Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 8

Brenton–Byzantine English Bible > John :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Chapter 8	Глава 8

1	1
but Jesus went unto the mount of Olives.	Ісус же пішов на гору Елеонську.
2	2
And early in the morning he came again into the temple, and all the people came; and he sat down, and taught them.	А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
3	3
And the scribes and the Pharisees bring unto him a woman taken in adultery; and having set her in the midst,	Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому:
4	4
they say unto him, trying him, Teacher, this woman hath been taken in adultery, in the very act.	Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі;
5	5
Now in the law Moses commanded us that such should be stoned: what then sayest thou?	а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш?
6	6
And this they said, trying him, that they might have whereof to accuse him. But Jesus stooped down, and with his finger wrote on the ground, taking no notice.	Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
7	7
But when they continued asking him, he lifted up himself, and said unto them, He that is without sin among you, let him first cast a stone at her.	Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
8	8
And again he stooped down, and with his finger wrote on the ground.	І знов, нахилившись додолу, писав на землі.
9	9
And they, when they heard it, being convicted by their own conscience, went out one by one, beginning from the eldest: and Jesus was left alone, and the woman, where she was, in the midst.	Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині.
10	10
And when Jesus had lifted up himself, and saw none but the woman, he said unto her, Where are those thine accusers? did no man condemn thee?	Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив?
11	11
And she said, No man, Lord. And Jesus said, Neither do I judge thee: go thy way, and sin no more.	Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши.
12	12
Again therefore Jesus spake unto them, saying, I am the light of the world: he that followeth me shall not walk in the darkness, but shall have the light of life.	Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
13	13
The Pharisees therefore said unto him, Thou bearest witness of thyself; thy witness is not true.	Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве.
14	14
Jesus answered and said unto them, Even if I bear witness of myself, my witness is true; for I know whence I came, and whither I go; but ye know not whence I come, and whither I go.	Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
15	15
Ye judge after the flesh; I judge no man.	Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого.
16	16
Yea and if I judge, my judgment is true; for I am not alone, but I and the Father that sent me.	А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав.
17	17
Yea and in your law it is written, that the witness of two men is true.	У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве.
18	18
I am he that beareth witness of myself, and the Father that sent me beareth witness of me.	Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав.
19	19
They said therefore unto him, Where is thy Father? Jesus answered, Ye know neither me, nor my Father: if ye knew me, ye would know my Father also.	Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
20	20
These words spake Jesus in the treasury, as he taught in the temple: and no man took him; because his hour was not yet come.	Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його.
21	21
Jesus said therefore again unto them, I go away, and ye shall seek me, and shall die in your sin: whither I go, ye cannot come.	Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
22	22
The Jews therefore said, Will he kill himself, that he saith, Whither I go, ye cannot come?	Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти?
23	23
And he said unto them, Ye are from beneath; I am from above: ye are of this world; I am not of this world.	Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу.
24	24
I said therefore unto you, that ye shall die in your sins: for except ye believe that I am he, ye shall die in your sins.	Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших.
25	25
They said therefore unto him, Who art thou? And Jesus said unto them, Even that which I have also spoken unto you from the beginning.	Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам.
26	26
I have many things to speak and to judge concerning you: howbeit he that sent me is true; and the things which I heard from him, these say I unto the world.	Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові.
27	27
They perceived not that he spake to them of the Father.	Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
28	28
Jesus therefore said unto them, When ye have lifted up the Son of man, then shall ye know that I am he, and that I do nothing of myself, but as my Father taught me, I speak these things.	Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
29	29
And he that sent me is with me; the Father hath not left me alone; for I do always the things that are pleasing to him.	Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
30	30
As he spake these things, many believed on him.	Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього.
31	31
Jesus therefore said to those Jews that had believed him, If ye abide in my word, then are ye truly my disciples;	Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками;
32	32
and ye shall know the truth, and the truth shall make you free.	і пізнаєте істину, і істина визволить вас.
33	33
They answered him, We are Abraham’s seed, and have never yet been in bondage to any man: how sayest thou, Ye shall be made free?	Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними?
34	34
Jesus answered them, Verily, verily, I say unto you, Everyone that committeth sin is the bondservant of sin.	Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
35	35
And the bondservant abideth not in the house forever: the son abideth forever.	Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно.
36	36
If therefore the Son shall make you free, ye shall be free indeed.	Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.
37	37
I know that ye are Abraham’s seed; yet ye seek to kill me, because my word hath not free course in you.	Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас.
38	38
I speak that which I have seen with my Father: and ye then do that which ye have seen with your father.	Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого.
39	39
They answered and said unto him, Our father is Abraham. Jesus saith unto them, If ye were Abraham’s children, ye would do the works of Abraham.	Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові.
40	40
But now ye seek to kill me, a man that hath told you the truth, which I heard from God: this did not Abraham.	Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив.
41	41
Ye do the works of your father. They said therefore unto him, We were not born of fornication; we have one Father, even God.	Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога.
42	42
Jesus therefore said unto them, If God were your Father, ye would love me: for I came forth and am come from God; for neither have I come of myself, but he sent me.	Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене.
43	43
Why do ye not understand my speech? Even because ye cannot hear my word.	Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого.
44	44
Ye are of your father the devil, and the lusts of your father it is your will to do. He was a murderer from the beginning, and standeth not in the truth, because there is no truth in him. When he speaketh a lie, he speaketh of his own: for he is a liar, and the father thereof.	Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди.
45	45
But because I say the truth, ye believe me not.	А коли Я істину говорю, то не вірите Мені.
46	46
Which of you convicteth me of sin? And if I say truth, why do ye not believe me?	Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?
47	47
He that is of God heareth the words of God: for this cause ye hear them not, because ye are not of God.	Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога.
48	48
The Jews therefore answered and said unto him, Say we not well that thou art a Samaritan, and hast a demon?	На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі?
49	49
Jesus answered, I have not a demon; but I honor my Father, and ye dishonor me.	Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
50	50
But I seek not mine own glory: there is one that seeketh and judgeth.	А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить.
51	51
Verily, verily, I say unto you, If a man keep my word, he shall never see death.	Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік.
52	52
The Jews therefore said unto him, Now we know that thou hast a demon. Abraham died, and the prophets; and thou sayest, If a man keep my word, he shall never taste of death.	Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік.
53	53
Art thou greater than our father Abraham, who died? and the prophets died: whom makest thou thyself?	Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер?
54	54
Jesus answered, If I glorify myself, my glory is nothing: it is my Father that glorifieth me; of whom ye say, He is our God;	Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш.
55	55
and ye have not known him: but I know him; and if I should say, I know him not, I shall be like unto you, a liar: but I know him, and keep his word.	І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю.
56	56
Your father Abraham rejoiced to see my day; and he saw it, and was glad.	Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів.
57	57
The Jews therefore said unto him, Thou art not yet fifty years old, and hast thou seen Abraham?	На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама?
58	58
Jesus therefore said unto them, Verily, verily, I say unto you, Before Abraham was born, I am.	Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є.
59	59
They took up stones therefore to cast at him: but Jesus hid himself, and went out of the temple, going through the midst of them, and so passed by.	Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі.