1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ а҃
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Сло́во бж҃їе, є҆́же бы́сть ко і҆еремі́и сы́нꙋ хелкі́евꙋ ѿ свѧщє́нникъ, и҆́же ѡ҆бита́ше во а҆наѳѡ́ѳѣ, въ землѝ венїамі́новѣ, | Слова Єремії, сина Хелкіїного, зі священиків у Анафофі, у землі Веніаміновій, |
|
2
|
2
|
| ꙗ҆́коже бы́сть сло́во гдⷭ҇не къ немꙋ̀, во дни̑ і҆ѡсі́и сы́на а҆мѡ́са царѧ̀ і҆ꙋ́дина, въ третїена́десѧть лѣ́то ца́рства є҆гѡ̀, | до якого було слово Господнє у дні Іосії, сина Амонового, царя Юдейського, у тринадцятий рік царювання його, |
|
3
|
3
|
| и҆ бы́сть во дни̑ і҆ѡакі́ма сы́на і҆ѡсі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, да́же до первагѡна́десѧть лѣ́та седекі́и сы́на і҆ѡсі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, да́же до плѣне́нїѧ і҆ерⷭ҇ли́мскагѡ въ мцⷭ҇ъ пѧ́тый. | і також у дні Іоакима, сина Іосіїного, царя Юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Іосіїного, царя Юдейського, до переселення Єрусалима у п’ятому місяці. |
|
4
|
4
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | І було до мене слово Господнє: |
|
5
|
5
|
| пре́жде не́же мнѣ̀ созда́ти тѧ̀ во чре́вѣ, позна́хъ тѧ̀, и҆ пре́жде не́же и҆зы́ти тебѣ̀ и҆з̾ ложе́снъ, ѡ҆ст҃и́хъ тѧ̀, прⷪ҇ро́ка во ꙗ҆зы́ки поста́вихъ тѧ̀. | перше ніж Я утворив тебе в утробі, Я пізнав тебе, і перше ніж ти вийшов з утроби, Я освятив тебе: пророком для народів поставив тебе. |
|
6
|
6
|
| И҆ реко́хъ: ѽ, сы́й влⷣко гдⷭ҇и, сѐ, не вѣ́мъ глаго́лати, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́трокъ а҆́зъ є҆́смь. | А я сказав: о, Господи Боже! я не вмію говорити, бо я ще молодий. |
|
7
|
7
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: не глаго́ли, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́трокъ а҆́зъ є҆́смь, и҆́бо ко всѣ̑мъ, къ ни̑мже послю́ тѧ, по́йдеши, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка повелю̀ тебѣ̀, возглаго́леши: | Але Господь сказав мені: не говори: «я молодий»; бо до всіх, до кого пошлю тебе, підеш, і все, що повелю тобі, скажеш. |
|
8
|
8
|
| не оу҆бо́йсѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю а҆́зъ є҆́смь, є҆́же и҆зба́вити тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь. | Не бійся їх; бо Я з тобою, щоб спасати тебе, сказав Господь. |
|
9
|
9
|
| И҆ прострѐ гдⷭ҇ь рꙋ́кꙋ свою̀ ко мнѣ̀ и҆ прикоснꙋ́сѧ оу҆стѡ́мъ мои̑мъ, и҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: сѐ, да́хъ словеса̀ моѧ̑ во оу҆ста̀ твоѧ̑: | І простяг Господь руку Свою, і торкнувся вуст моїх, і сказав мені Господь: ось, Я вклав слова Мої у вуста твої. |
|
10
|
10
|
| сѐ, поста́вихъ тѧ̀ дне́сь над̾ ꙗ҆зы̑ки и҆ над̾ ца́рствы, да и҆скорени́ши и҆ разори́ши, и҆ расточи́ши и҆ разрꙋши́ши, и҆ па́ки сози́ждеши и҆ насади́ши. | Дивися, Я поставив тебе у цей день над народами і царствами, щоб викорінювати і розоряти, губити і руйнувати, творити і насаджувати. |
|
11
|
11
