Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих.

Порівняти:

Глава 3 з 40
Глvа, г~”
Глава 3
1
1
Мољ=сїи же бя'ше, пасы'и ѓ^в#ца і^ѓ^џора те'стя свое^го, сщ~енника мадїаMска, и^ гнаше ѓ%вца въ пђсты'ню. и^ прїиде въ го'рђ бж~їю хориv”
Мойсей пас овець у Іофора, тестя свого, священика мадіамського. Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива.
2
2
ЈА/ви' же ся е^мђ а%гг~лъ гн~ь въ пла'мени ѓ^гньнњи и^с кђпи'ны, и^ ви'дњ ја%ко кђпи'на горя'ше ѓ^гнемъ, и^ не съгара'ше”
І явився йому ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
3
3
Реq же мољ=сїи момошеD и^ ви'ждђ чт^о видњнїе вели'кое с^е, ја%ко не съгара'ше кђпи'на”
Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає.
4
4
И$ е^гда` видњ г~ь ја^ко пристђпа'етъ ви'дњти, и^ възва` е^го г~ь и^с кђпи'ны гл~я” Мољ=сїи, мољ=сїи, ѓ%н же рече с^е а%зъ г~и”
Господь побачив, що він іде дивитися, і звернувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, [Господи]!
5
5
Речеy г~ь не приближа'ися сњмо, и^ззђ'и сапоги` эT ногъ твои^хъ, мњсто б^о, на не'мже т^ы стои'ши земля` ст~а еs”
І сказав Бог: не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
6
6
И$ рече е^мђ, азъ е^смь б~ъ эTц~а твое^го, б~ъ а^враа`мовъ, б~ъ і^сааковъ, б~ъ і^а'ковль. эTвратилъ же лице свое` мољ=сїи, не смња'ше б^о възрњти преD б~а”
І сказав [йому]: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся дивитися на Бога.
7
7
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, ви'дя ви'дњхъ бњдђ, людїи мои^хъ и^же въ е^гљ=птњ, и^ во'пль и^хъ ё^слы'шахъ эT дњ'лъ настоа'теl. и^ ви'дњхъ болњзни и^хъ,
І сказав Господь [Мойсеєві]: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його
8
8
и^ сънидо'хъ и^зяти и^хъ эT рђкђ е^гљ=петскђ, і^ и^звести` я& из# земля` тоя`, и^ въвести` и^хъ въ зе'млю бл~гђ и^ мно'гђ, въ зе'млю кипя'щђ мле'коM и^ медоM” Въ мњсто ханане'иско, и^ хетџе'иско, и а^мор#ре'иско, и^ ферезе'иско, и^ гергесе'нско, и^ е^вђсеиско”
і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї [і ввести його] у землю добру і простору, де тече молоко і мед, у землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв.
9
9
Нн~њ бо во'пль сн~овъ і^и~левыX прїиде къ мнњ`, и^ а'зъ ви'дњхъ тђгђ` и^хъ, и^же е^гљ=птяне стђжа'ютъ и^мъ”
І ось, уже волання синів Ізраїлевих дійшло до Мене, і Я бачу утиски, якими пригнічують їх єгиптяни.
10
10
Ты же ходи` да т^я послю` къ фараѓ'нђ цр~ю егљ=пеTскомђ, да и^зведе'ши лю'ди моа, сн~ы і^и~левы, эT земля` е^гљ=пеTскы”
Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона [царя Єгипетського]; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
11
11
Рече же мољ=сїи къ бг~ђ, кт^о е^смь а%зъ, ја%ко да и^дђ` къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=петскомђ, да и^зведђ сн~ы і^и~левы, эT земля` е^гљ=петскы”
Мойсей сказав Богу: хто я, щоб мені йти до фараона [царя Єгипетського] і вивести з Єгипту синів Ізраїлевих?
12
12
И$ реq б~ъ къ мољ=сїю гл~я бђдђ с тобо'ю, се же т^и зна'менїе, ја^ко а%з т^я посыла'ю, и^звести лю'ди моа`. и^зъ е^гљ=пта. да' ся помо'лятъ бг~ђ въ горњ се'й”
І сказав [Бог]: Я буду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ [Мій] з Єгипту, ви завершите служіння Богу на цій горі.
