|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| І сказала їй Ноєминь, свекруха її: дочко моя, чи не пошукати тобі пристановища, щоб тобі добре було? | |
|
2
|
|
| Ось, Вооз, зі служницями якого ти була, родич наш; ось, він у цю ніч віє на току ячмінь; | |
|
3
|
|
| умийся, намастися, вдягни на себе [ошатний] одяг твій і піди на тік, але не показуйся йому, доки не скінчить їсти і пити; | |
|
4
|
|
| коли ж він ляже спати, довідайся про місце, де він ляже; тоді прийдеш і відкриєш біля ніг його і ляжеш; він скаже тобі, що тобі робити. | |
|
5
|
|
| [Руф] сказала їй: зроблю все, що ти сказала мені. | |
|
6
|
|
| І пішла на тік і зробила все так, як наказувала їй свекруха її. | |
|
7
|
|
| Вооз наївся і напився, і розвеселив серце своє, і пішов і ліг спати біля скирти. І вона прийшла тихенько, відкрила біля ніг його і лягла. | |
|
8
|
|
| Опівночі він здригнувся, піднявся, і ось, біля ніг його лежить жінка. | |
|
9
|
|
| І сказав [їй Вооз]: хто ти? Вона сказала: я Руф, раба твоя, простягни крило твоє на рабу твою, тому що ти родич. | |
|
10
|
|
| [Вооз] сказав: благословенна ти від Господа [Бога], дочко моя! це останнє твоє добре діло зробила ти ще краще за попереднє, що ти не пішла шукати молодих людей, ні бідних, ні багатих; | |
|
11
|
|
| отже, дочко моя, не бійся, я зроблю тобі все, що ти сказала; тому що біля всіх воріт народу мого знають, що ти жінка доброчесна; | |
|
12
|
|
| хоча і правда, що я родич, але є ще родич ближче мене; | |
|
13
|
|
| переночуй цю ніч; завтра ж, якщо він прийме тебе, то добре, нехай прийме; а якщо він не захоче прийняти тебе, то я прийму; живий Господь! Спи до ранку. | |
|
14
|
|
| І спала вона в ногах його до ранку і встала раніше, ніж могли вони розпізнати одне одного. І сказав Вооз: нехай не знають, що жінка приходила на тік. | |
|
15
|
|
| І сказав їй: подай верхній одяг, що на тобі, потримай його. Вона тримала, і він відміряв [їй] шість мір ячменю, і поклав на неї, і пішов у місто. | |
|
16
|
|
| А [Руф] прийшла до свекрухи своєї. Та сказала [їй]: що, дочко моя? Вона переказала їй усе, що зробив їй чоловік той. | |
|
17
|
|
| І сказала [їй]: ці шість мір ячменю він дав мені і сказав мені: не ходи до свекрухи своєї з порожніми руками. | |
|
18
|
|
| Та сказала: почекай, дочко моя, доки не дізнаєшся, чим скінчиться справа; бо чоловік той не залишиться у спокої, не скінчивши сьогоднішньої справи. |
