Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Brenton–Byzantine English Bible - Глава 26

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Глава 26	Chapter 26

1	1
Коли Ісус скінчив усі ці слова, то сказав ученикам Своїм:	And it came to pass, when Jesus had finished all these words, he said unto his disciples,
2	2
ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття.	Ye know that after two days the passover cometh, and the Son of man is delivered up to be crucified.
3	3
Тоді зібралися первосвященики, і книжники, і старійшини народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа,	Then were gathered together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, unto the court of the high priest, who was called Caiaphas;
4	4
і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.	and they took counsel together that they might take Jesus by subtlety, and kill him.
5	5
Але говорили: тільки не у свято, щоб не було заворушення в народі.	But they said, Not during the feast, lest a tumult arise among the people.
6	6
Коли ж Ісус був у Вифанії, в домі Симона прокаженого,	Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,
7	7
підійшла до Нього жінка з посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, що возлежав, на голову.	there came unto him a woman having an alabaster cruse of exceeding precious ointment, and she poured it upon his head, as he sat at meat.
8	8
Побачивши це, ученики Його ремствували і говорили: для чого таке марнотратство?	But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?
9	9
Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим.	For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.
10	10
Ісус же, зрозумівши це, сказав їм: навіщо бентежите жінку? Вона добре діло зробила для Мене.	But Jesus perceiving it said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.
11	11
Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте.	For ye have the poor always with you; but me ye have not always.
12	12
Зливши миро це на тіло Моє, до погребіння Мене приготувала.	For in that she poured this ointment upon my body, she did it to prepare me for burial.
13	13
Істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказано буде про те, що вона зробила, в пам’ять її.	Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, that also which this woman hath done shall be spoken of for a memorial of her.
14	14
Тоді один з дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотом, пішов до первосвящеників	Then one of the twelve, who was called Judas Iscariot, went unto the chief priests,
15	15
і сказав: що хочете дати мені, — і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників.	and said, What are ye willing to give me, and I will deliver him unto you? And they weighed unto him thirty pieces of silver.
16	16
І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.	And from that time he sought opportunity to deliver him unto them.
17	17
Першого ж дня опрісноків ученики приступили до Ісуса і сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску?	Now on the first day of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying unto him, Where wilt thou that we should make ready for thee to eat the passover?
18	18
Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; у тебе справлю Пасху з учениками Моїми.	And he said, Go into the city to such a man, and say unto him, The Teacher saith, My time is at hand; I keep the passover at thy house with my disciples.
19	19
Ученики зробили, як звелів їм Ісус, і приготували паску.	And the disciples did as Jesus appointed them; and they made ready the passover.
20	20
Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учениками.	Now when even was come, he was sitting at meat with the twelve;
21	21
І коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене.	and as they were eating, he said, Verily I say unto you, that one of you shall betray me.
22	22
Вони дуже засмутились і почали говорити Йому, кожен з них: чи не я, Господи?	And they were exceeding sorrowful, and began to say unto him each of them, Is it I, Lord?
23	23
Він же сказав у відповідь: хто вмочить зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене.	And he answered and said, He that dipped his hand with me in the dish, the same shall betray me.
24	24
Син же Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій.	The Son of man goeth, even as it is written of him: but woe unto that man through whom the Son of man is betrayed! good were it for that man if he had not been born.
25	25
При цьому Іуда, що зрадив Його, сказав: чи не я, Учителю? Ісус говорить йому: ти сказав.	And Judas, who betrayed him, answered and said, Is it I, Rabbi? He saith unto him, Thou hast said.
26	26
І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє.	And as they were eating, Jesus took the bread, and gave thanks, and brake it; and he gave to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.
27	27
І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі,	And he took the cup, and gave thanks, and gave to them, saying, Drink ye all of it;
28	28
бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.	for this is my blood of the new covenant, which is poured out for many unto remission of sins.
29	29
Кажу ж вам, що віднині не буду пити від цього плоду виноградного до того дня, коли питиму з вами його новим у Царстві Отця Мого.	But I say unto you, that I shall not drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father’s kingdom.
30	30
І, проспівавши, пішли на гору Елеонську.	And when they had sung a hymn, they went out into the mount of Olives.
31	31
Тоді говорить їм Ісус: всі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари.	Then saith Jesus unto them, All ye shall be offended in me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.
32	32
По воскресінні ж Моїм випереджу вас у Галилеї.	But after I am raised up, I will go before you into Galilee.
33	33
Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться Тобою, то я ніколи не спокушусь.	But Peter answered and said unto him, If all shall be offended in thee, yet I will never be offended.
34	34
Ісус сказав йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перше ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.	Jesus said unto him, Verily I say unto thee, that this night, before the cock crow, thou shalt deny me thrice.
35	35
Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі ученики.	Peter saith unto him, Even if I must die with thee, yet will I not deny thee. And likewise also said all the disciples.
36	36
Потім приходить з ними Ісус у місцевість, що зветься Гефсиманією, і говорить ученикам: посидьте тут, поки Я піду та помолюся там.	Then cometh Jesus with them unto a place called Gethsemane, and saith unto the disciples, Sit ye here, while I go and pray yonder.
37	37
І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.	And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and sore troubled.
38	38
Тоді говорить їм Ісус: сумна душа Моя смертельно; почекайте тут і пильнуйте зі Мною.	Then saith Jesus unto them, My soul is exceeding sorrowful, even unto death: abide ye here, and watch with me.
39	39
І, відійшовши трохи, упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти.	And he went forward a little, and fell on his face, and prayed, saying, My Father, if it be possible, let this cup pass away from me: nevertheless, not as I will, but as thou wilt.
40	40
І приходить до учеників, і знаходить їх сплячими, і говорить Петрові: то не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?	And he cometh unto the disciples, and findeth them sleeping, and saith unto Peter, What, could ye not watch with me one hour?
41	41
Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.	Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.
42	42
Знову відійшовши, вдруге молився, кажучи: Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя.	Again a second time he went away, and prayed, saying, My Father, if this cup cannot pass away from me, except I drink it, thy will be done.
43	43
І, прийшовши, знаходить їх знову сплячими, бо в них очі обважніли.	And he cometh and findeth them sleeping again, for their eyes were heavy.
44	44
І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши те саме слово.	And he left them, and went away again, and prayed a third time, saying the same words.
45	45
Тоді приходить до учеників Своїх і говорить їм: ви все ще спите і відпочиваєте; ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників.	Then cometh he to his disciples, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.
46	46
Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто зраджує Мене.	Arise, let us be going: behold, he is at hand that betrayeth me.
47	47
І, коли Він ще говорив, ось прийшов Іуда, один з дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвящеників і старійшин людських.	And while he yet spake, lo, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.
48	48
Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його.	Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that is he: take him.
49	49
І, відразу ж підійшовши до Ісуса, сказав: радуйся, Учителю! І поцілував Його.	And straightaway he came to Jesus, and said, Hail, Rabbi; and kissed him.
50	50
Ісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Ісуса і взяли Його.	And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come? Then they came and laid hands on Jesus, and took him.
51	51
І ось один з тих, що були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященика, відсік йому вухо.	And behold, one of them that were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and smote the servant of the high priest, and struck off his ear.
52	52
Тоді Ісус говорить йому: поверни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть;	Then saith Jesus unto him, Put up again thy sword into its place: for all they that take the sword shall die by the sword.
53	53
чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш як дванадцять легіонів ангелів?	Or thinkest thou that I cannot now beseech my Father, and he shall send me more than twelve legions of angels?
54	54
Як же тоді збудуться Писання, що так повинно бути?	How then should the scriptures be fulfilled, that thus it must be?
55	55
Тоді сказав Ісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб узяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене.	In that hour said Jesus to the multitudes, Are ye come out as against a robber with swords and staves to seize me? I sat daily with you teaching in the temple, and ye took me not.
56	56
Це ж усе сталося, щоб збулися Писання пророків. Тоді всі ученики, покинувши Його, розбіглися.	But all this is come to pass, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples left him, and fled.
57	57
А воїни, які взяли Ісуса, повели Його до Каяфи, первосвященика, де зібралися книжники і старійшини.	And they that had taken Jesus led him away to the house of Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were gathered together.
58	58
Петро ж ішов за Ним здаля, до двору первосвященика; і, ввійшовши всередину, сів із слугами, щоб бачити кінець.	But Peter followed him afar off, unto the court of the high priest, and entered in, and sat with the officers, to see the end.
59	59
Первосвященики і старійшини, і весь синедріон^* шукали лжесвідчення проти Ісуса, щоб убити Його,	Now the chief priests, and the elders, and the whole council sought false witness against Jesus, that they might put him to death;
60	60
і не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але, наостанок, прийшли два лжесвідки	and they found none: yea, though many false witnesses came, yet found they none. But afterward came two false witnesses,
61	61
і сказали: Він говорив: можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його.	and said, This man said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.
62	62
І, вставши, первосвященик сказав Йому: чому ж нічого не відповідаєш, що вони проти Тебе свідчать?	And the high priest stood up, and said unto him, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?
63	63
Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: заклинаю Тебе Богом Живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?	But Jesus held his peace. And the high priest answered and said unto him, I adjure thee by the living God, that thou tell us whether thou art the Christ, the Son of God.
64	64
Ісус говорить йому: ти сказав; але скажу вам: віднині побачите Сина Людського, Який сидить праворуч Сили і гряде на хмарах небесних.	Jesus saith unto him, Thou hast said: nevertheless I say unto you, Henceforth ye shall see the Son of man sitting at the right hand of Power, and coming on the clouds of heaven.
65	65
Тоді первосвященик роздер одяг свій і сказав: Він богохульствує! Навіщо нам ще свідки? Ось тільки що ви чули хулу Його!	Then the high priest rent his garments, saying, He hath spoken blasphemy: what further need have we of witnesses? behold, now ye have heard his blasphemy:
66	66
Як вам здається? Вони ж сказали у відповідь: повинен смерті.	what think ye? They answered and said, He is worthy of death.
67	67
Тоді плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках	Then did they spit in his face and buffet him: and some smote him with the palms of their hands,
68	68
і говорили: проречи нам, Христе, хто вдарив Тебе?	saying, Prophesy unto us, thou Christ: who is he that struck thee?
69	69
Петро ж сидів у дворі. І підійшла до нього одна служниця і сказала: і ти був з Ісусом Галилейським.	Now Peter was sitting without in the court: and a maid came unto him, saying, Thou also wast with Jesus the Galilean.
70	70
Він же відрікся перед усіма, кажучи: не знаю, що ти говориш.	But he denied before them all, saying, I know not what thou sayest.
71	71
Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша і говорить тим, що були там: і цей був з Ісусом Назореєм.	And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and saith unto them there, This man also was with Jesus of Nazareth.
72	72
І він знову відрікся з клятвою: не знаю Цього Чоловіка.	And again he denied with an oath, I know not the man.
73	73
Трохи згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: справді і ти з них, бо і мова твоя викриває тебе.	And after a little while they that stood by came and said to Peter, Of a truth thou also art one of them; for thy speech maketh thee known.
74	74
Тоді він почав божитися й клястися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.	Then began he to curse and to swear, I know not the man. And straightaway the cock crowed.
75	75
І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж проспіває півень, тричі зречешся Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко.	And Peter remembered the word of Jesus, which he had said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.

← Глава 25

Глава 27 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт