|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| І виконав Господь слово Своє, яке Він вирік проти нас і проти суддів наших, які судили Ізраїля, і проти царів наших, і проти князів наших, і проти всякого ізраїльтянина та юдея, | |
|
2
|
|
| що Він наведе на нас великі біди, яких не бувало під усім небом, як зробив Він у Єрусалимі, за написаним у законі Мойсеєвому, | |
|
3
|
|
| що ми будемо їсти — один плоть сина свого, а інший — плоть дочки своєї. | |
|
4
|
|
| І Він віддав їх у підданство усім царствам, які навколо нас, на наругу і спустошення усім навколишнім народам, між якими розсіяв їх Господь. | |
|
5
|
|
| І ми виявилися внизу, а не нагорі, тому що ми згрішили перед Господом Богом нашим, не слухаючи гласу Його. | |
|
6
|
|
| У Господа Бога нашого — правда, а в нас і батьків наших — сором на лицях, як сьогодні. | |
|
7
|
|
| Усі ті біди, які Господь вирік на нас, осягли нас. | |
|
8
|
|
| Ми не молилися перед лицем Господа, щоб Він відвернув кожного від думок злого серця його. | |
|
9
|
|
| І Господь спостерігав за цими бідами, і навів їх Господь на нас, тому що Господь праведний в усьому, що заповів нам. | |
|
10
|
|
| Але ми не слухали гласу Його, щоб ходити у повеліннях Господніх, які Він дав перед лицем нашим. | |
|
11
|
|
| І нині, Господи, Боже Ізраїлів, Ти, Який вивів народ Твій із землі Єгипетської рукою сильною, і знаменнями, і чудесами, і силою великою і м’язами високими, і створив Собі ім’я, як сьогодні: | |
|
12
|
|
| згрішили ми, чинили нечестиво, неправедно проти всіх уставів Твоїх, Господи Боже наш! | |
|
13
|
|
| Нехай відвернеться від нас лють Твоя, бо мало залишилося нас серед народів, між якими Ти розсіяв нас. | |
|
14
|
|
| Почуй, Господи, молитву нашу і прохання наше, і визволи нас заради Тебе, і дай нам милість перед лицем тих, які переселили нас, | |
|
15
|
|
| щоб уся земля пізнала, що Ти — Господь Бог наш, оскільки ім’я Твоє наречене на Ізраїлі і на роді його. | |
|
16
|
|
| Споглянь, Господи, від святого дому Твого і згадай про нас, і прихили, Господи, вухо Твоє, і почуй. | |
|
17
|
|
| Відкрий очі Твої, подивися, тому що не мертві у пеклі, яких дух узятий з нутрощів їх, воздадуть славу і хвалу Господу; | |
|
18
|
|
| але людина, яка у скорботі через великі біди, яка ходить поникнувши й сумно, і очі потусклі і душа, яка прагне, воздадуть славу і правду Тобі, Господи. | |
|
19
|
|
| Не за правдами батьків наших і царів наших ми приносимо це благання перед лицем Твоїм, Господи Боже наш; | |
|
20
|
|
| бо на нас Ти послав лють Твою і гнів Твій, як говорив Ти через рабів Твоїх, пророків. | |
|
21
|
|
| Так сказав Господь: «схиліть плечі ваші, щоб працювати на царя Вавилонського, і будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим; | |
|
22
|
|
| а якщо не послухаєте гласу Господа, щоб служити цареві Вавилонському, | |
|
23
|
|
| Я зроблю те, що зникне у містах юдейських і околицях Єрусалима голос веселощів і голос радости, голос нареченого і голос нареченої, і не буде на всій цій землі сліду жителів». | |
|
24
|
|
| Але ми не послухали гласу Твого, щоб служити цареві Вавилонському, і Ти виконав слова Твої, які говорив через рабів Твоїх, пророків, що винесені будуть кістки царів наших і кістки батьків наших із місця свого. | |
|
25
|
|
| І ось, вони викинуті на денну спеку і нічний холод, а померли вони від злих хвороб, від голоду, від меча і вигнання. | |
|
26
|
|
| Ти залишив дім, на якому наречене ім’я Твоє, як сьогодні, за нечестя дому Ізраїлевого і дому Іудиного. | |
|
27
|
|
| І Ти, Господи Боже наш, учинив з нами з усієї милости Твоєї і з усього великого милосердя Твого, | |
|
28
|
|
| як сказав Ти через раба Твого Мойсея у той день, у який повелів йому написати закон Твій перед синами Ізраїля, говорячи: | |
|
29
|
|
| «якщо ви не послухаєте гласу Мого, то ця велика і численна сила народу перетвориться на мале серед народів, між якими Я розсію їх. | |
|
30
|
|
| Я знаю, що вони не послухають Мене, тому що вони — народ упертий; але вони звернуться до серця свого у землі переселення свого, | |
|
31
|
|
| і пізнають, що Я — Господь Бог їх. І Я дам їм серце — і зрозуміють, і вуха — і почують. | |
|
32
|
|
| І будуть прославляти Мене на землі переселення свого і згадувати ім’я Моє, | |
|
33
|
|
| і відвернуться від упертости своєї і від злих діл своїх; тому що згадають путь батьків своїх, які згрішили перед Господом. | |
|
34
|
|
| І Я поверну їх у землю, яку з клятвою обіцяв батькам їхнім, Аврааму й Ісааку та Якову, і вони будуть володіти нею; і примножу їх, і не зменшаться. | |
|
35
|
|
| Й укладу з ними вічний завіт у тім, що Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом, і більше не вижену народу Мого Ізраїля з землі, яку дав їм». |
