|
Книга пророка Малахiї
|
Малахjа
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію. | Прbр0чество словесE гDнz на ї}лz рук0ю ѓгGла є3гw2: положи1те u5бо на сердцaхъ вaшихъ. |
|
2
|
2
|
| Я полюбив вас, говорить Господь. А ви говорите: «у чому явив Ти любов до нас?» — Чи не брат Ісав Якову? — говорить Господь; і однак же Я полюбив Якова, | Возлюби1хъ вы2, гlетъ гDь. И# рёсте: њ чeмъ возлюби1лъ є3си2 ны2; Не брaтъ ли бЁ и3сavъ їaкwву; гlетъ гDь: и3 возлюби1хъ їaкwва, и3сavа же возненави1дэхъ, |
|
3
|
3
|
| а Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його — шакалам пустелі. | и3 ўчини1хъ предёлы є3гw2 во и3зчезновeніе и3 достоsніе є3гw2 въ ны6рища пусты6нна. |
|
4
|
4
|
| Якщо Едом скаже: «ми розорені, але ми відновимо зруйноване», то Господь Саваоф говорить: вони побудують, а Я зруйную, і назвуть їх областю нечестивою, народом, на який Господь прогнівався назавжди. | ЗанE ѓще речeтъ: їдумeа разори1сz, и3 њбрати1мсz и3 возсози1ждемъ њпустBвшаz є3S: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: тjи сози1ждутъ, и3 ѓзъ разорю2, и3 нарекyтсz и5мъ предёлэ беззак0ніz, и3 лю1діе, на нsже њполчи1сz гDь до вёка. |
|
5
|
5
|
| І побачать це очі ваші, і ви скажете: «звеличився Господь над межами Ізраїля!» | И# nчесA в†ша ўви1дzтъ, и3 вы2 речeте: возвели1чисz гDь превhше предBлъ ї}левыхъ. |
|
6
|
6
|
| Син шанує батька і раб — господаря свого; якщо Я батько, те де повага до Мене? і якщо Я Господь, то де благоговіння переді Мною? — говорить Господь Саваоф вам, священики, що знеславлюєте ім’я Моє. Ви говорите: «чим ми знеславлюємо ім’я Твоє?» | Сhнъ слaвитъ nтцA, и3 рaбъ господи1на своегw2 ўбои1тсz: и3 ѓще nц7ъ є4смь ѓзъ, то2 гдЁ слaва моS; и3 ѓще гDь є4смь ѓзъ, то2 гдЁ є4сть стрaхъ м0й; гlетъ гDь вседержи1тель. Вы2 свzщeнницы презирaющіи и4мz моE. И# рёсте: њ чес0мъ презрёхомъ и4мz твоE; |
|
7
|
7
|
| Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а говорите: «чим ми знеславлюємо Тебе?» — Тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги». | Приносsще ко nлтарeви моемY хлёбы сквє1рны. И# рёсте: њ чес0мъ њскверни1хомъ |; ВнегдA глаг0лати вaмъ: трапeза гDнz њсквернeна є4сть: и3 возложє1ннаz бр†шна ўничижи1ли є3стE. |
|
8
|
8
|
| І коли приносите у жертву сліпе, чи не погано це? або коли приносите кульгаве і хворе, чи не погано це? Піднеси це твоєму князеві; чи буде він задоволений тобою і чи прихильно прийме тебе? — говорить Господь Саваоф. | ЗанE ѓще приведетE слёпо на жeртву, не ѕл0 ли; и3 ѓще приведетE хр0мо и3ли2 недyжно, то2 не ѕл0 ли; приведи2 є5 кнsзю твоемY, є3дA пріи1метъ є5; є3дA пріи1метъ лицE твоE; гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
9
|
9
|
| Отже, моліться Богу, щоб помилував нас; а коли таке виходить з рук ваших, то чи може Він милостиво приймати вас? — говорить Господь Саваоф. | И# нн7э ўми1лостивите лицE бGа вaшегw и3 помоли1тесz є3мY, (да поми1луетъ вы2). Въ рукaхъ вaшихъ бhша сі‰, ѓще пріимY t вaсъ ли1ца в†ша; гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
