Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих.

Порівняти:

Глава 34 з 40
Гл~а, л~д”
Глава 34
1
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, и^стеши` себњ дв^њ до'сцњ ка'меннњ, ја%цњ бњ'ста и^ пе'рвње, и^ възы'ди къ мн^њ на горђ`. да въпишђ` словеса` на до'скђ, јаже бњша на пе'рвђю до'скђ, ја^же е^си съкрђшилъ”
І сказав Господь Мойсеєві: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, [і зійди до Мене на гору,] і Я напишу на цих скрижалях слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив;
2
2
Бђди же гото'въ заё%тра, да възы'деши на горђ` сина'искђю, и^ ста'неши т^ђ, на ве'рсњ горы`.
і будь готовим до ранку, і зійди вранці на гору Синай, і постань переді Мною там на вершині гори;
3
3
и^ да никто'же възы'детъ с тобо'ю, ни да ся ја%ви'тъ кт^о в сей горњ, и^ ѓ^вца и^ говя'да, да ся не пасђтъ, близь горы` тоя`”
але ніхто не повинен підніматися з тобою, і ніхто не повинен показуватися на всій горі; навіть худоба, дрібна і велика, не повинна пастися біля гори цієї.
4
4
І$ и^стеса` дв^њ до'сцњ ка'менны, ја%цњ же и^ прь'вњи, и^ ё^ра'ни мољ=сїи заё%тра, и^ възы'де на горђ` сина'искђю, ја%коже завњща` е^мђ г~ь. и^ възя'тъ мољ=сїи съ собо'ю дв^њ до'сцњ ка'меннњ”
І витесав Мойсей дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, і, вставши рано-вранці, зійшов на гору Синай, як повелів йому Господь; і взяв у руки свої дві скрижалі кам’яні.
5
5
И$ съни'де г~ь въ ѓ%блацњ, и^ ста` пред ни'мъ т^ђ, и^ възва` и%менемъ гн~имъ.
І зійшов Господь у хмарі, і зупинився там поблизу нього, і проголосив ім’я Ієгови.
6
6
и^ минђ` г~ь предъ лице'мъ е^го” И$ призва` г~а, г~ь б~ъ ще'дръ, и^ млsтив#, терпелиv і^ и'стиненъ,
І пройшов Господь перед лицем його і проголосив: Господь, Господь, Бог чоловіколюбний і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний,
7
7
пра'вдђ снабдя` и^ творя'и млsть въ ты'сящахъ, эTмщаа безако'нїя и^ непра'вды, и^ грњхи`, и^ не потреби'тся вина` е^го, възлага'а грњхи` эTц~ъ на ча'да, и^ на сн~ы сн~овъ, дотре'тїяго и^ до четве'ртаго ро'дђ.
що зберігає [правду і подає] милість у тисячі родів, Який прощає провину і злочин і гріх, але не залишає без покарання, Який карає провину батьків у дітях і в дітях дітей до третього і четвертого роду.
8
8
и^ потща'вся мољ=сїи, преклони'ся до земля`, и^ поклони'ся б~ђ,
Мойсей одразу ж упав на землю і поклонився [Богу]
9
9
и^ рече. а%ще ѓ^брњто'хъ блгDть предъ тобо'ю молю` ти ся г~и да и'деши с на'ми, лю'дїе б^о же'стоковыи` сђть, да ѓ^ста'виши грњхи` и^ непра'вости наша, и^ да бђ'демъ твои`”
і сказав: якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, Владико, то хай піде Владика посеред нас; бо народ цей жорстокосердий; прости беззаконня наші і гріхи наші і вчини нас насліддям Твоїм.
10
10
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, с^е а'зъ полага'ю тебњ завњтъ, преD всњми людми` твои^ми, сътворю` вели'кая и^ сла'вная, ја^коваже не бњша по все'и земли`. н^и въ всњхъ страна'хъ, н^и въ всњхъ ја%зы'цехъ, и^ ё%зрятъ вс^и лю'дїе в ни'хже сђть дњла гн~я, ја%коже чю'дна сђть, ја%же сътворю` а%зъ тебњ.
