Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 23
Главa к7г
1
1
І було до мене слово Господнє: И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz:
2
2
сину людський! були дві жінки, дочки однієї матері, сhне человёчь, двЁ жєнЁ бёстэ дщє1ри мaтере є3ди1ныz
3
3
і блудили вони в Єгипті, блудили у своїй молодості; там зім’яті груди їхні, і там розбестили дівочі соски їхні. и3 соблуди1стэ во є3гЂптэ, въ ю4ности своeй соблуди1стэ: тaмw спад0ша сосцы2 и4хъ, и3 тaмw растли1стэ дёвство.
4
4
Імена їх: старшої — Огола, а сестри її — Оголива. І були вони Моїми, і народжували синів і дочок; й іменувалися — Огола Самарією, а Оголива Єрусалимом. И#менa же и4ма: nолA старёйшаz, nолівa же мeншаz сестрA є3S: и3 бhстэ мнЁ и3 роди1стэ сhны и3 дщє1ри: и3менa же и4ма: самарjа nолA, и3 їеrли1мъ nолівA.
5
5
І стала Огола блудити від Мене і приліплялася до своїх коханців, до ассиріян, до сусідів своїх, И# соблуди2 nолA t менє2 и3 возложи1сz на похотники2 сво‰, на ґссmрjаны приближaющыzсz є4й,
6
6
до тих, що вдягалися у тканини яхонтового кольору, до областеначальників і градоправителів, до всіх красивих юнаків, вершників, що їздять на конях; њблечє1нныz въ червлєни1цы, старBйшины и3 воевHды: ю4нwши и3збрaнніи, вси2 кHнницы kздsщіи на к0нехъ:
7
7
і розсипала блудодіяння свої з усіма добірними із синів Ассура, і осквернила себе всіма ідолами тих, до кого б не приліплялася: и3 дадE блужeніе своE къ ни6мъ: и3збр†ннымъ сынHмъ ґссmр‡йскимъ всBмъ, и3 ко всBмъ, на нsже возлагaшесz, во всёхъ нечистотaхъ и4хъ њсквернsшесz:
8
8
не переставала блудити і з єгиптянами, тому що вони з нею спали у молодості її і розбещували дівочі соски її, і виливали на неї похіть свою. и3 блужeніz своегw2, є4же и3з8 є3гЂпта, не њстaви, ћкw съ нeю спaху въ ю4ности є3S, и3 тjи растли1ша дёвство є3S и3 и3зліsша блужeніе своE на ню2.
9
9
За те Я і віддав її до рук коханців її, до рук синів Ассура, до яких вона приліплялася. Тогw2 рaди предaхъ ю5 въ рyцэ похотникHмъ є3S, въ рyцэ сынHмъ ґссmр‡йскимъ, на ни1хже возлагaшесz.
10
10
Вони відкрили наготу її, взяли синів її і дочок її, а її вбили мечем. І вона зробилася ганьбою між жінками, коли звершили над нею страту. Тjи tкрhша стhдъ є3S, сы6ны и3 дщє1ри є3S поsша и3 самyю мечeмъ ўсёкнуша: и3 бhсть поношeніе въ женaхъ, и3 tмщeніе сотвори1ша въ нeй во дщерeхъ є3S.
11
11
Сестра її, Оголива, бачила це, і була ще розбещенішою у коханні своєму, і блуд її перевершив блуд сестри її. И# ви1дэ сестрA є3S nолівA, и3 растли2 возложeніе своE пaче є3S, и3 блyдъ св0й пaче блудA сестры2 своеS ўмн0жи:
12
12
Вона приліпилася до синів Ассурових, до областеначальників і градоправителів, сусідів її, пишно одягнених, до вершників, що їздять на конях, до всіх добірних юнаків. на сынHвъ ґссmрjйскихъ возложи1сz, на старBйшины и3 воевHды, и5же бли1з8 є3S, њблечє1нны во благоистк†нны, на к0нники kздsщыz на к0нехъ, ю4нwши и3збрaнни вси2.
13
13
І Я бачив, що вона осквернила себе, і що в обох їх одна дорога. И# ви1дэхъ, ћкw њскверни1сz пyть є3ди1нъ nбою2.
14
14
Але ця ще примножила блудодіяння свої, тому що, побачивши вирізаних на стіні чоловіків, фарбами намальовані зображення халдеїв, И# приложи2 ко блужeнію своемY, и3 ви1дэ мyжы напи6саны на стэнЁ, w4бразы халдє1йски напи6саны шaрами,
15
15
підперезаних по стегнах своїх поясом, з розкішними на голові їх пов’язками, що мають вигляд воєначальників, схожих на синів Вавилона, батьківщина яких земля Халдейська, препо‰саны пестротaми њ чрeслэхъ свои1хъ, и3 превHи крашeнніи на главaхъ и4хъ, ви1дъ троsкій всёхъ, под0біе сынHвъ вавmлHнскихъ, халдeйскихъ, земли2 nтeчества и4хъ:
16
16
вона закохалася у них з одного погляду очей своїх і послала до них у Халдею послів. и3 возложи1сz на нS зрёніемъ nчeй свои1хъ, и3 послA послы2 къ ни6мъ въ зeмлю халдeйску.
17
17
І прийшли до неї сини Вавилона на любовне ложе, й осквернили її блудодійством своїм, і вона осквернила себе ними; і відвернулася від них душа її. И# пріид0ша къ нeй сhнове вавmлHнстіи на л0же витaющихъ и3 њскверни1ша ю5 въ блужeніи є3S, и3 њскверни1сz въ ни1хъ, и3 tступи2 душA є3S t ни1хъ:
18
18
Коли ж вона явно віддалася блудодіянням своїм і відкрила наготу свою, тоді і від неї відвернулася душа Моя, як відвернулася душа Моя від сестри її. и3 tкры2 блужeніе своE и3 tкры2 срамотY свою2. И# tступи2 дш7A моS t неS, ћкоже tступи2 дш7A моS t сестры2 є3S.
19
19
І вона множила блудодіяння свої, згадуючи дні молодости своєї, коли блудила у землі Єгипетській; И# ўмн0жила є3си2 блужeніе твоE, є4же помzнyти дни6 ю4ности твоеS, въ нsже блуди1ла є3си2 во є3гЂптэ,
20
20
і приліпилася до коханців своїх, у яких плоть — плоть осляча, і похіть, як у жеребців. и3 возлеглA є3си2 на халдє1и, и4хже плHти бhша ѓки плHти w4сли, и3 ћкw лHна кHнскаz лHна и4хъ,
21
21
Так ти згадала розпусту молодости твоєї, коли єгиптяни стискали соски твої заради дівочих грудей твоїх. и3 посэти1ла є3си2 беззак0ніе ю4ности твоеS, ±же твори1ла є3си2 во є3гЂптэ во витaлищи твоeмъ, и3дёже сосцы2 ю4ности твоеS спад0ста.
22
22
Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: ось, Я підбурю проти тебе коханців твоїх, від яких відвернулася душа твоя, і приведу їх проти тебе з усіх боків: Тогw2 рaди, nоліво2, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ воздви1гну похотники2 тво‰ на тS, t ни1хже tступи2 душA твоS, и3 наведY и5хъ на тS w4крестъ,
23
23
синів Вавилона і всіх халдеїв, з Пехода, із Шоа і Коа, і з ними всіх синів Ассура, красивих юнаків, областеначальників і градоправителів, сановних та іменитих, усіх майстерних наїзників. сынHвъ вавmлHнскихъ и3 всёхъ халдeєвъ, факyда и3 сyда и3 кyда, и3 вс‰ сhны ґссmр‡йски съ ни1ми, ю4ношы и3збр†нны, старBйшины и3 воевHды, вс‰ трістaты и3 нарHчитыz, к0нники на к0нехъ вси2.
24
24
І прийдуть на тебе зі зброєю, з конями і колісницями і з безліччю народу, й обступлять тебе навколо у латах, зі щитами й у шоломах, і віддам їм тебе на суд, і будуть судити тебе своїм судом. И# пріи1дутъ на тS вси2 t сёвера, колєсни1цы и3 колeса со мн0гимъ нар0домъ, щиты2 и3 с{лицы и3 шлeмы, и3 постaвzтъ стражбY w4крестъ тебє2, и3 дaмъ пред8 лицeмъ и4хъ сyдъ, и3 tмстsтъ ти2 въ судёхъ свои1хъ:
25
25
І оберну ревність Мою проти тебе, і вчинять з тобою люто: відріжуть у тебе ніс і вуха, а інше твоє від меча упаде; візьмуть синів твоїх і дочок твоїх, а інше твоє вогнем буде пожерте; и3 дaмъ рвeніе моE въ тебЁ, и3 сотворsтъ съ тоб0ю гнёвъ ћрости моеS, н0здри тво‰ и3 ќшы твои2 њбрёжутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ мечeмъ и3зсэкyтъ: тjи сынHвъ твои1хъ и3 дщeрей твои1хъ в0змутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ потреби1тъ џгнь:
26
26
і знімуть з тебе одяг твій, візьмуть убрання твоє. и3 совлекyтъ съ тебє2 ри6зы тво‰ и3 в0змутъ сосyды хвалы2 твоеS.
