаків, і відгодованих птахів; | дeсzть телцє1въ и3збрaнныхъ и3 двaдесzть волHвъ тyчныхъ и3 сто2 nвeцъ, кромЁ є3лeней и3 сeрнъ и3 пти1цъ, и3збр†нна t и3збрaнныхъ т{чна. |
|
24
|
24
|
| бо він володарював над усією землею по цей бік ріки, від Типсаха до Гази, над усіма царями по цей бік ріки, і був у нього мир з усіма навколишніми країнами. | Понeже бЁ начaлствуzй во всёхъ њб8 w4нъ п0лъ рэки2 t fapы и3 дaже до гaзы, над8 всёми царми2 њб8 w4нъ п0лъ рэки2, и3 ми1ръ бЁ є3мY t всёхъ стрaнъ w4крестъ. |
|
25
|
25
|
| І жили Іуда й Ізраїль спокійно, кожен під виноградником своїм і під смоковницею своєю, від Дана до Вирсавії, в усі дні Соломона. | И# живsху їyда и3 ї}ль безпечaльнw, кjйждо под8 віногрaдомъ свои1мъ и3 под8 смок0вницею своeю, kдyще и3 пію1ще, t дaна и3 дaже до вирсавjи, во вс‰ дни6 соломHна. |
|
26
|
26
|
| І було у Соломона сорок тисяч стійл для коней колісничних і дванадцять тисяч для кінноти. | И# бsше ў соломHна четhредесzть тhсzщъ кобыли1цъ въ колєсни1цы и3 двaдесzть тhсzщъ кHнникъ. |
|
27
|
27
|
| І ті приставники постачали цареві Соломону все необхідне до столу царя, кожен у свій місяць, і не допускали недоліку ні в чому. | И# тaкw подаsху пристaвники царю2 соломHну, и3 вс‰ повелBннаz на трапeзу царeву, кjйждо въ мцcъ св0й, не премэнsюще словесE: |
|
28
|
28
|
| І ячмінь і солому для коней і для мулів постачали кожен у свою чергу на місце, де знаходився цар. | и3 kчмeнь и3 плє1вы к0нємъ, и3 колесни1цами привозsху на мёсто, и3дёже бЁ цaрь, кjйждо по чи1ну своемY. |
|
29
|
29
|
| І дав Бог Соломону мудрість і дуже велике розуміння, і обширний розум, як пісок на березі моря. | И# дадE гDь смhслъ и3 мyдрость соломHну мн0гу ѕэлw2, и3 широтY сeрдца, ћкw пес0къ и4же при м0ри: |
|
30
|
30
|
| І була мудрість Соломона вище за мудрість усіх синів сходу і всієї мудрости єгиптян. | и3 ўмн0жисz мyдрость соломHнова ѕэлw2, пaче смhсла всёхъ дрeвнихъ человBкъ и3 пaче всёхъ смhсленныхъ є3гЂпетскихъ: |
|
31
|
31
|
| Він був мудрішим за всіх людей, мудрішим і за Ефана езрахитянина, й Емана, і Халкола, і Дарди, синів Махола, й ім’я його було у славі в усіх навколишніх народів. | и3 ўмудри1сz пaче всёхъ человBкъ, и3 ўмудри1сz пaче геfaна є3зраилjтнна и3 є3мaна, и3 халкaда и3 дaрды, сhна самaдова, и3 прослaвисz и4мz є3гw2 во всёхъ странaхъ w4крестъ. |
|
32
|
32
|
| І вирік він три тисячі притч, і пісень його було тисяча і п’ять; | И# и3зглаг0ла соломHнъ три2 тhсzщы при1тчей, и3 бhша пBсни є3гw2 пsть тhсzщъ: |
|
33
|
33
|
| і говорив він про дерева, від кедра, що в Ливані, до ісопа, що виростає зі стіни; говорив і про тварин, і про птахів, і про плазунів, і про риб. | и3 глаг0ла њ дрeвэхъ, t кeдра и4же въ лівaнэ и3 дaже до v3ссHпа и3сходsщагw и3з8 стэны2: и3 глаг0ла њ скотёхъ и3 њ пти1цахъ и3 њ гaдэхъ и3 њ рhбахъ. |
|
34
|
34
|
| І приходили від усіх народів послухати мудрості Соломона, від усіх царів земних, які чули про мудрість його. | И# прихождaху вси2 лю1діе слhшати премyдрость соломHню: и3 пріимaше дaры t всёхъ царeй земнhхъ, є3ли1цы слhшаху премyдрость є3гw2. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| І послав Хирам, цар Тирський, слуг своїх до Соломона, коли почув, що його помазали на царя на місце батька його; бо Хирам був другом Давида у все життя. | И# послA хірaмъ цaрь тЂрскій џтроки сво‰ къ соломHну: ўслhша бо, ћкw помaзаша є3го2 на цaрство вмёстw давjда nтцA є3гw2, ћкw любsше хірaмъ давjда во вс‰ дни6. |
|
2
|
2
|
| І послав також і Соломон до Хирама сказати: | И# послA соломHнъ къ хірaму, глаг0лz: |
|
3
|
3
|
| ти знаєш, що Давид, батько мій, не міг побудувати дім імені Господа Бога свого через війни з навколишніми народами, доки Господь не підкорив їх під стопи ніг його; | ты2 вёси nтцA моего2 давjда, ћкw не возм0же создaти д0му и4мени гDа бGа моегw2, t лицA проти1вныхъ, њкружи1вшихъ є3го2, д0ндеже дадE | гDь под8 стwпы2 н0гъ є3гw2: |
|
4
|
4
|
| нині ж Господь Бог мій дарував мені спокій звідусюди: немає супротивника і немає більше перепон; | и3 нн7э ўпок0и гDь бGъ м0й мнЁ w4крестъ, нёсть навётника, нижE сопроти1вника лукaвагw: |
|
5
|
5
|
| і ось, я маю намір побудувати дім імені Господа Бога мого, як сказав Господь батькові моєму Давиду, говорячи: «син твій, якого Я посаджу замість тебе на престолі твоєму, він побудує дім імені Моєму»; | и3 сE, ѓзъ глаг0лю создaти д0мъ и4мени гDа бGа моегw2, ћкоже гlа гDь бGъ къ давjду nтцY моемY, гlz: сhнъ тв0й, є3г0же дaмъ вмёстw тебє2 на прест0лъ тв0й, т0й сози1ждетъ д0мъ и4мени моемY: |
|
6
|
6
|
| отже, накажи нарубати для мене кедрів Ливану; і ось, раби мої будуть разом із твоїми рабами, і я буду давати тобі плату за рабів твоїх, яку ти призначиш; бо ти знаєш, що в нас немає людей, які вміли б рубати дерева так, як сидоняни. | и3 нн7э заповёждь, да насэкyтъ ми2 дрeвъ t лівaна, и3 сE, раби2 мои2 съ рабы6 твои1ми, и3 мздY трудHвъ твои1хъ дaмъ ти2 по всемY є3ли6ка речeши, понeже ты2 вёси, ћкw нёсть нaмъ вёдущагw древA сэщи2, ћкоже сідHнzне. |
|
7
|
7
|
| Коли почув Хирам слова Соломона, дуже зрадів і сказав: благословенний нині Господь, Який дав Давиду сина мудрого для управління цим численним народом! | И# бhсть є3гдA ўслhша хірaмъ словесA соломw6нz, возрaдовасz ѕэлw2 и3 речE: блгcвeнъ бGъ днeсь, и4же дадE давjду сhна разyмна над8 людьми2 си1ми мн0гими. |
|
8
|
8
|
| І послав Хирам до Соломона сказати: я вислухав те, за чим ти посилав до мене, і виконаю все бажання твоє про дерева кедрові і дерева кипарисові; | И# послA хірaмъ къ соломHну, глаг0лz: слhшахъ њ всёхъ, и4хже рaди послaлъ є3си2 ко мнЁ: ѓзъ сотворю2 всE хотёніе твоE њ древaхъ кeдровыхъ и3 пevговыхъ: |
|
9
|
9
|
| раби мої звезуть їх з Ливану до моря, і я плотами доставлю їх морем до місця, яке ти призначиш мені, і там складу їх, і ти візьмеш; але і ти виконай моє бажання, щоб постачати хліб для мого дому. | слуги6 мои2 и3знесyтъ | t лівaна къ м0рю, и3 ѓзъ положY | въ складє1ніz на мёсто, и3дёже возвэсти1ши мнЁ, и3 довезY | тaмw: и3 ты2 в0змеши, и3 сотвори1ши хотёніе моE, є4же дaти хлёбы д0му моемY. |
|
10
|
10
|
| І давав Хирам Соломону дерева кедрові і дерева кипарисові, цілком за його бажанням. | И# бЁ хірaмъ даS соломHну кeдры и3 пevги и3 всю2 в0лю є3гw2. |
|
11
|
11
|
| А Соломон давав Хираму двадцять тисяч ко́рів пшениці для споживання дому його і двадцять ко́рів оливкової вибитої олії: стільки давав Соломон Хираму щороку. | И# дадE соломHнъ хірaму двaдесzть тhсzщъ мёръ пшени1цы, и3 пи1щу д0му є3гw2, и3 двaдесzть тhсzщъ мёръ є3лeа чи1стагw: по семY давaше соломHнъ хірaму на всsко лёто. |
|
12
|
12
|
| Господь дав мудрість Соломону, як обіцяв йому. І був мир між Хирамом і Соломоном, і вони уклали між собою союз. | И# гDь дадE соломHну премyдрость, ћкоже гlа є3мY. И# бЁ ми1ръ междY хірaмомъ и3 междY соломHномъ, и3 положи1ша завётъ междY соб0ю. |
|
13
|
13
|
| І наклав цар Соломон повинність на весь Ізраїль; повинність же полягала в тридцяти тисячах чоловік. | И# взS цaрь дaнь t всегw2 ї}лz, и3 бЁ дaнь три1десzть тhсzщъ мужeй. |
|
14
|
14
|
| І посилав їх на Ливан, по десять тисяч на місяць, поперемінно; місяць вони були на Ливані, а два місяці в домі своєму. Адонирам же начальствував над ними. | И# послA | въ лівaнъ, дeсzть тhсzщъ на мцcъ въ премёну: мцcъ бhша въ лівaнэ и3 двA мцcа въ домY своeмъ: и3 бsше ґдwнірaмъ над8 дaнію. |
|
15
|
15
|
| Ще у Соломона було сімдесят тисяч, що носять важкі речі, і вісімдесят тисяч каменосіків у горах, | И# бsше соломHну сeдмьдесzтъ тhсzщъ носsщихъ бременA и3 џсмьдесzтъ тhсzщъ сэкyщихъ кaменіе въ горЁ, |
|
16
|
16
|
| крім трьох тисяч трьохсот начальників, поставлених Соломоном над роботою для нагляду за народом, що виконував роботу. | кромЁ старёйшинъ пристaвленыхъ над8 дэлaми соломHними, три2 тhсzщы и3 шeсть сHтъ прист†вникъ дёлающихъ дэлA. |
|
17
|
17
|
| І повелів цар привозити камені великі, камені дорогі, для основи дому, камені оброблені. | И# заповёда цaрь, и3 взsша кaменіе вели1кое, кaменіе честн0е на њсновaніе хрaма, и3 кaменіе нетeсаное. |
|
18
|
18
|
| Тесали ж їх робітники Соломонові і робітники Хирамові і гивлитяни, і готували дерева і камені для побудови дому [три роки]. | И# и3стесaша сhнове соломw6ни и3 сhнове хір†мли и3 каменосёчцы гевaлстіи: и3 и3згот0виша кaмєніz и3 древA въ три2 лBта. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| У чотириста вісімдесятому році після виходу синів Ізраїлевих із землі Єгипетської, у четвертий рік царювання Соломона над Ізраїлем, у місяці Зиф, який є другим місяцем, почав він будувати храм Господу. | И# бhсть въ четыредесsтное и3 въ четвертос0тное лёто и3сх0да сынHвъ ї}левыхъ и3з8 є3гЂпта, въ лёто четвeртое, въ мцcъ вторhй, цaрствующу царю2 соломHну над8 ї}лемъ, и3 создA хрaмъ гDеви. |
|
2
|
2
|
| Храм, який побудував цар Соломон Господу, довжиною був у шістдесят ліктів, шириною в двадцять і висотою в тридцять ліктів, | И# хрaмъ, є3г0же создA соломHнъ цaрь гDеви, (бsше) шестьдесsтъ лакHтъ долготA є3гw2, и3 двaдесzти лакHтъ широтA є3гw2, и3 три1десzти лакHтъ высотA є3гw2: |
|
3
|
3
|
| і притвор перед храмом у двадцять ліктів довжини, відповідно до ширини храму, і в десять ліктів ширини перед храмом. | и3 притв0ръ, и4же пред8 лицeмъ хрaма, двaдесzти лакHтъ долготA є3гw2 въ широтY д0му, и3 десzти2 лакHтъ широтA є3гw2 пред8 лицeмъ д0му: и3 создA хрaмъ, и3 соверши2 є3го2. |
|
4
|
4
|
| І зробив він у домі вікна ґратчасті, глухі з відкосами. | И# сотвори2 хрaму џкна преклонє1ны сокровє1ны. |
|
5
|
5
|
| І зробив прибудову навколо стін храму, навколо храму і давира*; і зробив бічні кімнати кругом. | И# создA на стэнЁ д0му притв0ры w4колw хрaма и3 давjра. |
|
6
|
6
|
| Нижній ярус прибудови був шириною у п’ять ліктів, середній шириною у шість ліктів, а третій шириною у сім ліктів; бо навколо храму ззовні були зроблені уступи, щоб прибудова не доторкалася до стін храму. | И# сотвори2 бокA w4колw, б0къ и4же съ ни1зу, пzти2 лакHтъ широтA є3гw2, и3 срeдній шести2 лакHтъ широтA, и3 трeтій седми2 лакHтъ широтA є3гw2: понeже разстоsніе д0му сотвори2 w4крестъ внэyду хрaма, ћкw да не досzзaютъ стёнъ хрaма. |
|
7
|
7
|
| Коли будувався храм, для будівництва використовувалися тесані камені; ні молота, ні тесла, ні всякого іншого залізного знаряддя не було чутно в храмі під час будівництва його. | И# хрaму зи1ждему сyщу, кaменіемъ краесэк0мымъ нетeсанымъ создaсz: млaтъ же, и3 тесли1ца, и3 всsкое nрyдіе желёзно не слhшасz въ хрaмэ, є3гдA созидaтисz є3мY. |
|
8
|
8
|
| Вхід у середній ярус був із правого боку храму. По круглих сходинках сходили в середній ярус , а від середнього — в третій. | И# двє1ри б0ка ни1жнzгw под8 стэн0ю хрaма десн0ю, и3 и3звіeнный восх0дъ до среди1ны, ґ t среди1ны до трекр0вныхъ. |
|
9
|
9
|
| І побудував він храм, і закінчив його, і обшив храм кедровими дошками. | И# создA хрaмъ, и3 соверши2 є3го2: и3 њбстaви хрaмъ дскaми кeдровыми. |
|
10
|
10
|
| І прибудував до всього храму бічні кімнати висотою в п’ять ліктів; вони прикріплені були до храму за допомогою кедрових колод. | И# сотвори2 вzз†ніz w4крестъ всегw2 хрaма, пsть лакHтъ въ высотY є3гw2, и3 свzзA вzзaніе дрeвомъ кeдровымъ. |
|
11
|
11
|
| І було слово Господа до Соломона, і сказано йому: | И# бhсть сл0во гDне къ соломHну, гlющее: |
|
12
|
12
|
| ось, ти будуєш храм; якщо ти будеш ходити за уставами Моїми, і чинити за визначеннями Моїми і дотримуватися всіх заповідей Моїх, керуючись ними, то Я виконаю на тобі слово Моє, яке Я сказав Давиду, батькові твоєму, | хрaмъ сeй є3г0же ты2 созидaеши, ѓще п0йдеши по зaповэдемъ мои6мъ, и3 судбы6 мо‰ сотвори1ши, и3 сохрани1ши вс‰ повелBніz мо‰, є4же пребывaти въ ни1хъ, ўтвержY сл0во моE съ тоб0ю, є4же гlахъ давjду nтцY твоемY, |
|
13
|
13
|
| і буду жити серед синів Ізраїлевих, і не залишу народу Мого Ізраїля. | и3 вселю1сz посредЁ сынHвъ ї}левыхъ, и3 не њстaвлю людjй мои1хъ ї}лz. |
|
14
|
14
|
| І побудував Соломон храм і скінчив його. | И# создA соломHнъ хрaмъ, и3 скончA є3го2. |
|
15
|
15
|
| І обклав стіни храму всередині кедровими дошками; від підлоги храму до стелі всередині обклав деревом і покрив підлогу храму кипарисовими дошками. | И# создA стёны хрaму внyтрь дрeвомъ кeдровымъ, t земли2 хрaма и3 дaже до стёнъ и3 дaже до верхA: w4колw њбстaви содерж†щаz древaми внутрьyду и3 ўкрэпи2 внyтрь хрaма бокaми пevговыми. |
|
16
|
16
|
| І влаштував на задній стороні храму, за двадцять ліктів від краю, стіну, і обклав стіни і стелю кедровими дошками, і спорудив давир для Святого Святих. | И# создA двaдесzти лакHтъ t крaz стэны2 б0къ є3ди1нъ t земли2 дaже до верхA: и3 сотвори2 є3мY внyтрь t давjра стёну до с™†z с™hхъ. |
|
17
|
17
|
| Сорока ліктів був храм, тобто передня частина храму. | И# четhредесzти лакHтъ бsше хрaмъ: сeй (є4сть) хрaмъ внyтреннэйшій. |
|
18
|
18
|
| На кедрах всередині храму були вирізані подоби огірків і квітів, що розпускаються; усе було покрито кедром, каменю не було видно. | И# t кeдра во хрaмэ внyтрь постaви плетeніе и3 дщи6цы и3 ва‰ніz вс‰ кeдрwва: кaмень не kвлsшесz. |
|
19
|
19
|
| Давир же всередині храму він приготував для того, щоб поставити там ковчег завіту Господнього. | Пред8 лицeмъ давjра, посредЁ хрaма внyтрь ўгот0ва постaвити тaмw ківHтъ завёта гDнz. |
|
20
|
20
|
| І давир був довжиною у двадцять ліктів, шириною у двадцять ліктів і висотою у двадцять ліктів; він обклав його чистим золотом; обклав також і кедровий жертовник. | И# пред8 лицeмъ давjра двaдесzти лакHтъ долготA, и3 двaдесzти лакHтъ широтA, и3 двaдесzти лакHтъ высотA є3гw2, и3 њб8sтъ є3го2 злaтомъ чи1стымъ: и3 сотвори2 nлтaрь кeдровый: и3 повлечE соломHнъ хрaмъ внyтрь злaтомъ чи1стымъ, и3 пригвозди2 гвоздми2 златhми пред8 лицeмъ давjра, и3 њб8sтъ и5 злaтомъ. |
|
21
|
21
|
| І обклав Соломон храм усередині чистим золотом, і протягнув золоті ланцюги перед давиром, і обклав його золотом. | И# вeсь хрaмъ њб8sтъ злaтомъ до скончaніz всегw2 хрaма. |
|
22
|
22
|
| Весь храм він обклав золотом, весь храм до кінця, і весь жертовник, що перед давиром, обклав золотом. | И# всE внyтрь давjра покры2 злaтомъ. |
|
23
|
23
|
| І зробив у давирі двох херувимів з оливкового дерева, висотою у десять ліктів. | И# сотвори2 въ давjрэ двA херув‡ма t дрeвъ кmпарjсныхъ, дeсzть лакHтъ мёрою вели1чество: |
|
24
|
24
|
| Одне крило херувима було у п’ять ліктів і друге крило херувима у п’ять ліктів; десять ліктів було від одного кінця крил його до другого кінця крил його. | и3 пzти2 лакHтъ крило2 херувjма є3ди1нагw, и3 пzти2 лакHтъ крило2 є3гw2 втор0е, десzти2 лакHтъ t крaz крилA є3гw2 до крaz крилA є3гw2: |
|
25
|
25
|
| У десять ліктів був і другий херувим; однакової міри й однакового вигляду були обидва херувими. | и3 десzти2 лакHтъ тaкожде (мёра) херувjму втор0му, мёра є3ди1на совершeніе є3ди1но nбои1мъ херувjмwмъ: |
|
26
|
26
|
| Висота одного херувима була десять ліктів, також і другого херувима. | и3 высотA херувjма є3ди1нагw дeсzть лакHтъ, тaкожде и3 втор0му херувjму. |
|
27
|
27
|
| І поставив він херувимів усередині внутрішньої частини храму. Крила ж херувимів були розпростерті, і доторкалося крило одного до однієї стіни, а крило другого херувима доторкалося до іншої стіни; інші ж крила їхні посеред храму сходилися крило з крилом. | И# постaви џба херув‡ма посредЁ хрaма внyтреннzгw: и3 простирaху кри1ла сво‰, и3 досzзaше крило2 є3ди1но до стэны2 хрaма, и3 крило2 другaгw херувjма досzзaше до стэны2 вторhz: и3 кри1ла и4хъ ±же бsху посредЁ хрaма, касaшесz крило2 съ крил0мъ: |
|
28
|
28
|
| І обклав він херувимів золотом. | и3 њб8‰ты бhша херувjмы злaтомъ. |
|
29
|
29
|
| І на всіх стінах храму навколо зробив різьблені зображення херувимів із пальмових дерев і квітів, що розпускаються, всередині і ззовні. | И# на всёхъ стэнaхъ хрaма w4колw ва‰ніz написA под0біемъ херувjмwвъ, и3 фjніки, и3 и3зв†zнна произниц†ющаz внутрьyду и3 внэyду. |
|
30
|
30
|
| І підлогу у храмі обклав золотом у внутрішній і передній частині. | И# пом0стъ хрaма и3з8 внутрьyду и3 внэyду њб8sтъ злaтомъ. |
|
31
|
31
|
| Для входу в давир зробив двері з оливкового дерева, з п’ятикутними одвірками. | И# вх0ду давjра сотвори2 двє1ри t дрeвъ смeрчіихъ, и3 прaги пzтери6чны, |
|
32
|
32
|
| На двох половинах дверей з оливкового дерева він зробив різьблених херувимів і пальми і квіти, що розпускаються, і обклав золотом; покрив золотом і херувимів і пальми. | и3 дв0и двє1ри t дрeвъ пevговыхъ, и3 и3зва‰ніz на ни1хъ и3зв†zна, херувjмы, и3 фjніки, и3 дщи6цы простє1ртыz, и3 њб8sтъ | злaтомъ, и3 бsше злaтомъ ўстр0ено до херувjмwвъ и3 до фjнікwвъ. |
|
33
|
33
|
| І біля входу до храму зробив чотирикутні одвірки з оливкового дерева, | И# тaкw сотвори2 вратHмъ хрaма: и3 прaги t дрeвъ смeрчіихъ, притв0ры четверогyбw. |
|
34
|
34
|
| і двоє дверей з кипарисового дерева; обидві половинки одних дверей були рухомі, і обидві половинки других дверей були рухомі. | И# на nбои1хъ дверsхъ древA пevгwва: двA затвHра двeрь є3ди1на и3 верєи2 и4хъ, и3 двA затвHра двeрь вторaz вращaющаzсz въ себЁ, |
|
35
|
35
|
| І вирізав на них херувимів і пальми і квіти, що розпускаються, і обклав золотом по різьбленню. | (на ни1хже сотвори2) и3зв†zнныz херувjмы и3 фjніки, и3 дщи6цы простє1ртыz, и3 њб8‰тыz злaтомъ свёшенымъ на и3з8wбражeніе. |
|
36
|
36
|
| І побудував внутрішній двір із трьох рядів обтесаного каменю і з ряду кедрових брусів. | И# создA дв0ръ внyтренній: въ три2 рzдA нетeсаныхъ, и3 рsдъ тeсанагw кeдра w4колw. |
|
37
|
37
|
| На четвертий рік, у місяці Зиф, [у місяці другому,] поклав він основи храму Господнього, | Въ лёто четвeртое њсновA хрaмъ гDень въ мцcэ зjи, во вторhй мцcъ. |
|
38
|
38
|
| а на одинадцятому році, в місяці Булі, — це місяць восьмий, — він закінчив храм з усім приладдям його і за всіма кресленнями його; будував його сім років. | Во є3динонадесsтое лёто въ мцcэ вyлъ, сeй мцcъ nсмhй, соверши1сz хрaмъ по всемY словеси2 своемY и3 по всемY ўстроeнію своемY: и3 создA є3го2 въ сeдмь лётъ. |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| А свій дім Соломон будував тринадцять років і закінчив увесь дім свій. | И# д0мъ св0й создA соломHнъ треминaдесzть лёты, и3 соверши2 соломHнъ вeсь д0мъ св0й. |
|
2
|
2
|
| І побудував він дім з дерева ливанського, довжиною в сто ліктів, шириною у п’ятдесят ліктів, а висотою у тридцять ліктів, на чотирьох рядах кедрових стовпів; і кедрові колоди покладені були на стовпах. | И# создA д0мъ дрeвомъ лівaнскимъ, сто2 лакHтъ долготA є3гw2, и3 три1десzть лакHтъ высотA є3гw2, и3 пzтьдесsтъ лакHтъ широтA є3гw2, и3 три2 рsды столпHвъ кeдровыхъ, и3 рaмена кeдрwва столпHмъ. |
|
3
|
3
|
| І настелений був поміст із кедра над колодами на сорока п’яти стовпах, по п’ятнадцять у ряд. | И# покры2 дскaми кeдровыми д0мъ свhше над8 странaми столпHвъ: и3 число2 столпHвъ четhредесzть и3 пsть, |
|
4
|
4
|
| Віконних луток було три ряди; і три ряди вікон , вікно навпроти вікна. | по пzтинaдесzти рsдъ: и3 џконъ три2 рzдA, и3 камaра над8 камaрою трегyбw. |
|
5
|
5
|
| І всі двері й одвірки були чотирикутні, і вікно навпроти вікна, у три ряди. | И# вс‰ двє1ри и3 кам†ры четвероугHлны притворeни: t двeрій над8 двeрми трегyбw. |
|
6
|
6
|
| І притвор із стовпів зробив він довжиною у п’ятдесят ліктів, шириною у тридцять ліктів, і перед ними ґанок, і стовпи, і поріг перед ними. | И# є3лaмъ столпHвъ, пzтьдесsтъ лакHтъ въ долготY, и3 три1десzть лакHтъ въ широтY привsзани ко є3лaму пред8 лицeмъ и4хъ: и3 столпи2 и3 толстотA пред8 лицeмъ тогw2 є3лaма. |
|
7
|
7
|
| Ще притвор із престолом, з якого він судив, притвор для судилища зробив він і покрив усі підлоги кедром. | И# є3лaмъ прест0лwвъ и3дёже суди1ти, є3лaмъ суди1лища, и3 покры2 и5 t земли2 дaже до верхA дщи1цами кeдровыми. |
|
8
|
8
|
| У домі, де він жив, інший двір позаду притвору був так само влаштований. І в домі дочки фараонової, яку взяв за себе Соломон, він зробив такий самий притвор. | И# д0мъ въ нeмже живsше, дв0ръ є3ди1нъ распростeртъ си6мъ по дёлу семY: и3 д0мъ создA дщeри фараHни, ю4же взS соломHнъ, по є3лaму семY. |
|
9
|
9
|
| Усе це зроблено було з дорогих каменів, обтесаних за розміром, обрізаних пилою, з внутрішнього і з зовнішнього боку, від підвалин до виступів, і з зовнішнього боку до великого двору. | Вс‰ сі‰ бsху t кaменей драгоцённыхъ и3зв†zна t разстоsніz внутрьyду, и3 t њсновaніz до кр0ва. |
|
10
|
10
|
| І в основу покладені були камені дорогі, камені великі, камені в десять ліктів і камені у вісім ліктів, | И# внэyду ко дворY вели1кому њсновaному кaменіемъ драги1мъ вели1кимъ, кaменіемъ десzти2 лакHтъ и3 nсми2 лакHтъ, |
|
11
|
11
|
| і зверху дорогі камені, обтесані за розміром, і кедр. | и3 съ верхY честнhмъ кaменіемъ, по т0йже мёрэ несёченыхъ, и3 кeдрами. |
|
12
|
12
|
| Великий двір був обгороджений навколо трьома рядами тесаних каменів і одним рядом кедрових колод; так само і внутрішній двір храму Господнього і притвор храму. | W$крестъ дворA вели1кагw три2 рzдA нетeсаныхъ, и3 рsдъ тeсанагw кeдра: и3 создA дв0ръ хрaма внyтреннэйшій притв0ра д0му сyщагw пред8 лицeмъ хрaма. |
|
13
|
13
|
| І послав цар Соломон і взяв з Тира Хирама, | И# послA цaрь соломHнъ въ тЂръ, и3 взS хірaма t тЂра, |
|
14
|
14
|
| сина однієї вдови, з коліна Неффалимового. Батько його тирянин був мідник; він володів здатністю, мистецтвом і вмінням виробляти всякі речі з міді. І прийшов він до царя Соломона і виконував у нього всякі роботи: | сhна жены2 вдови1цы, и3 т0й бЁ t колёна нефfалjмлz: и3 nтeцъ є3гw2 бЁ мyжъ тЂрінъ, дёлатель мёди, и3 и3сп0лненъ худ0жества и3 рaзума и3 вёдэніz, є4же дёлати всsко дёло мёдzное. И# привед0ша є3го2 ко царю2 соломHну: и3 сотвори2 вс‰ дэлA: |
|
15
|
15
|
| і зробив він два мідних стовпи, кожен у вісімнадцять ліктів висотою, і шнур у дванадцять ліктів обіймав навкруги один і другий стовпи; | и3 сліS двA столп† є3лaму хрaма, nсминaдесzти лакHтъ высотA столпA, и3 w4крестъ мёра є3гw2 четыренaдесzтихъ лакHтъ њкружaше є3го2 толстотA столпA: четhрехъ пeрстwвъ вглублє1ніz: тaкожде бЁ и3 вторhй ст0лпъ: |
|
16
|
16
|
| і два вінці, відлитих з міді, він зробив, щоб покласти наверху стовпів: п’ять ліктів висоти в одному вінці і п’ять ліктів висоти у другому вінці; | и3 двA возложє1ніz сотвори2, лежaти на главaхъ столпHвъ и3злі‰ннаz t мёди: пzти2 лакHтъ высотA возложeніz є3ди1нагw, и3 пzти2 лакHтъ высотA возложeніz вторaгw: |
|
17
|
17
|
| сітки плетеної роботи і шнури у вигляді ланцюжків для вінців, що були наверху стовпів: сім на одному вінці і сім на другому вінці. | и3 сотвори2 двЁ мрє1жи є4же покрhти возложє1ніz столпHвъ: и3 мрeжу возложeнію є3ди1ному, и3 мрeжу возложeнію втор0му: |
|
18
|
18
|
| Так зробив він стовпи і два ряди гранатових яблук навколо сітки, щоб покрити вінці, що наверху стовпів; те саме зробив і для другого вінця. | и3 дёло ви1симо, двA рzдA ћблwкъ мёдzныхъ сомрeжєны, дёло ви1симо, рsдъ над8 рsдомъ: тaкожде сотвори2 возложeнію втор0му: |
|
19
|
19
|
| А в притворі вінці наверху стовпів зроблені на зразок лілеї, у чотири лікті, | и3 возложє1ніz на главaхъ столпHвъ, подHбна крjну, ћкоже во є3лaмэ, четhрехъ лакHтъ: |
|
20
|
20
|
| і вінці на обох стовпах угорі, прямо над випуклістю, що поряд із сіткою; і на другому вінці, рядами навкруги, двісті гранатових яблук. | и3 строeніе над8 nбои1ми столпaми, и3 свhше стрaнъ возложeніе строeніz, и3 ћблокwвъ двёсти рzдHвъ w4колw на вторёй главЁ. |
|
21
|
21
|
| І поставив стовпи до притвору храму; поставив стовп на правому боці і дав йому ім’я Іахин, і поставив стовп на лівому боці і дав йому ім’я Воаз. | И# постaви столпы2 во є3лaмэ хрaма: и3 постaви ст0лпъ є3ди1нъ и3 наречE и4мz є3мY їахyнъ, и3 постaви ст0лпъ вторhй и3 наречE и4мz є3мY воHсъ. |
|
22
|
22
|
| І над стовпами поставив вінці , зроблені на зразок лілеї; так закінчена робота над стовпами. | И# на главaхъ столпHвъ дёло крjново, и3 скончA дёло столпHвъ. |
|
23
|
23
|
| І зробив лите з міді море, — від краю його до краю його десять ліктів, — зовсім кругле, висотою у п’ять ліктів, і шнур у тридцять ліктів обіймав його навкруги. | И# сотвори2 м0ре ліsно дeсzть лакHтъ t крaz до крaz є3гw2, кругло2 w4крестъ є3гw2: пsть лакHтъ высотA є3гw2, и3 њб8sтіе є3гw2 три1десzть лaктей њкружaше є5 w4крестъ: |
|
24
|
24
|
| Подоби огірків під краями його оточували його по десять на один лікоть, оточували море з усіх боків у два ряди; подоби огірків були відлиті з ним одним литтям. | и3 подкрэплє1ніz под8 крaемъ є3гw2 w4крестъ, њкружaху є5 дeсzть лакHтъ w4колw: двA рzдA подкрэплeній сли6ты во сліsніи є3гw2 стwsща. |
|
25
|
25
|
