|
Книга пророка Наума
|
Наyмъ
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Пророцтво про Ниневію; книга видінь Наума елкосеянина. | Прbр0чество њ нінеvjи: кни1га видёніz наyма сhна є3лкесeева. |
|
2
|
2
|
| Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: помщається Господь ворогам Своїм і не пощадить супротивників Своїх. | БGъ ревни1въ и3 мстsй гDь, мстsй гDь съ ћростію, гDь мстsй сопостaтwмъ свои6мъ и3 потреблszй сaмъ враги2 сво‰. |
|
3
|
3
|
| Господь довготерпеливий і великий могутністю, і не залишає без покарання; у вихорі й у бурі хода Господа, хмара — пил від ніг Його. | ГDь долготерпэли1въ, и3 вели1ка крёпость є3гw2, и3 њчищazй не њчи1ститъ гDь: въ скончaніи и3 трyсэ пyть є3гw2, и3 w4блацы прaхъ н0гъ є3гw2: |
|
4
|
4
|
| Заборонить Він морю, і воно висихає, і всі ріки вичерпуються; в’яне Васан і Кармил, і блякне цвіт на Ливані. | запрещazй м0рю и3 и3зсушazй є5 и3 вс‰ рёки њпустошazй. Ўмaлисz васанjтіда и3 карми1лъ, и3 процвэт†ющаz лівaна њскудёша: |
|
5
|
5
|
| Гори трясуться перед Ним, і пагорби тануть, і земля коливається перед лицем Його, і вселенна і всі, що живуть у ній. | г0ры потрzс0шасz t негw2, и3 х0лми поколебaшасz, и3 ўжасeсz землS t лицA є3гw2, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй. |
|
6
|
6
|
| Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпить полум’я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним. | T лицA гнёва є3гw2 кто2 постои1тъ; и3 кто2 сопроти1витсz во гнёвэ ћрости є3гw2; ћрость є3гw2 растаевaетъ вл†сти, и3 кaменіе сотр0шасz t негw2. |
|
7
|
7
|
| Благий Господь, притулок у день скорботи, і знає тих, що надіються на Нього. | Бlгъ гDь терпsщымъ є3го2 въ дeнь скорбёніz, и3 знazй боsщыzсz є3гw2: |
|
8
|
8
|
| Але повінню, що все потоплює, зруйнує дощенту Ниневію, і ворогів Його покриє морок. | и3 въ пот0пэ пути2 скончaніе сотвори1тъ: востаю1щыz и3 враги2 є3гw2 поженeтъ тмA. |
|
9
|
9
|
| Що замишляєте ви проти Господа? Він звершить знищення, і біда вже не повториться, | Что2 помышлsете на гDа; скончaніе сaмъ сотвори1тъ, не tмсти1тъ двaжды кyпнw въ ск0рби: |
|
10
|
10
|
| бо ті, що сплелися між собою, як терня, і напилися, як п’яниці, вони пожерті будуть зовсім, як суха солома. | понeже до њсновaніz своегw2 њлzденёетъ, и3 ѓки блю1щь и3 њплетaющьсz снэдeнъ бyдетъ, и3 ѓки тр0сть сухоты2 полнA. |
|
11
|
11
|
| З тебе вийшов той, хто задумав лихе проти Господа, хто склав раду нечестиву. | И#з8 тебє2 и3зhдетъ п0мыслъ на гDа ѕлhй, совэщавazй сопрwти1внаz. |
|
12
|
12
|
| Так говорить Господь: хоч вони безпечні і численні, але вони будуть посічені і зникнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, більше не буду обтяжувати. | Сі‰ гlетъ гDь: њбладazй водaми мн0гими, и3 си1це разстyпzтсz, и3 слyхъ тв0й не ўслhшитсz ктомY: |
|
13
|
13
|
| І нині Я розіб’ю ярмо його, яке лежить на тобі, і пута твої розірву. | и3 нн7э сокрушY жeзлъ є3гw2 t тебє2 и3 ќзы тво‰ раст0ргну. |
|
14
|
14
|
