|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Але сини Ізраїлеві зробили [великий] злочин [і взяли] із заклятого. Ахан, син Хармія, сина Завдія, сина Зари, з коліна Іудиного, взяв із заклятого, і гнів Господній запалав на синів Ізраїля. | И# прегрэши1ша сhнове ї}лєвы прегрэшeніемъ вели1кимъ, и3 взsша t клsтвы: взs бо ґхaръ сhнъ хармjи, сhна замврjи, сhна зaры, t плeмене їyдина, t клsтвы. И# разгнёвасz гDь ћростію на сhны ї}лєвы. |
|
2
|
2
|
| Ісус з Єрихона послав людей у Гай, що біля Беф-Авена, зі східної сторони Вефиля, і сказав їм: підіть, огляньте землю. Вони пішли й оглянули Гай. | И# послA їисyсъ мyжы t їеріхHна въ гaй, и4же є4сть проти1ву виfavнъ на вост0къ веfи1лz, и3 речE и5мъ, глаг0лz: шeдше соглsдайте зeмлю. И# и3д0ша мyжіе и3 соглsдаша гaй. |
|
3
|
3
|
| І повернувшись до Ісуса, сказали йому: не весь народ нехай іде, а нехай піде близько двох тисяч або близько трьох тисяч чоловік, і вразять Гай; усього народу не утруджуй туди, тому що їх мало [там]. | И# возврати1шасz ко їисyсу и3 рек0ша є3мY: да не и4дутъ вси2 лю1діе, но ћкw двЁ тhсzщы и3ли2 три2 тhсzщы мужeй да и4дутъ и3 да вою1ютъ гaй: да не ведeши тaмw всёхъ людjй, мaлw бо є4сть и4хъ (тaмw). |
|
4
|
4
|
| Отже, пішло туди з народу близько трьох тисяч чоловік, але вони кинулися навтіки від жителів гайських; | И# и3д0ша t людjй тaмw, ѓки три2 тhсzщы мужeй, и3 побэг0ша t лицA мужeй гaйскихъ: |
|
5
|
5
|
| жителі гайські убили з них до тридцяти шести чоловік, і переслідували їх від воріт до Севарима і розбили їх на спуску з гори; від чого серце народу розтануло і стало, як вода. | и3 ўби1ша t ни1хъ мyжіе гaйстіи ћкw три1десzть и3 шeсть мужeй, и3 tгнaша и5хъ t врaтъ, д0ндеже сокруши1ша и5хъ на стремни1нэ: и3 ўжасeсz сeрдце людjй, и3 бhсть ћкw водA. |
|
6
|
6
|
| Ісус роздер одяг свій і упав лицем своїм на землю перед ковчегом Господнім і лежав до самого вечора, він і старійшини Ізраїлеві, і посипали порохом голови свої. | И# растерзA їисyсъ ри6зы сво‰, и3 падE на земли2 на лицE своE пред8 гDемъ дaже до вeчера, сaмъ и3 стaрцы ї}лєвы: и3 посhпаша пeрсть на главы6 сво‰. |
|
7
|
7
|
| І сказав Ісус: о, Господи Владико! для чого Ти перевів народ цей через Йордан, щоб віддати нас у руки аморреїв і погубити нас? о, якби ми залишилися і жили за Йорданом! | И# речE їисyсъ: молю1сz, гDи гDи, вскyю преведE рaбъ тв0й лю1ди сі‰ чрез8 їoрдaнъ предaти и5хъ ґморрewмъ на погублeніе; q, да бhхомъ пребhли и3 всели1лисz ў їoрдaна: |
|
8
|
8
|
| О, Господи! що сказати мені після того, як Ізраїль показав спину ворогам своїм? | гDи, что2 рекY; понeже tврати2 ї}ль вhю свою2 пред8 враги6 свои1ми: |
|
9
|
9
|
| Хананеї і всі жителі землі почують і оточать нас і знищать ім’я наше з землі. І що зробиш тоді імені Твоєму великому? | и3 ўслhшавъ хананeй и3 вси2 живyщіи на земли2 њбhдутъ нaсъ и3 потребsтъ нaсъ t земли2: и3 что2 сотвори1ши и4мени твоемY вели1кому; |