І сказав [Господь Мойсеєві]: ось, Я укладаю завіт: перед усім народом твоїм сотворю чудеса, яких не було по всій землі і ні в яких народів; і побачить весь народ, серед якого ти перебуваєш, діло Господа; бо страшним буде те, що Я зроблю для тебе;
11
11
вънми же т^ы вс^е е^ли'ко а%зъ заповњ'даю тебњ” Се а%зъ эTженђ` предъ лице'мъ вашиM, а^морре'я, и^ ханане'я, и^ хетџе'я и^ ферезе'я, и^ еве'я, и^ гергесе'я, и^ евђсе'я”
збережи те, що повеліваю тобі нині: ось, Я виганяю від лиця твого аморреїв, хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв;
12
12
Во'нми себњ самъ, да не когда` завњща'еши завњтъ сњдя'щиM на земли`. в ню'же вни'деши, да не бђдетъ събла'знъ въ васъ” И$
дивися, не вступай у союз з жителями тієї землі, у яку ти ввійдеш, щоб вони не зробилися сіттю серед вас.
13
13
ѓ%лтаря и^хъ разсы'плете, и^ кђми'ры иX да съкрђши'те, и^ сады` и^хъ да посњче'те и^ вая'нїя бо'гъ иX, да съжеже'те на ѓ^гни`” да ся
Жертовники їхні зруйнуйте, стовпи їхні розтрощіть, вирубайте священні гаї їхні, [і статуї богів їхніх спаліть вогнем],
14
14
не поклони'те богђ и%номђ, г~ь б~ъ ревно и%мя. б~ъ ревниv е^сть,
тому що ти не повинен поклонятися богові іншому, крім Господа [Бога], тому що ім’я Його — ревнитель; Він Бог ревнитель.
15
15
да не когда` завњща'еши завTњ сњдя'щимъ на земли`, и^ съвратяTся въ слњдъ бого'въ и^хъ, и^ требђ положа'тъ бого'мъ и^хъ, и^ възовђт'ъ т^я, і^ я'си тре'бђ и^хъ.
Не вступай у союз із жителями тієї землі, щоб, коли вони будуть блудодіяти услід богам своїм і приносити жертви богам своїм, не запросили і тебе, і ти не спожив би жертви їхньої;
16
16
и^ по'имеши дще'ри и^хъ сн~омъ твои^мъ, и^ дще'ри твоя`, даси` сн~омъ и^хъ, и^ съвратя'тся дще'ри твоя` въ слњдъ бого'въ и^хъ, и^ сн~ове твои` съвратяTся въ слњдъ бого'въ и^хъ”
і не бери з дочок їхніх дружин синам своїм [і дочок своїх не давай заміж за синів їхніх], щоб дочки їхні, блудодіючи вслід богам своїм, не ввели і синів твоїх у блуд вслід богам своїм.
17
17
И бо'гъ сълїя%нъ да не сътвори'ши себњ,
Не роби собі богів відлитих.
18
18
пра'здникъ ѓ^прњсночныи снабди'ши. з~, дн~їи да я'си ѓ^прњснокы, ја^коже т^и заповњдахъ вс^я лњта в но'выи мцsъ, въ мцsъ б^о новы'и. и^зше'лъ е^си эT земля` е^гљ=петскы”
Свята опрісноків дотримуй: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в місяці Авиві вийшов ти з Єгипту.
19
19
Вся'къ эTверза'яи` ложесна мн^њ мђжеска полђ да бђдетъ первене'цъ те'лца, и^
Усе, що розкриває утробу, Мені, як і вся худоба твоя чоловічої статі, що розкриває утробу, з волів і овець;
20
20
первене'цъ а%гньца, первене'цъ ѓ^сля'те и^змњни'ши ѓ^вце'ю, а%ще ли не и^змњни'ши, т^о цњ'нђ е^го даси`. и^ вся'къ перве'нецъ сн~овъ твои^хъ и^змњни'ши, да ся не я^ви'ши предо мно'ю то'щъ”
первородне з ослів замінюй агнцем, а якщо не заміниш, то викупи його; усіх первістків із синів твоїх викуповуй; нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками.
21
21
В ше'сть днїи дњ'лае^ши. въ седмы'и же дн~ь да почї'еши, сњя'твы, и^ жа'твы
Шість днів працюй, а в сьомий день спочивай; спочивай і під час сівби і жнив.
22
22
преста'неши. и^ вели'къ дн~ь недњ'ленъ да сътвори'ши м^и, нача'ла жа'твъ пшени'ца. и^ вели'къ дн~ь съвокђпле'нїя посредњ лњта”
І свято седмиць роби, свято початків жнив пшениці і свято збирання плодів наприкінці року;
23
23
Въ тр^и времена` в лњтњ, да ся ја%ви'тъ вся'къ мђжескъ полъ твой, предъ гм~ъ бм~ъ і$и~левымъ”
тричі на рік повинна з’являтись уся чоловіча стать твоя перед лице Владики, Господа Бога Ізраїлевого,
24
24
Є$гда` бо эTженђ` ја%зы'кы эT лица` твоеh, и^ разширю` предњлы твоя`, нњсть б^о помы'слити никомђж'е на зе'млю твою`” Є$гда же а%ще прїидеши ја%ви'тися предъ гм~ъ бм~ъ твои^мъ, въ тр^и времена` лњта,
бо Я прожену народи від лиця твого і поширю межі твої, і ніхто не зажадає землі твоєї, якщо ти будеш з’являтися перед лице Господа Бога твого тричі на рік.
