|
Второзаконня
|
Второзак0ніе
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Це є слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфа, між Фараном і Тофелом, і Лаваном, і Асирофом, і Дизагавом, | Сі‰ словесA, ±же глаг0ла мwmсeй всемY ї}лю њб8 nнY странY їoрдaна, въ пустhни на зaпады, бли1з8 чермнaгw м0рz, междY фарaномъ и3 тоф0ломъ, и3 лов0номъ и3 ґvлHномъ и3 златhми рудaми: |
|
2
|
2
|
| на відстані одинадцяти днів путі від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадес-Варні. | є3динонaдесzти днjй t хwри1ва пyть чрез8 г0ру сиjръ дaже до кaдисъ-варни2. |
|
3
|
3
|
| Сорокового року, одинадцятого місяця, у перший [день] місяця говорив Мойсей [усім] синам Ізраїлевим усе, що заповів йому Господь про них. | И# бhсть въ четыредесsтое лёто, въ первыйнaдесzть мцcъ, въ пeрвый дeнь мцcа глаг0ла мwmсeй ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ, по всемY є3ли1кw заповёда є3мY гDь къ ни6мъ, |
|
4
|
4
|
| Після вбивства ним Сигона, царя Аморрейського, який жив у Есевоні, і Ога, царя Васанського, який жив у Аштерофі в Едреї, | по ўбіeніи сиHна царS ґморрeйска, жи1вшагw во є3севHнэ, и3 w4га царS васaнска, жи1вшагw во ґстарHfэ и3 во є3драjнэ, |
|
5
|
5
|
| за Йорданом, у землі Моавитській, почав Мойсей пояснювати закон цей і сказав: | њб8 nнY странY їoрдaна въ земли2 мwaвли, начA мwmсeй и3з8zснsти зак0нъ сeй, глаг0лz: |
|
6
|
6
|
| Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: «досить вам жити на горі цій! | гDь бGъ нaшъ гlа нaмъ въ хwри1вэ, гlz: да довлёетъ вaмъ жи1ти въ горЁ сeй: |
|
7
|
7
|
| поверніться, вирушайте в путь і підіть на гору аморреїв і до всіх сусідів їх, на рівнину, на гору, на низькі місця і на південний край і до берегів моря, у землю Ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Євфрату; | њбрати1тесz и3 воздви1гнитесz вы2, и3 вни1дите въ г0ру ґморрeйску, и3 ко всBмъ насeлникwмъ ѓравы, въ г0ру и3 п0ле, и3 къ ю4гу и3 въ прим0рскую зeмлю ханаaню, и3 во ґнтілівaнъ, дaже до рэки2 вели1кіz, рэки2 є3vфрaта: |
|
8
|
8
|
| ось, Я даю вам землю цю, підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім». | ви1дите, предaхъ пред8 вaми зeмлю, вшeдше наслёдите зeмлю, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, дaти ю5 и5мъ и3 сёмени и4хъ по ни1хъ. |
|
9
|
9
|
| І я сказав вам у той час: не можу один водити вас; | И# рек0хъ къ вaмъ во врeмz џно глаг0лz: не возмогY є3ди1нъ води1ти вaсъ: |
|
10
|
10
|
| Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось, ви нині численні, як зірки небесні; | гDь бGъ вaшъ ўмн0жилъ вы2 є4сть, и3 сE, є3стE днeсь ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ: |
|
11
|
11
|
| Господь, Бог отців ваших, нехай розмножить вас у тисячу разів проти того, скільки вас тепер, і хай благословить вас, як Він говорив вам: | гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ да приложи1тъ вaмъ, ћкw да бyдете тhсzщами сугyбw, и3 да блгcви1тъ вaсъ, ћкоже гlа вaмъ: |
|
12
|
12
|
| як же мені одному носити тяготи ваші, тягарі ваші і суперечки ваші? | кaкw возмогY є3ди1нъ носи1ти труды2 вaшz и3 тsжєсти вaшz и3 прерэк†ніz в†ша; |
|
13
|
13
|
| оберіть собі в колінах ваших мужів мудрих, розумних і випробуваних, і я поставлю їх начальниками вашими. | и3збери1те себЁ мyжы м{дры и3 ўмётєлны и3 смhслєнны въ племенeхъ вaшихъ, и3 постaвлю и5хъ над8 вaми старBйшины вaмъ. |
|
14
|
14
|
| Ви відповіли мені і сказали: добру справу ти наказуєш зробити. | И# tвэщaсте ми2 и3 рек0сте: добро2 сл0во, є4же глаг0лалъ є3си2 сотвори1ти. |
|
15
|
15
|
| І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих, [розумних] і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими. | И# взsхъ t вaсъ мyжы м{дры и3 ўмётєлны и3 смhслєнны, и3 постaвихъ и5хъ владёти над8 вaми тысzщеначaлники и3 стоначaлники, и3 пzтьдесzтоначaлники и3 десzтоначaлники, и3 писмовводи6тели судіsмъ вaшымъ. |
|
16
|
16
|
| І дав я повеління суддям вашим у той час, говорячи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його; | И# заповёдахъ судіsмъ вaшымъ во врeмz џно, глаг0лz: разслyшайте посредЁ брaтій вaшихъ, и3 суди1те прaведнw посредЁ мyжа и3 посредЁ брaта є3гw2 и3 посредЁ пришeлца є3гw2: |
|
17
|
17
|
| не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа. | да не познaете лицA въ судЁ, мaлому и3 вели1кому сyдиши, и3 не ўстыди1шисz лицA человёча, ћкw сyдъ б9ій є4сть: и3 рёчь, ћже ѓще жeстока бyдетъ ў вaсъ, донесетE ю5 ко мнЁ, и3 ўслhшу ю5. |
|
18
|
18
|
| І дав я вам у той час повеління про все, що слід вам робити. | И# заповёдахъ вaмъ во врeмz џно вс‰ словесA, ±же сотворитE. |
|
19
|
19
|
| І вирушили ми від Хорива, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори Аморрейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадес-Варні. | И# воздви1гшесz t хwри1ва, проид0хомъ всю2 пустhню вели1кую и3 стрaшную џну, ю4же ви1дэсте, пyть горы2 ґморрeйски, ћкоже заповёда нaмъ гDь бGъ нaшъ: и3 пріид0хомъ до кaдисъ-варни2. |
|
20
|
20
|
| І сказав я вам: ви прийшли до гори Аморрейської, яку Господь, Бог наш, дає нам; | И# рек0хъ вaмъ: пріид0сте до горы2 ґморрeйски, ю4же гDь бGъ нaшъ даeтъ вaмъ: |
|
21
|
21
|
| ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю, йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся. | ви1дите, предадE гDь бGъ вaшъ пред8 лицeмъ вaшимъ зeмлю: вшeдше наслёдите, ћкоже гlа гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ вaмъ: не б0йтесz, ни ўжасaйтесz. |
|
22
|
22
|
| Але ви усі підійшли до мене і сказали: пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили нам землю і принесли нам звістку про дорогу, по якій іти нам, і про міста, в які йти нам. | И# пріид0сте ко мнЁ вси2 и3 рек0сте: да п0слемъ мyжы пред8 нaми, и3 да соглsдаютъ нaмъ зeмлю, и3 да повёдzтъ нaмъ tвётъ, пyть, и4мже д0йдемъ є3S, и3 грaды, въ нsже вни1демъ. |
|
23
|
23
|
| Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять мужів, по одній людині від [кожного] коліна. | И# ўг0дно бhсть сл0во предо мн0ю, и3 поsхъ t вaсъ дванaдесzть мужeй, мyжа є3ди1наго t коегHждо плeмене. |
|
24
|
24
|
| Вони пішли, зійшли на гору і дійшли до долини Есхол, і оглянули її; | И# њбрати1вшесz взыд0ша на г0ру, и3 пріид0ша до дeбри грезн0вныz, и3 соглsдаша ю5: |
|
25
|
25
|
| і взяли в руки свої плоди землі і доставили нам, і принесли нам звістку і сказали: добра земля, яку Господь, Бог наш, дає нам. | и3 взsша въ рyцэ свои2 t плодA земли2 и3 принес0ша къ нaмъ, и3 глаг0лаху: благA землS, ю4же гDь бGъ нaшъ даeтъ нaмъ. |
|
26
|
26
|
| Але ви не захотіли йти і стали проти веління Господа, Бога вашого, | И# не восхотёсте взhти, но преслyшасте гlг0лъ гDа бGа вaшегw: |
|
27
|
27
|
| і нарікали в наметах ваших і говорили: Господь, з ненависти до нас, вивів нас із землі Єгипетської, щоб віддати нас у руки аморреїв і знищити нас; | и3 возроптaсте въ кyщахъ свои1хъ и3 рек0сте: нeнависти рaди и3зведE ны2 гDь и3з8 земли2 є3гЂпетскіz предaти нaсъ въ рyки ґморрє1йскіz, потреби1ти нaсъ: |
|
28
|
28
|
| куди ми підемо? брати наші розслабили серце наше, говорячи: народ той більший, [численніший] і вищій за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й синів Енакових бачили ми там. | кaмw мы2 взhдемъ; Брaтіz же вaшz tврати1ша сердцA в†ша, глаг0люще: kзhкъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крэпчaе нaсъ, и3 грaды вели1цы и3 њграждeни дaже до небесE, но и3 сhны и3споли1нwвъ ви1дэхомъ тaмw. |
|
29
|
29
|
| І я сказав вам: не страшіться і не бійтеся їх; | И# глаг0лахъ къ вaмъ: не ўжасaйтесz, нижE ўб0йтесz t ни1хъ: |
|
30
|
30
|
| Господь, Бог ваш, іде перед вами; Він буде боротися за вас, як Він зробив з вами в Єгипті, перед очима вашими, | гDь бGъ вaшъ предходsй пред8 лицeмъ вaшимъ, т0й повою1етъ и5хъ съ вaми, по всемY є3ли1кw сотвори2 вaмъ въ земли2 є3гЂпетстэй пред8 nчи1ма вaшима, |
|
31
|
31
|
| і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви проходили, до приходу вашого на це місце. | и3 въ пустhни сeй, ю4же ви1дэсте: ћкw воспитA тебE гDь бGъ тв0й, ћкоже нёкій человёкъ питaетъ сhна своего2, по всемY пути2 въ џньже ходи1сте, д0ндеже пріид0сте на мёсто сіE. |
|
32
|
32
|
| Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому, | И# въ словеси2 сeмъ не вёровасте гDеви бGу вaшему, |
|
33
|
33
|
| Який ішов перед вами шляхом — шукати вам місце, де зупинитися вам, вночі у вогні, щоб указувати вам дорогу, по якій іти, а вдень у хмарі. | и4же предх0дитъ пред8 вaми въ пyть и3збрaти вaмъ мёсто, путеводS вaсъ nгнeмъ н0щію, показyz вaмъ пyть, и4мже и3ти2 по нeмъ, и3 w4блакомъ во дни2. |
|
34
|
34
|
| І Господь [Бог] почув слова ваші, і розгнівався, і поклявся, говорячи: | И# ўслhша гDь (бGъ) глaсъ словeсъ вaшихъ, и3 разгнёвавсz клsтсz, гlz: |
|
35
|
35
|
| ніхто з людей цих, з цього злого роду, не побачить доброї землі, яку Я клявся дати батькам вашим; | ѓще ќзритъ кто2 t мужeй си1хъ зeмлю благyю сію2, є4юже ѓзъ клsхсz nтцє1мъ и4хъ, |
|
36
|
36
|
| тільки Халев, син Ієфонніїн, побачить її; йому дам Я землю, по якій він проходив, і синам його, за те, що він підкорився Господу. | рaзвэ халeвъ сhнъ їефоннjинъ, сeй ќзритъ ю5, и3 семY дaмъ зeмлю, на ню1же взhде, и3 сынHмъ є3гw2, понeже прилэжи1тъ гDеви. |
|
37
|
37
|
| І на мене прогнівався Господь за вас, говорячи: і ти не ввійдеш туди; | И# на мS разгнёвасz гDь вaсъ рaди, гlz: нижE ты2 вни1деши тaмw: |
|
38
|
38
|
| Ісус, син Навина, який при тобі, він увійде туди; його утверди, тому що він введе Ізраїля у володіння нею; | їисyсъ сhнъ наvи1нъ, и4же стои1тъ пред8 тоб0ю, сeй вни1детъ тaмw: сего2 ўкрэпи2, ћкw сeй дaстъ ю5 въ наслёдіе ї}лю: |
|
39
|
39
|
| діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які не знають нині ні добра ні зла, вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею; | и3 nтрочaта в†ша, њ ни1хже глаг0ласте, ћкw въ плэнeніи и4мутъ бhти, и3 всsко nтрочA млaдо, є4же не вёсть днeсь добрA и3ли2 ѕлA, сjи вни1дутъ тaмw, и3 си6мъ дaмъ ю5, и3 сjи наслёдzтъ ю5: |
|
40
|
40
|
| а ви поверніться і рушайте в пустелю по дорозі до Червоного моря. | и3 вы2 њбрати1вшесz њполчи1стесz въ пустhню, путeмъ къ чермн0му м0рю. |
|
41
|
41
|
| І ви відповіли тоді і сказали мені: згрішили ми перед Господом, [Богом нашим,] підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо зважилися зійти на гору. | И# tвэщaсте и3 рек0сте мнЁ: согрэши1хомъ пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ: мы2 шeдше повою1емъ, по всемY є3ли1кw заповёда гDь бGъ нaшъ нaмъ. И# взeмше кjйждо nр{діz р†тнаz сво‰ и3 собрaвшесz взыд0сте на г0ру. |
|
42
|
42
|
| Але Господь сказав мені: скажи їм: не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не уразили вас вороги ваші. | И# речE гDь ко мнЁ: рцы2 и5мъ: не восходи1те, нижE рaтуйте, нёсмь бо съ вaми, и3 да не бyдете сотрeни пред8 враги6 вaшими. |
|
43
|
43
|
| І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і з упертості своєї зійшли на гору. | И# глаг0лахъ къ вaмъ, и3 не послyшасте менE: и3 преступи1сте сл0во гDне, и3 понyдившесz взыд0сте на г0ру. |
|
44
|
44
|
| І виступив проти вас Аморрей, який жив на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, й уражали вас на Сеїрі до самої Хорми. | И# и3зhде ґморрeй живyщій на горЁ т0й проти1ву вaмъ, и3 прогнA вaсъ, ѓки бы пчeлы твори1ли, и3 ўzзвлsху вaсъ t сиjра дaже до є3рмы2. |
|
45
|
45
|
| І повернулися ви і плакали перед Господом: але Господь не почув волання вашого і не послухав вас. | (И# возврати1стесz,) и3 сёдше плaкасте пред8 гDемъ, и3 не послyша гDь глaса вaшегw, нижE внsтъ вaмъ: |
|
46
|
46
|
| І пробули ви в Кадесі багато часу, скільки часу ви там були. | и3 сэдёсте въ кaдисэ дни6 мнHги, є3ли6ки дни6 тогдA сэдёсте. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| І повернули ми і вирушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато часу ходили навколо гори Сеїра. | И# возврати1вшесz воздвиг0хомсz въ пустhню, путeмъ м0рz чермнaгw, ћкоже гlа гDь ко мнЁ: и3 њбходи1хомъ г0ру сиjръ дни6 мнHги. |
|
2
|
2
|
| І сказав мені Господь, говорячи: | И# речE гDь ко мнЁ: |
|
3
|
3
|
| досить вам ходити навколо цієї гори, поверніть на північ; | довлёетъ вaмъ њбхождaти г0ру сію2: возврати1тесz u5бо къ сёверу: |
|
4
|
4
|
| і народу дай повеління і скажи: ви будете проходити межі братів ваших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, і вони убояться вас; але остерігайтеся | и3 лю1демъ заповёждь, глаг0лz: вы2 пройди1те сквозЁ предёлы брaтіи вaшеz, сынHвъ и3сavовыхъ, живyщихъ въ сиjрэ, и3 ўбоsтсz вaсъ и3 ўжaснутсz ѕэлw2: |
|
5
|
5
|
| починати з ними війну, бо Я не дам вам землі їх ні на стопу ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісаву; | не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaхъ бо вaмъ t земли2 и4хъ нижE стопы2 ноги2, ћкw во жрeбій дaхъ сынHмъ и3сavwвымъ г0ру сиjръ: |
|
6
|
6
|
| їжу купуйте в них за срібло і їжте; і воду купуйте в них за срібло і пийте; | сребр0мъ пи1щу купи1те себЁ ў ни1хъ и3 kди1те, и3 в0ду въ мёру возми1те t ни1хъ на цэнЁ и3 пjйте: |
|
7
|
7
|
| бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був покровителем тобі під час подорожі твоєї по великій [і страшній] пустелі цій; ось, сорок років Господь, Бог твій, з тобою; ти ні в чому не терпів нестачі. | и4бо гDь бGъ тв0й блгcви2 тебE во всsкомъ дёлэ рукY твоє1ю: разумёй, кaкw прошeлъ є3си2 пустhню вели1кую и3 стрaшную сію2: сE, четhредесzть лётъ гDь бGъ тв0й съ тоб0ю, и3 не вострeбовалъ є3си2 словесE. |
|
8
|
8
|
| І йшли ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елафа й Ецион-Гавера, і повернули, і йшли до пустелі Моава. | И# минyхомъ брaтію свою2 сhны и3с†vли, живyщыz въ сиjрэ, ў пути2 ґрaвскагw t є3лHна и3 t гесіHнъ-гавeра, и3 возврати1вшесz преид0хомъ пyть въ пустhню мwaвлю. |
|
9
|
9
|
| І сказав мені Господь: не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим; | И# речE гDь ко мнЁ: не совраждyйтесz мwавjтwмъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaхъ бо вaмъ t земли2 и4хъ во жрeбій, сынHмъ бо лHтwвымъ дaхъ ґрои1ръ наслёдити. |
|
10
|
10
|
| раніше жили там емими, народ великий, численний і високий, як сини Енакові, | Nммjны прeжде сэдsху на нeй, нар0дъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крёпокъ ћкоже є3накjми: |
|
11
|
11
|
| і вони вважалися між рефаїмами, як сини Енакові; моавитяни ж називають їх емимами; | рафаjны глаг0лютсz и3 сjи, ћкоже и3 є3накjми: и3 мwавjти прозывaютъ | nммjны. |
|
12
|
12
|
| а на Сеїрі жили колись хорреї; але сини Ісавові прогнали їх і знищили їх від лиця свого й оселилися замість них — так, як вчинив Ізраїль із землею спадщини своєї, яку дав їм Господь; | И# въ сиjрэ сэдsше хоррeй прeжде, но сhнове и3сavwвы потреби1ша | и3 и3скорени1ша | t лицA своегw2: и3 всели1шасz вмёстw и4хъ, и4мже w4бразомъ сотвори2 ї}ль земли2 наслёдіz своегw2, ю4же дадE гDь и5мъ. |
|
13
|
13
|
| отже, встаньте і пройдіть долину Заред. І пройшли ми долину Заред. | Нн7э u5бо вы2 востaните и3 воздви1гнитесz, и3 пройди1те дeбрь зарeтову. |
|
14
|
14
|
| З тих пір, як ми пішли в Кадес-Варні і як пройшли долину Заред, минуло тридцять вісім років, і в нас перевівся з середовища стану весь рід, що ходить на війну, як клявся їм Господь [Бог]; | И# дни6, въ нsже tид0хомъ t кaдисъ-варни2 д0ндеже преид0хомъ дeбрь зарeтову, три1десzть и3 џсмь лётъ, д0ндеже падE вeсь р0дъ мужeй вои1нскихъ t полкA, ћкоже клsтсz и5мъ гDь бGъ. |
|
15
|
15
|
| та й рука Господня була на них, щоб винищувати їх із середовища стану, поки не вимерли. | И# рукA б9іz бsше на ни1хъ, погуби1ти | t полкA, д0ндеже пад0ша. |
|
16
|
16
|
| Коли ж перевелися всі, що ходять на війну, і вимерли із середовища народу, | И# бhсть внегдA пад0ша вси2 м{жи в0инстіи ўмирaюще t среды2 людjй, |
|
17
|
17
|
| тоді сказав мені Господь, говорячи: | и3 речE гDь ко мнЁ, гlz: |
|
18
|
18
|
| ти проходиш нині повз межі Моава, мимо Ара, | ты2 прeйдеши днeсь предBлы мwaвлими ґрои1ръ: |
|
19
|
19
|
| і наблизився до аммонитян; не вступай з ними у ворожнечу, і не починай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів Аммонових у володіння, бо Я віддав її в володіння синам Лотовим; | и3 пришeдше бли1з8 сынHвъ ґммaнихъ, не совраждyйтесz и5мъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaмъ бо тебЁ t земли2 сынHвъ ґммaнихъ во жрeбій, ћкw сынHмъ лHтwвымъ дaхъ ю5 во жрeбій. |
|
20
|
20
|
| і вона вважалася землею рефаїмів; раніше жили на ній рефаїми; аммонитяни ж називають їх замзумимами; | ЗемлS рафаjнска воз8именyютсz: рафаjни бо на нeй прeжде живsху: ґмманjтzне же прозывaютъ и5хъ зоммjнъ: |
|
21
|
21
|
| народ великий, численний і високий, як сини Енакові, і знищив їх Господь перед лицем їх, і вигнали вони їх і оселилися на місці їхньому, | kзhкъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крёпокъ, ћкоже и3 є3накjми: и3 погуби2 | гDь t лицA и4хъ, и3 пріsша наслёдіе и3 всели1шасz вмёстw и4хъ дaже до сегw2 днE: |
|
22
|
22
|
| як Він зробив для синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, знищивши перед лицем їх хорреїв, і вони вигнали їх, і оселилися на місці їх, і живуть до цього дня; | ћкоже сотвори1ша сынHмъ и3сavwвымъ живyщымъ въ сиjрэ, и4мже w4бразомъ потреби1ша хоррeа t лицA своегw2 и3 наслёдиша и5хъ, и3 всели1шасz вмёстw и4хъ дaже до сегw2 днE: |
|
23
|
23
|
| і аввеїв, які жили в селищах до самої Гази, Кафторими, що вийшли з Кафтора, знищили й оселилися на місці їх. | и3 є3veє живyщіи во ґсирHfэ дaже до гaзы, и3 каппад0ки и3зшeдшіи и3з8 каппадокjи потреби1ша |, и3 всели1шасz вмёстw и4хъ. |
|
24
|
24
|
| Встаньте, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руки твої Сигона, царя Есевонського, аморреянина, і землю його; починай оволодівати нею, і веди з ним війну; | Нн7э u5бо востaните и3 воздви1гнитесz, и3 прейди1те вы2 дeбрь ґрнHню: сE, предaхъ въ рyцэ твои2 сиHна царS є3севHнz ґморрeйска и3 зeмлю є3гw2: начни2 наслёдовати, сотвори2 съ ни1мъ рaть днeшній дeнь: |
|
25
|
25
|
| з цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, які почують про тебе, затремтять і жахнуться тебе. | начинaй даsти трeпетъ тв0й и3 стрaхъ тв0й пред8 лицeмъ всёхъ kзhкwвъ сyщихъ под8 небесeмъ, и5же слhшавше и4мz твоE возмzтyтсz, и3 болёзнь пріи1мутъ t лицA твоегw2. |
|
26
|
26
|
| І послав я послів з пустелі Кедемоф до Сигона, царя Есевонського, зі словами мирними, щоб сказати: | И# послaхъ послы2 t пустhни кедамHfъ къ сиHну царю2 є3севHню словесы2 ми1рными, глаг0лz: |
|
27
|
27
|
| дозволь пройти мені землею твоєю; я піду дорогою, не зійду ні праворуч, ні ліворуч; | да пройдY сквозЁ зeмлю твою2: по пути2 пройдY, не совращyсz ни на дeсно, ни на лёво: |
|
28
|
28
|
| їжу продавай мені за срібло, і я буду їсти, і воду для пиття давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду | пи1щу на цэнЁ дaси ми2, и3 ћмъ: и3 в0ду на цэнЁ дaси ми2, и3 пію2: т0чію ногaма мои1ма да прейдY: |
|
29
|
29
|
| так, як зробили мені сини Ісава, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, доки не перейду через Йордан у землю, яку Господь, Бог наш, дає нам. | ћкоже сотвори1ша ми2 сhнове и3с†vли живyщіи въ сиjрэ и3 мwавjти живyщіи во ґрои1рэ, д0ндеже прейдY їoрдaнъ на зeмлю, ю4же гDь бGъ нaшъ даeтъ нaмъ. |
|
30
|
30
|
| Але Сигон, цар Есевонський, не погодився дозволити пройти нам через свою землю, тому що Господь, Бог твій, озлобив дух його і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як це видно нині. | И# не восхотЁ сиHнъ цaрь є3севHнь, да пр0йдемъ сквозЁ є3го2, ћкw њжесточи2 гDь бGъ нaшъ дyхъ є3гw2 и3 ўкрэпи2 сeрдце є3гw2, да предaстсz въ рyцэ твои2 ћкоже во днeшній дeнь. |
|
31
|
31
|
| І сказав мені Господь: ось, Я починаю віддавати тобі Сигона [царя Есевонського, аморреянина,] і землю його; починай оволодівати землею його. | И# речE гDь ко мнЁ: сE, начaхъ предаsти пред8 лицeмъ твои1мъ сиHна царS є3севHнz ґморрeйска и3 зeмлю є3гw2, и3 начинaй наслёдити зeмлю є3гw2. |
|
32
|
32
|
| І Сигон [цар Есевонський] із усім народом своїм виступив проти нас на бій до Яаца; | И# и3зhде сиHнъ цaрь є3севHнь проти1ву нaмъ сaмъ и3 вси2 лю1діе є3гw2 на брaнь во їaссу: |
|
33
|
33
|
| і віддав його Господь, Бог наш, [у руки наші,] і ми подолали його і синів його і весь народ його, | и3 предадE є3го2 гDь бGъ нaшъ пред8 лицeмъ нaшимъ въ рyцэ нaши: и3 ўби1хомъ є3го2, и3 сhны є3гw2 и3 вс‰ лю1ди є3гw2: |
|
34
|
34
|
| і взяли в той час усі міста його, і віддали закляттю всі міста, чоловіків і жінок і дітей, не залишили нікого в живих; | и3 њдержaхомъ вс‰ грaды є3гw2 во џно врeмz, и3 разори1хомъ всsкъ грaдъ, ктомY и3 жєны2 и4хъ и3 дёти и4хъ не њстaвихомъ жи6вы: |
|
35
|
35
|
| тільки взяли ми собі у здобич худобу їхню і захоплене у взятих нами містах. | т0кмw ск0тъ плэни1хомъ себЁ, и3 кwрhсти градHвъ взsхомъ. |
|
36
|
36
|
| Від Ароера, що на березі потоку Арнона, і від міста, що на долині, до [гори] Галаада не було міста, яке було б неприступним для нас: усе віддав Господь, Бог наш, [у руки наші]. | И#з8 ґрои1ра, и4же є4сть при ќстіи водотeчи ґрнHни, и3 грaдъ и4же є4сть въ дeбри, и3 дaже до горы2 галаaдовы, не бhсть грaдъ ўцэлёвый t нaсъ: вс‰ предадE гDь бGъ нaшъ въ рyцэ нaши: |
|
37
|
37
|
| Тільки до землі аммонитян ти не підходив, ні до місць [що лежать] біля потоку Іавока, ні до міст [які] на горі, ні до усього, до чого не повелів [нам] Господь, Бог наш. | т0кмw въ земли2 сынHвъ ґммaнихъ не приступaхомъ ко всBмъ прилежaщымъ къ водотeчи їав0ковэ и3 ко градHмъ и5же въ горaхъ, ћкоже повелЁ нaмъ гDь бGъ нaшъ. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| І повернули ми звідти, і йшли до Васана, і виступив проти нас на війну Ог, цар Васанський, з усім народом своїм, при Едреї. | И# њбрати1вшесz взыд0хомъ путeмъ и4же къ васaну: и3 и3зhде w4гъ цaрь васaнскій проти1ву нaмъ, сaмъ и3 вси2 лю1діе є3гw2 съ ни1мъ на брaнь во є3драjмъ. |
|
2
|
2
|
| І сказав мені Господь: не бійся його, тому що Я віддам у руку твою його, і весь народ його, і всю землю його, і ти вчиниш з ним так, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, який жив у Есевоні | И# речE гDь ко мнЁ: не ўб0йсz є3гw2, ћкw въ рyцэ твои2 предaхъ є3го2, и3 вс‰ лю1ди є3гw2, и3 всю2 зeмлю є3гw2: и3 сотвори1ши є3мY, ћкоже сотвори1лъ є3си2 сиHну царю2 ґморрeйску, и4же живsше во є3севHнэ. |
|
3
|
3
|
| І віддав Господь, Бог наш, у руки наші й Ога, царя Васанського, і весь народ його; і ми подолали його, так що нікого не залишилося в нього в живих; | И# предадE є3го2 гDь бGъ нaшъ въ рyцэ нaши, и3 w4га царS васaнска, и3 вс‰ лю1ди є3гw2: и3 и3зби1хомъ є3го2, д0ндеже не њстaсz t негw2 сёмz: |
|
4
|
4
|
| і взяли ми в той час усі міста його; не було міста, яке ми не взяли б у них: шістдесят міст, усю область Аргов, царство Ога Васанського; | и3 њдержaхомъ вс‰ грaды є3гw2 во врeмz џно, не бhсть грaда, є3гHже не взsхомъ t ни1хъ: шестьдесsтъ градHвъ, вс‰ предёлы ґрг0ва царS w4га въ васaнэ, |
|
5
|
5
|
| усі ці міста укріплені були високими стінами, воротами і запорами, крім міст неукріплених, дуже багатьох; | вс‰ грaды твє1рды, стёны высHки, вратA и3 верєи2, кромЁ градHвъ ферезeйскихъ мн0гихъ ѕэлw2: |
|
6
|
6
|
| і піддали ми їх закляттю, як вчинили із Сигоном, царем Есевонським, піддавши закляттю всяке місто з чоловіками, жінками і дітьми; | потреби1хомъ и5хъ, ћкоже сотвори1хомъ сиHну царю2 є3севHню, и3 потреби1хомъ вс‰ грaды, вкyпэ и3 жєны2 и4хъ и3 ч†да: |
|
7
|
7
|
| але вся худоба і захоплене в містах взяли собі у здобич. | и3 вс‰ скоты2, и3 кwрhсти гр†дныz плэни1хомъ себЁ, |
|
8
|
8
|
| І взяли ми в той час з руки двох царів аморрейських землю цю, яка по цю сторону Йордану, від потоку Арнона до гори Ермона, — | и3 взsхомъ въ то2 врeмz зeмлю t рyкъ двyхъ царeй ґморрeйскихъ, и5же бhша њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, t водотeчи ґрнHни, дaже и3 до горы2 ґермHна. |
|
9
|
9
|
| сидоняни Ермон називають Сирионом, а аморреї називають його Сениром, — | Фінікjане прозывaютъ ґермHнъ саніHромъ, ґморрeй же прозвA є3го2 санjромъ. |
|
10
|
10
|
| усі міста на рівнині, весь Галаад і весь Васан до Салхи та Едреї, міста? царства Ога Васанського; | Вси2 грaды місHрwвы, и3 вeсь галаaдъ, и3 вeсь васaнъ дaже до є4лхи и3 є3драjма, грaды цaрствіz w4гова въ васaнэ: |
|
11
|
11
|
| бо тільки Ог, цар Васанський, залишався з рефаїмів. Ось, одр його, одр залізний, і тепер у Равві, у синів Аммонових: довжина його дев’ять ліктів, а ширина його чотири лікті, ліктів чоловічих. | ћкw т0чію w4гъ цaрь васaнскій њстaсz t рафаjнwвъ: сE, џдръ є3гw2 џдръ жєлёзенъ, сE, т0й є4сть въ краегрaдіи [Грeч.: ѓкра.] сынHвъ ґммaновыхъ: дeвzть лакHтъ долготA є3гw2 и3 четhри лaкти широтA є3гw2 лaктемъ мyжескимъ. |
|
12
|
12
|
| Землю цю взяли ми в той час, починаючи від Ароера, що біля потоку Арнона; і половину гори Галаада з містами її віддав я коліну Рувимовому і Гадовому; | И# зeмлю тY наслёдихомъ во џно врeмz t ґрои1ра, и4же є4сть ў ќстіz водотeчи ґрнHни, и3 п0лъ горы2 галаaдовы: и3 грaды є3гw2 дaхъ руви1му и3 гaду: |
|
13
|
13
|
| а залишок Галаада і весь Васан, царство Ога, віддав я половині коліна Манассіїного, всю область Аргов з усім Васаном. [Вона називається землею рефаїмів.] | и3 њстaвшее галаaдово, и3 всE васaнское цaрство w4гово дaхъ полуплeмени манассjину, и3 вeсь предёлъ ґрг0ва, вeсь васaнъ џный, землS рафаjнz вмэни1тсz. |
|
14
|
14
|
| Яїр, син Манассіїн, узяв усю область Аргов, до меж Гесурських і Маахських, і назвав Васан, за іменем своїм, селищами Яїровими, що і донині; | И# їаjръ сhнъ манассjинъ взS вс‰ предёлы ґрг0ва, дaже до предBлъ гаргасjнскихъ и3 махаfjнскихъ: прозвA | по и4мени своемY васaнъ ґvHfъ їаjръ, дaже до сегw2 днE: |
|
15
|
15
|
| Махиру дав я Галаад; | и3 махjру дaхъ галаaдъ, |
|
16
|
16
|
| а коліну Рувимовому і Гадовому дав від Галаада до потоку Арнона, землю між потоком і межею, до потоку Іавока, межі синів Аммонових, | и3 руви1му и3 гaдови дaхъ t галаaда дaже до водотeчи ґрнHни, среди2 водотeчи предёлъ, и3 дaже до їав0ка: водотeча предёлъ сынHвъ ґммaнихъ: |
|
17
|
17
|
| також рівнину і Йордан, який є і межа, від Киннерефа до моря рівнини, моря Солоного, біля підошви гори Фасги на схід. | и3 ѓрава и3 їoрдaнъ предёлъ t махенерefа и3 дaже до м0рz ґрaвскагw, м0рz слaнагw, под8 ґсидHfомъ фазги2 t вост0ка. |
|
18
|
18
|
| І дав я вам у той час повеління, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам землю цю у володіння; усі здатні до війни, озброївшись, ідіть попереду братів ваших, синів Ізраїлевих; | И# повелёхъ вaмъ во врeмz џно, глаг0лz: гDь бGъ вaшъ дадE вaмъ зeмлю сію2 во жрeбій: воwружeни поиди1те пред8 лицeмъ брaтіи вaшеz сынHвъ ї}левыхъ, всsкъ си1льный: |
|
19
|
19
|
| тільки дружини ваші і діти ваші і худоба ваша [бо я знаю, що худоби у вас багато,] нехай залишаться в містах ваших, які я дав вам, | т0чію жєны2 вaшz и3 дёти вaшz и3 ск0ти вaшz, вёмъ, ћкw ск0тъ мн0гъ є4сть вaмъ, да пребyдутъ во градёхъ вaшихъ, ±же дaхъ вaмъ: |
|
20
|
20
|
| доки Господь [Бог] не дасть спокою братам вашим, як вам, і доки й вони не одержать у володіння землю, яку Господь, Бог ваш, дає їм за Йорданом; тоді поверніться кожен у своє володіння, яке я дав вам. | д0ндеже ўпок0итъ гDь бGъ нaшъ брaтію вaшу, ћкоже и3 вaсъ, и3 наслёдzтъ и3 сjи зeмлю, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ и5мъ њб8 nнY странY їoрдaна: и3 возврати1тесz кjйждо въ наслёдіе своE є4же дaхъ вaмъ. |
|
21
|
21
|
| І Ісусові заповів я в той час, говорячи: очі твої бачили усе, що зробив Господь, Бог ваш, із двома царями цими; те саме зробить Господь із усіма царствами, які ти будеш проходити; | И# їисyсу заповёдахъ во врeмz џно, глаг0лz: џчи вaши ви1дэша вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь бGъ нaшъ nбои1мъ царє1мъ си6мъ, тaкw сотвори1тъ гDь бGъ нaшъ всBмъ цaрствwмъ, и5хже сквозЁ ты2 пр0йдеши тaмw: |
|
22
|
22
|
| не бійтеся їх, бо Господь, Бог ваш, Сам воює за вас. | не ўб0йтесz t ни1хъ, ћкw гDь бGъ нaшъ сaмъ поб0ретъ по вaсъ. |
|
23
|
23
|
| І молився я Господу в той час, говорячи: | И# моли1хсz гDви во џно врeмz, глаг0лz: |
|
24
|
24
|
| Владико Господи, Ти почав показувати рабові Твоєму велич Твою [і силу Твою, ] і міцну руку Твою [і могутність]; бо який бог є на небі, або на землі, який міг би робити такі справи, як Твої, і з могутністю такою, як Твоя? | гDи б9е, ты2 начaлъ є3си2 покaзовати твоемY рабY крёпость твою2 и3 си1лу твою2, и3 рyку крёпкую и3 мhшцу выс0кую: кт0 бо є4сть бGъ на нб7си2 и3ли2 на земли2, и4же сотвори1тъ, ћкоже сотвори1лъ є3си2 ты2, и3 по крёпости твоeй; |
|
25
|
25
|
| дай мені перейти і побачити ту добру землю, яка за Йорданом, і ту чудову гору і Ливан. | прешeдъ u5бо ўви1жду зeмлю благyю сію2, ћже њб8 nнY странY їoрдaна, г0ру сію2 блaгу и3 ґнтілівaнъ. |
|
26
|
26
|
| Але Господь гнівався на мене за вас і не послухав мене, і сказав мені Господь: досить тобі, надалі не говори Мені більше про це; | И# презрё мz гDь вaсъ рaди, и3 не послyша менE, и3 речE гDь ко мнЁ: довлёетъ ти2, не приложи2 къ семY глаг0лати словесE сегw2: |
|
27
|
27
|
| зійди на вершину Фасги і подивись очима твоїми до моря і на північ, і на південь і на схід, і подивися очима твоїми, тому що ти не перейдеш за Йордан цей; | взhди на вeрхъ горы2 и3зсёченыz и3 воззри2 nчи1ма твои1ма къ м0рю и3 сёверу, и3 ю4гу и3 на вост0ки, и3 ви1ждь nчи1ма твои1ма, ћкw не прeйдеши їoрдaна сегw2: |
|
28
|
28
|
| і дай настанови Ісусові, й укріпи його, й утверди його; тому що він буде передувати народу цьому і він розділить їм на наділи [усю] землю, на яку ти подивишся. | и3 заповёждь їисyсу, и3 ўкрэпи2 є3го2, и3 ўтёши є3го2: ћкw сeй прeйдетъ пред8 лицeмъ людjй си1хъ, и3 сeй раздэли1тъ и5мъ въ наслёдіе всю2 зeмлю, ю4же є3си2 ви1дэлъ. |
|
29
|
29
|
| І зупинилися ми в долині, навпроти Беф-Фегора. | И# пребhхомъ во ю3д0ли бли1з8 д0му фогHрова. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Отже, Ізраїлю: слухай постанови і закони, які Я [сьогодні] навчаю вас виконувати, щоб ви були живі [і розмножилися], і пішли й успадкували ту землю, яку Господь, Бог батьків ваших, дає вам [у спадок]; | И# нн7э, ї}лю, послyшай њправдaній и3 судHвъ, є3ли6ка ѓзъ ўчY вaсъ днeсь дёлати, да поживетE и3 ўмн0житесz, и3 вшeдше наслёдите зeмлю, ю4же гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ даeтъ вaмъ въ наслёдіе: |
|
2
|
2
|
| не додавайте до того, що Я заповідаю вам, і не вкорочуйте від того; зберігайте заповіді Господа, Бога нашого, які Я вам [сьогодні] заповідаю. | да не приложитE къ словеси2, є4же ѓзъ заповёдаю вaмъ, нижE да tи1мете t негw2: сохрани1те зaпwвэди гDа бGа нaшего, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь. |
|
3
|
3
|
| Очі ваші бачили [все], що зробив Господь [Бог наш] з Ваал-Фегором; усяку людину, яка пішла за Ваал-Фегором, знищив Господь, Бог твій, із середовища твого; | Џчи вaши ви1дэша вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь бGъ нaшъ веельфегHру: ћкw всsкъ человёкъ и4же и4де в8слёдъ веельфегHра, потреби2 є3го2 гDь бGъ нaшъ t вaсъ: |
|
4
|
4
|
| а ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі донині. | вh же, прилэжaщіи гDеви бGу вaшему, живетE вси2 до днeсь: |
|
5
|
5
|
| Ось, я навчив вас постанов і законів, як повелів мені Господь, Бог мій, щоб ви так чинили в тій землі, в яку ви вступаєте, щоб оволодіти нею; | ви1дите, показaхъ вaмъ њправд†ніz и3 суды2, ћкоже заповёда мнЁ гDь бGъ м0й сотвори1ти си1це на земли2, въ ню1же вы2 и4дете тaмw, наслёдити ю5: |
|
6
|
6
|
| отже, зберігайте і виконуйте їх, бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів, які, почувши про всі ці настанови, скажуть: тільки цей великий народ розумний. | и3 сохрани1те, и3 сотвори1те, ћкw сіS премyдрость вaша и3 смышлeніе пред8 всёми kзы6ки, є3ли1цы ѓще ўслhшатъ вс‰ њправд†ніz сі‰ и3 рекyтъ: сE, лю1діе премyдріи и3 ўмётєлны: kзhкъ вели1кій сeй. |
|
7
|
7
|
| Бо чи є який великий народ, до якого боги його були б такими близькими, як близький до нас Господь, Бог наш, коли тільки прикличемо Його? | Кjй бо kзhкъ тaкw вeлій, є3мyже є4сть б0гъ, приближazйсz є3мY, ћкw гDь бGъ нaшъ во всёхъ, въ ни1хже ѓще призовeмъ є3го2; |
|
8
|
8
|
| і чи є який великий народ, у якого були б такі справедливі постанови і закони, як весь закон цей, який я пропоную вам сьогодні? | и3 кjй kзhкъ вели1къ, є3мyже сyть њправд†ніz и3 суды2 пр†вы по всемY зак0ну семY, є3г0же ѓзъ даю2 пред8 вaми днeсь; |
|
9
|
9
|
| Тільки пильнуй і добре бережи душу твою, щоб тобі не забути тих діл, які бачили очі твої, і щоб вони не виходили з серця твого в усі дні життя твого; і передай це синам твоїм і синам синів твоїх, — | Вонми2 себЁ и3 снабди2 дyшу твою2 ѕэлw2, и3 не забyди всёхъ словeсъ, ±же ви1дэста џчи твои2, и3 да не tстyпzтъ t сeрдца твоегw2 вс‰ дни6 животA твоегw2: и3 да настaвиши сhны тво‰ и3 сhны сынHвъ твои1хъ, |
|
10
|
10
|
| про той день, коли ти стояв перед Господом, Богом твоїм, при Хориві, [в день зібрання,] і коли сказав Господь мені: збери до Мене народ, і Я сповіщу йому слова Мої, з яких вони навчаться боятися Мене в усі дні життя свого на землі і навчать синів своїх. | въ дeнь въ џньже стоsсте пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ въ хwри1вэ въ дeнь собрaніz, є3гдA речE гDь ко мнЁ: собери2 ко мнЁ лю1ди, и3 да слhшатъ словесA мо‰, да научaтсz боsтисz менє2 вс‰ дни6, въ нsже сjи живyтъ на земли2, и3 сhны сво‰ да научaтъ. |
|
11
|
11
|
| Ви наблизилися і стали під горою, і гора горіла вогнем до самих небес, і були темрява, хмара і морок. | И# пріид0сте, и3 стaсте под8 гор0ю: и3 горA горsше nгнeмъ дaже до небесE, тмA, мрaкъ, и3 ви1хръ. |
|
12
|
12
|
| І говорив Господь Бог до вас [на горі] з середовища полум’я; глас слів [Його] ви чули, але образа не бачили, а тільки глас; | И# гlа гDь къ вaмъ на горЁ и3з8 среды2 nгнS: глaсъ словeсъ є3гw2 вы2 слhшасте, и3 w4браза не ви1дэсте, т0кмw глaсъ: |
|
13
|
13
|
| і оголосив Він вам завіт Свій, який повелів вам виконувати, десятислів’я, і написав його на двох кам’яних скрижалях; | и3 возвэсти2 вaмъ завётъ св0й, є3г0же заповёда вaмъ твори1ти, дeсzть словeсъ, и3 написA | на двои1хъ скрижaлехъ кaменныхъ: |
|
14
|
14
|
| і повелів мені Господь у той час навчити вас постанов і законів, щоб ви виконували їх у тій землі, в яку ви входите, щоб оволодіти нею. | и3 мнЁ заповёда гDь во врeмz џно, научи1ти вaсъ њправдaніємъ и3 судaмъ, твори1ти вaмъ | на земли2, въ ню1же вы2 вх0дите тaмw наслёдити ю5. |
|
15
|
15
|
| Твердо дотримуйте в душах ваших, що ви не бачили ніякого образа в той день, коли промовляв до вас Господь на [горі] Хориві з середовища вогню, | И# снабди1те дyшы сво‰ ѕэлw2, ћкw не ви1дэсте всsкагw под0біz въ дeнь, въ џньже гlа гDь къ вaмъ въ горЁ хwри1вэ и3з8 среды2 nгнS: |
|
16
|
16
|
| щоб ви не розбестилися і не зробили собі статуй, зображень якого-небудь кумира, що представляють чоловіка або жінку, | не беззак0ннуйте, и3 не сотвори1те себЁ сами6мъ под0біz вazнна, всsкагw w4браза под0біz мyжеска п0ла и3ли2 жeнска: |
|
17
|
17
|
| зображення якої-небудь худоби, що на землі, зображення якого-небудь птаха крилатого, який літає під небесами, | и3 под0біz всsкагw скотA, и4же є4сть на земли2, под0біz всsкіz пти1цы пернaтыz, под8 небесeмъ парsщіz: |
|
18
|
18
|
| зображення якого-небудь [гада,] що плазує по землі, зображення якої-небудь риби, що у водах нижче землі; | под0біz всsкагw гaда, и4же плёжетъ по земли2: под0біz всsкіz рhбы, є3ли6ки сyть въ водaхъ под8 землeю: |
|
19
|
19
|
| і щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зірки [й] усе воїнство небесне, не спокусився і не поклонився їм і не служив їм, оскільки Господь, Бог твій, віддав їх усім народам під усім небом. | да не когдA воззрёвъ на нeбо и3 ви1дэвъ с0лнце и3 лунY и3 ѕвёзды, и3 всю2 красотY небeсную, прельсти1всz поклони1шисz и5мъ и3 послyжиши и5мъ, ±же раздэли2 гDь бGъ тв0й всBмъ kзhкwмъ, и5же под8 небесeмъ. |
|
20
|
20
|
| А вас узяв Господь [Бог] і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу, як це нині видно. | Вaсъ же взS гDь бGъ и3 и3зведE вaсъ t пeщи желёзны и3з8 є3гЂпта, да бyдете є3мY лю1діе въ жрeбій, ћкоже въ днeшній дeнь. |
|
21
|
21
|
| І Господь [Бог] прогнівався на мене за вас, і клявся, що я не перейду за Йордан і не ввійду в ту добру землю, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ; | И# гDь бGъ разгнёвасz на мS њ словесёхъ вaшихъ, и3 клsтсz, да не прейдY їoрдaна сегw2 и3 да не вни1ду въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ наслёдіе: |
|
22
|
22
|
| я помру в цій землі, не перейшовши за Йордан, а ви перейдете й оволодієте тою доброю землею. | ѓзъ бо ўмрY въ сeй земли2, и3 не прейдY їoрдaна сегw2, вh же прeйдете и3 наслёдите зeмлю благyю сію2. |
|
23
|
23
|
| Бережіться, щоб не забули ви завіту Господа, Бога вашого, який Він склав з вами, і щоб не робити собі ідолів, які зображають що-небудь, як повелів тобі Господь, Бог твій; | Вонми1те вы2, да не когдA забyдете завёта гDа бGа вaшегw, є3г0же завэщA къ вaмъ, и3 да не сотворитE сaми себЁ и3звazнна под0біz всёхъ, ±же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й, |
|
24
|
24
|
| бо Господь, Бог твій, є вогонь, що поїдає, Бог ревнитель. | ћкw гDь бGъ тв0й џгнь потреблszй є4сть, бGъ ревни1тель. |
|
25
|
25
|
| Якщо ж народяться у тебе сини і сини у синів [твоїх], і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображає що-небудь, і зробите зло це перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його, | Ѓще же роди1ши сhны и3 сhны сынHвъ твои1хъ, и3 ўмeдлите на земли2, и3 возбеззак0ннуете, и3 сотворитE и3звazнно под0біе всsкагw, и3 сотворитE ѕл0е пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, є4же раздражи1ти є3го2, |
|
26
|
26
|
| то засвідчую вам сьогодні небом і землею, що незабаром втратите землю, для успадкування якої ви переходите за Йордан; не пробудете багато часу на ній, але загинете; | засвидётелствую вaмъ днeсь небесeмъ и3 землeю, ћкw пaгубою поги1бнете t земли2, на ню1же вы2 прех0дите чрез8 їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5: не пребyдете мн0гw днjй на нeй, но потреблeніемъ потребитeсz: |
|
27
|
27
|
| і розсіє вас Господь по [усіх] народах, і залишитеся в малому числі між народами, до яких відведе вас Господь; | и3 разсhплетъ вы2 гDь во всёхъ kзhцэхъ, и3 њстaнетесz мaли числ0мъ во kзhцэхъ, въ нsже введeтъ вы2 гDь тaмw, |
|
28
|
28
|
| і будете там служити [іншим] богам, зробленим руками людськими з дерева і каменю, які не бачать і не чують, і не їдять і не нюхають. | и3 послyжите тaмw богHмъ и3ны6мъ, дэлHмъ рyкъ человёческихъ, дрeву и3 кaменію, и5же не ќзрzтъ и3 не ўслhшатъ, ни kдsтъ, ни њбонsютъ: |
|
29
|
29
|
| Але коли ти шукатимеш там Господа, Бога твого, то знайдеш [Його], якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю. | и3 взhщете тaмw гDа бGа вaшего, и3 њбрsщете є3го2, є3гдA взhщете є3го2 t всегw2 вaшегw сeрдца и3 t всеS души2 вaшеz въ ск0рби вaшей. |
|
30
|
30
|
| Коли ти будеш у скорботі, і коли все це осягне тебе впродовж часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш гласу Його. | И# пости1гнутъ тS вс‰ сі‰ словесA въ послBднzz дни6, и3 њбрати1шисz къ гDеви бGу твоемY, и3 ўслhшиши глaсъ є3гw2, |
|
31
|
31
|
| Господь, Бог твій, є Бог [благий і] милосердий; Він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде завіту з батьками твоїми, який Він клятвою утвердив їм. | ћкw бGъ щeдръ и3 млcрдъ гDь бGъ тв0й, не њстaвитъ тебE, нижE потреби1тъ тебE, не забyдетъ завёта nтє1цъ твои1хъ, и4мже клsтсz и5мъ. |
|
32
|
32
|
| Бо запитай у часів минулих, що були раніше тебе, з того дня, в який створив Бог людину на землі, і від краю неба до краю неба: чи бувало що-небудь таке, як ця велика справа, або чи чули щось подібне до цього? | Вопроси1те днjй пeрвыхъ, бhвшихъ прeжде вaсъ, t днE въ џньже сотвори2 бGъ человёка на земли2, и3 t крaz небесE дaже до крaz небесE, ѓще бhсть по словеси2 вели1кому семY, ѓще слhшано бhсть сицево2: |
|
33
|
33
|
| чи чув [який] народ глас Бога [живого], Який говорить із середовища вогню, і залишився живим, як чув ти? | ѓще (кjй) kзhкъ слhша глaсъ бGа живaгw гlюща t среды2 nгнS, и4мже w4бразомъ слhшалъ є3си2 ты2, и3 жи1въ бhлъ є3си2: |
|
34
|
34
|
| або чи намагався який бог піти, взяти собі народ із середовища іншого народу покараннями, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою міцною, і силою великою, і великими жахами, як зробив для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми? | ѓще и3скуси2 бGъ вшeдъ взsти себЁ kзhкъ t среды2 kзhка и3скушeніемъ, и3 знaмєніи и3 чудесы2, и3 брaнію и3 рук0ю си1льною, и3 мhшцею выс0кою и3 видBніи вели1кими, по всемY є3ли1кw сотвори2 гDь бGъ нaшъ во є3гЂптэ пред8 тоб0ю зрsщимъ, |
|
35
|
35
|
| Тобі дано бачити це, щоб ти знав, що тільки Господь [Бог твій] є Бог, [і] немає іншого, крім Нього; | ћкw да разумёеши ты2, ћкw гDь бGъ тв0й сeй бGъ є4сть, и3 нёсть рaзвэ є3гw2. |
|
36
|
36
|
| з неба дав Він чути тобі глас Свій, щоб навчити тебе, і на землі показав тобі великий вогонь Свій, і ти чув слова Його із середовища вогню; | T нб7сE слhшанъ сотвори2 тебЁ глaсъ св0й, є4же научи1ти тS, и3 на земли2 показA тебЁ џгнь св0й вели1кій, и3 гlг0лы є3гw2 слhшалъ є3си2 и3з8 среды2 nгнS: |
|
37
|
37
|
| і тому що Він полюбив батьків твоїх і обрав [вас,] нащадків їхніх після них, то і вивів тебе Сам великою силою Своєю з Єгипту, | занeже возлюби2 nтцы2 тво‰, и3збрA сёмz и4хъ по ни1хъ вaсъ, и3 и3зведe тz сaмъ си1лою своeю вели1кою и3з8 є3гЂпта |
|
38
|
38
|
| щоб прогнати від лиця твого народи, які більші і сильніші за тебе, і ввести тебе і дати тобі землю їхню в наділ, як це нині видно. | потреби1ти kзhки вели6кіz и3 крэпчaйшыz тебє2 пред8 лицeмъ твои1мъ, ввести1 тz, дaти тебЁ зeмлю и4хъ въ наслёдіе, ћкоже и4маши днeсь. |
|
39
|
39
|
| Отже, знай нині і поклади на серце твоє, що Господь [Бог твій] є Бог на небі вгорі і на землі внизу, [і] немає ще [крім Нього]; | И# ўвёси днeсь, и3 њбрати1шисz ўм0мъ, ћкw гDь бGъ тв0й сeй бGъ на нб7си2 горЁ и3 на земли2 д0лу, и3 нёсть рaзвэ є3гw2, |
|
40
|
40
|
| і зберігай постанови Його і заповіді Його, які я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і щоб ти багато часу прожив на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі назавжди. | и3 да сохрани1ши зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, да блaго тебЁ бyдетъ и3 сынHмъ твои6мъ по тебЁ, ћкw да бyдете долголётни на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ вс‰ дни6. |
|
41
|
41
|
| Тоді відокремив Мойсей три міста по цей бік Йордану на схід сонця, | ТогдA tдэли2 мwmсeй три2 грaды њб8 nнY странY їoрдaна на вост0къ с0лнца, |
|
42
|
42
|
| щоб тікав туди убивця, який уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом його ні вчора, ні третього дня, і щоб, утікши в одне з цих міст, залишився живим: | є4же ўбэгaти тaмw ўбjйцэ, и4же ѓще ўбіeтъ бли1жнzго не вёдый, и3 сeй не ненави1дz є3го2 прeжде вчерA и3 трeтіzгw днE, и3 да вбёгнетъ во є3ди1нъ грaдъ t си1хъ и3 жи1въ бyдетъ: |
|
43
|
43
|
| Бецер у пустелі, на рівнині в коліні Рувимовому, і Рамоф у Галааді в коліні Гадовому, і Голан у Васані в коліні Манассіїному. | вос0ръ въ пустhни въ земли2 сeлнэй руви1му, и3 раммHfъ въ галаaдэ гaдду, и3 гаvлHнъ въ васaнэ манассjи. |
|
44
|
44
|
| Ось закон, який запропонував Мойсей синам Ізраїлевим; | Сeй зак0нъ, є3г0же предложи2 мwmсeй пред8 сы6ны ї}лтескими: |
|
45
|
45
|
| ось повеління, постанови й устави, які проголосив Мойсей синам Ізраїлевим [у пустелі], після виходу їх з Єгипту, | сі‰ свидBніz и3 њправд†ніz и3 суды2, є3ли6ка глаг0ла мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ въ пустhни, и3зшeдшымъ и5мъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, |
|
46
|
46
|
| за Йорданом, у долині навпроти Беф-Фегора, в землі Сигона, царя Аморрейського, що жив у Есевоні, якого подолав Мойсей із синами Ізраїлевими, після виходу їх з Єгипту. | њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, въ дeбри, бли1з8 д0му фогHрова, въ земли2 сиHна царS ґморрeйска, и4же живsше во є3севHнэ, є3г0же и3зби2 мwmсeй и3 сhнове ї}лєвы, и3зшeдшымъ и5мъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
|
47
|
47
|
| І оволоділи вони землею його і землею Ога, царя Васанського, двох царів аморрейських, що за Йорданом на схід сонця, | И# наслёдиша зeмлю є3гw2 и3 зeмлю w4га царS васaнска, двY царeй ґморрeйскихъ, и5же бsху њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна на вост0къ с0лнца, |
|
48
|
48
|
| починаючи від Ароера, що лежить на березі потоку Арнона, до гори Сиону, вона ж Ермон, | t ґрои1ра, и4же є4сть во ќстіи водотeчи ґрнHни и3 ў горы2 сіHна, ћже є4сть ґермHнъ, |
|
49
|
49
|
| і всією рівниною по цей бік Йордану на схід, до самого моря рівнини біля підошви Фасги. | всю2 ѓраву њб8 nнY странY їoрдaна, на вост0къ с0лнца под8 ґсидHfомъ тeсанымъ. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| І скликав Мойсей увесь Ізраїль і сказав їм: слухай, Ізраїлю, постанови і закони, які я проголошу сьогодні у вуха ваші, і вивчіть їх і намагайтеся виконувати їх. | И# призвA мwmсeй всего2 ї}лz и3 речE къ ни6мъ: слhши, ї}лю, њправд†ніz и3 суды2, є3ли6ка ѓзъ глаг0лю во ќшы вaши во днeшній дeнь, и3 научи1тесz и4хъ, и3 сохрани1те твори1ти |. |
|
2
|
2
|
| Господь, Бог наш, уклав з нами завіт на Хориві; | ГDь бGъ вaшъ завэщA вaмъ завётъ въ хwри1вэ: |
|
3
|
3
|
| не з батьками нашими уклав Господь завіт цей, але з нами, які тут сьогодні усі живі. | не nтцє1мъ вaшымъ завэщA гDь завётъ сeй, но т0кмw вaмъ: вh же здЁ вси2 жи1ви днeсь. |
|
4
|
4
|
| Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із середовища вогню; | Лицeмъ къ лицY гlа гDь къ вaмъ на горЁ и3з8 среды2 nгнS, |
|
5
|
5
|
| я ж стояв між Господом і між вами в той час, щоб переказувати вам слово Господа, бо ви боялися вогню і не піднімалися на гору. Він тоді сказав: | и3 ѓзъ стоsхъ междY гDемъ и3 вaми во врeмz џно возвэсти1ти вaмъ гlг0лы гDнz, ћкw ўбоsстесz t лицA nгнS и3 не взыд0сте на г0ру, гlz: |
|
6
|
6
|
| Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства; | ѓзъ є4смь гDь бGъ тв0й, и3зведhй тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, t д0му раб0ты: |
|
7
|
7
|
| нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм. | да не бyдутъ тебЁ б0зи и4ніи пред8 лицeмъ мои1мъ. |
|
8
|
8
|
| Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі, | Да не сотвори1ши себЁ кумjра, ни всsкагw под0біz, є3ли6ка на небеси2 горЁ, и3 є3ли6ка на земли2 ни1зу, и3 є3ли6ка въ водaхъ под8 землeю, |
|
9
|
9
|
| не поклоняйся їм і не служи їм; тому що Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене, | да не поклони1шисz и5мъ, нижE послyжиши и5мъ: ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ тв0й, бGъ ревни1въ, tдаsй грэхи2 nтцє1въ на ч†да до трeтіzгw и3 четвeртагw р0да ненави1дzщымъ менE, |
|
10
|
10
|
| і Той, що творить милість до тисячі родів тих, що люблять Мене і дотримують заповідей Моїх. | и3 творsй млcть въ тhсzщахъ лю1бzщымъ менE и3 хранsщымъ повелBніz мо‰. |
|
11
|
11
|
| Не вживай імені Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь [Бог твій] без покарання того, хто вживає ім’я Його марно. | Да не пріи1меши и4мене гDа бGа твоегw2 всyе: не њчи1ститъ бо гDь бGъ тв0й пріeмлющаго и4мz є3гw2 всyе. |
|
12
|
12
|
| Пильнуй день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій; | Снабди2 дeнь суббHтный свzти1ти є3го2, ћкоже заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й: |
|
13
|
13
|
| шість днів працюй і роби всякі діла твої, | шeсть днjй дёлай, и3 да сотвори1ши вс‰ дэлA тво‰, |
|
14
|
14
|
| а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму. Не роби [в ньому] ніякої справи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, який у тебе, щоб відпочив раб твій, і раба твоя [і осел твій,] як і ти; | въ дeнь же седмhй суббHта гDу бGу твоемY: да не сотвори1ши въ џнь всsкагw дёла, ты2 и3 сhнъ тв0й и3 дщeрь твоS, рaбъ тв0й и3 рабA твоS, в0лъ тв0й и3 nсeлъ тв0й и3 всsкъ ск0тъ тв0й, и3 пришлeцъ њбитazй ў тебє2, да почjетъ рaбъ тв0й и3 рабA твоS, и3 nсeлъ тв0й, ћкоже и3 ты2: |
|
15
|
15
|
| і пам’ятай, що [ти] був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і силою великою, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього [і свято зберігати його]. | и3 да помzнeши, ћкw (и3 ты2) рaбъ бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй и3 и3зведe тz гDь бGъ тв0й tтyду рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою: сегw2 рaди повелЁ тебЁ гDь бGъ тв0й, є4же храни1ти дeнь суббHтный и3 свzти1ти є3го2. |
|
16
|
16
|
| Шануй батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. | Чти2 nтцA твоего2 и3 мaтерь твою2, ћкоже заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й, да блaго ти2 бyдетъ и3 да долголётенъ бyдеши на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ. |
|
17
|
17
|
| Не вбивай. | Не ўбjй. |
|
18
|
18
|
| Не перелюбствуй. | Не прелюбодёйствуй. |
|
19
|
19
|
| Не кради. | Не ўкрaди. |
|
20
|
20
|
| Не лжесвідчи на ближнього твого. | Не послyшествуй на бли1жнzго твоего2 свидётелства л0жна. |
|
21
|
21
|
| Не бажай дружини ближнього твого і не бажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] ні всього, що є у ближнього твого. | Не пожелaй жены2 бли1жнzгw твоегw2, не пожелaй д0му бли1жнzгw твоегw2, ни селA є3гw2, ни рабA є3гw2, ни рабhни є3гw2, ни волA є3гw2, ни nслsте є3гw2, ни всsкагw скотA є3гw2, нижE всёхъ, є3ли6ка бли1жнzгw твоегw2 сyть. |
|
22
|
22
|
| Слова ці проголосив Господь до всього зібрання вашого на горі із середовища вогню, хмари і мороку [і бурі] гучноголосо, і більше не говорив, і написав їх на двох кам’яних скрижалях, і дав їх мені. | Сі‰ словесA гlа гDь ко всемY с0нму вaшему на горЁ и3з8 среды2 nгнS: тмA, мрaкъ, бyрz, глaсъ вели1къ, и3 не приложи2: и3 написA | на двои1хъ скрижaлехъ кaменныхъ, и3 дадE мнЁ. |
|
23
|
23
|
| І коли ви почули голос із середовища мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, усі начальники колін ваших і старійшини ваші, | И# бhсть ћкw ўслhшасте глaсъ и3з8 среды2 nгнS, и3 горA горsше nгнeмъ, и3 пріид0сте ко мнЁ вси2 нач†лницы племeнъ вaшихъ и3 старBйшины вaши, |
|
24
|
24
|
| і сказали: ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його ми чули із середовища вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з людиною, і вона залишається живою; | и3 рёсте: сE, показA нaмъ гDь бGъ нaшъ слaву свою2, и3 глaсъ є3гw2 слhшахомъ и3з8 среды2 nгнS: во днeшній дeнь ви1дэхомъ, ћкw возгlетъ бGъ человёку, и3 жи1въ бyдетъ: |
|
25
|
25
|
| але тепер для чого нам помирати? бо цей великий вогонь спалить нас; якщо ми ще почуємо глас Господа, Бога нашого, то помремо, | и3 нн7э да не и4змремъ, ћкw потреби1тъ нaсъ џгнь вели1кій сeй, ѓще приложи1мъ мы2 слhшати глaсъ гDа бGа нaшегw ктомY, и3 ќмремъ: |
|
26
|
26
|
| бо чи є яка плоть, яка чула б глас Бога живого, Який говорить із середовища вогню, як ми, і залишилася живою? | кaz бо пл0ть, ћже слhша глaсъ бGа жи1ва, гlюща и3з8 среды2 nгнS, ћкоже мы2, и3 живA бyдетъ; |
|
27
|
27
|
| приступи ти і слухай усе, що скаже [тобі] Господь, Бог наш, і ти переказуй нам усе, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати. | приступи2 ты2, и3 послyшай вс‰, є3ли6ка къ тебЁ речeтъ гDь бGъ нaшъ, и3 ты2 речeши къ нaмъ вс‰, є3ли6ка речeтъ гDь бGъ нaшъ къ тебЁ, и3 ўслhшимъ, и3 сотвори1мъ. |
|
28
|
28
|
| І Господь почув слова ваші, як ви розмовляли зі мною, і сказав мені Господь: чув Я слова народу цього, які вони говорили тобі; усе, що говорили вони, добре; | И# ўслhша гDь глaсъ словeсъ вaшихъ, глаг0лющымъ вaмъ ко мнЁ, и3 речE гDь ко мнЁ: слhшахъ глaсъ словeсъ людjй си1хъ, є3ли6ка глаг0лаша къ тебЁ: прaвw вс‰, є3ли6ка глаг0лаша: |
|
29
|
29
|
| о, якби серце їх було у них таке, щоб боятися Мене і дотримувати всіх заповідей Моїх у всі дні, щоб добре було їм і синам їхнім повік! | кто2 дaстъ є4же бhти тaкw сeрдцу и4хъ въ ни1хъ, ћкw боsтисz менє2 и3 храни1ти зaпwвэди мо‰ во вс‰ дни6, да блaго бyдетъ и5мъ и3 сынHмъ и4хъ во вёки; |
|
30
|
30
|
| піди, скажи їм: «поверніться в намети свої»; | грzди2, рцы2 и5мъ: возврати1тесz вы2 въ д0мы сво‰: |
|
31
|
31
|
| а ти залишся тут зі Мною, і Я проголошу тобі всі заповіді і постанови і закони, яких ти повинен навчити їх, щоб вони [так] чинили на тій землі, яку Я даю їм у володіння. | тh же здЁ стaни со мн0ю, и3 возгlю къ тебЁ вс‰ зaпwвэди и3 њправд†ніz и3 суды2, є3ли6кимъ научи1ши и5хъ: и3 да сотворsтъ си1це въ земли2, ю4же ѓзъ даю2 и5мъ въ жрeбій: |
|
32
|
32
|
| Дивіться, чиніть так, як повелів вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч; | и3 сохрани1те твори1ти, ћкоже заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й: не соврати1тесz ни на дeсно, ни на лёво, |
|
33
|
33
|
| ходіть тією дорогою, якою повелів вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живими, і добре було вам, і прожили багато часу на тій землі, яку одержите у володіння. | по всемY пути2, є3г0же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й ходи1ти въ нeмъ, да тS ўпок0итъ, и3 блaго тебЁ бyдетъ: и3 мнHги дни6 бyдете на земли2, ю4же наслёдите. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| Ось заповіді, постанови і закони, яких повелів Господь, Бог ваш, навчити вас, щоб ви чинили [так] у тій землі, в яку ви йдете, щоб оволодіти нею; | И# сі‰ зaпwвэди и3 њправд†ніz и3 суды2, є3ли6ка заповёда гDь бGъ вaшъ научи1ти вaсъ твори1ти тaкw на земли2, въ ню1же вы2 вх0дите тaмw, наслёдити ю5: |
|
2
|
2
|
| щоб ти боявся Господа, Бога твого, і всіх постанов Його і заповідей Його, які [сьогодні] заповідаю тобі, дотримував ти і сини твої і сини синів твоїх в усі дні життя твого, щоб продовжилися дні твої. | да боитeсz гDа бGа вaшегw, храни1ти вс‰ њправд†ніz є3гw2 и3 зaпwвэди є3гw2, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, ты2 и3 сhнове твои2, и3 сhны сынHвъ твои1хъ, во вс‰ дни6 животA твоегw2, да мнHги дни6 пребyдете. |
|
3
|
3
|
| Отже, слухай, Ізраїлю, і намагайся виконати це, щоб тобі добре було, і щоб ви дуже розмножилися, як Господь, Бог батьків твоїх, говорив тобі, [що Він дасть тобі] землю, де тече молоко і мед. [Це є постанови і закони, які заповів Господь Бог синам Ізраїлевим у пустелі, після виходу їх із землі Єгипетської.] | И# послyшай, ї}лю, и3 снабди2 твори1ти, да блaго ти2 бyдетъ, и3 да ўмн0житесz ѕэлw2, ћкоже гlа гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ, дaти тебЁ зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ. И# сі‰ њправд†ніz и3 суды2, є3ли6ка заповёда гDь (бGъ) сынHмъ ї}лєвымъ въ пустhни, и3зшeдшымъ и5мъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
|
4
|
4
|
| Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, Господь єдиний є; | Слhши, ї}лю: гDь бGъ нaшъ гDь є3ди1нъ є4сть. |
|
5
|
5
|
| і люби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю і всіма силами твоїми. | И# возлю1биши гDа бGа твоего2 t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS и3 t всеS си1лы твоеS. |
|
6
|
6
|
| І нехай будуть слова ці, які Я заповідаю тобі сьогодні, у серці твоєму [і в душі твоїй]; | И# да бyдутъ словесA сі‰, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, въ сeрдцы твоeмъ и3 въ души2 твоeй, |
|
7
|
7
|
| і навчай їх дітей твоїх і говори про них, сидячи в домі твоєму і йдучи дорогою, і лягаючи і встаючи; | и3 да накaжеши и4ми сhны тво‰, и3 да возглаг0леши њ ни1хъ сэдsй въ домY и3 и3дhй путeмъ, и3 лежA и3 востаS: |
|
8
|
8
|
| і нав’яжи їх в ознаку на руку твою, і нехай будуть вони пов’язкою над очима твоїми, | и3 навsжеши | въ знaменіе на рyку твою2, и3 да бyдутъ непоколeблєма пред8 nчи1ма твои1ма: |
|
9
|
9
|
| і напиши їх на одвірках дому твого і на воротах твоїх. | и3 да напи1шете | на прaзэхъ хрaминъ вaшихъ и3 врaтъ вaшихъ. |
|
10
|
10
|
| Коли ж введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, яку Він клявся батькам твоїм, Аврааму, Ісааку і Якову, дати тобі з великими і добрими містами, яких ти не будував, | И# бyдетъ є3гдA введeтъ тS гDь бGъ тв0й въ зeмлю, є4юже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, дaти тебЁ грaды вели6ки и3 дwбры2, и4хже не создaлъ є3си2, |
|
11
|
11
|
| і з домами, наповненими всяким добром, яких ти не наповнював, і з колодязями, висіченими з каменю, яких ти не висікав, з виноградниками і маслинами, яких ти не садив, і будеш їсти і насичуватися, | д0мы пHлны всsкихъ блaгъ, и4хже не нап0лнилъ є3си2, пот0ки и3скHпаны, и4хже не и3скопaлъ є3си2, віногрaды и3 м†слины, и4хже не насади1лъ є3си2: и3 kдhй и3 насhтивсz, |
|
12
|
12
|
| тоді бережися, щоб [не спокусилося серце твоє і] не забув ти Господа, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства. | вонми2 себЁ, да не разшири1тсz сeрдце твоE, да не забyдеши гDа бGа твоегw2, и3звeдшагw тебE и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, t д0му раб0ты. |
|
13
|
13
|
| Господа, Бога твого, бійся, і Йому [одному] служи, [і до Нього приліпись,] і Його ім’ям клянися. | ГDа бGа твоегw2 да ўбои1шисz, и3 томY є3ди1ному послyжиши, и3 къ немY прилэпи1шисz, и3 и4менемъ є3гw2 кленeшисz. |
|
14
|
14
|
| Не йдіть за іншими богами, богами тих народів, які будуть навколо вас; | Да не х0дите в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, богHвъ kзhческихъ, и5же w4крестъ вaсъ: |
|
15
|
15
|
| тому що Господь, Бог твій, Який посеред тебе, є Бог ревнитель; щоб не запалав гнів Господа, Бога твого, на тебе, і не знищив Він тебе з лиця землі. | ћкw бGъ ревни1въ гDь бGъ тв0й посредЁ тебє2: да не разгнёвавсz ћростію гDь бGъ тв0й на тS, потреби1тъ тS t лицA земли2. |
|
16
|
16
|
| Не спокушайте Господа, Бога вашого, як ви спокушали Його в Массі. | Да не и3скyсиши гDа бGа твоегw2, ћкоже и3скушaсте во и3скушeніи. |
|
17
|
17
|
| Твердо зберігайте заповіді Господа, Бога вашого, й устави Його і постанови, які Він заповів тобі; | ХранS да сохрани1ши зaпwвэди гDа бGа твоегw2, свидBніz є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка заповёда тебЁ: |
|
18
|
18
|
| і роби справедливе і добре перед очима Господа [Бога твого], щоб добре тобі було, і щоб ти ввійшов і оволодів доброю землею, яку Господь з клятвою обіцяв батькам твоїм, | и3 да сотвори1ши ўг0дное и3 благ0е пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, да блaго бyдетъ тебЁ, и3 вни1деши и3 наслёдиши зeмлю благyю, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ, |
|
19
|
19
|
| і щоб Він прогнав усіх ворогів твоїх від лиця твого, як говорив Господь. | tгнaти вс‰ враги2 тво‰ t лицA твоегw2, ћкоже гlа гDь. |
|
20
|
20
|
| Якщо запитає в тебе син твій у майбутній час, говорячи: «що означають ці устави, постанови і закони, які заповів вам Господь, Бог ваш?» | И# бyдетъ є3гдA вопр0ситъ тS сhнъ тв0й ќтрэ, глаг0лz: что2 сyть свидBніz и3 њправд†ніz и3 суды2, є3ли6ка заповёда гDь бGъ нaшъ нaмъ; |
|
21
|
21
|
| то скажи синові твоєму: «рабами були ми у фараона в Єгипті, але Господь [Бог] вивів нас з Єгипту рукою міцною [і силою великою], | и3 речeши сhну твоемY: раби2 бёхомъ фараHну въ земли2 є3гЂпетстэй, и3 и3зведE нaсъ гDь бGъ tтyду рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою: |
|
22
|
22
|
| і показав Господь [Бог] знамення і чудеса великі і кари над Єгиптом, над фараоном і над усім домом його [і над військом його] перед очима нашими; | и3 дадE гDь (бGъ) знaмєніz и3 чудесA вели6ка и3 ѕл† во є3гЂптэ на фараHна и3 на д0мъ є3гw2 и3 на си1лу є3гw2 пред8 нaми, |
|
23
|
23
|
| а нас вивів звідти [Господь, Бог наш,] щоб ввести нас і дати нам землю, яку [Господь, Бог наш,] клявся батькам нашим [дати нам]; | и3 нaсъ и3зведE гDь бGъ нaшъ tтyду, да введeтъ нaсъ дaти нaмъ зeмлю сію2, є4юже клsтсz гDь бGъ нaшъ nтцє1мъ нaшымъ, дaти ю5 нaмъ: |
|
24
|
24
|
| і заповів нам Господь виконувати всі постанови ці, щоб ми боялися Господа, Бога нашого, щоб добре було нам в усі дні, щоб зберегти наше життя, як і тепер; | и3 заповёда нaмъ гDь твори1ти вс‰ њправд†ніz сі‰, боsтисz гDа бGа нaшегw, да блaго бyдетъ нaмъ во вс‰ дни6, да живeмъ, ћкоже и3 днeсь, |
|
25
|
25
|
| і в цьому буде наша праведність, якщо ми будемо намагатися виконувати всі ці заповіді [закону] перед лицем Господа, Бога нашого, як Він заповів нам. | и3 млcрдіе бyдетъ нaмъ, ѓще сохрани1мъ твори1ти вс‰ зaпwвэди зак0на сегw2 пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ, ћкоже заповёда нaмъ. |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Коли введе тебе Господь, Бог твій, у землю, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, і прожене від лиця твого численні народи, хеттеїв, гергесеїв, хананеїв, ферезеїв, евеїв та ієвусеїв, сім народів, які численніші і сильніші за тебе, | И# бyдетъ є3гдA введeтъ тS гDь бGъ тв0й въ зeмлю, въ ню1же вх0диши тaмw наслёдити ю5, и3 и3зженeтъ kзhки вели6кіz и3 мнHгіz t лицA твоегw2, хеттeа и3 гергесeа, и3 ґморрeа и3 хананeа, и3 ферезeа и3 є3veа и3 їевусeа, сeдмь kзhкwвъ вели1кихъ и3 мн0гихъ, и3 крэпчaе вaсъ: |
|
2
|
2
|
| і видасть їх тобі Господь, Бог твій, і уразиш їх, тоді піддай їх закляттю, не вступай з ними в союз і не жалій їх; | и3 предaстъ и5хъ гDь бGъ тв0й въ рyцэ твои2, и3 и3збіeши |, пaгубою погуби1ши |, да не завэщaеши къ ни6мъ завёта, нижE да поми1луеши и4хъ, |
|
3
|
3
|
| і не вступай з ними у споріднення: дочки твоєї не віддавай за сина його, і дочки його не бери за сина твого; | нижE свaтовства сотвори1ши съ ни1ми: дщeри своеS не дaси сhну є3гw2, и3 дщeре є3гw2 да не п0ймеши сhну твоемY: |
|
4
|
4
|
| тому що вони відвернуть синів твоїх від Мене, щоб служити іншим богам, і тоді запалає на вас гнів Господа, і Він незабаром знищить тебе. | tврати1тъ бо сhна твоего2 t менє2, и3 послyжитъ богHмъ и3нBмъ: и3 разгнёваетсz гDь гнёвомъ на вы2, и3 потреби1тъ тS вск0рэ. |
|
5
|
5
|
| Але вчиніть з ними так: жертовники їх зруйнуйте, стовпи їх розтрощіть, і діброви їх вирубайте, й ідолів [богів] їх спаліть вогнем; | Но си1це да сотворитE и5мъ: трє1бища и4хъ разсhплете, и3 столпы2 и4хъ да сокрушитE, и3 дубр†вы и4хъ да посэчeте, и3 ва‰ніz богHвъ и4хъ да сожжeте nгнeмъ: |
|
6
|
6
|
| бо ти народ святий у Господа, Бога твого: тебе обрав Господь, Бог твій, щоб ти був власним Його народом з усіх народів, які на землі. | ћкw лю1ди свsти є3стE гDеви бGу вaшему: и3 вaсъ и3збрA гDь бGъ вaшъ, да бyдете є3мY лю1ди и3збрaнни пaче всёхъ kзhкwвъ, є3ли1цы на лицы2 земли2. |
|
7
|
7
|
| Не тому, щоб ви були найчисленнішими за всі народи, прийняв вас Господь і обрав вас, — бо ви нечисленніші за всі народи, — | Не ћкw мн0зи є3стE пaче всёхъ kзы6къ, предпріS вaсъ гDь и3 и3збрA вaсъ гDь, вh бо є3стE мeншіи t всёхъ kзhкwвъ: |
|
8
|
8
|
| але тому, що любить вас Господь, і для того, щоб зберегти клятву, якою Він клявся батькам вашим, вивів вас Господь рукою міцною [і силою великою] і звільнив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя Єгипетського. | но ћкw возлюби2 гDь вaсъ, и3 хранS клsтву, є4юже клsтсz nтцє1мъ вaшымъ, и3зведE гDь вaсъ рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою, и3 и3збaви тS t д0му раб0ты, t руки2 фараHна царS є3гЂпетска, |
|
9
|
9
|
| Отже, знай, що Господь, Бог твій, є Бог, Бог вірний, Який зберігає завіт [Свій] і милість до тих, що люблять Його і зберігають заповіді Його до тисячі родів, | и3 да ўвёси, ћкw гDь бGъ тв0й сeй бGъ: бGъ вёрный, хранsй завётъ св0й и3 млcть лю1бzщымъ є3го2 и3 хранsщымъ зaпwвэди є3гw2 въ тhсzщы родHвъ: |
|
10
|
10
|
| і відплачує ненависникам Його в особі їх, погублюючи їх; Він не забариться, ненависнику Його самому особисто віддасть. | и3 воздаsй ненави1дzщымъ є3го2 въ лицE потреби1ти |, и3 не ўмeдлитъ ненави1дzщымъ, въ лицE воздaстъ и5мъ. |
|
11
|
11
|
| Отже, дотримуй заповідей і постанов і законів, які сьогодні заповідаю тобі виконувати. | И# да сохрани1ши зaпwвэди и3 њправд†ніz и3 суды2 сі‰, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ твори1ти днeсь. |
|
12
|
12
|
| І якщо ви будете слухати закони ці і зберігати і виконувати їх, то Господь, Бог твій, буде зберігати завіт і милість до тебе, як Він клявся батькам твоїм, | И# бyдетъ є3гдA послyшаете вс‰ њправд†ніz сі‰, и3 сохранитE и3 сотворитE |, сохрани1тъ и3 гDь бGъ тв0й тебЁ завётъ и3 млcть, ћкоже клsтсz nтцє1мъ вaшымъ, |
|
13
|
13
|
| і полюбить тебе, і благословить тебе, і розмножить тебе, і благословить плід утроби твоєї і плід землі твоєї, і хліб твій, і вино твоє, і єлей твій, народжуване від великої худоби твоєї і від отари овець твоїх, на тій землі, яку Він клявся батькам твоїм дати тобі; | и3 возлю1битъ тS, и3 блгcви1тъ тS и3 ўмн0житъ тS, и3 блгcви1тъ пл0дъ чрeва твоегw2 и3 пл0дъ земли2 твоеS, пшени1цу твою2 и3 віно2 твоE и3 є3лeй тв0й, и3 стадA волHвъ твои1хъ и3 п†ствы nвeцъ твои1хъ на земли2, ю4же клsтсz гDь nтцє1мъ твои6мъ дaти тебЁ: |
|
14
|
14
|
| благословенний ти будеш більше за всі народи; не буде ні неплідного, ні неплідної, ні в тебе, ні в худобі твоїй; | и3 блгcвeнъ бyдеши пaче всёхъ kзы6къ и3 не бyдетъ въ вaсъ безчaдный, нижE непл0ды, и3 въ скотёхъ твои1хъ: |
|
15
|
15
|
| і віддалить від тебе Господь [Бог твій] усяку неміч, і ніяких лютих хвороб єгипетських, [які ти бачив і] які ти знаєш, не наведе на тебе, але наведе їх на всіх, що ненавидять тебе; | и3 tи1метъ гDь бGъ тв0й t тебє2 всsко разслаблeніе и3 всsку ћзю є3гЂпетскую ѕлyю, ±же ви1дэлъ є3си2 и3 є3ли6ка вёси: не возложи1тъ на тS, но возложи1тъ | на вс‰ ненави1дzщыz тебE: |
|
16
|
16
|
| і знищиш усі народи, які Господь, Бог твій, дає тобі: нехай не пощадить їх око твоє; і не служи богам їх, бо це тенети для тебе. | и3 ћсти бyдеши вс‰ кwрhсти kзhкwвъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ: да не пощади1тъ и4хъ џко твоE, и3 да не послyжиши богHмъ и4хъ, ћкw претыкaніе тебЁ є4сть сіE. |
|
17
|
17
|
| Якщо скажеш у серці твоєму: «народи ці численніші за мене; як я можу вигнати їх?» | Ѓще же речeши во ўмЁ твоeмъ: ћкw kзhкъ сeй мн0жае пaче менє2, кaкw возмогY ѓзъ потреби1ти |; |
|
18
|
18
|
| Не бійся їх, згадай те, що зробив Господь, Бог твій, з фараоном і всім Єгиптом, | не ўбои1шисz и4хъ: пaмzтію да помzнeши, є3ли6ка сотвори2 гDь бGъ тв0й фараHну и3 всBмъ є3гЂптzнwмъ, |
|
19
|
19
|
| ті великі випробування, які бачили очі твої, [великі] знамення, чудеса, і руку міцну і силу велику, з якими вивів тебе Господь, Бог твій; те саме зробить Господь, Бог твій, із усіма народами, яких ти боїшся; | и3скушє1ніz вели6каz, ±же ви1дэста џчи твои2, знaмєніz џна и3 чудесA вели6каz, рyку крёпкую и3 мhшцу выс0кую, ћкоже и3зведe тz гDь бGъ тв0й: тaкw сотвори1тъ гDь бGъ вaшъ всBмъ kзhкwмъ, и4хже ты2 бои1шисz t лицA и4хъ: |
|
20
|
20
|
| і шершнів нашле Господь, Бог твій, на них, доки не загинуть ті, що залишилися і сховалися від лиця твого; | и3 шє1ршни п0слетъ гDь бGъ тв0й на ни1хъ, д0ндеже потребsтсz њстaвшіисz и3 сокрhвшіисz t тебє2: |
|
21
|
21
|
| не страшися їх, бо Господь, Бог твій, з тобою, Бог великий і страшний. | не повреди1шисz t лицA и4хъ: ћкw гDь бGъ тв0й въ тебЁ, бGъ вели1кій и3 крёпкій: |
|
22
|
22
|
| І буде Господь, Бог твій, виганяти перед тобою народи ці мало-помалу; не можеш ти знищити їх швидко, щоб [земля не стала пустою і] не примножилися проти тебе польові звірі; | и3 погуби1тъ гDь бGъ тв0й kзhки сі‰ t лицA твоегw2, помaлу мaлу: не возм0жеши погуби1ти и5хъ вск0рэ, да не бyдетъ землS пустA, и3 ўмн0жатсz ѕвёріе ди1віи на тS: |
|
23
|
23
|
| але видасть їх тобі Господь, Бог твій, і приведе їх у велике сум’яття, так що вони загинуть; | и3 предaстъ и5хъ гDь бGъ тв0й въ рyцэ твои2, и3 погуби1ши и5хъ погублeніемъ вели1кимъ, д0ндеже и3скоренитE и5хъ: |
|
24
|
24
|
| і видасть царів їх у руки твої, і ти знищиш ім’я їх з піднебесної: не устоїть ніхто проти тебе, доки не викоріниш їх. | и3 предaстъ цари6 и4хъ въ рyцэ твои2, и3 погубитE и4мz и4хъ t мёста џнагw: нижE є3ди1нъ постои1тъ пред8 лицeмъ твои1мъ, д0ндеже погуби1ши и5хъ. |
|
25
|
25
|
| Ідолів богів їх спаліть вогнем; не побажай взяти собі срібла або золота, що на них, щоб це не було для тебе тенетами, тому що це мерзотність для Господа, Бога твого; | Ва‰ніz богHвъ и4хъ да сожжетE nгнeмъ, да не пох0щеши злaта и3 сребрA взsти себЁ t ни1хъ, да не когдA согрэши1ши тогw2 рaди, ћкw мeрзость є4сть гDеви бGу твоемY: |
|
26
|
26
|
| і не внось мерзотність у дім твій, щоб не підпасти під закляття, як вона; відвертайся від цього і гребуй цим, бо це закляте. | и3 да не внесeши мeрзости въ св0й д0мъ, и3 пр0клzтъ бyдеши ћкоже сіS: ненавидёніемъ да возненави1диши, и3 њмерзёніемъ да њмерзи1ши, ћкw проклsтіе є4сть. |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Усі заповіді, які я заповідаю вам сьогодні, намагайтеся виконувати, щоб ви були живими і розмножилися, і пішли і заволоділи [доброю] землею, яку з клятвою обіцяв Господь [Бог] батькам вашим. | Вс‰ зaпwвэди, ±же ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь, снабди1те твори1ти, да живетE, и3 ўмн0житесz, и3 вни1дете, и3 наслёдите зeмлю благyю, є4юже клsтсz гDь бGъ nтцє1мъ вaшымъ. |
|
2
|
2
|
| І пам’ятай весь шлях, яким вів тебе Господь, Бог твій, по пустелі, ось уже сорок років, щоб смирити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш зберігати заповіді Його, чи ні; | И# да помzнeши вeсь пyть, и4мже проведE тебE гDь бGъ тв0й, сіE четыредесsтое лёто въ пустhни, да и3скyситъ тS и3 њѕл0битъ тS, и3 ўразумёютсz ±же въ сeрдцы твоeмъ, ѓще сохрани1ши зaпwвэди є3гw2 и3ли2 ни2. |
|
3
|
3
|
| Він смиряв тебе, морив тебе голодом і годував тебе манною, якої не знав ти і не знали батьки твої, щоб показати тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але всяким [словом], яке виходить з вуст Господа, живе людина; | И# њѕл0би тS, и3 глaдомъ замори1 тz, и3 напитa тz мaнною, є3sже ты2 не ўвёдэлъ є3си2, ни nтцы2 твои2: да возвэсти1тъ тебЁ, ћкw не њ хлёбэ є3ди1нэмъ жи1въ бyдетъ человёкъ, но њ всsкомъ словеси2 и3сходsщемъ и3з8 ќстъ б9іихъ жи1въ бyдетъ человёкъ. |
|
4
|
4
|
| одяг твій не старів на тобі, і нога твоя не пухла, ось уже сорок років. | Ри6зы тво‰ не њбетшaша на тебЁ: н0зэ твои2 не kзви1шасz, сE, четhредесzть лётъ. |
|
5
|
5
|
| І знай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, учить тебе, як людина учить сина свого. | И# ўразумёеши сeрдцемъ твои1мъ, ћкw и4мже w4бразомъ ѓще кjй человёкъ накaжетъ сhна своего2, тaкw гDь бGъ тв0й накaжетъ тS. |
|
6
|
6
|
| Отже, зберігай заповіді Господа, Бога твого, ходячи путями Його і бійся Його. | И# сохрани1ши зaпwвэди гDа бGа твоегw2 ходи1ти въ путeхъ є3гw2 и3 боsтисz є3гw2. |
|
7
|
7
|
| Бо Господь, Бог твій, веде тебе в землю добру, у землю, де потоки вод, джерела й озера виходять з долин і гір, | ГDь бо бGъ тв0й введeтъ тS въ зeмлю благyю и3 мн0гу, и3дёже водотє1чи вHдныz и3 и3ст0чники бeздны и3сходsщыz по полsмъ и3 горaмъ, |
|
8
|
8
|
| у землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, у землю, де оливкові дерева і мед, | въ зeмлю пшени1цы и3 kчмeнz, (и3дёже) віногрaди, смHкви и3 щипцы2, въ зeмлю мaсличіz є3лeа и3 мeда: |
|
9
|
9
|
| у землю, у якій без убогости будеш їсти хліб твій і ні у чому не будеш мати нестачі, у землю, в якій камені — залізо, і з гір якої будеш висікати мідь. | въ зeмлю на нeйже не съ нищет0ю снёси хлёбъ тв0й, и3 ничесогw2 вострeбуеши на нeй: въ зeмлю въ нeйже кaменіе желёзно, и3 t г0ръ є3S и3скопaеши мёдь: |
|
10
|
10
|
| І коли будеш їсти і насичуватися, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, яку Він дав тобі. | и3 ћсти бyдеши, и3 насhтишисz, и3 благослови1ши гDа бGа твоего2 на земли2 блaзэй, ю4же дадE тебЁ. |
|
11
|
11
|
| Бережися, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючи заповідей Його, і законів Його, і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі. | Вонми2 себЁ, не забyди гDа бGа твоегw2, є4же не сохрани1ти зaпwвэди є3гw2 и3 судбы6 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь: |
|
12
|
12
|
| Коли будеш їсти і насичуватися, і побудуєш гарні доми і будеш жити [в них], | да не когдA kдhй и3 насhтивсz, и3 д0мы добры6 согради1въ и3 всели1всz въ нS, |
|
13
|
13
|
| і коли буде в тебе багато великої і дрібної худоби, і буде багато срібла і золота, і всього в тебе буде багато, — | и3 волHмъ твои6мъ и3 nвцaмъ твои6мъ ўмн0жившымсz тебЁ, сребрY и3 злaту ўмн0жившымсz тебЁ, и3 всBмъ, є3ли6ка тебЁ бyдутъ, ўмн0жившымсz тебЁ, |
|
14
|
14
|
| то дивися, щоб не стало гордовитим серце твоє і не забув ти Господа, Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства; | вознесeшисz сeрдцемъ твои1мъ, и3 забyдеши гDа бGа твоего2, и3звeдшаго тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты: |
|
15
|
15
|
| Який провів тебе по пустелі великій і страшній, де змії, василіски, скорпіони і місця сухі, на яких немає води; Який виточив для тебе [джерело] води зі скелі гранітної, | провeдшаго тS сквозЁ пустhню вели1кую и3 стрaшную џну, въ нeйже ѕміи6 ўгрызaющыz, и3 скорп‡и, и3 жaжда, въ нeйже не бsше воды2: и3звeдшаго тебЁ и3з8 кaмене несэк0ма и3ст0чникъ воднhй: |
|
16
|
16
|
| насичував тебе в пустелі манною, якої [не знав ти і] не знали батьки твої, щоб смирити тебе і випробувати тебе, щоб з часом зробити тобі добро, | питaвшаго тS мaнною въ пустhни, є3sже не вёдэлъ є3си2 ты2, нижE вёдzху nтцы2 твои2, да њѕл0битъ тS и3 да и3скyситъ тS, и3 блaго тебЁ сотвори1тъ на послёдокъ тв0й: |
|
17
|
17
|
| і щоб ти не сказав у серці твоєму: «моя сила і міць руки моєї придбали мені багатство це», | да не речeши въ сeрдцы твоeмъ: крёпость моS и3 си1ла руки2 моеS сотвори2 мнЁ си1лу вели1кую сію2, |
|
18
|
18
|
| але щоб пам’ятав Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати, як нині, завіт Свій, який Він клятвою утвердив батькам твоїм. | и3 помzнeши гDа бGа твоего2, ћкw т0й дадE тебЁ крёпость, є4же сотвори1ти си1лу, и3 да ўстaвитъ завётъ св0й, и4мже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ, ћкоже днeсь. |
|
19
|
19
|
| Якщо ж ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш услід богів інших, і будеш служити їм і поклонятися їм, то свідчу вам сьогодні [небом і землею], що ви загинете; | И# бyдетъ ѓще забвeніемъ забyдеши гDа бGа твоего2, и3 п0йдеши в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, и3 послyжиши и5мъ, и3 поклони1шисz и5мъ, засвидётелствую вaмъ днeсь небесeмъ и3 землeю, ћкw пaгубою поги1бнете: |
|
20
|
20
|
| як народи, які Господь [Бог] знищує від лиця вашого, так загинете і ви за те, що не послухаєте голосу Господа, Бога вашого. | ћкоже и3 пр0чіи kзhцы, ±же гDь бGъ погублsетъ t лицA вaшегw, тaкw поги1бнете, занeже не послyшасте глaса гDа бGа вaшегw. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Слухай, Ізраїлю: ти тепер ідеш за Йордан, щоб піти оволодіти народами, більшими і сильнішими за тебе, містами великими, з укріпленнями до небес, | Слhши, ї}лю, ты2 прех0диши їoрдaнъ днeсь, вни1ти є4же наслёдити kзhки вели6кіz и3 крэпчaйшы пaче вaсъ, грaды вели6ки и3 њграждє1ны до небесE, |
|
2
|
2
|
| народом [великим,] численним і високорослим, синами Енаковими, про яких ти знаєш і чув: «хто устоїть проти синів Енакових?» | лю1ди вели6ки и3 мнHги и3 предHлги, сhны є3нaкwвы, ±же ты2 вёси, и3 ты2 слhшалъ є3си2: кто2 проти1ву стaнетъ сынHмъ є3нaкwвымъ; |
|
3
|
3
|
| Знай же нині, що Господь, Бог твій, іде перед тобою, як вогонь, що поїдає; Він буде знищувати їх і поборювати їх перед тобою, і ти проженеш їх, і погубиш їх скоро, як говорив тобі Господь. | И# ўвёси днeсь, ћкw гDь бGъ тв0й сeй пред8и1детъ пред8 лицeмъ твои1мъ: џгнь попалszй є4сть: сeй потреби1тъ |, и3 сeй tврати1тъ | t лицA твоегw2, и3 потреби1тъ | вск0рэ, ћкоже речE тебЁ гDь. |
|
4
|
4
|
| Коли буде виганяти їх Господь, Бог твій, від лиця твого, не говори в серці твоєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти цією [доброю] землею, і що за нечестя народів цих Господь виганяє їх від лиця твого; | Не рцы2 въ сeрдцы твоeмъ, є3гдA потреби1тъ гDь бGъ тв0й kзhки сі‰ пред8 лицeмъ твои1мъ, глаг0лz: прaвдъ рaди мои1хъ введe мz гDь наслёдити зeмлю благyю сію2: |
|
5
|
5
|
| не за праведність твою і не за правоту серця твого йдеш ти успадковувати землю їх, але за нечестя [і беззаконня] народів цих Господь, Бог твій, виганяє їх від лиця твого, і щоб виконати слово, яким клявся Господь батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову; | не рaди прaвды твоеS, нижE препод0біz рaди сeрдца твоегw2 ты2 вх0диши наслёдити зeмлю и4хъ, но нечeстіz рaди и3 беззак0ніz kзhкwвъ си1хъ гDь t лицA твоегw2 потреби1тъ |, и3 да ўстaвитъ завётъ, и4мже клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву: |
|
6
|
6
|
| тому знай [нині], що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією доброю землею, бо ти народ жорстокосердий. | и3 да ўвёси днeсь, ћкw не рaди прaвды твоеS гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ зeмлю благyю сію2 наслёдити: ћкw лю1діе жестоковhйніи є3стE. |
|
7
|
7
|
| Пам’ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, у пустелі: від самого того дня, як вийшов ти з землі Єгипетської, і до самого приходу вашого на місце це ви противилися Господу. | П0мни, не забyди, коли1кw разгнёвасте гDа бGа своего2 въ пустhни: t негHже днE и3зыд0сте и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, дaже внид0сте въ мёсто сіE, не покарsющесz совершaсте ±же проти1ву гDа: |
|
8
|
8
|
| І при Хориві ви дратували Господа, і прогнівався на вас Господь, так що хотів знищити вас, | и3 въ хwри1вэ разгнёвасте гDа, и3 разгнёвасz гDь на вы2, потреби1ти вaсъ, |
|
9
|
9
|
| коли я зійшов на гору, щоб прийняти скрижалі кам’яні, скрижалі завіту, який уклав Господь з вами, і пробув на горі сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, | восходsщу мнЁ на г0ру, взsти скриж†ли кaмєнныz, скриж†ли завёта, ±же завэщA гDь къ вaмъ: и3 пребhхъ въ горЁ четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй: хлёба не kд0хъ и3 воды2 не пи1хъ. |
|
10
|
10
|
| і дав мені Господь дві скрижалі кам’яні, написані перстом Божим, а на них [написані були] усі слова, які виголосив вам Господь на горі із середовища вогню в день зібрання. | И# дадe ми гDь двЁ скриж†ли кaмєнны, напи6саны пeрстомъ б9іимъ, и3 на ни1хъ бsху напи6сана вс‰ словесA, ±же гlа гDь къ вaмъ въ горЁ и3з8 среды2 nгнS въ дeнь собрaніz: |
|
11
|
11
|
| Після закінчення ж сорока днів і сорока ночей дав мені Господь дві скрижалі кам’яні, скрижалі завіту, | и3 бhсть по четhредесzти днeхъ и3 по четhредесzти нощeхъ, дадe ми гDь двЁ скриж†ли кaмєнны, скриж†ли завёта, |
|
12
|
12
|
| і сказав мені Господь: встань, піди скоріше звідси, бо розбестився народ твій, який ти вивів з Єгипту; швидко ухилилися вони від путі, яку Я заповів їм; вони зробили собі відлитого ідола. | и3 речE гDь ко мнЁ: востaни и3 сни1ди ск0рw tсю1ду, ћкw беззак0нноваша лю1діе твои2, ±же и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетски: соступи1ша ск0рw съ пути2, є3г0же заповёдалъ є3си2 и5мъ, и3 сотвори1ша себЁ сліsніе. |
|
13
|
13
|
| І сказав мені Господь: [Я говорив тобі один і другий раз:] бачу Я народ цей, ось він народ жорстокосердий; | И# речE гDь ко мнЁ: гlахъ тебЁ є3ди1ною и3 двaжды, гlz: ви1дэхъ лю1ди сі‰, и3 сE, лю1діе жестоковhйніи сyть: |
|
14
|
14
|
| не утримуй Мене, і Я знищу їх, і зітру ім’я їх з піднебесної, а від тебе породжу народ, який буде [більшим,] сильнішим і численнішим за них. | њстaви мS, да потреблю2 |, и3 погублю2 и4мz и4хъ под8 небесeмъ, и3 сотворю1 тz въ kзhкъ вели1къ и3 крёпокъ и3 мн0гъ пaче си1хъ. |
|
15
|
15
|
| Я обернувся і пішов з гори, гора ж горіла вогнем; дві скрижалі завіту були в обох руках моїх; | И# возврати1всz снид0хъ съ горы2, и3 горA горsше nгнeмъ: и3 двЁ скриж†ли свидёній во nбою2 рукY моє1ю: |
|
16
|
16
|
| і бачив я, що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі відлитого тельця, швидко ухилилися від путі, якої [триматися] заповів вам Господь; | и3 ви1дэвъ, ћкw согрэши1сте пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, и3 сотвори1сте себЁ телцA сліsна, и3 соступи1сте съ пути2 ск0рw, є3г0же заповёда гDь вaмъ твори1ти, |
|
17
|
17
|
| і взяв я обидві скрижалі, і кинув їх з обох рук своїх, і розбив їх перед очима вашими. | и3 взeмъ џбэ скриж†ли, поверг0хъ | и3з8 рукY моє1ю и3 сокруши1хъ и5хъ пред8 вaми. |
|
18
|
18
|
| І [вдруге] упавши перед Господом, молився я, як раніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, зробивши зло в очах Господа [Бога вашого] і роздратувавши Його; | И# моли1хсz пред8 гDемъ втор0е, ћкоже и3 пeрвое, четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй, хлёба не kд0хъ и3 воды2 не пи1хъ, всёхъ рaди грэхHвъ вaшихъ, и4миже согрэши1сте, творsще ѕл0е пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, є4же разгнёвати є3го2: |
|
19
|
19
|
| бо я страшився гніву і лютости, якими Господь прогнівався на вас і хотів погубити вас. І послухав мене Господь і цього разу. | и3 боsзненъ бёхъ гнёва рaди и3 ћрости, ћкw разгнёвасz гDь на вы2, да потреби1тъ вaсъ: и3 послyша менE гDь и3 въ то2 врeмz. |
|
20
|
20
|
| І на Аарона дуже прогнівався Господь і хотів погубити його; але я молився й за Аарона в той час. | И# на ґарHна разгнёвасz гDь ѕэлw2, є4же погуби1ти є3го2: и3 моли1хсz и3 за ґарHна во врeмz џно. |
|
21
|
21
|
| Гріх же ваш, який ви зробили, — тельця я взяв, спалив його у вогні, розбив його і всього стер до того, що він став дрібним, як порох, і я кинув порох цей у потік, що тече з гори. | И# грёхъ вaшъ, є3г0же сотвори1сте, телцA, взsхъ є3го2 и3 сожг0хъ є3го2 на nгни2, и3 и3зби1хъ є3го2 и3 сотр0хъ є3го2 ѕэлw2, дaже бhсть др0бенъ, и3 бhсть ћкw прaхъ, и3 и3зсhпахъ прaхъ въ водотeчу сходsщую съ горы2. |
|
22
|
22
|
| І в Тавері, у Массі й у Киброт-Гаттааві ви роздратували Господа [Бога вашого]. | И# въ запалeніи, и3 во и3скушeніи, и3 во гробёхъ похотёніz разгнёвасте гDа бGа вaшего. |
|
23
|
23
|
| І коли посилав вас Господь з Кадес-Варні, говорячи: підіть, оволодійте землею, яку Я даю вам, — то ви стали проти повеління Господа Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухали голосу Його. | И# є3гдA послA вaсъ гDь t кaдисъ-варни2, гlz: взhдите и3 наслёдите зeмлю, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ: и3 сопроти1вистесz гlг0лу гDа бGа вaшегw, и3 не вёровасте є3мY, и3 не послyшасте глaса є3гw2: |
|
24
|
24
|
| Ви були непокірливі Господу з того самого дня, як я став знати вас. | и3 не покарsющесz бhсте гDу t днE, въ џньже познaсz вaмъ. |
|
25
|
25
|
| І впавши перед Господом, благав я сорок днів і сорок ночей, в які я молився, бо Господь хотів погубити вас; | И# моли1хсz пред8 гDемъ четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй, въ нsже моли1хсz: речe бо гDь погуби1ти вaсъ. |
|
26
|
26
|
| і молився я Господу і сказав: Владико Господи, [Царю богів,] не погубляй народу Твого і наділу Твого, який Ти визволив величчю [могутности] Твоєї, який вивів Ти з Єгипту рукою сильною [і силою Твоєю великою]; | И# моли1хсz бGу и3 рек0хъ: гDи, гDи цRю2 богHвъ, не погуби2 людjй твои1хъ и3 наслёдіz твоегw2, є4же и3збaвилъ є3си2 крёпостію твоeю вели1кою, ±же и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz крёпостію твоeю вели1кою и3 рук0ю си1льною и3 мhшцею твоeю выс0кою: |
|
27
|
27
|
| пом’яни рабів Твоїх, Авраама, Ісаака та Якова, [яким Ти клявся Собою]; не дивися на озлоблення народу цього і на нечестя його і на гріхи його, | помzни2 ґвраaма и3 їсаaка и3 їaкwва, рабы6 тво‰, и5мже клsлсz є3си2 соб0ю: не призирaй на жeстокость людjй си1хъ, и3 на нечeстіе и4хъ и3 на грэхи2 и4хъ: |
|
28
|
28
|
| щоб [ті, що живуть] у тій землі, звідки Ти вивів нас, не сказали: «Господь не міг ввести їх у землю, яку обіцяв їм, і, ненавидячи їх, вивів Він їх, щоб умертвити їх у пустелі». | да не когдA рекyтъ живyщіи на земли2, tню1дуже и3звeлъ є3си2 нaсъ, глаг0люще: не могjй гDь ввести2 и5хъ въ зeмлю, ю4же и5мъ њбэщA, и3 ненави1дz и5хъ гDь, и3зведE погуби1ти и5хъ въ пустhни: |
|
29
|
29
|
| А вони Твій народ і Твій наділ, який Ти вивів [із землі Єгипетської] силою Твоєю великою і могутністю Твоєю високою. | и3 сjи лю1діе твои2 и3 жрeбій тв0й, и5хже и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz крёпостію твоeю вели1кою и3 мhшцею твоeю выс0кою. |
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| У той час сказав мені Господь: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до перших, і піднімись до Мене на гору, і зроби собі дерев’яний ковчег; | Во џно врeмz речE гDь ко мнЁ: и3стеши2 себЁ двЁ скриж†ли кaмєнны ћкоже пє1рвыz, и3 взhди ко мнЁ на г0ру, и3 да сотвори1ши себЁ ковчeгъ древsнъ: |
|
2
|
2
|
| і Я напишу на скрижалях ті слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив; і поклади їх у ковчег. | и3 напишY на скрижaлехъ словесA, ±же бsху на скрижaлехъ пeрвыхъ, и5хже сокруши1лъ є3си2, и3 да вложи1ши | въ ковчeгъ. |
|
3
|
3
|
| І зробив я ковчег з дерева ситим, і витесав дві кам’яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору; і дві ці скрижалі були в руках моїх. | И# сотвори1хъ ковчeгъ t дрeвъ негнію1шихъ, и3 и3стесaхъ двЁ скриж†ли кaмєнны ћкоже и3 пє1рвыz, и3 взыд0хъ на г0ру: и3 џбэ скриж†ли во nбою2 рукY моє1ю: |
|
4
|
4
|
| І написав Він на скрижалях, як написано було раніше, ті десять слів, які оголосив вам Господь на горі із середовища вогню в день зібрання, і віддав їх Господь мені. | и3 написA на скрижaлехъ по писaнію пeрвому дeсzть словeсъ, ±же гlа гDь къ вaмъ на горЁ t среды2 nгнS, и3 дадE | гDь мнЁ. |
|
5
|
5
|
| І повернувся я, і зійшов з гори, і поклав скрижалі в ковчег, який я зробив, щоб вони були там, як повелів мені Господь. | И# њбрати1всz снид0хъ съ горы2, и3 вложи1хъ скриж†ли въ ковчeгъ, є3г0же сотвори1хъ: и3 бёста тY, ћкоже повелё ми гDь. |
|
6
|
6
|
| І сини Ізраїлеві рушили з Беероф-Бене-Яакана в Мозер; там помер Аарон і похований там, і став священиком замість нього син його Єлеазар. | И# сhнове ї}лєвы воздвиг0шасz t вирHfа сынHвъ їакjмлихъ въ місадaй: тaмw ќмре ґарHнъ, и3 погребeнъ бhсть тY, и3 бhсть жрeцъ є3леазaръ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. |
|
7
|
7
|
| Звідти рушили в Гудгод, з Гудгода в Іотвафу, у землю, де потоки вод. | Tтyду же воздвиг0шасz въ гадгaдъ, и3 t гадгaда до є3тавafа, земли2 водотeчи в0дъ. |
|
8
|
8
|
| У той час відокремив Господь коліно Левіїне, щоб носити ковчег завіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому [і молитися] і благословляти ім’ям Його, як це триває до цього дня; | Во џно врeмz tдэли2 гDь плeмz леvjино носи1ти ковчeгъ завёта гDнz, предстоsти пред8 гDемъ, служи1ти и3 моли1тисz и3 благословлsти њ и4мени є3гw2 до днeшнzгw днE: |
|
9
|
9
|
| тому у левита немає частини і наділу з братами його: Сам Господь є наділом його, як говорив йому Господь, Бог твій. | сегw2 рaди нёсть леvjтwмъ чaсти и3 жрeбіz въ брaтіи и4хъ: гDь сaмъ жрeбій и4хъ, ћкоже речE и5мъ. |
|
10
|
10
|
| І пробув я на горі, як і в попередні рази, сорок днів і сорок ночей; і послухав мене Господь і цього разу, [і] не побажав Господь погубити тебе; | И# ѓзъ стоsхъ на горЁ четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй, и3 послyша гDь менE и3 во врeмz сіE, и3 не восхотЁ гDь погуби1ти вaсъ. |
|
11
|
11
|
| і сказав мені Господь: встань, піди в путь перед народом [цим]; нехай вони підуть і оволодіють землею, яку Я клявся батькам їхнім дати їм. | И# речE гDь ко мнЁ: грzди2, воздви1гнисz пред8 людьми2 си1ми, и3 да вни1дутъ и3 наслёдzтъ зeмлю, є4юже клsхсz nтцє1мъ и4хъ, дaти ю5 и5мъ. |
|
12
|
12
|
| Отже, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того тільки, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма путями Його, і любив Його, і служив Господу, Богу твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї, | И# нн7э, ї}лю, что2 проси1тъ гDь бGъ тв0й ў тебє2, т0чію є4же боsтисz гDа бGа твоегw2 и3 ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2, и3 люби1ти є3го2 и3 служи1ти гDу бGу твоемY t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS, |
|
13
|
13
|
| щоб дотримував заповідей Господа [Бога твого] і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі було добре. | храни1ти зaпwвэди гDа бGа твоегw2 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, да блaго тебЁ бyдетъ; |
|
14
|
14
|
| Ось у Господа Бога Твого, небо і небеса небес, земля й усе, що на ній; | СE, гDа бGа твоегw2 нeбо и3 нeбо небесE, землS и3 вс‰ є3ли6ка сyть на нeй: |
|
15
|
15
|
| але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і обрав вас, сі?м’я їх після них, з усіх народів, як нині бачиш. | nбaче nтцы2 вaшы произв0ли гDь люби1ти и5хъ, и3 и3збрA сёмz и4хъ по ни1хъ, вaсъ, пaче всёхъ kзы6къ, въ дeнь сeй. |
|
16
|
16
|
| Отже, обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте надалі жорстокосердими, | И# њбрёжите жестокосeрдіе вaше, и3 вhи вaшеz не њжесточи1те ктомY: |
|
17
|
17
|
| бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Владика владик, Бог великий, сильний і страшний, Який не дивиться на особи і не бере дарів, | и4бо гDь бGъ вaшъ сeй бGъ богHвъ и3 гDь господeй, бGъ вели1кій и3 крёпкій и3 стрaшный, и4же не диви1тсz лицY, нижE взeмлетъ дaра: |
|
18
|
18
|
| Який дає суд сироті і вдові, і любить прибулого, і дає йому хліб і одяг. | творsй сyдъ пришeлцу и3 си1ру и3 вдови1цэ, и3 лю1битъ пришeлца дaти є3мY хлёбъ и3 ри1зу. |
|
19
|
19
|
| Любіть і ви прибульця, тому що самі були прибульцями в землі Єгипетській. | И# возлюби1те пришeлца: пришeлцы бо бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй. |
|
20
|
20
|
| Господа, Бога твого, бійся [і] Йому [одному] служи, і до Нього приліпись, і Його ім’ям клянися: | ГDа бGа твоегw2 да ўбои1шисz, и3 томY (*є3ди1ному) послyжиши, и3 къ немY прилэпи1шисz, и3 и4менемъ є3гw2 кленeшисz: |
|
21
|
21
|
| Він хвала твоя і Він Бог твій, Який зробив із тобою ті великі і страшні діла, які бачили очі твої; | т0й хвалA твоS и3 т0й бGъ тв0й, и4же сотвори2 тебЁ вели6каz и3 сл†внаz сі‰, ±же ви1дэсте џчи твои2: |
|
22
|
22
|
| у сімдесяти [п’ятьох] душах прийшли батьки твої в Єгипет, а нині Господь Бог твій, зробив тебе численним, як зірки небесні. | въ седми1десzтихъ и3 пzти2 душaхъ снид0ша nтцы2 твои2 во є3гЂпетъ: нн7э же сотвори1 тz гDь бGъ тв0й ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ. |
|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| Отже, люби Господа, Бога твого, і дотримуй, що повелено Ним дотримувати, і постанови Його і закони Його і заповіді Його в усі дні. | И# да возлю1биши гDа бGа твоего2, и3 сохрани1ши стражбы6 є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2 и3 зaпwвэди є3гw2 и3 суды2 є3гw2 во вс‰ дни6. |
|
2
|
2
|
| І згадайте нині, — бо я говорю не з синами вашими, які не знають і не бачили покарання Господа Бога вашого, — Його велич [і] Його міцну руку і велику силу Його, | И# ўвёсте днeсь, ћкw не ч†да в†ша, є3ли1цы не свёдэша, нижE ви1дэша наказaніz гDа бGа твоегw2 и3 вели1чества є3гw2, и3 руки2 си1льныz и3 мhшцы выс0кіz, |
|
3
|
3
|
| знамення Його і діла Його, які Він зробив серед Єгипту з фараоном, царем Єгипетським, і з усією землею його, | и3 знaменій є3гw2 и3 чудeсъ є3гw2, є3ли6ка сотвори2 посредЁ є3гЂпта фараHну царю2 є3гЂпетску и3 всeй земли2 є3гw2, |
|
4
|
4
|
| і що Він зробив з військом єгипетським, з конями його і колісницями його, яких Він потопив у водах Червоного моря, коли вони гналися за вами, — і погубив їх Господь [Бог] навіть до цього дня; | и3 є3ли6ка сотвори2 си1лэ є3гЂпетстэй: колєсни1цы и4хъ и3 к0ни и4хъ кaкw потопи2 водA м0рz чермнaгw, пред8 лицeмъ и4хъ, гонsщымъ и5мъ в8слёдъ вaсъ, и3 погуби2 и5хъ гDь бGъ до днeшнzгw днE: |
|
5
|
5
|
| і що Він робив для вас у пустелі, доки ви не дійшли до місця цього, | и3 є3ли6ка сотвори2 вaмъ въ пустhни, д0ндеже пріид0сте на мёсто сіE: |
|
6
|
6
|
| і що Він зробив з Дафаном і Авироном, синами Елиава, сина Рувимового, коли земля розверзла вуста свої і серед усього Ізраїля поглинула їх і сімейства їхні, і намети їхні, і все майно їхнє, що було в них; | и3 є3ли6ка сотвори2 даfaну и3 ґвірHну сынHмъ є3ліaва сhна руви1млz, ±же tвeрзши землS ўстA сво‰ пожрE и5хъ, и3 д0мы и4хъ, и3 кyщы и4хъ, и3 всE и4хъ и3мёніе съ ни1ми, среди2 всегw2 ї}лz: |
|
7
|
7
|
| бо очі ваші бачили усі великі діла Господа, які Він зробив. | ћкw џчи вaши ви1дэста вс‰ дэлA гDнz вели6каz, є3ли6ка сотвори2 въ вaсъ днeсь. |
|
8
|
8
|
| Отже, дотримуйте всіх заповідей [Його], які я заповідаю вам сьогодні, щоб ви [були живі,] зміцнилися і пішли й оволоділи землею, в яку ви переходите [за Йордан], щоб оволодіти нею; | И# сохрани1те вс‰ зaпwвэди є3гw2, є3ли6ки ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь, да живетE и3 ўмн0житесz, и3 вни1дете и3 наслёдите зeмлю, на ню1же вы2 прех0дите чрез8 їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5: |
|
9
|
9
|
| і щоб ви жили багато часу на тій землі, яку клявся Господь батькам вашим дати їм і сімені їхньому на землі, в якій тече молоко і мед. | да мнHги дни6 бyдете на земли2, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ дaти и5мъ и3 сёмени и4хъ по ни1хъ зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ. |
|
10
|
10
|
| Бо земля, у яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, не така, як земля Єгипетська, з якої вийшли ви, де ти, посіявши насіння твоє, поливав [її] за допомогою ніг твоїх, як оливковий сад; | Е$сть бо землS, на ню1же вы2 и4дете тaмw наслёдити ю5, не ћкw землS є3гЂпетска є4сть, tню1дуже и3зыд0сте, є3гдA сёютъ сёмz и3 напаsютъ ю5 ногaми свои1ми, ѓки вертогрaдъ зелeйный: |
|
11
|
11
|
| але земля, у яку ви переходите, щоб оволодіти нею, є земля з горами і долинами, і від дощу небесного напоюється водою, — | землs же, въ ню1же ты2 вх0диши тaмw наслёдити ю5, землS наг0рнаz и3 рaвнаz, t дождS небeснагw напаsетсz вод0ю: |
|
12
|
12
|
| земля, про яку Господь, Бог твій, піклується: очі Господа, Бога твого, безперестанно на ній, від початку року і до кінця року. | землS, на ню1же гDь бGъ тв0й присэщaетъ всегдA, џчи гDа бGа твоегw2 на нeй t начaла лёта и3 до концA лёта. |
|
13
|
13
|
| Якщо ви будете слухати заповіді Мої, які заповідаю вам сьогодні, любити Господа, Бога вашого, і служити Йому від усього серця вашого і від усієї душі вашої, | Ѓще же слyхомъ послyшаете всёхъ зaповэдій є3гw2, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, люби1ти гDа бGа твоего2 и3 служи1ти є3мY t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS, |
|
14
|
14
|
| то дам землі вашій дощ у свій час, ранній і пізній; і ти збереш хліб твій і вино твоє і єлей твій; | и3 дaстъ д0ждь земли2 твоeй во врeмz рaнный и3 п0здный, и3 соберeши жи6та тво‰ и3 віно2 твоE и3 є3лeй тв0й: |
|
15
|
15
|
| і дам траву на полі твоєму для худоби твоєї, і будеш їсти і насичуватися. | и3 дaстъ пи1щу на сeлэхъ скотHмъ твои6мъ. |
|
16
|
16
|
| Бережіться, щоб не спокусилося серце ваше, і ви не ухилилися і не стали служити іншим богам і не поклонилися їм; | И# kдhй и3 насhтивсz, внемли2 себЁ, да не разшири1тсz сeрдце твоE, и3 престyпите, и3 послyжите богHмъ и3ны6мъ, и3 поклонитeсz и5мъ: |
|
17
|
17
|
| і тоді запалає гнів Господа на вас, і закриє Він небо, і не буде дощу, і земля не принесе плодів своїх, і ви швидко загинете на добрій землі, яку Господь дає вам. | и3 ћростію разгнёваетсz гDь на вы2 и3 затвори1тъ нeбо, и3 не бyдетъ дождS, и3 землS не дaстъ плодA своегw2, и3 поги1бнете вск0рэ t земли2 благjz, ю4же гDь дадE вaмъ. |
|
18
|
18
|
| Отже, покладіть ці слова Мої в серце ваше й у душу вашу, і нав’яжіть їх як ознаку на руку свою, і нехай будуть вони пов’язкою над очима вашими; | И# вложи1те словесA сі‰ въ сердцA в†ша и3 въ дyшу вaшу, и3 наважи1те | въ знaменіе на рyку вaшу, и3 бyдутъ непоколєби1ма междY nчи1ма вaшима, |
|
19
|
19
|
| і навчайте їх синів своїх, говорячи про них, коли ти сидиш у домі твоєму, і коли йдеш дорогою, і коли лягаєш, і коли встаєш; | и3 научи1те си6мъ ч†да сво‰ глаг0лати сі‰, сэдsщу тебЁ въ домY и3 и3дyщу тебЁ въ пути2, и3 возлежaщу ти2 и3 востаю1щу ти2: |
|
20
|
20
|
| і напиши їх на одвірках дому твого і на воротах твоїх, | и3 напиши1те | на прaзэхъ домHвъ вaшихъ и3 врaтъ вaшихъ, |
|
21
|
21
|
| щоб стільки ж багато було днів ваших і днів дітей ваших на тій землі, яку Господь клявся дати батькам вашим, скільки днів небо буде над землею. | да ўмн0жатсz днjе вaши и3 дни6 сынHвъ вaшихъ на земли2, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ дaти и5мъ, ћкоже днjе нeба на земли2. |
|
22
|
22
|
| Бо якщо ви будете дотримувати всіх заповідей цих, які заповідаю вам виконувати, будете любити Господа, Бога вашого, ходити всіма путями Його і приліплюватися до Нього, | И# бyдетъ ѓще слyхомъ послyшаете всёхъ зaповэдій си1хъ, ±же ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь твори1ти, люби1ти гDа бGа вaшего и3 ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2 и3 прилэплsтисz къ немY, |
|
23
|
23
|
| то прожене Господь усі народи ці від лиця вашого, і ви оволодієте народами, які більші і сильніші за вас; | тогдA и3зженeтъ гDь вс‰ kзhки сі‰ t лицA вaшегw, и3 њдержитE kзhки вели6кіz и3 крBпкіz пaче вaсъ. |
|
24
|
24
|
| усяке місце, на яке ступить нога ваша, буде ваше; від пустелі й Ливану, від ріки, ріки Євфрату, навіть до моря західного будуть межі ваші; | Всsкое мёсто, на нeмже стaнетъ стопA н0гъ вaшихъ, вaмъ бyдетъ: t пустhни и3 ґнтілівaна, и3 t рэки2 вели1кіz є3vфрaта, и3 дaже до м0рz, є4же на зaпадэ, бyдутъ предёлы вaши: |
|
25
|
25
|
| ніхто не устоїть проти вас: Господь, Бог ваш, наведе страх і трепет перед вами на всяку землю, на яку ви ступите, як Він говорив вам. | никт0же противостaнетъ пред8 лицeмъ вaшимъ: и3 трeпетъ вaшъ и3 стрaхъ вaшъ возложи1тъ гDь бGъ вaшъ на лицE всеS земли2, на ню1же ѓще взhдете, ћкоже гlа гDь къ вaмъ. |
|
26
|
26
|
| Ось, я пропоную вам сьогодні благословення і прокляття: | СE, ѓзъ даю2 пред8 вaми днeсь блгcвeніе и3 клsтву: |
|
27
|
27
|
| благословення, якщо послухаєте заповідей Господа, Бога вашого, які я заповідаю вам сьогодні, | блгcвeніе, ѓще послyшаете зaповэдій гDа бGа вaшегw, є3ли6ки ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь: |
|
28
|
28
|
| а прокляття, якщо не послухаєте заповідей Господа, Бога вашого, і ухилитеся від путі, яку заповідаю вам сьогодні, і підете вслід богів інших, яких ви не знаєте. | и3 клsтву, ѓще не послyшаете зaповэдій гDа бGа вaшегw, є3ли6ки ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь, и3 совратитeсz съ пути2, є3г0же заповёдахъ вaмъ, и3дyще послужи1ти богHмъ и3ны6мъ, и4хже не вёсте. |
|
29
|
29
|
| Коли введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, у яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, тоді проголоси благословення на горі Гаризим, а прокляття на горі Гевал: | И# бyдетъ є3гдA введeтъ тебE гDь бGъ тв0й въ зeмлю, въ ню1же прех0диши тaмw наслёдити ю5, да дaси благословeніе на горЁ гарізjнъ и3 клsтву на горЁ гевaлъ: |
|
30
|
30
|
| ось вони за Йорданом, по дорозі до заходу сонця, у землі хананеїв, що живуть на рівнині, навпроти Галгала, біля діброви Море?. | не сe ли сі‰ сyть њб8 nнY странY їoрдaна, за путeмъ и4же на зaпадэ с0лнца, въ земли2 ханаaна њбитaющагw на зaпадэ с0лнца бли1з8 галгaла ў дyба выс0кагw; |
|
31
|
31
|
| Бо ви переходите Йордан, щоб оволодіти землею, яку Господь, Бог ваш, дає вам [у наділ назавжди], й оволодієте нею і будете жити на ній. | Вh бо прех0дите їoрдaнъ, вшeдше наслёдити зeмлю, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ въ жрeбій вс‰ дни6, и3 пріи1мете ю5, и3 вселитeсz въ ню2: |
|
32
|
32
|
| Отже, намагайтеся дотримувати всіх постанов і законів [Його], які пропоную я вам сьогодні. | и3 да сохранитE твори1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2 и3 суды2 є3гw2, ±же ѓзъ даю2 пред8 вaми днeсь. |
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| Ось постанови і закони, які ви повинні намагатися виконувати в землі, яку Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, в усі дні, в які ви будете жити на тій землі. | И# сі‰ зaпwвэди и3 суды2, ±же снабди1те твори1ти на земли2, ю4же гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ даeтъ вaмъ въ жрeбій во вс‰ дни6, въ нsже вы2 жи1ти бyдете на земли2: |
|
2
|
2
|
| Знищіть усі місця, де народи, якими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах і на пагорбах, і під усяким гіллястим деревом; | пaгубою погуби1те вс‰ мэстA, въ ни1хже служи1ша тaмw kзhцы богHмъ свои6мъ, ±же вы2 пріи1мете, на горaхъ выс0кихъ и3 холмёхъ и3 под8 дрeвомъ сэн0внымъ: |
|
3
|
3
|
| і зруйнуйте жертовники їх, і розтрощіть стовпи їх, і спаліть вогнем діброви їх, і розбийте статуї богів їх, і знищіть ім’я їх на місці тому. | и3 да раскопaете трє1бища и4хъ и3 сокрушитE столпы2 и4хъ, и3 дубр†вы и4хъ ссэчeте, и3 ваsніе богHвъ и4хъ сожжeте nгнeмъ, и3 погубитE и4мz и4хъ t мёста тогw2. |
|
4
|
4
|
| Не те повинні ви робити для Господа, Бога вашого; | Да не сотворитE тaкw гDу бGу вaшему, |
|
5
|
5
|
| але до місця, яке обере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших щоб перебувати імені Його, там, звертайтеся і туди приходьте, | т0кмw на мёстэ, и3дёже и3зберeтъ гDь бGъ вaшъ, во є3ди1нэмъ t племeнъ вaшихъ, нарещи2 и4мz є3гw2 тaмw и3 призвaти, и3 взhщете, и3 вни1дете тaмw: |
|
6
|
6
|
| і туди приносьте всепалення ваші, і жертви ваші, і десятини ваші, і возношення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, [і мирні жертви ваші,] і первістків великої худоби вашої і дрібної худоби вашої; | и3 принесeте тaмw всесожжє1ніz в†ша, и3 жє1ртвы вaшz, и3 начaтки вaши, и3 њбёты вaши, и3 вHльнаz в†ша, и3 и3сповBданіz в†ша, пeрвенцы волHвъ вaшихъ и3 nвeцъ вaшихъ, |
|
7
|
7
|
| і їжте там перед Господом, Богом вашим, і веселіться ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій. | и3 ћсти бyдете тaмw пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ и3 возвеселитeсz њ всёхъ, на нsже возложитE рyки вaшz вы2 и3 д0мове вaши, ћкоже тS блгcви1лъ є4сть гDь бGъ тв0й. |
|
8
|
8
|
| Там ви не повинні робити всього, як ми тепер тут робимо, кожен, що йому здається правильним; | Да не сотвори1те тaмw всёхъ, є3ли6ка вы2 творитE здЁ днeсь, кjйждо ўг0дное пред8 соб0ю: |
|
9
|
9
|
| бо ви нині ще не вступили в місце спокою і в наділ, який Господь, Бог твій, дає тобі. | не пріид0сте бо до нн7э въ пок0й и3 въ наслёдіе, є4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ. |
|
10
|
10
|
| Але коли перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь, Бог ваш, дає вам у наділ, і коли Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших, які оточують вас, і будете жити безпечно, | И# є3гдA прeйдете їoрдaнъ и3 вселитeсz на земли2, ю4же гDь бGъ вaшъ дaстъ въ наслёдіе вaмъ, и3 ўпок0итъ вaсъ t всёхъ вр†гъ вaшихъ, и5же w4крестъ вaсъ, и3 вселитeсz со ўтверждeніемъ: |
|
11
|
11
|
