|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Вооз вийшов до воріт і сидів там. І ось, іде мимо родич, про якого говорив Вооз. І сказав йому [Вооз]: зайди сюди і сядь тут. Той зайшов і сів. | |
|
2
|
|
| [Вооз] узяв десять чоловік із старійшин міста і сказав: сядьте тут. І вони сіли. | |
|
3
|
|
| І сказав [Вооз] родичеві: Ноєминь, яка повернулася з полів моавитських, продає частину поля, що належить братові нашому Елимелеху; | |
|
4
|
|
| я зважився довести до вух твоїх і сказати: купи в присутності тих, що сидять тут, і в присутності старійшин народу мого; якщо хочеш викупити, викуповуй; а якщо не хочеш викупити, скажи мені, і я буду знати; бо, крім тебе, нема кому викупити; а після тебе я. Той сказав: я викуповую. | |
|
5
|
|
| Вооз сказав: якщо ти купиш поле в Ноємині, то повинен купити й у Руфі моавитянки, дружини померлого, і повинен взяти її заміж, щоб відновити ім’я померлого у наділі його. | |
|
6
|
|
| І сказав той родич: не можу я взяти її собі, щоб не розладнати свого наділу; прийми її ти, бо я не можу прийняти. | |
|
7
|
|
| Раніше такий був звичай у Ізраїля при викупі й при обміні для підтвердження якої-небудь справи: один знімав чобіт свій і давав іншому, [який приймав право родича,] і це було свідченням в Ізраїлі. | |
|
8
|
|
| І сказав той родич Воозу: купи собі. І зняв чобіт свій [і дав йому]. | |
|
9
|
|
| І сказав Вооз старійшинам і всьому народові: ви тепер свідки того, що я купую в Ноємині все Елимелехове і все Хилеонове і Махлонове; | |
|
10
|
|
| також і Руф моавитянку, дружину Махлонову, беру собі за дружину, щоб залишити ім’я померлого у наділі його, і щоб не зникло ім’я померлого між братами його й біля воріт місцеперебування його: ви сьогодні свідки того. | |
|
11
|
|
| І сказав увесь народ, що біля воріт, і старійшини: ми свідки; нехай зробить Господь дружиною, ту, яка входить у дім твій, як Рахиль і як Лію, які обидві створили дім Ізраїлів; придбай багатство в Ефрафі, і нехай славиться ім’я твоє у Вифлеємі; | |
|
12
|
|
| і нехай буде дім твій, як дім Фареса, якого народила Фамар Іуді, від того сімені, яке дасть тобі Господь від цієї молодої жінки. | |
|
13
|
|
| І взяв Вооз Руф, і вона стала його дружиною. І увійшов він до неї, і Господь дав їй вагітність, і вона народила сина. | |
|
14
|
|
| І говорили жінки Ноємині: благословенний Господь, що Він не залишив тебе нині без спадкоємця! І нехай буде славне ім’я його в Ізраїлі! | |
|
15
|
|
| Він буде тобі втіхою і годувальником у старості твоїй, тому що його народила невістка твоя, яка любить тебе, яка для тебе краще за сім синів. | |
|
16
|
|
| І взяла Ноєминь дитя це, і носила його в обіймах своїх, і була йому нянькою. | |
|
17
|
|
| Сусідки нарекли йому ім’я і говорили: «у Ноємині народився син», і нарекли йому ім’я: Овид. Він батько Ієссея, батька Давидового. | |
|
18
|
|
| І ось рід Фаресів: Фарес народив Есрома; | |
|
19
|
|
| Есром народив Арама; Арам народив Аминадава; | |
|
20
|
|
| Аминадав народив Наассона; Наассон народив Салмона; | |
|
21
|
|
| Салмон народив Вооза; Вооз народив Овида; | |
|
22
|
|
| Овид народив Ієссея; Ієссей народив Давида. |
