|
Книга пророка Іони
|
ЇHна
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
|
І було слово Господнє до Іони, сина Амафиїного:
|
И# бhсть сл0во гDне ко їHнэ сhну ґмаfjину, гlz:
|
|
2
|
2
|
|
встань, іди у Ниневію, місто велике, і проповідуй у ньому, бо злодіяння його дійшли до Мене.
|
востaни и3 и3ди2 въ нінеvjю грaдъ вели1кій и3 проповёждь въ нeмъ, ћкw взhде в0пль ѕл0бы є3гw2 ко мнЁ.
|
|
3
|
3
|
|
І встав Іона, щоб утікати у Фарсис від лиця Господа, і прийшов у Іоппію, і знайшов корабель, який вирушав у Фарсис, віддав платню за проїзд і ввійшов у нього, щоб плисти з ними у Фарсис від імені Господа.
|
И# востA їHна, є4же бэжaти въ fарсjсъ t лицA гDнz и3 сни1де во їoппjю и3 њбрёте корaбль и3дyщь въ fарсjсъ, и3 дадE наeмъ св0й и3 вни1де въ џнь плhти съ ни1ми въ fарсjсъ t лицA гDнz.
|
|
4
|
4
|
|
Але Господь здійняв на морі сильний вітер, і зробилася на морі велика буря, і корабель готовий був розбитися.
|
И# гDь воздви1же вётръ вeлій на м0ри, и3 бhсть бyрz вели1каz въ м0ри, и3 корaбль бёдствоваше є4же сокруши1тисz.
|
|
5
|
5
|
|
І злякалися корабельники, і взивали кожен до свого бога, і стали кидати у море поклажу з корабля, щоб полегшити його від неї; Іона ж спустився усередину корабля, ліг і міцно заснув.
|
И# ўбоsшасz корабeлницы, и3 возопи1ша кjйждо къ б0гу своемY, и3 и3зметaніе сотвори1ша сосyдwвъ и5же въ корабли2 въ м0ре, є4же њблегчи1тисz t ни1хъ: їHна же сни1де во дно2 кораблS и3 спaше тY и3 храплsше.
|
|
6
|
6
|
|
І прийшов до нього начальник корабля і сказав йому: чого ти спиш? встань, взивай до Бога твого; можливо, Бог згадає про нас, і ми не загинемо.
|
И# пріи1де къ немY к0рмчій и3 речE є3мY что2 ты2 хрaплеши; востaни и3 моли2 бGа твоего2, ћкw да сп7сeтъ ны2 бGъ, да не поги1бнемъ.
|
|
7
|
7
|
|
І сказали одне одному: підемо, кинемо жереби, щоб дізнатися, за кого осягає нас це лихо. І кинули жереби, й упав жереб на Іону.
|
И# речE кjйждо ко и4скреннему своемY: пріиди1те, вeржимъ жрє1біz и3 ўразумёемъ, когw2 рaди є4сть ѕло2 сіE на нaсъ; И# мeтнуша жрє1біz, и3 падE жрeбій на їHну.
|
|
8
|
8
|
|
Тоді сказали йому: скажи нам, за кого осягла нас ця біда? яке твоє заняття, і звідки ти йдеш? де твоя країна, і з якого ти народу?
|
И# рёша къ немY: возвэсти2 нaмъ, когw2 рaди сіE ѕло2 на нaсъ, и3 что2 твоE дёланіе є4сть, и3 tкyду грzдeши и3 кaмw и4деши, и3 t к0еz страны2 и3 t кjихъ людjй є3си2 ты2;
|
|
9
|
9
|
|
І він сказав їм: я єврей, шаную Господа Бога небес, Який створив море і сушу.
|
И# речE къ ни6мъ: рaбъ гDень є4смь ѓзъ и3 гDа бGа нбcнаго ѓзъ чтY, и4же сотвори2 м0ре и3 сyшу.
|
|
10
|
10
|
|
І злякалися люди страхом великим і сказали йому: для чого ти це зробив? Бо довідалися ці люди, що він біжить від лиця Господнього, як він сам оголосив їм.
|
И# ўбоsшасz мyжіе стрaхомъ вели1кимъ и3 рёша къ немY: что2 сіE сотвори1лъ є3си2; ЗанE разумёша мyжіе, ћкw t лицA гDнz бэжaше, ћкw возвэсти2 и5мъ.
|
|
11
|
11
|
|
І сказали йому: що зробити нам з тобою, щоб море затихло для нас? Бо море не переставало хвилюватися.
