Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Числа
Чи1сла
Глава 1
Главa №
1
1
І сказав Господь Мойсеєві у пустелі Синайській, у скинії зібрання, у перший [день] другого місяця, у другий рік після виходу їх із землі Єгипетської, говорячи: И# гlа гDь къ мwmсeю въ пустhни сінaйстэй, въ ски1ніи свидёніz, въ пeрвый дeнь мцcа вторaгw, вторaгw лёта и3зшeдшымъ и5мъ t земли2 є3гЂпетскіz, гlz:
2
2
підрахуйте всю громаду синів Ізраїлевих за родами їх, за сімействами їх, за числом імен, усіх чоловічої статі поголовно: возми1те сочтeніе всегw2 с0нма сынHвъ ї}левыхъ по сродствHмъ и4хъ, по домHмъ nтeчества и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ:
3
3
від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни у Ізраїля, за ополченнями їх порахуйте їх — ти й Аарон; всsкъ мyжескъ п0лъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою ї}левою, соглsдайте и5хъ съ си1лою и4хъ, ты2 и3 ґарHнъ созирaйте и5хъ:
4
4
з вами повинні бути з кожного коліна по одній людині, яка в роді своєму є головною. и3 съ вaми да бyдутъ съ си1лою своeю кjйждо, кjйждо по плeмени коегHждо t кнzзeй, по домHмъ nтeчествъ да бyдутъ.
5
5
І ось імена чоловіків, що будуть з вами: від Рувима Елицур, син Шедеура; И# сі‰ и3менA мужeй, и5же стaнутъ съ вaми: t руви1ма є3лісyръ сhнъ седіyровъ,
6
6
від Симеона Шелумиїл, син Цуришаддая; t сmмеHна саламіи1лъ сhнъ сурісадaевъ,
7
7
від Іуди Наассон, син Аминадава; t їyды наассHнъ сhнъ ґмінадaвль,
8
8
від Іссахара Нафанаїл, син Цуара; t їссахaра наfанаи1лъ сhнъ сwгaровъ,
9
9
від Завулона Елиав, син Хелона; t завулHна є3ліaвъ сhнъ хелHнь,
10
10
від синів Йосифа: від Єфрема Елишама, син Аммиуда; від Манассії Гамалиїл, син Педацура; t сынHвъ їHсифовыхъ, и5же t є3фрeма, є3лісaмъ сhнъ семіyдовъ, t манассjи гамаліи1лъ сhнъ фадассyровъ,
11
11
від Веніаміна Авидан, син Гидеонія; t веніамjна ґвідaнъ сhнъ гадеwнjевъ,
12
12
від Дана Ахиєзер, син Аммишаддая; t дaна ґхіeзеръ сhнъ ґмісадaевъ,
13
13
від Асира Пагиїл, син Охрана; t ґси1ра фагаіи1лъ сhнъ є3хрaновъ,
14
14
від Гада Елиасаф, син Регуїла; t гaда є3лісaфъ сhнъ рагуи1ловъ,
15
15
від Неффалима Ахира, син Енана. t нефfалjма ґхірeй сhнъ є3нaнь.
16
16
Це — обрані мужі суспільства, начальники колін батьків своїх, глави тисяч Ізраїлевих. Сjи наречeнніи с0нма кн‰зи t племeнъ, по nтeчествамъ и4хъ, тысzщеначaлницы ї}лєвы сyть.
17
17
І взяв Мойсей і Аарон мужів, які названі поіменно, И# поS мwmсeй и3 ґарHнъ мyжы сі‰ наречє1нныz и4менемъ.
18
18
і зібрали вони всю громаду в перший [день] другого місяця. І оголосили вони родоводи свої, за родами їх, за сімействами їх, за числом імен, від двадцяти років і вище, поголовно, И# вeсь с0нмъ собрaша въ пeрвый дeнь мцcа вторaгw лёта, и3 соглsдаша | по родHмъ и4хъ, по nтeчествамъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ мyжескъ п0лъ по главaмъ и4хъ,
19
19
як повелів Господь Мойсеєві. І зробив він підрахунок їм у пустелі Синайській. ћкоже повелЁ гDь мwmсeю: и3 соглsдашасz сjи въ пустhни сінaйстэй.
20
20
І було синів Рувима, первістка Ізраїлевого, за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен, поголовно, всіх чоловічої статі, від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, И# бhша сhнове руви1ма, пeрвенца ї}лева, по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
21
21
підраховано в коліні Рувимовому сорок шість тисяч п’ятсот. соглsданіе и4хъ t плeмене руви1млz четhредесzть шeсть тhсzщъ и3 пsть сHтъ.
22
22
Синів Симеона за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен, поголовно, всіх чоловічої статі, від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, СынHвъ сmмеHновыхъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
23
23
підраховано в коліні Симеоновому п’ятдесят дев’ять тисяч триста. соглsданіе и4хъ t плeмене сmмеHнz пzтьдесsтъ дeвzть тhсzщъ и3 три1ста.
24
24
Синів Гада за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, всіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, СынHвъ їyдиныхъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
25
25
підраховано в коліні Гадовому сорок п’ять тисяч шістсот п’ятдесят. соглsданіе и4хъ t плeмене їyдина сeдмьдесzтъ четhри тhсzщы и3 шeсть сHтъ.
26
26
Синів Іуди за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ їссахaровыхъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
27
27
підраховано в коліні Іудиному сімдесят чотири тисячі шістсот. соглsданіе и4хъ t плeмене їссахaрова пzтьдесsтъ и3 четhри тhсzщы и3 четhре ст†.
28
28
Синів Іссахара за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ завулHнихъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
29
29
підраховано в коліні Іссахаровому п’ятдесят чотири тисячі чотириста. соглsданіе и4хъ t плeмене завулHнz пzтьдесsтъ сeдмь тhсzщъ и3 четhре ст†.
30
30
Синів Завулона за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ їHсифовыхъ, сынHвъ є3фрeмлихъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
31
31
підраховано в коліні Завулоновому п’ятдесят сім тисяч чотириста. соглsданіе и4хъ t плeмене є3фрeмлz четhредесzть тhсzщъ и3 пsть сHтъ.
32
32
Синів Йосифа, синів Єфрема за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ манассjиныхъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ и4хъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
33
33
підраховано в коліні Єфремовому сорок тисяч п’ятсот. соглsданіе и4хъ t плeмене манассjина три1десzть и3 двЁ тhсzщы и3 двёсти.
34
34
Синів Манассії за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ веніамjновыхъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ и4хъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
35
35
підраховано в коліні Манассіїному тридцять дві тисячі двісті. соглsданіе и4хъ t плeмене веніамjнz три1десzть и3 пsть тhсzщъ и3 четhре ст†.
36
36
Синів Веніаміна за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ гaдовыхъ, по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескій п0лъ и4хъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
37
37
підраховано в коліні Веніаміновому тридцять п’ять тисяч чотириста. соглsданіе и4хъ t плeмене гaдова четhредесzть пsть тhсzщъ и3 шeсть сHтъ и3 пzтьдесsтъ.
38
38
Синів Дана за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ дaновыхъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ и4хъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
39
39
підраховано в коліні Дановому шістдесят дві тисячі сімсот. соглsданіе и4хъ t плeмене дaнова шестьдесsтъ и3 двЁ тhсzщы и3 сeдмь сHтъ.
40
40
Синів Асира за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ ґси1ровыхъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ и4хъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
41
41
підраховано в коліні Асировому сорок одна тисяча п’ятсот. соглsданіе и4хъ t плeмене ґси1рова четhредесzть є3ди1на тhсzща и3 пsть сHтъ.
42
42
Синів Неффалима за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни, T сынHвъ нефfалjмлихъ по сродствHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по числY и3мeнъ и4хъ, по главaмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ и4хъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй съ си1лою,
43
43
підраховано в коліні Неффалимовому п’ятдесят три тисячі чотириста. соглsданіе и4хъ t плeмене нефfалjмлz пzтьдесsтъ и3 три2 тhсzщы и3 четhре ст†.
44
44
Ось ті, що ввійшли у підрахунок, яких порахував Мойсей і Аарон і начальники Ізраїля — дванадцять чоловік, по одній людині з кожного племені. СіE сочислeніе, є4же соглsдаша мwmсeй и3 ґарHнъ и3 кн‰зи ї}лєвы, дванaдесzть мужeй, мyжъ є3ди1нъ t плeмене є3ди1нагw, по плeмени домHвъ nтeчества и4хъ бhша.
45
45
І було всіх, що ввійшли в підрахунок, синів Ізраїлевих, за сімействами їх, від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни в Ізраїлі, И# бhсть всегw2 соглsданіz сынHвъ ї}левыхъ съ си1лою и4хъ, t двaдесzти лётъ и3 вhшше, всsкъ и3сходsй њполчaтисz во ї}ли,
46
46
і було всіх, що ввійшли у підрахунок шістсот три тисячі п’ятсот п’ятдесят. шeсть сHтъ тhсzщъ и3 три2 тhсzщы и3 пsть сHтъ и3 пzтьдесsтъ.
47
47
А левити за поколіннями батьків їх не були пораховані між ними. Леvjти же t плeмене nтeчества и4хъ не сочи1слишасz въ сынёхъ ї}левыхъ.
48
48
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
49
49
тільки коліна Левія не внось у перепис, і не враховуй їх разом із синами Ізраїля; ви1ждь, плeмене леvjина да не сочи1слиши, и3 числA и4хъ да не пріи1меши среди2 сынHвъ ї}левыхъ:
50
50
але доручи левитам скинію одкровення і все приладдя її і все, що при ній; нехай вони носять скинію і все приладдя її, і служать при ній, і біля скинії нехай ставлять стан свій; и3 ты2 пристaви леvjты къ ски1ніи свидёніz и3 ко всBмъ сосyдwмъ є3S, и3 ко всBмъ, є3ли6ка сyть въ нeй: да н0сzтъ сjи ски1нію и3 вс‰ сосyды є3S, и3 тjи да слyжатъ въ нeй, и3 w4крестъ ски1ніи да њполчaютсz:
51
51
і коли потрібно переносити скинію, нехай піднімають її левити; і коли потрібно зупинитися скинії, нехай ставлять її левити; а якщо приступить хто сторонній, відданий буде на смерть. и3 внегдA воздвизaти ски1нію, да снимaютъ ю5 леvjти, и3 внегдA постaвити ски1нію, да возстaвzтъ: и3 и3ноплемeнникъ приступazй да ќмретъ.
52
52
Сини Ізраїлеві повинні ставати кожен у стані своєму і кожен при своєму прапорі, за ополченнями своїми; И# да њполчaютсz сhнове ї}лєвы, всsкъ въ своeмъ чи1нэ и3 всsкъ по своемY старёйшинству, съ си1лою своeю:
53
53
а левити повинні ставити стан біля скинії одкровення, щоб не було гніву на громаду синів Ізраїлевих, і будуть левити стояти на сторожі при скинії одкровення. леvjти же да њполчaютсz сопроти1въ, w4крестъ ски1ніи свидёніz, и3 не бyдетъ согрэшeніz въ сынёхъ ї}левыхъ, и3 да стрегyтъ леvjти сaми стрaжу ски1ніи свидёніz.
54
54
І зробили сини Ізраїлеві; як повелів Господь Мойсеєві, так вони і зробили. И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы по всBмъ, є3ли6ка заповёда гDь мwmсeю и3 ґарHну, тaкw сотвори1ша.
Глава 2
Главa в7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
2
2
сини Ізраїлеві повинні кожен ставити стан свій при прапорі своєму, при знаках сімейств своїх; перед скинією зібрання навколо повинні ставити стан свій. человёкъ держaйсz по чи1ну своемY, по знaменіzмъ, по домHмъ nтeчествъ свои1хъ, да њполчaютсz сhнове ї}лєвы пред8 гDемъ, w4крестъ ски1ніи свидёніz да њполчaютсz сhнове ї}лєвы.
3
3
З передньої сторони на схід ставлять стан: прапор стану Іудиного за ополченнями їх, і начальник синів Іуди Наассон, син Аминадава, И# њполчaющіисz пeрвіи на вост0къ чи1нъ полкA їyдина съ си1лою и4хъ, и3 кнsзь t сынHвъ їyдиныхъ наассHнъ сhнъ ґмінадaвль:
4
4
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сімдесят чотири тисячі шістсот; си1ла є3гw2 соглsданаz сeдмьдесzтъ и3 четhри тhсzщы и3 шeсть сHтъ.
5
5
після нього ставить стан коліно Іссахарове, і начальник синів Іссахара Нафанаїл, син Цуара, И# њполчaющіисz бли1з8 t плeмене їссахaрова, и3 кнsзь сынHвъ їссахaровыхъ наfанаи1лъ сhнъ сwгaровъ:
6
6
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, п’ятдесят чотири тисячі чотириста; си1ла є3гw2 соглsданаz пzтьдесsтъ и3 четhри тhсzщы и3 четhре ст†.
7
7
[далі ставить стан] коліно Завулона, і начальник синів Завулона Елиав, син Хелона, И# њполчaющіисz бли1з8 t плeмене завулHнz, и3 кнsзь сынHвъ завулHнихъ є3ліaвъ сhнъ хелHнь:
8
8
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, п’ятдесят сім тисяч чотириста; си1ла є3гw2 соглsданаz пzтьдесsтъ сeдмь тhсzщъ и3 четhре ст†.
9
9
всіх, що увійшли у підрахунок до стану Іуди, сто вісімдесят шість тисяч чотириста, за ополченнями їх; першими вони повинні вирушати. Всёхъ сочтeныхъ t полкA їyдина сто2 џсмьдесzтъ шeсть тhсzщъ и3 четhре ст†, съ си1лою и4хъ пeрвіи да воздвизaютсz.
10
10
Прапор стану Рувимового на південь, за ополченнями їх, і начальник синів Рувима Елицур, син Шедеура, Чи1ны полкA руви1млz къ ю4гу съ си1лою є3гw2, и3 кнsзь сынHвъ руви1млихъ є3лісyръ сhнъ седіyровъ:
11
11
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок шість тисяч п’ятсот; си1ла є3гw2 соглsданаz четhредесzть и3 шeсть тhсzщъ и3 пsть сHтъ.
12
12
поряд нього ставить стан коліно Симеонове, і начальник синів Симеона Шелумиїл, син Цуришаддая, И# њполчaющіисz бли1з8 є3гw2 t плeмене сmмеHнz, и3 кнsзь сынHвъ сmмеHнихъ саламіи1ль сhнъ сурісадaинъ:
13
13
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, п’ятдесят дев’ять тисяч триста; си1ла є3гw2 сочтeнаz пzтьдесsтъ и3 дeвzть тhсzщъ и3 три2 ст†.
14
14
потім коліно Гада, і начальник синів Гада Елиасаф, син Регуїла, И# њполчaющіисz бли1з8 є3гw2 t плeмене гaдова, и3 кнsзь сынHвъ гaдовыхъ є3лісaфъ сhнъ рагуи1ль:
15
15
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок п’ять тисяч шістсот п’ятдесят; си1ла є3гw2 соглsданаz четhредесzть и3 пsть тhсzщъ и3 шeсть сHтъ и3 пzтьдесsтъ.
16
16
усіх, що увійшли у підрахунок до стану Рувима, сто п’ятдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят, за ополченнями їх; другими вони повинні вирушати. Всёхъ же сочтeныхъ полкA руви1млz сто2 пzтьдесsтъ є3ди1на тhсzща и3 четhре ст† и3 пzтьдесsтъ, съ си1лою и4хъ вторjи да воздвизaютсz.
17
17
Коли піде скинія зібрання, стан левитів буде в середині станів. Як стоять, так і повинні йти, кожен на своєму місці при прапорах своїх. И# да воздви1гнетсz ски1ніz свидёніz и3 п0лкъ леvjтскій посредЁ полкHвъ: ћкоже њполчaтсz, тaкw и3 да воздви1гнутсz, кjйждо держaсz по чи1ну своемY.
18
18
Прапор стану Єфремового за ополченнями їх на захід, і начальник синів Єфрема Елишама, син Аммиуда, Чи1нъ полкA є3фрeмлz къ м0рю съ си1лою и4хъ, и3 кнsзь сынHвъ є3фрeмлихъ є3лісамA сhнъ є3міyдовъ:
19
19
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок тисяч п’ятсот; си1ла є3гw2 сочтeнаz четhредесzть тhсzщъ и3 пsть сHтъ.
20
20
поряд нього коліно Манассіїне, і начальник синів Манассії Гамалиїл, син Педацура, И# њполчaющіисz бли1з8 плeмz манассjино, и3 кнsзь сынHвъ манассjиныхъ гамаліи1лъ сhнъ фадассyровъ:
21
21
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, тридцять дві тисячі двісті; си1ла є3гw2 соглsданаz три1десzть двЁ тhсzщы и3 двёсти.
22
22
потім коліно Веніаміна, і начальник синів Веніаміна Авидан, син Гидеонія, И# њполчaющіисz бли1з8 t плeмене веніамjнz, и3 кнsзь сынHвъ веніамjнихъ ґвідaнъ сhнъ гадеwнjевъ:
23
23
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, тридцять п’ять тисяч чотириста; си1ла є3гw2 сочтeнаz три1десzть пsть тhсzщъ и3 четhре ст†.
24
24
усіх, що увійшли у підрахунок до стану Єфрема, сто вісім тисяч сто, за ополченнями їх; третіми вони повинні вирушати. Всёхъ сочтeныхъ полкA є3фрeмлz сто2 џсмь тhсzщъ и3 сто2, съ си1лою и4хъ грeтіи да воздвизaютсz.
25
25
Прапор стану Данового на північ, за ополченнями їх, і начальник синів Дана Ахиєзер, син Аммишаддая, Чи1нъ полкA дaнова къ сёверу съ си1лою и4хъ, и3 кнsзь сынHвъ дaновыхъ ґхіeзеръ сhнъ ґмісадaинъ:
26
26
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, шістдесят дві тисячі сімсот; си1ла є3гw2 соглsданаz шестьдесsтъ двЁ тhсzщы и3 сeдмь сHтъ.
27
27
поряд нього ставить стан коліно Асирове, і начальник синів Асира Пагиїл, син Охрана, И# њполчaющіисz бли1з8 є3гw2 плeмz ґси1рово, и3 кнsзь сынHвъ ґси1ровыхъ фагаіи1лъ сhнъ є3хрaновъ:
28
28
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок одна тисяча п’ятсот; си1ла є3гw2 соглsданаz четhредесzть є3ди1на тhсzща и3 пsть сHтъ.
29
29
далі [ставить стан] коліно Неффалима, і начальник синів Неффалима Ахира, син Енана, И# њполчaющіисz бли1з8 плeмz нефfалjмле, и3 кнsзь сынHвъ нефfалjмлихъ ґхірeй сhнъ є3нaнь:
30
30
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, п’ятдесят три тисячі чотириста; си1ла є3гw2 соглsданаz пzтьдесsтъ три2 тhсzщы и3 четhре ст†.
31
31
усіх, що увійшли у підрахунок до стану Дана, сто п’ятдесят сім тисяч шістсот; вони повинні йти останніми при прапорах своїх. Всёхъ сочтeныхъ полкA дaнова сто2 пzтьдесsтъ сeдмь тhсzщъ и3 шeсть сHтъ, съ си1лою и4хъ послёдніи да воздвизaютсz по чи1ну своемY.
32
32
Ось ті, що увійшли у підрахунок, сини Ізраїля за сімействами їх. Усіх, що увійшли у підрахунок у станах, за ополченнями їх, шістсот три тисячі п’ятсот п’ятдесят. СіE сочтeніе сынHвъ ї}левыхъ по домHмъ nтeчествъ и4хъ: вс‰ согл‰даніz полкHвъ съ си1лами и4хъ шeсть сHтъ три2 тhсzщы и3 пsть сHтъ пzтьдесsтъ.
33
33
А левити не увійшли у підрахунок разом із синами Ізраїля, як повелів Господь Мойсеєві. Леvjти же не соглsдашасz среди2 сынHвъ ї}левыхъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
34
34
І зробили сини Ізраїлеві все, що повелів Господь Мойсею: так ставали станами при прапорах своїх і так ішли кожен за племенами своїми, за сімействами своїми. И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы вс‰, є3ли6ка заповёда гDь мwmсeю: тaкw њполчaхусz по чинHмъ свои6мъ, и3 тaкw воздвизaхусz кjйждо бли1з8 по с0нмwмъ свои6мъ, по домHмъ nтeчествъ свои1хъ.
Глава 3
Главa G
1
1
Ось родовід Аарона і Мойсея, коли говорив Господь Мойсеєві на горі Синаї, И# сі‰ рождє1ніz ґарHна и3 мwmсeа, въ дeнь въ џньже гlа гDь мwmсeю на горЁ сінaйстэй:
2
2
і ось імена синів Аарона: первісток Надав, Авиуд, Єлеазар та Іфамар; и3 сі‰ и3менA сынHвъ ґарHнихъ: пeрвенецъ надaвъ и3 ґвіyдъ, и3 є3леазaръ и3 їfамaръ:
3
3
це імена синів Аарона, священиків, помазаних, яких він посвятив, аби священнодіяти; сі‰ и3менA сынHвъ ґарHнихъ, жерцы2 пом†заныz, и5мже соверши1шасz рyцэ и4хъ жрeти:
4
4
але Надав і Авиуд померли перед лицем Господа, коли вони принесли вогонь чужий перед лице Господа в пустелі Синайській, дітей же в них не було; і залишилися священиками Єлеазар та Іфамар при Аароні, батькові своєму. и3 скончaшасz надaвъ и3 ґвіyдъ пред8 гDемъ, приносsщымъ и5мъ џгнь чyждь пред8 гDемъ въ пустhни сінaйстэй, и3 ч†дъ не бЁ и5мъ: и3 жрeчествоваху є3леазaръ и3 їfамaръ со ґарHномъ, nтцeмъ свои1мъ.
5
5
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
6
6
приведи коліно Левія, і постав його перед Аароном священиком, щоб вони служили йому; поими2 плeмz леvjино, и3 постaвиши | пред8 ґарHномъ жерцeмъ, и3 да слyжатъ є3мY:
7
7
і нехай вони будуть на варті за нього й на варті за всю громаду при скинії зібрання, щоб відправляти служби при скинії; и3 да стрегyтъ стражбы6 є3гw2 и3 стражбы6 сынHвъ ї}левыхъ пред8 ски1ніею свидёніz, дёлати дэлA ски1ніи:
8
8
і нехай зберігають усі речі скинії зібрання, і будуть на варті за синів Ізраїлевих, щоб відправляти служби при скинії; и3 да хранsтъ вс‰ сосyды ски1ніи свидёніz и3 стражбы6 сынHвъ ї}левыхъ по всBмъ дэлHмъ ски1ніи:
9
9
віддай левитів Аарону [братові твоєму] і синам його [священикам] у розпорядження: нехай будуть вони віддані йому з синів Ізраїлевих; и3 да дaси леvjты ґарHну брaту твоемY и3 сынHмъ є3гw2 жерцє1мъ: въ дaръ даны2 сjи мнЁ сyть t сынHвъ ї}левыхъ:
10
10
Аарону ж і синам його доручи [скинію одкровення], щоб вони пильнували священичі обов’язки свої [і все, що при жертовнику і за завісою]; а якщо приступить хто сторонній, відданий буде на смерть. и3 ґарHна и3 сhны є3гw2 постaвиши над8 ски1ніею свидёніz, и3 да хранsтъ жрeчество своE, и3 вс‰ ±же ў nлтарS и3 внyтрь завёсы: и3ноплемeнникъ же прикасazйсz ќмретъ.
11
11
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
12
12
ось, Я взяв левитів із синів Ізраїлевих замість усіх первістків, що розкривають утробу, з синів Ізраїлевих [вони будуть замість них]; левити повинні бути Мої, и3 сE, ѓзъ взsхъ леvjты t среды2 сынHвъ ї}левыхъ, вмёстw всsкагw пeрвенца, tверзaющагw ложеснA t сынHвъ ї}левыхъ: и3скуплє1ніz и4хъ бyдутъ, и3 да бyдутъ мнЁ леvjти:
13
13
бо всі первістки — Мої; у той день, коли уразив Я всіх первістків у землі Єгипетській, освятив Я Собі всіх первістків Ізраїлевих від людини до худоби; вони повинні бути Мої. Я Господь. мнё бо всsкъ пeрвенецъ: въ џньже дeнь поби1хъ всsкаго пeрвенца въ земли2 є3гЂпетстэй, њс™и1хъ себЁ всsкаго пeрвенца во ї}ли, t человёка до скотA мнЁ да бyдутъ: ѓзъ гDь.
14
14
І сказав Господь Мойсеєві в пустелі Синайській, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю въ пустhни сінaйстэй, гlz:
15
15
підрахуй синів Левія за сімействами їх, за родами їх; усіх чоловічої статі від одного місяця і вище підрахуй. соглsдай сынHвъ леvjиныхъ по домHмъ nтeчествъ и4хъ по с0нмwмъ и4хъ, по рождeнію и4хъ: всsкъ мyжескъ п0лъ t мцcа є3ди1нагw и3 вhшше да соглsдаете и5хъ.
16
16
І полічив їх Мойсей [і Аарон] за словом Господнім, як наказано. И# сочтE и5хъ мwmсeй и3 ґарHнъ повелёніемъ гDнимъ, ћкоже повелЁ и5мъ гDь.
17
17
І ось сини Левія за іменами їх: Гирсон, Кааф і Мерарі. И# бsху сjи сhнове леv‡ины t и3мeнъ и4хъ: гирсHнъ, каafъ и3 мерaрі.
18
18
І ось імена синів Гирсонових за родами їх: Ливні і Шимей. И# сі‰ и3менA сынHвъ гирсHнихъ по с0нмwмъ и4хъ: ловенJ и3 семeй.
19
19
І сини Каафа за родами їх: Амрам та Іцгар, Хеврон та Узиїл. И# сhнове каafwвы по с0нмwмъ и4хъ: ґмрaмъ и3 їссаaръ, хеврHнъ и3 nзіи1лъ.
20
20
І сини Мерарі за родами їх: Махлі й Муші. Ось роди Левія за сімействами їх. И# сhнове мер†ріны по с0нмwмъ и4хъ: моолJ и3 мусJ: сjи сyть с0нми леvjтстіи по домHмъ nтeчествъ и4хъ.
21
21
Від Гирсона рід Ливні й рід Шимея: це роди Гирсонові. T гирсHна с0нмъ ловенjинъ и3 с0нмъ семеи1нь: сjи сyть с0нми гирсHнwвы.
22
22
Підрахованих було всіх чоловічої статі, від одного місяця і вище, сім тисяч п’ятсот. Соглsданіе и4хъ по числY всегw2 мyжеска п0лу, t мцcа є3ди1нагw и3 вhшше, соглsданіе и4хъ сeдмь тhсzщъ и3 пsть сHтъ.
23
23
Роди Гирсонові повинні ставати станом позаду скинії на захід; И# сhнове гирсHнwвы за ски1ніею да њполчaютсz къ м0рю.
24
24
начальник покоління синів Гирсонових Елиасаф, син Лаелів; И# кнsзь д0му nтeчества с0нма гирсHнz є3лісaфъ сhнъ даи1ль.
25
25
синам Гирсоновим при скинії зібрання доручаються охорона скинії й покрову її, і завіса до входу в скинію зібрання, И# стражбA сынHвъ гирсHновыхъ въ ски1ніи свидёніz, ски1ніz и3 покр0въ є3S, и3 покр0въ двeрій ски1ніи свидёніz,
26
26
і завіси двору і завіса входу до двору, що навколо скинії й жертовника, і шнури її, з усіма їх приладдям. и3 nпHны дворA, и3 завёса двeрій дворA, и4же є4сть ў ски1ніи, и3 прHчаz всёхъ дёлъ є3гw2.
27
27
Від Каафа рід Амрама й рід Іцгара, й рід Хеврона, і рід Узиїла: це роди Каафа. T каafа с0нмъ ґмрaмль є3ди1нъ и3 с0нмъ їссаaровъ є3ди1нъ, и3 с0нмъ хеврHнь є3ди1нъ и3 с0нмъ nзіи1ль є3ди1нъ: сjи сyть с0нми каafwвы:
28
28
За підрахунком усіх чоловічої статі, від одного місяця і вище, вісім тисяч шістсот, які охороняли святилище. по числY всsкъ мyжескъ п0лъ t мцcа є3ди1нагw и3 вhшше џсмь тhсzщъ и3 шeсть сHтъ, стрегyщіи стражбы6 с™hхъ.
29
29
Роди синів Каафових повинні ставити стан свій на південному боці скинії; С0нми сынHвъ каafовыхъ да њполчaютсz t страны2 ски1ніи къ ю4гу,
30
30
начальник же покоління родів Каафових Елцафан, син Узиїла; и3 кнsзь д0му nтeчествъ с0нмwвъ каafовыхъ є3лісафaнъ сhнъ nзіи1ль:
31
31
під їх охороною ковчег, стіл, світильник, жертовники, священні сосуди, які вживаються при служінні, і завіса з усім приладдям її. и3 стражбA и4хъ ківHтъ и3 трапeза, и3 свэти1лникъ и3 nлтари6, и3 сосyды с™aгw, въ ни1хже слyжатъ, и3 покр0въ, и3 вс‰ дэлA и4хъ.
32
32
Начальник над начальниками левитів Єлеазар, син Аарона священика; під його наглядом ті, яким ввірена охорона святилища. И# кнsзь над8 кн‰зи леvjтскими є3леазaръ сhнъ ґарHна жерцA, постaвленъ стрещи2 стражбы6 с™hхъ.
33
33
Від Мерарі рід Махлі й рід Муші: це роди Мерарі; T мерaра же с0нмъ моолJ и3 с0нмъ мусJ: сjи сyть с0нми мер†ріны,
34
34
підрахованих за числом усіх чоловічої статі, від одного місяця й вище — шість тисяч двісті; соглsданіе и4хъ по числY, всsкъ мyжескъ п0лъ t мцcа є3ди1нагw и3 вhшше, шeсть тhсzщъ и3 двёсти.
35
35
начальник покоління родів Мерарі Цуриїл, син Авихаїла; вони повинні ставити стан свій на північній стороні скинії; И# кнsзь д0му nтeчествъ с0нма мерaріна суріи1лъ сhнъ ґвіхeовъ: t страны2 ски1ніи да њполчaютсz къ сёверу,
36
36
охороні синів Мерарі доручаються бруси скинії і жердини її, і стовпи її, і підніжжя її і всі речі її, з усім обладнанням їх, соглsданіе стражбы2 сынHвъ мерaріныхъ глави6цы ски1ніи и3 верєи2 є3S, и3 столпы2 є3S и3 сто‰ла є3S, и3 вс‰ сосyды и4хъ и3 вс‰ дэлA и4хъ,
37
37
і стовпи двору з усіх боків і підніжжя їх і кілки їх і шнури їх. и3 столпы2 дворA w4крестъ и3 сто‰ла и4хъ, и3 колки2 и4хъ и3 вє1рви и4хъ.
38
38
А з передньої сторони скинії, на схід перед скинією зібрання, повинні ставити стан Мойсей і Аарон і сини його, яким довірено охорону святилища за синів Ізраїлевих; а якщо приступить хто сторонній, відданий буде на смерть. Њполчaющіисz сопреди2 ски1ніи свидёніz на вост0ки мwmсeй и3 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2, стрегyще стражбы6 с™aгw, въ стражбaхъ сынHвъ ї}левыхъ: и3 и3ноплемeнникъ прикасazйсz да ќмретъ.
39
39
Усіх підрахованих левитів, яких підрахували Мойсей і Аарон за велінням Господнім, за родами їх, усіх чоловічої статі, від одного місяця й вище, двадцять дві тисячі. ВсE соглsданіе леvjтwвъ, и5хже соглsда мwmсeй и3 ґарHнъ повелёніемъ гDнимъ по с0нмwмъ и4хъ, всsкъ мyжескъ п0лъ t мцcа є3ди1нагw и3 вhшше, двaдесzть и3 двЁ тhсzщы.
40
40
І сказав Господь Мойсеєві: підрахуй усіх первістків чоловічої статі з синів Ізраїлевих, від одного місяця і вище, і перелічи їх поіменно; И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: соглsдай всsкаго пeрвенца мyжеска п0лу сынHвъ ї}левыхъ t мцcа є3ди1нагw и3 вhшше, и3 возми2 число2 и4хъ по и4мени,
41
41
і візьми левитів для Мене, — Я Господь, — замість усіх первістків із синів Ізраїля, а худобу левитів замість усієї первородної худоби синів Ізраїлевих. и3 да п0ймеши мнЁ леvjты за вс‰ пeрвенцы сынHвъ ї}левыхъ: ѓзъ гDь: и3 скоты2 леv‡тски вмёстw всёхъ пeрвенцєвъ въ скотёхъ сынHвъ ї}левыхъ.
42
42
І підрахував Мойсей, як повелів йому Господь, усіх первістків із синів Ізраїлевих И# соглsда мwmсeй, ћкоже заповёда є3мY гDь, всsкаго пeрвенца въ сынёхъ ї}левыхъ.
43
43
і було всіх первістків чоловічої статі, за числом імен, від одного місяця і вище, двадцять дві тисячі двісті сімдесят три. И# бhша вси2 пeрвенцы мyжескагw п0лу, по числY и3мeнъ t мцcа є3ди1нагw и3 вhшше, t соглsданіz и4хъ двaдесzть двЁ тhсzщы двёсти и3 сeдмьдесzтъ три2.
44
44
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
45
45
візьми левитів замість усіх первістків із синів Ізраїля і худобу левитів замість худоби їх; нехай левити будуть Мої. Я Господь. поими2 леvjты вмёстw всёхъ пeрвенцєвъ сынHвъ ї}левыхъ, и3 скоты2 леv‡тски вмёстw скотHвъ и4хъ, и3 бyдутъ мнЁ леvjты: ѓзъ гDь:
46
46
А для викупу двохсот сімдесяти трьох, які зайві проти числа левитів, з первістків Ізраїлевих, и3 и3скyпъ двY сHтъ седми1десzти трeхъ, и5же преизбывaютъ свeрхъ леvjтwвъ t пeрвенцwвъ сынHвъ ї}левыхъ:
47
47
візьми по п’ять сиклів за людину, за сиклем священним візьми, двадцять гер у сиклі, и3 да в0змеши по пzти2 с‡кль на главY, по сjклю с™0му в0змеши двaдесzть пёнzзей сjкль,
48
48
і віддай срібло це Аарону і синам його, на викуп за зайвих проти числа їх. и3 дaси сребро2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 и3скyпъ t преизбывaющихъ въ ни1хъ.
49
49
І взяв Мойсей срібло викупу за зайвих проти числа замінених левитами, И# взS мwmсeй сребро2 и3скyпное t преизбывaющихъ въ ни1хъ на и3скyпъ леvjтwмъ:
50
50
від первістків Ізраїлевих узяв срібла тисячу триста шістдесят п’ять [сиклів], за сиклем священним, t пeрвенєцъ сынHвъ ї}левыхъ взS сребрA тhсzщу три2 ст† шестьдесsтъ пsть сjклєвъ, по сjклю с™0му.
51
51
і віддав Мойсей срібло викупу [за зайвих] Аарону і синам його за словом Господнім, як повелів Господь Мойсеєві. И# дадE мwmсeй w4купъ t преизбhвшихъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, повелёніемъ гDнимъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
Глава 4
Главa д7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
2
2
підрахуй синів Каафових із синів Левія за родами їх, за сімействами їх, возми2 сочислeніе сынHвъ каafовыхъ t среды2 сынHвъ леvjиныхъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ,
3
3
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усіх здатних до служби, щоб відправляти роботи в скинії зібрання. t двaдесzти и3 пzти2 лётъ и3 вhшше, дaже до пzти1десzти лётъ, всsкъ входsй служи1ти, твори1ти вс‰ дэлA въ ски1ніи свидёніz.
4
4
Ось служіння синів Каафових [левитів за родами їх, за сімействами їх,] у скинії зібрання: носити Святе Святих. И# сі‰ дэлA сынHвъ каafовыхъ t среды2 сынHвъ леvjиныхъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, въ ски1ніи свидёніz: с™0е с™hхъ.
5
5
Коли стану потрібно вирушити в дорогу, Аарон і сини його ввійдуть, і знімуть завісу, що закриває, і покриють нею ковчег одкровення; И# да вни1дутъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2, є3гдA воздви1гнетсz п0лкъ, и3 да сни1мутъ завёсу њсэнsющую, и3 да њбвію1тъ въ ню2 ківHтъ свидёніz,
6
6
і покладуть на неї покров зі шкір синього кольору, і поверх його накинуть покривало все з блакитної вовни, і вкладуть жердини його; и3 да покрhютъ є3го2 покр0вомъ к0жанымъ си1нимъ, и3 да возложaтъ нaнь nдeжду всю2 си1нетную сверхY, и3 да вложaтъ носи6ла:
7
7
і стіл хлібів предкладення накриють одежею з блакитної вовни, і поставлять на ньому блюда, тарілки, чаші і кружки для узливання, і хліб його повсякчасний повинен бути на ньому; и3 на трапeзэ предложeніz да положaтъ на нeй nдeжду всю2 багрsную и3 блю6да, и3 кади6лницы и3 чaшы, и3 возлив†лницы, и4миже возливaютъ, и3 хлёбы на нeй всегдA да бyдутъ:
8
8
і покладуть на них одяг багряний, і покриють її покровом зі шкіри синього кольору, і вкладуть жердини його; и3 да возложaтъ на ню2 nдeжду червлeну, и3 да покрhютъ ю5 покр0вомъ к0жанымъ си1нимъ, и3 да вложaтъ носи6ла є3S:
9
9
і візьмуть одяг з блакитної вовни, і покриють світильник і лампади його, і щипці його, і лотки його, і всі сосуди для єлею, які вживаються при ньому, и3 да в0змутъ nдeжду си1ню, и3 покрhютъ свэти1лникъ свэтsщій и3 свэщы2 є3гw2, и3 щипцы2 є3гw2 и3 њчищ†ла є3гw2, и3 вс‰ сосyды є3лeа є3гw2, и4миже слyжатъ въ ни1хъ:
10
10
і покриють його та все приладдя його покровом зі шкір синіх, і покладуть на носилки; и3 да вложaтъ є3го2 и3 вс‰ сосyды є3гw2 въ покр0въ к0жанъ си1ній, и3 да возложaтъ є3го2 на нwси1ла:
11
11
і на золотий жертовник покладуть одяг з блакитної вовни, і покриють його покровом зі шкір синіх, і вкладуть жердини його. и3 на nлтaрь златhй да положaтъ nдeжду си1ню, и3 да покрhютъ є3го2 покр0вомъ к0жанымъ си1нимъ, и3 да вложaтъ носи6ла є3гw2:
12
12
І візьмуть усі речі службові, які вживаються для служіння у святилищі, і покладуть в одежу з блакитної вовни, і покриють їх покровом зі шкір синіх, і покладуть на носилки. и3 да в0змутъ вс‰ сосyды служє1бныz, є3ли1кими слyжатъ въ ни1хъ во с™hхъ, и3 вложaтъ во nдeжду си1ню, и3 да покрhютъ и5хъ покр0вомъ к0жанымъ си1нимъ, и3 да возложaтъ на нwси1ла:
13
13
І очистять жертовник від попелу і накриють його одежею пурпуровою; и3 покр0въ да возложaтъ на nлтaрь, и3 покрhютъ є3го2 nдeждою всeю багрsною:
14
14
і покладуть на його всі сосуди його, які вживаються для служіння при ньому — вугільниці, виделки, лопатки і чаші, всі сосуди жертовника — і покриють його покровом зі шкір синіх, і вкладуть жердини його. [І візьмуть пурпуровий одяг, і покриють умивальник і підніжжя його, і покладуть на них шкіряне синє покривало, і поставлять на носилки.] и3 да возложaтъ на него2 вс‰ сосyды є3гw2, є3ли1кими слyжатъ на нeмъ въ ни1хъ, и3 кади1лники, и3 ви6лицы и3 чaшы, и3 покр0въ и3 вс‰ сосyды nлтарS, и3 да возложaтъ на него2 покр0въ к0жанъ си1нь и3 да вложaтъ носи6ла є3гw2: и3 да в0змутъ nдeжду багрsну, и3 да покрhютъ ўмывaлницу и3 сто‰ла є3S: и3 да вложaтъ ю5 въ покр0въ к0жаный си1ній, и3 да возложaтъ на носи6ла.
15
15
Коли, при відправленні стану в дорогу, Аарон і сини його покриють усе святилище і всі речі святилища, тоді сини Каафа підійдуть, щоб нести; але не повинні вони доторкатися до святилища, щоб не вмерти. Ці частини скинії зібрання повинні носити сини Каафові. И# совершaтъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2, покрывaюще с™†z и3 вс‰ сосyды с™ы6z, внегдA воздвизaтисz полкY: и3 по си1хъ да вни1дутъ сhнове каafwвы воздвизaти, и3 да не прик0снутсz с™hхъ, да не ќмрутъ. Сі‰ да воздвизaютъ сhнове каafwвы въ ски1ніи свидёніz.
16
16
Єлеазару, сину Аарона священика, доручається єлей для світильника і запашне кадіння, і повсякчасне хлібне приношення і єлей помазання, — доручається вся скинія та все, що в ній, святилище і приладдя його. Надсмотри1тель є3леазaръ, сhнъ ґарHна жерцA, є3лeй свэти1лный, и3 fmміaмъ сложeніz, и3 жeртва ћже по вс‰ дни6, и3 є3лeй помaзаніz, надсмотрeніе всеS ски1ніи и3 є3ли6ка сyть въ нeй во с™ёмъ, во всёхъ дёлэхъ.
17
17
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
18
18
не погубіть коліна племен Каафових із середовища левитів, не потреби1те с0нмъ плeмене каafова t среды2 леvjтwвъ:
19
19
але ось що зробіть їм, щоб вони були живі й не померли, коли приступають до Святого Святих: Аарон і сини його нехай прийдуть і поставлять їх кожного на служіння його й біля ноші його; сіE сотвори1те и5мъ, и3 жи1ви бyдутъ и3 не ќмрутъ: приходsщымъ и5мъ ко с™ы6мъ с™hхъ, ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 да вни1дутъ и3 да ўстроsтъ и5хъ коег0ждо по ношeнію є3гw2,
20
20
але самі вони не повинні підходити дивитися святиню, коли покривають її, щоб не померти. и3 да не вни1дутъ внезaпу ви1дэти с™†z, и3 ќмрутъ.
21
21
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
22
22
підрахуй і синів Гирсона за сімействами їх, за родами їх, возми2 сочислeніе сынHвъ гирсHнихъ, и3 и5же по домHмъ nтeчествъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ и3 по плeменємъ и4хъ,
23
23
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, підрахуй їх усіх здатних до служби, щоб виконувати роботи при скинії зібрання. t двaдесzти и3 пzти2 лётъ и3 вhшше, дaже до пzти1десzти лётъ, соглsдайте |, всsкъ входsй служи1ти и3 твори1ти дэлA въ ски1ніи свидёніz.
24
24
Ось роботи сімейств Гирсонових, в їх служінні й носінні важкої ваги: СіS слyжба с0нма гирсHнова, служи1ти и3 воздвизaти.
25
25
вони повинні носити покрови скинії і скинію зібрання, і покров її, і покров шкіряний синій, який поверх нього, і завісу входу до скинії зібрання, И# да воздви1гнетъ nпHны ски1ніи и3 ски1нію свидёніz, и3 покр0въ є3S и3 покр0въ си1ній сyщій свeрхъ є3S, и3 nп0ну двeрій ски1ніи свидёніz,
26
26
і завіси двору, і завісу входу до двору, що навколо скинії і жертовника, і шнури їх, і всі речі, що належать до них; і все, що робиться при них, вони повинні працювати; и3 nпHны дворA, и3 завёсу двeрій дворA, є3ли6ка над8 ски1ніею свидёніz, и3 ±же w4крестъ nлтарS, и3 прHчаz и4хъ, и3 вс‰ сосyды служє1бныz, є3ли1кими слyжатъ въ ни1хъ, да сотворsтъ.
27
27
за наказом Аарона і синів його повинні виконуватися всі служби синів Гирсонових при всякому носінні важких речей і всякій роботі їхній, і доручіть їм охороняти все, що вони носять; По сл0ву ґарHна и3 сынHвъ є3гw2 да бyдетъ всS слyжба сынHвъ гирсHновыхъ по всBмъ слyжбамъ и4хъ и3 по всBмъ дэлaмъ и4хъ: и3 да соглsдаеши и5хъ по и3менaмъ, вс‰ носи6маz и4ми.
28
28
ось служби родів синів Гирсонових у скинії зібрання, і ось що доручається їх охороні під наглядом Іфамара, сина Аарона, священика. СіS слyжба с0нма сынHвъ гирсHновыхъ въ ски1ніи свидёніz, и3 стражбA и4хъ рук0ю їfамaра, сhна ґарHнz жерцA.
29
29
Синів Мерариних за родами їх, за сімействами їх порахуй, Сhнове мер†ріны по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, соглsдайте и5хъ,
30
30
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, порахуй усіх здатних до служби, щоб виконувати роботи при скинії зібрання. t двaдесzти и3 пzти2 лётъ и3 вhшше, дaже до пzти1десzти лётъ, соглsдайте и5хъ, всsкъ входsй служи1ти дэлA ски1ніи свидёніz.
