|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя в Христі Ісусі, | (Зач. 290) Па́вел, апо́стол Ісу́с Христо́в, во́лею Божиєю, по обітова́нію жи́зні, я́же о Христі́ Ісу́сі, |
|
2
|
2
|
| Тимофію, улюбленому синові: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. | Тимофе́ю, возлю́бленному ча́ду; благода́ть, ми́лость, мир от Бо́га Отця́ і Христа́ Ісу́са, Го́спода на́шего. |
|
3
|
3
|
| Дякую Богові, Якому служу від прабатьків із чистою совістю, що безперестанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень і вночі, | (Зач.) Благодарю́ Бо́га, Єму́же служу́ от прароди́телей чи́стою со́вістію, я́ко непреста́нную і́мам о тебі́ па́м'ять в моли́твах мої́х день і нощ, |
|
4
|
4
|
| і бажаю бачити тебе, згадуючи про сльози твої, щоб мені сповнитися радістю, | жела́я ви́діти тя, помина́я сле́зи твоя́, да ра́дости іспо́лнюся, |
|
5
|
5
|
| пам’ятаючи нелицемірну віру твою, яка раніше була в бабусі твоєї Лоїди і в матері твоєї Євникії‚ впевнений, що вона і в тобі. | воспомина́ніє приє́мля о су́щей в тебі́ нелицемі́рній ві́рі, я́же всели́ся пре́жде в ба́бу твою́ Лої́ду і в ма́тер твою́ Євникі́ю, ізві́стен же єсьм, я́ко і в тебе́. |
|
6
|
6
|
| Із цієї причини нагадую тобі зігрівати дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх. | Єя́же ра́ди вини́ воспомина́ю тебі́ возгріва́ти дар Бо́жий, живу́щий в тебі́ возложе́нієм руку́ моє́ю; |
|
7
|
7
|
| Бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любови, і цнотливости. | не бо даде́ нам Бог ду́ха стра́ха, но си́ли, і любве́, і цілому́дрія. |
|
8
|
|
| Отже, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в’язня Його; але страждай з благовістям Христовим силою Бога, | |
|
9
|
|
| Який спас нас і покликав покликом святим, не за ділами нашими, а з волі Своєї і благодаті, яка дана нам у Христі Ісусі раніш вічних часів, | |
|
10
|
|
| а нині відкрилася явленням Спасителя нашого Ісуса Христа, Який зруйнував смерть і явив життя і нетління через благовістя, | |
|
11
|
|
| для якого я поставлений проповідником, і апостолом, і вчителем язичників. | |
|
12
|
|
| З цієї причини я і страждаю так; але не соромлюсь. Бо я знаю, в Кого увірував, і впевнений, що Він має силу зберегти передання моє на той день. | |
|
13
|
|
| Тримайся взірця здорового вчення, яке ти чув від мене, з вірою і любов’ю, в Христі Ісусі. | |
|
14
|
|
| Бережи добрий заповіт Духом Святим, що живе в нас. | |
|
15
|
|
| Ти знаєш, що всі асійські залишили мене; між ними Фігелл та Єрмоген. | |
|
16
|
|
| Hехай дасть Господь милість дому Онисифора за те, що він багаторазово покоїв мене і не соромився кайданів моїх, | |
|
17
|
|
| а, бувши в Римі, з великим старанням шукав мене і знайшов. | |
|
18
|
|
| Hехай дасть йому Господь знайти милість у Господа в той день; а скільки він служив мені в Ефесі, ти краще знаєш. |
