|
Книга пророка Осiї
|
Њсjа
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Слово Господнє, яке було Осії, сина Беериїного, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії, царів юдейських, і в дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського. | Сл0во гDне, є4же бhсть ко њсjи сhну веирjину, во днeхъ nзjи и3 їwаfaма, и3 ґхaза и3 їезекjи царeй їyдиныхъ, и3 во дни6 їеровоaма сhна їwaсова царS ї}лева. |
|
2
|
2
|
| Початок слова Господнього до Осії. І сказав Господь Осії: йди, візьми собі дружину блудницю і дітей блуду; бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа. | Начaло словесE гDнz ко њсjи. И# речE гDь ко њсjи: и3ди2, поими2 себЁ женY блужeніz, (и3 роди2) ч†да блужeніz: понeже блудsщи соблyдитъ землS t гDа. |
|
3
|
3
|
| І пішов він і взяв Гомерь, дочку Дивлаїма; і вона зачала і народила йому сина. | И# и4де и3 поS г0мерь дщeрь девилаjмлю: и3 зачaтъ и3 роди2 є3мY сhна. |
|
4
|
4
|
| І Господь сказав йому: наречи йому ім’я Ізреель, тому що ще трохи мине, і Я стягну кров Ізрееля з дому Іиуєвого, і покладу кінець царству дому Ізраїлевого, | И# речE гDь къ немY: прозови2 и4мz є3мY їезраeль: занE є3щE мaлw, и3 tмщY кр0вь їезраeлеву на домY їyдовэ и3 ўпок0ю цaрство д0му ї}лева: |
|
5
|
5
|
| і буде у той день, Я знищу лук Ізраїлів у долині Ізреель. | и3 бyдетъ въ т0й дeнь, сокрушY лyкъ ї}левъ во ўд0лэ їезраeлевэ. |
|
6
|
6
|
| І зачала ще, і народила дочку, і Він сказав йому: наречи їй ім’я Лорухама*; бо Я вже не буду більше милувати дім Ізраїлів, щоб прощати їм. | И# зачaтъ є3щE и3 роди2 дщeрь. И# речE є3мY (гDь): прозови2 и4мz є4й непоми1лована: занE не приложY ксемY поми1ловати д0му ї}лева, но противлszсz возсопроти1влюсz и5мъ: |
|
7
|
7
|
| А дім Іудин помилую і спасу їх у Господі Бозі їх, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками. | сhны же ї{дины поми1лую и3 сп7сY | њ гдЁ бз7э и4хъ: и3 не сп7сY и5хъ лyкомъ, ни мечeмъ, ни брaнію, ни к0ньми, нижE к0нниками. |
|
8
|
8
|
| І, вигодувавши грудьми Непомилувану, вона зачала, і народила сина. | И# tдои2 непоми1лованную: и3 зачaтъ пaки и3 роди2 сhна. |
|
9
|
9
|
| І сказав Він: наречи йому ім’я Лоаммі*, тому що ви не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом]. | И# речE (гDь): прозови2 и4мz є3мY не лю1діе мои2: занE вы2 не лю1діе мои2, и3 ѓзъ нёсмь бGъ вaшъ: |
|
10
|
10
|
| Але буде число синів Ізраїлевих, як пісок морський, якого не можна ні виміряти, ні обчислити; і там, де говорили їм: «ви не Мій народ», будуть говорити їм: «ви сини Бога живого». | и3 бyдетъ число2 сынHвъ ї}левыхъ ѓки пес0къ морскjй, и4же не и3змёритсz, ни и3зочтeтсz: и3 бyдетъ, на мёстэ, на нeмже речeсz и5мъ: не лю1діе мои2 вы2: сjи тaмw прозовyтсz сhнове бGа живaгw. |
|
11
|
11
|
| І зберуться сини Іудині й сини Ізраїлеві разом, і поставлять собі одну главу, і вийдуть із землі переселення; бо великий день Ізрееля! | И# соберyтсz сhнове ї{дины и3 сhнове ї}лєвы вкyпэ, и3 постaвzтъ себЁ влaсть є3ди1ну, и3 и3зhдутъ t земли2, ћкw вели1къ дeнь їезраeлевъ. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Говоріть братам вашим: «Мій народ», і сестрам вашим: «Помилувана». | Рцhте брaту своемY: лю1діе мои2: и3 сестрЁ своeй: поми1лованнаz. |
|
2
|
2
|
| Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її; нехай вона відкине блуд від лиця свого і перелюбство від грудей своїх, | Суди1тесz съ мaтерію своeю, суди1тесz, ћкw тA не женA моS, и3 ѓзъ не мyжъ є3S: и3 tвeргу блужє1ніz є3S t лицA моегw2 и3 любодёйство є3S t среды2 сосц{ є3S: |
|
3
|
3
|
| щоб Я не роздяг її донага і не виставив її, як у день народження її, не зробив її пустелею, не обернув її на землю суху і не уморив її спрагою. | ћкw да совлекY ю5 нaгу и3 постaвлю ю5 ћкоже въ дeнь рождeніz є3S, и3 положY ю5 ћкw пустhню, и3 ўчиню2 ю5 ћкw зeмлю безв0дну, и3 ўбію2 џную жaждею: |
|
4
|
4
|
| І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду. | и3 ч†дъ є3S не поми1лую, ћкw ч†да блужeніz сyть, |
|
5
|
5
|
| Бо блудодіяла мати їхня й осоромила себе та, яка зачала їх; бо говорила: «піду за коханцями моїми, які дають мені хліб і воду, вовну і льон, єлей і напої». | ћкw соблуди2 мaти и4хъ, посрами1сz роди1вшаz и5хъ, речe бо: пойдY в8слёдъ похотникHвъ мои1хъ, даю1щихъ мнЁ хлёбы мо‰ и3 в0ду мою2, и3 ри6зы мо‰ и3 плащани6цы мо‰, и3 мaсло моE и3 вс‰, є3ли6ка мнЁ дост0zтъ. |
|
6
|
6
|
| За те ось, Я перегороджу шлях її тернами й обнесу її огорожею, і вона не знайде стежок своїх, | Сегw2 рaди, сE, ѓзъ заграждY пyть є3S тeрніемъ и3 возграждY расп{тіz є3S, и3 стези2 своеS не њбрsщетъ: |
|
7
|
7
|
| і поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх, і буде шукати їх, але не знайде, і скаже: «піду я, і повернуся до першого чоловіка мого; бо тоді краще було мені, ніж тепер». | и3 поженeтъ похотники2 сво‰ и3 не пости1гнетъ и4хъ, и3 взhщетъ и5хъ и3 не њбрsщетъ, и3 речeтъ: пойдY и3 возвращyсz къ мyжу моемY пeрвому, ћкw добрёе ми2 бЁ тогдA, нeжели нн7э. |
|
8
|
8
|
| А не знала вона, що Я, Я давав їй хліб і вино та єлей і примножив у неї срібло і золото, із якого зробили ідола Ваала. | Но тA не ўразумЁ, ћкw ѓзъ дaхъ є4й пшени1цу и3 віно2 и3 мaсло, и3 сребро2 ўмн0жихъ є4й: сіs же срє1брzны и3 зл†ты сотвори2 ваaлу. |
|
9
|
9
|
| За те Я візьму назад хліб Мій у його час і вино Моє у його пору і відберу вовну і льон Мій, чим покривається нагота її. | Сегw2 рaди њбращyсz и3 возмY пшени1цу мою2 во врeмz є3S и3 віно2 моE во врeмz є3гw2, и3 tимY ри6зы мо‰ и3 плащани6цы мо‰, да не покрывaетъ студA своегw2: |
|
10
|
10
|
| І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не візьме її з руки Моєї. | и3 нн7э tкрhю нечистотY є3S пред8 похотникaми є3S, и3 никт0же tи1метъ є3S t руки2 моеS: |
|
11
|
11
|
| І припиню у неї всякі веселощі, свята її і новомісяччя її, і суботи її, і всі торжества її. | и3 tвращY вс‰ весє1ліz є3S и3 прaздники є3S, и3 новомчcіz є3S и3 суббw6ты є3S и3 вс‰ прaзднєства є3S, |
|
12
|
12
|
| І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про які вона говорить: «це у мене подарунки, які надарували мені коханці мої»; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі поїдять їх. | и3 погублю2 віногрaдъ є3S и3 смHквы є3S, њ ни1хже речE: мзды6 ми2 сyть сі‰, ±же дaша мнЁ похотницы2 мои2: и3 положY | въ свидёніе, и3 поzдsтъ | ѕвёріе сeлніи и3 пти6цы небє1сныz и3 гaди земнjи: |
|
13
|
13
|
| І покараю її за дні служіння Ваалам, коли вона кадила їм і, прикрасивши себе сережками і намистами, ходила за коханцями своїми, а Мене забула, — говорить Господь. | и3 tмщY на нeй дни6 ваалjмwвы, въ нsже трє1бы кладsше и5мъ, и3 вдэвaше ўсер‰зи сво‰ и3 мони6ста сво‰, и3 хождaше в8слёдъ похотникHвъ свои1хъ, ґ менE забы2, гlетъ гDь. |
|
14
|
14
|
| Тому ось, і Я захоплю її, приведу її в пустелю, і буду говорити до серця її. | Сегw2 рaди, сE, ѓзъ соблажню2 ю5, и3 ўчиню2 ю5 ћкw пустhню, и3 возгlю въ сeрдце є3S, |
|
15
|
15
|
| І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, у переддень надії; і вона буде співати там, як у дні юности своєї і як у день виходу свого із землі Єгипетської. | и3 дaмъ є4й притzжaніе є3S tтyду и3 полsну ґхHрову, tвeрсти смhслъ є3S: и3 смири1тсz тaмw по днє1мъ дётства своегw2 и3 по днє1мъ и3зведeніz своегw2 t земли2 є3гЂпетски. |
|
16
|
16
|
| І буде у той день, — говорить Господь, — ти будеш кликати Мене: «чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Ваале*». | И# бyдетъ въ т0й дeнь, наречeтъ мS мyжъ м0й, гlетъ гDь, ґ не прозовeтъ менE ктомY ваалjмъ. |
|
17
|
17
|
| І відкину імена Ваалів від уст її, і не будуть більше згадувані імена їх. | И# tвeргу и3менA ваал‡млz t ќстъ є3S, и3 не воспомzнyтсz ксемY и3менA и4хъ. |
|
18
|
18
|
| І укладу в той час для них союз із польовими звірами і з птахами небесними, і з плазунами на землі; і лук, і меч, і війну знищу від землі тієї, і дам їм жити у безпеці. | И# завэщaю и5мъ завётъ въ т0й дeнь со ѕвэрьми2 сeлными и3 со пти1цами небeсными и3 съ г†ды зємнhми, и3 лyкъ и3 мeчь и3 брaнь сокрушY t земли2, и3 вселю2 | со ўповaніемъ: |
|
19
|
19
|
| І заручу тебе Мені повік, і заручу тебе Мені у правді і суді, у благості й милосерді. | и3 њбручy тz себЁ во вёкъ и3 њбручy тz себЁ въ прaвдэ и3 въ судЁ и3 въ ми1лости и3 въ щедр0тахъ: |
|
20
|
20
|
| І заручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа. | и3 њбручy тz себЁ въ вёрэ, и3 ўвёси гDа. |
|
21
|
21
|
| І буде у той день, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, і воно почує землю, | И# бyдетъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь, послyшаю небесE, ґ џное послyшаетъ земли2, |
|
22
|
22
|
| і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель. | и3 землS послyшаетъ пшени1цы и3 вінA и3 мaсла, и3 сjи послyшаютъ їезраeлz: |
|
23
|
23
|
| І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: «ти Мій народ», а він скаже: «Ти мій Бог!» | и3 всёю џную себЁ на земли2 и3 поми1лую непоми1лованную: и3 рекY не лю1демъ мои6мъ: лю1діе мои2 є3стE вы2: и3 тjи рекyтъ: гDь бGъ нaшъ ты2 є3си2. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| І сказав мені Господь: іди ще, і полюби жінку, яку любить чоловік, але яка перелюбствує, подібно до того, як любить Господь синів Ізраїлевих, а вони звертаються до інших богів і люблять виноградні коржі їх. | И# речE гDь ко мнЁ: є3щE и3ди2 и3 возлюби2 женY лю1бzщую ѕло2 и3 любодёйцу, ћкоже лю1битъ бGъ сhны ї}лєвы: сjи же взирaютъ къ богHмъ чужди6мъ и3 лю1бzтъ варє1ніz съ корjнками. |
|
2
|
2
|
| І придбав я її собі за п’ятнадцять срібників і за хомер ячменю і півхомера ячменю | И# наsхъ себЁ џную пzтіюнaдесzть срeбрениками и3 гом0ромъ kчмeнz и3 нeвелемъ вінA, |
|
3
|
3
|
| і сказав їй: багато днів залишайся у мене; не блуди, і не будь з іншим; так само і я буду для тебе. | и3 рек0хъ є4й: дни6 мнHги да сэди1ши ў менє2 и3 ѓзъ ў тебє2, и3 не соблyдиши, ни бyдеши мyжу и3н0му: |
|
4
|
4
|
| Бо довгий час сини Ізраїлеві будуть залишатися без царя і без князя і без жертви, без жертовника, без ефода і терафима. | занE дни6 мнHги сsдутъ сhнове ї}лєвы, не сyщу царю2, ни сyщу кнsзю, ни сyщей жeртвэ, ни сyщу жeртвеннику, ни жрeчеству, нижE kвлeніємъ: |
|
5
|
5
|
| Після того навернуться сини Ізраїлеві і знайдуть Господа Бога свого і Давида, царя свого, і будуть благоговіти перед Господом і благістю Його в останні дні. | и3 посeмъ њбратsтсz сhнове ї}лєвы и3 взhщутъ гDа бGа своего2 и3 давjда царS своего2, и3 почудsтсz њ гDэ и3 њ блaгостехъ є3гw2 въ послBдніz дни6. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Слухайте слово Господнє, сини Ізраїлеві; бо суд у Господа з жителями цієї землі, тому що немає ні істини, ні милосердя, ні Богопізнання на землі. | Слhшите сл0во гDне, сhнове ї}лєвы, ћкw сyдъ гDеви къ живyщымъ на земли2: занE нёсть и4стины, ни ми1лости, ни вёдэніz б9іz на земли2: |
|
2
|
2
|
| Клятва й обман, убивство і крадійство, і перелюбство вкрай поширилися, і кровопролиття йде за кровопролиттям. | клsтва и3 лжA, и3 ўбjйство и3 татьбA и3 любодэsніе разліsсz по земли2, и3 кр0вь съ кровьми2 мэшaютъ. |
|
3
|
3
|
| За те заплаче земля ця, і знеможуть усі, хто живе на ній, зі звірами польовими і птахами небесними, навіть і риби морські загинуть. | Сегw2 рaди восплaчетсz землS и3 ўмaлитсz со всёми всели1вшимисz на нeй, со ѕвэрьми2 польски1ми и3 съ г†ды зємнhми и3 со пти1цами небeсными, и3 ры6бы морск‡z њскудёютъ: |
|
4
|
4
|
| Але ніхто не сперечайся, ніхто не викривай іншого; і твій народ — як ті, що сперечаються зі священиком. | ћкw да никт0же не при1тсz, ни њбличaетсz никт0же: лю1діе же мои2 ѓки прерэкaемый жрeцъ, |
|
5
|
5
|
| І ти впадеш удень, і пророк упаде з тобою вночі, і знищу матір твою. | и3 и3знем0жетъ во днeхъ, и3 и3знем0жетъ прор0къ съ тоб0ю: н0щи ўпод0бихъ мaтерь твою2. |
|
6
|
6
|
| Знищений буде народ Мій за нестачу відання: оскільки ти відкинув відання, то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх. | Ўпод0бишасz лю1діе мои2 ѓки не и3мyще ўмёніz: ћкw ты2 ўмёніе tвeрглъ є3си2, tвeргу и3 ѓзъ тебE, є4же не жрeчествовати мнЁ, и3 забhлъ є3си2 зак0нъ бGа своегw2, забyду и3 ѓзъ ч†да тво‰. |
|
7
|
7
|
| Чим більше вони примножуються, тим більше грішать проти Мене; славу їхню перетворю на безславність. | По мн0жеству и4хъ тaкw согрэши1ша мнЁ: слaву и4хъ въ безчeстіе положY. |
|
8
|
8
|
| Гріхами народу Мого годуються вони, і до беззаконня його прагне душа їх. | Грэхи2 людjй мои1хъ снэдsтъ и3 въ непрaвдахъ и4хъ в0змутъ дyшы и4хъ. |
|
9
|
9
|
| І що буде з народом, те і зі священиком; і покараю його за шляхами його, і воздам йому за ділами його. | И# бyдетъ ћкоже лю1діе, тaкw и3 жрeцъ: и3 tмщY на ни1хъ пути6 и4хъ, и3 ўмышлє1ніz и4хъ воздaмъ и5мъ. |
|
10
|
10
|
| Будуть їсти, і не наситяться; будуть блудити, і не розмножаться; бо залишили служіння Господу. | И# бyдутъ ћсти и3 не насhтzтсz: соблуди1ша и3 не и3спрaвzтсz: понeже гDа њстaвиша є4же снабдёти. |
|
11
|
11
|
| Блуд, вино і напої заволоділи серцем їх. | Блyдъ и3 віно2 и3 піsнство пріsтъ сeрдце людjй мои1хъ. |
|
12
|
12
|
| Народ Мій запитує своє дерево і жезл його дає йому відповідь; бо дух блуду ввів їх в оману, і, блудодіючи, вони відступили від Бога свого. | Въ знaменіихъ вопрошaху и3 въ жезлёхъ свои1хъ повёдаху тёмъ: дyхомъ блужeніz прельсти1шасz и3 соблуди1ша t бGа своегw2: |
|
13
|
13
|
| На вершинах гір вони приносять жертви і на пагорбах звершують кадіння під дубом і тополею і теревинфом, тому що гарна від них тінь; тому любодіють дочки ваші і перелюбствують невістки ваші. | на версёхъ г0ръ кадsху и3 на холмёхъ жрsху под8 дyбомъ и3 под8 є4лію и3 под8 дрeвомъ вётвеннымъ, ћкw д0бръ кр0въ: сегw2 рaди соблyдzтъ дщє1ри вaшz, и3 невBсты вaшz возлюбодёютъ. |
|
14
|
14
|
| Я залишу карати дочок ваших, коли вони блудодіють, і невісток ваших, коли вони перелюбствують, тому що ви самі на боці блудниць і з любодійцями приносите жертви, а темний народ гине. | И# не присэщY на дщє1ри вaшz, є3гдA соблyдzтъ, и3 на невBсты вaшz, є3гдA возлюбодёютъ: ћкw и3 тjи со блудни1цами смэси1шасz и3 со блудникaми трє1бы жрsху, и3 лю1діе смhслzщіи со блудни1цею сплетaхусz. |
|
15
|
15
|
| Якщо ти, Ізраїлю, блудодієш, те нехай не грішив би Іуда; і не ходіть у Галгал, і не піднімайтеся в Беф-Авен, і не кляніться: «живий Господь!» | Тh же, ї}лю, не не разумэвaй, и3 їyдо: не входи1те въ галгaлу и3 не восходи1те въ д0мъ w4новъ, и3 не клени1тесz гDемъ живы6мъ. |
|
16
|
16
|
| Бо, як уперта телиця, впертим став Ізраїль; тому чи буде тепер Господь пасти їх, як агнців на великому пасовищі? | ЗанE ћкоже ю4ница стрэкaломъ стрёчема разсвирёпэ ї}ль: нн7э ўпасeтъ | гDь, ћкw ѓгнца на прострaнствэ. |
|
17
|
17
|
| Прив’язався до ідолів Єфрем; залиш його! | Причaстникъ кумjрwмъ є3фрeмъ положи2 себЁ соблaзны, |
|
18
|
18
|
| Гидке пияцтво їх, цілком віддалися блудодіянню; князі їхні люблять ганебне. | и3збрA хананewвъ: блудsще возблуди1ша, возлюби1ша безчeстіе t хрепетaніz своегw2. |
|
19
|
19
|
| Охопить їх вітер своїми крилами, і посоромляться вони жертв своїх. | Ви1хръ дyха возсви1щетъ въ крилёхъ свои1хъ, и3 посрaмzтсz t трeбищъ свои1хъ. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Слухайте це, священики, і дослухайтеся, доме Ізраїлів, і прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою у Массифі і сіттю, раскинутою на Фаворі. | Слhшите сі‰, жерцы2, и3 вонми1те, д0ме ї}левъ, и3 д0ме царeвъ, внуши1те, понeже къ вaмъ є4сть сyдъ: ћкw пругло2 бhсте стражбЁ, и3 ћкоже мрeжа распростeрта на їтавmрjи, |
|
2
|
2
|
| Глибоко загрузли вони у розпусті; але Я покараю всіх їх. | ю4же ловsщіи л0въ поткнyша, ѓзъ же наказaтель вaмъ: |
|
3
|
3
|
| Єфрема Я знаю, й Ізраїль не утаєний від Мене; бо ти блудодієш, Єфреме, й Ізраїль осквернився. | ѓзъ познaхъ є3фрeма, и3 ї}ль не tступи2 t менє2, занE нн7э соблуди2 є3фрeмъ, и3 њскверни1сz ї}ль: |
|
4
|
4
|
| Діла їх не допускають їх навернутися до Бога свого, бо дух блуду всередині них, і Господа вони не пізнали. | не положи1ша помышлeній свои1хъ, є4же возврати1тисz къ бGу своемY, ћкw дyхъ блужeніz є4сть въ ни1хъ, и3 гDа не ўвёдэша. |
|
5
|
5
|
| І гордість Ізраїля принижена в очах їх; і Ізраїль і Єфрем упадуть від нечестя свого; впаде й Іуда з ними. | И# смири1тсz ўкори1зна ї}лева въ лицE є3мY, и3 ї}ль и3 є3фрeмъ и3знем0гутъ въ непрaвдахъ свои1хъ, и3знем0жетъ же и3 їyда съ ни1ми. |
|
6
|
6
|
| З вівцями своїми і волами своїми підуть шукати Господа і не знайдуть Його: Він відійшов від них. | Со nвцaми и3 телцы6 п0йдутъ взыскaти гDа и3 не њбрsщутъ є3гw2, ўклони1сz бо t ни1хъ. |
|
7
|
7
|
| Господу вони зрадили, тому що народили чужих дітей; нині новий місяць поїсть їх з їхнім майном. | Ћкw гDа њстaвиша, ћкw ч†да ч{жда породи1ша себЁ: нн7э поsстъ | ржA, и3 прич†стіz и4хъ. |
|
8
|
8
|
| Засурміть рогом у Гиві, трубою у Рамі; виголошуйте у Беф-Авені: «за тобою, Веніаміне!» | Воструби1те труб0ю на х0лмэхъ, возгласи1те на выс0кихъ, проповёдите въ домY w4новэ, ўжасeсz веніамjнъ, |
|
9
|
9
|
| Єфрем зробиться пустелею у день покарання; між колінами Ізраїлевими Я звістив це. | є3фрeмъ въ пaгубу бhсть во дни6 наказaніz: въ племенёхъ ї}левыхъ показaхъ вBрнаz. |
|
10
|
10
|
| Вожді Іудині стали подібні до тих, хто пересуває межі: виллю на них гнів Мій, як воду. | Бhша кн‰зи ї{дины ћкw прелагaюще предёлы: на нS и3злію2 ћкw в0ду гнёвъ м0й. |
|
11
|
11
|
| Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо захотів ходити услід за суєтними. | СоwдолЁ є3фрeмъ сопeрника своего2, попрA сyдъ, ћкw начA ходи1ти в8слёдъ сyетныхъ. |
|
12
|
12
|
| І буду як міль для Єфрема і як черва для дому Іудиного. | Ѓзъ же ћкw мzтeжъ є3фрeмови и3 ћкw nстeнъ д0му їyдину. |
|
13
|
13
|
| І побачив Єфрем хворобу свою, й Іуда — свою рану, і пішов Єфрем до Ассура, і послав до царя Іарева; але він не може зцілити вас, і не вилікує вас від рани. | И# ви1дэ є3фрeмъ нeмощь свою2 и3 їyда болёзнь свою2: и3 и4де є3фрeмъ ко ґссmрjємъ и3 послA послы2 ко царю2 їарjму: и3 т0й не возм0же и3зцэли1ти вaсъ, и3 не престaнетъ t вaсъ болёзнь. |
|
14
|
14
|
| Бо Я як лев для Єфрема і як скимен для дому Іудиного; Я, Я розтерзаю, і піду; віднесу, і ніхто не спасе. | ЗанE ѓзъ є4смь ћкw панfи1рь є3фрeмови и3 ћкw лeвъ д0му їyдину: и3 ѓзъ восхищY, и3 пойдY, и3 возмY, и3 не бyдетъ и3з8имazй: |
|
15
|
15
|
| Піду, повернуся у Моє місце, доки вони не визнають себе винними і не знайдуть лиця Мого. | пойдY и3 возвращyсz на мёсто своE, д0ндеже поги1бнутъ, и3 взhщутъ лицA моегw2. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| У скорботі своїй вони з раннього ранку будуть шукати Мене і говорити: «ходімо і повернемося до Господа! бо Він уразив — і Він зцілить нас, поразив — і перев’яже наші рани; | Въ ск0рби своeй ќтреневати бyдутъ ко мнЁ, глаг0люще: и4демъ и3 њбрати1мсz ко гDу бGу нaшему, |
|
2
|
2
|
| оживить нас через два дні, на третій день підніме нас, і ми будемо жити перед лицем Його. | ћкw т0й поби2 ны2, и3 и3зцэли1тъ ны2: ўzзви1тъ, и3 ўврачyетъ ны2: |
|
3
|
3
|
| Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря — явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю». | и3зцэли1тъ ны2 по двою2 дню6, въ дeнь трeтій воскрeснемъ и3 жи1ви бyдемъ пред8 ни1мъ, и3 ўвёмы: поженeмъ, є4же ўвёдэти гDа: ћкw ќтро гот0во њбрsщемъ є3го2, и3 пріи1детъ нaмъ ћкw д0ждь рaнній и3 п0здный земли2. |
|
4
|
4
|
| Що зроблю тобі, Єфреме? що зроблю тобі, Іудо? благочестя ваше, як ранковий туман і як роса, яка швидко зникає. | Чт0 ти сотворю2, є3фрeме; чт0 ти сотворю2, їyдо; ми1лость бо вaша ћкw w4блакъ ќтренній и3 ћкw росA рaнw пaдающаz. |
|
5
|
5
|
| Тому Я уражав через пророків і бив їх словами вуст Моїх, і суд Мій, як світло, що сходить. | Сегw2 рaди пожaхъ прор0ки вaшz, ўби1хъ | словесeмъ ќстъ мои1хъ, и3 сyдъ м0й ћкw свётъ и3зhдетъ. |
|
6
|
6
|
| Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення. | ЗанE ми1лости хощY ґ не жeртвы, и3 ўвёдэніz б9іz, нeжели всесожжeніz. |
|
7
|
7
|
| Вони ж, подібно до Адама, порушили завіт і там зрадили Мене. | Сjи же сyть ћкw человёкъ преступazй завётъ: тaмw презрёша мS. |
|
8
|
8
|
| Галаад — місто нечестивців, заплямоване кров’ю. | Галаaдъ грaдъ дёлаzй сyєтнаz, мутsй в0ду, |
|
9
|
9
|
| Як розбійники підстерігають людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і робить мерзоти. | ґ крёпость твоS ћкw мyжа морскaгw разб0йника: скрhша жерцы2 пyть гDень, ўби1ша сікjму, ћкw беззак0ніе сотвори1ша. |
|
10
|
10
|
| У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння в Єфрема, осквернився Ізраїль. | Въ домY ї}левэ ви1дэхъ грHзнаz: тaмw блужeніе є3фрeмово: њскверни1сz ї}ль и3 їyда. |
|
11
|
11
|
| І тобі, Іудо, призначені жнива, коли Я поверну полон народу Мого. | Начни2 њб8имaти віногрaдъ себЁ, є3гдA возвращY плэнeніе людjй мои1хъ. |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Коли Я лікував Ізраїля, відкрилася неправда Єфрема і злодійство Самарії: бо вони чинять неправдиво; і входить злодій, і розбійник грабує на вулицях. | Е#гдA и3зцэлю2 ї}лz, и3 tкрhетсz непрaвда є3фрeмова и3 ѕл0ба самарjйска, ћкw содёлаша лжY: и3 тaть къ немY вни1детъ, совлачazй разб0йникъ на пути2 є3гw2: |
|
2
|
2
|
| Не помишляють вони у серці своєму, що Я пам’ятаю всі злодіяння їхні; тепер оточують їх діла їхні; вони перед лицем Моїм. | ћкw да воспою1тъ вкyпэ, ѓки пою1щіи сeрдцемъ свои1мъ. Вс‰ ѕлHбы и4хъ помzнyхъ: нн7э њбыд0ша и5хъ совёти и4хъ, проти1ву лицY ми2 бhша. |
|
3
|
3
|
| Лиходійством своїм вони звеселяють царя й обманами своїми — князів. | Ѕл0бами свои1ми возвесели1ша царS и3 лжaми свои1ми кнzзeй. |
|
4
|
4
|
| Усі вони палають перелюбством, як піч, розтоплена пекарем, який перестає підпалювати її, коли замісить тісто і воно вкисне. | Вси2 любодёющіи, ћкw пeщь жег0ма на печeніе сожжeніz t плaмене, t примэшeніz тyка, д0ндеже вски1снетъ то2 всE. |
|
5
|
5
|
| «День нашого царя!» — говорять князі, розпалені до хвороби вином, а він простягає руку свою до кощунників. | Во дни6 царeй вaшихъ начaша кн‰зи kри1тисz t вінA, простр0ша рyки сво‰ съ губи1тельми: |
|
6
|
6
|
| Бо вони підступництвом своїм роблять серце своє подібним до печі: пекар їхній спить усю ніч, а вранці вона горить, як розпалений вогонь. | занE разгорёшасz ћкw пeщь сердцA и4хъ, внегдA ўстремлsтисz и5мъ: всю2 н0щь снA є3фрeмъ насhтисz, заyтра бhсть, и3 разгорёсz ћкw плaмень џгненный. |
|
7
|
7
|
| Усі вони розпалені, як піч, і пожирають суддів своїх; усі царі їхні падають, і ніхто з них не взиває до Мене. | Вси2 согрёzшасz, ћкw пeщь жег0ма, и3 џгнь поzдE судjй и4хъ: вси2 цaріе и4хъ пад0ша, не бЁ въ ни1хъ молsйсz ко мнЁ. |
|
8
|
8
|
| Єфрем змішався з народами, Єфрем став, як неперевернутий хліб. | Е#фрeмъ въ лю1дехъ свои1хъ сaмъ смэсsшесz, є3фрeмъ бhсть њпрэсн0къ неwбращaемь. |
|
9
|
9
|
| Чужі пожирали силу його, і він не помічав; сивина вкрила його, а він не знає. | И# снэд0ша чуждjи крёпость є3гw2, сeй же не разумЁ: и3 сэди6ны kви1шасz на нeмъ, џнъ же не познA. |
|
10
|
10
|
| І гордість Ізраїля принижена в очах їхніх, і, попри все те, вони не навернулися до Господа Бога свого і не знайшли Його. | И# смири1тсz ўкори1зна ї}лева въ лицE є3мY: и3 не возврати1шасz ко гDу бGу своемY и3 не взыскaша є3гw2 во всёхъ си1хъ. |
|
11
|
11
|
| І став Єфрем, як нерозумний голуб, без серця: кличуть єгиптян, ідуть в Ассирію. | И# бsше є3фрeмъ ћкw г0лубь безyмный, не и3мhй сeрдца: є3гЂпта молsше, и3 во ґссmрjаны tид0ша. |
|
12
|
12
|
| Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небесних скину їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє. | Ћкоже и4дутъ, возложY на нS мрeжу мою2, ћкоже пти6цы небє1сныz свeргу |, накажY | въ слyхъ скорбёніz и4хъ. |
|
13
|
13
|
| Горе їм, що вони віддалилися від Мене; загибель їм, що вони відпали від Мене! Я спасав їх, а вони неправду говорили на Мене. | Г0ре и5мъ, ћкw tскочи1ша t менє2: боzзли1ви сyть, ћкw нечeствоваша ко мнЁ: ѓзъ же и3збaвихъ |, сjи же возглаг0лаша на мS лжY. |
|
14
|
14
|
| І не взивали до Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються через хліб і вино, а від Мене віддаляються. | И# не возопи1ша ко мнЁ сердцA и4хъ, но плaкахусz на л0жахъ свои1хъ: њ пшени1цэ и3 вінЁ сэчaхусz. |
|
15
|
15
|
| Я напоумляв їх і зміцнював м’язи їхні, а вони замишляли лихе проти Мене. | Накaжутсz мн0ю, ѓзъ же ўкрэпи1хъ мhшцу и4хъ, и3 на мS помhслиша ѕл†z. |
|
16
|
16
|
| Вони наверталися, але не до Всевишнього, стали — як невірний лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміянням над ними у землі Єгипетській. | Соврати1шасz ни во чт0же, бhша ћкw лyкъ напрzжeнъ: падyтсz кн‰зи и4хъ мечeмъ рaди ненаказaніz kзhка своегw2. СіE ругaніе и4хъ въ земли2 є3гЂпетстэй. |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Трубу до вуст твоїх! Як орел налетить на дім Господній за те, що вони порушили завіт Мій і переступили закон Мій! | Въ нёдрэ и4хъ, ћкw землS непроходи1ма, ћкw nрeлъ въ домY гDни: понeже преступи1ша завётъ м0й и3 на зак0нъ м0й нечeствоваша. |
|
2
|
2
|
| До Мене будуть волати: «Боже мій! ми пізнали Тебе, ми — Ізраїль». | Ко мнЁ воззовyтъ: б9е, познaхомъ тS, |
|
3
|
3
|
| Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його. | ћкw ї}ль tврати1сz благи1хъ, врагA прогнaша. |
|
4
|
4
|
| Поставляли царів самі, без Мене; ставили князів, але без Мого відома; зі срібла свого і золота свого зробили для себе ідолів: звідти загибель. | Сaми себЁ царS постaвиша, ґ не мн0ю, начaлствоваша, и3 не kви1ша ми2: t сребрA своегw2 и3 t злaта своегw2 сотвори1ша себЁ кумjры, ћкw да потребsтсz. |
|
5
|
5
|
| Залишив тебе телець твій, Самаріє! запалав гнів Мій на них; доки не можуть вони очиститися? | Сокруши2 телцA твоего2, самарjе, разгнёвасz ћрость моS на нS: док0лэ не м0гутъ њчи1ститисz, и5же во ї}ли; |
|
6
|
6
|
| Бо і він — діло Ізраїля: художник зробив його, і тому він не бог; на шматки перетвориться телець самарійський! | И# то2 древодёль сотвори2, и3 нёсть бGъ: занE льстsй бsше телeцъ тв0й, самарjе. |
|
7
|
7
|
| Оскільки вони сіяли вітер, то і пожнуть бурю: хліба на корені не буде у нього; зерно не дасть борошна; а якщо і дасть, то чужі проковтнуть його. | Ћкw вётромъ и3стлёно всёzша, и3 разрушeніе и4хъ пріи1метъ |: рукоsть не и3мyщаz си1лы є4же сотвори1ти мукY, ѓще же и3 сотвори1тъ, то2 чуждjи поzдsтъ ю5. |
|
8
|
8
|
| Поглинений Ізраїль; тепер вони будуть серед народів, як негідний сосуд. | Поглощeнъ бhсть ї}ль, нн7э бhсть во kзhцэхъ ћкw сосyдъ непотрeбенъ, |
|
9
|
9
|
| Вони пішли до Ассура, як дикий осел, який самотньо блукає; Єфрем купував подарунками прихильність до себе. | понeже тjи взыд0ша ко ґссmрjанwмъ: процвэтE њ себЁ є3фрeмъ, дaры возлюби2. |
|
10
|
10
|
| Хоч вони і посилали дари до народів, але скоро Я зберу їх, і вони почнуть страждати від тягаря царя князів; | Сегw2 рaди предадyтсz во kзhки: нн7э воспріимY и5хъ, и3 почjютъ мaлw є4же помaзати царS и3 кн‰зи. |
|
11
|
11
|
| бо багато жертовників набудував Єфрем для гріха, — на гріх послужили йому ці жертовники! | Ћкw ўмн0жи є3фрeмъ трє1бища, во грэхи2 бhша є3мY трє1бища возлю1блєннаz. |
|
12
|
12
|
| Написав Я йому важливі закони Мої, але вони вважаються ним ніби за чужі. | ВпишY є3мY мн0жество, и3 закHннаz є3гw2 въ чужд†z вмэни1шасz трє1бища возлю1блєннаz. |
|
13
|
13
|
| У жертвоприношеннях Мені вони приносять м’ясо і їдять його; Господу неугодні вони; нині Він згадає нечестя їх і покарає їх за гріхи їхні: вони повернуться в Єгипет. | Тёмже ѓще и3 пожрyтъ жeртву и3 снэдsтъ мzсA, гDь не пріи1метъ и4хъ: нн7э помzнeтъ непр†вды и4хъ и3 tмсти1тъ грэхи2 и4хъ: тjи во є3гЂпетъ возврати1шасz и3 во ґссmрjи нечи6стаz снэдsтъ. |
|
14
|
14
|
| Забув Ізраїль Творця свого й улаштував капища, й Іуда набудував багато укріплених міст; але Я пошлю вогонь на міста його, і пожере палаци його. | И# забы2 ї}ль сотв0ршаго и5 и3 возгради2 трє1бища, и3 їyда ўмн0жи грaды ўтверждє1ны: но послю2 џгнь на грaды є3гw2, и3 потреби1тъ њснов†ніz є3гw2. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Не радій, Ізраїлю, до захоплення, як інші народи, бо ти блудодієш, віддалившись від Бога твого: любиш блудодійні дари на всіх токах. | Не рaдуйсz, ї}лю, ни весели1сz ћкоже лю1діе, понeже соблуди1лъ є3си2 t гDа бGа твоегw2: возлюби1лъ є3си2 да‰ніz на всsцэмъ гумнЁ пшени1цы. |
|
2
|
2
|
| Тік і точило не будуть годувати їх, і надія на виноградний сік обмане їх. | Гумно2 и3 точи1ло не познA и4хъ, и3 віно2 солгA и5мъ. |
|
3
|
3
|
| Не будуть вони жити на землі Господній: Єфрем повернеться в Єгипет, і в Ассирії будуть їсти нечисте. | Не всели1шасz на земли2 гDни: всели1сz є3фрeмъ во є3гЂптэ, и3 во ґссmрjахъ снэдsтъ нечи6стаz. |
|
4
|
4
|
| Не будуть узливати Господу вина, і неугодні Йому будуть жертви їхні; вони будуть для них, як хліб похоронний: усі, хто буде їсти його, оскверняться, бо хліб їх — для душі їх, а у дім Господній він не увійде. | Не возліsша гDеви вінA, и3 не ўслади1шасz є3мY трє1бы и4хъ, ћкw хлёбъ жaлости и5мъ: вси2 kдyщіи ты6z њсквернsтсz: понeже хлёбы и4хъ дyшъ и4хъ, не вни1дутъ въ д0мъ гDень. |
|
5
|
5
|
| Що будете робити у день торжества й у день свята Господнього? | Что2 сотворитE во днeхъ торжествA и3 въ дeнь прaздника гDнz; |
|
6
|
6
|
| Бо ось, вони підуть з причини спустошення; Єгипет збере їх, Мемфис поховає їх; дорогоцінностями їх зі срібла заволодіє кропива, колюче терня буде у наметах їхніх. | Сегw2 рaди, сE, п0йдутъ t трудA є3гЂпетска, и3 пріи1метъ и5хъ мeмфісъ, и3 погребeтъ | махмaсъ: сребро2 и4хъ пaгуба наслёдитъ, тeрніе во дворёхъ и4хъ. |
|
7
|
7
|
| Прийшли дні відвідин, прийшли дні воздаяння; нехай дізнається Ізраїль, що нерозумний віщун, безумний той, хто видає себе за натхненного, з причини безлічі беззаконь твоїх і великої ворожости. | Приспёша днjе tмщeніz твоегw2, пріид0ша днjе воздаsніz твоегw2, и3 њѕл0битсz ї}ль, ћкоже прор0къ и3зумлeнный, человёкъ дyхомъ носи1мый: t мн0жества непрaвдъ твои1хъ ўмн0жисz и3зумлeніе твоE. |
|
8
|
8
|
| Єфрем — страж біля Бога мого; пророк — сітка птахолова на всіх шляхах його; спокуса у домі Бога його. | Стрaжъ є3фрeмъ съ бGомъ, прор0къ пругло2 стропти1во на всёхъ путeхъ є3гw2: и3зумлeніе въ домY б9іи ўтверди1ша. |
|
9
|
9
|
| Глибоко впали вони, розбестилися, як у дні Гиви; Він згадає нечестя їх, покарає їх за гріхи їхні. | Растлёшасz по днє1мъ х0лма: воспомzнeтъ непр†вды и4хъ, tмсти1тъ грэхи2 и4хъ. |
|
10
|
10
|
| Як виноград у пустелі, Я знайшов Ізраїля; як першу ягоду на смоковниці, у перший час її, побачив Я батьків ваших, — але вони пішли до Ваал-Фегора і віддалися соромітному, і самі стали мерзенними, як ті, яких полюбили. | Ћкоже грeзнъ въ пустhни њбрэт0хъ ї}лz и3 ћкw стрaжа на смок0вницэ рaннzго ўви1дэхъ nтцы2 и4хъ: тjи внид0ша ко веельфегHру и3 tчужди1шасz на стыдёніе, и3 бhша мeрзостніи ћкоже возлю1бленніи. |
|
11
|
11
|
| У єфремлян, як птах, відлетить слава [чадородіння]: ні народження, ні вагітности, ні зачаття [не буде]. | Е#фрeмъ ћкw пти1ца tлетЁ, сл†вы и4хъ t порождeній и3 болёзней и3 t зачaтій. |
|
12
|
12
|
| А хоч би вони і виховали дітей своїх, відніму їх; бо горе їм, коли відійду від них! | Тёмже ѓще и3 воск0рмzтъ ч†да сво‰, безч†дны бyдутъ t человBкъ: понeже и3 лю1тэ и5мъ є4сть, (занE њстaвихъ |,) пл0ть моS t ни1хъ. |
|
13
|
13
|
| Єфрем, як Я бачив його до Тира, насаджений на прекрасній місцевості; однак Єфрем виведе дітей своїх до вбивці. | Е#фрeмъ, ћкоже ви1дэхъ, въ лови1тву предпостaвиша ч†да сво‰, и3 є3фрeмъ є4же и3звести2 на заколeніе ч†да сво‰. |
|
14
|
14
|
| Дай їм, Господи: що Ти даси їм? дай їм утробу, яка не народжує, і сухі соски. | Дaждь и5мъ, гDи: что2 дaси и5мъ; дaждь и5мъ ўтр0бу неплодsщую и3 сосцы2 с{хи. |
|
15
|
15
|
| Усе зло їх у Галгалі: там Я зненавидів їх за злі справи їхні; вижену їх із дому Мого, не буду більше любити їх; усі князі їхні — відступники. | Вс‰ ѕлHбы и4хъ во галгaлэхъ, ћкw тaмw и5хъ возненави1дэхъ за ѕлHбы начинaній и4хъ: и3з8 д0му моегw2 и3зженY |, (ксемY) не приложY люби1ти и5хъ: |
|
16
|
16
|
| Уражений Єфрем; висох корінь їх, — не будуть приносити вони плоду, а якщо і будуть народжувати, Я умертвлю жаданий плід утроби їх. | вси2 кн‰зи и4хъ непокори1ви. ПоболЁ є3фрeмъ: корeніе є3гw2 и3зсх0ша, плодA ксемY да не принесeтъ: понeже ѓще и3 породsтъ, побію2 вожделBннаz ўтр0бъ и4хъ. |
|
17
|
17
|
| Відкине їх Бог мій, тому що вони не послухалися Його, і будуть блукати між народами. | Tри1нетъ | бGъ, ћкw не послyшаша є3гw2, и3 бyдутъ заблуждaющіи въ kзhцэхъ. |
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| Ізраїль — гіллястий виноград, примножує для себе плід: чим більше у нього плодів, тим більше множить жертовники; чим краща земля у нього, тим більше прикрашають вони ідолів. | Віногрaдъ благол0зенъ ї}ль, пл0дъ nби1ленъ є3гw2: по мн0жеству плодHвъ є3гw2 ўмн0жи трє1бища, по благотaмъ земли2 є3гw2 возгради2 к†пища. |
|
2
|
2
|
| Розділилося серце їх, за те вони і будуть покарані: Він зруйнує жертовники їхні, знищить ідолів їхніх. | Раздэли1ша сердцA сво‰, нн7э поги1бнутъ: сaмъ раскопaетъ трє1бища и4хъ, сокрушaтсz кумjры и4хъ. |
|
3
|
3
|
| Тепер вони говорять: «немає у нас царя, бо ми не убоялися Господа; а цар, — що́ він нам зробить?» | Тёмже нн7э рекyтъ: нёсть царS въ нaсъ, ћкw не боsхомсz гDа: цaрь же что2 сотвори1тъ нaмъ; |
|
4
|
4
|
| Говорять слова пусті, клянуться неправдиво, укладають союзи; за те з’явиться суд над ними, як отруйна трава на борознах поля. | Глаг0лzй словесA и3звинeніz лHжнаz завэщaетъ завётъ: прозsбнетъ сyдъ ѓки тр0скотъ на лzди1нэ сeлнэй. |
|
5
|
5
|
| За тельця Беф-Авена затремтять жителі Самарії; заплаче за ним народ його, і жерці його, які раділи за нього, будуть плакати за славою його, тому що вона відійде від нього. | Ў телцA д0му w4нова воз8wбитaютъ живyщіи въ самарjи, ћкw плaкашасz лю1діе є3гw2 њ нeмъ: и3 ћкоже разгнёваша є3го2, порaдуютсz њ слaвэ є3гw2, ћкw пресели1сz t ни1хъ. |
|
6
|
6
|
| І сам він буде віднесений в Ассирію, у дар царю Іареву; осоромлений буде Єфрем, і осоромиться Ізраїль від задуму свого. | И# свzзaвше є3го2, во ґссmрjю tвед0ша въ дaръ царю2 їарjму: въ дaръ є3фрeмъ пріи1метсz, и3 ўсрами1тсz ї}ль њ совётэ своeмъ. |
|
7
|
7
|
| Зникне у Самарії цар її, як піна на поверхні води. | Tвeрже самарjа царS своего2, ѓки хврaстіе на лицы2 воды2. |
|
8
|
8
|
| І знищені будуть висоти Авена, гріх Ізраїля; терня і бур’яни виростуть на жертовниках їхніх, і скажуть вони горам: «покрийте нас», і пагорбам: «упадіть на нас». | И#звeргутсz трє1бища w4нwва согрэшє1ніz ї}лєва, тeрніе и3 волчeцъ возни1кнутъ на трeбищихъ и4хъ: и3 рекyтъ къ горaмъ: покрhйте ны2: и3 холмHмъ: пади1те на ны2. |
|
9
|
9
|
| Більше, ніж у дні Гиви, грішив ти, Ізраїлю; там вони встояли; війна у Гаваоні проти синів нечестя не торкнулася їх. | Tнeлэже х0лми, согрэши2 ї}ль: тaмw стaша: не пости1гнетъ и4хъ на холмЁ рaть, на ч†да непрaвды. |
|
10
|
10
|
| За бажанням Моїм покараю їх, і зберуться проти них народи, і вони будуть зв’язані за подвійний злочин їх. | Пріи1де наказaти и5хъ по желaнію моемY: и3 соберyтсz лю1діе на нS, внегдA наказaтисz и5мъ во двою2 непрaвдахъ свои1хъ. |
|
11
|
11
|
| Єфрем — навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам накладу ярмо на жирну шию його; на Єфремі будуть верхи їздити, Іуда буде орати, Яків буде боронити. | Е#фрeмъ ю4ница научeнаz, є4же люби1ти прёніе: ѓзъ же найдY на добр0ту вhи є3S, наступлю2 на є3фрeма, ўмолчY њ їyдэ, ўкрэпи1тсz себЁ їaкwвъ. |
|
12
|
12
|
| Сійте собі у правду, і пожнете милість; розорюйте у себе новину, бо час знайти Господа, щоб Він, коли прийде, дощем пролив на вас правду. | Сёйте себЁ въ прaвду, собери1те пл0дъ животA, просвэти1те себЁ свётъ вёдэніz, д0ндеже врeмz, взыщи1те гDа, д0ндеже пріи1дутъ вaмъ жи6та прaвды. |
|
13
|
13
|
| Ви обробляли нечестя, пожинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти надіявся на путь твій, на безліч ратників твоїх. | Вскyю премолчaсте нечeстіе, и3 непр†вды є3гw2 њб8имaсте, и3з8zд0сте пл0дъ лжи1въ; ћкw ўповaлъ є3си2 на nрyжіе твоE, во мн0жествэ си1лы твоеS. |
|
14
|
14
|
| І станеться сум’яття у народі твоєму, і всі твердині твої будуть зруйновані, як Салман зруйнував Бет-Арбел у день брані: мати була вбита з дітьми. | И# востaнетъ пaгуба въ лю1дехъ твои1хъ, и3 вс‰ њгр†ды тво‰ поги1бнутъ, ћкоже (поги1бе) кнsзь саламaнъ t д0му їеровоaмлz, во дни6 р†тны мaтерь њ ч†да разби1ша: |
|
15
|
15
|
| Ось що заподіє вам Вефиль за крайнє нечестя ваше. | тaкw сотворю2 вaмъ, д0ме ї}левъ, t лицA непрaвды ѕл0бъ вaшихъ. |
|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| На зорі загине цар Ізраїлів! Коли Ізраїль був юний, Я любив його і з Єгипту викликав сина Мого. | Заyтра tверг0шасz, tвeржесz цaрь ї}левъ, понeже младeнецъ ї}ль, и3 ѓзъ возлюби1хъ є3го2 и3 и3з8 є3гЂпта воззвaхъ сhна моего2. |
|
2
|
2
|
| Кликали їх, а вони йшли геть від лиця їх: приносили жертву Ваалам і кадили ідолам. | Ћкоже призвaхъ |, тaкожде tхождaху t лицA моегw2: тjи ваалjму трeбу жрsху и3 и3зв†zнымъ кадsху. |
|
3
|
3
|
| Я Сам привчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я лікував їх. | Ѓзъ же свzзaхъ є3фрeма, взsхъ є3го2 на мhшцу мою2, и3 не разумёша, ћкw и3зцэли1хъ |. |
|
4
|
4
|
| Путами людськими тягнув Я їх, путами любови, і був для них ніби той, хто піднімає ярмо з щелеп їхніх, і ласкаво підкладав їжу їм. | Во и3стлёніи человёчестэ привлек0хъ | ќзами люблeніz моегw2, и3 бyду и5мъ ћкw ўдарszй человёкъ по чeлюстемъ є3гw2: и3 воззрю2 къ немY и3 премогY є3мY. |
|
5
|
5
|
| Не повернеться він у Єгипет, але Ассур — він буде царем його, тому що вони не захотіли навернутися до Мене. | Всели1сz є3фрeмъ во є3гЂптэ, ґссyръ же сaмъ цaрь є3гw2, ћкw не восхотЁ возврати1тисz. |
|
6
|
6
|
| І впаде меч на міста його, і знищить засуви його, і пожере їх за наміри їхні. | И# и3знем0же nрyжіе во градёхъ є3гw2, и3 ўмолчE въ рукY є3гw2: и3 снэдsтъ t ўмышлeній свои1хъ. |
|
7
|
7
|
| Народ Мій заскнів у відпадінні від Мене, і хоч закликають його до горнього, він не підноситься єдинодушно. | И# лю1діе є3гw2 ви1сzще t њбитaніz своегw2: и3 бGъ на чєстнaz є3гw2 разгнёваетсz, и3 не вознесeтъ є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Що зроблю з тобою, Єфреме? як віддам тебе, Ізраїлю? Чи вчиню з тобою, як з Адамою, чи зроблю тобі, що Севоїму? Повернулося у Мені серце Моє, запалала вся жалість Моя! | Чт0 тz ўстр0ю, є3фрeме; защищy ли тS, ї}лю; чт0 тz положY; Ћкоже ґдамY ўстр0ю тS, и3 ћкоже севоjмъ, преврати1сz сeрдце моE въ нeмъ, смzтeсz раскazніе моE. |
|
9
|
9
|
| Не зроблю за люттю гніву Мого, не знищу Єфрема, бо Я Бог, а не людина; серед тебе Святий; Я не ввійду в місто. | Не сотворю2 по гнёву ћрости моеS, не њстaвлю є4же потреби1тисz є3фрeмови, занE бGъ ѓзъ є4смь, ґ не человёкъ: въ тебЁ с™ъ, и3 не вни1ду во грaдъ. |
|
10
|
10
|
| Слідом за Господом підуть вони; як лев, Він дасть голос Свій, дасть голос Свій, і попрямують до Нього сини з заходу, | Вслёдъ гDа и4мамъ ходи1ти: ћкw лeвъ возревeтъ, понeже т0й возревeтъ, и3 ўжaснутсz ч†да в0дъ, |
|
11
|
11
|
| попрямують з Єгипту, як птахи, й із землі Ассирійської, як голуби, і вселю їх у доми їхні, — говорить Господь. | и3 пріи1дутъ ћкw пти1ца и3з8 є3гЂпта и3 ћкw г0лубь t земли2 ґссЂрски: и3 возстaвлю | въ домёхъ и4хъ, гlетъ гDь. |
|
12
|
12
|
| Оточив Мене Єфрем неправдою, і дім Ізраїлів — лукавством; Іуда тримався ще Бога і вірний був зі святими. | Њбhде мS лжeю є3фрeмъ, и3 нечeстіzми д0мъ ї}левъ и3 їyда: нн7э познA | бGъ, и3 лю1діе с™и прозвaшасz бGови. |
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| Єфрем пасе вітер і ганяється за східним вітром, щодня примножує неправду і руйнування; укладають вони союз з Ассуром, і в Єгипет відвозиться єлей. | Е#фрeмъ же ѕ0лъ дyхъ, гонsше зн0й вeсь дeнь: тщє1тнаz и3 сyєтнаz ўмн0жи, и3 завётъ со ґссmр‡аны завэщA, и3 є3лeй во є3гЂпетъ посылaше. |
|
2
|
2
|
| Але і з Іудою у Господа суд і Він відвідає Якова за шляхами його, воздасть йому за ділами його. | И# сyдъ гDеви ко їyдэ, є4же tмсти1ти їaкwва: по путє1мъ є3гw2 и3 по начинaніємъ є3гw2 воздaстъ є3мY. |
|
3
|
3
|
| Ще в утробі матері зупиняв він брата свого, а змужнівши, боровся з Богом. | Во ўтр0бэ запS брaта своего2 и3 труды6 свои1ми ўкрэпЁ къ бGу: |
|
4
|
4
|
| Він боровся з ангелом — і переміг; плакав і благав Його; у Вефилі Він знайшов нас і там говорив з нами. | и3 ўкрэпЁ со ѓгGломъ и3 превозм0же. Плaкашасz и3 моли1шасz ми2: въ домY w4новэ њбрэт0ша мS, и3 тY глаг0ласz къ ни6мъ. |
|
5
|
5
|
| А Господь є Бог Саваоф; Сущий [Ієгова] — ім’я Його. | ГDь же бGъ вседержи1тель бyдетъ пaмzть є3гw2. |
|
6
|
6
|
| Навернися і ти до Бога твого; пильнуй милість і суд і уповай на Бога твого завжди. | И# ты2 њ бз7э своeмъ њбрати1шисz, ми1лость и3 сyдъ снабди2, и3 приближaйсz къ бGу своемY пrнw. |
|
7
|
7
|
| Хананеянин із невірними терезами у руці любить кривдити; | Ханаaнъ, въ руцЁ є3гw2 мёрило непрaвды, наси1льствовати возлюби2. |
|
8
|
8
|
| і Єфрем говорить: «однак я розбагатів; зібрав собі майна, хоч у всіх моїх трудах не знайдуть нічого незаконного, що було б гріхом». | И# речE є3фрeмъ: nбaче њбогатёхъ, њбрэт0хъ прохлаждeніе себЁ: вси2 труды2 є3гw2 не њбрsщутсz є3мY рaди непрaвдъ, и4миже согрэши2. |
|
9
|
9
|
| А Я, Господь Бог твій від самої землі Єгипетської, знову оселю тебе у кущах, як у дні свята. | Ѓзъ же гDь бGъ тв0й, и3звед0хъ тS и3з8 земли2 є3гЂпетски: є3щE вселю2 тS въ кyщахъ, ћкоже во дни6 прaздника. |
|
10
|
10
|
| Я говорив до пророків, і примножував видіння, і через пророків уживав притчі. | И# гlахъ ко прbр0кwмъ, и3 ѓзъ видBніz ўмн0жихъ, и3 въ рукaхъ прbр0ческихъ ўпод0бихсz. |
|
11
|
11
|
| Якщо Галаад зробився Авеном, то вони стали суєтні, у Галгалах заколювали у жертву тельців, і жертовники їхні стояли, як купа каміння на межах поля. | Ѓще не галаaдъ є4сть, u5бо л0жни бhша во галгaлэхъ кн‰зи трє1бы кладyще, и3 трє1бища и4хъ ћкоже жeлви на цэли1знэ польстёй. |
|
12
|
12
|
| Утік Яків на поля сирійські, і служив Ізраїль за дружину, і за дружину стеріг овець. | И# tи1де їaкwвъ на п0ле сmрjйско, и3 раб0та ї}ль њ женЁ и3 њ женЁ снабдЁ. |
|
13
|
13
|
| Через пророка вивів Господь Ізраїля з Єгипту, і через пророка Він охороняв його. | И# прbр0комъ и3зведE гDь ї}лz и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3 прbр0комъ снабдёсz. |
|
14
|
14
|
| Сильно роздратував Єфрем Господа і за те кров його залишить на ньому, і ганьбу його оберне Господь на нього. | Разгнёва мS є3фрeмъ и3 воз8zри1 мz: и3 кр0вь є3гw2 на нeмъ проліeтсz, и3 ўкори1зну є3гw2 воздaстъ є3мY гDь. |
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
| Коли Єфрем говорив, усі тремтіли. Він був високим в Ізраїлі; але став винним через Ваала, і загинув. | По словеси2 є3фрeмову њправд†ніz пріS сeй во ї}ли, и3 положи2 | ваaлови, и3 ќмре. |
|
2
|
2
|
| І нині додали вони до гріха: зробили для себе відлитих ідолів зі срібла свого, за розумінням своїм, — повністю робота художників, — і говорять вони людям, які приносять жертву: «цілуйте тельців!» | И# нн7э приложи1ша согрэшaти и3 сотвори1ша себЁ сліsніе t злaта и3 сребрA своегw2 по w4бразу јдwлwвъ, дэлA худ0жникwвъ совершє1на: и5мъ сjи глаг0лютъ: пожри1те человёкwвъ, њскудёша бо телцы2. |
|
3
|
3
|
| За те вони будуть як ранковий туман, як роса, що скоро зникає, як полова, що звівається із току, і як дим із труби. | Сегw2 рaди бyдутъ ћкw w4блакъ ќтренній, ћкоже росA ќтреннzz и3дyщи, ћкоже плeвы съ т0ка (и3 прaхъ съ вётвіz) развэвaемый ви1хромъ, ћкоже дhмъ и3з8 трубы2. |
|
4
|
4
|
| Але Я — Господь Бог твій від землі Єгипетської, — і ти не повинен знати іншого бога, крім Мене, і немає спасителя, крім Мене. | Ѓзъ же гDь бGъ тв0й ўтверждazй нeбо и3 созидazй зeмлю, є3гHже рyцэ создaстэ всE в0инство небeсное, и3 не показaхъ ти2 и5хъ, є4же ходи1ти в8слёдъ и4хъ: и3 ѓзъ и3звед0хъ тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3 бGа рaзвэ менє2 да не познaеши, и3 сп7сaющагw нёсть рaзвэ менє2. |
|
5
|
5
|
| Я визнав тебе у пустелі, у землі спраглій. | Ѓзъ пас0хъ тS въ пустhни на земли2 ненаселeннэй, |
|
6
|
6
|
| Маючи пасовища, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їх, і тому вони забували Мене. | на пaжитехъ и4хъ, и3 насhтишасz до и3сполнeніz, и3 вознес0шасz сердцA и4хъ, сегw2 рaди забhша мS. |
|
7
|
7
|
| І Я буду для них як лев, як скимен буду підстерігати при дорозі. | И# бyду и5мъ ћкw панfи1рь, и3 ћкw рhсь на пути2 ґссmрjєвъ: |
|
8
|
8
|
| Буду нападати на них, як позбавлена дітей ведмедиця, і роздирати вмістилище серця їх, і поїдати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх. | и3 срsщу и5хъ ѓки медвёдица лишaема, и3 разрушY соключeніе сердeцъ и4хъ: и3 поzдsтъ | скЂмни дубрaвніи, и3 ѕвёріе польстjи раст0ргнутъ |. |
|
9
|
9
|
| Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки у Мені опора твоя. | Въ поги1бели твоeй, ї}лю, кто2 пом0жетъ тебЁ; |
|
10
|
10
|
| Де цар твій тепер? Нехай він спасе тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про яких говорив ти: «дай нам царя і начальників»? | ГдЁ цaрь тв0й сeй; т0й да спасeтъ тS во всёхъ градёхъ твои1хъ: и3 да сyдитъ ти2, њ нeмже глаг0лалъ є3си2: дaждь ми2 царS и3 кнsзz. |
|
11
|
11
|
| І Я дав тобі царя у гніві Моєму, і відібрав у обуренні Моєму. | И# дaхъ тебЁ царS во гнёвэ моeмъ, и3 ўтвержaхсz въ ћрости моeй. |
|
12
|
12
|
| Зв’язано у вузол беззаконня Єфрема, збережений його гріх. | Согромаждeніе непрaвды є3фрeмъ, сокровeнъ грёхъ є3гw2: |
|
13
|
13
|
| Му́ки тієї, яка народжує, осягнуть його; він — син нерозумний, інакше не стояв би довго у становищі дітей, які народжуються. | бwлёзни ѓки раждaющіz пріи1дутъ є3мY: сeй сhнъ немyдрый, занE нн7э не ўстои1тъ въ сокрушeніи ч†дъ. |
|
14
|
14
|
| Від влади пекла Я відкуплю їх, від смерти визволю їх. Смерте! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? Розкаяння у тому не буде у Мене. | T руки2 ѓдовы и3збaвлю | и3 t смeрти и3скуплю2 |: гдЁ прS твоS, смeрте; гдЁ nстeнъ тв0й, ѓде; ўтэшeніе скрhсz t џчію моє1ю: |
|
15
|
15
|
| Хоч Єфрем плідливий між братами, але прийде східний вітер, підніметься вітер Господній із пустелі, і висохне джерело його, і вичерпається джерело його; він спустошить скарбницю всіх дорогоцінних сосудів. | занE сeй междY брaтіzми разлучи1тъ: наведeтъ гDь вётръ зн0енъ и3з8 пустhни нaнь, и3 и3зсуши1тъ жи6лы є3гw2 и3 њпустоши1тъ и3ст0чники є3гw2: сeй и3зсуши1тъ зeмлю є3гw2 и3 вс‰ сосyды є3гw2 люби6мыz. |
|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| Спустошена буде Самарія, тому що повстала проти Бога свого; від меча впадуть вони; немовлята їхні будуть розбиті, і вагітні їхні будуть розсічені. | Поги1бнетъ самарjа, ћкw сопроти1висz и3 бGу своемY: nрyжіемъ падyтъ сaми, и3 младeнцы и4хъ разбію1тсz, и3 во ўтр0бэ и3мyщыz и4хъ разсsдутсz. |
|
2
|
2
|
| Навернися, Ізраїлю, до Господа Бога твого; бо ти упав від нечестя твого. | Њбрати1сz, ї}лю, ко гDу бGу твоемY, занE и3знем0глъ є3си2 въ непрaвдахъ твои1хъ. |
|
3
|
3
|
| Візьміть із собою молитовні слова і зверніться до Господа; говоріть Йому: «відніми всяке беззаконня і прийми на благо, і ми принесемо жертву вуст наших. | Возми1те съ соб0ю словесA и3 њбрати1тесz ко гDу бGу вaшему, рцhте є3мY: (м0жеши всsкъ tврещи2 грёхъ:) ћкw да не пріи1мете непрaвды, но да пріи1мете благ†z, и3 воздади1мъ пл0дъ ўстeнъ нaшихъ. |
|
4
|
4
|
| Ассур не буде вже спасати нас; не будемо сідати на коня і не будемо більше говорити виробові рук наших: боги наші; тому що у Тебе милосердя для сиріт». | Ґссyръ не спасeтъ нaсъ, на к0ни не взhдемъ, ксемY не речeмъ: |
|
5
|
5
|
| Вилікую відпадіння їх, полюблю їх з благовоління; бо гнів Мій відвернувся від них. | б0зи нaши, дэлaмъ рyкъ нaшихъ: ћкw въ тебЁ поми1луетсz сиротA. И#зцэлю2 селє1ніz и4хъ, возлюблю2 | kвлeннw, ћкw tврати1сz гнёвъ м0й t ни1хъ. |
|
6
|
6
|
| Я буду росою для Ізраїля; він розцвіте, як лілея, і пустить корені свої, як Ливан. | Бyду ћкоже росA ї}лю, процвэтeтъ ћкw крjнъ и3 прострeтъ корeніе своE ћкоже лівaнъ. |
|
7
|
7
|
| Розростуться гілки його, і буде краса його, як маслини, і пахощі від нього, як від Ливану. | П0йдутъ вBтви є3гw2, и3 бyдетъ ћкоже мaслина плодови1та, и3 њбонsніе є3гw2 ѓки лівaна: |
|
8
|
8
|
| Повернуться ті, що сиділи під тінню його, будуть мати вдосталь хліба, і розцвітуть, як виноградна лоза, славні будуть, як вино ливанське. | њбратsтсz и3 сsдутъ под8 кр0вомъ є3гw2, поживyтъ и3 ўтвердsтсz пшени1цею, и3 процвэтeтъ ћкw віногрaдъ пaмzть є3гw2, ћкоже віно2 лівaново. |
|
9
|
9
|
| «Що мені ще за діло до ідолів?» — скаже Єфрем. — Я почую його і спогляну на нього; Я буду як зелений кипарис; від Мене будуть тобі плоди. | Е#фрeмови что2 є3мY є3щE и3 кумjрwмъ; ѓзъ смири1хъ є3го2, ѓзъ и3 ўкрэплю2 є3го2: ѓки смeрчіе ўчащeное, t менє2 њбрётесz пл0дъ тв0й. |
|
10
|
10
|
| Хто мудрий, щоб розуміти це? хто розумний, щоб пізнати це? Бо праві путі Господні, і праведники ходять по них, а беззаконні впадуть на них. | Кто2 премyдръ и3 ўразумёетъ сі‰; и3 смhсленъ, и3 ўвёсть сі‰; ћкw пр†вы путіE гDни, и3 првdніи п0йдутъ въ ни1хъ, ґ нечести1віи и3знем0гутъ въ ни1хъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