31
31
Ось що вони повинні носити за службою їх при скинії зібрання: бруси скинії і жердини її, і стовпи її і підніжжя її, И# сі‰ хранє1ніz воздвизaемыхъ и4ми, по всBмъ дэлHмъ и4хъ въ ски1ніи свидёніz: глави6цы ски1ніи и3 верєи2 є3S, и3 столпы2 є3S и3 сто‰ла є3S, и3 покр0въ и3 сто‰ла и4хъ, и3 столпы2 и4хъ, и3 покр0въ двeрій ски1ніи,
32
32
і стовпи двору з усіх боків і підніжжя їх, і кілки їх, і шнури їх, і всі речі при них і все приладдя їх; і поіменно порахуйте речі, які вони зобов’язані носити; и3 столпы2 дворA w4крестъ и3 сто‰ла и4хъ, и3 столпы2 завёсы двeрій дворA и3 сто‰ла и4хъ, и3 колки2 и4хъ и3 вє1рви и4хъ, и3 вс‰ сосyды и4хъ и3 вс‰ служє1ніz и4хъ: по и3менaмъ соглsдайте и5хъ и3 вс‰ сосyды стражбы2 воздвизaемыхъ и4ми.
33
33
ось роботи родів синів Мерариних, за службою їх при скинії зібрання, під наглядом Іфамара, сина Аарона, священика. СіS слyжба с0нма сынHвъ мерaріныхъ во всёхъ дёлэхъ и4хъ, въ ски1ніи свидёніz рук0ю їfамaра, сhна ґарHнz жерцA.
34
34
І порахували Мойсей і Аарон і начальники громади синів Каафових за родами їх і за сімействами їх, И# соглsда мwmсeй и3 ґарHнъ и3 кн‰зи ї}лєвы сhны каafwвы по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ,
35
35
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усіх здатних до служби, для робіт у скинії зібрання; t двaдесzти и3 пzти2 лётъ и3 вhшше, дaже до пzти1десzти лётъ, всsкъ входsй служи1ти и3 твори1ти дэлA въ ски1ніи свидёніz.
36
36
і були підраховані, за родами їх, дві тисячі сімсот п’ятдесят: И# бhсть соглsданіе и4хъ по с0нмwмъ и4хъ, двЁ тhсzщы сeдмь сHтъ пzтьдесsтъ.
37
37
це — підраховані з родів Каафових, усі службовці при скинії зібрання, яких порахував Мойсей і Аарон за повелінням Господнім, даним через Мойсея. СіE сочтeніе с0нма каafова, всёхъ служaщихъ въ ски1ніи свидёніz, ћкоже соглsда мwmсeй и3 ґарHнъ повелёніемъ гDнимъ, рук0ю мwmсeовою.
38
38
І полічені сини Гирсона за родами їх і за сімействами їх, И# соглsдани бhша сhнове гирсw6ни по с0нмwмъ свои6мъ, по домHмъ nтeчествъ свои1хъ,
39
39
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усі здатні до служби, для робіт у скинії зібрання; t двaдесzти и3 пzти2 лётъ и3 вhшше, дaже до пzти1десzти лётъ, всsкъ входsй служи1ти и3 твори1ти дэлA въ ски1ніи свидёніz.
40
40
і були пораховані за родами їх, за сімействами їх, дві тисячі шістсот тридцять: И# бhсть соглsданіе и4хъ по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, двЁ тhсzщы шeсть сHтъ три1десzть.
41
41
це — пораховані з родів синів Гирсона, усі службовці при скинії зібрання, яких полічив Мойсей і Аарон, за повелінням Господнім, СіE соглsданіе с0нма сынHвъ гирсHновыхъ, всёхъ служaщихъ въ ски1ніи свидёніz, и5хже соглsдаша мwmсeй и3 ґарHнъ по гlг0лу гDню, рук0ю мwmсeовою.
42
42
І пораховані роди синів Мерариних за родами їх, за сімействами їх, Соглsдани же бhша сhнове мер†ріны по с0нмwмъ свои6мъ, по домHмъ nтeчествъ свои1хъ,
43
43
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усі здатні до служби, для робіт при скинії зібрання; t двaдесzти и3 пzти2 лётъ и3 вhшше, дaже до пzти1десzти лётъ, всsкъ входsй служи1ти на дэлA ски1ніи свидёніz.
44
44
і були полічені за родами їх, [за сімействами їх,] три тисячі двісті: И# бhсть сочтeніе и4хъ по племенHмъ и4хъ, по с0нмwмъ и4хъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, три2 тhсzщы и3 двёсти.
45
45
це — підраховані з родів синів Мерариних, яких порахував Мойсей і Аарон за повелінням Господнім, даним через Мойсея. СіE сочислeніе с0нма сынHвъ мерaріныхъ, и5хже соглsда мwmсeй и3 ґарHнъ по гlг0лу гDню, рук0ю мwmсeовою.
46
46
І підраховані всі левити, яких порахував Мойсей і Аарон і начальники Ізраїля за родами їх і за сімействами їх, Вси2 соглsданніи леvjты, и5хже соглsда мwmсeй и3 ґарHнъ и3 кн‰зи сынHвъ ї}левыхъ, по с0нмwмъ и4хъ и3 по домHмъ nтeчествъ и4хъ,
47
47
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усі здатні до служби для робіт і ношення у скинії зібрання; t двaдесzти и3 пzти2 лётъ и3 вhшше, дaже до пzти1десzти лётъ, всsкъ входsй на дёло дёлъ, и3 къ дэлaмъ воздвизaємымъ въ ски1ніи свидёніz.
48
48
і було підраховано їх вісім тисяч п’ятсот вісімдесят; И# бhша соглsданніи џсмь тhсzщъ пsть сHтъ џсмьдесzтъ.
49
49
за повелінням Господнім через Мойсея призначені вони кожен до своєї роботи і носіння, і пораховані, як повелів Господь Мойсеєві. Повелёніемъ гDнимъ соглsдаше и5хъ мwmсeй, мyжа по мyжу над8 дёлы и4хъ, и3 ±же воздвизaху сjи, и3 соглsдани сyть, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
Глава 5
Главa є7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
повели синам Ізраїлевим вислати зі стану всіх прокажених, і всіх, хто має течу, і всіх, що осквернилися від мертвого, повели2 сынHмъ ї}лєвымъ, и3 да и3зг0нzтъ и3з8 полкA всsкаго прокажeннаго, и3 всsкаго проливaющаго сёмz, и3 всsкаго нечи1стаго душeю:
3
3
і чоловіків і жінок вишліть, за стан вишліть їх, щоб не оскверняли вони станів своїх, серед яких Я живу. t мyжеска п0лу до жeнска, и3згони1те внЁ полкA, и3 да не њсквернsтъ полкHвъ свои1хъ, въ ни1хже ѓзъ пребывaю.
4
4
І зробили так сини Ізраїлеві, і вислали їх вони зі стану; як говорив Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві. И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы тaкw, и3 и3згнaша и5хъ внЁ полкA: ћкоже гlа гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша сhнове ї}лєвы.
5
5
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
6
6
скажи синам Ізраїлевим: якщо чоловік або жінка вчинить який-небудь гріх проти людини, і через це зробить злочин проти Господа, і винна буде душа та, рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: мyжъ и3ли2 женA, и4же ѓще сотвори1тъ t всёхъ грэхHвъ человёческихъ и3 презирaz прeзритъ гDа, и3 престyпитъ душA џна:
7
7
то нехай сповідаються у гріху своєму, який вони вчинили, і повернуть повністю те, в чому винні, і додадуть до того п’яту частину і віддадуть тому, проти кого згрішили; да и3сповёсть грёхъ, є3г0же сотвори2, и3 да tдaстъ преступлeніе и4стое, и3 пsтую чaсть є3гw2 да приложи1тъ къ томY, и3 да tдaстъ, є3мyже согрэши2.
8
8
якщо ж у нього немає спадкоємця, якому слід було б повернути за провину: то присвятити це Господу; нехай буде це священикові, зверх барана очищення, яким він очистить його; Ѓще же нёсть человёку ќжика, ћкw tдaти є3мY преступлeніе, преступлeніе tдаeмое гDу, жерцY да бyдетъ, кромЁ nвнA њчищeніz, и4мже пом0литсz њ нeмъ.
9
9
й усяке возношення з усіх святинь синів Ізраїлевих, які вони приносять до священика, належить йому, И# всsкъ начaтокъ, и3 вс‰ њсвzщaємаz въ сынёхъ ї}левыхъ, є3ли6ка ѓще прин0сzтъ гDу, жерцY самомY да бyдутъ:
10
10
і посвячене ким-небудь належить йому; все, що дасть хто священикові, йому належить. и3 коегHждо њсвzщє1наz, томY да бyдутъ и3 мyжъ ѓще дaстъ жерцY, томY да бyдетъ.
11
11
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
12
12
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо зрадить кого дружина, і порушить вірність до нього, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: мyжа, мyжа ѓще престyпитъ женA є3гw2, и3 презирaющи прeзритъ є3го2,
13
13
і переспить хто з нею і виллє сім’я, і це буде приховано від очей чоловіка її, і вона оскверниться таємно, і не буде на неї свідка, і не буде викрита, и3 бyдетъ кто2 съ нeю л0жемъ сёмене, и3 ўтаи1тсz t џчію мyжа є3S, и3 ўкрhетсz, nнa же бyдетъ њсквернeна, и3 свидётелz не бyдетъ на ню2 и3 сіS нёсть ћта,
14
14
і найде на нього дух ревнощів, і буде ревнувати дружину свою, коли вона осквернена, або зійде на нього дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, коли вона не осквернена, — и3 пріи1детъ на него2 дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, nнa же њсквернeна є4сть, и3ли2 пріи1детъ є3мY дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, nнa же не бyдетъ њсквернeна,
15
15
нехай приведе чоловік дружину свою до священика і принесе за неї в жертву десяту частину ефи ячмінного борошна, але не зливає на нього єлею і не кладе ливану, тому що це приношення ревнощів, приношення спомину, що нагадує про беззаконня; и3 да приведeтъ мyжъ женY свою2 къ жерцY, и3 да принесeтъ дaръ за ню2, десsтую чaсть мёры є4фі муки2 ћчныz: да не возліeтъ на ню2 є3лeа, нижE да возложи1тъ на ню2 лівaна: жeртва бо ревновaніz є4сть, жeртва пaмzти воспоминaющаz грёхъ.
16
16
а священик нехай приведе і поставить її перед лице Господнє, И# приведeтъ ю5 жрeцъ и3 постaвитъ ю5 пред8 гDемъ:
17
17
і візьме священик святої води у глиняну посудину, і візьме священик землі з підлоги скинії і покладе у воду; и3 да в0зметъ жрeцъ в0ду жи1ву чи1сту въ сосyдэ гли1нzнэ, и3 t пeрсти на земли2 сyщіz ў ски1ніи свидёніz, и3 взeмъ жрeцъ да всhплетъ въ в0ду:
18
18
і поставить священик дружину перед лице Господнє, і відкриє голову дружини, і дасть їй у руки приношення спомину, — це приношення ревнощів, в руці ж у священика буде гірка вода, що наводить прокляття. и3 да постaвитъ жрeцъ женY пред8 гDемъ, и3 да tкрhетъ главY женЁ, и3 да дaстъ въ рyцэ є3S жeртву пaмzти, жeртву ревновaніz: въ руцё же жерцA да бyдетъ водA њбличeніz клsтвеннаz сіS.
19
19
І закляне її священик і скаже дружині: якщо ніхто не переспав з тобою, і ти не осквернилася і не зрадила чоловіка свого, то непошкоджена будеш від цієї гіркої води, що наводить прокляття; И# да закленeтъ ю5 жрeцъ и3 речeтъ женЁ: ѓще никт0же бhсть съ тоб0ю, и3 нёси преступи1ла њскверни1тисz под8 мyжемъ твои1мъ, неви1нна бyди t воды2 њбличeніz клsтвенныz сеS:
20
20
але якщо ти зрадила чоловіка твого й осквернилася, і якщо хто переспав з тобою, крім чоловіка твого, — ѓще же преступи1ла є3си2, мужaта сyщи, и3ли2 њсквернeна є3си2, и3 дадE кто2 тебЁ л0же своE, кромЁ мyжа твоегw2.
21
21
тоді священик нехай закляне дружину клятвою прокляття і скаже священик дружині: нехай піддасть тебе Господь прокляттю і клятві в народі твоєму, і нехай зробить Господь лоно твоє опалим і живіт твій опухлим; И# закленeтъ жрeцъ женY клsтвами клsтвы сеS, и3 речeтъ жрeцъ женЁ: да дaстъ тS гDь въ клsтву и3 проклsтіе среди2 людjй твои1хъ, внегдA дaти гDу стегнY твоемY tпaсти и3 чрeву твоемY разсёстисz:
22
22
і нехай пройде вода ця, що наводить прокляття, у нутрощі твої, щоб опух живіт [твій] і опало лоно [твоє]. І скаже дружина: амінь, амінь. и3 вни1детъ водA клsтвеннаz сіS во чрeво твоE, є4же раст0ргнути ўтр0бу твою2, и3 tпaсти стегнY твоемY. И# tвэщaетъ женA: бyди, бyди.
23
23
І напише священик заклинання ці на сувої, і змиє їх у гірку воду; И# да напи1шетъ жрeцъ кл‰твы сі‰ въ кни1зэ, и3 и3зглaдитъ въ водЁ њбличeніz клsтвеннагw:
24
24
і дасть дружині випити гірку воду, що наводить прокляття, і ввійде в неї вода, що наводить прокляття, на шкоду їй. и3 напои1тъ женY вод0ю њбличeніz клsтвенною, и3 вни1детъ въ ню2 водA клsтвеннаz њбличeніz.
25
25
І візьме священик з рук дружини хлібне приношення ревнощів, і піднесе це приношення перед Господом, і віднесе його до жертовника; И# да в0зметъ жрeцъ t руки2 жeнски жeртву ревновaніz, и3 да возложи1тъ жeртву пред8 гDемъ, и3 да принесeтъ ю5 ко nлтарю2:
26
26
і візьме священик жменею з хлібного приношення частину в пам’ять, і спалить на жертовнику, і потім дасть дружині випити води; и3 да в0зметъ жрeцъ г0рстію t жeртвы пaмzть є3S, и3 да принесeтъ ю5 на nлтaрь, и3 по сeмъ напои1тъ вод0ю женY:
27
27
і коли напоїть її водою, тоді, якщо вона нечиста і зробила злочин проти чоловіка свого, гірка вода, що наводить прокляття, ввійде в неї, на шкоду їй, і опухне утроба її й опаде лоно її, і буде ця дружина проклятою в народі своєму; и3 бyдетъ ѓще є4сть њсквернeна, и3 ѓще ўтаeніемъ ўтаи1сz t мyжа своегw2, и3 вни1детъ въ ню2 водA клsтвеннаz њбличeніz, и3 надмeтъ чрeво є3S, и3 tпадeтъ стегно2 є3S, и3 бyдетъ женA въ проклsтіе въ лю1дехъ свои1хъ:
28
28
якщо ж дружина не осквернилася і була чиста, то залишиться неушкодженою і буде запліднена сіменем. ѓще же не бyдетъ њсквернeна женA, и3 чистA є4сть, и3 неви1нна бyдетъ, и3 пл0дствовати бyдетъ сёмz.
29
29
Ось закон про ревнощі, коли дружина зрадить чоловіка свого й оскверниться, Сeй зак0нъ ревновaніz, комy-либо ѓще престyпитъ женA, мужaта сyщи, и3 њскверни1тсz:
30
30
або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, тоді нехай він поставить дружину перед лицем Господа, і зробить з нею священик усе за цим законом, — и3ли2 человёкъ, є3мyже ѓще нaйдетъ нaнь дyхъ ревновaніz, и3 возревнyетъ къ женЁ своeй, и3 постaвитъ женY свою2 пред8 гDемъ, и3 да сотвори1тъ є4й жрeцъ вeсь зак0нъ сeй:
31
31
і буде чоловік чистим від гріха, а дружина понесе на собі гріх свій. и3 чи1стъ бyдетъ человёкъ t грэхA, и3 женA тA в0зметъ грёхъ св0й.
Глава 6
Главa ѕ7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо чоловік або жінка зважиться дати обітницю назорейства, щоб посвятити себе в назореї Господу, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: мyжъ и3ли2 женA, и4же ѓще њбэщaетсz ѕэлw2 њбётомъ, є4же њчи1ститисz чистот0ю гDу,
3
3
то він повинен утриматися від вина і міцного напою, і не повинен вживати ні оцту з вина, ні оцту з напою, і нічого виготовленого із винограду не повинен пити, і не повинен їсти ні сирих, ні сушених виноградних ягід; да воздержи1тсz t вінA и3 сікeра, и3 џцта вjнна и3 џцта t сікeра да не піeтъ: и5, є3ли6ка дёлаютсz t грHздъ вjнныхъ, да не піeтъ, и3 гр0здіz свёжагw и3 сухaгw да не снёстъ.
4
4
у всі дні назорейства свого не повинен він їсти [і пити] нічого, що виготовляється із винограду, від зерен до шкірки. Во вс‰ дни6 њбёта своегw2 t всёхъ, є3ли6ка бывaютъ t вjнничины вінA, t к0сти и3 до скорлупы2 да не піeте, нижE ћсте t всегw2.
5
5
В усі дні обітниці назорейства його бритва не повинна доторкатися до голови його; до закінчення днів, на які він посвятив себе в назореї Господу, святий він: повинний ростити волосся на голові своїй. Во вс‰ дни6 њбёта њчищeніz своегw2 бри1тва да не взhдетъ на главY є3гw2, д0ндеже скончaютсz днjе, є3ли6ки њбэщaлъ є4сть гDу: с™ъ бyдетъ растsй власы2 главы2 своеS.
6
6
В усі дні, на які він посвятив себе в назореї Господу, не повинен він підходити до мертвого тіла: Во вс‰ дни6 њбёта своегw2 гDу, ко всsкой душЁ скончaвшейсz да не вни1детъ.
7
7
доторканням до батька свого, і матері своєї, і брата свого, і сестри своєї, не повинен він осквернятися, коли вони помруть, тому що посвята Богу його на чоло його; Над8 nтцeмъ и3 над8 мaтерію, и3 над8 брaтомъ и3 над8 сестр0ю, да не њскверни1тсz над8 ни1ми, ўмeршымъ и5мъ, ћкw њбётъ бGа є3гw2 на главЁ є3гw2.
8
8
в усі дні назорейства свого святий він Господу. Вс‰ дни6 њбёта є3гw2 с™ъ бyдетъ гDу.
9
9
Якщо ж помре при ньому хто-небудь раптово, ненавмисне, і він осквернить тим голову назорейства свого: то він повинен обстригти голову свою в день очищення його, у сьомий день повинен обстригти її, Ѓще же кто2 смeртію внезaпу ќмретъ ў негw2, ѓбіе њскверни1тсz главA њбёта є3гw2, и3 њбрjетъ главY свою2, въ џньже дeнь њчи1ститсz, въ дeнь седмhй да њбрjетсz,
10
10
й у восьмий день повинен принести двох горлиць, або двох молодих голубів, до священика, до входу в скинію зібрання; и3 въ дeнь nсмhй да принесeтъ двA гHрличища и3ли2 двA птєнцA гwлуби1на къ жерцY пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz:
11
11
священик одного з птахів принесе в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його від осквернення мертвим тілом, і освятить голову його в той день; и3 да сотвори1тъ жрeцъ є3ди1ну грэхA рaди, и3 другyю во всесожжeніе, и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ, њ ни1хже согрэши2, њ души2, и3 њсвzти1тъ главY свою2 въ т0й дeнь, въ џньже њсвzти1сz гDу, во дни6 њбёта своегw2.
12
12
і повинен він знову почати присвячені Господу дні назорейства свого і принести однолітнього агнця в жертву за провину; попередні ж дні пропали, тому що назорейство його осквернене. И# да приведeтъ ѓгнца є3динолётна въ преступлeніе, и3 днjе прeжніи да не бyдутъ є3мY въ число2, понeже њскверни1сz главA њбёта є3гw2.
13
13
І ось закон про назорея, коли виповняться дні назорейства його: слід привести його до входу в скинію зібрання, И# сeй зак0нъ њбэщaвшагwсz, въ џньже дeнь скончaетъ дни6 њбёта своегw2, да принесeтъ сaмъ къ двeремъ ски1ніи свидёніz:
14
14
і він принесе в жертву Господу одного однолітнього агнця без вад у всепалення, і одну однолітню агницю без вад в жертву за гріх, і одного барана без вад у жертву мирну, и3 да приведeтъ дaръ св0й гDу ѓгнца є3динолётна непор0чна є3ди1наго во всесожжeніе, и3 ѓгницу є3динолётну є3ди1ну непор0чну грэхA рaди, и3 nвнA є3ди1наго непор0чна во спасeніе,
15
15
і кошик опрісноків із пшеничного борошна, хлібів, спечених з єлеєм, і прісних коржів, помазаних єлеєм, і при них хлібне приношення й узливання; и3 к0шъ њпрэсн0кwвъ t муки2 пшени1чны, хлёбы смBшаны съ є3лeемъ, и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ, и3 жeртву и4хъ и3 возліsніе и4хъ.
16
16
і представить це священик перед Господом, і принесе жертву його за гріх і всепалення його; И# да принесeтъ жрeцъ пред8 гDа, и3 да сотвори1тъ є4же грэхA рaди є3гw2, и3 всесожжeніе є3гw2,
17
17
барана принесе в жертву мирну Господу з кошиком опрісноків, також зробить священик хлібне приношення його й узливання його; и3 nвнA сотвори1тъ жeртву спасeніz гDу на к0шницэ њпрэсн0кwвъ, и3 да сотвори1тъ жрeцъ жeртву є3гw2 и3 возліsніе є3гw2.
18
18
і обстриже назорей при вході в скинію зібрання голову назорейства свого, і візьме волосся голови назорейства свого, і покладе на вогонь, що під мирною жертвою; И# да њбрjетъ њбэщaвый пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz главY њбёта своегw2, и3 да возложи1тъ власы2 на џгнь, и4же є4сть под8 жeртвою спасeніz:
19
19
і візьме священик зварене плече барана й один прісний пиріг з кошика й один прісний корж, і покладе на руки назорею, після того, як обстриже він голову назорейства свого; и3 да в0зметъ жрeцъ рaмо варeно t nвнA, и3 хлёбъ є3ди1нъ њпрэсн0чный t к0шницы, и3 њпрэсн0къ є3ди1нъ, и3 да возложи1тъ на рyки њбэщaвшемусz, по њбри1тіи главы2 є3гw2,
20
20
і піднесе це священик, потрясаючи перед Господом: ця святиня — для священика, зверх грудей потрясання і зверх плеча возношення. Після цього назорей може пити вино. и3 да принесeтъ | жрeцъ возложeніе пред8 гDа: с™о да бyдетъ жерцY на грyдехъ возложeніz и3 на рaмэ ўчaстіz: и3 по си1хъ њбэщaвыйсz да піeтъ віно2.
21
21
Ось закон про назорея, який дав обітницю, і жертва його Господу за назорейство своє, крім того, що дозволить йому достаток його; за обітницею своєю, яку він дасть, так і повинен він чинити, зверх узаконеного про назорейство його. Сeй зак0нъ њбэщaвшагwсz, и4же ѓще њбэщaетъ дaръ гDу њ њбётэ, кромЁ си1хъ ±же њбрsщетъ рукA є3гw2: по си1лэ њбёта є3гw2, є3г0же ѓще њбэщaетъ, по зак0ну њчищeніz.
22
22
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
23
23
скажи Аарону і синам його: так благословляйте синів Ізраїлевих, говорячи їм: рцы2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, глаг0лz: си1це благослови1те сhны ї}лєвы, глаг0люще и5мъ:
24
24
нехай благословить тебе Господь і збереже тебе! да блгcви1тъ тS гDь и3 сохрани1тъ тS:
25
25
нехай зглянеться на тебе Господь світлим лицем Своїм і помилує тебе! да просвэти1тъ гDь лицE своE на тS и3 поми1луетъ тS:
26
26
нехай зверне Господь лице Своє на тебе і дасть тобі мир! да воздви1гнетъ гDь лицE своE на тS и3 дaстъ ти2 ми1ръ:
27
27
Так нехай закликають ім’я Моє на синів Ізраїлевих, і Я [Господь] благословлю їх. и3 да возложaтъ и4мz моE на сhны ї}лєвы, и3 ѓзъ гDь блгcвлю2 |.
Глава 7
Главa з7
1
1
Коли Мойсей поставив скинію, і помазав її, і освятив її і все приладдя її, і жертовник і усе приладдя його, і помазав їх і освятив їх, И# бhсть въ дeнь въ џньже скончA мwmсeй, ћкоже постaвити ски1нію, и3 помaза ю5, и3 њсвzти2 ю5 и3 вс‰ сосyды є3S, и3 nлтaрь и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 помaза |, и3 њсвzти2 |.
2
2
тоді прийшли [дванадцять] начальників Ізраїлевих, глави сімейств їх, начальники колін, що завідували підрахунком, И# привед0ша кн‰зи ї}лтестіи дванaдесzть, кн‰зи домHвъ nтeчествъ свои1хъ, сjи кн‰зи коегHждо плeмене, сjи предстоsщіи над8 соглsданіемъ:
3
3
і представили приношення своє перед Господом, шість критих возів і дванадцять волів, по одному возу від двох начальників і по одному волу від кожного, і представили це перед скинією. и3 привед0ша дaры сво‰ пред8 гDа шeсть колесни1цъ покрhтыхъ и3 дванaдесzть волHвъ: колесни1цу є3ди1ну t двои1хъ кнzзeй, и3 телцA t коегHждо и3 привед0ша пред8 ски1нію.
4
4
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
5
5
візьми від них; це буде для виконання робіт при скинії зібрання; і віддай це левитам, дивлячись за родом служби їх. возми2 t ни1хъ, и3 да бyдутъ на дэлA служє1бнаz ски1ніи свидёніz: и3 дaси | леvjтwмъ, коемyждо по є3гw2 служeнію.
6
6
І взяв Мойсей вози і волів, і віддав їх левитам: И# взeмъ мwmсeй колєсни1цы и3 волы2, дадE | леvjтwмъ:
7
7
два вози і чотирьох волів віддав синам Гирсоновим, за родом служби їх: двЁ колєсни1цы и3 четhри волы2 дадE сынHмъ гирсw6нимъ по слyжбамъ и4хъ,
8
8
і чотири вози і вісім волів віддав синам Мерариним, за родом служб їх, під наглядом Іфамара, сина Аарона, священика; и3 четhри колєсни1цы и3 џсмь волHвъ дадE сынHмъ мер†рінымъ по слyжбамъ и4хъ, чрез8 їfамaра, сhна ґарHна жерцA:
9
9
а синам Каафовим не дав, тому що служба їх — носити святилище; на плечах вони повинні носити. и3 сынHмъ каafwвымъ не дадE, ћкw сл{жбы свzтaгw и3мёютъ: на рaменахъ да воздвизaютъ |.
10
10
І принесли начальники жертви освячення жертовника в день помазання його, і представили начальники приношення своє перед жертовником. И# принес0ша кн‰зи на њбновлeніе nлтарS въ дeнь, въ џньже помaза є3го2, и3 принес0ша кн‰зи дaры сво‰ пред8 nлтaрь.
11
11
І сказав Господь Мойсеєві: по одному начальнику на день нехай приносять приношення своє для освячення жертовника. И# речE гDь къ мwmсeю: кнsзь є3ди1нъ на дeнь, кнsзь на дeнь да принесyтъ дaры сво‰ на њбновлeніе nлтарS.
12
12
В перший день приніс приношення своє Наассон, син Аминадавів, від коліна Іудиного; И# бsше приносsй дaръ св0й въ пeрвый дeнь наассHнъ сhнъ ґмінадaвль, кнsзь плeмене їyдина:
13
13
приношення його було: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, и3 принесE дaръ св0й, блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
14
14
одна золота кадильниця у десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
15
15
один телець, один баран, один однолітній агнець, для всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
16
16
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
17
17
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Наассона, сина Аминадавового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ наассHна сhна ґмінадaвлz.
18
18
На другий день приніс Нафанаїл, син Цуара, начальник [коліна] Іссахарового; Во вторhй дeнь принесE наfанаи1лъ сhнъ сwгaровъ, кнsзь плeмене їссахaрz:
19
19
він приніс від себе приношення: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одну срібну чашу в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, и3 принесE дaръ св0й, блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
20
20
одну золоту кадильницю в десять сиклів, наповнену курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
21
21
одного тельця, одного барана, одного однолітнього агнця, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
22
22
одного козла в жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
23
23
і в жертву мирну двох волів, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Нафанаїла, сина Цуарового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ наfанаи1ла сhна сwгaрова.
24
24
В третій день начальник синів Завулонових Елиав, син Хелона; Въ трeтій дeнь кнsзь сынHвъ завулHнихъ, є3ліaвъ сhнъ хелHновъ:
25
25
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
26
26
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
27
27
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
28
28
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
29
29
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елиава, сина Хелонового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ є3ліaва сhна хелHнова.
30
30
В четвертий день начальник синів Рувимових Елицур, син Шедеурів; Въ четвeртый дeнь кнsзь сынHвъ руви1млихъ, є3лісyръ сhнъ седіyровъ:
31
31
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
32
32
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
33
33
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
34
34
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
35
35
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елицура, сина Шедеурового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ є3лісyра сhна седіyрова.
36
36
У п’ятий день начальник синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая; Въ пsтый дeнь кнsзь сынHвъ сmмеHнихъ, саламіи1лъ сhнъ сурісадaиль:
37
37
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
38
38
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
39
39
один телець, один баран, один однолітний агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
40
40
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
41
41
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять однолітніх агнців; ось приношення Шелумиїла, сина Цуришаддаєвого. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ саламіи1ла сhна сурісадaилz.
42
42
В шостий день начальник синів Гадових Елиасаф, син Регуїла; Въ шестhй дeнь кнsзь сынHвъ гaдовыхъ, є3лісaфъ сhнъ рагуи1левъ:
43
43
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
44
44
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
45
45
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
46
46
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
47
47
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елиасафа, сина Регуїлового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ є3лісaфа сhна рагуи1лева.
48
48
У сьомий день начальник синів Єфремових Елишама, син Аммиуда. Въ седмhй дeнь кнsзь сынHвъ є3фрeмлихъ, є3лісамA сhнъ є3міyдовъ:
49
49
Приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
50
50
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
51
51
один телець, один баран, один однолітний агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
52
52
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
53
53
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елишами, сина Аммиудового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ є3лісамы2 сhна є3міyдова.
54
54
У восьмий день начальник синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура. Въ nсмhй дeнь кнsзь сынHвъ манассjиныхъ, гамаліи1лъ сhнъ фадассyровъ:
55
55
Приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
56
56
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
57
57
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
58
58
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
59
59
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Гамалиїла, сина Педацурового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ гамаліи1ла сhна фадассyрова.
60
60
В дев’ятий день начальник синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія; Въ девsтый дeнь кнsзь сынHвъ веніамjнихъ, ґвідaнъ сhнъ гадеHнинъ:
61
61
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
62
62
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
63
63
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
64
64
один козел в жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
65
65
й у жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Авидана, сина Гидеонієвого. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ ґвідaна, сhна гадеHнина.
66
66
В десятий день начальник синів Данових Ахиєзер, син Аммишаддая; Въ десsтый дeнь кнsзь сынHвъ дaновыхъ, ґхіeзеръ сhнъ ґмісадaинъ:
67
67
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
68
68
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
69
69
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
70
70
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
71
71
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Ахиєзера, сина Аммишаддаєвого. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ ґхіeзера сhна ґмісадaина.
72
72
В одинадцятий день начальник синів Асирових Пагиїл, син Охрана; Въ первыйнaдесzть дeнь кнsзь сынHвъ ґси1ровыхъ, фагаіи1лъ сhнъ є3хрaнь:
73
73
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
74
74
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
75
75
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
76
76
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
77
77
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Пагиїла, сина Охранового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ фагаіи1ла сhна є3хрaнz.
78
78
У дванадцятий день начальник синів Неффалимових Ахира, син Енана; Во вторыйнaдесzть дeнь кнsзь сынHвъ нефfалjмлихъ, ґхірeй сhнъ є3нaнь:
79
79
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного, дaръ є3гw2 блю1до срeбрzно є3ди1но, вёсъ є3гw2 сто2 и3 три1десzть с‡кль: чaшу є3ди1ну срeбрzну сeдмьдесzтъ с‡кль, по сjклю свzт0му: nбоS пHлны муки2 пшени1чны спрsжены съ є3лeемъ на жeртву:
80
80
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням, fmміaмникъ є3ди1нъ десzти2 златни6къ, п0лнъ fmміaма:
81
81
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення, телцA є3ди1наго t волHвъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнца є3ди1наго є3динолётна во всесожжeніе:
82
82
один козел у жертву за гріх, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди:
83
83
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Ахири, сина Енанового. и3 на жeртву спасeніz ю4ницы двЁ, nвнHвъ пsть, козлHвъ пsть, ѓгницъ є3динолётныхъ пsть: сeй дaръ ґхірeа сhна є3нaнz.
84
84
Ось приношення від начальників Ізраїлевих при освяченні жертовника в день помазання його: дванадцять срібних блюд, дванадцять срібних чаш, дванадцять золотих кадильниць; СіE њбновлeніе nлтарS, въ џньже дeнь помaза є3го2, t кнzзeй сынHвъ ї}левыхъ, блю1дъ срeбрzныхъ дванaдесzть, чaшъ срeбрzныхъ дванaдесzть, fmміaмникwвъ златhхъ дванaдесzть:
85
85
по сто тридцять сиклів срібла в кожнім блюді і по сімдесят у кожній чаші: отже, всього срібла в цих сосудах дві тисячі чотириста сиклів, за сиклем священним; по с™у и3 три1десzти с‡кль въ к0емждо блю1дэ, и3 по седми1десzти с‡кль чaша є3ди1на: всегw2 сребрA въ сосyдэхъ двЁ тhсzщы четhреста сjклєвъ, по сjклю свzт0му:
86
86
золотих кадильниць, наповнених курінням, дванадцять, у кожній кадильниці по десять сиклів, за сиклем священним: усього золота в кадильницях сто двадцять сиклів; fmміaмникwвъ златhхъ дванaдесzть п0лныхъ fmміaма, по десzти2 златни6къ въ к0емждо fmміaмникэ, по сjклю свzт0му: всегw2 злaта въ fmміaмницэхъ сто2 и3 двaдесzть златни6къ.
87
87
у всепалення всього дванадцять тельців із великої худоби, дванадцять баранів, дванадцять однолітніх агнців і до них хлібне приношення, і в жертву за гріх дванадцять козлів, Всёхъ говsдъ во всесожжeніе, телцHвъ дванaдесzть, nвнHвъ дванaдесzть, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ дванaдесzть, и3 жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ: и3 козлHвъ t к0зъ дванaдесzть, грэхA рaди:
88
88
і в жертву мирну всього з великої худоби двадцять чотири тельці, шістдесят баранів, шістдесят [однолітніх] козлів, шістдесят однолітніх агнців [без вад]; ось приношення при освяченні жертовника після помазання його. всёхъ говsдъ на жeртву спасeніz, ю4ницъ двaдесzть четhре, nвнHвъ шестьдесsтъ, козлHвъ є3динолётныхъ шестьдесsтъ, ѓгницъ є3динолётныхъ непор0чныхъ шестьдесsтъ. СіE њбновлeніе nлтарS, по и3сполнeніи рyкъ є3гw2 и3 по помaзаніи є3гw2.
89
89
Коли Мойсей входив у скинію зібрання, щоб говорити з Господом, чув голос, який говорив до нього з кришки, що над ковчегом одкровення між двома херувимами, і він говорив йому. Е#гдA вхождaше мwmсeй въ ски1нію свидёніz глаг0лати є3мY, и3 ўслhша глaсъ гDа, гlюща къ немY свhше њчисти1лища, є4же є4сть над8 ковчeгомъ свидёніz междY двэмA херув‡мы: и3 гlаше къ немY.
Глава 8
Главa }
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси Аарону і скажи йому: коли ти будеш запалювати лампади, то на передній стороні світильника повинні горіти сім лампад. глаг0ли ґарHну и3 речeши къ немY: є3гдA постaвиши свэти6ла, t страны2 спреди2 свэти1лника да свётzтъ сeдмь свэти6ла.
3
3
Аарон так і зробив: на передній стороні світильника запалив лампади його, як повелів Господь Мойсеєві. И# сотвори2 тaкw ґарHнъ: t є3ди1ныz страны2 спреди2 свэти1лника возжжE свэти6ла є3гw2, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
4
4
І ось будова світильника: карбований він із золота, від стебла його і до квітів карбований; за образом, який показав Господь Мойсеєві, він зробив світильник. И# сіE ўстроeніе свэти1лника: сліsно злaто стeбль є3гw2 и3 крjны є3гw2, сліsно всE: по w4бразу, є3г0же показA гDь мwmсeю, тaкw сотвори2 свэти1лникъ.
5
5
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
6
6
візьми левитів із середовища синів Ізраїлевих і очисти їх; поими2 леvjты t среды2 сынHвъ ї}левыхъ, и3 да њчи1стиши |:
7
7
а щоб очистити їх, вчини з ними так: окропи їх очищувальною водою, і нехай вони поголять бритвою все тіло своє і вимиють одяг свій, і будуть чисті; и3 си1це да сотвори1ши и5мъ њчищeніе и4хъ: покропи1ши на ни1хъ в0ду њчищeніz, и3 да взhдетъ бри1тва на всE тёло и4хъ, и3 и3сперyтъ ри6зы сво‰, и3 чи1сти бyдутъ:
8
8
і нехай візьмуть тельця і хлібне приношення до нього, пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, й іншого тельця візьми в жертву за гріх; и3 да в0змутъ телцA є3ди1наго t волHвъ, и3 сегw2 жeртву муки2 пшени1чны, спрsжены съ є3лeемъ, и3 телцA є3динолётна t волHвъ да в0змеши грэхA рaди:
9
9
і приведи левитів перед скинію зібрання; і збери всю громаду синів Ізраїлевих и3 да приведeши леvjты пред8 ски1нію свидёніz, и3 соберeши вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ:
10
10
і приведи левитів їх перед Господом, і нехай покладуть сини Ізраїлеві руки свої на левитів; и3 приведeши леvjты пред8 гDа, и3 да возложaтъ сhнове ї}лстіи рyки сво‰ на леvjты:
11
11
Аарон же нехай звершить над левитами посвяту їх перед Господом від синів Ізраїлевих, щоб відправляли вони служіння Господу; и3 да tлучи1тъ ґарHнъ леvjты tдaніе пред8 гDа t сынHвъ ї}левыхъ, и3 да слyжатъ сл{жбы гDви:
12
12
а левити нехай покладуть руки свої на голову тельців, і принеси одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення Господу, для очищення левитів; леvjти же да возложaтъ рyки на главы6 телцє1въ: и3 да сотвори1ши є3ди1наго њ грэсЁ и3 є3ди1наго во всесожжeніе гDу, ўми1лостивити њ ни1хъ:
13
13
і постав левитів перед Аароном і перед синами його, і зверши над ними посвяту їх Господу; и3 постaвиши леvjты пред8 гDемъ и3 пред8 ґарHномъ и3 пред8 сынми2 є3гw2, и3 tдaси | tдaніе гDу:
14
14
і так відокрем левитів від синів Ізраїлевих, щоб левити були Моїми. и3 да tлучи1ши леvjты t среды2 сынHвъ ї}левыхъ, и3 бyдутъ мнЁ:
15
15
Після цього ввійдуть левити служити скинії зібрання, коли ти очистиш їх і звершиш над ними посвячення їх; тому що вони віддані Мені з синів Ізраїлевих: и3 по си1хъ да вни1дутъ леvjты дёлати дэлA ски1ніи свидёніz: и3 да њчи1стиши и5хъ, и3 tдaси | пред8 гDемъ: ћкw tдaніе tданы2 сjи мнЁ сyть t среды2 сынHвъ ї}левыхъ:
16
16
замість усіх первістків із синів Ізраїлевих, що розкривають усякі утроби, Я беру їх Собі; вмёстw tверзaющихъ вс‰ка ложеснA пeрвенцєвъ всёхъ t сынHвъ ї}левыхъ, пріsхъ | себЁ:
17
17
бо Мої всі первістки з синів Ізраїлевих, від людини до худоби: у той день, коли Я уразив усіх первістків у землі Єгипетській, Я освятив їх Собі ћкw мнЁ є4сть всsкъ пeрвенецъ t сынHвъ ї}левыхъ, t человёка до скотA: въ дeнь въ џньже порази1хъ всsкаго пeрвенца въ земли2 є3гЂпетстэй, њс™и1хъ | себЁ,
18
18
і взяв левитів замість усіх первістків у синів Ізраїлевих; и3 взsхъ леvjты вмёстw всsкагw пeрвенца сынHвъ ї}левыхъ,
19
19
і віддав левитів Аарону і синам його із середовища синів Ізраїлевих, щоб вони відправляли служби за синів Ізраїлевих при скинії зібрання і служили охороною для синів Ізраїлевих, щоб не спостигло синів Ізраїлевих ураження, коли б сини Ізраїлеві приступили до святилища. и3 tдaхъ леvjты tдaніемъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 t среды2 сынHвъ ї}левыхъ дёлати дэлA сынHвъ ї}левыхъ въ ски1ніи свидёніz и3 ўмилостивлsти њ сынёхъ ї}левыхъ: да не бyдетъ ћзва на сынёхъ ї}левыхъ, внегдA приступaти и5мъ къ с™ы6мъ.
20
20
І зробили так Мойсей і Аарон і вся громада синів Ізраїлевих з левитами: як повелів Господь Мойсеєві про левитів, так і зробили з ними сини Ізраїлеві. И# сотвори2 мwmсeй и3 ґарHнъ и3 вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ леvjтwмъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю њ леvjтэхъ, тaкw сотвори1ша и5мъ сhнове ї}лєвы.
21
21
І очистилися левити й омили одяг свій, і звершив над ними Аарон посвяту їх перед Господом, і очистив їх Аарон, щоб зробити їх чистими; И# њчи1стишасz леvjти и3 и3спрaша ри6зы сво‰: и3 tдадE | ґарHнъ tдaніе пред8 гDемъ, и3 помоли1сz њ ни1хъ ґарHнъ, њчищeніz рaди и4хъ.
22
22
після цього ввійшли левити відправляти служби свої в скинії зібрання перед Аароном і перед синами його. Як повелів Господь Мойсеєві про левитів, так і зробили вони з ними. И# по си1хъ внид0ша леvjти служи1ти сл{жбы сво‰ въ ски1ніи свидёніz пред8 ґарHномъ и3 пред8 сы6ны є3гw2: ћкоже повелЁ гDь мwmсeю њ леvjтэхъ, тaкw сотвори1ша и5мъ.
23
23
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю гlz:
24
24
ось закон про левитів: від двадцяти п’яти років і вище повинні вступати вони в службу для робіт при скинії зібрання, сіE є4сть є4же њ леvjтэхъ: t двaдесzти пzти2 лётъ и3 вhшше, да вни1дутъ служи1ти служeніе въ ски1ніи свидёніz:
25
25
а в п’ятдесят років повинні припиняти виконання робіт і більш не працювати: и3 t пzти1десzти лётъ да tстaнутъ t служeніz и3 не слyжатъ ктомY.
26
26
тоді нехай допомагають вони братам своїм утримувати варту при скинії зібрання, працювати ж — нехай не працюють; так чини з левитами стосовно служіння їх. И# да слyжатъ брaтіz є3гw2 въ ски1ніи свидёніz є4же стрещи2 стр†жи, дёлъ же да не дёлаютъ. Тaкw сотвори1ши леvjтwмъ въ стрaжахъ и4хъ.
Глава 9
Главa f7
1
1
І сказав Господь Мойсеєві в пустелі Синайській на другий рік після виходу їх із землі Єгипетської, у перший місяць, говорячи: И# гlа гDь къ мwmсeю въ пустhни сінaйстэй, во втор0е лёто и3зшeдшымъ и5мъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, въ пeрвый мцcъ, гlz:
2
2
нехай сини Ізраїлеві звершать Пасху в призначений для неї час: рцы2 да сотворsтъ сhнове ї}лстіи пaсху во врeмz є3S,
3
3
у чотирнадцятий день цього місяця ввечері звершіть її в призначений для неї час, за всіма постановами і за всіма обрядами її звершіть її. въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа пeрвагw къ вeчеру, и3 сотвори1ши ю5 во врeмz є3S: по зак0ну є3S и3 по ўстaву є3S сотвори1ши ю5.
4
4
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим, щоб звершили Пасху. И# речE мwmсeй сынHмъ ї}лтєскимъ сотвори1ти пaсху.
5
5
І звершили вони Пасху в перший місяць, у чотирнадцятий день місяця ввечері, у пустелі Синайській: в усьому, як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві. И# сотвори1ша пaсху, начинaющусz пeрвому мцcу въ четвертыйнaдесzть дeнь въ пустhни сінaйстэй: ћкоже повелЁ гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша сhнове ї}лєвы.
6
6
Були люди, які були нечисті від дотику до мертвих тіл людських, і не могли звершити Пасху в той день; і прийшли вони до Мойсея й Аарона в той день, И# пріид0ша мyжіе, и5же бsху нечи1сти њ души2 человёчи, и3 не можaху сотвори1ти пaсхи въ т0й дeнь: и3 пріид0ша пред8 мwmсeа и3 ґарHна въ т0й дeнь.
