Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 5

Brenton–Byzantine English Bible > John :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Chapter 5	Глава 5

1	1
After these things there was the feast of the Jews; and Jesus went up to Jerusalem.	Після цього було юдейське свято, і прийшов Ісус до Єрусалима.
2	2
Now there is in Jerusalem by the sheep gate a pool, which is called in Hebrew Bethesda, having five porches.	В Єрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Вифезда, яка мала п’ять критих входів.
3	3
In these lay a great multitude of them that were sick, blind, halt, withered, waiting for the moving of the water:	У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води,
4	4
for an angel went down at certain seasons into the pool, and troubled the water: whosoever then first after the troubling of the water stepped in was made whole, with whatsoever disease he was holden.	бо ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду; і хто перший входив після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав.
5	5
And a certain man was there, who had been thirty and eight years in his infirmity.	Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років.
6	6
When Jesus saw him lying, and knew that he had been now a long time in that case, he saith unto him, Wouldest thou be made whole?	Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим?
7	7
The sick man answered him, Sir, I have no man, when the water is troubled, to put me into the pool: but while I am coming, another steppeth down before me.	Недужий відповів Йому: так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить.
8	8
Jesus saith unto him, Arise, take up thy bed, and walk.	Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи.
9	9
And straightaway the man was made whole, and took up his bed and walked. Now it was the sabbath on that day.	І він одразу одужав, взяв постіль свою і пішов. Була ж субота у той день.
10	10
So the Jews said unto him that was cured, It is the sabbath: it is not lawful for thee to take up thy bed.	Тому юдеї говорили зціленому: сьогодні субота, і не слід було тобі брати постіль свою.
11	11
He answered them, He that made me whole, the same said unto me, Take up thy bed, and walk.	Він відповів їм: Хто зцілив мене, Той сказав мені: візьми постіль твою і ходи.
12	12
They asked him therefore, Who is the man that said unto thee, Take up thy bed, and walk?	Його спитали: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі: візьми постіль твою і ходи?
13	13
But he that was healed knew not who it was; for Jesus had conveyed himself away, a multitude being in the place.	А зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці.
14	14
Afterward Jesus findeth him in the temple, and said unto him, Behold, thou art made whole: sin no more, lest a worse thing befall thee.	Потім Ісус зустрів його у храмі і сказав йому: ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого.
15	15
The man went away, and told the Jews that it was Jesus who had made him whole.	Чоловік цей пішов і сказав юдеям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус.
16	16
And for this cause the Jews persecuted Jesus, and sought to kill him, because he did these things on the sabbath.	І почали юдеї переслідувати Ісуса, і шукали, як Його вбити за те, що творив такі діла в суботу.
17	17
But Jesus answered them, My Father worketh even until now, and I work.	Ісус же говорив їм: Отець Мій донині робить, і Я роблю.
18	18
For this cause therefore the Jews sought the more to kill him, because he not only brake the sabbath, but also called God his own Father, making himself equal with God.	Юдеї ще більше вишукували, як Його вбити за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, рівняючи Себе до Бога.
19	19
Jesus therefore answered and said unto them, Verily, verily, I say unto you, The Son can do nothing of himself, but what he seeth the Father doing: for what things soever he doeth, these the Son also doeth in like manner.	На це Ісус сказав: істинно, істинно говорю вам: Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо, що Він творить, те так само творить і Син.
20	20
For the Father loveth the Son, and showeth him all things that himself doeth: and greater works than these will he show him, that ye may marvel.	Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам творить; і покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
21	21
For as the Father raiseth the dead and giveth them life, even so the Son also giveth life to whom he will.	Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче.
22	22
For neither doth the Father judge any man, but he hath given all judgment unto the Son;	Бо Отець не судить нікого, а весь суд віддав Синові,
23	23
that all may honor the Son, even as they honor the Father. He that honoreth not the Son honoreth not the Father that sent him.	щоб усі шанували Сина, як шанують Отця; а хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який послав Його.
24	24
Verily, verily, I say unto you, He that heareth my word, and believeth him that sent me, hath eternal life, and cometh not into judgment, but hath passed out of death into life.	Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя.
25	25
Verily, verily, I say unto you, The hour cometh, and now is, when the dead shall hear the voice of the Son of God; and they that hear shall live.	Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
26	26
For as the Father hath life in himself, even so gave he to the Son also to have life in himself:	Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі.
27	27
and he gave him authority to execute judgment also, because he is a son of man.	І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський.
28	28
Marvel not at this: for the hour cometh, in which all that are in the tombs shall hear his voice,	Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого;
29	29
and shall come forth; they that have done good, unto the resurrection of life; and they that have done evil, unto the resurrection of judgment.	і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду.
30	30
I can of myself do nothing: as I hear, I judge: and my judgment is righteous; because I seek not mine own will, but the will of the Father that sent me.	Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене.
31	31
If I bear witness of myself, my witness is not true.	Коли Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє не є істинне.
32	32
It is another that beareth witness of me; and I know that the witness which he witnesseth of me is true.	Є інший, який свідчить про Мене; і Я знаю, що істинне те свідчення, яким він свідчить про Мене.
33	33
Ye have sent unto John, and he hath borne witness unto the truth.	Ви посилали до Іоана, і він засвідчив істину.
34	34
But the witness which I receive is not from man: howbeit I say these things, that ye may be saved.	А втім, Я не від людини приймаю свідчення, але говорю це для того, щоб ви спаслися.
35	35
He was the lamp that burneth and shineth; and ye were willing to rejoice for a season in his light.	Він був світильник, який горів і світив; ви ж хотіли короткий час порадуватися при світлі його.
36	36
But the witness which I have is greater than that of John; for the works which the Father hath given me to accomplish, the very works that I do, bear witness of me, that the Father hath sent me.	Я ж маю свідчення більше за Іоанове: бо діла, які Отець дав Мені звершити, саме ці діла, які Я творю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
37	37
And the Father that sent me, he himself hath borne witness of me. Ye have neither heard his voice at any time, nor seen his form.	І Отець, Який послав Мене, Сам засвідчив про Мене. А ви ні голосу Його ніколи не чули, ні лиця Його ніколи не бачили;
38	38
And ye have not his word abiding in you: for whom he sent, him ye believe not.	і не маєте слова Його, яке перебувало б у вас; бо ви не віруєте в Того, Кого Він послав.
39	39
Ye search the scriptures, because ye think that in them ye have eternal life; and these are they which bear witness of me;	Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене.
40	40
and ye will not come to me, that ye may have life.	Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя.
41	41
I receive not glory from men.	Не приймаю слави від людей,
42	42
But I know you, that ye have not the love of God in yourselves.	але знаю вас: ви не маєте в собі любови до Бога.
43	43
I am come in my Father’s name, and ye receive me not: if another shall come in his own name, him ye will receive.	Я прийшов в ім’я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім’я своє, того приймете.
44	44
How can ye believe, who receive glory one of another, and the glory that cometh from the only God ye seek not?	Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте?
45	45
Think not that I will accuse you to the Father: there is one that accuseth you, even Moses, on whom ye have set your hope.	Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви уповаєте.
46	46
For if ye believed Moses, ye would believe me; for he wrote of me.	Бо якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б і Мені, тому що він писав про Мене.
47	47
But if ye believe not his writings, how shall ye believe my words?	Якщо ж його Писанням не вірите, то як повірите Моїм словам?