| Воно стояло на дванадцяти волах: три дивилися на північ, три дивилися на захід, три дивилися на південь і три дивилися на схід; море лежало на них, і зади їх повернені були усередину під нього. | И# дванaдесzть волHвъ под8 м0ремъ, три2 зрsщіи на сёверъ, и3 три2 зрsщіи на ю4гъ, и3 три2 на зaпадъ, и3 три2 на вост0къ, и3 вс‰ з†днzz и4хъ внутрьyду, и3 м0ре верхY и4хъ. |
|
26
|
26
|
| Товщиною воно було в долоню, і краї його, зроблені подібно до країв чаші, були схожі на лілею, що розпустилася. Воно вміщало дві тисячі батів. | И# ќстіе є3гw2 бsше ћкw ќстіе потирS прозzбaющагw крjна, и3 толстотA є3гw2 на длaнь. |
|
27
|
27
|
| І зробив він десять мідних підстав; довжина кожної підстави — чотири лікті, ширина — чотири лікті і три лікті — висота. | И# сотвори2 дeсzть мехwнHfwвъ мёдzныхъ, пsть лакHтъ долготA мехwнHfа є3ди1нагw, и3 четhри л†кти широтA є3гw2, и3 шeсть лакHтъ высотA є3гw2: |
|
28
|
28
|
| І ось будова підстав: у них стінки, стінки між кутовими пластинами; | и3 сіE дёло мехwнHfwвъ, споeное њ себЁ и3 споeное посредЁ произницaющихъ: |
|
29
|
29
|
| на стінках, що між кутами, були зображені леви, воли і херувими; також і на кутах, а вище і нижче левів і волів — розлогі вінки; | и3 на споeніихъ и4хъ посредЁ произницaющихъ львы2 и3 волы2 и3 херувjмы, и3 над8 произницaющими, тaкожде и3 свhше и3 сни1зу львHвъ и3 волHвъ мэстA, дёло низхождeніz: |
|
30
|
30
|
| у кожної підстави по чотири мідних колеса й осі мідні. На чотирьох кутах виступи на зразок пліч, виступи литі внизу, під чашею, біля кожного вінка. | и3 четhри колeса мBдна и3 мехwнHfу коемyждо, и3 придерж†ніz мBдzна, и3 четhри ч†сти и4хъ, и3 рaмена и4хъ под8 ўмывaлницами, и3 рaмена слі‰наz њб8 nнY странY коегHждо прилежaще. |
|
31
|
31
|
| Отвір від внутрішнього вінка до верха в один лікоть; отвір його круглий, подібно до підніжжя стовпів, у півтора ліктя, і при отворі його статуї; але бічні стінки чотирикутні, не круглі. | И# ўстA є3гw2 внyтрь главы2, и3 вhше є3ди1нагw лaктz, и3 ўстA є3гw2 кр{гла: дёло тaкожде лaктz є3ди1нагw и3 п0лъ лaктz: и3 на ўстaхъ є3гw2 и3зв†zніz, и3 междустHлпіz и4хъ четвероугHлна, ґ не кр{гла. |
|
32
|
32
|
| Під стінками було чотири колеса, і вісі коліс на підставах; висота кожного колеса — півтора ліктя. | И# четhри колeса под8 междуст0лпіzми, и3 рyцэ въ колесёхъ въ мехwнHfэ: и3 высотA є3ди1нагw колесA лaкоть и3 п0лъ. |
|
33
|
33
|
| Будова коліс така сама, як будова коліс на колісниці; вісі їх, і ободи їх, і спиці їх, і ступиці їх, усе було лите. | И# дёло колeсъ, ћкw дёло колeсъ колесни1цы: рyцэ и4хъ и3 вы6и и4хъ, и3 хребты2 и4хъ и3 дBланіz и4хъ вс‰ лі‰на. |
|
34
|
34
|
| Чотири виступи на чотирьох кутах кожної підстави; з підстави виходили виступи її. | Четhри рaмена на четhрехъ ўглёхъ мехwнHfа є3ди1нагw, и3 t мехwнHfа рaмена є3гw2. |
|
35
|
35
|
| І наверху підстави кругле підвищення на півліктя висоти; і наверху підстави руків’я її і стінки її з однієї з нею маси. | И# на главЁ мехwнHfа п0лъ лaктz вели1чество є3гw2, кругло2 w4крестъ над8 глав0ю мехwнHfовою: и3 начaло рyкъ є3гw2 и3 спа‰ніz є3гw2 t негw2: и3 tверзaшесz въ начaлэхъ рyкъ свои1хъ. |
|
36
|
36
|
| І відлив він на дощечках її руків’я і на стінках її херувимів, левів і пальми, скільки де дозволяло місце, і навколо розлогі вінки. | И# спа‰ніz є3гw2 подHбіz херувjмwвъ и3 львHвъ и3 фjнікwвъ стwsщаz, держaщеесz к0еждо проти1ву лицA є3гw2 внyтрь и3 w4крестъ. |
|
37
|
37
|
| Так зробив він десять підстав: у всіх них одне лиття, одна міра, один вигляд. | По томyжде сотвори2 вс‰ дeсzть мехwнHfы, по чи1ну є3ди1ному и3 по мёрэ є3ди1нэй, мёра є3ди1на всBмъ. |
|
38
|
38
|
| І зробив десять мідних умивальниць: кожна умивальниця вміщала сорок батів, кожна умивальниця була в чотири лікті, кожна умивальниця стояла на одній з десяти підстав. | И# сотвори2 дeсzть кон0бwвъ мёдzныхъ вмэщaющихъ по четhредесzти мёръ во є3ди1нъ кон0бъ, мёрою четhрехъ лaктей: кон0бъ є3ди1нъ на к0емждо мехwнHfэ, t десzти2 мехwнHfwвъ. |
|
39
|
39
|
| І розставив підстави — п’ять на правому боці храму і п’ять на лівому боці храму, а море поставив на правому боці храму, на східно-південній стороні. | И# постaви пsть мехwнHfwвъ по деснёй странЁ хрaма на вост0къ, и3 пsть по лёвэй странЁ хрaма: и3 м0ре t страны2 хрaма њдеснyю на вост0ки въ ќглэ полyденнэмъ. |
|
40
|
40
|
| І зробив Хирам умивальниці і лопатки і чаші. І закінчив Хирам усю роботу, яку виконував у царя Соломона для храму Господнього: | И# сотвори2 хірaмъ кон0бы и3 тепли6цы и3 фіaлы: и3 скончA хірaмъ вс‰ дэлA творS, ±же творsше царeви соломHну во хрaмэ гDни: |
|
41
|
41
|
| два стовпи і два опоясання вінців, що наверху стовпів, і дві сітки для покриття двох опоясань вінців, що наверху стовпів; | стwлпA двA, и3 њбви6тіz столпHвъ над8 главaми столпHвъ двA: и3 мрє1жи двЁ, є4же покрывaти џба њбви6тіz и3звazныхъ, ±же на столпёхъ сyть: |
|
42
|
42
|
| і чотириста ґранатових яблук на двох сітках; два ряди ґранатових яблук для кожної сітки, для покриття двох опоясань вінців, що на стовпах; | ћблокwвъ мёдzныхъ четhреста nбёма мрeжема, двA рzдA ћблокwвъ мрeжи є3ди1нэй, покрывaти џба њбви6тіz мехwнHfа, ±же на nбои1хъ столпёхъ: |
|
43
|
43
|
| і десять підстав і десять умивальниць на підставах; | и3 мехwнHfwвъ дeсzть и3 кон0бwвъ дeсzть на мехwнHfэ: |
|
44
|
44
|
| одне море і дванадцять волів під морем; | и3 м0ре є3ди1но, и3 волHвъ дванaдесzть под8 м0ремъ: |
|
45
|
45
|
| і тази, і лопатки, і чаші. Всі речі, що зробив Хирам царю Соломону для храму Господнього, були з полірованої міді. | и3 кон0бы и3 тепли6цы и3 фіaлы, и3 вс‰ сосyды, ±же сотвори2 хірaмъ царю2 соломHну во хрaмэ гDни: и3 столпHвъ четhредесzть и3 џсмь д0му царeва и3 д0му гDнz: вс‰ дэлA царє1ва, ±же сотвори2 хірaмъ, бhша мBдzна вс‰. |
|
46
|
46
|
| Цар виливав їх у глинистій землі, в околиці Йордану, між Сокхофом і Цартаном. | Бли1з8 їoрдaна сліS и5хъ цaрь въ толстотЁ земли2, междY сокхHfомъ и3 междY сірaмомъ. |
|
47
|
47
|
| І поставив Соломон усі ці речі на місце . Через надзвичайну їх кількість, вага міді не визначена. | Не бЁ вёса мёди, t неsже творsше вс‰ дэлA сі‰, t мн0жества ѕэлw2, не бЁ предёла вёсу мёди. |
|
48
|
48
|
| І зробив Соломон усі речі, що у храмі Господньому: золотий жертовник і золотий стіл, на якому хліби предложення; | И# дадE цaрь соломHнъ вс‰ сосyды, ±же сотвори2 во хрaмъ гDень: nлтaрь златhй и3 трапeзу, на нeйже хлёбы приношeніz, златyю, |
|
49
|
49
|
| і світильники — п’ять праворуч і п’ять ліворуч, перед заднім відділенням храму, з чистого золота, і квіти, і лампадки, і щипці із золота; | и3 свёщники пsть њдеснyю и3 пsть њшyюю пред8 лицeмъ давjра (с™†z с™hхъ) златы6z сп†zны, и3 ламп†ды, и3 свэти1лники, и3 щипцы2 златы6z, |
|
50
|
50
|
| і блюда, і ножі, і чаші, і лотки, і кадильниці з чистого золота, і завіси у дверях внутрішнього храму у Святому Святих і у дверях у храмі теж із золота. | и3 преддвeріе, и3 гв0здіе, и3 фіaлы и3 блю6да и3 кади6лницы зл†ты сп†zны: и3 верєи2 врaтъ д0му внyтреннzгw с™aгw с™hхъ, и3 двє1ри хрaма златы6z. |
|
51
|
51
|
| Так звершена вся робота, яку виконав цар Соломон для храму Господнього. І приніс Соломон посвячене Давидом, батьком його; срібло і золото і речі віддав у скарбниці храму Господнього. | И# соверши1сz дёло, є4же сотвори2 соломHнъ во хрaмэ гDни: и3 внесE соломHнъ с™†z давjда nтцA своегw2 и3 вс‰ с™†z соломHнwва, сребро2 и3 злaто, и3 сосyды дадE въ сокр0вище хрaма гDнz. |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Тоді скликав Соломон старійшин Ізраїлевих і всіх начальників колін, глав поколінь синів Ізраїлевих, до царя Соломона в Єрусалим, щоб перенести ковчег завіту Господнього з міста Давидового, тобто Сиона. | И# собрA цaрь соломHнъ вс‰ старBйшины ї}лєвы, вс‰ нач†ла колёнъ, старBйшины nтeчествъ сынHвъ ї}левыхъ къ себЁ во сіHнъ, є4же пренести2 ківHтъ завёта гDнz t грaда давjдова: т0й є4сть сіHнъ. |
|
2
|
2
|
| І зібралися до царя Соломона на свято всі ізраїльтяни в місяці Афанимі, який є сьомий місяць. | И# собрaшасz ко царю2 соломHну вси2 лю1діе ї}лєвы въ мцcъ ґfанjмъ въ прaздникъ: сeй є4сть мцcъ седмhй. |
|
3
|
3
|
| І прийшли усі старійшини Ізраїлеві; і підняли священики ковчег, | И# пріид0ша вси2 старBйшины ї}лєвы, и3 взsша їерeє ківHтъ, |
|
4
|
4
|
| і понесли ковчег Господній і скинію зібрання і всі священні речі, що були в скинії; і несли їх священики і левити. | и3 вознес0ша ківHтъ гDень, и3 ски1нію свидёніz, и3 вс‰ сосyды с™ы6z ±же во ски1ніи свидёніz: и3 вознес0ша | їерeє и3 леvjти. |
|
5
|
5
|
| А цар Соломон і з ним уся громада Ізраїлева, яка зібралася до нього, йшли перед ковчегом, приносячи жертви з дрібної і великої худоби, яких неможливо порахувати і визначити, через велику кількість їх. | Цaрь же соломHнъ и3 вeсь соб0ръ ї}лскій, собрaвшесz къ немY, съ ни1мъ пред8 ківHтомъ жрsху волы2 и3 џвцы несочтє1нны, безчи1слєнны t мн0жества. |
|
6
|
6
|
| І внесли священики ковчег завіту Господнього на місце його, у давир храму, у Святе Святих, під крила херувимів. | И# внес0ша їерeє ківHтъ завёта гDнz на мёсто є3гw2 во давjръ хрaма, во с™†z с™hхъ, под8 кри1ла херувjмwвъ. |
|
7
|
7
|
| Бо херувими простягали крила над місцем ковчега, і покривали херувими зверху ковчег і жердини його. | Херувjми бо бёша распростeрше крилB над8 мёстомъ ківHта: и3 њкрывaху херувjми над8 ківHтомъ и3 над8 с™hми є3гw2 сверхY. |
|
8
|
8
|
| І висунулися жердини так, що головки жердини видні були зі святилища перед давиром, але не виходили назовні; вони там і до цього дня. | И# њбдержaста њсвzщє1наz: и3 зрsхусz главы6 њсвzщeнныхъ t с™hхъ къ лицY давjра, и3 не kвлsхусz внЁ. |
|
9
|
9
|
| В ковчезі нічого не було, крім двох кам’яних скрижалей, які поклав туди Мойсей на Хориві, коли Господь уклав завіт із синами Ізраїлевими, після виходу їх із землі Єгипетської. | Не бЁ въ ківHтэ т0кмw двЁ скриж†ли кaмєнны, скриж†ли завёта, и5хже положи2 мwmсeй въ хwри1вэ, ±же завэщA гDь со сынaми ї}левыми, внегдA и3сходи1ти и5мъ t земли2 є3гЂпетскіz. |
|
10
|
10
|
| Коли священики вийшли зі святилища, хмара наповнила дім Господній; | И# бhсть є3гдA и3зыд0ша їерeє и3з8 свzти1лища, и3 w4блакъ и3сп0лни хрaмъ гDень, |
|
11
|
11
|
| і не могли священики стояти на служінні, через хмару, бо слава Господня наповнила храм Господній. | и3 не можaху їерeє стaти служи1ти t лицA w4блака, ћкw и3сп0лни слaва гDнz хрaмъ. |
|
12
|
12
|
| Тоді сказав Соломон: Господь сказав, що Він благоволить жити в імлі; | ТогдA речE соломHнъ: гDь речE є4же њбитaти во мглЁ, |
|
13
|
13
|
| я побудував храм на оселю Твою, місце, щоб перебувати Тобі повіки. | ѓзъ же создaхъ д0мъ и4мени твоемY с™ъ тебЁ и3 гот0въ, и3 пrт0лу твоемY, є4же њбитaти тебЁ въ нeмъ во вёки. |
|
14
|
14
|
| І повернувся цар лицем своїм, і благословив усе зібрання ізраїльтян; все зібрання ізраїльтян стояло, — | И# њбрати2 цaрь лицE своE и3 благослови2 цaрь всего2 ї}лz: вeсь же соб0ръ ї}левъ стоsше. |
|
15
|
15
|
| і сказав: благословенний Господь Бог Ізраїлів, Який сказав Своїми вустами Давиду, батькові моєму, і нині виконав рукою Своєю! Він говорив: | И# речE (цaрь): блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ днeсь, и4же гlа ўсты6 свои1ми њ давjдэ nтцЁ моeмъ и3 рукaма свои1ма и3сп0лни, гlz: |
|
16
|
16
|
| «з того дня, як Я вивів народ Мій Ізраїля з Єгипту, Я не обрав міста в жодному з колін Ізраїлевих, щоб побудований був дім, у якому перебувало б ім’я Моє; [але обрав Єрусалим для перебування в ньому імені Мого] й обрав Давида, щоб бути йому над народом Моїм Ізраїлем». | t днE въ џньже и3звед0хъ лю1ди мо‰ ї}лz и3з8 є3гЂпта, не и3збрaхъ грaда t всёхъ племeнъ ї}левыхъ на создaніе хрaму, є4же бhти и4мени моемY тaмw: но и3збрaхъ во їеrли1мэ бhти и4мени моемY тaмw: и3 и3збрaхъ давjда бhти є3мY властели1ну над8 людьми2 мои1ми ї}лемъ: |
|
17
|
17
|
| У Давида, батька мого, було на серці побудувати храм імені Господа Бога Ізраїлевого; | и3 бhсть на сeрдцы nтцY моемY давjду, є4же создaти хрaмъ и4мени гDа бGа ї}лева, |
|
18
|
18
|
| але Господь сказав Давиду, батькові моєму: «у тебе є на серці побудувати храм імені Моєму; добре, що це в тебе лежить на серці; | и3 речE гDь къ давjду nтцY моемY: понeже взhде на сeрдце твоE є4же создaти хрaмъ и4мени моемY, д0брэ сотвори1лъ є3си2, ћкw бhсть на сeрдцы твоeмъ: |
|
19
|
19
|
| однак не ти побудуєш храм, а син твій, який вийшов із стегон твоїх, він побудує храм імені Моєму». | nбaче ты2 не сози1ждеши хрaма, но рaзвэ сhнъ тв0й, и4же и3зhде и3з8 чрeслъ твои1хъ, т0й сози1ждетъ хрaмъ и4мени моемY: |
|
20
|
20
|
| І виконав Господь слово Своє, яке промовив. Я вступив на місце батька мого Давида і сів на престолі Ізраїлевім, як сказав Господь, і побудував храм імені Господа Бога Ізраїлевого; | и3 возстaви гDь гlг0лъ св0й є3г0же гlа: и3 востaхъ вмёстw давjда nтцA моегw2, и3 сэд0хъ на прест0лэ ї}левэ, ћкоже гlа гDь, и3 создaхъ хрaмъ и4мени гDа бGа ї}лева, |
|
21
|
21
|
| і приготував там місце для ковчега, в якому завіт Господа, укладений Ним з батьками нашими, коли Він вивів їх із землі Єгипетської. | и3 постaвихъ тaмw мёсто ківHту, въ нeмже є4сть тaмw завётъ гDень, є3г0же завэщA гDь со nтцы6 нaшими во и3звождeніи и4хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
|
22
|
22
|
| І став Соломон перед жертовником Господнім перед усім зібранням ізраїльтян, і підняв руки свої до неба, | И# стA соломHнъ пред8 лицeмъ nлтарS гDнz пред8 всёмъ соб0ромъ ї}левымъ и3 воздви1же рyцэ свои2 на нeбо, |
|
23
|
23
|
| і сказав: Господи Боже Ізраїлів! немає подібного до Тебе Бога на небесах вгорі і на землі внизу; Ти зберігаєш завіт і милість до рабів Твоїх, які ходять перед Тобою всім серцем своїм. | и3 речE: гDи б9е ї}левъ, нёсть ћкоже ты2 бGъ на нб7си2 горЁ и3 на земли2 ни1зу, хранsй завётъ и3 млcть рабY твоемY ходsщему пред8 тоб0ю всёмъ сeрдцемъ свои1мъ, |
|
24
|
24
|
| Ти виконав рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що говорив йому; що промовив Ти вустами Твоїми, те в цей день звершив рукою Твоєю. | ±же сохрани1лъ є3си2 рабY твоемY давjду nтцY моемY: и4бо гlалъ є3си2 ўсты6 твои1ми и3 рукaма твои1ма соверши1лъ є3си2, ћкоже дeнь сeй: |
|
25
|
25
|
| І нині, Господи Боже Ізраїлів, виконай рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що говорив Ти йому, сказавши: «не припиниться у тебе перед лицем Моїм той, хто сидить на престолі Ізраїлевім, якщо тільки сини твої будуть триматися путі своєї, ходячи переді Мною так, як ти ходив переді Мною». | и3 нн7э, гDи б9е ї}левъ, сохрани2 рабY твоемY давjду nтцY моемY, ±же рeклъ є3си2 є3мY, гlz: не њскудёетъ мyжъ t лицA моегw2 сэдsй на прест0лэ ї}левэ, т0кмw ѓще сохранsтъ ч†да тво‰ пути6 сво‰, є4же ходи1ти предо мн0ю, ћкоже ходи1лъ є3си2 предо мн0ю: |
|
26
|
26
|
| І нині, Боже Ізраїлів, нехай буде вірне слово Твоє, яке Ти промовив рабу Твоєму Давиду, батькові моєму! | и3 нн7э, гDи б9е ї}левъ, да ўвёритсz гlг0лъ тв0й, є3г0же рeклъ є3си2 давjду nтцY моемY: |
|
27
|
27
|
| Воістину, чи Богові жити на землі? Небо і небо небес не вміщають Тебе, тим менше цей храм, який я побудував [імені Твоєму]; | ћкw ѓще и4стиннw всели1тсz бGъ съ челwвёки на земли2; ѓще нб7о и3 нб7о нб7сE не довлёютъ ти2, кольми2 пaче хрaмъ сeй, є3г0же создaхъ и4мени твоемY; |
|
28
|
28
|
| але зглянься на молитву раба Твого і на прохання його, Господи Боже мій; почуй благання і молитву, якою раб Твій благає Тебе нині. | и3 да при1зриши на моли1тву мою2, гDи б9е ї}левъ, послyшати моли1твы, є4юже м0литсz рaбъ тв0й пред8 тоб0ю къ тебЁ днeсь, |
|
29
|
29
|
| Нехай будуть очі Твої відкриті на храм цей день і ніч, на це місце, про яке Ти сказав: «Моє ім’я буде там»; почуй молитву, якою буде молитися раб Твій на місці цім. | да бyдутъ џчи твои2 tвє1рсты на хрaмъ сeй дeнь и3 н0щь, на мёсто њ нeмже рeклъ є3си2: бyдетъ и4мz моE тaмw на ўслhшаніе моли1твы, є4юже м0литсz рaбъ тв0й на мёстэ сeмъ дeнь и3 н0щь: |
|
30
|
30
|
| Почуй моління раба Твого і народу Твого Ізраїля, коли вони будуть молитися на місці цьому; почуй на місці перебування Твого, на небесах, почуй і помилуй. | и3 ўслhшиши моли1тву рабA твоегw2 и3 людjй твои1хъ ї}лz, њ ни1хже пом0лzтсz на мёстэ сeмъ: и3 ты2 ўслhшиши на мёстэ њбитaлища твоегw2 на нб7си2, и3 сотвори1ши и3 поми1луеши: |
|
31
|
31
|
| Коли хто згрішить проти ближнього свого, і вимагатиме від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви прийдуть до жертовника Твого у храм цей, | є3ли6ка ѓще согрэши1тъ кjйждо ко и4скреннему своемY, и3 ѓще пріи1метъ на него2 клsтву є4же клsти є3го2, и3 пріи1детъ, и3 и3сповёсть пред8 лицeмъ nлтарS твоегw2 въ хрaмэ сeмъ: |
|
32
|
32
|
| тоді Ти почуй з неба і вчини суд над рабами Твоїми, звинувать винного, поклавши вчинок його на голову його, і виправдай правого, воздавши йому за правдою його. | и3 ты2 ўслhшиши t нб7сE, и3 сотвори1ши сyдъ лю1демъ твои6мъ ї}лю: њсуди1ти беззак0ннаго, дaти пyть є3гw2 на главY є3гw2, и3 њправди1ти првdнаго, дaти є3мY по прaвдэ є3гw2: |
|
33
|
33
|
| Коли народ Твій Ізраїль буде вражений ворогом за те, що згрішив перед Тобою, і коли вони звернуться до Тебе, і сповíдають ім’я Твоє, і будуть просити і благати Тебе в цьому храмі, | є3гдA падyтъ лю1діе твои2 ї}ль пред8 враги6, ћкw согрэшaтъ ти2, и3 њбратsтсz къ тебЁ, и3 и3сповёдzтсz и4мени твоемY, и3 пом0лzтсz и3 возглаг0лютъ моли1тву къ тебЁ въ хрaмэ сeмъ: |
|
34
|
34
|
| тоді Ти почуй з неба і прости гріх народу Твого Ізраїля, і поверни їх у землю, яку Ти дав батькам їхнім. | и3 ты2 ўслhшиши съ нб7сE, и3 млcтивъ бyдеши њ согрэшeніихъ людjй свои1хъ ї}лz, и3 возврати1ши | въ зeмлю, ю4же дaлъ є3си2 nтцє1мъ и4хъ: |
|
35
|
35
|
| Коли закриється небо і не буде дощу за те, що вони згрішили перед Тобою, і коли помоляться на місці цьому і сповідають ім’я Твоє і навернуться від гріха свого, бо Ти смирив їх, | внегдA заключи1тисz небеси2 и3 не бhти дождю2, ћкw согрэшaтъ ти2, и3 пом0лzтсz на мёстэ сeмъ, и3 и3сповёдzтсz и4мени твоемY, и3 t грBхъ свои1хъ њбратsтсz, є3гдA смири1ши и5хъ: |
|
36
|
36
|
| тоді почуй з неба і прости гріх рабів Твоїх і народу Твого Ізраїля, указавши їм добру путь, по якій іти, і пошли дощ на землю Твою, яку Ти дав народу Твоєму в спадщину. | и3 ўслhшиши съ нб7сE, и3 млcтивъ бyдеши њ грэсёхъ рабA твоегw2 и3 людjй твои1хъ ї}лz: ћкw kви1ши и5мъ пyть благjй ходи1ти по немY, и3 дaси д0ждь на зeмлю, ю4же дaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ въ достоsніе: |
|
37
|
37
|
| Чи буде на землі голод, чи буде моровиця, чи буде палючий вітер, іржа, сарана, черва, чи ворог буде тіснити його на землі його, чи буде яка біда, яка хвороба, — | глaдъ ѓще бyдетъ, смeрть ѓще бyдетъ, є3гдA бyдетъ возжжeніе, гyсєницы, ржA ѓще бyдетъ, и3 ѓще њскорбsтъ | врази2 и4хъ въ є3ди1нэмъ t градHвъ и4хъ: всE проти1вное, всsка болёзнь, |
|
38
|
38
|
| всяку молитву, всяке прохання, яке буде від якої-небудь людини у всьому народі Твоєму Ізраїлі, коли вони відчують біду в серці своєму і простягнуть руки свої до храму цього, | всsка моли1тва, всsко молeніе ѓще бyдетъ всsкому человёку t людjй ї}левыхъ, є3гдA познaетъ кjйждо болёзнь сeрдца своегw2, и3 воздви1гнетъ рyцэ свои2 въ хрaмэ сeмъ: |
|
39
|
39
|
| Ти почуй з неба, з місця оселі Твоєї, і помилуй; сотвори і воздай кожному за путями його, бо Ти знаєш серце його, тому що Ти один знаєш серця всіх синів людських: | и3 ты2 ўслhшиши t нб7сE, t гот0вагw жили1ща твоегw2, и3 млcтивъ бyдеши, и3 сотвори1ши, и3 дaси коемyждо по путє1мъ є3гw2, ћкоже ўвёси сeрдце є3гw2, ћкw ты2 є3ди1нъ т0кмw вёси всёхъ сердцA сынHвъ человёческихъ: |
|
40
|
40
|
| щоб вони боялися Тебе в усі дні, доки живуть на землі, яку Ти дав батькам нашим. | да боsтсz тебє2 вс‰ дни6, въ нsже поживyтъ на земли2, ю4же дaлъ є3си2 nтцє1мъ нaшымъ: |
|
41
|
41
|
| Якщо й іноплемінник, що не від Твого народу Ізраїля, прийде з землі далекої заради імені Твого, — | и3 чуждeму, и4же нёсть t людjй твои1хъ ї}лz, т0й ѓще пріи1детъ t земли2 и3здалeча рaди и4мене твоегw2, занE ўслhшатъ и4мz твоE вели1ко, и3 рyку твою2 крёпкую, и3 мhшцу твою2 выс0кую, |
|
42
|
42
|
| бо і вони почують про Твоє ім’я велике і про Твою руку кріпку і про Твою силу простерту, — і прийде він і помолиться біля храму цього, | и3 пріи1детъ, и3 пом0литсz на мёстэ сeмъ: |
|
43
|
43
|
| почуй з неба, з місця оселі Твоєї, і зроби все, про що буде взивати до Тебе іноплемінник, щоб усі народи землі знали ім’я Твоє, щоб боялися Тебе, як народ Твій Ізраїль, щоб знали, що ім’ям Твоїм називається храм цей, який я побудував. | и3 ты2 ўслhшиши съ нб7сE t гот0вагw жили1ща твоегw2, и3 сотвори1ши по всёмъ, въ є3ли1кихъ ѓще призовeтъ тS чуждjй, ћкw да ўразумёютъ вси2 лю1діе земнjи и4мz твоE и3 ўбоsтсz тебє2, ћкоже лю1діе твои2 ї}ль, и3 разумёютъ, ћкw и4мz твоE наречeсz на хрaмэ сeмъ, є3г0же создaхъ: |
|
44
|
44
|
| Коли вийде народ Твій на війну проти ворога свого дорогою, якою Ти пошлеш його, і буде молитися Господу, обернувшись до міста, яке Ти обрав, і до храму, який я побудував імені Твоєму, | є3гдA и3зhдутъ лю1діе твои2 на брaнь на враги2 сво‰, путeмъ и4мже возврати1ши |, и3 пом0лzтсz и4менемъ гDнимъ путeмъ грaда, є3г0же и3збрaлъ є3си2 себЁ, и3 ко хрaму, є3г0же ѓзъ создaхъ и4мени твоемY: |
|
45
|
45
|
| тоді почуй з неба молитву їхню і прохання їхнє і зроби, що потрібно для них. | и3 ты2 ўслhшиши съ нб7сE моли1тву и4хъ и3 молє1ніz и4хъ, и3 сотвори1ши њправдaніе и5мъ: |
|
46
|
46
|
| Коли вони згрішать перед Тобою, — бо немає людини, яка не грішила б, — і Ти прогніваєшся на них і віддаси їх ворогам, і ті, що полонили їх, відведуть їх у ворожу землю, далеку або близьку; | ћкw согрэшaтъ ти2, ћкw нёсть человёкъ, и4же не согрэши1тъ, и3 разгнёваешисz на нS, и3 предaси | пред8 враги2, и3 поплэнsтъ и5хъ плэнsщіи въ зeмлю далeче, и3ли2 бли1з8, |
|
47
|
47
|
| і коли вони в землі, в якій будуть знаходитися в полоні, ввійдуть у себе і звернуться і будуть молитися Тобі в землі тих, хто полонив їх, промовляючи: «ми згрішили, вчинили беззаконня, ми винні»; | и3 њбратsтъ сердцA сво‰ въ земли2, ѓможе пресели1шасz, и3 њбратsтсz, и3 пом0лzтсz тебЁ въ земли2 преселeніz своегw2, глаг0люще: согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ: |
|
48
|
48
|
| і коли звернуться до Тебе всім серцем своїм і всією душею своєю в землі ворогів, які полонили їх, і будуть молитися Тобі, звернувшись до землі своєї, яку Ти дав батькам їхнім, до міста, яке Ти обрав, і до храму, який я побудував імені Твоєму, | и3 њбратsтсz ко тебЁ всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 всeю душeю своeю въ земли2 вр†гъ свои1хъ, ѓможе превeлъ є3си2 и5хъ, и3 пом0лzтсz къ тебЁ по пути2 земли2 своеS, ю4же дaлъ є3си2 nтцє1мъ и4хъ, и3 ко грaду, є3г0же и3збрaлъ є3си2, и3 ко хрaму, є3г0же создaхъ и4мени твоемY: |
|
49
|
49
|
| тоді почуй з неба, з місця оселі Твоєї, молитву і прохання їхні і вчини, що потрібно для них; | и3 ўслhшиши t нб7сE, t гот0вагw жили1ща твоегw2 моли1тву и4хъ и3 молeніе и4хъ, и3 сотвори1ши њправдaніе и5мъ, |
|
50
|
50
|
| і прости народу Твоєму, в чому він згрішив перед Тобою, і всі провини його, які він зробив перед Тобою, і пробуди співстраждання до них у тих, хто полонив їх, щоб вони були милостиві до них: | и3 млcтивъ бyдеши непрaвдамъ и4хъ, и4миже согрэши1ша ти2, и3 по всBмъ tметaніємъ и4хъ, и4миже tверг0шасz тебє2, да дaси и5хъ въ щедрHты пред8 плэни1вшими и4хъ, и3 ўщeдрzтъ |: |
|
51
|
51
|
| бо вони Твій народ і Твій наділ, який Ти вивів з Єгипту, із залізної печі. | ћкw лю1діе твои2 и3 наслёдіе твоE сyть, и5хже и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz t среды2 пeщи желёзныz: |
|
52
|
52
|
| Нехай будуть [вуха Твої і] очі Твої відкриті на молитву раба Твого і на молитву народу Твого Ізраїля, щоб чути їх завжди, коли вони будуть закликати Тебе, | и3 да бyдутъ ќши твои2 и3 џчи твои2 tвє1рсты на моли1тву рабA твоегw2 и3 къ молeнію людjй твои1хъ ї}лz, послyшати и5хъ њ всёхъ, њ ни1хже призовyтъ тS, |
|
53
|
53
|
| бо Ти відокремив їх Собі в наділ з усіх народів землі, як Ти вирік через Мойсея, раба Твого, коли вивів батьків наших з Єгипту, Владико Господи! | ћкw ты2 и3збрaлъ є3си2 | себЁ въ наслёдіе t всёхъ людjй земли2, ћкоже гlалъ є3си2 рук0ю рабA твоегw2 мwmсeа, внегдA и3звести2 тебЁ nтцы2 нaшz и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, гDи гDи. ТогдA глаг0ла соломHнъ њ хрaмэ, є3гдA соверши2 созидaти є3го2: с0лнце познaно сотвори2 на нб7си2: гDь речE пребывaти во мглЁ: сози1жди хрaмъ м0й, хрaмъ благолёпный себЁ, є4же пребывaти въ н0вости: не сіe ли пи1сано въ кни1гахъ пёсни; |
|
54
|
54
|
| Коли Соломон промовив усі ці моління і прохання до Господа, тоді встав з колін від жертовника Господнього, руки ж його були підняті до неба. | И# бhсть є3гдA скончA соломHнъ молsсz ко гDу всeю моли1твою и3 молeніемъ си1мъ, и3 востA t лицA nлтарS гDнz припaдъ на кwлёна сво‰, и3 рyцэ свои2 воздЁ на нeбо, |