25
25
да не зако'леши съ ква'сомъ крови тре'бы мое^я, и^ да не прележи'тъ на ё%трїа, заколе'нїа вели'ка дн~и пасхи”
Не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жертва свята Пасхи не повинна переночувати до ранку.
26
26
Нача'ла житъ земля` твое^я, да внесе'ши въ до'мъ г~а б~а твое^го, да не свари'ши а%гньца въ мле'цњ ма'тере е^го”
Найперші плоди землі твоєї принеси в дім Господа Бога твого. Не вари козеня в молоці матері його.
27
27
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, пиши` себњ словеса` с^и, въ словесњхъ б^о си'хъ полага'ю тебњ завњтъ і^и~лю”
І сказав Господь Мойсеєві: напиши собі слова ці, тому що в цих словах Я укладаю завіт з тобою і з Ізраїлем.
28
28
И$ б^њ тамо мољ=сїи предъ гм~ъ, м~, днїи, и^ м~, но'щїи, хлњба не ја%ды'и н^и воды` пїя`, и^ въписа мољ=сїи въ до'сцњ словеса` с^и завњта, і~, слове'съ”
І пробув там [Мойсей] у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив; і написав [Мойсей] на скрижалях слова завіту, десятислів’я.
29
29
Сходя'щyђ мољ=сїю съ горы` сина'иски, и^ ѓ%бњ до'сцњ въ рђ'кђ бњста мољ=сїинђ. сходя'щђ же е^мђ съ горы`, мољ=сїи же не вњ'дяше, ја%ко просла'вися ѓ^бли'чїе пло'ти лица` е^го, е^гда` гл~аше с ниM”
Коли сходив Мойсей з гори Синаю, і дві скрижалі одкровення були в руці у Мойсея при сході його з гори, то Мойсей не знав, що лице його стало сяяти промінням від того, що Бог говорив з ним.
30
30
І$ ё^зрњ а^аро'нъ, и^ вс^и сн~ове і^и~левы мољ=сїя, бя'ше б^о просла'влено ѓ^бли'чїе пло'ти лица` е^го. и^ ё^боя'шася пристђпи'ти ко немђ`,
І побачив Мойсея Аарон і всі сини Ізраїлеві, і ось, лице його сяє, і боялися підійти до нього.
31
31
и^ възва` я& мољ=сїи, и^ възврати'шася к немђ`, а^аро'нъ, и^ вс^и княѕи со'нма” И$ гл~а мољ=сїи къ нимъ,
І покликав їх Мойсей, і прийшли до нього Аарон і всі начальники громади, і розмовляв Мойсей з ними.
32
32
и^ посе'мъ прїидо'ша к немђ вс^и сн~ове і^и~левы, и^ заповњ'да и^мъ вс^е е^ли'ко гл~а к немђ` г~ь на горњ сина'истњи”
Після цього наблизилися [до нього] всі сини Ізраїлеві, і він заповідав їм усе, що говорив йому Господь на горі Синаї.
33
33
Є$гда' же преста` гл~я к нимъ, възложи` на лице свое покро'въ.
І коли Мойсей перестав розмовляти з ними, то поклав на лице своє покривало.
34
34
е^гда` же въхожда'ше мољ=сїи предъ г~а гл~ати к немђ`, снима'ше покро'въ, до'ндеже схожда'ше” И$ съшDеши же гл~аше къ всњмъ сн~омъ і^и~левымъ е^ли'ко заповњ'да е^мђ г~ь”
Коли ж входив Мойсей перед лице Господа, щоб говорити з Ним, тоді знімав покривало, доки не виходив; а вийшовши, переказував синам Ізраїлевим усе, що заповідано було [йому від Господа].
35
35
И$ видњша сн~ове і^и~левы, ја%ко просла'вися лице` мољ=сїѓ^во. и^ възложи` мољ=сїи покро'въ на лице` свое`, до'ндеy прїидетъ гл~ати к нимъ
І бачили сини Ізраїлеві, що сяє лице Мойсеєве, і Мойсей знову накладав покривало на лице своє, доки не входив говорити з Ним.

Глава 34 з 40
Старий Заповіт

• Бут. • Вих.