13
13
Рече же мољ=сїи, къ бг~ђ, с^е а%з# и^дђ` к# сн~омъ і^и~левыM, и^ рекђ к ни'мъ” б~ъ эTц~ъ на'ших# посла` м^я къ ва'мъ. а%ще же въпра'шати начнђть м^я, ка'ко е^мђ е^сть и%мя, и^ чт^о эTвњща'ю къ ни'мъ”
І сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм?
14
14
И$ рече б~ъ къ мољ=сїю азъ е^смь е^же е^смь, и^ рече та'ко гл~и сн~ом# і^и^лв~ымъ сый м^я посла` къ ваM б~ъ”
Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий [Ієгова] послав мене до вас.
15
15
И$ рече паки б~ъ мољ=сїю, тако гл~и сн~омъ і^и^лв~ымъ. г~ь б~ъ эTц~ъ на'шиX б~ъ, а^враа'мовъ, б~ъ і^саа'ковъ, б~ъ і^а'ковль посла` м^я къ ва'мъ. с^е ми` и%мя вњ'чное и^ па'мять эT' рода въ роD”
І сказав ще Бог Мойсеєві: так скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам’ять про Мене з роду в рід.
16
16
Пришедши же събери` ста'рца сн~овъ і^и^л~евъ. и^ рцы` къ ним#” Гь~ б~ъ эTц~ъ на'шихъ ја%ви ми ся, б~ъ а^враа'мовъ, б~ъ і^саа'ковъ, б~ъ і^а'ковль, гл~я” Присњще'нїемъ. присњти'хъ ва'съ, и^ ели'ко слђчи'ся вамъ въ е^гљ=птњ.
Піди, збери старійшин [синів] Ізраїлевим і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, [Бог] Ісаака і [Бог] Якова, і сказав: Я відвідав вас і побачив, що чинять з вами в Єгипті.
17
17
и^ рече и^зведђ` в^ы эT земля` и^ эT работы е^гљ=петъскїя въ зе'млю ханане'искђ и^ хетџе'искђ, и^еве'искђ, і^а^мор#ре'искђ,и^ ферезе'искђ, и^ гергесе'искђ, и^ евђсе'искђ, въ зе'млю кипя'щђ мле'комъ и^ ме'домъ,
І сказав: Я виведу вас від рабства єгипетського в землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, у землю, де тече молоко і мед.
18
18
и^ послђш'аютъ гласа твое^го” И$ вни'деши т^ы. и^ старњ'ишины і^лв~ыкъ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=пет#скомђ, гл~еши же къ немђ`” Гь~ б~ъ е^вре'искїи възва` насъ и^да и^демъ пђте'мъ тр^и дн~и въ пђсты'ню, и^ положи'мъ тре'бђ г~ђ б~ђ нашемђ”
І вони послухають голосу твого, і підеш ти і старійшини Ізраїлеві до [фараона] царя Єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, прикликав нас; отже, відпусти нас у пустелю, на три дні шляху, щоб принести жертву Господу, Богу нашому.
19
19
А$зъ же вњмъ ја%ко не эTпђ'ститъ васъ фараѓ'нъ цр~ь е^гљ=пет#скїи и^ти`, доnдеже рђко'ю крњ'пкою,
Але Я знаю, що [фараон] цар Єгипетський не дозволить вам іти, якщо не примусити його рукою міцною;
20
20
и^ просте'ръ рђкђ свою` погђблю` е^гљ=птяны, всњми чюдесы` мои'ми ја^же сътворю` в них#” По се'м же эTпђсти'тъ в^ы,
і простягну руку Мою й уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, які сотворю серед нього; і після того він відпустить вас.
21
21
и^ дамъ блгDть лю'демъ си'мъ предъ е^гљ=птяны” Є$гда же эTхо'дите не эTходи'те тще`.
І дам народу цьому милість в очах єгиптян; і коли підете, то підете не з порожніми руками:
22
22
н^о да и^спро'ситъ жена эT сђсњды, съсђды сре'брены и^ зла'ты, и^ ри'зы и^ ё^краси'те сн~ы ва'ша, и^ дщери ва'ша, и^ прелести'те е^гљ=птяны”
кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що живе в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу, і ви нарядите в них і синів ваших і дочок ваших, і обберете єгиптян.

Глава 3 з 40
Старий Заповіт

• Бут. • Вих.