|
Друге соборне послання святого апостола Петра
|
|
|
Глава 1
|
|
|
1
|
|
| Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа: | |
|
2
|
|
| благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого. | |
|
3
|
|
| Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою, | |
|
4
|
|
| якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю: | |
|
5
|
|
| ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вашій вірі чесноту, в чесноті розсудливість, | |
|
6
|
|
| в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя, | |
|
7
|
|
| в благочесті братолюбство, у братолюбстві любов. | |
|
8
|
|
| Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа. | |
|
9
|
|
| А в кого цього немає, той сліпий, закрив очі, забув про очищення давніх гріхів своїх. | |
|
10
|
|
| Тому, браття, усе більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь, | |
|
11
|
|
| бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. | |
|
12
|
|
| Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені у справжній істині. | |
|
13
|
|
| Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тілі, спонукати вас нагадуванням, | |
|
14
|
|
| знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Ісус Христос відкрив мені. | |
|
15
|
|
| Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це. | |
|
16
|
|
| Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі. | |
|
17
|
|
| Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Hього такий голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління». | |
|
18
|
|
| І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Hим на горі святій. | |
|
19
|
|
| До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє зірниця у серцях ваших. | |
|
20
|
|
| Знайте насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення. | |
|
21
|
|
| Бо ніколи не було пророцтва з людської волі, а промовляли його святі Божі люди, натхнені Духом Святим. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Були і лжепророки серед людей, як і у вас будуть лжевчителі, які внесуть згубні єресі і, відрікшись від Владики, Який відкупив їх, накличуть на себе скору погибель. | |
|
2
|
|
| І багато наслідують їхню розпусту‚ і через них дорога істини буде в ганьбі. | |
|
3
|
|
| І через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий‚ і загибель їхня не дрімає. | |
|
4
|
|
| Бо якщо Бог не помилував ангелів, які згрішили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання; | |
|
5
|
|
| і якщо не пощадив першого світу, а у восьми душах зберіг родину Hоя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих; | |
|
6
|
|
| і якщо міста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям, | |
|
7
|
|
| а праведного Лота, змученого людьми шаленої розпусти, визволив‚ — | |
|
8
|
|
| бо цей праведник, живучи серед них, бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу, — | |
|
9
|
|
| то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання, | |
|
10
|
|
| а найпаче тих, що йдуть услід за гидкою похіттю плотською, зневажають начальства, зухвалі, самодогідливі, не бояться злословити вищих, | |
|
11
|
|
| тоді як і ангели, перевершуючи їх міццю і силою, не промовляють на них перед Господом докірливого суду. | |
|
12
|
|
| Вони, як безмовні тварини, що за своєю природою призначені на виловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розтлінні своєму знищаться, | |
|
13
|
|
| вони одержать відплату за беззаконня; бо вони вважають насолодою повсякденну розкіш; сквернителі та соромітники, вони насолоджуються своєю оманою, бенкетуючи з вами; | |
|
14
|
|
| очі у них сповнені блудодіяння і безперестанного гріха, вони зваблюють душі неутвердженi; серце їхнє привчене до користолюбства, це — сини прокляття. | |
|
15
|
|
| Залишивши прямий шлях, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом, сином Восоровим, який полюбив мзду неправедну, | |
|
16
|
|
| але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, спинила безумство пророка. | |
|
17
|
|
| Це безводні джерела, імла та хмари, що їх жене вітер; для них приготований морок вічної темряви. | |
|
18
|
|
| Бо, висловлюючи надуте пустослів’я, вони ловлять у плотські похоті і розпусту усіх, які ледве відстали від тих‚ що живуть в омані. | |
|
19
|
|
| Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким буває переможений, той тому і раб. | |
|
20
|
|
| Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знов заплутуються в ній і перемагаються нею, то останнє буває для них гірше за перше. | |
|
21
|
|
| Краще було б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши її, повернутися назад від переданої їм святої заповіді. | |
|
22
|
|
| Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: «пес повертається до своєї блювотини» і «помита свиня йде валятися в багно». | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Це вже друге послання пишу вам, улюбленi; в них нагадуванням збуджую ваше чисте розуміння, | |
|
2
|
|
| щоб ви пам’ятали слова, раніше сказані святими пророками, і заповідь Господа і Спасителя, передану апостолами вашими. | |
|
3
|
|
| Hасамперед знайте, що в останні дні прийдуть зухвалі хулителі, які чинитимуть за своїми похотями | |
|
4
|
|
| і казатимуть: «Де обітниця пришестя Його? Бо з того часу, як почали вмирати батьки, від початку творіння, все залишається так само». | |
|
5
|
|
| Ті, котрі так думають, не знають, що небеса були споконвіку‚ і земля створена була Словом Божим з води і водою; | |
|
6
|
|
| тому і тодішній світ загинув, затоплений водою. | |
|
7
|
|
| А нинішні небеса і земля, які утримуються тим же словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі нечестивих людей. | |
|
8
|
|
| Єдине ж не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день. | |
|
9
|
|
| Hе зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння. | |
|
10
|
|
| Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять. | |
|
11
|
|
| Якщо так усе це зруйнується, то якими слід бути у святому житті і благочесті вам, | |
|
12
|
|
| що чекають і бажають пришестя дня Божого, коли розпалені небеса зруйнуються і розпалені стихії розтопляться? | |
|
13
|
|
| А втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда. | |
|
14
|
|
| Отже, улюблені, чекаючи цього, постарайтесь стати перед Hим неоскверненими і непорочними в мирi; | |
|
15
|
|
| і довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням, як і улюблений брат наш Павло, за даною йому премудрістю‚ написав вам, | |
|
16
|
|
| як він говорить про все це і в усіх своїх посланнях, у яких є дещо малозрозуміле, так що неуки і нестійкі перекручують, як і інші Писання, на свою власну погибель. | |
|
17
|
|
| Отже, ви, улюблені, будучи попередженими про це, бережіться, щоб не спокуситися вам оманою беззаконників і не відпасти від свого утвердження, | |
|
18
|
|
| але зростайте в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині і в день вічний. Амінь. |