|
10
|
10
|
| Господь сказав Ісусові: встань, для чого ти упав на лице твоє? | И# речE гDь ко їисyсу: востaни, вскyю ты2 пaлъ є3си2 на лицE твоE; |
|
11
|
11
|
| Ізраїль згрішив, і переступили вони завіт Мій, який Я заповідав їм; і взяли із заклятого, й украли, і приховали, і поклали між своїми речами; | согрэши1ша лю1діе и3 преступи1ша завётъ м0й, є3г0же завэщaхъ къ ни6мъ, и3 ўкрaдше t клsтвы, скрhша въ сосyдэхъ свои1хъ: |
|
12
|
12
|
| через те сини Ізраїлеві не могли встояти перед ворогами своїми і показали спини ворогам своїм, тому що вони підпали прокляттю; не буду більше з вами, якщо не знищите із середовища вашого проклятого. | сегw2 рaди не м0гутъ сhнове ї}лєвы стaти пред8 лицeмъ врагHвъ свои1хъ, но хребeтъ њбратsтъ пред8 враги6 свои1ми, ћкw клsтвою стaшасz: не приложY ксемY бhти съ вaми, ѓще не и4змете клsтвы t себє2 сами1хъ: |
|
13
|
13
|
| Встань, освяти народ і скажи: освятіться до ранку, бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: «закляте серед тебе, Ізраїлю; тому ти не можеш устояти перед ворогами твоїми, доки не віддалиш від себе заклятого»; | востaвъ њчи1сти лю1ди и3 рцы2: њчи1ститесz на ќтро: ћкw сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: клsтва є4сть въ вaсъ, не возм0жете стaти пред8 враги6 вaшими, д0ндеже и4змете t себє2 сами1хъ клsтву: |
|
14
|
14
|
| завтра підходьте [усі] за колінами вашими; коліно ж, яке вкаже Господь, нехай підходить за племенами; плем’я, яке вкаже Господь, нехай підходить за родинами; родина, яку вкаже Господь, нехай підходить по одній людині; | и3 собери1тесz вси2 заyтра по племенHмъ (вaшымъ), и3 бyдетъ плeмz, є4же покaжетъ гDь, да приведeте по с0нмwмъ: и3 с0нмъ, є3г0же покaжетъ гDь, да приведeте по домHмъ: и3 д0мъ, є3г0же покaжетъ гDь, да приведeте по мужє1мъ: |
|
15
|
15
|
| і викритого у викраденні заклятого нехай спалять вогнем, його й усе, що в нього, за те, що він переступив завіт Господній і зробив беззаконня серед Ізраїля. | и3 и4же њбличи1тсz, да сожжeтсz nгнeмъ, сaмъ и3 вс‰ є3ли6ка сyть є3гw2, ћкw преступи2 завётъ гDень и3 сотвори2 беззак0ніе во ї}ли. |
|
16
|
16
|
| Ісус, уставши рано-вранці, повелів підходити Ізраїлю за колінами його, і вказане коліно Іудине; | И# востA їисyсъ заyтра, и3 приведE людjй по племенHмъ: и3 њбличи1сz плeмz їyдино. |
|
17
|
17
|
| потім повелів підходити племенам Іуди, і вказане плем’я Зари; повелів підходити племені Зариному за родинами, і вказана [родина] Завдієва; | И# приведeсz по с0нмwмъ, и3 њбличи1сz с0нмъ зарaинъ: и3 приведeсz с0нмъ зарaинъ по мужє1мъ, и3 њбличи1сz д0мъ замврjинъ. |
|
18
|
18
|
| повелів підходити родині його по одній людині, і вказаний Ахан, син Хармія, сина Завдія, сина Зари, з коліна Іудиного. | И# приведeсz д0мъ є3гw2 по мужє1мъ, и3 њбличи1сz ґхaръ сhнъ хармjинъ сhна замврjина, сhна зарaнz, t плeмене їyдина. |
