1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глvа, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, въни'ди къ фараѓ'нђ, и^ рцы` е^мђ” Си'це гл~ет# г~ь б~ъ е^вре'искїи эTпђсти` лю'ди моя, да м^и помо'лятся”
|
І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
|
|
2
|
2
|
|
А/ще ли не хо'щеши эTпђсти' ти лю'дїи мои^хъ, но и^ еще` и^хъ ё^дръжи'ши,
|
бо якщо ти не захочеш відпустити [народ Мій] і ще будеш утримувати його,
|
|
3
|
3
|
|
с^е рђка` гн~я. на ско'ты твоя в по'ляхъ, и^ на ко'ня, и^ на ѓ^слы`, и^ на вельблю'ды и^ на говя'да, и^ на ѓ'вца, смр~ть вели'кђ ѕњло”
|
то ось, рука Господня буде на худобі твоїй, яка у полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і вівцях: буде моровиця дуже тяжка;
|
|
4
|
4
|
|
И$ ди'вна сътворю` себе` а%зъ в той часъ междђ` ско'ты е^гљ=петъскими, и^ междђ ско'ты сн~овъ і^ил~евыхъ. и^ н^и е^ді'но же ё^мретъ эT всњхъ скотъ сн~овъ і^и~льскыхъ”
|
і розділить Господь [у той час] худобу ізраїльську і худобу єгипетську, і з усієї [худоби] синів Ізраїлевих не помре нічого.
|
|
5
|
5
|
|
И$ даде г~ь б~ъ заро'къ гл~я, въ ё^трънїи дн~ь сътвори'тъ г~ь б~ъ слово с^е на земли`”
|
І призначив Господь час, сказавши: завтра зробить це Господь у землі цій.
|
|
6
|
6
|
|
И$ сътвори` г~ь с^е сло'во на ё^трїи, и^змре ве'сь скотъ е^гљ=пет#скыи, а^ эT скота' же сн~овъ і^и~левњхъ не ё^мре н^и е^ді'но”
|
І зробив це Господь на другий день, і вимерла вся худоба єгипетська; з худоби ж синів Ізраїлевих не померло нічого.
|
|
7
|
7
|
|
Ви'дњв же фараѓn ја%ко эT ско'тъ сн~овъ і^и~левыхъ не ё%мре ни е^дїно, ѓ^тяжча` срDце фараѓ'нђ, и^ не эTпђсти` людїи”
|
Фараон послав дізнатися, і ось, з [усієї] худоби [синів] Ізраїлевих не померло нічого. Але серце фараонове озлобилося, і він не відпустив народ.
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече б~ъ къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я” Възми'те себњ по'лны рђцњ пе'пела пе'щнаго, да въсы'плетъ и& мољ=сїи, къ нб~си преD фараѓ'номъ, и^ преD мђжъми е^го”
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: візьміть по повній жмені попелу з печі, і нехай кине його Мойсей до неба на очах фараона [і рабів його];
|
|
9
|
9
|
|
И$ да бђ'детъ праX по все'и земли` е^гљ=петъстњи” И$ да бђ'детъ на чл~цњх# и^ на скотњхъ, гно'иныя стрђ'пы, вели'кы на чл~цњхъ, и^ на скотњхъ, и^ по все'и земли` е^гљ=петъстњи”
|
і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській.
|
|
10
|
10
|
|
И$ взя'тъ пе'пелъ пе'щныи преD фараѓ'номъ, и^ всы'па мољ=сїи къ нб~си, и^ бы'ша гно'иныя стрђ'пы, горя'щїи. на чл~цњхъ и^ на скотњхъ”
|
Вони взяли попіл з печі і постали перед лицем фараона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі.
|
|
11
|
11
|
|
И$ не можа'хђ волъхвы стоя'ти преD мољ=сїѓM стрђ'повъ ради” Бы'ша б^о стрђп'ы на во'лъхвњхъ, и^ на все'и земли` е^гљ=петъстњи”
|
І не могли волхви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгиптянах.
|
|
12
|
12
|
|
ѓ^жесточи' же г~ь срDцефараѓ'ново, и^не послђш'а и^хъ, ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю”
|
Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві.
|
|
13
|
13
|
|
И$рече г~ь къ мољ=сїю въста'въ заё^тра, ста'ни преD фараѓ'номъ, и^ рцы к немђ`” Си'це гл~етъ г~ь бг~ъ е^врњ'искыи” эTпђсти` лю'ди моа` да ми ся помо'ляT
|
І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
|
|
14
|
14
|
|
в сїи б^о часъ” и^спђщђ` вс^я ка'зни моя` въ срDце твое, и^ рабовъ твои^хъ, и^ людїи твои^хъ, да ё^вњси, ја%ко нњсть и%нъ б~ъ ја%коже а%зъ по все'и земли`” Н
|
бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнався, що немає подібного до Мене на всій землі;
|
|
15
|
15
|
|
Нн~њ ё^бо пђщђ рђ'кђ мою и^ побїю` т^я, и^ лю'ди твоа` и^зморю` мо'ром#, и^ потреби'шися эT земля`”
|
якби Я простяг руку Мою, то вразив би тебе і народ твій виразкою, і ти знищений був би на землі:
|
|
16
|
16
|
|
И сего б^о ради пощадњся досе'лњ, да покажђ тобо'ю крњпость мою`” И$ ја^ко проповњ'сться и%мя мое` по все'и земли'”
|
але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі;
|
|
17
|
17
|
|
А/ще ё^боты` с^е твори'ши лю'демъ мои^мъ, и^ не эTпђстиши иX”
|
ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, —
|
|
18
|
18
|
|
Се^ а'зъ и^спђщђ в то'и же часъ ё^тро гра'дъ мно'гъ ѕњло” ЈА/ковъ же нњсть былъ въ е^гљ=птњ, эT него'же дн~е ја%ко сътвори'ся и^ до днsе”
|
ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подібного не було в Єгипті з дня заснування його донині;
|
|
19
|
19
|
|
Нн~њ ё^бо потщи'ся събра'ти ве'сь скотъ свои, и^ все е^же ти е^сть на' поли. вси' бо чл~цы и^ скоти, і^ и^же сђть на' поли, а%ще не вни'дђтъ въ домы`. паде'тъ же ли на ня гра'дъ и^змрђтъ” Оу^боя'вши
|
отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть.
|
|
20
|
20
|
|
Иже ся сло'ва гнsя эT мђжїи фараѓ'новыX. въгна'ша скоты своа въ домы`,
|
Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми;
|
|
21
|
21
|
|
а^ и^же не прїа'ша сло'ва гн~я въ ё^мњ, сїи ѓ^ста'виша скоты своа` на' поли”
|
а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі.
|
|
22
|
22
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, простри' рђ'кђ на нб~о, и^ да бђ'детъ гра'дъ по все'и земли` е^гљ=петъстњи, на чл~кы, и^ на скоты, и^ на всю` травђ` земнђ'ю”
|
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській.
|
|
23
|
23
|
|
Простре' же мољ=сїи рђкђ на нб~о, г~ь же дасть глаs гро'ма, и^ гра'дъ, и^ ѓ'гнь течя'ше по земли`. и^ надожди` г~ь гра'дъ, по все'и земли` е^гљ=пеTстњй”
|
І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську;
|
|
24
|
24
|
|
Бњ же гра'дъ и^ ѓ^гнь горя'ше въ гра'дњ, и^ граD же мноh ѕњло ѕњло, ја%ковъ же не бысть си'цевъ въ е^гљ=птњ. понелико, и^ бы'ша лю'ди в немъ”
|
і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її.
|
|
25
|
25
|
|
И$зби' же граD вс^ю зе'млю е^гљ=петъскђю, эT чл~ка и^ до ско'та, и^ вс^е и^же бя'ше на' поли, и^ вс^ю травђ земнђ'ю и^збилъ граD”И$вс^едре'во по'льное, сътре гра'дъ,
|
І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град];
|
|
26
|
26
|
|
ра'звњ земля` гесе'мъски и^дњже бя'хђ сн~ове і^ил~евы не бысть граD”
|
тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду.
|
|
27
|
27
|
|
Посла' же фараѓ'нъ, и^ призва` мољ=сїя, і^ а^а^ро'на. и^ рече и'ма, съгрњшихъ до нн~њ, г~ь пра'веденъ, а%з же и^ лю'дїе мои` безако'нни,
|
І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні;
|
|
28
|
28
|
|
моли'теся за мя къ г~ђ даб^ы преста'ли гро'ми бж~їи, и^граD,и^ѓ^гнь на земли`, и^ эTпђщђ в^ы и^ ктомђ` не приложи'те премеDлити”
|
помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на землі], і відпущу вас і не буду більше затримувати.
|
|
29
|
29
|
|
Рече же е^мђ мољ=сїи, ја%ко и^зы'дђ и^зъ града, и^ въздви'гнђ рђцњ на нб~о къ гв~и, и^ гро'ми ё^ста'нђтъ, гра'да и^ дожда не бђ'детъ ктомђ” И$ да ё^вњси, ја^ко гнsя е^сть земля`.
|
Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля;
|
|
30
|
30
|
|
ты' же и^ раби` твои`, вњмъ ја%ко николи'же ё^боя'стеся г~а”
|
але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога.
|
|
31
|
31
|
|
Ле'н же и^ ја^чме'нь поби'тъ е^сть, ја^чмень ё^бо и^спђщаше кла'сы, а^ ле'н же процвњташе
|
Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився;
|
|
32
|
32
|
|
пшеница же и^ жито не и^згыбнета по'знDы бо бя'ше”
|
а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні.
|
|
33
|
33
|
|
И$сшеD же мољ=сїи эT фараѓ'на и^з гра'да, и^ въздви'же рђцњ свои` къ г~ђ, и^ преста'ша гро'мове, и^ граD, и^ дождъ не ё^ка'нђ на' землю бо'лее”
|
І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
|
|
34
|
34
|
|
Ви'дњв же фараѓ'нъ, ја%ко преста до'ждъ, и^ гра'дъ, и^ гро'ми, и^ приложи` съгрњши'ти е^ще, и^ ѓ'тягча срDце е^мђ. и^ мђжїи
|
І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і раби його.
|
|
35
|
35
|
|
е^го, ѓ^жесточа' же срDце е^го, и^ рабо'въ е^го, и^ не эTпђсти` сн~овъ і^ил~евыхъ, ја^коже гл~а г~ь къ мољ=сїю”
|
І озлобилося серце фараона [і рабів його], і він не відпустив синів Ізраїлевих, як і говорив Господь через Мойсея.
|