|
55
|
55
|
| І стоячи благословив усе зібрання ізраїльтян, гучним голосом промовляючи: | и3 стA, и3 благослови2 вeсь соб0ръ ї}левъ, глaсомъ вeліимъ глаг0лz: |
|
56
|
56
|
| благословенний Господь [Бог], Який дав спокій народу Своєму Ізраїлю, як говорив! не залишилося невиконаним жодне слово з усіх благих слів Його, які Він вирік через раба Свого Мойсея; | блгcвeнъ гDь (бGъ) днeсь, и4же дадE пок0й лю1демъ свои6мъ ї}лю, по всBмъ є3ли6ка гlа: не премэни1сz сл0во ни є3ди1но во всёхъ словесёхъ є3гw2 бlги1хъ, и4миже гlа рук0ю мwmсeа рабA своегw2: |
|
57
|
57
|
| нехай буде з нами Господь Бог наш, як був Він з батьками нашими, нехай не залишить нас, нехай не покине нас, | да бyдетъ гDь бGъ нaшъ съ нaми, ћкоже бЁ со nтцы6 нaшими: да не њстaвитъ нaсъ, нижE да tврати1тъ нaсъ, |
|
58
|
58
|
| схиляючи до Себе серця наші, щоб ми ходили всіма путями Його і дотримувалися заповідей Його й уставів Його і законів Його, які Він заповів батькам нашим; | преклони1ти сердцA н†ша къ немY, є4же ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2 и3 храни1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2 и3 повелBніz є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, ±же заповёда nтцє1мъ нaшымъ: |
|
59
|
59
|
| і нехай будуть слова ці, якими я молився [нині] перед Господом, близькі до Господа Бога нашого день і ніч, щоб Він робив, що потрібно для раба Свого, і що потрібно для народу Свого Ізраїля, з дня у день, | и3 да бyдутъ словесA сі‰, и4миже моли1хсz пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ днeсь, приближaющесz гDу бGу нaшему дeнь и3 н0щь, є4же твори1ти њправд†ніz рабY твоемY и3 њправд†ніz лю1демъ твои6мъ ї}лю во вс‰ дни6: |
|
60
|
60
|
| щоб усі народи пізнали, що Господь є Бог і немає, крім Нього; | ћкw да разумёютъ вси2 лю1діе земли2, ћкw гDь бGъ т0й сaмъ бGъ, и3 нёсть и3нaгw, |
|
61
|
61
|
| нехай буде серце ваше цілком віддане Господу Богу нашому, щоб ходити за уставами Його і дотримуватися заповідей Його, як нині. | и3 да бyдутъ сердцA н†ша совершє1нна ко гDу бGу нaшему препод0бнw ходи1ти въ повелёніихъ є3гw2 и3 храни1ти зaпwвэди є3гw2, ћкоже дeнь сeй. |
|
62
|
62
|
| І цар і всі ізраїльтяни з ним принесли жертву Господу. | И# цaрь и3 вси2 сhнове ї}лєвы пожр0ша жeртву пред8 гDемъ. |
|
63
|
63
|
| І приніс Соломон у мирну жертву, яку приніс він Господу, двадцять дві тисячі великої худоби і сто двадцять тисяч дрібної худоби. Так освятили храм Господу цар і всі сини Ізраїлеві. | И# пожрE цaрь соломHнъ жє1ртвы ми6рныz, ±же пожрE гDу, волHвъ двaдесzть двЁ тhсzщы и3 nвeцъ сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ. И# њбнови2 цaрь хрaмъ гDень и3 вси2 сhнове ї}лєвы. |
|
64
|
64
|
| У той же день освятив цар середню частину двору, що перед храмом Господнім, зробивши там всепалення і хлібне приношення і вознісши жир мирних жертв, тому що мідний жертовник, який перед Господом, був малий для розміщення всепалення і хлібного приношення і жиру мирних жертв. | Въ т0й дeнь њсвzти2 цaрь (соломHнъ) среди1ну дворA, ћже пред8 лицeмъ хрaма гDнz: ћкw сотвори2 тaмw всесожжeніе и3 дaры, и3 жє1ртвы и3 т{чнаz ми1рныхъ, ћкw nлтaрь мёдzный, и4же пред8 гDемъ, мaлъ бЁ, є4же не возмощи2 вмэсти1ти всесожжє1ніz дарHвъ и3 жє1ртвы ми1рныхъ. |
|
65
|
65
|
| І зробив Соломон у цей час свято, і весь Ізраїль з ним, — велике зібрання, яке зійшлося від входу в Емаф до ріки Єгипетської перед Господом Богом нашим; [і їли, і пили, і молилися перед Господом Богом нашим біля побудованого храму] — сім днів і ще сім днів, чотирнадцять днів. | И# сотвори2 соломHнъ прaздникъ въ т0й дeнь, и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ, соб0ръ вeлій, t вх0да є3мafа дaже до рэки2 є3гЂпта, пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ, ў хрaма, є3г0же создA, kдhй и3 піS и3 веселsсz пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ сeдмь днjй, |
|
66
|
66
|
| У восьмий день Соломон відпустив народ. І благословили царя і пішли в намети свої, радіючи і веселячись у серці за все добро, яке зробив Господь рабові Своєму Давиду і народові Своєму Ізраїлю. | и3 во nсмhй дeнь распусти2 лю1ди. И# благослови1ша царS, и3 и3д0ша кjйждо въ д0мы сво‰, рaдующесz весeлымъ сeрдцемъ њ благи1хъ, ±же сотвори2 гDь давjду рабY своемY и3 ї}лю лю1демъ свои6мъ. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Після того, як Соломон скінчив будівництво храму Господнього і дому царського й усе, що Соломон бажав зробити, | И# бhсть є3гдA скончA соломHнъ зи1ждzй хрaмъ гDень и3 д0мъ царeвъ и3 всsкое дёло своE соломHнъ, є3ли6ка восхотЁ сотвори1ти, |
|
2
|
2
|
| явився Соломону Господь удруге, як явився йому в Гаваоні. | и3 kви1сz гDь соломHну втори1цею, ћкоже kви1сz є3мY въ гаваHнэ, |
|
3
|
3
|
| І сказав йому Господь: Я почув молитву твою і прохання твоє, про що ти просив Мене; [зробив усе за молитвою твоєю]. Я освятив цей храм, який ти побудував, щоб перебувати імені Моєму там повік; і будуть очі Мої і серце Моє там в усі дні. | и3 речE къ немY гDь: ўслhшахъ глaсъ моли1твы твоеS и3 молeніz твоегw2, и4мже моли1лсz є3си2 предо мн0ю: сотвори1хъ ти2 по всeй моли1твэ твоeй, и3 њс™и1хъ хрaмъ сeй, є3г0же создaлъ є3си2, є4же положи1ти и4мz моE тaмw во вёки, и3 бyдутъ џчи мои2 тY и3 сeрдце моE во вс‰ дни6: |
|
4
|
4
|
| І якщо ти будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив батько твій Давид, у чистоті серця й у правоті, виконуючи все, що Я заповів тобі, і якщо будеш зберігати устави Мої і закони Мої, | и3 ты2 ѓще п0йдеши предо мн0ю, ћкоже ходи2 давjдъ nтeцъ тв0й въ препод0біи сeрдца и3 въ правотЁ, и3 є4же твори1ти по всBмъ, ±же заповёдахъ є3мY, и3 повелBніz мо‰ и3 зaпwвэди мо‰ сохрани1ши: |
|
5
|
5
|
| то Я поставлю царський престіл твій над Ізраїлем повік, як Я сказав батькові твоєму Давиду, говорячи: «не припиниться в тебе той, хто сидить на престолі Ізраїлевім». | и3 возстaвлю прест0лъ цaрствіz твоегw2 во ї}ли во вёки, ћкоже гlахъ къ давjду nтцY твоемY, гlz: не њскудёетъ ти2 мyжъ властели1нъ во ї}ли: |
|
6
|
6
|
| Якщо ж ви і сини ваші відступите від Мене і не будете дотримуватися заповідей Моїх і уставів Моїх, які Я дав вам, і підете і станете служити іншим богам і поклонятися їм, | ѓще же tвращaющесz tвратитeсz вы2 и3 ч†да в†ша t менє2 и3 не сохранитE зaповэдій мои1хъ и3 повелёній мои1хъ, ±же дадE мwmсeй пред8 вaми, и3 п0йдете и3 пораб0таете богHмъ и3ны6мъ и3 поклонитeсz и5мъ: |
|
7
|
7
|
| то Я знищу Ізраїля з лиця землі, яку Я дав йому, і храм, який Я освятив імені Моєму, відкину від лиця Мого, і буде Ізраїль притчею і посміховиськом у всіх народів. | и3 и3зри1ну ї}лz и3з8 земли2, ю4же дaхъ и5мъ, и3 хрaмъ сeй, є3г0же њс™и1хъ и4мени моемY, tвeргу t лицA моегw2: и3 бyдетъ ї}ль въ погублeніе и3 во глаг0ланіе всBмъ лю1демъ: |
|
8
|
8
|
| І про храм цей високий усякий, хто проходитиме мимо нього, вжахнеться і свисне, і скаже: «за що Господь зробив так із цією землею і з цим храмом?» | и3 д0мъ сeй бyдетъ выс0кій, всsкъ преходsй сквозЁ є3го2 ўжaснетсz, и3 возсви1щетъ и3 речeтъ: чесw2 рaди сотвори2 гDь тaкw земли2 сeй и3 хрaму семY; |
|
9
|
9
|
| І скажуть: «за те, що вони залишили Господа Бога свого, Який вивів батьків їхніх із землі Єгипетської, і прийняли інших богів, і поклонялися їм і служили їм, — за це навів на них Господь усю цю біду». | и3 рекyтъ: понeже њстaвиша гDа бGа своего2, и4же и3зведE nтцы2 и4хъ и3з8 є3гЂпта, и3з8 д0му раб0ты, и3 пріsша б0ги чужды6z, и3 поклони1шасz и5мъ, и3 пораб0таша и5мъ, сегw2 рaди наведE на нS гDь ѕло2 сіE. |
|
10
|
10
|
| Після закінчення двадцяти років, за які Соломон побудував два будинки, — дім Господній і дім царський, — | И# бhсть по двaдесzти лётэхъ, въ нsже создA соломHнъ двA д0мы, хрaмъ гDень и3 д0мъ царeвъ, |
|
11
|
11
|
| на що Хирам, цар Тирський, постачав Соломону дерева кедрові і дерева кипарисові і золото, за його бажанням, — цар Соломон дав Хираму двадцять міст у землі Галилейській. | хірaмъ цaрь тЂрскій помогaше соломHну дрeвы кeдрскими и3 дрeвы пevговыми и3 злaтомъ и3 всёмъ хотёніемъ є3гw2: тогдA дадE соломHнъ хірaму двaдесzть градHвъ въ земли2 галілeйстэй. |
|
12
|
12
|
| І вийшов Хирам з Тира подивитися міста, які дав йому Соломон, і вони не сподобалися йому. | И# и3зhде хірaмъ и3з8 тЂра и3 п0йде въ галілeю ви1дэти грaды, ±же дадE є3мY соломHнъ: и3 не бhша є3мY ўг0дни, |
|
13
|
13
|
| І сказав він: що це за міста, які ти, брате мій, дав мені? І назвав їх землею Кавул, як називаються вони до сьогодні. | и3 речE: что2 грaди сjи, ±же дaлъ ми2 є3си2, брaте; И# наречE | предёлъ (хавyль), до днeшнzгw днE. |
|
14
|
14
|
| І послав Хирам царю сто двадцять талантів золота. | И# принесE хірaмъ соломHну сто2 и3 двaдесzть тал†нтъ злaта. |
|
15
|
15
|
| Ось розпорядження про податки, які наклав цар Соломон, щоб побудувати храм Господній і дім свій, і Милло, і стіну єрусалимську, Гацор, і Мегиддо, і Газер. | Сіe же є4сть число2 даsніz є4же принесE цaрь соломHнъ, да сози1ждетъ хрaмъ гDень и3 д0мъ царeвъ, и3 мелHнъ и3 стёну їеrли1мску и3 краегрaдіе є4же њгради1ти стёну грaда давjдова, и3 ґсyръ и3 магедw2 и3 газeръ. |
|
16
|
16
|
| Фараон, цар Єгипетський, прийшов і взяв Газер, і спалив його вогнем, і хананеїв, які жили в місті, повбивав, і віддав його в посаг дочці своїй, дружині Соломоновій. | ФараHнъ цaрь є3гЂпетскій взhде и3 взS газeръ и3 сожжE и5 nгнeмъ, и3 ханаaна живyщаго во грaдэ т0мъ погуби2: и3 дадE є3го2 въ дaръ дщeри своeй, женЁ соломHни. |
|
17
|
17
|
| І побудував Соломон Газер і нижній Бефорон, | И# согради2 соломHнъ газeръ и3 веfwрHнъ ни1жній, |
|
18
|
18
|
| і Ваалаф і Фадмор у пустелі, | и3 валаafъ и3 fамHръ въ пустhни. |
|
19
|
19
|
| і всі міста для запасів, які були у Соломона, і міста для колісниць, і міста для кінноти і все те, що Соломон хотів побудувати в Єрусалимі і на Ливані й у всій землі свого володіння. | И# вс‰ грaды крBпкіz, и5же бhша соломHну, и3 вс‰ грaды, и3дёже бsху колєсни1цы, и3 вс‰ грaды, и3дёже бsху кHнницы є3гw2, и3 всE є4же бhсть ўг0дно царю2 соломHну, создA во їеrли1мэ, и3 въ лівaнэ и3 во всeй земли2 цaрства своегw2. |
|
20
|
20
|
| Весь народ, який залишився від аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [хананеїв,] евеїв, ієвусеїв і [гергесеїв], які були не із синів Ізраїлевих, | Всёхъ людjй њстaвшихсz t ґморрeа и3 хеттeа, и3 ферезeа и3 хананeа, и3 є3veа и3 їевусeа и3 гергесeа, не сyщихъ t сынHвъ ї}левыхъ, |
|
21
|
21
|
| дітей їхніх, що залишилися після них на землі, яких сини Ізраїлеві не могли знищити, Соломон зробив оброчними робітниками до цього дня. | сынHвъ и4хъ њстaвшихсz по ни1хъ на земли2, и4хже не возмог0ша сhнове ї}лєвы потреби1ти и5хъ, цaрь соломHнъ пораб0ти и5хъ даsти дaнь дaже до днE сегw2: |
|
22
|
22
|
| Синів же Ізраїлевих Соломон не робив робітниками, але вони були його воїнами, його слугами, його вельможами, його воєначальниками і вождями його колісниць і його вершників. | t сынHвъ же ї}левыхъ не дадE въ раб0ту соломHнъ, ћкw тjи бsху мyжіе хрaбріи, и3 џтроцы є3гw2, и3 кн‰зи є3гw2, и3 трістaты є3гw2, и3 воевHды колесни1цъ є3гw2, и3 кHнницы є3гw2. |
|
23
|
23
|
| Ось головні приставники над роботами Соломоновими: тих, що управляли народом, який виконував роботи, було п’ятсот п’ятдесят. | И# бsху старBйшины пристaвлєннымъ над8 дёлы царS соломHна, пsть сHтъ пzтьдесsтъ повелэвaющіи лю1демъ дёлающымъ дёло. |
|
24
|
24
|
| Дочка фараонова перейшла з міста Давидового у свій дім, який побудував для неї Соломон; потім побудував він Милло. | Дщeрь же фараHна прeйде и3з8 грaда давjдова въ д0мъ св0й, є3г0же создA є4й соломHнъ, тогдA создA мелHнъ. |
|
25
|
25
|
| І приносив Соломон три рази на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він побудував Господу, і куріння на ньому звершував перед Господом. І закінчив він будівництво дому. | И# приношaше соломHнъ три1жды въ г0дъ всесожжє1ніz и3 ми6рныz жє1ртвы на nлтaрь, є3г0же сози1жде гDу, и3 кадsше fmміaмъ пред8 гDемъ: и3 соверши2 хрaмъ. |
|
26
|
26
|
| Цар Соломон також зробив корабель в Ецион-Гавері, що при Елафі, на березі Червоного моря, в землі Ідумейській. | И# сотвори2 цaрь соломHнъ корaбль въ гасіHнэ гавeрстэмъ, и4же при є3лafэ, при ќстіи м0рz послёднzгw, въ земли2 є3дHмстэй. |
|
27
|
27
|
| І послав Хирам на кораблі своїх підданих корабельників, які знають море, з підданими Соломоновими; | И# послA хірaмъ на корабли2 t џтрwкъ свои1хъ мyжы корабeлники ўправлsти вёдущихъ м0ре со џтрwки соломw6ни: |
|
28
|
28
|
| і вирушили вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста двадцять талантів, і привезли цареві Соломону. | и3 пріид0ша въ сwфjръ, и3 взsша tтyду злaта четhре ст† и3 двaдесzть тал†нтъ и3 принес0ша царю2 соломHну. |
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| Цариця Савська, почувши про славу Соломона в ім’я Господа, прийшла випробувати його загадками. | И# цари1ца сaвска ўслhша и4мz соломHне и3 и4мz гDне, и3 пріи1де и3скуси1ти є3го2 при1тчами: |
|
2
|
2
|
| І прийшла вона в Єрусалим з дуже великим багатством: верблюди нав’ючені були пахощами і великою кількістю золота і коштовного каміння; і прийшла до Соломона і розмовляла з ним про все, що було у неї на серці. | и3 пріи1де во їеrли1мъ съ си1лою тsжкою ѕэлw2: и3 на велблю1дэхъ привез0ша ґрwмaты и3 злaта мн0гw ѕэлw2, и3 кaменіе драг0е: и3 вни1де къ соломHну и3 глаг0ла є3мY вс‰, є3ли6ка и3мЁ на сeрдцы своeмъ. |
|
3
|
3
|
| І пояснив їй Соломон усі слова її, і не було нічого невідомого царю, чого він не пояснив би їй. | И# возвэсти2 є4й соломHнъ вс‰ глаг0лы є3S: и3 не бЁ сл0во презрёно t царS, є3г0же не возвэсти2 є4й. |
|
4
|
4
|
| І побачила цариця Савська всю мудрість Соломона і дім, який він побудував, | И# ви1дэ цари1ца сaвска вeсь смhслъ соломHнь и3 д0мъ є3г0же создA, |
|
5
|
5
|
| і їжу за столом його, і житло рабів його, і стрункість слуг його, і одяг їхній, і виночерпіїв його, і всепалення його, які він приносив у храмі Господньому. І не могла вона більше утриматися | и3 снBди соломw6ни, и3 жили6ща nтрокHвъ є3гw2, и3 предстоsніе служaщихъ є3мY, и3 њблачeніе є3гw2, и3 віночeрпцы є3гw2, и3 всесожжє1ніz є3гw2, ±же приношaше во хрaмэ гDни, и3 внЁ себє2 бhсть, |
|
6
|
6
|
| і сказала цареві: правда те, що я чула в землі своїй про діла твої і про мудрість твою; | и3 речE къ соломHну царю2: и4стинна сyть словесA, ±же слhшахъ въ земли2 моeй, |
|
7
|
7
|
| але я не вірила словам, доки не прийшла, і не побачила очима моїми: і ось, мені й половини не сказано; мудрости і багатства в тебе більше, ніж як я чула. | њ словесёхъ твои1хъ и3 њ смhслэ твоeмъ: и3 не ћхъ вёры глаг0лющымъ ми2, д0ндеже пріид0хъ сёмw, и3 ви1дэста џчи мои2: и3 сE, нёсть ни п0лъ тогw2, ћкоже ми2 повёдаша: приложи1лъ є3си2 премyдрость и3 благ†z къ си6мъ пaче всsкагw слyха, є3г0же слhшахъ въ земли2 моeй: |
|
8
|
8
|
| Блаженні люди твої і блаженні ці слуги твої, які завжди стоять перед тобою і чують мудрість твою! | блажє1нны жєны2 тво‰, блажeни џтроцы твои2 сjи, и5же предстоsтъ пред8 тоб0ю всегдA, слhшаще всsкій смhслъ тв0й: |
|
9
|
9
|
| Нехай буде благословенний Господь Бог твій, Який благоволив посадити тебе на престіл Ізраїлів! Господь, з вічної любови Своєї до Ізраїля, поставив тебе царем, чинити суд і правду. | бyди гDь бGъ тв0й блгcвeнъ, и4же восхотЁ тS дaти на прест0лъ ї}левъ, понeже возлюби2 гDь ї}лz ўтверди1ти во вёки и3 постaви тS царS над8 ни1ми твори1ти сyдъ въ прaвдэ и3 въ судбaхъ и4хъ. |
|
10
|
10
|
| І подарувала вона царю сто двадцять талантів золота і велику кількість пахощів і коштовне каміння; ніколи ще не приходило такої великої кількості пахощів, як подарувала цариця Савська царю Соломону. | И# дадE соломHну сто2 и3 двaдесzть тал†нтъ злaта, и3 ґрwмaты мнHги ѕэлw2, и3 кaменіе драг0е: не пріид0ша є3щE таковы6z ґрwмaты во мн0жествэ, ±же дадE цари1ца сaвска царю2 соломHну. |
|
11
|
11
|
| І корабель Хирамів, який привозив золото з Офира, привіз з Офира велику кількість червоного дерева і коштовних каменів. | И# корaбль хірaмль приносsщь злaто и3з8 сwфjра, (и3) принесE древA нетє1сана мнHга ѕэлw2, и3 кaменіе драг0е. |
|
12
|
12
|
| І зробив цар з цього червоного дерева поручні для храму Господнього і для дому царського, і гуслі і псалтирі для співців; ніколи не приходило стільки червоного дерева і не бачено було до цього дня. | И# сотвори2 цaрь дрeвомъ нетeсанымъ подпHры хрaму гDню и3 д0му царeву, и3 сопBли и3 гyсли пэвцє1мъ: не пріид0ша по сeмъ такwвaz древесA нетє1санаz на земли2, нижE ви6дэна бhша гдЁ дaже до днE сегw2. |
|
13
|
13
|
| І цар Соломон дав цариці Савській усе, чого вона бажала і чого просила, зверх того, що подарував їй цар Соломон своїми руками. І вирушила вона назад у свою землю, вона й усі слуги її. | И# цaрь соломHнъ дадE цари1цэ сaвстэй вс‰, є3ли6ка восхотЁ и3 є3ли6ки проси2 ў негw2, кромЁ всёхъ, ±же дадE є4й рукaма свои1ма соломHнъ цaрь, И# возврати1сz, и3 tи1де въ зeмлю свою2, самA и3 вси2 џтроцы є3S. |
|
14
|
14
|
| Вага золота, що надходило Соломону щороку, була шістсот шістдесят шість талантів золотих, | И# бЁ вёсъ принесeннагw злaта соломHну во є3ди1но лёто шeсть сHтъ и3 шестьдесsтъ и3 шeсть тал†нтъ злaта, |
|
15
|
15
|
| зверх того, що отримувалося від рознощиків товару і від торгівлі купців, і від усіх царів аравійських і від обласних начальників. | кромЁ дaней t п0дданныхъ и3 t купцHвъ и3 t всёхъ царeй стрaнныхъ и3 t воев0дъ земнhхъ. |
|
16
|
16
|
| І зробив цар Соломон двісті великих щитів з кованого золота, по шістсот сиклів пішло на кожен щит; | И# сотвори2 цaрь соломHнъ три1ста к0пій златhхъ к0ванныхъ, по три1ста златhхъ во є3ди1но копіE вдёла: |
|
17
|
17
|
| і триста менших щитів з кованого золота, по три міни золота пішло на кожен щит; і поставив їх цар у домі з ливанського дерева. | и3 три1ста щитHвъ к0ванныхъ златhхъ, по три2 ли6тры злaта бsше на к0емждо щитЁ: и3 дадE | цaрь во хрaмъ дубрaвы лівaнскіz. |
|
18
|
18
|
| І зробив цар великий престіл зі слонової кості й обклав його чистим золотом; | И# сотвори2 цaрь прест0лъ t костeй слон0выхъ вeлій и3 позлати2 є3го2 злaтомъ и3скушeнымъ: |
|
19
|
19
|
| до престолу було шість сходинок; верх позаду престолу був круглий, і були з обох боків у місцях сидіння підлокітники, і два леви стояли біля підлокітників; | шeсть степeней прест0лу, и3 џбразы телцHвъ прест0лу созади2, и3 вeрхъ прест0ла крyглъ бЁ созади2 є3гw2, и3 рyцэ сю1ду и3 сю1ду на прест0лэ сэдaлища, и3 двA льв† стwsща при рукaхъ, |
|
20
|
20
|
| і ще дванадцять левів стояли там на шести сходинках з обох боків. Подібного до цього не було в жодному царстві. | и3 дванaдесzть львы2 стоsще тY на шести2 степeнехъ сю1ду и3 сю1ду: не бsше тaкw во всsкомъ цaрствэ. |
|
21
|
21
|
| І весь посуд для пиття у царя Соломона був золотий, і весь посуд в домі з ливанського дерева був з чистого золота; зі срібла нічого не було, тому що срібло в дні Соломона вважалося нічим; | И# вси2 сосyди, и5же бsху при царЁ соломHнэ, злaти бёша, и3 ўмыв†лницы зл†ты и3 вси2 сосyди въ хрaмэ дубрaвы лівaнскіz златоков†нны: не бsше сребрA, понeже за ничто2 бЁ сребро2 во дни6 соломw6ни: |
|
22
|
22
|
| бо у царя був на морі фарсиський корабель з кораблем Хирамовим; один раз на три роки приходив фарсиський корабель, який привозив золото і срібло, і слонову кістку, і мавп, і павичів. | корaбль бо fарсjйскій царю2 соломHну на м0ри съ корабли6 хірaмлими, є3ди1ною во тріeхъ лётэхъ прихождaше царeви корaбль и3з8 fарсjса и3 приношaше злaто и3 сребро2, и3 зyбы слонHвы, и3 пjfики и3 п†вы, и3 кaменіе т0ченое и3 тeсаное. |
|
23
|
23
|
| Цар Соломон перевершував усіх царів землі багатством і мудрістю. | И# возвели1чисz соломHнъ пaче всёхъ царeй земнhхъ и3 богaтствомъ и3 смhсломъ. |
|
24
|
24
|
| І всі [царі] на землі хотіли бачити Соломона, щоб послухати мудрість його, яку Бог вклав у серце його. | И# вси2 цaріе зeмстіи и3скaху ви1дэти лицE соломHна, є4же бы ўслhшати смhсла є3гw2, є3г0же дадE є3мY гDь въ сeрдцы є3гw2: |
|
25
|
25
|
| І вони підносили йому, кожен від себе, в дар: сосуди срібні і сосуди золоті, і одяг, і зброю, і пахощі, коней і мулів, щороку. | и3 тjи приношaху кjйждо дaры сво‰, и3 сосyды зл†ты и3 срє1брzны, и3 ри6зы, ст†кти и3 слaдкwсти, и3 к0ни и3 мски2 на всsкое лёто. |
|
26
|
26
|
| І набрав Соломон колісниць і вершників; у нього було тисяча чотириста колісниць* і дванадцять тисяч вершників; і розмістив він їх по колісничних містах і при царі в Єрусалимі. [І панував він над усіма морями від ріки до землі Филистимської і до меж Єгипту.] | И# собрA соломHнъ колесни6цы и3 к0ни, и3 бsху соломHну четhредесzть тhсzщъ кобыли1цъ въ колєсни1цы, и3 дванaдесzть тhсzщъ к0нныхъ: и3 постaви | во градёхъ колесни1цъ, ґ (друзjи бsху) ў царS во їеrли1мэ: и3 бЁ властели1нъ всBмъ царє1мъ t рэки2 и3 до земли2 и3ноплемє1нникъ и3 до предBлъ є3гЂпта. |
|
27
|
27
|
| І зробив цар срібло в Єрусалимі рівноцінним із простими каменями, а кедри, через їх безліч, зробив рівноцінними із сикоморами, що ростуть на низинних місцях. | И# сложи2 цaрь злaто и3 сребро2 во їеrли1мэ ћкоже кaменіе, и3 кeдры сложи2 ћкоже черни1чіе, є4же на п0ли во мн0жествэ. |
|
28
|
28
|
| Коней же царю Соломону приводили з Єгипту і з Куви; царські купці купували їх з Куви за гроші. | И# привождaху соломHну к0ни t є3гЂпта и3 t fекyz купцы2 цaрстіи и3 куповaху t fекyz промёною. |
|
29
|
29
|
| Колісницю з Єгипту одержували і доставляли за шістсот сиклів срібла, а коня за сто п’ятдесят. У такий же спосіб вони руками своїми доставляли все це царям хеттейським і царям арамейським. | И# прихождaху колєсни1цы и3з8 є3гЂпта за шeсть сHтъ срeбрєникъ, и3 к0нь за сто2 пzтьдесsтъ срeбрєникъ: тaкожде и3 ко всBмъ царє1мъ хетт‡мскимъ и3 сmр‡йскимъ по м0рю и3схождaху. |
|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| І полюбив цар Соломон багато чужоземних жінок, крім дочки фараонової, моавитянок, аммонитянок, ідумеянок, сидонянок, хеттеянок, | И# цaрь соломHнъ бЁ женолюби1въ, и3 поS жєны2 чужды6z, и3 дщeрь фараHню, мwав‡тzныни, ґмман‡тzныни, и3 ґморрє1аныни, |
|
2
|
2
|
| з тих народів, про які Господь сказав синам Ізраїлевим: «не входьте до них, і вони нехай не входять до вас, щоб вони не схилили серця вашого до своїх богів»; до них приліпився Соломон любов’ю. | t kзы6къ, и5хже tречE гDь сынHмъ ї}лєвымъ: не входи1те въ нS, и3 тjи да не вх0дzтъ въ вaсъ, да не tвратsтъ дyшъ вaшихъ в8слёдъ јдwлъ свои1хъ: къ тBмъ прилэпи1сz соломHнъ люби1ти, |
|
3
|
3
|
| І було в нього сімсот дружин і триста наложниць; і розбестили дружини його серце його. | и3 бhша є3мY жeнъ начaлныхъ сeдмь сHтъ, и3 подл0жницъ три1ста. |
|
4
|
4
|
| В часи старости Соломона дружини його схилили серце його до інших богів, і серце його не було цілком віддане Господу Богу своєму, як серце Давида, батька його. | И# бhсть въ врeмz стaрости соломHни, и3 соврати1ша жєны2 чужд‡z сeрдце є3гw2 в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, и3 не бЁ сeрдце є3гw2 совершeнно съ гDемъ бGомъ є3гw2, ћкоже сeрдце давjда nтцA є3гw2, |
|
5
|
5
|
| І став Соломон служити Астарті, божеству сидонському, і Милхому, мерзоті аммонитській. | и3 хождaше соломHнъ в8слёдъ ґстaрта мeрзости сідHнскіz и3 в8слёдъ царS и4хъ, јдwла сынHвъ ґммHнихъ. |
|
6
|
6
|
| І робив Соломон неугодне перед очима Господа і не цілком ішов за Господом, як Давид, батько його. | И# сотвори2 соломHнъ лукaвое пред8 гDемъ: и3 не хождaше в8слёдъ гDа, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2. |
|
7
|
7
|
| Тоді побудував Соломон капище Хамосу, мерзоті моавитській, на горі, що перед Єрусалимом, і Молохові, мерзоті аммонитській. | ТогдA создA соломHнъ выс0ко (кaпище) хамHсу, јдwлу мwaвлю, и3 царю2 и4хъ, јдwлу сынHвъ ґммHнихъ, и3 ґстaртэ, мeрзости сідHнстэй, на горЁ ћже пред8 їеrли1момъ: |
|
8
|
8
|
| Так зробив він для всіх своїх чужоземних дружин, які кадили і приносили жертви своїм богам. | и3 тaкw сотвори2 всBмъ женaмъ свои6мъ чужди6мъ, ±же кадsху и3 жрsху јдwлwмъ свои6мъ. |
|
9
|
9
|
| І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа Бога Ізраїлевого, Який двічі являвся йому, | И# разгнёвасz гDь на соломHна, ћкw ўклони2 сeрдце своE t гDа бGа ї}лева, и3 ћвльшагwсz є3мY двaжды |
|
10
|
10
|
| і заповів йому, щоб він не тримався інших богів; але він не виконав того, що заповів йому Господь [Бог]. | и3 заповёдавшагw є3мY двaжды њ словеси2 сeмъ, весмA не ходи1ти є3мY в8слёдъ богHвъ и3нёхъ, но храни1ти и3 твори1ти ±же заповёда є3мY гDь бGъ, |
|
11
|
11
|
