Глава 4
1
Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і догоджати Богові, у тому ще більше зростали,
2
бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса.
3
Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду;
4
щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі,
5
а не в пристрасті похітливій, як язичники, що не знають Бога;
6
щоб ви ні в чому не поводились із братом своїм протизаконно і користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як і раніш ми говорили вам і свідчили.
7
Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости.
8
Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Який і дав нам Духа Свого Святого.
9
Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного,
10
бо ви так і поводитесь із усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого
11
і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми наказували вам:
12
щоб ви поводилися благопристойно перед зовнішніми і ні в чому не мали нестачі.
13
Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.
14
Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Hим.
15
Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не попередимо померлих,
16
тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш;
17
потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо.
18
Отже, втішайте один одного цими словами.