27
27
І покладу кінець розпусті твоїй і блуду твоєму, принесеному із землі Єгипетської, і не будеш звертати на них очей твоїх, і про Єгипет уже не згадаєш. И# tвращY нечє1стіz тво‰ t тебє2 и3 блyдъ тв0й t земли2 є3гЂпетскіz: и3 не воздви1гнеши nчeсъ твои1хъ на ни1хъ и3 є3гЂпта не помzнeши ктомY.
28
28
Бо так говорить Господь Бог: ось, Я віддаю тебе до рук тих, кого ти зненавиділа, до рук тих, від кого відвернулася душа твоя. Понeже сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ предаю1 тz въ рyцэ, и4хже ненави1диши, t ни1хже tступи2 душA твоS:
29
29
І вчинять з тобою жорстоко, і візьмуть у тебе все, набуте працею, і залишать тебе нагою і непокритою, і відкрита буде соромітна нагота твоя, і розпуста твоя, і блудодійство твоє. и3 сотворsтъ въ тебЁ въ нeнависти, и3 в0змутъ вс‰ труды2 тво‰ и3 дэлA тво‰, и3 бyдеши нагA и3 посрaмлена, и3 tкрhетсz стyдъ блудA твоегw2 и3 нечeстіе твоE.
30
30
Це буде зроблено з тобою за блудодійство твоє з народами, ідолами яких ти осквернила себе. И# блужeніе твоE сотвори2 сі‰ тебЁ, є3гдA блуди1ла є3си2 в8слёдъ kзhкwвъ и3 њсквернsласz въ кумjрэхъ и4хъ:
31
31
Ти ходила дорогою сестри твоєї; за те і дам у руку тобі чашу її. въ пути2 сестры2 твоеS ходи1ла є3си2, и3 дaмъ чaшу є3S въ рyцэ твои2.
32
32
Так говорить Господь Бог: ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку і широку, і будеш піддана осміянню і ганьбі, за величезної місткости її. Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: чaшу сестры2 твоеS и3спіeши глуб0кую и3 шир0кую, и3 бyдетъ на смёхъ и3 подражнeніе, и3з8oби1лную ко совершeнію піsнства,
33
33
Сп’янінням і гіркотою будеш сповнена: чаша жаху і спустошення — чаша сестри твоєї, Самарії! и3 разслаблeніz нап0лнишисz: чaша же потреблeніz и3 погублeніz чaша сестры2 твоеS самарjи:
34
34
І вип’єш її, і осушиш, і черепки її оближеш, і груди твої пошматуєш: бо Я сказав це, — говорить Господь Бог. и3 и3спіeши ю5 и3 и3стощи1ши, и3 чрeпъ є3S kдyщи потреби1ши, и3 сwсцA тво‰ tт0ргнеши: и3 прaздники и3 новомcчіz тво‰ tвращY: понeже ѓзъ гlахъ, речE ґдwнаJ гDь.
35
35
Тому так говорить Господь Бог: оскільки ти забула Мене і відвернулася від Мене, то і терпи за беззаконня твоє і за блудодійство твоє. Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже забhла мS є3си2 и3 tвeргла менE назaдъ тёла твоегw2, и3 ты2 возми2 нечeстіе твоE и3 блyдъ тв0й.
36
36
І сказав мені Господь: сину людський! чи хочеш судити Оголу й Оголиву? вислови їм мерзоти їх; И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, не бyдеши ли суди1ти nолЁ и3 nолівЁ, и3 возвэсти1ши ли и4ма беззакHніz є3ю2;
37
37
бо вони перелюбствували, і кров на руках їх, і з ідолами своїми перелюбствували, і синів своїх, яких народили Мені, через вогонь проводили в їжу їм. ћкw любодёйствовастэ, и3 кр0вь въ рукaхъ є3ю2, и3 въ кумjрэхъ є3ю2 прелюбодёйствовастэ, и3 ч†да сво‰, ±же роди1стэ мнЁ, провождaстэ и5мъ сквозЁ џгнь.
38
38
Ще ось що вони робили Мені: оскверняли святилище Моє у той самий день, і порушували суботи Мої; Дaже и3 сі‰ сотвори1стэ ми2, њсквернsстэ с™†z мо‰ въ т0й дeнь, и3 суббw6ты мо‰ њсквернsстэ:
39
39
тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, у той самий день приходили у святилище Моє, щоб оскверняти його: ось як чинили вони у домі Моєму! и3 внегдA закалaстэ ч†да сво‰ кумjрwмъ свои6мъ, и3 вхождaстэ во с™†z мо‰ въ т0й дeнь, є4же скверни1ти |: и3 сE, тaкw творsстэ средЁ д0му моегw2:
40
40
Крім цього, посилали за людьми, які приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, підмальовувала очі твої і прикрашалася убраннями, и3 посылaстэ ко мужє1мъ грzдyщымъ и3здалeча, къ ни6мже послHвъ посылaстэ. И# є3гдA приходи1ти и5мъ, ѓбіе ўмывaласz є3си2 и3 ўтварsла є3си2 џчи твои2 и3 ўкрашaласz ќтварію,
41
41
і сідали на чудове ложе, перед яким приготований був стіл і на якому пропонувала ти запашні куріння Мої і єлей Мій. и3 сэдёла є3си2 на nдрЁ п0стланэ, и3 трапeза ўкрaшенна пред8 лицeмъ є3S, и3 fmміaмъ м0й и3 є3лeй м0й предлагaла пред8 ни1ми, и3 веселsхусz въ ни1хъ:
42
42
І лунав голос народу, який радів у неї, і до людей з натовпу народного вводилися п’яниці з пустелі; і вони покладали на руки їхні зап’ястя і на голови їхні красиві вінки. и3 глaсомъ сли1чнымъ возглашaху, и3 ко мужє1мъ t мн0жества человёча приходsщымъ t пустhни, и3 даsху пє1рстни на рyки и4хъ и3 вэнeцъ хвалы2 на главы6 и4хъ.
43
43
Тоді сказав Я про підтоптану в перелюбстві: тепер закінчаться блудодіяння її разом з нею. И# рек0хъ: не въ си1хъ ли прелюбодёйствуютъ; и3 дэлA блудни1цы, и3 самA соблуди2.
44
44
Але приходили до неї, як приходять до жінки блудниці, так приходили до Оголи й Оголиви, до розпусних жінок. И# вхождaху къ нeй: ћкоже влaзzтъ къ женЁ блудни1цэ, тaкw влaзzху ко nолЁ и3 ко nолівЁ, женaмъ беззак0нницамъ, є4же сотвори1ти беззак0ніе.
45
45
Але мужі праведні будуть судити їх; вони будуть судити їх судом перелюбниць і судом тих, що проливають кров, тому що вони перелюбниці, й у них кров на руках. Мyжіе же прaведніи, тjи и3 tмстsтъ и4ма tмщeніемъ любодёйницъ и3 tмщeніемъ проливaющихъ кр0вь, ћкw любодBйцы сyть, и3 кр0вь въ рукaхъ и4хъ.
46
46
Бо так сказав Господь Бог: скликати на них зібрання і віддати їх на озлоблення і грабунок. Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: приведи2 на ни1хъ нар0ды и3 дaждь на ни1хъ мzтeжъ и3 разграблeніе,
47
47
І зібрання поб’є їх камінням, і порубає їх мечами своїми, й уб’є синів їх і дочок їх, і доми їх спалить вогнем. и3 вeржи кaменіе на ни1хъ, кaменіе нар0дwвъ, и3 да и3збодyтъ и5хъ мечьми2 свои1ми: сhны и4хъ и3 дщє1ри и4хъ и3збію1тъ и3 д0мы и4хъ nгнeмъ сожгyтъ:
48
48
Так покладу кінець розпусті на цій землі, й усі жінки приймуть урок, і не будуть робити соромітних діл подібно до вас; и3 tвращY нечeстіе t земли2, и3 накaжутсz вс‰ жєны2 и3 не сотворsтъ по нечeстіємъ и4хъ:
49
49
і покладуть на вас вашу розпусту, і понесете покарання за гріхи з ідолами вашими, і пізнаєте, що Я Господь Бог. и3 дaстсz нечeстіе вaше на вы2: и3 (вс‰) грэхи2 кум‡ръ вaшихъ пріи1мете и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.