| І сказав Господь Соломону: за те, що так у тебе робиться, і ти не зберіг завіту Мого й уставів Моїх, які Я заповів тобі, Я відторгну від тебе царство і віддам його рабові твоєму; | и3 речE гDь къ соломHну: понeже бhша сі‰ съ тоб0ю, и3 не сохрани1лъ є3си2 зaповэдій мои1хъ и3 повелёній мои1хъ, ±же заповёдахъ тебЁ, раздирaz раздерY цaрство твоE и3з8 рукY твоє1ю и3 дaмъ є5 рабY твоемY: |
|
12
|
12
|
| але в дні твої Я не зроблю цього заради Давида, батька твого; від руки сина твого відніму його; | nбaче во дни6 тво‰ не сотворю2 си1хъ давjда рaди nтцA твоегw2: t руки1 же сhна твоегw2 tимY є5: |
|
13
|
13
|
| і не все царство відніму; одне коліно дам синові твоєму заради Давида, раба Мого, і заради Єрусалима, який Я обрав. | т0кмw всегw2 цaрства не возмY, ски1петръ є3ди1нъ дaмъ сhну твоемY давjда рaди рабA моегw2 и3 їеrли1ма рaди грaда, є3г0же и3збрaхъ. |
|
14
|
14
|
| І підняв Господь супротивника на Соломона, Адера ідумеянина, з царського Ідумейського роду. | И# воздви1же гDь проти1вника на соломHна ґдeра їдумeанина t сёмене цaрска во їдумeи. |
|
15
|
15
|
| Коли Давид був у Ідумеї, і воєначальник Іоав прийшов для поховання убитих і побив усю чоловічу стать в Ідумеї, — | И# бhсть є3гдA и3скорени2 давjдъ є3дHма, є3гдA и4де їwaвъ воев0да вHй погребaти побіє1нныz, и3зсэчE всsкъ мyжескъ п0лъ во їдумeи: |
|
16
|
16
|
| бо шість місяців прожили там Іоав і всі ізраїльтяни, доки не знищили всю чоловічу стать в Ідумеї, — | ћкw шeсть мцcъ сэдsше тaмw їwaвъ и3 вeсь ї}ль во їдумeи, д0ндеже и3зби2 всsкъ мyжескъ п0лъ въ їдумeи: |
|
17
|
17
|
| тоді цей Адер утік у Єгипет і з ним кілька ідумеян, що служили при батькові його; Адер був тоді малою дитиною. | и3 и3збэжE ґдeръ сaмъ и3 вси2 мyжіе їдумeйстіи t nтрокHвъ nтцA є3гw2 съ ни1мъ, и3 внид0ша во є3гЂпетъ: ґдeръ же бsше џтрочищь мaлъ. |
|
18
|
18
|
| Вирушивши з Мадиама, вони прийшли у Фаран і взяли з собою людей з Фарана і прийшли в Єгипет до фараона, царя Єгипетського. [Адер увійшов до фараона, і] він дав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю. | И# востaша мyжіе и3з8 грaда мадіaмска, и3 пріид0ша въ фарaнъ, и3 взsша мужeй съ соб0ю и3 пріид0ша къ фараHну царю2 є3гЂпетскому. И# вни1де ґдeръ къ фараHну, и3 дадE є3мY (цaрь) д0мъ, и3 пи1щу њпредэли2 є3мY, и3 зeмлю дадE є3мY. |
|
19
|
19
|
| Адер здобув у фараона велику милість, так що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси. | И# њбрёте ґдeръ благодaть пред8 nчи1ма фараHнима ѕэлw2, и3 дадE є3мY въ женY сестрY жены2 своеS, сестрY fекемjны б0лшую. |
|
20
|
20
|
| І народила йому сестра Тахпенеси сина Генувата. Тахпенеса виховувала його в домі фараоновім; і жив Генуват у домі фараона разом із синами фараоновими. | И# роди2 є3мY сестрA fекемjны ґдeру ганивafа сhна своего2, и3 воскорми2 є3го2 fекемjна посредЁ сынHвъ фараHнихъ, и3 бЁ ганивafъ посредЁ сынHвъ фараHнихъ. |
|
21
|
21
|
| Коли Адер почув, що Давид спочив з батьками своїми і що воєначальник Іоав помер, то сказав фараонові: відпусти мене, я піду у свою землю. | И# ґдeръ ўслhша бо є3гЂптэ, ћкw ќспе давjдъ со nтцы6 свои1ми, и3 ћкw ќмре їwaвъ воев0да в0инству, и3 речE ґдeръ къ фараHну: tпусти1 мz, да возвращyсz въ зeмлю мою2. |
|
22
|
22
|
| І сказав йому фараон: хіба ти маєш потребу в чомусь у мене, що хочеш іти у свою землю? Він відповів: ні, але відпусти мене. [І повернувся Адер у землю свою.] | И# речE фараHнъ ґдeру: чи1мъ ты2 не дов0ленъ є3си2 ў менє2; и3 сE, ты2 пр0сишисz tити2 въ зeмлю свою2; И# речE є3мY ґдeръ: ћкw tпущaz да tпyстиши мS. И# возврати1сz ґдeръ въ зeмлю свою2. |
|
23
|
23
|
| І підняв Бог проти Соломона ще супротивника, Разона, сина Елиади, який утік від господаря свого Адраазара, царя Сувського, | И# воздви1же гDь проти1вника соломHну разHна, сhна є3ліадaева, и4же ўбэжE t ґдадезeра царS сyвска, господи1на своегw2. |
|
24
|
24
|
| і, зібравши біля себе людей, зробився начальником зграї, після того, як Давид розбив Адраазара ; і пішли вони в Дамаск, і оселилися там, і володарювали в Дамаску. | И# собрaшасz къ немY мyжіе, и3 бЁ воев0да полкA мzтeжнагw, є3гдA ўбивaше | давjдъ: и3 и3д0ша въ дамaскъ, и3 сэд0ша въ нeмъ, и3 воцари1шасz въ дамaсцэ. |
|
25
|
25
|
| І був він супротивником Ізраїлю в усі дні Соломона. Крім зла, заподіяного Адером, він завжди шкодив Ізраїлю і став царем Сирії. | И# бЁ стужaz ї}леви во вс‰ дни6 соломw6ни: сі‰ ѕл0ба ґдeра: и3 њтzгчи2 ї}лz и3 воцари1сz въ земли2 є3дHмстэй. |
|
26
|
26
|
| І Ієровоам, син Наватів, єфремлянин з Цареди, — ім’я матері його вдови: Церуа, — раб Соломонів, підняв руку на царя. | И# їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, є3фрafzнинъ t сарjры, сhнъ жены2 вдови1цы, рaбъ соломHновъ, и3 воздви1же рyцэ на царS соломHна. |
|
27
|
27
|
| І ось обставина, за якої він підняв руку на царя: Соломон будував Милло, лагодив пошкодження в місті Давида, батька свого. | И# сіS винA, ћкw воздви1же рyцэ на царS соломHна: цaрь соломHнъ созидaше краегрaдіе и3 њграждaше стэн0ю грaдъ давjда nтцA своегw2: |
|
28
|
28
|
| Ієровоам був чоловіком мужнім. Соломон, помітивши, що цей молодий чоловік вміє робити справу, поставив його наглядачем над оброчними з дому Йосифового. | їеровоaмъ же человёкъ крёпокъ си1лою. И# ви1дэ соломHнъ џтрока, ћкw мyжъ дёлъ є4сть, и3 постaви є3го2 над8 бременaми д0му їHсифова. |
|
29
|
29
|
| У той час трапилося Ієровоаму вийти з Єрусалима; і зустрів його на дорозі пророк Ахия силомлянин, і на ньому був новий одяг. На полі їх було тільки двоє. | И# бhсть во врeмz џно, и3 їеровоaмъ и3зhде и3з8 їеrли1ма, и3 њбрёте є3го2 ґхjа силwнjтzнинъ прbр0къ на пути2, и3 соврати2 є3го2 съ пути2: и3 бЁ ґхjа њблечeнъ въ ри1зу н0ву: и3 (бёста) џба є3ди6ны на п0ли. |
|
30
|
30
|
| І взяв Ахия новий одяг, який був на ньому, і роздер його на дванадцять частин, | И# взS ґхjа за ри1зу свою2 н0вую, ћже бЁ на нeмъ, и3 раздрA ю5 на дванaдесzть жрє1бій, |
|
31
|
31
|
| і сказав Ієровоаму: візьми собі десять частин, тому що так говорить Господь Бог Ізраїлів: ось, Я відторгаю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін, | и3 речE їеровоaму: пріими2 себЁ дeсzть жрє1бій, ћкw тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ tторгaю цaрство и3з8 руки2 соломHни, и3 дaмъ ти2 хорyгвій дeсzть: |
|
32
|
32
|
| а одне коліно* залишиться за ним заради раба Мого Давида і заради міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін Ізраїлевих. | и3 двЁ хор{гви бyдутъ є3мY, рабA рaди моегw2 давjда и3 їеrли1ма рaди грaда, є3г0же и3збрaхъ себЁ t всёхъ колёнъ ї}левыхъ, |
|
33
|
33
|
| Це за те, що вони залишили Мене і стали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Хамосу, богу моавитському, і Милхому, богу аммонитському, і не пішли путями Моїми, щоб робити угодне перед очима Моїми і дотримуватися уставів Моїх і заповідей Моїх, подібно до Давида, батька його. | занeже њстaви мS и3 поклони1сz ґстaртэ мeрзости сідHнстэй и3 хамHсу и3 кумjрwмъ мw†влимъ и3 царю2 и4хъ претыкaнію сынHвъ ґммHнихъ, и3 не п0йде по путє1мъ мои6мъ, є4же твори1ти ўгHднаz предо мн0ю, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2: |
|
34
|
34
|
| Я не беру всього царства з руки його, але Я залишаю його владикою на всі дні життя його заради Давида, раба Мого, якого Я обрав, який дотримувався заповідей Моїх і уставів Моїх; | и3 не tимY цaрства всегw2 t рукY є3гw2, понeже защищaz защищY є3го2 во вс‰ дни6 животA є3гw2, давjда рaди рабA моегw2, є3г0же и3збрaхъ, и4же сохрани2 зaпwвэди мо‰ и3 њправд†ніz: |
|
35
|
35
|
| але візьму царство з руки сина його і дам тобі з нього десять колін; | и3 tимY цaрство t руки2 сhна є3гw2, и3 дaмъ ти2 дeсzть хорyгвій, |
|
36
|
36
|
| а синові його дам одне коліно, щоб залишався світильник Давида, раба Мого, в усі дні перед лицем Моїм, у місті Єрусалимі, яке Я обрав Собі для перебування там імені Мого. | сhну же є3гw2 дaмъ двЁ хор{гви, ћкw да бyдетъ прест0лъ рабY моемY давjду во вс‰ дни6 предо мн0ю во їеrли1мэ грaдэ, є3г0же и3збрaхъ себЁ на положeніе и4мени моемY тaмw: |
|
37
|
37
|
| Тебе Я обираю, і ти будеш володарювати над усім, чого побажає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем; | и3 пріимY тS, и3 воцари1шисz, въ ни1хже желaетъ душA твоS, и3 ты2 бyдеши цaрь над8 ї}лемъ: |
|
38
|
38
|
| і якщо будеш дотримуватися всього, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити путями Моїми і робити угодне перед очима Моїми, дотримуючись уставів Моїх і заповідей Моїх, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою й зроблю твій дім міцним, як Я зробив Давиду, і віддам тобі Ізраїля; | и3 бyдетъ ѓще сохрани1ши вс‰, є3ли6ка заповёдаю ти2, и3 п0йдеши по путє1мъ мои6мъ, и3 сотвори1ши ўгHднаz предо мн0ю, храни1ти зaпwвэди мо‰ и3 повелBніz мо‰, ћкоже сотвори2 давjдъ рaбъ м0й, и3 бyду съ тоб0ю, и3 сози1жду ти2 д0мъ вёренъ, ћкоже создaхъ давjду, и3 дaмъ ти2 ї}лz: |
|
39
|
39
|
| і смирю Я рід Давидів за це, але не на всі дні. | и3 њѕл0блю р0дъ давjдовъ за сі‰, но не во вс‰ дни6. |
|
40
|
40
|
| Соломон же хотів умертвити Ієровоама; але Ієровоам встав і втік у Єгипет до Сусакима, царя Єгипетського, і жив у Єгипті до смерті Соломонової. | И# и3скaше соломHнъ ўби1ти їеровоaма. И# востA їеровоaмъ, и3 ўбэжA во є3гЂпетъ къ сусакjму царю2 є3гЂпетску, и3 бЁ во є3гЂптэ, д0ндеже соломHнъ ќмре. |
|
41
|
41
|
| Інші події Соломонові й усе, що він робив, і мудрість його описані в книзі діл Соломонових. | И# прHчаz словeсъ соломHнихъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, и3 вeсь смhслъ є3гw2, не сe ли, сі‰ пи6сана бhша въ кни1зэ словeсъ соломHнихъ; |
|
42
|
42
|
| Царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років. | И# днjе, въ нsже цaрствова соломHнъ во їеrли1мэ над8 всёмъ ї}лемъ, четhредесzть лётъ. |
|
43
|
43
|
| І спочив Соломон з батьками своїми і похований був у місті Давида, батька свого, і став царем замість нього син його Ровоам. | И# ќспе соломHнъ со nтцы6 свои1ми: и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjда nтцA є3гw2, и3 воцари1сz ровоaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| І пішов Ровоам у Сихем, бо в Сихем прийшли всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем. | И# и4де цaрь ровоaмъ въ сікjму, ћкw въ сікjму пріи1де вeсь ї}ль воцари1ти є3го2. |
|
2
|
2
|
| І почув про те Ієровоам, син Наватів, коли перебував ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Ієровоам з Єгипту; | И# бhсть є3гдA ўслhша їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, сyщу є3мY є3щE во є3гЂптэ, ћкw ўбёглъ бЁ t лицA соломHна, и3 возврати1сz їеровоaмъ и3з8 є3гЂпта: |
|
3
|
3
|
| і послали за ним і покликали його. Тоді Ієровоам і все зібрання ізраїльтян прийшли і говорили [цареві] Ровоаму і сказали: | и3 послaша, и3 призвaша є3го2. И# пріи1де їеровоaмъ и3 вeсь с0нмъ ї}левъ, и3 рек0ша лю1діе къ царю2 ровоaму глаг0люще: |
|
4
|
4
|
| батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам жорстоку роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він наклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі. | nтeцъ тв0й њтzгчи2 kрeмъ нaшъ, тh же нн7э њблегчи2 t раб0ты nтцA твоегw2 жeстокіz и3 t kрмA є3гw2 тsжкагw, є3г0же возложи2 на ны2, и3 пораб0таемъ ти2. |
|
5
|
5
|
| І сказав він їм: підіть і через три дні знову прийдіть до мене. І пішов народ. | И# речE къ ни6мъ: tиди1те (и3 пребyдите) до трeтіzгw днE, и3 возврати1тесz ко мнЁ. И# и3д0ша. |
|
6
|
6
|
| Цар Ровоам радився зі старцями, які стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: як порадите ви мені відповісти цьому народу? | И# возвэсти2 ровоaмъ цaрь старёйшинамъ, и5же бhша предстоsще пред8 соломHномъ nтцeмъ є3гw2, є3щE жи1ву є3мY сyщу, глаг0лz: кaкw вы2 мhслите, да tвэщaю лю1демъ си6мъ сл0во; |
|
7
|
7
|
| Вони говорили йому і сказали: якщо ти в цей день будеш слугою народу цього і будеш слугувати йому, і задовольниш їх і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть твоїми рабами на всі дні. | И# рёша є3мY, глаг0люще: ѓще въ днeшній дeнь бyдеши рaбъ лю1демъ си6мъ и3 пораб0таеши и5мъ, и3 речeши и5мъ словесA бл†га, и3 бyдутъ ти2 раби2 во вс‰ дни6. |
|
8
|
8
|
| Але він зневажив пораду старців, що вони радили йому, і радився з молодими людьми, які виросли разом з ним і які стояли перед ним, | И# пренебрежE совётъ старёйшинъ, ±же совэщaша є3мY, и3 совётова со џтрwки воспитaнными съ ни1мъ предстоsвшими пред8 лицeмъ є3гw2, |
|
9
|
9
|
| і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені і сказав: «полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій»? | и3 речE и5мъ: что2 вы2 совэщавaете; и3 что2 tвэщaю лю1демъ си6мъ, и5же рёша ко мнЁ, глаг0люще: њблегчи2 нaшъ kрeмъ, є3г0же возложи2 nтeцъ тв0й на ны2; |
|
10
|
10
|
| І говорили йому молоді люди, які виросли разом з ним, і сказали: так скажи народу цьому, який говорив тобі і сказав: «батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам»; так скажи їм: «мій мізинець товщий за стегна батька мого; | И# глаг0лаша къ немY џтроцы воспитaнніи съ ни1мъ и3 рёша є3мY: си1це да глаг0леши лю1демъ си6мъ, и5же рёша къ тебЁ, глаг0люще: nтeцъ тв0й њтzгчи2 kрeмъ нaшъ: тh же нн7э њблегчи2 t нaсъ: сі‰ речeши къ ни6мъ: ю4ность моS толстёе чрeслъ nтцA моегw2: |
|
11
|
11
|
| отже, якщо батько мій обтяжував вас тяжким ярмом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами». | и3 нн7э nтeцъ м0й наложи2 на вы2 kрeмъ тsжекъ, ѓзъ же приложY къ kрмY вaшему: nтeцъ м0й наказA вы2 рaнами, ѓзъ же накажY вы2 скорпі0нами. |
|
12
|
12
|
| Ієровоам і весь народ прийшли до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене на третій день. | И# пріи1де вeсь ї}ль къ царю2 ровоaму въ дeнь трeтій, ћкоже речE и5мъ цaрь, глаг0лz: возврати1тесz ко мнЁ въ дeнь трeтій. |
|
13
|
13
|
| І відповідав цар народу суворо і зневажив пораду старців, що вони радили йому; | И# tвэщA цaрь къ лю1демъ жeстокw: и3 њстaви цaрь ровоaмъ совётъ старёйшинъ, ±же совэщaша є3мY, |
|
14
|
14
|
| і говорив він за порадою молодих людей і сказав: батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами. | и3 речE къ ни6мъ по совёту nтрокHвъ, глаг0лz: nтeцъ м0й њтzгчи2 kрeмъ вaшъ, ѓзъ же приложY къ kрмY вaшему: nтeцъ м0й наказA вы2 рaнами, ѓзъ же накажY вы2 скорпі0нами. |
|
15
|
15
|
| І не послухав цар народу, бо так суджено було Господом, щоб сповнилося слово Його, яке прорік Господь через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому. | И# не послyша цaрь людjй, ћкw бЁ превращeніе t гDа, ћкw да ўтверди1тъ гlг0лъ св0й, є3г0же гlа рук0ю ґхjи силwнjтzнина њ їеровоaмэ сhнэ навaтовэ. |
|
16
|
16
|
| І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповів народ цареві і сказав: яка нам частина в Давиді? немає нам частки в сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїль! тепер знай свій дім, Давиде! І розійшовся Ізраїль по наметах своїх. | И# ви1дэ вeсь ї}ль, ћкw не послyша цaрь глaса и4хъ, и3 tвэщaша лю1діе царю2, глаг0люще: кaz нaмъ чaсть въ давjдэ; и3 нёсть нaмъ наслёдіz въ сhнэ їессeовэ: бэжи2, ї}лю, въ кр0вы сво‰: нн7э паси2 д0мъ тв0й, давjде. И# tи1де ї}ль въ кр0вы сво‰. |
|
17
|
17
|
| Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, царював Ровоам. | Над8 сынми1 же ї}левыми, и5же живsху во градёхъ їyдиныхъ, воцари1сz ровоaмъ над8 ни1ми. |
|
18
|
18
|
| І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над податками; але всі ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; цар же Ровоам поспішно зійшов на колісницю, щоб утекти в Єрусалим. | И# послA цaрь ровоaмъ ґдwнірaма, и4же над8 дaнію, и3 поби2 є3го2 кaменіемъ вeсь ї}ль, и3 ќмре. Цaрь же ровоaмъ потщaсz взhти на колесни1цу ўбэжaти во їеrли1мъ. |
|
19
|
19
|
| І відокремився Ізраїль від дому Давидового до цього дня. | И# tложи1сz ї}ль t д0му давjдова дaже до днeсь. |
|
20
|
20
|
| Коли почули всі ізраїльтяни, що Ієровоам повернувся [з Єгипту], то послали і прикликали його на зібрання, і поставили його царем над усіма ізраїльтянами. За домом Давидовим не залишилося нікого, крім коліна Іудиного [і Веніамінового]. | И# бhсть є3гдA ўслhша вeсь ї}ль, ћкw возврати1сz їеровоaмъ t є3гЂпта, и3 послaша, и3 призвaша є3го2 на соб0ръ, и3 воцари1ша є3го2 над8 ї}лемъ: и3 не бЁ в8слёдъ д0му давjдова, т0кмw хорyгвь їyдина и3 веніамjнова. |
|
21
|
21
|
| Ровоам, прибувши в Єрусалим, зібрав з усього дому Іудиного і з коліна Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з домом Ізраїлевим для того, щоб повернути царство Ровоаму, синові Соломона. | И# ровоaмъ вни1де во їеrли1мъ и3 собрA вeсь с0нмъ їyдинъ и3 хорyгвь веніамjню, сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ ю4ношей, творsщихъ брaнь, рaтовати на д0мъ ї}левъ, є4же возврати1ти цaрство ровоaму сhну соломHню. |
|
22
|
22
|
| І було слово Боже до Самея, чоловіка Божого, і сказано: | И# бhсть сл0во гDне ко самeю человёку б9ію, гlz: |
|
23
|
23
|
| скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому дому Іудиному і Веніаміновому й іншому народу: | рцы2 къ ровоaму сhну соломHню царю2 їyдину и3 ко всемY д0му їyдину и3 веніамjнову и3 ко њстaвшымсz лю1демъ, глаг0лz: |
|
24
|
24
|
| так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими, синами Ізраїлевими; поверніться кожен у дім свій, бо від Мене це було. І послухалися вони слова Господнього і пішли назад за словом Господа. | тaкw гlетъ гDь: не восходи1те, нижE рaтуйте на брaтію вaшу, на сhны ї}лєвы: но возврати1тесz кjйждо въ д0мы сво‰, ћкw t менє2 бhсть гlг0лъ сeй. И# послyшаша словесE гDнz, и3 престaша и3ти2 по гlг0лу гDню. |
|
25
|
25
|
| І оббудував Ієровоам Сихем на горі Єфремовій й оселився в ньому; звідти пішов і побудував Пенуїл. | И# создA їеровоaмъ сікjму въ горЁ є3фрeмли, и3 всели1сz въ нeй, и3 и3зhде tтyду, и3 создA фануи1ла. |
|
26
|
26
|
| І говорив Ієровоам у серці своєму: царство може знову перейти до дому Давидового; | И# речE їеровоaмъ въ сeрдцы своeмъ: сE, нн7э возврати1тсz цaрство въ д0мъ давjдовъ, |
|
27
|
27
|
| якщо народ цей буде ходити в Єрусалим для жертвоприношення в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до господаря свого, до Ровоама, царя Юдейського, і уб’ють вони мене і повернуться до Ровоама, царя Юдейського. | ѓще взhдутъ лю1діе сjи вознести2 жeртву въ хрaмэ гDни во їеrли1мъ, и3 њбрати1тсz сeрдце людjй ко гDу и3 господи1ну своемY, къ ровоaму царю2 їyдину, и3 ўбію1тъ мS, и3 возвратsтсz къ ровоaму царю2 їyдину. |
|
28
|
28
|
| І порадившись, цар зробив двох золотих тельців і сказав [народу]: не потрібно вам ходити в Єрусалим; ось боги твої, Ізраїль, які вивели тебе з землі Єгипетської. | И# ўсовётова цaрь, и3 сотвори2 двЁ ю4ницы зл†ты, и3 речE къ лю1демъ: довлёетъ вaмъ восходи1ти во їеrли1мъ: сE, б0зи твои2, ї}лю, и3звeдшіи тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
|
29
|
29
|
| І поставив одного у Вефилі, а іншого в Дані. | И# постaви є3ди1ну въ веfи1ли, ґ другyю въ дaнэ. |
|
30
|
30
|
| І привело це до гріха, бо народ став ходити до одного з них , навіть у Дан, [і залишили храм Господній]. | И# бhсть сл0во сіE на согрэшeніе, и3 и3дsху лю1діе пред8 лицeмъ ю4ницы є3ди1ныz дaже до дaна, и3 њстaвиша хрaмъ гDень. |
|
31
|
31
|
| І побудував він капище на висоті і поставив з народу священиків, які не були із синів Левіїних. | И# сотвори2 к†пища на выс0кихъ, и3 сотвори2 жерцHвъ чaсть t людjй, и5же не бёша t сынHвъ леvjиныхъ. |
|
32
|
32
|
| І встановив Ієровоам свято у восьмий місяць, у п’ятнадцятий день місяця, подібне до того свята, яке було в Юдеї, і приносив жертви на жертовнику; те саме зробив він у Вефилі, щоб приносити жертву тельцям, яких зробив. І поставив у Вефилі священиків висот, які спорудив, | И# сотвори2 їеровоaмъ прaздникъ въ nсмhй мцcъ въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа, по прaзднику, и4же въ земли2 бЁ їyдинэ, и3 взhде на nлтaрь, є3г0же сотвори2 въ веfи1ли, жрeти ю4ницамъ, ±же сотвори2, и3 постaви въ веfи1ли жерцы2 на выс0кихъ, ±же сотвори2. |
|
33
|
33
|
| і приніс жертви на жертовнику, який він зробив у Вефилі, у п’ятнадцятий день восьмого місяця, місяця, який він довільно призначив; і встановив свято для синів Ізраїлевих, і підійшов до жертовника, щоб зробити куріння. | И# взhде на nлтaрь, є3г0же сотвори2 въ веfи1ли, въ nсмhй мцcъ, въ пzтыйнaдесzть дeнь въ прaздникъ, є3г0же состaви по сeрдцу своемY: и3 сотвори2 прaздникъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 взhде на nлтaрь є4же пожрeти. |
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
| І ось, чоловік Божий прийшов з Юдеї за словом Господнім у Вефиль, в той час, коли Ієровоам стояв біля жертовника, щоб звершити куріння. | И# сE, человёкъ б9ій пріи1де t їyды по словеси2 гDню въ веfи1ль, и3 їеровоaмъ стоsше на nлтари2 своeмъ жрeти хотS: |
|
2
|
2
|
| І промовив до жертовника слово Господнє і сказав: жертовник, жертовник! так говорить Господь: ось, народиться син дому Давидовому, ім’я йому Іосія, і принесе на тобі в жертву священиків висот, які звершують на тобі куріння, і людські кістки спалить на тобі. | и3 воззвA ко nлтарю2 сл0вомъ гDнимъ и3 речE: nлтарю2, nлтарю2, си1це гlетъ гDь: сE, сhнъ раждaетсz д0му давjдову, їwсjа и4мz є3мY, и3 пожрeтъ на тебЁ жерцы2, и5же на выс0кихъ жрyщыz на тебЁ, и3 кHсти человёчєскіz сожжeтъ на тебЁ. |
|
3
|
3
|
| І дав у той день знамення, сказавши: ось знамення того, що це прорік Господь: ось, цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсипеться. | И# дaстъ въ дeнь т0й чyдо, глаг0лz: сeй гlг0лъ, є3г0же речE гDь, гlz: сE, nлтaрь разсsдетсz, и3 и3зліeтсz тyкъ и4же на нeмъ. |
|
4
|
4
|
| Коли цар почув слово чоловіка Божого, промовлене до жертовника у Вефилі, то простягнув Ієровоам руку свою від жертовника, говорячи: візьміть його. І одерев’яніла рука його, яку він простягнув на нього, і не міг він повернути її до себе. | И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь їеровоaмъ словесA человёка б9іz воззвaвшагw ко nлтарю2 и4же въ веfи1ли, и3 прострE цaрь рyку свою2 t nлтарS, глаг0лz: и3ми1те є3го2. И# сE, ќсше рукA є3гw2, ю4же прострE нaнь, и3 не можaше возврати1ти ю5 къ себЁ: |
|
5
|
5
|
| І жертовник розпався, і попіл з жертовника розсипався, за знаменням, яке дав чоловік Божий словом Господнім. | и3 nлтaрь разсёдесz, и3 и3зліsсz тyкъ t nлтарS, по чудеси2, є4же дадE человёкъ б9ій сл0вомъ гDнимъ. |
|
6
|
6
|
| І сказав цар [Ієровоам] чоловіку Божому: умилостив лице Господа Бога твого і помолися за мене, щоб рука моя могла повернутися до мене. Й умилостивив чоловік Божий лице Господа, і рука царя повернулася до нього і стала, як раніше. | И# речE цaрь їеровоaмъ человёку б9ію: помоли1сz нн7э пред8 лицeмъ гDа бGа твоегw2, дабы2 возврати1ласz рукA моS ко мнЁ. И# помоли1сz человёкъ б9ій пред8 лицeмъ гDнимъ, и3 возврати1сz рукA царS къ немY, и3 бhсть ћкоже прeжде. |
|
7
|
7
|
| І сказав цар чоловіку Божому: зайди зі мною в дім і підкріпи себе їжею, і я дам тобі подарунок. | И# глаг0ла цaрь къ человёку б9ію: вни1ди со мн0ю въ д0мъ, и3 њбёдай, и3 дaмъ ти2 дaръ. |
|
8
|
8
|
| Але чоловік Божий сказав цареві: хоч би ти давав мені половину дому твого, я не піду з тобою і не буду їсти хліба і не буду пити води в цьому місці, | И# речE человёкъ б9ій къ царeви: ѓще дaси ми2 п0лъ д0му твоегw2, не вни1ду съ тоб0ю, нижE ћмъ хлёба, нижE пію2 воды2 на мёстэ сeмъ, |
|
9
|
9
|
| бо так заповідано мені словом Господнім: «не їж там хліба і не пий води і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов». | ћкw тaкw заповёда ми2 гDь сл0вомъ, гlz: ни ћждь хлёба, ни пjй воды2, нижE возврати1сz путeмъ, и4мже шeлъ є3си2. |
|
10
|
10
|
| І пішов він іншою дорогою і не пішов назад тією дорогою, якою прийшов у Вефиль. | И# tи1де путeмъ и3нhмъ, и3 не возврати1сz путeмъ, и4мже пріи1де во веfи1ль. |
|
11
|
11
|
| У Вефилі жив один пророк-старець. Син його прийшов і розповів йому все, що зробив сьогодні чоловік Божий у Вефилі; і слова, які він говорив цареві, переказали сини батькові своєму. | И# прор0къ є3ди1нъ стaръ живsше въ веfи1ли, и3 пріид0ша сhнове є3гw2 и3 повёдаша є3мY вс‰ дэлA, ±же сотвори2 человёкъ б9ій въ дeнь т0й въ веfи1ли, и3 словесA, ±же глаг0ла царeви, повёдаша nтцY своемY. |
|
12
|
12
|
| І запитав їх батько їхній: якою дорогою він пішов? І показали сини його, якою дорогою пішов чоловік Божий, який приходив з Юдеї. | И# речE къ ни6мъ nтeцъ и4хъ, глаг0лz: кjимъ путeмъ и4де; И# показaша є3мY сhнове є3гw2 пyть, и4мже и4де человёкъ б9ій и3зшeдый t їyды. |
|
13
|
13
|
| І сказав він синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали йому осла, і він сів на нього. | И# речE сынHмъ свои6мъ: њсэдлaйте ми2 nслS. И# њсэдлaша є3мY nслS, и3 всёде на нE, |
|
14
|
14
|
| І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, що сидів під дубом, і сказав йому: чи ти чоловік Божий, який прийшов з Юдеї? І сказав той: я. | и3 и4де в8слёдъ человёка б9іz, и3 њбрёте є3го2 под8 дyбомъ сэдsща, и3 речE є3мY: тh ли є3си2 человёкъ б9ій пришeдый t їyды; И# речE є3мY: ѓзъ. |
|
15
|
15
|
| І сказав йому: зайди до мене в дім і поїж хліба. | И# речE є3мY: грzди2 со мн0ю, и3 ћждь хлёбъ. |
|
16
|
16
|
| Той сказав: я не можу повернутися з тобою і піти до тебе; не буду їсти хліба і не буду пити в тебе води в цьому місці, | И# речE є3мY: не могY возврати1тисz съ тоб0ю, нижE ћмъ хлёба, ни пію2 воды2 на мёстэ сeмъ, |
|
17
|
17
|
| бо словом Господнім сказано мені: «не їж хліба і не пий там води, і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов». | ћкw тaкw заповёда ми2 гDь сл0вомъ, гlz: не ћждь хлёба тaмw, нижE пjй воды2 тaмw, и3 да не возврати1шисz путeмъ тёмъ, и4мже шeлъ є3си2. |
|
18
|
18
|
| І сказав він йому: і я пророк такий самий, як ти, і ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: «поверни його до себе в дім; нехай поїсть він хліба і нап’ється води». — Він сказав неправду йому. | И# речE къ немY: и3 ѓзъ прор0къ є4смь ћкоже ты2, и3 ѓгGлъ глаг0ла ко мнЁ сл0вомъ гDнимъ, глаг0лz: возврати2 є3го2 къ себЁ въ д0мъ тв0й, да снёстъ хлёба и3 піeтъ в0ду. И# солгA є3мY, |
|
19
|
19
|
| І той повернувся з ним, і поїв хліба в його домі, і напився води. | и3 возврати2 є3го2: и3 kдE хлёбъ, и3 пи2 в0ду въ домY є3гw2. |
|
20
|
20
|
| Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який повернув його. | И# бhсть и5мъ сэдsщымъ на трапeзэ, и3 бhсть сл0во гDне ко прор0ку возврaщшему є3го2. |
|
21
|
21
|
| І промовив він до чоловіка Божого, який прийшов з Юдеї, і сказав: так говорить Господь: за те, що ти не підкорився вустам Господа і не дотримав повеління, яке заповів тобі Господь Бог твій, | И# речE къ человёку б9ію пришeдшему t їyды, глаг0лz: си1це гlетъ гDь: понeже преwгорчи1лъ є3си2 гlг0лъ гDень и3 не сохрани1лъ є3си2 зaповэди, ю4же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й, |
|
22
|
22
|
| але повернувся, їв хліб і пив воду в тому місці, про яке Він сказав тобі: «не їж хліба і не пий води», тіло твоє не ввійде у гробницю батьків твоїх. | и3 возврати1всz ћлъ є3си2 хлёбъ и3 пи1лъ є3си2 в0ду на мёстэ сeмъ, њ нeмже речE къ тебЁ, гlz: да не ћси хлёба и3 не піeши воды2: сегw2 рaди не вни1детъ во гр0бъ тёло твоE со nтцы6 твои1ми. |
|
23
|
23
|
| Після того, як той поїв хліба і напився, він осідлав осла для пророка, якого він повернув. | И# бhсть по kдeніи хлёба и3 по питіи2 воды2, и3 њсэдлA nслS томY прор0ку, и3 возврати1сz, и3 tи1де: |
|
24
|
24
|
| І вирушив той. І зустрів його на дорозі лев і умертвив його. І лежало тіло його, кинуте на дорозі; осел же стояв біля нього, і лев стояв біля тіла. | и3 њбрёте є3го2 лeвъ на пути2, и3 ўмертви2 є3го2: и3 бЁ тёло є3гw2 повeржено на пути2, и3 nсeлъ стоsше над8 ни1мъ, и3 лeвъ стоsше бли1з8 тэлесE (є3гw2): |
|
25
|
25
|
| І ось, люди, які проходили мимо, побачили тіло, кинуте на дорозі, і лева, що стоїть біля тіла, і пішли і розповіли в місті, в якому жив пророк-старець. | и3 сE, мyжіе мимоидyще, и3 ви1дэша мeртва повeржена на пути2 и3 львA стоsща бли1з8 мeртвагw: и3 пріид0ша, и3 повёдаша во грaдэ, въ нeмже живsше прор0къ стaрый. |
|
26
|
26
|
| Пророк, який повернув його з дороги, почувши це , сказав: це той чоловік Божий, який не підкорився вустам Господа; Господь віддав його леву, який роздер його й умертвив його, за словом Господа, яке Він прорік йому. | И# ўслhша (сіE прор0къ) возврати1вый є3го2 съ пути2 и3 речE: человёкъ б9іи сeй є4сть, и4же преступи2 гlг0лъ б9ій, и3 предадE є3го2 гDь львY, и3 сокруши2 є3го2, и3 ўмертви2 є3го2 по гlг0лу гDню, є3г0же речE є3мY. |
|
27
|
27
|
| І сказав синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали вони. | И# повелЁ сынHмъ свои6мъ, глаг0лz: њсэдлaйте ми2 nслS. И# њсэдлaша. |
|
28
|
28
|
| Він вирушив і знайшов тіло його, кинуте на дорозі; осел же і лев стояли біля тіла; лев не з’їв тіла і не роздер осла. | И# п0йде, и3 њбрёте тёло є3гw2 повeржено на пути2, и3 nсeлъ и3 лeвъ стоsста над8 тёломъ, и3 не снэдE лeвъ тэлесE человёка б9іz и3 не сокруши2 nслA. |
|
29
|
29
|
| І підняв пророк тіло чоловіка Божого, і поклав його на осла, і повіз його назад. І пішов пророк-старець у місто своє , щоб оплакати і поховати його. | И# взS прор0къ тёло человёка б9іz, и3 возложи2 є5 на nслS, и3 возврати2 є5 прор0къ, и3 вни1де во грaдъ погребсти2 є3го2, |
|
30
|
30
|
| І поклав тіло його у своїй гробниці і плакав за ним: жаль, брате мій! | и3 положи2 тёло є3гw2 во гр0бэ своeмъ, и3 рыдaше по нeмъ: ўвы2, брaте. |
|
31
|
31
|
| Після поховання його він сказав синам своїм: коли я помру, поховаєте мене в гробниці, в якій похований чоловік Божий; біля кісток його покладете кістки мої; | И# бhсть по рыдaніи њ нeмъ, и3 речE къ сынHмъ свои6мъ, глаг0лz: ѓще ўмрY, погреби1те мS во гр0бэ сeмъ, и3дёже человёкъ б9ій погребeнъ є4сть, при костeхъ є3гw2 положи1те мS, да спасyтсz кHсти мо‰ съ костьми2 є3гw2, |
|
32
|
32
|
| бо збудеться слово, яке він за велінням Господнім промовив про жертовник у Вефилі і про всі капища на висотах, у містах самарійських. | ћкw сбyдетсz глаг0лъ, є3г0же глаг0ла сл0вомъ гDнимъ њ nлтари2, и4же во веfи1ли, и3 њ домёхъ выс0кихъ, и5же въ самарjи. |
|
33
|
33
|
| І після цієї події Ієровоам не зійшов зі своєї поганої дороги, але продовжував ставити з народу священиків висот; хто хотів, того він посвячував, і той ставав священиком висот. | И# по глаг0лэ сeмъ не њбрати1сz їеровоaмъ t ѕл0бы своеS, и3 возврати1сz, и3 сотвори2 t чaсти є3ди1ныz людjй жерцы2 выс0кихъ: и4же хотsше, и3сполнsше рyку свою2, и3 бывaше жрeцъ на выс0кихъ. |
|
34
|
34
|
| Це вело дім Ієровоамів до гріха і до загибелі і до знищення його з лиця землі. | И# бhсть глаг0лъ сeй въ прегрэшeніе д0му їеровоaмлю, и3 на и3спровержeніе, и3 на и3зчезновeніе t лицA земли2. |
|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| У той час занедужав Авия, син Ієровоамів. | Во врeмz џно разболёсz ґвjа сhнъ їеровоaмль. |
|
2
|
2
|
| І сказав Ієровоам дружині своїй: встань і переодягнися, щоб не довідалися, що ти дружина Ієровоамова, і піди в Силом. Там є пророк Ахия; він передрік мені, що я буду царем цього народу. | И# речE їеровоaмъ къ женЁ своeй: востaни и3 и3змэни2 ри6зы сво‰, да не познaютъ, ћкw ты2 женA їеровоaмова, и3 и3ди2 въ силHмъ: сe бо, тaмw ґхjа прbр0къ: т0й глаг0ла мнЁ є4же цaрствовати над8 людьми2 си1ми: |
|
3
|
3
|
| І візьми із собою [для чоловіка Божого] десять хлібів, і коржів, і глечик меду, і піди до нього: він скаже тобі, що буде з сином. | и3 возми2 въ рyцэ твои2 человёку б9ію дeсzть хлёбwвъ, и3 њпрэсн0ки чaдwмъ є3гw2, и3 гр0здіе и3 сосyдъ мeда, и3 и3ди2 къ немY: т0й возвэсти1тъ ти2, что2 бyдетъ nтрочaти. |
|
4
|
4
|
| Дружина Ієровоама так і зробила: встала, пішла в Силом і прийшла в дім Ахиї. Ахия вже не міг бачити, бо очі його зробилися нерухомі від старости. | И# сотвори2 тaкw женA їеровоaмлz: и3 востA и3 и4де въ силHмъ, и3 вни1де въ д0мъ ґхjинъ: человёкъ же стaръ бsше є4же ви1дэти, и3 притупи1стасz џчи є3гw2 t стaрости є3гw2. |
|
5
|
5
|
| І сказав Господь Ахиї: ось, іде дружина Ієровоамова запитати тебе про сина свого, тому що він хворий; так і так говори їй; вона прийде переодягнена. | И# речE гDь ко ґхjи: сE, женA їеровоaмова вх0дитъ вопрошaти тS њ сhнэ своeмъ, ћкw болёзнуетъ: по семY и3 по семY да глаг0леши къ нeй. И# бhсть внегдA вни1ти є4й, и3 nнA странноzвлsшесz. |
|
6
|
6
|
| Ахия, почувши шерех від ніг її, коли вона ввійшла у двері, сказав: увійди, дружино Ієровоамова; для чого було тобі переодягатися? Я грізний посланець до тебе. | И# бhсть є3гдA ўслhша ґхjа шyмъ н0гъ є3S, входsщей є4й во вратA, и3 речE: вни1ди, жeно їеровоaмова, почто2 ты2 тaкw странноzвлsешисz; ѓзъ бо є4смь послaнникъ къ тебЁ жeстокъ: |
|
7
|
7
|
| Піди, скажи Ієровоаму: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я підняв тебе із середовища простого народу і поставив вождем народу Мого Ізраїля, | шeдши рцы2 їеровоaму: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: понeже толи1кw вознес0хъ тS t среды2 людjй, и3 дaхъ тS вождA над8 людьми2 мои1ми ї}лемъ, |
|
8
|
8
|
| і відторгнув царство від дому Давидового і дав його тобі; а ти не такий, як раб Мій Давид, який дотримувався заповідей Моїх і який ішов за Мною всім серцем своїм, роблячи тільки угодне перед очима Моїми; | и3 раздрaхъ цaрство t д0му давjдова, и3 дaхъ є5 тебЁ, тh же не бhлъ є3си2 ћкоже рaбъ м0й давjдъ, и4же сохрани2 зaпwвэди мо‰, и3 и4же хождaше в8слёдъ менє2 всёмъ сeрдцемъ свои1мъ, є4же твори1ти всsкую правотY пред8 nчи1ма мои1ма, |
|
9
|
9
|
| ти чинив гірше за всіх, які були раніше тебе, і пішов, і зробив собі інших богів і ідолів, щоб прогнівати Мене, Мене ж відкинув назад; | и3 и3злукaвствовалъ є3си2, є4же твори1ти пaче всёхъ є3ли1цы бhша пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 пошeлъ є3си2 и3 сотвори1лъ є3си2 себЁ б0ги ч{жды и3 слі‰ны, є4же раздражи1ти мS, и3 tвeрглъ мS є3си2 назaдъ себє2: |
|
10
|
10
|
| за це Я наведу лиха на дім Ієровоамів і знищу в Ієровоама до того, хто мочиться до стіни, ув’язненого і хто залишився в Ізраїлі, і вимету дім Ієровоамів, як вимітають сміття, дочиста; | сегw2 рaди сE, ѓзъ навождY ѕл†z на д0мъ їеровоaмовъ, и3 потреблю2 їеровоaмлz мочaщаго къ стэнЁ, держaщагосz и3 њстaвленаго во ї}ли, и3 и3стреблю2 д0мъ їеровоaмовъ, ћкоже и3стреблsетсz гн0й, д0ндеже скончaтисz є3мY: |
|
11
|
11
|
| хто помре в Ієровоама в місті, того з’їдять пси, а хто помре на полі, того склюють птахи небесні; так Господь сказав. | ўмeршихъ їеровоaмлихъ во грaдэ снэдsтъ пси2, и3 ўмeршаго на селЁ снэдsтъ пти6цы небє1сныz, ћкw гDь гlа: |
|
12
|
12
|
| Встань і йди в дім твій; і як тільки нога твоя ступить у місто, помре син; | тh же востaвши и3ди2 въ д0мъ тв0й: внегдA входи1ти ногaма твои1ма во грaдъ, ќмретъ дётищь, |
|
13
|
13
|
| і оплачуть його всі ізраїльтяни і поховають його, бо він один у Ієровоама ввійде в гробницю, тому що в ньому, з дому Ієровоамового, знайшлося щось добре перед Господом Богом Ізраїлевим. | и3 восплaчетсz по нeмъ вeсь ї}ль, и3 погребyтъ є3го2, ћкw т0й є3ди1нъ вни1детъ їеровоaму во гр0бъ, ћкw њбрётесz въ нeмъ глаг0лъ блaгъ њ гDэ бз7э ї}левэ въ домY їеровоaмли: |
|
14
|
14
|
| І поставить Собі Господь над Ізраїлем царя, який знищить дім Ієровоамів у той день; і що? навіть тепер. | и3 возстaвитъ гDь себЁ царS над8 ї}лемъ, и4же порази1тъ д0мъ їеровоaмовъ въ сeй дeнь: ґ что2, и3 нн7э; |
|
15
|
15
|
| І вразить Господь Ізраїля, і буде він , як очерет, що колишеться у воді, і викине ізраїльтян з цієї доброї землі, яку дав батькам їхнім, і розвіє їх за ріку, за те, що вони зробили в себе ідолів, дратуючи Господа; | и3 порази1тъ гDь бGъ ї}лz, ћкоже колeблетсz тр0сть на водЁ: и3 и3стреби1тъ ї}лz свhше земли2 благjz сеS, ю4же дадE nтцє1мъ и4хъ, и3 завёетъ и5хъ за џну странY рэки2, понeже сотвори1ша дубр†вы сво‰, прогнэвлsюще гDа, |
|
16
|
16
|
| і видасть [Господь] Ізраїля за гріхи Ієровоама, які він сам учинив і якими ввів у гріх Ізраїля. | и3 предaстъ гDь ї}лz за грэхи2 їерово†мли, и4же согрэши2 и3 и4же во грёхъ введE ї}лz. |
|
17
|
17
|
| І встала дружина Ієровоамова, і пішла, і прийшла у Фирцу; і лише тільки переступила через поріг дому, син помер. | И# востA женA їеровоaмлz и3 пріи1де во сарjру. И# бhсть є3гдA вни1де въ преддвeріе д0му, и3 дётищь ќмре. |
|
18
|
18
|
| І поховали його, й оплакали його всі ізраїльтяни, за словом Господа, яке Він прорік через раба Свого Ахию пророка. | И# погреб0ша є3го2, и3 плaкашасz є3гw2 вeсь ї}ль по словеси2 гDню, є4же гlа рук0ю рабA своегw2 ґхjи прbр0ка. |
|
19
|
19
|
| Інші діла Ієровоама, як він воював і як царював, описані у літописі царів ізраїльських. | И# њстaнокъ словeсъ їеровоaмовыхъ, є3ли6ка рaтоваше и3 є3ли6ка цaрствоваше, сE, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ. |
|
20
|
20
|
| Царював Ієровоам двадцять два роки; і спочив він з батьками своїми, і став царем Нават, син його, замість нього. | И# днjе, въ ни1хже цaрствова їеровоaмъ, двaдесzть двA лBта: и3 ќспе со nтцы6 свои1ми, и3 воцари1сz навaтъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
21
|
21
|
| Ровоам, син Соломонів, царював у Юдеї. Сорок один рік було Ровоаму, коли він став царем, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке обрав Господь із усіх колін Ізраїлевих, щоб перебувало там ім’я Його. Ім’я матері його Наама аммонитянка. | Ровоaмъ же сhнъ соломHновъ цaрствова над8 їyдою: бЁ четhредесzти и3 є3ди1нагw лёта, є3гдA начA цaрствовати, и3 седмьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ грaдэ, є3г0же и3збрA гDь положи1ти и4мz своE тaмw t всёхъ племeнъ ї}левыхъ. И# и4мz мaтере є3гw2 наамA ґмманjтzнынz. |
|
22
|
22
|
| І робив Іуда невгодне перед очима Господа, і прогнівляли Його більше всього того, що зробили батьки їхні своїми гріхами, якими вони грішили. | И# сотвори2 ровоaмъ лукaвое пред8 гDемъ: и3 раздражи2 є3го2 њ всёхъ, ±же сотвори1ша nтцы2 и4хъ, њ грэсёхъ и4хъ, и4миже согрэши1ша: |
|
23
|
23
|
| І спорудили вони собі висоти й ідолів і капища на всякому високому пагорбі і під усяким тінистим деревом. | и3 создaша сjи себЁ высHкаz, и3 столпы2, и3 к†пища на всsцэмъ холмЁ выс0цэмъ и3 под8 всsцэмъ дрeвомъ сэн0внымъ: |
|
24
|
24
|
| І блудники були також у цій землі і робили всі мерзоти тих народів, яких Господь прогнав від лиця синів Ізраїлевих. | и3 смэшeніе бЁ въ земли2 и4хъ, и3 сотвори1ша t всёхъ мeрзостей kзhческихъ, ±же tS гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ. |
|
25
|
25
|
| На п’ятому році царювання Ровоамового, Сусаким, цар Єгипетський, виступив проти Єрусалима | И# бhсть въ лёто пsтое цaрствующагw ровоaма, взhде сусакjмъ цaрь є3гЂпетскій на їеrли1мъ |
|
26
|
26
|
| і взяв скарби дому Господнього і скарби дому царського [і золоті щити, які взяв Давид від рабів Адраазара, царя Сувського, і вніс у Єрусалим]. Усе взяв; взяв і всі золоті щити, які зробив Соломон. | и3 взS вс‰ сокрHвища д0му гDнz и3 сокрHвища д0му царeва, и3 кHпіz злат†z, ±же взS давjдъ и3з8 руки2 nтрокHвъ ґдраазaра царS сyвскагw и3 внесE | во їеrли1мъ: вс‰ сі‰ взS, и3 щиты2 златы6z, ±же сотвори2 соломHнъ, и3 внесE | во є3гЂпетъ. |
|
27
|
27
|
| І зробив цар Ровоам замість них мідні щити і віддав їх у руки начальникам охоронців, які охороняли вхід у дім царя. | И# сотвори2 цaрь ровоaмъ щиты2 мBдzныz вмёстw тёхъ, и3 постaви над8 ни1ми влaстєли t предходsщихъ пред8 ни1мъ, и5же хранsху вратA д0му царeва: |
|
28
|
28
|
| Коли цар виходив у дім Господній, охоронці несли їх, і потім знову відносили їх у палату охоронців. | и3 бhсть є3гдA вхождaше цaрь въ д0мъ гDень, и3 ношaху w4ныz предходsщіи, и3 пaки возвращaху ты6z во nружехрани1лище предходsщихъ. |
|
29
|
29
|
| Інше про Ровоама і про все, що він робив, описано в літописі царів юдейських. | ПрHчаz же словeсъ ровоaмлихъ, и3 вс‰ ±же сотвори2, не сe ли, сі‰ пи6сана сyть въ кни1зэ словeсъ днjй цaрства їyдина; |
|
30
|
30
|
| Між Ровоамом та Ієровоамом була війна в усі дні життя їхнього . | И# брaнь бЁ междY ровоaмомъ и3 междY їеровоaмомъ во вс‰ дни6. |
|
31
|
31
|
| І спочив Ровоам з батьками своїми і похований з батьками своїми в місті Давидовому. Ім’я матері його Наама аммонитянка. І став царем Авия, син його, замість нього. | И# ќспе ровоaмъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz ґвjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| У вісімнадцятий рік царювання Ієровоама, сина Наватового, Авия став царем над юдеями. | И# во nсмоенaдесzть лёто цaрства їеровоaма сhна навaтова, воцари1сz ґвjа сhнъ ровоaмль над8 їyдою, |
|
2
|
2
|
| Три роки він царював у Єрусалимі; ім’я матері його Мааха, дочка Авессалома. | и3 три2 лBта цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 маахA, дщи2 ґвессалHмлz. |
|
3
|
3
|
| Він ходив у всіх гріхах батька свого, які той робив раніше нього, і серце його не було віддане Господу Богу його, як серце Давида, батька його. | И# хождaше во всёхъ грэсёхъ nтцA своегw2, ±же сотвори2 пред8 ни1мъ, и3 не бЁ сeрдце є3гw2 совершeно съ гDемъ бGомъ є3гw2, ћкоже сeрдце давjда nтцA є3гw2: |
|
4
|
4
|
| Але заради Давида Господь Бог його дав йому світильник в Єрусалимі, поставивши після нього сина його й утвердивши Єрусалим, | ћкw давjда рaди њстaви є3мY гDь бGъ є3гw2 њстaнокъ во їеrли1мэ, да возстaвитъ по нeмъ ч†да є3гw2 и3 ўтверди1тъ їеrли1мъ, |
|
5
|
5
|
| тому що Давид робив угодне перед очима Господа і не відступав від усього того, що Він заповів йому, в усі дні життя свого, крім вчинку з Урією хеттеянином. | понeже сотвори2 давjдъ прaвое пред8 гDемъ и3 не ўклони1сz t всёхъ, ±же заповёда є3мY вс‰ дни6 животA є3гw2, кромЁ сл0ва ўрjи хеттeанина. |
|
6
|
6
|
| І війна була між Ровоамом та Ієровоамом в усі дні життя їхнього. | И# брaнь бЁ междY ровоaмомъ и3 междY їеровоaмомъ во вс‰ дни6 животA и4хъ. |
|
7
|
7
|
| Інші діла Авиї, усе, що він зробив, записано в літописі царів юдейських. І була війна між Авиєю і Ієровоамом. | И# прHчаz словeсъ ґвjиныхъ, и3 вс‰ ±же сотвори2, не сe ли, сі‰ напи6сана въ кни1зэ сл0въ днjй царeй їyдиныхъ; И# брaнь бЁ междY ґвjею и3 междY їеровоaмомъ. |
|
8
|
8
|
| І спочив Авия з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І став царем Аса, син його, замість нього. | И# ќспе ґвjа со nтцы6 свои1ми въ двадесsтое лёто їеровоaма, и3 погреб0ша є3го2 со nтцы6 є3гw2 во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz ѓса сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
9
|
9
|
| У двадцятий рік царювання Ієровоама, царя Ізраїльського, став царем Аса над юдеями | И# въ лёто двадесsтое їеровоaма царS ї}лева, цaрствоваше ѓса над8 їyдою, |
|
10
|
10
|
| і сорок один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ана́, дочка Авессалома. | и3 четhредесzть и3 є3ди1но лёто цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 ґнA, дщи2 ґвессалHмлz. |
|
11
|
11
|
| Аса робив угодне перед очима Господа, як Давид, батько його. | И# сотвори2 ѓса прaвое пред8 гDемъ, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2, |
|
12
|
12
|
| Він вигнав блудників із землі і викинув усіх ідолів, яких зробили батьки його, | и3 tS сквє1рнаz t земли2, и3 и3скорени2 вс‰ и3зв†zннаz, ±же сотвори1ша nтцы2 є3гw2, |
|
13
|
13
|
| і навіть матір свою Ану́ позбавив звання цариці за те, що вона зробила ідола Астарти; і порубав Аса ідола її і спалив біля потоку Кедрона. | и3 ґнY мaтерь свою2 tстaви є4же не владёти є4й, понeже сотвори2 с0нмище въ дубрaвэ своeй: и3 и3зсэчE ѓса гaй є3S и3 сожжE nгнeмъ въ пот0цэ кeдрстэмъ: |
|
14
|
14
|
| Висоти ж не були знищені. Але серце Аси було віддано Господу в усі дні його. | выс0кихъ же не и3скорени2, nбaче сeрдце ѓсы бЁ совершeнно пред8 гDемъ во вс‰ дни6 є3гw2: |
|
15
|
15
|
| І вніс він у дім Господній речі, освячені батьком його, і речі, освячені ним: срібло і золото і сосуди. | и3 внесE столпы2 nтцA своегw2, и3 столпы2 сво‰ внесE во хрaмъ гDень срє1брzны и3 зл†ты, и3 сосyды. |
|
16
|
16
|
| І війна була між Асою і Ваасою, царем Ізраїльським, в усі дні їхні. | И# брaнь бЁ междY ѓсою и3 междY ваaсомъ царeмъ ї}левымъ во вс‰ дни6 и4хъ. |
|
17
|
17
|
| І вийшов Вааса, цар Ізраїльський, проти Юдеї і почав будувати Раму, щоб ніхто не виходив і не йшов до Аси, царя Юдейського. | И# взhде ваaса цaрь ї}левъ на їyду и3 создA рaму, ћкw не бhти на и3схождeніе и3 вхождeніе ѓсэ царю2 їyдину. |
|
18
|
18
|
| І взяв Аса все срібло і золото, що залишалося в скарбницях дому Господнього й у скарбницях дому царського, і дав його в руки слуг своїх, і послав їх цар Аса до Венадада, сина Тавримона, сина Хезионового, царя Сирійського, який жив у Дамаску, і сказав: | И# взS ѓса всE сребро2 и3 злaто њбрётшеесz въ сокр0вищахъ д0му гDнz и3 въ сокр0вищахъ д0му царeва и3 дадE | въ рyцэ џтрwкъ свои1хъ: и3 послA и5хъ цaрь ѓса ко сhну ґдeрову сhну таверeма во раммaнъ, ко сhну ґзаи1ла, царS сЂрскагw, живyщагw въ дамaсцэ, глаг0лz: |
|
19
|
19
|
| союз нехай буде між мною і між тобою, як був між батьком моїм і між батьком твоїм; ось, я посилаю тобі в дарунок срібло і золото; розірви союз твій з Ваасою, царем Ізраїльським, щоб він відійшов від мене. | положи2 завётъ междY мн0ю и3 тоб0ю, и3 междY nтцeмъ мои1мъ и3 nтцeмъ твои1мъ: сE, послaхъ ти2 дaры, сребро2 и3 злaто: пріиди2, разруши2 завётъ тв0й, и4же со ваaсою царeмъ ї}левымъ, да tи1детъ t менє2. |
|
20
|
20
|
| І послухався Венадад царя Аси, і послав воєначальників своїх проти міст ізраїльських, і вразив Аїн і Дан і Авел-Беф-Мааху і весь Киннероф, по всій землі Неффалима. | И# послyша сhнъ ґдeровъ царS ѓсы, и3 послA воевHды си1лъ свои1хъ на грaды ї}лєвы, и3 порази1ша ґjна и3 дaна, и3 ґвeлz, д0му маахjина, и3 вeсь хеннерefъ, дaже до всеS земли2 нефfалjмли. |
|
21
|
21
|
| Почувши про це , Вааса припинив будувати Раму і повернувся у Фирцу. | И# бhсть ћкw ўслhша ваaса, и3 њстaви созидaти рaму, и3 возврати1сz во feрсу. |
|
22
|
22
|
| Цар же Аса скликав усіх юдеїв, нікого не виключаючи, і винесли вони з Рами каміння і дерева, що Вааса вживав для будівництва. І побудував з них цар Аса Гиву Веніамінову і Мицпу. | Цaрь же ѓса заповёда всемY їyдэ во є3накjмэ, и3 взsша кaменіе и3з8 рaмы и3 древA є3S, и4миже њсновA ваaса, и3 создA въ ни1хъ цaрь ѓса всsкъ х0лмъ веніамjнь и3 стр†жбища. |
|
23
|
23
|
| Всі інші діла Аси і всі подвиги його, і все, що він зробив, і міста, які він побудував, описані у літописі царів юдейських, крім того, що в старості своїй він був хворий на ноги. | ПрHчаz же словeсъ ѓсиныхъ, и3 вс‰ си1ла є3гw2, и3 вс‰ ±же сотвори2, и3 грaды ±же создA, не сe ли, сі‰ пи6сана сyть въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; Nбaче во врeмz стaрости своеS начaтъ болёти ногaма свои1ма: |
|
24
|
24
|
| І спочив Аса з батьками своїми і похований з батьками своїми в місті Давида, батька свого. І став царем Іосафат, син його, замість нього. | и3 ќспе ѓса со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть во грaдэ давjда nтцA своегw2. И# воцари1сz їwсафaтъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
25
|
25
|
| Нават же, син Ієровоамів, став царем над Ізраїлем на другий рік Аси, царя Юдейського, і царював над Ізраїлем два роки. | Навaтъ же сhнъ їеровоaмль начA цaрствовати над8 ї}лемъ во втор0е лёто ѓсы царS їyдина, и3 цaрствова над8 ї}лемъ двA лBта, |
|
26
|
26
|
| І робив він неугодне перед очима Господа, ходив шляхом батька свого і в гріхах його, якими той увів Ізраїля у гріх. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ, и3 хождaше путeмъ nтцA своегw2 и3 во грэсёхъ є3гw2, и4миже согрэши1ти сотвори2 ї}лю. |
|
27
|
27
|
| І зробив проти нього змову Вааса, син Ахиї, з дому Іссахарового, й убив його Вааса біля Гавафона филистимського, коли Нават і всі ізраїльтяни облягали Гавафон: | И# њбсёде є3го2 ваaса сhнъ ґхjинъ въ домY велаaна сhна ґхjина, и3 ўби2 є3го2 во гаваfHнэ и3ноплемeнничи: навaтъ же и3 вeсь ї}ль њбсэд0ша гаваfHнъ. |
|
28
|
28
|
| і умертвив його Вааса на третій рік Аси, царя Юдейського, і став царем замість нього. | И# ўмертви2 є3го2 ваaса въ лёто трeтіе ѓсы царS їyдина, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2. |
|
29
|
29
|
| Коли він став царем, то вибив увесь дім Ієровоамів, не залишив ні душі в Ієровоама, доки не знищив його, за словом Господа, яке Він прорік через раба Свого Ахию силомлянина, | И# бhсть є3гдA воцари1сz, и3зби2 вeсь д0мъ їеровоaмль и3 не њстaви ничт0же t всегw2 дыхaніz їеровоaмлz, д0ндеже и3скорени2 и5хъ по гlу гDню, є3г0же гlа рук0ю рабA своегw2 ґхjи силwнjтскагw, |
|
30
|
30
|
| за гріхи Ієровоама, які він сам робив і якими ввів у гріх Ізраїля, за образу, якою він прогнівив Господа Бога Ізраїлевого. | грBхъ рaди їеровоaмлихъ, и4же согрэши2, и4же введE во грёхъ ї}лz, и3 въ прогнёваніи є3гw2, и4мже прогнёва гDа бGа ї}лева. |
|
31
|
31
|
| Інші діла Навата, все, що він зробив, описано в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словесA навaта, и3 вс‰ ±же сотвори2, не сe ли, сі‰ пи6сана сyть въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
32
|
32
|
| І війна була між Асою і Ваасою, царем Ізраїльським, в усі дні їхні. | И# бsше брaнь междY ѓсою (царeмъ їyдинымъ) и3 ваaсою царeмъ ї}левымъ во вс‰ дни6 и4хъ. |
|
33
|
33
|
| На третій рік Аси, царя Юдейського, став царем Вааса, син Ахиї, над усіма ізраїльтянами у Фирці і царював двадцять чотири роки. | И# въ трeтіе лёто ѓсы царS їyдина цaрствова ваaса сhнъ ґхjинъ над8 всёмъ ї}лемъ во feрсэ двaдесzть и3 четhре лBта, |
