Глава 1
|
Главa №
|
1
|
1
|
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа: | (За? …д7.) Сjмwнъ пeтръ, рaбъ и3 послaнникъ ї}съ хrт0въ, равночcтную съ нaми получи1вшими вёру въ прaвдэ бGа нaшегw и3 сп7са ї}са хrтA: |
2
|
2
|
благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого. | блгdть вaмъ и3 ми1ръ да ўмн0житсz въ познaніи бGа, и3 хrтA ї}са гDа нaшегw. |
3
|
3
|
Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою, | Ћкw вс‰ нaмъ бжcтвенныz си1лы є3гw2, ±же къ животY и3 бlгочeстію, п0дана рaзумомъ [познaніемъ] призвaвшагw нaсъ слaвою и3 добродётелію, |
4
|
4
|
якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю: | и4миже чтcн†z нaмъ и3 вели6каz њбэтов†ніz даровaшасz, да си1хъ рaди бyдете бжcтвеннагw прич†стницы є3стествA, tбёгше, ћже въ мjрэ, п0хотныz тли2: |
5
|
5
|
ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вашій вірі чесноту, в чесноті розсудливість, | и3 въ сaмое же сіE, тщaніе всE привнeсше, подади1те въ вёрэ вaшей добродётель, въ добродётели же рaзумъ, |
6
|
6
|
в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя, | въ рaзумэ же воздержaніе, въ воздержaніи же терпёніе, въ терпёніи же бlгочeстіе, |
7
|
7
|
в благочесті братолюбство, у братолюбстві любов. | во бlгочeстіи же братолю1біе, въ братолю1біи же люб0вь. |
8
|
8
|
Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа. | Сі‰ бо с{щаz въ вaсъ и3 мнHжащаzсz, не прaздныхъ нижE безпл0дныхъ сотворsтъ вы2 въ гDа нaшегw ї}са хrтA познaніе: |
9
|
9
|
А в кого цього немає, той сліпий, закрив очі, забув про очищення давніх гріхів своїх. | є3мyже бо нёсть си1хъ, слёпъ є4сть, мжaй, забвeніе пріeмъ њчищeніz дрeвнихъ свои1хъ грэхHвъ. |
10
|
10
|
Тому, браття, усе більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь, | (За? …е7.) Тёмже пaче, брaтіе, потщи1тесz и3звёстно вaше звaніе и3 и3збрaніе твори1ти: сі‰ бо творsще, не и4мате согрэши1ти никогдaже, |
11
|
11
|
бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. | си1це бо nби1лнw приподaстсz вaмъ вх0дъ въ вёчное цrтво гDа нaшегw и3 сп7са ї}са хrтA. |
12
|
12
|
Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені у справжній істині. | Сегw2 рaди не њблэню1сz воспоминaти пrнw вaмъ њ си1хъ, ѓще и3 вёдите, и3 ўтверждeни є3стE въ настоsщей и4стинэ. |
13
|
13
|
Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тілі, спонукати вас нагадуванням, | Прaведно бо мню2, донeлэже є4смь въ сeмъ тэлеси2, возставлsти вaсъ воспоминaніемъ, |
14
|
14
|
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Ісус Христос відкрив мені. | вёдый, ћкw ск0рw є4сть tложeніе тэлесE моегw2, ћкоже и3 гDь нaшъ ї}съ хrт0съ сказA мнЁ. |
15
|
15
|
Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це. | Потщyсz же и3 всегдA и3мёти вaсъ по моeмъ и3сх0дэ пaмzть њ си1хъ твори1ти. |
16
|
16
|
Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі. | Не ўхищрє1ннымъ бо бaснемъ послёдовавше сказaхомъ вaмъ си1лу и3 пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA, но самови1дцы бhвше вели1чествіz џнагw. |
17
|
17
|
Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Hього такий голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління». | Пріeмъ бо t бGа nц7A чeсть и3 слaву, глaсу пришeдшу къ немY t велелёпныz слaвы: сeй є4сть сн7ъ м0й возлю1бленный, њ нeмже ѓзъ бlгоизв0лихъ. |
18
|
18
|
І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Hим на горі святій. | И# сeй глaсъ мы2 слhшахомъ съ небесE сшeдшь, съ ни1мъ сyще на горЁ с™ёй. |
19
|
19
|
До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє зірниця у серцях ваших. | И# и4мамы и3звёстнэйшее прbр0ческое сл0во: є3мyже внимaюще ћкоже свэти1лу сіsющу въ тeмнэмъ мёстэ, д0брэ творитE, д0ндеже дeнь њзари1тъ, и3 денни1ца возсіsетъ въ сердцaхъ вaшихъ, |
20
|
20
|
Знайте насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення. | (За? …ѕ7.) сіE прeжде вёдуще, ћкw всsко прbр0чество кни1жное по своемY скaзанію не бывaетъ. |
21
|
21
|
Бо ніколи не було пророцтва з людської волі, а промовляли його святі Божі люди, натхнені Духом Святим. | Ни бо2 в0лею бhсть когдA человёкwмъ прbр0чество, но t с™aгw д¦а просвэщaеми глаг0лаша с™jи б9іи человёцы. |