10
|
10
|
| Краще хто-небудь з вас замкнув би двері, щоб дарма не тримали вогню на жертовнику Моєму. Немає Мого благовоління до вас, — говорить Господь Саваоф, — і приношення з рук ваших неблагоугодно Мені. | ЗанE и3 въ вaсъ затворsтсz двє1ри, и3 не возгнэтитE nгнS nлтарeви моемY тyне: нёсть в0лz моS въ вaсъ, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 жeртвы не пріимY t рyкъ вaшихъ. |
|
11
|
11
|
| Бо від сходу сонця до заходу велике буде ім’я Моє між народами, і на всякому місці будуть приносити фіміам імені Моєму, чисту жертву; великим буде ім’я Моє між народами, — говорить Господь Саваоф. | ЗанE t востHкъ с0лнца и3 до з†падъ и4мz моE прослaвисz во kзhцэхъ, и3 на всsцэмъ мёстэ fmміaмъ прин0ситсz и4мени моемY и3 жeртва чи1ста: занE вeліе и4мz моE во kзhцэхъ, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
12
|
12
|
| А ви хулите його тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги, і здобуток від неї — їжа жалюгідна». | Вh же сквернитE є5 глаг0люще: трапeза гDнz њсквернeна є4сть, и3 возлагaємаz бр†шна є3гw2 ўничтожє1на бhша. |
|
13
|
13
|
| Притому говорите: «ось скільки праці!» і нехтуєте нею, — говорить Господь Саваоф, — і приносите украдене, кульгаве і хворе, і такої ж властивости приносите хлібний дар: чи можу з благоволінням приймати це з рук ваших? — говорить Господь. | И# рёсте: сі‰ t ѕлострадaніz сyть. И# tдyнухъ |, гlетъ гDь вседержи1тель. И# внес0сте хищє1ніz и3 хрHмаz и3 нед{жнаz, и3 приведетE | на жeртву, є3дA пріимY и4хъ t рyкъ вaшихъ; гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
14
|
14
|
| Проклятий неправдивий, у якого у стаді є незіпсований самець, і він дав обітницю, а приносить у жертву Господу пошкоджене: тому що Я Цар великий, і ім’я Моє страшне серед народів. | И# пр0клzтъ, и4же бЁ си1ленъ, и3 бЁ є3мY въ стaдэ є3гw2 мyжескъ п0лъ, и3 њбётъ є3гw2 на нeмъ, и3 жрeтъ растлённое гDеви: занE цRь вeлій ѓзъ є4смь, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 и4мz моE свётло во kзhцэхъ. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Отже, для вас, священики, ця заповідь: | И# нн7э зaповэдь сіS къ вaмъ, свzщeнницы: |
|
2
|
2
|
| якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздавати славу імені Моєму, — говорить Господь Саваоф, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прикласти до того серця. | ѓще не ўслhшите и3 ѓще не положитE на сердцaхъ вaшихъ, є4же дaти слaву и4мени моемY, гlетъ гDь вседержи1тель, то2 послю2 на вы2 клsтву и3 прокленY благословeніе вaше и3 њкленY є5: и3 разорю2 благословeніе вaше, и3 не бyдетъ въ вaсъ, занE вы2 не влагaете въ сердцA в†ша. |
|
3
|
3
|
| Ось, Я відніму у вас плече, і нечистоти розкидаю на обличчя ваші, нечистоти святкових жертв ваших, і викинуть вас разом з ними. | СE, ѓзъ tлучY вaмъ рaмо, и3 раскидaю требухи6 на ли1ца в†ша, требухи6 прaздникwвъ вaшихъ, и3 пріимY вы2 вкyпэ: |
|
4
|
4
|
| І ви узнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження завіту Мого з Левієм, — говорить Господь Саваоф. | и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ гDь послaхъ къ вaмъ зaповэдь сію2, є4же бhти завёту моемY къ леvjтwмъ, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
5
|
5
|
| Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і благоговів перед ім’ям Моїм. | Завётъ м0й бЁ съ ни1мъ жи1зни и3 ми1ра, и3 дaхъ є3мY боsзнію боsтисz менє2 и3 t лицA и4мене моегw2 ўстрашaтисz є3мY. |
|
6
|
6
|
| Закон істини був на вустах його, і неправди не було на язиці його; у мирі і правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув від гріха. | Зак0нъ и4стины бЁ во ўстёхъ є3гw2, и3 непрaвда не њбрётесz во ўстнaхъ є3гw2: въ ми1рэ и3справлszй и4де со мн0ю и3 мнHги њбрати2 t непрaвды. |
|
7
|
7
|
| Бо вуста священика повинні зберігати відання, і закону шукають з уст його, тому що він вісник Господа Саваофа. | Понeже ўстнЁ їерewвы сохранsтъ рaзумъ, и3 зак0на взhщутъ t ќстъ є3гw2: ћкw ѓгGлъ гDа вседержи1телz є4сть. |
|
8
|
8
|
| Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт Левія, — говорить Господь Саваоф. | Вh же ўклони1стесz t пути2 и3 и3знемоществи1сте мн0гихъ въ зак0нэ, растли1сте завётъ леvjинъ, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
9
|
9
|
| За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотримуєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону. | И# ѓзъ дaхъ вы2 ўничижє1ны и3 tвeржєны во вс‰ kзhки, занE вы2 не сохрани1сте путjй мои1хъ, но ли1цъ њбинyстесz въ зак0нэ. |
|
10
|
10
|
| Чи не один у всіх нас Отець? Чи не один Бог створив нас? Чому ж ми віроломно чинимо одне проти одного, порушуючи тим завіт батьків наших? | Не nц7ъ ли є3ди1нъ всBмъ вaмъ; не бGъ ли є3ди1нъ создA вaсъ; что2 ћкw њстaвисте кjйждо брaта своего2, њскверни1ти завётъ nтє1цъ вaшихъ; |
|
11
|
11
|
| Віроломно чинить Іуда, і мерзота звершується в Ізраїлі і в Єрусалимі; бо принизив Іуда святиню Господню, яку любив, одружився з дочкою чужого бога. | Њстaвленъ бhсть їyда, и3 мeрзость бhсть во ї}ли и3 во їеrли1мэ: занE њскверни2 їyда с™†z гDнz, ±же возлюби2, и3 прeйде къ богHмъ чужди6мъ. |
|
12
|
12
|
| У того, хто робить це, знищить Господь із наметів Якова того, який пильнує на варті і який відповідає, і який приносить жертву Господу Саваофу. | Потреби1тъ гDь человёка творsщаго сі‰, д0ндеже смири1тсz t селeній їaкwвлихъ и3 t приносsщихъ жeртву гDу вседержи1телю. |
|
13
|
13
|
| І ось ще що ви робите: ви примушуєте обливати сльозами жертовник Господа з риданням і воланням, так що Він уже не споглядає більше на приношення і не приймає очищувальної жертви з рук ваших. | И# сі‰, ±же ненави1дэхъ, твори1сте: покрывaсте слезaми nлтaрь гDень, и3 плaчемъ и3 воздыхaніемъ t трудHвъ: є3щe ли дост0йно призрёти на жeртву (вaшу), и3ли2 пріsти пріsтно и3з8 рyкъ вaшихъ; |