|
34
|
34
|
| І робив неугодне перед очима Господніми і ходив шляхом Ієровоама й у гріхах його, якими той увів у гріх Ізраїля. | и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ, и3 и4де путeмъ їеровоaма сhна навaтова, и3 во грэсёхъ є3гw2, и4миже въ согрэшeніе приведE ї}лz. |
|
Глава 16
|
Главa ѕ7i
|
|
1
|
1
|
| І було слово Господнє до Іуя, сина Ананієвого, про Ваасу: | И# бhсть сл0во гDне рук0ю їyа сhна ґнанjева ко ваaсэ, гlz: |
|
2
|
2
|
| за те, що Я підняв тебе з пороху і зробив тебе вождем народу Мого Ізраїля, ти ж пішов шляхом Ієровоама і ввів у гріх народ Мій ізраїльтян, щоб він прогнівляв Мене гріхами своїми, | понeже вознес0хъ тS t земли2 и3 дaхъ тS влaстелz над8 людьми2 мои1ми ї}лемъ, и3 пошeлъ є3си2 путeмъ їеровоaмлимъ и3 ввeлъ є3си2 въ грёхъ лю1ди мо‰ ї}лz, є4же прогнёвати мS сyетными и4хъ: |
|
3
|
3
|
| ось, Я відкину дім Вааси і дім потомства його і зроблю з домом твоїм те саме, що з домом Ієровоама, сина Наватового; | сE, ѓзъ tвeргу наслёдіе ваaсы и3 наслёдіе д0му є3гw2, и3 сотворю2 д0мъ тв0й ћкw д0мъ їеровоaма сhна навaтова: |
|
4
|
4
|
| хто помре у Вааси в місті, того з’їдять пси; а хто помре в нього на полі, того склюють птахи небесні. | ўмeршаго ваaсова во грaдэ снэдsтъ є3го2 пси2, и3 ўмeршаго на п0ли снэдsтъ є3го2 пти6цы небє1сныz. |
|
5
|
5
|
| Інші діла Вааси, все, що́ він зробив, і подвиги його описані в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ ваaсовыхъ, и3 вс‰ ±же сотвори2, и3 си6льнаz є3гw2, не сe ли, сyть пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
6
|
6
|
| І спочив Вааса з батьками своїми, і похований у Фирці. І став царем Ила, син його, замість нього. | И# ќспе ваaса со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть во feрсэ, и3 воцари1сz и3лA сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
7
|
7
|
| Але через Іуя, сина Ананієвого, уже було сказане слово Господнє про Ваасу і про дім його і про все зло, яке він учинив перед очима Господа, прогнівляючи Його ділами рук своїх, наслідуючи дім Ієровоамів, за що́ він знищений був. | И# рук0ю їyа сhна ґнанjи прbр0ка гlа гDь на ваaсу и3 на д0мъ є3гw2 всю2 ѕл0бу, ю4же сотвори2 пред8 гDемъ, є4же прогнёвати є3го2 дэлaми рyкъ свои1хъ, бhти є3мY ћкоже и3 д0му їеровоaмлю, и3 њ є4же є3мY поражeну бhти. |
|
8
|
8
|
| У двадцять шостий рік Аси, царя Юдейського, став царем Ила, син Вааси, над Ізраїлем у Фирці, і царював два роки. | Въ лёто двaдесzть шест0е ѓсы царS їyдина, цaрствова и3лA сhнъ ваaсинъ над8 ї}лемъ во feрсэ двA лBта. |
|
9
|
9
|
| І вчинив проти нього змову раб його Замврій, який був начальником над половиною колісниць. Коли він у Фирці напився доп’яну в домі Арси, який начальствував над палацом у Фирці, | И# воздви1же (гDь) на него2 џтроки є3гw2, и3 замврjа воев0ду полови1ны к0нникwвъ: и3 и3лA бЁ во feрсэ ўпивazсz, и3 піsнъ сhй въ домY ѓрсы домострои1телz во feрсэ: |
|
10
|
10
|
| тоді ввійшов Замврій, уразив його і умертвив його, у двадцять сьомий рік Аси, царя Юдейського, і став царем замість нього. | и3 вни1де замврjй, и3 порази2 є3го2, и3 ўмертви2 є3го2, въ лёто двaдесzть седм0е ѓсы царS їyдина, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2. |
|
11
|
11
|
| Коли він став царем і сів на престолі його, то знищив увесь дім Вааси, не залишивши йому того, хто мочиться до стіни, ні родичів його, ні друзів його. | И# бhсть цaрствующу є3мY, внегдA сёсти є3мY на прест0лэ є3гw2, и3 и3зби2 вeсь д0мъ ваaсовъ: не њстaви є3мY мочaщагw къ стэнЁ, и3 ќжикwвъ є3гw2, и3 дрyга є3гw2. |
|
12
|
12
|
| І знищив Замврій весь дім Вааси, за словом Господа, яке Він прорік про Ваасу через Іуя пророка, | И# и3зби2 замврjй вeсь д0мъ ваaсовъ по гlу гDню, є3г0же гlа на д0мъ ваaсовъ и3 ко їyю прbр0ку, |
|
13
|
13
|
| за всі гріхи Вааси і за гріхи Или, сина його, які вони самі чинили і якими вводили Ізраїля в гріх, прогнівляючи Господа Бога Ізраїлевого своїми ідолами. | њ всёхъ грэсёхъ ваaсовыхъ и3 и3лы2 сhна є3гw2, ћкw сотвори2 согрэши1ти ї}лю, є4же разгнёвати гDа бGа ї}лева сyетными и4хъ. |
|
14
|
14
|
| Інші діла Или, все, що він зробив, описано в літописі царів ізраїльських. | ПрHчаz же словeсъ и3лы2, ±же сотвори2, не сe ли, сі‰ пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
15
|
15
|
| У двадцять сьомий рік Аси, царя Юдейського, став царем Замврій і царював сім днів у Фирці, коли народ облягав Гавафон филистимський. | Въ лёто двaдесzть седм0е ѓсы царS їyдина цaрствова замврjй сeдмь днjй во feрсэ: и3 бЁ п0лкъ ї}левъ на гаваfHнъ и3ноплемeнническій. |
|
16
|
16
|
| Коли народ, який облягав, почув, що Замврій учинив змову й умертвив царя, то всі ізраїльтяни поставили царем Амврія, воєначальника, над Ізраїлем у той же день, у стані. | И# слhшаша лю1діе сyщіи въ полцЁ, глаг0лющихъ: преврати1сz замврjй и3 порази2 царS. И# постaвиша царeмъ во ї}ли ґмврjа воев0ду, и4же над8 в0zми во ї}ли въ дeнь џнъ въ полцЁ. |
|
17
|
17
|
| І відступили Амврій і всі ізраїльтяни з ним від Гавафона й обложили Фирцу. | И# взhде ґмврjй и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ t гаваfHна и3 њбсёде feрсу. |
|
18
|
18
|
| Коли побачив Замврій, що місто взяте, увійшов у внутрішню кімнату царського дому і запалив за собою царський дім вогнем і загинув | И# бhсть є3гдA ўви1дэ замврjй, ћкw предвзsтъ бhсть грaдъ є3гw2, и3 вни1де во внyтренній д0мъ цaрскій, и3 зажжE над8 соб0ю д0мъ царeвъ nгнeмъ, и3 ќмре |
|
19
|
19
|
| за свої гріхи, у чому він згрішив, роблячи неугодне перед очима Господніми, ходячи шляхом Ієровоама й у гріхах його, які той учинив, щоб увести Ізраїля в гріх. | за грэхи2 сво‰, ±же сотвори2, сотворeніz рaди лукaвагw пред8 гDемъ, є4же ходи1ти путeмъ їеровоaма сhна навaтова, и3 во грэсёхъ є3гw2, ћже сотвори2, ћкw введE во грёхъ ї}лz. |
|
20
|
20
|
| Інші діла Замврія і змова його, яку він учинив, описані в літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ замврjиныхъ, и3 навёты є3гw2, ±же совэщA, не сe ли, сі‰ сyть пи6сана въ кни1гахъ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
21
|
21
|
| Тоді розділився народ ізраїльський надвоє: половина народу стояла за Фамнія, сина Гонафового, щоб поставити царем його, а половина за Амврія. | ТогдA раздэли1шасz лю1діе ї}лстіи, п0лъ людjй бhсть за fамнjемъ сhномъ гwнafовымъ, ћкw да цaрствуетъ џнъ, и3 п0лъ людjй бhсть со ґмврjемъ. |
|
22
|
22
|
| І взяв гору народ, який за Амврія, над народом, який за Фамнія, сина Гонафового, і помер Фамній, і став царем Амврій. | Лю1діе же сyщіи по ґмврjи превозмог0ша людjй бhвшихъ со fамнjемъ сhномъ гwнafовымъ И# ќмре fамнjй и3 їwрaмъ брaтъ є3гw2 во врeмz џно, и3 воцари1сz ґмврjй по fамнjи. |
|
23
|
23
|
| На тридцять першому році Аси, царя Юдейського, став царем Амврій над Ізраїлем і царював дванадцять років. У Фирці він царював шість років. | Въ лёто три1десzть пeрвое ѓсы царS їyдина цaрствова ґмврjй во ї}ли дванaдесzть лётъ, во feрсэ же шeсть лётъ цaрствова. |
|
24
|
24
|
| І купив Амврій гору Семерон у Семира за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав побудоване ним місто Самарією, за ім’ям Семира, власника гори. | И# купи2 ґмврjй г0ру семерHнъ ў семи1ра господи1на горы2 двэмA тал†нты сребрA, и3 создA г0ру, и3 наречE и4мz горЁ, ю4же создA, во и4мz семи1ра господи1на горы2 џныz, горA семирHнъ. |
|
25
|
25
|
| І робив Амврій неугодне перед очима Господа і чинив гірше за всіх, які були перед ним. | И# сотвори2 ґмврjй лукaвое пред8 гDемъ, и3 прелукaвнова пaче всёхъ бhвшихъ пред8 ни1мъ: |
|
26
|
26
|
| Він у всьому ходив шляхом Ієровоама, сина Наватового, й у гріхах його, якими той увів у гріх ізраїльтян, щоб прогнівляти Господа Бога Ізраїлевого ідолами своїми. | и3 хождaше по всBмъ путє1мъ їеровоaма сhна навaтова и3 во грэсёхъ є3гw2, и4миже введE во грёхъ ї}лz, є4же разгнёвати гDа бGа ї}лева въ сyетныхъ и4хъ. |
|
27
|
27
|
| Інші діла Амврія, які він учинив, і мужність, яку він показав, описані у літописі царів ізраїльських. | И# прHчаz словeсъ ґмврjевыхъ, и3 вс‰ ћже сотвори2, и3 вс‰ си1ла є3гw2, не сe ли, сі‰ пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
28
|
28
|
| І спочив Амврій з батьками своїми і похований у Самарії. І став царем Ахав, син його, замість нього. | И# ќспе ґмврjй со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть въ самарjи. И# воцари1сz ґхаaвъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
29
|
29
|
| Ахав, син Амвріїв, став царем над Ізраїлем у тридцять восьмий рік Аси, царя Юдейського, і царював Ахав, син Амврія, над Ізраїлем у Самарії двадцять два роки. | Ґхаaвъ же сhнъ ґмврjевъ воцари1сz над8 ї}лемъ въ лёто три1десzть nсм0е ѓсы царS їyдина: цaрствова же ґхаaвъ сhнъ ґмврjевъ над8 ї}лемъ въ самарjи двaдесzть двA лBта: |
|
30
|
30
|
| І робив Ахав, син Амврія, неугодне перед очима Господа більше за усіх, які були раніше нього. | и3 сотвори2 ґхаaвъ лукaвое пред8 гDемъ, и3 прелукaвнова пaче всёхъ бhвшихъ прeжде є3гw2: |
|
31
|
31
|
| Мало було для нього впадати у гріхи Ієровоама, сина Наватового; він узяв собі за дружину Ієзавель, дочку Ефваала, царя Сидонського, і став служити Ваалу і поклонятися йому. | и3 не бЁ є3мY дов0лно, є4же ходи1ти во грэсёхъ їеровоaма сhна навaтова, и3 взS женY їезавeль дщeрь їеfеваaла царS сідHнскагw: и3 и4де, и3 начA служи1ти ваaлу, и3 поклони1сz є3мY, |
|
32
|
32
|
| І поставив він Ваалу жертовник у капищі Ваала, яке побудував у Самарії. | и3 постaви трeбище ваaлу въ домY мeрзостей є3гw2, є3г0же создA въ самарjи: |
|
33
|
33
|
| І зробив Ахав діброву, і більше за усіх царів ізраїльських, які були раніше нього, Ахав робив те, що прогнівляло Господа Бога Ізраїлевого, [і погубив душу свою]. | и3 сотвори2 ґхаaвъ дубрaву: и3 приложи2 ґхаaвъ твори1ти прогнBваніz, є4же разгнёвати гDа бGа ї}лева и3 дyшу свою2 погуби1ти: ѕлодёйствова пaче всёхъ царeй ї}левыхъ бhвшихъ прeжде є3гw2. |
|
34
|
34
|
| В його дні Ахиїл вефилянин побудував Єрихон: на первістку своєму Авирамі він поклав підвалини його і на молодшому своєму сині Сегубі поставив ворота його, за словом Господа, яке Він прорік через Ісуса, сина Навина. | Во дни6 же є3гw2 создA ґхіи1лъ веfи1лzнинъ їеріхHнъ: на ґвірHнэ первор0днэмъ своeмъ њсновA є3го2, и3 на сегyвэ ю3нёйшемъ своeмъ постaви двє1ри є3гw2, по гlу гDню, є3г0же гlа рук0ю їисyса сhна наvи1на. |
|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
| І сказав Ілля [пророк], фесвитянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! в ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом. | И# речE и3ліA прbр0къ fесвjтzнинъ, и4же t fесвjи галаaдскіz, ко ґхаaву: жи1въ гDь бGъ си1лъ, бGъ ї}левъ, є3мyже предстою2 пред8 ни1мъ, ѓще бyдетъ въ лBта сі‰ росA и3 д0ждь, т0чію t ќстъ словесE моегw2. |
|
2
|
2
|
| І було до нього слово Господнє: | И# бhсть гlъ гDень ко и3ліи2: |
|
3
|
3
|
| піди звідси і повернися на схід і сховайся біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану; | и3ди2 tсю1ду на вост0къ и3 скрhйсz въ пот0цэ хорafа прsмw лицY їoрдaнову: |
|
4
|
4
|
| з цього потоку ти будеш пити, а во́ронам Я повелів годувати тебе там. | и3 бyдеши пи1ти t пот0ка в0ду, и3 врaнwмъ заповёдахъ препитaти тS тaмw. |
|
5
|
5
|
| І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану. | И# сотвори2 и3ліA по гlу гDню, и3 сёде при пот0цэ хорafовэ прsмw лицY їoрдaнову: |
|
6
|
6
|
| І во́рони приносили йому хліб і м’ясо вранці, і хліб і м’ясо ввечері, а з потоку він пив. | и3 врaнове приношaху є3мY хлёбы и3 мzсA заyтра, и3 хлёбы и3 мzсA къ вeчеру, и3 t пот0ка піsше в0ду. |
|
7
|
7
|
| Коли минув деякий час, цей поток висох, бо не було дощу на землю. | И# бhсть по днeхъ, и3 и4зсше и3ст0чникъ, ћкw не бЁ дождS на зeмлю, |
|
8
|
8
|
| І було до нього слово Господнє: | и3 бhсть гlъ гDень ко и3ліи2 гlz: |
|
9
|
9
|
| встань і піди в Сарепту сидонську, і залишайся там; Я повелів там жінці вдові годувати тебе. | востaни и3 и3ди2 въ сарeпту сідHнскую, и3 пребyди тaмw: сe бо, заповёдахъ тaмw женЁ вдови1цэ препитaти тS. |
|
10
|
10
|
| І встав він і пішов у Сарепту; і коли прийшов до воріт міста, ось, там жінка вдова збирає дрова. І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися. | И# востA и3 и4де въ сарeпту сідHнскую, и3 пріи1де ко вратHмъ грaда: и3 сE, тaмw женA вдовA собирaше дровA. И# возопи2 и3ліA в8слёдъ є3S и3 речE є4й: принеси2 нн7э ми2 мaлw воды2 въ сосyдэ, и3 и3спію2. |
|
11
|
11
|
| І пішла вона, щоб взяти; а він закричав услід їй і сказал: візьми для мене і шматок хліба в руки свої. | И# и4де взsти. И# возопи2 в8слёдъ є3S и3ліA и3 речE є4й: пріими2 u5бо мнЁ и3 ўкрyхъ хлёба въ руцЁ своeй, да ћмъ. |
|
12
|
12
|
| Вона сказала: живий Господь Бог твій! у мене нічого немає печеного, а тільки є жменя борошна в діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо. | И# речE женA: жи1въ гDь бGъ тв0й, ѓще є4сть ў менє2 њпрэсн0къ, но т0кмw г0рсть муки2 въ водон0сэ и3 мaлw є3лeа въ чвaнцэ: и3 сE, ѓзъ соберY двA пwлёнца, и3 вни1ду, и3 сотворю2 є5 себЁ и3 дётемъ мои6мъ, и3 снёмы є5, и3 ќмремъ. |
|
13
|
13
|
| І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що́ ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і для свого сина зробиш після; | И# речE къ нeй и3ліA: дерзaй, вни1ди и3 сотвори2 но глаг0лу твоемY: но сотвори1 ми tтyду њпрэсн0къ мaлъ прeжде, и3 принеси1 ми, себё же и3 чaдwмъ свои6мъ да сотвори1ши п0слэжде, |
|
14
|
14
|
| бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю. | ћкw тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: водон0съ муки2 не њскудёетъ, и3 чвaнецъ є3лeа не ўмaлитсz до днE, д0ндеже дaстъ гDь д0ждь на зeмлю. |
|
15
|
15
|
| І пішла вона і зробила так, як сказав Ілля; і годувалася вона, і він, і дім її деякий час. | И# и4де женA, и3 сотвори2 по глаг0лу и3ліинY, и3 дадE є3мY, и3 kдE т0й, и3 тA, и3 ч†да є3S. |
|
16
|
16
|
| Борошно в діжці не вичерпувалося, й олія в глечику не убувала, за словом Господа, яке Він прорік через Іллю. | И# t тогw2 днE водон0съ муки2 не њскудЁ, и3 чвaнецъ є3лeа не ўмaлисz, по гlу гDню, є3г0же гlа рук0ю и3ліин0ю. |
|
17
|
17
|
| Після цього занедужав син цієї жінки, господині дому, і хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання. | И# бhсть по си1хъ, и3 разболёсz сhнъ жены2 госпожи2 д0му, и3 бЁ болёзнь є3гw2 крэпкA ѕэлw2, д0ндеже не њстaсz въ нeмъ дyхъ є3гw2. |
|
18
|
18
|
| І сказала вона Іллі: що мені і тобі, чоловіче Божий? ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й умертвити сина мого. | И# речE ко и3ліи2: что2 мнЁ и3 тебЁ, человёче б9ій; вшeлъ є3си2 ко мнЁ воспомzнyти непр†вды мо‰ и3 ўмори1ти сhна моего2. |
|
19
|
19
|
| І сказав він їй: дай мені сина твого. І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль, | И# речE и3ліA къ женЁ: дaждь ми2 сhна твоего2. И# взsтъ є3го2 t нёдра є3S, и3 вознесE є3го2 въ г0рницу, и3дёже сaмъ почивaше, и3 положи2 є3го2 на nдрЁ своeмъ. |
|
20
|
20
|
| і воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її? | И# возопи2 и3ліA ко гDу и3 речE: ўвы2 мнЁ, гDи, свидётелю вдовы2, ў неsже ѓзъ нн7э пребывaю, ты2 њѕл0билъ є3си2 є4же ўмори1ти сhна є3S. |
|
21
|
21
|
| І простягнувшись над отроком тричі, він воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього! | И# дyну на џтрочища три1жды, и3 призвA гDа и3 речE: гDи б9е м0й, да возврати1тсz u5бо душA џтрочища сегw2 въ џнь. |
|
22
|
22
|
| І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив. | И# бhсть тaкw: и3 возопи2 џтрочищь, и3 сведE є3го2 съ г0рницы въ д0мъ, и3 дадE є3го2 мaтери є3гw2. И# речE и3ліA: ви1ждь, жи1въ є4сть сhнъ тв0й. |
|
23
|
23
|
| І взяв Ілля отрока, і вивів його зі світлиці в дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, син твій живий. | И# речE женA ко и3ліи2: сE, ўразумёхъ, ћкw человёкъ б9ій є3си2 ты2, и3 гlъ гDень во ўстёхъ твои1хъ и4стиненъ. |
|
24
|
|
| І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне. | |
|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| Коли минуло багато днів, було слово Господнє до Іллі на третій рік: піди і покажися Ахаву, і Я дам дощ на землю. | И# бhсть по днeхъ мн0зэхъ, и3 гlъ гDень бhсть ко и3ліи2 въ лёто трeтіе гlz: и3ди2 и3 kви1сz ґхаaву, и3 дaмъ д0ждь на лицE земли2. |
|
2
|
2
|
| І пішов Ілля, щоб показатися Ахаву. Голод же сильний був у Самарії. | И# и4де и3ліA ко ґхаaву kви1тисz, и3 бЁ глaдъ крёпокъ въ самарjи. |
|
3
|
3
|
| І покликав Ахав Авдія, який був начальником над палацом. Авдій же був чоловіком дуже богобоязким, | И# призвA ґхаaвъ ґвдjа строи1телz д0му: и3 ґвдjй бЁ боsсz гDа ѕэлw2. |
|
4
|
4
|
| і коли Ієзавель знищувала пророків Господніх, Авдій узяв сто пророків, і переховував їх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, і годував їх хлібом і водою. | И# бhсть є3гдA начA и3збивaти їезавeль прbр0ки гDни, и3 взS ґвдjй сто2 мужeй прbр0ки и3 скры2 | по пzти1десzти во двои1хъ вертeпэхъ и3 кормsше и5хъ хлёбомъ и3 вод0ю. |
|
5
|
5
|
| І сказав Ахав Авдію: піди по землі до всіх джерел водних і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо де трави, щоб нам нагодувать коней і ослів і не позбутися худоби. | И# речE ґхаaвъ ко ґвдjю: грzди2, и3 прeйдемъ на зeмлю, и3 на и3ст0чники водны6z, и3 на вс‰ пот0ки, да нeгли кaкw њбрsщемъ бhліе и3 прек0рмимъ к0ни и3 мски2, да не и3зги1бнутъ t скHтъ. |
|
6
|
6
|
| І розділили вони між собою землю, щоб обійти її: Ахав окремо пішов однією дорогою, і Авдій окремо пішов іншою дорогою. | И# раздэли1ша себЁ пyть и3ти2 по немY: ґхаaвъ и4де путeмъ є3ди1нымъ є3ди1нъ, и3 ґвдjй и4де путeмъ други1мъ є3ди1нъ. |
|
7
|
7
|
| Коли Авдій ішов дорогою, ось, назустріч йому іде Ілля. Він упізнав його і упав на лице своє і сказав: чи це ти, господарю мій Іллє? | И# бЁ ґвдjй є3ди1нъ на пути2: и3 пріи1де и3ліA на срётеніе є3мY є3ди1нъ. И# ґвдjй потщaсz, и3 падE на лицE своE и3 речE: тh ли є3си2 сaмъ, г0споди м0й и3ліE; |
|
8
|
8
|
| Той сказав йому: я; піди, скажи господарю твоєму: «Ілля тут». | И# речE и3ліA ко ґвдjю: ѓзъ є4смь: и3ди2 и3 повёждь господи1ну твоемY, глаг0лz: сE, и3ліA. |
|
9
|
9
|
| Він сказав: чим я завинив, що ти віддаєш раба твого у руки Ахава, щоб умертвити мене? | И# речE ґвдjй: что2 согрэши1хъ ѓзъ, ћкw предаeши рабA твоего2 въ рyцэ ґха†вли є4же ўмертви1ти мS; |
|
10
|
10
|
| Живий Господь Бог твій! немає жодного народу і царства, куди б не посилав господар мій шукати тебе; і коли йому говорили, що тебе нема, він брав клятву з того царства і народу, що не могли відшукати тебе; | жи1въ гDь бGъ тв0й, ѓще є4сть kзhкъ и3ли2 цaрство, ѓможе не послA господи1нъ м0й и3скaти тебE: и3 рёша, нёсть: и3 заклS цaрство и3 страны6 є3гw2, ћкw не њбрёте тебE: |
|
11
|
11
|
| а ти тепер говориш: «піди, скажи господарю твоєму: Ілля тут». | и3 нн7э ты2 глаг0леши ми2: и3ди2, возвэсти2 господи1ну твоемY: сE, и3ліA: |
|
12
|
12
|
| Коли я піду від тебе, тоді Дух Господній віднесе тебе, не знаю куди; і якщо я піду повідомити Ахава, і він не знайде тебе, то він уб’є мене; а раб твій богобоязкий від юности своєї. | и3 бyдетъ є3гдA ѓзъ tидY t тебє2, и3 д¦ъ гDень в0зметъ тS въ зeмлю, є3sже не вёмъ, и3 вни1ду возвэсти1ти ґхаaву, и3 не њбрsщетъ тебE, и3 ўбіeтъ мS: рaбъ же тв0й є4сть боsйсz гDа t ю4ности своеS: |
|
13
|
13
|
| Хіба не сказано господарю моєму, що́ я зробив, коли Ієзавель убивала пророків Господніх, як я переховував сто чоловік пророків Господніх, по п’ятдесят чоловік, у печерах і годував їх хлібом і водою? | и3ли2 не возвэсти1сz тебЁ господи1ну моемY, ±же сотвори1хъ, є3гдA ўбивaше їезавeль прbр0ки гDни, и3 сокрhхъ прbр0ки гDни сто2 мужeй, по пzти1десzти въ вертeпэ, и3 корми1хъ и5хъ хлёбомъ и3 вод0ю; |
|
14
|
14
|
| А ти тепер говориш: «піди, скажи господарю твоєму: Ілля тут»; він уб’є мене. | и3 нн7э ты2 глаг0леши ми2: и3ди2, повёждь господи1ну твоемY: сE, и3ліA: и3 ўбіeтъ мS. |
|
15
|
15
|
| І сказав Ілля: живий Господь Саваоф, перед Яким я стою! сьогодні я покажуся йому. | И# речE и3ліA: жи1въ гDь си1лъ, є3мyже предстою2 пред8 ни1мъ, ћкw днeсь покажyсz є3мY. |
|
16
|
16
|
| І пішов Авдій назустріч Ахаву і доніс йому. І пішов Ахав назустріч Іллі. | И# и4де ґвдjй во срётеніе ґхаaву и3 возвэсти2 є3мY. И# ўскори2 ґхаaвъ и3 и4де во срётеніе и3ліи2. |
|
17
|
17
|
| Коли Ахав побачив Іллю, то сказав Ахав йому: чи це ти, який бентежить Ізраїля? | И# бhсть є3гдA ўзрЁ ґхаaвъ и3лію2, и3 речE ґхаaвъ ко и3ліи2: тh ли є3си2 развращazй ї}лz; |
|
18
|
18
|
| І сказав Ілля: не я бентежу Ізраїля, а ти і дім батька твого, тим, що ви знехтували повеління Господні й ідете услід Ваалам; | И# речE и3ліA: не развращaю ѓзъ ї}лz, но рaзвэ ты2 и3 д0мъ nтцA твоегw2, є3гдA њстaвисте вы2 гDа бGа вaшего и3 и3д0сте в8слёдъ ваaла: |
|
19
|
19
|
| тепер пошли і збери до мене весь Ізраїль на гору Кармил, і чотириста п’ятдесят пророків Ваалових, і чотириста пророків дібровних, які годуються від столу Ієзавелі. | и3 нн7э посли2 и3 собери2 ко мнЁ всего2 ї}лz на г0ру карми1лскую, и3 прор0ки ст{дныz ваaлwвы четhреста и3 пzтьдесsтъ, и3 прор0кwвъ дубрaвныхъ четhреста, kдyщихъ трапeзу їезавeлину. |
|
20
|
20
|
| І послав Ахав до всіх синів Ізраїлевих і зібрав усіх пророків на гору Кармил. | И# послA ґхаaвъ во вeсь ї}ль, и3 приведE вс‰ прор0ки на г0ру карми1лскую. |
|
21
|
21
|
| І підійшов Ілля до всього народу і сказав: чи довго вам кульгати на обидва коліна? якщо Господь є Бог, то йдіть за Ним; а якщо Ваал, то за ним ідіть. І не відповів народ йому ні слова. | И# приведE ко всBмъ и5мъ и3лію2, и3 речE и5мъ и3ліA: док0лэ вы2 хрaмлете на џбэ плєснЁ вaшы; ѓще є4сть гDь бGъ, и3ди1те в8слёдъ є3гw2: ѓще же ваaлъ є4сть, то2 и3ди1те за ни1мъ. И# не tвэщaша лю1діе словесE. |
|
22
|
22
|
| І сказав Ілля народу: я один залишився пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п’ятдесят чоловік [і чотириста пророків дібровних]; | И# речE и3ліA къ лю1демъ: ѓзъ њстaхъ прbр0къ гDень є3ди1нъ: и3 прор0цы ваaлwвы четhреста и3 пzтьдесsтъ мужeй, и3 прор0кwвъ дубрaвныхъ четhреста. |
|
23
|
23
|
| нехай дадуть нам двох тельців, і нехай вони виберуть собі одного тельця, і розсічуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають; а я приготую другого тельця і покладу на дрова, а вогню не підкладу; | (И# речE и3ліA:) да дадsтъ нaмъ двA вwлA, и3 да и3зберyтъ себЁ є3ди1наго, и3 да растeшутъ и5 (на ќды), и3 возложaтъ на дровA, и3 да не возгнэтsтъ nгнS: и3 ѓзъ растешY волA другaго, и3 возложY на дровA, и3 nгнS не возгнэщY: |
|
24
|
24
|
| і закличте ви ім’я бога вашого, а я закличу ім’я Господа Бога мого. Той Бог, Який дасть відповідь за допомогою вогню, є Бог. І відповів весь народ і сказав: добре, [нехай буде так]. | и3 да призоветE и3менA богHвъ вaшихъ, и3 ѓзъ призовY и4мz гDа бGа моегw2: и3 бyдетъ бGъ, и4же ѓще послyшаетъ nгнeмъ, т0й є4сть бGъ. И# tвэщaша вси2 лю1діе и3 рёша: д0бръ глаг0лъ (и3ліи1нъ), є3г0же глаг0ла (да бyдетъ тaкw). |
|
25
|
25
|
| І сказав Ілля пророкам Вааловим: виберіть собі одного тельця і приготуйте ви раніше, бо вас багато; і закличте ім’я бога вашого, але вогню не підкладайте. | И# речE и3ліA прор0кwмъ ст{днымъ: и3збери1те себЁ ю3нцA є3ди1наго, и3 сотвори1те вы2 прeжде, ћкw вaсъ є4сть мн0жество: и3 призови1те и3менA богHвъ вaшихъ, и3 nгнS не возгнэщaйте. |
|
26
|
26
|
| І взяли вони тельця, якого дали їм, і приготували, і заклика́ли ім’я Ваала від ранку до півдня, говорячи: Ваале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді. І скакали вони біля жертовника, який зробили. | И# поsша ю3нцA, и3 сотвори1ша (тaкw), и3 призывaху и4мz ваaлово t ќтра до полyдне, и3 рёша: послyшай нaсъ, ваaле, послyшай нaсъ. И# не бЁ глaса, ни послушaніz. И# ристaху w4колw жeртвенника, є3г0же сотвори1ша. |
|
27
|
27
|
| Опівдні Ілля став глузувати з них і говорив: кричіть гучним голосом, бо він бог; може, він задумався, або зайнятий чим-небудь, або в дорозі, а можливо, і спить, то він прокинеться! | И# бhсть въ полyдне, и3 поругaсz и5мъ и3ліA fесвjтzнинъ и3 речE: зови1те глaсомъ вели1кимъ, ћкw б0гъ є4сть, ћкw непрaздность є3мY є4сть, и3 нeгли что2 и4но стр0итъ, и3ли2 спи1тъ сaмъ, и3 востaнетъ. |
|
28
|
28
|
| І стали вони кричати гучним голосом, і кололи себе за своїм звичаєм ножами і списами, так що кров лилася по них. | И# зовsху глaсомъ вели1кимъ, и3 кроsхусz по њбhчаю своемY ножaми, и3 мн0зи би1шасz бичми2, до проли1тіz кр0ве своеS, |
|
29
|
29
|
| Минув полудень, а вони все ще біснувалися до самого часу вечірнього жертвоприношення; але не було ні голосу, ні відповіді, ні чутки. [І сказав Ілля фесвитянин пророкам Вааловим: тепер відійдіть, щоб і я звершив моє жертвоприношення. Вони відійшли і замовкли.] | и3 прорицaху, д0ндеже прeйде вeчеръ: и3 бhсть є3гдA пріи1де врeмz взhти жeртвэ, и3 не бЁ глaса, нижE послушaніz. И# речE и3ліA fесвjтzнинъ прор0кwмъ ст{днымъ, глаг0лz: tступи1те нн7э, да и3 ѓзъ сотворю2 жeртву мою2. И# tступи1ша тjи, и3 ўм0лкнуша. |
