Псалтир
|
|
Псалтир українською онлайн |
|
Псалом 1
|
|
0
|
|
Псалом Давида (який у євреїв не надписаний) | |
1
|
|
Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить. | |
2
|
|
Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч. | |
3
|
|
І буде він як дерево, посаджене при витоках вод, що плоди свої дає в час свій і лист його не опадає, а все, що він робитиме, буде успішним. | |
4
|
|
Не так нечестиві, [не так]: вони як порох, що вітер змітає [з лиця землі]. | |
5
|
|
Тому не встоять* нечестиві на суді, і грішники на зібранні праведних. | |
6
|
|
Бо знає Господь путь праведних, а путь нечестивих загине. | |
Псалом 2
|
|
0
|
|
Псалом Давида (Пророчий про Христа) | |
1
|
|
Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? | |
2
|
|
Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його. | |
3
|
|
«Розірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє». | |
4
|
|
Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх. | |
5
|
|
Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх. | |
6
|
|
Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом — горою святою Його. | |
7
|
|
Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе». | |
8
|
|
«Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє. | |
9
|
|
Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх». | |
10
|
|
Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі. | |
11
|
|
Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом. | |
12
|
|
Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього. | |
Псалом 3
|
|
1
|
|
Псалом Давида, коли він втікав від Авессалома, сина свого. | |
2
|
|
Господи, як намножилося напасників моїх, многі постають на мене, | |
3
|
|
многі кажуть душі моїй: «Нема спасіння йому в Бозі його». | |
4
|
|
Ти ж, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою. | |
5
|
|
Голосом моїм до Господа воззвав, і Він почув мене з гори святої Своєї. | |
6
|
|
Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь заступить мене. | |
7
|
|
Не убоюся я тьми людей, що звідусіль нападають на мене. | |
8
|
|
Воскресни, Господи, спаси мене, Боже мій, бо Ти уразив усіх, що даремно ворогують зі мною, зуби грішників сокрушив єси. | |
9
|
|
Господнім є спасіння, і на людей Твоїх благословення Твоє. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 4
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Давида. | |
2
|
|
Коли взиваю я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою. | |
3
|
|
Сини людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди? | |
4
|
|
Знайте, що Господь обрав для Себе преподобного Свого. Господь почує мене, коли я взиватиму до Нього. | |
5
|
|
Гніваючись, не зогрішайте, роздумуйте в серцях ваших, на постелях ваших заспокойтеся. | |
6
|
|
Приносьте жертву правди і уповайте на Господа. | |
7
|
|
Багато хто говорить: «хто покаже нам благо?» Ти явив нам світло лиця Твого, Господи. | |
8
|
|
Ти дав веселість в серці моїм; від плоду пшениці, вина [та єлею] вона примножилася. | |
9
|
|
В мирі я лягаю і сплю, бо Ти єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя. | |
Псалом 5
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На духових інструментах. Псалом Давида. | |
2
|
|
Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої. | |
3
|
|
Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я, | |
4
|
|
Господи! Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати. | |
5
|
|
Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий. | |
6
|
|
Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня. | |
7
|
|
Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь. | |
8
|
|
Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою. | |
9
|
|
Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою. | |
10
|
|
Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий — гортань їх; язиком своїм облещують. | |
11
|
|
Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи. | |
12
|
|
І нехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє. | |
13
|
|
Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його. | |
Псалом 6
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На восьмиструнних інструментах. Псалом Давида. | |
2
|
|
Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене в гніві Твоїм. | |
3
|
|
Помилуй мене, Господи, бо я немічний, і зціли мене, Господи, бо стривожилися кості мої. | |
4
|
|
І душа моя дуже стривожена. А Ти ж, Господи, доки? | |
5
|
|
Зглянься, Господи, і визволи душу мою, спаси мене ради милости Твоєї. | |
6
|
|
Бо хто ж після смерти буде згадувати Тебе? І у гробі хто ж буде славити Тебе? | |
7
|
|
Я втомився від зітхання мого; кожної ночі обмиваю ложе моє сльозами моїми, зрошую ними постіль мою. | |
8
|
|
Висохло від печалі око моє. Змарніло від усіх ворогів лице моє. | |
9
|
|
Відступіть від мене всі, хто чинить беззаконня, бо почув Господь голос плачу мого! | |
10
|
|
Почув Господь благання моє, Господь молитву мою прийняв. | |
11
|
|
Нехай осоромляться і устрашаться всі вороги мої і нехай з соромом побіжать і зникнуть дуже скоро. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 7
|
|
1
|
|
Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового. | |
2
|
|
Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене. | |
3
|
|
Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя]. | |
4
|
|
Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх, | |
5
|
|
якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене, | |
6
|
|
то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох. | |
7
|
|
Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти. | |
8
|
|
І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись. | |
9
|
|
Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю. | |
10
|
|
Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки. | |
11
|
|
Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем. | |
12
|
|
Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня. | |
13
|
|
Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього. | |
14
|
|
Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими. | |
15
|
|
Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня. | |
16
|
|
Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував. | |
17
|
|
І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде. | |
18
|
|
Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього. | |
Псалом 8
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Давида (пророчий). | |
2
|
|
Господи Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі! Слава Твоя піднеслася вище небес! | |
3
|
|
Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу перед ворогами Твоїми, щоб знищити ворога і месника. | |
4
|
|
Коли погляну на небо — діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти поставив, | |
5
|
|
то що? є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що Ти опікуєшся ним? | |
6
|
|
Ти створив його мало чим меншим за ангелів, славою й честю увінчав його. | |
7
|
|
І поставив його над творінням рук Твоїх; все підкорив під ноги його: | |
8
|
|
овець і волів усіх, ще й звірів польових; | |
9
|
|
птахів небесних і риб морських, що ходять стежками морськими. | |
10
|
|
Господи, Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі! | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 9
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Після смерти Лабена. Псалом Давида. | |
2
|
|
Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої. | |
3
|
|
Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній. | |
4
|
|
Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм. | |
5
|
|
Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний. | |
6
|
|
Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків. | |
7
|
|
У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього. | |
8
|
|
Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій. | |
9
|
|
Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю. | |
10
|
|
І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі. | |
11
|
|
І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи. | |
12
|
|
Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його. | |
13
|
|
Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених. | |
14
|
|
Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти; | |
15
|
|
щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму. | |
16
|
|
Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня. | |
17
|
|
Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх. | |
18
|
|
Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога. | |
19
|
|
Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине. | |
20
|
|
Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи. | |
21
|
|
Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди. | |
22
|
|
Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи? | |
23
|
|
В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують. | |
24
|
|
Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе. | |
25
|
|
В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема. | |
26
|
|
Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо. | |
27
|
|
Каже він у серці своїм: «Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха». | |
28
|
|
Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба. | |
29
|
|
Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними. | |
30
|
|
Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої. | |
31
|
|
Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його. | |
32
|
|
Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи». | |
33
|
|
Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця]. | |
34
|
|
Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: «Бог не бачить»? | |
35
|
|
Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом. | |
36
|
|
Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його. | |
37
|
|
Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його. | |
38
|
|
Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє, | |
39
|
|
щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі. | |
Псалом 10
|
|
0
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
1
|
|
На Господа я надіюся, як же ви кажете душі моїй: «Відлітай на гору вашу, як птах»? | |
2
|
|
Бо ось грішники напружили лук, наготували стріли, щоб стріляти в темряві у непорочних серцем. | |
3
|
|
Бо те, що Ти довершив, вони зруйнували. Що зробить праведний?.. | |
4
|
|
Господь у храмі святім Своїм. Господь — на небі Престіл Його. Очі Його [на вбогих] споглядають, зір Його випробовує синів людських. | |
5
|
|
Господь випробовує праведного і нечестивого, той же, хто любить неправду, ненавидить душу свою. | |
6
|
|
Дощем проллє Він на грішників палаюче вугілля, вогонь і сірку. Палючий вітер — частка чаші скорботи їхньої. | |
7
|
|
Бо праведний Господь і любить правду. На праведних дивиться лице Його. | |
Псалом 11
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На восьмиструнному інструменті. Псалом Давида. | |
2
|
|
Спаси [мене], Господи, бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими. | |
3
|
|
Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого. | |
4
|
|
Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий, | |
5
|
|
тих, що говорять: «Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?» | |
6
|
|
«Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, — говорить Господь, — стану спасінням людей і відкриюся в ньому.» | |
7
|
|
Слова Господні — слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене. | |
8
|
|
Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік. | |
9
|
|
Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських. | |
Псалом 12
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
2
|
|
Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене? | |
3
|
|
Доки носитиму думи мої в душі моїй і скорботи в серці моїм день [і ніч]? Доки буде підноситися ворог мій наді мною? | |
4
|
|
Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб не заснув я сном смертним. | |
5
|
|
Щоб не сказав ворог мій: «Я переміг його» і щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся. | |
6
|
|
Я ж на милість Твою уповаю, серце моє возрадіє спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, [і співатиму імені Господа Всевишнього]. | |
Псалом 13
|
|
0
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
1
|
|
Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. | |
2
|
|
Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога? | |
3
|
|
Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного. | |
4
|
|
Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають? | |
5
|
|
Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних: | |
6
|
|
ви насміялися над убогим, а Господь — надія його. | |
7
|
|
«Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 14
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Господи, хто може жити в оселі Твоїй? Хто оселиться на святій горі Твоїй? | |
2
|
|
Той, хто ходить непорочно, і чинить правду, і говорить істину у серці своєму. | |
3
|
|
Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх. | |
4
|
|
Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа, той, хто дає клятву ближньому і не відмовляється від неї. | |
5
|
|
Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного. Хто так чинить, той не захитається повіки. | |
Псалом 15
|
|
0
|
|
Пісня Давида. | |
1
|
|
Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся. | |
2
|
|
Я сказав Господу: «Ти Господь мій! Блага мої Тобі не потрібні». | |
3
|
|
Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них. | |
4
|
|
Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їхніх устами моїми. | |
5
|
|
Господь — частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя. | |
6
|
|
Межі мої пролягли в кращих місцях, спадок мій приємний для мене. | |
7
|
|
Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє. | |
8
|
|
Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся. | |
9
|
|
Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії, | |
10
|
|
що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління. | |
11
|
|
Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне. | |
Псалом 16
|
|
0
|
|
Молитва Давида. | |
1
|
|
Почуй, Господи, правду [мою], зваж на благання моє, вислухай молитву мою з уст неулесливих. | |
2
|
|
Від Тебе Самого нехай вийде суд мій, очі Твої нехай побачать правоту. | |
3
|
|
Ти випробував серце моє, відвідав мене вночі. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми. | |
4
|
|
В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя. | |
5
|
|
Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої. | |
6
|
|
Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої. | |
7
|
|
Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї. | |
8
|
|
Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх, | |
9
|
|
укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене. | |
10
|
|
Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя. | |
11
|
|
Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі. | |
12
|
|
Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся. | |
13
|
|
Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм; | |
14
|
|
від ворогів — рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких — у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм. | |
15
|
|
А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 17
|
|
0
|
|
(Пісня Давида.) | |
1
|
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав: | |
2
|
|
ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя. | |
3
|
|
Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій. | |
4
|
|
З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся. | |
5
|
|
Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене. | |
6
|
|
Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене. | |
7
|
|
У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його. | |
8
|
|
І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь]. | |
9
|
|
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього. | |
10
|
|
Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його. | |
11
|
|
І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру. | |
12
|
|
Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе. | |
13
|
|
Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля. | |
14
|
|
І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій. | |
15
|
|
Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх. | |
16
|
|
І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого. | |
17
|
|
Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене. | |
18
|
|
Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене. | |
19
|
|
Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене. | |
20
|
|
Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене. | |
21
|
|
Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені. | |
22
|
|
Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм. | |
23
|
|
Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся. | |
24
|
|
Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені. | |
25
|
|
І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його. | |
26
|
|
Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його, | |
27
|
|
з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його. | |
28
|
|
Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш. | |
29
|
|
Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою. | |
30
|
|
З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду. | |
31
|
|
Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього. | |
32
|
|
Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого? | |
33
|
|
Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою. | |
34
|
|
Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене. | |
35
|
|
Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний. | |
36
|
|
Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене. | |
37
|
|
Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої. | |
38
|
|
Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх. | |
39
|
|
Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми. | |
40
|
|
Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене. | |
41
|
|
Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене. | |
42
|
|
Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх. | |
43
|
|
Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх. | |
44
|
|
Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені. | |
45
|
|
Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною, | |
46
|
|
навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять. | |
47
|
|
Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого! | |
48
|
|
Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи, | |
49
|
|
Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене. | |
50
|
|
За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму. | |
51
|
|
Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 18
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
2
|
|
Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь. | |
3
|
|
День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку. | |
4
|
|
Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх. | |
5
|
|
По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце, | |
6
|
|
і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє. | |
7
|
|
Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його. | |
8
|
|
Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих. | |
9
|
|
Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі. | |
10
|
|
Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі, | |
11
|
|
дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів. | |
12
|
|
Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика. | |
13
|
|
Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене. | |
14
|
|
І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого. | |
15
|
|
Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій. | |
Псалом 19
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
2
|
|
Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова. | |
3
|
|
Він пошле тобі поміч із святині і з Сиону підкріпить тебе. | |
4
|
|
Він пом’яне всі жертви твої, і всепалення твоє буде приємне. | |
5
|
|
[Господь] дасть тобі за серцем твоїм і наміри твої здійснить. | |
6
|
|
Звеселімося ж спасінням твоїм, і в ім’я Господа Бога нашого звеличмося; Господь виконає всі прохання твої. | |
7
|
|
Тепер я знаю, що Господь спасає Христа Свого; з святих небес Своїх відповідає Йому могутністю спасаючої правиці Своєї. | |
8
|
|
Одні хваляться колісницями, інші кіньми, а ми хвалимося іменем Господа Бога нашого. | |
9
|
|
Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо. | |
10
|
|
Господи, спаси царя і вислухай нас, в який би день ми не звертались [до Тебе]. | |
Псалом 20
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
2
|
|
Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується. | |
3
|
|
Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув. | |
4
|
|
Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота. | |
5
|
|
Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків. | |
6
|
|
Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його. | |
7
|
|
Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм. | |
8
|
|
Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається. | |
9
|
|
Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе. | |
10
|
|
В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь. | |
11
|
|
Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських. | |
12
|
|
Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити]. | |
13
|
|
Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх. | |
14
|
|
Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 21
|
|
1
|
|
Начальнику хору. При сході зорі. Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа). | |
2
|
|
Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. | |
3
|
|
Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою. | |
4
|
|
Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля. | |
5
|
|
На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх. | |
6
|
|
До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились. | |
7
|
|
А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів. | |
8
|
|
Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою: | |
9
|
|
«Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому». | |
10
|
|
Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї. | |
11
|
|
На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій. | |
12
|
|
Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема. | |
13
|
|
Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене. | |
14
|
|
Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає. | |
15
|
|
Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх. | |
16
|
|
Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене. | |
17
|
|
Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої. | |
18
|
|
Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене. | |
19
|
|
Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб. | |
20
|
|
Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди! | |
21
|
|
Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою. | |
22
|
|
Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене. | |
23
|
|
Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе. | |
24
|
|
Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля! | |
25
|
|
Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його. | |
26
|
|
Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його. | |
27
|
|
Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки. | |
28
|
|
Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів. | |
29
|
|
Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами. | |
30
|
|
Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе. | |
31
|
|
Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки. | |
32
|
|
Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь. | |
Псалом 22
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме. | |
2
|
|
На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене. | |
3
|
|
Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого. | |
4
|
|
Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя — вони потішили мене. | |
5
|
|
Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща. | |
6
|
|
І милість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні. | |
Псалом 23
|
|
0
|
|
Псалом Давида. [У перший день тижня]. | |
1
|
|
Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній. | |
2
|
|
Він на морях заснував її і на ріках утвердив її. | |
3
|
|
Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його? | |
4
|
|
Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався [ближньому своєму] зрадливо, | |
5
|
|
той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого. | |
6
|
|
Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів. | |
7
|
|
Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави! | |
8
|
|
Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою. | |
9
|
|
Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави! | |
10
|
|
Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 24
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
До Тебе, Господи, підношу душу мою. | |
2
|
|
Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною. | |
3
|
|
Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно. | |
4
|
|
Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх. | |
5
|
|
Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю. | |
6
|
|
Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку. | |
7
|
|
Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї. | |
8
|
|
Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння. | |
9
|
|
Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх. | |
10
|
|
Всі путі Господні — милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його. | |
11
|
|
Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика. | |
12
|
|
Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати. | |
13
|
|
Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю. | |
14
|
|
Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм. | |
15
|
|
Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої. | |
16
|
|
Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений. | |
17
|
|
Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене. | |
18
|
|
Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої. | |
19
|
|
Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене! | |
20
|
|
Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе. | |
21
|
|
Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе. | |
22
|
|
Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його. | |
Псалом 25
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся. | |
2
|
|
Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою. | |
3
|
|
Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй. | |
4
|
|
Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду. | |
5
|
|
Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду. | |
6
|
|
Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, | |
7
|
|
щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої. | |
8
|
|
Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї. | |
9
|
|
Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними, | |
10
|
|
що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів. | |
11
|
|
Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене. | |
12
|
|
Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи. | |
Псалом 26
|
|
0
|
|
Псалом Давида. [До помазання]. | |
1
|
|
Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся? | |
2
|
|
Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають. | |
3
|
|
Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. | |
4
|
|
Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його. | |
5
|
|
Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене. | |
6
|
|
Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа. | |
7
|
|
Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене. | |
8
|
|
Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи. | |
9
|
|
Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій. | |
10
|
|
Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене. | |
11
|
|
Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх. | |
12
|
|
Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене. | |
13
|
|
Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих. | |
14
|
|
Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 27
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу. | |
2
|
|
Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого. | |
3
|
|
Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло. | |
4
|
|
Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними. | |
5
|
|
За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує. | |
6
|
|
Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого. | |
7
|
|
Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю. | |
8
|
|
Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого. | |
9
|
|
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки. | |
Псалом 28
|
|
0
|
|
Псалом Давида. [Після закінчення свята кущів]. | |
1
|
|
Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь. | |
2
|
|
Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його. | |
3
|
|
Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими. | |
4
|
|
Голос Господа могутній, голос Господа величний. | |
5
|
|
Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські. | |
6
|
|
Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги. | |
7
|
|
Голос Господа викрешує полум’я вогню, | |
8
|
|
від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську. | |
9
|
|
Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич. | |
10
|
|
Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки. | |
11
|
|
Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх. | |
Псалом 29
|
|
1
|
|
Псалом Давида; пісня на оновлення дому. | |
2
|
|
Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною. | |
3
|
|
Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене. | |
4
|
|
Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу. | |
5
|
|
Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його, | |
6
|
|
бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість. | |
7
|
|
І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки». | |
8
|
|
Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався. | |
9
|
|
Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи: | |
10
|
|
«Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою? | |
11
|
|
Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені». | |
12
|
|
І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю. | |
13
|
|
Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 30
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання]. | |
2
|
|
На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене. | |
3
|
|
Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене. | |
4
|
|
Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене. | |
5
|
|
Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи. | |
6
|
|
В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини. | |
7
|
|
Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю. | |
8
|
|
Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою. | |
9
|
|
Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої. | |
10
|
|
Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє. | |
11
|
|
Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли. | |
12
|
|
Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене. | |
13
|
|
Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий. | |
14
|
|
Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою. | |
15
|
|
Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій». | |
16
|
|
У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх. | |
17
|
|
Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи. | |
18
|
|
Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло. | |
19
|
|
Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо. | |
20
|
|
Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими! | |
21
|
|
Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів. | |
22
|
|
Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному. | |
23
|
|
Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе. | |
24
|
|
Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим. | |
25
|
|
Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа. | |
Псалом 31
|
|
0
|
|
Псалом Давида. Повчання. | |
1
|
|
Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. | |
2
|
|
Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства. | |
3
|
|
Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день. | |
4
|
|
Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху. | |
5
|
|
Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого. | |
6
|
|
Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його. | |
7
|
|
Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене. | |
8
|
|
«Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє. | |
9
|
|
Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе». | |
10
|
|
Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість. | |
11
|
|
Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 32
|
|
0
|
|
[Псалом Давида.] | |
1
|
|
Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала. | |
2
|
|
Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі. | |
3
|
|
Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням. | |
4
|
|
Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні. | |
5
|
|
Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля. | |
6
|
|
Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх. | |
7
|
|
Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні. | |
8
|
|
Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі. | |
9
|
|
Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося. | |
10
|
|
Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів]. | |
11
|
|
Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід. | |
12
|
|
Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі. | |
13
|
|
Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських. | |
14
|
|
Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі. | |
15
|
|
Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні. | |
16
|
|
Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його. | |
17
|
|
Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю. | |
18
|
|
Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його. | |
19
|
|
Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх. | |
20
|
|
Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш. | |
21
|
|
Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його. | |
22
|
|
Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе. | |
Псалом 33
|
|
1
|
|
Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його. | |
2
|
|
Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх. | |
3
|
|
Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться. | |
4
|
|
Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі. | |
5
|
|
Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене. | |
6
|
|
Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться. | |
7
|
|
Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його. | |
8
|
|
Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх. | |
9
|
|
Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього. | |
10
|
|
Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його. | |
11
|
|
Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага. | |
12
|
|
Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас. | |
13
|
|
Хто з людей бажає жити і бачити дні благі — | |
14
|
|
стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. | |
15
|
|
Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того. | |
16
|
|
Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх. | |
17
|
|
Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них. | |
18
|
|
Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх. | |
19
|
|
Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає. | |
20
|
|
Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь. | |
21
|
|
Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається. | |
22
|
|
Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть. | |
23
|
|
Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 34
|
|
0
|
|
Псалом Давида. (Пророчий). | |
1
|
|
Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене. | |
2
|
|
Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені. | |
3
|
|
Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння». | |
4
|
|
Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене. | |
5
|
|
Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх. | |
6
|
|
Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх. | |
7
|
|
Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї. | |
8
|
|
Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель. | |
9
|
|
А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього. | |
10
|
|
Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його». | |
11
|
|
Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене. | |
12
|
|
Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою. | |
13
|
|
Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася. | |
14
|
|
Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю. | |
15
|
|
А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що; | |
16
|
|
спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами. | |
17
|
|
Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою. | |
18
|
|
Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе, | |
19
|
|
щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини. | |
20
|
|
Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли. | |
21
|
|
Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші». | |
22
|
|
Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене. | |
23
|
|
Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій! | |
24
|
|
Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною. | |
25
|
|
Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, [добре!] цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його». | |
26
|
|
Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене. | |
27
|
|
І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!» | |
28
|
|
А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні. | |
Псалом 35
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида. | |
2
|
|
Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його. | |
3
|
|
Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх. | |
4
|
|
Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро. | |
5
|
|
На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла. | |
6
|
|
Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами. | |
7
|
|
Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи. | |
8
|
|
Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні. | |
9
|
|
Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх. | |
10
|
|
Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло. | |
11
|
|
Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем. | |
12
|
|
Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене. | |
13
|
|
Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 36
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня, | |
2
|
|
бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть. | |
3
|
|
Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її. | |
4
|
|
Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого. | |
5
|
|
Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе. | |
6
|
|
Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень. | |
7
|
|
Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті. | |
8
|
|
Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло. | |
9
|
|
Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю. | |
10
|
|
Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його. | |
11
|
|
А люди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм. | |
12
|
|
Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми. | |
13
|
|
Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його. | |
14
|
|
Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди. | |
15
|
|
Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються. | |
16
|
|
Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних, | |
17
|
|
бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь. | |
18
|
|
Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік. | |
19
|
|
Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. А грішники загинуть. | |
20
|
|
Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть. | |
21
|
|
Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає. | |
22
|
|
Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений. | |
23
|
|
Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його. | |
24
|
|
Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його. | |
25
|
|
Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба. | |
26
|
|
Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває. | |
27
|
|
Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку. | |
28
|
|
Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені. | |
29
|
|
Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік. | |
30
|
|
Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду. | |
31
|
|
Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його. | |
32
|
|
Беззаконник підглядає за праведним і шукає — як вбити його. | |
33
|
|
Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді. | |
34
|
|
Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш. | |
35
|
|
Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські. | |
36
|
|
Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу. | |
37
|
|
Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей — мир. | |
38
|
|
А беззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців — загибель. | |
39
|
|
Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот. | |
40
|
|
Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 37
|
|
1
|
|
Псалом Давида. На спомин [про суботу]. | |
2
|
|
Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм. | |
3
|
|
Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою. | |
4
|
|
Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх. | |
5
|
|
Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене. | |
6
|
|
Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого. | |
7
|
|
Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу. | |
8
|
|
Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй. | |
9
|
|
Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого. | |
10
|
|
Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться. | |
11
|
|
Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене. | |
12
|
|
Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене. | |
13
|
|
А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи. | |
14
|
|
Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх. | |
15
|
|
І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання. | |
16
|
|
Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій. | |
17
|
|
Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною. | |
18
|
|
Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною. | |
19
|
|
Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій. | |
20
|
|
Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді. | |
21
|
|
Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю. | |
22
|
|
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене. | |
23
|
|
Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого. | |
Псалом 38
|
|
1
|
|
Начальнику хору Ідифуму. Псалом Давида. | |
2
|
|
Я сказав: «Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною». | |
3
|
|
Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася. | |
4
|
|
Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм: | |
5
|
|
«Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій». | |
6
|
|
Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою. | |
7
|
|
Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться. | |
8
|
|
І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе. | |
9
|
|
Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному. | |
10
|
|
Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це. | |
11
|
|
Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну. | |
12
|
|
Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина. | |
13
|
|
Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої. | |
14
|
|
Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде. | |
Псалом 39
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий). | |
2
|
|
Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою. | |
3
|
|
Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої. | |
4
|
|
Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа. | |
5
|
|
Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди. | |
6
|
|
Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число. | |
7
|
|
Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха*. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав. | |
8
|
|
Тоді я сказав: «Ось іду; у свитку книжному написано про мене. | |
9
|
|
Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм». | |
10
|
|
Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи. | |
11
|
|
Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим. | |
12
|
|
Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене. | |
13
|
|
Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені. | |
14
|
|
Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені! | |
15
|
|
Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені. | |
16
|
|
Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: «Добре, добре!» | |
17
|
|
Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: «Великий Господь!» | |
18
|
|
Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши! | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 40
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий). | |
2
|
|
Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь. | |
3
|
|
Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його. | |
4
|
|
Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його. | |
5
|
|
Я сказав: «Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою». | |
6
|
|
Вороги мої в злобі кажуть про мене: «Коли він помре та згине ім’я його?» | |
7
|
|
А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються. | |
8
|
|
Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене. | |
9
|
|
Словом лихим ображають мене, говорячи: «Він ліг і вже не встане». | |
10
|
|
Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою. | |
11
|
|
Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм. | |
12
|
|
З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною. | |
13
|
|
А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки. | |
14
|
|
Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь! | |
Псалом 41
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим. (Псалом Давида). | |
2
|
|
Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже. | |
3
|
|
Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим? | |
4
|
|
Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: «Де Бог твій?» | |
5
|
|
Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування. | |
6
|
|
Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого. | |
7
|
|
Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої. | |
8
|
|
Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною. | |
9
|
|
Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене — молитва до Бога життя мого. | |
10
|
|
Кажу я до Бога: «Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене»? | |
11
|
|
Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: «Де Бог твій?» | |
12
|
|
Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого. | |
Псалом 42
|
|
0
|
|
(Псалом Давида). | |
1
|
|
Суди мене, Боже, і розсуди тяжбу мою з народом недобрим. Від людини лукавої і злої визволи мене. | |
2
|
|
Бо Ти — Бог сили моєї. Навіщо Ти відкинув мене? Чому я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене? | |
3
|
|
Пошли світло Твоє й істину Твою, нехай вони ведуть мене і виведуть на святу гору Твою і в оселі Твої. | |
4
|
|
І ввійду я до жертовника Божого, що наповнює радістю серце моє, і буду славити Тебе піснями, як на гуслях, Боже, Боже мій. | |
5
|
|
Чому сумуєш, душе моя? Навіщо хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 43
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим. | |
2
|
|
Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні. | |
3
|
|
Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив. | |
4
|
|
Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них. | |
5
|
|
Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову. | |
6
|
|
З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас. | |
7
|
|
Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене, | |
8
|
|
а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас. | |
9
|
|
Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки. | |
10
|
|
Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим. | |
11
|
|
Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас. | |
12
|
|
Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами. | |
13
|
|
Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього. | |
14
|
|
Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас. | |
15
|
|
Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми. | |
16
|
|
Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє | |
17
|
|
від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника. | |
18
|
|
Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого. | |
19
|
|
Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї, | |
20
|
|
коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас. | |
21
|
|
Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого, | |
22
|
|
то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця. | |
23
|
|
Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення. | |
24
|
|
Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди. | |
25
|
|
Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу? | |
26
|
|
Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане. | |
27
|
|
Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради. | |
Псалом 44
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На музичному інструменті шошан. Повчання синам Кореєвим. Пісня про Улюбленого. | |
2
|
|
Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця. | |
3
|
|
Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки. | |
4
|
|
Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю. | |
5
|
|
І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя. | |
6
|
|
Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою. | |
7
|
|
Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого. | |
8
|
|
Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх. | |
9
|
|
Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе. | |
10
|
|
Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена. | |
11
|
|
Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого. | |
12
|
|
І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому. | |
13
|
|
І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму. | |
14
|
|
Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом. | |
15
|
|
В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її. | |
16
|
|
Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя. | |
17
|
|
Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі. | |
18
|
|
Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку. | |
Псалом 45
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Синів Кореєвих. На музичному інструменті аламоф. Пісня. | |
2
|
|
Бог нам пристановище і сила, скора допомога в біді, що надходить на нас. | |
3
|
|
Тому не будемо боятися, хоч би захиталася земля, і гори зрушились у безодню моря. | |
4
|
|
Нехай шумлять і хвилями здіймаються води і трясуться гори від хвиль їхніх. | |
5
|
|
Потоки рік веселять місто Боже, святу оселю Всевишнього. | |
6
|
|
Бог посеред нього — воно не захитається; Бог допоможе йому зранку. | |
7
|
|
Стривожилися народи, захиталися царства: [Всевишній] подав голос Свій, і похитнулася земля. | |
8
|
|
Господь Сил з нами, Бог Якова — захисник наш. | |
9
|
|
Прийдіть і погляньте на діла Божі, які чуда вчинив Він на землі. | |
10
|
|
Він спинив війни до країв землі, поламав лук, знищив зброю і колісниці попалив вогнем. | |
11
|
|
«Заспокойтеся і пізнайте, що Я — Бог, піднесуся між народами і прославлюся на землі». | |
12
|
|
Господь Сил з нами, Захисник наш — Бог Якова. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 46
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом. | |
2
|
|
Всі народи, заплещіть руками, вигукніть до Бога голосом радости. | |
3
|
|
Бо Господь Всевишній страшний, — великий Цар усієї землі. | |
4
|
|
Він підкорив людей нам, і народи — під ноги наші. | |
5
|
|
Обрав нам насліддя наше, красу Якова, якого полюбив. | |
6
|
|
Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних. | |
7
|
|
Співайте Богу нашому, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте! | |
8
|
|
Бо Бог — Цар усієї землі, співайте розумно. | |
9
|
|
Бог став Царем над усіма народами. Бог возсів на святім Престолі Своїм. | |
10
|
|
Князі народів зібралися до народу Бога Авраамового, бо влада над землею — Божа. Він вищий за все. | |
Псалом 47
|
|
1
|
|
Пісня синів Кореєвих. | |
2
|
|
Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його. | |
3
|
|
Велика радість всій землі — гора Сион; з північного боку її — місто Царя великого. | |
4
|
|
Бог у храмі Своєму знаний як захисник, | |
5
|
|
бо ось зібралися царі, зійшлися докупи, | |
6
|
|
побачили, здивувалися, злякалися і відступили. | |
7
|
|
Страх обійняв їх і муки, як у жінок під час родин. | |
8
|
|
Східним вітром Ти потопив кораблі фарсийські. | |
9
|
|
Як чули ми, так і побачили у місті Господа Сил, у місті Бога нашого: Бог утвердив його навіки. | |
10
|
|
Ми роздумували, Боже, про милість Твою посеред храму Твого. | |
11
|
|
Яке ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя аж до країв землі. Повна правди правиця Твоя. | |
12
|
|
Нехай веселиться гора Сион, [і] нехай радіють дочки народу Божого заради судів Твоїх, [Господи]. | |
13
|
|
Обійдіть навколо Сиона і розгляньте його, перелічіть вежі його, | |
14
|
|
зверніть серця ваші до могутності його, щоб переказати поколінням майбутнім. | |
15
|
|
Бо цей Бог є Бог наш повіки. Він буде провадити нас повік віку. | |
Псалом 48
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом. | |
2
|
|
Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, — | |
3
|
|
І прості, і знані, і багаті, й убогі. | |
4
|
|
Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум. | |
5
|
|
Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою. | |
6
|
|
Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене? | |
7
|
|
Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм! | |
8
|
|
Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього. | |
9
|
|
Дорога ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки, | |
10
|
|
щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти. | |
11
|
|
Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим. | |
12
|
|
Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами. | |
13
|
|
І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм. | |
14
|
|
Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його. | |
15
|
|
Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім. | |
16
|
|
Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене. | |
17
|
|
Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її. | |
18
|
|
Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її. | |
19
|
|
Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі, | |
20
|
|
але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла. | |
21
|
|
Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 49
|
|
0
|
|
Псалом Асафа. | |
1
|
|
Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу. | |
2
|
|
Від Сиону велич краси Його. | |
3
|
|
Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря. | |
4
|
|
Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій: | |
5
|
|
«Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!» | |
6
|
|
Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог. | |
7
|
|
«Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог. | |
8
|
|
Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною. | |
9
|
|
Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх, | |
10
|
|
бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах. | |
11
|
|
Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною. | |
12
|
|
Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому. | |
13
|
|
Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів? | |
14
|
|
Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої. | |
15
|
|
І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене». | |
16
|
|
А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? | |
17
|
|
Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. | |
18
|
|
Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся. | |
19
|
|
Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи. | |
20
|
|
Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп. | |
21
|
|
Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої]. | |
22
|
|
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас. | |
23
|
|
Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє». | |
Псалом 50
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида, | |
2
|
|
коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння). | |
3
|
|
Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. | |
4
|
|
Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. | |
5
|
|
Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. | |
6
|
|
Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. | |
7
|
|
Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. | |
8
|
|
Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені. | |
9
|
|
Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. | |
10
|
|
Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. | |
11
|
|
Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. | |
12
|
|
Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. | |
13
|
|
Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. | |
14
|
|
Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. | |
15
|
|
Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. | |
16
|
|
Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. | |
17
|
|
Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. | |
18
|
|
Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. | |
19
|
|
Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. | |
20
|
|
Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. | |
21
|
|
Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 51
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Повчання Давида, | |
2
|
|
після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха. | |
3
|
|
Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день? | |
4
|
|
Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство. | |
5
|
|
Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду. | |
6
|
|
Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу. | |
7
|
|
За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих. | |
8
|
|
Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]: | |
9
|
|
«Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм». | |
10
|
|
А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік. | |
11
|
|
Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх. | |
Псалом 52
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На духових інструментах. Повчання Давида. | |
2
|
|
Сказав безумний у серці своїм: «Немає Бога». Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро. | |
3
|
|
Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога? | |
4
|
|
Всі відвернулися, всі нікчемні стали; нема вже такого, хто чинить добро, немає жодного. | |
5
|
|
Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей моїх, наче хліб, а Господа не призивають? | |
6
|
|
Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кістки самовпевнених. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх. | |
7
|
|
Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль. | |
Псалом 53
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида, | |
2
|
|
коли прийшли зифеї і сказали Саулу: «Чи не в нас ховається Давид?» | |
3
|
|
Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені. | |
4
|
|
Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх. | |
5
|
|
Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою. | |
6
|
|
Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою. | |
7
|
|
Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх. | |
8
|
|
Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе. | |
9
|
|
Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє. | |
Псалом 54
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида. | |
2
|
|
Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого. | |
3
|
|
Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї. | |
4
|
|
І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців. | |
5
|
|
Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене. | |
6
|
|
Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене. | |
7
|
|
Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене. | |
8
|
|
І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би. | |
9
|
|
Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі. | |
10
|
|
Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті. | |
11
|
|
Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда. | |
12
|
|
І не зникають з вулиць його насильство і зрада. | |
13
|
|
Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього. | |
14
|
|
Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій, | |
15
|
|
з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили! | |
16
|
|
Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них. | |
17
|
|
Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене. | |
18
|
|
Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій. | |
19
|
|
Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене. | |
20
|
|
Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога. | |
21
|
|
Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його. | |
22
|
|
Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли. | |
23
|
|
Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові. | |
24
|
|
Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 55
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі. | |
2
|
|
Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене. | |
3
|
|
Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене. | |
4
|
|
Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе. | |
5
|
|
Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть? | |
6
|
|
Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло. | |
7
|
|
Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою. | |
8
|
|
Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню. | |
9
|
|
Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою. | |
10
|
|
Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною. | |
11
|
|
Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його. | |
12
|
|
На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина? | |
13
|
|
В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу, | |
14
|
|
бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих. | |
Псалом 56
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру. | |
2
|
|
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня. | |
3
|
|
Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені. | |
4
|
|
Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене. | |
5
|
|
Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий. | |
6
|
|
Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. | |
7
|
|
Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї. | |
8
|
|
Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе. | |
9
|
|
Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано. | |
10
|
|
Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми. | |
11
|
|
Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя. | |
12
|
|
Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. | |
Псалом 57
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида. | |
2
|
|
Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські? | |
3
|
|
Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі. | |
4
|
|
Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду. | |
5
|
|
Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої, | |
6
|
|
щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати. | |
7
|
|
Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів. | |
8
|
|
Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили. | |
9
|
|
Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця. | |
10
|
|
Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній. | |
11
|
|
А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців. | |
12
|
|
І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!» | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 58
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його. | |
2
|
|
Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене. | |
3
|
|
Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене. | |
4
|
|
Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій. | |
5
|
|
Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь. | |
6
|
|
Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня. | |
7
|
|
Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто. | |
8
|
|
Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує? | |
9
|
|
Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи. | |
10
|
|
Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій. | |
11
|
|
Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми. | |
12
|
|
Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи. | |
13
|
|
Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять. | |
14
|
|
Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі. | |
15
|
|
Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто. | |
16
|
|
Вони шукають поживи, але неситі лягають спати. | |
17
|
|
А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї. | |
18
|
|
Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене. | |
Псалом 59
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида, | |
2
|
|
коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній. | |
3
|
|
Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами! | |
4
|
|
Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася. | |
5
|
|
Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот. | |
6
|
|
Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої. | |
7
|
|
Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене. | |
8
|
|
Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю. | |
9
|
|
Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій. | |
10
|
|
Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені». | |
11
|
|
Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому? | |
12
|
|
Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим? | |
13
|
|
Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська. | |
14
|
|
З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших. | |
Псалом 60
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На струнному інструменті. Псалом Давида. | |
2
|
|
Почуй, Боже, молитву мою, вислухай благання моє. | |
3
|
|
Від краю землі взиваю до Тебе, бо ниє серце моє. Виведи мене на скелю, що для мене недосяжна. | |
4
|
|
Бо Ти — Надія моя, Ти — Скеля моя, Ти — Захист мій від ворога. | |
5
|
|
Дай мені, Боже, навіки оселитися в оселі Твоїй та знайти спокій під покровом крил Твоїх. | |
6
|
|
Бо Ти, Боже, почув молитви мої і дав мені насліддя з тими, що бояться імені Твого. | |
7
|
|
Дні до днів цареві приклади і роки його продовжи від роду до роду. | |
8
|
|
Хай буде він вічно перед Богом; милість і істина нехай охороняють його. | |
9
|
|
Я буду співати імені Твоєму повіки і сповнятиму обітниці мої кожного дня. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 61
|
|
1
|
|
Начальнику хору Ідифумового. Псалом Давида. | |
2
|
|
Тільки в Богові спокій душі моїй, тільки від Нього спасіння моє. | |
3
|
|
Тільки Він — Твердиня моя і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки. | |
4
|
|
Доки будете нападати на людину? Ви всі налягаєте, мов стіна, що похилилася, або мур, що розвалюється. | |
5
|
|
Вони задумали скинути його з висоти, кривлять душею: устами благословляють, а в серці проклинають. | |
6
|
|
Тільки в Богові спокій, душе моя, тільки на Нього надія моя. | |
7
|
|
Він — Бог мій і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки. | |
8
|
|
У Богові спасіння моє і слава моя. Бог — поміч моя і пристановище моє. | |
9
|
|
Уповайте на Нього, всі народи, виливайте перед Ним серця ваші, бо Він захист наш. | |
10
|
|
А сини людські — тільки суєта, сини сильних — тільки неправда. Якщо покласти їх на ваги, то всі вони легші за порожнечу. | |
11
|
|
Не надійтеся на грабіжництво, не вдавайтеся до насильства, а коли багатство примножується, не віддавайте йому серце. | |
12
|
|
Один раз сказав Бог, і двічі чув я, що вся сила в Богові. | |
13
|
|
і в Тебе, Господи, милість, бо Ти даєш кожному за ділами його. | |
Псалом 62
|
|
1
|
|
Псалом Давида, коли він був у пустелі Юдейській. | |
2
|
|
Боже, Боже мій, до Тебе з ранку лину я, жадає Тебе душа моя, за Тобою знемагає плоть моя в землі пустельній, непрохідній і безводній. | |
3
|
|
Як у святиню явився я до Тебе, щоб бачити силу Твою і славу Твою. | |
4
|
|
Бо милість Твоя краща за життя, уста мої прославлятимуть Тебе. | |
5
|
|
Так благословлятиму Тебе в житті моїм, і в ім’я Твоє піднесу руки свої. | |
6
|
|
Як ситтю та єлеєм, наповнюється душа моя, і голосом радости вихваляють Тебе уста мої, | |
7
|
|
коли згадую Тебе на постелі моїй і в усі години ночі розмірковую про Тебе, | |
8
|
|
бо Ти єси Помічник мій, і під покровом крил Твоїх возрадуюся. | |
9
|
|
Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене. | |
10
|
|
Ті ж, що даремно шукають душу мою, впадуть у безодню підземну, | |
11
|
|
уразить їх сила меча, стануть здобиччю лисів. | |
12
|
|
Цар же звеселиться в Бозі: прославиться кожний, хто клянеться Ним, і замовкнуть уста тих, що говорять неправедно. | |
Псалом 63
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
2
|
|
Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй. Від лютого ворога охорони життя моє. | |
3
|
|
Укрий мене від намірів злодіїв і від зборища беззаконників. | |
4
|
|
Вони наче меч нагострили язик свій і, мов стріли, кидають слова образи, | |
5
|
|
щоб таємно стріляти в неповинного; стріляють в нього несподівано і не бояться. | |