| тоді, яке місце обере Господь, Бог ваш, щоб перебувати імені Його там, туди приносьте все, що я заповідаю вам [сьогодні]: всепалення ваші і жертви ваші, десятини ваші і возношення рук ваших, і все, обране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господу [Богу вашому]; | и3 бyдетъ мёсто, є4же и3зберeтъ гDь бGъ вaшъ призвaти и4мz є3гw2 тaмw, тY принесeте вс‰, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь: всесожжє1ніz в†ша и3 жє1ртвы вaшz, и3 десzти6ны вaшz и3 начaтки рyкъ вaшихъ, и3 всsкъ и3збрaнъ дaръ вaшъ, є3ли6ка њбэщaете гDеви бGу вaшему: |
|
12
|
12
|
| і веселіться перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і рабині ваші, і левит, який посеред осель ваших, бо немає йому частини і наділу з вами. | и3 возвеселитeсz пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ вы2 и3 сhнове вaши и3 дщє1ри вaши, и3 рабы6 вaши и3 рабы6ни вaши, и3 леvjти, и5же ў врaтъ вaшихъ: ћкw нёсть и5мъ чaсти ни жрeбіz съ вaми. |
|
13
|
13
|
| Бережися приносити всепалення твої на всякому місці, яке ти побачиш; | Внемли2 себЁ, да не принесeши всесожжeній твои1хъ на всsкомъ мёстэ, є4же ѓще ќзриши, |
|
14
|
14
|
| але на тому тільки місці, яке обере Господь [Бог твій] в одному з колін твоїх, принось всепалення твої і роби усе, що заповідаю тобі [сьогодні]. | т0кмw на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й, въ є3ди1нэмъ t племeнъ твои1хъ, тaмw да принесeши всесожжє1ніz тво‰ и3 тaмw сотвори1ши вс‰, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь. |
|
15
|
15
|
| Втім, коли тільки побажає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м’ясо, яке Він дав тобі, у всіх оселях твоїх: нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну і як оленя; | Но т0кмw всёмъ желaніемъ души2 твоеS да пожрeши, и3 снёси мzсA по блгcвeнію гDа бGа твоегw2, є4же дадE тебЁ во всsкомъ грaдэ: нечи1стый при тебЁ и3 чи1стый вкyпэ да ћстъ |, ћкw сeрну, и3ли2 є3лє1нz. |
|
16
|
16
|
| тільки крови не їжте: на землю виливайте її, як воду. | Т0кмw кр0ве да не снёсте: на зeмлю проліeте ю5, ѓки в0ду. |
|
17
|
17
|
| Не можна тобі їсти в оселях твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, і всіх обітниць твоїх, які ти обіцяв, і добровільних приношень твоїх, і возношення рук твоїх; | Не возм0жеши ћсти въ градёхъ твои1хъ десzти1ны пшени1цы твоеS и3 вінA твоегw2 и3 є3лeа твоегw2, пeрвенцwвъ волHвъ твои1хъ и3 nвeцъ твои1хъ, и3 всёхъ њбётwвъ, є3ли6ки њбэщaете, и3 и3сповёданій вaшихъ, и3 начaткwвъ рyкъ вaшихъ: |
|
18
|
18
|
| але їж це [тільки] перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, — ти і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, [і прибулець,] який в оселях твоїх, і веселися перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми. | т0кмw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ да снёси | на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й себЁ, ты2 и3 сhнъ тв0й и3 дщeрь твоS, и3 рaбъ тв0й и3 рабA твоS, и3 леvjтъ, и3 пришлeцъ и4же во градёхъ твои1хъ, и3 возвесели1шисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ во всёхъ, на нsже возложи1ши рyку твою2. |
|
19
|
19
|
| Дивися, не залишай левита в усі дні, [в які будеш жити] на землі твоїй. | Внемли2 себЁ, да не њстaвиши леvjтина во всE врeмz, д0ндеже є3си2 жи1въ на земли2. |
|
20
|
20
|
| Коли розширить Господь, Бог твій, межі твої, як Він говорив тобі, і ти скажеш: «поїм я м’яса», тому що душа твоя побажає їсти м’яса, — тоді, за бажанням душі твоєї, їж м’ясо, | Ѓще же разшири1тъ гDь бGъ тв0й предёлы тво‰, ћкоже гlа тебЁ, и3 речeши: снёмъ мzсA, ѓще вожделёетъ душA твоS, ћкw ћсти мzсA, во всeмъ желaніи души2 твоеS да снёси мzсA. |
|
21
|
21
|
| Якщо далеко буде від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувати імені Його там, то заколюй з великої і дрібної худоби твоєї, яку дав тобі Господь [Бог твій], як я повелів тобі, і їж в оселях твоїх, за бажанням душі твоєї; | Ѓще же далeче tстои1тъ мёсто t тебє2, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw, и3 зак0леши t волHвъ твои1хъ и3 t nвeцъ твои1хъ, ±же дaстъ тебЁ бGъ тв0й, ћкоже заповёдахъ тебЁ, и3 снёси во градёхъ твои1хъ по желaнію души2 твоеS. |
|
22
|
22
|
| але їж їх так, як їдять сарну й оленя; нечистий як і чистий [у тебе] можуть їсти це; | Ћкоже ћстсz сeрна и3 є3лeнь, тaкw да снёси є5: нечи1стый при тебЁ, и3 чи1стый тaкожде да снёстъ. |
|
23
|
23
|
| тільки суворо стеж, щоб не їсти крови, тому що кров є душа: не їж душі разом з м’ясом; | Вонми2 крёпцэ, є4же не ћсти кр0ве: кр0вь бо є4сть душA є3гw2: да на снёстсz душA съ мsсы: |
|
24
|
24
|
| не їж її: виливай її на землю, як воду; | да не снёсте є3S, на зeмлю проліeте ю5 ѓки в0ду: |
|
25
|
25
|
| не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе [повік], якщо будеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого]. | да не снёси ю5, да блaго тебЁ бyдетъ и3 сынHмъ твои6мъ по тебЁ во вёки, ѓще сотвори1ши сE, є4же добро2 и3 ўг0дно є4сть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
26
|
26
|
| Тільки святині твої, які будуть у тебе, і обітниці твої принось, і приходь на те місце, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його]; | Рaзвэ с™†z тво‰, ±же ѓще бyдутъ тебЁ, и3 њбёты тво‰ взeмъ да пріи1деши на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й џное себЁ призвaти и4мz є3гw2 тaмw: |
|
27
|
27
|
| і звершуй всепалення твої, м’ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; але кров інших жертв твоїх повинна бути вилитою біля жертовника Господа, Бога твого, а м’ясо їж. | и3 сотвори1ши всесожжє1ніz тво‰: мzсA да вознесeши на nлтaрь гDа бGа твоегw2, кр0вь же жeртвъ твои1хъ да проліeши пред8 степє1ни nлтарS гDа бGа твоегw2, мzсa же да снёси. |
|
28
|
28
|
| Слухай і виконуй усі слова ці, які заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе повік, якщо будеш робити добре й угодне перед очима Господа, Бога твого. | Снабди2 и3 послyшай, и3 да сотвори1ши вс‰ словесA, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ, да блaго тебЁ бyдетъ и3 сынHмъ твои6мъ во вёки, ѓще сотвори1ши добро2 и3 ўг0дно пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
29
|
29
|
| Коли Господь, Бог твій, знищить від лиця твого народи, до яких ти йдеш, щоб взяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся в землі їх; | Ѓще же потреби1тъ гDь бGъ тв0й kзhки, въ нsже вх0диши ты2 тaмw, наслёдити зeмлю и4хъ, t лицA твоегw2, и3 пріи1меши ю5 въ наслёдіе, и3 всели1шисz въ земли2 и4хъ: |
|
30
|
30
|
| тоді стережися, щоб ти не потрапив у тенета, наслідуючи їх, після знищення їх від лиця твого, і не шукав богів їх, говорячи: «як служили народи ці богам своїм, так буду і я робити»; | внемли2 себЁ, да не взhщеши послёдовати и5мъ, по потреблeніи и4хъ t лицA твоегw2, не взыщи2 богHвъ и4хъ, глаг0лz: ћкоже творsтъ kзhцы сjи богHмъ свои6мъ, сотворю2 и3 ѓзъ: |
|
31
|
31
|
| не роби так Господу, Богу твоєму, бо все, чим гребує Господь, що ненавидить Він, вони роблять богам своїм: вони і синів своїх і дочок своїх спалюють на вогні богам своїм. | да не сотвори1ши гDу бGу твоемY тaкw: мeрзwстна бо гDеви, ±же возненави1дэ, сотвори1ша богHмъ свои6мъ, ћкw сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ жгyтъ nгнeмъ богHмъ свои6мъ. |
|
32
|
32
|
| Усе, що я заповідаю вам, намагайтеся виконати; не додавай до того і не віднімай від того. | Всsко сл0во, є4же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, сіE снабди2 твори1ти: да не приложи1ши къ семY, ни tи1меши t негw2. |
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
| Якщо постане серед тебе пророк, або сновидець, і покаже тобі знамення або чудо, | Ѓще же востaнетъ въ тебЁ прор0къ, и3ли2 ви1дzй с0ніе, и3 дaстъ тебЁ знaменіе и3ли2 чyдо, |
|
2
|
2
|
| і збудеться те знамення або чудо, про яке він говорив тобі, і скаже притому: «ходімо услід богів інших, яких ти не знаєш, і будемо служити їм», — | и3 пріи1детъ знaменіе и3ли2 чyдо, є4же речE къ тебЁ, глаг0лz: и4демъ да послyжимъ богHмъ и3ны6мъ, и4хже не вёсте: |
|
3
|
3
|
| то не слухай слів пророка цього, або сновидця цього; тому що через це спокушає вас Господь, Бог ваш, щоб довідатися, чи любите ви Господа, Бога вашого, від усього серця вашого і від усієї душі вашої; | да не послyшаете глагHлъ прор0ка тогw2, и3ли2 ви1дzщагw с0нъ т0й: ћкw и3скушaетъ гDь бGъ тв0й вaсъ, є4же ўвёдэти, ѓще лю1бите гDа бGа вaшего всёмъ сeрдцемъ вaшимъ и3 всeю душeю вaшею: |
|
4
|
4
|
| За Господом, Богом вашим, ходіть і Його бійтеся, заповідей Його дотримуйте і голосу Його слухайте, і Йому служіть, і до Нього приліплюйтеся; | в8слёдъ гDа бGа вaшегw ходи1те, и3 тогw2 б0йтесz, и3 зaпwвэди є3гw2 сохрани1те, и3 глaса є3гw2 послyшайте, и3 томY служи1те, и3 къ немY прилэпи1тесz: |
|
5
|
5
|
| а пророка того або сновидця того слід віддати на смерть за те, що він умовляв вас відступити від Господа, Бога вашого, Який вивів вас із землі Єгипетської і визволив тебе з дому рабства, бажаючи звести тебе з путі, якою заповів тобі йти Господь, Бог твій; і так знищ зло із середовища свого. | и3 прор0къ т0й и3ли2 ви1дzй с0нъ да ќмретъ: глаг0ла бо, є4же прельсти1ти тS t гDа бGа твоегw2 и3звeдшагw тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3збaвльшагw тS и3з8 раб0ты, є4же соврати1ти тS съ пути2, є3г0же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й ходи1ти по немY: и3 погуби1те сaми ѕл0е t вaсъ сами1хъ. |
|
6
|
6
|
| Якщо буде умовляти тебе таємно брат твій, [син батька твого або] син матері твоєї, або син твій, або дочка твоя, або дружина на лоні твоєму, або друг твій, який для тебе, як душа твоя, говорячи: «ходімо і будемо служити богам іншим, яких не знав ти і батьки твої», | Ѓще же пом0литъ тS брaтъ тв0й t nтцA твоегw2 и3ли2 t мaтере твоеS, и3ли2 сhнъ тв0й, и3ли2 дщeрь твоS, и3ли2 женA твоS ћже на л0нэ твоeмъ, и3ли2 дрyгъ тв0й, рaвенъ души2 твоeй, w4тай глаг0лz: и4демъ и3 послyжимъ богHмъ и3ны6мъ, и4хже не ви1дэлъ є3си2 ты2 и3 nтцы2 твои2, |
|
7
|
7
|
| богам тих народів, які навколо тебе, близьких до тебе або віддалених від тебе, від одного краю землі до іншого, — | t богHвъ kзhкwвъ, и5же w4крестъ вaсъ, бли1з8 сyщихъ тебЁ, и3ли2 дaльнихъ t тебє2, t концA земли2 до концA земли2, |
|
8
|
8
|
| то не погоджуйся з ним і не слухай його; і нехай не пощадить його око твоє, не шкодуй його і не прикривай його, | да не соизв0лиши є3мY и3 не послyшаеши є3гw2, и3 да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE, и3 не возлю1биши є3гw2, нижE прикрhеши є3го2: |
|
9
|
9
|
| але убий його; твоя рука раніше за всіх повинна бути на ньому, щоб убити його, а потім руки всього народу; | возвэщaz да возвэсти1ши њ нeмъ, и3 рукA твоS да бyдетъ на нeмъ въ пeрвыхъ ўби1ти є3го2, и3 рyки всёхъ людjй п0слэжде: |
|
10
|
10
|
| побий його камінням до смерти, бо він мав намір відвернути тебе від Господа, Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства; | и3 побію1тъ є3го2 кaменіемъ, и3 ќмретъ, ћкw взыскaлъ є4сть tврати1ти тебE t гDа бGа твоегw2, и3звeдшагw тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, t д0му раб0ты: |
|
11
|
11
|
| весь Ізраїль почує це й убоїться, і не стануть надалі робити серед тебе такого зла. | и3 вeсь ї}ль ўслhшавъ ўбои1тсz, и3 не приложи1тъ ктомY сотвори1ти по словеси2 семY ѕл0му є4же въ вaсъ. |
|
12
|
12
|
| Якщо почуєш про яке-небудь з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі для поселення, | Ѓще же ўслhшиши въ є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ, ±же гDь бGъ даeтъ тебЁ, всели1тисz тaмw, глаг0лющихъ: |
|
13
|
13
|
| що з’явилися в ньому нечестиві люди із середовища твого і спокусили жителів міста їхнього, говорячи: «ходімо і будемо служити богам іншим, яких ви не знали», — | и3зыд0ша м{жи беззак0нніи t вaсъ и3 tврати1ша вс‰ живyщыz во грaдэ и4хъ, глаг0люще: и4демъ, да послyжимъ богHмъ и3ны6мъ, и4хже не вёсте, |
|
14
|
14
|
| то ти розшукай, досліди і добре розпитай; і якщо це дійсно правда, що сталася мерзота ця серед тебе, | и3 да взhщеши и3 вопроси1ши и3 њбhщеши ѕэлw2, и3 сE, и4стинно сл0во ћвэ, сотвори1сz мeрзость сіS въ вaсъ: |
|
15
|
15
|
| урази жителів того міста вістрям меча, піддай прокляттю його й усе, що в ньому, і худобу його урази вістрям меча; | ўбивaz да ўбіeши вс‰ живyщыz во грaдэ џнэмъ ўбjйствомъ мечA, проклsтіемъ проклени1те є3го2, и3 вс‰ ±же въ нeмъ, |
|
16
|
16
|
| всю ж здобич його збери на середину площі його і спали вогнем місто і всю здобич його у всепалення Господу, Богу твоєму, і нехай буде він вічно в руїнах, не слід ніколи знову будувати його; | и3 вс‰ кwрhсти є3гw2 соберeши на расп{тіz є3гw2, и3 зажжeши грaдъ nгнeмъ, и3 вс‰ кwрhсти є3гw2 всенар0днw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и3 бyдетъ пyстъ во вёки, не возгради1тсz по сeмъ: |
|
17
|
17
|
| ніщо з заклятого нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернув Господь лють гніву Свого, і дав тобі милість і помилував тебе, і розмножив тебе, [як Він говорив тобі,] коли клявся батькам твоїм, | и3 да ничт0же прилэпи1тсz t проклsтіz руцЁ твоeй, да tврати1тсz бGъ t ћрости гнёва своегw2: и3 дaстъ тебЁ млcть и3 поми1луетъ тS, и3 ўмн0житъ тS, ћкоже гlа тебЁ, ћкоже клsтсz гDь nтцє1мъ твои6мъ, |
|
18
|
18
|
| якщо будеш слухати голосу Господа, Бога твого, дотримуючи всіх заповідей Його, які нині заповідаю тобі, роблячи [добре і] угодне перед очима Господа, Бога твого. | ѓще послyшаеши глaса гDа бGа твоегw2, є4же храни1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, твори1ти д0брое и3 ўг0дное пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| Ви сини Господа Бога вашого; не робіть нарізів на тілі вашому і не вистригайте волосся над очима вашими за померлим; | Сhнове є3стE гDа бGа вaшегw: да не нарёзуетесz и3 не возложи1те плёши междY nчи1ма вaшима над8 мeртвымъ: |
|
2
|
2
|
| бо ти народ святий у Господа Бога твого, і тебе обрав Господь, щоб ти був власним Його народом із усіх народів, які на землі. | ћкw лю1діе свsти є3стE гDеви бGу вaшему, и3 вaсъ и3збрA гDь бGъ вaшъ бhти вaмъ лю1демъ и3збр†ннымъ є3мY t всёхъ kзhкwвъ и5же на лицы2 земли2. |
|
3
|
3
|
| Не їж ніякої мерзоти. | Да не снёсте всsкіz мeрзости. |
|
4
|
4
|
| Ось худоба, яку вам можна їсти: воли, вівці, кози, | Сі‰ скоты2 kди1те: телцA t говsдъ и3 ѓгнца t nвeцъ и3 козлA t к0зъ: |
|
5
|
5
|
| олень і сарна, і буйвіл, і лань, і зубр, і антилопа, і жирафа. | є3лeнz и3 сeрну, и3 бyйвола и3 лaнz, и3 зyбрz и3 nнaгра и3 сайгaка. |
|
6
|
6
|
| Усяка худоба, у якої роздвоєні копита і на обох копитах глибокий розріз, і яка худоба жує жуйку, ту їжте; | Всsкъ ск0тъ на дв0е дэлS пaзнwкти, и3 копhто на дв0е копhтz, и3 tрыгaz жвaніе въ скотёхъ, да ћсте. |
|
7
|
7
|
| тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і мають роздвоєні копита з глибоким розрізом: верблюда, зайця і тушканчика, тому що, хоча вони жують жуйку, але копита в них не роздвоєні: нечисті вони для вас; | И# си1хъ да не снёсте t tрыгaющихъ жвaніе и3 t дэлsщихъ пaзнwкти на дв0е, но копhтъ не раздвоsющихъ: велблю1да и3 зazца и3 хірогрЂллz: ћкw tрыгaютъ жвaніе сjи, но копhтъ не раздвоsютъ, нечи6ста сі‰ вaмъ сyть. |
|
8
|
8
|
| і свині, тому що копита в неї роздвоєні, але не жує жуйки: нечиста вона для вас; не їжте м’яса їх, і до трупів їх не доторкайтеся. | И# свиніи2, ћкw на дв0е дэли1тъ пaзнwкти и3 кwпhта раздвоsетъ, и3 сіS жвaніz не tрыгaетъ, нечистA сіS вaмъ є4сть: t мsсъ и4хъ да не ћсте, и3 мертвечи1намъ и4хъ да не прикоснeтесz. |
|
9
|
9
|
| Із усіх тварин, що у воді, їжте усіх, у яких є пір’я і луска; | И# сі‰ да ћсте t всёхъ ±же въ водЁ: вс‰, и5мже сyть пeріе и3 чешуS, kди1те. |
|
10
|
10
|
| а всіх тих, у яких немає пір’я і луски, не їжте: нечисте це для вас. | И# всёхъ, и5мже нёсть пeріz, ни чешуи2, да не ћсте: нечи6ста сyть вaмъ. |
|
11
|
11
|
| Всякого птаха чистого їжте; | Всsку пти1цу чи1сту да ћсте. |
|
12
|
12
|
| але цих не слід вам їсти з них: орла, грифа і морського орла, | И# си1хъ да не ћсте t ни1хъ: |
|
13
|
13
|
| і шуліки, і сокола, і кречета з породою їх, | nрлA и3 грЂфа и3 nрлA морскaгw, |
|
14
|
14
|
| і всякого ворона з породою його, | и3 неsсыти и3 їктjна и3 под0бныхъ си6мъ: |
|
15
|
15
|
| і страуса, і сови, і чайки, і яструба з породою його, | и3 врaна и3 врабіS, и3 вhпелицы и3 сухолaплz, и3 ћстреба и3 под0бныхъ си6мъ: |
|
16
|
16
|
| і пугача, й ібіса, і лебедя, | и3 врaна нощнaгw и3 лили1ка и3 под0бныхъ си6мъ: |
|
17
|
17
|
| і пелікана, і сипа, і рибалки, | и3 є3рwдjа и3 лeбедz, и3 јвіна и3 катарaкта, и3 вд0да |
|
18
|
18
|
| і чаплі, і зуя з породою його, й удода, і нетопиря. | и3 нощнaгw нетопырS, и3 сычA и3 теслон0са, и3 харадрі0на и3 под0бныхъ си6мъ, и3 порфmріHна. |
|
19
|
19
|
| Усі крилаті плазуни нечисті для вас, не їжте [їх]. | Вс‰ гaды пти6чіz нечи6ста сyть вaмъ: да не ћсте t ни1хъ. |
|
20
|
20
|
| Усякого птаха чистого їжте. | Всsку пти1цу чи1сту да ћсте. |
|
21
|
21
|
| Не їжте ніякої мертвечини; іноземцеві, який трапиться в оселях твоїх, віддай її, він нехай їсть її, або продай йому, тому що ти народ святий у Господа Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його. | Всsкіz мертвечи1ны да не ћсте: присeлнику, и4же во градёхъ твои1хъ, да дaсте, и3 да ћстъ, и3ли2 да продaсте стрaннику: ћкw лю1діе свsти є3стE гDеви бGу вaшему. Да не свари1ши kгнsте во млецЁ мaтере є3гw2. |
|
22
|
22
|
| Відділяй десятину від усього врожаю насіння твого, що надходить з поля [твого] щорічно, | Десzти6ны да дaси t всегw2 плодA сёмене своегw2, пл0дъ ни1въ твои1хъ t г0да до г0да, |
|
23
|
23
|
| і їж перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Він, щоб перебувати імені Його там; [принось] десятину хліба твого, вина твого і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, щоб ти навчився боятися Господа, Бога твого, в усі дні. | и3 да снёси | пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ на мёстэ, и3дёже и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw: да принесeши десzти1ну пшени1цы твоеS и3 вінA твоегw2 и3 є3лeа твоегw2, и3 пeрвенцы волHвъ твои1хъ и3 nвeцъ твои1хъ, да научи1шисz боsтисz гDа бGа твоегw2 вс‰ дни6. |
|
24
|
24
|
| Якщо ж довгою буде для тебе дорога, так що ти не можеш нести цього, тому що далеко від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб покласти там ім’я Своє, і Господь, Бог твій, благословив тебе, | Ѓще же далeче бyдетъ пyть t тебє2 и3 не возм0жеши донести2 и5хъ, ћкw далeче мёсто t тебє2, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw, ћкw да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й: |
|
25
|
25
|
| то обміняй це на срібло і візьми срібло в руку твою і приходь на місце, яке обере Господь, Бог твій; | и3 продaси сіE на цэнЁ, и3 в0змеши сребро2 въ рyку твою2, и3 п0йдеши на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й, |
|
26
|
26
|
| і купуй на срібло це все, чого бажає душа твоя: волів, овець, вино, сикер і все, чого зажадає від тебе душа твоя; і їж там перед Господом, Богом твоїм, і веселися ти і родина твоя. | и3 дaси сребро2 за всE, на нeже пожелaетъ душA твоS, на волы2 и3 џвцы, и3ли2 на віно2, и3ли2 на сікeру, и3ли2 на всE, є3гHже желaетъ душA твоS, и3 да снёси тaмw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и3 возвесели1шисz ты2 и3 д0мъ тв0й. |
|
27
|
27
|
| І левита, який в оселях твоїх, не залиш, бо немає йому частини і наділу з тобою. | И# леvjтъ и4же во градёхъ твои1хъ, не њстaвиши є3гw2, ћкw нёсть є3мY чaсти ни жрeбіz съ тоб0ю: |
|
28
|
28
|
| Після того ж, як мине три роки, відділяй усі десятини здобутків твоїх у той рік і поклади [це] в оселях твоїх; | по трeхъ лётэхъ да и3знесeши всю2 десzти1ну жи6тъ твои1хъ въ лёто џно, да положи1ши ю5 во градёхъ твои1хъ: |
|
29
|
29
|
| і нехай прийде левит, бо йому немає частини і наділу з тобою, і прибулець, і сирота, і вдова, які знаходяться в оселях твоїх, і нехай їдять і насичуються, щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому ділі рук твоїх, яке ти будеш робити. | и3 пріи1детъ леvjтъ, ћкw нёсть є3мY чaсти ни жрeбіz съ тоб0ю, и3 пришлeцъ, и3 сиротA и3 вдовA, ±же во градёхъ твои1хъ, да kдsтъ и3 насhтzтсz: да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, ±же ѓще сотвори1ши. |
|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| У сьомий рік роби прощення. | Въ седм0е лёто да сотвори1ши tпущeніе. |
|
2
|
2
|
| Прощення ж полягає в тому, щоб усякий позикодавець, який дав у борг ближньому своєму, простив борг і не стягував із ближнього свого або з брата свого, бо проголошено прощення заради Господа [Бога твого]; | И# си1це зaповэдь tпущeніz: да њстaвиши вeсь д0лгъ тв0й, и4мже д0лженъ бли1жній тебЁ, и3 t брaта своегw2 не и3стsжеши, ћкw наречeсz tпущeніе гDу бGу твоемY. |
|
3
|
3
|
| з іноземця стягуй, а що буде твоє у брата твого, прости. | T чуждaгw да и3стsжеши, є3ли6ка сyть тво‰ ў негw2: брaту же твоемY tпущeніе да сотвори1ши д0лга твоегw2. |
|
4
|
4
|
| Хіба тільки не буде в тебе жебрака: бо благословить тебе Господь на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ, щоб ти взяв її у спадщину, | Ћкw не бyдетъ ў тебє2 недостaточенъ: сегw2 рaди словесE блгcвeніемъ блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й въ земли2, ю4же тебЁ гDь бGъ даeтъ во жрeбій пріsти ю5. |
|
5
|
5
|
| якщо тільки будеш слухати голосу Господа, Бога твого, і намагатися виконувати всі заповіді ці, які я сьогодні заповідаю тобі; | Ѓще же слyхомъ послyшаете глaса гDа бGа вaшегw храни1ти и3 твори1ти вс‰ зaпwвэди сі‰, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, ћкw гDь бGъ тв0й блгcви1лъ тS є4сть, ћкоже гlа тебЁ, |
|
6
|
6
|
| бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг; і володарювати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати. | и3 взаи1мъ дaси kзhкwмъ мнHгимъ, тh же не зaймеши, и3 њбладaти бyдеши ты2 kзы6ки мн0гими, тоб0ю же не воз8wбладaютъ. |
|
7
|
7
|
| Якщо ж буде в тебе убогий хто-небудь із братів твоїх, в одній із осель твоїх, на землі твоїй, яку Господь, Бог твій, дає тобі, то не озлоби серця твого і не стисни руки твоєї перед убогим братом твоїм, | Ѓще же брaтъ t брaтіи твоеS бyдетъ тебЁ недостaточенъ во є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ въ земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ, да не tврати1ши сeрдца твоегw2, нижE сожмeши руки2 твоеS пред8 брaтомъ твои1мъ трeбующимъ: |
|
8
|
8
|
| але відкрий йому руку твою і дай йому в борг, дивлячись за його нестатком, у чому він має потребу; | tверзaz да tвeрзеши рyку твою2 є3мY, и3 взаи1мъ да дaси є3мY, є3ли1кw пр0ситъ, и3 є3ли1кw є3мY не достaнетъ. |
|
9
|
9
|
| бережися, щоб не ввійшла в серце твоє беззаконна думка: «наближається сьомий рік, рік прощення», і щоб від того око твоє не зробилося немилостивим до убогого брата твого, і ти не відмовив йому; бо він заволає проти тебе до Господа, і буде на тобі [великий] гріх; | Внемли2 себЁ: да не бyдетъ сл0во тaйно въ сeрдцы твоeмъ беззак0ніz, глаг0лz: бли1з8 є4сть седм0е лёто, лёто tпущeніz, и3 возлукaвнуетъ џко твоE брaту твоемY трeбующему, и3 не дaси є3мY, и3 возопіeтъ на тS ко гDу, и3 бyдетъ тебЁ грёхъ вели1къ: |
|
10
|
10
|
| дай йому [і в борг дай йому, скільки він просить і скільки йому потрібно], і коли будеш давати йому, не повинно сумувати серце твоє, бо за те благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх ділах твоїх і в усьому, що буде робитися твоїми руками; | даsніемъ да дaси є3мY, и3 взаи1мъ да дaси є3мY, є3ли1кw воспр0ситъ, ћкоже трeбуетъ: и3 не њпечaлисz въ сeрдцы своeмъ, даю1щу ти2 є3мY, ћкw сегw2 рaди сл0ва блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, и3 во всeмъ, на нeже возложи1ши рyку твою2: |
|
11
|
11
|
| бо жебраки завжди будуть серед землі [твоєї]; тому я і повеліваю тобі: відкривай руку твою братові твоєму, бідному твоєму й убогому твоєму на землі твоїй. | и4бо не њскудёетъ недостaточный t земли2 твоеS, сегw2 рaди ѓзъ заповёдаю тебЁ твори1ти сл0во сіE, глаг0лz: tверзaz tвeрзи рyцэ твои2 брaту твоемY ни1щему и3 просsщему на земли2 твоeй. |
|
12
|
12
|
| Якщо продасться тобі брат твій, єврей, або єврейка, то шість років повинен він бути рабом твоїм, а в сьомий рік відпусти його від себе на волю; | Ѓще же продaстсz тебЁ брaтъ тв0й є3врeанинъ, и3ли2 є3врeанынz, да пораб0таетъ тебЁ шeсть лётъ, и3 въ седм0е да tпyстиши є3го2 своб0дна t себє2: |
|
13
|
13
|
| коли ж будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми руками, | є3гдa же пyстиши є3го2 своб0дна t себє2, да не tпyстиши є3го2 тщA: |
|
14
|
14
|
| але дай йому від стад твоїх, від току твого і від точила твого: дай йому, чим благословив тебе Господь, Бог твій: | напyтное є3мY да ўгот0виши t nвeцъ твои1хъ и3 t пшени1цы твоеS и3 t вінA твоегw2: ћкоже блгcви1 тz гDь бGъ тв0й, да дaси є3мY, |
|
15
|
15
|
| пам’ятай, що [і] ти був рабом у землі Єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій, тому я сьогодні і заповідаю тобі це. | и3 помzни2, ћкw рaбъ и3 ты2 бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй, и3 свободи1 тz гDь бGъ тв0й tтyду: сегw2 рaди ѓзъ заповёдаю тебЁ твори1ти сл0во сіE. |
|
16
|
16
|
| Якщо ж він скаже тобі: «не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій», тому що добре йому в тебе, | Ѓще же речeтъ къ тебЁ: не tидY t тебє2, ћкw возлюби1хъ тS и3 д0мъ тв0й, ћкw добро2 є3мY є4сть ў тебє2: |
|
17
|
17
|
| то візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учини і з рабою твоєю. | да в0змеши ши1ло, и3 проверти1ши є3мY ќхо пред8 двeрьми ў степeни, и3 бyдетъ ти2 рaбъ во вёки: и3 рабЁ твоeй сотвори1ши тaкожде. |
|
18
|
18
|
| Не вважай цього для себе тяжким, що ти повинен відпустити його від себе на волю, тому що він за шість років заробив тобі вдвічі проти платні найманця; і благословить тебе Господь, Бог твій, в усьому, що будеш робити. | Да не бyдетъ жeстоко пред8 тоб0ю, tпущaємымъ и5мъ t тебє2 свобHднымъ, понeже годовyю мздY наeмничу раб0та тебЁ шeсть лётъ: и3 блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всeмъ, є4же твори1ши. |
|
19
|
19
|
| Усе первородне чоловічої статі, що народиться від великої худоби твоєї і від дрібної худоби твоєї, присвячуй Господу, Богу твоєму: не працюй на первородному волі твоєму і не стрижи первородного з дрібної худоби твоєї; | Всsко первор0дное, є4же роди1тсz t волHвъ твои1хъ и3 t nвeцъ твои1хъ, мyжескъ п0лъ да њсвzти1ши гDеви бGу твоемY: да не дёлаеши первор0днымъ телцeмъ твои1мъ и3 да не стрижeши пeрвенца во nвцaхъ твои1хъ. |
|
20
|
20
|
| перед Господом, Богом твоїм, щорічно з’їдай це ти і родина твоя, на місці, яке обере Господь [Бог твій]; | Пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ да ћси | t лёта до лёта, на мёстэ, и3дёже и3зберeтъ гDь бGъ тв0й, ты2 и3 д0мъ тв0й. |
|
21
|
21
|
| якщо ж буде на ньому вада, кульгавість або сліпота [або] інша яка-небудь вада, то не принось його в жертву Господу, Богу твоєму, | Ѓще же бyдетъ на нeмъ пор0къ, хром0та, и3ли2 слэпотA, и3 всsкій пор0къ ѕ0лъ, да не пожрeши є3гw2 гDу бGу твоемY. |
|
22
|
22
|
| але в оселях твоїх їж його; нечистий, як і чистий, [можуть їсти,] як сарну і як оленя; | Во градёхъ твои1хъ да снёси |: нечи1стый и3 чи1стый ў тебє2 тaкожде да ћстъ, ћкw сeрну и3ли2 є3лeнz. |
|
23
|
23
|
| тільки крови його не їжте: на землю виливай її, як воду. | Т0кмw кр0ве да не снёсте: на зeмлю проливaй ю5 ѓки в0ду. |
|
Глава 16
|
Главa ѕ7i
|
|
1
|
1
|
| Додержуй місяця Авива, і звершуй Пасху Господу, Богу твоєму, тому що в місяці Авиві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі. | Храни2 мцcъ н0выхъ (плодHвъ), и3 да сотвори1ши пaсху гDеви бGу твоемY, ћкw въ мцcэ н0выхъ и3зшeлъ є3си2 и3з8 є3гЂпта н0щію. |
|
2
|
2
|
| І заколюй Пасху Господу, Богу твоєму, з дрібної і великої худоби на місці, яке обере Господь, щоб перебувало там ім’я Його. | И# да пожрeши пaсху гDеви бGу твоемY, џвцы и3 гwвsда на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw. |
|
3
|
3
|
| Не їж з нею квасного; сім днів їж з нею опрісноки, хліби бідування, бо ти з поспіхом вийшов із землі Єгипетської, щоб ти пам’ятав день виходу свого з землі Єгипетської в усі дні життя твого; | Да не снёси въ ню2 квaснагw: сeдмь днjй да ћси въ ню2 њпрэсн0ки, хлёбъ њѕлоблeніz, ћкw со тщaніемъ и3зыд0сте и3з8 є3гЂпта, да поминaете дeнь и3сх0да вaшегw t земли2 є3гЂпетскіz вс‰ дни6 житіS вaшегw: |
|
4
|
4
|
| не повинне знаходитися у тебе ніщо квасне в усьому наділі твоєму впродовж семи днів, і з м’яса, яке ти приніс у жертву ввечері в перший день, ніщо не повинне залишатися до ранку. | да не kви1тсz тебЁ квaсно во всёхъ предёлэхъ твои1хъ сeдмь днjй, и3 да не преноществyетъ t мsсъ, ±же пожрeши въ вeчеръ въ пeрвый дeнь, до ќтріz. |
|
5
|
5
|
| Не можеш ти заколоти Пасху в якій-небудь з осель твоїх, які Господь, Бог твій, дасть тобі; | Не возм0жеши жрeти пaсхи ни въ є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ: |
|
6
|
6
|
| але тільки на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувало там ім’я Його, заколюй Пасху увечері при заході сонця, у той самий час, в який ти вийшов з Єгипту; | но т0кмw на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тY, тaмw пожрeши пaсху въ вeчеръ при захождeніи с0лнца, во врeмz въ нeже и3зшeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: |
|
7
|
7
|
| і спечи і з’їж на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, а на другий день можеш повернутися і ввійти в намети твої. | и3 свари1ши, и3 и3спечeши, и3 снёси на мёстэ, и3дёже и3зберeтъ гDь бGъ тв0й: и3 возврати1шисz заyтра, и3 п0йдеши въ д0мъ тв0й. |
|
8
|
8
|
| Шість днів їж прісні хліби, а в сьомий день віддання свята Господу, Богу твоєму; не займайся працею. | Шeсть днjй да ћси њпрэсн0ки, въ седмhй же дeнь и3сх0дный прaздникъ гDеви бGу твоемY: да не сотвори1ши въ нeмъ всsкагw дёла, кромЁ ±же сyть души2. |
|
9
|
9
|
| Сім седмиць відрахуй собі; починай рахувати сім седмиць з того часу, як з’явиться серп на жнивах; | Сeдмь седми1цъ всецёлыхъ да сочтeши себЁ: въ начaло же твоегw2 серпA на жaтву начни2 и3счислsти сeдмь седми1цъ, |
|
10
|
10
|
| тоді звершуй свято седмиць Господу, Богу твоєму, за ревністю руки твоєї, скільки ти даси, дивлячись на те, чим благословить тебе Господь, Бог твій; | и3 да сотвори1ши прaздникъ седми1цъ гDеви бGу твоемY, ћкоже рукA твоS м0жетъ, є3ли6ка дaстъ тебЁ, ћкоже блгcви1 тz гDь бGъ тв0й. |
|
11
|
11
|
| і веселися перед Господом, Богом твоїм, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, що в оселях твоїх, і прибулець, і сирота, і вдова, яка серед тебе, на місці, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувало там ім’я Його; | И# возвесели1шисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ ты2 и3 сhнъ тв0й и3 дщeрь твоS, и3 рaбъ тв0й и3 рабA твоS, и3 леvjтъ и4же во градёхъ твои1хъ, и3 пришлeцъ, и3 сиротA и3 вдовA, ±же въ вaсъ, на мёстэ, и3дёже и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw: |
|
12
|
12
|
| пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, і дотримуй і виконуй постанови ці. | и3 помzнeши, ћкw рaбъ бhлъ є3си2 (ты2) въ земли2 є3гЂпетстэй, и3 сохрани1ши и3 сотвори1ши зaпwвэди сі‰. |
|
13
|
13
|
| Свято кущів звершуй у себе сім днів, коли збереш з току твого і з точила твого; | Прaздникъ кyщей да сотвори1ши себЁ сeдмь днjй, є3гдA соберeши t ни1вы твоеS и3 t точи1ла твоегw2: |
|
14
|
14
|
| і веселися у свято твоє ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, і прибулець, і сирота, і вдова, які в оселях твоїх; | и3 да возвесели1шисz въ прaздницэ твоeмъ ты2 и3 сhнъ тв0й и3 дщи2 твоS, рaбъ тв0й и3 рабA твоS, и3 леvjтъ и3 пришлeцъ, и3 сиротA и3 вдовA, ±же во градёхъ твои1хъ: |
|
15
|
15
|
| сім днів святкуй Господу, Богу твоєму, на місці, яке обере Господь, Бог твій, [щоб прикликане було там ім’я Його]; бо благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх здобутках твоїх, і в усякому ділі рук твоїх, і ти будеш тільки веселитися. | сeдмь днjй да прaзднуеши гDеви бGу твоемY на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw: ѓще же блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ плодёхъ твои1хъ и3 во всsкомъ дёлэ рyкъ твои1хъ, и3 бyдеши веселsсz. |
|
16
|
16
|
| Тричі на рік уся чоловіча стать повинна з’являтися перед лице Господа, Бога твого, на місце, яке обере Він: у свято опрісноків, у свято седмиць і у свято кущів; і ніхто не повинен бути перед лицем Господа з порожніми руками, | Въ три2 временA лёта да kви1тсz всsкъ мyжескъ п0лъ пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й: въ прaздникъ њпрэсн0кwвъ, и3 въ прaздникъ седми1цъ, и3 въ прaздникъ кyщей: да не kви1шисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ т0щь: |
|
17
|
17
|
| але кожний з даром у руці своїй, дивлячись за благословенням Господа, Бога твого, яке Він дав тобі. | кjйждо по си1лэ рyкъ свои1хъ, по блгcвeнію гDа бGа твоегw2, є4же дадE тебЁ. |
|
18
|
18
|
| В усіх оселях твоїх, які Господь, Бог твій, дасть тобі, постав собі суддів і наглядачів за колінами твоїми, щоб вони судили народ судом праведним; | Судіи6 и3 книгHчіи постaвиши себЁ во всёхъ градёхъ твои1хъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ по племенaмъ, и3 да сyдzтъ лю1демъ сyдъ прaведный: |
|
19
|
19
|
| не викривляй закону, не дивися на особи і не бери дарунків, тому що дарунки засліплюють очі мудрих і перекручують справу правих; | да не ўклонsтъ судA, нижE познaютъ лицE, нижE да в0змутъ дарHвъ: дaры бо њслэплsютъ џчи мyдрыхъ и3 tмeщутъ словесA прaведныхъ. |
|
20
|
20
|
| правди, правди шукай, щоб ти був живим і оволодів землею, яку Господь, Бог твій, дає тобі. | Прaведнэ прaведное гони1те, да поживетE, и3 вшeдше наслёдите зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ вaмъ. |
|
21
|
21
|
| Не сади собі діброву з яких-небудь дерев біля жертовника Господа, Бога твого, який ти зробиш собі, | Да не насади1ши себЁ дубрaвы: всsкагw дрeва бли1з8 nлтарS гDа бGа твоегw2 да не сотвори1ши себЁ, |
|
22
|
22
|
| і не став собі стовпа, що ненавидить Господь Бог твій. | да не постaвиши себЁ кaпища, є4же возненави1дэ гDь бGъ тв0й. |
|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
| Не принось у жертву Господу, Богу твоєму, вола, або вівці, на якій буде вада, або що-небудь недобре, бо це мерзота для Господа, Бога твого. | Да не пожрeши гDеви бGу твоемY телцA и3ли2 nвчaте, на нeмже є4сть пор0къ, всsкъ глаг0лъ ѕ0лъ: ћкw мeрзость гDеви бGу твоемY є4сть. |
|
2
|
2
|
| Якщо знайдеться серед тебе в якій-небудь з осель твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, хто вчинить зло перед очима Господа, Бога твого, переступивши завіт Його, | Ѓще же њбрsщетсz ў тебє2 во є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ, мyжъ и3ли2 женA, и4же сотвори1тъ лукaвое пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, преступи1ти завётъ є3гw2: |
|
3
|
3
|
| і піде і буде служити іншим богам, і поклониться їм, або сонцю, або місяцю, або усьому воїнству небесному, чого я не повелів, | и3 шeдше послyжатъ богHмъ и3ны6мъ и3 покл0нzтсz и5мъ, с0лнцу, и3ли2 лунЁ, и3ли2 всsкому ±же t красоты2 небeсныz, и4хже не повелёхъ тебЁ: |
|
4
|
4
|
| і тобі сповіщено буде, і ти почуєш, то ти добре розвідай; і якщо це дійсно правда, якщо вчинена мерзота ця в Ізраїлі, | и3 возвэсти1тсz тебЁ, и3 взhщеши ѕэлw2, и3 сE, и4стинно бhсть сл0во, мeрзость сотвори1сz сіS во ї}ли: |
|
5
|
5
|
| то виведи чоловіка того, або жінку ту, які вчинили зло це, до воріт твоїх і побий їх камінням до смерти. | да и3зведeши человёка того2, и3ли2 женY тY, и5же сотвори1ша дёло ѕл0е сіE, пред8 двє1ри, и3 побіeте и5хъ кaменіемъ, и3 да ќмрутъ. |
|
6
|
6
|
| За словами двох свідків, або трьох свідків, повинен померти засуджений на смерть: не слід віддавати на смерть за словом одного свідка; | При двою2 свидётелехъ и3ли2 при трeхъ да ќмретъ: ўмирazй да не ќмретъ при є3ди1нэмъ свидётели: |
|
7
|
7
|
| рука свідків повинна бути на ньому раніше за всіх, щоб убити його, потім рука всього народу; і так знищи зло із середовища свого. | и3 рукA свидётелей да бyдетъ на нeмъ въ пeрвыхъ, ўмертви1ти є3го2, и3 рукA всёхъ людjй п0слэжде: и3 и3зми1те ѕл0е t вaсъ самёхъ. |
|
8
|
8
|
| Якщо з якої справи важко буде для тебе розсудити між кров’ю і кров’ю, між судом і судом, між побоями і побоями, і будуть незгодні думки біля воріт твоїх, то встань і піди на місце, яке обере Господь, Бог твій, [щоб прикликане було там ім’я Його,] | Ѓще же неудоборэши1мо сл0во ў тебє2 въ судЁ междY кр0вію и3 кр0вію, и3 междY суд0мъ и3 суд0мъ, и3 междY ћзвою и3 ћзвою, и3 междY прёніемъ и3 прёніемъ, словесA с{днаz въ градёхъ твои1хъ, и3 востaвъ взhдеши на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призвaти и4мz є3гw2 тaмw: |
|
9
|
9
|
| і прийди до священиків левитів і до судді, який буде в ті дні, і запитай їх, і вони скажуть тобі, як розсудити; | и3 пріи1деши къ жерцє1мъ леvjтwмъ, и3 къ судіи2, и4же бyдетъ въ ты6z дни6, и3 взыскaвше возвэстsтъ тебЁ сyдъ: |
|
10
|
10
|
| і вчини за словом, яке вони скажуть тобі, на тім місці, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його,] і постарайся виконати все, чого вони навчать тебе; | и3 сотвори1ши по словеси2, є4же возвэстsтъ тебЁ t мёста, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw, и3 да сохрани1ши ѕэлw2 твори1ти вс‰, є3ли6ка законоположaтсz тебЁ: |
|
11
|
11
|
| за законом, якого навчать вони тебе, і за визначенням, яке вони скажуть тобі, вчини, і не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч від того, що вони скажуть тобі. | по зак0ну и3 по судY, є3г0же рекyтъ тебЁ, сотвори1ши, да не ўклони1шисz t словесE, є4же и3звэстsтъ тебЁ, ни на дeсно, ни на лёво. |
|
12
|
12
|
| А хто вчинить так зухвало, що не послухає священика, який стоїть там на служінні перед Господом, Богом твоїм, або судді, [який буде в ті дні], той повинен умерти, — і так знищи зло від Ізраїля; | И# человёкъ, и4же сотвори1тъ въ г0рдости, є4же не послyшати жерцA предстоsщагw служи1ти во и4мz гDа бGа твоегw2, и3ли2 судіи2, и4же въ ты6z дни6 бyдетъ, да ќмретъ человёкъ т0й, и3 да и4змеши ѕл0е t ї}лz: |
|
13
|
13
|
| і весь народ почує й убоїться, і не будуть надалі чинити зухвало. | и3 вси2 лю1діе ўслhшавше ўбоsтсz, и3 не бyдутъ нечeствовати ктомY. |
|
14
|
14
|
| Коли ти прийдеш у землю, яку Господь, Бог твій, дає тобі, й оволодієш нею, і оселишся на ній, і скажеш: «поставлю я над собою царя, подібно до інших народів, що навколо мене», | Ѓще же вни1деши въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, и3 пріи1меши ю5, и3 всели1шисz на нeй, и3 речeши: постaвлю кнsзz над8 соб0ю, ћкоже и3 пр0чіи kзhцы, и5же w4крестъ менє2: |
|
15
|
15
|
| то постав над собою царя, якого обере Господь, Бог твій; із середовища братів твоїх постав над собою царя; не можеш поставити над собою [царем] іноземця, який не брат тобі. | поставлsz да постaвиши над8 соб0ю кнsзz, є3г0же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й, t брaтіи твоеS да постaвиши над8 соб0ю кнsзz, не возм0жеши постaвити над8 соб0ю кнsзz человёка чуждaго, ћкw не брaтъ тв0й є4сть. |
|
16
|
16
|
| Тільки щоб він не примножував собі коней і не повертав народ в Єгипет для примноження собі коней, бо Господь сказав вам: «не повертайтеся більше дорогою цією»; | Nбaче да не ўмн0житъ себЁ к0ней, нижE да возврати1тъ людjй во є3гЂпетъ, ћкw да не ўмн0житъ себЁ к0ней: гDь же речE вaмъ: не приложи1те возврати1тисz путeмъ си1мъ ктомY: |
|
17
|
17
|
| і щоб не примножував собі дружин, щоб не розбестилося серце його, і щоб срібла і золота не множив собі надмірно. | и3 да не ўмн0житъ себЁ жeнъ, да не преврати1тсz сeрдце є3гw2: и3 сребрA и3 злaта да не ўмн0житъ себЁ ѕэлw2. |
|
18
|
18
|
| Але коли він сяде на престолі царства свого, повинен переписати для себе список закону цього з книги, що знаходиться у священиків левитів, | И# бyдетъ є3гдA сsдетъ на прест0лэ влaсти своеS, да напи1шетъ себЁ второзак0ніе сіE въ кни1зэ t жерцє1въ леvjтwвъ, |
|
19
|
19
|
| і нехай він буде в нього, і нехай він читає його в усі дні життя свого, щоб навчався боятися Господа, Бога свого, і намагався виконувати всі слова закону цього і постанови ці; | и3 бyдетъ съ ни1мъ, и3 да чтeтъ ю5 во вс‰ дни6 житіS своегw2, да научи1тсz боsтисz гDа бGа своегw2 и3 храни1ти вс‰ зaпwвэди сі‰ и3 њправд†ніz сі‰, твори1ти |: |
|
20
|
20
|
| щоб не гордувало серце його перед братами його, і щоб не ухилявся він від закону ні праворуч, ні ліворуч, щоб довгі дні перебував на царстві своєму він і сини його серед Ізраїля. | да не возвhситсz сeрдце є3гw2 t брaтіи є3гw2, да не престyпитъ t зaповэдій ни на дeсно, ни на лёво, ћкw да бyдетъ мнHга лBта во влaсти своeй, т0й и3 сhны є3гw2 съ ни1мъ, въ сынёхъ ї}левыхъ. |
|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною; | Да не бyдетъ жерцє1мъ леvjтwмъ всемY плeмени леvjину чaсти нижE жрeбіz со ї}лемъ: приношє1ніz гDу жрeбій и4хъ, да kдsтъ |: |
|
2
|
2
|
| наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому. | жрeбій же да не бyдетъ є3мY въ брaтіи є3гw2: гDь сaмъ жрeбій є3гw2, ћкоже речE є3мY. |
|
3
|
3
|
| Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок; | И# сeй сyдъ жерцє1въ, ±же t людjй, t приносsщихъ жє1ртвы, ѓще телцA, ѓще џвцу: и3 дaси жерцY рaмо, и3 чє1люсти, и3 ўтр0бу: |
|
4
|
4
|
| також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому, | и3 начaтки пшени1цы твоеS и3 вінA твоегw2 и3 є3лeа твоегw2, и3 начaтокъ стрижeніz nвeцъ твои1хъ да дaси є3мY: |
|
5
|
5
|
| бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні. | ћкw того2 и3збрA гDь бGъ тв0й t всёхъ племeнъ твои1хъ предстоsти пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, служи1ти и3 благослови1ти во и4мz гDне, т0й и3 сhнове є3гw2 во вс‰ дни6. |
|
6
|
6
|
| І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь, | Ѓще же пріи1детъ леvjтъ t є3ди1нагw градHвъ вaшихъ, t всёхъ сынHвъ ї}левыхъ, и3дёже т0й њбитaетъ, ћкоже желaетъ душA є3гw2, на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь, |
|
7
|
7
|
| і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, — | да слyжитъ и4мени гDа бGа вaшегw, ћкоже и3 вс‰ брaтіz є3гw2 леvjти предстоsщіи тaмw пред8 гDемъ: |
|
8
|
8
|
| то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна. | чaсть tдэлeную да ћстъ, кромЁ продaжи ћже по nтeчеству. |
|
9
|
9
|
| Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці: | Ѓще же вни1деши въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ, да не навhкнеши твори1ти по мeрзостемъ kзhкwвъ тёхъ: |
|
10
|
10
|
| не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, | да не њбрsщетсz въ тебЁ њчищaz сhна своего2 и3 дщeрь свою2 nгнeмъ, волхвyz волхвовaніемъ и3 чарyzй и3 птицеволшeбствуzй, |
|
11
|
11
|
| чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; | чародёй њбавaz њбавaніемъ, ўтробоволхвyzй и3 знаменосмотри1тель, и3 вопрошazй мeртвыхъ: |
|
12
|
12
|
| бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; | є4сть бо мeрзость гDеви бGу твоемY всsкъ творsй сі‰: си1хъ бо рaди мeрзостей потреби1тъ | гDь бGъ тв0й t лицA твоегw2. |
|
13
|
13
|
| будь непорочним перед Господом Богом твоїм; | Совершeнъ да бyдеши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
14
|
14
|
| бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій. | Kзhцы бо сjи, и5хже ты2 наслёдиши, сjи чаровaній и3 волхвовaній послyшаютъ: тебё же не тaкw дадE гDь бGъ тв0й. |
|
15
|
15
|
| Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте, — | Прbр0ка t брaтіи твоеS, ћкоже менE, возстaвитъ тебЁ гDь бGъ тв0й, тогw2 послyшайте: |
|
16
|
16
|
| оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти. | по всемY, є3ли1кw проси1лъ є3си2 t гDа бGа твоегw2 въ хwри1вэ въ дeнь собрaніz, глаг0люще: да не приложи1мъ слhшати глaса гDа бGа нaшегw, и3 nгнS вели1кагw сегw2 не ўви1димъ по сeмъ, да не и4змремъ. |
|
17
|
17
|
| І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі]; | И# речE гDь ко мнЁ: прaвw вс‰, є3ли6ка глаг0лаху къ тебЁ: |
|
18
|
18
|
| Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому; | прbр0ка возстaвлю и5мъ t среды2 брaтіи и4хъ, ћкоже тебE: и3 вдaмъ сл0во моE во ўстA є3гw2, и3 возгlетъ и5мъ, ћкоже заповёдаю є3мY: |
|
19
|
19
|
| а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну; | и3 человёкъ т0й, и4же не послyшаетъ словeсъ є3гw2, є3ли6ка возгlетъ прbр0къ џный во и4мz моE, ѓзъ tмщY t негw2: |
|
20
|
20
|
| але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть. | nбaче прор0къ, и4же вознечeствуетъ глаг0лати во и4мz моE сл0во, є3гHже не повелёхъ є3мY глаг0лати, и3 и4же ѓще возглаг0летъ во и4мz богHвъ и3нёхъ, да ќмретъ прор0къ т0й. |
|
21
|
21
|
| І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?» | Ѓще же речeши въ сeрдцы своeмъ: кaкw познaемъ сл0во, є3гHже не гlа гDь; |
|
22
|
22
|
| Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його. | є3ли6ка ѓще возглаг0летъ прор0къ во и4мz гDне, и3 не сбyдетсz, и3 не случи1тсz сл0во сіE, є3гHже не речE гDь: въ нечeстіи глаг0ла прор0къ т0й, не ўб0йтесz є3гw2. |
|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| Коли Господь Бог твій знищить народи, землю яких дає тобі Господь Бог твій і ти вступиш у спадщину після них, і оселишся в містах їх і домах їх, | Е#гдa же погуби1тъ гDь бGъ тв0й kзhки, и4хже гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ зeмлю, и3 наслёдиши и5хъ и3 всели1шисz во градёхъ и4хъ и3 въ домёхъ и4хъ, |
|
2
|
2
|
| тоді відокрем собі три міста серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння; | три2 грaды да tлучи1ши себЁ среди2 земли2 твоеS, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ наслёдіе. |
|
3
|
3
|
| влаштуй собі дорогу і розділи на три частини всю землю твою, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ; вони будуть служити притулком всякому вбивці. | Ўгот0ви себЁ пyть, и3 на тр0е раздэли2 предёлы земли2 твоеS, ю4же раздэлsетъ тебЁ гDь бGъ тв0й: и3 да бyдетъ ўбёжище тaмw всsкому ўбjйцэ. |
|
4
|
4
|
| І ось який убивця може тікати туди і залишитися живим: хто уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом йому вчора і третього дня; | Сіe же да бyдетъ заповёданіе ўбjйцэ, и4же ѓще ўбэжи1тъ тaмw, и3 жи1въ бyдетъ: и4же ѓще ўбіeтъ бли1жнzго своего2 не вёдz, и3 сeй не ненави1дэ є3го2 прeжде вчерaшнzгw днE и3 трeтіzгw, |
|
5
|
5
|
| хто піде з ближнім своїм у ліс рубати дрова, і розмахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у ближнього, і він помре, — такий нехай утече в одне із міст тих, щоб залишитися живим, | и3 и4же ѓще п0йдетъ съ п0другомъ свои1мъ въ лёсъ собирaти дровA, и3 поползнeтсz рукA є3гw2 съ сэки1рою сэкyщагw дровA, и3 спaдши сэки1ра съ топори1ща ўлучи1тъ п0друга є3гw2, и3 ќмретъ, сeй да ўбэжи1тъ во є3ди1нъ t градHвъ си1хъ, и3 жи1въ да бyдетъ: |
|
6
|
6
|
| щоб месник за кров у гарячковості серця свого не погнався за вбивцею і не наздогнав його, якщо далекою буде дорога, і не вбив його, в той час як він не підлягає засудженню на смерть, бо не був ворогом йому вчора і третього дня; | да не погнaвъ ќжикъ кр0ве в8слёдъ ўби1вшагw, ћкw разгори1тсz сeрдце є3мY, и3 пости1гнетъ є3го2, ѓще должaйшій бyдетъ пyть, и3 ўбіeтъ дyшу є3гw2, и3 ќмретъ: и3 семY нёсть сyдъ смeртный, понeже не бЁ ненави1дz є3го2 прeжде вчерaшнzгw и3 трeтіzгw днE: |
|
7
|
7
|
| тому я і дав тобі повеління, говорячи: відокрем собі три міста. | сегw2 рaди заповёдаю ѓзъ тебЁ сл0во сіE, глаг0лz: три2 грaды да tлучи1ши себЁ. |
|
8
|
8
|
| Коли ж Господь Бог твій розширить межі твої, як Він клявся батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, яку Він обіцяв дати батькам твоїм, | Ѓще же разшири1тъ гDь бGъ тв0й предёлы тво‰, ћкоже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ, и3 дaстъ тебЁ гDь всю2 зeмлю, ю4же речE дaти nтцє1мъ твои6мъ, |
|
9
|
9
|
| якщо ти будеш намагатися виконувати всі ці заповіді, які я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого і ходити путями Його в усі дні, — тоді до цих трьох міст додай ще три міста, | ѓще послyшаеши твори1ти вс‰ зaпwвэди сі‰, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, люби1ти гDа бGа твоего2, ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2 вс‰ дни6: и3 да приложи1ши себЁ є3щE три2 грaды къ си6мъ тріeмъ градHмъ, |
|
10
|
10
|
| щоб не проливалася кров невинного серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і щоб не було на тобі [провини] крови. | и3 да не проліeтсz кр0вь безви1нна въ земли2 твоeй, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, и3 да не бyдетъ въ тебЁ кр0ви пови1ненъ. |
|
11
|
11
|
| Але якщо хто [в тебе] буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане на нього й уб’є його до смерти, і втече в одне з міст тих, | Ѓще же бyдетъ ў тебє2 человёкъ ненави1дzй бли1жнzго своего2, и3 навётъ сотвори1тъ нaнь, и3 востaнетъ нaнь, и3 порази1тъ дyшу є3гw2, и3 ќмретъ, и3 вбёгнетъ во є3ди1нъ t градHвъ си1хъ, |
|
12
|
12
|
| то старійшини міста його повинні послати, щоб узяти його звідти і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер; | да п0слютъ старBйшины грaда тогw2, и3 в0змутъ є3го2 tтyду, и3 да предадsтъ є3го2 въ рyцэ ќжикwвъ кр0ве, и3 да ќмретъ: |
|
13
|
13
|
| нехай не щадить його око твоє; змий з Ізраїля кров невинного, і буде тобі добре. | да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE, и3 да њчи1стиши кр0вь непови1нную t ї}лz, и3 блaго бyдетъ тебЁ. |
|
14
|
14
|
| Не порушуй межі ближнього твого, яку поклали предки в наділі твоєму, що дістався тобі на землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння. | Да не предви1жеши предёлwвъ бли1жнzгw своегw2, ±же постaвиша nтцы2 твои2 въ наслёдіи твоeмъ, є4же наслёдовалъ є3си2 въ земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ во жрeбій. |
|
15
|
15
|
| Недостатньо одного свідка проти кого-небудь у якій-небудь провині й у якому-небудь злочині й у якому-небудь гріху, яким він згрішить: за словами двох свідків, або за словами трьох свідків відбудеться [усяка] справа. | Да не пребyдетъ свидётель є3ди1нъ во свидётелство на человёка по всsкой њби1дэ и3 по всsкому преступлeнію и3 по всsкому грэхY, и4мже ѓще согрэши1тъ: при ўстёхъ двою2 свидётелей и3 при ўстёхъ тріeхъ свидётелей да стaнетъ всsкъ глаг0лъ. |
|
16
|
16
|
| Якщо виступить проти кого свідок несправедливий, звинувачуючи його в злочині, | Ѓще же востaнетъ свидётель непрaведенъ на человёка, глаг0лz на него2 нечeстіе, |
|
17
|
17
|
| то нехай стануть обидва ці чоловіки, у яких тяжба, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть у ті дні; | да стaнутъ џба человBка, и5мже є4сть прS, пред8 гDемъ и3 пред8 жєрцы2 и3 пред8 судіsми, и5же бyдутъ въ ты6z дни6, |
|
18
|
18
|
| судді повинні добре дослідити, і якщо свідок той свідок неправдивий, неправдиво доніс на брата свого, | и3 да и3спытaютъ и5хъ судіи6 прилёжнw, и3 сE, свидётель непрaведенъ свидётелствова непрaвду, востA на брaта своего2: |
|
19
|
19
|
| то зробіть йому те, що він замислив зробити братові своєму; і так знищи зло із середовища свого; | да сотвори1те є3мY, ћкоже и3 џнъ ўмhсли сотвори1ти супроти1въ брaта своегw2, и3 и3зми1те ѕл0е t вaсъ самёхъ: |
|
20
|
20
|
| й інші почують, і убояться, і не стануть надалі чинити таке зло серед тебе; | да и3 пр0чіи ўслhшавше ўбоsтсz, и3 не приложaтъ ктомY твори1ти словесE ѕлaгw сегw2 въ вaсъ: |
|
21
|
21
|
| нехай не пощадить [його] око твоє: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу. [Яку хто зробить шкоду ближньому своєму, так слід відплатити йому.] | да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE: дyшу за дyшу, џко за џко, зyбъ за зyбъ, рyку за рyку, н0гу за н0гу, ћкоже ѓще кто2 дaстъ пор0къ на бли1жнzго своего2, си1це воздaстсz є3мY. |
|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| Коли ти вийдеш на війну проти ворога твого і побачиш коней і колісниці [і] народу більше, ніж у тебе, то не бійся їх, бо з тобою Господь Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської. | Ѓще же и3зhдеши на брaнь на враги2 тво‰, и3 ќзриши к0ни и3 всaдники и3 лю1ди мн0жайшыz тебє2, да не ўбои1шисz и4хъ: ћкw гDь бGъ тв0й съ тоб0ю, и3зведhй тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
|
2
|
2
|
| Коли ж приступаєте до бою, тоді нехай підійде священик, і говорить народу, | И# бyдетъ є3гдA прибли1жишисz къ рaти, и3 приступи1въ жрeцъ да возглаг0летъ къ лю1демъ и3 речeтъ къ ни6мъ: |
|
3
|
3
|
| і скаже йому: слухай, Ізраїлю! ви сьогодні вступаєте в бій з ворогами вашими, нехай не ослабне серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся їх, | послyшай, ї}лю, вы2 и3сх0дите днeсь на рaть ко врагHмъ вaшымъ: да не њслабёетъ сeрдце вaше, ни ўб0йтесz, нижE ўстраши1тесz и3 не ўклони1тесz t лицA и4хъ: |
|
4
|
4
|
| бо Господь Бог ваш іде з вами, щоб воювати за вас з ворогами вашими [і] спасти вас. | ћкw гDь бGъ вaшъ и3дhй пред8 вaми споб0рствуетъ вaмъ на враги2 вaшz и3 спасeтъ вaсъ. |
|
5
|
5
|
| Наглядачі ж нехай оголосять народу, говорячи: хто побудував новий дім і не оновив його, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб не помер у бою, й інший не оновив його; | И# да рекyтъ книгHчіz къ лю1демъ, глаг0люще: кjй человёкъ создaвый хрaмину н0ву, и3 не њбнови2 є3S; да и4детъ, и3 да возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ќмретъ на рaти, и3 человёкъ и4нъ њбнови1тъ ю5: |
|
6
|
6
|
| і хто насадив виноградник і не користувався ним, той нехай йде і повернеться в дім свій, щоб не вмер в бою, й інший не скористався їм; | и3 кjи человёкъ, и4же насади2 віногрaдъ, и3 не весели1сz t негw2; да и4детъ, и3 возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ќмретъ на рaти, и3 человёкъ и4нъ возвесели1тсz t негw2: |
|
7
|
7
|
| і хто заручився з жінкою і не взяв її, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб не вмер у бою, й інший не взяв її. | и3 кjй человёкъ, и4же њбручи2 себЁ женY, и3 не понsлъ ю5; да и4детъ, и3 возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ќмретъ на рaти, и3 и4нъ человёкъ п0йметъ ю5. |
|
8
|
8
|
| І ще оголосять наглядачі народу, і скажуть: хто боязкий і легкодухий, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб він не зробив боязкими серця братів його, як його серце. | И# да приложaтъ книгHчіz глаг0лати къ лю1демъ, и3 да рекyтъ: кjй человёкъ страшли1въ и3 слaбъ сeрдцемъ; да и4детъ, и3 возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ўстраши1тъ сeрдца брaта своегw2, ѓки сeрдце своE. |
|
9
|
9
|
| Коли наглядачі скажуть усе це народу, тоді слід поставити військових начальників вождями народу. | И# бyдетъ є3гдA ўм0лкнутъ книгHчіz глаг0люще къ лю1демъ, и3 постaвzтъ воевHды в0инства вожды2 людjй. |
|
10
|
10
|
| Коли підійдеш до міста, щоб завоювати його, запропонуй йому мир; | Ѓще же пріи1деши ко грaду воевaти нaнь, и3 воззовeши | съ ми1ромъ: |
|
11
|
11
|
| якщо воно погодиться на мир з тобою і відчинить тобі ворота, то весь народ, що знаходиться в ньому, буде платити тобі данину і служити тобі; | ѓще ќбw ми1рное tвэщaютъ ти2, и3 tвeрзутъ тебЁ (грaдъ), вси2 лю1діе њбрётшіисz во грaдэ да бyдутъ тебЁ дaнь даю1ще и3 послyшающіи тебE: |
|
12
|
12
|
| якщо ж воно не погодиться на мир з тобою і буде вести з тобою війну, то обложи його, | ѓще же не покорsтсz тебЁ, и3 сотворsтъ съ тоб0ю рaть, да њбсsдеши є3го2, |
|
13
|
13
|
| і коли Господь Бог твій віддасть його в руки твої, врази у ньому всю чоловічу стать вістрям меча; | д0ндеже предaстъ | гDь бGъ тв0й въ рyцэ твои2: да и3збіeши всsкъ мyжескъ п0лъ въ нeмъ ўбjйствомъ мечA, |
|
14
|
14
|
| тільки жінок і дітей і худобу й усе, що в місті, всю здобич його візьми собі і користуйся здобиччю ворогів твоїх, яких віддав тобі Господь Бог твій; | кромЁ жeнъ и3 и3мёніz, и3 вс‰ скоты2, и3 вс‰ є3ли6ка сyть во грaдэ, и3 всE стzжaніе да плэни1ши себЁ, и3 да снёси вeсь плёнъ врагHвъ твои1хъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ. |
|
15
|
15
|
| так чини з усіма містами, які від тебе дуже далеко, які не з числа міст народів цих. | Тaкw да сотвори1ши всBмъ градHмъ, и5же сyть далeче t тебє2 ѕэлw2, и5же не сyть t градHвъ kзhкwвъ си1хъ, и4хже гDь бGъ даeтъ тебЁ наслёдити зeмлю и4хъ: |
|
16
|
16
|
| А в містах цих народів, які Господь Бог твій дає тобі у володіння, не залишай у живих жодної душі, | t ни1хъ да не њстaвите жи1ва всsкагw дыхaніz: |
|
17
|
17
|
| але піддай їх прокляттю: хеттеїв і аморреїв, і хананеїв, і ферезеїв, і евеїв, і ієвусеїв, [і гергесеїв,] як повелів тобі Господь Бог твій, | но и3 проклsтіемъ проклени1те и5хъ, хеттeа и3 ґморрeа, и3 хананeа и3 ферезeа, и3 є3veа и3 їевусeа и3 гергесeа, ћкоже заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й: |
|
18
|
18
|
| щоб вони не навчили вас чинити такі самі мерзоти, які вони робили для богів своїх, і щоб ви не грішили перед Господом Богом вашим. | да не научaтъ вaсъ твори1ти вс‰кіz мeрзwсти сво‰, є3ли6ки твори1ша богHмъ свои6мъ, и3 согрэшитE пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ. |
|
19
|
19
|
| Якщо довгий час будеш тримати в облозі [яке-небудь] місто, щоб завоювати його і взяти його, то не пошкоджуй дерев його, від яких можна годуватися, і не спустошуй околиць, тому що дерево на полі не людина, щоб могло піти від тебе в укріплення; | Ѓще же њбсsдеши грaдъ є3ди1нъ дни6 мнHги воевaти є3го2 въ пріsтіе себЁ, да не и3стреби1ши сад0віz є3гw2, возложи1въ желёзо нaнь, но т0кмw да ћси пл0дъ t ни1хъ, самогH же да не посэчeши: є3дA дрeво, є4же въ дубрaвэ, человёкъ є4сть, є4же вни1ти t лицA твоегw2 въ забр†ла; |
|
20
|
20
|
| тільки ті дерева, про які ти знаєш, що вони нічого не приносять для їжі, можеш псувати і рубати, і будувати укріплення проти міста, що веде з тобою війну, доки не підкориш його. | но дрeво, є4же вёси, ћкw не ћстсz пл0дъ є3гw2, сіE потреби1ши и3 посэчeши, и3 сотвори1ши лBствицы на грaдъ, и4же твори1тъ на тS рaть, д0ндеже предaстсz. |
|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| Якщо в землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння, знайдений буде вбитий, що лежить на полі, і невідомо, хто вбив його, | Ѓще же њбрsщетсz ўбіeный на земли2, ю4же гDь бGъ даeтъ тебЁ наслёдити, лежaщь на п0ли, и3 не вёдzтъ ўби1вшагw и5: |
|
2
|
2
|
| то нехай вийдуть старійшини твої і судді твої і виміряють відстань до міст, які навколо вбитого; | да и3зhдутъ стaрцы и3 судіи6 твои2 и3 да и3змёрzтъ до градHвъ, и5же w4крестъ ўбіeнагw: |
|
3
|
3
|
| і старійшини міста того, яке буде найближчим до вбитого, нехай візьмуть телицю, на якій не працювали, [і] яка не носила ярма, | и3 бyдетъ грaдъ приближazйсz ўбіeному, и3 да в0змутъ старBйшины грaда тогw2 ю4ницу t говsдъ, є4юже не дёлано, и3 ћже kрмA не понесE: |
|
4
|
4
|
| і нехай старійшини того міста відведуть цю телицу в дику долину, що не орана і не засіяна, і заколють там телицю в долині; | и3 да и3зведyтъ старBйшины грaда тогw2 ю4ницу въ дeбрь сyху, ћже не њрaнна, нижE насёzна, и3 да пресэкyтъ жи6лы ю4ницы въ дeбри: |
|
5
|
5
|
| і прийдуть священики, сини Левіїні [тому що їх обрав Господь Бог твій служити Йому і благословляти ім’ям Господа, і за словом їхнім слід вирішити всяку спірну справу і всяку заподіяну шкоду,] | и3 да пристyпzтъ жерцы2 леvjти: ћкw си1хъ и3збрA гDь бGъ тв0й предстоsти є3мY и3 благословлsти во и4мz є3гw2: и3 во ўстёхъ и4хъ да бyдетъ всsкое прекосл0віе и3 всsкаz ћзва: |
|
6
|
6
|
| й усі старійшини міста того, найближчі до вбитого, нехай обмиють руки свої над [головою] телиці, зарізаної в долині, | и3 вси2 старBйшины грaда тогw2, приближaющіисz ўбіeному, да њмhютъ рyцэ над8 глав0ю ю4ницы, є4йже пресёчєны сyть жи6лы въ дeбри, |
|
7
|
7
|
| і оголосять і скажуть: руки наші не пролили крови цієї, і очі наші не бачили; | и3 tвэщaвше да рекyтъ: рyцэ нaши не проліsша кр0ве сеS, и3 џчи нaши не ви1дэша: |
|
8
|
8
|
| очисти народ Твій, Ізраїля, який Ти, Господи, визволив [із землі Єгипетської], і не постав народу Твоєму, Ізраїлю, невинної крови. І вони очистяться від крови. | млcтивъ бyди лю1демъ твои6мъ ї}лю, и5хже и3звeлъ є3си2, гDи, и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да не бyдетъ кр0вь непови1нна на лю1дехъ твои1хъ ї}ли: и3 њчи1ститсz и5мъ кр0вь: |
|
9
|
9
|
| Так повинен ти змивати у себе кров невинного, якщо хочеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого]. | тh же tи1меши кр0вь непови1нну t среды2 себє2, ѓще сотвори1ши д0брое и3 ўг0дное пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
10
|
10
|
| Коли вийдеш на війну проти ворогів твоїх, і Господь Бог твій віддасть їх у руки твої, і візьмеш їх у полон, | Ѓще же и3зhдеши на брaнь проти1ву врагHмъ твои6мъ, и3 предaстъ | гDь бGъ тв0й въ рyцэ твои2, и3 плэни1ши плёнъ t ни1хъ, |
|
11
|
11
|
| і побачиш між полоненими жінку, красиву на вигляд, і полюбиш її, і захочеш узяти її собі за дружину, | и3 ќзриши въ плёнэ женY добрY њбли1чіемъ, и3 возлю1биши ю5, и3 п0ймеши ю5 себЁ въ женY, |
|
12
|
12
|
| то приведи її в дім свій, і нехай вона обстриже голову свою й обріже нігті свої, | и3 введeши ю5 внyтрь въ д0мъ тв0й, и3 да њбрjеши главY є3S, и3 да њбрёжеши н0гти є3S, |
|
13
|
13
|
| і зніме з себе полоненичий одяг свій, і живе в домі твоєму, й оплакує батька свого і матір свою впродовж місяця; і після того ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде твоєю дружиною; | и3 да совлечeши ри6зы плBнныz є3S съ неS: и3 да сsдетъ въ домY твоeмъ, и3 да плaчетсz nтцA своегw2 и3 мaтере своеS мцcъ днjй: и3 по сeмъ вни1деши къ нeй, и3 совокупи1шисz съ нeю, и3 бyдетъ тебЁ женA. |
|
14
|
14
|
| якщо ж вона потім не сподобається тобі, то відпусти її, куди вона захоче, але не продавай її за срібло і не повертай її в рабство, тому що ти смирив її. | И# бyдетъ ѓще не восх0щеши є3S, да tпyстиши ю5 своб0дну, продaжею же да не продaси є3S на цэнЁ: да не tри1неши є3S, понeже смири1лъ є3си2 ю5. |
|
15
|
15
|
| Якщо в кого будуть дві дружини — одна улюблена, а інша нелюба, і як улюблена, так і нелюба народять йому синів, і первістком буде син нелюбої, — | Ѓще же бyдутъ мyжу двЁ жєны2, є3ди1на t ни1хъ любA, и3 другaz не любA, и3 породsтъ є3мY любaz и3 нелюбaz, и3 бyдетъ сhнъ перворождeнный t нелюби1мыz: |
|
16
|
16
|
| то, при розділі синам своїм майна свого, він не може синові дружини улюбленої дати першість перед первородним сином нелюбої; | и3 бyдетъ въ џньже дeнь раздэли1тъ сынHмъ свои6мъ и3мёніе своE, не возм0жетъ пeрвенцемъ бhти сhнъ люби1мыz, презрёвъ сhна нелюби1мыz пeрвенца: |
|
17
|
17
|
| але первістком повинен визнати сина нелюбої [і] дати йому подвійну частину з усього, що в нього знайдеться, тому що він є початок сили його; йому належить право первородства. | но сhна нелюби1мыz за пeрвенца да признaетъ, и3 дaстъ є3мY сугyбw t всегw2, є4же њбрsщетсz є3мY, ћкw сeй є4сть начaло ч†дъ є3гw2, и3 семY дост0итъ пeрвенство. |
|
18
|
18
|
| Якщо в кого буде син буйний і непокірливий, який не підкорюється голосу батька свого і голосу матері своєї, і вони карали його, але він не слухав їх, — | Ѓще же комY бyдетъ сhнъ непокори1въ и3 груби1тель, не послyшаzй глaса nтцA своегw2 и3 глaса мaтере своеS, и3 накaжутъ є3го2, и3 не послyшаетъ и4хъ, |
|
19
|
19
|
| то батько його і матір його нехай візьмуть його і приведуть його до старійшин міста свого і до воріт свого місцеперебування | да в0змутъ є3го2 nтeцъ є3гw2 и3 мaти є3гw2, и3 да и3зведyтъ є3го2 пред8 старBйшины грaда своегw2 и3 пред8 вратA мёста своегw2, |
|
20
|
20
|
| і скажуть старійшинам міста свого: «цей син наш буйний і непокірливий, не слухає слів наших, марнотратник і п’яниця»; | и3 да рекyтъ къ мужє1мъ грaда своегw2: сhнъ нaшъ сeй непокори1въ є4сть и3 груби1тель и3 не слyшаетъ рёчи нaшеz, сластолю1бствуz піsнствуетъ: |
|
21
|
21
|
| тоді всі жителі міста його нехай поб’ють його камінням до смерти; і так знищи зло із середовища свого, і всі ізраїльтяни почують і убояться. | и3 да побію1тъ є3го2 мyжіе грaда тогw2 кaменіемъ, и3 да ќмретъ: и3 и3зми1те ѕл0е t себє2 сами1хъ, да и3 пр0чіи слhшавше ўбоsтсz. |
|
22
|
22
|
| Якщо в кому знайдеться злочин, гідний смерти, і він буде умертвлений, і ти повісиш його на дереві, | Ѓще же бyдетъ на к0мъ грёхъ, сyдъ смeртный, и3 да ќмретъ, и3 повёсите є3го2 на дрeвэ, |
|
23
|
23
|
| то тіло його не повинно ночувати на дереві, але поховай його в той самий день, тому що проклятий перед Богом [усякий] повішений [на дереві], і не оскверняй землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ. | да не пренощyетъ тёло є3гw2 на дрeвэ, но во гр0бэ погреби1те є3го2 въ т0йже дeнь: ћкw пр0клzтъ є4сть t бGа всsкъ ви1сzй на дрeвэ: и3 да не њсквернитE земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ во жрeбій. |
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| Коли побачиш вола брата твого або вівцю його заблукалих, не залишай їх, але поверни їх братові твоєму; | Ви1дэвъ телцA брaта твоегw2 и3ли2 џвцу є3гw2 заблуждaющыz на пути2, да не прeзриши |: но возвращeніемъ возврати1ши | къ брaту твоемY, и3 да tдaси є3мY. |
|
2
|
2
|
| якщо ж не близько буде від тебе брат твій, або ти не знаєш його, то забери їх у дім свій, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх; | Ѓще же нёсть бли1з8 тебє2 брaтъ тв0й, нижE ўвёси є3го2, собери2 | внyтрь д0му твоегw2, и3 да бyдутъ ў тебє2, д0ндеже взhщетъ и5хъ брaтъ тв0й, и3 tдaси и5хъ є3мY. |
|
3
|
3
|
| так чини і з ослом його, так чини з одягом його, так чини з усякою загубленою річчю брата твого, яка буде ним загублена і яку ти знайдеш; не можна тобі ухилятися від цього. | Тaкожь сотвори1ши nслsти є3гw2, и3 тaкw да сотвори1ши ри1зэ є3гw2, и3 тaкw да сотвори1ши всемY погублeному брaта твоегw2: є3ли6ка ѓще поги1бнутъ t негw2, и3 њбрsщеши |, да не возм0жеши пренебрещи2 |. |
|
4
|
4
|
| Коли побачиш осла брата твого або вола його, що впали на дорозі, не залишай їх, але підніми їх з ним разом. | Ѓще ўви1диши nслS брaта твоегw2 и3ли2 телцA є3гw2 пaдшыz на пути2, да не прeзриши |: возставлsz да возстaвиши | съ соб0ю. |
|
5
|
5
|
| На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це. | Да не бyдетъ ќтварь мyжеска на жєнЁ, ни да њблачи1тсz мyжъ въ ри1зу жeнску: ћкw мeрзость є4сть гDеви бGу твоемY всsкъ творsй сі‰. |
|
6
|
6
|
| Якщо трапиться тобі на дорозі пташине гніздо на якому-небудь дереві або на землі, з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не бери матері разом з дітьми: | Ѓще же ўлучи1ши гнэздо2 пти1чіе пред8 лицeмъ твои1мъ на пути2, и3ли2 на дрeвэ нёкоемъ, и3ли2 на земли2, и3 въ нeмъ птенцы2 и3ли2 ћица, и3 мaти сэди1тъ на птенцёхъ и3ли2 ћицэхъ, да не в0змеши мaтере со птенцы6: |
|
7
|
7
|
| матір пусти, а дітей візьми собі, щоб тобі було добре, і щоб продовжилися дні твої. | tпущeніемъ да tпyстиши мaтерь, птенцh же в0змеши себЁ, да блaго тебЁ бyдетъ и3 долгодeнственъ бyдеши. |
|
8
|
8
|
| Якщо будеш будувати новий дім, то зроби поручні біля покрівлі твоєї, щоб не навести тобі крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього. | Ѓще же сози1ждеши д0мъ н0въ, и3 сотвори1ши њграждeніе д0му твоемY, и3 да не сотвори1ши ўбjйства въ домY твоeмъ, ѓще падeтъ падhй t негw2. |
|
9
|
9
|
| Не засівай виноградника свого двома родами насіння, щоб не зробити тобі заклятим збору насіння, яке ти посієш разом із плодами виноградника [свого]. | Да не насёеши віногрaда твоегw2 разли1чна, да не њсвzти1тсz пл0дъ, и3 сёмz, є4же насёеши съ плод0мъ віногрaда твоегw2. |
|
10
|
10
|
| Не ори на волі й ослі разом. | Да не њрeши ю3нцeмъ и3 nслsтемъ вкyпэ. |
|
11
|
11
|
| Не вдягай одягу, зробленого з різних речовин, з вовни і льону разом. | НижE да њблечeшисz въ ри1зу разноли1чну t льнA и3 волны2 вкyпэ ткaну. |
|
12
|
12
|
| Зроби собі китиці на чотирьох кутах покривала твого, яким ти покриваєшся. | Трє1сны да сотвори1ши себЁ на четhрехъ краsхъ nдeжды своеS, въ ню1же њблечeшисz. |
|
13
|
13
|
| Якщо хто візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її, | Ѓще же кто2 п0йметъ женY и3 бyдетъ съ нeю, и3 возненави1дитъ ю5, |
|
14
|
14
|
| і буде зводити на неї порочні справи, і пустить про неї недобру чутку, і скаже: «я взяв цю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов у неї дівоцтва», | и3 наложи1тъ на ню2 њбвини1тєлнаz словесA, и3 нанесeтъ на ню2 и4мz ѕл0е, и3 возглаг0летъ: женY сію2 поsхъ, и3 пришeдъ къ нeй, не њбрэт0хъ ю5 дэви1цею: |
|
15
|
15
|
| то батько дівчини і матір її нехай візьмуть і винесуть ознаки дівоцтва дівчини до старійшин міста, до воріт; | и3 взeмъ nтeцъ дэви1цы и3 мaтерь, да и3знесyтъ дэви1чєскаz nтрокови1цы пред8 старBйшины ко вратHмъ, |
|
16
|
16
|
| і батько дівчини скаже старійшинам: дочку мою я віддав за дружину цьому чоловіку, і [нині] він зненавидів її, | и3 речeтъ nтeцъ nтрокови1цы ко старёйшинамъ: дщeрь мою2 сію2 дaхъ мyжу семY въ женY, и3 нн7э возненави1дэвъ ю5 сeй, |
|
17
|
17
|