|
30
|
30
|
| Тоді Ілля сказав усьому народові: підійдіть до мене. І підійшов весь народ до нього. Він відновив зруйнований жертовник Господній. | И# речE и3ліA къ лю1демъ: приступи1те ко мнЁ. И# приступи1ша вси2 лю1діе къ немY. |
|
31
|
31
|
| І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, якому Господь сказав так: Ізраїль буде ім’я твоє. | И# взS и3ліA дванaдесzть кaменій по числY колёнъ ї}левыхъ, ћкоже гlа къ немY гDь, гlz: ї}ль бyдетъ и4мz твоE. |
|
32
|
32
|
| І побудував з цих каменів жертовник в ім’я Господа, і зробив навколо жертовника рів, місткістю у дві сати зерна, | И# создA кaменіе во и4мz гDне, и3 и3зцэли2 nлтaрь раск0панный, и3 сотвори2 м0ре вмэщaющее двЁ мBры сёмене w4крестъ nлтарS. |
|
33
|
33
|
| і поклав дрова [на жертовник], і розсік тельця, і поклав його на дрова, | И# воскладE дровA на nлтaрь, є3г0же сотвори2, и3 растесA на ќды всесожегaємаz, и3 возложи2 на дровA, и3 воскладE на nлтaрь. |
|
34
|
34
|
| і сказав: наповніть чотири відра водою і вилийте на жертву всепалення і на дрова. [І зробили так.] Потім сказав: повторіть. І вони повторили. І сказав: зробіть те саме третій раз. І зробили втретє, | И# речE и3ліA: принеси1те ми2 четhри водон0сы воды2, и3 возливaйте на всесожжeніе и3 на пwлёна. И# сотвори1ша тaкw. И# речE: ўдв0йте. И# ўдв0иша. И# речE: ўтр0йте. И# ўтр0иша. |
|
35
|
35
|
| і вода полилася навколо жертовника, і рів наповнився водою. | И# прохождaше водA w4крестъ nлтарS, и3 м0ре и3сп0лнисz воды2. |
|
36
|
36
|
| Під час приношення вечірньої жертви підійшов Ілля пророк [і воззвав до неба] і сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісааків та Ізраїлів! [Почуй мене, Господи, почуй мене нині у вогні!] Нехай пізнають у цей день [люди ці], що Ти один Бог в Ізраїлі, і що я раб Твій і зробив усе за словом Твоїм. | И# возопи2 и3ліA на нб7о и3 речE: гDи б9е ґвраaмовъ и3 їсаaковъ и3 їaкwвль, послyшай менE, гDи, послyшай менE днeсь nгнeмъ, и3 да ўразумёютъ вси2 лю1діе сjи, ћкw ты2 є3си2 гDь є3ди1нъ ї}левъ, и3 ѓзъ рaбъ тв0й, и3 тебє2 рaди сотвори1хъ дэлA сі‰: |
|
37
|
37
|
| Почуй мене, Господи, почуй мене! Нехай пізнає народ цей, що Ти, Господи, Бог, і Ти навернеш серце їх [до Тебе]. | послyшай менE, гDи, послyшай менE nгнeмъ, и3 да разумёютъ вси2 лю1діе сjи, ћкw ты2 є3си2 (є3ди1нъ) гDь бGъ, и3 ты2 њбрати1лъ є3си2 сердцA людjй си1хъ в8слёдъ тебє2. |
|
38
|
38
|
| І зійшов вогонь Господній і пожер всепалення, і дрова, і камені, і порох, і поглинув воду, що у рові. | И# спадE џгнь t гDа съ небесE, и3 поzдE всесожегaємаz, и3 дровA, и3 в0ду, ћже въ м0ри, и3 кaменіе и3 пeрсть полизA џгнь. |
|
39
|
39
|
| Побачивши це , весь народ упав на лице своє і сказав: Господь є Бог, Господь є Бог! | И# пад0ша вси2 лю1діе на лицE своE и3 рёша: вои1стинну гDь бGъ т0й є4сть бGъ. |
|
40
|
40
|
| І сказав їм Ілля: схопіть пророків Ваалових, щоб жоден з них не сховався. І схопили їх, і відвів їх Ілля до потоку Киссону і заколов їх там. | И# речE и3ліA къ лю1демъ: поимaйте прор0ки ваaлwвы, да ни є3ди1нъ скрhетсz t ни1хъ. И# ћша и5хъ, и3 ведE | и3ліA на пот0къ кjссовъ, и3 заклA и5хъ тaмw. |
|
41
|
41
|
| І сказав Ілля Ахаву: піди, їж і пий, бо чути шум дощу. | И# речE и3ліA ко ґхаaву: взhди, и3 ћждь и3 пjй, ћкw глaсъ є4сть дождeвнагw хождeніz. |
|
42
|
42
|
| І пішов Ахав їсти і пити, а Ілля зійшов на верхівку Кармила і схилився до землі, і поклав лице своє між колінами своїми, | И# взhде ґхаaвъ ћсти и3 пи1ти. И#ліa же взhде на карми1лъ, и3 преклони1сz на зeмлю, и3 положи2 лицE своE междY колёнома свои1ма, |
|
43
|
43
|
| і сказав слузі своєму: піди, подивися до моря. Той пішов і подивився, і сказав: нічого немає. Він сказав: продовжуй це до семи разів. | и3 речE џтрочищу своемY: взhди и3 воззри2 на пyть морскjй. И# взhде, и3 воззрЁ џтрочищь, и3 речE: нёсть ничт0же. И# речE и3ліA: и3 ты2 њбрати1сz седми1жды. |
|
44
|
44
|
| На сьомий раз той сказав: ось, невелика хмарка піднімається від моря, завбільшки в долоню людську. Він сказав: піди, скажи Ахаву: «запрягай [колісницю твою] і від’їжджай, щоб не застав тебе дощ». | И# њбрати1сz џтрочищь седми1жды: и3 бhсть въ седм0е, и3 сE, w4блакъ мaлъ, ѓки слёдъ ноги2 мyжескіz, возносsщь в0ду и3з8 м0рz. И# речE: взhди и3 рцы2 ґхаaву: впрzзи2 колесни1цу твою2 и3 сни1ди, да не пости1гнетъ тебE д0ждь. |
|
45
|
45
|
| Тим часом небо зробилося похмурим від хмар і від вітру, і пішов великий дощ. Ахав же сів у колісницю, [заплакав] і поїхав у Ізреель. | И# бhсть до здЁ и3 до здЁ, и3 нeбо примрачи1сz w4блаки и3 дyхомъ, и3 бhсть д0ждь вeлій. И# плaкасz, и3 и4де ґхаaвъ до їезраeлz. |
|
46
|
46
|
| І була на Іллі рука Господня. Він оперезав стегна свої і біг перед Ахавом до самого Ізрееля. | И# рукA гDнz бhсть на и3ліи2, и3 стzгнE чрeсла сво‰, и3 течE пред8 ґхаaвомъ во їезраeль. |
|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| І переповів Ахав Ієзавелі все, що зробив Ілля, і те, що він убив усіх пророків мечем. | И# возвэсти2 ґхаaвъ їезавeли женЁ своeй вс‰, є3ли6ка сотвори2 и3ліA, и3 ћкw и3зби2 прор0ки nрyжіемъ. |
|
2
|
2
|
| І послала Ієзавель посланця до Іллі сказати: [якщо ти Ілля, а я Ієзавель, то] нехай те і те зроблять мені боги, і ще більше зроблять, якщо я завтра до цього часу не зроблю з твоєю душею того, що зроблено з душею кожного з них. | И# послA їезавeль ко и3ліи2 и3 речE: ѓще ты2 є3си2 и3ліA, ѓзъ же їезавeль: сі‰ да сотворsтъ ми2 б0зи и3 сі‰ да приложaтъ ми2, ћкw въ сeй же чaсъ ќтрw положY дyшу твою2, ћкоже дyшу є3ди1нагw t ни1хъ. |
|
3
|
3
|
| Побачивши це, він встав і пішов, щоб урятувати життя своє, і прийшов у Вирсавію, що в Юдеї, і залишив слугу свого там. | И# ўбоsсz и3ліA, и3 востA, и3 tи1де души2 рaди своеS, и3 пріи1де въ вирсавjю зeмлю їyдину, и3 њстaви џтрочище своE тaмw, |
|
4
|
4
|
| А сам відійшов у пустелю на день путі і, прийшовши, сів під ялівцевим кущем, і просив смерти собі і сказав: досить уже, Господи; візьми душу мою, бо я не кращий за батьків моїх. | сaмъ же и4де въ пустhню днE пyть, и3 пріи1де, и3 сёде под8 смeрчіемъ, и3 проси2 души2 своeй смeрти, и3 речE: довлёетъ нн7э (ми2), возми2 ќбw t менє2 дyшу мою2, гDи, ћкw нёсмь ѓзъ лyчшій nтє1цъ мои1хъ. |
|
5
|
5
|
| І ліг і заснув під ялівцевим кущем. І ось, ангел торкнувся його і сказав йому: встань, їж [і пий]. | И# лsже, и3 ќспе под8 сaдомъ: и3 сE, ѓгGлъ гDень коснyсz є3мY и3 речE є3мY: востaни, ћждь и3 пjй. |
|
6
|
6
|
| І глянув Ілля, і ось, біля голови його печений корж і глечик води. Він поїв і напився і знову заснув. | И# воззрЁ и3ліA: и3 сE, ў возглaвіz є3гw2 њпрэсн0къ kчмeнный и3 чвaнецъ воды2. И# востA, и3 kдE и3 пи2, и3 возврати1всz ќспе. |
|
7
|
7
|
| І повернувся ангел Господній удруге, торкнувся його і сказав: встань, їж [і пий], бо далека дорога перед тобою. | И# њбрати1сz ѓгGлъ гDень втори1цею, и3 коснyсz є3мY, и3 речE є3мY: востaни, ћждь и3 пjй, ћкw мн0гъ t тебє2 пyть. |
|
8
|
8
|
| І встав він, поїв і напився, і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорива. | И# востA, и3 kдE и3 пи2: и3 и4де въ крёпости ћди тоS четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй до горы2 б9іz хwри1въ. |
|
9
|
9
|
| І увійшов він там у печеру і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому Господь : що ти тут, Іллє? | И# вни1де тaмw въ пещeру, и3 всели1сz въ нeй. И# сE, гlъ гDень къ немY и3 речE: что2 ты2 здЁ, и3ліE; |
|
10
|
10
|
| Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, тому що сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували Твої жертовники і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її. | И# речE и3ліA: ревнyz поревновaхъ по гDэ (бз7э) вседержи1тели, ћкw њстaвиша тS сhнове ї}лєвы: nлтари6 тво‰ раскопaша, и3 прbр0ки тво‰ и3зби1ша nрyжіемъ, и3 њстaхъ ѓзъ є3ди1нъ, и3 и4щутъ души2 моеS и3з8sти ю5. |
|
11
|
11
|
| І сказав: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь; | И# речE: и3зhди ќтрw и3 стaни пред8 гDемъ въ горЁ: и3 сE, ми1мw п0йдетъ гDь, и3 дyхъ вели1къ и3 крёпокъ разорsz г0ры и3 сокрушaz кaменіе въ горЁ пред8 гDемъ, (но) не въ дyсэ гDь: и3 по дyсэ трyсъ, и3 не въ трyсэ гDь: |
|
12
|
12
|
| після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого вітру, [і там Господь]. | и3 по трyсэ џгнь, и3 не во nгни2 гDь: и3 по nгни2 глaсъ хлaда т0нка, и3 тaмw гDь. |
|
13
|
13
|
| Почувши це , Ілля закрив лице своє милоттю своєю, і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос і сказав йому: що ти тут, Іллє? | И# бhсть ћкw ўслhша и3ліA, покры2 лицE своE ми1лwтію своeю, и3 и3зhде и3 стA пред8 вертeпомъ. И# сE, къ немY бhсть глaсъ и3 речE: что2 ты2 здЁ, и3ліE; |
|
14
|
14
|
| Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, бо сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували жертовники Твої і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її. | И# речE и3ліA: ревнyz поревновaхъ по гDэ бз7э вседержи1тели, ћкw њстaвиша завётъ тв0й сhнове ї}лєвы, и3 nлтари6 тво‰ раскопaша, и3 прbр0ки тво‰ и3зби1ша nрyжіемъ, и3 њстaхъ ѓзъ є3ди1нъ, и3 и4щутъ души2 моеS и3з8sти ю5. |
|
15
|
15
|
| І сказав йому Господь: піди назад своєю дорогою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Азаїла на царя над Сирією, | И# речE гDь къ немY: и3ди2, возврати1сz путeмъ свои1мъ, и3 и3зhдеши на пyть пустhни дамaсковы, и3 помaжеши ґзаи1ла на цaрство сmрjйское, |
|
16
|
16
|
| а Іиуя, сина Намессіїного, помаж на царя над Ізраїлем; Єлисея ж, сина Сафатового, з Авел-Мехоли, помаж на пророка замість себе; | и3 їиyа сhна намессjина помaжеши на цaрство над8 ї}лемъ, и3 є3ліссeа сhна сафaтова t ґвелмаyла помaжеши вмёстw себє2 прbр0ка: |
|
17
|
17
|
| хто втече від меча Азаїлового, того умертвить Іиуй; а хто врятується від меча Іиуєвого, того умертвить Єлисей. | и3 бyдетъ спасaемаго t nрyжіz ґзаи1лева ўбіeтъ їиyй, и3 спасaемаго t nрyжіz їиyина ўбіeтъ є3ліссeй: |
|
18
|
18
|
| Утім, Я залишив між ізраїльтянами сім тисяч [мужів]; всіх цих коліна не схилялися перед Ваалом, і всіх цих уста не цілували його. | и3 њстaвиши во ї}ли сeдмь тhсzщъ мужeй, вс‰ кwлёна, ±же не преклони1ша колёна ваaлу, и3 вс‰ка ўстA, ±же не моли1шасz є3мY. |
|
19
|
19
|
| І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, сина Сафатового, коли він орав; дванадцять пар [волів] було в нього, і сам він був при дванадцятій. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою. | И# и4де tтyду, и3 њбрёте є3ліссeа сhна сафaтова, и3 сeй њрsше двэманaдесzтьма супрyгома волHвъ пред8 ни1мъ, и3 т0й сaмъ по двоюнaдесzти супр{гъ. И# пріи1де и3ліA къ немY, и3 повeрже ми1лwть свою2 на него2. |
|
20
|
20
|
| І залишив [Єлисей] волів, і побіг за Іллею, і сказав: дозволь мені поцілувати батька мого і матір мою, і я піду за тобою. Він сказав йому: піди і приходь назад, бо що зробив я тобі? | И# њстaви є3ліссeй волы2, и3 течE в8слёдъ и3ліи2, и3 речE: (молю2 тS,) да њблобыжY nтцA моего2 и3 мaтерь мою2, и3 и3дY в8слёдъ тебє2. И# речE є3мY и3ліA: и3ди2, возврати1сz, ћкw сотвори1хъ тебЁ. |
|
21
|
21
|
| Він, відійшовши від нього, взяв пару волів і заколов їх і, запаливши плуг волів, засмажив м’ясо їх, і роздав людям, і вони їли. А сам встав і пішов за Іллею, і став служити йому. | И# возврати1сz t негw2: и3 взS супрyги волHвъ, и3 заклA, и3 и3спечE | въ сосyдэхъ вол0вныхъ, и3 дадE лю1демъ, и3 kд0ша. И# востA, и3 и4де в8слёдъ и3ліи2, и3 служaше є3мY. |
|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| Венадад, цар Сирійський, зібрав усе своє військо, і з ним були тридцять два царі, і коні і колісниці, і пішов, обложив Самарію і воював проти неї. | И# сhнъ ґдeровъ цaрь сЂрскій собрA всю2 си1лу свою2, и3 возшeдъ њбсёде самарjю, и3 съ ни1мъ три1десzть двA цар‰ и3 вси2 кHнницы и3 колєсни1цы: и3 взыд0ша, и3 њбсэд0ша самарjю, и3 рaтоваша на ню2: |
|
2
|
2
|
| І послав послів до Ахава, царя Ізраїльського, у місто, | и3 послA ко ґхаaву царю2 ї}леву во грaдъ и3 речE къ немY: си1це глаг0летъ сhнъ ґдeровъ: |
|
3
|
3
|
| і сказав йому: так говорить Венадад: срібло твоє і золото твоє — мої, і дружини твої і кращі сини твої — мої. | сребро2 твоE и3 злaто твоE моE є4сть, и3 жєны2 тво‰ и3 ч†да тво‰ дHбраz мо‰ сyть. |
|
4
|
4
|
| І відповів цар Ізраїльський і сказав: нехай буде за словом твоїм, господарю мій царю: я і все моє — твоє. | И# tвэщA цaрь ї}левъ и3 речE: ћкоже глаг0лалъ є3си2, г0споди м0й царю2, тв0й є4смь ѓзъ и3 вс‰ мо‰. |
|
5
|
5
|
| І знову прийшли посли і сказали: так говорить Венадад: я послав до тебе сказати: «срібло твоє, і золото твоє, і дружин твоїх, і синів твоїх віддай мені»; | И# возврати1шасz послы2 и3 рёша: си1це глаг0летъ сhнъ ґдeровъ: ѓзъ посылaхъ къ тебЁ, глаг0лz: сребро2 и3 злaто твоE и3 жєны2 тво‰ и3 чaда тво‰ дaждь мнЁ: |
|
6
|
6
|
| тому я завтра, до цього часу, пошлю до тебе рабів моїх, щоб вони оглянули твій дім і доми тих, що служать при тобі, і все дороге для очей твоїх узяли у свої руки і винесли. | ћкw въ сeй чaсъ ќтрw послю2 рабы6 мо‰ къ тебЁ, и3 и3зhщутъ д0мъ тв0й и3 д0мы џтрwкъ твои1хъ, и3 бyдутъ вс‰ желaємаz nчeсъ и4хъ, на ни1хже ѓще возложaтъ рyки сво‰, и3 в0змутъ. |
|
7
|
7
|
| І скликав цар Ізраїльський усіх старійшин землі і сказав: зауважте і дивіться, він замишляє зло; коли він посилав до мене за дружинами моїми, і синами моїми, і сріблом моїм, і золотом моїм, я йому не відмовив. | И# призвA цaрь ї}левъ вс‰ старBйшины земли2 и3 речE: знaйте нн7э и3 ви1дите, ћкw т0й ѕлЁ пр0ситъ, ћкw прислA ко мнЁ (глаг0лz) њ женaхъ мои1хъ и3 њ сынёхъ мои1хъ и3 њ дщeрехъ мои1хъ: сребрA моегw2 и3 злaта моегw2 не возбрани1хъ є3мY. |
|
8
|
8
|
| І сказали йому всі старійшини і весь народ: не слухай і не погоджуйся. | И# рёша є3мY старBйшины и3 вси2 лю1діе: не послyшай, ни восхощи2 (дaти). |
|
9
|
9
|
| І сказав він послам Венадада: скажіть господареві моєму цареві: усе, щодо чого ти посилав у перший раз до раба твого, я готовий зробити, а цього не можу зробити. І пішли посли і віднесли йому відповідь. | И# речE послHмъ сhна ґдeрова: рцhте господи1ну вaшему: вс‰, и4хже рaди посылaлъ є3си2 къ рабY твоемY прeжде, сотворю2, сегH же глаг0ла не могY сотвори1ти. И# tид0ша мyжіе (ґдeрwвы) и3 возвэсти1ша є3мY сл0во. |
|
10
|
10
|
| І послав до нього Венадад сказати: нехай те і те зроблять мені боги, і ще більше зроблять, якщо пороху самарійського вистачить по жмені для всіх людей, які йдуть за мною. | И# пaки послA къ немY сhнъ ґдeровъ, глаг0лz: сі‰ да сотворsтъ ми2 б0зи и3 сі‰ да приложaтъ, ѓще дов0лна бyдетъ пeрсть самарjи горстeмъ всёхъ людjй пэшцє1въ мои1хъ. |
|
11
|
11
|
| І відповів цар Ізраїльський і сказав: скажіть: нехай не хвалиться той, хто підперізується, як той, хто розперізується. | И# tвэщA цaрь ї}левъ и3 речE: дов0лно: да не хвaлитсz слsченъ, ћкоже прzмhй. |
|
12
|
12
|
| Почувши це слово, Венадад, який пив разом з царями в наметах, сказав рабам своїм: облягайте місто. І вони облягли місто. | И# бhсть є3гдA tвэщA є3мY сл0во сіE, бЁ пію1щь сaмъ и3 вси2 цaріе, и5же бsху съ ни1мъ въ кyщахъ: и3 речE nтрокHмъ свои6мъ: сотвори1те вaлъ. И# сотвори1ша вaлъ над8 грaдомъ. |
|
13
|
13
|
| І ось, один пророк підійшов до Ахава, царя Ізраїльського, і сказав: так говорить Господь: чи бачиш усе це велике полчище? ось, Я сьогодні віддам його в руку твою, щоб ти знав, що Я Господь. | И# сE, прbр0къ є3ди1нъ пріи1де къ ґхаaву царю2 ї}леву и3 речE: сі‰ гlетъ гDь: ви1диши ли вeсь нар0дъ сeй вели1кій; сE, ѓзъ дaмъ є3го2 днeсь въ рyцэ твои2, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ (є4смь) гDь. |
|
14
|
14
|
| І сказав Ахав: через кого? Він сказав: так говорить Господь: через слуг обласних начальників. І сказав [Ахав]: хто почне битву? Він сказав: ти. | И# речE ґхаaвъ: въ чeмъ; И# речE: си1це гlетъ гDь: во џтроцэхъ кнzзeй грaдских. И# речE ґхаaвъ: кто2 нaчнетъ брaнь; И# речE: ты2. |
|
15
|
15
|
| [Ахав] перелічив слуг обласних начальників, і знайшлося їх двісті тридцять два; після них перелічив увесь народ, усіх синів Ізраїлевих, сім тисяч. | И# сочтE ґхаaвъ џтроки кнzзeй грaдских, и3 бhсть и4хъ двёсти три1десzть и3 двA: и3 по си1хъ сочтE лю1ди вс‰ сhны си1лы, сeдмь тhсzщъ. |
|
16
|
16
|
| І вони виступили опівдні. Венадад же напився доп’яну в наметах разом з царями, із тридцятьма двома царями, які допомагали йому. | И# и3зhде въ полyдне: и3 сhнъ ґдeровъ піsнъ бЁ ѕэлw2 въ сокхHfэ сaмъ и3 цaріе (и5же съ ни1мъ), три1десzть двA цар‰ помHщника є3мY. |
|
17
|
17
|
| І виступили спершу слуги обласних начальників. І послав Венадад, і донесли йому, що люди вийшли із Самарії. | И# и3зыд0ша џтроцы воев0дъ грaдскихъ въ пeрвыхъ. И# послA сhнъ ґдeровъ, и3 возвэсти1ша царю2 сЂрскому, глаг0люще: мyжіе и3зыд0ша и3з8 самарjи. |
|
18
|
18
|
| Він сказав: якщо за миром вийшли вони, то схопіть їх живими, і якщо на війну вийшли, також схопіть їх живими. | И# речE и5мъ: ѓще на ми1ръ и3зыд0ша, поими1те и5хъ живhхъ: и3 ѓще на брaнь и3зыд0ша, живhхъ поими1те и5хъ, да не и3сх0дzтъ и3з8 грaда. |
|
19
|
19
|
| Вийшли з міста слуги обласних начальників, і військо за ними. | И# тjи и3зыд0ша и3з8 грaда џтроцы воев0дъ грaдских, и3 си1ла в8слёдъ и4хъ. |
|
20
|
20
|
| І вражав кожен супротивника свого; і побігли сиріяни, а ізраїльтяни погналися за ними. Венадад же, цар Сирійський, урятувався на коні з вершниками. | И# порази2 кjйждо проти1внаго себЁ, и3 ўдв0и кjйждо проти1внаго себЁ. И# бэжA сmрjа: и3 погнA и5хъ ї}ль, и3 гонзE т0кмw сhнъ ґдeровъ цaрь сЂрскій на кони2 к0нника. |
|
21
|
21
|
| І вийшов цар Ізраїльський, і взяв коней і колісниці, і зробив велику поразку серед сиріян. | И# и3зhде цaрь ї}левъ, и3 взS вс‰ к0ни и3 колєсни1цы, и3 порази2 ћзвою вели1кою въ сmрjи. |
|
22
|
22
|
| І підійшов пророк до царя Ізраїльського і сказав йому: піди, зміцнися, і знай і дивися, що тобі робити, бо через рік цар Сирійський знову піде проти тебе. | И# пріи1де прbр0къ къ царю2 ї}леву и3 речE: ўкрэпи1сz и3 разумёй, и3 ви1ждь, что2 сотвори1ши, ћкw преходsщу лёту семY, сhнъ ґдeровъ, цaрь сmрjйскій, пріи1детъ на тS. |
|
23
|
23
|
| Слуги царя Сирійського сказали йому: Бог їхній є Бог гір, [а не Бог долин,] тому вони подолали нас; якщо ж ми будемо битися з ними на рівнині, то обов’язково подолаємо їх. | И# џтроцы царS сmрjйска рёша є3мY: бGъ г0ръ бGъ ї}левъ, ґ не бGъ ю3д0лій, сегw2 рaди ўкрэпи1сz пaче нaсъ: ѓще же срази1мсz съ ни1ми на равни1нэ, и4стиннw ўкрэпи1мсz пaче и4хъ: |
|
24
|
24
|
| Отже, ось що зроби: віддали царів, кожного з місця його, і замість них постав областеначальников; | по глаг0лу же семY сотвори2: распусти2 цари6 коег0ждо на мёсто своE, и3 постaви вмёстw и4хъ воевHды, |
|
25
|
25
|
| і набери собі війська стільки, скільки впало в тебе, і коней, скільки було коней, і колісниць, скільки було колісниць; і будемо битися з ними на рівнині, і тоді точно подолаємо їх. І послухався він голосу їхнього і зробив так. | и3 премэни1мъ тебЁ си1лу вмёстw си1лы пaдшіz ў тебє2, и3 к0ни вмёстw к0ней, и3 колєсни1цы вмёстw колесни1цъ, и3 срази1мсz съ ни1ми на равни1нэ, и3 ўкрэпи1мсz пaче и4хъ. И# послyша глaса и4хъ и3 сотвори2 тaкw. |
|
26
|
26
|
| Коли минув рік, Венадад зібрав сиріян і виступив до Афека, щоб битися з Ізраїлем. | И# бhсть минyвшу лёту томY, и3 сочтE сhнъ ґдeровъ сmрjю, и3 взhде во ґфeку на брaнь на ї}лz. |
|
27
|
27
|
| Зібрані були і сини Ізраїлеві і, взявши продовольство, пішли назустріч їм. І розташувалися сини Ізраїлеві станом перед ними, наче два невеликі стада кіз, а сиріяни наповнили землю. | И# сhнове ї}лєвы сочи1слишасz и3 и3зыд0ша во срётеніе и5мъ. И# њполчи1шасz ї}лтzне проти1ву и5мъ, ѓки двA ст†да к0зъ: сmрjане же нап0лниша зeмлю. |
|
28
|
28
|
| І підійшов чоловік Божий, і сказав цареві Ізраїльському: так говорить Господь: за те, що сиріяни говорять: «Господь є Бог гір, а не Бог долин», Я все це велике полчище віддам у руку твою, щоб ви знали, що Я — Господь. | И# пріи1де человёкъ б9ій и3 речE къ царю2 ї}леву: си1це гlетъ гDь: понeже речE сmрjа: бGъ г0ръ гDь бGъ ї}левъ, и3 не бGъ ю3д0лій т0й, и3 дaмъ си1лу вели1кую сію2 въ рyку твою2, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ гDь. |
|
29
|
29
|
| І стояли станом одні навпроти других сім днів. У сьомий день почалася битва, і сини Ізраїлеві уразили сто тисяч піших сиріян в один день. | И# њполчи1шасz тjи проти1ву и5мъ сeдмь днjй. И# бhсть въ дeнь седмhй, и3 прибли1жисz брaнь, и3 порази2 ї}ль сmрjанъ, сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ пэшцє1въ во є3ди1нъ дeнь. |
|
30
|
30
|
| Інші втекли в місто Афек; там упала стіна на останніх двадцять сім тисяч чоловік. А Венадад пішов у місто і бігав з однієї внутрішньої кімнати в іншу. | И# бэжaша њстaвшіисz во ґфeку грaдъ, и3 падE стэнA на двaдесzть сeдмь тhсzщъ мужeй њстaвшихсz: сhнъ же ґдeровъ бэжA и3 вни1де въ д0мъ л0жа, въ черт0гъ. |
|
31
|
31
|
| І сказали йому слуги його: ми чули, що царі дому Ізраїлевого царі милостиві; дозволь нам покласти веретище на стегна свої і мотузки на голови свої і піти до царя Ізраїльського; може, він пощадить життя твоє. | И# рёша къ немY џтроцы є3гw2: сE, нн7э вёмы, ћкw цaріе д0му ї}лева ми1лостиви сyть: да возл0жимъ нн7э врє1тища на чрeсла н†ша и3 ќжа на вы6и нaшz, и3 и3зhдемъ ко царю2 ї}леву, да нeгли њживи1тъ дyшы нaшz. |
|
32
|
32
|
| І оперезали вони веретищем стегна свої і поклали мотузки на голови свої, і прийшли до царя Ізраїльського і сказали: раб твій Венадад говорить: «пощади життя моє». Той сказав: хіба він живий? він брат мій. | И# препоsсашасz во врє1тища по чрeслwмъ свои6мъ, и3 возложи1ша ќжz на вы6и сво‰, и3 пріид0ша къ царю2 ї}леву и3 рёша: рaбъ тв0й сhнъ ґдeровъ глаг0летъ: да живeтъ душA моS. И# речE: ѓще є4сть є3щE жи1въ, брaтъ ми2 є4сть. |
|
33
|
33
|
| Люди ці прийняли це за добру ознаку і поспішно підхопили слово з вуст його і сказали: брат твій Венадад. І сказав він: підіть, приведіть його. І вийшов до нього Венадад, і він посадив його із собою на колісницю. | И# мyжіе за знaкъ и3 въ зал0гъ пріsша сл0во t ќстъ є3гw2, и3 рёша: брaтъ тв0й сhнъ ґдeровъ. И# речE: и3ди1те и3 приведи1те є3го2. И# и3зhде къ немY сhнъ ґдeровъ. И# возвед0ша є3го2 къ немY на колесни1цу. |
|
34
|
34
|
| І сказав йому Венадад : міста, які взяв мій батько у твого батька, я поверну, і площі ти можеш мати для себе в Дамаску, як батько мій мав у Самарії. Ахав сказав : після договору я відпущу тебе. І, уклавши з ним договір, відпустив його. | И# речE къ немY: грaды, ±же взS nтeцъ м0й t nтцA твоегw2, tдaмъ тебЁ: и3 на и3сх0дъ сотвори1ши | себЁ въ дамaсцэ, ћкоже положи2 nтeцъ м0й въ самарjи, и3 ѓзъ въ завётэ пущY тS. И# положи2 є3мY завётъ и3 tпусти2 є3го2. |
|
35
|
35
|
| Тоді один чоловік із синів пророчих сказав іншому, за словом Господа: бий мене. Але цей чоловік не погодився бити його. | И# человёкъ є3ди1нъ t сынHвъ прbр0чихъ речE ко бли1жнему своемY по словеси2 гDню: бjй мS нн7э. И# не восхотЁ человёкъ би1ти є3го2. |
|
36
|
36
|
| І сказав йому: за те, що ти не слухаєш голосу Господа, уб’є тебе лев, коли підеш від мене. Він пішов від нього, і лев, зустрівши його, убив його. | И# речE къ немY: понeже не послyшалъ є3си2 глaса гDнz, сE, ты2 tи1деши t менє2, и3 порази1тъ тS лeвъ. И# tи1де t негw2, и3 њбрёте є3го2 лeвъ и3 порази2 є3го2. |
|
37
|
37
|
| І знайшов він іншого чоловіка, і сказав: бий мене. Цей чоловік бив його до того, що зранив побоями. | И# њбрёте человёка и3нaго и3 речE: бjй мS нн7э. И# би2 є3го2 человёкъ, и3 порази1въ сокруши2 є3го2. |
|
38
|
38
|
| І пішов пророк і став перед царем на дорозі, прикривши покривалом очі свої. | И# и4де прbр0къ и3 предстA царю2 ї}леву на пути2 и3 покры2 покрывaломъ џчи свои2. |
|
39
|
39
|
| Коли цар проїжджав мимо, він закричав цареві і сказав: раб твій ходив на битву, і ось, один чоловік, який відійшов у бік, підвів до мене чоловіка і сказав: «охороняй цього чоловіка; якщо його не стане, то твоя душа буде за його душу, або ти повинен будеш відважити талант срібла». | И# бhсть є3гдA мимоидsше цaрь, и3 сeй возопи2 ко царю2 и3 речE: рaбъ тв0й и3зhде на войнY брaни, и3 сE, мyжъ приведE ко мнЁ мyжа и3 речE ко мнЁ: сохрани2 мyжа сего2: ѓще же tрэши1всz tск0читъ, и3 бyдетъ душA твоS вмёстw души2 є3гw2, и3ли2 талaнтъ tдaси сребрA: |
|
40
|
40
|
| Коли раб твій зайнявся тими й іншими справами, його не стало. — І сказав йому цар Ізраїльський: такий тобі і вирок, ти сам вирішив. | и3 бhсть ћкw њзрёсz рaбъ тв0й сёмw и3 nвaмw, и3 сегw2 не бhсть. И# речE къ немY цaрь ї}левъ: сE, сyдъ тв0й при мнЁ, сaмъ себE ўби1лъ є3си2. |
