Послання до Филимона святого апостола Павла
|
Къ Філим0ну
|
Глава 1
|
Главa №
|
1
|
1
|
Павло, в’язень Ісуса Христа, і Тимофій брат Филимонові улюбленому і співробітникові нашому, | (За? ™в7.) Пavелъ ю4зникъ ї}съ хrт0въ, и3 тімоfeй брaтъ, філим0ну возлю1бленному и3 споспёшнику нaшему, |
2
|
2
|
і Апфії‚ сестрі улюбленій, та Архипові, сподвижникові нашому, і домашній твоїй церкві: | и3 ґпфjи сестрЁ возлю1бленнэй, и3 ґрхjппу сов0инственнику нaшему, и3 домaшней твоeй цRкви: |
3
|
3
|
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw, и3 гDа ї}са хrтA. |
4
|
4
|
Дякую Богові моєму, завжди згадуючи про тебе в молитвах моїх, | Благодарю2 бGа моего2, всегдA пaмzть њ тебЁ творS въ моли1твахъ мои1хъ, |
5
|
5
|
коли чую про твою любов і віру, яку маєш до Господа Ісуса і до всіх святих, | слhшавъ люб0вь твою2 и3 вёру, ю4же и4маши ко гDу ї}су и3 ко всBмъ с™ы6мъ, |
6
|
6
|
щоб спільність віри твоєї стала діяльною у пізнанні всякого у вас добра у Христі Ісусі. | ћкw да nбщeніе твоеS вёры дёйственно бyдетъ въ рaзумэ всsкагw бlга, є4же въ вaсъ, њ хrтЁ ї}сэ. |
7
|
7
|
Бо ми маємо велику радість і втішення в твоїй любовi; тому що тобою, брате, заспокоєні серця святих. | Рaдость бо и4мамъ мн0гу и3 ўтэшeніе њ любви2 твоeй, ћкw ўтрHбы с™hхъ почи1ша тоб0ю, брaте. |
8
|
8
|
Тому, маючи велике у Христі дерзновення наказувати тобі, що треба, | Сегw2 рaди мн0гое дерзновeніе и3мёz во хrтЁ повелэвaти тебЁ, є4же потрeбно є4сть, |
9
|
9
|
любови заради краще прошу, не хто інший, як я, Павло старець, а тепер і в’язень Ісуса Христа; | любвe же рaди пaче молю2, так0въ сhй ћкоже пavелъ стaрецъ, нн7э же и3 ќзникъ ї}са хrтA: |
10
|
10
|
прошу тебе за сина мого Онисима, котрого я зродив у кайданах моїх. | молю1 тz њ моeмъ чaдэ, є3г0же роди1хъ во ќзахъ мои1хъ nни1сіма, |
11
|
11
|
Він був колись непотрібний для тебе, а тепер потрібний тобі і менi; я повертаю його тобі, | и3ногдA тебЁ непотрeбнаго, нн7э же тебЁ и3 мнЁ благопотрeбна, є3г0же возпослaхъ тебЁ, |
12
|
12
|
а ти прийми його, як моє серце. | тh же є3го2, си1рэчь мою2 ўтр0бу, пріими2. |
13
|
13
|
Я хотів при собі затримати його, щоб він замість тебе послужив мені в кайданах за благовістя; | Е#г0же ѓзъ хотёхъ ў себє2 держaти, да вмёстw тебє2 послyжитъ ми2 во ќзахъ бlговэствовaніz: |
14
|
14
|
але без твоєї волі нічого робити не хотів, щоб добре діло твоє було не вимушене, а добровільне. | без8 твоеs же в0ли ничт0же восхотёхъ сотвори1ти, да не ѓки по нyжди бlг0е твоE бyдетъ, но по в0ли. |
15
|
15
|
Бо, можливо, він для того тимчасово відлучився, щоб ти прийняв його назавжди, | Нeгли бо рaди сегw2 разлучи1сz на чaсъ, да вёчна того2 пріи1меши, |
16
|
16
|
вже не як раба, але вище за раба, брата улюбленого, особливо мені, а тим більше тобі, і за плоттю, і в Господі. | не ктомY ѓки рабA, но вhше рабA, брaта возлю1бленна, пaче же мнЁ, кольми1 же пaче тебЁ, и3 по пл0ти и3 њ гDэ. |
17
|
17
|
Отже, якщо ти маєш єднання зі мною, то прийми його, як мене. | Ѓще u5бо и4маши менE џбщника, пріими2 сего2 ћкоже менE. |
18
|
18
|
Коли ж він чимось образив тебе або винен, зарахуй це мені. | Ѓще же въ чес0мъ њби1дэ тебE, и3ли2 д0лженъ є4сть, мнЁ сіE вмэни2. |
19
|
19
|
Я, Павло, написав моєю рукою: я віддам; не кажу тобі про те, що ти і самого себе мені винен. | Ѓзъ пavелъ написaхъ рук0ю моeю: ѓзъ воздaмъ: да не рекY тебЁ, ћкw и3 сaмъ себE ми2 є3си2 д0лженъ. |
20
|
20
|
Так, брате, дай мені скористатися тобою у Господi; заспокой моє серце у Господі. | Е$й, брaте, ѓзъ да получY є4же прошY ў тебє2 [да п0льзуютсz тоб0ю] њ гDэ: ўпок0й мою2 ўтр0бу њ гDэ. |
21
|
21
|
Надіючись на твою слухняність, я написав тобі, знаючи, що ти зробиш і більше, ніж кажу. | Надёzвсz на послушaніе твоE написaхъ тебЁ, вёдый, ћкw и3 пaче, є4же глаг0лю, сотвори1ши. |
22
|
22
|
Одночасно приготуй для мене і приміщення, бо сподіваюся, що вашими молитвами я буду дарований вам. | Кyпнw же и3 ўгот0ви ми2 њби1тель: ўповaю бо, ћкw моли1твами вaшими даровaнъ бyду вaмъ. |
23
|
23
|
Вітають тебе Епафрас, співв’язень мій у Христі Ісусі, | Цэлyетъ тS є3пафрaсъ, сплённикъ м0й њ хrтЁ ї}сэ, |
24
|
24
|
Марк, Аристарх, Димас, Лука — співробітники мої. | мaрко, ґрістaрхъ, димaсъ, лукA, споспBшницы мои2. |
25
|
25
|
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь. | Блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA со дyхомъ вaшимъ. Ґми1нь. |