6
|
|
Вони утвердились у злому намірі, змовляються поставити таємно сітку і кажуть: хто їх побачить? | |
7
|
|
Вони вигадують всіляку неправду, вишукують, розслідують, заглядають аж до глибини серця. | |
8
|
|
Але уразить їх Бог стрілою. Несподівано стріла Божа вдарить їх. | |
9
|
|
Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачить їх, відійдуть від них. | |
10
|
|
І нападе страх на всіх людей, вони сповістять про діла Божі, бо зрозуміють, що то — Його діло. | |
11
|
|
Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього. І похваляться всі праведні серцем. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 64
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида для співу. | |
2
|
|
Тобі подобає пісня, Боже, в Сионі, і Тобі піднесеться молитва [в Єрусалимі]. | |
3
|
|
Почуй молитву мою. До Тебе приходить всяка плоть. | |
4
|
|
Безліч гріхів перемагає нас, але Ти очистиш беззаконня наші. | |
5
|
|
Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, щоб він оселився у дворах твоїх. Наситимось добром дому Твого, святого храму Твого. | |
6
|
|
Дивний у правосудді, вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі і тих, що в морі далеко. | |
7
|
|
Ти Той, що поставив гори силою Твоєю і підперезаний могутністю. | |
8
|
|
Ти втихомирюєш бурхливість моря, шуми хвиль його і повстання народів. | |
9
|
|
Устрашаться від знамень Твоїх усі, що живуть на землі. Ранок і вечір красою прославлять Тебе. | |
10
|
|
Ти дбаєш про землю і напуваєш її, примножуєш багатства її. Ріка Божа повна води. Ти вирощуєш хліб від землі, бо так впорядкував її. | |
11
|
|
Ти напоюєш борозни її, рівняєш груди її, дощами пом’якшуєш її та прикрашаєш її рослинами. | |
12
|
|
Ти благословиш вінець року благости Твоєї, і поля Твої сповняться врожаєм. | |
13
|
|
Вкриється травою пустеля, і радістю узгір’я наповняться. | |
14
|
|
Долини наповнюються отарами, і лани покриваються пшеницею. Все радіє, все співає. | |
Псалом 65
|
|
0
|
|
Начальнику хору. Пісня. | |
1
|
|
Викликніть Господу, вся земле! | |
2
|
|
Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому. | |
3
|
|
Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої». | |
4
|
|
Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!» | |
5
|
|
Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими! | |
6
|
|
Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому. | |
7
|
|
Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі. | |
8
|
|
Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому. | |
9
|
|
Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися. | |
10
|
|
Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло. | |
11
|
|
Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші. | |
12
|
|
Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю. | |
13
|
|
Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої, | |
14
|
|
що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй. | |
15
|
|
Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів. | |
16
|
|
Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї. | |
17
|
|
Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм. | |
18
|
|
І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь. | |
19
|
|
А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого. | |
20
|
|
Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене. | |
Псалом 66
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня. | |
2
|
|
Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас. | |
3
|
|
Щоб пізнали ми на землі путь Твою, в усіх народах — спасіння Твоє. | |
4
|
|
Нехай сповідують Тебе люди, Боже, нехай сповідують Тебе люди всі. | |
5
|
|
Нехай веселяться і радіють племена, бо Ти судиш народи праведно і керуєш всіма племенами на землі. | |
6
|
|
Нехай славлять Тебе народи, Боже, нехай славлять Тебе народи всі. | |
7
|
|
Земля дає плід свій: благослови нас, Боже, Боже наш. | |
8
|
|
Нехай благословить нас Бог, і нехай бояться Його всі краї землі. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 67
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. Пісня. (Пророчий). | |
2
|
|
Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його; нехай побіжать від лиця Його всі ненависники Його. | |
3
|
|
Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого. | |
4
|
|
А праведники нехай звеселяться, нехай радіють перед Богом, нехай святкують у радості. | |
5
|
|
Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, Хто йде, як Переможець. Господь — ім’я Йому, радійте перед лицем Його. | |
6
|
|
Отець сиріт і Суддя вдовиць — Бог, Він у святих оселях Своїх. | |
7
|
|
Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів, а непокірні живуть у гробах. | |
8
|
|
Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю, | |
9
|
|
земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай — від лиця Бога, Бога Ізраїлевого. | |
10
|
|
Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його. | |
11
|
|
Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного. | |
12
|
|
Господь дасть слово тим, що благовістять з великою силою. | |
13
|
|
Царі з військом утікають, утікають, а ті, що сидять вдома, ділять здобич. | |
14
|
|
Коли ж ви оселялися на землях [своїх], то стали мов голубка, у якої крила — як срібло, а пір’я сяє золотом. | |
15
|
|
Коли ж Всевишній розсіяв царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні. | |
16
|
|
Гора Божа — гора велика, гора кріпка, гора висока. | |
17
|
|
Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благоволив жити і буде перебувати на ній вічно? | |
18
|
|
Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч. Серед них Господь на Синаї, у святині. | |
19
|
|
Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа. | |
20
|
|
Господь Бог благословенний; благословенний Господь допоможе нам кожного дня. | |
21
|
|
Бог — Спаситель наш, Бог наш, Бог, щоб спасати. У владі Господа ворота смерти. | |
22
|
|
Бог сокрушить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, хто закам’янів у беззаконні. | |
23
|
|
Сказав Господь: «Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря, | |
24
|
|
щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога». | |
25
|
|
Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти — Цар мій і Бог мій — у святиню. | |
26
|
|
Попереду князі і ті, що співали, за ними — ті, що грали на струнах, а кругом — діви з тимпанами. | |
27
|
|
В церквах благословляйте Бога — Господа від джерел Ізраїлевих. | |
28
|
|
Там Веніамін молодший — князь їхній, князі Іуди — владики їхні, князі Завулонові, князі Неффалимові. | |
29
|
|
Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас. | |
30
|
|
Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари. | |
31
|
|
Утихомир звіра, що в очереті, зібрання биків серед тихих телят — гордих народів, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни. | |
32
|
|
Прийдуть з Єгипту вельможі молитися; Ефіопія простягне руку свою до Бога. | |
33
|
|
Царства землі! Хваліть Бога, оспівуйте Господа, | |
34
|
|
Який зійшов на небо небес превічно. Ось Він дає голосу Своєму голос сили. | |
35
|
|
Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах. | |
36
|
|
Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів; Він дає силу й твердість народу [Своєму]. Благословенний Бог! | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 68
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На шошаннимі. Псалом Давида. (Пророчий). | |
2
|
|
Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї]. | |
3
|
|
Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене. | |
4
|
|
Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого]. | |
5
|
|
Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене. | |
6
|
|
Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе. | |
7
|
|
Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже. | |
8
|
|
Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє. | |
9
|
|
Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї. | |
10
|
|
Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене. | |
11
|
|
Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене. | |
12
|
|
Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них. | |
13
|
|
Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино. | |
14
|
|
А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого. | |
15
|
|
Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води. | |
16
|
|
Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині. | |
17
|
|
Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене. | |
18
|
|
Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене. | |
19
|
|
Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене. | |
20
|
|
Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою. | |
21
|
|
Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося. | |
22
|
|
І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом. | |
23
|
|
Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою. | |
24
|
|
Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни. | |
25
|
|
Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх. | |
26
|
|
Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого. | |
27
|
|
Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання. | |
28
|
|
Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою. | |
29
|
|
Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться. | |
30
|
|
А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене. | |
31
|
|
Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою. | |
32
|
|
І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами. | |
33
|
|
Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа. | |
34
|
|
Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх. | |
35
|
|
Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них. | |
36
|
|
Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його. | |
37
|
|
І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому. | |
Псалом 69
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. На спомин. | |
2
|
|
Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені. | |
3
|
|
Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї. | |
4
|
|
Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть [мені]: «Добре, добре!» | |
5
|
|
Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!» | |
6
|
|
А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 70
|
|
0
|
|
(Псалом Давида.) | |
1
|
|
На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік. | |
2
|
|
Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене. | |
3
|
|
Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене. | |
4
|
|
Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене. | |
5
|
|
Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї. | |
6
|
|
В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди. | |
7
|
|
Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія. | |
8
|
|
Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою. | |
9
|
|
Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене. | |
10
|
|
Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою, | |
11
|
|
кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя». | |
12
|
|
Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди. | |
13
|
|
Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї. | |
14
|
|
А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі. | |
15
|
|
Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа. | |
16
|
|
Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже. | |
17
|
|
Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої. | |
18
|
|
І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою. | |
19
|
|
Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе? | |
20
|
|
Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене. | |
21
|
|
Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене], | |
22
|
|
тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів. | |
23
|
|
Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив; | |
24
|
|
і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені. | |
Псалом 71
|
|
0
|
|
Про Соломона. [Псалом Давида.] (Про Христа). | |
1
|
|
Боже, Суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою. | |
2
|
|
Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх — судом праведним. | |
3
|
|
Щоб гори принесли мир людям, і пагорби — правду. | |
4
|
|
Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя. | |
5
|
|
Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід. | |
6
|
|
Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю. | |
7
|
|
В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць. | |
8
|
|
І заволодіє від моря до моря, і від ріки* — до краю землі. | |
9
|
|
Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі. | |
10
|
|
Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть. | |
11
|
|
І вклоняться Йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому. | |
12
|
|
Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника. | |
13
|
|
Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе. | |
14
|
|
Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його. | |
15
|
|
І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його. | |
16
|
|
Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі. | |
17
|
|
Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його. | |
18
|
|
Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний. | |
19
|
|
І благословенне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь. | |
20
|
|
Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 72
|
|
0
|
|
Псалом Асафа. | |
1
|
|
Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем! | |
2
|
|
Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої. | |
3
|
|
Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних. | |
4
|
|
Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні. | |
5
|
|
У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди. | |
6
|
|
Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої. | |
7
|
|
Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця. | |
8
|
|
З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють. | |
9
|
|
До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю. | |
10
|
|
Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею, | |
11
|
|
і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?» | |
12
|
|
І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство. | |
13
|
|
[І я сказав: ] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої; | |
14
|
|
віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?» | |
15
|
|
Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх. | |
16
|
|
І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх. | |
17
|
|
Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього. | |
18
|
|
Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони. | |
19
|
|
Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої. | |
20
|
|
Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм. | |
21
|
|
Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя, | |
22
|
|
я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою. | |
23
|
|
Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою. | |
24
|
|
Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене. | |
25
|
|
Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі? | |
26
|
|
Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки. | |
27
|
|
Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе. | |
28
|
|
А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової]. | |
Псалом 73
|
|
0
|
|
Псалом Асафа. (Повчання.) | |
1
|
|
Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого? | |
2
|
|
Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти. | |
3
|
|
Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм! | |
4
|
|
Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших. | |
5
|
|
Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами. | |
6
|
|
Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали. | |
7
|
|
Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого. | |
8
|
|
Сказали вони в серці своїм: «Зруйнуємо їх зовсім». І спалили всі міста зібрань Божих на землі. | |
9
|
|
Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. І нема між нами такого, хто сказав би, доки це буде. | |
10
|
|
Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє? | |
11
|
|
Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх. | |
12
|
|
Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі. | |
13
|
|
Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді. | |
14
|
|
Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським]. | |
15
|
|
Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки. | |
16
|
|
Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце. | |
17
|
|
Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму. | |
18
|
|
Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє. | |
19
|
|
Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця. | |
20
|
|
Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня. | |
21
|
|
Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє. | |
22
|
|
Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день. | |
23
|
|
Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 74
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Не погуби. Псалом Асафа. Пісня. | |
2
|
|
Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе, і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої. | |
3
|
|
«Коли виберу час, каже Господь, Я буду судити за правдою. | |
4
|
|
Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її». | |
5
|
|
Я кажу нечестивцям: «Не беззаконствуйте!» І до злих: «Не надійтеся на силу свою! | |
6
|
|
Не підносьте високо ріг ваш і [не] говоріть [на Бога] неправду.» | |
7
|
|
Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустелі піднесення. | |
8
|
|
А Бог є Суддя: одного принижує, а іншого підносить. | |
9
|
|
Бо чаша в руці Господній, в ній кипить вино, повне приправ, і Він наливає з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють усі грішники землі. | |
10
|
|
Я ж буду радіти повік, буду співати Богу нашому. | |
11
|
|
Всі роги нечестивців зломлю, і піднесеться сила праведного. | |
Псалом 75
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Асафа. Пісня. | |
2
|
|
Знаний Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике ім’я Його. | |
3
|
|
І була в Салимі оселя Його, і перебування Його на Сионі. | |
4
|
|
Там знищив Він стріли лука, щит і меч і війну. | |
5
|
|
Ти славний, і силою світиш з висот вічних. | |
6
|
|
Не встояли всі нерозумні серцем, заснули сном своїм і не знайшли сили в руках своїх. | |
7
|
|
Від гніву Твого, Боже Якова, заснули кінь і колісниця. | |
8
|
|
Страшний Ти, і хто встоїть перед лицем Твоїм у час гніву Твого? | |
9
|
|
З небес Ти сповістив суд; земля вжахнулась і замовкла, | |
10
|
|
коли встав Бог на суд, щоб спасти всіх пригноблених на землі. | |
11
|
|
І гнів людський обернеться на славу Твою; залишок гніву Ти приборкаєш. | |
12
|
|
Помоліться і віддайте хвалу Господу, Богу нашому; всі, хто навколо Нього, принесуть дари страшному. | |
13
|
|
Він смиряє дух князів, Він страшний для царів землі. | |
Псалом 76
|
|
1
|
|
Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа. | |
2
|
|
Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене. | |
3
|
|
В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи. | |
4
|
|
Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій. | |
5
|
|
Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити. | |
6
|
|
Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих. | |
7
|
|
Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій: | |
8
|
|
невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї? | |
9
|
|
Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід? | |
10
|
|
Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої? | |
11
|
|
І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього». | |
12
|
|
Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої. | |
13
|
|
Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої. | |
14
|
|
Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?! | |
15
|
|
Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою. | |
16
|
|
Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа. | |
17
|
|
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні. | |
18
|
|
З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли. | |
19
|
|
Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася. | |
20
|
|
Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі. | |
21
|
|
Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 77
|
|
0
|
|
Повчання Асафа. | |
1
|
|
Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх. | |
2
|
|
Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх. | |
3
|
|
Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам, | |
4
|
|
не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив. | |
5
|
|
Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім, | |
6
|
|
щоб знав рід майбутній — діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм. | |
7
|
|
Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його. | |
8
|
|
Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм. | |
9
|
|
Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви. | |
10
|
|
Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити. | |
11
|
|
Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм. | |
12
|
|
Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан. | |
13
|
|
Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною. | |
14
|
|
Вдень вів їх хмарою, а всю ніч — світлом вогню. | |
15
|
|
Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні. | |
16
|
|
Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки. | |
17
|
|
Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі. | |
18
|
|
Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй. | |
19
|
|
Говорили проти Бога й сказали: «Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі? | |
20
|
|
Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?» | |
21
|
|
Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. І гнів піднявся над Ізраїлем, | |
22
|
|
за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його. | |
23
|
|
Він наказав хмарам і відчинив двері неба. | |
24
|
|
Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм. | |
25
|
|
Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости. | |
26
|
|
Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю. | |
27
|
|
І, наче порох, сипав на них м’ясо — птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський. | |
28
|
|
Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх, | |
29
|
|
і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм. | |
30
|
|
Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх, | |
31
|
|
гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув. | |
32
|
|
Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його. | |
33
|
|
І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі. | |
34
|
|
Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його. | |
35
|
|
І пригадували, що Бог — пристановище їхнє і Бог Всевишній — Спаситель їхній. | |
36
|
|
Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому, | |
37
|
|
але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували. | |
38
|
|
Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє. | |
39
|
|
Він пам’ятав, що вони — тіло, вітер, що проходить і не повертається. | |
40
|
|
Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім! | |
41
|
|
І знову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого, | |
42
|
|
не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя. | |
43
|
|
Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан. | |
44
|
|
Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити. | |
45
|
|
Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх. | |
46
|
|
Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані. | |
47
|
|
Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю. | |
48
|
|
Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка. | |
49
|
|
Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву. | |
50
|
|
Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель. | |
51
|
|
Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових. | |
52
|
|
І підняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі. | |
53
|
|
Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море. | |
54
|
|
І привів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його. | |
55
|
|
Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх. | |
56
|
|
Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували. | |
57
|
|
Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований. | |
58
|
|
Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його. | |
59
|
|
Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля. | |
60
|
|
Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми. | |
61
|
|
І віддав у неволю силу їхню, і славу їхню — у руки ворогів. | |
62
|
|
Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє. | |
63
|
|
Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень. | |
64
|
|
Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть. | |
65
|
|
Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином. | |
66
|
|
І уразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх. | |
67
|
|
Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав. | |
68
|
|
А вибрав коліно Іуди — гору Сион, що її полюбив. | |
69
|
|
І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки. | |
70
|
|
І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його. | |
71
|
|
Від доїння їх привів його пасти народ Свій — Якова, і насліддя Своє — Ізраїля. | |
72
|
|
І він пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 78
|
|
0
|
|
Псалом Асафа. | |
1
|
|
Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну. | |
2
|
|
Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним. | |
3
|
|
Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх. | |
4
|
|
Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас. | |
5
|
|
Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє? | |
6
|
|
Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають. | |
7
|
|
Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили. | |
8
|
|
Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми. | |
9
|
|
Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого. | |
10
|
|
Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх. | |
11
|
|
Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть. | |
12
|
|
Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи. | |
13
|
|
А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 79
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа. | |
2
|
|
Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися. | |
3
|
|
Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас. | |
4
|
|
Боже, наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. | |
5
|
|
Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх? | |
6
|
|
Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою. | |
7
|
|
Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас. | |
8
|
|
Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. | |
9
|
|
З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її. | |
10
|
|
Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю. | |
11
|
|
Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих. | |
12
|
|
Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату). | |
13
|
|
Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою. | |
14
|
|
Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його. | |
15
|
|
Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей. | |
16
|
|
І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе. | |
17
|
|
Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть. | |
18
|
|
Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе. | |
19
|
|
А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє. | |
20
|
|
Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. | |
Псалом 80
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа. | |
2
|
|
Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова. | |
3
|
|
Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями. | |
4
|
|
Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого. | |
5
|
|
Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого. | |
6
|
|
Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав. | |
7
|
|
«Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин. | |
8
|
|
В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе. | |
9
|
|
Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю! | |
10
|
|
Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим. | |
11
|
|
Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх. | |
12
|
|
Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені. | |
13
|
|
Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми. | |
14
|
|
О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми. | |
15
|
|
Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою. | |
16
|
|
Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки. | |
17
|
|
Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх». | |
Псалом 81
|
|
0
|
|
Псалом Асафа. | |
1
|
|
Бог став у сонмі богів, посеред них, щоб богів судити. | |
2
|
|
«Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам? | |
3
|
|
Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте. | |
4
|
|
Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його. | |
5
|
|
Не пізнали і не зрозуміли, бо в темряві ходять. Нехай захитаються всі основи землі. | |
6
|
|
Я сказав: ви — боги і сини Всевишнього всі, | |
7
|
|
але вмираєте, як люди, і, як кожен князь, падаєте». | |
8
|
|
Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи. | |
Псалом 82
|
|
1
|
|
Пісня. Псалом Асафа. | |
2
|
|
Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже. | |
3
|
|
Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови. | |
4
|
|
Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх. | |
5
|
|
Сказали: «Підемо й винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля». | |
6
|
|
Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе. | |
7
|
|
Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни, | |
8
|
|
Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими. | |
9
|
|
І Ассур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим. | |
10
|
|
Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана, | |
11
|
|
які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі. | |
12
|
|
Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — вельможами їхніми, | |
13
|
|
які говорили: «Візьмемо собі у володіння святиню Божу». | |
14
|
|
Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром, | |
15
|
|
як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори, | |
16
|
|
так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання. | |
17
|
|
Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи. | |
18
|
|
Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть. | |
19
|
|
І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі. | |
Псалом 83
|
|
1
|
|
Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом синів Кореєвих. | |
2
|
|
Які любі оселі Твої, Господи Сил! | |
3
|
|
Жадає і лине душа моя до двору Господнього; серце моє й тіло моє возрадувалися Богу живому. | |
4
|
|
Бо й пташка знаходить собі домівку, і ластівка гніздо собі, щоб вивести пташенят своїх, біля вівтарів Твоїх, Господи Сил, Царю мій і Боже мій. | |
5
|
|
Блаженні ті, що живуть у домі Твоїм, повіки вони будуть хвалити Тебе. | |
6
|
|
Блаженний муж, який має заступництво своє у Тобі і в якого у серці дорога до Тебе. | |
7
|
|
Ідучи долиною плачу, вони знаходять джерела води, Законодавець покриває їх благословенням. | |
8
|
|
Вони перейдуть від сили в силу і являться перед Богом на Сионі. | |
9
|
|
Господи, Боже Сил, почуй молитву мою! Зглянься, Боже Яковів. | |
10
|
|
Захиснику наш, Боже! Прихилися і поглянь на лице Христа Твого. | |
11
|
|
Бо один день у дворах Твоїх краще за тисячі днів. Бажаю краще стояти біля порога в домі Бога мого, аніж перебувати мені в палацах грішників. | |
12
|
|
Бо Бог є сонце й захист. Милість і правду любить Господь Бог і подає славу й благодать. Господь не позбавить блага тих, що ходять у чистоті. | |
13
|
|
Господи, Боже Сил! Блаженна людина, яка уповає на Тебе. | |
Псалом 84
|
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом синів Кореєвих. | |
2
|
|
Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова. | |
3
|
|
Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх. | |
4
|
|
Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї. | |
5
|
|
Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас. | |
6
|
|
Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду? | |
7
|
|
Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій. | |
8
|
|
Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам! | |
9
|
|
Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього. | |
10
|
|
Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій. | |
11
|
|
Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися. | |
12
|
|
Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася. | |
13
|
|
Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій. | |
14
|
|
Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 85
|
|
0
|
|
Молитва Давида. | |
1
|
|
Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я немічний і вбогий. | |
2
|
|
Охорони душу мою, бо я відданий Тобі. Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе. | |
3
|
|
Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня. | |
4
|
|
Звесели душу раба Твого, бо до Тебе я підношу душу мою. | |
5
|
|
Бо Ти, Господи, благий і лагідний і многомилостивий до тих, що призивають Тебе. | |
6
|
|
Почуй, Господи, молитву мою і вислухай голос благання мого. | |
7
|
|
В день скорботи моєї я взиваю до Тебе, бо Ти почуєш мене, Боже. | |
8
|
|
Немає між богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми. | |
9
|
|
Всі народи, що їх створив Ти, прийдуть і поклоняться Тобі, Господи, і прославлять ім’я Твоє. | |
10
|
|
Бо Ти великий і твориш чудеса. Ти — Бог єдиний. | |
11
|
|
Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. Утверди серце моє в страху перед іменем Твоїм. | |
12
|
|
Буду вихваляти Тебе, Господи, Боже мій, всім серцем моїм і прославлятиму ім’я Твоє повіки. | |
13
|
|
Бо велика милість Твоя наді мною: Ти визволив душу мою з пекла найглибшого. | |
14
|
|
Боже! Беззаконники повстали проти мене, і натовп сильних шукає душі моєї, і не мають Тебе перед собою. | |
15
|
|
Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний. | |
16
|
|
Зглянься на мене і помилуй мене; дай силу рабу Твоєму, спаси сина раби Твоєї. | |
17
|
|
Покажи на мені ознаку милости Твоєї, щоб побачили ненависники мої і посоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене. | |
Псалом 86
|
|
1
|
|
Псалом синів Кореєвих. Пісня (про Єрусалим, що є прообраз Єрусалима небесного). | |
2
|
|
Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова. | |
3
|
|
Преславне говорять про тебе, місто Боже. | |
4
|
|
Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось филистимляни і Тир з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там. | |
5
|
|
І про Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його. | |
6
|
|
Господь напише в переписі народів: ось такий народився там. | |
7
|
|
Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться. | |
Псалом 87
|
|
1
|
|
Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.) | |
2
|
|
Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою. | |
3
|
|
Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого. | |
4
|
|
Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося. | |
5
|
|
Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили, | |
6
|
|
між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті. | |
7
|
|
Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній. | |
8
|
|
На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене]. | |
9
|
|
Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти. | |
10
|
|
Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої. | |
11
|
|
Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе? | |
12
|
|
Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі? | |
13
|
|
Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття? | |
14
|
|
Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе. | |
15
|
|
Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене? | |
16
|
|
Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг. | |
17
|
|
По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене. | |
18
|
|
Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі. | |
19
|
|
Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 88
|
|
1
|
|
Повчання Ефама Езрахіта. | |
2
|
|
Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. | |
3
|
|
Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. | |
4
|
|
«Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: | |
5
|
|
навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій». | |
6
|
|
Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. | |
7
|
|
Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими? | |
8
|
|
Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. | |
9
|
|
Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. | |
10
|
|
Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. | |
11
|
|
Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. | |
12
|
|
Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. | |
13
|
|
Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. | |
14
|
|
Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. | |
15
|
|
Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. | |
16
|
|
Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, | |
17
|
|
і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. | |
18
|
|
Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. | |
19
|
|
Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш. | |
20
|
|
Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. | |
21
|
|
Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. | |
22
|
|
Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. | |
23
|
|
Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. | |
24
|
|
Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. | |
25
|
|
Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. | |
26
|
|
І покладу на море руку його і на ріки — правицю його. | |
27
|
|
І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.» | |
28
|
|
І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі. | |
29
|
|
Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. | |
30
|
|
І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба. | |
31
|
|
А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, | |
32
|
|
якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, | |
33
|
|
то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх. | |
34
|
|
Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, | |
35
|
|
не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. | |
36
|
|
Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. | |
37
|
|
Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною, | |
38
|
|
як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний». | |
39
|
|
А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. | |
40
|
|
Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. | |
41
|
|
Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. | |
42
|
|
Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. | |
43
|
|
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. | |
44
|
|
Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. | |
45
|
|
Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. | |
46
|
|
Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. | |
47
|
|
Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? | |
48
|
|
Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? | |
49
|
|
Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? | |
50
|
|
Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? | |
51
|
|
Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. | |
52
|
|
Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. | |
53
|
|
Благословен Господь навіки. Амінь, амінь. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 89
|
|
1
|
|
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. | |
2
|
|
Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід. | |
3
|
|
Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси. | |
4
|
|
Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!» | |
5
|
|
Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна. | |
6
|
|
Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне. | |
7
|
|
Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі. | |
8
|
|
Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого. | |
9
|
|
Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії. | |
10
|
|
Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо. | |
11
|
|
Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою? | |
12
|
|
Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре. | |
13
|
|
Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми. | |
14
|
|
Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось. | |
15
|
|
Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло. | |
16
|
|
І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх. | |
17
|
|
І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам. | |
Псалом 90
|
|
0
|
|
[Хвалебна пісня Давида] (у євреїв не надписаний). | |
1
|
|
Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. | |
2
|
|
Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе». | |
3
|
|
Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. | |
4
|
|
Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. | |
5
|
|
Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. | |
6
|
|
Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. | |
7
|
|
Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. | |
8
|
|
Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. | |
9
|
|
Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. | |
10
|
|
Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. | |
11
|
|
Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. | |
12
|
|
На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. | |
13
|
|
На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. | |
14
|
|
Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. | |
15
|
|
Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. | |
16
|
|
Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє». | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 91
|
|
1
|
|
Пісня в день суботній. | |
2
|
|
Благо є сповідуватися Господу і співати імені Твоєму, Вишній. | |
3
|
|
Сповіщати зранку милість Твою і істину Твою на всяку ніч, | |
4
|
|
на десятиструннім псалтирі, з піснею на гуслях. | |
5
|
|
Бо Ти звеселив мене, Господи, і я радію від діл рук Твоїх. | |
6
|
|
Які величні діла Твої, Господи, і які дивні помисли Твої. | |
7
|
|
Безумний не збагне їх і нерозумний не зрозуміє. | |
8
|
|
Ось грішники зійшли, як трава, і беззаконники цвітуть, щоб щезнути навіки, — | |
9
|
|
Ти ж Всевишній навіки, Господи! | |
10
|
|
Ось бо вороги Твої, Господи, ось вороги Твої загинуть, і розсіються всі ті, що чинять беззаконня; | |
11
|
|
і піднесеться, як у єдинорога ріг, сила моя; і старість моя — в чистому єлеї; | |
12
|
|
і погляне око моє на ворогів моїх, і про лукавих, що повстають проти мене, почує вухо моє. | |
13
|
|
Праведник, як фінік, розцвіте, і як кедр, що в Ливані, примножиться. | |
14
|
|
Насаджені в домі Господнім у дворах Бога нашого розцвітуть. | |
15
|
|
Вони і в старості будуть множитися, і в доброму здоров’ї перебуватимуть, | |
16
|
|
щоб сповіщати, що праведний Господь — Бог наш, і нема неправди в Ньому. | |
Псалом 92
|
|
0
|
|
[Хвалебна пісня Давида. В день передсуботній, коли була населена земля.] | |
1
|
|
Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу [і] опоясався. Бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. | |
2
|
|
Престіл Твій, Господи, од вічності, споконвіку Ти єси Бог. | |
3
|
|
Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої. | |
4
|
|
Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. | |
5
|
|
Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні. | |
Псалом 93
|
|
0
|
|
[Псалом Давида в четвертий день тижня.] | |
1
|
|
Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе! | |
2
|
|
Встань, Судде землі, дай відплату гордим. | |
3
|
|
Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися? | |
4
|
|
Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня. | |
5
|
|
Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє. | |
6
|
|
Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають. | |
7
|
|
І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова». | |
8
|
|
Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму? | |
9
|
|
Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить? | |
10
|
|
Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас? | |
11
|
|
Знає Господь замисли людські, що вони марні. | |
12
|
|
Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого, | |
13
|
|
щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму. | |
14
|
|
Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого. | |
15
|
|
Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем. | |
16
|
|
Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня? | |
17
|
|
Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя. | |
18
|
|
Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене. | |
19
|
|
Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою. | |
20
|
|
Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону? | |
21
|
|
Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять. | |
22
|
|
Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї. | |
23
|
|
Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 94
|
|
0
|
|
[Хвалебна пісня Давида.] | |
1
|
|
Прийдіть, у радості заспіваємо Господу, виголосимо славу Спасителю нашому. | |
2
|
|
Станьмо перед лицем Його з хвалою, піснями прославимо Його. | |
3
|
|
Бо Господь — Бог великий і Цар великий над усіма сильними землі. | |
4
|
|
Бо в руці Його всі глибини землі, і висоти гір всі Його. | |
5
|
|
І море — Його, бо Він створив його, і сушу створили руки Його. | |
6
|
|
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Нього, та, схиливши коліна, помолимось перед Господом, Який створив нас. | |
7
|
|
Бо Він — Бог наш, а ми, люди, — паства Його і вівці руки Його. О, коли б ви нині послухали голосу Його: | |
8
|
|
«Не робіть жорстокими сердець ваших, як у Мереві, як у день випробовування в пустелі, | |
9
|
|
де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, хоч бачили діла Мої. | |
10
|
|
Сорок років гнівив Мене рід цей, і Я сказав: народ цей заблукав серцем; вони не пізнали шляхів Моїх. | |
11
|
|
Тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть у спокій Мій». | |
Псалом 95
|
|
0
|
|
[Хвалебна пісня Давида. На спорудження дому.] | |
1
|
|
Заспівайте Господу пісню нову. Заспівайте Господу, вся земле. | |
2
|
|
Співайте Господу і благословляйте ім’я Його. Благовістіть день у день про спасіння Його. | |
3
|
|
Сповіщайте в народах про славу Його, між усіма поколіннями про чудеса Його. | |
