|
Глава 1
|
|
|
1
|
|
| Павло, раб Божий, апостол же Ісуса Христа, за вірою обраних Божих і пізнанням істини, що належить до благочестя, | |
|
2
|
|
| у надії вічного життя, яке обіцяв вірний у слові Бог раніше вікових часів, | |
|
3
|
|
| а у свій час явив Своє слово в проповіді, довіреній мені за велінням Спасителя нашого, Бога, — | |
|
4
|
|
| Титові, істинному синові за спільною вірою: благодать, милість і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спасителя нашого. | |
|
5
|
|
| Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти довершив недокінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував: | |
|
6
|
|
| коли хто непорочний, чоловік однієї жінки, дітей має вірних, яких не докоряють у розпусті чи непокірності. | |
|
7
|
|
| Бо єпископ повинен бути бездоганний, як Божий управитель, не такий‚ що собі догоджає‚ не зухвалий, не гнівливий, не п’яниця, не забіяка, не користолюбець, | |
|
8
|
|
| а гостинний, благолюбний, цнотливий, справедливий, побожний, стриманий, | |
|
9
|
|
| який дотримується правдивого слова, згідно з вченням, щоб він мав силу й наставляти в здоровому вченні, і викривати противників. | |
|
10
|
|
| Бо є багато непокірних, марнословів і обманщиків, особливо з обрізаних, | |
|
11
|
|
| яким треба затуляти вуста: вони розбещують цілі доми, навчаючи чого не слід, заради ганебної користи. | |
|
12
|
|
| З них же самих один віршотворець сказав: «Критяни завжди неправдомовці, злі звірі, черева ледачi». | |
|
13
|
|
| Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі, | |
|
14
|
|
| незважаючи на юдейські байки і накази людей, які відвертаються від істини. | |
|
15
|
|
| Для чистих усе чисте; а для осквернених і невірних немає нічого чистого, але осквернені і розум їхній‚ і совість. | |
|
16
|
|
| Вони говорять, що знають Бога, а ділами відрікаються, будучи огидними і нездатними ні до якого доброго діла. |