|
И# рёша къ немY: что2 тебЁ сотвори1мъ, и3 ўтоли1тсz м0ре t нaсъ; ЗанE м0ре восхождaше и3 воздвизaше пaче волнeніе.
|
|
12
|
12
|
|
Тоді він сказав їм: візьміть мене і киньте мене у море, і море затихне для вас, бо я знаю, що через мене спостигла вас ця велика буря.
|
И# речE къ ни6мъ їHна возми1те мS и3 ввeрзите въ м0ре, и3 ўтоли1тсz м0ре t вaсъ понeже познaхъ ѓзъ, ћкw менE рaди волнeніе сіE вели1кое на вы2 є4сть.
|
|
13
|
13
|
|
Але ці люди почали посилено гребти, щоб пристати до землі, але не могли, тому що море все продовжувало бушувати проти них.
|
И# нуждaхусz мyжіе, возврати1тисz къ земли2, и3 не можaху, ћкw м0ре восхождaше и3 воздвизaшесz пaче на ни1хъ.
|
|
14
|
14
|
|
Тоді воззвали вони до Господа і сказали: молимо Тебе, Господи, нехай не загинемо за душу людини цієї, і не постав нам у провину кров невинну; бо Ти, Господи, зробив те, що угодно Тобі!
|
И# возопи1ша ко гDеви и3 рёша: никaкоже, гDи, да не поги1бнемъ души2 рaди человёка сегw2, и3 не дaждь на нaсъ кр0ве првdныz: занE ты2, гDи, ћкоже восхотёлъ, сотвори1лъ є3си2.
|
|
15
|
15
|
|
І взяли Іону і кинули його у море, і затихло море у люті своїй.
|
И# взsша їHну и3 ввeргоша є3го2 въ м0ре, и3 престA м0ре t волнeніz своегw2.
|
|
16
|
16
|
|
І злякалися ці люди Господа великим страхом, і принесли Господу жертву, і дали обітниці.
|
И# ўбоsшасz мyжіе стрaхомъ вели1кимъ гDа и3 пожр0ша жeртву гDеви и3 помоли1шасz моли1твами.
|
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
|
І повелів Господь великому киту поглинути Іону; і був Іона в утробі цього кита три дні і три ночі.
|
И# повелЁ гDь ки1ту вели1кому пожрeти їHну. И# бЁ їHна во чрeвэ ки1товэ три2 дни6 и3 три2 нHщи.
|
|
2
|
2
|
|
І помолився Іона Господу Богу своєму з утроби кита
|
И# помоли1сz їHна ко гDу бGу своемY t чрeва ки1това
|
|
3
|
3
|
|
і сказав: до Господа воззвав я у скорботі моїй, і Він почув мене; з утроби пекла я волав, і Ти почув голос мій.
|
и3 речE: возопи1хъ въ ск0рби моeй ко гDу бGу моемY, и3 ўслhша мS: и3з8 чрeва ѓдова в0пль м0й, ўслhшалъ є3си2 глaсъ м0й:
|
|
4
|
4
|
|
Ти ввергнув мене у глибину, у серце моря, і потоки оточили мене, усі води Твої і хвилі Твої проходили наді мною.
|
tвeрглъ мS є3си2 во глубины6 сeрдца морскaгw, и3 рёки њбыд0ша мS: вс‰ высоты2 тво‰ и3 вHлны тво‰ на мнЁ преид0ша.
|
|
5
|
5
|
|
І я сказав: відкинутий я від очей Твоїх, однак я знову побачу святий храм Твій.
|
И# ѓзъ рёхъ: tри1нусz t џчію твоeю є3дA приложY призрёти ми2 ко хрaму с™0му твоемY;
|
|
6
|
6
|
|
Охопили мене води до душі моєї, безодня обійняла мене; морською травою оповита була голова моя.
|
Возліsсz на мS водA до души2 моеS, бeздна њбhде мS послёднzz, понрE главA моS въ разсBлины г0ръ,
|
|
7
|
7
|
|
До основ гір я зійшов, земля своїми запорами навік закрила мене; але Ти, Господи Боже мій, виведеш душу мою з пекла.
|
снид0хъ въ зeмлю, є3sже верєи2 є3S заклeпи вёчніи: и3 да взhдетъ и3з8 и3стлёніz жив0тъ м0й къ тебЁ, гDи б9е м0й.
|
|
8
|
8
|
|
Коли знемогла у мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя дійшла до Тебе, до храму святого Твого.
|
ВнегдA скончавaтисz t менє2 души2 моeй, гDа помzнyхъ, и3 да пріи1детъ къ тебЁ моли1тва моS ко хрaму с™0му твоемY.
|
|
9
|
9
|
|
Ті, що шанують суєтних і облудних богів, залишили Милосердого свого,
|
Хранsщіи сyєтнаz и3 лHжнаz млcть свою2 њстaвиша
|
|
10
|
10
|
|
а я гласом хвали принесу Тобі жертву; що обіцяв, виконаю: у Господа спасіння!
|
ѓзъ же со глaсомъ хвалeніz и3 и3сповёданіz пожрY тебЁ, є3ли6ка њбэщaхъ, воздaмъ тебЁ во спcніе моE гDеви.
|
|
11
|
11
|
|
І сказав Господь киту, і він вивергнув Іону на сушу.
|
И# повелЁ гDь ки1тови, и3 и3звeрже їHну на сyшу.
|
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
|
І було слово Господнє до Іони вдруге:
|
И# бhсть сл0во гDне ко їHнэ втори1цею гlz:
|
|
2
|
2
|
|
встань, йди в Ниневію, місто велике, і проповідуй у ній, що́ Я повелів тобі.
|
востaни и3 и3ди2 въ нінеvjю грaдъ вели1кій, и3 проповёждь въ нeмъ по пр0повэди прeждней, ю4же ѓзъ гlахъ тебЁ.
|
|
3
|
3
|
|
І встав Іона і пішов у Ниневію, за словом Господнім; Ниневія ж була містом великим у Бога, на три дні ходи.
|
И# востA їHна и3 и4де въ нінеvjю, ћкоже гlа гDь. Нінеvjа же бsше грaдъ вели1къ бGу, ћкw шeствіz пути2 тріeхъ днjй.
|
|
4
|
4
|
|
І почав Іона ходити по місту, скільки можна пройти в один день, і проповідував, говорячи: ще сорок днів, і Ниневія буде зруйнована!
|
И# начaтъ їHна входи1ти во грaдъ, ћкw шeствіе пути2 днE є3ди1нагw, и3 проповёда и3 речE: є3щE три2 дни6, и3 нінеvjа преврати1тсz.
|
|
5
|
5
|
|
І повірили ниневитяни Богу, й оголосили пост, і вдяглися у веретища, від великого з них до малого.
|
И# вёроваша мyжіе нінеvjйстіи бGови, и3 заповёдаша п0стъ, и3 њблек0шасz во врє1тища t вели1ка и4хъ дaже до мaла и4хъ.
|
|
6
|
6
|
|
Це слово дійшло до царя Ниневії, і він устав із престолу свого, і зняв із себе царське облачення своє, й одягся у веретище, і сів на попелі,
|
И# д0йде сл0во ко царю2 нінеvjйскому, и3 востA съ прест0ла своегw2 и3 свeрже ри6зы сво‰ съ себє2, и3 њблечeсz во врeтище и3 сёде на пeпелэ.
|
|
7
|
7
|
|
і повелів проголосити і сказати у Ниневії від імені царя і вельмож його: «щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічого не їли, не ходили на пасовище і води не пили,
|
И# проповёдасz и3 речeно бhсть въ нінеvjи t царS и3 вельм0жъ є3гw2 глаг0лющихъ: человёцы и3 ск0ти, и3 вол0ве и3 џвцы да не вкyсzтъ ничесHже, ни да пасyтсz, нижE воды2 да пію1тъ.
|
|
8
|
8
|
|
і щоб покриті були веретищем люди і худоба і сильно волали до Бога, і щоб кожен навернувся від злого шляху свого і від насильства рук своїх.
|
И# њблек0шасz во врє1тища человёцы и3 ск0ти и3 возопи1ша прилёжнw къ бGу, и3 возврати1сz кjйждо t пути2 своегw2 лукaвагw и3 t непрaвды сyщіz въ рукaхъ и4хъ, глаг0люще:
|
|
9
|
9
|
|
Хто знає, можливо, ще Бог змилосердиться і відверне від нас розпалений гнів Свій, і ми не загинемо».
|
кто2 вёсть, ѓще раскaетсz и3 ўмолeнъ бyдетъ бGъ, и3 њбрати1тсz t гнёва ћрости своеS, и3 не поги1бнемъ;
|
|
10
|
10
|
|
І побачив Бог діла їхні, що вони навернулися від злого путі свого, і пожалів Бог щодо біди, про яку сказав, що наведе на них, і не навів.
|
И# ви1дэ бGъ дэлA и4хъ, ћкw њбрати1шасz t путjй свои1хъ лукaвыхъ, и3 раскazсz бGъ њ ѕлЁ, є4же гlаше сотвори1ти и5мъ, и3 не сотвори2.
|
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
|
Іона сильно засмутився цим і був роздратований.
|
И# њпечaлисz їHна печaлію вели1кою и3 смути1сz,
|
|
2
|
2
|
|
І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя.
|
и3 помоли1сz ко гDу и3 речE: q гDи, не сі‰ ли ќбw словесA мо‰, ±же глаг0лахъ, є3щE сyщу ми2 на земли2 моeй; сегw2 рaди предвари1хъ бэжaти въ fарсjсъ, занE разумёхъ, ћкw млcтивъ ты2 є3си2 и3 щeдръ, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ, и3 кazйсz њ ѕл0бахъ (человёческихъ):
|
|
3
|
3
|
|
І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити.
|
и3 нн7э, вLко гDи, пріими2 дyшу мою2 t менє2, ћкw ќне ми2 ўмрeти, нeжели жи1ти.
|
|
4
|
4
|
|
І сказав Господь: невже це засмутило тебе так сильно?
|
И# речE гDь ко їHнэ ѓще ѕэлw2 њпечaлилсz є3си2 ты2;
|
|
5
|
5
|
|
І вийшов Іона з міста, і сів на східній стороні міста, і зробив собі там кущу, і сів під нею у тіні, щоб побачити, що буде з містом.
|
И# и3зhде їHна и3з8 грaда и3 сёде прsмw грaда, и3 сотвори2 себЁ кyщу и3 сэдsше под8 нeю въ сёни, д0ндеже ўви1дитъ, что2 бyдетъ грaду.
|
|
6
|
6
|
|
І виростив Господь Бог рослину, і вона піднялася над Іоною, щоб над головою його була тінь і щоб позбавити його засмучення його; Іона дуже зрадів цій рослині.
|
И# повелЁ гDь бGъ тhквэ, и3 возрастE над8 глав0ю їHниною, да бyдетъ сёнь над8 глав0ю є3гw2, є4же њсэни1ти є3го2 t ѕлhхъ є3гw2. И# возрaдовасz їHна њ тhквэ рaдостію вели1кою.
|
|
7
|
7
|
|
І влаштував Бог так, що на другий день з появою зорі черва підточила рослину, і вона засохла.
|
И# повелЁ гDь бGъ чeрвію рaннему во ќтріе, и3 под8zдE тhкву, и3 и4зсше.
|
|
8
|
8
|
|
Коли ж зійшло сонце, навів Бог пекучий східний вітер, і сонце стало палити голову Іони, так що він знеміг і просив собі смерти, і сказав: краще мені померти, ніж жити.
|
И# бhсть вкyпэ внегдA возсіsти с0лнцу, и3 повелЁ бGъ вётру зн0йну жегyщу, и3 порази2 с0лнце на главY їHнину, и3 малодyшствоваше и3 tрицaшесz души2 своеS и3 речE:
|
|
9
|
9
|
|
І сказав Бог Іоні: невже так сильно засмутився ти через рослину? Він сказав: дуже засмутився, навіть до смерти.
|
ќне ми2 ўмрeти, нeжели жи1ти. И# речE гDь бGъ ко їHнэ: ѕэлH ли њпечaлилсz є3си2 ты2 њ тhквэ; И# речE (їHна): ѕэлw2 њпечaлихсz ѓзъ дaже до смeрти.
|
|
10
|
10
|
|
Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ж ніч і пропала:
|
И# речE гDь: ты2 њскорби1лсz є3си2 њ тhквэ, њ нeйже не труди1лсz є3си2, ни воскорми1лъ є3си2 є3S, ћже роди1сz њб8 н0щь и3 њб8 н0щь поги1бе:
|
|
11
|
11
|
|
чи Мені не пожаліти Ниневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч чоловік, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби?
|
ѓзъ же не пощаждy ли нінеvjи грaда вели1кагw, въ нeмже живyтъ мн0жайшіи нeже дванaдесzть тeмъ челwвёкъ, и5же не познaша десни1цы своеS, нижE шyйцы своеS, и3 ск0ти и4хъ мн0зи;
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.