|
14
|
14
|
| Ви скажете: «за що?» За те, що Господь був свідком між тобою і дружиною юности твоєї, проти якої ти чинив віроломно, тим часом як вона подруга твоя і законна дружина твоя. | И# рёсте: чесw2 рaди; Ћкw гDь засвидётелствова междY тоб0ю и3 междY жен0ю ю4ности твоеS, ю4же њстaвилъ є3си2, и3 тA џбщница твоS и3 женA завёта твоегw2: |
|
15
|
15
|
| Але чи не зробив того самого один, і в ньому перебував чудовий дух? що ж зробив цей один? він бажав одержати від Бога потомство. Отже, бережіть дух ваш, і ніхто не чини віроломно проти дружини юности своєї. | и3 не добр0 ли сотвори2, и3 њстaнокъ дyха є3гw2; И# рёсте: что2 и4но кромЁ сёмене и4щетъ бGъ; И# сохрани1те дyхомъ вaшимъ и3 жены2 ю4ности твоеS да не њстaвиши: |
|
16
|
16
|
| Якщо ти ненавидиш її, відпусти, — говорить Господь Бог Ізраїлів; образа покриє одяг його, — говорить Господь Саваоф; тому пильнуйте за духом вашим і не чиніть віроломно. | но ѓще возненави1дэвъ tпyстиши ю5, гlетъ гDь бGъ ї}левъ, и3 покрhетъ нечeстіе помышлє1ніz тво‰, гlетъ гDь вседержи1тель: и3 сохрани1те дyхомъ вaшимъ и3 не њстaвите. |
|
17
|
17
|
| Ви прогнівляєте Господа словами вашими і говорите: «чим прогнівляємо ми Його?» Тим, що говорите: «всякий, хто робить зло, хороший перед очима Господа, і до таких Він благоволить», або: «де Бог правосуддя?» | Прогнэвлsющіи бGа словесы2 вaшими, и3 рёсте: њ чес0мъ прогнёвахомъ є3го2; ЗанE рёсте: всsкъ творsй ѕло2 д0бръ пред8 гDемъ, и3 въ ни1хъ сaмъ бlговоли2: и3 гдё є3сть бGъ прaвды; |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною, і несподівано прийде у храм Свій Господь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде, — говорить Господь Саваоф. | СE, ѓзъ посылaю ѓгGла моего2, и3 при1зритъ на пyть пред8 лицeмъ мои1мъ: и3 внезaпу пріи1детъ въ цeрковь свою2 гDь, є3г0же вы2 и4щете, и3 ѓгGлъ завёта, є3г0же вы2 х0щете: сE, грzдeтъ, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
2
|
2
|
| І хто витримає день пришестя Його, і хто встоїть, коли Він явиться? Бо Він — як вогонь, що розплавляє, і як луг, що очищає, | И# кто2 стерпи1тъ дeнь пришeствіz є3гw2; и3 кто2 постои1тъ въ видёніи є3гw2; занE т0й вх0дитъ ћкw џгнь горни1ла и3 ћкw мhло перyщихъ. |
|
3
|
3
|
| і сяде переплавляти й очищати срібло, і очистить синів Левія і переплавить їх, як золото і як срібло, щоб приносили жертву Господу в правді. | И# сsдетъ разварsz и3 њчищaz ћкw сребро2 и3 ћкw злaто, и3 њчcтитъ сhны леv‡ины, и3 преліeтъ | ћкw злaто и3 ћкw сребро2: и3 бyдутъ гDеви приносsще жeртву въ прaвдэ. |
|
4
|
4
|
| Тоді благоприємною буде Господу жертва Іуди та Єрусалима, як у дні давні і як у літа минулі. | И# ўг0дна бyдетъ гDеви жeртва їyдова и3 їеrли1млz, ћкоже днjе вёка и3 ћкоже лBта прє1жднzz. |
|
5
|
5
|
