Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Brenton–Byzantine English Bible - Глава 23

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава 23	Chapter 23

1	1
І піднялася вся громада їхня, і повели Його до Пилата.	And the whole company of them rose up, and brought him before Pilate.
2	2
І почали звинувачувати Його, кажучи: ми знайшли Цього, Який розбещує народ наш і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом Царем.	And they began to accuse him, saying, We found this man perverting the nation, and forbidding to give tribute to Caesar, saying that he himself is Christ a king.
3	3
Пилат запитав Його: Ти Цар Юдейський? Він же сказав йому у відповідь: ти кажеш.	And Pilate asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And he answered him and said, Thou sayest.
4	4
Пилат сказав первосвященикам і народові: ніякої провини я не знаходжу в Чоловікові Цьому.	And Pilate said unto the chief priests and the multitudes, I find no fault in this man.
5	5
Але вони наполягали, кажучи, що Він розбещує народ, навчаючи по всій Юдеї, починаючи від Галилеї і аж до цього місця.	But they were the more urgent, saying, He stirreth up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galilee even unto this place.
6	6
Пилат, почувши про Галилею, запитав: хіба Він галилеянин?	But when Pilate heard of Galilee, he asked whether the man were a Galilean.
7	7
І, довідавшись, що Він з области Іродової, послав Його до Ірода, який у ці дні теж був у Єрусалимі.	And when he knew that he was of Herod’s jurisdiction, he sent him unto Herod, who himself also was at Jerusalem in these days.
8	8
Ірод же, побачивши Ісуса, дуже зрадів, бо давно вже хотів Його бачити, тому що багато чув про Нього і сподівався побачити від Нього яке-небудь знамення.	Now when Herod saw Jesus, he was exceeding glad: for he was of a long time desirous to see him, because he had heard many things concerning him; and he hoped to see some miracle done by him.
9	9
І ставив Йому багато запитань, але Він нічого не відповідав йому.	And he questioned him in many words; but he answered him nothing.
10	10
Первосвященики ж і книжники стояли і наполегливо звинувачували Його.	And the chief priests and the scribes stood, vehemently accusing him.
11	11
Але Ірод зі своїми воїнами, зневаживши Його і познущавшись з Нього, вдягнув Його у світлий одяг і повернув Його до Пилата.	And Herod with his soldiers set him at nought, and mocked him, and arraying him in gorgeous apparel sent him back to Pilate.
12	12
І стали від того дня Ірод і Пилат друзями, бо раніше мали ворожнечу між собою.	And Pilate and Herod became friends with each other that very day: for before they were at enmity between themselves.
13	13
Пилат же, скликавши первосвящеників і начальників та народ,	And Pilate called together the chief priests and the rulers and the people,
14	14
сказав їм: ви привели до мене Чоловіка Цього, який ніби розбещує народ; і ось я перед вами допитав і не знайшов Чоловіка Цього винним ні в чому з того, в чому ви звинувачуєте Його.	and said unto them, Ye brought unto me this man, as one that perverteth the people: and behold, I, having examined him before you, found no fault in this man touching those things whereof ye accuse him:
15	15
Й Ірод теж, бо я послав Його до нього, і нічого, вартого смерти, Він не вчинив.	no, nor yet Herod: for I sent you to him; and behold, nothing worthy of death hath been done by him.
16	16
Отже, покаравши Його, відпущу.	I will therefore chastise him, and release him.
17	17
А йому і треба було заради свята відпустити їм одного в’язня.	(Now he must needs release unto them at the feast one prisoner.)
18	18
Але весь народ почав кричати: візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!	And they cried out all together, saying, Away with this man, and release unto us Barabbas—
19	19
А той за якийсь вчинений у місті бунт і вбивство був посаджений до в’язниці.	one who for a certain insurrection made in the city, and for murder, was cast into prison.
20	20
Пилат знову підвищив голос, бажаючи відпустити Ісуса.	Pilate therefore spake unto them again, desiring to release Jesus;
21	21
Але вони кричали: розіпни, розіпни Його!	but they shouted, saying, Crucify, crucify him.
22	22
Він утретє сказав їм: яке ж зло Він учинив? Я нічого, вартого смерти, не знайшов у Ньому; отже, покаравши Його, відпущу.	And he said unto them the third time, Why, what evil hath this man done? I have found no cause of death in him: I will therefore chastise him and release him.
23	23
Але вони продовжували з великим криком вимагати, щоб Він був розп’ятий; і перемогли крики їхні і первосвящеників.	But they were urgent with loud voices, asking that he might be crucified. And the voices of them and of the chief priests prevailed.
24	24
І Пилат присудив, щоб було за проханням їхнім.	And Pilate gave sentence that what they asked for should be done.
25	25
І відпустив їм ув’язненого за бунт і вбивство, якого вони просили; Ісуса ж віддав на їхню волю.	And he released him that for insurrection and murder had been cast into prison, whom they asked for; but Jesus he delivered up to their will.
26	26
І коли повели Його, то, затримавши якогось Симона киринеянина, що йшов з поля, поклали на нього хрест, щоб ніс за Ісусом.	And when they led him away, they laid hold upon one Simon of Cyrene, coming from the country, and laid on him the cross, to bear it after Jesus.
27	27
І йшло за Ним дуже багато народу і жінок, які плакали і ридали за Ним.	And there followed him a great multitude of the people, and of women who also bewailed and lamented him.
28	28
Ісус же, обернувшись до них, сказав: дочки єрусалимські! Не плачте за Мною, а плачте за собою і за дітьми вашими.	But Jesus turning unto them said, Daughters of Jerusalem, weep not for me, but weep for yourselves, and for your children.
29	29
Бо ось надходять дні, коли скажуть: блаженні неплідні, і утроби, які не родили, і груди, які не годували!	For behold, the days are coming, in which they shall say, Blessed are the barren, and wombs that never bare, and the breasts that never gave suck.
30	30
Тоді почнуть говорити горам: упадіть на нас! І пагорбам: покрийте нас!	Then shall they begin to say to the mountains, Fall on us; and to the hills, Cover us.
31	31
Бо коли із зеленим деревом таке роблять, то що ж буде з сухим?	For if they do these things in the green tree, what shall be done in the dry?
32	32
Вели і двох злочинців з Ним, щоб убити.	And there were also two others, malefactors, led with him to be put to death.
33	33
І коли прийшли на місце, що зветься Лобним, тут розп’яли Його і злочинців, одного з правого, а другого з лівого боку.	And when they came unto the place which is called The skull, there they crucified him, and the malefactors, one on the right hand and the other on the left.
34	34
Ісус же говорив: Отче, прости їм, бо не відають, що чинять. А ті, що ділили одяг Його, кидали жереб.	And Jesus said, Father, forgive them; for they know not what they do. And parting his garments among them, they cast lots.
35	35
І стояли люди і дивилися. Насміхалися ж разом з ними і начальники, кажучи: інших спасав; нехай спасе Себе, якщо Він Христос, Божий обранець.	And the people stood beholding. And the rulers also with them scoffed at him, saying, He saved others; let him save himself, if this is the Christ, the chosen of God.
36	36
Глузували з Нього і воїни, підходячи та підносячи Йому оцет,	And the soldiers also mocked him, coming to him, and offering him vinegar,
37	37
і казали: якщо Ти Цар Юдейський, спасися Сам.	and saying, If thou art the King of the Jews, save thyself.
38	38
І був над Ним напис, написаний письмом грецьким, римським і єврейським: «Цей є Цар Юдейський».	And there was also a superscription written over him in letters of Greek, and Latin, and Hebrew, THIS IS THE KING OF THE JEWS.
39	39
Один з розіп’ятих злочинців хулив Його, говорячи: якщо Ти Христос, спаси Себе і нас.	And one of the malefactors that were hanged railed on him, saying, If thou art the Christ, save thyself and us.
40	40
Озвався і другий, і докоряв тому, і казав: чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?	But the other answering rebuked him, saying, Dost thou not even fear God, seeing thou art in the same condemnation?
41	41
І ми засуджені справедливо, бо достойне за діла наші одержали; а Він нічого лихого не вчинив.	And we indeed justly; for we receive the due reward of our deeds: but this man hath done nothing amiss.
42	42
І сказав Ісусові: пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє!	And he said unto Jesus, Remember me, Lord, when thou comest in thy kingdom.
43	43
І сказав йому Ісус: істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю.	And Jesus said unto him, Verily I say unto thee, Today shalt thou be with me in Paradise.
44	44
Було ж близько шостої години^*, і настала темрява по всій землі аж до години дев’ятої.	And it was about the sixth hour, and a darkness came over the whole land until the ninth hour.
45	45
І сонце затьмарилось, і завіса в храмі роздерлася посередині.	And the sun was darkened, and the veil of the temple was rent in the midst.
46	46
Скрикнувши гучним голосом, Ісус сказав: Отче, у Твої руки віддаю дух Мій. І, сказавши це, віддав дух.	And Jesus, crying with a loud voice, said, Father, into thy hands will I commend my spirit: and having said these things, he gave up the ghost.
47	47
Сотник же, побачивши, що сталося, прославив Бога і сказав: воістину Чоловік Цей був праведний.	And when the centurion saw what was done, he glorified God, saying, Certainly this was a righteous man.
48	48
І весь народ, який зійшовся на це видовище, побачивши, що сталося, повертався, б’ючи себе в груди.	And all the multitudes that came together to this sight, beholding the things that were done, returned smiting their breasts.
49	49
Всі ж, хто знав Його, і жінки, які прийшли з Ним з Галилеї, стояли віддалік і дивилися на це.	And all his acquaintance, and the women that had followed with him from Galilee, stood afar off, seeing these things.
50	50
І ось один чоловік на ім’я Йосиф, що був радником^*, чоловік благий і праведний,	And behold, a man named Joseph, who was a councilor, a good and righteous man
51	51
який не брав участи у раді і справі їхній, з Аримафеї, міста юдейського, який і сам сподівався Царства Божого,	(he had not consented to their counsel and deed), a man of Arimathea, a city of the Jews, who also himself was looking for the kingdom of God:
52	52
прийшов до Пилата і просив тіло Ісусове.	this man went to Pilate, and asked for the body of Jesus.
53	53
І, знявши Його, обгорнув плащаницею і поклав Його у гробі, висіченому в скелі, де ще ніхто ніколи не був покладений.	And he took it down, and wrapped it in a linen cloth, and laid it in a tomb that was hewn in stone, where never man had yet lain.
54	54
День той був п’ятниця, і надходила субота.	And that day was the Preparation; the sabbath drew on.
55	55
Слідом же йшли жінки, які прийшли з Ісусом з Галилеї, і бачили гріб, і як покладено було тіло Його.	And the women, who had come with him out of Galilee, followed after, and beheld the tomb, and how his body was laid.
56	56
Повернувшися, вони наготували пахощі та миро і в суботу нічого не робили, за заповіддю.	And they returned, and prepared spices and ointments. And on the sabbath they rested according to the commandment.

← Глава 22

Глава 24 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт