|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Коли весь народ перейшов через Йордан, Господь сказав Ісусові: | |
|
2
|
|
| візьміть собі з народу дванадцять чоловік, по одній людині з коліна, | |
|
3
|
|
| і дайте їм повеління і скажіть: візьміть собі звідси, із середини Йордану, де стояли ноги священиків нерухомо, дванадцять каменів, і перенесіть їх із собою, і покладіть їх на ночівлі, де будете ночувати в цю ніч. | |
|
4
|
|
| Ісус покликав дванадцять чоловіків, яких призначив із синів Ізраїлевих, по одній людині з коліна, | |
|
5
|
|
| і сказав їм Ісус: підіть перед ковчегом Господа Бога вашого на середину Йордану і [візьміть звідти і] покладіть на плече своє кожен по одному каменю, за числом колін синів Ізраїлевих, | |
|
6
|
|
| щоб вони були у вас знаменням [що лежить завжди]; коли запитають вас у наступний час сини ваші і скажуть: «для чого у вас ці камені?», | |
|
7
|
|
| ви скажете їм: «у пам’ять того, що вода Йордану розділилася перед ковчегом завіту Господа [всієї землі]; коли він переходив через Йордан, тоді вода Йордану розділилася»; таким чином камені ці будуть [у вас] для синів Ізраїлевих пам’ятником навік. | |
|
8
|
|
| І зробили сини Ізраїлеві так, як наказав Ісус: взяли дванадцять каменів з Йордану, як говорив Господь Ісусові, за числом колін синів Ізраїлевих, і перенесли їх із собою на ночівлю, і поклали їх там. | |
|
9
|
|
| І [інші] дванадцять каменів поставив Ісус серед Йордану на місці, де стояли ноги священиків, які несли ковчег завіту [Господнього]. Вони там і до цього дня. | |
|
10
|
|
| Священики, які несли ковчег [завіту Господнього], стояли серед Йордану, доки не було закінчене [Ісусом] усе, що Господь повелів Ісусові сказати народу, — так, як заповідав Мойсей Ісусові; а народ тим часом поспіхом переходив. | |
|
11
|
|
| Коли весь народ перейшов [Йордан], тоді перейшов і ковчег [завіту] Господнього, і священики перед народом; | |
|
12
|
|
| і сини Рувима і сини Гада і половина коліна Манассіїного перейшли озброєними попереду синів Ізраїлевих, як говорив їм Мойсей. | |
|
13
|
|
| Близько сорока тисяча озброєних на війну перейшло перед Господом на рівнини Єрихонські, щоб воювати. | |
|
14
|
|
| У той день прославив Господь Ісуса перед очима всього Ізраїля і стали боятися його, як боялися Мойсея, в усі дні життя його. | |
|
15
|
|
| І сказав Господь Ісусові, говорячи: | |
|
16
|
|
| накажи священикам, які несуть ковчег одкровення, вийти з Йордану. | |
|
17
|
|
| Ісус наказав священикам і сказав: вийдіть з Йордану. | |
|
18
|
|
| І коли священики, які несли ковчег завіту Господнього, вийшли з Йордану, то, лиш тільки стопи ніг їхніх ступили на сушу, вода Йордану потекла по своєму місцю і пішла, як вчора і третього дня, вище всіх берегів своїх. | |
|
19
|
|
| І вийшов народ з Йордану в десятий день першого місяця і поставив стан у Галгалі, на східній стороні Єрихона. | |
|
20
|
|
| І дванадцять каменів, які взяли вони з Йордану, Ісус поклав у Галгалі | |
|
21
|
|
| і сказав синам Ізраїлевим: коли запитають у наступний час сини ваші батьків своїх: «що означають ці камені?», | |
|
22
|
|
| скажіть синам вашим: «Ізраїль перейшов через Йордан цей по суші», | |
|
23
|
|
| бо Господь Бог ваш висушив води Йордану для вас, доки ви не перейшли його, так само, як Господь Бог ваш зробив з Червоним морем, яке висушив [Господь, Бог ваш,] перед нами, доки ми не перейшли його, | |
|
24
|
|
| щоб усі народи землі знали, що рука Господня сильна, і щоб ви боялися Господа Бога вашого в усі дні. |
