|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і догоджати Богові, у тому ще більше зростали, | |
|
2
|
|
| бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса. | |
|
3
|
|
| Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду; | |
|
4
|
|
| щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі, | |
|
5
|
|
| а не в пристрасті похітливій, як язичники, що не знають Бога; | |
|
6
|
|
| щоб ви ні в чому не поводились із братом своїм протизаконно і користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як і раніш ми говорили вам і свідчили. | |
|
7
|
|
| Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости. | |
|
8
|
|
| Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Який і дав нам Духа Свого Святого. | |
|
9
|
|
| Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного, | |
|
10
|
|
| бо ви так і поводитесь із усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого | |
|
11
|
|
| і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми наказували вам: | |
|
12
|
|
| щоб ви поводилися благопристойно перед зовнішніми і ні в чому не мали нестачі. | |
|
13
|
|
| Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. | |
|
14
|
|
| Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Hим. | |
|
15
|
|
| Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не попередимо померлих, | |
|
16
|
|
| тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; | |
|
17
|
|
| потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо. | |
|
18
|
|
| Отже, втішайте один одного цими словами. |
