Глава 5
|
Главa є7
|
1
|
1
|
І знову звів я очі мої і побачив: ось летить сувій. | И# њбрати1хсz и3 возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, сeрпъ летsщь. |
2
|
2
|
І сказав він мені: що бачиш ти? Я відповів: бачу сувій, який летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його десять ліктів. | И# речE ко мнЁ: что2 ты2 ви1диши; И# рёхъ: ѓзъ ви1жду сeрпъ летsщь, въ долготY лактeй двaдесzть и3 въ широтY десzти2 лактeй. |
3
|
3
|
Він сказав мені: це прокляття, що виходить на лице всієї землі; бо всякий, хто краде, буде знищений, як написано на одному боці, і всякий, хто клянеться неправдиво, знищений буде, як написано на другому боці. | И# речE ко мнЁ: сіS клsтва и3сходsщаz на лицE всеS земли2: занE всsкъ тaть t сегw2 дaже до смeрти tмщeнъ бyдетъ, и3 всsкъ кленhйсz во лжY t сегw2 до смeрти tмсти1тсz. |
4
|
4
|
Я навів його, — говорить Господь Саваоф, — і воно ввійде у дім злодія й у дім того, хто клянеться Моїм ім’ям неправдиво, і перебуватиме у домі його, і знищить його, і дерева його, і камені його. | И# и3знесY є3го2, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 вни1детъ въ д0мъ тaтz и3 въ д0мъ кленyщагwсz и4менемъ мои1мъ во лжY, и3 всели1тсz посредЁ д0му є3гw2, и3 скончaетъ є3го2 и3 древA є3гw2 и3 кaменіе є3гw2. |
5
|
5
|
І вийшов ангел, який говорив зі мною, і сказав мені: зведи ще очі твої і подивися, що це виходить? | И# и3зhде ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ и3 речE ко мнЁ: воззри2 nчи1ма твои1ма и3 ви1ждь и3сходsщее сіE. И# рёхъ: |
6
|
6
|
Коли ж я сказав: що це? Він відповів: це виходить ефа, і сказав: це образ їх по всій землі. | чт0 є3сть; И# речE: сі‰ мёра и3сходsщаz. И# речE: сіS непрaвда и4хъ по всeй земли2. |
7
|
7
|
І ось, шматок свинцю піднявся, і там сиділа одна жінка посеред ефи. | И# сE, талaнтъ nловsнъ взeмлzйсz, и3 сE, женA є3ди1на сэдsше посредЁ мёры. |
8
|
8
|
І сказав він: ця жінка — саме нечестя, і кинув її всередину ефи, а на отвір її кинув свинцевий шматок. | И# речE: сіS є4сть беззак0ніе. И# вeрже ю5 въ среди1ну мёры и3 ввeрже кaмень nловsный во ўстA є3S. |
9
|
9
|
І підвів я очі мої і побачив: ось, з’явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них як крила лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом. | И# возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, двЁ жєны2 и3сходsщыz, и3 дyхъ въ крилёхъ и4хъ, и3 тЁ и3мsху кри1ла, ћкw крилB вд0дwвы: и3 взsша мёру междY землeю и3 междY нeбомъ. |
10
|
10
|
І сказав я ангелу, який говорив зі мною: куди несуть вони цю ефу? | И# рёхъ ко ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ: кaмw сі‰ tн0сzтъ мёру; |
11
|
11
|
Тоді сказав він мені: щоб спорудити для неї дім у землі Сеннаар, і коли буде все приготоване, то вона поставиться там на своїй основі. | И# речE ко мнЁ: создaти є4й хрaмину въ земли2 вавmлHнстэй и3 ўгот0вати, и3 положaтъ ю5 тaмw на ўгот0ваніе своE. |