4
|
|
Бо великий Господь і вельми хвальний, страшний для всіх богів. | |
5
|
|
Бо ті боги народів ніщо — ідоли, а Господь небеса сотворив. | |
6
|
|
Слава і велич перед лицем Його, сила й краса у святині Його. | |
7
|
|
Воздайте, покоління народів, воздайте Господу славу і честь. | |
8
|
|
Воздайте Господу славу імені Його. Принесіть дари і ввійдіть у двори Його. | |
9
|
|
Поклоніться Господу у величній святині Його. Нехай тремтить перед лицем Його вся земля. | |
10
|
|
Сповіщайте народам, що Господь царює, що Він утвердив вселенну і не захитається вона. Він буде судити народи за правдою. | |
11
|
|
Нехай веселяться небеса і нехай радіє вся земля; хай шумить море і все, що наповнює його. | |
12
|
|
Нехай радіють поля і все, що на них, і нехай веселяться всі дерева в лісах перед лицем Господа. | |
13
|
|
Бо ось Він гряде, Він гряде судити землю. Він буде судити вселенну за правдою і всі народи за істиною Своєю. | |
Псалом 96
|
|
0
|
|
[Псалом Давида, коли упорядковувалася земля його.] | |
1
|
|
Господь царює — нехай радіє земля, нехай веселяться численні острови її. | |
2
|
|
Хмара і морок навкруги Нього, суд і правда — підвалини Престолу Його. | |
3
|
|
Вогонь іде перед Ним і навколо спалює ворогів Його. | |
4
|
|
Блискавки Його осявають всесвіт, земля бачить це і трясеться. | |
5
|
|
Гори, наче віск, тануть від лиця Господа, від лиця Господа всієї землі. | |
6
|
|
Небеса сповіщають правду Його, і всі народи бачать славу Його. | |
7
|
|
Нехай посоромляться всі, що вклоняються перед ідолами та ще й хваляться ними. Поклоніться Йому, всі ангели Його. | |
8
|
|
Чує Сион і радіє, і веселяться дочки юдейські через суди Твої, Господи. | |
9
|
|
Бо Ти, Господи, високий над усією землею, Ти високо піднісся над усіма богами. | |
10
|
|
Ви, що любите Господа, ненавидьте зло, Він охороняє душі святих Своїх, із рук баззаконників визволяє їх. | |
11
|
|
Світло сяє на праведника, і на правих серцем — радість. | |
12
|
|
Веселіться, праведні, у Господі, і прославляйте пам’ять святині Його. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 97
|
|
0
|
|
Псалом [Давида]. | |
1
|
|
Заспівайте Господу пісню нову, бо дивне сотворив Господь. Правиця Його і сила Його дали Йому перемогу. | |
2
|
|
Явив Господь спасіння Своє, перед народами відкрив правду Свою. | |
3
|
|
Згадав Він милість Свою [до Якова] і вірність Свою до дому Ізраїлевого. Побачили всі кінці землі спасіння Бога нашого. | |
4
|
|
Викликніть Господу, вся земля; радійте, веселіться й співайте! | |
5
|
|
Співайте Господу з гуслями, з гуслями і з голосом псалмоспівів. | |
6
|
|
Звуками труб і голосом рога радісно святкуйте перед Царем Господом. | |
7
|
|
Нехай співає море і все, що живе в ньому; вселенна і все, що наповнює її. | |
8
|
|
Нехай плещуть хвилями ріки і нехай радіють гори | |
9
|
|
перед лицем Господа, бо ось Він гряде судити землю; Він буде судити вселенну за справедливістю і народи — за правдою. | |
Псалом 98
|
|
0
|
|
[Псалом Давида.] | |
1
|
|
Господь воцарився — нехай бояться народи! Возсів на херувимах, — нехай захитається земля. | |
2
|
|
Господь в Сионі великий і високий над усіма людьми. | |
3
|
|
Нехай прославляють велике і страшне ім’я Твоє, бо воно святе. | |
4
|
|
І честь Царева любить правосуддя: Ти утвердив правду, суд і правоту встановив Ти у синів Якова. | |
5
|
|
Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе. | |
6
|
|
Мойсей і Аарон між ієреями Його, і Самуїл між тими, що призивають ім’я Його. Взивали вони до Господа, і Він вислухав їх. | |
7
|
|
У стовпі хмарному Він говорив до них, і вони виконували, зберігали заповіді Його і повеління Його, що Він дав їм. | |
8
|
|
Господи, Боже наш! Ти вислухав благання їхні; Боже, Ти був милостивим до них, але й карав за провини їхні. | |
9
|
|
Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся на горі святій Його, бо Святий Господь, Бог наш. | |
Псалом 99
|
|
0
|
|
Псалом [Давида] хвалебний. | |
1
|
|
Викликніть Господу, вся земля! | |
2
|
|
Служіть Господу з радістю. Ідіть перед лице Його з піснями хвали. | |
3
|
|
Знайте, що Він — Господь Бог наш, Він створив нас. Ми — народ Його і вівці пастви Його. | |
4
|
|
Входьте у ворота Його з хвалою, у двори Його — з піснями хвальними. Хваліть Його і прославляйте ім’я Його. | |
5
|
|
Бо Господь милосердний, милість Його вічна й істина Його з роду в рід. | |
Псалом 100
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Про милість і правосуддя буду співати Тобі, Господи. | |
2
|
|
Буду розмірковувати про путі непорочні; коли Ти, Господи, прийдеш до мене? Буду ходити в домі моїм у чистоті серця мого. | |
3
|
|
Не покладу перед очима моїми діла протизаконного; тих, що чинять беззаконня, я ненавиджу. | |
4
|
|
Серце нечестивого не пристане до мене. Злого я не хочу знати. | |
5
|
|
Того, що потай очорнює ближнього свого, я прожену. З гордим оком і неситим серцем не сяду за стіл. | |
6
|
|
Очі мої на вірних землі, щоб перебували вони біля мене. І хто ходить шляхом непорочности, той буде служити мені. | |
7
|
|
Не буде жити в моїм домі той, хто діє підступно. Не залишиться перед очима моїми той, хто говорить неправду. | |
8
|
|
Щоранку буду нищити всіх грішників землі, щоб викоренити з міста Господнього всіх, що чинять беззаконня. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 101
|
|
1
|
|
Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє. | |
2
|
|
Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде. | |
3
|
|
Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене. | |
4
|
|
Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли. | |
5
|
|
Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій. | |
6
|
|
Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї. | |
7
|
|
Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах. | |
8
|
|
Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі. | |
9
|
|
Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене. | |
10
|
|
Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами. | |
11
|
|
Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене. | |
12
|
|
Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава. | |
13
|
|
Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід. | |
14
|
|
Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час. | |
15
|
|
Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його. | |
16
|
|
І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї. | |
17
|
|
Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй. | |
18
|
|
Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх. | |
19
|
|
І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа. | |
20
|
|
Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю, | |
21
|
|
щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених, | |
22
|
|
щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі, | |
23
|
|
коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу. | |
24
|
|
Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого. | |
25
|
|
І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно. | |
26
|
|
На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх. | |
27
|
|
Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться. | |
28
|
|
Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться. | |
29
|
|
Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік». | |
Псалом 102
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його. | |
2
|
|
Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його. | |
3
|
|
Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. | |
4
|
|
Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами. | |
5
|
|
Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя. | |
6
|
|
Господь творить справедливість і суд усім покривдженим. | |
7
|
|
Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим — хотіння Свої. | |
8
|
|
Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. | |
9
|
|
Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. | |
10
|
|
Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. | |
11
|
|
Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його. | |
12
|
|
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші. | |
13
|
|
Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його. | |
14
|
|
Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми — порох землі. | |
15
|
|
Людина — як трава, дні її — немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає. | |
16
|
|
Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній. | |
17
|
|
Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його. | |
18
|
|
І правда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх. | |
19
|
|
Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє. | |
20
|
|
Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його. | |
21
|
|
Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його. | |
22
|
|
Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа! | |
Псалом 103
|
|
0
|
|
[Псалом Давида про сотворіння світу.] | |
1
|
|
Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу. | |
2
|
|
Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро. | |
3
|
|
Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. | |
4
|
|
Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я. | |
5
|
|
Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку. | |
6
|
|
Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. | |
7
|
|
Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. | |
8
|
|
Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них. | |
9
|
|
Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю. | |
10
|
|
Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.] | |
11
|
|
Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою. | |
12
|
|
Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям. | |
13
|
|
Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. | |
14
|
|
Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. | |
15
|
|
І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини. | |
16
|
|
Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. | |
17
|
|
Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище. | |
18
|
|
Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців. | |
19
|
|
Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій. | |
20
|
|
Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. | |
21
|
|
Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. | |
22
|
|
Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх. | |
23
|
|
Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора. | |
24
|
|
Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. | |
25
|
|
Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. | |
26
|
|
Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. | |
27
|
|
Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. | |
28
|
|
Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом. | |
29
|
|
Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться. | |
30
|
|
Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. | |
31
|
|
Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. | |
32
|
|
Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять. | |
33
|
|
Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. | |
34
|
|
Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. | |
35
|
|
Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя! | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 104
|
|
0
|
|
(Алилуя.) | |
1
|
|
Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його. | |
2
|
|
Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його. | |
3
|
|
Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа. | |
4
|
|
Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди. | |
5
|
|
Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його. | |
6
|
|
Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його. | |
7
|
|
Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його. | |
8
|
|
Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів, | |
9
|
|
яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові. | |
10
|
|
І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний, | |
11
|
|
кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого». | |
12
|
|
Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній, | |
13
|
|
і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого, | |
14
|
|
Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям: | |
15
|
|
«Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм». | |
16
|
|
І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло. | |
17
|
|
Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф. | |
18
|
|
Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його, | |
19
|
|
аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його. | |
20
|
|
Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його. | |
21
|
|
І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм. | |
22
|
|
Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости. | |
23
|
|
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову. | |
24
|
|
І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх. | |
25
|
|
Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його. | |
26
|
|
Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав. | |
27
|
|
Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій. | |
28
|
|
Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його. | |
29
|
|
Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх. | |
30
|
|
Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх. | |
31
|
|
Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх. | |
32
|
|
Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх. | |
33
|
|
Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх. | |
34
|
|
Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку. | |
35
|
|
І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх. | |
36
|
|
І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх. | |
37
|
|
І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх. | |
38
|
|
Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними. | |
39
|
|
Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі. | |
40
|
|
Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх. | |
41
|
|
Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій. | |
42
|
|
Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого, | |
43
|
|
і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами. | |
44
|
|
І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів. | |
45
|
|
Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя! | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 105
|
|
0
|
|
Алилуя. | |
1
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. | |
2
|
|
Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його? | |
3
|
|
Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости. | |
4
|
|
Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм, | |
5
|
|
щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм. | |
6
|
|
Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня. | |
7
|
|
Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря. | |
8
|
|
Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою. | |
9
|
|
І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю. | |
10
|
|
І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога. | |
11
|
|
Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився. | |
12
|
|
І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому. | |
13
|
|
Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його. | |
14
|
|
Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній. | |
15
|
|
Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні. | |
16
|
|
І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа. | |
17
|
|
Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона. | |
18
|
|
Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних. | |
19
|
|
Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові. | |
20
|
|
Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву. | |
21
|
|
Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті, | |
22
|
|
дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі. | |
23
|
|
І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх]. | |
24
|
|
І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його; | |
25
|
|
Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього. | |
26
|
|
І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі, | |
27
|
|
розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі. | |
28
|
|
Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих, | |
29
|
|
і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх. | |
30
|
|
Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася. | |
31
|
|
І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки. | |
32
|
|
І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них, | |
33
|
|
бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми. | |
34
|
|
Не знищили народів, про яких говорив їм Господь, | |
35
|
|
але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх, | |
36
|
|
стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою, | |
37
|
|
приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх; | |
38
|
|
проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю; | |
39
|
|
осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх. | |
40
|
|
Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його. | |
41
|
|
і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними. | |
42
|
|
Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою. | |
43
|
|
Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє. | |
44
|
|
Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх. | |
45
|
|
Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його. | |
46
|
|
І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх. | |
47
|
|
Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю. | |
48
|
|
Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя! | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 106
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. | |
2
|
|
Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога, | |
3
|
|
і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня. | |
4
|
|
Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного. | |
5
|
|
Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня. | |
6
|
|
Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої. | |
7
|
|
І привів їх прямою дорогою до міста заселеного. | |
8
|
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських, | |
9
|
|
бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром. | |
10
|
|
Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом, | |
11
|
|
бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього. | |
12
|
|
Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм. | |
13
|
|
Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, | |
14
|
|
вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав. | |
15
|
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських: | |
16
|
|
бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав. | |
17
|
|
Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли. | |
18
|
|
Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти. | |
19
|
|
Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, | |
20
|
|
послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх. | |
21
|
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. | |
22
|
|
Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його. | |
23
|
|
Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих, | |
24
|
|
вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині: | |
25
|
|
скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, — | |
26
|
|
піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей. | |
27
|
|
Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня. | |
28
|
|
Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди. | |
29
|
|
Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли. | |
30
|
|
І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані. | |
31
|
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. | |
32
|
|
Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин. | |
33
|
|
Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю, | |
34
|
|
землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній. | |
35
|
|
Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води. | |
36
|
|
І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі, | |
37
|
|
засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай. | |
38
|
|
Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується. | |
39
|
|
Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи, | |
40
|
|
тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів. | |
41
|
|
Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець. | |
42
|
|
Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої. | |
43
|
|
Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 107
|
|
1
|
|
Пісня. Псалом Давида. | |
2
|
|
Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй. | |
3
|
|
Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано. | |
4
|
|
Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен. | |
5
|
|
Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя. | |
6
|
|
Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя, | |
7
|
|
щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене. | |
8
|
|
Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю: | |
9
|
|
Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій, | |
10
|
|
Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені». | |
11
|
|
Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома? | |
12
|
|
Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим? | |
13
|
|
Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський. | |
14
|
|
З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших. | |
Псалом 108
|
|
0
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
1
|
|
Боже хвали моєї! Не мовчи. | |
2
|
|
Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. | |
3
|
|
Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; | |
4
|
|
за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; | |
5
|
|
віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою. | |
6
|
|
Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. | |
7
|
|
Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. | |
8
|
|
Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. | |
9
|
|
Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою. | |
10
|
|
Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. | |
11
|
|
Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. | |
12
|
|
Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; | |
13
|
|
нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. | |
14
|
|
Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. | |
15
|
|
Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, | |
16
|
|
за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. | |
17
|
|
Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього. | |
18
|
|
Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; | |
19
|
|
і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. | |
20
|
|
Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! | |
21
|
|
Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. | |
22
|
|
Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. | |
23
|
|
Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. | |
24
|
|
Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. | |
25
|
|
І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. | |
26
|
|
Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. | |
27
|
|
Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. | |
28
|
|
Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. | |
29
|
|
А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. | |
30
|
|
А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, | |
31
|
|
бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 109
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Сказав Господь Господу моєму: «Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх». | |
2
|
|
Жезл сили Твоєї пошле Господь із Сиона; царюй посеред ворогів Твоїх. | |
3
|
|
З Тобою народ Твій у день сили Твоєї, у світлостях святих Твоїх. «Із утроби раніше віків Я породив Тебе». | |
4
|
|
Клявся Господь і не розкається: «Ти священик повік за чином Мелхиседековим». | |
5
|
|
Господь праворуч Тебе, Він у день гніву Свого уразить царів. | |
6
|
|
Він учинить суд над народами, покриє землю трупами, знищить голови багатьох у великій країні. | |
7
|
|
І з потоку в дорозі буде пити, тому високо піднесе голову. | |
Псалом 110
|
|
0
|
|
Алилуя. | |
1
|
|
Прославляю [Тебе], Господи, всім серцем [моїм] в раді праведників і в зібранні. | |
2
|
|
Великі діла Господні, вони жадані для всіх, що люблять їх. | |
3
|
|
Діла Його — краса і слава; правда Його перебуває вічно. | |
4
|
|
Незабутніми зробив Він чудеса Свої; щедрий і милостивий Господь. | |
5
|
|
Він дає поживу всім тим, що бояться Його. Завіт Свій пам’ятає вічно. | |
6
|
|
Могутність діянь Своїх явив Він народові Своєму, щоб дати йому насліддя народів. | |
7
|
|
Діла рук Його — істина й правосуддя; всі заповіді Його вірні, | |
8
|
|
тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті. | |
9
|
|
Визволення послав Господь народові Своєму, навіки поставив завіт Свій. Святе і страшне ім’я Його. | |
10
|
|
Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його. Хвала Йому на віки віків. | |
Псалом 111
|
|
0
|
|
Алилуя. | |
1
|
|
Блажен муж, що боїться Господа і дуже любить заповіді Його. | |
2
|
|
Сильним на землі буде покоління його. Рід праведних буде благословенний. | |
3
|
|
Слава і багатство буде в домі його; праведність його перебуватиме вічно. | |
4
|
|
У темряві сяє світло праведникові; він лагідний, милосердний і справедливий. | |
5
|
|
Добрий чоловік має милосердя і в позику дає; на суді він твердо говорить слово своє. | |
6
|
|
Він повіки не захитається. Пам’ять праведникові буде вічна. | |
7
|
|
Лихих наклепів він не убоїться; серце його надіється на Господа. | |
8
|
|
Упевнене серце його: він не злякається, коли побачить ворогів своїх. | |
9
|
|
Він роздає щедро, подає вбогим, праведність його перебуватиме вічно, сила його піднесеться у славі. | |
10
|
|
Побачить це нечестивий і розгнівається, заскрегоче зубами і згине. Бажання нечестивців не здійсниться. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 112
|
|
0
|
|
Алилуя. | |
1
|
|
Хваліть, раби Господні, хваліть ім’я Господнє! | |
2
|
|
Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку. | |
3
|
|
Від сходу сонця й до заходу нехай буде прославлене ім’я Господнє. | |
4
|
|
Високо над усіма народами Господь, вище небес слава Його. | |
5
|
|
Хто — як Господь Бог наш?! Він перебуває на небесах. | |
6
|
|
Він нахиляється, щоб доглядати небо й землю; | |
7
|
|
з пороху піднімає бідного і з гноїща підносить убогого, | |
8
|
|
щоб посадити його з князями народу Свого; | |
9
|
|
неплідну робить матір’ю, яка в домі своїм втішається дітьми. Алилуя! | |
Псалом 113
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова — від людей чужих, | |
2
|
|
Юдея стала святинею Його, а Ізраїль — володінням Його. | |
3
|
|
Море побачило і розступилося, Йордан повернув назад. | |
4
|
|
Гори підстрибували, як вівці, і пагорби — наче ягнята. | |
5
|
|
Чого ти, море, розступилося? І ти, Йордане, чого повернув назад? | |
6
|
|
Чого ви, гори, як вівці, скачете, і ви, пагорби, наче ягнята? | |
7
|
|
Перед лицем Господа затряслася земля, перед лицем Бога Якова, | |
8
|
|
що перетворив камінь на озеро води, скелю — на джерело потоків. | |
9
|
|
Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу з милости Твоєї. | |
10
|
|
Щоб не сказали народи: «Де Бог їх?» | |
11
|
|
Бог наш на небесах [і на землі], все, що захотів, створив. | |
12
|
|
Ідоли язичників — срібло й золото, діло рук людських: | |
13
|
|
мають уста, та не говорять, мають очі, та не бачать, | |
14
|
|
мають вуха, та не чують, мають ніздрі, та нема в них нюху; | |
15
|
|
руки їх не діють, ноги їх не ходять, жодного звуку немає в гортані їх. | |
16
|
|
Подібні до них і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. | |
17
|
|
[Доме] Ізраїля! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист. | |
18
|
|
Доме Аарона! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист. | |
19
|
|
Всі, що боїтеся Господа, уповайте на Господа, Він — наша поміч і захист. | |
20
|
|
Господь пам’ятає про нас і благословляє [нас]: Він благословив дім Ізраїля, благословив дім Аарона, | |
21
|
|
Він благословляє тих, що бояться Господа — малих і великих. | |
22
|
|
Нехай же додасть вам Господь все більше й більше, вам і дітям вашим. | |
23
|
|
Нехай благословить вас Господь, що сотворив небо і землю. | |
24
|
|
Небо над небесами — оселя Господа, а землю Він дав синам людським. | |
25
|
|
Не мертві хвалитимуть Господа, і не всі, що сходять у могилу. | |
26
|
|
А ми, [живі,] будемо благословляти Господа віднині й довіку. Алилуя. | |
Псалом 114
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Я люблю Господа, Він почув голос благання мого. | |
2
|
|
Прихилив до мене вухо Своє; буду призивати Його в усі дні мої. | |
3
|
|
Обійняли мене болі смертельні, і муки пекельні найшли на мене: я зустрів скорботу й утиски. | |
4
|
|
Тоді я призвав ім’я Господнє: «Господи, спаси душу мою!» | |
5
|
|
Милостивий і праведний Господь; Бог наш милує нас. | |
6
|
|
Господь охороняє немовлят: я знесилився, і Він допоміг мені. | |
7
|
|
Повернися, душе моя, у спокій твій, бо Господь облагодіяв тебе. | |
8
|
|
Ти, Господи, спас душу мою від смерти, очі мої — від сліз, ноги мої — від спотикання. Буду ходити перед Господом у країні живих. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 115
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Вірував я, тому й заговорив, і я смирився вельми. | |
2
|
|
І сказав я в нестямі моїй: «Кожна людина говорить неправду!» | |
3
|
|
Що віддам Господу за все, що Він воздав мені? | |
4
|
|
Чашу спасіння прийму й ім’я Господнє призву. | |
5
|
|
Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. | |
6
|
|
Чесна перед Господом смерть преподобних Його. | |
7
|
|
О Господи, я раб Твій, я раб Твій і син рабині Твоєї. Ти розірвав кайдани мої. | |
8
|
|
Тобі принесу я жертву хваління й ім’я Господнє призву. | |
9
|
|
Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. | |
10
|
|
У дворах дому Господнього, посеред тебе, Єрусалиме. Алилуя. | |
Псалом 116
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди. | |
2
|
|
Бо велика милість Його над нами й істина Його [перебуває] вічно. Алилуя. | |
Псалом 117
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. | |
2
|
|
Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його. | |
3
|
|
Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його. | |
4
|
|
Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий,] і повіки милість Його. | |
5
|
|
У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір. | |
6
|
|
Господь — мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина. | |
7
|
|
Господь — мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх. | |
8
|
|
Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину. | |
9
|
|
Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів. | |
10
|
|
Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх. | |
11
|
|
Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх, | |
12
|
|
обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх. | |
13
|
|
Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене, | |
14
|
|
Господь — моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням. | |
15
|
|
Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу, | |
16
|
|
правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу. | |
17
|
|
Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні. | |
18
|
|
Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене. | |
19
|
|
Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа. | |
20
|
|
Ось врата Господні; праведні увійдуть ними. | |
21
|
|
Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням. | |
22
|
|
Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем). | |
23
|
|
Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших. | |
24
|
|
Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім. | |
25
|
|
О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи. | |
26
|
|
Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього. | |
27
|
|
Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього. | |
28
|
|
Ти — Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням]. | |
29
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 118
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім. | |
2
|
|
Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його. | |
3
|
|
Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять. | |
4
|
|
Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно. | |
5
|
|
О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх! | |
6
|
|
Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої. | |
7
|
|
Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї. | |
8
|
|
Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене. | |
9
|
|
Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх. | |
10
|
|
Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх. | |
11
|
|
Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою. | |
12
|
|
Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх. | |
13
|
|
Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх. | |
14
|
|
Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством. | |
15
|
|
Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої. | |
16
|
|
Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого. | |
17
|
|
Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого. | |
18
|
|
Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого. | |
19
|
|
Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх. | |
20
|
|
Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої. | |
21
|
|
Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх. | |
22
|
|
Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх. | |
23
|
|
Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої. | |
24
|
|
Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої. | |
25
|
|
В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм. | |
26
|
|
Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх. | |
27
|
|
Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої. | |
28
|
|
Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм. | |
29
|
|
Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене. | |
30
|
|
Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої. | |
31
|
|
Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене. | |
32
|
|
Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє. | |
33
|
|
Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого. | |
34
|
|
Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм. | |
35
|
|
Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її. | |
36
|
|
Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи. | |
37
|
|
Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй. | |
38
|
|
Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою. | |
39
|
|
Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві. | |
40
|
|
Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю. | |
41
|
|
І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм. | |
42
|
|
І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої. | |
43
|
|
Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя. | |
44
|
|
Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків. | |
45
|
|
Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх. | |
46
|
|
Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся. | |
47
|
|
Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю. | |
48
|
|
Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої. | |
49
|
|
Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати. | |
50
|
|
Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене. | |
51
|
|
Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого. | |
52
|
|
Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся. | |
53
|
|
Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій. | |
54
|
|
Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого. | |
55
|
|
Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого. | |
56
|
|
Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх. | |
57
|
|
Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої. | |
58
|
|
Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм. | |
59
|
|
Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх. | |
60
|
|
Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої. | |
61
|
|
Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого. | |
62
|
|
Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої. | |
63
|
|
Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої. | |
64
|
|
Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх. | |
65
|
|
Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм. | |
66
|
|
Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю. | |
67
|
|
Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого. | |
68
|
|
Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх. | |
69
|
|
Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх. | |
70
|
|
Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм. | |
71
|
|
Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх. | |
72
|
|
Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла. | |
1001
|
|
Слава… | |
73
|
|
Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх. | |
74
|
|
Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє. | |
75
|
|
Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене. | |
76
|
|
Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого. | |
77
|
|
Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє. | |
78
|
|
Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх. | |
79
|
|
Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої. | |
80
|
|
Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я. | |
81
|
|
Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє. | |
82
|
|
Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?» | |
83
|
|
Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув. | |
84
|
|
Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд? | |
85
|
|
Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму. | |
86
|
|
Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені. | |
87
|
|
Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх. | |
88
|
|
Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх. | |
89
|
|
Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах. | |
90
|
|
З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо. | |
91
|
|
З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі. | |
92
|
|
Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй. | |
93
|
|
Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене. | |
94
|
|
Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої. | |
95
|
|
Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої. | |
96
|
|
Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно. | |
97
|
|
О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього. | |
98
|
|
Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною. | |
99
|
|
Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої. | |
100
|
|
Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх. | |
101
|
|
Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє. | |
102
|
|
Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене. | |
103
|
|
Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм. | |
104
|
|
Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди. | |
105
|
|
Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх. | |
106
|
|
Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь. | |
107
|
|
Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм. | |
108
|
|
Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх. | |
109
|
|
В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого. | |
110
|
|
Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився. | |
111
|
|
Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого. | |
112
|
|
Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого. | |
113
|
|
Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив. | |
114
|
|
Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє. | |
115
|
|
Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого. | |
116
|
|
Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй. | |
117
|
|
Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх. | |
118
|
|
Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда. | |
119
|
|
Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої. | |
120
|
|
Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся. | |
121
|
|
Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх. | |
122
|
|
Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді. | |
123
|
|
Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї. | |
124
|
|
Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене. | |
125
|
|
Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої. | |
126
|
|
Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій. | |
127
|
|
Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння. | |
128
|
|
Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу. | |
129
|
|
Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя. | |
130
|
|
Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят. | |
131
|
|
Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю. | |
1002
|
|
Слава… | |
132
|
|
Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє. | |
133
|
|
Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня. | |
134
|
|
Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої. | |
135
|
|
Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх. | |
136
|
|
Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого. | |
137
|
|
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої. | |
138
|
|
Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина. | |
139
|
|
Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої. | |
140
|
|
Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його. | |
141
|
|
Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув. | |
142
|
|
Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина. | |
143
|
|
Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя. | |
144
|
|
Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити. | |
145
|
|
Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму. | |
146
|
|
Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої. | |
147
|
|
Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю. | |
148
|
|
Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх. | |
149
|
|
Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене. | |
150
|
|
Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали. | |
151
|
|
Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина. | |
152
|
|
Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти. | |
153
|
|
Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув. | |
154
|
|
Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене. | |
155
|
|
Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого. | |
156
|
|
Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм. | |
157
|
|
Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився. | |
158
|
|
Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого. | |
159
|
|
Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене. | |
160
|
|
Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї. | |
161
|
|
Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого. | |
162
|
|
Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство. | |
163
|
|
Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю. | |
164
|
|
Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї. | |
165
|
|
Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони. | |
166
|
|
Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої. | |
167
|
|
Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх. | |
168
|
|
Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи. | |
169
|
|
Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене. | |
170
|
|
Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене. | |
171
|
|
Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх. | |
172
|
|
Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда. | |
173
|
|
Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої. | |
174
|
|
Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя. | |
175
|
|
Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені. | |
176
|
|
Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув. | |
1003
|
|
Слава… | |
Псалом 119
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене. | |
2
|
|
Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого. | |
3
|
|
Що дасть Тобі або що додасть Тобі язик зрадливий? | |
4
|
|
Він — як гострі стріли сильного з палаючим вугіллям, що спустошує. | |
5
|
|
Горе мені, що я перебуваю у Мосоха, живу біля шатрів кидарських. | |
6
|
|
Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру. | |
7
|
|
Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини. | |
Псалом 120
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
Звів я очі мої в гори, звідкіля прийде поміч моя. | |
2
|
|
Поміч моя від Господа, що створив небо і землю. | |
3
|
|
Він не дасть нозі твоїй спіткнутися, не задрімає Охоронитель твій. | |
4
|
|
Не задрімає і не засне Той, Хто охороняє Ізраїля. | |
5
|
|
Господь — Охорона твоя, Господь — покрова твоя на правиці твоїй. | |
6
|
|
Удень сонце не опалить тебе, а вночі — місяць. | |
7
|
|
Господь охоронить тебе від усякого зла, охоронить душу твою [Господь]. | |
8
|
|
Господь охоронить вхід і вихід твій віднині й навіки. | |
Псалом 121
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. Давида. | |
1
|
|
Звеселився я тим, що сказали мені: ходімо до дому Господнього. | |
2
|
|
Стояли ноги наші у дворах твоїх, Єрусалиме. | |
3
|
|
Єрусалим створений як місто, і доля його з народом його. | |
4
|
|
Бо туди увійшли коліна, коліна Господні, за законом Ізраїля, щоб прославляти ім’я Господнє. | |
5
|
|
Бо там стоять престоли, щоб судити, престоли в домі Давидовому. | |
6
|
|
Просіть про мир для Єрусалима, і благоденство тим, що люблять тебе. | |
7
|
|
І нехай буде мир силою твоєю і благоденство у стінах твоїх. | |
8
|
|
Заради братів моїх і ближніх моїх промовляю: мир тобі. | |
9
|
|
Заради дому Господа Бога нашого жадаю я блага тобі. | |
Псалом 122
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. | |
2
|
|
Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас. | |
3
|
|
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. | |
4
|
|
Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих. | |
Псалом 123
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. Давида. | |
1
|
|
Якби не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, | |
2
|
|
якби не Господь був з нами, коли повстали проти нас люди, — | |
3
|
|
вони б живих поглинули нас, коли гнів їх розпалився на нас. | |
4
|
|
Вода б затопила нас; потоки залили б душу нашу. | |
5
|
|
Бурхливі хвилі води прийшли б над душею нашою. | |
6
|
|
Благословен Господь, Який не дав нас на здобич у зуби їхні. | |
7
|
|
