Глава 2
|
|
1
|
|
Говоріть братам вашим: «Мій народ», і сестрам вашим: «Помилувана». | |
2
|
|
Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її; нехай вона відкине блуд від лиця свого і перелюбство від грудей своїх, | |
3
|
|
щоб Я не роздяг її донага і не виставив її, як у день народження її, не зробив її пустелею, не обернув її на землю суху і не уморив її спрагою. | |
4
|
|
І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду. | |
5
|
|
Бо блудодіяла мати їхня й осоромила себе та, яка зачала їх; бо говорила: «піду за коханцями моїми, які дають мені хліб і воду, вовну і льон, єлей і напої». | |
6
|
|
За те ось, Я перегороджу шлях її тернами й обнесу її огорожею, і вона не знайде стежок своїх, | |
7
|
|
і поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх, і буде шукати їх, але не знайде, і скаже: «піду я, і повернуся до першого чоловіка мого; бо тоді краще було мені, ніж тепер». | |
8
|
|
А не знала вона, що Я, Я давав їй хліб і вино та єлей і примножив у неї срібло і золото, із якого зробили ідола Ваала. | |
9
|
|
За те Я візьму назад хліб Мій у його час і вино Моє у його пору і відберу вовну і льон Мій, чим покривається нагота її. | |
10
|
|
І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не візьме її з руки Моєї. | |
11
|
|
І припиню у неї всякі веселощі, свята її і новомісяччя її, і суботи її, і всі торжества її. | |
12
|
|
І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про які вона говорить: «це у мене подарунки, які надарували мені коханці мої»; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі поїдять їх. | |
13
|
|
І покараю її за дні служіння Ваалам, коли вона кадила їм і, прикрасивши себе сережками і намистами, ходила за коханцями своїми, а Мене забула, — говорить Господь. | |
14
|
|
Тому ось, і Я захоплю її, приведу її в пустелю, і буду говорити до серця її. | |
15
|
|
І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, у переддень надії; і вона буде співати там, як у дні юности своєї і як у день виходу свого із землі Єгипетської. | |
16
|
|
І буде у той день, — говорить Господь, — ти будеш кликати Мене: «чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Ваале*». | |
17
|
|
І відкину імена Ваалів від уст її, і не будуть більше згадувані імена їх. | |
18
|
|
І укладу в той час для них союз із польовими звірами і з птахами небесними, і з плазунами на землі; і лук, і меч, і війну знищу від землі тієї, і дам їм жити у безпеці. | |
19
|
|
І заручу тебе Мені повік, і заручу тебе Мені у правді і суді, у благості й милосерді. | |
20
|
|
І заручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа. | |
21
|
|
І буде у той день, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, і воно почує землю, | |
22
|
|
і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель. | |
23
|
|
І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: «ти Мій народ», а він скаже: «Ти мій Бог!» |