Диякон ретельно обтирає дискос святою губкою, з увагою та благоговінням, промовляючи:

Отми́й, Го́споди, гріхи́ помина́вшихся зді Кро́вію Твоє́ю Честно́ю моли́твами святи́х Твої́х.

Диякон накриває чашу малим покрівцем, а на дискос кладе звіздицю, копіє, ложечку та інший покрівець. Усе на дискосі покриває складеним воздухом. Священник, повернувшись до людей, благословляє їх рукою та виголошує:

Спаси́, Бо́же, лю́ди Твоя́ і благослови́ достоя́ніє Твоє́.

Повернувшись до святого престолу, священник бере кадильницю, тричі кадить Святі Дари й тихо промовляє:

Вознеси́ся на Небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.

Хор співає:

Ви́діхом світ і́стинний, прия́хом Ду́ха Небе́снаго, обріто́хом ві́ру і́стинную, Неразді́льній Тро́йці покланя́ємся: Та бо нас спасла́ єсть.

Диякон стає на праве коліно; священник ставить йому на голову святий дискос; диякон обома руками приймає його і, повернувшись до Царських врат, нічого не промовляючи, відходить до святого жертовника і ставить святий дискос. Священник, уклонившись, бере святу чашу, робить нею знак хреста над антимінсом, тихо промовляючи:

Благослове́н Бог наш:

Тоді священник повертається до Царських врат і, благословляючи святою чашею народ, виголошує:

Всегда́, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Священник іде до жертовника, ставить чашу і кадить.

Хор: Амі́нь.

Да іспо́лняться уста́ на́ша / хвале́нія Твоєго́, Го́споди, / я́ко да поє́м сла́ву Твою́, / я́ко сподо́бил єси́ нас причасти́тися / святи́м Твої́м, Боже́ственним, безсме́ртним і животворя́щим Та́йнам, / соблюди́ нас во Твоє́й святи́ні / весь день поуча́тися пра́вді Твоє́й. / Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я.