|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Пророче слово Господа на землю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться, — бо око Господа на всіх людей, як і на всі коліна Ізраїлеві, — | Прbр0чество словесE гDнz въ земли2 седрaха и3 дамaска жeртвы є3гw2: занE гDь призирaетъ на человёки и3 на вс‰ кwлёна ї}лєва, |
|
2
|
2
|
| і на Емаф, суміжний з ним, на Тир і Сидон, бо він дуже умудрився. | и3 во и3мafэ въ предёлэхъ є3гw2 тЂръ и3 сідHнъ, ћкw ўмудрёша ѕэлw2. |
|
3
|
3
|
| І збудував собі Тир фортецю, накопичив срібла, як пилу, і золота, як вуличного бруду. | И# создA тЂръ твєрдhни себЁ и3 собрA сребро2 ћкw пeрсть и3 злaто ћкw брeніе путjй. |
|
4
|
4
|
| Ось, Господь зробить його бідним і уразить силу його у морі, і сам він буде знищений вогнем. | Сегw2 рaди гDь наслёдитъ | и3 порази1тъ въ м0ре си1лу є3гw2, и3 т0й nгнeмъ поsстсz. |
|
5
|
5
|
| Побачить це Аскалон і жахнеться, і Газа, і затремтить сильно, й Екрон; бо осоромиться надія його: не стане царя у Газі, й Аскалон буде безлюдним. | Ўви1дитъ ґскалHнъ и3 ўбои1тсz, и3 гaза и3 поболи1тъ ѕэлw2, и3 ґккарHнъ, ћкw постыдёсz њ ўповaніи своeмъ: и3 поги1бнетъ цaрь t гaзы, и3 ґскалHнъ не и4мать насели1тисz. |
|
6
|
6
|
| Чуже плем’я буде жити в Азоті, і Я знищу зарозумілість филистимлян. | И# вселsтсz и3ноплемє1нницы во ґзHтэ, и3 разрушY досаждeніе и3ноплемeнникwвъ, |
|
7
|
7
|
| Вивергну кров з уст його і мерзоти його з зубів його, і він дістанеться Богу нашому, і буде як тисячоначальник в Іуді, й Екрон буде, як Ієвусей. | и3 и3змY кр0вь и4хъ и3з8 ќстъ и4хъ и3 мeрзwсти и4хъ и3з8 среди1ны зубHвъ и4хъ, и3 њстaвzтсz и3 сjи бGу нaшему и3 бyдутъ ћкw тhсzщникъ во їyдэ, и3 ґккарHнъ ћкоже їевусeй. |
|
8
|
8
|
| І Я розташую стан біля дому Мого проти війська, проти тих, що проходять уперед і назад, і не буде більше проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду дивитися на це. | И# подстaвлю хрaму моемY воздвижeніе, є4же не сквозЁ ходи1ти, нижE возвращaтисz, и3 ктомY не и4мать пріити2 на нS и3згонszй: ћкw нн7э ви1дэхъ nчи1ма мои1ма. |
|
9
|
9
|
| Радій від радости, дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і на молодому ослі, сині під’яремної. | Рaдуйсz ѕэлw2, дщи2 сіHнz, проповёдуй, дщи2 їеrли1млz: сE, цRь тв0й грzдeтъ тебЁ првdнъ и3 сп7сazй, т0й кр0токъ и3 всёдъ на под8zрeмника и3 жребцA ю4на. |
|
10
|
10
|
| Тоді знищу колісниці у Єфрема і коней у Єрусалимі, і знищений буде військовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря до моря і від ріки до країв землі. | И# потреби1тъ колєсни1цы t є3фрeма и3 к0ни t їеrли1ма, и3 потреби1тъ лyкъ брaнный, и3 мн0жество, и3 ми1ръ t kзhкwвъ: и3 њбладaетъ водaми t м0рz до м0рz и3 t рёкъ до и3сх0дищъ земли2. |
|
11
|
11
|
| А що стосується тебе, заради крови завіту твого Я звільню в’язнів твоїх із рову, в якому немає води. | И# ты2 въ кр0ви завёта твоегw2 и3спусти1лъ є3си2 ќзники тво‰ t р0ва не и3мyща воды2. |
|
12
|
12
|
| Повертайтеся на твердиню ви, полонені, що маєте надію! Що тепер звіщаю, воздам тобі подвійно. | Сsдите въ твердёлехъ, свsзани с0нмища, и3 за є3ди1нъдeнь пришeлствіz твоегw2 сугyбw воздaмъ ти2. |
|
13
|
13
|
| Бо, як лук, Я натягну Собі Іуду і наповню лук Єфремом, і підніму синів твоїх, Сионе, проти синів твоїх, Іоніє, і зроблю тебе мечем ратоборця. | Занeже напрzг0хъ тS себЁ, їyдо, ћкw лyкъ, и3сп0лнихъ є3фрeма, и3 воздви1гну ч†да тво‰, сіHне, на ч†да є4ллинска, и3 њсzжY тS ћкw мeчь рaтника. |
|
14
|
14
|
| І явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і прогримить Господь Бог трубою, і йтиме у бурях полуденних. | И# гDь на ни1хъ kви1тсz, и3 и3зhдетъ ћкw м0лніz стрэлA є3гw2: и3 гDь бGъ вседержи1тель въ трубY вострyбитъ и3 п0йдетъ въ шyмэ прещeніz своегw2. |
|
15
|
15
|
| Господь Саваоф буде захищати їх, і вони будуть знищувати і топтати камені для пращ, і будуть пити і шуміти ніби від вина, і наповняться як жертовні чаші, як кути жертовника. | ГDь вседержи1тель защи1титъ и5хъ, и3 поzдsтъ |, и3 посhплютъ и5хъ кaменіемъ прaщнымъ, и3 и3спію1тъ кр0вь и4хъ ћкw віно2, и3 и3сп0лнzтъ nкри1ны ћкw жeртвенникъ. |
|
16
|
16
|
| І спасе їх Господь Бог їхній у той день, як овець, народ Свій; бо, подібно до каменів у вінці, вони засяють на землі Його. | И# сп7сeтъ | гDь бGъ и4хъ въ дeнь w4нъ, ћкw џвцы лю1ди сво‰: занE кaменіе с™о валsетсz на земли2 є3гw2. |
|
17
|
17
|
| О, як велика благість його і яка краса його! Хліб одушевить язик юнаків і вино — отроковиць! | Ѓще что2 блaго є3гw2, и3 ѓще что2 добро2 є3гw2, пшени1ца ю4ношамъ и3 віно2 благоухaнно дёвамъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