| І прийду до вас для суду і буду швидким викривачем чаклунів і перелюбників і тих, які клянуться неправдиво й утримують плату у найманця, пригноблюють удову і сироту, і відштовхують прибульця, і Мене не бояться, — говорить Господь Саваоф. | И# пріидY къ вaмъ съ суд0мъ, и3 бyду свидётель ск0ръ на чародBи и3 на прелюбодBйцы, и3 на кленyщыzсz и4менемъ мои1мъ во лжY и3 на лишaющыz мзды2 наeмника, и3 на наси1льствующыz вдови1цъ и3 пхaющыz си6рыz, и3 на ўкланsющыz сyдъ пришeлца и3 на небоsщыzсz менє2, гlетъ гDь вседержи1тель: |
|
6
|
6
|
| Бо Я — Господь, Я не змінююся; тому ви, сини Якова, не знищилися. | занE ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3 не и3змэнsюсz, и3 вы2 сhнове ї†кwвли не ўдалsетесz t грBхъ nтє1цъ вaшихъ. |
|
7
|
7
|
| З днів батьків ваших ви відступили від уставів Моїх і не дотримуєтесь їх; наверніться до Мене, і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф. Ви скажете: «як нам навернутися?» | Ўклони1стесz t зак0нwвъ мои1хъ и3 не сохрани1сте: њбрати1тесz ко мнЁ, и3 њбращyсz къ вaмъ, гlетъ гDь вседержи1тель. И# рёсте: въ чес0мъ њбрати1мсz; |
|
8
|
8
|
| Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: «чим обкрадаємо ми Тебе?» Десятиною і приношеннями. | Е#дA њбольсти1тъ человёкъ бGа; занE вы2 њбольщaете мS. И# рёсте: въ чес0мъ њбольсти1хомъ тS; Ћкw десzти6ны и3 начaтцы съ вaми сyть. |
|
9
|
9
|
| Прокляттям ви прокляті, тому що ви — весь народ — обкрадаєте Мене. | И# взирaюще вы2 взирaете, и3 менE вы2 њбольщaете. |
|
10
|
10
|
| Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, —- говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення? | Лёто скончaсz, и3 внес0сте вс‰ плоды2 въ сокрHвища, и3 бyдетъ расхищeніе є3гw2 въ домY є3гw2: њбрати1тесz u5бо њ сeмъ, гlетъ гDь вседержи1тель: ѓще не tвeрзу вaмъ хлsбій небeсныхъ и3 и3злію2 вaмъ блгcвeніе моE, д0ндеже ўдовлитeсz: |
|
11
|
11
|
| Я для вас забороню тим, що пожирають, знищувати у вас плоди земні, і виноградна лоза на полі у вас не залишиться без плодів своїх, — говорить Господь Саваоф. | и3 раздэлю2 вaмъ въ брaшно, и3 не и4мамъ и3стли1ти вaмъ плодHвъ земнhхъ, и3 не и3знем0жетъ вaшъ віногрaдъ на селЁ, гlетъ гDь вседержи1тель: |
|
12
|
12
|
| І блаженними називати будуть вас усі народи, тому що ви будете землею жаданою, — говорить Господь Саваоф | и3 ўблажaтъ вы2 вси2 kзhцы, занE бyдете вы2 землS пожелaннаz, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
13
|
13
|
| Зухвалі переді Мною слова ваші, — говорить Господь. Ви скажете: «що ми говоримо проти Тебе?» | Њтzготи1сте на мS словесA в†ша, гlетъ гDь (вседержи1тель). И# рёсте: њ чeмъ клеветaхомъ на тS; |
|
14
|
14
|
| Ви говорите: «марне служіння Богу, і яка користь, що ми дотримувалися постанов Його і ходили у сумному одязі перед лицем Господа Саваофа? | Рёсте: сyетенъ раб0таzй бGу, и3 что2 б0лэе, ћкw сохрани1хомъ хранє1ніz є3гw2 и3 ћкw и3д0хомъ моли1твєнницы пред8 лицeмъ гDа вседержи1телz; |
|
15
|
15
|