Душа наша, як пташка, вирвалася з сітки тих, що ловили. Сітка розірвалась, і ми спаслися. | |
8
|
|
Поміч наша в імені Господа, що створив небо і землю. Слава… | |
Псалом 124
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
Ті, що надіються на Господа, не похитнуться, як гора Сион, що стоїть вічно. | |
2
|
|
Гори навкруги Єрусалима, а Господь — навкруги народу Свого віднині і навіки. | |
3
|
|
Бо не залишить [Господь] жезла нечестивих над долею праведних, щоб праведні не простягли рук своїх до беззаконня. | |
4
|
|
Благодій, Господи, добрим і праведним серцем. | |
5
|
|
А тих, що звернули на криву дорогу неправди, нехай залишить Господь разом з тими, що чинять беззаконня. Мир на Ізраїля! | |
Псалом 125
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон. | |
2
|
|
Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: «Велике сотворив Господь над ними». | |
3
|
|
Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем. | |
4
|
|
Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь. | |
5
|
|
Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю. | |
6
|
|
Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої. | |
Псалом 126
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. Соломона. | |
1
|
|
Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа. | |
2
|
|
Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий, тоді як Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон. | |
3
|
|
Ось і діти — насліддя від Господа; нагорода від Нього — плід утроби. | |
4
|
|
Як стріли в руках сильного, так і сини молоді. | |
5
|
|
Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли біля брами міста свого говоритимуть з ворогами. | |
Псалом 127
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
Блаженні всі, що бояться Господа. Ті, що ходять путями Його. | |
2
|
|
Ти житимеш трудами рук твоїх. Блаженний ти, і добро тобі буде. | |
3
|
|
Жона твоя в домі твоїм як родюча лоза виноградна. Сини твої, як паростки дерева оливкового, навколо трапези твоєї. | |
4
|
|
Ось так буде благословенний чоловік, що боїться Господа. | |
5
|
|
Нехай благословить тебе Господь від Сиону. І побачиш блаженство Єрусалима по всі дні життя твого. | |
6
|
|
Щоб побачив ти дітей синів твоїх. Мир на Ізраїля! | |
Псалом 128
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
Багато разів бороли мене від юности моєї, — нехай скаже Ізраїль, | |
2
|
|
багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене. | |
3
|
|
На хребті моїм орали плугарі, проклали довгі борозни свої, | |
4
|
|
але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників. | |
5
|
|
Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сион. | |
6
|
|
Нехай будуть як трава на покрівлі, що сохне раніше, ніж вирвуть її, | |
7
|
|
якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа. | |
8
|
|
А перехожі не скажуть: «Благословення Господнє на вас; благословляємо вас іменем Господнім». Слава… | |
Псалом 129
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій. | |
2
|
|
Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого. | |
3
|
|
Якщо на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? | |
4
|
|
Але у Тебе прощення; нехай благоговіють перед Тобою. | |
5
|
|
Ради імені Твого я надіюся на Тебе, Господи; терпіла душа моя у слові Твоїм. Уповає душа моя на Господа. | |
6
|
|
Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповає Ізраїль на Господа. | |
7
|
|
Бо у Господі милість і велике у Нього визволення, | |
8
|
|
і Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його. | |
Псалом 130
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. Давида. | |
1
|
|
Господи, не зазнавалося серце моє, не підносилися гордо очі мої; я не входив у велике і дивне, недосяжне для мене. | |
2
|
|
Чи не смиряв я душу свою, наче дитину, відлучену від грудей матері? Душа моя в мені жадає Тебе, як дитя грудей матері своєї. | |
3
|
|
Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і навіки. | |
Псалом 131
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. | |
2
|
|
Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: | |
3
|
|
«Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, | |
4
|
|
не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; | |
5
|
|
не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова». | |
6
|
|
Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. | |
7
|
|
Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. | |
8
|
|
Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. | |
9
|
|
Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють. | |
10
|
|
Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. | |
11
|
|
Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм. | |
12
|
|
А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм». | |
13
|
|
Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе. | |
14
|
|
«Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його. | |
15
|
|
Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. | |
16
|
|
Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. | |
17
|
|
Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. | |
18
|
|
Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя». | |
Псалом 132
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. Давида. | |
1
|
|
Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! | |
2
|
|
Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його. | |
3
|
|
Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки. | |
Псалом 133
|
|
0
|
|
Пісня ступенів. | |
1
|
|
Нині благословляйте Господа, всі раби Господні, що стоїте у храмі Господнім, [у дворах дому Бога нашого]. | |
2
|
|
Вночі підносьте руки ваші до святині і благословляйте Господа. | |
3
|
|
Благословить і тебе з небесного Сиону Господь, Який створив небо і землю. Слава… | |
Псалом 134
|
|
0
|
|
Алилуя. | |
1
|
|
Хваліть ім’я Господнє, хваліть, раби Господні, | |
2
|
|
що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого. | |
3
|
|
Хваліть Господа, бо Господь благий; співайте імені Його, бо це добре. | |
4
|
|
Господь обрав Собі Якова, — обрав Ізраїля у насліддя Собі. | |
5
|
|
Я пізнав, що Господь великий, і що Бог наш над усіма богами. | |
6
|
|
Все, що хоче, Господь творить на небесах і на землі, в морях і у всіх безоднях; | |
7
|
|
підносить хмари від країв землі, сяє блискавкою серед дощу, виводить вітри зі сховищ Своїх. | |
8
|
|
Він умертвив первістків у Єгипті від людей до тварин, | |
9
|
|
явив знамення й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма рабами його, | |
10
|
|
уразив багато народів і знищив могутніх царів: | |
11
|
|
Сигона, царя Аморрейського, і Ога, царя Васанського, і всі царства ханаанські; | |
12
|
|
і віддав землю їх у насліддя Ізраїлю, в насліддя людям Своїм. | |
13
|
|
Господи, ім’я Твоє навіки, і пам’ять про Тебе з роду в рід. | |
14
|
|
Бо Господь буде судити народ Свій і змилосердиться над рабами Своїми. | |
15
|
|
Ідоли язичників — срібло й золото, творіння рук людських. | |
16
|
|
Мають уста і не говорять, мають очі і не бачать, | |
17
|
|
мають вуха і не чують, і нема дихання в устах їх. | |
18
|
|
Подібні до них будуть і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. | |
19
|
|
Доме Ізраїлів! Благословляйте Господа. Доме Ааронів, благословляйте Господа! | |
20
|
|
Доме Левія, благословляйте Господа. Всі, хто боїться Господа, благословляйте Господа. | |
21
|
|
Благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі. Алилуя! | |
Псалом 135
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. | |
2
|
|
Прославляйте Бога богів, бо повіки милість Його. | |
3
|
|
Прославляйте Господа володарів, бо повіки милість Його. | |
4
|
|
Він Один творить чудеса великі, бо повіки милість Його. | |
5
|
|
Він створив небеса премудро, бо повіки милість Його; | |
6
|
|
утвердив землю на водах, бо повіки милість Його. | |
7
|
|
Він створив великі світила, бо повіки милість Його; | |
8
|
|
сонце, щоб творило день, бо повіки милість Його; | |
9
|
|
місяць і зорі, щоб світили вночі, бо повіки милість Його; | |
10
|
|
покарав Єгипет у первістках його, бо повіки милість Його; | |
11
|
|
і вивів з нього Ізраїля, бо повіки милість Його; | |
12
|
|
рукою кріпкою і силою могутньою, бо повіки милість Його; | |
13
|
|
Він розділив море Червоне, бо повіки милість Його; | |
14
|
|
і провів Ізраїля посеред нього, бо повіки милість Його; | |
15
|
|
і потопив фараона й військо його у морі, бо повіки милість Його; | |
16
|
|
Він провів народ Свій через пустелю, бо повіки милість Його; | |
17
|
|
і покарав царів великих, бо повіки милість Його; | |
18
|
|
знищив царів сильних, бо повіки милість Його; | |
19
|
|
Сигона, царя аморреїв, бо повіки милість Його; | |
20
|
|
і Ога, царя Васанського, бо повіки милість Його; | |
21
|
|
і віддав землю їх у насліддя, бо повіки милість Його; | |
22
|
|
в насліддя Ізраїлю, рабу Своєму, бо повіки милість Його; | |
23
|
|
Він пом’янув нас у смиренні нашому, бо повіки милість Його; | |
24
|
|
і визволив нас від ворогів наших, бо повіки милість Його; | |
25
|
|
Він дає поживу всім творінням, бо повіки милість Його. | |
26
|
|
Прославляйте Бога Небесного, бо повіки милість Його. | |
Псалом 136
|
|
0
|
|
Давида.] (Пісня перед Богом про неволю прор. Єремії). | |
1
|
|
На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш. | |
2
|
|
На вербах посеред нього повісили ми арфи наші. | |
3
|
|
Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сионських». | |
4
|
|
Як же нам співати пісню Господню на землі чужій? | |
5
|
|
Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя. | |
6
|
|
Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї. | |
7
|
|
Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: «Руйнуйте його до останку». | |
8
|
|
Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам. | |
9
|
|
Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь. Слава… | |
Псалом 137
|
|
0
|
|
Давида. (Аггея й Захарії). | |
1
|
|
Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх]. | |
2
|
|
Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого. | |
3
|
|
В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу. | |
4
|
|
Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх. | |
5
|
|
Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня. | |
6
|
|
Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека. | |
7
|
|
Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя. | |
8
|
|
Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх. | |
Псалом 138
|
|
0
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії). | |
1
|
|
Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. | |
2
|
|
Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. | |
3
|
|
Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. | |
4
|
|
Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. | |
5
|
|
Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. | |
6
|
|
Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. | |
7
|
|
Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? | |
8
|
|
Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти. | |
9
|
|
Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, | |
10
|
|
і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. | |
11
|
|
Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. | |
12
|
|
Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. | |
13
|
|
Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. | |
14
|
|
Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. | |
15
|
|
Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. | |
16
|
|
Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. | |
17
|
|
О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх! | |
18
|
|
Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою. | |
19
|
|
О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні! | |
20
|
|
Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої. | |
21
|
|
Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе? | |
22
|
|
Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони. | |
23
|
|
Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої. | |
24
|
|
Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну. | |
Псалом 139
|
|
0
|
|
Псалом. | |
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | |
2
|
|
Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів: | |
3
|
|
вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви, | |
4
|
|
гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх. | |
5
|
|
Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого. | |
6
|
|
Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму. | |
7
|
|
Я сказав Господу: Ти — Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого! | |
8
|
|
Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви. | |
9
|
|
Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися. | |
10
|
|
Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх. | |
11
|
|
Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали. | |
12
|
|
Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі. | |
13
|
|
Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним. | |
14
|
|
І будуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм. Слава… | |
Псалом 140
|
|
0
|
|
Псалом Давида. | |
1
|
|
Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе. | |
2
|
|
Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня. | |
3
|
|
Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх. | |
4
|
|
Не відхили серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх. | |
5
|
|
Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї. | |
6
|
|
І молитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх. | |
7
|
|
Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом. | |
8
|
|
На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. | |
9
|
|
Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні. | |
10
|
|
У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду. | |
Псалом 141
|
|
0
|
|
Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері. | |
1
|
|
Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся. | |
2
|
|
Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу. | |
3
|
|
Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене. | |
4
|
|
Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою. | |
5
|
|
Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих. | |
6
|
|
Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене. | |
7
|
|
Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою. | |
Псалом 142
|
|
0
|
|
Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.] | |
1
|
|
Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. | |
2
|
|
І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. | |
3
|
|
Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. | |
4
|
|
І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. | |
5
|
|
Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся. | |
6
|
|
До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. | |
7
|
|
Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу. | |
8
|
|
Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. | |
9
|
|
Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, | |
10
|
|
навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди; | |
11
|
|
імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою | |
12
|
|
і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є. Слава… | |
Псалом 143
|
|
0
|
|
Псалом Давида. [Проти Голіафа.] | |
1
|
|
Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви. | |
2
|
|
Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене. | |
3
|
|
Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них? | |
4
|
|
Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає. | |
5
|
|
Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим. | |
6
|
|
Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх. | |
7
|
|
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих, | |
8
|
|
що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. | |
9
|
|
Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі, | |
10
|
|
бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого. | |
11
|
|
Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. | |
12
|
|
Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах. | |
13
|
|
Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших. | |
14
|
|
Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших. | |
15
|
|
Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його. | |
Псалом 144
|
|
0
|
|
Хвала Давида. | |
1
|
|
Величатиму Тебе, Боже мій, Царю [мій], і благословлятиму ім’я Твоє повіки й повік віку. | |
2
|
|
Кожного дня благословлятиму Тебе і хвалитиму ім’я Твоє повіки й повік віку. | |
3
|
|
Великий Господь і преславний, і немає меж величі Його. | |
4
|
|
З роду в рід будуть прославляти діла Твої і сповіщати про могутність Твою, | |
5
|
|
а я буду говорити про велич слави святині Твоєї і розповідати про чуда Твої. | |
6
|
|
Скажуть про силу дивних діянь Твоїх, і я розповідатиму про велич Твою. | |
7
|
|
Будуть проголошувати пам’ять великої благости Твоєї і правдою Твоєю будуть радуватися. | |
8
|
|
Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. | |
9
|
|
Благий Господь до всіх, і милість Його на всіх ділах Його. | |
10
|
|
Нехай славлять Тебе, Господи, всі діла Твої, і святі Твої нехай благословляють Тебе. | |
11
|
|
Нехай скажуть про славу Царства Твого і проповідують про силу Твою, | |
12
|
|
щоб дізналися сини людські про могутність Твою і про славну велич Царства Твого. | |
13
|
|
Царство Твоє — Царство всіх віків, і влада Твоя через усі роди. [Вірний Господь у всіх словах Своїх і праведний у всіх ділах Своїх.] | |
14
|
|
Зміцнює Господь усіх, що падають, і піднімає тих, що впали. | |
15
|
|
Очі всіх з надією на Тебе, Господи, дивляться, і Ти даєш їм поживу в час свій. | |
16
|
|
Відкриваєш руку Твою і насичуєш усі творіння благами Твоїми. | |
17
|
|
Праведний Господь у всіх путях Своїх і благий у всіх ділах Своїх. | |
18
|
|
Господь близько до всіх, хто призиває Його, хто призиває Його праведно. | |
19
|
|
Він сповняє бажання тих, що бояться Його, чує молитву їхню і спасає їх. | |
20
|
|
Господь охороняє всіх, що люблять Його, а всіх нечестивців знищить. | |
21
|
|
Хвалу Господню будуть виголошувати уста мої. І всі творіння нехай прославляють ім’я Його повік віку. Слава… | |
Псалом 145
|
|
0
|
|
[Алилуя. Аггея й Захарії.] | |
1
|
|
Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й життя мого. | |
2
|
|
Співатиму Богові моєму, поки й живу. | |
3
|
|
Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння. | |
4
|
|
Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його. | |
5
|
|
Блажен, кому Бог Якова — помічник його; у кого надія на Господа Бога свого, | |
6
|
|
що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік, | |
7
|
|
творить суд покривдженим, дає поживу голодним. | |
8
|
|
Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить праведників; | |
9
|
|
Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить. | |
10
|
|
Царюватиме Господь повіки, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Алилуя. | |
Псалом 146
|
|
0
|
|
[Алилуя.] (Аггея й Захарії.) | |
1
|
|
Хваліть Господа, бо благо співати Богу нашому: нехай буде Йому насолодою наша хвала. | |
2
|
|
Господь будує Єрусалим, і розсіяних людей Своїх збере. | |
3
|
|
Він зціляє розбитих серцем і перев’язує рани їхні. | |
4
|
|
Знає кількість усіх зірок, і всіх їх за іменами називає. | |
5
|
|
Великий Господь наш, і велика сила [Його], і розуму Його немає числа. | |
6
|
|
Смиренних підносить Господь, а нечестивих принижує до землі. | |
7
|
|
Співайте Господу хвалу, співайте Богу нашому на гуслях. | |
8
|
|
Він покриває небо хмарами і посилає на землю дощ, вирощує на горах траву [і всяку рослину на поживу людям]. | |
9
|
|
Дає поживу тваринам і всім птахам, що прославляють Його. | |
10
|
|
Не на силу коня дивиться Він, і не на швидкість людських ніг зважає. | |
11
|
|
Господь любить тих, що бояться Його і уповають на милість Його. | |
Псалом 147
|
|
0
|
|
(Аггея й Захарії.) | |
1
|
|
Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе! | |
2
|
|
Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі. | |
3
|
|
Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе. | |
4
|
|
Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його. | |
5
|
|
Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає. | |
6
|
|
Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть? | |
7
|
|
Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води. | |
8
|
|
Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої — Ізраїлю. | |
9
|
|
Не вчинив Він цього нікому іншому з народів, і судів Його вони не знають. Слава… | |
Псалом 148
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Хваліть Господа з небес! Хваліть Його у вишніх. | |
2
|
|
Хваліть Його, всі ангели Його, хваліть Його, всі Сили Його. | |
3
|
|
Хваліть Його, сонце й місяць, хваліть Його, всі зорі й світло. | |
4
|
|
Хваліть Його, небеса небес; і вода, що вище небес. | |
5
|
|
Нехай хвалять ім’я Господнє, бо Він [промовив — і сталося,] Він повелів — і створилося. | |
6
|
|
Поставив їх на віки вічні; дав їм закон, що не змінюється. | |
7
|
|
Хваліть Господа від землі: всі моря, всі риби і всі безодні. | |
8
|
|
Хваліть Його вогонь, град, сніг, туман, вітер буйний, що виконує волю Його; | |
9
|
|
хваліть Його гори і всі горби, дерева плодові і всі ліси, | |
10
|
|
звірі і всі тварини, всі плазуни і птахи крилаті, | |
11
|
|
царі земні і всі народи, князі і всі судді, | |
12
|
|
юнаки й діви, старі з молодими — | |
13
|
|
нехай хвалять ім’я Господнє, бо прославилось ім’я Його Одного. Слава Його на небі і на землі. | |
14
|
|
Він підніс силу людей Своїх, славу всіх святих Своїх, синів Ізраїлевих, близьких Йому. Алилуя. | |
Псалом 149
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Співайте Господу пісню нову! Хвала Йому в Церкві преподобних Його. | |
2
|
|
Нехай звеселиться духовний Ізраїль Сотворителем своїм, сини Сиону нехай возрадуються Царю своєму. | |
3
|
|
Нехай хвалять ім’я Його хором, з тимпанами і гуслями нехай співають Йому, | |
4
|
|
бо любить Господь людей Своїх і покірних підносить до спасіння. | |
5
|
|
Нехай звеличаться преподобні у славі і зрадіють в оселях своїх. | |
6
|
|
Нехай буде хвала Богові в устах їхніх, і мечі двогострі в руках їхніх, | |
7
|
|
щоб учинити помсту над нечестивими і кару над беззаконними; | |
8
|
|
зв’язати царів їхніх путами і славних їхніх — кайданами залізними, | |
9
|
|
вчинити над ними суд написаний. Слава ця буде всім святим Його. Алилуя. | |
Псалом 150
|
|
0
|
|
[Алилуя.] | |
1
|
|
Хваліть Бога в святих Його, хваліть Його в утвердженні сили Його. | |
2
|
|
Хваліть Його в могутності сили Його; хваліть його за безмежну велич Його. | |
3
|
|
Хваліть Його голосом сурми; хваліть його на арфі і гуслях. | |
4
|
|
Хваліть Його хором під тимпани; хваліть його на струнах і органах. | |
5
|
|
Хваліть Його на органах милозвучних; хваліть Його на органах і зі співами. | |
6
|
|
Все, що дише, нехай хвалить Господа. Алилуя. | |
1001
|
|
Слава… | |
Псалом 151
|
|
0
|
|
[Псалом Давида на поєдинок з Голіафом* | |
1
|
|
Я був найменшим серед братів моїх і наймолодшим у домі батька мого; пас овець батька мого. | |
2
|
|
Руки мої зробили орган, пальці мої настроювали псалтир. | |
3
|
|
І хто сповістить Господу моєму? Сам Господь, Сам почув. | |
4
|
|
Він послав ангела Свого і взяв мене від овець батька мого, і помазав мене єлеєм помазання Свого. | |
5
|
|
Брати мої прекрасні і великі, але Господь не благозволив обрати з них. | |
6
|
|
Я вийшов назустріч іноплеміннику, і він прокляв мене ідолами своїми. | |
7
|
|
Але я, вихопивши у нього меч, обезглавив його і звільнив від ганьблення синів Ізраїлевих.] |