7
7
і сказали йому ті люди: ми нечисті від дотику до мертвих тіл людських; для чого нас позбавляти того, щоб ми принесли приношення Господу в призначений час серед синів Ізраїлевих? И# рек0ша мyжіе џніи къ немY: мы2 нечи1сти є3смы2 њ души2 человёчи: є3дA u5бо лиши1мсz принести2 дaръ гDу во врeмz своE посредЁ сынHвъ ї}левыхъ;
8
8
І сказав їм Мойсей: постійте, я послухаю, що повелить про вас Господь. И# речE мwmсeй къ ни6мъ: стaните тY, да ўслhшу, что2 повели1тъ гDь њ вaсъ.
9
9
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
10
10
скажи синам Ізраїлевим: якщо хто з вас або з нащадків ваших буде нечистий від доторкання до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то і він повинен звершити Пасху Господню; рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: человёкъ человёкъ, и4же ѓще бyдетъ нечи1стъ њ души2 человёчи, и3ли2 на пути2 далeче, и3ли2 въ вaсъ, и3ли2 въ р0дэхъ вaшихъ, и3 да сотвори1тъ пaсху гDу,
11
11
у чотирнадцятий день другого місяця ввечері нехай такі звершать її і з опрісноками і гіркими травами нехай їдять її; въ мцcъ вторhй, въ четвертыйнaдесzть дeнь (мцcа) къ вeчеру да сотворsтъ ю5, со њпрэснHки и3 съ г0рькимъ ѕeліемъ да снэдsтъ ю5:
12
12
і нехай не залишають від неї до ранку і кістки її не розтрощують; нехай звершать її за всіма уставами про Пасху; да не њстaвzтъ t неS на ќтріе, и3 к0сти да не сокрушaтъ t неS, по всемY зак0ну пaсхи да сотворsтъ ю5.
13
13
а хто чистий і не знаходиться в [далекій] дорозі і не звершить Пасхи, — знищиться душа та з народу свого, тому що він не приніс приношення Господу у свій час: понесе на собі гріх людина та; И# человёкъ, и4же ѓще чи1стъ бyдетъ, и3 на пути2 далeче нёсть, и3 њстaвитъ сотвори1ти пaсху, потреби1тсz душA тA t людjй свои1хъ: ћкw дaра гDви не принесE во врeмz своE, грёхъ св0й пріи1метъ человёкъ т0й.
14
14
якщо буде жити у вас прибулець, то і він повинен звершити Пасху Господню: за уставом про Пасху і за обрядом її він повинен звершити її; один устав нехай буде у вас і для прибульця і для тубільця. Ѓще же пріи1детъ къ вaмъ пришлeцъ въ зeмлю вaшу и3 сотвори1тъ пaсху гDу, по зак0ну пaсхи и3 по чи1ну є3S, тaкw сотвори1тъ ю5: зак0нъ є3ди1нъ да бyдетъ вaмъ и3 пришeлцу и3 тузeмцу.
15
15
У той день, коли поставлена була скинія, хмара покрила скинію одкровення, і з вечора над скинією ніби вогонь видний був до самого ранку. И# въ дeнь, въ џньже постaвисz ски1ніz, покры2 w4блакъ ски1нію и3 д0мъ свидёніz: t вeчера же бsше над8 ски1ніею ѓки ви1дъ џгненъ до заyтріz:
16
16
Так було і завжди: хмара покривала її [удень] і подоба вогню вночі. тaкw бывaше всегдA: w4блакъ покрывaше ю5 въ дeнь, и3 ви1дъ џгненъ н0щію:
17
17
І коли хмара піднімалася від скинії, тоді сини Ізраїлеві вирушали в путь, і на місці, де зупинялася хмара, там зупинялися станом сини Ізраїлеві. и3 є3гдA восхождaше w4блакъ t ски1ніи, и3 по си1хъ воздвизaхусz сhнове ї}лтестіи: и3 на мёстэ, на нeмже стоsше w4блакъ, тaмw њполчaхусz сhнове ї}лєвы.
18
18
За повелінням Господнім вирушали сини Ізраїлеві в путь, і за повелінням Господнім зупинялися: весь той час, коли хмара стояла над скинією, і вони стояли; По повелёнію гDню да њполчaютсz сhнове ї}лєвы и3 повелёніемъ гDнимъ да воздвизaютсz: во вс‰ дни6, въ нsже њсэнsетъ w4блакъ над8 ски1ніею, да њполчaютсz сhнове ї}лєвы:
19
19
і якщо хмара довгий час була над скинією, то і сини Ізраїлеві додержувалися цієї вказівки Господа і не вирушали; и3 є3гдA премeдлитъ w4блакъ над8 ски1ніею дни6 мнHги, да стрегyтъ сhнове ї}лтестіи стрaжу гDню и3 да не воздви1жутсz:
20
20
іноді ж хмара недовгий час була над скинією: вони за вказівкою Господньою зупинялися, і за вказівкою Господньою вирушали у путь; и3 бyдетъ є3гдA покрhетъ w4блакъ дни6 числA над8 ски1ніею, гlг0ломъ гDнимъ да њполчaютсz и3 повелёніемъ гDнимъ да воздви1жутсz:
21
21
іноді хмара стояла тільки від вечора до ранку, і зранку піднімалася хмара, тоді і вони вирушали; або день і ніч стояла хмара, і коли піднімалася, і вони тоді вирушали; и3 бyдетъ є3гдA пребyдетъ w4блакъ t вeчера до заyтріz, и3 ѓще воздви1гнетсz w4блакъ заyтра, да воздви1гнутсz днeмъ и3ли2 н0щію,
22
22
або, якщо два дні, або місяць, або кілька днів стояла хмара над скинією, то і сини Ізраїлеві стояли і не вирушали в путь; а коли вона піднімалася, тоді вирушали; и3 ѓще воздви1гнетсz w4блакъ, да п0йдутъ: и3ли2 дeнь и3ли2 мцcъ днjй ўмн0житъ w4блакъ њсэнsющь над8 нeю, да њполчaтсz сhнове ї}лєвы, и3 да не воздвизaютсz: во tступлeніи є3гw2, воздвизaхусz:
23
23
за вказівкою Господньою зупинялися, і за вказівкою Господньою вирушали в путь: додержувалися вказівки Господньої за повелінням Господнім, даним через Мойсея. ћкw повелёніемъ гDнимъ да њполчaютсz и3 повелёніемъ гDнимъ да воздвизaютсz: стрaжу гDню стрежaху по повелёнію гDню рук0ю мwmсeовою.
Глава 10
Главa ‹
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
зроби собі дві срібні труби, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для зняття станів; сотвори2 себЁ двЁ трубы6 срє1брzны: кHваны сотвори1ши |, и3 бyдутъ тебЁ на созвaніе с0нма и3 возставлsти полки2:
3
3
коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу в скинію зібрання; и3 да вострyбиши и4ми, и3 да соберeтсz къ тебЁ вeсь с0нмъ пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz:
4
4
коли однією трубою засурмлять, зберуться до тебе князі й тисячоначальники Ізраїлеві; ѓще же є3ди1ною труб0ю вострyбzтъ, да пріи1дутъ къ тебЁ вси2 кн‰зи и3 тысzщеначaлники ї}лтестіи:
5
5
коли засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до сходу; и3 воструби1те въ знaменіе, и3 воздви1гнутсz полцы2 њполчaющіисz на вост0ки:
6
6
коли в другий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півдня; [коли засурмите в третій раз тривогу, піднімуться стани, що стають до моря; коли в четвертий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півночі;] тривогу нехай сурмлять при вирушенні їх у путь; и3 воструби1те въ знaменіе втор0е, и3 воздви1гнутсz полцы2 њполчaющіисz t ю4га: и3 воструби1те въ знaменіе трeтіе, и3 да воздви1гнутсz полцы2 њполчaющіисz t м0рz: и3 воструби1те въ знaменіе четвeртое, и3 воздви1гнутсz полцы2 њполчaющіисz t сёвера: знaменіемъ да вострyбzтъ въ воздвижeніе и4хъ.
7
7
а коли потрібно зібрати зібрання, сурміть, але не тривогу; И# є3гдA соберeте с0нмъ, воструби1те, не въ знaменіе.
8
8
сини Ааронові, священики, повинні сурмити трубами: це буде вам постановою вічною у роди ваші; И# сhнове ґарw6ни жерцы2 да вострyбzтъ трубaми: и3 да бyдетъ вaмъ зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz.
9
9
і коли підете на війну в землі вашій проти ворога, що нападає на вас, сурміть тривогу трубами, — і будете пом’януті перед Господом, Богом вашим, і врятовані будете від ворогів ваших; Ѓще же и3зhдете на брaнь въ земли2 вaшей къ супостaтwмъ супроти1вzщымсz вaмъ, и3 воструби1те и3 назнaменуйте трубaми, и3 воспомzнeтесz пред8 гDемъ и3 и3збaвитесz t вр†гъ вaшихъ.
10
10
і в день радости вашої, і в свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть трубами при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших, — і це буде нагадуванням про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш. И# во днeхъ весeліz вaшегw и3 въ прaздницэхъ вaшихъ и3 въ новомcчіихъ вaшихъ воструби1те трубaми на всесожжє1ніz и3 на жє1ртвы спасeній вaшихъ, и3 бyдетъ вaмъ воспоминaніе пред8 бGомъ вaшимъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
11
11
У другий рік, у другий місяць, у двадцятий день місяця піднялася хмара від скинії одкровення; И# бhсть во втор0е лёто, во вторhй мцcъ, въ двадесsтый мцcа, вознесeсz w4блакъ t ски1ніи свидёніz,
12
12
і вирушили сини Ізраїлеві за станами своїми з пустелі Синайської, і зупинилася хмара в пустелі Фаран. и3 воздвиг0шасz сhнове ї}лєвы со и3мёніzми свои1ми t пустhни сінaйскіz, и3 стA w4блакъ въ пустhни фарaни.
13
13
І піднялися вони в перший раз, за велінням Господнім, даним через Мойсея. И# воздвиг0шасz пeрвіи по глaсу гDню рук0ю мwmсeовою:
14
14
Піднято було по-перше прапор стану синів Іудиних за ополченнями їх; над ополченням їх Наассон, син Аминадава; и3 воздвиг0ша знaмz полкA сынHвъ їyдиныхъ пeрвіи съ си1лою своeю: и3 над8 си1лою и4хъ наассHнъ сhнъ ґмінадaвль:
15
15
і над ополченням коліна синів Іссахарових Нафанаїл, син Цуара; и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ їссахaровыхъ наfанаи1лъ сhнъ сwгaровъ:
16
16
і над ополченням коліна синів Завулонових Елиав, син Хелона. и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ завулHнихъ є3ліaвъ сhнъ хелHнь.
17
17
І знята була скинія, і пішли сини Гирсонові і сини Мерарині, що носять скинію. И# сложи1ша ски1нію, и3 воздвиг0ша сhнове гирсw6ни и3 сhнове мер†ріны, носsщіи ски1нію.
18
18
І піднято було прапор стану Рувимового за ополченнями їх; і над ополченням його Елицур, син Шедеура; И# воздвиг0ша знaмz полкA руви1млz съ си1лою своeю: и3 над8 си1лою и4хъ є3лісyръ сhнъ седіyровъ:
19
19
і над ополченням коліна синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая; и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ сmмеHнихъ саламіи1лъ сhнъ сурісадaевъ:
20
20
і над ополченням коліна синів Гадових Елиасаф, син Регуїла. и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ гaдовыхъ є3лісaфъ сhнъ рагуи1левъ.
21
21
Потім пішли сини Каафові, що носять святилище; скинія ж була поставлена до приходу їх. И# воздвиг0шасz сhнове каafwвы, воздвизaющіи с™†z: и3 постaвиша ски1нію, д0ндеже пріид0ша.
22
22
І піднято було прапор стану синів Єфремових за ополченнями їх; і над ополченнями їх Елишама, син Аммиуда; И# воздвиг0ша знaмz полкA є3фрeмлz съ си1лою своeю: и3 над8 си1лою и4хъ є3лісамA сhнъ є3міyдовъ:
23
23
і над ополченням коліна синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура; и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ манассjиныхъ гамаліи1лъ сhнъ фадассyровъ:
24
24
і над ополченням коліна синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія. и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ веніамjнихъ ґвідaнъ сhнъ гадеHнинъ.
25
25
Останнім із усіх станів піднято було прапор стану синів Данових з ополченнями їх; і над ополченням Ахиєзер, син Аммишаддая; И# воздвиг0ша знaмz полкA сынHвъ дaновыхъ, послёдніи всёхъ полкHвъ съ си1лою своeю: и3 над8 си1лою и4хъ ґхіeзеръ сhнъ ґмісадaевъ:
26
26
і над ополченням коліна синів Асирових Пагиїл, син Охрана; и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ ґси1ровыхъ фагаіи1лъ сhнъ є3хрaнь:
27
27
і над ополченням коліна синів Неффалимових Ахира, син Енана. и3 над8 си1лою плeмене сынHвъ нефfалjмлихъ ґхірeй сhнъ є3нaнь.
28
28
Ось порядок ходу синів Ізраїлевих за ополченнями їх. І вирушили вони. Сjи полцы2 сынHвъ ї}левыхъ, и3 воздвиг0шасz съ си1лою своeю.
29
29
І сказав Мойсей Ховаву, сину Рагуїловому, мадианитянину, родичеві Мойсея: ми вирушаємо в те місце, про яке Господь сказав: вам віддам його; йди з нами, ми зробимо тобі добро, тому що Господь добре прорік про Ізраїль. И# речE мwmсeй їwвaву сhну рагуи1леву мадіанjтину, тeстю мwmсeову: воздвизaемсz мы2 на мёсто, њ нeмже гDь речE: сіE дaмъ вaмъ: пойди2 съ нaми, и3 сотвори1мъ тебЁ добро2, ћкw гDь дHбраz гlа њ ї}ли.
30
30
Але він сказав йому: не піду; я піду у свою землю і на свою батьківщину. И# tвэщA къ немY: не пойдY, но въ зeмлю мою2 и3 въ р0дъ м0й и3дY.
31
31
Мойсей же сказав: не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і будеш для нас оком; И# речE: не њстaви нaсъ, понeже бhлъ є3си2 съ нaми въ пустhни, и3 бyдеши въ нaсъ старёйшина:
32
32
якщо підеш з нами, то добро, яке Господь зробить нам, ми зробимо тобі. и3 бyдетъ ѓще п0йдеши съ нaми, и3 бyдутъ благ†z w4наz, є3ли6ка бlгосотвори1тъ гDь нaмъ, благосотвори1мъ и3 тебЁ.
33
33
І вирушили вони від гори Господньої на три дні путі, і ковчег завіту Господнього йшов перед ними три дні путі, щоб знайти їм місце, де зупинитися. И# tид0ша t горы2 гDни въ пyть трeхъ днjй: и3 ківHтъ завёта гDнz пред8идsше пред8 ни1ми въ пyть трeхъ днjй, соглsдати и5мъ стaна.
34
34
І хмара Господня осіняла їх вдень, коли вони вирушали зі стану. И# бhсть є3гдA воздвизaху ківHтъ, и3 речE мwmсeй: востaни, гDи, и3 да разсhплютсz врази2 твои2, и3 да бэжaтъ вси2 ненави1дzщіи тебE.
35
35
Коли піднімався ковчег у путь, Мойсей говорив: встань, Господи, і розвіються вороги Твої, і побіжать від лиця Твого ненависники Твої! И# въ поставлeніи (ківHта) речE: возвращaй, гDи, тhсzщы тє1мъ во ї}ли.
36
36
А коли зупинявся ковчег, він говорив: повернись, Господи, до тисяч і десятків тисяч Ізраїля! И# w4блакъ гDнь бhсть њсэнsющь над8 ни1ми въ дeнь, є3гдA воздвизaхусz и3з8 полкA.
Глава 11
Главa №i
1
1
Народ став нарікати вголос на Господа; і Господь почув, і запалав гнів Його, і загорівся у них вогонь Господній, і начав знищувати край стану. И# бhша лю1діе р0пщуще зл†z пред8 гDемъ: и3 слhша гDь и3 разгнёвасz гнёвомъ, и3 разгорёсz въ ни1хъ џгнь t гDа и3 потреби2 чaсть нёкую t полкA.
2
2
І заволав народ до Мойсея; і помолився Мойсей Господу, і затих вогонь. И# возопи1ша лю1діе къ мwmсeю: и3 помоли1сz мwmсeй къ гDу, и3 престA џгнь.
3
3
І нарекли ім’я місцю цьому: Тавера*, тому що загорівся у них вогонь Господній. И# прозвaсz и4мz мёсту томY запалeніе: ћкw разгорёсz въ ни1хъ џгнь t гDа.
4
4
Прибульці між ними стали виявляти примхи; а з ними і сини Ізраїлеві сиділи і плакали й говорили: хто нагодує нас м’ясом? И# џбщій нар0дъ и4же въ ни1хъ похотёша похотёніемъ: и3 сёдше плaкахусz сhнове ї}лєвы и3 рек0ша: кт0 ны напитaетъ мsсы;
5
5
Ми пам’ятаємо рибу, яку в Єгипті ми їли задарма, огірки і дині, і цибулю, і ріпчасту цибулю і часник; помzнyхомъ ры6бы, ±же kд0хомъ въ земли2 є3гЂпетстэй тyне, и3 nгурцы2 и3 ды6ни, лyкъ и3 червлeный лyкъ и3 чесн0къ:
6
6
а нині душа наша знемагає; нічого нема, тільки манна в очах наших. нн7э же душA нaша и3зс0хла, ничт0же т0чію мaнна пред8 nчи1ма нaшима.
7
7
Манна ж була подібна коріандровому насінню, на вигляд, як бдолах; Мaнна же бsше ѓки сёмz коріaндрово, и3 ви1дъ є3S ћкw ви1дъ крmстaлла:
8
8
народ ходив і збирав її, і молов у жорнах або товк у ступі, і варив у казані, і робив із неї коржі; смак же її подібний був до смаку коржів з єлеєм. и3 и3схождaху лю1діе и3 собирaху, и3 мелsху въ жeрновахъ и3 толцaху въ стyпахъ, и3 варsху въ горшкaхъ и3 творsху и3з8 неS потрeбники: и3 бsше вкyсъ є3S, ћкw вкyсъ муки2 прsжены съ є3лeемъ:
9
9
І коли роса сходила на стан уночі, тоді сходила на нього і манна. и3 є3гдA схождaше росA на п0лкъ н0щію, схождaше мaнна нaнь.
10
10
Мойсей чув, що народ плаче в сімействах своїх, кожен біля дверей намету свого; і сильно запалав гнів Господній, і прикро було Мойсеєві. И# ўслhша мwmсeй плaчущихсz и5хъ въ с0нмэхъ свои1хъ, коег0ждо и4хъ пред8 свои1ми двeрьми: и3 разгнёвасz гDь гнёвомъ ѕэлw2, и3 пред8 мwmсeомъ бsше ѕло2.
11
11
І сказав Мойсей Господу: для чого Ти мучиш раба твого? і чому я не знайшов милости перед очима Твоїми, що Ти поклав на мене тягар усього народу цього? И# речE мwmсeй ко гDу: вскyю њѕл0билъ є3си2 рабA твоего2; и3 почто2 не њбрэт0хъ блгdти пред8 тоб0ю, є4же возложи1ти ўстремлeніе людjй си1хъ на мS;
12
12
хіба я носив в утробі весь народ цей, і хіба я народив його, що Ти говориш мені: неси його на руках твоїх, як нянька носить дитину, в землю, що Ти з клятвою обіцяв батькам його? є3дA ѓзъ во ўтр0бэ зачaхъ вс‰ лю1ди сі‰; и3ли2 ѓзъ роди1хъ |; ћкw гlеши ми2: возми2 и5хъ въ нBдра тво‰, ћкоже дои1лица н0ситъ дwи1мыz, въ зeмлю, є4юже клsлсz є3си2 nтцє1мъ и4хъ:
13
13
звідки мені взяти м’яса, щоб дати всьому народу цьому? бо вони плачуть переді мною і говорять: дай нам їсти м’яса. tкyду мнЁ мzсA дaти всBмъ лю1демъ си6мъ; ћкw плaчутъ на мS, глаг0люще: дaждь нaмъ мzсA, да kди1мъ:
14
14
Я один не можу нести весь народ цей, тому що він важкий для мене; не возмогY ѓзъ є3ди1нъ води1ти людjй си1хъ, ћкw тsжко мнЁ є4сть сл0во сіE:
15
15
коли Ти так чиниш зі мною, то краще умертви мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб мені не бачити нещастя мого. ѓще же тaкw ты2 твори1ши мнЁ, то2 ўбjй мS ўбіeніемъ, ѓще њбрэт0хъ блгdть пред8 тоб0ю, да не ви1жу њѕлоблeніz моегw2.
16
16
І сказав Господь Мойсею: збери Мені сімдесят мужів зі старійшин Ізраїлевих, яких ти знаєш, що вони старійшини і наглядачі його, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони стали там з тобою; И# речE гDь къ мwmсeю: собери1 ми сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ ї}левыхъ, и5хже ты2 сaмъ вёси, ћкw тjи сyть стaрцы людстjи и3 книгHчіz и4хъ: и3 да приведeши | ко ски1ніи свидёніz, и3 да стaнутъ тaмw съ тоб0ю:
17
17
Я зійду, і буду говорити там з тобою, і візьму від Духа, Який на тобі, і покладу на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив. и3 сни1ду и3 возгlю тaмw съ тоб0ю, и3 ўймY t д¦а, и4же въ тебЁ, и3 возложY на нS: да под8и1мутъ съ тоб0ю ўстремлeніе людjй, и3 не бyдеши води1ти и5хъ ты2 є3ди1нъ:
18
18
Народу ж скажи: очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо; оскільки ви плакали голосно до Господа і говорили: хто нагодує нас м’ясом? добре нам було в Єгипті, — то і дасть вам Господь м’ясо, і будете їсти [м’ясо]: и3 лю1демъ речeши: њчи1ститесz наyтріе, и3 снёсте мzсA, ћкw плaкастесz пред8 гDемъ, глаг0люще: кт0 ны напитaетъ мsсы; ћкw добро2 нaмъ бhсть во є3гЂптэ: и3 дaстъ гDь вaмъ мzсA ћсти, и3 снёсте мzсA:
19
19
не один день будете їсти, не два дні, не п’ять днів, не десять днів і не двадцять днів, не є3ди1нъ дeнь ћсти бyдете, ни двA, ни пsть днjй, ни дeсzть днjй, нижE двaдесzть днjй:
20
20
але цілий місяць [будете їсти], поки не піде воно з ніздрів ваших і не зробиться для вас огидним, за те, що ви знехтували Господа, Який серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: для чого було нам виходити з Єгипту? до мцcа днjй ћсти бyдете, д0ндеже и3зhдетъ и3з8 н0здрій вaшихъ: и3 бyдетъ вaмъ въ мeрзость, ћкw не покори1стесz гDу, и4же є4сть въ вaсъ, и3 плaкастесz пред8 ни1мъ, глаг0люще: вскyю бЁ нaмъ и3зhти и3з8 є3гЂпта;
21
21
І сказав Мойсей: шістсот тисяч піших у народі цьому, серед якого я знаходжуся; а Ти говориш: Я дам їм м’ясо, і будуть їсти цілий місяць! И# речE мwmсeй: шeсть сHтъ тhсzщъ пёшихъ людjй, въ ни1хже ѓзъ є4смь, и3 ты2 рeклъ є3си2: мzсA и5мъ дaмъ ћсти, и3 бyдутъ ћсти мцcъ днjй:
22
22
чи заколоти всіх овець і волів, щоб їм вистачило? або вся риба морська збереться, щоб задовольнити їх? є3дA џвцы и3 волы2 зак0лютсz и5мъ, и3 дов0лнw бyдетъ и5мъ; и3ли2 вс‰ ры6бы мwрскjz соберyтсz и5мъ, и3 дов0лнw бyдетъ и5мъ;
23
23
І сказав Господь Мойсею: хіба рука Господня коротка? нині ти побачиш, чи збудеться слово Моє до тебе, чи ні? И# речE гDь къ мwmсeю: є3дA рукA гDнz не дов0лна бyдетъ; нн7э ўразумёеши, ѓще пости1гнетъ тS сл0во моE, и3ли2 ни2.
24
24
Мойсей вийшов і сказав народу слова Господні, і зібрав сімдесят мужів зі старійшин народу і поставив їх біля скинії. И# и3зhде мwmсeй и3 глаг0ла лю1демъ словесA гDнz: и3 собрA сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ людски1хъ, и3 постaви | w4крестъ ски1ніи.
25
25
І зійшов Господь у хмарі, і говорив з ним, і взяв від Духа, Який на ньому, і дав сімдесятьом мужам старійшинам. І коли спочив на них Дух, вони стали пророкувати, але потім перестали. И# сни1де гDь во w4блацэ и3 гlа къ немY: и3 ўS t д¦а, и4же на нeмъ, и3 возложи2 на сeдмьдесzтъ мужeй стaрєцъ: є3гдa же препочи2 д¦ъ на ни1хъ, и3 прор0чествоваша, и3 ктомY не приложи1ша.
26
26
Двоє з мужів залишилися в стані, одному ім’я Елдад, а другому ім’я Модад; але і на них спочив Дух [вони були з числа записаних, тільки не входили до скинії], і вони пророкували в стані. И# њстaшасz двA м{жа въ полцЁ: и4мz є3ди1ному є3лдaдъ, и3 и4мz втор0му мwдaдъ: и3 препочи2 на ни1хъ д¦ъ. И# сjи бёша t впи1санныхъ, и3 не пріид0ша ко ски1ніи, и3 прор0чествоваша въ полцЁ.
27
27
І прибіг отрок, і доніс Мойсеєві, і сказав: Елдад і Модад пророкують у стані. И# притeкъ ю4ноша возвэсти2 мwmсeю, и3 речE, глаг0лz: є3лдaдъ и3 мwдaдъ прор0чествуютъ въ полцёхъ.
28
28
У відповідь на це Ісус, син Навина, служитель Мойсея, один із обраних його, сказав: господарю мій Мойсею! заборони їм. И# tвэщaвъ їисyсъ наvи1нъ, предстоsй мwmсeю и3збрaнный є3мY, речE: г0споди м0й мwmсeю, запрети2 и5мъ.
29
29
Але Мойсей сказав йому: чи не ревнуєш ти за мене? о, якби усі в народі Господньому були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них! И# речE є3мY мwmсeй: є3дA ревнyеши ты2 мнЁ; и3 кто2 дaстъ всBмъ лю1демъ гDнимъ (бhти) прор0ки, є3гдA дaстъ гDь д¦а своего2 на ни1хъ;
30
30
І повернувся Мойсей у стан, він і старійшини Ізраїлеві. И# и4де мwmсeй въ п0лкъ сaмъ и3 стaрцы ї}лтестіи.
31
31
І піднявся вітер від Господа, і приніс від моря перепелів, і накидав їх біля стану, на день шляху по одну сторону і на день шляху по другу сторону біля стану, майже на два лікті від землі. И# д¦ъ и3зhде t гDа, и3 и3зведE кр†стели и3з8 м0рz и3 наведE на п0лкъ дeнь х0ду tсю1ду и3 дeнь х0ду toнyду, w4крестъ полкA ћкw на двA л†ктz t земли2.
32
32
І встав народ, і весь той день, і всю ніч, і весь наступний день збирали перепелів; і хто мало збирав, той зібрав десять хомерів; і розклали їх для себе навколо стану. И# востaвше лю1діе вeсь дeнь и3 всю2 н0щь, и3 вeсь дeнь наyтріе, и3 собрaша кр†стели: и4же мaлw, собрA дeсzть сп{дъ: и3 и3зсуши1ша себЁ сушани6цы w4крестъ полкA.
33
33
М’ясо ще було в зубах їхніх і не було ще з’їдене, як гнів Господній запалав на народ, і вразив Господь народ дуже великою пошестю. И# мzсA бsху и5мъ є3щE въ зубёхъ и4хъ, прeжде њскудёніz, и3 гDь разгнёвасz ѕэлw2 на лю1ди, и3 порази2 гDь лю1ди ћзвою вели1кою ѕэлw2:
34
34
І нарекли ім’я місцю цьому: Киброт-Гаттаава*, тому що там поховали примхливий народ. и3 прозвaсz и4мz мёсту томY гр0бы похотёніz: ћкw тaмw погреб0ша людjй похотёвшихъ.
35
35
Від Киброт-Гаттаави рушив народ в Асироф, і зупинився в Асирофі. (И#) воздвиг0шасz лю1діе t гробHвъ похотёніz во ґсирHfъ, и3 бhша лю1діе во ґсирHfэ.
Глава 12
Главa в7i
1
1
І дорікали Маріам і Аарон Мойсею за дружину ефіоплянку, яку він узяв, — тому що він узяв за себе ефіоплянку, — И# возглаг0ласта маріaмъ и3 ґарHнъ на мwmсeа жены2 рaди є3fі0плzныни, ю4же поS мwmсeй, и4бо женY поS є3fі0плzныню,
2
2
і сказали: чи одному Мойсеєві говорив Господь? чи не говорив Він і нам? І почув це Господь. и3 рек0ста: є3дA мwmсeю є3ди1ному гlа гDь; є3дA и3 нaмъ не гlаше; И# ўслhша гDь.
3
3
Мойсей же був чоловік найлагідніший з усіх людей на землі. И# человёкъ мwmсeй кр0токъ ѕэлw2 пaче всёхъ человBкъ сyщихъ на земли2.
4
4
І сказав Господь раптово Мойсею й Аарону і Маріамі: вийдіть ви троє до скинії зібрання. І вийшли всі троє. И# речE гDь внезaпу къ мwmсeю и3 ґарHну и3 маріaмэ: и3зыди1те вы2 тріE въ ски1нію свидёніz.
5
5
І зійшов Господь у хмарному стовпі, і став біля входу в скинію, і покликав Аарона і Маріам, і вийшли вони обоє. И# и3зыд0ша тріE въ ски1нію свидёніz. И# сни1де гDь въ столпЁ w4блачнэ и3 стA над8 двeрьми ски1ніи свидёніz: и3 призвA ґарHна и3 маріaмъ. И# и3зыд0ста џба.
6
6
І сказав: слухайте слова Мої: якщо буває у вас пророк Господній, то Я відкриваюся йому у видінні, уві сні говорю з ним; И# речE къ ни6мъ: послyшайте словeсъ мои1хъ: ѓще бyдетъ въ вaсъ прbр0къ гDнь, въ видёніи є3мY познaюсz, и3 во снЁ возгlю є3мY:
7
7
але не так з рабом Моїм Мойсеєм, — він вірний у всьому домі Моїм: не тaкw ћкоже рaбъ м0й мwmсeй, во всeмъ домY моeмъ вёренъ є4сть:
8
8
вустами до вуст говорю Я з ним, і явно, а не в гаданнях, і образ Господа він бачить; як же ви не убоялися дорікати рабу Моєму, Мойсеєві? ўсты6 ко ўстHмъ возгlю є3мY ћвэ, и3 не гадaніемъ, и3 слaву гDню ви1дэ: и3 почто2 не ўбоsстесz глаг0лати на рабA моего2 мwmсeа;
9
9
І запалав гнів Господа на них, і Він відійшов. И# гнёвъ ћрости гDни (бhсть) на ни1хъ. И# tи1де.
10
10
І хмара відійшла від скинії, і ось, Маріам вкрилася проказою, як снігом. Аарон глянув на Маріам, і ось, вона у проказі. И# w4блакъ tступи2 t ски1ніи, и3 сE, маріaмъ прокажeна бhсть ћкw снёгъ: и3 воззрЁ ґарHнъ на маріaмъ, и3 сE, прокажeна.
11
11
І сказав Аарон Мойсеєві: господарю мій! не постав нам за гріх, що ми вчинили нерозумно і згрішили; И# речE ґарHнъ къ мwmсeю: молю1 тz, г0споди, не возлагaй на ны2 грэхA, понeже не вёдzхомъ, ћкw согрэши1хомъ:
12
12
не попусти, щоб вона була, як мертвонароджена дитина, в якої, коли вона виходить із утроби матері своєї, зотліла уже половина тіла. да не бyдетъ сіS ћкw мертвA, ћкw и4звергъ и3звeрженъ и3з8 ложeснъ мaтернихъ, и3 (сE, ўжE) поzдE п0лъ пл0ти є3S.
13
13
І звернувся Мойсей до Господа, говорячи: Боже, зціли її! И# возопи2 мwmсeй ко гDу, глаг0лz: б9е, молю1тисz, и3сцэли2 ю5.
14
14
І сказав Господь Мойсеєві: якби батько її плюнув їй у лице, то чи не повинна була б вона соромитися сім днів? отже, нехай буде вона у проказі сім днів поза станом, а після знову повернеться. И# речE гDь къ мwmсeю: ѓще бы nтeцъ є3S плю1z заплевaлъ въ лицE є3S, не посрами1тсz ли сeдмь днjй; да tлучи1тсz сeдмь днjй внЁ полкA, и3 по си1хъ да вни1детъ.
15
15
І пробула Маріам у проказі поза станом сім днів, і народ не вирушав у путь, доки не повернулася Маріам. И# tлучи1сz маріaмъ внЁ полкA на сeдмь днjй: и3 лю1діе не воздвиг0шасz, д0ндеже њчи1стисz маріaмъ.
Глава 13
Главa Gi
1
1
Після цього народ рушив із Асирофа, і зупинився в пустелі Фаран. И# по си1хъ воздвиг0шасz лю1діе t ґсирHfа и3 њполчи1шасz въ пустhни фарaни.
2
2
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
3
3
пошли від себе людей, щоб вони видивилися землю Ханаанську, яку Я даю синам Ізраїлевим; по одній людині від коліна батьків їх пошліть, головних з них. посли2 t себє2 мyжы, и3 да соглsдаютъ зeмлю ханаaнску, ю4же ѓзъ даю2 сынHмъ ї}лєвымъ во њдержaніе: мyжа є3ди1наго t плeмене, по с0нмwмъ nтeчествъ и4хъ, да п0слеши и5хъ всsкаго старёйшину t ни1хъ.
4
4
І послав їх Мойсей з пустелі Фаран, за велінням Господнім, і усі вони мужі головні серед синів Ізраїлевих. И# послA | мwmсeй t пустhни фарaни гlг0ломъ гDнимъ: вси2 м{жи старBйшины сынHвъ ї}левыхъ сjи, и3 сі‰ и3менA и4хъ:
5
5
Ось імена їхні: з коліна Рувимового Саммуа, син Закхурів, t плeмене руви1млz самуи1лъ сhнъ закхyровъ:
6
6
з коліна Симеонового Сафат, син Хориїв, t плeмене сmмеHнz сафaтъ сhнъ сурjнъ:
7
7
з коліна Іудиного Халев, син Ієфонніїн, t плeмене їyдина халeвъ сhнъ їефоннjинъ:
8
8
з коліна Іссахарового Ігал, син Йосифів, t плeмене їссахaрz їгaлъ сhнъ їHсифль:
9
9
з коліна Єфремового Осія, син Навина, t плeмене є3фрeмлz ґvси1съ сhнъ наvи1нъ:
10
10
з коліна Веніамінового Фалтій, син Рафуїв, t плeмене веніамjнz фалтjй сhнъ рафyовъ:
11
11
з коліна Завулонового Гаддиїл, син Содиїв, t плeмене завулHнz гудіи1лъ сhнъ судjнъ:
12
12
з коліна Йосифового від Манассії Гаддій, син Сусіїв, t плeмене їHсифлz сынHвъ манассjиныхъ гаддJ сhнъ сусjнъ:
13
13
з коліна Данового Аммиїл, син Гемалліїв, t плeмене дaнова ґміи1лъ сhнъ гамалjнъ:
14
14
з коліна Асирового Сефур, син Михаїлів, t плeмене ґси1рова саfyръ сhнъ міхаи1ль:
15
15
з коліна Неффалимового Нахбій, син Вофсіїв, t плeмене нефfалjмлz навjй сhнъ савjнь:
16
16
з коліна Гадового Геуїл, син Махіїв. t плeмене гaдова гудіи1лъ сhнъ махіи1ль.
17
17
Ось імена мужів, яких посилав Мойсей оглянути землю. І назвав Мойсей Осію, сина Навина, Ісусом. Сі‰ и3менA мужeй, и5хже послA мwmсeй соглsдати зeмлю: и3 прозвA мwmсeй ґvсjа сhна наvи1на їисyсъ.
18
18
І послав їх Мойсей [з пустелі Фаран] оглянути землю Ханаанську і сказав їм: підіть у цю південну країну, і зійдіть на гору, И# послA | мwmсeй t пустhни фарaни соглsдати земли2 ханаaнскіz, и3 речE къ ни6мъ: взhдите пустhнею сeю, и3 взhдете на г0ру
19
19
і огляньте землю, яка вона, і народ, який живе на ній, сильний він чи слабкий, нечисленний він чи численний? и3 ќзрите зeмлю, каковA є4сть, и3 лю1ди сэдsщыz на нeй, ѓще си1льни сyть, и3ли2 нeмощни, мaлw ли и4хъ є4сть, и3ли2 мн0гw;
20
20
і яка земля, на якій він живе, добра вона чи погана? і які міста, в яких він живе, у наметах він живе чи в укріпленнях? и3 каковA землS, на нeйже сjи сэдsтъ, добрa ли є4сть, и3ли2 ѕлA; и3 какови2 грaди, въ ни1хже живyтъ сjи, њграждeни ли сyть, и3ли2 не њграждeни;
21
21
і яка земля, жирна вона чи пісна? чи є на ній дерева? будьте сміливими, і візьміть від плодів землі. Було ж це в час дозрівання винограду. и3 каковA землS, и3з8oби1лна ли, и3ли2 не и3з8oби1лна; сyть ли на нeй древесA, и3ли2 ни2; и3 ўкрэпи1вшесz, возми1те t плодHвъ земли2. Днjе же бsху дни6 весє1нни, предварsющіи ћгwды.
22
22
Вони пішли і оглянули землю від пустелі Син навіть до Рехова, поблизу Емафа; И# шeдше соглsдаша зeмлю t пустhни сjнъ дaже да роHва, до вх0дwвъ є3мafъ.
23
23
і пішли в південну країну, і дійшли до Хеврона, де жили Ахиман, Сесай і Фалмай, діти Енакові: Хеврон же був побудований на сім років раніше Цоана, [міста] єгипетського; И# и3д0ша по пустhни, и3 пріид0ша до хеврHна: и3 тaмw (живsше) ґхімaнъ и3 сессjй и3 fеламjнъ, р0ды є3нaкwвы: и3 хеврHнъ создaсz седмію2 лёты прeжде танjна (грaда) є3гЂпетскагw.
24
24
і прийшли до долини Есхол, [і оглянули її,] і зрізали там виноградну гілку з одним гроном ягід, і понесли її на жердині двоє; взяли також гранатових яблук і смокв; И# пріид0ша до дeбри гр0здныz, и3 соглsдаша ю5: и3 ўрёзаша tтyду вётвь, и3 гр0здъ віногрaда є3ди1нъ на нeй, и3 воздвиг0ша ю5 на жeрдь, и3 t ши1пкwвъ, и3 t см0квей.
25
25
місце це назвали долиною Есхол*, через виноградне гроно, яке зрізали там сини Ізраїлеві. И# мёсто џно назвaша дeбрь гр0зднаz, гр0зда рaди, є3г0же ўрёзаша tтyду сhнове ї}лтестіи.
26
26
І оглянувши землю, повернулися вони через сорок днів. И# возврати1шасz tтyду, соглsдавше зeмлю по четhредесzти днeхъ.
27
27
І пішли і прийшли до Мойсея й Аарона і до всієї громади синів Ізраїлевих у пустелю Фаран, у Кадес, і принесли їм і всій громаді відповідь, і показали їм плоди землі; И# ходи1вше пріид0ша къ мwmсeю и3 ґарHну и3 ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ въ пустhню фарaню въ кaдисъ: и3 повёдаша и5мъ сл0во и3 всемY с0нму, и3 показaша и5мъ пл0дъ земнhй,
28
28
і розповідали їм і говорили: ми ходили в землю, в яку ти посилав нас; у ній справді тече молоко і мед, і ось плоди її; и3 повёдаша є3мY, и3 рек0ша: ходи1хомъ на зeмлю, на ню1же посылaлъ є3си2 нaсъ, на зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ, и3 сjй пл0дъ є3S:
29
29
але народ, що живе на землі тій, сильний, і міста укріплені, дуже великі, і синів Енакових ми бачили там; кромЁ ћкw лю1діе си1льни ѕэлw2, и5же на нeй живyтъ, и3 грaди ўтверждeни њграждeніемъ вели1цы ѕэлw2, и3 р0дъ є3нaковъ ви1дэхомъ тaмw:
30
30
Амалик живе на південній частині землі, хеттеї, [евеї,] ієвусеї й аморреї живуть на горі, хананеї ж живуть біля моря і на березі Йордану. и3 ґмали1къ живeтъ въ земли2 къ ю4гу: и3 хеттeй и3 є3veй, и3 їевусeй и3 ґморрeй живyтъ въ горaхъ: и3 хананeй живeтъ при м0ри и3 при їoрдaнэ рэцЁ.
31
31
Але Халев заспокоював народ перед Мойсеєм, говорячи: підемо і заволодіємо нею, тому що ми можемо подолати її. И# ўтиши2 халeвъ лю1ди пред8 мwmсeомъ, и3 речE є3мY: никaкоже, но восходS взhдемъ и3 пріи1мемъ ю5 въ наслёдіе, ћкw си1льни є3смы2 преwдолёти и5мъ.
32
32
А ті, які ходили з ним, говорили: не можемо ми йти проти народу цього, тому що він сильніший за нас. И# человёцы ходи1вшіи съ ни1мъ рек0ша: не и4демъ, ћкw не м0жемъ и3зhти проти1ву kзhку (семY), ћкw крёпльшій є4сть пaче нaсъ.
33
33
І розпускали недобрі чутки про землю, яку вони оглядали, між синами Ізраїлевими, говорячи: земля, яку проходили ми для огляду, є земля, що поїдає тих, що живуть на ній, і весь народ, який ми бачили на ній, люди високі на зріст; И# и3знес0ша ќжасъ земли2, ю4же соглsдаша, къ сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0люще: зeмлю ю4же проид0хомъ соглsдающе, землS є4сть поzдaющи живyщыz на нeй, и3 вси2 лю1ди, и5хже ви1дэхомъ на нeй, м{жи превыс0цыи:
34
34
там бачили ми і велетнів, синів Енакових, від велетенського роду; і ми були в очах наших перед ними, як сарана, такими ж були ми й в очах їхніх. и3 тaмw ви1дэхомъ и3споли1ны, сhны є3нaкwвы, и3 бёхомъ пред8 ни1ми ћкw прyзи, и3 тaкw бёхомъ пред8 ни1ми.
Глава 14
Главa д7i
1
1
І підняла вся громада крик, і плакав народ в [усю] ту ніч; И# взeмъ вeсь с0нмъ, дадE глaсъ: и3 плaкахусz лю1діе всю2 н0щь тY:
2
2
і нарікали на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві, і вся громада сказала їм: о, якби ми померли в землі Єгипетській, або померли б у пустелі цій! и3 роптaху на мwmсeа и3 ґарHна вси2 сhнове ї}лтестіи, и3 рек0ша къ ни6мъ вeсь с0нмъ:
3
3
і для чого Господь веде нас у землю цю, щоб ми впали від меча? дружини наші і діти наші дістануться у здобич ворогам; чи не краще нам повернутися в Єгипет? q, дабы2 ќмерли бhхомъ въ земли2 є3гЂпетстэй, и3ли2 въ пустhни сeй да бhхомъ ќмерли: и3 вскyю вв0дитъ нaсъ гDь въ зeмлю сію2, є4же пaсти на брaни; жєны2 нaшz и3 дёти нaшz бyдутъ въ разграблeніе: нн7э u5бо лyчше є4сть нaмъ возврати1тисz во є3гЂпетъ.
4
4
І сказали одне одному: поставимо собі начальника і повернемося в Єгипет. И# речE дрyгъ ко дрyгу: постaвимъ себЁ старёйшину, и3 возврати1мсz во є3гЂпетъ.
5
5
І впали Мойсей й Аарон на обличчя свої перед всім зібранням громади синів Ізраїлевих. И# пад0ста мwmсeй и3 ґарHнъ ни1цъ пред8 всёмъ с0нмомъ сынHвъ ї}левыхъ.
6
6
І Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, з тих, які оглядали землю, роздерли одяг свій Їисyсъ же сhнъ наvи1нъ и3 халeвъ сhнъ їефоннjинъ t соглsдавшихъ зeмлю, растерзaста ри6зы сво‰
7
7
і сказали всій громаді синів Ізраїлевих: земля, яку ми проходили для огляду, дуже, дуже добра; и3 рек0ста ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, глаг0люще: землS, ю4же соглsдахомъ, добрA є4сть ѕэлw2 ѕэлw2:
8
8
якщо Господь милостивий до нас, то введе нас у землю цю і дасть нам її — цю землю, в якій тече молоко і мед; ѓще лю1битъ нaсъ гDь, введeтъ нaсъ въ зeмлю тY и3 дaстъ ю5 нaмъ: землs же є4сть кипsщаz мeдомъ и3 млек0мъ:
9
9
тільки проти Господа не повставайте і не бійтеся народу землі цієї; бо він дістанеться нам на поживу: захисту в них не стало, а з нами Господь; не бійтесь їх. но t гDа не бyдите tст{пницы: вh же не ўб0йтесz людjй земли2 тоS, понeже въ снёдь нaмъ є4сть: tступи1ло бо врeмz t ни1хъ, гDь же съ нaми: не ўб0йтесz и4хъ.
10
10
І сказала вся громада: побити їх камінням! Але слава Господня явилася [у хмарі] у скинії зібрання всім синам Ізраїлевим. И# речE вeсь с0нмъ поби1ти и5хъ кaменіемъ: и3 слaва гDнz kви1сz во w4блацэ над8 ски1ніею свидёніz всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ.