| І нині ми вважаємо гордовитих щасливими: краще влаштовують себе ті, що чинять беззаконня, і хоч спокушають Бога, але залишаються цілими». | и3 нн7э мы2 блажи1мъ чужди1хъ, и3 созидaютсz вси2 творsщіи беззакHннаz, сопроти1вишасz бGови и3 спас0шасz. |
|
16
|
16
|
| Але ті, що бояться Бога, говорять одне одному: «слухає Господь і чує це, і перед лицем Його пишеться пам’ятна книга про тих, що бояться Господа і шанують ім’я Його». | Сі‰ рек0ша боsщіисz гDа, кjйждо ко и4скреннему своемY: и3 внsтъ гDь, и3 ўслhша, и3 написA кни1гу пaмzти пред8 соб0ю боsщымсz гDа и3 благоговёющымъ и4мz є3гw2. |
|
17
|
17
|
| І вони будуть Моїми, — говорить Господь Саваоф, — власністю Моєю у той день, який Я сотворю, і буду ми́лувати їх, як ми́лує людина сина свого, який служить їй. | И# бyдутъ ми2, гlетъ гDь вседержи1тель, въ дeнь, є3г0же ѓзъ творю2 въ снабдёніе, и3 и3зберY |, и4мже w4бразомъ и3збирaетъ человёкъ сhна своего2 (д0брэ) раб0тающа є3мY. |
|
18
|
18
|
| І тоді знову побачите різницю між праведником і нечестивим, між служителем Бога і тим, хто не служить Йому. | И# њбратитeсz и3 ўви1дите междY првdнымъ и3 междY беззак0ннымъ, и3 междY служaщимъ бGови и3 не служaщимъ є3мY. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Бо ось, прийде день, що палає, як піч; тоді всі гордовиті і ті, що живуть нечестиво, будуть, як солома, і попалить їх грядущий день, — говорить Господь Саваоф, — так що не залишить у них ні кореня, ні гілок. | Ћкw сE, дeнь грzдeтъ горsщь ћкw пeщь и3 попали1тъ |, и3 бyдутъ вси2 и3ноплемє1нницы и3 вси2 творsщіи беззакHннаz ћкw стeбліе: и3 возжжeтъ | дeнь гDень грzдhй, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 не њстaнетсz t ни1хъ к0рень нижE вётвь. |
|
2
|
2
|
| А для вас, що благоговієте перед ім’ям Моїм, зійде Сонце правди і зцілення у променях Його, і ви вийдете і заграєте, як тельці вгодовані; | И# возсіsетъ вaмъ боsщымсz и4мене моегw2 с0лнце прaвды и3 и3зцэлeніе въ крилёхъ є3гw2: и3 и3зhдете и3 взыгрaете, ћкоже телцы2 t ќзъ разрэшeни: |
|
3
|
3
|
| і будете топтати нечестивих, бо вони будуть порохом під стопами ніг ваших у той день, який Я сотворю, — говорить Господь Саваоф. | и3 поперетE беззак0нники, и3 бyдутъ пeпелъ под8 ногaми вaшими въ дeнь, въ џньже ѓзъ сотворю2, гlетъ гDь вседержи1тель. |
|
4
|
4
|
| Пам’ятайте закон Мойсея, раба Мого, який Я заповів йому на Хориві для всього Ізраїля, так само як і правила й устави. | Помzни1те зак0нъ мwmсeа рабA моегw2, ћкоже повелёхъ є3мY въ хwри1вэ ко всемY ї}лю повелBніz и3 њправд†ніz. |
|
5
|
5
|
| Ось, Я пошлю до вас Іллю пророка перед настанням дня Господнього, великого і страшного. | И# сE, ѓзъ послю2 вaмъ и3лію2 fесвjтzнина, прeжде пришeствіz днE гDнz вели1кагw и3 просвэщeннагw, |
|
6
|
6
|
| І він наверне серця батьків до дітей і серця дітей до батьків їхніх, щоб Я, прийшовши, не вразив землю прокляттям. | и4же ўстр0итъ сeрдце nтцA къ сhну и3 сeрдце человёка ко и4скреннему є3гw2, да не пришeдъ поражY зeмлю въ конeцъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