| А про тебе, Ассуре, Господь визначив: не буде більше сімені з твоїм ім’ям; з дому бога твого знищу ідолів і кумирів; приготую тобі у ньому могилу, тому що ти будеш у ганьбі. | И# заповёсть њ тебЁ гDь, не разсёетсz t и4мене твоегw2 ктомY: t д0му бGа твоегw2 потреблю2 и3зв†zннаz и3 слі‰ннаz положY гр0бъ тв0й, ћкw ск0ри (є3стE). |
|
15
|
15
|
| Ось, на горах — стопи благовісника, який сповіщає мир: святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо не буде більше проходити тобою нечестивий: він зовсім знищений. | СE, на горaхъ н0ги благовэствyющагw и3 возвэщaющагw ми1ръ: прaзднуй, їyдо, прaздники тво‰, воздaждь њбёты тво‰, занE не приложaтъ ктомY є4же проити2 сквозЁ тебE во њбетшaніе: скончaсz и3 и3звeржесz. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Піднімається на тебе руйнівник: охороняй твердині, стережи дорогу, зміцни стегна, збирайся із силами. | Взhде вдыхazй въ лицE твоE, teмлzй t њскорблeніz: ўсмотри2 пyть, ўкрэпи2 чрє1сла, возмужaй крёпостію ѕэлw2: |
|
2
|
2
|
| Бо відновить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі і виноградне гілля їх знищили. | понeже tврати2 гDь ўкори1зну їaкwвлю, ћкоже ўкори1зну ї}леву: занE њтрzсaющіи њтрzс0ша | и3 л0зы и4хъ растли1ша. |
|
3
|
3
|
| Щит героїв його красний; воїни його в одежах багряних; вогнем блищать колісниці у день приготування до бою, і ліс списів хвилюється. | Nр{жіz си1лы и4хъ t человBкъ, мyжы си6льныz и3грaющыz во nгни2: брwзды2 колесни1цъ и4хъ въ дeнь ўгот0ваніz є3гw2, и3 кHнницы возмzтyтсz на путeхъ, |
|
4
|
4
|
| По вулицях мчать колісниці, гримлять на площах; блиск від них, як від вогню; блищать, як блискавка. | и3 смzтyтсz колєсни1цы и3 сплетyтсz на ст0гнахъ: ви1дъ и4хъ ћкw свэщы2 џгнєнны, и3 ћкw м0лніz протекaющаz. |
|
5
|
5
|
| Він викликає хоробрих своїх, але вони спотикаються на ходу своєму; поспішають на стіни міста, але облога вже влаштована. | И# помzнyтсz старBйшины и4хъ, и3 побёгнутъ въ дeнь, и3 и3знем0гутъ въ пути2 своeмъ, и3 потщaтсz на забр†ла є3гw2, и3 ўгот0вzтъ прє1дніz стражбы6 сво‰. |
|
6
|
6
|
| Річкові ворота відчиняються, і палац руйнується. | ВратA гр†днаz tверз0шасz, и3 ц†рства пад0ша, и3 и3мёніе tкрhсz. |
|
7
|
7
|
| Вирішено: вона буде оголена і відведена у полон, і рабині її будуть стогнати як голуби, б’ючи себе у груди. | Сіs же восхождaше, и3 рабы6ни є3S ведsхусz, ћкw голуби6цы воркyющz въ сердцaхъ свои1хъ: |
|
8
|
8
|
| Ниневія з часу існування свого була як ставок, повний води, а вони біжать. «Стійте, стійте!» Але ніхто не оглядається. | и3 нінеvjа, ѓки купёль воднaz в0ды є3S, и3 тjи бэжaще не стaша, и3 не бЁ взирaющагw. |
|
9
|
9
|
| Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! немає кінця запасам усякого дорогоцінного начиння. | Расхищaху сребро2, расхищaху злaто, и3 не бsше концA и3мёніz є3S: њтzготи1шасz пaче всёхъ сосyдwвъ вожделBннаz є3S. |
|
10
|
10
|
| Розграбована, спустошена і розорена вона, — і тане серце, коліна трясуться; у всіх у стегнах сильний біль, і лиця у всіх потемніли. | И#стрzсeніе и3 вострzсeніе, и3 воскипёніе и3 сeрдца сокрушeніе, и3 разслаблeніе колёнъ и3 бwлёзни по всBмъ чрeслwмъ, и3 лицE всёхъ, ѓки њпалeніе котлA. |
|
11
|
11
|
| Де тепер лігво левів і те пасовище для левенят, по якому ходили лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх, — | ГдЁ є4сть витaлище львHвъ и3 пaжить сyщаz льви1чищємъ; кaмw и4де лeвъ, є4же влёзти тaмw льви1чищу, и3 не бsше ўстрашaющагw. |
|
12
|
12
|
| лев, який викрадає для насичення левенят своїх, і який задушує для левиць своїх, і який наповнює здобиччю печери свої і лігва свої викраденим? | Лeвъ восхи1ти довHлнаz льви1чищємъ свои6мъ и3 ўдави2 льви1цамъ свои6мъ, и3 нап0лни лови1твы гнэздо2 своE и3 витaлище своE похищeніz. |
|
13
|
13
|
| Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І спалю у диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і знищу з землі здобич твою, і не буде більше чутний голос послів твоїх. | СE, ѓзъ на тS, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 пожгY дhмомъ мн0жество твоE, и3 львы2 тво‰ поsстъ nрyжіе: и3 потреблю2 t земли2 лови1тву твою2, и3 не ўслhшатсz ктомY дэлA тво‰. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Горе місту крови! все воно повне обману і вбивства; не припиняється у ньому грабіжництво. | Q, грaде кровeй, вeсь лжи1вый, п0лнъ непрaвды! не њсsжетсz лови1тва. |
|
2
|
2
|
| Чутні ляскіт бича і стукіт коліс, що крутяться, іржання коня і гуркіт колісниці, що скаче. | Глaсъ бичeй и3 глaсъ трyса колeсъ, и3 конS текyща и3 колесни1цы шумsщіz, |
|
3
|
3
|
| Мчить кіннота, виблискує меч і блищать списи; убитих безліч і купи трупів: немає кінця трупам, спотикаються об трупи їх. | и3 к0нника э4дуща, и3 блистaюща мечA и3 блистaющихъ nрyжій, и3 мн0жества ћзвеныхъ и3 тsжкагw падeніz, и3 не бsше концA kзhкwмъ є3S: и3 и3знем0гутъ въ тэлесёхъ свои1хъ t мн0жества блужeніz. |
|
4
|
4
|
| Це — за численні блудодіяння розпусниці приємної зовнішности, майстерної у чародійстві, яка блудодіяннями своїми продає народи і чаклуваннями своїми — племена. | Блудни1ца добрA и3 пріsтна, начaлница волхвовaній, продаю1щаz kзhки во блужeніи своeмъ и3 племенA въ чародэsніихъ свои1хъ. |
|
5
|
5
|
| Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І підніму на лице твоє краї одягу твого і покажу народам наготу твою і царствам сором твій. | СE, ѓзъ на тS, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель, и3 tкрhю з†днzz тво‰ къ лицY твоемY, и3 покажY kзhкwмъ срамотY твою2 и3 цaрствамъ безчeстіе твоE, |
|
6
|
6
|
| І закидаю тебе мерзотами, зроблю тебе ганебною і виставлю тебе на позорище. | и3 возвeргу на тS њгнушeніе по нечистотaмъ твои6мъ, и3 положy тz въ при1тчу. |
|
7
|
7
|
| І буде те, що всякий, побачивши тебе, побіжить від тебе і скаже: «розорена Ниневія! Хто пошкодує за нею? де знайду я утішителів для тебе?» | И# бyдетъ, всsкъ ви1дzй тS сни1детъ съ тебє2 и3 речeтъ: њкаsннаz нінеvjа, кто2 постенeтъ по нeй; tкyду взыщY ўтэшeніе є4й; |
|
8
|
8
|
| Хіба ти краще за Но-Аммона, що знаходиться між ріками, оточений водою, валом якого було море, і море служило стіною його? | Ўгот0вити чaсть, ўстр0ити струнY, ўгот0вити чaсть ґммHну, живyщаz въ рэкaхъ, водA w4крестъ є3S, є4йже начaло м0ре, и3 водA забр†ла є3S: |