11
11
І сказав Господь Мойсеєві: доки буде дратувати Мене народ цей? і доки буде він не вірити Мені при всіх знаменнях, які Я робив серед нього? И# речE гDь къ мwmсeю: док0лэ преwгорчевaютъ мS лю1діе сjи; и3 док0лэ не вёруютъ мнЁ во всёхъ знaменіихъ, ±же сотвори1хъ въ ни1хъ;
12
12
вражу його пошестю і знищу його і породжу від тебе [і від дому батька твого] народ численніший і сильніший за нього. поражY и5хъ смeртію и3 погублю2 и5хъ: и3 сотворю1 тz и3 д0мъ nтцA твоегw2 въ kзhкъ вели1къ и3 мн0гъ пaче нeжели сeй.
13
13
Але Мойсей сказав Господу: почують єгиптяни, з середовища яких Ти вивів силою Твоєю народ цей, И# речE мwmсeй ко гDу: и3 ўслhшатъ є3гЂптzне, ћкw возвeлъ є3си2 крёпостію твоeю лю1ди тво‰ сі‰ t ни1хъ:
14
14
і скажуть жителям землі цієї, які чули, що Ти, Господь, знаходишся серед народу цього, і що Ти, Господь, даєш їм бачити Себе лицем до лиця, і хмара Твоя стоїть над ними, і Ти йдеш перед ними вдень у стовпі хмарному, а вночі в стовпі вогненному; но и3 вси2 живyщіи на земли2 сeй слhшаша, ћкw ты2 є3си2 гDь въ лю1дехъ си1хъ, и4же nчи1ма ко nчесeмъ kвлsешисz, гDи, и3 w4блакъ тв0й стA над8 ни1ми, и3 столп0мъ w4блачнымъ и4деши ты2 пред8 ни1ми въ дeнь, и3 столп0мъ џгненнымъ въ нощи2:
15
15
і якщо Ти знищиш народ цей, як одну людину, то народи, які чули славу Твою, скажуть: и3 потреби1ши лю1ди сі‰ ѓки є3ди1наго человёка: и3 рекyтъ вси2 kзhцы, є3ли1цы слhшаша и4мz твоE, глаг0люще:
16
16
Господь не міг ввести народ цей у землю, яку Він із клятвою обіцяв йому, а тому й знищив його в пустелі. занeже не возм0же гDь людjй свои1хъ ввести2 въ зeмлю, њ нeйже клsтсz и5мъ, погуби2 и5хъ въ пустhни:
17
17
Отже, нехай звеличиться сила Господня, як Ти сказав, говорячи: и3 нн7э да вознесeтсz рукA твоS, гDи, ћкоже рeклъ є3си2, гlz:
18
18
Господь довготерпеливий і многомилостивий [і істинний], Який прощає беззаконня і провини [і гріхи], і Який не залишає без покарання, але карає беззаконня батьків на дітях до третього і четвертого роду. гDь долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ и3 и4стиненъ, teмлzй беззакHніz и3 непр†вды и3 грэхи2, и3 њчищeніемъ не њчи1ститъ пови1ннагw, tдаS грэхи2 nтцє1въ на ч†да, до трeтіzгw и3 четвeртагw р0да:
19
19
Прости гріх народу цьому з великої милости Твоєї, як Ти прощав народ цей від Єгипту до цього. њстaви грёхъ лю1демъ си6мъ по вели1цэй млcти твоeй, ћкоже млcтивъ бhлъ є3си2 и5мъ t є3гЂпта дaже до нн7э.
20
20
І сказав Господь [Мойсеєві]: прощаю за словом твоїм; И# речE гDь къ мwmсeю: млcтивъ и5мъ є4смь по словеси2 твоемY:
21
21
але живий Я, [і завжди живе ім’я Моє,] і славою Господньою повна вся земля: но живY ѓзъ, и3 пrнw живeтъ и4мz моE, и3 нап0лнитъ слaва гDнz всю2 зeмлю:
22
22
усі, які бачили славу Мою і знамення Мої, зроблені Мною в Єгипті й у пустелі, і спокушали Мене вже десять разів і не слухали голосу Мого, ћкw вси2 мyжіе ви1дzщіи слaву мою2 и3 знaмєніz, ±же сотвори1хъ во є3гЂптэ и3 въ пустhни сeй, и3 и3скуси1ша мS, сE, десsтое, и3 не послyшаша глaса моегw2,
23
23
не побачать землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їх; [тільки дітям їх, що тут зі Мною, що не знають, що добро, що зло, усім малолітнім, хто нічого не розуміє, їм дам землю, а] усі, що дратували Мене, не побачать її; и4стиннw не ќзрzтъ земли2, є4юже клsхсz nтцє1мъ и4хъ: рaзвэ чaдwмъ и4хъ, ±же сyть со мн0ю здЁ, и5же не вёдzтъ добрA и3 ѕлA, всsкъ ю4ноша не вёдый, си6мъ дaмъ зeмлю: вси1 же разгнёвавшіи мS не ќзрzтъ ю5:
24
24
але раба Мого, Халева, за те, що в ньому був інший дух, і він повністю підкорювався Мені, введу в землю, в яку він ходив, і сім’я його успадкує її; рaбъ же м0й халeвъ, ћкw бhсть д¦ъ и4нъ въ нeмъ, и3 возслёдова мнЁ, введY є3го2 въ зeмлю, въ ню1же ходи1лъ тaмw, и3 сёмz є3гw2 наслёдитъ ю5:
25
25
амаликитяни і хананеї живуть у долині; завтра поверніться і йдіть у пустелю до Червоного моря. ґмали1къ же и3 хананeй живyтъ во ю3д0ли: ќтрэ возврати1тесz и3 подви1гнитесz вы2 въ пустhню путeмъ м0рz чермнaгw.
26
26
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
27
27
доки злій громаді цій нарікати на Мене? ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на Мене, Я чую. док0лэ с0нмъ сeй ѕлhй; ±же nни2 р0пщутъ проти1ву мнЁ, роптaніе сынHвъ ї}левыхъ, и4мже возроптaша њ вaсъ, слhшахъ:
28
28
Скажи їм: живу Я, говорить Господь: як говорили ви вголос Мені, так і зроблю вам; рцы2 и5мъ: живY ѓзъ, гlетъ гDь: и4стиннw, ћкоже глаг0ласте во ќшы мои2, тaкw сотворю2 вaмъ:
29
29
у пустелі цій упадуть тіла ваші, й усі ви пораховані, скільки вас за кількістю, від двадцяти років і вище, які нарікали на Мене, въ пустhни сeй падyтъ тэлесA в†ша, и3 всE соглsданіе вaше, и3 сочтє1ніz в†ша, t двaдесzти лётъ и3 вhшше, є3ли1цы роптaша на мS:
30
30
не ввійдете в землю, на якій Я, піднявши руку Мою, клявся оселити вас, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина; ѓще вы2 вни1дете въ зeмлю, на ню1же простр0хъ рyку мою2, всели1ти вaсъ на нeй, рaзвэ халeвъ сhнъ їефоннjинъ и3 їисyсъ сhнъ наvи1нъ:
31
31
дітей ваших, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, Я введу туди, і вони пізнають землю, яку ви знехтували, и3 ч†да в†ша, и5хже рёсте въ разграблeніи бhти, введY | въ зeмлю, и3 наслёдzтъ зeмлю, t неsже вы2 tверг0стесz:
32
32
а ваші трупи упадуть у пустелі цій; и3 тэлесA в†ша падyтъ въ пустhни сeй:
33
33
а сини ваші будуть кочувати в пустелі сорок років, і будуть нести покарання за блудодійство ваше, доки не загинуть усі тіла ваші в пустелі; сhнове же вaши пас0ми бyдутъ въ пустhни четhредесzть лётъ, и3 носи1ти и4мутъ блужeніе вaше, д0ндеже потребsтсz тэлесA в†ша въ пустhни:
34
34
за числом сорока днів, в які ви оглядали землю, ви понесете покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви пізнали, що означає бути залишеним Мною. по числY днjй, въ ни1хже соглsдасте зeмлю, четhредесzть днjй, за дeнь лёто цёлое, понесeте грэхи2 вaшz четhредесzть лётъ, и3 ўвёсте ћрость гнёва моегw2:
35
35
Я, Господь, говорю, і так і зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і перемруть. ѓзъ гDь гlахъ вaмъ: и4стиннw тaкw сотворю2 с0нму семY ѕл0му, востaвшему на мS: въ пустhни сeй потребsтсz, и3 тaмw и4змрутъ.
36
36
І ті, яких посилав Мойсей для огляду землі, і які, повернувшись, підбурили проти нього всю цю громаду, розпускаючи злі чутки про землю, И# мyжіе, и5хже посылA мwmсeй соглsдати зeмлю, и3 пришeдше возроптaша на ню2 къ с0нму, є4же бы и3знести2 словесA ѕл† њ земли2,
37
37
ці, що розпустили злі чутки про землю, померли, будучи ураженими перед Господом; и3 и3зомр0ша м{жи, глаг0лавшіи њ земли2 ѕло2, ћзвою пред8 гDемъ:
38
38
тільки Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, залишилися живими з тих мужів, які ходили оглядати землю. и3 їисyсъ сhнъ наvи1нъ и3 халeвъ сhнъ їефоннjинъ жи6вы њстaстасz t мужeй тёхъ ходи1вшихъ соглsдати зeмлю.
39
39
І сказав Мойсей слова ці перед усіма синами Ізраїлевими, і народ дуже засмутився. И# глаг0ла мwmсeй словесA сі‰ ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ: и3 восплaкашасz лю1діе ѕэлw2,
40
40
І, вставши рано-вранці, пішли на вершину гори, говорячи: ось, ми підемо на те місце, про яке сказав Господь, бо ми згрішили. и3 востaвше заyтра, взыд0ша на вeрхъ горы2, глаг0люще: сE, мы2 взhдемъ на мёсто, є4же речE гDь, ћкw согрэши1хомъ.
41
41
Мойсей сказав: для чого ви переступаєте повеління Господні? це буде безуспішно; И# речE мwmсeй: вскyю вы2 преступaете сл0во гDне; не благопоспёшно бyдетъ вaмъ:
42
42
не ходіть, бо немає серед вас Господа, щоб не уразили вас вороги ваші; не восходи1те: нёсть бо гDь съ вaми: и3 падeте пред8 лицeмъ вр†гъ вaшихъ:
43
43
бо амаликитяни і хананеї там перед вами, і ви впадете від меча, тому що ви відступили від Господа, і не буде з вами Господа. занE ґмали1къ и3 хананeй тaмw пред8 вaми, и3 падeте мечeмъ, понeже tврати1стесz, не покарsющесz гDу, и3 не бyдетъ гDь съ вaми.
44
44
Але вони наважилися піднятися на вершину гори; ковчег же завіту Господнього і Мойсей не залишали стану. И# понyдившесz взыд0ша на вeрхъ горы2: ківHтъ же завёта гDнz и3 мwmсeй не дви1гнушасz и3з8 среды2 полкA.
45
45
І зійшли амаликитяни і хананеї, що живуть на горі тій, і розбили їх, і гнали їх до Хорми, [і повернулися в стан.] И# сни1де ґмали1къ и3 хананeй сэдsй въ горЁ т0й, и3 сотр0ша и5хъ, и3 и3зсэк0ша и5хъ дaже до є3рмaна: и3 возврати1шасz въ п0лкъ.
Глава 15
Главa є7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви ввійдете в землю вашого поселення, яку Я даю вам, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю вселeніz вaшегw, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ,
3
3
і будете приносити жертву Господу, всепалення, або жертву, для якої заколюються воли і вівці, на виконання обітниці, або з ревности, або у свята ваші, щоб зробити приємні пахощі Господу, — и3 сотворитE прин0съ гDу во всесожжeніе и3ли2 жeртву, є4же возвели1чити мольбY, и3ли2 благов0льну, и3ли2 въ прaздники вaшz въ воню2 благов0ніz гDу, ѓще ќбw t волHвъ, и3ли2 t nвeцъ:
4
4
тоді той, хто приносить жертву свою Господу, повинен принести у приношення від хліба десяту частину [ефи] пшеничного борошна, змішаного с четвертою частиною гина єлею; и3 да принесeтъ приносsй дaръ св0й гDу жeртву, муки2 пшени1чны десsтую чaсть є4фі (мёры), вмёшены въ є3лeй четвeртыz чaсти јна (мёры):
5
5
і вина для узливання принось четверту частину гина при всепаленні, або при жертві, що заколюється, на кожного агнця [у приємні пахощі Господу]. и3 вінA на возліsніе четвeртую чaсть јна сотвори1те во всесожжeніе и3ли2 въ жeртву: ѓгнцу є3ди1ному да сотвори1ши толи1кw, прин0съ воню2 благов0ніz гDу.
6
6
А приносячи барана, принось у приношення хлібне дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з третьою частиною гина єлею; И# nвнY, є3гдA творитE є3го2 во всесожжeніе и3ли2 въ жeртву, да сотвори1ши жeртву муки2 пшени1чны двЁ десzти6ны вмёшаны въ є3лeй, трeтію чaсть јна (мёры):
7
7
і вина для узливання принось третю частину гина в приємні пахощі Господу. и3 вінA на возліsніе трeтію чaсть јна принесетE въ воню2 благов0ніz гDу.
8
8
Якщо молодого вола приносиш у всепалення, або жертву, що заколюється, на виконання обітниці, або в мирну жертву Господу, Ѓще же творитE t волHвъ во всесожжeніе и3ли2 въ жeртву, є4же возвели1чити мольбY, и3ли2 во спаси1телное гDу,
9
9
то разом з волом слід принести приношення хлібного три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з половиною гина єлею; и3 принесeтъ съ телцeмъ прин0съ муки2 пшени1чны три2 десzти6ны вмёшаны въ є3лeй, п0лъ јна (мёры):
10
10
і вина для узливання принось півгина в жертву, у приємні пахощі Господу. и3 вінA на возліsніе п0лъ јна (мёры), прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу.
11
11
Так роби при кожному приношенні вола і барана й агнця із овець, або кіз; Тaкw да сотвори1ши телцY є3ди1ному, и3ли2 nвнY є3ди1ному, и3ли2 ѓгнцу є3ди1ному t nвeцъ и3ли2 t к0зъ:
12
12
за числом жертв, які ви приносите, так робіть при кожній, за числом їх. по числY и4хъ, ±же ѓще сотворитE, тaкw сотвори1те є3ди1ному по числY и4хъ.
13
13
Всякий тубілець так повинен робити це, приносячи жертву у приємні пахощі Господу; Всsкъ тузeмецъ да сотвори1тъ тaкw сицєвaz принести2 приношє1ніz въ воню2 благов0ніz гDу:
14
14
і якщо буде між вами жити прибулець, або хто б не був серед вас у роди ваші, і принесе жертву в приємні пахощі Господу, то і він повинен робити так, як ви робите; ѓще же пришлeцъ въ вaсъ прибyдетъ въ земли2 вaшей, и3ли2 и4же ѓще бyдетъ въ вaсъ въ родёхъ вaшихъ, и3 сотвори1тъ прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу, ћкоже творитE вы2, тaкw да сотвори1тъ.
15
15
для вас, громада [Господня], і для прибульця, що живе [у вас], устав один, устав вічний у роди ваші: що ви, те і прибулець нехай буде перед Господом; С0нме гDнь, зак0нъ є3ди1нъ да бyдетъ вaмъ и3 пришeлцємъ прилежaщымъ въ вaсъ, зак0нъ вёчный въ р0ды вaшz: ћкоже вы2, (*тaкw) и3 пришлeцъ да бyдетъ пред8 гDемъ:
16
16
закон один і одні права нехай будуть для вас і для прибульця, що живе у вас. зак0нъ є3ди1нъ да бyдетъ и3 њправдaніе є3ди1но да бyдетъ вaмъ и3 пришeлцу прилежaщему въ вaсъ.
17
17
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
18
18
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви увійдете в землю, в яку Я веду вас, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю, въ ню1же ѓзъ ввождY вaсъ тaмw,
19
19
і будете їсти хліб тієї землі, то приносьте приношення Господу; и3 бyдетъ є3гдA ћсте t хлёбwвъ земли2 (*тоS), tложи1те ўчaстіе во tдэлeніе гDу: начaтокъ тёста вaшегw,
20
20
від початків тіста вашого корж приносьте у приношення; приносьте його так, як приношення з току; хлёбъ tлучи1те ўчaстіе џное: ћкоже ўчaстіе t гумнA,
21
21
від початків тіста вашого віддавайте в приношення Господу в роди ваші. тaкw tдэли1те т0й хлёбъ, начaтокъ тёста вaшегw, и3 дади1те гDу ўчaстіе въ р0ды вaшz.
22
22
Якщо ж переступите з невідання і не виконаєте всіх цих заповідей, які проголосив Господь Мойсеєві, Е#гдa же согрэшитE и3 не сотворитE всёхъ зaповэдій си1хъ, и5хже гlа гDь мwmсeю,
23
23
всього, що заповів вам Господь [Бог] через Мойсея, від того дня, в який Господь заповів вам, і надалі в роди ваші, — ћкоже повелЁ гDь бGъ къ вaмъ рук0ю мwmсeовою, t днE въ џньже повелЁ гDь къ вaмъ, и3 пот0мъ въ р0ды вaшz,
24
24
то, коли з недогляду громади зроблена помилка, нехай уся громада принесе одного молодого вола [без вад] у всепалення, у приємні пахощі Господу, з хлібним приношенням й узливанням його, за уставом, і одного козла в жертву за гріх; и3 бyдетъ ѓще t nчeсъ с0нма сотвори1тсz нев0лею, и3 да сотвори1тъ вeсь с0нмъ телцA є3ди1наго непор0чна t волHвъ во всесожжeніе, въ воню2 благов0ніz гDу, и3 жeртву сегw2, и3 возліsніе є3гw2 по ўставлeнію, и3 козлA є3ди1наго t к0зъ грэхA рaди:
25
25
і очистить священик усю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, тому що це була помилка, і вони принесли приношення своє в жертву Господу, і жертву за гріх свій перед Господом, за свою помилку; и3 да пом0литсz жрeцъ t всeмъ с0нмэ сынHвъ ї}левыхъ, и3 њстaвитсz и5мъ, ћкw нехотёніе є4сть: и3 сjи принес0ша дaръ св0й, принесeніе гDу грэхA рaди своегw2 пред8 гDемъ, нехотёній рaди свои1хъ,
26
26
і буде прощено всій громаді синів Ізраїлевих і прибульцеві, який живе між ними, тому що весь народ зробив це помилково. и3 њстaвитсz всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ и3 пришeлцу прилежaщему въ вaсъ, ћкw всBмъ лю1демъ нехотённое.
27
27
Якщо ж один хто згрішить з невідання, то нехай принесе козу однолітню в жертву за гріх; Ѓще же душA є3ди1на не хотsщи согрэши1тъ, да приведeтъ к0зу є3ди1ну є3динолётну грэхA рaди:
28
28
і очистить священик душу, що зробила помилково гріх перед Господом, і очищена буде, і прощено буде їй; и3 да пом0литсz жрeцъ њ души2 нехотёвшей и3 согрёшшей нехотёніемъ пред8 гDемъ, и3 да пом0литсz њ нeй, и3 њстaвитсz є4й.
29
29
один закон нехай буде для вас, як для природного жителя з синів Ізраїлевих, так і для прибульця, який живе у вас, якщо хто зробить що помилково. Насeлнику (*земли2) сынHвъ ї}левыхъ и3 пришeлцу прилежaщему въ ни1хъ, зак0нъ є3ди1нъ да бyдетъ и5мъ, и4же ѓще сотвори1тъ не хотsщь.
30
30
Якщо ж хто з тубільців, або з прибульців, зробить що зухвалою рукою, то він хулить Господа: знищиться душа та з народу свого, И# душA ћже сотвори1тъ рук0ю г0рдости t тузeмєцъ и3ли2 t пришeлцєвъ, бGа сіS разгнёваетъ, и3 потреби1тсz душA тA t людjй свои1хъ:
31
31
бо слово Господнє він знехтував і заповідь Його порушив; знищиться душа та; гріх її на ній. ћкw сл0во гDне презрЁ и3 зaпwвэди є3гw2 разсhпа, сотрeніемъ да сотрeтсz душA тA: и3 грёхъ є3S на нeй.
32
32
Коли сини Ізраїлеві були в пустелі, знайшли чоловіка, який збирав дрова в день суботи; И# бsху сhнове ї}лєвы въ пустhни, и3 њбрэт0ша мyжа собирaюща дровA въ дeнь суббHтный,
33
33
і привели його ті, які знайшли його, що збирав дрова [в день суботи] до Мойсея та Аарона і до всієї громади [синів Ізраїлевих]; и3 привед0ша є3го2 њбрётшіи собирaюща дровA въ дeнь суббHтный къ мwmсeю и3 ґарHну и3 ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ,
34
34
і посадили його під варту, тому що не було ще визначено, що слід з ним зробити. и3 вверг0ша є3го2 въ темни1цу: не совэщaша бо, что2 сотворsтъ є3мY.
35
35
І сказав Господь Мойсеєві: повинен умерти чоловік цей; нехай поб’є його камінням уся громада поза станом. И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: смeртію да ќмретъ человёкъ сeй, да побіeте є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ внЁ полкA.
36
36
І вивела його вся громада геть зі стану, і побили його камінням, і він помер, як повелів Господь Мойсею. И# и3звед0ша є3го2 вeсь с0нмъ внЁ полкA, и3 поби1ша є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ внЁ полкA, ћкоже гlа гDь мwmсeю.
37
37
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
38
38
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм, щоб вони робили собі китиці на краях одягу свого в роди їх, і в китиці, що на краях, вставляли нитки з блакитної вовни; глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши и5мъ: и3 да сотворsтъ себЁ р‰сны на воскри1ліихъ ри1зъ свои1хъ въ р0ды сво‰: и3 возложи1те на р‰сны воскри1лій прzдeніе си1нее,
39
39
і будуть вони в китицях у вас для того, щоб ви, дивлячись на них, згадували всі заповіді Господні, і виконували їх, і не ходили услід серця вашого й очей ваших, які тягнуть вас до блудодійства, и3 бyдетъ вaмъ на рsснахъ: и3 ќзрите и5хъ, и3 воспомzнeте вс‰ зaпwвэди гDни и3 сотвори1те |, и3 не разврати1тесz в8слёдъ мhслей свои1хъ и3 в8слёдъ nчeсъ вaшихъ, и4миже вы2 соблуди1сте в8слёдъ и4хъ:
40
40
щоб ви пам’ятали і виконували всі заповіді Мої і були святі перед Богом вашим. ћкw да помzнeте и3 сотворитE вс‰ зaпwвэди мо‰, и3 бyдете с™и бGу вaшему:
41
41
Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом: Я Господь, Бог ваш. ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вaсъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, бhти вaмъ бGъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ.
Глава 16
Главa ѕ7i
1
1
Корей, син Іцгара, син Каафів, син Левія, і Дафан і Авирон, сини Елиава, й Авнан, син Фалефа, сини Рувимові, И# глаг0ла корeй, сhнъ їссаaра сhна каafа сhна леvjина, и3 даfaнъ и3 ґвірHнъ, сhнове є3лі†вли, и3 ґvнaнъ сhнъ фалefа сhна руви1млz:
2
2
повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні. и3 востaша на мwmсeа, и3 м{жи сынHвъ ї}левыхъ двёсти и3 пzтьдесsтъ нач†лницы с0нма, сmгкли1тики совёта и3 м{жи и3мени1ти.
3
3
І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: досить вам; уся громада, усі святі, і серед них Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього? Совостaша на мwmсeа и3 ґарHна и3 рёша къ ни6мъ: довлёетъ вaмъ, ћкw вeсь с0нмъ вси2 с™и, и3 въ ни1хъ гDь: и3 чесw2 рaди востаeте на с0нмъ гDнь;
4
4
Мойсей, почувши це, упав на лице своє И# слhшавъ мwmсeй, падE ни1цъ.
5
5
і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він обере, того і наблизить до Себе; И# глаг0ла къ корeю и3 ко всемY с0нму є3гw2, глаг0лz: соглsда и3 познA гDь сyщихъ є3гw2 и3 с™hхъ, и3 приведE къ себЁ: и3 и4хже не и3збрA себЁ, не приведE къ себЁ:
6
6
ось що зробіть: Корей і всі спільники його візьміть собі кадильниці сіE сотвори1те: возми1те себЁ сaми кади1лники, корeй и3 вeсь с0нмъ є3гw2,
7
7
і завтра покладіть у них вогонь і всипите в них куріння перед Господом; і кого обере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левіїни! и3 вложи1те џгнь въ нS, и3 вложи1те въ нS fmміaмъ пред8 гDемъ ќтрэ: и3 бyдетъ мyжъ, є3г0же ѓще и3зберeтъ гDь, сeй с™ъ: да довлёютъ вaмъ сhнове леv‡ины.
8
8
І сказав Мойсей Корею: послухайте, сини Левія! И# речE мwmсeй корeю: послyшайте менE, сhнове леv‡ини:
9
9
невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від суспільства Ізраїльського і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою [Господньою], щоб служити їй? є3дA мaло є4сть сіE вaмъ, ћкw tлучи2 вaсъ бGъ t с0нма ї}лева и3 приведE вaсъ къ себЁ служи1ти сл{жбы въ ски1ніи гDни и3 стоsти пред8 с0нмомъ гDнимъ, є4же служи1ти и5мъ;
10
10
Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домагаєтеся ще й священства. и3 приведe тz и3 всю2 брaтію твою2, сhны леv‡ины съ тоб0ю, и3 пр0сите свzщeнствовати;
11
11
Отже, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа. Що Аарон, що ви нарікаєте на нього? тaкw ты2 и3 вeсь с0нмъ тв0й собрaвшійсz на бGа: и3 ґарHнъ кт0 є3сть, ћкw р0пщете нaнь;
12
12
І послав Мойсей покликати Дафана й Авирона, синів Елиава. Але вони сказали: не підемо! И# послA мwmсeй призвaти даfaна и3 ґвірHна, сhны є3лі†вли. И# рёша: не и4демъ:
13
13
хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? і ти ще хочеш панувати над нами! є3дA мaло сE, ћкw и3звeлъ є3си2 ны2 и3з8 земли2 кипsщіz млек0мъ и3 мeдомъ, є4же погуби1ти нaсъ въ пустhни, ћкw владёеши нaми; кнsзь є3си2:
14
14
чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? очі людей цих ти хочеш засліпити? не підемо! и3 тh ли въ зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ ввeлъ є3си2 нaсъ и3 дaлъ є3си2 нaмъ чaсть селA и3 віногрaда; џчи человBкъ тёхъ и3сткнyлъ є3си2: не и4демъ.
15
15
Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: не звертай погляду Твого на приношення їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них. И# њтzгчA мwmсeй гнёвомъ ѕэлw2 и3 речE къ гDу: не внемли2 на жeртву и4хъ: ни є3ди1нагw похотёніz t ни1хъ пріsхъ, нижE њѕл0бихъ кого2 t ни1хъ.
16
16
І сказав Мойсей Корею: завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон; И# речE мwmсeй къ корeю: њсвzти2 с0нмъ тв0й, и3 бyдите гот0ви пред8 гDа ты2 и3 ґарHнъ и3 nни2 заyтра:
17
17
і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них куріння, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць; ти й Аарон, кожен свою кадильницю. и3 возми1те кjйждо кади1лникъ св0й, и3 возложи1те на нS fmміaмъ, и3 принеси1те пред8 гDа кjйждо кади1лникъ св0й, двёсти и3 пzтьдесsтъ кади1лникwвъ, и3 ты2 и3 ґарHнъ кjйждо кади1лникъ св0й.
18
18
І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них куріння, і стали при вході у скинію зібрання; також і Мойсей і Аарон. И# взsша кjйждо св0й кади1лникъ, и3 возложи1ша на нS џгнь, и3 вложи1ша въ нS fmміaмъ, и3 стaша пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz мwmсeй и3 ґарHнъ.
19
19
І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді. И# собрA на нS корeй вeсь с0нмъ св0й пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz: и3 kви1сz слaва гDнz всемY с0нму.
20
20
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
21
21
відокремтеся від громади цієї, і Я знищу їх умить. tступи1те кjйждо t среды2 с0нма сегw2, и3 потреблю2 | ѓбіе.
22
22
Вони ж упали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усякої плоті! одна людина згрішила, і Ти гніваєшся на всю громаду? И# пад0ста на ли1ца сво‰ и3 рек0ста: б9е, б9е духHвъ и3 всsкіz пл0ти: ѓще человёкъ є3ди1нъ согрэши2, на вeсь ли с0нмъ гнёвъ гDнь;
23
23
і сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
24
24
скажи громаді: відступіть з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона. рцы2 с0нму, глаг0лz: tступи1те w4крестъ t с0нма корeева и3 даfaнz и3 ґвірHнz.
25
25
І встав Мойсей, і пішов до Дафана й Авирона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві. И# востA мwmсeй, и3 и4де къ даfaну и3 ґвірHну: и3 и3д0ша съ ни1мъ вси2 стaрцы ї}лтестіи.
26
26
І сказав громаді: відійдіть від наметів нечестивих людей цих, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути вам [разом] у всіх гріхах їхніх. И# речE къ с0нму, глаг0лz: tступи1те t кyщъ человBкъ жестокосeрдыхъ си1хъ, и3 не прикосни1тесz ко всBмъ, є3ли6ка сyть и5мъ, да не поги1бнете кyпнw во всeмъ грэсЁ и4хъ.
27
27
І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона; а Дафан і Авирон вийшли і стояли біля дверей наметів своїх з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми. И# tступи1ша t кyщъ корeа и3 даfaна и3 ґвірHна w4крестъ: даfaнъ же и3 ґвірHнъ и3зыд0ста и3 стaста пред8 двeрьми кyщъ свои1хъ, и3 жєны2 и4хъ, и3 дёти и4хъ и3 и3мёніе и4хъ.
28
28
І сказав Мойсей: з цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею [я роблю це]: И# речE мwmсeй: въ сeмъ познaете, ћкw гDь послa мz сотвори1ти вс‰ дэлA сі‰, ћкw не t себє2 (ѓзъ творю2 сі‰):
29
29
якщо вони помруть, як помирають усі люди, і спостигне таке покарання, яке спостигає всіх людей, то не Господь послав мене; ѓще смeртію всёхъ людjй ќмрутъ сjи, и3 ѓще по присэщeнію всёхъ человBкъ посэщeніе бyдетъ и4хъ, то2 не гDь послA менE:
30
30
а якщо Господь сотворить надзвичайне, і земля розверзне вуста свої і поглине їх [і доми їх і намети їх] і усе, що в них, і вони живими зійдуть у пекло, то знайте, що люди ці знехтували Господа. но ћвнw покaжетъ гDь, и3 tвeрзши землS ўстA сво‰ пожрeтъ | и3 д0мы и4хъ, и3 кyщы и4хъ и3 вс‰, є3ли6ка сyть и4хъ, и3 сни1дутъ жи1ви во ѓдъ, и3 ўвёдите, ћкw разгнёваша человёцы сjи гDа.
31
31
Лиш тільки він сказав слова ці, розсілася земля під ними; Е#гдa же престA глаг0лz вс‰ словесA сі‰, разсёдесz землS под8 ногaми и4хъ:
32
32
і розверзла земля вуста свої, і поглинула їх і доми їх, і всіх людей Кореєвих і все майно; и3 развeрзесz землS, и3 пожрE | и3 д0мы и4хъ, и3 вс‰ лю1ди сyщыz съ корeомъ, и3 скоты2 и4хъ:
33
33
і зійшли вони з усім, що належало їм, живими в пекло, і покрила їх земля, і загинули вони із середовища громади. и3 снид0ша тjи, и3 вс‰, є3ли6ка сyть и4хъ, жи1ви во ѓдъ, и3 покры2 и5хъ землS, и3 погиб0ша t среды2 с0нма:
34
34
І всі ізраїльтяни, які були навколо них, побігли волаючи, щоб, говорили вони, і нас не поглинула земля. и3 вeсь ї}ль, и3 и5же w4крестъ и4хъ, tбэг0ша t в0плz и4хъ, занE рек0ша, глаг0люще: да не пожрeтъ нaсъ землS.
35
35
І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят мужів, що принесли куріння. И# џгнь и3зhде t гDа и3 поzдE двёсти и3 пzтьдесsтъ мужeй принeсшихъ fmміaмъ.
36
36
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю
37
37
скажи Єлеазару, сину Аарона, священикові, нехай він збере [мідні] кадильниці спалених і вогонь викине геть; бо освятилися и3 ко є3леазaру сhну ґарHнову жерцY: собери1те кади1лники мBдzныz t среды2 и3згорёвшихъ, и3 џгнь чуждjй сeй разсhплите тaмw, ћкw њсвzти1шасz кади1лницы грёшныхъ си1хъ въ душaхъ и4хъ:
38
38
кадильниці грішників цих смертю їх, і нехай розіб’ють їх на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх перед лице Господа, і вони зробилися освяченими; і будуть вони знаменням для синів Ізраїлевих. и3 сотвори1те | дщи6цы кHваны, њбложeніе ў nлтарS, ћкw принес0шасz пред8 гDа и3 њсвzти1шасz, и3 бhша въ знaменіе сынHмъ ї}лєвымъ.
39
39
І взяв Єлеазар священик мідні кадильниці, які принесли спалені, і розбили їх на листи для покриття жертовника, И# взS є3леазaръ сhнъ ґарHна жерцA кади1лники мBдzныz, є3ли6ки принес0ша и3згорёвшіи, и3 њбложи1ша | во њбложeніе nлтарS,
40
40
у пам’ять синам Ізраїлевим, щоб ніхто сторонній, який не від сімені Аарона, не приступав приносити кадіння перед лице Господнє, і не було з ним того, що з Кореєм і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея. въ пaмzть сынHмъ ї}лєвымъ, ћкw да никт0же пріи1детъ и3ноплемeнникъ, и4же нёсть t сёмене ґарHнz, є4же возложи1ти fmміaмъ пред8 гDемъ, и3 да не бyдетъ, ћкоже корeй и3 совBтницы є3гw2, ћкоже гlа є3мY гDь рук0ю мwmсeовою.
41
41
На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: ви умертвили народ Господній. И# возроптaша сhнове ї}лтестіи на ќтріе на мwmсeа и3 ґарHна, глаг0люще: вы2 и3зби1сте лю1ди гDни.
42
42
І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмара покрила її, і з’явилася слава Господня. И# бhсть є3гдA нападE с0нмъ на мwmсeа и3 ґарHна, и3 ўстреми1шасz къ ски1ніи свидёніz:
43
43
І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання. и3 покры2 џную w4блакъ, и3 kви1сz слaва гDнz: и3 вни1де мwmсeй и3 ґарHнъ пред8 ски1нію свидёніz.
44
44
І сказав Господь Мойсеєві [й Аарону], говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
45
45
відстороніться від громади цієї, і Я знищу їх умить. Але вони впали на лиця свої. ўступи1те t среды2 с0нма сегw2, и3 потреблю2 | є3ди1ницею. И# пад0ста на ли1ца сво‰.
46
46
І сказав Мойсей Аарону: візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип куріння, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, [і] почалось ураження. И# речE мwmсeй ко ґарHну: возми2 кади1лникъ, и3 вложи2 въ него2 џгнь t nлтарS, и3 возложи2 нaнь fmміaмъ, и3 понеси2 ск0рw въ п0лкъ, и3 помоли1сz њ ни1хъ: и3зhде бо гнёвъ t лицA гDнz, и3 начA губи1ти лю1ди.
47
47
І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг у середовище громади, і ось, уже почалось ураження в народі. І він поклав куріння і заступив народ; И# взS ґарHнъ, ћкоже глаг0ла є3мY мwmсeй, и3 течE въ с0нмъ, ўжe бо начaсz пaгуба въ лю1дехъ: и3 возложи2 fmміaмъ, и3 помоли1сz њ лю1дехъ:
48
48
став він між мертвими й живими, й ураження припинилося. и3 стA междY мeртвыми и3 живhми, и3 престA пaгуба.
49
49
І померло від ураження чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій. И# бhсть ўмeршихъ въ пaгубэ четыренaдесzть тhсzщъ и3 сeдмь сHтъ, кромЁ ўмeршихъ корeа рaди.
50
50
І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як ураження припинилося. И# возврати1сz ґарHнъ къ мwmсeю, къ двeремъ ски1ніи свидёніz, и3 престA пaгуба.
Глава 17
Главa з7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
скажи синам Ізраїлевим і візьми в них по жезлу від коліна, від усіх начальників їхніх за колінами, дванадцять жезлів, і кожного ім’я напиши на жезлі його; глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ, и3 возми2 t ни1хъ по є3ди1ному жезлY, жeзлъ t всёхъ кнzзeй и4хъ, по домHмъ nтeчества и4хъ, дванaдесzть жезлHвъ, и4мz же коегHждо напиши2 на жезлЁ є3гw2,
3
3
ім’я Аарона напиши на жезлі Левія, бо один жезл від начальника коліна їхнього [повинні вони дати]; и3 и4мz ґарHне напиши2 на жезлЁ леvjинэ: є4сть бо жeзлъ є3ди1нъ: по плeмени д0му nтeчествъ свои1хъ да дадsтъ:
4
4
і поклади їх у скинії зібрання, перед ковчегом одкровення, де явлюся Я вам; и3 да положи1ши и5хъ въ ски1ніи свидёніz, прsмw свидёнію, въ ни1хже kвлю1сz тебЁ тY:
5
5
і кого Я оберу, того жезл розцвіте; і так Я заспокою ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на вас. и3 бyдетъ человёкъ, є3г0же ѓще и3зберY, жeзлъ є3гw2 прозsбнетъ: и3 tимY t менє2 роптaніе сынHвъ ї}левыхъ, є3ли6ка сjи р0пщутъ на вы2.
6
6
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим, і дали йому всі начальники їхні, від кожного начальника по жезлу, за колінами їхніми дванадцять жезлів, і жезл Ааронів був серед жезлів їхніх. И# глаг0ла мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ: и3 дaша є3мY вси2 кн‰зи и4хъ по жезлY, кнsзz є3ди1нагw жeзлъ, по кнzжeнію, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, дванaдесzть жезлHвъ: и3 жeзлъ ґарHнь посредЁ жезлHвъ и4хъ.
7
7
І поклав Мойсей жезли перед лицем Господа в скинії одкровення. И# положи2 мwmсeй жезлы2 пред8 гDемъ въ ски1ніи свидёніz.
8
8
На другий день увійшов Мойсей [і Аарон] у скинію одкровення, і ось, жезл Ааронів, від дому Левіїного, розцвів, пустив бруньки, дав цвіт і приніс мигдалини. И# бhсть на ќтріе, и3 вни1де мwmсeй и3 ґарHнъ въ ски1нію свидёніz: и3 сE, прозzбE жeзлъ ґарHнь въ домY леvjинэ, и3 и3зрасти2 вётвь, и3 процвэт0ша цвёти, и3 и3зрасти2 nрёхи:
9
9
І виніс Мойсей усі жезли від лиця Господнього до всіх синів Ізраїлевих. І побачили вони це і взяли кожен свій жезл. и3 и3знесE мwmсeй вс‰ жезлы2 t лицA гDнz ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ: и3 ви1дэша, и3 взS кjйждо жeзлъ св0й.
10
10
І сказав Господь Мойсеєві: поклади знову жезл Ааронів перед ковчегом одкровення для збереження, на знамення для непокірливих, щоб припинилося ремство їх на Мене, і вони не вмирали. И# речE гDь къ мwmсeю: tложи2 жeзлъ ґарHнь пред8 свидёніемъ въ сохранeніе, въ знaменіе сынHвъ њслушли1выхъ: и3 да престaнетъ роптaніе и4хъ t менє2, и3 не и4змрутъ.
11
11
Мойсей зробив це; як повелів йому Господь, так він і зробив. И# сотвори2 мwmсeй и3 ґарHнъ, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша.
12
12
І сказали сини Ізраїлеві Мойсеєві: ось, ми вмираємо, гинемо, усі гинемо! И# рек0ша сhнове ї}лєвы къ мwmсeю, глаг0люще: сE, потреби1хомсz, погиб0хомъ, и3счез0хомъ:
13
13
усякий, хто наближається до скинії Господньої, помирає: чи не доведеться всім нам померти? всsкъ прикасazйсz ко ски1ніи свидёніz гDнz ўмирaетъ: дaже до концa ли ўмирaюще поги1бнемъ;
Глава 18
Главa }i
1
1
І сказав Господь Аарону: ти і сини твої і дім батька твого з тобою понесете на собі гріх за недбалість у святилищі; і ти і сини твої з тобою понесете на собі гріх за несправність у священстві вашому. И# речE гDь ко ґарHну, гlz: ты2 и3 сhнове твои2, и3 д0мъ nтцA твоегw2 съ тоб0ю, возми1те грэхи2 с™hхъ, тh же и3 сhнове твои2 возми1те грэхи2 жрeчества вaшегw:
2
2
Також і братів твоїх, коліно Левіїне, плем’я батька твого, візьми собі: нехай вони будуть при тобі і служать тобі, а ти і сини твої з тобою будете при скинії одкровення; и3 брaтію твою2, плeмz леvjино, с0нмъ nтцA твоегw2 приведи2 къ себЁ, и3 да приложaтсz къ тебЁ, и3 да слyжатъ тебЁ, и3 ты2 и3 сhнове твои2 съ тоб0ю пред8 ски1ніею свидёніz,
3
3
нехай вони відправляють службу тобі і службу в усій скинії; тільки щоб не приступали до речей святилища і до жертовника, щоб не померти і їм і вам. и3 да блюдyтъ стражбы6 тво‰ и3 стражбы6 ски1ніи: т0кмw къ сосyдwмъ с™ы6мъ и3 ко nлтарю2 да не приступaютъ, да не и4змрутъ и3 сjи, и3 вы2:
4
4
Нехай вони будуть при тобі і відправляють службу в скинії зібрання, усі роботи по скинії; а сторонній не повинен наближатися до вас. и3 приложaтсz къ тебЁ и3 да блюдyтъ стражбы6 ски1ніи свидёніz по всBмъ слyжбамъ ски1ніи, и3 и3ноплемeнникъ да не пристyпитъ къ тебЁ:
5
5
Так відправляйте службу у святилищі і при жертовнику, щоб не було надалі гніву на синів Ізраїлевих; и3 соблюдeте стражбы6 с™hхъ и3 стражбы6 nлтарS, и3 не бyдетъ ктомY гнёва на сынёхъ ї}левыхъ:
6
6
бо братів ваших, левитів, Я взяв від синів Ізраїлевих і дав їх вам, у дар Господу, для відправляння служби при скинії зібрання; и3 ѓзъ взsхъ брaтію вaшу леvjты t среды2 сынHвъ ї}левыхъ въ дaръ дaнный гDу служи1ти сл{жбы ски1ніи свидёніz.
7
7
і ти і сини твої з тобою пильнуйте священство ваше в усьому, що належить жертовнику і що всередині за завісою, і служіть; вам даю Я в дар службу священства, а сторонній, який приступить, відданий буде на смерть. И# ты2 и3 сhнове твои2 съ тоб0ю сохрани1те жрeчество вaше по всемY w4бразу nлтарS, и3 є4же внyтрь завёсы, и3 да слyжите сл{жбы въ дaръ жрeчества вaшегw: и3 и3ноплемeнникъ приступazй ќмретъ.
8
8
І сказав Господь Аарону: ось, Я доручаю тобі спостерігати за приношеннями Мені; від усього, що посвячується синами Ізраїлевими, Я дав тобі і синам твоїм, заради священства вашого, уставом вічним; И# речE гDь ко ґарHну: и3 сE, ѓзъ дaхъ вaмъ снабдёніе начaткwвъ мои1хъ t всёхъ њсвzщeнныхъ мнЁ t сынHвъ ї}левыхъ: тебЁ дaхъ | въ чeсть, и3 сынHмъ твои6мъ по тебЁ зак0ннw вёчнw:
9
9
ось, що належить тобі зі святинь великих, від того, що спалюється: усяке приношення їхнє хлібне, і всяка жертва їхня за гріх, і всяка жертва їхня за провину, що вони принесуть Мені; це велика святиня тобі і синам твоїм. и3 сіE да бyдетъ вaмъ t њсвzщeнныхъ с™hхъ приношeній, t всёхъ дарHвъ и4хъ и3 t всёхъ жeртвъ и4хъ, и3 t всsкагw преступлeніz и4хъ и3 t всёхъ грBхъ и4хъ, є3ли6ка tдаю1тъ мнЁ, t всёхъ с™hнь, тебЁ да бyдутъ и3 сынHмъ твои6мъ.
10
10
На найсвятішому місці їжте це; усі чоловічої статі можуть їсти, [ти і сини твої]; це нехай буде святинею для тебе. Во с™ёмъ с™hхъ kди1те |: всsкъ мyжескій п0лъ да ћстъ |, ты2 и3 сhнове твои2: с™а бyдутъ тебЁ.
11
11
І ось, що тобі з приношень дарів їхніх: усі приношення синів Ізраїлевих Я дав тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, уставом вічним; усякий чистий у домі твоєму може їсти це. И# сіE да бyдетъ вaмъ t начaткwвъ даsній и4хъ, t всёхъ возложeній сынHвъ ї}левыхъ: тебЁ дaхъ |, и3 сынHмъ твои6мъ и3 дщeремъ твои6мъ съ тоб0ю, зак0ннw вёчнw: всsкъ чи1стый въ домY твоeмъ да ћстъ |.