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: что́ ты ви́диши, і҆еремі́е; И҆ реко́хъ: же́злъ ѻ҆рѣ́ховый (а҆́зъ ви́ждꙋ). | І було слово Господнє до мене: що бачиш ти, Єреміє? Я сказав: бачу жезл мигдалевого дерева. |
|
12
|
12
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: бла́гѡ ви́дѣлъ є҆сѝ, поне́же бдѣ́хъ а҆́зъ над̾ словесы̀ мои́ми, є҆́же сотвори́ти ѧ҆̀. | Господь сказав мені: ти правильно бачиш; Я пильную над словом Моїм, щоб воно скоро сповнилося. |
|
13
|
13
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не втори́цею ко мнѣ̀ гл҃ѧ: что́ ты ви́диши; И҆ реко́хъ: коно́бъ поджига́емый (а҆́зъ ви́ждꙋ) и҆ лицѐ є҆гѡ̀ ѿ лица̀ сѣ́вера. | І було слово Господнє до мене іншого разу: що бачиш ти? Я сказав: бачу киплячий казан, який піддувається вітром, і лице його з боку півночі. |
|
14
|
14
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: ѿ лица̀ сѣ́вера возгорѧ́тсѧ ѕла̑ѧ на всѣ́хъ ѡ҆бита́ющихъ на землѝ, | І сказав мені Господь: від півночі відкриється біда на усіх жителів цієї землі. |
|
15
|
15
|
| занѐ сѐ, а҆́зъ созовꙋ̀ всѧ̑ ца̑рства зємна́ѧ ѿ сѣ́вера, речѐ гдⷭ҇ь: и҆ прїи́дꙋтъ и҆ поста́вѧтъ кі́йждо престо́лъ сво́й въ преддве́рїихъ вра́тъ і҆ерⷭ҇ли́мскихъ и҆ на всѣ́хъ стѣна́хъ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ и҆ на всѣ́хъ градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ: | Бо ось, Я прикличу усі племена царств північних, — говорить Господь, — і прийдуть вони, і поставлять кожен престіл свій біля входу у ворота Єрусалима, і навколо усіх стін його, і у всіх містах юдейських. |
|
16
|
16
|
| и҆ возгл҃ю къ ни̑мъ съ сꙋдо́мъ ѡ҆ всѧ́цѣй ѕло́бѣ и҆́хъ, ка́кѡ ѡ҆ста́виша мѧ̀ и҆ пожро́ша богѡ́мъ чꙋжди̑мъ и҆ поклони́шасѧ дѣлѡ́мъ рꙋ́къ свои́хъ. | І вчиню над ними суди Мої за усі беззаконня їхні, за те, що вони залишили Мене, і курили фіміам чужоземним богам і поклонялися ділам рук своїх. |
|
17
|
17
|
| Ты́ же препоѧ́ши чрє́сла твоѧ̑, и҆ воста́ни и҆ глаго́ли къ ни̑мъ всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́даю тебѣ̀: не оу҆бо́йсѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, нижѐ оу҆страши́сѧ пред̾ ни́ми, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю є҆́смь, є҆́же и҆зба́вити тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь: | А ти опояши стегна твої, і встань, і скажи їм усе, що Я повелю тобі; не будь слабкодухим перед ними, щоб Я не уразив тебе в очах їхніх. |
|
18
|
18
|
| сѐ, положи́хъ тѧ̀ дне́сь а҆́ки гра́дъ тве́рдъ и҆ въ сто́лпъ желѣ́зный, и҆ а҆́ки стѣ́нꙋ мѣ́дѧнꙋ, крѣ́пкꙋ всѣ̑мъ царє́мъ і҆ꙋ̑динымъ и҆ кнѧзє́мъ є҆гѡ̀, и҆ свѧще́нникѡмъ є҆гѡ̀ и҆ лю́демъ землѝ: | І ось, Я поставив тебе нині укріпленим містом і залізним стовпом і мідною стіною на усій цій землі, проти царів Іуди, проти князів його, проти священиків його і проти народу землі цієї. |
|
19
|
19
|
| и҆ ра́товати бꙋ́дꙋтъ на тѧ̀ и҆ не премо́гꙋтъ тѧ̀, поне́же съ тобо́ю а҆́зъ є҆́смь, да и҆зба́влю тѧ̀, речѐ гдⷭ҇ь. | Вони будуть воювати проти тебе, але не переможуть тебе; тому що Я з тобою, — говорить Господь, — щоб спасати тебе. |