|
9
|
9
|
| Ефіопія і Єгипет з незлічимою безліччю інших служили йому підкріпленням; копти і лівійці приходили на допомогу тобі. | и3 є3fі0піа крёпость є3S и3 є3гЂпетъ, и3 нёсть концA бёгству твоемY: и3 фyдъ и3 лівЂане бhша помHщницы є3S. |
|
10
|
10
|
| Але і він переселений, пішов у полон; навіть і немовлята його розбиті на перехрестях усіх вулиць, а щодо знатних його кидали жереб, і всі вельможі його закуті ланцюгами. | И# сіS въ преселeніе п0йдетъ плённица, и3 младeнцы є3S разбію1тъ въ начaлэхъ всёхъ путjй є3S, и3 њ всёхъ слaвныхъ є3S вeргутъ жрє1біz, и3 вси2 воевHды є3S свsжутсz п{ты. |
|
11
|
11
|
| Так і ти – сп’янієш і сховаєшся; так і ти будеш шукати захисту від ворога. | И# ты2 ўпіeшисz и3 бyдеши презрёна, и3 ты2 самA себЁ взhщеши п0мощи t вр†гъ. |
|
12
|
12
|
| Усі укріплення твої подібні до смоковниці зі стиглими плодами: якщо труснути їх, то вони впадуть прямо у рот того, хто бажає їсти. | Вс‰ твердBли тво‰ ћкw смокви1чіе стрaжу и3мyщее: ѓще поколeблютсz, впадyтъ во ўстA kдyщагw. |
|
13
|
13
|
| Ось, і народ твій, як жінки у тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться ворота землі твоєї, вогонь пожере запори твої. | СE, лю1діе твои2, ћкw жєны2 въ тебЁ: врагHмъ твои6мъ њтворsєма њтворsтсz вратA земли2 твоеS, и3 поsстъ џгнь верєи2 тво‰. |
|
14
|
14
|
| Начерпай води на час облоги; зміцнюй укріплення твої; піди у багно, топчи глину, полагоди піч для випалювання цеглин. | В0ду њдержaніz восхи1ти себЁ самA и3 ўтверди2 твердBли тво‰: влёзи въ брeніе и3 попери1сz въ плeвахъ, ўтверди2 пaче плjнfа. |
|
15
|
15
|
| Там пожере тебе вогонь, посіче тебе меч, поїсть тебе, як гусінь, хоч би ти розмножилася, як гусінь, розмножилася, як сарана. | Тaмw поsстъ тS џгнь, потреби1тъ тS мeчь, поzдsтъ тS ѓки прyзи, и3 њтzгчaеши ѓки мши1ца. |
|
16
|
16
|
| Купців у тебе стало більше, ніж зірок на небі; але ця сарана розсіється і полетить. | Ўмн0жила є3си2 к{пли тво‰ пaче ѕвёздъ небeсныхъ: мши6цы ўстреми1шасz и3 возлетёша. |
|
17
|
17
|
| Князі твої — як сарана, і воєначальники твої — як рої мошок, які під час холоду гніздяться у щілинах стін, і коли зійде сонце, то розлітаються, і не узнаєш місця, де вони були. | Возскочи2 ѓки прyгъ смёсникъ тв0й, ѓки ґкрjда восходsщаz на њгрaду въ дeнь студeный: с0лнце взhде, и3 tлетЁ, и3 не познaсz мёсто є3S: лю1тэ и5мъ! |
|
18
|
18
|
| Сплять пастирі твої, царю Ассирійський, спочивають вельможі твої; народ твій розсіявся по горах, і немає кому зібрати його. | Воздремaшасz пастуси2 твои2, цaрь ґссmрjйскъ ўспи2 си6льныz тво‰, воздвиг0шасz лю1діе твои2 на г0ры, и3 не бsше пріeмлющагw. |
|
19
|
19
|
| Немає лікування для рани твоєї, болюча виразка твоя. Усі, хто почув звістку про тебе, будуть плескати у долоні за тебе, бо на кого не простягалася безупинно злість твоя? | Нёсть цэльбы2 сокрушeнію твоемY, разгорёсz ћзва твоS: вси2 слhшащіи вёсть твою2 восплeщутъ рукaми њ тебЁ: понeже на кого2 не нaйде ѕл0ба твоS всегдA; |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