|
19
|
19
|
| Тоді Ісус сказав Ахану: сину мій! воздай славу Господу, Богу Ізраїлевому і зроби перед Ним сповідання й оголоси мені, що ти зробив; не приховай від мене. | И# речE їисyсъ ґхaру: сhне м0й, дaждь слaву днeсь гDу бGу ї}леву, и3 дaждь є3мY и3сповёданіе, и3 и3сповёждь ми2, что2 сотвори1лъ є3си2, и3 не ўтaй t менє2. |
|
20
|
20
|
| У відповідь Ісусові Ахан сказав: дійсно, я згрішив перед Господом Богом Ізраїлевим і зробив те і те: | И# tвэщA ґхaръ їисyсу и3 речE: пои1стиннэ ѓзъ согрэши1хъ пред8 гDемъ бGомъ ї}левымъ: си1це и3 си1це сотвори1хъ: |
|
21
|
21
|
| між здобиччю побачив я один чудовий сеннаарський одяг і двісті сиклів срібла і зливок золота вагою в п’ятдесят сиклів; це мені сподобалося і я взяв це; і ось, воно заховане в землі посеред намету мого, і срібло під ним [заховане]. | ви1дэхъ въ плёнэ ри1зу краснY и3 добрY и3 двёсти дідрaхмъ сребрA, и3 сосyдъ є3ди1нъ злaтъ, пzтьдесsтъ дідрaхмъ вёсъ є3гw2: и3 помhсливъ на нS взsхъ: и3 сE, сі‰ сокровє1нна сyть въ земли2 въ кyщи моeй, и3 сребро2 сокровeнно под8 ни1ми. |
|
22
|
22
|
| Ісус послав людей, і вони побігли в намет [у стан]; і ось, усе це заховане було в наметі його, і срібло під ним. | И# послA їисyсъ послы2, и3 и3д0ша въ кyщу въ п0лкъ: и3 сі‰ бsху сокровє1нна въ кyщи є3гw2, и3 сребро2 под8 ни1ми. |
|
23
|
23
|
| Вони взяли це з намету і принесли до Ісуса і до всіх синів Ізраїлевих і поклали перед Господом. | И# и3знес0ша | и3з8 кyщи, и3 принес0ша ко їисyсу и3 къ стaрцємъ ї}лєвымъ, и3 положи1ша | пред8 гDемъ. |
|
24
|
24
|
| Ісус і всі ізраїльтяни з ним взяли Ахана, сина Зариного, і срібло, і одяг, і зливок золота, і синів його і дочок його, і волів його й ослів його, і овець його і намет його, і все, що в нього було, і вивели їх [із усім] на долину Ахор. | И# взS їисyсъ ґхaра сhна зарaнz, и3 сребро2 и3 ри1зу и3 сосyдъ златhй, и3 возведE є3го2 въ дeбрь ґхHръ, и3 сhны є3гw2 и3 дщє1ри є3гw2, и3 телцы2 є3гw2 и3 nслsта є3гw2 и3 вс‰ џвцы є3гw2, и3 кyщу є3гw2 и3 вс‰ и3мBніz є3гw2, и3 вeсь ї}ль по нeмъ: и3 возведE | (со всёмъ) во є3мeкъ [въ дeбрь] ґхHръ. |
|
25
|
25
|
| І сказав Ісус: за те, що ти навів на нас лихо, Господь на тебе наводить лихо в день цей. І побили його всі ізраїльтяни камінням, і спалили їх вогнем, і накидали на них каміння. | И# речE їисyсъ ґхaру: почто2 потреби1лъ є3си2 нaсъ; да потреби1тъ тS гDь, ћкоже и3 днeсь. И# поби1ша є3го2 кaменіемъ вeсь ї}ль, и3 сожг0ша вс‰ nгнeмъ, и3 наметaша и5хъ кaменіемъ, |
|
26
|
26
|
| І накидали на нього велику купу каміння, яка вціліла і до цього дня. Після цього затихла лють гніву Господнього. Тому те місце називається долиною Ахор навіть до цього дня. | и3 наметaша на нeмъ громaду кaменіz вели1ку. И# престA гDь t ћрости гнёва своегw2. Сегw2 рaди прозвaсz и4мz мёсту томY є3мeкъ ґхHръ дaже до днE сегw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