| і ось, він зводить [на неї] порочні діла, говорячи: «я не знайшов у дочки твоєї дівоцтва»; але ось ознаки дівоцтва дочки моєї. І розстелять одяг перед старійшинами міста. | возлагaетъ є4й њбвини1тєлнаz словесA, глаг0лz: не њбрэт0хъ дщeре твоеS дёвою: и3 сE, дэви1чєскаz дщeре моеS: и3 да разгнyтъ ри6зы пред8 старBйшины грaда џнагw, |
|
18
|
18
|
| Тоді старійшини того міста нехай візьмуть чоловіка і покарають його, | и3 да в0змутъ старBйшины грaда џнагw мyжа того2 и3 накaжутъ є3го2, |
|
19
|
19
|
| і накладуть на нього сто сиклів срібла пені і віддадуть батькові дівчини за те, що він пустив недобрі чутки про дівчину ізраїльську; вона ж нехай залишиться його дружиною, і він не може розлучитися з нею усе життя своє. | и3 да њбвинsтъ є3го2 ст0мъ сjклей, и3 дадsтъ nтцY nтрокови1цы, ћкw и3знесE и4мz ѕло2 на дэви1цу ї}лтеску, и3 (пaки) да бyдетъ є3мY женA: не возм0жетъ tпусти1ти ю5 во вс‰ лBта. |
|
20
|
20
|
| Якщо ж сказане буде правдою, і не знайдеться дівоцтва у дівчини, | Ѓще же бyдетъ вои1стинну сл0во сіE, и3 не њбрsщутсz дэви1чєскаz nтрокови1цэ, |
|
21
|
21
|
| то дівчину нехай приведуть до дверей дому батька її, і жителі міста її поб’ють її камінням до смерти, бо вона зробила соромітну справу серед Ізраїля, блудодіючи у домі батька свого; і так знищи зло із середовища свого. | и3 да и3зведyтъ дэви1цу пред8 вратA д0му nтцA є3S, и3 побію1тъ ю5 кaменіемъ мyжіе грaдстіи, и3 да ќмретъ, ћкw сотвори2 безyміе въ сынёхъ ї}левыхъ, њскверни2 д0мъ nтцA своегw2: и3 и3зми1те ѕл0е t себє2 сами1хъ. |
|
22
|
22
|
| Якщо буде знайдений хтось, що лежить з жінкою заміжньою, то слід віддати на смерть обох: і чоловіка, що лежав із жінкою, і жінку; і так знищи зло в Ізраїлі. | Ѓще же њбрsщетсz человёкъ лежaй съ жен0ю мужaтою, ўбjйте nбои1хъ, человёка лежaщаго съ жен0ю и3 женY: и3 и3зми1те ѕл0е t ї}лz. |
|
23
|
23
|
| Якщо буде молода дівчина заручена з чоловіком, і хто-небудь зустрінеться з нею в місті і ляже з нею, | Ѓще же бyдетъ дёва њбручeнаz мyжу, и3 њбрётъ ю5 человёкъ (другjй) во грaдэ, бyдетъ съ нeю, |
|
24
|
24
|
| то обох їх приведіть до воріт того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він осквернив дружину ближнього свого; і так знищи зло із середовища свого. | и3зведи1те nбои1хъ пред8 вратA грaда и4хъ, и3 побjйте (nбои1хъ) кaменіемъ, и3 да ќмрутъ: nтрокови1цу, понeже не вопи1ла во грaдэ, и3 мyжа, понeже њби1дэ женY бли1жнzгw своегw2: и3 и3зми1те ѕл0е t себє2 сами1хъ. |
|
25
|
25
|
| Якщо ж хто в полі зустрінеться з дівчиною зарученою і, схопивши її, ляже з нею, то слід віддати на смерть тільки чоловіка, що лежав з нею, | Ѓще же на п0ли њбрsщетъ человёкъ дёву њбручeную, и3 наси1ловавъ бyдетъ съ нeю, ўбjйте человёка є3ди1наго бhвшаго съ нeю: |
|
26
|
26
|
| а дівчині нічого не роби; на дівчині немає злочину смертного: бо це те саме, як якби хто повстав на ближнього свого й убив його; | ґ nтрокови1цэ ничт0же сотвори1те: нёсть бо дёвэ грэхA смeртнагw: ћкоже ѓще кт0 бы востaлъ на бли1жнzго своего2, и3 ўби1лъ бы дyшу є3гw2, тaкw сіE дёло: |
|
27
|
27
|
| бо він зустрівся з нею в полі, і хоча дівчина заручена кричала, але нікому було врятувати її. | понeже на селЁ њбрёте ю5, возопи2 nтрокови1ца њбручeнаz, и3 не бЁ помогazй є4й. |
|
28
|
28
|
| Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою, і схопить її і ляже з нею, і застануть їх, | Ѓще же кто2 њбрsщетъ nтрокови1цу дёву, ћже нёсть њбручeна, и3 наси1ловавъ бyдетъ съ нeю, и3 њбличи1тсz: |
|
29
|
29
|
| то той, що лежав з нею, повинен дати батькові дівчини п’ятдесят [сиклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він знечестив її; все життя своє він не може розлучитися з нею. | да дaстъ человёкъ бhвый съ нeю nтцY nтрокови1цы пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA, и3 томY да бyдетъ женA, понeже њби1дэ ю5: не возм0жетъ tпусти1ти ю5 во всE врeмz. |
|
30
|
30
|
| Ніхто не повинен брати дружини батька свого і відкривати край одягу батька свого. | Да не п0йметъ человёкъ жены2 nтцA своегw2, и3 да не tкрhетъ покровeніz nтцA своегw2. |
|
Глава 23
|
Главa к7г
|
|
1
|
1
|
| У кого роздавлені ятра або відрізаний дітородний член, той не може ввійти в громаду Господню. | Да не вх0дитъ кaженикъ и3 скопeцъ въ с0нмъ гDень. |
|
2
|
2
|
| Син блудниці не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління його не може ввійти в громаду Господню. | НижE да вни1детъ блудор0дный во хрaмъ гDень до десsтагw р0да. |
|
3
|
3
|
| Аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління їхнє не може ввійти в громаду Господню повіки, | Да не вни1детъ ґмманjтинъ и3 мwавjтинъ въ хрaмъ гDень: и3 дaже до десsтагw р0да да не вх0дитъ въ хрaмъ гDень, и3 дaже до вёка, |
|
4
|
4
|
| тому що вони не зустріли вас із хлібом і водою на шляху, коли ви йшли з Єгипту, і тому що вони найняли проти тебе Валаама, сина Веорового, з Пефора Месопотамського, щоб проклясти тебе; | понeже не срэт0ша nни2 вaсъ съ хлBбы и3 вод0ю на пути2, и3сходsщымъ вaмъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3 ћкw наsша на тS валаaма сhна веHрова t месопотaміи, да тS прокленeтъ: |
|
5
|
5
|
| але Господь, Бог твій, не захотів слухати Валаама і обернув Господь Бог твій прокляття його на благословення тобі, бо Господь Бог твій любить тебе. | и3 не восхотЁ гDь бGъ тв0й послyшати валаaма, и3 њбрати2 гDь бGъ тв0й кл‰твы въ блгcвeніе, занE возлюби1 тz гDь бGъ тв0й: |
|
6
|
6
|
| Не бажай їм миру і благополуччя в усі дні твої, повіки. | да не совэщaеши ми6рнаz и5мъ и3 полє1знаz и5мъ во вс‰ дни6 тво‰ во вёки. |
|
7
|
7
|
| Не гребуй ідумеянином, бо він брат твій; не гребуй єгиптянином, бо ти був прибульцем у землі його; | Да не возгнушaешисz їдумeаниномъ, ћкw брaтъ тв0й є4сть: да не возгнушaешисz є3гЂптzниномъ, ћкw пришлeцъ бhлъ є3си2 въ земли2 є3гw2: |
|
8
|
8
|
| діти, які в них народяться, у третьому поколінні можуть увійти в громаду Господню. | сhнове ѓще родsтсz и5мъ, въ р0дэ трeтіемъ да вни1дутъ въ хрaмъ гDень. |
|
9
|
9
|
| Коли підеш у похід проти ворогів твоїх, бережися всього злого. | Ѓще же и3зhдеши њполчи1тисz на враги2 тво‰, и3 да сохрани1шисz t всsкагw сл0ва ѕлA. |
|
10
|
10
|
| Якщо в тебе буде хто нечистий від того, що трапилося [з ним] уночі, то він повинен вийти геть зі стану і не входити в стан, | Ѓще бyдетъ ў тебє2 человёкъ, и4же не бyдетъ чи1стъ t и3зліsніz є3гw2 н0щію, и3 да и3зhдетъ внЁ полкA, и3 да не вни1детъ въ п0лкъ: |
|
11
|
11
|
| а коли настане вечір, повинен омити [тіло своє] водою, і після заходу сонця може ввійти у стан. | и3 є3гдA бyдетъ къ вeчеру, да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 зашeдшу с0лнцу да вни1детъ въ п0лкъ. |
|
12
|
12
|
| У тебе повинно бути місце поза станом, куди ти міг би виходити; | И# мёсто тебЁ да бyдетъ внЁ полкA, и3 и3зhдеши тaмw в0нъ: |
|
13
|
13
|
| крім зброї твоєї, повинна бути у тебе лопатка; і коли будеш сідати поза станом, викопай нею [яму] і знову зарий [нею] випорожнення твоє; | и3 рhлецъ да бyдетъ тебЁ за п0zсомъ твои1мъ, и3 бyдетъ є3гдA сsдеши внЁ, и3 да и3скопaеши и4мъ (ћму), и3 наврати1въ покрhеши стыдёніе твоE въ нeй: |
|
14
|
14
|
| тому що Господь Бог твій ходить серед стану твого, щоб визволяти тебе і віддавати ворогів твоїх [у руки твої], а тому стан твій повинен бути святий, щоб Він не побачив у тебе чого соромітного і не відступив від тебе. | ћкw гDь бGъ тв0й х0дитъ въ полцЁ твоeмъ и3збавлsти тS и3 предaти враги2 тво‰ въ рyцэ твои2 пред8 лицeмъ твои1мъ: и3 да бyдетъ п0лкъ тв0й свsтъ, и3 да не kви1тсz ў тебє2 стыдёніе вeщи, и3 tврати1тсz t тебє2. |
|
15
|
15
|
| Не видавай раба господареві його, коли він прибіжить до тебе від господаря свого; | Да не предaси рабA господи1ну є3гw2, и4же пріи1де къ тебЁ t господи1на своегw2: |
|
16
|
16
|
| нехай він у тебе живе, серед вас [нехай він живе] на місці, яке він обере в якій-небудь з осель твоїх, де йому сподобається; не пригноблюй його. | съ тоб0ю да њбитaетъ, съ вaми да живeтъ во всsкомъ мёстэ, и3дёже ўг0дно бyдетъ є3мY: да не њскорби1ши є3гw2. |
|
17
|
17
|
| Не повинно бути блудниці серед дочок Ізраїлевих і не повинно бути блудника серед синів Ізраїлевих. | Да не бyдетъ блудни1ца t дщeрей ї}левыхъ, и3 да не бyдетъ блудни1къ t сынHвъ ї}левымъ. |
|
18
|
18
|
| Не внось платні блудниці і ціни пса в дім Господа Бога твого ні за якою обітницею, тому що те й інше є мерзота перед Господом Богом твоїм. | Да не принесeши мзды2 блудни1чи, нижE цэны2 пeсіи въ д0мъ гDа бGа твоегw2 на всsкъ њбётъ, ћкw мeрзость сyть гDеви бGу твоемY и3 nбоS. |
|
19
|
19
|
| Не віддавай у ріст братові твоєму ні срібла, ні хліба, ні чого-небудь іншого, що можна віддавати в ріст; | Да не дaси брaту твоемY въ ли1хву сребрA и3 въ ли1хву пи1щей и3 въ ли1хву всsкіz вeщи, є3мyже ѓще взаи1мъ дaси: |
|
20
|
20
|
| іноземцеві віддавай у ріст, а братові твоєму не віддавай у ріст, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усьому, що робиться руками твоїми, на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею. | чуждeму да дaси въ ли1хву, брaту же твоемY да не дaси въ ли1хву, да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ твои1хъ на земли2, въ ню1же вх0диши тaмw наслёдити ю5. |
|
21
|
21
|
| Якщо даси обітницю Господу Богу твоєму, негайно виконай її, бо Господь Бог твій стягне її з тебе, і на тобі буде гріх; | Ѓще же њбэщaеши њбётъ гDеви бGу твоемY, да не ўмeдлиши воздaти є3го2, ћкw взыскaz взhщетъ гDь бGъ тв0й t тебє2, и3 бyдетъ на тебЁ грёхъ: |
|
22
|
22
|
| якщо ж ти не дав обітниці, то не буде на тобі гріха. | ѓще же не восх0щеши њбэщaти, нёсть ти2 грэхA. |
|
23
|
23
|
| Що вийшло з уст твоїх, дотримуй і виконуй так, як обіцяв ти Господу Богу твоєму добровільне приношення, про яке сказав ти вустами своїми. | И#сход‰щаz на ќстъ твои1хъ сохрани2 и3 сотвори2, и4мже w4бразомъ њбэщaлъ є3си2 гDеви бGу твоемY дaръ, є3г0же глаг0лалъ є3си2 ўстaми твои1ми. |
|
24
|
24
|
| Коли ввійдеш у виноградник ближнього твого, можеш їсти ягоди досита, скільки хоче душа твоя, а в посудину твою не клади. | Ѓще же вни1деши на ни1ву бли1жнzгw своегw2, и3 соберeши въ рyцэ свои2 клaсы, ґ серпA да не возложи1ши на ни1ву бли1жнzгw. |
|
25
|
25
|
| Коли прийдеш на жниво ближнього твого, зривай колосся руками твоїми, але серпа не занось на жниво ближнього твого. | Ѓще же вни1деши въ віногрaдъ бли1жнzгw своегw2, да ћси гр0здіе, є3ли1кw души2 твоeй насhтитисz, въ сосyдъ же да не вложи1ши. |
|
Глава 24
|
Главa к7д
|
|
1
|
1
|
| Якщо хто візьме дружину і стане її чоловіком, і вона не знайде благовоління в очах його, тому що він знаходить у ній що-небудь огидне, і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, | Ѓще же кто2 п0йметъ женY и3 поживeтъ съ нeю, и3 бyдетъ ѓще не њбрsщетъ благодaти пред8 ни1мъ, ћкw њбрёте въ нeй срaмное дёло, да напи1шетъ є4й кни1гу tпущeніz и3 вдaстъ въ рyцэ є3S, и3 да tпyститъ ю5 и3з8 д0му своегw2, |
|
2
|
2
|
| і вона вийде з дому його, піде, і вийде за іншого чоловіка, | и3 tшeдши бyдетъ (женA) мyжу и3н0му: |
|
3
|
3
|
| але і цей останній чоловік зненавидить її і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, або помре цей останній чоловік її, який взяв її собі за дружину, — | и3 ѓще возненави1дитъ ю5 мyжъ вторhй, и3 напи1шетъ є4й кни1гу tпущeніz и3 дaстъ є4й въ рyцэ є3S, и3 tпyститъ ю5 и3з8 д0му своегw2, и3ли2 ќмретъ мyжъ є3S вторhй, и4же бЁ ю5 поsлъ себЁ въ женY: |
|
4
|
4
|
| то не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину після того, як вона осквернена, тому що це є мерзота перед Господом [Богом твоїм], і не ганьби землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ. | не возм0жетъ мyжъ пeрвый, tпусти1вый ю5, возврати1въ поsти ю5 себЁ въ женY, по њсквернeніи є3S, ћкw гнyсно є4сть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ: и3 да не њсквернaвите земли2, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ въ наслёдіе. |
|
5
|
5
|
| Якщо хто взяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід покладати на нього; нехай він залишається вільний у домі своєму впродовж одного року і звеселяє дружину свою, яку взяв. | Ѓще же кто2 п0йметъ женY вн0вэ, да не и4детъ на брaнь, и3 да не наложи1тсz є3мY ни кazже вeщь: непови1ненъ бyдетъ въ домY своeмъ лёто є3ди1но, да весели1тъ женY свою2, ю4же поsлъ є4сть. |
|
6
|
6
|
| Ніхто не повинен брати в заставу верхнього і нижнього жорна, бо такий бере у заставу душу. | Да не в0змеши въ зал0гъ жерн0вныхъ кaменей, ћкw дyшу сeй даeтъ въ зал0гъ. |
|
7
|
7
|
| Якщо знайдуть кого, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїлевих, і поневолив його, і продав його, то такого злодія слід віддати на смерть; і так знищи зло із середовища свого. | Ѓще же ћтъ бyдетъ человёкъ крадhй дyшу t брaтіи своеS сынHвъ ї}левыхъ, и3 наси1ліемъ продаeтъ ю5, да ќмретъ тaть т0й, и3 и3зми1те ѕл0е t вaсъ сами1хъ. |
|
8
|
8
|
| Дивись, у хворобі прокази ретельно дотримуй і виконуй весь [закон], якого навчать вас священики левити; ретельно виконуйте, що я повелів їм; | Внемли2 себЁ въ ћзвэ прокaзы, и3 храни2 ѕэлw2 твори1ти по всемY зак0ну, є3г0же возвэстsтъ вaмъ жерцы2 леvjти: ћкоже заповёдахъ вaмъ, да храни1те твори1ти: |
|
9
|
9
|
| пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Маріам на шляху, коли ви йшли з Єгипту. | помzни2, є3ли6ка сотвори2 гDь бGъ тв0й маріaмэ на пути2, и3сходsщымъ вaмъ и3з8 є3гЂпта. |
|
10
|
10
|
| Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи до нього в дім, щоб взяти в нього заставу, | Ѓще же д0лгъ є4сть на бли1жнемъ твоeмъ, д0лгъ каковhй ли1бо, да не вни1деши въ д0мъ є3гw2 взsти зал0гъ є3гw2: |
|
11
|
11
|
| постій на вулиці, а той, якому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю; | внЁ стaнеши, и3 человёкъ т0й, на нeмже є4сть д0лгъ тв0й, и3знесeтъ зал0гъ в0нъ. |
|
12
|
12
|
| якщо ж він буде людиною бідною, то ти не лягай спати, маючи [у себе] заставу його: | Ѓще же человёкъ ўб0гъ є4сть, да не преноществyетъ зал0гъ є3гw2 ў тебє2: |
|
13
|
13
|
| поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він ліг спати в одязі своєму і благословив тебе, — і поставиться тобі це в праведність перед Господом Богом твоїм. | tдaніемъ да tдaси ри1зу є3гw2 до захождeніz с0лнца, и3 да почjетъ въ ри1зэ своeй, и3 благослови1тъ тS, и3 бyдетъ тебЁ млcть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
14
|
14
|
| Не кривдь наймита, бідного й убогого, із братів твоїх або з прибульців твоїх, які на землі твоїй, у оселях твоїх; | Да не лиши1ши мзды2 ўб0гаго и3 трeбующаго t брaтіи твоеS, и3ли2 t пришлє1цъ и5же во градёхъ твои1хъ: |
|
15
|
15
|
| у той самий день віддай платню його, щоб сонце не зайшло раніше того, бо він бідний, і чекає на неї душа його; щоб він не заволав на тебе до Господа, і не було на тобі гріха. | въ т0й же дeнь да tдaси мздY є3мY, да не зaйдетъ с0лнце є3мY, ћкw ўб0гъ є4сть, и3 въ т0мъ и4мать надeжду, и3 да не возопіeтъ на тS къ гDеви, и3 бyдетъ тебЁ грёхъ. |
|
16
|
16
|
| Батьки не повинні бути карані смертю за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків; кожен повинен бути караним смертю за свій злочин. | Да не ќмрутъ nтцы2 за сhны, и3 сhнове да не ќмрутъ за nтцы2: кjйждо за св0й грёхъ да ќмретъ. |
|
17
|
17
|
| Не суди несправедливо прибульця, сироту [і вдову], і у вдови не бери одяг у заставу; | Не ўклони1ши судA пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ, и3 да не взeмлеши въ зал0гъ ри1зы вдови1чи, |
|
18
|
18
|
| пам’ятай, що і ти був рабом у Єгипті, і Господь [Бог твій] звільнив тебе звідти: тому я і повеліваю тобі робити це. | и3 помzнeши, ћкw рaбъ (и3 ты2) бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй, и3 свободи1 тz гDь бGъ тв0й tтyду: сегw2 рaди ѓзъ тебЁ заповёдаю твори1ти сіE сл0во. |
|
19
|
19
|
| Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, [убогому,] сироті і вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх. | Ѓще же п0жнеши ни1ву твою2 на селЁ твоeмъ, и3 забyдеши сн0пъ на ни1вэ твоeй, да не возврати1шисz взsти є3го2: пришeлцу и3 ўб0гу, и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдетъ, да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ рукY твоє1ю. |
|
20
|
20
|
| Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові. [І пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.] | Ѓще же мaсличіе собирaеши, да не возврати1шисz њстaнкwвъ собрaти ±же за тоб0ю: пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдутъ: и3 воспомzнeши, ћкw рaбъ бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй: сегw2 рaди ѓзъ тебЁ заповёдаю твори1ти сл0во сіE. |
|
21
|
21
|
| Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові; | Ѓще же њбирaеши віногрaдъ тв0й, да не собирaеши њстaнкwвъ ±же за тоб0ю: пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдутъ: |
|
22
|
22
|
| і пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це. | и3 помzнeши, ћкw рaбъ бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй: сегw2 рaди ѓзъ тебЁ заповёдаю твори1ти сіE сл0во. |
|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
| Якщо буде тяжба між людьми, то нехай приведуть їх на суд і розсудять їх, правого нехай виправдають, а винного засудять; | Ѓще же бyдетъ прS междY челwвёки, и3 пріи1дутъ на сyдъ, и3 да сyдzтъ, и3 њправдsтъ прaваго, и3 њсyдzтъ нечести1ваго: |
|
2
|
2
|
| і якщо винний буде заслуговувати на побої, то суддя нехай накаже покласти його і бити при собі, дивлячись за провиною його, за рахунком; | и3 бyдетъ, ѓще дост0инъ є4сть р†нъ нечести1вый, да постaвиши є3го2 пред8 судіsми, и3 да бію1тъ є3го2 пред8 ни1ми по нечeстію є3гw2: |
|
3
|
3
|
| сорок ударів можна дати йому, але не більше, щоб від багатьох ударів брат твій не був спотворений перед очима твоїми. | и3 числ0мъ четhредесzть р†нъ да наложaтъ є3мY, и3 да не приложaтъ къ семY: ѓще же приложaтъ пaче р†нъ си1хъ би1ти є3го2 мн0жае, срaмъ бyдетъ брaту твоемY пред8 тоб0ю. |
|
4
|
4
|
| Не закривай рота волові, коли він молотить. | Да не њброти1ши волA молотsща. |
|
5
|
5
|
| Якщо брати живуть разом і один з них помре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не повинна виходити на сторону за чоловіка чужого, але дівер її повинен увійти до неї і взяти її собі за дружину, і жити з нею, — | Ѓще же живyтъ брaтіz вкyпэ, и3 ќмретъ є3ди1нъ t ни1хъ, сёмене же не бyдетъ є3мY, да не бyдетъ женA ўмeршагw и3н0му мyжу неср0дну: брaтъ мyжа є3S да вни1детъ къ нeй и3 п0йметъ ю5 себЁ въ женY, и3 да поживeтъ съ нeю: |
|
6
|
6
|
| і первісток, якого вона народить, залишиться з ім’ям брата його померлого, щоб ім’я його не стерлося в Ізраїлі. | и3 бyдетъ nтрочA, є4же ѓще роди1тсz, да постaвитсz во и4мz ўмeршагw, и3 не поги1бнетъ и4мz є3гw2 t ї}лz. |
|
7
|
7
|
| Якщо ж він не захоче взяти невістку свою, то невістка його піде до воріт, до старійшин, і скаже: «дівер мій відмовляється відновити ім’я брата свого в Ізраїлі, не хоче одружитися зі мною»; | Ѓще же не восх0щетъ человёкъ поsти жены2 брaта своегw2, да пріи1детъ женA ко вратHмъ пред8 старBйшины и3 речeтъ: не х0щетъ брaтъ мyжа моегw2 возстaвити и4мz брaта своегw2 во ї}ли, не восхотЁ брaтъ мyжа моегw2: |
|
8
|
8
|
| тоді старійшини міста його повинні покликати його й умовляти його, і якщо він стане і скаже: «не хочу взяти її», | и3 да призовyтъ є3го2 старBйшины грaда тогw2 и3 рекyтъ є3мY, и3 стaвъ речeтъ: не хощY поsти ю5: |
|
9
|
9
|
| тоді невістка його нехай підійде до нього на очах старійшин, і зніме чобіт його з ноги його, і плюне в лице його, і скаже: «так чинять з людиною, яка не творить дому братові своєму [в Ізраїля]»; | и3 приступи1вши женA брaта є3гw2 къ немY пред8 старBйшины, и3 и3зyетъ сап0гъ є3гw2 є3ди1нъ t ноги2 є3гw2, и3 да плю1нетъ на лицE є3гw2, и3 tвэщaвши речeтъ: си1це да сотворsтъ человёку, и4же не сози1ждетъ д0му брaта своегw2 во ї}ли: |
|
10
|
10
|
| і наречуть йому ім’я в Ізраїлі: дім роззутого. | и3 прозовeтсz и4мz є3гw2 во ї}ли д0мъ и3зyтагw и3з8 сапогA. |
|
11
|
11
|
| Коли б’ються між собою чоловіки, і дружина одного [з них] підійде, щоб відняти чоловіка свого з рук того, хто б’є його, і, простягнувши руку свою, схопить його за срамний член, | Ѓще же бію1тсz челwвёка двA вкyпэ, человёкъ съ брaтомъ свои1мъ, и3 пристyпитъ женA є3ди1нагw t ни1хъ tsти мyжа своего2 t руки2 бію1щагw и5, и3 простeрши рyку свою2, и4метъ за ћтра є3гw2, |
|
12
|
12
|
| то відсічи руку її: нехай не пощадить [її] око твоє. | да tсэчeши рyку є3S: да не пощади1тъ џко твоE є3S. |
|
13
|
13
|
| У торбі твоїй не повинно бути подвійних гир, великих і менших; | Да не бyдетъ во влагaлищи твоeмъ мёрило и3 мёрило, вели1кое и3 мaлое, |
|
14
|
14
|
| у домі твоєму не повинно бути подвійної ефи, великої і меншої; | да не бyдетъ въ домY твоeмъ мёра и3 мёра, вели1ка и3 мaла: |
|
15
|
15
|
| гиря в тебе повинна бути точна і правильна, і ефа в тебе повинна бути точна і правильна, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь Бог твій дає тобі [в наділ]; | мёрило и4стинно и3 прaведно да бyдетъ тебЁ, и3 мёра и4стинна и3 прaведна да бyдетъ тебЁ, да мнHги дни6 бyдеши на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, |
|
16
|
16
|
| бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, хто робить неправду. | ћкw мeрзость гDеви бGу твоемY всsкъ творsй сі‰, всsкъ творsй непрaвду. |
|
17
|
17
|
| Пам’ятай, як чинив з тобою Амалик на путі, коли ви вийшли з Єгипту: | Помzни2, є3ли6ка тебЁ сотвори2 ґмали1къ на пути2, и3сходsщу тебЁ и3з8 є3гЂпта: |
|
18
|
18
|
| як він зустрів тебе на путі, і побив позаду тебе всіх ослаблих, коли ти втомився і знесилився, і не побоявся він Бога; | кaкw сопротивостA тебЁ на пути2 и3 посэчE зaдній п0лкъ тв0й ўтруждeнъ за тоб0ю: тh же ѓлченъ бhлъ є3си2 и3 ўтруждeнъ: и3 не ўбоsсz бGа: |
|
19
|
19
|
| отже, коли Господь Бог твій заспокоїть тебе від усіх ворогів твоїх з усіх боків, на землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, щоб оволодіти нею, згладь пам’ять Амалика з піднебесної; не забудь. | и3 бyдетъ є3гдA ўпок0итъ тS гDь бGъ тв0й t всёхъ вр†гъ твои1хъ, и5же w4крестъ тебє2 на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, є4же наслёдити ю5, да погуби1ши и4мz ґмали1ково t земли2, ћже под8 небесeмъ, и3 да не забyдеши. |
|
Глава 26
|
Главa к7ѕ
|
|
1
|
1
|
| Коли ти прийдеш у землю, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і оволодієш нею, і оселишся на ній, | И# бyдетъ ѓще вни1деши въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій є4же наслёдити ю5, и3 всели1шисz на нeй, |
|
2
|
2
|
| то візьми початки усіх плодів землі, які ти одержиш від землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі, і поклади в кошик, і піди на те місце, яке Господь Бог твій обере, щоб перебувало там ім’я Його; | и3 да в0змеши t начaтка плодHвъ земли2 твоеS, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, и3 вложи1ши въ к0шницу, и3 п0йдеши на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw: |
|
3
|
3
|
| і прийди до священика, який буде в ті дні, і скажи йому: сьогодні сповідаю перед Господом Богом твоїм, що я ввійшов у ту землю, яку Господь клявся батькам нашим дати нам. | и3 пріи1деши къ жерцY, и4же бyдетъ въ ты6z дни6, и3 речeши къ немY: возвэщaю днeсь гDеви бGу твоемY, ћкw внид0хъ въ зeмлю, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ нaшымъ дaти нaмъ: |
|
4
|
4
|
| Священик візьме кошик з руки твоєї і поставить його перед жертовником Господа Бога твого. | и3 да в0зметъ жрeцъ t рукY твоє1ю к0шницу и3 да положи1тъ ю5 пред8 nлтарeмъ гDа бGа твоегw2: |
|
5
|
5
|
| Ти ж відповідай і скажи перед Господом Богом твоїм: батько мій був подорожнім арамеянином, і пішов у Єгипет і оселився там з деякими людьми, і народився там від нього народ великий, сильний і численний; | и3 tвэщaвъ речeши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ: сmрjю њстaви nтeцъ м0й и3 сни1де во є3гЂпетъ и3 њбитA тaмw въ числЁ мaлэмъ, и3 бhсть тaмw въ kзhкъ вели1къ и3 во мн0жество мн0го и3 вели1ко: |
|
6
|
6
|
| але єгиптяни зле поводилися з нами, і пригноблювали нас, і накладали на нас тяжкі роботи; | и3 њѕл0биша нaсъ є3гЂптzне, и3 смири1ша ны2, и3 возложи1ша на ны2 дэлA жестHкаz: |
|
7
|
7
|
| і заволали ми до Господа Бога батьків наших, і почув Господь крик наш і побачив біду нашу, працю нашу і пригноблення наше; | и3 возопи1хомъ ко гDу бGу nтє1цъ нaшихъ, и3 ўслhша гDь в0пль нaшъ и3 ви1дэ смирeніе нaше и3 трyдъ нaшъ и3 ск0рбь нaшу, |
|
8
|
8
|
| і вивів нас Господь з Єгипту [Сам кріпкістю Своєю великою і] рукою сильною і могутністю, великим жахом, знаменнями і чудесами, | и3 и3зведE ны2 гDь и3з8 є3гЂпта сaмъ крёпостію своeю вели1кою и3 рук0ю си1льною и3 мhшцею выс0кою, и3 въ видёніихъ вели1кихъ и3 въ знaменіихъ и3 въ чудесёхъ, |
|
9
|
9
|
| і привів нас на місце це, і дав нам землю цю, землю, в якій тече молоко і мед; | и3 введE ны2 въ мёсто сіE, и3 дадE нaмъ зeмлю сію2, зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ: |
|
10
|
10
|
| отже, ось, я приніс початки плодів від землі, яку Ти, Господи, дав мені, [від землі, де тече молоко і мед]. І постав це перед Господом Богом твоїм, і поклонися перед Господом Богом твоїм, | и3 нн7э сE, принес0хъ начaтки t плодHвъ земли2, ю4же дaлъ ми2 є3си2, гDи, зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ. И# њстaвиши є5 пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и3 поклони1шисz тaмw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, |
|
11
|
11
|
| і веселися за всі блага, що Господь Бог твій дав тобі і дому твоєму, ти і левит і прибулець, що буде в тебе. | и3 возвесели1шисz њ всёхъ благи1хъ, ±же дадE тебЁ гDь бGъ тв0й, и3 д0мъ тв0й, и3 леvjтъ, и3 пришлeцъ и4же ў тебє2. |
|
12
|
12
|
| Коли ти відокремиш усі десятини здобутків [землі] твоєї на третій рік, рік десятин, і віддаси левитові, прибульцеві, сироті і вдові, щоб вони їли в оселях твоїх і насичувалися, | Е#гдa же соверши1ши њдесzти1ти всю2 десzти1ну плодHвъ земли2 твоеS въ лёто трeтіе, вторyю десzти1ну да дaси леvjту и3 пришeлцу и3 сиротЁ и3 вдовЁ, и3 kдsтъ во градёхъ твои1хъ и3 насhтzтсz: |
|
13
|
13
|
| тоді скажи перед Господом Богом твоїм: я відібрав від дому [мого] святиню і віддав її левитові, прибульцеві, сироті і вдові, за всіма повеліннями Твоїми, які Ти заповів мені: я не переступив заповідей Твоїх і не забув; | и3 речeши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ: њчи1стихъ свzт†z и3з8 д0му моегw2, и3 дaхъ | леvjту и3 пришeлцу и3 сиротЁ и3 вдовЁ, по всBмъ зaповэдемъ твои6мъ, ±же заповёдалъ є3си2 мнЁ: не преступи1хъ зaповэди твоеS и3 не забhхъ, |
|
14
|
14
|
| я не їв від неї в печалі моїй, і не відокремлював її в нечистоті, і не давав з неї для мертвого; я корився гласу Господа Бога мого, виконав усе, що Ти заповів мені; | и3 не kд0хъ въ болёзни моeй t ни1хъ, не принес0хъ t ни1хъ въ нечи1стое, нижE дaхъ t ни1хъ ўмeршему: послyшахъ глaса гDа бGа моегw2, сотвори1хъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 мнЁ: |
|
15
|
15
|
| споглянь від святої оселі Твоєї, з небес, і благослови народ Твій, Ізраїля, і землю, яку Ти дав нам — тому що Ти клявся батькам нашим [дати нам] землю, в якій тече молоко і мед. | при1зри съ нб7сE t хрaма с™aгw твоегw2, и3 блгcви2 лю1ди тво‰ ї}лz и3 зeмлю, ю4же дaлъ є3си2 и5мъ ћкоже клsлсz є3си2 nтцє1мъ нaшымъ, дaти нaмъ зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ. |
|
16
|
16
|
| У день цей Господь Бог твій заповідає тобі виконувати [усі] постанови ці і закони: дотримуй і виконуй їх від усього серця твого і від усієї душі твоєї. | Въ сeй дeнь заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й сотвори1ти вс‰ њправд†ніz сі‰ и3 судбы6: и3 сохрани1те и3 сотвори1те | t всегw2 сeрдца вaшегw и3 t всеS души2 вaшеz. |
|
17
|
17
|
| Господу сказав ти нині, що Він буде твоїм Богом, і що ти будеш ходити путями Його і зберігати постанови Його і заповіді Його і закони Його, і слухати голос Його; | ГDа и3збрaлъ є3си2 днeсь бhти тебЁ въ бGа, и3 ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2 и3 храни1ти њправд†ніz и3 зaпwвэди и3 судбы6 є3гw2, и3 послyшати глaса є3гw2. |
|
18
|
18
|
| і Господь обіцяв тобі нині, що ти будеш власним Його народом, як Він говорив тобі, якщо ти будеш зберігати всі заповіді Його, | И# гDь и3збрA вaсъ днeсь, да бyдете є3мY лю1ди и3збрaнніи, ћкоже речE тебЁ, храни1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2, |
|
19
|
19
|
| і що Він поставить тебе вище за всі народи, які Він створив, у честі, славі і красі, і що ти будеш святим народом у Господа Бога твого, як Він говорив. | и3 бhти тебЁ вhшше всёхъ kзы6къ, и4же сотвори1 тz и3мени1та и3 хвaльна и3 слaвна, бhти вaмъ лю1демъ с™ы6мъ гDу бGу вaшему, ћкоже гlа. |
|
Глава 27
|
Главa к7з
|
|
1
|
1
|
| І заповів Мойсей і старійшини [синів] Ізраїлевих народу, говорячи: виконуйте всі заповіді, які заповідаю вам нині. | И# заповёда мwmсeй и3 старBйшины сынHвъ ї}левыхъ, глаг0лz: сохрани1те вс‰ зaпwвэди сі‰, є3ли6ки ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь. |
|
2
|
2
|
| І коли перейдете за Йордан, у землю, яку Господь Бог твій дає тобі, тоді постав собі великі камені й обмаж їх вапном; | И# бyдетъ въ џньже дeнь прeйдете їoрдaнъ на зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ во жрeбій, и3 постaвиши себЁ кaменіе вели1ко и3 њбэли1ши | мёломъ, |
|
3
|
3
|
| і напиши на [каменях] цих усі слова закону цього, коли перейдеш [Йордан], щоб вступити в землю, яку Господь Бог твій дає тобі, в землю, де тече молоко і мед, як говорив тобі Господь Бог батьків твоїх. | и3 напи1шеши на кaменехъ тёхъ вс‰ словесA зак0на сегw2, є3гдA прeйдете їoрдaнъ, є3гдA вни1дете въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ, зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ, ћкоже речE гDь бGъ nтє1цъ твои1хъ тебЁ. |
|
4
|
4
|
| Коли перейдете Йордан, поставте камені ті, як я повеліваю вам сьогодні, на горі Гевал, і обмажте їх вапном; | И# бyдетъ є3гдA прeйдете їoрдaнъ, да постaвите кaменіе сіE, ±же ѓзъ повелэвaю вaмъ днeсь, въ горЁ гевaлъ, и3 побэли1ши и5хъ мёломъ: |
|
5
|
5
|
| і влаштуй там жертовник Господу Богу твоєму, жертовник з каменів, не піднімаючи на них заліза; | и3 да сози1ждеши тaмw nлтaрь гDеви бGу твоемY, nлтaрь t кaменіz: да не возложи1ши на ни1хъ желёза: |
|
6
|
6
|
| з каменів цільних влаштуй жертовник Господа Бога твого, і принось на ньому всепалення Господу Богу твоєму, | кaменіемъ всецёлымъ да сози1ждеши nлтaрь гDеви бGу твоемY и3 вознесeши на нeмъ всесожжє1ніz гDеви бGу твоемY, |
|
7
|
7
|
| і принось жертви мирні, і їж [і насичуйся] там, і веселися перед Господом Богом твоїм; | и3 пожрeши жeртву спасeніz: и3 ћси, и3 насhтишисz тaмw, и3 возвесели1шисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, |
|
8
|
8
|
| і напиши на каменях [цих] усі слова закону цього дуже виразно. | и3 напи1шеши на кaменіихъ си1хъ вeсь зак0нъ сeй ћвэ ѕэлw2. |
|
9
|
9
|
| І сказав Мойсей і священики левити всьому Ізраїлю, говорячи: будь уважним і слухай, Ізраїлю: у день цей ти став народом Господа Бога твого; | И# глаг0ла мwmсeй и3 жерцы2 леvjти всемY ї}лю, глаг0люще: молчи2 и3 слhши, ї}лю, въ дeнь сeй стaлсz є3си2 въ лю1ди гDеви бGу твоемY: |
|
10
|
10
|
| отже, слухай голос Господа Бога твого і виконуй [усі] заповіді Його і постанови Його, які заповідаю тобі сьогодні. | и3 да послyшаеши глaса гDа бGа твоегw2, и3 да сотвори1ши вс‰ зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь. |
|
11
|
11
|
| І заповів Мойсей народу в день той, говорячи: | И# заповёда мwmсeй лю1демъ въ т0й дeнь, глаг0лz: |
|
12
|
12
|
| ці повинні стати на горі Гаризим, щоб благословляти народ, коли перейдете Йордан: Симеон, Левій, Іуда, Іссахар, Йосиф і Веніамін; | сjи да стaнутъ благословлsти лю1ди на горЁ гарізjнъ, прешeдше їoрдaнъ: сmмеHнъ, леvjй, їyда, їссахaръ, їHсифъ и3 веніамjнъ: |
|
13
|
13
|
| а ці повинні стати на горі Гевал, щоб вимовляти прокляття: Рувим, Гад, Асир, Завулон, Дан і Неффалим. | и3 сjи да стaнутъ на клsтву на горЁ гевaлъ: руви1мъ, гaдъ и3 ґси1ръ, завулHнъ, дaнъ и3 нефfалjмъ. |
|
14
|
14
|
| Левити виголосять і скажуть усім ізраїльтянам гучним голосом: | И# tвэщaвше рекyтъ леvjти всемY ї}лю глaсомъ вели1кимъ: |
|
15
|
15
|
| проклятий, хто зробить виліпленого або відлитого ідола, мерзоту перед Господом, творіння рук митця, і поставить його в таємному місці! Весь народ виголосить і скаже: амінь. | пр0клzтъ человёкъ, и4же сотвори1тъ и3зваsніе и3 сліsніе, мeрзость гDеви, дёло рyкъ худ0жника, и3 положи1тъ є5 въ сокровeніи. И# tвэщaвше вси2 лю1діе рекyтъ: бyди. |
|
16
|
16
|
| Проклятий той, хто лихословить батька свого або матір свою! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ безчeстzй nтцA своего2 и3ли2 мaтерь свою2. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
17
|
17
|
| Проклятий той, хто порушує межі ближнього свого! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ прелагazй предёлы бли1жнzгw своегw2. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
18
|
18
|
| Проклятий той, хто сліпого збиває з дороги! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ прельщazй слёпаго въ пути2. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
19
|
19
|
| Проклятий той, хто перекручено судить прибульця, сироту і вдову! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ, и4же ўклони1тъ сyдъ пришeлцу и3 сиротЁ и3 вдовЁ. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
20
|
20
|
| Проклятий той, хто ляже з дружиною батька свого, бо він відкрив край одягу батька свого! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ лежaй съ жен0ю nтцA своегw2, ћкw tкрhлъ є4сть покровeніе nтцA своегw2. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
21
|
21
|
| Проклятий той, хто ляже з якою-небудь худобою! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ лежaй со всsкимъ скот0мъ. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
22
|
22
|
| Проклятий той, хто ляже із сестрою своєю, з дочкою батька свого, або дочкою матері своєї! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ лежaй съ сестр0ю своeю, дщeрію nтцA своегw2 и3ли2 дщeрію мaтере своеS. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
23
|
23
|
| Проклятий той, хто ляже з тещею своєю! І весь народ скаже: амінь. [Проклятий той, хто ляже із сестрою дружини своєї! І весь народ скаже: амінь.] | Пр0клzтъ лежaй съ тeщею своeю. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. Пр0клzтъ лежaй съ сестр0ю жены2 своеS. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
24