|
41
|
41
|
| Він негайно зняв покривало з очей своїх, і узнав його цар, що він із пророків. | И# ўскори2 и3 tS покрывaло t nчeсъ свои1хъ. И# познA є3го2 цaрь ї}левъ, ћкw t прbрHкъ сeй є4сть. |
|
42
|
42
|
| І сказав йому: так говорить Господь: за те, що ти випустив з рук твоїх чоловіка, заклятого Мною, душа твоя буде замість його душі, народ твій замість його народу. | И# речE къ немY: тaкw гlетъ гDь: понeже и3спусти1лъ є3си2 ты2 мyжа пaгубнаго и3з8 руки2 твоеS, и3 бyдетъ душA твоS вмёстw души2 є3гw2, и3 лю1діе твои2 вмёстw людjй є3гw2. |
|
43
|
43
|
| І вирушив цар Ізраїльський додому стривожений і засмучений, і прибув у Самарію. | И# tи1де цaрь ї}левъ къ д0му своемY смущeнъ и3 разслaбленъ, и3 пріи1де въ самарjю. |
|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| І було після цих подій: у Навуфея ізреелитянина в Ізреелі був виноградник поряд з палацом Ахава, царя Самарійського. | И# бhсть по глаг0лэхъ си1хъ, и3 віногрaдъ є3ди1нъ бЁ ў навуfeа їезраилjтzнина при гумнЁ ґхаaва царS самарjйска. |
|
2
|
2
|
| І сказав Ахав Навуфею, говорячи: віддай мені свій виноградник; з нього буде в мене овочевий сад, бо він близько до мого дому; а замість нього я дам тобі виноградник кращий за цей, або, якщо вгодно тобі, дам тобі срібла, скільки він коштує. | И# речE ґхаaвъ къ навуfeю, глаг0лz: дaждь ми2 віногрaдъ тв0й, и3 бyдетъ ми2 во вертогрaдъ ѕeлій, ћкw бли1з8 є4сть сeй д0му моегw2, и3 дaмъ ти2 вмёстw сегw2 віногрaдъ и4нъ д0бръ пaче сегw2: ѓще же ўг0дно пред8 тоб0ю, дaмъ ти2 сребро2 и3змёну віногрaда сегw2, и3 бyдетъ ми2 во вертогрaдъ ѕeлій. |
|
3
|
3
|
| Але Навуфей сказав Ахаву: вбережи мене Господь, щоб я віддав тобі спадщину батьків моїх! | И# речE навуfeй ко ґхаaву: да не бyдетъ мнЁ t гDа бGа моегw2 дaти наслёдіе nтє1цъ мои1хъ тебЁ. |
|
4
|
4
|
| І прийшов Ахав додому стривожений і засмучений тим словом, яке сказав йому Навуфей ізреелитянин, говорячи: не віддам тобі спадщини батьків моїх. І [у збентеженому дусі] ліг на постіль свою, і відвернув лице своє, і хліба не їв. | И# пріи1де ґхаaвъ въ д0мъ св0й смущeнъ и3 њскорблeнъ њ словеси2, є4же глаг0ла къ немY навуfeй їезраилjтzнинъ, и3 речE: не дaмъ тебЁ наслёдіz nтє1цъ мои1хъ. И# бhсть дyхъ ґхаaвль смущeнъ, и3 ќспе на nдрЁ своeмъ и3 покры2 лицE своE и3 не kдE хлёба. |
|
5
|
5
|
| І ввійшла до нього дружина його Ієзавель і сказала йому: від чого стривожений дух твій, що ти і хліба не їси? | И# вни1де їезавeль женA є3гw2 къ немY и3 речE къ немY: что2 дyхъ тв0й є4сть смущeнъ, и3 не ћси ты2 хлёба; |
|
6
|
6
|
| Він сказав їй: коли я став говорити Навуфею ізреелитянину і сказав йому: «віддай мені виноградник твій за срібло, або, якщо хочеш, я дам тобі інший виноградник замість нього», тоді він сказав: «не віддам тобі виноградника мого, [спадщини батьків моїх]». | И# речE къ нeй (ґхаaвъ): ћкw глаг0лахъ навуfeю їезраилjтzнину глаг0лz: дaждь ми2 віногрaдъ тв0й за сребро2: и3 ѓще х0щеши, дaмъ ти2 віногрaдъ и4нъ вмёстw є3гw2: и3 речE: не дaмъ ти2 наслёдіz nтє1цъ мои1хъ. |
|
7
|
7
|
| І сказала йому Ієзавель, дружина його: що за царство було б в Ізраїлі, якби ти так робив? встань, їж хліб і будь спокійним; я дістану тобі виноградник Навуфея ізреелитянина. | И# речE къ немY їезавeль женA є3гw2: тh ли нн7э твори1ши тaкw, царю2 ї}левъ; востaни и3 ћждь хлёбъ и3 молчA бyди, ѓзъ же дaмъ ти2 віногрaдъ навуfeа їезраилjтzнина. |
|
8
|
8
|
| І написала вона від імені Ахава листи, і запечатала їх його печаткою, і послала ці листи до старійшин і знатних у його місті, які живуть з Навуфеєм. | И# написA кни1гу на и4мz ґхаaвле, и3 запечaта ю5 печaтію є3гw2, и3 послA кни1гу къ старёйшинамъ и3 свобHднымъ живyщымъ съ навуfeемъ. |
|
9
|
9
|
| У листах вона писала так: оголосіть посаду і посадіть Навуфея на перше місце в народі; | И# пи1сано бsше въ кни1зэ тaкw: пости1тесz пост0мъ и3 посади1те навуfeа и3 въ начaлэ людjй: |
|
10
|
10
|
| і проти нього посадіть двох негідних людей, які свідчили б на нього і сказали: «ти хулив Бога і царя»; і потім виведіть його, і побийте його камінням, щоб він помер. | и3 посади1те двA м{жа сhны законопрестyпныхъ проти1ву є3мY, и3 да засвидётелствуютъ њ нeмъ, глаг0люще, ћкw (не) благослови2 бGа и3 царS: и3 да и3зведyтъ є3го2 и3 побію1тъ кaменіемъ, и3 да ќмретъ. |
|
11
|
11
|
| І зробили мужі міста його, старійшини і знатні, які жили в місті його, як наказала їм Ієзавель, так, як писано в листах, які вона послала до них. | И# сотвори1ша тaкw мyжіе грaда є3гw2 старёйшіи и3 своб0дніи живyщіи во грaдэ є3гw2, ћкоже послA къ ни6мъ їезавeль, и3 ћкоже пи1сано бsше въ кни1гахъ, ±же послA къ ни6мъ: |
|
12
|
12
|
| Оголосили посаду і посадили Навуфея на чолі народу; | и3 нарек0ша п0стъ, и3 посади1ша навуfeа въ начaлэ людjй, |
|
13
|
13
|
| і виступили двоє негідних людей і сіли проти нього, і свідчили на нього ці недобрі люди перед народом, і говорили: Навуфей хулив Бога і царя. І вивели його за місто, і побили його камінням, і він помер. | и3 пріид0ста двA м{жа сhнове законопрестyпныхъ и3 сэд0ста проти1ву є3гw2, и3 засвидётелствоваша на него2 мyжіе tст{пницы навуfewвы пред8 людьми2, глаг0люще: сeй (не) благослови2 бGа и3 царS. И# и3звед0ша є3го2 в0нъ и3з8 грaда и3 поби1ша є3го2 кaменіемъ, и3 ќмре. |
|
14
|
14
|
| І послали до Ієзавелі сказати: Навуфей побитий камінням і помер. | И# послaша ко їезавeли, глаг0люще: кaменіемъ побіeнъ бhсть навуfeй и3 ќмре. |
|
15
|
15
|
| Почувши, що Навуфея побито камінням і він помер, Ієзавель сказала Ахаву: встань, візьми у володіння виноградник Навуфея ізреелитянина, який не хотів віддати тобі за срібло; бо Навуфея немає в живих, він помер. | И# бhсть є3гдA ўслhша їезавeль глаг0лющихъ, ћкw побіeнъ навуfeй и3 ќмре, и3 речE їезавeль ко ґхаaву: востaни, наслёдуй віногрaдъ навуfeа їезраилjтzнина, и4же не взS ў тебє2 сребрA, и3 ўжE нёсть навуfeй жи1въ, но ќмре. |
|
16
|
16
|
| Коли почув Ахав, що Навуфей [ізреелитянин] був убитий, [роздер одяг свій і надів на себе веретище, а потім] встав Ахав, щоб піти у виноградник Навуфея ізреелитянина і взяти його у володіння. | И# бhсть є3гдA ўслhша ґхаaвъ, ћкw ўбіeнъ бhсть навуfeй їезраилjтzнинъ, и3 раздрA ри6зы сво‰ и3 њблечeсz во врeтище. И# бhсть по си1хъ, и3 востA и3 сни1де ґхаaвъ въ віногрaдъ навуfeа їезраилjтzнина наслёдити є3го2. |
|
17
|
17
|
| І було слово Господнє до Іллі фесвитянину: | И# речE гDь ко и3ліи2 fесвjтzнину, гlz: |
|
18
|
18
|
| встань, піди назустріч Ахаву, царю Ізраїльському, який у Самарії, ось, він тепер у винограднику Навуфея, куди прийшов, щоб узяти його у володіння; | востaни и3 сни1ди на срётеніе ґхаaву царю2 ї}леву, и4же въ самарjи, сe бо, сeй въ віногрaдэ навуfeевэ, ћкw сни1де тaмw наслёдити є3го2: |
|
19
|
19
|
| і скажи йому: «так говорить Господь: ти убив, і ще вступаєш у спадщину?» і скажи йому: «так говорить Господь: на тім місці, де пси лизали кров Навуфея, пси будуть лизати і твою кров». | и3 речeши є3мY, глаг0лz: си1це гlетъ гDь: понeже ты2 ўби1лъ є3си2 (навуfeа) и3 пріsлъ є3си2 въ наслёдіе (віногрaдъ є3гw2), сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь: на мёстэ, и3дёже полизaша свиніи6 и3 пси2 кр0вь є3гw2, тaмw поли1жутъ и3 кр0вь твою2, и3 блудни6цы и3змhютсz въ кр0ви твоeй. |
|
20
|
20
|
| І сказав Ахав Іллі: знайшов ти мене, во́роже мій! Він сказав: знайшов, бо ти віддався тому, щоб робити неугодне перед очима Господа [і прогнівляти Його]. | И# речE ґхаaвъ ко и3ліи2: њбрёлъ ли є3си2 мS, врaже м0й; И# речE и3ліA: њбрэт0хъ: понeже ты2 всyе пр0данъ є3си2 сотвори1ти лукaвое пред8 гDемъ, во є4же разгнёвати є3го2: |
|
21
|
21
|
| [Так говорить Господь:] ось, Я наведу на тебе лиха і вимету за тобою і знищу в Ахава того, хто мочиться до стіни, й ув’язненого, і хто залишився в Ізраїлі. | си1це гlетъ гDь: сE, ѓзъ наведY на тS ѕл†z и3 попалю2 з†днzz тво‰, и3 и3скореню2 ґхаaвлz мочaщагосz къ стэнЁ, и3 содєржи1мыz и3 њстaвшихсz во ї}ли: |
|
22
|
22
|
| І зроблю з домом твоїм так, як зробив Я з домом Ієровоама, сина Наватового, і з домом Вааси, сина Ахиїного, за образу, якою ти прогнівив Мене і ввів Ізраїля в гріх. | и3 предaмъ д0мъ тв0й ћкоже д0мъ їеровоaма сhна навaтова, и3 ћкоже д0мъ ваaсы сhна ґхjина, њ прогнёваніихъ, и4миже прогнёвалъ мS є3си2, и3 грёшити сотвори1лъ є3си2 ї}лz. |
|
23
|
23
|
| Також і про Ієзавель сказав Господь: пси з’їдять Ієзавель за стіною Ізрееля. | И# ко їезавeли речE гDь, гlz: пси2 снэдsтъ ю5 въ предгрaдіи їезраeлz: |
|
24
|
24
|
| Хто помре у Ахава в місті, того з’їдять пси, а хто помре на полі, того роздзьобають птахи небесні; | ўмeршаго ґхаaвлz во грaдэ снэдsтъ пси2, и3 ўмeршаго є3гw2 на п0ли снэдsтъ пти6цы небє1сныz: |
|
25
|
25
|
| не було ще такого, як Ахав, який віддався б тому, щоб робити неугодне перед очима Господа, до чого підбурювала його дружина його Ієзавель; | и3 въ суетЁ ты2 є3си2, ґхаaве, и4же пр0данъ бhсть сотвори1ти лукaвое пред8 гDемъ, ћкw преврати2 є3го2 їезавeль женA є3гw2. |
|
26
|
26
|
| він чинив дуже мерзенно, поклоняючись ідолам, як робили аморреї, яких Господь прогнав від лиця синів Ізраїлевих. | И# њмерзи1сz ѕэлw2, є4же ходи1ти в8слёдъ мeрзостей, ±же сотвори2 ґморрeй, є3г0же и3стреби2 гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ. |
|
27
|
27
|
| Вислухавши всі слова ці, Ахав [розчулився перед Господом, ходив і плакав,] роздер одяг свій, і поклав на тіло своє веретище, і постився, і спав у веретищі, і ходив сумний. | И# бhсть є3гдA ўслhша ґхаaвъ словесA сі‰, ўмили1сz t лицA гDнz, и3 и3дsше плaчасz, и3 раздрA ри6зы сво‰, и3 препоsсасz врeтищемъ по тёлу своемY и3 пости1сz: и3 бЁ њблечeнъ во врeтище t днE, въ џньже ўби2 навуfeа їезраилjтzнина, и3 хождaше ск0рбенъ. |
|
28
|
28
|
| І було слово Господнє до Іллі фесвитянина [про Ахава], і сказав Господь: | И# бhсть гlъ гDень рук0ю рабA є3гw2 и3ліи2 њ ґхаaвэ, |
|
29
|
29
|
| бачиш, як смирився переді Мною Ахав? За те, що він смирився переді Мною, Я не наведу лиха у його дні; у дні сина його наведу лиха на дім його. | и3 речE гDь: ви1дэлъ ли є3си2, ћкw ўмили1сz ґхаaвъ t лицA моегw2; сегw2 рaди не наведY ѕлA во днeхъ є3гw2: но во днeхъ сhна є3гw2 наведY ѕло2 на д0мъ є3гw2. |
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| Прожили три роки, і не було війни між Сирією й Ізраїлем. | И# сёде три2 лBта, и3 не бЁ брaни междY сmрjею и3 междY ї}лемъ. |
|
2
|
2
|
| На третій рік Іосафат, цар Юдейський, пішов до царя Ізраїльського. | И# бhсть въ лёто трeтіе, и3 сни1де їwсафaтъ цaрь їyдинъ къ царю2 ї}леву. |
|
3
|
3
|
| І сказав цар Ізраїльський слугам своїм: чи знаєте, що Рамоф галаадський наш? А ми так довго мовчимо, і не беремо його з руки царя Сирійського. | И# речE цaрь ї}левъ ко nтрокHмъ свои6мъ: вёсте ли, ћкw моS є4сть реммafа галаaдскаz, и3 мы2 молчи1мъ взsти ю5 t руки2 царS сmрjйска; |
|
4
|
4
|
| І сказав він Іосафату: чи підеш ти зі мною на війну проти Рамофа галаадського? І сказав Іосафат царю Ізраїльському: як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні. | И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: взhдеши ли съ нaми въ реммafу галаaдскую на брaнь; И# речE їwсафaтъ: ћкоже ѓзъ, тaкожде и3 ты2: ћкоже лю1діе мои2, лю1діе твои2: ћкоже к0ни мои2, к0ни твои2. |
|
5
|
5
|
| І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь. | И# речE їwсафaтъ цaрь їyдинъ къ царю2 ї}леву: вопроси1те u5бо днeсь гDа. |
|
6
|
6
|
| І зібрав цар Ізраїльський пророків, близько чотирьохсот чоловік, і сказав їм: чи йти мені війною на Рамоф галаадський, чи ні? Вони сказали: йди, Господь віддасть його в руки царя. | И# собрA цaрь ї}левъ вс‰ прор0ки ћкw четhреста мужeй, и3 речE цaрь и5мъ: взhду ли въ реммafу галаaдскую на брaнь, и3ли2 њстaвлю; И# рёша: взhди, ћкw даS предaстъ гDь въ рyки царє1вы. |
|
7
|
7
|
| І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього, щоб нам запитати через нього Господа? | И# речE їwсафaтъ къ царю2 ї}леву: нёсть ли здЁ прbр0ка гDнz, и3 вопроси1ли бhхомъ гDа и4мъ; |
|
8
|
8
|
| І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе, — це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори, царю, так. | И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: є3щE є4сть є3ди1нъ мyжъ на вопрошeніе и4мъ гDа, и3 ѓзъ возненави1дэхъ є3го2, ћкw не глаг0летъ њ мнЁ д0брэ, но ѕл†z, міхeа сhнъ їемвлаaнь. И# речE цaрь їwсафaтъ їyдинъ: не глаг0ли, царю2, тaкw. |
|
9
|
9
|
| І покликав цар Ізраїльський одного євнуха і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая. | И# призвA цaрь ї}левъ скопцA є3ди1наго и3 речE: ск0рw и3ди2 по міхeю сhна їемвлаaнz. |
|
10
|
10
|
| Цар Ізраїльський і Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на сідалищі своєму, одягнені у царський одяг, на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними. | Цaрь же ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ сэдsста кjйждо на прест0лэ своeмъ воwружeни во вратёхъ самарjйскихъ, и3 вси2 прор0цы прорицaху пред8 ни1ми. |
|
11
|
11
|
| І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги, і сказав: так говорить Господь: цими забодаєш сиріян до знищення їх. | И# сотвори2 себЁ седекjа сhнъ ханаaнь рогA жєлёзна и3 речE: тaкw гlетъ гDь: си1ми рогaми и3збодeши сmрjю, д0ндеже скончaетсz. |
|
12
|
12
|
| І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя. | И# вси2 прор0цы прорицaху тaкw, глаг0люще: взhди въ реммafу галаaдскую, и3 настaвитъ тS, и3 предaстъ гDь въ рyцэ твои2 царS сmрjйскаго. |
|
13
|
13
|
| Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, слова пророків одноголосно передвіщають цареві добре; нехай би і твоє слово було згідне зі словом кожного з них; проречи і ти добре. | И# пос0лъ шeдъ призвaти міхeю, речE є3мY, глаг0лz: сE, нн7э вси2 прор0цы ўсты6 є3ди1ными глаг0лютъ дHбраz њ цари2, бyди u5бо и3 ты2 въ словесёхъ твои1хъ по словесeмъ є3ди1нагw t си1хъ и3 глаг0ли дHбраz. |
|
14
|
14
|
| І сказав Михей: живий Господь! я проречу те, що скаже мені Господь. | И# речE міхeа: жи1въ гDь, ћкw ±же речeтъ гDь ко мнЁ, сі‰ возглаг0лю. |
|
15
|
15
|
| І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Михею! чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи ні? І сказав той йому: йди, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя. | И# пріи1де ко царю2. И# речE є3мY цaрь: міхeе, взhду ли въ реммafу галаaдскую на брaнь, и3ли2 њстaвлю; И# речE є3мY: взhди, и3 бlгопоспэши1тъ гDь въ рyки царє1вы. |
|
16
|
16
|
| І сказав йому цар: ще і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини в ім’я Господа. | И# речE є3мY цaрь: є3щE ѓзъ двaжды заклинaю тS, да речeши и4стину пред8 гDемъ. |
|
17
|
17
|
| І сказав він: я бачу всіх ізраїльтян, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря. І сказав Господь: немає в них начальника, нехай повертаються з миром кожен у свій дім. | И# речE міхeа: не тaкw: ви1дэхъ всего2 ї}лz разсёzна по горaмъ ћкоже стадA, и5мже нёсть пaстырz: и3 речE гDь: не гDь ли си6мъ въ бGа; да возврати1тсz кjйждо въ д0мъ св0й съ ми1ромъ. |
|
18
|
18
|
| І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе? | И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту царю2 їyдину: не рёхъ ли тебЁ, ћкw не прори1четъ сeй ми2 дHбраz, но т0кмw ѕл†z; |
|
19
|
19
|
| І сказав [Михей]: [не так; не я, а] вислухай слово Господнє: я бачив Господа, що сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло при Ньому, праворуч і ліворуч від Нього; | И# речE міхeа: не тaкw: не ѓзъ: слhши гlъ гDень: не тaкw: ви1дэхъ гDа бGа ї}лева сэдsщаго на пrт0лэ своeмъ, и3 всE в0инство нбcное стоsше w4крестъ є3гw2 њдеснyю є3гw2 и3 њшyюю є3гw2: |
|
20
|
20
|
| і сказав Господь: хто схилив би Ахава, щоб він пішов і загинув у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше; | и3 речE гDь: кто2 прельсти1тъ ґхаaва царS ї}лева, и3 взhдетъ и3 падeтъ въ реммafэ галаaдстэй; и3 речE сeй тaкw, и3 сeй тaкw: |
|
21
|
21
|
| і виступив один дух, став перед лицем Господа і сказав: я схилю його. І сказав йому Господь: чим? | и3 и3зhде дyхъ, и3 стA пред8 гDемъ, и3 речE: ѓзъ прельщY и5: |
|
22
|
22
|
| Він сказав: я вийду і зроблюся духом неправдивим у вустах усіх пророків його. Господь сказав: ти схилиш його і виконаєш це; піди і зроби так. | и3 речE къ немY гDь: въ чeмъ; и3 речE: и3зhду и3 бyду дyхъ лжи1въ во ўстёхъ всёхъ прорHкъ є3гw2: и3 речE: прельсти1ши и3 возм0жеши: и3зhди и3 сотвори2 тaкw: |
|
23
|
23
|
| І ось, тепер попустив Господь духа неправдивого у вуста всіх цих пророків твоїх; але Господь прорік про тебе недобре. | и3 сE, нн7э дадE гDь дyхъ лжи1въ во ўстA всёхъ прорHкъ твои1хъ си1хъ, и3 гDь гlа на тS ѕл†z. |
|
24
|
24
|
| І підійшов Седекія, син Хенаани, і, вдаривши Михея по щоці, сказав: як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі? | И# приступи2 седекjа сhнъ ханаaнь, и3 порази2 міхeю въ лицE и3 речE: каковhй сeй прeйде д¦ъ гDень t менє2, є4же глаг0лати въ тебЁ; |
|
25
|
25
|
| І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з однієї кімнати в іншу, щоб сховатися, | И# речE міхeа: сE, ты2 ќзриши въ дeнь w4нъ, є3гдA вни1деши въ л0жницу сокр0вища твоегw2, є4же скрhтисz тY. |
|
26
|
26
|
| і сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя, | И# речE цaрь ї}левъ: поими1те міхeю, и3 возврати1те є3го2 ко ґммHну кнsзю грaда и3 ко їwaсу сhну царeву, |
|
27
|
27
|
| і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його скудно хлібом і скудно водою, доки я не повернусь у мирі. | и3 рцhте, да посaдzтъ є3го2 въ темни1цу, и3 да к0рмzтъ є3го2 хлёбомъ печaльнымъ и3 вод0ю печaльною, д0ндеже возвращyсz въ ми1рэ. |
|
28
|
28
|
| І сказав Михей: якщо повернешся у мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухай, весь народе! | И# речE міхeа: ѓще возвращazсz возврати1шисz въ ми1рэ, то2 не гlа гDь мн0ю. И# речE: слhшите, лю1діе вси2. |
|
29
|
29
|
| І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського. | И# взhде цaрь ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ съ ни1мъ въ реммafу галаaдскую. |
|
30
|
30
|
| І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнусь і вступлю в битву, а ти вдягни твій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський і вступив у битву. | И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту царю2 їyдину: прикрhй мS, и3 вни1ду въ сёчь, и3 ты2 њблецhсz въ ри1зу мою2. И# прикрhсz цaрь ї}левъ и3 вни1де въ сёчь. |
|
31
|
31
|
| Сирійський цар повелів начальникам колісниць, яких у нього було тридцять два, сказавши: не боріться ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським. | Цaрь же сЂрскій заповёда кнzзє1мъ колесни1цъ свои1хъ три1десzтимъ и3 двyмъ, глаг0лz: не бjйтесz ни съ вели1кимъ ни съ мaлымъ, но т0кмw съ царeмъ ї}левымъ є3ди1нымъ. |
|
32
|
32
|
| Начальники колісниць, побачивши Іосафата, подумали: «мабуть, це цар Ізраїльський», і повернули на нього, щоб битися з ним . І закричав Іосафат. | И# бhсть є3гдA ўзрёша воевHды колесни1цъ їwсафaта царS їyдина, и3 рёша: ви1дитсz цaрь ї}левъ сeй. И# њбступи1ша є3го2 є4же срази1тисz съ ни1мъ: и3 возопи2 їwсафaтъ. |
|
33
|
33
|
| Начальники колісниць, бачачи, що це не Ізраїльський цар, повернули від нього. | И# бhсть є3гдA ўзрёша воевHды колесни1цъ, ћкw нёсть цaрь ї}левъ т0й, и3 возврати1шасz t негw2: |
|
34
|
34
|
| А один чоловік випадково натягнув лук і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він своєму візникові: поверни назад і вивези мене з війська, бо я поранений. | и3 налzчE лyкъ є3ди1нъ мyжъ примётнw, и3 порази2 царS ї}лева междY лeгкимъ и3 щит0мъ. И# речE (цaрь) всaднику своемY: њбрати2 рyки тво‰, и3 и3зведи1 мz t брaни, ћкw ћзвенъ є4смь. |
|
35
|
35
|
| Але битва у той день посилилася, і цар стояв на колісниці проти сиріян, і ввечері помер, і кров з рани лилася в колісницю. | И# ўмн0жисz брaнь въ т0й дeнь, и3 цaрь бЁ стоS на колесни1цэ проти1ву сmрjанъ t ќтра дaже до вeчера, и3 ліsшесz кр0вь и3з8 ћзвы въ нёдра колесни1цы, и3 ќмре въ вeчеръ, и3 и3зливaшесz кр0вь t ћзвы дaже до нёдръ колесни1цы. |
|
36
|
36
|
| І проголошено було по всьому стану при заходженні сонця: кожен іди у своє місто, кожен у свою землю! | И# стA проповёдникъ њ зaпадэ с0лнца, глаг0лz: кjйждо вaсъ да и4детъ во св0й грaдъ и3 во свою2 зeмлю, ћкw ќмре цaрь. |
|
37
|
37
|
| І помер цар, і привезли його у Самарію, і поховали царя у Самарії. | И# пріид0ша въ самарjю, и3 погреб0ша въ самарjи царS. |
|
38
|
38
|
| І обмили колісницю на ставу самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господа, яке Він прорік. | И# њмhша кр0вь съ колесни1цы на и3ст0чницэ самарjйстэмъ, и3 полизaша свиніи6 и3 пси2 кр0вь є3гw2, и3 блудни6цы и3змhшасz въ кр0ви є3гw2, по гlу гDню, є3г0же гlа. |
|
39
|
39
|
| Інші діла Ахава, усе, що він робив, і дім зі слонової кістки, який він побудував, і всі міста, які він будував, описані у літописі царів ізраїльських. | ПрHчаz же словeсъ ґхаaвлихъ, и3 вс‰ ±же сотвори2, и3 хрaмъ слон0вый, є3г0же создA, и3 вс‰ грaды, ±же сотвори2, не сe ли, сі‰ пи6сана бhша въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ; |
|
40
|
40
|
| І спочив Ахав з батьками своїми, і став царем Охозія, син його, замість нього. | И# ќспе ґхаaвъ со nтцы6 свои1ми, и3 воцари1сz nхозjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
41
|
41
|
| Іосафат, син Аси, став царем Юдеї в четвертий рік Ахава, царя Ізраїльського. | И# їwсафaтъ сhнъ ѓсы воцари1сz над8 їyдою въ четвeртое лёто ґхаaва царS ї}лева. |
|
42
|
42
|
| Тридцяти п’яти років був Іосафат, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїля. | Їwсафaтъ сhнъ три1десzти пzти2 лётъ (бЁ), є3гдA начA цaрствовати, и3 двaдесzть пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґзувA, дщи2 салаjлz. |
|
43
|
43
|
| Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи угодне перед очима Господніми. Тільки висоти не були знищені; народ ще приносив жертви і куріння на висотах. | И# хождaше по всBмъ путє1мъ ѓсы nтцA своегw2, не ўклони1сz t негw2, творS прaвое пред8 nчи1ма гDнима, т0кмw выс0кихъ не разори2: є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ. |
|
44
|
44
|
| Іосафат уклав мир з царем Ізраїльським. | И# ўмири1сz їwсафaтъ съ царeмъ ї}левымъ. |
|
45
|
45
|
| Інші діла Іосафата і подвиги його, які він звершив, і як він воював, описані у літописі царів юдейських. | ПрHчаz же словeсъ їwсафaтовыхъ, и3 си6лы є3гw2, є3ли6ка сотвори2, не сe ли, пи6сана сyть въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; |
|
46
|
46
|
| І залишки блудників, які залишилися у дні батька його Аси, він знищив із землі. | И# пр0чее мeрзости, є4же њстaсz во дни6 ѓсы nтцA є3гw2, tS t земли2. |
|
47
|
47
|
| В Ідумеї тоді не було царя; був намісник царський. | И# царS не бЁ во є3дHмэ постaвленнагw. |
|
48
|
48
|
| [Цар] Іосафат зробив кораблі на морі, щоб ходити в Офир за золотом; але вони не дійшли, бо розбилися в Еціон-Гавері. | Цaрь же їwсафaтъ сотвори2 корабли6 fарс‡йскіz, є4же и3ти2 во њфи1ръ по злaто, но не поид0ша, занE сокруши1шасz корабли6 во ґсеHнъ-гавeрэ. |
|
49
|
49
|
| Тоді сказав Охозія, син Ахава, Іосафату: нехай мої слуги підуть з твоїми слугами на кораблях. Але Іосафат не погодився. | ТогдA речE nхозjа сhнъ ґхаaвль ко їwсафaту: да и4дутъ раби2 мои2 съ рабы6 твои1ми въ кораблeхъ. И# не восхотЁ їwсафaтъ. |
|
50
|
50
|
| І спочив Іосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І став царем Іорам, син його, замість нього. | И# ќмре їwсафaтъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть ў nтє1цъ свои1хъ во грaдэ давjда nтцA своегw2. И# воцари1сz їwрaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
51
|
51
|
| Охозія, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії, у сімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював над Ізраїлем [у Самарії] два роки, | И# nхозjа сhнъ ґхаaвовъ воцари1сz над8 ї}лемъ въ самарjи, въ лёто седмоенaдесzть їwсафaта царS їyдина, и3 цaрствова над8 ї}лемъ въ самарjи лBта двA, |
|
52
|
52
|
| і робив неугодне перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого і шляхом матері своєї і шляхом Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля у гріх: | и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ, и3 начA ходи1ти по путє1мъ nтцA своегw2 ґхаaва и3 по пути2 їезавeли мaтере своеS, и3 во грэсёхъ д0му їеровоaма сhна навaтова, и4же введE во грёхъ ї}лz: |
|
53
|
53
|
| він служив Ваалу і поклонявся йому і прогнівив Господа Бога Ізраїлевого всім тим, що робив батько його. | и3 пораб0та ваaлу, и3 поклони1сz є3мY, и3 разгнёва гDа бGа ї}лева, по всBмъ бhвшымъ прeжде є3гw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