12
12
Усе краще з єлею і все краще з винограду і хліба, початки їх, що вони дають Господу, Я віддав тобі; Всsкъ начaтокъ є3лeа, и3 всsкъ начaтокъ вінA и3 пшени1цы, начaтокъ и4хъ, є3ли6ка ѓще tдадsтъ гDу, тебЁ дaхъ |: перворHднаz вс‰ є3ли6ка въ земли2 и4хъ, є3ли6ка ѓще принесyтъ гDу, тебЁ да бyдутъ:
13
13
усі перші плоди землі їх, що вони принесуть Господу, нехай будуть твоїми; усякий чистий у домі твоєму може їсти це. всsкъ чи1стый въ домY твоeмъ да ћстъ |.
14
14
Усе закляте в землі Ізраїлевій нехай буде твоїм. Всsко њсвzщeнное въ сынёхъ ї}левыхъ тебЁ да бyдетъ,
15
15
Усе, що розкриває утробу в усякій плоті, що приносять Господу, з людей і з худоби, нехай буде твоїм; тільки первісток з людей повинен бути викупленим, і первородне з худоби нечистої повинне бути викупленим; и3 всsкое разверзaющее вс‰ка ложеснA t всsкіz пл0ти, є3ли6ка прин0сzтъ гDу, t человёка до скотA, тебЁ да бyдутъ: но т0кмw и3скуплeніемъ и3скyпzтсz пeрвенцы человёчестіи, и3 пeрвенцы скотHвъ нечи1стыхъ да и3скyпzтсz:
16
16
а викуп за них: починаючи від одного місяця, за оцінкою твоєю, бери викуп п’ять сиклів срібла, за сиклем священним, який у двадцять гер; и3 и3скyпъ є3гw2 t є3ди1нагw мцcа, сцэнeніе пsть с‡кль, по сjклю свzт0му: двaдесzть мёдницъ є4сть:
17
17
але за первородне з волів, і за первородне з овець, і за первородне з кіз, не бери викупу: вони святиня; кров’ю їх окроплюй жертовник, і жир їх спалюй у жертву, у приємні пахощі Господу; nбaче перворHднаz телцє1въ и3 перворHднаz nвeцъ и3 перворHднаz к0зъ да не и3скyпzтсz: с™а сyть: и3 кр0вь и4хъ проліeши ў nлтарS, и3 тyкъ принесeши прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу.
18
18
м’ясо ж їх тобі належить, так само як груди приношення і праве плече тобі належать. И# мzсA тебЁ да бyдутъ, ћкоже и3 гр{ди возложeніz: и3 по рaму десн0му тебЁ да бyдутъ.
19
19
Усі принесені святині, які приносять сини Ізраїлеві Господу, віддаю тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, уставом вічним; це завіт соли вічний перед Господом, даний тобі і нащадкам твоїм з тобою. Всsко ўчaстіе с™hхъ, є3ли6ка ѓще tлучaтъ сhнове ї}лтестіи гDу, тебЁ дaхъ и3 сынHмъ твои6мъ и3 дщeремъ твои6мъ съ тоб0ю, зак0ннw вёчнw: завётъ с0ли вёчныz є4сть пред8 гDемъ, тебЁ и3 сёмени твоемY по тебЁ.
20
20
І сказав Господь Аарону: в землі їхній не будеш мати наділу і частки не буде тобі між ними; Я частка твоя і наділ твій серед синів Ізраїлевих; И# речE гDь ко ґарHну: въ земли2 и4хъ да не наслёдиши наслёдіz, и3 чaсти да не бyдетъ тебЁ въ ни1хъ: ћкw ѓзъ чaсть твоS и3 наслёдіе твоE посредЁ сынHвъ ї}левыхъ.
21
21
а синам Левія, ось, Я дав у наділ десятину з усього, що в Ізраїля, за службу їх, за те, що вони відправляють служби в скинії зібрання; И# сынHмъ леv‡инымъ, сE, дaхъ всю2 десzти1ну во ї}ли въ жрeбій за сл{жбы и4хъ, є3ли1кw слyжатъ тjи служeніе въ ски1ніи свидёніz:
22
22
і сини Ізраїлеві не повинні надалі приступати до скинії зібрання, щоб не понести гріха і не померти: и3 да не приступaютъ по сeмъ сhнове ї}лтестіи къ ски1ніи свидёніz пріsти грёхъ смертон0сный:
23
23
нехай левити відправляють служби в скинії зібрання і несуть на собі гріх їхній. Це устав вічний у роди ваші; серед же синів Ізраїлевих вони не одержать наділу; и3 да слyжатъ леvjти сaми слyжбу ски1ніи свидёніz, и3 тjи в0змутъ грэхи2 и4хъ: зак0ннw вёчнw въ р0ды и4хъ: и3 посредЁ сынHвъ ї}левыхъ да не наслёдzтъ наслёдіz:
24
24
тому що десятину синів Ізраїлевих, яку вони приносять у приношення Господу, Я віддаю левитам у наділ, тому і сказав Я їм: між синами Ізраїлевими вони не одержать наділу. ћкw десzти6ны сынHвъ ї}левыхъ, є3ли6ки ѓще tлучaтъ гDу, ўчaстіе дaхъ леvjтwмъ въ жрeбій: сегw2 рaди рек0хъ и5мъ: среди2 сынHвъ ї}левыхъ да не наслёдzтъ жрeбіz.
25
25
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
26
26
оголоси левитам і скажи їм: коли ви будете брати від синів Ізраїлевих десятину, яку Я дав вам від них у наділ, то підносьте з неї приношення Господу, десятину із десятини, — и3 леvjтwмъ да глаг0леши и3 речeши къ ни6мъ: ѓще в0змете десzти1ну t сынHвъ ї}левыхъ, ю4же дaхъ вaмъ t ни1хъ во жрeбій, и3 tдэли1те вы2 t неS ўчaстіе гDу, десzти1ну t десzти1ны є3S,
27
27
і буде враховане вам це приношення ваше, як хліб з току і як взяте від точила; и3 вмэнsтсz вaмъ ўч†стіz в†ша ћкw пшени1ца t гумнA и3 ћкw ўчaстіе t точи1ла:
28
28
так і ви будете підносити приношення Господу з усіх десятин ваших, які будете брати від синів Ізраїлевих, і будете давати з них приношення Господнє Ааронові священику; тaкw tдэли1те и5хъ и3 вы2 t всёхъ ўчaстій гDнихъ, t всёхъ десzти1нъ вaшихъ, є3ли6ки ѓще в0змете t сынHвъ ї}левыхъ, и3 дади1те t ни1хъ ўчaстіе гDу, ґарHну жерцY:
29
29
з усього, що дарується вам, приносьте приношення Господу, з усього кращого, що освячується. t всёхъ даsній вaшихъ tдэли1те ўчaстіе гDу, и3ли2 t всёхъ начaткwвъ њсвzщeнное t негw2.
30
30
І скажи їм: коли ви принесете із цього краще, то це враховане буде левитам, як одержане з току і одержане від точила; И# речeши къ ни6мъ: є3гдA tдэли1те начaтокъ t негw2, и3 вмэни1тсz леvjтwмъ ѓки жи1то t гумнA и3 ћкw ўчaстіе t точи1ла:
31
31
ви можете їсти це на всякому місці, ви і [сини ваші і] сімейства ваші, тому що це вам плата за працю вашу в скинії зібрання; и3 kди1те то2 во всsкомъ мёстэ вы2 и3 сhнове вaши и3 д0мове вaши, ћкw мздA сіS вaмъ є4сть за сл{жбы вaшz, ±же въ ски1ніи свидёніz:
32
32
і не понесете за це гріха, коли принесете краще з цього; і посвяченого синами Ізраїлевими не оскверните, і не помрете. и3 не пріи1мете за сіE грэхA, ћкw ѓще tлучитE начaтокъ t негw2: и3 с™hнь сынHвъ ї}левыхъ не њскверни1те, да не ќмрете.
Глава 19
Главa f7i
1
1
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz:
2
2
ось устав закону, який заповів Господь, говорячи: скажи синам Ізраїлевим, нехай приведуть тобі руду телицю без вад, у якої нема недоліків, [і] на якій не було ярма; сE, расположeніе зак0на, є3ли6ка заповёда гDь, гlz: глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ, и3 да приведyтъ къ тебЁ ю4ницу рhжу непор0чну, ћже не и4мать на себЁ пор0ка, и3 на ню1же не бЁ возложeно и4го:
3
3
і віддайте її Єлеазару священику, і виведе її геть зі стану [на місце чисте], і заколють її при ньому; и3 дaси ю5 ко є3леазaру жерцY: и3 да и3зведyтъ ю5 внЁ полкA на мёсто чи1сто, и3 да зак0лютъ ю5 пред8 ни1мъ:
4
4
і нехай візьме Єлеазар священик перстом своїм крови її й кров’ю покропить передню сторону скинії зібрання сім разів; и3 да в0зметъ є3леазaръ t кр0ве є3S и3 да покропи1тъ спреди2 ски1ніи свидёніz t кр0ве є3S седми1жды:
5
5
і спалять телицю на його очах: шкуру її і м’ясо її й кров її з нечистотою її нехай спалять; и3 да сожгyтъ ю5 пред8 ни1мъ, и3 к0жу є3S и3 мzсA є3S и3 кр0вь є3S съ мотhлы є3S да сожгyтъ:
6
6
і нехай візьме священик кедрового дерева й ісопу і нитку з червленої вовни і кине на спалювану телицю; и3 да в0зметъ жрeцъ дрeво кeдрово, и3 v3ссHпъ, и3 соскaніе червлeное, и3 да вложaтъ въ среди1ну сожжeніz ю4ницы:
7
7
і нехай вимиє священик одяг свій, і обмиє тіло своє водою, і потім увійде в стан, і нечистим буде священик до вечора. и3 да и3змhетъ ри6зы сво‰ жрeцъ и3 да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 пот0мъ да вни1детъ въ п0лкъ, и3 нечи1стъ бyдетъ жрeцъ до вeчера:
8
8
І той, хто спалював її, нехай вимиє одяг свій водою, і обмиє тіло своє водою, і нечистим буде до вечора; и3 и4же сожигaетъ ю5, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера:
9
9
і хто-небудь чистий нехай збере попіл телиці і покладе поза станом на чистому місці, і буде він зберігатися для громади синів Ізраїлевих, для води очищувальної: це жертва за гріх; и3 да соберeтъ чи1стый человёкъ пeпелъ ю4ницы и3 да и3знесeтъ внЁ полкA на мёсто чи1сто, и3 да бyдетъ с0нму сынHвъ ї}левыхъ въ сохранeніе: водA њкроплeніz њчищeніе є4сть:
10
10
і той, хто збирав попіл телиці, нехай вимиє одяг свій, і нечистий буде до вечора. Це для синів Ізраїлевих і для прибульців, які живуть у них, нехай буде уставом вічним. и3 собирazй пeпелъ ю4ницы да и3сперeтъ ри6зы сво‰, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: и3 да бyдетъ сынHмъ ї}лєвымъ и3 пришeлцємъ прилежaщымъ посредЁ вaсъ зак0ннw вёчнw.
11
11
Хто доторкнеться до мертвого тіла якої-небудь людини, нечистим буде сім днів: Прикасazйсz мeртвому всsкіz души2 человёчи нечи1стъ бyдетъ сeдмь днjй:
12
12
він повинен очистити себе цією [водою] у третій день і в сьомий день, і буде чистим; якщо ж він не очистить себе в третій і сьомий день, то не буде чистим; сeй да њчи1ститсz (сeю вод0ю) въ дeнь трeтій и3 въ дeнь седмhй, и3 чи1стъ бyдетъ: ѓще же не њчи1ститсz є4ю въ дeнь трeтій и3 въ дeнь седмhй, нечи1стъ бyдетъ.
13
13
усякий, хто доторкнеться до мертвого тіла якої-небудь людини померлої і не очистить себе, осквернить оселю Господа: знищиться людина та із середовища Ізраїля, бо вона не покроплена очищувальною водою, вона нечиста, ще нечистота її на ній. Всsкъ прикасazйсz мeртвому t всsкіz души2 человёчи, ѓще ќмретъ, и3 не њчи1ститсz, ски1нію гDню њскверни2: потреби1тсz душA тA t ї}лz, ћкw водA њкроплeніz не воскропи1сz нaнь, нечи1стъ є4сть, є3щE нечистотA є3гw2 на нeмъ є4сть.
14
14
Ось закон: якщо людина помре в наметі, то всякий, хто ввійде в намет, і усе, що в наметі, нечистим буде сім днів; И# сeй зак0нъ: человёкъ ѓще ќмретъ въ домY, всsкъ входsй въ д0мъ, и3 є3ли6ка сyть въ домY, нечи6ста бyдутъ сeдмь днjй.
15
15
усяка відкрита посудина, що не обв’язана і не покрита, нечиста. И# всsкъ сосyдъ непокровeнъ, и3 є3ли6ки њбвzзaніемъ не њбв‰заны, нечи1сти сyть.
16
16
Усякий, хто доторкнеться на полі до убитого мечем, або до померлого, або до кістки людської, або до гробу, нечистим буде сім днів. И# всsкъ и4же ѓще прик0снетсz на п0ли ћзвенному, и3ли2 мeртвому, и3ли2 к0сти человёчи, и3ли2 гр0бу, сeдмь днjй нечи1стъ бyдетъ:
17
17
Для нечистого нехай візьмуть попелу тієї спаленої жертви за гріх і наллють на нього живої води в посудину; и3 да в0змутъ нечи1стому t пeпела сожжeннагw њчищeніz, и3 да возлію1тъ нaнь в0ду жи1ву въ сосyдъ:
18
18
і нехай хто-небудь чистий візьме ісоп, і вмочить його у воду, і покропить намет і весь посуд і людей, які знаходяться в ньому, і того, хто доторкнувся до кістки [людської], або до вбитого, або до померлого, або до гробу; и3 да в0зметъ v3ссHпъ и3 њм0читъ въ в0ду мyжъ чи1стъ, и3 да воскропи1тъ на д0мъ и3 на сосyды и3 на дyшы, є3ли6ки сyть тaмw, и3 на коснyвшасz к0сти человёчей, и3ли2 ћзвенному, и3ли2 мертвечи1нэ, и3ли2 гр0бу:
19
19
і нехай покропить чистий нечистого в третій і сьомий день, і очистить його в сьомий день; і вимиє він одежу свою, і обмиє [тіло своє] водою, і на вечір буде чистим. и3 да воскропи1тъ чи1стый на нечи1стаго въ дeнь трeтій и3 въ дeнь седмhй, и3 њчи1ститсz седмaгw днE: и3 да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
20
20
Якщо ж хто буде нечистим і не очистить себе, то знищиться людина та із середовища народу, бо вона осквернила святилище Господа; очищувальною водою вона не покроплена, вона нечиста. И# человёкъ, и4же ѓще њскверни1тсz, и3 не њчи1ститъ себE, потреби1тсz душA тA t среды2 с0нма, ћкw с™†z гDнz њсквернaви, ћкw водA њкроплeніz не воскропи1сz нaнь, нечи1стъ є4сть.
21
21
І нехай буде це для них уставом вічним. І той, хто кропив очищувальною водою, нехай вимиє одяг свій; і той, хто доторкнувся до очищувальної води, нечистим буде до вечора. И# да бyдетъ вaмъ зак0ннw вёчнw, и3 њкроплszй вод0ю њкроплeніz да и3сперeтъ ри6зы сво‰, и3 прикасazсz водЁ њкроплeніz нечи1стъ бyдетъ до вeчера.
22
22
І все, до чого доторкнеться нечистий, буде нечистим; і людина, яка доторкнулася, буде нечистою до вечора. И# всsкое, є3мyже прик0снетсz нечи1стый, нечи1сто бyдетъ: и3 душA прикасaющаzсz нечистA бyдетъ до вeчера.
Глава 20
Главa к7
1
1
І прийшли сини Ізраїлеві, уся громада, в пустелю Син у перший місяць, і зупинився народ в Кадесі, і померла там Маріам і похована там. И# пріид0ша сhнове ї}лтестіи, вeсь с0нмъ, въ пустhню сjнъ, въ мцcъ пeрвый, и3 пребывaху лю1діе въ кaдисэ: и3 скончaсz тY маріaмъ, и3 погребeсz тaмw.
2
2
І не було води для громади, і зібралися вони проти Мойсея й Аарона; И# не бsше воды2 с0нму: и3 собрaшасz на мwmсeа и3 ґарHна,
3
3
і нарікав народ на Мойсея і сказав: о, якби і ми померли тоді, коли померли брати наші перед Господом! и3 роптaша лю1діе на мwmсeа, глаг0люще: q, дабы2 ќмерли бhхомъ въ поги1бели брaтіи нaшеz пред8 гDемъ:
4
4
навіщо ви привели громаду Господню в цю пустелю, щоб померти тут нам і худобі нашій? и3 вскyю введ0сте с0нмъ гDнь въ пустhню сію2, погуби1ти ны2 и3 скоты2 нaшы;
5
5
і для чого вивели ви нас з Єгипту, щоб привести нас на це негідне місце, де не можна сіяти, немає ні смоковниць, ні винограду, ні гранатових яблук, ні навіть води для пиття? и3 вскyю сіE; и3звед0сте ны2 и3з8 є3гЂпта, є4же пріити2 (*нaмъ) на мёсто ѕл0е сіE, мёсто, въ нeмже не сёетсz, ни смHкви, ни віногрaды, нижE ћблоки, нижE водA є4сть пи1ти.
6
6
І пішов Мойсей і Аарон від народу до входу в скинію зібрання, і впали на лиця свої, і явилася їм слава Господня. И# пріи1де мwmсeй и3 ґарHнъ t лицA с0нма пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz, и3 пад0ста ни1цъ: и3 kви1сz слaва гDнz над8 ни1ми.
7
7
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
8
8
візьми жезл і збери громаду, ти й Аарон, брат твій, і скажіть на очах їхніх скелі, і вона дасть із себе воду: і так ти виточиш їм воду зі скелі, і напоїш громаду і худобу її. возми2 жeзлъ тв0й и3 созови2 с0нмъ ты2 и3 ґарHнъ, брaтъ тв0й, и3 рцhте ко кaменю пред8 ни1ми, и3 дaстъ в0ды сво‰: и3 и3зведeте и5мъ в0ды и3з8 кaмене, и3 нап0йте с0нмъ и3 скоты2 и4хъ.
9
9
І взяв Мойсей жезл від лиця Господа, як Він повелів йому. И# взS мwmсeй жeзлъ и4же пред8 гDемъ, ћкоже повелЁ гDь.
10
10
І зібрали Мойсей і Аарон народ до скелі, і сказав він їм: послухайте, непокірливі, хіба що нам з цієї скелі виточити для вас воду? И# созвA мwmсeй и3 ґарHнъ с0нмъ пред8 кaмень, и3 речE къ ни6мъ: послyшайте менE, непокори1віи: є3дA и3з8 кaмене сегw2 и3зведeмъ вaмъ в0ду;
11
11
І підняв Мойсей руку свою і вдарив у скелю жезлом своїм двічі, і потекло багато води, і пила громада і худоба її. И# воздви1гъ мwmсeй рyку свою2, ўдaри въ кaмень жезл0мъ двaжды: и3 и3зhде водA мн0га, и3 напи1сz с0нмъ (*вeсь) и3 скоты2 и4хъ.
12
12
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: за те, що ви не повірили Мені, щоб виявити святість Мою перед очима синів Ізраїлевих, не введете ви народ цей у землю, яку Я даю йому. И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну: понeже не вёровасте њс™и1ти мS пред8 сынми2 ї}лтескими, сегw2 рaди не введeте вы2 с0нма сегw2 въ зeмлю, ю4же дaхъ и5мъ:
13
13
Це вода Мериви, біля якої ввійшли в суперечку сини Ізраїлеві з Господом, і Він явив їм святість Свою. сіS водA пререкaніz, ћкw возроптaша сhнове ї}лтестіи пред8 гDемъ, и3 њс™и1сz въ ни1хъ.
14
14
І послав Мойсей з Кадеса послів до царя Едомського [сказати]: так говорить брат твій Ізраїль: ти знаєш усі труднощі, що осягли нас; И# послA мwmсeй послы2 t кaдиса къ царю2 є3дHмскому, глаг0лz: тaкw глаг0летъ брaтъ тв0й ї}ль: ты2 вёси вeсь трyдъ њбрётшій нaсъ:
15
15
батьки наші перейшли в Єгипет, і ми жили в Єгипті багато часу, і зле чинили єгиптяни з нами і батьками нашими; и3 снид0ша nтцы2 нaши въ є3гЂпетъ, и3 жи1хомъ во є3гЂптэ дни6 мнHги, и3 њѕл0биша нaсъ є3гЂптzне и3 nтцє1въ нaшихъ:
16
16
і воззвали ми до Господа, і почув Він голос наш, і послав ангела, і вивів нас з Єгипту; і ось, ми в Кадесі, місті біля самої межі твоєї; и3 возопи1хомъ ко гDу, и3 ўслhша гDь глaсъ нaшъ, и3 послaвъ ѓгGла, и3зведE ны2 и3з8 є3гЂпта: и3 нн7э є3смы2 въ кaдисэ грaдэ, на концЁ предBлъ твои1хъ:
17
17
дозволь нам пройти землею твоєю: ми не підемо по полях і по виноградниках і не будемо пити води з колодязів [твоїх]; але підемо дорогою царською, не звернемо ні праворуч ні ліворуч, доки не перейдемо кордони твої. да прeйдемъ сквозЁ зeмлю твою2: не пр0йдемъ сквозЁ сeла, ни сквозЁ віногрaды, ни піeмъ воды2 въ пот0цэхъ твои1хъ: путeмъ цaрскимъ п0йдемъ, не соврати1мсz ни на дeсно, ни на лёво, д0ндеже прeйдемъ предёлы тво‰.
18
18
Але Едом сказав йому: не проходь через мене, інакше я з мечем виступлю проти тебе. И# речE къ ни6мъ є3дHмъ: не пр0йдеши сквозЁ менE: ѓще же ни2, рaтію и3зhду проти1ву тебє2.
19
19
І сказали йому сини Ізраїлеві: ми підемо великою дорогою, і якщо будемо пити твою воду, я і худоба моя, то буду платити за неї; тільки ногами моїми пройду, що нічого не коштує. И# рек0ша къ немY сhнове ї}лєвы: под8 гор0ю пр0йдемъ: ѓще же t воды2 твоеS и3спіeмъ ѓзъ и3 скоты2 мо‰, дaмъ цёну тебЁ: но вeщь сіS ничт0же є4сть, под8 гор0ю да пр0йдемъ.
20
20
Але він сказав: не проходь [через мене]. І виступив проти нього Едом з численним народом і з сильною рукою. Џнъ же речE: не пр0йдеши сквозЁ менE. И# и3зhде проти1ву и5мъ є3дHмъ съ нар0домъ тsжкимъ и3 рук0ю крёпкою.
21
21
Отже, не погодився Едом дозволити Ізраїлю пройти через його край, і Ізраїль пішов убік від нього. И# не восхотЁ є3дHмъ дaти ї}лю проити2 сквозЁ предёлы сво‰, и3 ўклони1сz ї}ль t негw2.
22
22
І рушили сини Ізраїлеві з Кадеса, і прийшла вся громада до гори Ор. И# воздвиг0шасz t кaдиса, и3 пріид0ша сhнове ї}лтестіи, вeсь с0нмъ, въ г0ру w4ръ.
23
23
І сказав Господь Мойсеєві та Аарону на горі Ор, біля кордону землі Едомської, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну въ горЁ w4ръ ў предBлъ земли2 є3дHмли, гlz:
24
24
нехай прилучиться Аарон до народу свого; бо він не ввійде в землю, яку Я даю синам Ізраїлевим, за те, що ви непокірними були велінню Моєму біля вод Мериви; да приложи1тсz ґарHнъ къ лю1демъ свои6мъ, ћкw не вни1дете въ зeмлю, ю4же дaхъ сынHмъ ї}лєвымъ въ наслёдіе, понeже преwгорчи1сте мS ў воды2 пререкaніz:
25
25
і візьми Аарона [брата твого] і Єлеазара, сина його, і зведи їх на гору Ор [перед усією громадою]; возми2 ґарHна брaта твоего2 и3 є3леазaра сhна є3гw2, и3 возведи2 | на w4ръ г0ру пред8 всёмъ с0нмомъ:
26
26
і зніми з Аарона одяг його, і зодягни в нього Єлеазара, сина його, і нехай Аарон відійде і помре там. и3 совлецы2 ґарHну ри6зы є3гw2 и3 њблецы2 є3леазaра сhна є3гw2, и3 ґарHнъ приложи1всz да ќмретъ тaмw.
27
27
І зробив Мойсей так, як повелів Господь. Пішли вони на гору Ор на очах усієї громади, И# сотвори2 мwmсeй, ћкоже повелЁ є3мY гDь: и3 возведE | на w4ръ г0ру пред8 всёмъ с0нмомъ,
28
28
і зняв Мойсей з Аарона одяг його, і зодягнув у нього Єлеазара, сина його; і вмер там Аарон на вершині гори. А Мойсей і Єлеазар зійшли з гори. и3 совлечE ґарHна съ ри1зъ є3гw2, и3 њблечE въ нS є3леазaра сhна є3гw2:
29
29
І побачила вся громада, що Аарон умер, і оплакував Аарона весь дім Ізраїлів тридцять днів. и3 ќмре ґарHнъ тaмw на версЁ горы2: и3 сни1де мwmсeй и3 є3леазaръ съ горы2.
Глава 21
Главa к7а
1
1
Ханаанський цар Арада, який жив на південь, почувши, що Ізраїль іде дорогою від Афарима, вступив у бій з ізраїльтянами і декого з них взяв у полон. И# ўслhша хананeй цaрь ґрaдскій живhй при пустhни, ћкw пріи1де ї}ль путeмъ ґfарjмскимъ, и3 рaтова проти1ву ї}лz, и3 взS t ни1хъ плёнъ.
2
2
І дав Ізраїль обітницю Господу, і сказав: якщо віддаси народ цей в руки мої, то накладу закляття [на них і] на міста їхні. И# њбэщaсz ї}ль њбётомъ гDу и3 речE: ѓще мнЁ предaси лю1ди сі‰ подр{чны, погублю2 и5хъ и3 грaды и4хъ.
3
3
Господь почув голос Ізраїля і віддав хананеїв у руки його, і він наклав закляття на них і на міста їхні і нарік ім’я місцю тому: Хорма*. И# ўслhша гDь глaсъ ї}левъ и3 предадE хананeа подрyчна є3мY: и3 њпустоши2 є3го2 и3 грaды є3гw2, и3 прозвA и4мz мёсту томY запустёніе.
4
4
Від гори Ор вирушили вони шляхом до Червоного моря, щоб обійти землю Едома. І став слабкодухим народ на шляху, И# воздви1гшесz t w4ра горы2 путeмъ и4же къ м0рю чермн0му, њбыд0ша зeмлю є3дHмлю: и3 малодyшествоваша лю1діе на пути2,
5
5
і говорив народ проти Бога і проти Мойсея: навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа. и3 роптaху лю1діе на бGа и3 на мwmсeа, глаг0люще: вскyю и3звeлъ є3си2 ны2 и3з8 є3гЂпта ўби1ти нaсъ въ пустhни, ћкw нёсть хлёба, ни воды2; и3 душA нaша негодyетъ њ хлёбэ сeмъ тщeмъ.
6
6
І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з [синів] Ізраїлевих. И# послA гDь на лю1ди ѕміє1въ ўмерщвлsющихъ, и3 ўгрызaху людjй: и3 ўмр0ша лю1ди мн0зи t сынHвъ ї}левыхъ.
7
7
І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей [Господу] за народ. И# пришeдше лю1діе къ мwmсeови глаг0лаша: согрэши1хомъ, ћкw роптaхомъ на гDа и3 на тS: помоли1сz u5бо ко гDу, да tженeтъ t нaсъ ѕміи6. И# помоли1сz мwmсeй ко гDу њ лю1дехъ.
8
8
І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі [мідного] змія і вистав його на прапорі, і [якщо вжалить змій кого-небудь], ужалений, глянувши на нього, залишиться живим. И# речE гDь къ мwmсeю: сотвори2 себЁ ѕмію2 (мёдzну) и3 положи2 ю5 на знaмz: и3 бyдетъ ѓще ўгрызeтъ ѕміS человёка, всsкъ ўгрызeнный ви1дэвъ ю5 жи1въ бyдетъ.
9
9
І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою. И# сотвори2 мwmсeй ѕмію2 мёдzну и3 постaви ю5 на знaмени: и3 бhсть є3гдA ўгрызaше ѕміS человёка, и3 взирaше на ѕмію2 мёдzну, и3 њживaше.
10
10
І рушили сини Ізраїлеві і зупинилися в Овофі; И# воздвиг0шасz сhнове ї}лєвы, и3 њполчи1шасz во њвHfэ:
11
11
й рушили з Овофа і зупинилися в Ійє-Аваримі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця; и5 воздви1гшесz t њвHfа, њполчи1шасz во ґхалгeи њб8 nнY странY пустhни, ћже є4сть пред8 лицeмъ мwавjтскимъ, на вост0къ с0лнца:
12
12
звідти рушили, і зупинилися в долині Заред; и3 tтyду воздвиг0шасz, и3 њполчи1шасz въ дeбри зарeдъ:
13
13
вирушивши звідси, зупинилися в тій частині Арнона в пустелі, що лежить поза межами Аморрея, бо Арнон кордон Моава, між Моавом і Аморреєм. и3 tтyду воздви1гшесz, њполчи1шасz њб8 nнY странY ґрнHна въ пустhни, ћже и3сх0дитъ t предBлъ ґморрeйскихъ: є4сть бо ґрнHнъ предёлъ мwaвль междY мwaвомъ и3 междY ґморрeомъ.
14
14
Тому і сказано в книзі воєн Господніх: Сегw2 рaди глаг0летсz въ кни1зэ брaнь гDнz: зw0ву попали2, и3 пот0ки ґрнw6ни,
15
15
Вагеб у Суфі і потоки Арнона, і верхів’я потоків, що схиляється до Шебет-Ару і прилягає до меж Моава. и3 пот0ки ўстр0и въ селeніе и4ръ, и3 прилежи1тъ предёлwмъ мw†влимъ.
16
16
Звідси [рушили] до Беер*; це той колодязь, про який Господь сказав Мойсею: збери народ, і дам їм води. И# tтyду (воздвиг0шасz) ко клaдzзю: сeй є4сть клaдzзь, њ нeмже речE гDь къ мwmсeю: собери2 лю1ди, и3 дaмъ и5мъ в0ду пи1ти.
17
17
Тоді заспівав Ізраїль пісню цю: наповнюйся, колодязь, оспівуйте його; ТогдA воспЁ ї}ль пёснь сію2 ў клaдzзz: начинaйте є3мY:
18
18
колодязь, який викопали князі, вирили вожді народу з законодавцем жезлами своїми. З пустелі [рушили] в Матанну, клaдzзь, и3скопaша є3го2 кн‰зи, и3зсэк0ша є3го2 цaріе kзhчестіи во цaрствіи и4хъ, внегдA њбладaти и4ми. И# t клaдzзz (воздвиг0шасz) въ манfанаjлъ:
19
19
з Матанни в Нагалиїл, з Нагалиїла у Вамоф, и3 t манfанаjла въ наадіи1лъ, и3 t наадіи1ла въ вамHfъ:
20
20
з Вамофа у Гай, що в землі Моава, на вершині гори Фасги, зверненої лицем до пустелі. и3 t вамHfа въ нaпинъ, и4же є4сть на п0ли мwaвли, t вeрха и3зсёченагw, зрsщагw пред8 лицE пустhни.
21
21
І послав Ізраїль послів до Сигона, царя Аморрейського, [з пропозицією мирною,] щоб сказати: И# послA мwmсeй послы2 къ сиHну царю2 ґморрeйску, словесы2 ми1рными глаг0лz:
22
22
дозволь мені пройти землею твоєю; [ми підемо дорогою,] не будемо заходити на поля і виноградники, не будемо пити води з колодязів [твоїх], а підемо шляхом царським, поки не перейдемо меж твоїх. да пр0йдемъ сквозЁ зeмлю твою2, путeмъ п0йдемъ: не ўклони1мсz ни на сeла, ни на віногрaды, не и3спіeмъ воды2 t кл†дzзь твои1хъ: путeмъ цaрскимъ п0йдемъ, д0ндеже пр0йдемъ предёлы тво‰.
23
23
Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свій край; і зібрав Сигон весь народ свій і виступив проти Ізраїля в пустелі, і дійшов до Іааци, і воював з Ізраїлем. И# не дадE сиHнъ ї}лю проити2 сквозЁ предёлы сво‰: и3 собрA сиHнъ вс‰ лю1ди сво‰, и3 и3зhде њполчи1тисz на ї}лz въ пустhню: и3 пріи1де во їассaнъ, и3 њполчи1сz на ї}лz.
24
24
І вразив його Ізраїль мечем і взяв у володіння землю його від Арнона до Іавока, до меж аммонитських, бо міцними були межі аммонитян; И# порази2 є3го2 ї}ль ўбjйствомъ мечA, и3 њбладaше землeю є3гw2 t ґрнHна до їав0ка, дaже до сынHвъ ґммaнихъ: ћкw їази1ръ предёлы сынHвъ ґммaнихъ сyть.
25
25
і взяв Ізраїль всі міста ці, і жив Ізраїль у всіх містах аморрейських, в Есевоні й у всіх залежних від нього; И# взS ї}ль вс‰ грaды сі‰: и3 всели1сz ї}ль во всёхъ градёхъ ґморрeйскихъ, во є3севHнэ и3 во всёхъ подлежaщихъ є3мY:
26
26
тому що Есевон було місто Сигона, царя Аморрейського, і він воював з попереднім царем Моавитським і взяв з руки його всю землю його до Арнона. є4сть бо є3севHнъ грaдъ сиHна царS ґморрeйска: и3 сeй повоевA царS мwaвлz прeжде и3 взS всю2 зeмлю є3гw2 t ґрои1ра дaже до ґрнHна.
27
27
Тому говорять при?точники: йдіть у Есевон, нехай влаштують і утвердять місто Сигона; Сегw2 рaди рекyтъ при1точницы: пріиди1те во є3севHнъ, да согради1тсz и3 сози1ждетсz грaдъ сіHнъ:
28
28
бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і тих, що володіють висотами Арнона. ћкw џгнь и3зhде t є3севHна и3 плaмень t грaда сіHна, и3 поzдE дaже до мwaва, и3 пожрE столпы2 ґрнw6нскіz:
29
29
Горе тобі, Моав! загинув ти, народ Хамоса! Розбіглися сини його, і дочки його зробилися полонянками Аморрейського царя Сигона; г0ре тебЁ, мwaве, погиб0сте, лю1діе хамHсwвы: пр0дани бhша сhнове и4хъ въ заключeніе и3 дщє1ри и4хъ плBнницы царю2 ґморрeйскому сиHну:
30
30
ми вразили їх стрілами; загинув Есевон до Дивона, ми спустошили їх до Нофи, яка поблизу Медеви. и3 сёмz и4хъ поги1бнетъ, є3севHнъ дaже до девHна: и3 жєны2 и4хъ є3щE разожг0ша џгнь на мwaва.
31
31
І жив Ізраїль у землі Аморрейській. Всели1сz же ї}ль во вс‰ грaды ґморрє1йски:
32
32
І послав Мойсей видивитися Іазер, і взяли [його і] селища, що залежать від нього, і прогнали аморреїв, що були в них. и3 послA мwmсeй соглsдати їази1ра: и3 взsша є3го2 и3 сeла є3гw2, и3 и3згнaша ґморрeа живyщаго тaмw:
33
33
І повернули і пішли до Васана. І виступив проти них Ог, цар Васанський, сам і весь народ його, на битву біля Едреї. и3 возврати1вшесz, пріид0ша путeмъ въ васaнъ. И# и3зhде w4гъ, цaрь васaнскій, проти1ву и5мъ и3 вси2 лю1діе є3гw2 на брaнь во є3драjнъ.
34
34
І сказав Господь Мойсеєві: не бійся його, бо Я віддам його і весь народ його і всю землю його в руки твої, і вчиниш з ним, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, що жив у Есевоні. И# речE гDь къ мwmсeю: не ўб0йсz є3гw2, ћкw въ рyцэ твои2 предaхъ є3го2 и3 вс‰ лю1ди є3гw2 и3 всю2 зeмлю є3гw2: и3 сотвори1ши є3мY, ћкоже сотвори1лъ є3си2 сиHну царю2 ґморрeйску, и4же живsше во є3севHнэ.
35
35
І вразили вони його і синів його і весь народ його, так що жодного не залишилося [живим], і оволоділи землею його. И# порази2 є3го2 и3 сhны є3гw2 и3 вс‰ лю1ди є3гw2, дaже не њстA въ ни1хъ живhй: и3 наслёдиша зeмлю є3гw2.
Глава 22
Главa к7в
1
1
І вирушили сини Ізраїлеві, і зупинилися на рівнинах Моава, при Йордані, навпроти Єрихона. И# воздви1гшесz сhнове ї}лтестіи, њполчи1шасz на зaпады мwaва ў їoрдaна ко їеріхHну.
2
2
І бачив Валак, син Сепфорів, усе, що зробив Ізраїль аморреям; И# ви1дэвъ валaкъ сhнъ сепфHровъ вс‰, є3ли6ка сотвори2 ї}ль ґморрeю,
3
3
і дуже боялися моавитяни народу цього, тому що він був численний; і злякалися моавитяни синів Ізраїлевих. и3 ўбоsсz мwaвъ людjй ѕэлw2, ћкw мн0зи бsху, и3 њскорбЁ мwaвъ t лицA сынHвъ ї}левыхъ,
4
4
І сказали моавитяни старійшинам мадіамським: цей народ поїдає тепер усе навколо нас, як віл поїдає траву польову. Валак же, син Сепфорів, був царем моавитян у той час. и3 речE мwaвъ старёйшинамъ маді†млимъ: нн7э потреби1тъ с0нмъ сeй всёхъ, и5же w4крестъ нaсъ, ћкоже потреблsетъ телeцъ ѕлaкъ на п0ли. И# валaкъ, сhнъ сепфHровъ, бsше цaрь мwaвль въ то2 врeмz,
5
5
І послав він послів до Валаама, сина Веорового, у Пефор, що на ріці Євфраті, в землі синів народу його, щоб покликати його і сказати: ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, і живе він поряд зі мною; и3 послA послы2 къ валаaму, сhну веHрову, во фаfyру ћже є4сть ў рэки2 земли2 сынHвъ людjй є3гw2, призвaти є3го2, глаг0лz: сE, лю1діе и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта, и3 сE, покрhша лицE земли2, и3 сjи сэдsтъ при њдержaніи моeмъ:
6
6
отже, прийди, прокляни мені народ цей, тому що він сильніший за мене: можливо, тоді я зможу вразити його і вигнати його з землі; я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той проклятий. и3 нн7э пріиди2, проклени2 мнЁ лю1ди сі‰, понeже крёпльшіи сyть пaче нaсъ, ѓще возм0жемъ си1хъ и3зби1ти, и3 и3зженY и5хъ и3з8 земли2: ћкw вёмъ, и5хже ѓще благослови1ши ты2, благословeни сyть, и3 и5хже ѓще прокленeши ты2, пр0клzти.
7
7
І пішли старійшини моавитські і старійшини мадіамські, з подарунками в руках за волхвування, і прийшли до Валаама, і переказали йому слова Валакові. И# и3д0ша старBйшины мw†вли и3 старBйшины маді†мли, и3 волхвов†ніz въ рукaхъ и4хъ: и3 пріид0ша къ валаaму и3 глаг0лаша є3мY словесA валaкwва.
8
8
І сказав він їм: переночуйте тут ніч, і дам вам відповідь, як скаже мені Господь. І залишилися старійшини моавитські у Валаама. И# речE къ ни6мъ: препочjйте здЁ н0щь (сію2), и3 tвэщaю вaмъ дэ‰ніz, ±же ѓще возгlетъ гDь ко мнЁ. И# пребhша кн‰зи мw†вли ў валаaма.
9
9
І прийшов Бог до Валаама і сказав: які це люди в тебе? И# пріи1де бGъ къ валаaму и3 речE є3мY: что2 человёцы сjи ў тебє2;
10
10
Валаам сказав Богу: Валак, син Сепфорів, цар Моавитський, прислав [їх] до мене [сказати]: И# речE валаaмъ къ бGу: валaкъ сhнъ сепфHровъ, цaрь мwaвль, послA и5хъ ко мнЁ, глаг0лz:
11
11
ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, [і живе поряд зі мною]; отже, прийди, прокляни мені його; можливо, тоді я буду в стані воювати з ним і вигнати його [із землі]. сE, лю1діе и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта и3 покрhша лицE земли2, и3 сjи сэдsтъ при њдержaніи моeмъ: и3 нн7э пріиди2, проклени1 ми и5хъ, нeгли возмогY и3зби1ти и5хъ и3 и3згнaти | t земли2.
12
12
І сказав Бог Валааму: не ходи з ними, не проклинай народу цього, бо він благословенний. И# речE бGъ къ валаaму: да не и4деши съ ни1ми, нижE да кленeши людjй: сyть бо бlгословeни.
13
13
І встав Валаам зранку і сказав князям Валаковим: ідіть у землю вашу, бо не хоче Господь дозволити мені йти з вами. И# востaвъ валаaмъ заyтра, речE кнzзє1мъ валaкwвымъ: возврати1тесz къ господи1ну своемY: не попущaетъ ми2 бGъ и3ти2 съ вaми.
14
14
І встали князі моавитські, і прийшли до Валака, і сказали [йому]: не погодився Валаам іти з нами. И# востaвше кн‰зи мw†вли пріид0ша къ валaку и3 рек0ша є3мY: не х0щетъ валаaмъ пріити2 съ нaми.
15
15
Валак послав ще князів, більших і славніших за тих. И# приложи2 валaкъ є3щE послaти кн‰зи мн0жайшіи и3 честнёйшіи си1хъ.
16
16
І прийшли вони до Валаама і сказали йому: так говорить Валак, син Сепфорів: не відмовся прийти до мене; И# пріид0ша къ валаaму и3 глаг0лаша є3мY: сі‰ глаг0летъ валaкъ, сhнъ сепфHровъ: молю1 тz, не њблэни1сz пріити2 ко мнЁ:
17
17
я виявлю до тебе велику шану і зроблю [тобі] все, що скажеш мені; прийди ж, прокляни мені народ цей. чeстнэ бо тS почтY, и3 вс‰, є3ли6ка ѓще речeши ми2, сотворю2 тебЁ: и3 пріиди2, и3 проклени1 ми лю1ди сі‰.
18
18
І відповів Валаам і сказав рабам Валаковим: хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла і золота, не можу переступити повеління Господа, Бога мого, і зробити що-небудь мале або велике [за своєю волею]; И# tвэщA валаaмъ и3 речE кнzзє1мъ валaкwвымъ: ѓще ми2 дaстъ валaкъ п0лну хрaмину свою2 злaта и3 сребрA, не могY преступи1ти сл0ва гDа бGа, є4же сотвори1ти то2 мaло и3ли2 вели1ко въ рaзумэ моeмъ:
19
19
втім, залишіться тут і ви на ніч, і я дізнаюся, що ще скаже мені Господь. и3 нн7э потерпи1те здЁ и3 вы2 н0щь сію2, и3 ўвёмъ, что2 приложи1тъ гDь гlати ко мнЁ.
20
20
І прийшов Бог до Валаама вночі і сказав йому: якщо люди ці прийшли кликати тебе, встань, піди з ними; але тільки роби те, що Я буду говорити тобі. И# пріи1де бGъ къ валаaму н0щію и3 речE є3мY: ѓще звaти тS пріид0ша человёцы сjи, востaвъ и3ди2 в8слёдъ и4хъ, но сл0во, є4же ѓще рекY тебЁ, то2 да сотвори1ши.
21
21
Валаам встав уранці, осідлав ослицю свою і пішов із князями моавитськими. И# востaвъ валаaмъ заyтра, њсэдлA nслS своE и3 и4де со кн‰зи мw†вли.
22
22
І запалав гнів Божий за те, що він пішов, і став ангел Господній на дорозі, щоб перешкодити йому. Він їхав на ослиці своїй і з ним двоє слуг його. И# разгнёвасz ћростію бGъ, ћкw и4де сeй: и3 востA ѓгGлъ б9ій препsти є3мY на пути2. Сeй же сэдsше на nслsти своeмъ и3 двA раб† є3гw2 съ ни1мъ.
23
23
І побачила ослиця ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і звернула ослиця з дороги, і пішла на поле; а Валаам став бити ослицю, щоб повернути її на дорогу. И# ўзрёвъ nсeлъ ѓгGла б9іz супроти1въ стоsща на пути2, и3 мeчь и3звлечeнъ въ руцЁ є3гw2, и3 соврати1сz nсeлъ съ пути2 и3 и3дsше на п0ле: и3 біsше (валаaмъ) nслS жезл0мъ свои1мъ, є4же напрaвити є5 на пyть:
24
24
І став ангел Господній на вузькій дорозі, між виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна. и3 стA ѓгGлъ б9ій на броздaхъ віногрaдныхъ: њграждeніе tсю1ду, и3 њграждeніе toнyду:
25
25
Ослиця, побачивши ангела Господнього, притулилася до стіни і притиснула ногу Валаама до стіни; і він знову став бити її. и3 ўзрёвъ nсeлъ ѓгGла б9іz, приложи1сz ко њгрaдэ и3 прижмE н0гу валаaму ко њгрaдэ, и3 приложи2 є3щE би1ти є3го2:
26
26
Ангел Господній знову перейшов і став у вузькому місці, де нікуди звернути, ні праворуч, ні ліворуч. и3 приложи2 ѓгGлъ б9ій, и3 шeдъ с™A въ мёстэ ќзкомъ, въ нeмже не бsше ўклони1тисz ни на дeсно, ни на лёво:
27
27
Ослиця, побачивши ангела Господнього, лягла під Валаамом. І запалав гнів Валаама, і став він бити ослицю палицею. и3 ви1дz nслS ѓгGла б9іz, падE под8 валаaмомъ: и3 разгнёвасz валаaмъ, и3 біsше nслS жезл0мъ.
