|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| Почувши це, всі царі [аморрейські], що за Йорданом, на горі і на рівнині і по всьому березі великого моря, [і які] біля Ливану, хеттеї, аморреї, [гергесеї,] хананеї, ферезеї, евеї та ієвусеї, | |
|
2
|
|
| зібралися разом, щоб однодушно воювати з Ісусом та Ізраїлем. | |
|
3
|
|
| Але жителі Гаваона, почувши, що Ісус зробив з Єрихоном і Гаєм, | |
|
4
|
|
| вдалися до хитрости: пішли, запаслися хлібом на дорогу і поклали старі мішки на ослів своїх і старі, порвані і залатані міхи вина; | |
|
5
|
|
| і взуття на ногах їхніх було старе з латками, і одяг на них старий; і весь дорожній хліб їхній був сухим і цвілим [і розкришеним]. | |
|
6
|
|
| Вони прийшли до Ісуса в стан [Ізраїльський] у Галгал і сказали йому і всім ізраїльтянам: ми прийшли з дуже далекої землі; отже, укладіть з нами союз. | |
|
7
|
|
| Ізраїльтяни ж сказали евеям: можливо, ви живете біля нас? як нам укласти з вами союз? | |
|
8
|
|
| Вони сказали Ісусові: ми раби твої. Ісус же сказав їм: хто ви і звідки прийшли? | |
|
9
|
|
| Вони сказали йому: з дуже далекої землі прийшли раби твої в ім’я Господа Бога твого; бо ми чули славу Його й усе, що зробив Він у Єгипті, | |
|
10
|
|
| й усе, що Він зробив двом царям аморрейським, які [були] по той бік Йордану, Сигону, царю Есевонському, та Огу, царю Васанському, який [жив] в Астарофі [й Едреї]. | |
|
11
|
|
| [Чуючи це,] старійшини наші і всі жителі нашої землі сказали нам: візьміть у руки ваші хліба на дорогу і підіть назустріч їм і скажіть їм: «ми раби ваші; отже, укладіть з нами союз». | |
|
12
|
|
| Цей хліб наш з домів наших ми взяли теплим у той день, коли пішли до вас, а тепер ось, він зробився сухим і цвілим; | |
|
13
|
|
| і ці міхи з вином, які ми налили нові, ось, порвалися; і цей одяг наш і взуття наше постаріли від дуже далекої дороги. | |
|
14
|
|
| Ізраїльтяни взяли їхнього хліба, а Господа не запитали. | |
|
15
|
|
| І уклав Ісус з ними мир і ухвалив з ними умову в тім, що він збереже їм життя; і поклялись їм начальники громади. | |
|
16
|
|
| А через три дні, як уклали вони з ними союз, почули, що вони сусіди їхні і живуть поблизу них; | |
|
17
|
|
| бо сини Ізраїлеві, вирушивши у дорогу, прийшли в міста їхні на третій день; міста ж їхні [були]: Гаваон, Кефира, Беероф і Кириаф-Іарим. | |
|
18
|
|
| [Ісус і] сини Ізраїлеві не побили їх, тому що [усі] начальники громади клялися їм Господом Богом Ізраїлевим. За це вся громада [Ізраїлева] обурилася на начальників. | |
|
19
|
|
| Усі начальники сказали всій громаді: ми клялися їм Господом Богом Ізраїлевим і тому не можемо торкнутися їх; | |
|
20
|
|
| а ось що зробимо з ними: залишимо їх живими, щоб не впав на нас гнів за клятву, якою ми клялися їм. | |
|
21
|
|
| І сказали їм начальники: нехай вони живуть, але будуть рубати дрова і черпати воду для всієї громади. [І зробила вся громада] так, як сказали їм начальники. | |
|
22
|
|
| Ісус покликав їх і сказав: для чого ви обдурили нас, сказавши: «ми дуже далеко від вас», тоді як ви живете поблизу нас? | |
|
23
|
|
| за це прокляті ви! без кінця ви будете рабами, будете рубати дрова і черпати воду для [мене і для] дому Бога мого]! | |
|
24
|
|
| Вони у відповідь Ісусові сказали: дійшло до відома рабів твоїх, що Господь Бог твій повелів Мойсеєві, рабові Своєму, дати вам усю землю і знищити [нас і] всіх жителів цієї землі перед лицем вашим; тому ми дуже боялися, щоб ви не позбавили нас життя, і зробили цю справу; | |
|
25
|
|
| тепер ось ми в руці твоїй: як краще і справедливіше тобі здасться вчинити з нами, так і вчини. | |
|
26
|
|
| І вчинив з ними так: визволив їх від руки синів Ізраїлевих, і вони не умертвили їх; | |
|
27
|
|
| і визначив у той день Ісус, щоб вони рубали дрова і черпали воду для [всієї] громади і для жертовника Господнього; [тому жителі Гаваона зробилися дроворубами і водоносами для жертовника Божого] навіть до цього дня, на місці, яке б не обрав [Господь]. |
