|
Перше послання до Солунян святого апостола Павла
|
|
|
Глава 1
|
|
|
1
|
|
| Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — церкві Солунській в Бозі Отці і Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | |
|
2
|
|
| Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших, | |
|
3
|
|
| безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любови, і терпіння уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим, | |
|
4
|
|
| знаючи обрання ваше, улюблені Богом браття; | |
|
5
|
|
| тому що наше благовістування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самi знаєте‚ які ми були між вами для вас. | |
|
6
|
|
| І ви стали наслідувачами нам і Господеві, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого, | |
|
7
|
|
| так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахайї. | |
|
8
|
|
| Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахайї, але і в усякому місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це. | |
|
9
|
|
| Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові Живому і істинному | |
|
10
|
|
| і чекати з небес Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був даремний; | |
|
2
|
|
| але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом. | |
|
3
|
|
| Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства; | |
|
4
|
|
| але, оскільки Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Який випробовує серця наші. | |
|
5
|
|
| Бо ніколи не було в нас перед вами ні слова омани, як ви знаєте, ні користи: Бог свідок! | |
|
6
|
|
| Hе шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших: | |
|
7
|
|
| ми могли прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми. | |
|
8
|
|
| Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі. | |
|
9
|
|
| Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і подвиг: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували благовістя Боже. | |
|
10
|
|
| Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих, | |
|
11
|
|
| тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх, | |
|
12
|
|
| ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу. | |
|
13
|
|
| Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що‚ прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є істинно, яке і діє у вас, віруючих. | |
|
14
|
|
| Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Ісусі, які знаходяться в Юдеї, бо і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, що й ті від юдеїв, | |
|
15
|
|
| які вбили і Господа Ісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не догоджають, і всім людям противляться, | |
|
16
|
|
| які забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це поповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця. | |
|
17
|
|
| Ми ж, браття, розлучившись із вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше. | |
|
18
|
|
| І тому ми, я‚ Павло, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана. | |
|
19
|
|
| Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Ісусом Христом у пришестя Його? | |
|
20
|
|
| Бо ви — слава наша і радість. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| І тому, не стерпівши більше, ми захотіли зостатися в Афінах одні | |
|
2
|
|
| і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співпрацівника нашого у благовістуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій, | |
|
3
|
|
| щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося. | |
|
4
|
|
| Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте. | |
|
5
|
|
| Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатися про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник і не став марним труд наш. | |
|
6
|
|
| Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас, | |
|
7
|
|
| то ми, при всій скорботі і нужді нашій‚ втішалися за вас, браття, заради вашої віри; | |
|
8
|
|
| бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі. | |
|
9
|
|
| Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим, | |
|
10
|
|
| і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і довершити те, чого не вистачило віри вашій? | |
|
11
|
|
| Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай і направить шлях наш до вас. | |
|
12
|
|
| А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас, | |
|
13
|
|
| щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь. | |
|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і догоджати Богові, у тому ще більше зростали, | |
|
2
|
|
| бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса. | |
|
3
|
|
| Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду; | |
|
4
|
|
| щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі, | |
|
5
|
|
| а не в пристрасті похітливій, як язичники, що не знають Бога; | |
|
6
|
|
| щоб ви ні в чому не поводились із братом своїм протизаконно і користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як і раніш ми говорили вам і свідчили. | |
|
7
|
|
| Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости. | |
|
8
|
|
| Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Який і дав нам Духа Свого Святого. | |
|
9
|
|
| Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного, | |
|
10
|
|
| бо ви так і поводитесь із усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого | |
|
11
|
|
| і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми наказували вам: | |
|
12
|
|
| щоб ви поводилися благопристойно перед зовнішніми і ні в чому не мали нестачі. | |
|
13
|
|
| Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. | |
|
14
|
|
| Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Hим. | |
|
15
|
|
| Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не попередимо померлих, | |
|
16
|
|
| тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; | |
|
17
|
|
| потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо. | |
|
18
|
|
| Отже, втішайте один одного цими словами. | |
|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Про часи ж і терміни, браття, нема потреби вам писати, | |
|
2
|
|
| бо ви самі достовірно знаєте, що день Господній так прийде, як злодій уночі. | |
|
3
|
|
| Бо коли говоритимуть: «мир і безпека»‚ тоді несподівано прийде на них погибель, подібно як біль тієї, що носить в утробі, і не уникнуть. | |
|
4
|
|
| Але ви, браття, не в темряві, щоб день застав вас, як злодій; | |
|
5
|
|
| бо всі ви — сини світла і сини дня: ми — не сини ночі, ані темряви. | |
|
6
|
|
| Отже, не будемо спати, як і інші, а пильнуймо і будьмо тверезі. | |
|
7
|
|
| Бо ті, що сплять, вночі сплять, і ті, що упиваються, вночі упиваються. | |
|
8
|
|
| Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезі, одягнувшись у броню віри й любови та в шолом надії на спасіння, | |
|
9
|
|
| тому що Бог визначив нас не для гніву, а на одержання спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, | |
|
10
|
|
| Який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Hим. | |
|
11
|
|
| Тому втішайте один одного і повчайте один одного, як ви і робите. | |
|
12
|
|
| Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і предстоятелів ваших у Господі, і тих, що наставляють вас, | |
|
13
|
|
| і шанувати їх з великою любов’ю за діло їхнє; будьте в мирі між собою. | |
|
14
|
|
| Благаємо вас також, браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх. | |
|
15
|
|
| Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному і всім. | |
|
16
|
|
| Завжди радійте. | |
|
17
|
|
| Безперестанно моліться. | |
|
18
|
|
| За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі. | |
|
19
|
|
| Духа не вгашайте. | |
|
20
|
|
| Пророцтва не зневажайте. | |
|
21
|
|
| Все досліджуйте, доброго тримайтеся. | |
|
22
|
|
| Утримуйтесь від усякого зла. | |
|
23
|
|
| Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа. | |
|
24
|
|
| Вірний, Хто кличе вас, Який і сотворить це. | |
|
25
|
|
| Браття! Моліться за нас. | |
|
26
|
|
| Вітайте всіх братів цілуванням святим. | |
|
27
|
|
| Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям. | |
|
28
|
|
| Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь. |
