Глава 6
|
Главa ѕ7
|
1
|
1
|
Слухайте, що говорить Господь: встань, судися перед горами, і пагорби нехай чують голос твій! | Слhшите, ±же гlа гDь: востaни, суди1сz съ горaми, и3 да слhшатъ х0лми глaсъ тв0й. |
2
|
2
|
Слухайте, гори, суд Господній, і ви, тверді основи землі: бо у Господа суд з народом Своїм, і з Ізраїлем Він змагається. | Слhшите, г0ры, сyдъ гDень, и3 дє1бри њснов†ніz земли2, ћкw сyдъ гDень къ лю1демъ є3гw2, и3 со ї}лемъ прётисz и4мать. |
3
|
3
|
Народе Мій! що зробив Я тобі і чим обтяжував тебе? відповідай Мені. | Лю1діе мои2, что2 сотвори1хъ вaмъ, и3ли2 чи1мъ њскорби1хъ вaсъ, и3ли2 чи1мъ стужи1хъ вaмъ; tвэщaйте ми2. |
4
|
4
|
Я вивів тебе з землі Єгипетської і визволив тебе з дому рабства, і послав перед тобою Мойсея, Аарона і Маріам. | ЗанE и3звед0хъ вaсъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3 и3з8 д0му раб0ты и3збaвихъ вaсъ, и3 послaхъ пред8 вaми мwmсeа и3 ґарHна и3 маріaмъ. |
5
|
5
|
Народе Мій! згадай, що задумував Валак, цар Моавитський, і що відповів йому Валаам, син Веорів, і що відбувалося від Ситтима до Галгал, щоб пізнати тобі праведні дії Господні. | Лю1діе мои2, помzни1те u5бо, что2 совэщA на вы2 валaкъ цaрь мwавjтскій, и3 что2 є3мY tвэщA валаaмъ сhнъ веHровъ, t сітjz до галг†лъ; ћкw да познaетсz прaвда гDнz. |
6
|
6
|
«З чим постати мені перед Господом, схилитися перед Богом небесним? Чи постати перед Ним із всепаленнями, з тельцями однолітніми? | Въ чeмъ пости1гну гDа, срsщу бGа моего2 вhшнzго; срsщу ли є3го2 со всесожжeніемъ, телцы6 є3динолётными; |
7
|
7
|
Але чи можна догодити Господу тисячами баранів або невичерпними потоками єлею? Хіба дам Йому первістка мого за злочин мій і плід утроби моєї — за гріх душі моєї?» | є3дA пріи1метъ гDь въ тhсzщахъ nвнHвъ, и3ли2 во тмaхъ к0злищъ тyчныхъ; дaмъ ли пeрвенцы мо‰ њ нечeстіи моeмъ, пл0дъ ўтр0бы моеS, за грэхи2 души2 моеS; |
8
|
8
|
О, людино! сказано тобі, що́ — добро і чого жадає від тебе Господь: діяти справедливо, любити діла милосердя і смиренномудро ходити перед Богом твоїм. | Возвэсти1сz бо тебЁ, человёче, что2 добро2, и3ли2 чесогw2 гDь и4щетъ t тебє2, рaзвэ є4же твори1ти сyдъ и3 люби1ти ми1лость и3 гот0ву бhти є4же ходи1ти съ гDемъ бGомъ твои1мъ; |
9
|
9
|
Глас Господа взиває до міста, і мудрість благоговіє перед ім’ям Твоїм: слухайте жезл і Того, Хто поставив його. | Глaсъ гDень грaду призовeтсz, и3 сп7сeтъ боsщыzсz и4мене є3гw2: послyшай, плeмz, и3 кто2 ўкраси1тъ грaдъ; |
10
|
10
|
Чи не знаходяться і тепер у домі нечестивого скарби нечестя і зменшена міра, огидна? | Е#дA џгнь и3 д0мъ беззак0ннагw собирaz и3мBніz беззакHннаz и3 со ўкори1зною непр†вды; |
11
|
11
|
Чи можу я бути чистим з терезами неточними і з обманними гирями у торбі? | Е#дA њправди1тсz въ мёрилэ беззак0нникъ и3 во врeтищи мёры непрaвыz, |
12
|
12
|
Оскільки багатії його сповнені неправди, і жителі його говорять неправду, і язик їх є обман у вустах їхніх, | t ни1хже богaтство своE нечeстіz нап0лниша; и3 живyщіи въ нeй глаг0лаху лжY, и3 љзhкъ и4хъ вознесeсz во ўстёхъ и4хъ. |
13
|
13
|
то і Я незцілимо уражу тебе спустошенням за гріхи твої. | И# ѓзъ начнY поражaти тS и3 погублю2 тS во грэсёхъ твои1хъ. |
14
|
14
|
Ти будеш їсти, і не будеш ситим; порожнеча буде всередині тебе; будеш зберігати, але не вбережеш, а що збережеш, те віддам мечу. | Ты2 ћсти бyдеши и3 не насhтишисz, и3 помeркнетъ въ тебЁ, и3 соврати1шисz, и3 не спасeшисz: и3 є3ли1цы ѓще и3збyдутъ, nрyжію предадsтсz. |
15
|
15
|
Будеш сіяти, а жати не будеш; будеш чавити оливки, і не будеш намащуватися єлеєм; вичавиш виноградний сік, а вина пити не будеш. | Ты2 посёеши, но не п0жнеши: ты2 и3згнетeши мaсличіе, но не помaжешисz мaсломъ: и3 насадитE віно2, и3 не и3спіетE: и3 поги1бнутъ зак0ны людjй мои1хъ. |
16
|
16
|
Збереглися у вас звичаї Амврія і всі діла дому Ахавового, і ви чините за порадами їх; і віддам Я тебе на спустошення і жителів твоїх на посміяння, і ви понесете наругу народу Мого. | И# храни1лъ є3си2 њправд†ніz замвр‡ина и3 вс‰ дэлA д0му ґхаaвлz, и3 ходи1сте въ совётэхъ и4хъ, ћкw да предaмъ тS въ пaгубу, и3 живyщыz въ нeй во звиздaніе, и3 ўкwри1зны людjй пріи1мете. |