28
28
І відкрив Господь уста ослиці, і вона сказала Валааму: що я тобі зробила, що ти б’єш мене ось уже третій раз? И# tвeрзе бGъ ўстA nслsти, и3 речE валаaму: что2 сотвори1хъ тебЁ, ћкw сE, въ трeтіе біeши мS;
29
29
Валаам сказав ослиці: за те, що ти наглумилася з мене; якби у мене був у руці меч, то я зараз же убив би тебе. И# речE валаaмъ nслsти: ћкw поругaлосz ми2 є3си2: и3 ѓще бhхъ мeчь и3мёлъ въ рукY моє1ю, проб0лъ бhхъ тS.
30
30
Ослиця ж сказала Валааму: чи не я твоя ослиця, на якій ти їздив спочатку до цього дня чи мала я звичку так поводитися з тобою? Він сказав: ні. И# речE nслS валаaму: не ѓзъ ли nсли1ца твоS, на нeйже ты2 э4здиши t ю4ности своеS до днeшнzгw днE; є3дA през0рствомъ презрёвши сотвори1хъ тебЁ сіE; Џнъ же речE: ни2.
31
31
І відкрив Господь очі Валааму, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і схилився, і впав на лице своє. Tвeрзе же бGъ џчи валаaму, и3 ўзрЁ ѓгGла б9іz противостоsща на пути2, и3 мeчь и3звлечeнъ въ руцЁ є3гw2: и3 приклони1всz поклони1сz є3мY лицeмъ свои1мъ.
32
32
І сказав йому ангел Господній: за що ти бив ослицю твою ось уже три рази? Я вийшов, щоб перешкодити [тобі], тому що шлях [твій] неправий переді Мною; И# речE є3мY ѓгGлъ б9ій: почто2 біeши nслS твоE сіE въ трeтіе; и3 сE, ѓзъ пріид0хъ на препsтіе твоE, ћкw непріsтенъ пyть тв0й предо мн0ю: и3 ви1дz мS nсли1ца, соврати1сz t менє2 сE трeтіе:
33
33
і ослиця, побачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі; якби вона не звернула від Мене, то Я убив би тебе, а її залишив би живою. и3 ѓще бы не ўклони1ласz t менє2, нн7э тS u5бо ўби1лъ бhхъ, сію1 же сохрани1лъ бhхъ.
34
34
І сказав Валаам ангелові Господньому: згрішив я, тому що не знав, що Ти стоїш проти мене на дорозі; отже, якщо це неприємно в очах Твоїх, то я повернусь. И# речE валаaмъ ко ѓгGлу гDню: согрэши1хъ, не вёдэхъ бо, ћкw ты2 мнЁ противостоsлъ є3си2 на пути2: и3 нн7э ѓще тебЁ не ўг0дно, возвращyсz.
35
35
І сказав ангел Господній Валааму: піди з людьми цими, тільки говори те, що Я буду говорити тобі. І пішов Валаам із князями Валаковими. И# речE ѓгGлъ б9ій къ валаaму: и3ди2 ты2 съ челwвёки: nбaче сл0во, є4же ѓще рекY тебЁ, сіE сохрани2 глаг0лати. И# и4де валаaмъ со кн‰зи валaкwвы.
36
36
Валак, почувши, що йде Валаам, вийшов назустріч йому в місто моавитське, яке на кордоні біля Арнона, що біля самої межі. И# ўслhшавъ валaкъ, ћкw прих0дитъ валаaмъ, и3зhде во срётеніе є3мY во грaдъ мwaвль, и4же є4сть въ предёлэхъ ґрнHнихъ, и4же є4сть на краи2 предёлwвъ.
37
37
І сказав Валак Валааму: чи не посилав я до тебе, кликати тебе? чому ти не йшов до мене? невже я насправді не можу вшанувати тебе? И# речE валaкъ къ валаaму: не послaхъ ли къ тебЁ звaти тS; почто2 не пришeлъ є3си2 ко мнЁ; и3ли2 не возмогY почти1ти тебE;
38
38
І сказав Валаам Валаку: ось, я й прийшов до тебе, але чи можу я що від себе сказати? що вкладе Бог в уста мої, те і буду говорити. И# речE валаaмъ къ валaку: сE, прихождY къ тебЁ нн7э: м0щенъ ли бyду глаг0лати что2; сл0во, є4же ѓще вложи1ть бGъ во ўстA мо‰, сіE рекY.
39
39
І пішов Валаам з Валаком і прийшли в Кириаф-Хуцоф. И# и4де валаaмъ съ валaкомъ, и3 внид0ша во грaды сє1лныz.
40
40
І заколов Валак волів і овець, і послав до Валаама і князів, що були з ним. И# заклA валaкъ телцы2 и3 џвцы, и3 послA валаaму и3 кнzзє1мъ и5же съ ни1мъ.
41
41
На другий день ранком Валак узяв Валаама і звів його на висоти Ваалові, щоб він побачив звідти частину народу. И# бhсть заyтра, и3 взsвъ валaкъ валаaма, возведE є3го2 на ст0лпъ ваaловъ, и3 показA є3мY tтyду чaсть нёкую людjй.
Глава 23
Главa к7г
1
1
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені сім тельців і сім баранів. И# речE валаaмъ къ валaку: сози1жди мнЁ здЁ сeдмь трeбищъ, и3 ўгот0вай мнЁ здЁ сeдмь телцє1въ и3 сeдмь nвнHвъ.
2
2
Валак зробив так, як говорив Валаам, і принесли Валак і Валаам по тельцю і барану на кожному жертовнику. И# сотвори2 валaкъ, ћкоже речE є3мY валаaмъ: и3 вознесE телцA и3 nвнA на трeбище.
3
3
І сказав Валаам Валаку: постій біля всепалення твого, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, і що Він відкриє мені, я оголошу тобі. І [залишився Валак біля всепалення свого, а Валаам] пішов на підвищене місце [запитати Бога]. И# речE валаaмъ къ валaку: стaни ў трeбы своеS, и3 пойдY, ѓще kви1тсz мнЁ бGъ въ срётеніе, и3 сл0во, є4же мнЁ ўкaжетъ, повёмъ тебЁ. И# стA валaкъ ў трeбы своеS.
4
4
І зустрівся Бог з Валаамом, і сказав йому [Валаам]: сім жертовників влаштував я і приніс тельця і барана на кожному жертовнику. И# валаaмъ и4де вопроси1ти бGа, и3 и4де прsмw: и3 kви1сz бGъ валаaму. И# речE къ немY валаaмъ: сeдмь трeбищъ и3згот0вихъ и3 возложи1хъ телцA и3 nвнA на трeбище.
5
5
І вклав Господь слово в уста Валаамові і сказав: повернися до Валака і так говори. И# вложи2 бGъ сл0во во ўстA валаaму и3 речE: возврати1всz къ валaку тaкw глаг0ли.
6
6
І повернувся до нього, і ось він стоїть біля всепалення свого, він і всі князі моавитські. [І був на ньому Дух Божий.] И# возврати1сz къ немY: џнъ же стоsше ў всесожжeній свои1хъ, и3 вси2 кн‰зи мw†вли съ ни1мъ: и3 бhсть д¦ъ б9ій на нeмъ.
7
7
І промовив притчу свою і сказав: з Месопотамії привів мене Валак, цар Моава, від гір східних: прийди, прокляни мені Якова, прийди, проголоси зло на Ізраїля! И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: t месопотaміи приведe мz валaкъ цaрь мwaвль, t г0ръ вост0чныхъ, глаг0лz: грzди2, проклени1 ми їaкwва, и3 грzди2, проклени1 ми ї}лz:
8
8
Як прокляну я? Бог не проклинає його. Як проголошу зло? Господь не проголошує [на нього] зла. что2 прокленY, є3гHже не кленeтъ гDь; и3ли2 что2 ѕло2 рекY, є3гHже не ѕлосл0витъ бGъ;
9
9
З вершини скель бачу я його, і з пагорбів дивлюся на нього: ось, народ живе окремо і між народами не числиться. ћкw t верхA г0ръ ўзрю2 є3го2 и3 t хHлмъ проуразумёю є3го2: сE, лю1діе є3ди1ни населsтсz и3 со kзы6ки не вмэнsтсz:
10
10
Хто перелічить пісок Якова і число четвертої частини Ізраїлю? Нехай помре душа моя смертю праведників, і нехай буде кончина моя, як їх! кто2 и3зслёдитъ сёмz їaкwвле; и3 кто2 и3зочтeтъ с0нмы ї}лz; да ќмретъ душA моS въ душaхъ првdныхъ, и3 бyди сёмz моE, ћкоже сёмz и4хъ.
11
11
І сказав Валак Валааму: що ти зі мною робиш? я взяв тебе, щоб проклясти ворогів моїх, а ти, ось, благословляєш? И# речE валaкъ къ валаaму: что2 сотвори1лъ є3си2 ми2; на проклsтіе вр†гъ мои1хъ призвaхъ тS, и3 сE, благослови1лъ є3си2 (|) благословeніемъ.
12
12
І відповів він і сказав: чи не повинен я достеменно сказати те, що вкладає Господь в уста мої? И# речE валаaмъ къ валaку: не є3ли6ка ли вл0житъ бGъ во ўстA мо‰, сіE сохраню2 глаг0лати;
13
13
І сказав йому Валак: піди зі мною на інше місце, з якого ти побачиш його, але тільки частину його побачиш, а всього його не побачиш; і прокляни мені його звідти. И# речE къ немY валaкъ: пойди2 є3щE со мн0ю на мёсто и4но, съ негHже не ќзриши и4хъ tтyду, но рaзвэ чaсть нёкую и4хъ ќзриши, всёхъ же не ќзриши, и3 проклени1 ми и5хъ tтyду.
14
14
І взяв його на місце сторожі, на вершину гори Фасги, і побудував сім жертовників, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику. И# поS є3го2 на стрaжу селA, на вeрхъ и3стeсанагw, и3 создA тaмw сeдмь трeбищъ, и3 возложи2 телцA и3 nвнA на трeбище.
15
15
І сказав [Валаам] Валаку: постій тут біля всепалення твого, а я [піду] туди назустріч [Богу]. И# речE валаaмъ къ валaку: стaни ў трeбы своеS, ѓзъ же пойдY вопроси1ти бGа.
16
16
І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: повернися до Валака і так говори. И# срёте бGъ валаaма, и3 вложи2 сл0во во ўстA є3мY и3 речE: возврати1сz къ валaку, и3 речeши сі‰.
17
17
І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля всепалення свого, і з ним [усі] князі моавитські. І сказав йому Валак: що говорив Господь? И# возврати1сz къ немY: џнъ же стоsше ў всесожжeній свои1хъ, и3 вси2 кн‰зи мw†вли съ ни1мъ. И# речE є3мY валaкъ: что2 гlа гDь;
18
18
Він промовив притчу свою і сказав: встань, Валаку, і послухай, мене, сину Сепфорів. И# воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: востaни, валaкъ, и3 послyшай, внуши2 свидётель, сhне сепфHровъ:
19
19
Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися. Чи Він скаже і не зробить? буде говорити і не виконає? не ћкw человёкъ бGъ колeблетсz, нижE ћкw сhнъ человёческій и3змэнsетсz: т0й гlаше, не сотвори1тъ ли; речeтъ, и3 не пребyдетъ ли;
20
20
Ось, почав я благословляти, бо Він благословив, і я не можу змінити цього. сE, благословлsти приведeнъ є4смь: благословлю2, и3 не tвращY:
21
21
Не видно біди в Якові, і не помітно нещастя в Ізраїлі; Господь, Бог його, з ним, і трубний царський звук у нього; не бyдетъ трудA во їaкwвэ, нижE ќзритсz болёзнь во ї}ли: гDь бGъ є3гw2 съ ни1мъ, слaва цaрскаz на нeмъ:
22
22
Бог вивів їх з Єгипту, швидкість єдинорога у нього; бGъ и3зведhй є3го2 и3з8 є3гЂпта, ћкоже слaва є3динор0га въ нeмъ:
23
23
нема чаклунства в Якові і нема ворожіння в Ізраїлі. У свій час скажуть про Якова і про Ізраїль: ось що творить Бог! нёсть бо вражбы2 во їaкwвэ, нижE волхвовaніz во ї}ли: во врeмz наречeтсz їaкwву и3 ї}лю, что2 соверши1тъ бGъ:
24
24
Ось, народ як левиця встає і як лев піднімається; не ляже, поки не з’їсть здобичі і не нап’ється крови убитих. сE, лю1діе ћкw льви6чища востaнутъ, и3 ћкw лeвъ вознесeтсz: не ќснетъ, д0ндеже снёстъ л0въ и3 кр0вь посёченыхъ и3спіeтъ.
25
25
І сказав Валак Валааму: ні клясти не кляни його, ні благословляти не благословляй його. И# речE валaкъ къ валаaму: ни клsтвами мнЁ клени2 и5хъ, нижE благословeніемъ благослови2 и5хъ.
26
26
І відповів Валаам і сказав Валаку: чи не говорив я тобі, що я буду робити все те, що скаже мені Господь? И# tвэщaвъ валаaмъ, речE къ валaку: не рёхъ ли ти2, глаг0лz: сл0во, є4же ѓще возгlетъ бGъ, сіE сотворю2;
27
27
І сказав Валак Валааму: піди, я візьму тебе на інше місце; можливо, угодно буде Богу, і звідти проклянеш мені його. И# речE валaкъ къ валаaму: грzди2, поймy тz на мёсто и4но, ѓще ўг0дно бyдетъ бGу, и3 проклени1 ми и5хъ tтyду.
28
28
І взяв Валак Валаама на вершину Фегора, поверненого до пустелі. И# поS валaкъ валаaма на вeрхъ фогHра, простирaющасz въ пустhню.
29
29
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім тельців і сім баранів. И# речE валаaмъ къ валaку: сози1жди мнЁ здЁ сeдмь трeбищъ, и3 ўгот0вай мнЁ здЁ сeдмь телцє1въ и3 сeдмь nвнHвъ.
30
30
І зробив Валак, як сказав Валаам, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику. И# сотвори2 валaкъ, ћкоже речE є3мY валаaмъ: и3 вознесE телцA и3 nвнA на трeбище.
Глава 24
Главa к7д
1
1
Валаам побачив, що Господу вгодно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, для волхвування, але обернувся лицем своїм до пустелі. И# ви1дэвъ валаaмъ, ћкw добро2 є4сть пред8 гDемъ благословлsти ї}лz, не и4де по њбhчаю своемY въ срётеніе волхвовaніємъ, и3 возврати2 лицE своE въ пустhню.
2
2
І глянув Валаам і побачив Ізраїля, що стояв за колінами своїми, і був на ньому Дух Божий. И# возвeдъ валаaмъ џчи свои2, ўзрЁ ї}лz њполчи1вшасz по племенHмъ: и3 бhсть д¦ъ б9ій на нeмъ.
3
3
І промовив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима, И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ, сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй,
4
4
говорить той, хто чує слова Божі, який бачить видіння Всемогутнього; падає, але відкриті очі його: глаг0летъ слyшаzй словесA крёпкагw, и4же видёніе б9іе ви1дэ во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2:
5
5
які прекрасні намети твої, Якове, оселі твої, Ізраїлю! к0ль добри2 д0ми твои2, їaкwве, и3 кyщы тво‰, ї}лю:
6
6
розстилаються вони, як долини, як сади біля річки, як дерева алое, насаджені Господом, як кедри біля вод; ћкw дубр†вы њсэнsющыz и3 ћкw сaдіе при рэкaхъ, и3 ћкw кyщы, ±же водрузи2 гDь, и3 ћкw кeдри при водaхъ:
7
7
поллється вода з відер його, і сі?м’я його буде, як великі води, перевершить Агага цар його і піднесеться царство його. и3зhдетъ человёкъ t сёмене є3гw2, и3 њбладaетъ kзы6ки мн0гими: и3 возвhситсz пaче гHга цaрство є3гw2, и3 возрастeтъ цaрство є3гw2:
8
8
Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога в нього, пожирає народи, ворожі йому, роздроблює кістки їх і стрілами своїми уражає [ворога]. бGъ и3зведE є3го2 и3з8 є3гЂпта, ћкоже слaва є3динор0га є3мY: поsстъ kзhки вр†гъ свои1хъ и3 т0лщы и4хъ и3зможди1тъ, и3 стрэлaми свои1ми ўстрэли1тъ врагA:
9
9
Схилився, лежить як лев і як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і хто проклинає тебе, проклятий! возлeгъ почи2 ћкw лeвъ и3 ћкw скЂменъ: кто2 возбyдитъ є3го2; благословsщіи тS благословeни, и3 проклинaющіи тS пр0клzти.
10
10
І запалав гнів Валака на Валаама, і сплеснув він руками своїми, і сказав Валак Валааму: я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти благословляєш їх ось уже втретє; И# разгнёвасz валaкъ на валаaма, и3 плеснY рукaми свои1ми, и3 речE валaкъ къ валаaму: клsти тS врагA моего2 призвaхъ, и3 сE, благословлsz благослови1лъ є3си2 и5хъ въ трeтіе:
11
11
отже, тікай у своє місце; я хотів ушанувати тебе, але ось, Господь позбавляє тебе чести. нн7э u5бо бэжи2 на мёсто своE: рек0хъ, почтy тz: и3 нн7э лиши1 тz гDь слaвы.
12
12
І сказав Валаам Валаку: чи не говорив я послам твоїм, яких ти посилав до мене: И# речE валаaмъ къ валaку: и3 послHмъ твои6мъ, и5хже послaлъ є3си2 ко мнЁ, не рек0хъ ли, глаг0лz:
13
13
«хоча б давав мені Валак повний свій будинок срібла і золота, не можу переступити повеління Господнього, щоб зробити що-небудь добре чи зле за своєю волею: що скаже Господь, те й буду говорити»? ѓще ми2 дaстъ валaкъ хрaмину свою2 п0лну сребрA и3 злaта, не могY преступи1ти сл0ва б9іz, є4же сотвори1ти є5 ѕло2 и3ли2 добро2 t менє2 самaгw: є3ли6ка ѓще речeтъ ми2 бGъ, сі‰ возглаг0лю;
14
14
Отже, ось, я йду до народу свого; піди, я провіщу тобі, що зробить народ цей з народом твоїм з часом. и3 нн7э, сE, и3дY до мёста своегw2: грzди2, присовётую тебЁ, что2 сотворsтъ лю1діе сjи лю1демъ твои6мъ, въ послBднzz дни6.
15
15
І промовив притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима, И# воспріи1мъ при1тчу свою2 речE: глаг0летъ валаaмъ сhнъ веHровъ, глаг0летъ человёкъ и4стиннw зрsй,
16
16
говорить той, хто чує слова Божі, хто має видіння від Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але відкриті очі його. слhшай словесA б9іz, ўмёz ўмёніе вhшнzгw и3 видёніе б9іе ви1дэвый во снЁ: tвє1рсты џчи є3гw2:
17
17
Бачу Його, але нині ще немає; бачу Його, але не близько. Сходить зірка від Якова і постає жезл від Ізраїля, і вражає князів Моава і розтрощує всіх синів Сифових. покажY є3мY, и3 не нн7э: ўблажaю, и3 не приближaетсz: возсіsетъ ѕвэздA t їaкwва, и3 востaнетъ человёкъ t ї}лz и3 погуби1тъ кн‰зи мwави6тскіz, и3 плэни1тъ вс‰ сhны си1fwвы:
18
18
Едом буде під володінням, Сеїр буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль явить силу свою. и3 бyдетъ є3дHмъ наслёдіе, и3 бyдетъ наслёдіе и3сavъ врaгъ є3гw2, и3 ї}ль сотвори2 крёпость:
19
19
Той, хто вийде від Якова, заволодіє і знищить те, що залишилося від міста. и3 востaнетъ t їaкwва, и3 погуби1тъ спасaемаго t грaда.
20
20
І побачив він Амалика, і промовив притчу свою і сказав: перший з народів Амалик, але кінець його — загибель. И# ви1дэвъ ґмали1ка и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: начaло kзhкwвъ ґмали1къ, и3 сёмz и4хъ поги1бнетъ.
21
21
І побачив він кенеїв, і промовив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі покладене гніздо твоє; И# ви1дэвъ кене0на и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: си1льно селeніе твоE: и3 ѓще положи1ши на кaмени гнэздо2 твоE,
22
22
але зруйнований буде Каїн, і недовго до того, що Ассур поведе тебе в полон. и3 ѓще бyдетъ веHру гнэздо2 ковaрства, ґссmрjане плэнsтъ тS.
23
23
І [побачивши Ога,] промовив притчу свою і сказав: горе, [горе,] хто уціліє, коли наведе це Бог! И# ви1дэвъ w4га и3 воспріи1мъ при1тчу свою2, речE: г0ре, г0ре, кто2 жи1въ бyдетъ, є3гдA положи1тъ бGъ сі‰;
24
24
прийдуть кораблі від Киттима, й упокорять Ассура, й упокорять Евера; але і їм загибель! и3 и3зhдутъ и3з8 рyкъ китіeйскихъ, и3 њѕл0бzтъ ґссyра, и3 њѕл0бzтъ є3врewвъ, и3 сaми вкyпэ поги1бнутъ.
25
25
І встав Валаам і пішов назад у своє місце, а Валак також пішов своєю дорогою. И# востaвъ валаaмъ tи1де, возврати1всz на мёсто своE: и3 валaкъ tи1де къ себЁ.
Глава 25
Главa к7є
1
1
І жив Ізраїль у Ситтимі, і почав народ блудодіяти з дочками Моава, И# живsше ї}ль въ саттjмэ, и3 њскверни1шасz лю1діе блужeніемъ со дщeрьми мw†вли:
2
2
і запрошували вони народ до жертв богам своїм, і їв народ [жертви їх] і кланявся богам їхнім. и3 призвaша | въ трє1бы кум‡ръ свои1хъ, и3 kд0ша лю1діе трє1бы и4хъ и3 поклони1шасz кумjрwмъ и4хъ:
3
3
І приліпився Ізраїль до Ваал-Фегора. І запалав гнів Господній на Ізраїля. и3 причасти1сz ї}ль веельфегHру, и3 разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz.
4
4
І сказав Господь Мойсеєві: візьми всіх начальників народу і повісь їх Господу перед сонцем, і відвернеться від Ізраїля лютість гніву Господнього. И# речE гDь къ мwmсeю: поими2 вс‰ кн‰зи людск‡z, и3 њбличи2 | гDу прsмw с0лнцу, и3 tврати1тсz гнёвъ ћрости гDни t ї}лz.
5
5
І сказав Мойсей суддям Ізраїлевим: убийте кожен людей своїх, що приліпилися до Ваал-Фегора. И# речE мwmсeй къ племенє1мъ ї}лскимъ: и3збjйте кjйждо ќжика своего2 служи1вшаго веельфегHру.
6
6
І ось, хтось із синів Ізраїлевих прийшов і привів до братів своїх мадіанитянку, на очах Мойсея й на очах усієї громади синів Ізраїлевих, коли вони плакали при вході у скинію зібрання. И# сE, человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ пришeдъ приведE брaта своего2 къ мадіанjтынэ пред8 мwmсeемъ и3 пред8 всёмъ с0нмомъ ї}левымъ: сjи же плaкахусz пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz.
7
7
Финеєс, син Єлеазара, сина Аарона священика, побачивши це, встав із середовища громади і взяв у руку свою спис, И# ви1дэвъ фінеeсъ, сhнъ є3леазaра сhна ґарHна жерцA, востA и3з8 среды2 с0нма, и3 взeмъ сyлицу въ рyку,
8
8
і ввійшов слідом за ізраїльтянином у спальню і проколов їх обох, ізраїльтянина і жінку в утробу її: і припинилось ураження синів Ізраїлевих. вни1де в8слёдъ человёка ї}лтzнина въ блуди1лище, и3 прободE nбои1хъ, и3 человёка ї}лтzнина, и3 женY сквозЁ ложеснA є3S: и3 престA врeдъ t сынHвъ ї}левыхъ.
9
9
Померлих же від ураження було двадцять чотири тисячі. И# бhша ўмeршіи ћзвою двaдесzть четhри тhсzщы.
10
10
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
11
11
Финеєс, син Єлеазара, сина Аарона священика, відвернув гнів Мій від синів Ізраїлевих, возревнувавши за Мене серед них, і Я не знищив синів Ізраїлевих у ревності Моїй; фінеeсъ сhнъ є3леазaра сhна ґарHна жерцA ўтоли2 гнёвъ м0й t сынHвъ ї}левыхъ, є3гдA возревновA рeвность моS въ ни1хъ, и3 не потреби1хъ сынHвъ ї}левыхъ въ рeвности моeй:
12
12
тому скажи: ось, Я даю йому Мій завіт миру, тaкw рцы2: сE, ѓзъ даю2 є3мY завётъ м0й ми1рный,
13
13
і буде він йому і нащадкам його після нього завітом священства вічного, за те, що він показав ревність за Бога свого і заступив синів Ізраїлевих. и3 бyдетъ є3мY и3 сёмени є3гw2 по нeмъ завётъ жрeчества вёчный, понeже возревновA по бз7э своeмъ и3 ўми1лостиви њ сынёхъ ї}левыхъ.
14
14
Ім’я вбитого ізраїльтянина, який був убитий з мадіанитянкою, було Зимри, син Салу, начальник покоління Симеонового; И$мz же человёку ї}лтzнину, є3г0же ўби2 съ мадіанjтынею, замврjй, сhнъ салмHнь, кнsзь д0му nтeчества сынHвъ сmмеHнихъ:
15
15
а ім’я вбитої мадіанитянки Хазва; вона була дочкою Цура, начальника Оммофа, племені мадіамського. и3 и4мz женЁ мадіанjтынэ прободeной хазвJ, дщи2 сyра, кнsзz р0да соммHfова, д0му nтeчества є4сть мадіaмлz.
16
16
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz:
17
17
ворогуйте з мадіанитянами, й уражайте їх, враждyйте мадіани1тwмъ и3 бjйте |:
18
18
тому що вони вороже вчинили з вами в підступництві своєму, спокусивши вас Фегором і Хазвою, дочкою начальника мадіамського, сестрою своєю, вбитою в день ураження за Фегора. занE враждyютъ вaмъ сjи лeстію, є3ли1кw прельщaютъ вaсъ фогHромъ и3 хазвjею дщeрію кнsзz мадіaмлz, сестр0ю своeю прободeною, въ дeнь ћзвы фогHра рaди.
Глава 26
Главa к7ѕ
1
1
Після цього ураження сказав Господь Мойсеєві та Єлеазару, сину Аарона, священикові, говорячи; И# бhсть по ћзвэ, и3 речE гDь къ мwmсeю и3 є3леазaру жерцY, гlz:
2
2
порахуйте всю громаду синів Ізраїлевих від двадцяти років і вище, за сімействами їх, усіх придатних для війни у Ізраїля. возми2 начaло всегw2 с0нма сынHвъ ї}левыхъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, всsкъ и3сходsй воwружи1тисz во ї}ли.
3
3
І сказав їм Мойсей і Єлеазар священик на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона, говорячи: И# глаг0ла мwmсeй и3 є3леазaръ жрeцъ къ ни6мъ во ґравHfэ мwaвли при їoрдaнэ ў їеріхHна, глаг0лz:
4
4
порахуйте всіх від двадцяти років і вище, як повелів Господь Мойсеєві і синам Ізраїлевим, які вийшли з землі Єгипетської: t двaдесzти лётъ и3 вhшше, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: и3 сhнове ї}лтестіи и3зшeдшіи и3з8 є3гЂпта:
5
5
Рувим, первісток Ізраїля. Сини Рувима: від Ханоха покоління Ханохове, від Фаллу покоління Фаллуєве, руви1мъ пeрвенецъ ї}левъ. Сhнове же руви6мли: є3нHхъ и3 с0нмъ є3нHховъ, фaллу с0нмъ фaлловъ,
6
6
від Хецрона покоління Хецронове, від Харми покоління Хармиєве; ґсрHну с0нмъ ґсрHновъ, хaрму с0нмъ хармjинъ.
7
7
ось покоління Рувимові; і пораховано їх сорок три тисячі сімсот тридцять. Сjи с0нми руви6мли: и3 бhсть соглsданіе и4хъ четhредесzть три2 тhсzщы и3 шeсть сHтъ и3 три1десzть.
8
8
І сини Фаллуя: Елиав. И# сhнове фaллwвы є3ліaвъ.
9
9
Сини Елиава: Немуїл, Дафан і Авирон. Це ті Дафан і Авирон, що були покликані в зібрання, які вчинили підбурення проти Мойсея й Аарона разом зі спільниками Корея, коли ці підбурювали проти Господа; И# сhнове є3лі†вли намуи1лъ и3 даfaнъ и3 ґвірHнъ: сjи нар0читіи с0нму: сjи сyть востaвше на мwmсeа и3 ґарHна въ с0нмэ корeовэ въ крамолЁ на гDа:
10
10
і розверзла земля уста свої, і поглинула їх і Корея; разом з ними померли і спільники їхні, коли вогонь пожер двісті п’ятдесят чоловік, і стали вони в знамення; и3 tвeрзши землS ўстA сво‰ пожрE и5хъ и3 корeа въ смeрти с0нма є3гw2, є3гдA поzдE џгнь двёсти и3 пzтьдесsтъ, и3 бhша въ знaменіе.
11
11
але сини Кореєві не померли. Сhнове же корewвы не и3змр0ша.
12
12
Сини Симеона за поколіннями їх: від Немуїла покоління Немуїлове, від Ямина покоління Яминове, від Яхина покоління Яхинове, И# сhнове сmмеw6ни, с0нмъ сынHвъ сmмеHнихъ: намуи1лу с0нмъ намуи1ловъ, їамjну с0нмъ їамjновъ, їахjну с0нмъ їахjновъ,
13
13
від Зари покоління Зарине, від Саула покоління Саулове; зaрэ с0нмъ зaринъ, саyлу с0нмъ саyловъ.
14
14
Ось покоління Симеонові [при підрахуванні їх]: двадцять дві тисячі двісті. Сjи с0нми сmмеw6ни t соглsданіz и4хъ двaдесzть двЁ тhсzщы и3 двёсти.
15
15
Сини Гада за поколіннями їх: від Цефона покоління Цефонове, від Хаггія покоління Хаггієве, від Шунія покоління Шунієве, Сhнове же ї{дины и4ръ и3 ґvнaнъ и3 силHмъ, и3 фарeсъ и3 зaра: и3 ќмре и4ръ и3 ґvнaнъ въ земли2 ханаaни.
16
16
від Ознія покоління Ознієве, від Ерія покоління Ерієве, И# бhша сhнове ї{дины по с0нмwмъ свои6мъ: силHму с0нмъ силHмль, фарeсу с0нмъ фарeсовъ, зaрэ с0нмъ зaринъ.
17
17
від Арода покоління Ародове, від Арелія покоління Арелієве; И# бhша сhнове фарeсwвы: ґсрHну с0нмъ ґсрHновъ, їамуи1лу с0нмъ їамуи1ловъ.
18
18
від покоління синів Гадових, після підрахування їх: сорок тисяч п’ятсот. Сjи с0нми ї{дины по соглsданію и4хъ сeдмьдесzтъ шeсть тhсzщъ и3 пsть сHтъ.
19
19
Сини Іуди: Ір і Онан, [Шела, Фарес і Зара]; але Ір і Онан померли в землі Ханаанській; И# сhнове їссахaрwвы по с0нмwмъ свои6мъ: fHлэ с0нмъ fHлинъ, фyеви с0нмъ фyинъ,
20
20
і були сини Іуди за поколіннями їх: від Шели покоління Шелине, від Фареса покоління Фаресове, від Зари покоління Зарине; їасyву с0нмъ їасyвинъ, ґмврaму с0нмъ ґмврaмль.
21
21
і були сини Фаресові: від Есрома покоління Есромове, від Хамула покоління Хамулове; Сjи с0нми їссахaрwвы по соглsданію и4хъ шестьдесsтъ и3 четhри тhсzщы и3 четhреста.
22
22
ось покоління Іудині, після підрахування їх: сімдесят шість тисяч п’ятсот. Сhнове завулw6ни по с0нмwмъ свои6мъ: сарeду с0нмъ сарeдинъ, ґллHну с0нмъ ґллHнинъ, ґлли1лу с0нмъ ґлли1линъ.
23
23
Сини Іссахарові за поколіннями їх: від Фоли покоління Фолине, від Фуви покоління Фувине, Сjи с0нми завулw6ни по соглsданію и4хъ шестьдесsтъ тhсzщъ и3 пsть сHтъ.
24
24
від Іашува покоління Іашувове, від Шимрона покоління Шимронове; Сhнове гaдwвы по с0нмwмъ и4хъ: сафHну с0нмъ сафHнинъ, ґггjну с0нмъ ґггjновъ, сунjну с0нмъ сунjновъ,
25
25
ось покоління Іссахарові, після підрахування їх: шістдесят чотири тисячі триста. ґзeну с0нмъ ґзeнинъ, ѓдду с0нмъ ѓддинъ,
26
26
Сини Завулонові за поколіннями їх: від Середа покоління Середове, від Елона покоління Елонове, від Іахлеїла покоління Іахлеїлове; ґроaду с0нмъ ґроaдинъ, ґріи1лу с0нмъ ґріи1ль.
27
27
ось покоління Завулонові, після підрахування їх: шістдесят тисяч п’ятсот. Сjи с0нми сынHвъ гaдовыхъ по соглsданію и4хъ четhредесzть и3 четhри тhсzщы и3 пsть сHтъ.
28
28
Сини Йосифа за поколіннями їх: Манассія і Єфрем. Сhнове ґси1рwвы по с0нмwмъ и4хъ: їамjну с0нмъ їамjновъ, їесyю с0нмъ їесyинь,
29
29
Сини Манассіїні: від Махира покоління Махирове; від Махира народився Галаад, від Галаада покоління Галаадове. варіaю с0нмъ варіaинь, ховeру с0нмъ ховeринъ, мелхіи1лу с0нмъ мелхіи1линъ,
30
30
Ось сини Галаадові: від Ієзера покоління Ієзерове, від Хелека покоління Хелекове, И$мz же дщeри ґси1ровэ сaра.
31
31
від Асриїла покоління Асриїлове, від Шехема покоління Шехемове, Сjи с0нми ґси1рwвы по соглsданію и4хъ четhредесzть три2 тhсzщи и3 четhреста.
32
32
від Шемиди покоління Шемидине, від Хефера покоління Хеферове. Сhнове їw6сифли по с0нмwмъ и4хъ: манассjа и3 є3фрeмъ.
33
33
У Салпаада, сина Хеферового, не було синів, а тільки дочки; ім’я дочок Салпаадових: Махла, Ноа, Хогла, Милка і Фирца. Сhнове манасс‡ины: махjру с0нмъ махjринъ: и3 махjръ роди2 галаaда, галаaду с0нмъ галаaдинъ.
34
34
Ось покоління Манассіїні; а підраховано їх п’ятдесят дві тисячі сімсот. И# сjи сhнове гала†дины: ґхіeзеру с0нмъ ґхіeзеровъ, хелeку с0нмъ хелeковъ,
35
35
Ось сини Єфремові за поколіннями їх: від Шутели покоління Шутелине, від Бехера покоління Бехерове, від Тахана покоління Таханове; є3сріи1лу с0нмъ є3сріи1ловъ, сmхeму с0нмъ сmхeмль,
36
36
і ось сини Шутели: від Арана покоління Аранове; сmмаeру с0нмъ сmмаeринъ, и3 nфeру с0нмъ nфeровъ.
37
37
ось покоління синів Єфремових, після підрахування їх: тридцять дві тисячі п’ятсот. Ось сини Йосифові за поколіннями їх. И# салпаaду сhну nфeрову не бhша є3мY сhнове, но т0кмw дщє1ри. И# сі‰ и3менA дщeремъ салпаaдwвымъ: маалA и3 нуA, и3 є3глA и3 мелхA и3 fерсA.
38
38
Сини Веніамінові за поколіннями їх: від Бели покоління Белине, від Ашбела покоління Ашбелове, від Ахирама покоління Ахирамове, Сjи с0нми манасс‡ины по соглsданію и4хъ пzтьдесsтъ и3 двЁ тhсzщы и3 сeдмь сHтъ.
39
39
від Шефуфама покоління Шефуфамове, від Хуфама покоління Хуфамове; И# сjи сhнове є3фрє1мли: суfaлу с0нмъ суfaлинъ, танaху с0нмъ танaхинъ.
40
40
і були сини Бели: Ард і Нааман; [від Арда] покоління Ардове, від Наамана покоління Нааманове; Сjи сhнове суfaлwвы: є3дeну с0нмъ є3дeнинъ.
41
41
ось сини Веніамінові за поколіннями їх; а підраховано їх сорок п’ять тисяч шістсот. Сjи с0нми є3фрє1мли по соглsданію и4хъ три1десzть двЁ тhсzщы и3 пsть сHтъ. Сjи с0нми сынHвъ їHсифовыхъ по с0нмwмъ и4хъ.
42
42
Ось сини Данові за поколіннями їх: від Шухама покоління Шухамове; ось сімейства Данові за поколіннями їх. Сhнове веніам‡ни по с0нмwмъ и4хъ: вaлу с0нмъ вaлинъ, ґсmви1ру с0нмъ ґсmви1ровъ, їахірaну с0нмъ їахірaнинъ, сwфaну с0нмъ сwфaнинъ.
43
43
І всіх поколінь Шухама, після підрахування їх: шістдесят чотири тисячі чотириста. И# бhша сhнове вaлу ґдeръ и3 ноемaнъ:
44
44
Сини Асирові за поколіннями їх: від Імни покоління Імнине, від Ішви покоління Ішвине, від Верії покоління Веріїне; ґдeру с0нмъ ґдeринъ, и3 ноемaну с0нмъ ноемaнинъ.
45
45
від синів Верії, від Хевера покоління Хеверове, від Малхиїла покоління Малхиїлове; Сjи сhнове веніам‡ни по с0нмwмъ и4хъ по соглsданію и4хъ четhредесzть и3 пsть тhсzщъ и3 шeсть сHтъ.
46
46
ім’я дочки Асирової Сара; И# сhнове дaнwвы по с0нмwмъ и4хъ: самeю с0нмъ самeинъ: сjи с0нми дaнwвы но с0нмwмъ и4хъ.
47
47
ось покоління синів Асирових, після підрахування їх: п’ятдесят три тисячі чотириста. Вси2 с0нми самeини по соглsданію и4хъ шестьдесsтъ четhри тhсzщы и3 четhреста.
48
48
Сини Неффалима за поколіннями їх: від Іахцеїла покоління Іахцеїлове, від Гунія покоління Гунієве, Сhнове нефfал‡мли по с0нмwмъ и4хъ: ґсіи1лу с0нмъ ґсіи1левъ, гwЂну с0нмъ гwЂнинъ,
49
49
від Ієцера покоління Ієцерове, від Шиллема покоління Шиллемове; їесрjю с0нмъ їесрjевъ, селли1му с0нмъ селли1мовъ.
50
50
ось покоління Неффалимові за поколіннями їх; підраховано ж їх сорок п’ять тисяч чотириста. Сjи с0нми нефfал‡мли по соглsданію и4хъ четhредесzть пsть тhсzщъ и3 четhреста.
51
51
Ось число синів Ізраїлевих, що ввійшли у підрахунок: шістсот одна тисяча сімсот тридцять. СіE соглsданіе сынHвъ ї}левыхъ шeсть сHтъ є3ди1на тhсzща и3 сeдмь сHтъ три1десzть.
52
52
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
53
53
цим у наділ слід розділити землю за числом імен; си6мъ раздэли1тсz землS въ наслёдіе по числY и3мeнъ:
54
54
хто численніший, тому дай наділ більший; а хто менш численний, тому дай наділ менший: кожному слід дати наділ відповідно до числа тих, що ввійшли до підрахунку; мн0жайшымъ да ўмн0жиши наслёдіе, и3 малёйшымъ да ўмaлиши наслёдіе и4хъ: коемyждо, ћкоже сyть соглsдани, да дaстсz наслёдіе и4хъ:
55
55
за жеребом слід розділити землю, за іменами колін батьків їх повинні вони одержати наділи; по жрeбіємъ да раздэли1тсz землS и3менaмъ, по племенє1мъ nтeчествъ свои1хъ да наслёдzтъ:
56
56
за жеребом слід розділити їм наділи їх, як численним, так і нечисленним. t жрeбіz да раздэли1ши наслёдіе и4хъ междY мн0гими и3 мaлыми.
57
57
Ці є левити, що ввійшли до підрахунку, за поколіннями їх: від Гирсона покоління Гирсонове, від Каафа покоління Каафове, від Мерарі покоління Мерарине. И# сhнове леvjини но с0нмwмъ и4хъ: гирсHну с0нмъ гирсHновъ, каafу с0нмъ каafовъ, мерaрэ с0нмъ мерaринъ.
58
58
Ось покоління Левіїні: покоління Ливнієве, покоління Хевронове, покоління Махлієве, покоління Мушієве, покоління Кореєве. Від Каафа народився Амрам. Сjи с0нми сынHвъ леvjиныхъ: с0нмъ ловeнинъ, с0нмъ хеврHнинъ, и3 с0нмъ мусjнъ, и3 с0нмъ корeовъ. И# каafъ роди2 ґмрaма.
59
59
Ім’я дружини Амрамової Іохаведа, дочка Левіїна, яку народила дружина Левіїна в Єгипті, а вона Амраму народила Аарона, Мойсея і Маріам, сестру їхню. И$мz же женЁ ґмрaмли їwхавefъ, дщи2 леvjина, ћже роди2 си1хъ леvjи во є3гЂптэ, и3 роди2 ґмрaму ґарHна и3 мwmсeа и3 маріaмъ сестрY и4хъ.
60
60
І народилися в Аарона Надав і Авиуд, Єлеазар та Іфамар; И# роди1шасz ґарHну надaвъ и3 ґвіyдъ, и3 є3леазaръ и3 їfaмаръ.
61
61
але Надав і Авиуд померли, коли принесли чужий вогонь перед Господом [у пустелі Синайській]. И# ќмре надaвъ и3 ґвіyдъ, є3гдA принес0ста џгнь чуждjй пред8 гDемъ въ пустhни сінaйстэй.
62
62
І було підраховано двадцять три тисячі всіх чоловічої статі, від одного місяця і вище; бо вони не були пораховані разом із синами Ізраїлевими, тому що не дано їм наділу серед синів Ізраїлевих. И# бhша t соглsданіz и4хъ двaдесzть три2 тhсzщы, всsкъ мyжескъ п0лъ t є3ди1нагw мцcа и3 вhшше: не бhша бо соглsдани посредЁ сынHвъ ї}левыхъ, ћкw не дадeсz и5мъ жрeбій посредЁ сынHвъ ї}левыхъ.
63
63
Ось підраховані Мойсеєм і Єлеазаром священиком, які рахували синів Ізраїлевих на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона; И# сіE соглsданіе мwmсeа и3 є3леазaра жерцA, и5же соглsдаша сынHвъ ї}левыхъ во ґравHfэ мwaвли, ў їoрдaна при їеріхHнэ.
64
64
у числі їх не було жодної людини з перелічених Мойсеем і Аароном священиком, які рахували синів Ізраїлевих у пустелі Синайській; И# въ си1хъ не бsше человёкъ t соглsданыхъ мwmсeомъ и3 ґарHномъ, и5хже соглsдаша сынHвъ ї}левыхъ въ пустhни сінaйстэй.
65
65
бо Господь сказав їм, що помруть вони в пустелі, — і не залишилося з них нікого, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина. Понeже речE гDь и5мъ: смeртію и4змрутъ въ пустhни. И# не њстaсz t ни1хъ ни є3ди1нъ, кромЁ халeва сhна їефоннjина и3 їисyса сhна наvи1на.
Глава 27
Главa к7з
1
1
І прийшли дочки Салпаада, сина Хеферового, сина Галаадового, сина Махирового, сина Манассіїного з покоління Манассії, сина Йосифового, і ось імена дочок його: Махла, Ноа, Хогла, Милка і Фирца; И# пришeдшz дщє1ри салпаaда сhна nфeрова, сhна галаaдова, сhна махjрова, с0нма манассjина, сынHвъ їHсифовыхъ, и3 сі‰ и3менA и4хъ: маалA и3 нуA, и3 є3глA и3 мeлха и3 fерсA,
2
2
і стали перед Мойсеєм і перед Єлеазаром священиком, і перед князями і перед усією громадою, біля входу в скинію зібрання, і сказали: и3 стaвшz пред8 мwmсeомъ и3 пред8 є3леазaромъ жерцeмъ, и3 пред8 кн‰зи и3 пред8 всёмъ с0нмомъ ў двeрій ски1ніи свидёніz, глаг0лаша:
3
3
батько наш помер у пустелі, і він не був у числі спільників, які зібралися проти Господа зі збіговиськом Кореєвим, але за свій гріх помер, і синів у нього не було; nтeцъ нaшъ ќмре въ пустhни, и3 сeй не бЁ средЁ с0нма востaвшагw на гDа въ с0нмэ корeовэ, ћкw грэхA рaди своегw2 ќмре, и3 сhнове не бhша є3мY:
4
4
за що зникати імені батька нашого з племені його, бо немає у нього сина? дай нам наділ серед братів батька нашого. да не поги1бнетъ и4мz nтцA нaшего t среды2 с0нма своегw2, ћкw нёсть сhна є3мY: дади1те нaмъ наслёдіе посредЁ брaтіи nтцA нaшегw.