|
24
|
| Проклятий той, хто таємно убиває ближнього свого! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ біsй бли1жнzго съ лeстію. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
25
|
25
|
| Проклятий той, хто бере підкуп, щоб убити душу і пролити кров невинну! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ, и4же в0зметъ дaры порази1ти дyшу кр0ве непови1нныz. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
26
|
26
|
| Проклята [усяка людина], що не виконає [усіх] слів закону цього і не буде чинити за ними! І весь народ скаже: амінь. | Пр0клzтъ всsкъ человёкъ, и4же не пребyдетъ во всёхъ словесёхъ зак0на сегw2, є4же твори1ти |. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди. |
|
Глава 28
|
Главa к7и
|
|
1
|
1
|
| Якщо ти, коли перейдете [за Йордан у землю, яку Господь Бог ваш дає вам], будеш слухати голос Господа Бога твого, старанно виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні, то Господь Бог твій поставить тебе вище за всі народи землі; | И# бyдетъ є3гдA прeйдете їoрдaнъ въ зeмлю, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ, ѓще слyхомъ послyшаете глaса гDа бGа вaшегw храни1ти и3 твори1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, и3 дaстъ тS гDь бGъ тв0й вhшше всёхъ kзы6къ земли2: |
|
2
|
2
|
| і прийдуть на тебе усі благословення ці і сповняться на тобі, якщо будеш слухати голос Господа, Бога твого. | и3 пріи1дутъ на тS вс‰ благословє1ніz сі‰ и3 њбрsщутъ тS. Ѓще слyхомъ послyшаеши глaса гDа бGа твоегw2, |
|
3
|
3
|
| Благословенний ти в місті і благословенний на полі. | благословeнъ ты2 во грaдэ и3 благословeнъ ты2 на селЁ, |
|
4
|
4
|
| Благословенний плід утроби твоєї, і плід землі твоєї, і плід худоби твоєї, і плід твоїх волів, і плід овець твоїх. | благословє1на и3счaдіz чрeва твоегw2 и3 плоды2 земли2 твоеS, и3 стадA волHвъ твои1хъ и3 п†ствы nвeцъ твои1хъ, |
|
5
|
5
|
| Благословенні житниці твої і комори твої. | благословє1ны жи6тницы твои2 и3 њстaнцы твои2, |
|
6
|
6
|
| Благословенний ти при вході твоєму і благословенний ти при виході твоєму. | благословeнъ ты2 внегдA входи1ти тебЁ и3 благословeнъ ты2 внегдA и3сходи1ти тебЁ. |
|
7
|
7
|
| Уразить перед тобою Господь ворогів твоїх, які повстають на тебе; однією дорогою вони виступлять проти тебе, а сімома дорогами побіжать від тебе. | Да предaстъ тебЁ гDь бGъ враги2 тво‰, сопроти1вzщыzсz тебЁ, сокрушє1ны пред8 лицeмъ твои1мъ: путeмъ є3ди1нэмъ и3зhдутъ на тS и3 седмію2 путьми2 побэжaтъ t лицA твоегw2. |
|
8
|
8
|
| Пошле Господь тобі благословення в житницях твоїх і в усякій справі рук твоїх; і благословить тебе на землі, яку Господь Бог твій дає тобі. | Да п0слетъ гDь на тS блгcвeніе въ храни1лищахъ твои1хъ и3 на вс‰, на нsже возложи1ши рyку твою2 на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ. |
|
9
|
9
|
| Поставить тебе Господь [Бог твій] народом святим Своїм, як Він клявся тобі [і батькам твоїм], якщо ти будеш дотримувати заповідей Господа Бога твого і будеш ходити путями Його; | Да возстaвитъ тS гDь бGъ тв0й себЁ лю1дъ свsтъ, ћкоже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ. Ѓще послyшаеши глaса гDа бGа твоегw2 и3 ходи1ти бyдеши въ путeхъ є3гw2, |
|
10
|
10
|
| і побачать усі народи землі, що ім’я Господа [Бога твого] нарікається на тобі, й убояться тебе. | и3 ќзрzтъ тS вси2 kзhцы земнjи, ћкw и4мz гDа (бGа твоегw2) призвaсz на тS, и3 ўбоsтсz тебє2, |
|
11
|
11
|
| І дасть тобі Господь [Бог твій] достаток у всіх благах, у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді полів твоїх на землі, яку Господь клявся батькам твоїм дати тобі. | и3 ўмн0житъ тS гDь бGъ тв0й во благ†z во и3счaдіехъ ўтр0бы твоеS и3 во и3счaдіехъ скотHвъ твои1хъ, и3 въ плодёхъ земли2 твоеS, на земли2 твоeй, ю4же клsтсz гDь nтцє1мъ твои6мъ дaти тебЁ. |
|
12
|
12
|
| Відкриє тобі Господь добру скарбницю Свою, небо, щоб воно давало дощ землі твоїй у свій час, і щоб благословляти всі діла рук твоїх: і будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг [і будеш панувати над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати]. | Да tвeрзетъ тебЁ гDь сокр0вище своE благ0е, нeбо, є4же дaти д0ждь земли2 твоeй во врeмz своE, да блгcви1тъ вс‰ дэлA рyкъ твои1хъ: и3 дaси взаи1мъ kзhкwмъ мнHгимъ, тh же не њдолжи1шисz: и3 њбладaеши ты2 мн0гими kзы6ки, тоб0ю же не воз8wбладaютъ. |
|
13
|
13
|
| Зробить тебе Господь [Бог твій] головою, а не хвостом, і будеш тільки на висоті, а не будеш внизу, якщо будеш підкорюватися заповідям Господа Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні зберігати і виконувати, | Да постaвитъ тS гDь бGъ тв0й во главY, ґ не въ хв0стъ: и3 бyдеши тогдA вhше, и3 не бyдеши ни1же, ѓще послyшаеши зaповэдій гDа бGа твоегw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь храни1ти и3 твори1ти: |
|
14
|
14
|
| і не відступиш від усіх слів, які заповідую вам сьогодні, ні праворуч, ні ліворуч, щоб піти вслід іншим богам і служити їм. | да не престyпиши t всёхъ словeсъ, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, на дeсно нижE на лёво, ходи1ти в8слёдъ богHвъ и3нhхъ служи1ти и5мъ. |
|
15
|
15
|
| Якщо ж не будеш слухати голосу Господа Бога твого і не будеш намагатися виконувати всі заповіді Його і постанови Його, які я заповідую тобі сьогодні, то прийдуть на тебе всі прокляття ці й осягнуть тебе. | И# бyдетъ ѓще не послyшаеши глaса гDа бGа твоегw2 храни1ти и3 твори1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2, є3ли6ки ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, и3 пріи1дутъ на тS вс‰ кл‰твы сі‰ и3 пости1гнутъ тS: |
|
16
|
16
|
| Проклятим ти [будеш] у місті і проклятим ти [будеш] на полі. | пр0клzтъ ты2 во грaдэ и3 пр0клzтъ ты2 на селЁ, |
|
17
|
17
|
| Проклятими [будуть] житниці твої і комори твої. | пр0клzты жи6тницы твои2 и3 њстaнки твои2, |
|
18
|
18
|
| Проклятим [буде] плід утроби твоєї і плід землі твоєї, плід твоїх волів і плід овець твоїх. | проклzт† и3сч†діz ўтр0бы твоеS и3 плоды2 земли2 твоеS, стадA волHвъ твои1хъ и3 п†ствы nвeцъ твои1хъ, |
|
19
|
19
|
| Проклятим ти [будеш] при вході твоєму і проклятим при виході твоєму. | пр0клzтъ ты2 внегдA входи1ти тебЁ и3 пр0клzтъ ты2 внегдA и3сходи1ти тебЁ. |
|
20
|
20
|
| Пошле Господь на тебе прокляття, сум’яття і біди в усякій справі рук твоїх, яку станеш ти робити, доки не будеш знищений, — і ти швидко загинеш за злі справи твої, за те, що ти залишив Мене. | Да п0слетъ тебЁ гDь скyдость и3 глaдъ и3 и3стреблeніе на вс‰, на нsже возложи1ши рyку твою2, є3ли6ка ѓще сотвори1ши, д0ндеже потреби1тъ тS и3 д0ндеже погуби1тъ тS вск0рэ, ѕлhхъ рaди начинaній твои1хъ, занE њстaвилъ є3си2 мS. |
|
21
|
21
|
| Пошле Господь на тебе моровицю, доки не знищить Він тебе з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею. | Да прилэпи1тъ гDь къ тебЁ смeрть, д0ндеже потреби1тъ тS t земли2, въ ню1же ты2 вх0диши тaмw наслёдити ю5. |
|
22
|
22
|
| Вразить тебе Господь чахлістю, гарячкою, лихоманкою, запаленням, засухою, палючим вітром та іржею, і вони будуть переслідувати тебе, доки не загинеш. | Да порази1тъ тS гDь неимёніемъ и3 nгнeвицею, и3 стyжею и3 жжeніемъ, и3 ўбjйствомъ и3 вётромъ тлетв0рнымъ и3 блёдостію, и3 поженyтъ тS, д0ндеже погубsтъ тS. |
|
23
|
23
|
| І небеса твої, які над головою твоєю, зробляться міддю, і земля під тобою залізом; | И# бyдетъ нeбо над8 глав0ю твоeю мёдzно и3 землS под8 тоб0ю желёзна. |
|
24
|
24
|
| замість дощу Господь дасть землі твоїй пил, і порох з неба буде падати, падати на тебе, [доки не погубить тебе і] доки не будеш знищений. | Да дaстъ гDь д0ждь земли2 твоeй прaхъ, и3 пeрсть съ небесE сни1детъ на тS, д0ндеже сокруши1тъ тS и3 д0ндеже погуби1тъ тS. |
|
25
|
25
|
| Віддасть тебе Господь на поразку ворогам твоїм; однією дорогою виступиш проти них, а сімома дорогами побіжиш від них; і будеш розсіяний по всіх царствах землі. | Да дaстъ тS гDь на и3зсэчeніе пред8 враги6 твои1ми: путeмъ є3ди1нэмъ и3зhдеши къ ни6мъ и3 седмію2 пути6 побэжи1ши t лицA и4хъ, и3 бyдеши въ разсёzніе во всёхъ цaрствахъ земнhхъ, |
|
26
|
26
|
| І будуть трупи твої їжею всім птахам небесним і звірам, і не буде того, хто відганятиме їх. | и3 бyдутъ мертвецы2 вaши снёдь пти1цамъ небє1снымъ и3 ѕвэрє1мъ земны6мъ, и3 не бyдетъ tгонszй. |
|
27
|
27
|
| Уразить тебе Господь проказою єгипетською, почечуєм, коростою і сверблячкою, від яких ти не зможеш зцілитися; | Да порази1тъ тS гDь врeдомъ є3гЂпетскимъ въ сэдaлищахъ и3 крaстою ди1віею и3 свeрбомъ, ћкw не мощи2 тебЁ и3сцэли1тисz. |
|
28
|
28
|
| вразить тебе Господь божевіллям, сліпотою й оціпенінням серця. | Порази1тъ тS гDь неи1стовствомъ и3 слэпот0ю и3 и3зступлeніемъ ўмA, |
|
29
|
29
|
| І ти будеш навпомацки ходити опівдні, як сліпий навпомацки ходить у пітьмі, і не будеш мати успіху в путях твоїх, і будуть тіснити і кривдити тебе кожного дня, і ніхто не захистить тебе. | и3 бyдеши њсzзazй въ полyдни, ћкоже њсzзaетъ слэпhй во тмЁ, и3 не и3спрaвитъ путjй твои1хъ: и3 бyдеши тогдA њби1димь и3 расхищaемь во вс‰ дни6, и3 не бyдетъ помогazй тебЁ. |
|
30
|
30
|
| З жінкою заручишся, й інший буде спати з нею; дім побудуєш, і не будеш жити в ньому; виноградник насадиш, і не будеш користуватися ним. | ЖенY п0ймеши, и3 и4нъ мyжъ воз8имёетъ ю5: д0мъ сози1ждеши, и3 не поживeши въ нeмъ: віногрaдъ насади1ши, и3 не њберeши є3гw2: |
|
31
|
31
|
| Вола твого заколють на очах твоїх, і не будеш їсти його; осла твого поведуть від тебе і не повернуть тобі; вівці твої віддані будуть ворогам твоїм, і ніхто не захистить тебе. | телeцъ тв0й заклaнъ пред8 тоб0ю, и3 не снёси t негw2: nслS твоE tsто t тебє2, и3 не tдaстсz тебЁ: џвцы тво‰ tданы2 (бyдутъ) врагHмъ твои6мъ, и3 не бyдетъ тебЁ помогazй: |
|
32
|
32
|
| Сини твої і дочки твої будуть віддані іншому народу; очі твої будуть бачити і кожного дня вболівати за них, і не буде сили в руках твоїх. | сhнове твои2 и3 дщє1ри тво‰ tданы2 (бyдутъ) kзhку и3н0му, и3 џчи твои2 ќзрzтъ и3стаевaюще на сі‰, и3 не возм0жетъ рукA твоS: |
|
33
|
33
|
| Плоди землі твоєї і всю працю твою буде їсти народ, якого ти не знав; і ти будеш тільки пригнобленим і мучимим в усі дні. | плоды2 земли2 твоеS и3 вс‰ труды2 тво‰ поsстъ kзhкъ, є3гHже не вёси, и3 бyдеши њби1димь и3 сокрушaемь во вс‰ дни6, |
|
34
|
34
|
| І збожеволієш від того, що будуть бачити очі твої. | и3 бyдеши и3зумлeнъ, видёній рaди nчeсъ твои1хъ, ±же ќзриши. |
|
35
|
35
|
| Вразить тебе Господь злою проказою на колінах і гомілках, від якої ти не зможеш зцілитися, від підошви ноги твоєї до самого тімені [голови] твоєї. | Да порази1тъ тS гDь врeдомъ ѕлhмъ на колёнахъ и3 на г0ленехъ, ћкw не мощи2 и3сцэли1тисz тебЁ t ст0пъ н0гъ твои1хъ дaже до верхA (главы2) твоеS. |
|
36
|
36
|
| Відведе Господь тебе і царя твого, якого ти поставиш над собою, до народу, якого не знав ні ти, ні батьки твої, і там будеш служити іншим богам, дерев’яним і кам’яним; | Да tведeтъ тS гDь и3 кн‰зи тво‰, ±же постaвиши себЁ, въ kзhкъ, є3гHже не вёси ты2 и3 nтцы2 твои2, и3 послyжиши тaмw богHмъ и3ны6мъ, дрeву и3 кaменію, |
|
37
|
37
|
| і будеш жахом, притчею і посміховищем у всіх народах, до яких відведе тебе Господь [Бог]. | и3 бyдеши тaмw въ гадaніе и3 въ при1тчу и3 п0вэсть во всёхъ kзhцэхъ, въ нsже введeтъ тS гDь (бGъ) тaмw. |
|
38
|
38
|
| Багато насіння винесеш у поле, а збереш мало, тому що поїсть його сарана. | Сёмz мн0го и3знесeши на п0ле, и3 мaло внесeши, ћкw поzдsтъ | прyзи: |
|
39
|
39
|
| Виноградники будеш садити й обробляти, а вина не будеш пити, і не збереш плодів [їх], тому що поїсть їх черва. | віногрaдъ насади1ши и3 воздёлаеши, и3 вінA не и3спіeши, нижE возвесели1шисz t негw2, ћкw поsстъ | чeрвь: |
|
40
|
40
|
| Маслини будуть у тебе у всіх межах твоїх, але єлеєм не помажешся, тому що обсипеться маслина твоя. | м†слины бyдутъ тебЁ во всёхъ предёлэхъ твои1хъ, и3 є3лeемъ не помaжешисz, ћкw и3стечeтъ мaслина твоS: |
|
41
|
41
|
| Синів і дочок народиш, але їх не буде в тебе, тому що підуть у полон. | сhны и3 дщє1ри роди1ши, и3 не бyдутъ тебЁ, tи1дутъ бо въ плёнъ: |
|
42
|
42
|
| Усі дерева твої і плоди землі твоєї погубить іржа. | вс‰ древє1снаz тво‰ и3 вс‰ жи6та земли2 твоеS потреби1тъ ржA: |
|
43
|
43
|
| Прибулець, який серед тебе, буде підніматися над тобою вище і вище, а ти опускатися будеш нижче і нижче; | пришлeцъ, и4же є4сть ў тебє2, взhдетъ над8 тS вhше вhше, тh же низ8и1деши ни1зу ни1зу: |
|
44
|
44
|
| він буде давати тобі в борг, а ти не будеш давати йому в борг; він буде головою, а ти будеш хвостом. | сeй взаи1мъ дaстъ тебЁ, тh же є3мY взаи1мъ не дaси: сeй бyдетъ главA, тh же бyдеши хв0стъ. |
|
45
|
45
|
| І прийдуть на тебе всі прокляття ці, і будуть переслідувати тебе й осягнуть тебе, доки не будеш знищений, за те, що ти не слухав голосу Господа Бога твого і не дотримував заповідей Його і постанов Його, які Він заповів тобі: | И# пріи1дутъ на тS вс‰ кл‰твы сі‰, и3 поженyтъ тS и3 пости1гнутъ тS, д0ндеже потребsтъ тS и3 д0ндеже погубsтъ тS: ћкw не послyшалъ є3си2 глaса гDа бGа твоегw2, є4же храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка заповёда тебЁ. |
|
46
|
46
|
| вони будуть знаменням і вказівкою на тобі і на сімені твоєму повік. | И# бyдутъ на тебЁ знaмєніz и3 чудесA, и3 въ сёмени твоeмъ до вёка, |
|
47
|
47
|
| За те, що ти не служив Господу Богу твоєму з веселістю і радістю серця, при достатку всього, | понeже не послужи1лъ є3си2 гDеви бGу твоемY съ весeліемъ и3 благи1мъ сeрдцемъ, мн0жества рaди всёхъ (благи1хъ), |
|
48
|
48
|
| будеш служити ворогові твоєму, якого пошле на тебе Господь [Бог твій], у голоді, і спразі, і наготі й у всякій нестачі; він покладе на шию твою залізне ярмо, так що змучить тебе. | и3 послyжиши врагHмъ твои6мъ, ±же п0слетъ гDь бGъ тв0й на тS съ глaдомъ и3 жaждею, и3 нагот0ю и3 њскудёніемъ всёхъ: и3 возложи1тъ kрeмъ желёзенъ на вhю твою2, д0ндеже сокруши1тъ тS. |
|
49
|
49
|
| Пошле на тебе Господь народ здалеку, від краю землі: як орел налетить народ, мови якого ти не розумієш, | И# наведeтъ гDь на тS kзhкъ и3здалeча t крaz земли2 ѓки ўстремлeніе џрле, kзhкъ, є3гHже не ўразумёеши глаг0ла, |
|
50
|
50
|
| народ нахабний, який не шанує старця і не пощадить юнака; | kзhкъ безстyденъ лицeмъ, и4же не ўдиви1тсz лицY стaрчу и3 ю4на не поми1луетъ: |
|
51
|
51
|
| і буде він їсти плід і худоби твоєї і плід землі твоєї, доки не розорить тебе, так що не залишить тобі ні хліба, ні вина, ні єлею, ні плоду волів твоїх, ні плоду овець твоїх, доки не погубить тебе; | и3 поsстъ плоды2 скотHвъ твои1хъ и3 плоды2 земли2 твоеS, ћкw не њстaвитъ тебЁ пшени1цы, ни вінA, ни є3лeа, стaдъ волHвъ твои1хъ и3 пaствъ nвeцъ твои1хъ, д0ндеже погуби1тъ тS: |
|
52
|
52
|
| і буде тіснити тебе в усіх оселях твоїх, доки у всій землі твоїй не зруйнує високих і міцних стін твоїх, на які ти надієшся; і буде тіснити тебе у всіх оселях твоїх, по всій землі твоїй, яку Господь Бог твій дав тобі. | и3 сокруши1тъ тS во всёхъ градёхъ твои1хъ, д0ндеже разорsтсz стёны тво‰ высHкіz и3 крBпкіz, на ни1хже ты2 ўповaеши, во всeй земли2 твоeй: и3 њѕл0битъ тS во всёхъ градёхъ твои1хъ, ±же дадE тебЁ гDь бGъ тв0й. |
|
53
|
53
|
| І ти будеш їсти плід утроби твоєї, плоть синів твоїх і дочок твоїх, яких Господь Бог твій дав тобі, в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій. | И# снёси ч†да ўтр0бы твоеS, пл0ть сынHвъ и3 дщeрей твои1хъ, и5хже дадE тебЁ гDь бGъ тв0й, въ тэснотЁ твоeй и3 въ ск0рби твоeй, є4юже њскорби1тъ тS врaгъ тв0й. |
|
54
|
54
|
| Чоловік, зніжений, який жив між вами у великій розкоші, безжалісним оком буде дивитися на брата свого, на дружину надра свого і на інших дітей своїх, які залишаться в нього, | Ю$ный въ вaсъ и3 младhй ѕэлw2 позави1дитъ џкомъ свои1мъ брaту своемY и3 женЁ ћже на л0нэ є3гw2, и3 њстaвшымсz чaдwмъ, ±же ѓще њстaнутсz є3мY: |
|
55
|
55
|
| і не дасть жодному з них плоті дітей своїх, яких він буде їсти, тому що в нього не залишиться нічого в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій у всіх оселях твоїх. | ћкw дaти є3ди1ному и4хъ t пл0тей ч†дъ свои1хъ, и5хже ћлъ є3си2, понeже ничто2 њстaсz є3мY въ тэснотЁ и3 ск0рби твоeй, є4юже њскорбsтъ тS врази2 твои2 во всёхъ градёхъ твои1хъ. |
|
56
|
56
|
| [Жінка] яка жила в тебе в достатку і розкошах, яка ніколи ноги своєї не ставила на землю через розкіш і зніженість, буде безжалісним оком дивитися на чоловіка надра свого і на сина свого і на дочку свою | И# ю4наz въ вaсъ (женA) и3 младA ѕэлw2, є3sже не њбhче ногA є3S ходи1ти по земли2 ю4ности рaди и3 млaдости, позави1дитъ џкомъ свои1мъ мyжу своемY и4же на л0нэ є3S, и3 сhну и3 дщeри своeй, |
|
57
|
57
|
| і не дасть їм посліду, що виходить з-поміж ніг її, і дітей, яких вона родить; тому що вона, при нестачі в усьому, таємно буде їсти їх, в облозі й утиску, в якому стисне тебе ворог твій у оселях твоїх. | и3 бл0нэ своeй и3зшeдшей и3з8 чрeслъ є3S, и3 чaду своемY є4же ѓще роди1тъ: снёстъ бо | тaйнw, скyдости рaди всёхъ въ тэснотЁ и3 ск0рби своeй, є4юже њскорби1тъ тS врaгъ тв0й во всёхъ градёхъ твои1хъ. |
|
58
|
58
|
| Якщо не будеш намагатися виконувати всі слова закону цього, написані в книзі цій, і не будеш боятися цього славного і страшного імені Господа Бога твого, | Ѓще не послyшаете твори1ти вс‰ словесA зак0на сегw2, напи6саннаz въ кни1зэ сeй, є4же боsтисz и4мене чтcнaгw и3 чyднагw сегw2, гDа бGа твоегw2, |
|
59
|
59
|
| то Господь уразить тебе і потомство твоє надзвичайними виразками, виразками великими і постійними, і хворобами злими і постійними; | и3 ўдиви1тъ гDь ћзвы тво‰ и3 ћзвы сёмене твоегw2, ћзвы вели6кіz и3 ди6вныz, и3 болBзни ѕлы6z и3 и3звBстныz, |
|
60
|
60
|
| і наведе на тебе всі [злі] виразки єгипетські, яких ти боявся, і вони прилипнуть до тебе; | и3 њбрати1тъ на тS всю2 болёзнь є3гЂпетскую ѕлyю, є3sже ты2 боsлсz є3си2 t лицA и4хъ, и3 прилэпsтсz къ тебЁ: |
|
61
|
61
|
| і всяку хворобу і всяку виразку, не написану [і всяку написану] у книзі закону цього, Господь наведе на тебе, доки не будеш знищений; | и3 всE разслаблeніе, и3 всю2 ћзву ненапи1санную и3 всю2 пи1саную въ кни1зэ зак0на сегw2 наведeтъ гDь на тS, д0ндеже потреби1тъ тS: |
|
62
|
62
|
| і залишиться вас небагато, тоді як безліччю ви подібні були до зірок небесних, тому що ти не слухав голосу Господа Бога твого. | и3 њстaнетесz въ числЁ мaлэмъ, вмёстw тогw2 є3гдA бhсте ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ, ћкw не послyшасте глaса гDа бGа вaшегw. |
|
63
|
63
|
| І як радів Господь, роблячи вам добро і розмножуючи вас, так буде радіти Господь, гублячи вас і знищуючи вас, і вивержені будете з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею. | И# бyдетъ, ћкоже возвесели1сz гDь њ вaсъ благотвори1ти вaмъ и3 ўмн0жити вaсъ, тaкw возвесели1тсz гDь њ вaсъ потреби1ти вaсъ: и3 в0зметесz t земли2, въ ню1же вы2 вх0дите тaмw наслёдити ю5, |
|
64
|
64
|
| І розсіє тебе Господь [Бог твій] по всіх народах, від краю землі до краю землі, і будеш там служити іншим богам, яких не знав ні ти, ні батьки твої, дереву і камінню. | и3 разсёетъ тS гDь бGъ тв0й во вс‰ kзhки, t крaz земли2 дaже до крaz є3S, и3 послyжиши тaмw богHмъ и3ны6мъ, дрeву и3 кaменію, и4хже не знaлъ є3си2 ты2 и3 nтцы2 твои2: |
|
65
|
65
|
| Але і між цими народами не заспокоїшся, і не буде місця спокою для ноги твоєї, і Господь дасть тобі там тремтяче серце, болість очей і знемагання душі; | но и3 во kзhцэхъ џнэхъ не ўпок0итъ тS, нижE бyдетъ стоsніz стопЁ ноги2 твоеS: и3 дaстъ тебЁ гDь тaмw сeрдце печaльное и3 њскудэв†ющаz nчесA и3 и3стаzвaющую дyшу: |
|
66
|
66
|
| життя твоє буде висіти перед тобою, і будеш тремтіти вночі і вдень, і не будеш впевнений у житті твоєму; | и3 бyдетъ жив0тъ тв0й ви1сzщь пред8 nчи1ма твои1ма, и3 ўбои1шисz во дни2 и3 въ н0щи, и3 не бyдеши вёры ћти житію2 твоемY: |
|
67
|
67
|
| від тремтіння серця твого, яким ти будеш обійнятий, і від того, що ти будеш бачити очима твоїми, вранці ти скажеш: «о, якби прийшов вечір », а ввечері скажеш: «о, якби настав ранок!» | заyтра речeши: кaкw бyдетъ вeчеръ; и3 въ вeчеръ речeши: кaкw бyдетъ ќтро; t стрaха сeрдца твоегw2, и4мже ўбои1шисz, и3 t видёній nчeсъ твои1хъ, и4миже ќзриши: |
|
68
|
68
|
| і поверне тебе Господь у Єгипет на кораблях тим шляхом, про який я сказав тобі: «ти більше не побачиш його»; і там будете продаватися ворогам вашим у рабів і в рабинь, і не буде того, хто купує. | и3 возврати1тъ тS гDь бGъ во є3гЂпетъ въ кораблeхъ, и3 на пути2 є3г0же рек0хъ, не приложитE ксемY ви1дэти є3го2: и3 пр0дани бyдете тaмw врагHмъ вaшымъ въ рабы6 и3 въ рабы6ни, и3 не бyдетъ купyющагw. |
|
Глава 29
|
Главa к7f
|
|
1
|
1
|
| Ось слова завіту, який Господь повелів Мойсеєві укласти із синами Ізраїлевими в землі Моавитській, крім завіту, який Господь поставив з ними на Хориві. | Сі‰ словесA завёта, ±же завэщA гDь мwmсeю ўстaвити сынHмъ ї}лєвымъ въ земли2 мwaвли, кромЁ завёта, є3г0же завэщA и5мъ въ хwри1вэ. |
|
2
|
2
|
| І скликав Мойсей усіх [синів] Ізраїлевих і сказав їм: ви бачили все, що зробив Господь перед очима вашими в землі Єгипетській з фараоном і всіма рабами його і всією землею його; | И# призвA мwmсeй вс‰ сhны ї}лєвы и3 речE къ ни6мъ: вы2 ви1дэсте вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь въ земли2 є3гЂпетстэй пред8 вaми фараHну и3 всBмъ слугaмъ є3гw2 и3 всeй земли2 є3гw2, |
|
3
|
3
|
| ті великі кари, які бачили очі твої, і ті великі знамення і чудеса, [руку міцну і могутню силу]; | и3скушє1ніz вели6каz, ±же ви1дэста џчи твои2, знaмєніz и3 чудесA вели6каz w4наz, рyку крёпкую и3 мhшцу выс0кую: |
|
4
|
4
|
| але до цього дня не дав вам Господь [Бог] серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, і вух, щоб чути. | и3 не дадE гDь бGъ вaмъ сeрдца разумёти и3 nчeсъ ви1дэти и3 ўшeсъ слhшати, дaже до днE сегw2: |
|
5
|
5
|
| Сорок років водив вас по пустелі, і одяг ваш на вас не зітлів, і взуття твоє не зітліло на ногах твоїх; | и3 води1лъ вaсъ четhредесzть лётъ по пустhни: не њбетшaша ри6зы вaшz, и3 сап0зи вaши не сотр0шасz на ногaхъ вaшихъ: |
|
6
|
6
|
| хліба ви не їли і вина і сикера не пили, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш. | хлёба не kд0сте, вінA и3 сікeра не пи1сте, да познaете, ћкw сeй гDь бGъ вaшъ: |
|
7
|
7
|
| І коли ви прийшли на місце це, виступив проти нас Сигон, цар Есевонський, і Ог, цар Васанський, щоб воювати з нами, і ми подолали їх; | и3 пріид0сте до сегw2 мёста: и3 и3зhде сиHнъ цaрь є3севHнскій и3 w4гъ цaрь васaнскій во срётеніе нaмъ на брaнь, |
|
8
|
8
|
| і взяли землю їхню і віддали її в наділ коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного. | и3 порази1хомъ и5хъ на брaни, и3 пріsхомъ зeмлю и4хъ: и3 дaхъ ю5 во жрeбій руви1му и3 гaду и3 полуплeмени манассjину. |
|
9
|
9
|
| Дотримуйте ж [усіх] слів завіту цього і виконуйте їх, щоб вам мати успіх у всьому, що будете робити. | И# сохрани1те твори1ти вс‰ словесA завёта сегw2 твори1ти |, да разумёете вс‰, є3ли6ка сотворитE. |
|
10
|
10
|
| Усі ви сьогодні стоїте перед лицем Господа Бога вашого, начальники колін ваших, старійшини ваші, [судді ваші,] наглядачі ваші, всі ізраїльтяни, | Вы2 стaсте вси2 днeсь пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, племенонач†лницы вaши и3 старBйшины вaши, и3 судіи6 вaши и3 писмовводи1тєли вaши, всsкъ мyжъ ї}лтескъ, |
|
11
|
11
|
| діти ваші, дружини ваші і прибульці твої, що знаходяться в стані твоєму, від того, хто коле дрова твої, до того, хто черпає воду твою, | и3 жєны2 вaшz и3 ч†да в†ша, и3 пришлeцъ и4же посредЁ полкA вaшегw, t древосёчца вaшегw дaже до водон0сца вaшегw, |
|
12
|
12
|
| щоб увійти тобі в завіт Господа Бога твого й у клятвений договір з Ним, який Господь Бог твій сьогодні укладає з тобою, | є4же прейти2 въ завётъ гDа бGа вaшегw и3 въ кл‰твы є3гw2, є3ли6ка завэщaетъ гDь бGъ тв0й къ тебЁ днeсь: |
|
13
|
13
|
| щоб зробити тебе сьогодні Його народом, і Йому бути твоїм Богом, як Він говорив тобі і як клявся батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову. | да постaвитъ тS себЁ въ лю1ди, и3 т0й бyдетъ тебЁ бGъ, ћкоже тебЁ речE и3 ћкоже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву. |
|
14
|
14
|
| Не тільки з вами одними я поставляю цей завіт і цей клятвений договір, | И# не вaмъ є3ди6нэмъ ѓзъ завётъ сeй и3 клsтву сію2 завэщавaю, |
|
15
|
15
|
| але як з тими, які сьогодні тут з нами стоять перед лицем Господа Бога нашого, так і з тими, яких немає тут з нами сьогодні. | но и3 здЁ сyщымъ съ вaми днeсь, пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, и3 не сyщымъ съ вaми здЁ днeсь. |
|
16
|
16
|
| Тому що ви знаєте, як ми жили в землі Єгипетській і як ми проходили посеред народів, через які ви пройшли, | Ћкw вы2 вёсте, кaкw жи1хомъ въ земли2 є3гЂпетстэй и3 кaкw проид0хомъ посредЁ kзhкwвъ, и5хже преид0сте, |
|
17
|
17
|
| і бачили мерзоти їхні й ідолів їхніх, дерев’яних і кам’яних, срібних і золотих, які у них. | и3 ви1дэсте мeрзwсти и4хъ и3 кумjры и4хъ, дрeво и3 кaменіе, сребро2 и3 злaто, ±же сyть ў ни1хъ. |
|
18
|
18
|
| Нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або роду, або коліна, серце яких ухилилося б нині від Господа Бога нашого, щоб ходити служити богам тих народів; нехай не буде між вами кореня, що вирощує отруту і полин, | Е#дA кто2 є4сть въ вaсъ мyжъ и3ли2 женA, и3ли2 nтeчество и3ли2 плeмz, є3гHже сeрдце ўклони1сz t гDа бGа вaшегw, и3ти2 є4же служи1ти богHмъ kзhкwвъ џныхъ; є3дA кjй є4сть въ вaсъ к0рень горЁ прорастaющь въ жeлчи и3 г0рести; |
|
19
|
19
|
| такої людини, яка, почувши слова прокляття цього, похвалялася б у серці своєму, говорячи: «я буду щасливий, незважаючи на те, що буду ходити за свавільністю серця мого»; і пропаде в такий спосіб ситий з голодним; | И# бyдетъ ѓще ўслhшитъ словесA клsтвы сеS и3 похвaлитсz въ сeрдцы своeмъ, глаг0лz: препод0бно мнЁ да бyдетъ, ћкw въ прельщeніи сeрдца моегw2 пойдY, да не погуби1тъ грёшникъ безгрёшнаго (съ соб0ю): |
|
20
|
20
|
| не простить Господь такому, але негайно запалає гнів Господа і лють Його на таку людину, і впаде на нього все прокляття [завіту цього], написане в цій книзі [закону], і зітре Господь ім’я його з піднебесної; | не восх0щетъ бGъ млcтивъ бhти є3мY, но тогдA разгори1тсz гнёвъ гDень и3 рeвность є3гw2 на человёка того2: и3 прилэпsтсz є3мY вс‰ кл‰твы завёта сегw2, пи6санныz въ кни1зэ зак0на сегw2: и3 потреби1тъ гDь и4мz є3гw2 t поднебeсныz, |
|
21
|
21
|
| і відокремить його Господь на погибель від усіх колін Ізраїлевих, згідно з усіма прокляттями завіту, написаними в цій книзі закону. | и3 tлучи1тъ є3го2 гDь на ѕл†z t всёхъ сынHвъ ї}левыхъ, по всBмъ клsтвамъ завёта напи1саннагw въ кни1зэ зак0на сегw2. |
|
22
|
22
|
| І скаже наступний рід, діти ваші, які будуть після вас, і чужинець, який прийде з землі далекої, побачивши поразку землі цієї і хвороби, якими виснажить її Господь: | И# речeтъ р0дъ и4нъ, сhнове вaши, и5же востaнутъ по вaсъ, и3 чуждhй и4же пріи1детъ t земли2 далeкіz, и3 ќзрzтъ ћзвы земли2 џныz и3 недyги є3S, ±же послA гDь на ню2, |
|
23
|
23
|
| сірка і сіль, пожарище — вся земля; не засівається і не вирощує вона, і не виходить на ній ніяка трава, як після знищення Содома, Гоморри, Адми і Севоїма, які знищив Господь у гніві Своєму й у люті Своїй. | жyпелъ и3 с0ль сожжeнную: всS землS є3S не насёетсz, ни прозsбнетъ, нижE возни1кнетъ на нeй всsкъ ѕлaкъ: ћкоже њпровeржесz сод0мъ и3 гом0рръ, ґдамA и3 севwjмъ, ±же њпровeрже гDь въ ћрости и3 гнёвэ своeмъ. |
|
24
|
24
|
| І скажуть усі народи: за що Господь так учинив із цією землею? яка велика лють гніву Його! | И# рекyтъ вси2 kзhцы: почто2 сотвори2 гDь си1це земли2 сeй; кaz ћрость гнёва вели1каz сіS; |
|
25
|
25
|
| І скажуть: за те, що вони залишили завіт Господа Бога батьків своїх, який Він уклав з ними, коли вивів їх із землі Єгипетської, | И# рекyтъ: ћкw њстaвиша завётъ гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, є3г0же завэщA nтцє1мъ и4хъ, є3гдA и3зведE и5хъ t земли2 є3гЂпетскіz, |
|
26
|
26
|
| і пішли і стали служити іншим богам і поклонятися їм, богам, яких вони не знали і яких Він не призначав їм: | и3 шeдше послужи1ша богHмъ и3ны6мъ, и3 поклони1шасz и5мъ, и4хже не вёдzху, и3 не дадE и5мъ ничт0же ни є3ди1нъ: |
|
27
|
27
|
| за те запалав гнів Господа на землю цю, і навів Він на неї всі прокляття [завіту], написані в цій книзі [закону], | и3 разгнёвасz ћростію гDь на зeмлю тY, є4же навести2 на ню2 по всBмъ клsтвамъ завёта, пи6саннымъ въ кни1гахъ зак0на сегw2: |
|
28
|
28
|
| і вивергнув їх Господь із землі їх у гніві, люті й великому обуренні, і кинув їх на іншу землю, як нині бачимо. | и3 и3з8sтъ и5хъ гDь t земли2 и4хъ ћростію и3 гнёвомъ, и3 прогнёваніемъ вели1кимъ ѕэлw2, и3 и3звeрже и5хъ въ зeмлю и4ну ћкоже нн7э. |
|
29
|
29
|
| Приховане належить Господу Богу нашому, а відкрите — нам і синам нашим довіку, щоб ми виконували всі слова закону цього. | Т†йнаz гDеви бGу нaшему, нaмъ же kвлє1ннаz и3 чaдwмъ нaшымъ во вёки, твори1ти вс‰ словесA зак0на сегw2. |
|
Глава 30
|
Главa l
|
|
1
|
1
|
| Коли прийдуть на тебе всі слова ці — благословення і прокляття, які виклав я тобі, і приймеш їх до серця свого серед усіх народів, у яких розсіє тебе Господь Бог твій, | И# бyдетъ є3гдA пріи1дутъ на тS вс‰ словесA сі‰, блгcвeніе и3 клsтва, ю4же дaхъ пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 пріи1меши въ сeрдце твоE во всёхъ kзhцэхъ, въ нsже расточи1тъ тS гDь бGъ тв0й тaмw, |
|
2
|
2
|
| і звернешся до Господа Бога твого і послухаєш голосу Його, як я заповідаю тобі сьогодні, ти і сини твої від усього серця твого і від усієї душі твоєї, — | и3 њбрати1шисz ко гDу бGу твоемY, и3 послyшаеши глaса є3гw2 по всBмъ, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, ты2 и3 сhнъ тв0й, t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS, |
|
3
|
3
|
| тоді Господь Бог твій поверне полонених твоїх і змилосердиться над тобою, і знову збере тебе від усіх народів, між якими розсіє тебе Господь Бог твій. | и3 и3сцэли1тъ гDь грэхи2 тво‰ и3 поми1луетъ тS, и3 пaки соберeтъ тS t всёхъ kзhкwвъ, въ нsже разсhпа тS гDь бGъ тaмw. |
|
4
|
4
|
| Хоча б ти був розсіяний [від краю неба] до краю неба, і звідти збере тебе Господь Бог твій, і звідти візьме тебе, | Ѓще бyдетъ разсёzніе твоE t крaz небесE дaже до крaz небесE, tтyду соберeтъ тS гDь бGъ тв0й и3 tтyду в0зметъ тS, |
|
5
|
5
|
| і [звідти] приведе тебе Господь Бог твій у землю, якою володіли батьки твої, і одержиш її у володіння, і облагодіє тебе і розмножить тебе більше за батьків твоїх; | и3 введeтъ тS гDь бGъ тв0й tтyду въ зeмлю, ю4же наслёдиша nтцы2 твои2, и3 наслёдиши ю5: и3 блaго тебЁ сотвори1тъ, и3 ўмн0житъ тS пaче nтє1цъ твои1хъ |
|
6
|
6
|
| і обріже Господь Бог твій серце твоє і серце нащадків твоїх, щоб ти любив Господа Бога твого від усього серця твого і від усієї душі твоєї, щоб жити тобі; | и3 њчи1ститъ гDь сeрдце твоE и3 сeрдце сёмене твоегw2, люби1ти гDа бGа твоегw2 t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS, да живeши ты2: |
|
7
|
7
|
| тоді Господь Бог твій усі прокляття ці оберне на ворогів твоїх і ненависників твоїх, які гнали тебе, | и3 дaстъ гDь бGъ тв0й кл‰твы сі‰ на враги2 тво‰ и3 на ненави1дzщыz тS, и5же и3згнaша тS: |
|
8
|
8
|
| а ти навернешся і будеш слухати голосу Господа [Бога твого] і виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні; | и3 ты2 њбрати1шисz и3 послyшаеши глaса гDа бGа твоегw2 и3 сотвори1ши зaпwвэди є3гw2, є3ли6ки ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь. |
|
9
|
9
|
| з надлишком дасть тобі Господь Бог твій успіх у всякій справі рук твоїх, в плоді утроби твоєї, у плоді худоби твоєї, у плоді землі твоєї; бо знову буде радіти Господь [Бог твій] за тебе, благодіючи тобі, як Він радів за батьків твоїх, | И# блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всsкомъ дёлэ рукY твоє1ю, въ плодёхъ ўтр0бы твоеS и3 въ плодёхъ скотHвъ твои1хъ и3 въ жи1тэхъ земли2 твоеS, ћкw њбрати1тсz гDь бGъ тв0й возвесели1тисz њ тебЁ во благи1хъ, ћкоже возвесели1сz t nтцёхъ твои1хъ: |
|
10
|
10
|
| якщо будеш слухати голосу Господа Бога твого, дотримуючи [і виконуючи всі] заповіді Його і постанови Його [і закони Його], написані в цій книзі закону, і якщо навернешся до Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю. | ѓще послyшаеши глaса гDа бGа твоегw2 храни1ти и3 твори1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2 и3 суды2 є3гw2, напи6санныz въ кни1зэ зак0на сегw2: ѓще њбрати1шисz ко гDу бGу твоемY t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS. |
|
11
|
11
|
| Бо заповідь ця, яку я заповідаю тобі сьогодні, не недоступна для тебе і не далека; | Ћкw зaповэдь сіS, ю4же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, не тzжкA є4сть, нижE далeче є4сть t тебє2: |
|
12
|
12
|
| вона не на небі, щоб можна було говорити: «хто зійшов би для нас на небо і приніс би її нам, і дав би нам почути її, і ми виконали б її?» | не на нб7си2 є4сть, глаг0лz: кто2 взhдетъ t нaсъ на нб7о и3 в0зметъ ю5 нaмъ, и3 ўслhшавше ю5 сотвори1мъ; |
|
13
|
13
|
| і не за морем вона, щоб можна було говорити: «хто сходив би для нас за море і приніс би її нам, і дав би нам почути її, і ми виконали б її?» | нижE њб8 nнY странY м0рz є4сть, глаг0лzй: кто2 прeйдетъ нaмъ на џну странY м0рz и3 в0зметъ ю5 нaмъ, и3 ўслhшавше ю5 сотвори1мъ; |
|
14
|
14
|
| але дуже близько до тебе слово це: воно в устах твоїх і в серці твоєму, щоб виконувати його. | бли1з8 тебє2 є4сть глаг0лъ ѕэлw2, во ўстёхъ твои1хъ и3 въ сeрдцы твоeмъ и3 въ рукY твоє1ю, твори1ти є3го2. |
|
15
|
15
|
| Ось, я сьогодні запропонував тобі життя і добро, смерть і зло. | СE, дaхъ пред8 лицeмъ твои1мъ днeсь жи1знь и3 смeрть, блaго и3 ѕло2. |
|
16
|
16
|
| [Якщо будеш слухати заповіді Господа Бога твого,] які заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого, ходити [усіма] путями Його і виконувати заповіді Його і постанови Його і закони Його, то будеш жити і розмножишся, і благословить тебе Господь Бог твій на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею; | Ѓще послyшаеши зaповэдій гDа бGа твоегw2, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, люби1ти гDа бGа твоего2, ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2 и3 храни1ти њправд†ніz є3гw2 и3 зaпwвэди є3гw2 и3 суды2 є3гw2, и3 поживeши, и3 ўмн0жишисz, и3 блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й на всeй земли2, въ ню1же вх0диши наслёдити ю5 тaмw. |
|
17
|
17
|
| якщо ж відвернеться серце твоє, і не будеш слухати, і заблудиш, і станеш поклонятися іншим богам і будеш служити їм, | И# ѓще преврати1тсz сeрдце твоE, и3 не послyшаеши, и3 заблуди1въ поклони1шисz богHмъ и3ны6мъ и3 послyжиши и5мъ, |
|
18
|
18
|
| то я сповіщаю вам сьогодні, що ви загинете і не пробудете довго на землі, [яку Господь Бог дає тобі,] для оволодіння якою ти переходиш Йордан. | возвэщaю вaмъ днeсь, ћкw поги1белію поги1бнете, и3 не многоднeвни бyдете на земли2, ю4же гDь бGъ даeтъ тебЁ, въ ню1же вы2 прех0дите їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5. |
|
19
|
19
|
| У свідки перед вами прикликаю сьогодні небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої, | Засвидётелствую вaмъ днeсь нб7омъ и3 землeю: жив0тъ и3 смeрть дaхъ пред8 лицeмъ вaшимъ, блгcвeніе и3 клsтву: и3 и3збери2 жив0тъ, да живeши ты2 и3 сёмz твоE, |
|
20
|
20
|
| любив Господа Бога твого, слухав голос Його і приліплювався до Нього; бо в цьому життя твоє і довгота днів твоїх, щоб перебувати тобі на землі, яку Господь [Бог] із клятвою обіцяв батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову дати їм. | люби1ти гDа бGа твоего2, послyшати глaса є3гw2 и3 прилэпи1тисz къ немY: ћкw сіE жив0тъ тв0й, и3 долготA днjй твои1хъ, жи1ти на земли2, є4юже клsтсz гDь бGъ nтцє1мъ твои6мъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, дaти и5мъ. |
|
Глава 31
|
Главa lа
|
|
1
|
1
|
| І пішов Мойсей, і говорив слова ці всім [синам] Ізраїля, | И# скончA мwmсeй глаг0лz вс‰ словесA сі‰ ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ |
|
2
|
2
|
| і сказав їм: тепер мені сто двадцять років, я не можу уже виходити і входити, і Господь сказав мені: «ти не перейдеш Йордан цей»; | и3 речE къ ни6мъ: стA и3 двaдесzти лётъ ѓзъ є4смь днeсь: не возмогY ксемY входи1ти и3 и3сходи1ти: гDь же речE ко мнЁ: не прeйдеши їoрдaна сегw2: |
|
3
|
3
|
| Господь Бог твій Сам піде перед тобою; Він знищить народи ці від імені твого, і ти оволодієш ними; Ісус піде перед тобою, як говорив Господь; | гDь бGъ тв0й пред8идhй пред8 лицeмъ твои1мъ, т0й потреби1тъ kзhки сі‰ t лицA твоегw2, и3 наслёдиши и5хъ: и3 їисyсъ пред8идhй пред8 лицeмъ твои1мъ, ћкоже гlа гDь: |
|
4
|
4
|
| і вчинить Господь з ними так само, як Він зробив із Сигоном і Огом, царями аморрейськими, [які були по цей бік Йордану,] і з землею їх, яких Він знищив; | и3 сотвори1тъ и5мъ гDь, ћкоже сотвори2 сиHну и3 w4гу, двyмъ царє1мъ ґморрє1йскимъ, и5же бhша њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, и3 земли2 и4хъ, ћкоже потреби2 и5хъ |
|
5
|
5
|
| і видасть їх Господь вам, і ви зробите з ними за всіма заповідями, які заповів я вам; | и3 предадE и5хъ гDь въ рyцэ вaши: и3 сотвори1те и5мъ, ћкоже заповёдахъ вaмъ: |
|
6
|
6
|
| будьте тверді і мужні, не бійтеся, [не жахайтеся] і не страшіться їх, бо Господь Бог твій Сам піде з тобою [і] не відступить від тебе і не залишить тебе. | мужaйсz и3 крэпи1сz, не б0йсz, ни ўжасaйсz, ни ўстрашaйсz t лицA и4хъ: ћкw гDь бGъ тв0й, сeй пред8идhй съ вaми, и3 не tстyпитъ t тебє2, нижE њстaвитъ тS. |
|
7
|
7
|
| І прикликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх ізраїльтян сказав йому: будь твердим і мужнім, бо ти ввійдеш з народом цим у землю, яку Господь клявся батькам його дати йому, і ти розділиш її на наділи йому; | И# призвA мwmсeй їисyса и3 речE є3мY пред8 всёмъ ї}лемъ: мужaйсz и3 крэпи1сz: тh бо вни1деши пред8 лицeмъ людjй си1хъ въ зeмлю, ю4же клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ дaти и5мъ, и3 ты2 въ наслёдіе раздэли1ши ю5 и5мъ: |
|
8
|
8
|
| Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся. | и3 гDь, и3дhй съ тоб0ю, не tстyпитъ t тебє2, нижE њстaвитъ тS: не б0йсz, ни ўжасaйсz. |
|
9
|
9
|
| І написав Мойсей закон цей, і віддав його священикам, синам Левіїним, які носять ковчег завіту Господнього, і всім старійшинам [синів] Ізраїлевих. | И# вписA мwmсeй вс‰ словесA зак0на сегw2 въ кни1гу и3 дадE жерцє1мъ сынHмъ леv‡инымъ, воздви1жущымъ ковчeгъ завёта гDнz, и3 стaрцємъ сынHвъ ї}левыхъ. |
|
10
|
10
|
| І заповів їм Мойсей і сказав: після закінчення семи років, у рік відпущення, у свято кущів, | И# заповёда и5мъ мwmсeй въ т0й дeнь, глаг0лz: по седми2 лётэхъ во врeмz лёта њставлeніz, въ прaздникъ кyщей; |
|
11
|
11
|
| коли весь Ізраїль прийде явитися перед лицем Господа Бога твого на місці, яке обере [Господь], читай цей закон перед усім Ізраїлем для слуху його; | є3гдA сх0дитсz вeсь ї}ль kви1тисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь, читaйте зак0нъ сeй пред8 всёмъ ї}лемъ во ќшы и4хъ: |
|
12
|
12
|
| збери народ, чоловіків і дружин, і дітей, і прибульців твоїх, які будуть в оселях твоїх, щоб вони слухали й училися, і щоб боялися Господа Бога вашого, і намагалися виконувати всі слова закону цього; | собери1те лю1ди, мyжы и3 жєны2 и3 дёти, и3 пришeлца, и4же во градёхъ вaшихъ, да ўслhшатъ и3 научaтсz боsтисz гDа бGа вaшегw, и3 послyшаютъ твори1ти вс‰ словесA зак0на сегw2: |
|
13
|
13
|
| і сини їхні, які не знають цього, почують і навчаться боятися Господа Бога вашого в усі дні, доки ви будете жити на землі, в яку ви переходите за Йордан, щоб оволодіти нею. | и3 сhнове и4хъ, и5же не вёдzтъ, ўслhшатъ и3 научaтсz боsтисz гDа бGа вaшегw во вс‰ дни6, є3ли6ки поживyтъ на земли2, на ню1же вы2 прех0дите їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5. |
|
14
|
14
|
| І сказав Господь Мойсеєві: ось, дні твої наблизилися до смерти; поклич Ісуса і станьте біля [входу] в скинію зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшли Мойсей та Ісус, і стали біля [входу] в скинію зібрання. | И# речE гDь къ мwmсeю: сE, прибли1жишасz днjе смeрти твоеS: призови2 їисyса, и3 стaните пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz, и3 заповёмъ є3мY. И# и4де мwmсeй и3 їисyсъ ко ски1ніи свидёніz, и3 стaста пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz. |
|
15
|
15
|
| І явився Господь у скинії в стовпі хмарному, і став стовп хмарний біля входу до скинії [зібрання]. | И# сни1де гDь въ столпЁ w4блачнэ, и3 стA ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 стA ст0лпъ w4блачный ў двeрій ски1ніи свидёніz. |
|
16
|
16
|
| І сказав Господь Мойсеєві: ось, ти упокоїшся з батьками твоїми, і стане народ цей блудно ходити услід за чужими богами тієї землі, в яку він вступає, і залишить Мене, і порушить завіт Мій, який Я уклав з ним; | И# речE гDь къ мwmсeю: сE, ты2 почjеши со nтцы6 твои1ми, и3 востaвше лю1діе сjи соблyдzтъ в8слёдъ богHвъ чужди1хъ земли2, въ ню1же вх0дzтъ сjи тaмw, и3 њстaвzтъ мS, и3 разорsтъ завётъ м0й, є3г0же завэщaхъ и5мъ: |
|
17
|
17
|
| і запалає гнів Мій на нього в той день, і Я залишу їх і сховаю лице Моє від них, і він знищений буде, і спостигнуть його багато бід і скорбот, і скаже він у той день: «чи не тому спостигли мене ці біди, що немає [Господа] Бога мого серед мене?» | и3 разгнёваюсz ћростію на нS въ т0й дeнь, и3 њстaвлю |, и3 tвращY лицE моE t ни1хъ, и3 бyдутъ въ снёдь: и3 њбрsщутъ | ѕл† мнHга и3 скHрби, и3 рекyтъ въ дeнь т0й: понeже нёсть гDа бGа въ нaсъ, пости1гнуша ны2 ѕл†z сі‰: |
|
18
|
18
|
| і Я сховаю лице Моє [від нього] у той день за всі беззаконня його, які він зробить, навернувшись до інших богів. | ѓзъ же tвращeніемъ tвращY лицE моE t ни1хъ въ т0й дeнь, ѕл0бъ рaди всёхъ ±же сотвори1ша, ћкw њбрати1шасz къ богHмъ чужди6мъ: |
|
19
|
19
|
| Отже, напишіть собі [слова] пісні цієї, і навчи її синів Ізраїлевих, і вклади її у вуста їхні, щоб пісня ця була Мені свідченням на синів Ізраїлевих; | и3 нн7э напиши1те словесA пёсни сеS, и3 научи1те є4й сhны ї}лєвы, и3 вложи1те ю5 во ўстA и4хъ, да бyдетъ мнЁ пёснь сіS во свидётелство въ сынёхъ ї}левыхъ: |
|
20
|
20
|
| тому що Я введу їх у землю [добру], як Я клявся батькам їх, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти і насичуватися, і потовстішають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене відкинуть і порушать завіт Мій, [який Я заповів їм]; | введy бо и5хъ въ зeмлю благyю, є4юже клsхсz nтцє1мъ и4хъ, дaти и5мъ зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ, и3 kдsтъ, и3 насhтившесz ўтолстёютъ, и3 њбратsтсz къ богHмъ чужди6мъ, и3 послyжатъ и5мъ, и3 разгнёваютъ мS, и3 разорsтъ завётъ м0й, є3г0же завэщaхъ и5мъ: |
|
21
|
21
|
| і коли прийде на них багато бід і скорбот, тоді пісня ця буде проти них свідченням, бо вона не вийде [з вуст їхніх і] з вуст нащадків їхніх. Я знаю думки їхні, які вони мають нині, раніше ніж Я ввів їх у [добру] землю, про яку Я клявся [батькам їхнім]. | и3 бyдетъ є3гдA пости1гнутъ и5хъ мнHга ѕл† и3 скHрби, и3 противостaнетъ пёснь сіS пред8 лицE и4хъ свидётелствующи, ћкw не забвeна бyдетъ t ќстъ и4хъ и3 t ќстъ сёмене и4хъ: ѓзъ бо вёмъ ѕл0бу и4хъ, є3ли6ка творsтъ днeсь здЁ, прeжде введeніz и4хъ въ зeмлю благyю, є4юже клsхсz nтцє1мъ и4хъ. |
|
22
|
22
|
| І написав Мойсей пісню цю в той день і навчив її синів Ізраїлевих. | И# написA мwmсeй пёснь сію2 въ т0й дeнь и3 научи2 є4й сhны ї}лєвы. И# заповёда мwmсeй їисyсу сhну наvи1ну и3 речE є3мY: |
|
23
|
23
|
| І заповів Господь Ісусові, синові Навина, і сказав [йому]: будь твердим і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїлевих у землю, про яку Я клявся їм, і Я буду з тобою. | мужaйсz и3 крэпи1сz: тh бо введeши сhны ї}лєвы въ зeмлю, є4юже клsтсz и5мъ гDь, и3 т0й бyдетъ съ тоб0ю. |
|
24
|
24
|
| Коли Мойсей вписав у книгу всі слова закону цього до кінця, | Е#гдa же скончA мwmсeй пишA вс‰ словесA зак0на сегw2 въ кни1гу дaже до концA, |
|
25
|
25
|
| тоді Мойсей повелів левитам, які носять ковчег завіту Господнього, сказавши: | и3 заповёда леvjтwмъ воздви1жущымъ ковчeгъ завёта гDнz, глаг0лz: |
|
26
|
26
|
| візьміть цю книгу закону і покладіть її праворуч ковчега завіту Господа Бога вашого, і вона буде там свідченням проти тебе; | взeмше кни1гу зак0на сегw2, положи1те ю5 t страны2 ковчeга завёта гDа бGа вaшегw, и3 бyдетъ тaмw вaмъ во свидётелство: |
|
27
|
27
|
| бо я знаю впертість твою і жорстокість твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви вперті перед Господом; чи не тим більше після смерти моєї? | ћкw ѓзъ вёмъ рвeніе твоE и3 вhю твою2 жест0кую: є3щe бо мнЁ жи1ву сyщу съ вaми днeсь, преwгорчaюще бhсте гDа, кольми2 пaче по смeрти моeй; |
|
28
|
28
|
| зберіть до мене усіх старійшин колін ваших [і суддів ваших] і наглядачів ваших, і я скажу їм уголос слова ці і закличу у свідчення на них небо і землю; | собери1те ко мнЁ племеноначaлники вaшz и3 стaрцы вaшz, и3 судіи6 вaшz и3 книговводи1тєли вaшz, да возглаг0лю во ќшы и4хъ вс‰ словесA сі‰ и3 засвидётелствую и5мъ нб7омъ и3 землeю: |
|
29
|
29
|
| бо я знаю, що після смерти моєї ви розбеститеся й ухилитеся від путі, яку я заповів вам, і з часом прийдуть на вас біди за те, що ви будете робити зло перед очима Господа [Бога], дратуючи Його ділами рук своїх. | вёмъ бо, ћкw по скончaніи моeмъ беззак0ніемъ собеззак0ннуете и3 ўклонитeсz t пути2, є3г0же (ѓзъ) заповёдахъ вaмъ, и3 срsщутъ вaсъ ѕл†z въ послBдніz дни6, ћкw сотворитE ѕл0е пред8 гDемъ бGомъ, прогнёвати є3го2 въ дёлэхъ рyкъ вaшихъ. |
|
30
|
30
|
| І виголосив Мойсей уголос, щоб почуло все зібрання ізраїльтян слова пісні цієї до кінця: | И# глаг0ла мwmсeй во ўшесA всегw2 с0нма ї}лева словесA пёсни сеS дaже до концA: |
|
Глава 32
|
Главa lв
|
|
1
|
1
|
| Слухай, небо, я буду говорити; і слухай, земле, слова вуст моїх. | Вонми2, нб7о, и3 возглаг0лю, и3 да слhшитъ землS глаг0лы ќстъ мои1хъ, |
|
2
|
2
|
| Поллється як дощ вчення моє, як роса мова моя, як дрібний дощ на зелень, як злива на траву. | да чaетсz ћкw д0ждь вэщaніе моE, и3 да сни1дутъ ћкw росA глаг0ли мои2, ћкw тyча на тр0скотъ и3 ћкw и4ней на сёно: |
|
3
|
3
|
| Ім’я Господа прославляю; віддайте славу Богу нашому. | ћкw и4мz гDне призвaхъ, дади1те вели1чіе бGу нaшему. |
|
4
|
4
|
| Він твердиня; досконалі діла Його, і всі путі Його праведні; Бог вірний, і немає неправди [у Ньому]; Він праведний і істинний; | БGъ, и4стинна дэлA є3гw2, и3 вси2 путіE є3гw2 сyдъ: бGъ вёренъ, и3 нёсть непрaвды въ нeмъ: првdнъ и3 прпdбенъ гDь. |
|
5
|
5
|
| але вони розбестилися перед Ним, вони не діти Його за своїми пороками, рід непокірливий і розбещений. | Согрэши1ша, не тогw2 ч†да порHчнаz: р0де стропти1вый и3 развращeнный, |
|
6
|
6
|
| Чи цим відплачуєте ви Господу, народе безглуздий і нерозумний? чи не Він Отець твій, Який привласнив тебе, створив тебе і влаштував тебе? | сі‰ ли гDеви воздаетE, сjи лю1діе бyіи и3 не мyдри; не сaмъ ли сeй nц7ъ тв0й стzжa тz, и3 сотвори1 тz, и3 создa тz; |
|
7
|
7
|
| Згадай дні давні, подумай про роки попередніх родів; запитай батька твого, і він розповість тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі. | Помzни1те дни6 вBчныz, разумёйте лBта р0да родHвъ: вопроси2 nтцA твоего2, и3 возвэсти1тъ тебЁ, стaрцы тво‰, и3 рекyтъ тебЁ. |
|
8
|
8
|
| Коли Всевишній давав наділи народам і розселяв синів людських, тоді поставив межі народів за числом синів Ізраїлевих*; | Е#гдA раздэлsше вhшній kзhки, ћкw разсёz сhны ґдaмwвы, постaви предёлы kзhкwвъ по числY ѓгGлъ б9іихъ, |
|
9
|
9
|
| бо частина Господа — народ Його, Яків спадкоємний наділ Його. | и3 бhсть чaсть гDнz, лю1діе є3гw2 їaкwвъ, ќже наслёдіz є3гw2 ї}ль: |
|
10
|
10
|
| Він знайшов його в пустелі, у степу сумному і дикому, оберігав його, дивився за ним, оберігав його, як зіницю ока Свого; | ўдовли2 є3го2 въ пустhни, въ жaжди зн0z въ безв0днэ: њбhде є3го2 и3 наказA є3го2, и3 сохрани2 є3го2 ћкw зёницу џка: |
|
11
|
11
|
| як орел прикликає гніздо своє, носиться над пташенятами своїми, простягає крила свої, бере їх і носить на крилах своїх, | ћкw nрeлъ покры2 гнэздо2 своE, и3 на птенцы2 сво‰ возжелЁ: простeръ крилB свои2 и3 пріsтъ и5хъ, и3 под8sтъ и5хъ на р†му своє1ю. |
|
12
|
12
|
| так Господь один водив його, і не було з Ним чужого бога. | ГDь є3ди1нъ вождaше и5хъ, и3 не бЁ съ ни1ми б0гъ чyждь: |
|
13
|
13
|
| Він підніс його на висоту землі і годував плодами полів, і поїв його медом з каменю і єлеєм з твердої скелі, | возведE | на си1лу земли2, насhти и5хъ жи6тъ сeлныхъ: ссaша мeдъ и3з8 кaмене и3 є3лeй t твeрда кaмене, |
|
14
|
14
|
| маслом коров’ячим і молоком овечим, і жиром агнців і баранів васанських і козлів, і повною пшеницею, і ти пив вино, кров виноградних ягід. | мaсло крaвіе и3 млеко2 џвчее съ тyкомъ ѓгнчимъ и3 џвнимъ сынHвъ ю4нчихъ и3 к0злихъ, съ тyкомъ пшени1чнымъ, и3 кр0вь гр0здову піsху віно2. |
|
15
|
15
|
| І [їв Яків, і] розповнішав Ізраїль, і став упертим; розповнішав, потовстішав і розжирів; і залишив він Бога, Який створив його, і знехтував твердиню спасіння свого. | И# kдE їaкwвъ и3 насhтисz, и3 tвeржесz возлю1бленный: ўты2, ўтолстЁ, разширЁ: и3 њстaви бGа сотв0ршаго є3го2, и3 tступи2 t бGа сп7са своегw2. |
|
16
|
16
|
| Богами чужими вони роздратували Його і мерзотами [своїми] розгнівали Його: | Прогнёваша мS њ чужди1хъ, и3 въ мeрзостехъ свои1хъ преwгорчи1ша мS. |
|
17
|
17
|
| приносили жертви бісам, а не Богу, богам, яких вони не знали, новим, які прийшли від сусідів і про яких не помишляли батьки ваші. | Пожр0ша бэсовHмъ, ґ не бGу, богHмъ, и4хже не вёдэша: н0ви и3 секрaти [недaвни] пріид0ша, и4хже не вёдэша nтцы2 и4хъ. |
|
18
|
18
|
| А Заступника, Який породив тебе, ти забув, і не пам’ятав Бога, Який створив тебе. | БGа р0ждшаго тS њстaвилъ є3си2 и3 забhлъ є3си2 бGа питaющаго тS. |
|
19
|
19
|
| Господь побачив [і обурився], і в обуренні зневажив синів Своїх і дочок Своїх, | И# ви1дэ гDь, и3 возревновA, и3 раздражи1сz за гнёвъ сынHвъ и4хъ и3 дщeрей, |
|
20
|
20
|
| і сказав: сховаю лице Моє від них [і] побачу, який буде кінець їх; бо вони рід розбещений; діти, у яких немає вірности; | и3 речE: tвращY лицE моE t ни1хъ и3 покажY, что2 бyдетъ и5мъ напослёдокъ, ћкw р0дъ развращeнъ є4сть, сhнове, и5мже нёсть вёры въ ни1хъ: |
|
21
|
21
|
| вони роздратували Мене тим, що не є богом, марнотами своїми засмутили Мене: і Я роздратую їх тим, що не є народом, народом безглуздим засмучу їх; | тjи раздражи1ша мS не њ бз7э, прогнёваша мS во јдwлэхъ свои1хъ: и3 ѓзъ раздражY и5хъ не њ kзhцэ, њ kзhцэ же неразyмливэ прогнёваю и5хъ: |
|
22
|
22
|
| бо вогонь запалав у гніві Моєму, палить до пекла глибинного, і поглинає землю і плоди її, і спалює основи гір; | ћкw џгнь возгори1тсz t ћрости моеS, разжжeтсz до ѓда преисп0днzгw, снёстъ зeмлю и3 жи6та є3S, попали1тъ њснов†ніz г0ръ: |
|
23
|
23
|
| зберу на них біди і випущу на них стріли Мої: | соберY на ни1хъ ѕл†z, и3 стрёлы мо‰ скончaю въ ни1хъ: |
|
24
|
24
|
| будуть виснажені голодом, знищені гарячкою і лютою заразою; і пошлю на них зуби звірів і отруту плазунів, що на землі; | тaюще глaдомъ и3 снёдію пти1цъ, и3 г0рбъ неисцёленъ: зyбы ѕвэрjй послю2 въ нS, съ ћростію пресмыкaющихсz по земли2: |
|
25
|
25
|
| ззовні буде губити їх меч, а в домах жах — і юнака, і дівчину, і немовля, і вкритого сивиною старця. | tвнЁ њбезчaдитъ и5хъ мeчь, и3 t хрaмwвъ и4хъ стрaхъ: ю4ноша съ дёвою, ссyщее съ совершeннымъ стaрцемъ. |
|
26
|
26
|
| Я сказав би: розсію їх і зітру з середовища людей пам’ять про них; | Рёхъ: разсёю и5хъ, ўстaвлю же t человBкъ пaмzть и4хъ: |
|
27
|
27
|
| але відклав це заради озлоблення ворогів, щоб вороги його не загордилися і не сказали: наша рука висока, і не Господь зробив усе це. | т0кмw за гнёвъ врагHвъ, да не долголётствуютъ, и3 да не налsгутъ супостaти, да не рекyтъ: рукA нaша высокA, и3 не гDь сотвори2 сі‰ вс‰: |
|
28
|
28
|
| Тому що вони народ, який утратив розум, і немає в них сенсу. | ћкw kзhкъ погуби1вый совётъ є4сть, и3 нёсть въ ни1хъ худ0жества, не смhслиша разумёти: |
|
29
|
29
|
| О, якби вони розсудили, подумали про це, зрозуміли, що з ними буде! | сі‰ вс‰ да пріи1мутъ во грzдyщее лёто. |
|
30
|
30
|
| Як би міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх! | Кaкw поженeтъ є3ди1нъ тhсzщы, и3 двA дви1гнета тмы6, ѓще не бGъ tдадE и5хъ, и3 гDь предадE и5хъ; |
|
31
|
31
|
| Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім. | Не сyть бо б0зи и4хъ, ћкw бGъ нaшъ: врази1 же нaши неразyмливи. |
|
32
|
32
|
| Бо виноград їх від виноградної лози содомської і з полів гоморрських; ягоди їх ягоди отруйні, грона їх гіркі; | T віногрaдwвъ бо сод0мскихъ віногрaдъ и4хъ, и3 розгA и4хъ t гом0рры: гр0здъ и4хъ гр0здъ жeлчи, гр0здъ г0рести и4хъ: |
|
33
|
33
|
| вино їх отрута драконів і згубна отрута аспидів. | ћрость ѕміє1въ віно2 и4хъ, и3 ћрость ѓспідwвъ неисцёльна. |
|
34
|
34
|
| Чи не приховано це в Мене? чи не запечатано в сховищах Моїх? | Не сі‰ ли вс‰ собрaшасz ў менє2 и3 запечатлёшасz въ сокр0вищахъ мои1хъ; |
|
35
|
35
|
| У Мене помста і нагорода, коли похитне нога їх; бо близько день загибелі їх, скоро настане приготоване для них. | Въ дeнь tмщeніz воздaмъ, во врeмz є3гдA соблазни1тсz ногA и4хъ: ћкw бли1з8 дeнь поги1бели и4хъ, и3 предстоsтъ готHваz вaмъ: |
|
36
|
36
|
| Але Господь буде судити народ Свій і над рабами Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що рука їх ослабла, і не стало ні ув’язнених, ні тих, що залишилися зовні. | ћкw суди1ти и4мать гDь лю1демъ свои6мъ, и3 њ рабёхъ свои1хъ ўмолeнъ бyдетъ: ви1дэ бо и5хъ разслaблєнны и3 и3стazвшz во врeмz и3 и3знем0гшz. |
|
37
|
37
|
| Тоді скаже [Господь]: де боги їх, твердиня, на яку вони надіялися, | И# речE гDь: гдЁ сyть б0зи и4хъ, на ни1хже ўповaша, |
|
38
|
38
|
| які їли жир жертв їх [і] пили вино узливань їх? нехай вони повстануть і допоможуть вам, нехай будуть для вас покровом! | и4хже тyкъ жeртвъ и4хъ kдsсте, и3 піsсте віно2 трeбъ и4хъ; да воскрeснутъ и3 пом0гутъ вaмъ, и3 бyдутъ вaмъ покрови1тєли. |
|
39
|
39
|
| Бачите нині, [бачите,] що це Я, Я — і немає Бога, крім Мене: Я умертвляю й оживляю, Я уражаю і Я зціляю, і ніхто не визволить від руки Моєї. | Ви1дите, ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь, и3 нёсть бGъ рaзвэ менє2: ѓзъ ўбію2 и3 жи1ти сотворю2: поражY и3 ѓзъ и3сцэлю2, и3 нёсть и4же и4зметъ t рукY моє1ю: |
|
40
|
40
|
| Я піднімаю до небес руку Мою і [клянуся правицею Моєю і] говорю: живу Я повік! | ћкw воздви1гну на нб7о рyку мою2, и3 кленyсz десни1цею моeю, и3 рекY: живY ѓзъ во вёки: |
|
41
|
41
|
| Коли загострю блискучий меч Мій, і рука Моя прийме суд, то відомщу ворогам Моїм і ненависникам Моїм воздам; | ћкw поwстрю2 ћкоже м0лнію мeчь м0й, и3 пріи1метъ сyдъ рукA моS, и3 воздaмъ мeсть врагHмъ и3 ненави1дzщымъ мS воздaмъ: |
|
42
|
42
|
| напою стріли Мої кров’ю, і меч Мій насититься плоттю, кров’ю убитих і полонених, головами начальників ворога. | ўпою2 стрёлы мо‰ t кр0ве, и3 мeчь м0й снёстъ мzсA t кр0ве ћзвеныхъ и3 плэнeніz, t глaвъ кнzзeй kзhческихъ. |
|
43
|
43
|
| [Веселіться, небеса, разом з Ним, і поклоніться Йому, всі ангели Божі.] Веселіться, язичники, з народом Його [і хай зміцняться всі сини Божі]! бо Він відомстить за кров рабів Своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, [і ненависникам Своїм воздасть,] і очистить [Господь] землю Свою і народ Свій! | Возвесели1тесz, нб7сA, кyпнw съ ни1мъ, и3 да покл0нzтсz є3мY вси2 ѓгGли б9іи: возвесели1тесz, kзhцы, съ людьми2 є3гw2, и3 да ўкрэпsтсz є3мY вси2 сhнове б9іи: ћкw кр0вь сынHвъ свои1хъ tмщaетъ и3 tмсти1тъ, и3 воздaстъ мeсть врагHмъ и3 ненави1дzщымъ є3го2 воздaстъ: и3 њчcтитъ гDь зeмлю людjй свои1хъ. |
|
44
|
44
|
| [І написав Мойсей пісню цю в той день, і навчив її синів Ізраїлевих.] І прийшов Мойсей [до народу] й оголосив усі слова пісні цієї гучно народу, він і Ісус, син Навина. | И# написA мwmсeй пёснь сію2 въ т0й дeнь, и3 научи2 є4й сhны ї}лєвы: и3 вни1де мwmсeй къ лю1демъ и3 глаг0ла вс‰ словесA зак0на сегw2 во ќшы лю1демъ, сaмъ и3 їисyсъ наvи1нъ. |
|
45
|
45
|
| Коли Мойсей оголосив усі слова ці всьому Ізраїлю, | И# скончA мwmсeй глаг0лz словесA сі‰ вс‰ всемY ї}лю, |
|
46
|
46
|
| тоді сказав їм: покладіть на серце ваше всі слова, які я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони намагалися виконувати всі слова закону цього; | и3 речE къ ни6мъ: внемли1те сeрдцемъ вaшимъ вс‰ словесA сі‰, ±же ѓзъ засвидётелствую вaмъ днeсь, ±же да заповёсте сынHмъ вaшымъ, храни1ти и3 твори1ти вс‰ словесA зак0на сегw2, |
|
47
|
47
|
| бо це не пусте для вас, але це життя ваше, і через це ви довгий час пробудете на тій землі, в яку ви йдете через Йордан, щоб оволодіти нею. | ћкw не тщeтно сл0во сіE вaмъ, занE сіS жи1знь вaша, и3 рaди сл0ва сегw2 дHлги дни6 бyдете на земли2, на ню1же вы2 прех0дите їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5. |
|
48
|
48
|
| І говорив Господь Мойсеєві в той же самий день і сказав: | И# речE гDь къ мwmсeю въ дeнь сeй, гlz: |
|
49
|
49
|
| зійди на цю гору Аварим, на гору Нево, що в землі Моавитській, навпроти Єрихона, і подивися на землю Ханаанську, яку Я даю у володіння синам Ізраїлевим; | взhди на г0ру ґварjмъ, сіS горA навavъ, ћже є4сть въ земли2 мwaвли прsмw їеріхHну, и3 ви1ждь зeмлю ханаaню, ю4же ѓзъ даю2 сынHмъ ї}лєвымъ во њбдержaніе: |
|
50
|
50
|
| і помри на горі, на яку ти зійдеш, і прилучись до народу твого, як помер Аарон, брат твій, на горі Ор, і прилучився до народу свого, | и3 скончaйсz тaмw на горЁ, на ню1же восх0диши, и3 приложи1сz къ лю1демъ твои6мъ, ћкоже ќмре ґарHнъ брaтъ тв0й на горЁ w4ръ и3 приложи1сz къ лю1демъ свои6мъ: |
|
51
|
51
|
| за те, що ви згрішили проти Мене серед синів Ізраїлевих при водах Мериви в Кадесі, у пустелі Син, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїлевих; | понeже не покори1стесz словеси2 моемY въ сынёхъ ї}левыхъ ў воды2 пререкaніz кaдисъ въ пустhни сjнъ, понeже не њсвzти1сте менE въ сынёхъ ї}левыхъ: |
|
52
|
52
|
| перед собою ти побачиш землю, а не ввійдеш туди, у землю, яку Я даю синам Ізраїлевим. | ћкw прsмw ќзриши зeмлю, и3 тaмw не вни1деши, ю4же даю2 сынHмъ ї}лєвымъ. |
|
Глава 33
|
Главa lг
|
|
1
|
1
|
| Ось благословення, яким Мойсей, людина Божа, благословив синів Ізраїлевих перед смертю своєю. | И# сіE благословeніе, и4мже благослови2 мwmсeй человёкъ б9ій сhны ї}лєвы прeжде скончaніz своегw2, |
|
2
|
2
|
| Він сказав: Господь прийшов від Синая, відкрився їм від Сеїра, засяяв від гори Фарана і йшов з безліччю святих; праворуч Нього вогонь закону. | и3 речE: гDь t сінaи пріи1де, и3 kви1сz t сиjра нaмъ, и3 приспЁ t горы2 фарaни, и3 пріи1де со тмaми с™hхъ, њдеснyю є3гw2 ѓгGли съ ни1мъ, |
|
3
|
3
|
| Істинно Він любить народ [Свій]; усі святі його в руці Твоїй, і вони припали до ніг Твоїх, щоб слухати слова Твої. | и3 пощадЁ лю1ди сво‰: и3 вси2 њсвzщeнніи под8 рукaми твои1ми, и3 сjи под8 тоб0ю сyть. |
|
4
|
4
|
| Закон дав нам Мойсей, насліддя громади Якова. | И# пріS t словeсъ є3гw2 зак0нъ, є3г0же заповёда нaмъ мwmсeй, наслёдіе с0нму їaкwвлю: |
|
5
|
5
|
| І він був царем Ізраїля, коли збиралися глави народу разом з колінами Ізраїлевими. | и3 бyдетъ въ возлю1бленнэмъ кнsзь, собрaвшымсz кнzзє1мъ людски6мъ кyпнw съ племены2 ї}левыми. |
|
6
|
6
|
| Нехай живе Рувим і нехай не вмирає, і [Симеон] нехай не буде нечисленним! | Да живeтъ руви1мъ, и3 да не ќмретъ, и3 сmмеHнъ да бyдетъ мн0гъ числ0мъ. |
|
7
|
7
|
| Але про Іуду сказав це: почуй, Господи, голос Іуди і приведи його до народу його; руками своїми нехай захистить він себе, і Ти будь помічником проти ворогів його. | И# сіE їyдэ: ўслhши, гDи, глaсъ їyдинъ и3 въ лю1ди є3гw2 вни1ди: рyцэ є3гw2 поб0рютъ по нeмъ, и3 пом0щникъ на враги2 є3гw2 да бyдеши. |
|
8
|
8
|
| І про Левія сказав: тумим Твій і урим Твій на святому мужі Твоєму, якого Ти випробував у Массі, з яким Ти сперечався при водах Мериви, | И# леvjю речE: дади1те леvjю kвлє1ннаz є3гw2, и3 и4стину є3гw2 мyжу препод0бну, є3г0же и3скуси1ша и3скушeніемъ, ўкори1ша є3го2 ў воды2 пререкaніz: |
|
9
|
9
|
| який говорить про батька свого і матір свою: «я на них не дивлюся», і братів своїх не визнає, і синів своїх не знає; бо вони, левити, слова Твої зберігають і завіту Твого дотримують, | глаг0лzй nтцY своемY и3 мaтери своeй: не ви1дэхъ тебE: и3 брaтіи своеS не познA, и3 сынHвъ свои1хъ не ўвёдэ: сохрани2 словесA тво‰ и3 завётъ тв0й соблюдE: |
|
10
|
10
|
| навчають законів Твоїх Якова і заповідей Твоїх Ізраїля, покладають куріння перед лицем Твоїм і всепалення на жертовник Твій; | kвsтъ њправд†ніz тво‰ їaкwву и3 зак0нъ тв0й ї}лю: возложaтъ fmміaмъ во гнёвэ твоeмъ всегдA на nлтaрь тв0й: |
|
11
|
11
|
| благослови, Господи, силу його і до діл рук його благоволи, врази стегна тих, що повстають на нього і ненавидять його, щоб вони не могли стояти. | блгcви2, гDи, крёпость є3гw2 и3 дэлA рукY є3гw2 пріими2: порази2 чреслA востaвшихъ на него2 врагHвъ є3гw2, и3 ненави1дzщіи є3го2 да не востaнутъ. |
|
12
|
12
|
| Про Веніаміна сказав: улюблений Господом живе у Нього безпечно, [Бог] покриває його кожного дня, і він спочиває між раменами Його. | И# веніамjну речE: возлю1бленный гDемъ ўповazй всели1тсz (въ нeмъ), и3 бGъ њсэнsетъ є3го2 во вс‰ дни6, и3 посредЁ рaменъ є3гw2 почи2. |
|
13
|
13
|
| Про Йосифа сказав: нехай благословить Господь землю його жаданими дарами неба, росою і дарами безодні, яка лежить внизу, | И# їHсифови речE: t блгcвeніz гDнz землS є3гw2, t крас0тъ небeсныхъ и3 росы2, и3 t бeзднъ и3ст0чникwвъ ни1зу, |
|
14
|
14
|
| жаданими плодами від сонця і жаданими плодами місяця, | и3 во врeмz плодHвъ с0лнечныхъ њбращeній, и3 t схождeній мчcныхъ, |
|
15
|
15
|
| чудовими плодами гір древніх і жаданими дарами пагорбів вічних, | и3 t верхA г0ръ начaла, и3 t верхA холмHвъ вёчныхъ, |
|
16
|
16
|
| і жаданими дарами землі і того, що наповнює її; благословення Того, Хто явився у терновому кущі, нехай прийде на голову Йосифа і на тім’я найкращого з братів своїх; | и3 по врeмени земли2 и3сполнeніz: и3 прі‰тнаz kви1вшемусz въ купинЁ, да пріи1дутъ на главY їHсифу, и3 на версЁ прослaвивыйсz въ брaтіи. |
|
17
|
17
|
| міцність його як первородного тельця, і роги його, як роги буйвола; ними колотиме він народи усі до країв землі: це десятки тисяч Єфремові, це тисячі Манассіїні. | Первор0дный ю3нцA добр0та є3гw2, р0зи є3динор0га р0зи є3гw2: и4ми kзhки и3збодeтъ вкyпэ дaже до крaz земли2: сі‰ тмы6 є3фрeмwвы, и3 сі‰ тhсzщи манасс‡ины. |
|
18
|
18
|
| Про Завулона сказав: веселися, Завулоне, в путях твоїх, і Іссахаре, в наметах твоїх; | И# завулHну речE: возвесели1сz, завулHне, во и3сх0дэ твоeмъ, и3 їссахaре, въ селeніихъ твои1хъ: |
|
19
|
19
|
| скликають вони народ на гору, там заколюють законні жертви, бо вони годуються багатством моря і скарбами, прихованими в піску. | kзhки потребsтъ: и3 призовeте тaмw, и3 пожрeте тaмw жeртву прaвды: ћкw богaтство морск0е воздои1тъ тS, и3 к{пли t kзы6къ при м0ри живyщихъ. |
|
20
|
20
|
| Про Гада сказав: благословенний, той, хто розповсюдив Гада, він спочиває як лев і розтрощує і м’язи і голову; | И# гaду речE: блгcвeнъ разширszй гaда: ћкw лeвъ почи2, сокруши1вый мhшцу и3 кнsзz: |
|
21
|
21
|
| він обрав собі початок землі, там ушанований наділом від законодавця, і прийшов із главами народу, і виконав правду Господа і суди з Ізраїлем. | и3 ви1дэ начaтки сво‰, ћкw тaмw раздэли1сz землS, кнzзeй с0бранныхъ вкyпэ съ нач†лники людски1ми: прaвду гDь сотвори2 и3 сyдъ св0й со ї}лемъ. |
|
22
|
22
|
| Про Дана сказав: Дан молодий лев, який вибігає з Васана. | И# дaну речE: дaнъ, скЂменъ льв0въ, и3 и3зск0читъ t васaна. |
|
23
|
23
|
| Про Неффалима сказав: Неффалим насичений благоволінням і сповнений благословення Господа; море і південь у володінні його. | И# нефfалjму речE: нефfалjмъ насыщeніе пріsтныхъ, и3 да насhтитсz блгcвeніемъ t гDа: м0ре и3 ю4гъ наслёдитъ. |
|
24
|
24
|
| Про Асира сказав: благословенний між синами Асир, він буде любимим братами своїми, і занурить у єлей ногу свою; | И# ґси1ру речE: блгcвeнъ t [пaче] ч†дъ ґси1ръ, и3 бyдетъ пріsтенъ брaтіи своeй: њм0читъ въ є3лeй н0гу свою2: |
|
25
|
25
|
| залізо і мідь — запори твої; як дні твої, буде примножуватися багатство твоє. | желёзо и3 мёдь сап0гъ є3гw2 бyдетъ, и3 ѓки дни6 тво‰ крёпость твоS. |
|
26
|
26
|
| Немає подібного до Бога Ізраїлевого, Який по небесах принісся на допомогу тобі й у славі Своїй на хмарах; | Нёсть ћкоже бGъ возлю1бленнагw: восходsй на нб7о пом0щникъ тв0й, и3 великолёпый въ твeрди: |
|
27
|
27
|
| притулок [твій] Бог превічний, і [ти] на раменах вічних; Він прожене ворогів від лиця твого і скаже: знищуй! | и3 покрhетъ тS б9іе начaло, и3 под8 крёпостію мhшцей вёчныхъ: и3 tженeтъ t лицA твоегw2 врагA, гlz: да поги1бнеши: |
|
28
|
28
|
| Ізраїль живе безпечно, один; око Якова бачить перед собою землю, повну хліба і вина, і небеса його викраплюють росу. | и3 всели1тсz ї}ль ўповaz є3ди1нъ на земли2 їaкwвли въ вінЁ и3 пшени1цэ: и3 нeбо є3мY w4блачно рос0ю. |
|
29
|
29
|
| Блаженний ти, Ізраїлю! хто подібний до тебе, народе, що охороняється Господом, Який є щитом, що охороняє тебе, і мечем слави твоєї? Вороги твої раболіпствують перед тобою, і ти зневажаєш гордість їх. | Блажeнъ є3си2, ї}лю: кто2 под0бенъ тебЁ, лю1діе спасaеміи t гDа; защи1титъ пом0щникъ тв0й, и3 мeчь хвалA твоS: и3 солжyтъ тебЁ врази2 твои2, и3 ты2 на вhю и4хъ настyпиши. |
|
Глава 34
|
Главa lд
|
|
1
|
1
|
| І зійшов Мойсей з рівнин моавитських на гору Нево, на вершину Фасги, яка навпроти Єрихона, і показав йому Господь усю землю Галаад до самого Дана, | И# взhде мwmсeй t ґравHfа мwaвлz на г0ру навavъ, на вeрхъ фазгA, ћже є4сть прsмw їеріхHну: и3 показA є3мY гDь всю2 зeмлю галаaдску дaже до дaна, |
|
2
|
2
|
| і всю [землю] Неффалимову, і [всю] землю Єфремову і Манассіїну, і всю землю Іудину, навіть до самого західного моря, | и3 всю2 зeмлю нефfалjмлю, и3 всю2 зeмлю є3фрeмову и3 манассjину, и3 всю2 зeмлю їyдину дaже до м0рz послёднzгw, |
|
3
|
3
|
| і полуденну країну і рівнину долини Єрихона, місто Пальм, до Сигора. | и3 пустhню и3 њкрє1стнаz (сeла) їеріхHна, грaдъ фjнікwвъ дaже до сигHра, |
|
4
|
4
|
| І сказав йому Господь: ось земля, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, говорячи: «сімені твоєму дам її»; Я дав тобі побачити її очима твоїми, але в неї ти не ввійдеш. | и3 речE гDь къ мwmсeю: сіS землS, є4юже клsхсz ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, гlz: сёмени вaшему дaмъ ю5: и3 показaхъ ю5 nчесeмъ твои6мъ, и3 тaмw не вни1деши. |
|
5
|
5
|
| І помер там Мойсей, раб Господній, на землі Моавитській, за словом Господнім; | И# скончaсz тaмw мwmсeй рaбъ гDень въ земли2 мwaвли сл0вомъ гDнимъ. |
|
6
|
6
|
| і був похований у долині в землі Моавитській навпроти Беф-Фегора, і ніхто не знає місця поховання його навіть до цього дня. | И# погреб0ша є3го2 въ земли2 мwaвли бли1з8 д0му фогHрова. И# не ўвёда никт0же погребeніz є3гw2 дaже до днE сегw2. |
|
7
|
7
|
| Мойсеєві було сто двадцять років, коли він помер; але зір його не притупився, і міцність у ньому не виснажилася. | Мwmсeю же бЁ сто2 и3 двaдесzть лётъ, є3гдA скончaсz: не њтемнёстэ џчи є3гw2, ни и3стлёста ўстнЁ є3гw2. |
|
8
|
8
|
| І оплакували Мойсея сини Ізраїлеві на рівнинах моавитських [навпроти Йордану біля Єрихона] тридцять днів. І минули дні плачу і ридання за Мойсеєм. | И# плaкашасz сhнове ї}лєвы мwmсeа во ґравHfэ мwaвли ў їoрдaна бли1з8 їеріхHна три1десzть днjй. И# скончaшасz днjе плaча сётованіz њ мwmсeи. |
|
9
|
9
|
| І Ісус, син Навина, сповнився духом премудрости, тому що Мойсей поклав на нього руки свої, і підкорювалися йому сини Ізраїлеві і робили так, як повелів Господь Мойсеєві. | И# їисyсъ сhнъ наvи1нъ нап0лнисz д¦а рaзума: возложи1 бо мwmсeй рyцэ свои2 на него2. И# послyшаша є3гw2 сhнове ї}лєвы, и3 сотвори1ша ћкоже заповёда гDь мwmсeю. |
|
10
|
10
|
| І не було більше в Ізраїля пророка такого, як Мойсей, якого Господь знав лицем до лиця, | И# не востA ктомY прbр0къ во ї}ли ћкоже мwmсeй, є3г0же познA гDь лицeмъ къ лицY, |
|
11
|
11
|
| за всіма знаменнями і чудесами, які послав його Господь зробити в землі Єгипетській над фараоном і над усіма рабами його і над усією землею його, | во всёхъ знaменіихъ и3 чудесёхъ, є3г0же послA гDь сотвори1ти | въ земли2 є3гЂпетстэй фараHну и3 рабHмъ є3гw2 и3 всeй земли2 є3гw2, |
|
12
|
12
|
| і за рукою сильною і за великими чудесами, які Мойсей звершив перед очима усього Ізраїля. | ди6внаz вели6каz, и3 рyку крёпкую (и3 мhшцу выс0кую), ±же сотвори2 мwmсeй пред8 всёмъ ї}лемъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