5
5
І представив Мойсей справу їхню Господу. И# принесE мwmсeй сyдъ и4хъ пред8 гDа.
6
6
І сказав Господь Мойсеєві: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
7
7
правду говорять дочки Салпаадові; дай їм спадкоємний наділ серед братів батька їхнього і передай їм наділ батька їх; прaвw глаг0лаша дщє1ри салпаaдwвы: даsніе да дaси и5мъ њдержaніе наслёдіz посредЁ брaтій nтцA и4хъ, и3 да приложи1ши и5мъ жрeбій nтцA и4хъ:
8
8
і синам Ізраїлевим оголоси і скажи: якщо хто помре, не маючи у себе сина, то передавайте наділ його дочці його; и3 сынHмъ ї}лєвымъ да речeши, глаг0лz: человёкъ ѓще ќмретъ, и3 не бyдетъ сhна є3мY, дади1те наслёдіе є3гw2 дщeри є3гw2:
9
9
якщо ж немає у нього дочки, передавайте наділ його братам його; ѓще же дщeри не бyдетъ є3мY, дади1те наслёдіе є3гw2 брaту є3гw2:
10
10
якщо ж немає у нього братів, віддайте наділ його братам батька його; ѓще же не бyдутъ є3мY брaтіz, дади1те наслёдіе брaту nтцA є3гw2:
11
11
якщо ж немає братів батька його, віддайте наділ його близькому його родичеві з покоління його, щоб він успадкував його; і нехай буде це для синів Ізраїлевих поставлено в закон, як повелів Господь Мойсеєві. ѓще же не бyдутъ брaтіz nтцA є3гw2, дади1те наслёдіе ќжику бли1жнему є3гw2 t плeмене є3гw2 наслёдити ±же є3гw2: и3 да бyдетъ сіE сынHмъ ї}лєвымъ њправдaніе судA, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
12
12
І сказав Господь Мойсеєві: зійди на цю гору Аварим, [яка по цей бік Йордану, на цю гору Ново,] і подивися на землю [Ханаанську], яку Я даю синам Ізраїлевим [у володіння]; И# речE гDь къ мwmсeю: взhди на г0ру, ћже њб8 nнY странY їoрдaна, сіS горA навavъ, и3 ви1ждь зeмлю ханаaню, ю4же ѓзъ даю2 сынHмъ ї}лєвымъ во њдержaніе:
13
13
і коли подивишся на неї, прилучися до народу свого і ти, як прилучився Аарон, брат твій, [на горі Ор]; и3 ќзриши ю5, и3 приложи1шисz къ лю1демъ свои6мъ и3 ты2, ћкоже приложи1сz ґарHнъ брaтъ тв0й на горЁ w4ръ:
14
14
тому що ви не послухалися повеління Мого в пустелі Син, під час розбрату в громаді, щоб явити перед очима їхніми святість Мою при водах. [Це води Мериви при Кадесі в пустелі Син.] понeже преступи1сте сл0во моE въ пустhни сjнъ, внегдA супроти1витисz с0нму њсвzти1ти мS, не њсвzти1сте менE ў воды2 пред8 ни1ми: сіS є4сть водA пререкaніz въ кaдисэ въ пустhни сjнъ.
15
15
І сказав Мойсей Господу, говорячи: И# речE мwmсeй ко гDу:
16
16
нехай поставить Господь, Бог духів усякої плоті, над цією громадою людину, да и3зберeтъ гDь бGъ духHвъ и3 всsкіz пл0ти человёка над8 с0нмомъ си1мъ,
17
17
яка виходила б перед ними і яка входила б перед ними, яка виводила б їх і яка приводила б їх, щоб не залишилася громада Господня, як вівці, в яких немає пастиря. и4же и3зhдетъ пред8 лицeмъ и4хъ, и4же вни1детъ пред8 лицeмъ и4хъ, и3 и4же и3зведeтъ и5хъ и3 и4же введeтъ и5хъ, и3 да не бyдетъ с0нмъ гDень, ћкw џвцы не и3мyщz пaстырz.
18
18
І сказав Господь Мойсеєві: візьми собі Ісуса, сина Навина, людину, в якій є Дух, і поклади на нього руку твою, И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: поими2 къ себЁ їисyса сhна наvи1на, человёка, и4же и4мать д¦а въ себЁ: и3 да возложи1ши рyцэ твои2 на него2:
19
19
і постав його перед Єлеазаром священиком і перед усією громадою, і дай йому настанову перед очима їх, и3 постaвиши є3го2 пред8 є3леазaромъ жерцeмъ, и3 заповёждь є3мY пред8 всёмъ с0нмомъ, и3 заповёждь њ нeмъ пред8 ни1ми:
20
20
і дай йому від слави твоєї, щоб слухала його вся громада синів Ізраїлевих; и3 дaси на него2 t слaвы твоеS, ћкw да послyшаютъ є3го2 вси2 сhнове ї}лєвы:
21
21
і буде він звертатися до Єлеазара священика і запитувати його про рішення, через урим перед Господом; і за його словом повинні виходити, і за його словом повинні входити він і всі сини Ізраїлеві з ним і вся громада. и3 пред8 є3леазaромъ жерцeмъ да стaнетъ, и3 да вопр0сzтъ t негw2 судA kвлeнныхъ пред8 гDемъ: по словеси2 є3гw2 да и3сх0дzтъ, и3 по словеси2 є3гw2 да вх0дzтъ сaмъ и3 сhнове ї}лєвы вкyпэ, и3 вeсь с0нмъ.
22
22
І зробив Мойсей, як повелів йому Господь [Бог], і взяв Ісуса, і поставив його перед Єлеазаром священиком і перед усією громадою; И# сотвори2 мwmсeй, ћкоже повелЁ є3мY гDь бGъ: и3 взeмъ їисyса постaви є3го2 пред8 є3леазaромъ жерцeмъ и3 пред8 всёмъ с0нмомъ:
23
23
і поклав на нього руки свої і дав йому настанову, як говорив Господь через Мойсея. и3 возложи2 рyцэ свои2 на него2, и3 ўстр0и є3го2, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
Глава 28
Главa к7и
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
накажи синам Ізраїлевим і скажи їм: пильнуйте, щоб приношення Моє, хліб Мій у жертву Мені, у приємні пахощі Мені, приносилося Мені у свій час. заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, и3 речeши къ ни6мъ, глаг0лz: дaры мо‰, да‰ніz мо‰, прин0сы мо‰, въ воню2 благов0ніz соблюди1те приноси1ти мнЁ на прaздники мо‰.
3
3
І скажи їм: ось жертва, яку ви повинні приносити Господу: два агнці однолітніх без вад на день, у всепалення постійне; И# да речeши къ ни6мъ: сі‰ приношє1ніz, ±же принесeте гDу, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ непор0чныхъ двA на дeнь во всесожжeніе вhну:
4
4
одного агнця принось ранком, а другого агнця принось увечері; ѓгнца є3ди1наго сотвори1те рaнw, и3 ѓгнца вторaго сотвори1те въ вeчеръ:
5
5
і в приношення хлібне [принось] десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаного з чвертю гина вичавленого єлею; и3 да сотвори1ши десsтую чaсть є4фі (мёры) муки2 пшени1чны на жeртву, вмёшану въ є3лeи четвeртую чaсть (мёры) јна:
6
6
це — всепалення постійне, яке звершене було біля гори Синай, у приємні пахощі, у жертву Господу; всесожжeніе непрестaнное, ћкоже бhсть въ горЁ сінaйстэй, въ воню2 благов0ніz гDу.
7
7
й узливання при ній чверть гина на одного агнця: на святому місці зливай узливання, вино Господу. И# возліsніе є3гw2 четвeртую чaсть (мёры) јна ѓгнцу є3ди1ному: во с™ёмъ да возліeши возліsніе сікeру гDу:
8
8
Другого агнця принось увечері, з таким хлібним приношенням, як вранці, і з таким самим узливанням при ньому принось його в жертву, у приємні пахощі Господу. и3 ѓгнца вторaго сотвори1ши къ вeчеру: по жeртвэ є3гw2 и3 по возліsнію є3гw2 да сотвори1ши, въ воню2 благов0ніz гDу.
9
9
А в суботу [приносьте] двох агнців однолітніх без вад, і в приношення хлібне дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, і узливання при ньому: И# въ дeнь суббHтъ приведeте двA ѓгнца є3динwлётна непорHчна и3 двЁ десzти6ны муки2 пшени1чны вмёшаны въ є3лeи на жeртву и3 возліsніе,
10
10
це — суботнє всепалення в кожну суботу, зверх постійного всепалення й узливання при ньому. всесожжє1ніz суббHты въ суббHтахъ, на всесожжeніе всегдaшнее и3 возліsніе є3гw2.
11
11
І в новомісяччя ваші приносьте всепалення Господу: із великої худоби двох тельців, одного барана і сім однолітніх агнців без вад, И# въ новомcчіихъ да принесeте во всесожжeніе гDу телц† двA t говsдъ и3 nвнA є3ди1наго, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ сeдмь непор0чныхъ:
12
12
і три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у приношення хлібне на одного тельця, і дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у приношення хлібне на барана, три2 десzти6ны муки2 пшени1чны вмёшаны въ є3лeи телцY є3ди1ному, и3 двЁ десzти6ны муки2 пшени1чны вмёшаны въ є3лeи nвнY є3ди1ному,
13
13
і по десятій частині ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у приношення хлібне на кожного агнця; це — всепалення, приємні пахощі, жертва Господу; по десzти1нэ муки2 пшени1чны вмёшаны въ є3лeи ѓгнцу є3ди1ному: жeртву въ воню2 благов0ніz прин0съ гDу.
14
14
й узливання при них повинно бути півгина вина на тельця, третина гина на барана і чверть гина на агнця; це всепалення в кожне новомісяччя в усі місяці року. Возліsніе и4хъ t вінA п0лъ (мёры) јна да бyдетъ телцY є3ди1ному: и3 трeтіz чaсть (мёры) јна да бyдетъ nвнY є3ди1ному: и3 четвeртаz чaсть (мёры) јна да бyдетъ ѓгнцу є3ди1ному: сіE всесожжeніе t мцcа до мцcа въ мцcы лёта.
15
15
І одного козла приносьте Господу в жертву за гріх; зверх всепалення постійно слід приносити його з узливанням його. И# козлA є3ди1наго t к0зъ грэхA рaди гDу на всесожжeніе при1сное сотвори1те и3 возліsніе є3гw2.
16
16
У перший місяць, у чотирнадцятий день місяця — Пасха Господня. И# въ мцcэ пeрвэмъ въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа пaсха гDу:
17
17
І в п’ятнадцятий день цього місяця свято; сім днів слід їсти опрісноки. и3 въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа сегw2 прaздникъ: сeдмь днjй њпрэсн0ки да ћсте.
18
18
У перший день [нехай буде у вас] священне зібрання; жодної роботи не виконуйте; И# дeнь пeрвый нар0читъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла служeбна да не сотворитE.
19
19
і приносьте жертву, всепалення Господу: з великої худоби двох тельців, одного барана і сім однолітніх агнців; без вад вони повинні бути у вас; И# принесeте всесожжє1ніz прин0съ гDу, тєлцA t волHвъ двA, nвнA є3ди1наго, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ сeдмь: непор0чни бyдутъ вaмъ.
20
20
і при них у приношення хлібне приносьте пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на кожного тельця, і дві десятих частини ефи на барана, И# жeртва и4хъ мукA пшени1чна вмёшана въ є3лeи: три2 десzти6ны телцY є3ди1ному и3 двЁ десzти6ны nвнY є3ди1ному да сотвори1те:
21
21
і по десятій частині ефи принось на кожного з семи агнців, по десzти1нэ сотвори1ши ѓгнцу є3ди1ному, седми2 ѓгнцємъ:
22
22
і одного козла в жертву за гріх, для очищення вас; и3 козлA є3ди1наго t к0зъ грэхA рaди, во є4же ўмоли1ти њ вaсъ.
23
23
зверх ранкового всепалення, яке є всепаленням постійним, приносьте це. КромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw ќтреннzгw, є4же є4сть всесожжeніе всегдaшнее, сотвори1те сі‰.
24
24
Так приносьте і в кожен із семи днів; це хліб, жертва, приємні пахощі Господу; зверх всепалення постійного й узливання його, слід приносити це. По семY сотвори1те на (всsкъ) дeнь, въ сeдмь днjй, дaръ, прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу: на всесожжeніе всегдaшнее сотвори1ши возліsніе є3гw2.
25
25
І в сьомий день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте. И# дeнь седмhй нар0читъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла служeбнагw да не сотворитE въ џнь.
26
26
І в день перших плодів, коли приносите Господу нове приношення хлібне в седмиці ваші, нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте; И# дeнь н0выхъ (плодHвъ), є3гдA принесeте гDеви жeртву н0ву седми1цъ, нар0читъ с™ъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла служeбна да не сотворитE.
27
27
і приносьте всепалення в приємні пахощі Господу: з великої худоби двох тельців, одного барана і сім однолітніх агнців [без вад], И# да принесeте всесожжє1ніz въ воню2 благов0ніz гDу, тєлцA t волHвъ двA, nвнA є3ди1наго, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ сeдмь непор0чныхъ.
28
28
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на кожного тельця, дві десяті частини ефи на барана, Жeртва и4хъ мукA пшени1чна вмёшана въ є3лeи: три2 десzти6ны телцY є3ди1ному и3 двЁ десzти6ны nвнY є3ди1ному:
29
29
і по десятій частині ефи на кожного з семи агнців, по десzти1нэ ѓгнцу є3ди1ному, седми2 ѓгнцємъ:
30
30
і одного козла [у жертву за гріх], для очищення вас; и3 козлA є3ди1наго t к0зъ грэхA рaди, во є4же ўмоли1ти њ вaсъ.
31
31
зверх постійного всепалення і хлібного приношення при ньому, приносьте [це Мені] з узливанням їх; без вад вони повинні бути у вас. КромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, и3 жeртву и4хъ сотвори1те мнЁ, непор0чни да бyдутъ вaмъ, и3 возлі‰ніz и4хъ.
Глава 29
Главa к7f
1
1
У сьомий місяць, у перший [день] місяця, нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте; нехай буде це у вас день трубного звуку; И# въ мцcъ седмhй, пeрвый (дeнь) мцcа нар0читъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла служeбна да не сотворитE: дeнь знaменіz бyдетъ вaмъ.
2
2
і приносьте всепалення в приємні пахощі Господу: одного тельця, одного барана, сім однолітніх агнців, без вад, И# сотвори1те всесожжє1ніz въ воню2 благов0ніz гDу, телцA t волHвъ є3ди1наго, nвнA є3ди1наго, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ сeдмь непор0чныхъ:
3
3
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на тельця, дві десятих части ефи на барана, жeртва и4хъ мукA пшени1чна вмёшана въ є3лeи: три2 десzти6ны телцY є3ди1ному и3 двЁ десzти6ны nвнY є3ди1ному:
4
4
й одну десяту частину ефи на кожного з семи агнців, по десzти1нэ ѓгнцу є3ди1ному, седми2 ѓгнцємъ:
5
5
і одного козла в жертву за гріх, для очищення вас, и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди, во є4же ўмоли1ти њ вaсъ:
6
6
зверх новомісячного всепалення і хлібного приношення його, і зверх постійного всепалення і хлібного приношення його, й узливань їх, за уставом, у приємні пахощі Господу. кромЁ всесожжeній новомcчіz и3 жє1ртвы и4хъ, и3 возлі‰ніz и4хъ, и3 всесожжeніе всегдaшнее: и3 жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ, по ўстaву и4хъ, въ воню2 благов0ніz гDу.
7
7
І в десятий [день] цього сьомого місяця нехай буде у вас священне зібрання: смиряйте тоді душі ваші і ніякої справи не робіть; И# десsтый дeнь мцcа сегw2 нар0читъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: и3 њѕл0бите дyшы вaшz, и3 всsкагw дёла служeбна да не сотворитE,
8
8
і приносьте всепалення Господу в приємні пахощі: одного тельця, одного барана, сім однолітніх агнців; без вад нехай будуть вони у вас; и3 принесeте всесожжeніе въ воню2 благов0ніz гDу, прин0сы гDу: телцA є3ди1наго t говsдъ, nвнA є3ди1наго, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ сeдмь: непорHчны да бyдутъ вaмъ:
9
9
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на тельця, дві десятих частини ефи на барана, жeртва и4хъ мукA пшени1чна вмёшана въ є3лeи: три2 десzти6ны телцY є3ди1ному и3 двЁ десzти6ны nвнY є3ди1ному:
10
10
і по десятій частині ефи на кожного з семи агнців, по десzти1нэ ѓгнцу є3ди1ному, на сeдмь ѓгнцєвъ:
11
11
і одного козла в жертву за гріх, [для очищення вас,] зверх жертви за гріх, що приноситься в день очищення, і зверх всепалення постійного і хлібного приношення його, й узливання їх, [за уставом принесених у приємні пахощі, у жертву Господу]. и3 козлA є3ди1наго t к0зъ грэхA рaди, во є4же ўмоли1ти њ вaсъ: кромЁ є4же грэхA рaди њчищeніz, и3 всесожжeніе всегдaшнее: жeртва є3гw2 и3 возліsніе є3гw2, по ўстaву є3гw2 въ воню2 благов0ніz прин0съ гDу.
12
12
І в п’ятнадцятий день сьомого місяця нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте і святкуйте свято Господнє сім днів; И# пzтыйнaдесzть дeнь седмaгw мцcа сегw2 нар0читъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла служeбна да не сотворитE, и3 прaзднуйте т0й прaздникъ гDеви сeдмь днjй,
13
13
і приносьте всепалення, жертву, приємні пахощі Господу: тринадцять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців; без вад нехай будуть вони; и3 принеси1те всесожжє1ніz прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу: въ пeрвый дeнь телцє1въ t говsдъ тринaдесzть, nвн† двA, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ четыренaдесzть: непорHчны да бyдутъ вaмъ:
14
14
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на кожного з тринадцяти тельців, дві десятих частини ефи на кожного з двох баранів, жє1ртвы и4хъ мукA пшени1чна вмёшана въ є3лeи: три2 десzти6ны телцY є3ди1ному, тремнaдесzти телцє1мъ, и3 двЁ десzти6ны nвнY є3ди1ному, на двA nвн†:
15
15
і по десятій частині ефи на кожного з чотирнадцяти агнців, по десzти1нэ ѓгнцу є3ди1ному, на четыренaдесzть ѓгнцєвъ:
16
16
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення його й узливання його. и3 козлA є3ди1наго t к0зъ грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
17
17
І в другий день дванадцять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад, И# въ дeнь вторhй телцє1въ дванaдесzть, nвн† двA, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ четыренaдесzть непор0чныхъ:
18
18
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом, жeртва и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ телцє1мъ и3 nвнHмъ и3 ѓгнцємъ по числY и4хъ, по ўстaву и4хъ:
19
19
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання їх. и3 козлA є3ди1наго t к0зъ грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
20
20
І в третій день одинадцять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад, Въ дeнь трeтій телцє1въ є3диннaдесzть, nвн† двA, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ четыренaдесzть непор0чныхъ:
21
21
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом, жeртва и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ телцє1мъ и3 nвнHмъ и3 ѓгнцємъ по числY и4хъ, по ўстaву и4хъ:
22
22
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його. и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
23
23
І в четвертий день десять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад, Въ дeнь четвeртый телцє1въ дeсzть, nвн† двA, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ четыренaдесzть непор0чныхъ:
24
24
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ телцє1мъ и3 nвнHмъ и3 ѓгнцємъ по числY и4хъ, по ўстaву и4хъ:
25
25
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його. и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
26
26
І в п’ятий день дев’ять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад, Въ дeнь пsтый телцє1въ дeвzть, nвн† двA, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ четыренaдесzть непор0чныхъ:
27
27
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ телцє1мъ и3 nвнHмъ и3 ѓгнцємъ но числY и4хъ, по ўстaву и4хъ:
28
28
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його. и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
29
29
І в шостий день вісім тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад, Въ дeнь шестhй телцє1въ џсмь, nвн† двA, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ четыренaдесzть непор0чныхъ:
30
30
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ телцє1мъ и3 nвнHмъ и3 ѓгнцємъ по числY и4хъ, по ўстaву и4хъ:
31
31
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його. и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
32
32
І в сьомий день сім тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад, Въ дeнь седмhй телцє1въ сeдмь, nвн† двA, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ четыренaдесzть непор0чныхъ:
33
33
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ телцє1мъ и3 nвнHмъ и3 ѓгнцємъ по числY и4хъ, по ўстaву и4хъ:
34
34
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його. и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
35
35
У восьмий день нехай буде у вас віддання свята; ніякої роботи не виконуйте; И# въ дeнь nсмhй и3сх0дъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла служeбна да не сотворитE въ џнь,
36
36
і приносьте всепалення, жертву, приємні пахощі Господу: одного тельця, одного барана, сім однолітніх агнців, без вад, и3 да принесeте всесожжє1ніz въ воню2 благов0ніz гDу, телцA є3ди1наго, nвнA є3ди1наго, ѓгнцєвъ є3динолётныхъ сeдмь непор0чныхъ:
37
37
і при них приношення хлібне й узливання для тельця, барана й агнців за числом їх, за уставом, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ телцY и3 nвнY и3 ѓгнцємъ по числY и4хъ, по ўстaву и4хъ:
38
38
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і приношення хлібного й узливання його. и3 козлA t к0зъ є3ди1наго грэхA рaди: кромЁ всесожжeніz всегдaшнzгw, жє1ртвы и4хъ и3 возлі‰ніz и4хъ.
39
39
Приносьте це Господу у свята ваші, зверх того, що приноситься вами, за обітницею або з ревности, всепалення ваші і хлібні приношення ваші, й узливання ваші і мирні жертви ваші. Сі‰ сотвори1те гDу въ прaздники вaшz, кромЁ њбётwвъ вaшихъ, и3 вHльнаz в†ша, и3 всесожжє1ніz в†ша, и3 жє1ртвы вaшz, и3 возлі‰ніz в†ша, и3 спаси1тєлнаz в†ша.
Глава 30
Главa l
1
1
І переказав Мойсей синам Ізраїлевим усе, що повелів Господь Мойсеєві. И# глаг0ла мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ по всBмъ, є3ли6ка заповёда гDь мwmсeю:
2
2
І сказав Мойсей начальникам колін синів Ізраїлевих, говорячи: ось що повелів Господь: и3 глаг0ла мwmсeй кнzзє1мъ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ, глаг0лz: сіE сл0во, є4же повелЁ гDь.
3
3
якщо хто дасть обітницю Господу, або поклянеться клятвою, поклавши зарок на душу свою, то він не повинен порушувати слова свого, але повинен виконати все, що вийшло з уст його. Человёкъ человёкъ, и4же ѓще њбэщaетъ њбётъ гDу, и3ли2 закленeтсz клsтвою, и3ли2 њпредэли1тъ предёломъ њ души2 своeй, не њсквернaвитъ словесE своегw2: вс‰, є3ли6ка и3зhдутъ и3з8 ќстъ є3гw2, да сотвори1тъ.
4
4
Якщо жінка дасть обітницю Господу і покладе на себе зарок в домі батька свого, в юності своїй, Ѓще же њбэщaетъ женA њбётъ гDу, и3ли2 њпредэли1тъ њпредэлeніе въ домY nтцA своегw2 въ ю4ности своeй,
5
5
і почує батько обітницю її і зарок, який вона поклала на душу свою, і промовчить про те батько її, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок її, що вона поклала на душу свою, відбудеться; и3 ўслhшитъ nтeцъ є3S њбёты є3S и3 њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, и3 премолчи1тъ nтeцъ є3S, и3 да состоsтсz вс‰ њбёты є3S, и3 вс‰ њпредэлє1ніz, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, да пребyдутъ є4й.
6
6
якщо ж батько її, почувши, заборонить їй, то всі обітниці її і зароки, які вона поклала на душу свою, не відбудуться, і Господь простить їй, тому що заборонив їй батько її. Ѓще же возбранeніемъ возбрани1тъ nтeцъ є3S, въ џньже дeнь ўслhшитъ вс‰ њбёты є3S и3 њпредэлє1ніz, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, не состоsтсz: и3 гDь њчи1ститъ ю5, ћкw возбрани2 nтeцъ є3S.
7
7
Якщо вона вийде заміж, а на ній обітниця її, або слово уст її, яким вона зв’язала себе, Ѓще же посsгла за мyжа, и3 њбёты є3S на нeй, по њпредэлeніи ќстъ є3S, є3ли6ка њпредэли2 на дyшу свою2,
8
8
і почує чоловік її і, почувши, промовчить: то обітниці її відбудуться, і зароки її, що вона поклала на душу свою, відбудуться; и3 ўслhшитъ мyжъ є3S, и3 премолчи1тъ є4й, въ џньже дeнь ўслhшитъ, и3 тaкw состоsтсz вс‰ њбёты є3S, и3 њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, да состоsтсz.
9
9
якщо ж чоловік її, почувши, заборонить їй і відкине обітницю її, яка на ній, і слово уст її, яким вона зв’язала себе, [то вони не відбудуться, тому що заборонив їй чоловік її,] і Господь простить їй. Ѓще же возбранeніемъ возбрани1тъ мyжъ є3S, въ џньже дeнь ўслhшитъ вс‰ њбёты є3S и3 њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2, да не пребyдутъ, ћкw мyжъ возбрани2 є4й: и3 гDь њчи1ститъ ю5.
10
10
Обітниця ж удови і розведеної, який би вона не поклала зарок на душу свою, відбудеться. И# њбётъ вдови1цы и3 пущени1цы, є3ли6ка ѓще њбэщaютъ на дyшу свою2, да пребyдутъ и5мъ.
11
11
Якщо дружина в домі чоловіка свого дала обітницю, або поклала зарок на душу свою з клятвою, Ѓще же въ домY мyжа є3S њбётъ є3S и3ли2 њпредэлeніе, є4же на дyшу є3S съ клsтвою,
12
12
і чоловік її чув, і промовчав про те, і не заборонив їй, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок, який вона поклала на душу свою, відбудеться; и3 ўслhшитъ мyжъ є3S, и3 премолчи1тъ є4й, и3 не возбрани1тъ є4й, и3 состоsтсz вс‰ њбёты є3S, и3 вс‰ њпредэлє1ніz є3S, ±же њпредэли2 на дyшу свою2 да состоsтсz на ню2.
13
13
якщо ж чоловік її, почувши, відкинув їх, то всі, обітниці її, що вийшли з уст її, і зароки душі її не відбудуться: чоловік її знищив їх, і Господь простить їй. Ѓще же tлучaz tлучи1тъ мyжъ є3S, въ џньже дeнь ўслhшитъ, вс‰ є3ли6ка и3зыд0ша и3з8 ќстъ є3S по њбётwмъ є3S и3 по њпредэлeніємъ є3S ±же на дyшу є3S, не пребyдутъ є4й: мyжъ бо є3S tлучи1лъ є4сть, и3 гDь њчи1ститъ ю5.
14
14
Всяку обітницю і всякий клятвений зарок, щоб смирити душу, чоловік її може затвердити, і чоловік її може відкинути; Всsкъ њбётъ и3 всsка клsтва соyза во є4же њѕл0бити дyшу, мyжъ є3S постaвитъ є4й, и3 мyжъ є3S tи1метъ.
15
15
якщо ж чоловік її мовчав про те день за день, то він тим затвердив усі обітниці її і всі зароки її, що на ній, затвердив, тому що він, почувши, мовчав про те; Ѓще же молчA премолчи1тъ є4й дeнь t днE, и3 постaвитъ є4й вс‰ њбёты є3S, и3 њпредэлє1ніz ±же на нeй, постaвитъ є4й, ћкw ўмолчA є4й въ дeнь, въ џньже ўслhша.
16
16
а якщо [чоловік] відкинув їх, після того як почув, то він узяв на себе гріх її. Ѓще же tлучaz tлучи1тъ мyжъ є3S по дни2, въ џньже ўслhша, и3 пріи1метъ грёхъ св0й.
17
17
Ось устави, які Господь заповів Мойсеєві про стосунки між чоловіком і жінкою його, між батьком і дочкою його в юності її, в домі батька її. Сі‰ њправд†ніz, є3ли6ка заповёда гDь мwmсeю, междY мyжемъ и3 междY жен0ю є3гw2, и3 междY nтцeмъ и3 дщeрію въ ю4ности є3S, въ домY џтчи.
Глава 31
Главa lа
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
помстися мадіанитянам за синів Ізраїлевих, і опісля відійдеш до народу твого. tмсти2 мeсть сынHвъ ї}левыхъ t мадіанjтwвъ, и3 послэди2 приложи1шисz къ лю1демъ свои6мъ.
3
3
І сказав Мойсей народу, говорячи: озбройте із себе людей на війну, щоб вони пішли проти мадіанитян, звершити помсту Господню над мадіанитянами; И# речE мwmсeй къ лю1демъ, глаг0лz: воwружи1те t вaсъ мyжы и3 њполчи1тесz пред8 гDемъ на мадіaма, tдaти tмщeніе t гDа мадіaму:
4
4
по тисячі з коліна, від усіх колін [синів] Ізраїлевих пошліть на війну. тhсzщу t плeмене и3 тhсzщу t плeмене, t всёхъ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ, посли1те њполчи1тисz.
5
5
І виділено з тисяч Ізраїлевих, по тисячі з коліна, дванадцять тисяч озброєних на війну. И# сочт0ша t тhсzщъ ї}левыхъ, по тhсzщи t плeмене, дванaдесzть тhсzщъ воwружeныхъ на брaнь.
6
6
І послав їх Мойсей на війну, по тисячі з коліна, їх і Финеєса, сина Єлеазара, [сина Аарона,] священика, на війну, і в руці його священні сосуди і труби для тривоги. И# послA | мwmсeй тhсzщу t плeмене и3 тhсzщу t плeмене съ си1лою и4хъ, и3 фінеeса сhна є3леазaрова сhна ґарHна жерцA: и3 сосyды с™ы6z, и3 трубы6 знaмєнныz въ рукaхъ и4хъ.
7
7
І пішли війною на Мадіама, як повелів Господь Мойсеєві, і вбили всіх чоловічої статі; И# њполчи1шасz на мадіaма, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю, и3 и3зби1ша вeсь мyжескъ п0лъ:
8
8
і разом з убитими їх убили царів мадіамських: Евия, Рекема, Цура, Хура і Реву, п’ятьох царів мадіамських, і Валаама, сина Веорового, убили мечем [разом з убитими їх]; и3 царeй мадіaмскихъ ўби1ша вкyпэ съ ћзвеными и4хъ, и3 є3vjна и3 рок0ма, и3 сyра и3 ќра и3 ров0ка, пsть царeй мадіaмлихъ: и3 валаaма сhна веHрова ўби1ша мечeмъ съ ћзвеными и4хъ:
9
9
а жінок мадіамських і дітей їхніх сини Ізраїлеві взяли в полон, і всю худобу їхню, і всі отари їхні і все майно їхнє взяли у здобич, и3 плэни1ша жeнъ мадіaмлихъ и3 и3мBніz и4хъ, и3 скоты2 и4хъ и3 вс‰ притzж†ніz и4хъ, и3 си1лу и4хъ плэни1ша:
10
10
і всі міста їхні у володіннях їхніх і всі селища їхні спалили вогнем; и3 вс‰ грaды и4хъ, ±же во њбитaніихъ и4хъ, и3 вє1си и4хъ пожг0ша nгнeмъ,
11
11
і взяли все захоплене і всю здобич, від людини до худоби; и3 взsша вeсь плёнъ и4хъ и3 вс‰ кwрhсти и4хъ, t человёка до скотA:
12
12
і доставили полонених і здобич і захоплене до Мойсея і до Єлеазара священика і до громади синів Ізраїлевих, до стану, на рівнини моавитські, що біля Йордану, навпроти Єрихона. и3 привед0ша къ мwmсeю и3 ко є3леазaру жерцY и3 ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ плёнъ и3 кwрhсти и3 и3мёніе въ п0лкъ, во ґравHfъ мwaвль, и4же є4сть ў їoрдaна при їеріхHнэ.
13
13
І вийшли Мойсей і Єлеазар священик і всі князі громади назустріч їм зі стану. И# и3зhде мwmсeй и3 є3леазaръ жрeцъ и3 вси2 кн‰зи с0нма въ срётеніе и5мъ внЁ полкA.
14
14
І прогнівався Мойсей на воєначальників, тисячоначальників і стоначальників, які прийшли з війни, И# разгнёвасz мwmсeй на надзирaтелей си1лы, тысzщеначaлникwвъ и3 стоначaлникwвъ и3дyщихъ t њполчeніz брaни.
15
15
і сказав їм Мойсей: [для чого] ви залишили в живих усіх жінок? И# речE и5мъ мwmсeй: вскyю жи1въ њстaвисте вeсь жeнскъ п0лъ;
16
16
ось вони, за порадою Валаамовою, були для синів Ізраїлевих приводом до відступу від Господа на догоду Фегору, за що й ураження було в громаді Господній; ты6z бо бhша сынHмъ ї}лєвымъ, по словеси2 валаaмлю, є4же tступи1ти и3 презрёти сл0во гDне фогHра рaди, и3 бhсть ћзва въ с0нмэ гDни:
17
17
отже, убийте всіх дітей чоловічої статі, і всіх жінок, що пізнали чоловіка на чоловічій постелі, убийте; и3 нн7э и3збjйте всsкъ мyжескъ п0лъ во всsкомъ в0зрастэ, и3 всsку женY, ћже познA л0же мyжеско, и3збjйте:
18
18
а всіх дітей жіночої статі, що не пізнали чоловічої постелі, залиште в живих для себе; и3 всsкъ в0зрастъ жeнскъ, ±же не познaша л0жа мyжеска, живhхъ њстaвите |:
19
19
і пробудьте поза станом сім днів; усякий, хто вбив людину і доторкнувся до вбитого, очистіться у третій день і в сьомий день, ви і полонені ваші; и3 вы2 стaните внЁ полкA сeдмь днjй: всsкъ ўби1вый дyшу и3 прикоснyвыйсz ўбіeному да њчи1ститсz въ трeтій дeнь и3 въ дeнь седмhй, вы2 и3 плёнъ вaшъ:
20
20
і весь одяг, і всі шкіряні речі, і все, зроблене із козячої вовни, і всі дерев’яні сосуди очистіть. и3 всsку nдeжду, и3 всsкъ сосyдъ к0жанъ, и3 всsко содёланое t козли1чины, и3 всsкъ сосyдъ древsнъ њчи1стите.
21
21
І сказав Єлеазар священик воїнам, які ходили на війну: ось постанова закону, що заповів Господь Мойсеєві: И# речE є3леазaръ жрeцъ къ мужє1мъ си1лы приходsщымъ t њполчeніz рaтнагw: сіE њправдaніе зак0на, є4же заповёда гDь мwmсeю:
22
22
золото, срібло, мідь, залізо, олово і свинець, кромЁ сребрA и3 злaта, и3 мёди и3 желёза, и3 кассітeра и3 џлова,
23
23
і все, що проходить через вогонь, проведіть через вогонь, щоб воно очистилося, а крім того, й очищувальною водою треба очистити; усе, що не проходить через вогонь, проведіть через воду; всsка вeщь, ћже пр0йдетъ сквозЁ џгнь, и3 (nгнeмъ) њчи1ститсz, но и3 вод0ю њчищeніz њчи1ститсz: и3 вс‰, є3ли6ка ѓще не пр0йдутъ сквозЁ џгнь, да пр0йдутъ сквозЁ в0ду:
24
24
і одяг ваш вимийте в сьомий день, і очистіться, і після того входьте в стан. и3 и3спери1те ри6зы вaшz въ дeнь седмhй, и3 њчи1ститесz: и3 по си1хъ вни1дете въ п0лкъ.
25
25
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
26
26
порахуй здобич полону, від людини до худоби, ти і Єлеазар священик і начальники племен громади; возми1те сочислeніе корhстей плёна t человёка до скотA, ты2 и3 є3леазaръ жрeцъ и3 кн‰зи nтeчествъ с0нма,
27
27
і розділи здобич навпіл між тими, що воювали, що ходили на війну, і між усією громадою, и3 раздэли1те кwрhсти междY вHины ходи1вшими на брaнь и3 междY всёмъ с0нмомъ,
28
28
і від воїнів, що ходили на війну, візьми данину Господу, по одній душі з п’ятисот, з людей і з великої худоби, і з ослів і з дрібної худоби; и3 tлучи1те дaнь гDу t людjй воeнныхъ ходи1вшихъ на брaнь, є3ди1ну дyшу t пzти2 сHтъ, t человBкъ и3 t скотHвъ, и3 t волHвъ и3 t nвeцъ и3 t nслsтъ,
29
29
візьми це з половини їхньої і віддай Єлеазару священику у приношення Господу; и3 t полови1ны и4хъ да в0змете, и3 дaси є3леазaру жерцY начaтки гDни:
30
30
і з половини синів Ізраїлевих візьми по одній частці з п’ятдесяти, з людей, з великої худоби, з ослів і з дрібної худоби, і віддай це левитам, що служать при скинії Господній. и3 t полови1ны сынHвъ ї}левыхъ да в0змеши є3ди1но t пzти1десzти человBкъ, и3 t волHвъ и3 t nвeцъ, и3 t nслsтъ и3 t всёхъ скотHвъ, и3 дaси | леvjтwмъ, и5же стрегyтъ стражбы6 въ ски1ніи гDни.
31
31
І зробив Мойсей і Єлеазар священик, як повелів Господь Мойсеєві. И# сотвори2 мwmсeй и3 є3леазaръ жрeцъ, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
32
32
І було здобичі, що залишилася від захопленого, що захопили ті, що були на війні: дрібної худоби шістсот сімдесят п’ять тисяч, И# бhсть мн0жество плёна, є3г0же плэни1ша м{жи в0инстіи, t nвeцъ шeсть сHтъ сeдмьдесzтъ пsть тhсzщъ,
33
33
великої худоби сімдесят дві тисячі, и3 волHвъ сeдмьдесzтъ двЁ тhсzщы,
34
34
ослів шістдесят одна тисяча, и3 nслHвъ шестьдесsтъ є3ди1на тhсzща,
35
35
людей, жінок, які не знали чоловічої постелі, усіх душ тридцять дві тисячі. и3 дyшъ человёческихъ t жeнска п0лу, ±же не познaша л0жа мyжеска, всёхъ дyшъ три1десzть двЁ тhсzщы:
36
36
Половина, частка тих, що ходили на війну, за підрахунком була: дрібної худоби триста тридцять сім тисяч п’ятсот, и3 бhсть полови1на чaсть ходи1вшихъ на брaнь, t числA nвeцъ три1ста три1десzть сeдмь тhсzщъ и3 пsть сHтъ:
37
37
і данина Господу з дрібної худоби шістсот сімдесят п’ять; и3 бhсть дaнь гDу t nвeцъ шeсть сHтъ сeдмьдесzтъ пsть:
38
38
великої худоби тридцять шість тисяч, і данина з них Господу сімдесят два; и3 волHвъ три1десzть шeсть тhсzщъ, и3 дaнь гDу сeдмьдесzтъ и3 двA:
39
39
ослів тридцять тисяч п’ятсот, і данина з них Господу шістдесят один; и3 nслHвъ три1десzть тhсzщъ пsть сHтъ, и3 дaнь гDу шестьдесsтъ є3ди1нъ:
40
40
людей шістнадцять тисяч, і данина з них Господу тридцять дві душі. и3 дyшъ человёческихъ шестьнaдесzть тhсzщъ, и3 дaнь t си1хъ гDу три1десzть двЁ души6.
41
41
І віддав Мойсей данину, приношення Господу, Єлеазару священику, як повелів Господь Мойсеєві. И# дадE мwmсeй дaнь гDу, ўчaстіе б9іе є3леазaру жерцY, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
42
42
І з половини синів Ізраїлевих, яку відокремив Мойсей у тих, що ходили на війну; T полови1ны сынHвъ ї}левыхъ, и5хже раздэли2 мwmсeй t мужeй воeнныхъ:
43
43
половина ж була на частку громади: дрібної худоби триста тридцять сім тисяч п’ятсот, и3 бhсть полови1на t с0нма, t nвeцъ три1ста и3 три1десzть сeдмь тhсzщъ и3 пsть сHтъ:
44
44
великої худоби тридцять шість тисяч, и3 волHвъ три1десzть шeсть тhсzщъ:
45
45
ослів тридцять тисяч п’ятсот, nслHвъ три1десzть тhсzщъ и3 пsть сHтъ:
46
46
людей шістнадцять тисяч. и3 человёчихъ дyшъ шестьнaдесzть тhсzщъ:
47
47
З половини синів Ізраїлевих узяв Мойсей одну п’ятдесяту частину з людей і з худоби і віддав це левитам, які виконують службу при скинії Господній, як повелів Господь Мойсеєві. и3 взS мwmсeй t полови1ны сынHвъ ї}левыхъ, є3ди1но t пzти1десzти, t человBкъ и3 t скотHвъ, и3 дадE | леvjтwмъ стрегyщымъ стражбы6 ски1ніи гDни, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
48
48
І прийшли до Мойсея начальники над тисячами війська, тисячоначальники і стоначальники, И# пріид0ша къ мwmсeю вси2 постaвленніи над8 тhсzщами си1лы, тысzщеначaлники и3 стоначaлники,
49
49
і сказали Мойсеєві: раби твої порахували воїнів, які нам доручені, і не вибуло жодного з них; и3 рек0ша къ мwmсeю: џтроцы твои2 взsша сочтeніе t мужeй вои1нскихъ, и5же сyть ў нaсъ, и3 никт0же поги1бе t ни1хъ:
50
50
і ось, ми принесли приношення Господу, хто що дістав із золотих речей: ланцюжки, зап’ястя, персні, серги і привіски, для очищення душ наших перед Господом. и3 принес0хомъ дaръ гDу, мyжъ є4же њбрёте, сосyдъ злaтъ и3 њбрyчіе, и3 гри1вну и3 пeрстень, и3 ўсер‰зи и3 чeпь златyю, ўмоли1ти њ нaсъ пред8 гDемъ.
51
51
І взяв у них Мойсей і Єлеазар священик золото у всіх цих виробах; И# взS мwmсeй и3 є3леазaръ жрeцъ злaто t ни1хъ, всsкъ сосyдъ содёланъ.
52
52
і було всього золота, що принесено для приношення Господу, шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят сиклів, від тисячоначальників і стоначальників. И# бhсть всегw2 злaта ўчaстіе, є4же tлучи1сz гDу, шестьнaдесzть тhсzщъ и3 сeдмь сHтъ и3 пzтьдесsтъ с‡кль t тысzщеначaлникwвъ и3 t стоначaлникwвъ.
53
53
Воїни грабували кожен для себе. И# м{жи в0инстіи плэни1ша кjйждо себЁ.
54
54
І взяв Мойсей і Єлеазар священик золото від тисячоначальників і стоначальників, і принесли його до скинії зібрання, у пам’ять синів Ізраїлевих перед Господом. И# взsша мwmсeй и3 є3леазaръ жрeцъ злaто t тысzщеначaлникwвъ и3 t стоначaлникwвъ и3 внес0ша є5 въ ски1нію свидёніz, въ пaмzть сынHвъ ї}левыхъ пред8 гDемъ.
Глава 32
Главa lв
1
1
У синів Рувимових і у синів Гадових стад було дуже багато; і побачили вони, що земля Іазер і земля Галаад є місцем придатним для стад; И# скотA мн0жество бsше сынHмъ руви6млимъ и3 сынHмъ гaдwвымъ, мн0го ѕэлw2. И# ви1дэша странY їази1рову и3 странY галаaдову, и3 бsше мёсто, мёсто ск0тно.
2
2
і прийшли сини Гадові і сини Рувимові і сказали Мойсею та Єлеазару священику і князям громади, говорячи: И# пришeдше сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы рек0ша къ мwmсeю и3 ко є3леазaру жерцY и3 ко кнzзє1мъ с0нма, глаг0люще:
3
3
Атароф і Дивон, й Іазер, і Нимра, і Есевон і Елеале, і Севам, і Нево, і Веон, ґтарHfъ и3 девHнъ, и3 їази1ръ и3 намрA, и3 є3севHнъ и3 є3леaли, и3 севамA и3 навavъ и3 веaнъ,
4
4
земля, яку Господь уразив перед громадою Ізраїлевою, є земля придатна для стад, а у рабів твоїх є стада. землS, ю4же предадE гDь пред8 сы6ны ї}левыми, землS скотопитaтелна є4сть, рабHмъ же твои6мъ ск0тъ є4сть.
5
5
І сказали: якщо ми знайшли благовоління в очах твоїх, віддай землю цю рабам твоїм у володіння; не переводь нас через Йордан. И# рёша: ѓще њбрэт0хомъ благодaть пред8 тоб0ю, да дaстсz нaмъ землS сіS рабHмъ твои6мъ во њдержaніе, и3 не преводи2 нaсъ чрез8 їoрдaнъ.
6
6
І сказав Мойсей синам Гадовим і синам Рувимовим: брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут? И# речE мwmсeй сынHмъ гaдwвымъ и3 сынHмъ руви6млимъ: брaтіz вaшz п0йдутъ на брaнь, и3 вh ли сsдете тY;
7
7
для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїлевих від переходу в землю, яку дає їм Господь? и3 вскyю развращaете сeрдце сынHвъ ї}левыхъ, не прейти2 на зeмлю, ю4же даeтъ гDь и5мъ;
8
8
так вчинили батькі ваші, коли я посилав їх з Кадес-Варні для огляду землі: не тaкw ли сотвори1ша nтцы2 вaши, є3гдA послaхъ | t кaдисъ-варни2 соглsдати зeмлю;
9
9
вони доходили до долини Есхол, і бачили землю, і відвернули серце синів Ізраїлевих, щоб не йшли вони в землю, яку Господь дає їм; и3 взыд0ша до дeбри грезн0вныz, и3 соглsдаша зeмлю, и3 tврати1ша сeрдце сынHвъ ї}левыхъ, ћкw да не вни1дутъ въ зeмлю, ю4же дадE и5мъ гDь;
10
10
і запалав у той день гнів Господа, і поклявся Він, говорячи: И# разгнёвасz ћростію гDь въ дeнь w4нъ и3 клsтсz, гlz:
11
11
люди ці, що вийшли з Єгипту, від двадцяти років і вище [які знають добро і зло,] не побачать землі, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, тому що вони не підкорялися Мені, ѓще ќзрzтъ человёцы сjи и3зшeдшіи и3з8 є3гЂпта, t двaдесzти лётъ и3 вhшше, вёдущіи добро2 и3 ѕло2, зeмлю, є4юже клsхсz ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву: не послёдоваша бо в8слёдъ менє2,
12
12
крім Халева, сина Ієфонніїного, кенезеянина, й Ісуса, сина Навина, тому що вони підкорилися Господеві. т0чію халeвъ сhнъ їефоннjинъ tлучeнный и3 їисyсъ сhнъ наvи1нъ, ћкw послёдоваша в8слёдъ гDа.
13
13
І запалав гнів Господа на Ізраїля, і водив Він їх по пустелі сорок років, доки не скінчився весь рід, що зробив зло в очах Господніх. И# разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz, и3 томи2 | въ пустhни четhредесzть лётъ, д0ндеже потреби1сz вeсь р0дъ творsщій ѕл†z пред8 гDемъ.
14
14
І ось, замість батьків ваших повстали ви, поріддя грішників, щоб посилити ще лютість гніву Господнього на Ізраїля. СE, востaсте вмёстw nтє1цъ вaшихъ, сокрушeніе человBкъ грёшникwвъ, приложи1ти є3щE къ ћрости гнёва гDнz на ї}лz:
15
15
Якщо ви відвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви погубите весь народ цей. ћкw tвратитeсz t негw2, приложи1ти є3щE њстaвити є3го2 въ пустhни, и3 возбеззак0ннуете на вeсь с0нмъ сeй.
16
16
І підійшли вони до нього і сказали: ми побудуємо тут овечі двори для отар наших і міста для дітей наших; И# пріид0ша къ немY и3 глаг0лаша: њгр†ды nвцaмъ да согради1мъ здЁ скотHмъ свои6мъ, и3 грaды и3мёніємъ нaшымъ:
17
17
самі ж ми перші озброїмося і підемо перед синами Ізраїлевими, доки не приведемо їх у місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, для безпеки від жителів землі; и3 мы2 воwружeни п0йдемъ на стражбY пeрвіи сынHмъ ї}лєвымъ, д0ндеже введeмъ | въ мёсто и4хъ: и3 да вселsтсz и3мBніz н†ша во градёхъ ўтверждeныхъ рaди живyщихъ на земли2:
18
18
не повернемося в доми наші, доки не вступлять сини Ізраїлеві кожен у наділ свій; не возврати1мсz въ д0мы нaшz, д0ндеже раздэлsтсz сhнове ї}лтестіи, кjйждо въ наслёдіе своE:
19
19
бо ми не візьмемо з ними наділу по той бік Йордану і далі, якщо наділ нам дістанеться по цей бік Йордану, до сходу. и3 ктомY не наслёдимъ въ ни1хъ њб8 nнY странY їoрдaна и3 дaлэе, ћкw пріsхомъ жрє1біz нaшz сію2 странY їoрдaна на вост0ки.
20
20
І сказав їм Мойсей: якщо ви це зробите, якщо озброєними підете на війну перед Господом, И# речE къ ни6мъ мwmсeй: ѓще сотворитE по словеси2 семY, ѓще воwружитeсz пред8 гDемъ на брaнь,
21
21
і піде кожен з вас озброєним за Йордан перед Господом, доки не знищить Він ворогів Своїх перед Собою, и3 прeйдетъ всsкъ nрyжникъ вaшъ їoрдaнъ пред8 гDемъ на брaнь, д0ндеже потреби1тсz врaгъ є3гw2 t лицA є3гw2,
22
22
і підкорена буде земля перед Господом, то опісля повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде земля ця у вас у володінні перед Господом; и3 њбладaна бyдетъ землS пред8 гDемъ, и3 посeмъ возврати1тесz, и3 бyдете безви1нни пред8 гDемъ и3 t ї}лz: и3 бyдетъ землS сіS вaмъ во њдержaніе пред8 гDемъ:
23
23
якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і понесете покарання за гріх ваш, яке постигне вас; ѓще же не сотворитE тaкw, согрэшитE пред8 гDемъ, и3 ўвёсте грёхъ вaшъ, є3гдA вaсъ пости1гнутъ ѕл†z:
24
24
будуйте собі міста для дітей ваших і двори для овець ваших і робіть, що сказано устами вашими. и3 соградитE вы2 себЁ грaды и3мёнію вaшему и3 њгр†ды скотHмъ вaшымъ: и3 и3сходsщее и3з8 ќстъ вaшихъ сотворитE.
25
25
І сказали сини Гадові і сини Рувимові Мойсеєві: раби твої зроблять, як повеліває господар наш; И# рек0ша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы къ мwmсeю, глаг0люще: раби2 твои2 сотворsтъ, ћкоже гDь нaшъ повелёлъ є4сть:
26
26
діти наші, дружини наші, отари наші і вся худоба наша залишаться тут у містах Галаада, и3мёніе нaше, и3 жєны2 нaши, и3 вeсь ск0тъ нaшъ да бyдутъ во градёхъ галаaдовыхъ:
27
27
а раби твої, усі, озброївшись, як воїни, підуть перед Господом на війну, як говорить господар наш. раби1 же твои2 прeйдутъ вси2 воwружeни и3 ўгот0вани пред8 гDемъ на брaнь, ћкоже гlетъ гDь.
28
28
І дав Мойсей про них повеління Єлеазару священику й Ісусові, синові Навина, і начальникам племен синів Ізраїлевих, И# пристaви и5мъ мwmсeй є3леазaра жерцA и3 їисyса сhна наvи1на, и3 кн‰зи nтeчествъ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ.
29
29
і сказав їм Мойсей: якщо сини Гадові і сини Рувимові перейдуть з вами за Йордан, усі озброївшись на війну перед Господом, і підкорена буде перед вами земля, то віддайте їм землю Галаад у володіння; И# речE къ ни6мъ мwmсeй: ѓще прeйдутъ сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы съ вaми чрез8 їoрдaнъ, всsкъ воwружeнъ на брaнь пред8 гDемъ, и3 њбладaете землeю пред8 соб0ю, и3 дади1те и5мъ зeмлю галаaдову во њдержaніе.
30
30
якщо ж не підуть вони з вами озброєні [на війну перед Господом, то пошліть перед собою майно їхнє, дружин їхніх і худобу їхню у землю Ханаанську], і вони одержать володіння разом з вами в землі Ханаанській. Ѓще ли не прeйдутъ воwружeни съ вaми на брaнь пред8 гDемъ, то2 предпосли1те и3мёніе и4хъ и3 жєны2 и4хъ и3 скоты2 и4хъ прeжде вaсъ на зeмлю ханаaню, и3 да наслёдzтъ кyпнw съ вaми въ земли2 ханаaни.
31
31
І відповіли сини Гадові і сини Рувимові і сказали: як сказав Господь рабам твоїм, так і зробимо; И# tвэщaша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы, глаг0люще: є3ли6ка гlетъ гDь рабHмъ свои6мъ, тaкw сотвори1мъ мы2:
32
32
ми підемо озброєними перед Господом у землю Ханаанську, а наділ володіння нашого нехай буде по цей бік Йордану. прeйдемъ воwружeни пред8 гDемъ въ зeмлю ханаaню, и3 дади1те нaмъ во њдержaніе странY сію2 їoрдaна.
33
33
І віддав Мойсей їм, синам Гадовим і синам Рувимовим, і половині коліна Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморрейського, і царство Ога, царя Васанського, землю з містами її та околицями, — міста землі в усі сторони. И# дадE и5мъ мwmсeй сынHмъ гaдwвымъ и3 сынHмъ руви6млимъ и3 полуплeмени манассjину сынHвъ їHсифовыхъ цaрство сиHна царS ґморрeйска и3 цaрство w4га царS васaнска, зeмлю и3 грaды съ предBлы є3S, грaды њкрє1стныz земли2.
34
34
І побудували сини Гадові, Дивон і Атароф, і Ароер, И# согради1ша сhнове гaдwвы девHнъ и3 ґтарHfъ и3 ґрои1ръ,
35
35
і Атароф-Шофан, й Іазер, й Іогбегу, и3 сwфaнъ и3 їази1ръ, и3 вознес0ша и5хъ,
36
36
і Беф-Нимру і Беф-Гаран, міста укріплені і двори для овець. и3 намрaмъ и3 веfарaнъ грaды твє1рды, и3 њгр†ды nвцaмъ.
37
37
І сини Рувимові побудували Есевон, Елеале, Кириафаїм, И# сhнове руви6мли согради1ша є3севHнъ и3 є3леaли и3 каріаfаjмъ,
38
38
і Нево, і Ваал-Меон, імена яких перемінені, і Сивму, і дали назви містам, які вони побудували. и3 навHнъ и3 веельмеHнъ њграждє1ны, и3 севамA: и3 прозвaша по и3менHмъ свои6мъ и3менA градHмъ, ±же согради1ша.
39
39
І пішли сини Махира, сина Манассіїного, у Галаад, і взяли його, і вигнали аморреїв, які були в ньому; И# и4де ќръ сhнъ махjровъ, внyкъ манассjевъ, въ галаaдъ, и3 взS є3го2, и3 погуби2 ґморрeа живyщаго въ нeмъ:
40
40
і віддав Мойсей Галаад Махиру, синові Манассії, і він оселився в ньому. и3 дадE мwmсeй галаaдъ махjру сhну манассjину, и3 всели1сz тY.
41
41
І Яїр, син Манассії, пішов і взяв селища їх, і назвав їх: селища Яїрові. И# їаjръ сhнъ манассjевъ и4де и3 взS сeла и4хъ, и3 прозвaша | сeла їаjрwва.
42
42
І Новах пішов і взяв Кенаф і залежні від нього міста, і назвав його своїм ім’ям: Новах. И# навavъ и4де и3 взS каafа и3 сeла є3гw2, и3 и3меновA | навHfъ t и4мене своегw2.
Глава 33
Главa lг
1
1
Ось стани синів Ізраїлевих, що вийшли з землі Єгипетської за ополченнями своїми, під начальством Мойсея та Аарона. И# сjи стaнове сынHвъ ї}левыхъ, є3гдA и3зыд0ша и3з8 земли2 є3гЂпетскіz съ си1лою своeю рук0ю мwmсeовою и3 ґарHнею.
2
2
Мойсей, за велінням Господнім, описав подорож їх за станами їх, і ось стани подорожі їх: И# написA мwmсeй воздвижє1ніz и4хъ и3 стaны и4хъ, по словеси2 гDню. И# сjи стaнове шeствіz и4хъ:
3
3
із Раамсеса вирушили вони в перший місяць, у п’ятнадцятий день першого місяця; на другий день Пасхи вийшли сини Ізраїлеві під рукою високою на очах усього Єгипту; воздвиг0шасz t рамессы2 въ мцcъ пeрвый, въ пzтыйнaдесzть дeнь пeрвагw мцcа: наyтріе пaсхи и3зыд0ша сhнове ї}лтестіи рук0ю выс0кою пред8 всёми є3г›птzны:
4
4
тим часом єгиптяни ховали всіх первістків, яких уразив у них Господь, і над богами їхніми Господь учинив суд. и3 є3гЂптzне погребaху ўмeршыz t ни1хъ вс‰, ±же и3зби2 гDь всsкаго пeрвенца въ земли2 є3гЂпетстэй: и3 въ бозёхъ и4хъ сотвори2 tмщeніе гDь.
5
5
Так вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса і розташувалися станом у Сокхофі. И# воздви1гшесz сhнове ї}лєвы t рамессы2, њполчи1шасz въ сокхHfэ:
6
6
І вирушили з Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, що на краю пустелі. и3 воздви1гшесz t сокхHfа, њполчи1шасz въ вуfaнэ, и4же є4сть чaсть нёкаz пустhни:
7
7
І вирушили з Ефама і повернули до Пи-Гахирофа, що перед Ваал-Цефоном, і розташувалися станом перед Мигдолом. и3 воздвиг0шасz t вуfaна, и3 њполчи1шасz во ќстіи їрHfа, и4же є4сть прsмw веельсепфHну, и3 њполчи1шасz прsмw магдHлу:
8
8
Вирушивши від Гахирофа, пройшли посеред моря в пустелю, і йшли три дні пустелею Ефам, і розташувалися станом у Меррі. и3 воздвиг0шасz прsмw їрHfу, и3 проид0ша среди2 м0рz въ пустhню: и3 и3д0ша путeмъ три2 дни6 въ пустhни тjи, и3 њполчи1шасz въ г0рькостехъ.
9
9
І вирушили з Мерри і прийшли в Елим; в Елимі ж [було] дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом. И# воздвиг0шасz t г0рькостей и3 пріид0ша въ є3лjмъ: и3 въ є3лjмэ (бhша) дванaдесzть и3ст0чники в0дъ, и3 сeдмьдесzтъ стeблій фjнікwвъ, и3 њполчи1шасz ў воды2 тaмw.
10
10
І вирушили з Елима і розташувалися станом біля Червоного моря. И# воздвиг0шасz t є3лjма и3 њполчи1шасz ў м0рz чермнaгw:
11
11
І вирушили від Червоного моря і розташувалися станом у пустелі Син. и3 воздвиг0шасz t м0рz чермнaгw и3 њполчи1шасz въ пустhни сjнъ:
12
12
І вирушили з пустелі Син і розташувалися станом у Дофці. и3 воздвиг0шасz t пустhни сjнъ и3 њполчи1шасz въ рафaкэ:
13
13
І вирушили з Дофки і розташувалися станом в Алуші. и3 воздвиг0шасz t рафaка и3 њполчи1шасz въ є3лyсэ:
14
14
І вирушили з Алуша і розташувалися станом у Рефидимі, і не було там води, щоб пити народу. и3 воздвиг0шасz t є3лyса и3 њполчи1шасz въ рафідjнэ: и3 не бhсть тaмw воды2 лю1демъ пи1ти.
15
15
І вирушили з Рефидима і розташувалися станом у пустелі Синайській. И# воздвиг0шасz t рафідjна и3 њполчи1шасz въ пустhни сінA:
16
16
І вирушили з пустелі Синайської і розташувалися станом у Киброт-Гаттааві. и3 воздвиг0шасz t пустhни сінA и3 њполчи1шасz во гробёхъ похотёніz:
17
17
І вирушили з Киброт-Гаттаави і розташувалися станом в Асирофі. и3 воздвиг0шасz t гробHвъ похотёніz и3 њполчи1шасz во ґсирHfэ:
18
18
І вирушили з Асирофа і розташувалися станом у Рифмі. и3 воздвиг0шасz t ґсирHfа и3 њполчи1шасz въ раfaмэ:
19
19
І вирушили з Рифми і розташувалися станом у Римнон-Фареці. и3 воздвиг0шасz t раfaма и3 њполчи1шасz въ ремнHнъ-фарeсэ:
20
20
І вирушили із Римнон-Фареца і розташувалися станом у Ливні. и3 воздвиг0шасz t ремнHнъ-фарeса и3 њполчи1шасz въ лемвHнэ:
21
21
І вирушили з Ливни і розташувалися станом у Риссі. и3 воздвиг0шасz t лемвHна и3 њполчи1шасz въ рессaнэ:
22
22
І вирушили з Рисси і розташувалися станом у Кегелафі. и3 воздвиг0шасz t рессaна и3 њполчи1шасz въ макеллafэ:
23
23
І вирушили з Кегелафи і розташувалися станом на горі Шафер. и3 воздвиг0шасz t макеллafа и3 њполчи1шасz во ґрсафafэ:
24
24
І вирушили від гори Шафер і розташувалися станом у Хараді. и3 воздвиг0шасz t ґрсафafа горы2 и3 њполчи1шасz въ харадafэ:
25
25
І вирушили з Харади і розташувалися станом у Макелофі. и3 воздвиг0шасz t харадafа и3 њполчи1шасz въ макидHfэ:
26
26
І вирушили з Макелофа і розташувалися станом у Тахафі. и3 воздвиг0шасz t макидHfа и3 њполчи1шасz въ катаafэ:
27
27
І вирушили з Тахафа і розташувалися станом у Тарасі. и3 воздвиг0шасz t катаafа и3 њполчи1шасz во fарafэ:
28
28
І вирушили з Тараха і розташувалися станом у Мифці. и3 воздвиг0шасz t fарafа и3 њполчи1шасz въ маfeккэ:
29
29
І вирушили із Мифки і розташувалися станом у Хашмоні. и3 воздвиг0шасz t маfeкка и3 њполчи1шасz во ґселмHнэ:
30
30
І вирушили з Хашмони і розташувалися станом у Мосерофі. и3 воздвиг0шасz t ґселмHна и3 њполчи1шасz въ масурyfэ:
31
31
І вирушили з Мосерофа і розташувалися станом у Бене-Яакані. и3 воздвиг0шасz t масурyfа и3 њполчи1шасz въ ванаккaнэ:
32
32
І вирушили з Бене-Яакана і розташувалися станом у Хор-Агидгаді. и3 воздвиг0шасz t ванаккaна и3 њполчи1шасz въ горЁ гаддaдъ:
33
33
І вирушили із Хор-Агидгада і розташувалися станом в Іотвафі. и3 воздвиг0шасz t горы2 гаддaдъ и3 њполчи1шасz во є3тевafэ:
34
34
І вирушили із Іотвафи і розташувалися станом в Авроні. и3 воздвиг0шасz t є3тевafа и3 њполчи1шасz во є3врHнэ:
35
35
І вирушили з Аврона і розташувалися станом в Ецион-Гавері. и3 воздвиг0шасz t є3врHна и3 њполчи1шасz въ гесіHнъ-гaверэ:
36
36
І вирушили з Ецион-Гавера і розташувалися станом у пустелі Син. [Вирушивши з пустелі Син, розташувалися станом у пустелі Фаран,] вона ж Кадес. и3 воздвиг0шасz t гесіHнъ-гaвера и3 њполчи1шасz въ пустhни сjнъ: и3 воздвиг0шасz t пустhни сjнъ и3 њполчи1шасz въ пустhни фарaни, ћже є4сть кaдисъ:
37
37
І вирушили з Кадеса і розташувалися станом на горі Ор, біля меж землі Едомської. и3 воздвиг0шасz t кaдиса и3 њполчи1шасz въ горЁ w4ръ бли1з8 земли2 є3дHмли.
38
38
І піднявся Аарон священик на гору Ор за повелінням Господнім і помер там у сороковий рік після виходу синів Ізраїлевих із землі Єгипетської, у п’ятий місяць, у перший день місяця; И# взhде ґарHнъ жрeцъ на г0ру w4ръ повелёніемъ гDнимъ, и3 ќмре тaмw въ четыредесsтое лёто и3зшeствіz сынHвъ ї}левыхъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, мцcа пsтагw въ пeрвый дeнь мцcа.
39
39
Аарон був ста двадцяти трьох років, коли помер на горі Ор. И# ґарHнъ бsше стA двaдесzти трeхъ лётъ, є3гдA ќмре въ горЁ w4ръ.
40
40
Ханаанський цар Арада, що жив на півдні землі Ханаанської, почув тоді, що йдуть сини Ізраїлеві. И# ўслhша хананeй цaрь ґрaдскій, и3 сeй живsше въ земли2 ханаaни, є3гдA вхождaху сhнове ї}лєвы.
41
41
І вирушили вони від гори Ор і розташувалися станом у Салмоні. И# воздвиг0шасz t горы2 w4ръ и3 њполчи1шасz въ селмHнэ:
42
42
І вирушили із Салмона і розташувалися станом у Пуноні. и3 воздвиг0шасz t селмHна и3 њполчи1шасz въ фінHнэ:
43
43
І вирушили з Пунона і розташувалися станом в Овофі. и3 воздвиг0шасz t фінHна и3 њполчи1шасz во њвHfэ:
44
44
І вирушили з Овофа і розташувалися станом у Ійм-Аваримі, на кордоні Моава. и3 воздвиг0шасz t њвHfа и3 њполчи1шасz въ гаJ, њб8 nнY странY предBлъ мwaвлихъ:
45
45
І вирушили із Ійма і розташувалися станом у Дивон-Гаді. и3 воздвиг0шасz t гаJ и3 њполчи1шасz въ девHнъ-гaдэ:
46
46
І вирушили з Дивон-Гада і розташувалися станом в Алмон-Дивлафаїмі. и3 воздвиг0шасz t девHнъ-гaда и3 њполчи1шасz въ гелмHнъ-девлаfаjмэ:
47
47
І вирушили з Алмон-Дивлафаїма і розташувалися станом на горах Аваримських перед Нево. и3 воздвиг0шасz t гелмHнъ-девлаfаjма и3 њполчи1шасz въ горaхъ ґварjмлихъ прsмw навavу:
48
48
І вирушили від гір Аваримських і розташувалися станом на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона; и3 воздвиг0шасz t г0ръ ґварjмлихъ и3 њполчи1шасz на зaпадэ мwaвли, ў їoрдaна при їеріхHнэ:
49
49
вони розташувалися станом біля Йордану від Беф-Ієшимофа до Аве-Ситтима на рівнинах моавитських. и3 воздвиг0шасz t зaпада мwaвлz и3 њполчи1шасz ў їoрдaна, междY є3сімHfомъ, до велсаттjма на зaпады мwaва.
50
50
І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю въ зaпадэ мwaва ў їoрдaна при їеріхHнэ, гlz:
51
51
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли перейдете через Йордан у землю Ханаанську, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: вы2 прех0дите їoрдaнъ въ зeмлю ханаaню,
52
52
то проженіть від себе всіх жителів землі і знищіть усі зображення їхні, і всіх відлитих ідолів їхніх знищіть і всі висоти їхні зруйнуйте; и3 погуби1те вс‰ живyщыz на земли2 t лицA вaшегw, и3 разруши1те стражбы6 и4хъ, и3 вс‰ јдwлы и3злі‰нныz и4хъ сокруши1те |, и3 вс‰ к†пища и4хъ разруши1те,
53
53
і візьміть у володіння землю й оселіться на ній, тому що Я вам даю землю цю у володіння; и3 погуби1те вс‰ живyщыz на земли2, и3 всели1тесz въ ню2: вaмъ бо дaхъ зeмлю и4хъ по жрeбію:
54
54
і розділіть землю за жеребом на наділи племенам вашим: численному дайте наділ більший, а нечисленному дай наділ менший; кому де випаде жереб, там йому і буде наділ; за колінами батьків ваших візьміть собі наділи; и3 наслёдите зeмлю и4хъ жрeбіемъ по племенaмъ вaшымъ: мнHгимъ ўмн0жите њдержaніе и4хъ, и3 м†лымъ ўмaлите њдержaніе и4хъ: въ нeже и3зhдетъ и4мz є3гw2, тaмw да бyдетъ жрeбій є3гw2: по племенaмъ nтeчествій вaшихъ наслёдите:
55
55
якщо ж ви не проженете від себе жителів землі, то ті, що залишаться з них, будуть тернами для очей ваших і голками для боків ваших і будуть тіснити вас на землі, в якій ви будете жити, ѓще же не погубитE живyщихъ на земли2 t лицA вaшегw, бyдутъ, и5хже њстaвите t ни1хъ, nстны2 во nчесёхъ вaшихъ и3 стрёлы въ рeбрахъ вaшихъ, и3 совраждyютъ вaмъ на земли2, на нeйже вы2 вселитeсz:
56
56
і тоді те, що Я намірився зробити їм, зроблю вам. и3 бyдетъ ћкоже ўмhслихъ сотвори1ти w4нэмъ, то2 сотворю2 вaмъ.
Глава 34
Главa lд
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
дай наказ синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ввійдете в землю Ханаанську, то ось земля, що дістанеться вам у наділ, земля Ханаанська з її кордонами: заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, и3 речeши къ ни6мъ: вы2 вх0дите въ зeмлю ханаaню, сіS бyдетъ вaмъ въ наслёдіе, землS ханаaнz съ предBлы є3S:
3
3
південна сторона буде у вас від пустелі Син, біля Едома, і піде у вас південний кордон від кінця Солоного моря зі сходу, и3 бyдетъ вaмъ странA, ћже къ лjвэ t пустhни сjнъ дaже до є3дHма: и3 бyдутъ вaмъ предёлэ къ лjвэ, t крaz м0рz слaнагw t вост0кwвъ,
4
4
і простягнеться кордон на південь до узгір’я Акравима і піде через Син, і будуть виступи її на південь до Кадес-Варні, звідти піде до Гацар-Аддара і пройде через Ацмон; и3 њб8и1дутъ вaсъ предёлы t лjвы до возшeствіz ґкравjнz, и3 пр0йдутъ є3ннaкъ, и3 бyдетъ и3сх0дъ є3гw2 къ лjвэ кaдисъ-варни2, и3 и3зhдетъ на село2 ґрaдъ, и3 пр0йдетъ ґселмHна:
5
5
від Ацмона простягнеться кордон до потоку Єгипетського, і будуть виступи його до моря; и3 њб8и1дутъ предёлы t ґселмHна водотeчу є3гЂпетскую, и3 бyдетъ и3сх0дъ м0ре (вели1кое):
6
6
кордоном західним буде у вас велике море: це буде у вас кордон на заході; и3 предёлы морстjи бyдутъ вaмъ, м0ре вели1кое њпредэли1тъ, сіE бyдетъ вaмъ предёлы морстjи:
7
7
на півночі ж буде у вас кордон: від великого моря проведіть його до гори Ор, и3 сіE бyдетъ вaмъ предёлъ къ сёверу: t м0рz вели1кагw и3змёрите сaми себЁ при горЁ г0ру:
8
8
від гори Ор проведіть до Емафа, і будуть виступи кордону до Цедада; и3 t горы2 г0ру и3змёрите сaми себЁ, входsще во є3мafъ, и3 бyдутъ прех0дъ є3гw2 предёлы сададA:
9
9
звідти піде кордон до Цифрону, і виступи його будуть до Гацар-Енана: це буде у вас кордон північний; и3 и3зhдутъ предёлы зефрHна, и3 бyдетъ и3сх0дъ є3гw2 ґрсенаjнъ: сіE бyдетъ вaмъ предёлы t сёвера:
10
10
кордон східний проведіть собі від Гацар-Енана до Шефама, и3 и3змёрите сaми себЁ предёлы востHчныz t ґрсенаjна до сепфамaра:
11
11
від Шефама піде кордон до Рибле, зі східного боку Аїна, потім піде кордон і торкнеться берегів моря Киннереф зі східного боку; и3 сни1дутъ предёлы t сепфамaръ-вилA t востHкъ на и3ст0чники, и3 сни1дутъ предёлы вилы2, и3 пр0йдутъ на хребeтъ м0рz хенерefъ, t востHкъ:
12
12
і піде кордон до Йордану, і будуть виступи його до Солоного моря. Це буде земля ваша за кордонами її з усіх боків. и3 сни1дутъ предёлы на їoрдaнъ, и3 бyдетъ прех0дъ є3гw2 м0ре слaное: сіS бyдетъ землS вaмъ, и3 предёлы є3S w4крестъ.
13
13
І дав повеління Мойсей синам Ізраїлевим і сказав: ось земля, яку ви розділите на наділи за жеребом, яку повелів Господь дати дев’яти колінам і половині коліна [Манассіїного]; И# заповёда мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: сіS землS, ю4же пріи1мете въ наслёдіе по жрeбію, ћкоже повелЁ гDь, дaти ю5 девzти2 племенHмъ и3 полуплeмени манассjину:
14
14
тому що коліно синів Рувимових за сімействами їх, і коліно синів Гадових за сімействами їх, і половина коліна Манассіїного одержали наділ свій: ћкw взS плeмz сынHвъ руви1млихъ и3 плeмz сынHвъ гaдовыхъ, по домHмъ nтeчествъ и4хъ, и3 п0лъ плeмене манассjина воспріsша жрє1біz сво‰:
15
15
два коліна і половина коліна одержали наділ свій за Йорданом навпроти Єрихона на схід. двA племенA и3 п0лъ плeмене пріsша жрє1біz сво‰ за їoрдaномъ при їеріхHнэ t полyднz на вост0ки.
16
16
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
17
17
ось імена мужів, які будуть ділити вам землю: Єлеазар священик та Ісус, син Навина; сі‰ и3менA мужeй, и5же раздэлsтъ вaмъ зeмлю: є3леазaръ жрeцъ и3 їисyсъ наvи1нъ:
18
18
і по одному князеві від коліна візьміть для розділу землі. и3 по кнsзю є3ди1ному t плeмене в0змете раздэли1ти вaмъ зeмлю.
19
19
І ось імена цих мужів: для коліна Іудиного Халев, син Ієфонніїн; И# сі‰ и3менA мужє1мъ: плeмене їyдина халeвъ сhнъ їефоннjинъ,
20
20
для коліна синів Симеонових Самуїл, син Аммиуда; плeмене сmмеHнz саламіи1лъ сhнъ семіyдовъ,
21
21
для коліна Веніамінового Елидад, син Кислона; плeмене веніамjнz є3лдaдъ сhнъ хаслHнь,
22
22
для коліна синів Данових князь Буккий, син Іоглії; плeмене дaнова кнsзь воккHръ сhнъ їеклjнинъ,
23
23
для синів Йосифових, для коліна синів Манассіїних князь Ханниїл, син Ефода; сынHвъ їHсифовыхъ плeмене сынHвъ манассjиныхъ кнsзь ґніи1лъ сhнъ суфjдовъ,
24
24
для коліна синів Єфремових князь Кемуїл, син Шифтана; плeмене сынHвъ є3фрeмлихъ кнsзь камуи1лъ сhнъ сафтaновъ,
25
25
для коліна синів Завулонових князь Елицафан, син Фарнака; плeмене завулHнz кнsзь є3лісафaнъ сhнъ харнaховъ,
26
26
для коліна синів Іссахарових князь Фалтиїл, син Аззана; плeмене сынHвъ їссахaровыхъ кнsзь фалтіи1лъ сhнъ nзaинъ,
27
27
для коліна синів Асирових князь Ахиуд, син Шеломія; плeмене сынHвъ ґси1ровыхъ кнsзь ґхіHръ сhнъ селемjинъ,
28
28
для коліна синів Неффалимових князь Педаїл, син Аммиуда; плeмене нефfалjмлz кнsзь фадаи1лъ сhнъ ґміyдовъ.
29
29
ось ті, яким повелів Господь розділити наділи синам Ізраїлевим у землі Ханаанській. Си6мъ заповёда гDь раздэли1ти сынHмъ ї}лєвымъ въ земли2 ханаaни.
Глава 35
Главa lє
1
1
І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах Моавитських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю на зaпадэ мwaвли ў їoрдaна при їеріхHнэ, гlz:
2
2
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам: заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, да дадsтъ леvjтwмъ t жрє1бій њдержaніz своегw2 грaды всели1тисz, и3 предгр†діz гр†дскаz w4крестъ и4хъ да дадsтъ леvjтwмъ:
3
3
міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх; и3 бyдутъ и5мъ грaды вселsтисz, и3 ўч†стіz и4хъ да бyдутъ скотHмъ и4хъ и3 всBмъ четверонHжнымъ и4хъ:
4
4
поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися до [двох] тисяч ліктів, в усі боки; и3 прилєжaщаz градHмъ, и5хже дади1те леvjтwмъ, t стэны2 грaда и3 внЁ, двЁ тhсzщы лакHтъ w4крестъ:
5
5
і відмірте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля при містах. и3 да и3змёриши странY внЁ грaда, ћже на вост0къ, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 странY, ћже къ лjвэ, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 странY, ћже къ м0рю, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 странY, ћже къ сёверу, двЁ тhсzщы лакHтъ, и3 грaдъ посредЁ сегw2 бyдетъ вaмъ, и3 предёлы градHвъ:
6
6
З міст, які ви дасте левитам, [буде] шість міст для притулку, в які ви дозволите втікати убивці; і зверх них дайте сорок два міста: и3 грaды ±же дади1те леvjтwмъ, шeсть градHвъ (да бyдутъ) ўбёжныхъ, и5хже дади1те ўбэгaти въ нS ўби1вшему, и3 къ си6мъ четhредесzть и3 двA гр†да:
7
7
усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них. всёхъ градHвъ дади1те леvjтwмъ четhредесzть и3 џсмь градHвъ, сі‰ и3 предгр†діz и4хъ:
8
8
І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше; кожне коліно, дивлячись за наділом, який одержить, повинно дати з міст своїх левитам. и3 грaды, и5хже дади1те t њдержaніz сынHвъ ї}левыхъ, t мн0гихъ мнHга, ґ t мaлыхъ м†ла: кjйждо по наслёдію своемY, є4же наслёдzтъ, да дадsтъ t градHвъ леvjтwмъ.
9
9
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
10
10
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви перейдете через Йордан у землю Ханаанську, глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: вы2 прех0дите їoрдaнъ въ зeмлю ханаaню:
11
11
оберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти убивця, який убив людину ненавмисне; и3 раздэли1те сaми себЁ грaды: ўбBжища да бyдутъ вaмъ ўбэгaти въ нS ўбjйцэ, всsкъ ўби1вый дyшу нехотsй:
12
12
і будуть у вас міста ці притулком від месника [за кров], щоб не був умертвленим той, що вбив, раніше ніж він стане перед громадою на суд. и3 бyдутъ грaди вaмъ ўбBжища t ќжика кр0ве, и3 да не ќмретъ ўби1вый, д0ндеже стaнетъ пред8 с0нмомъ на судЁ:
13
13
Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість: и3 грaды, ±же дади1те, шeсть градHвъ, ўбBжища да бyдутъ вaмъ.
14
14
три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі Ханаанській; містами притулку повинні бути вони; Три2 грaды дади1те њб8 nнY странY їoрдaна, и3 три2 грaды дади1те въ земли2 ханаaни:
15
15
для синів Ізраїлевих і для прибульця і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне. ўбёжище да бyдетъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 пришeлцу, и3 њбитaлнику и4же въ вaсъ, да бyдутъ грaди сjи во ўбёжище ўбэгaти тaмw всsкому ўби1вшему дyшу нехотёніемъ.
16
16
Якщо хто вдарить кого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; Ѓще же nрyдіемъ желёзнымъ ўбіeтъ є3го2, и3 ќмретъ, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбjйца.
17
17
і якщо хто вдарить кого з руки каменем, від якого можна померти, так що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; Ѓще же кaменіемъ и3з8 руки2 ўбіeтъ є3го2, и3 ќмретъ t негw2, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбjйца.
18
18
або якщо дерев’яним знаряддям, від якого можна померти, ударить з руки так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; Ѓще же nрyдіемъ древsнымъ и3з8 руки2, t негHже ќмретъ, ўбіeтъ є3го2, и3 ќмретъ, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбjйца.
19
19
месник за кров сам може умертвити убивцю: лиш тільки зустріне його, сам може умертвити його; ќжикъ кр0ве, сeй да ўбіeтъ ўби1вшаго: є3гдA ўсрsщетъ є3го2, сeй да ўбіeтъ є3го2.
20
20
якщо хто штовхне кого з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь так, що той помре, Ѓще же вражды2 рaди ри1нетъ є3го2 и3 вeржетъ на него2 всsкъ сосyдъ по навёту, и3 ќмретъ,
21
21
або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре, того, хто ударив, слід віддати на смерть: він убивця; месник за кров може умертвити убивцю, лиш тільки зустріне його. и3ли2 t нeнависти порази1лъ є3го2 рук0ю, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ ўби1вый, ўбjйца є4сть: смeртію да ќмретъ ўбивazй: ќжикъ кр0ве да ўбіeтъ ўбjйцу, є3гдA срётитсz съ ни1мъ.
22
22
Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру, Ѓще же внезaпу не вражды2 рaди ри1нетъ є3го2, и3ли2 вeржетъ на него2 всsкъ сосyдъ не по навёту,
23
23
або який-небудь камінь, від якого можна померти, не бачачи упустить на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла, и3ли2 всsкимъ кaменемъ, и4мже вeржетъ не вёдый, и3 падeтъ на него2, и3 ќмретъ, џнъ же врaгъ є3гw2 не бЁ, нижE и3щsй ѕлA є3мY твори1ти,
24
24
то громада повинна розсудити між убивцею і месником за кров за цими постановами; и3 да сyдитъ с0нмъ междY ўби1вшимъ и3 междY ќжикомъ кр0ве, по судбaмъ си6мъ,
25
25
і повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерти великого священика, який помазаний священним єлеєм; и3 и3збaвитъ с0нмъ ўби1вшаго t ќжика кр0ве, и3 да возврати1тъ є3го2 с0нмъ во грaдъ ўбёжища є3гw2, въ џньже ўбэжA, и3 да поживeтъ тaмw, д0ндеже ќмретъ жрeцъ вели1кій, є3г0же помaзаша є3лeемъ с™hмъ.
26
26
якщо ж убивця вийде за межу міста притулку, в який він утік, Ѓще же и3сх0домъ и3зhдетъ ўби1вый внЁ предBлъ грaда, въ џньже ўбэжA тaмw,
27
27
і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є убивцю цього месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття, и3 њбрsщетъ є3го2 ќжикъ кр0ве внЁ предBлъ грaда ўбёжища є3го2, и3 ўбіeтъ ќжикъ кр0ве ўби1вшаго, нёсть пови1ненъ:
28
28
тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерти великого священика, а після смерти великого священика повинен був повернутися убивця в землю володіння свого. во грaдэ бо ўбэжaніz да живeтъ, д0ндеже ќмретъ жрeцъ вели1кій, и3 по ўмeртвіи жерцA вели1кагw да возврати1тсz ўби1вый въ зeмлю њдержaніz своегw2.
29
29
Нехай буде це у вас постановою законною в роди ваші, у всіх оселях ваших. И# да бyдутъ сі‰ вaмъ во њправдaніе судA въ роды2 вaшz во всёхъ селeніихъ вaшихъ.
30
30
Якщо хто уб’є людину, то убивцю слід убити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть. Всsкаго ўби1вшаго дyшу, пред8 свидётелми да ўбіeши ўби1вшаго: и3 свидётель є3ди1нъ да не свидётелствуетъ на смeрть души2.
31
31
І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті, але його слід віддати на смерть; И# да не в0змете и3скyпа за дyшу t ўби1вшагw, пови1нна сyща ўбіeнію: смeртію бо ќмретъ:
32
32
і не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерти [великого] священика. нижE да в0змете и3скyпа ўбэжaніz во грaдъ ўбёжища, да пaки живeтъ на земли2, д0ндеже ќмретъ жрeцъ вели1кій.
33
33
Не оскверняйте землі, на якій ви [будете жити]; бо кров оскверняє землю, і земля не інакше очищається від пролитої на ній крови, як кров’ю того, хто пролив її. И# да не ўбіeте земли2, на нeйже вы2 њбитaете: кр0вь бо сіS ўбивaетъ зeмлю, и3 не њчи1ститсz землS t кр0ве проліsнныz на нeй, но т0кмw кр0вію проливaющаго:
34
34
Не слід оскверняти землю, на якій ви живете, серед якої живу Я; тому що Я Господь перебуваю серед синів Ізраїлевих. и3 да не њсквернитE земли2, на нeйже живетE, на нeйже ѓзъ вселsюсz посредЁ вaсъ: ѓзъ бо є4смь гDь вселszйсz посредЁ сынHвъ ї}левыхъ.
Глава 36
Главa lѕ
1
1
Прийшли глави сімейств від племені синів Галаада, сина Махирового, сина Манассіїного з племен синів Йосифових, і говорили перед Мойсеєм [і перед Єлеазаром священиком] і перед князями, главами колін синів Ізраїлевих, И# пріид0ша кн‰зи плeмене сынHвъ галаaдовыхъ, сhна махjрова сhна манассjина t плeмене сынHвъ їHсифовыхъ, и3 глаг0лаша пред8 мwmсeомъ и3 пред8 є3леазaромъ жерцeмъ и3 пред8 кн‰зи домHвъ nтeчествъ сынHвъ ї}левыхъ,
2
2
і сказали: Господь повелів господарю нашому дати землю в наділ синам Ізраїлевим за жеребом, і господареві нашому повелено від Господа дати наділ Салпаада, брата нашого, дочкам його; и3 рек0ша: господи1ну нaшему повелЁ гDь tдaти зeмлю наслёдіz по жрeбію сынHмъ ї}лєвымъ: и3 господи1ну нaшему заповёда гDь дaти наслёдіе салпаaда брaта нaшегw дщeремъ є3гw2:
3
3
якщо ж вони будуть дружинами синів якого-небудь іншого коліна синів Ізраїлевих, то наділ їх відніметься від наділу батьків наших і додасться до наділу того коліна, в якому вони будуть [дружинами], і відніметься від наділу нашого, що дістався за жеребом; и3 бyдутъ є3ди1ному t племeнъ сынHвъ ї}левыхъ въ жєны2, и3 tлучи1тсz жрeбій и4хъ t њдержaніz nтє1цъ нaшихъ, и3 приложи1тсz къ наслёдію плeмене, и5мже бyдутъ въ жєны2, и3 t жрeбіz наслёдіz нaшегw tлучи1тсz:
4
4
і навіть коли буде у синів Ізраїлевих ювілей, тоді наділ їх додасться до наділу того коліна, в якому вони будуть [дружинами], і від наділу коліна батьків наших відніметься наділ їх. ѓще же бyдетъ њставлeніе сынHвъ ї}левыхъ, и3 приложи1тсz наслёдіе и4хъ къ наслёдію плeмене, и5мже ѓще бyдутъ въ жєны2, и3 t наслёдіz плeмене nтeчества нaшегw tи1метсz наслёдіе и4хъ.
5
5
І дав Мойсей повеління синам Ізраїлевим, за словом Господнім, і сказав: правду говорить коліно синів Йосифових; И# заповёда мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ по повелёнію гDню, глаг0лz: си1це плeмz сынHвъ їHсифовыхъ глаг0лютъ:
6
6
ось що заповідає Господь про дочок Салпаадових: вони можуть бути дружинами тих, хто сподобається очам їхнім, тільки повинні бути дружинами в племені коліна батька свого, сіE сл0во, є4же заповёда гDь дщeремъ салпаaдwвымъ, гlz: и3дёже ўг0дно и5мъ, да бyдутъ въ жєны2, т0кмw t с0нма nтeчества своегw2 да бyдутъ въ жєны2,
7
7
щоб наділ синів Ізраїлевих не переходив з коліна в коліно; тому що кожен із синів Ізраїлевих повинен бути прив’язаний до наділу коліна батьків своїх; и3 не преврати1тсz наслёдіе сынHвъ ї}левыхъ t плeмене въ плeмz и4но: ћкw кjйждо въ наслёдіи плeмене nтeчества своегw2 жени1тисz и4мутъ сhнове ї}лєвы:
8
8
і всяка дочка, що успадковує наділ у колінах синів Ізраїлевих, повинна бути дружиною кого-небудь з племені коліна батька свого, щоб сини Ізраїлеві успадковували кожен наділ батьків своїх, и3 всsка дщи2, ќжичествующаz наслёдіе t племeнъ сынHвъ ї}левыхъ, є3ди1ному сyщихъ t с0нма nтцA є3S да бyдетъ женA: да ќжичествуютъ сhнове ї}лєвы кjйждо наслёдіе nтцA своегw2:
9
9
і щоб не переходив наділ з коліна в інше коліно; тому що кожне з колін синів Ізраїлевих повинне бути прив’язане до свого наділу. и3 не преврати1тсz жрeбій t плeмене въ плeмz и4но, но кjйждо въ наслёдіи своeмъ да жeнzтсz сhнове ї}лєвы.
10
10
Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили дочки Салпаадові. Ћкоже повелЁ гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша дщє1ри салпаaдwвы.
11
11
І одружилися дочки Салпаадові Махла, Фирца, Хогла, Милка і Ноа з синами дядьків своїх; И# бhша маалA и3 fерсA, и3 є3глA и3 мелхA и3 нуA, дщє1ри салпаaдwвы, сынHмъ брaтіи своеS, t с0нма манассjина сынHвъ їHсифовыхъ, бhша въ жєны2:
12
12
у племені синів Манассії, сина Йосифового, вони були дружинами, і залишився наділ їхній у коліні племені батька їхнього. и3 бhсть наслёдіе и4хъ въ плeмени с0нма nтцA и4хъ.
13
13
Це є заповіді і постанови, які дав Господь синам Ізраїлевим через Мойсея на рівнинах моавитських, біля Йордану, навпроти Єрихона. Сі‰ зaпwвэди и3 њправд†ніz и3 суды2, ±же заповёда гDь рук0ю мwmсeовою на зaпадэ мwaвли при їoрдaнэ прsмw їеріхHну.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.