|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Сповіщаємо вам, браття, про благодать Божу, дану Церквам Македонським, | (За? Rп7е7.) Сказyемъ же вaмъ, брaтіе, блгdть б9ію, дaнную въ цRквахъ макед0нскихъ: |
|
2
|
2
|
| бо вони серед великого випробування скорботами дуже багаті на радість; і глибока вбогість їхня дуже багата на щедрість їхню. | ћкw во мн0зэмъ и3скушeніи скорбeй и3збhтокъ рaдости и4хъ, и3 ћже во глубинЁ нищетA и4хъ и3збhточествова въ богaтство простоты2 и4хъ: |
|
3
|
3
|
| Бо вони доброзичливі по силах і над сили — я свідок; | ћкw по си1лэ и4хъ, свидётелствую, и3 пaче си1лы доброх0тни, |
|
4
|
4
|
| вони дуже переконливо просили нас прийняти дар і участь їхню в служінні святим; | со мн0гимъ молeніемъ молsще нaсъ, благодaть и3 nбщeніе служeніz, є4же ко с™ы6мъ, пріsти нaмъ: |
|
5
|
5
|
| і не тільки те, чого ми сподівалися, але вони віддали самих себе, по-перше, Господеві, потім і нам з волі Божої; | и3 не ћкоже надёzхомсz, но себE вдaша пeрвэе гDеви, и3 нaмъ в0лею б9іею: |
|
6
|
6
|
| тому ми просили Тита, щоб він, як почав, так і закінчив у вас і це добре діло. | во є4же ўмоли1ти нaмъ тjта, да ћкоже прeжде начaтъ, тaкожде и3 скончaетъ въ вaсъ и3 бlгодaть сію2. |
|
7
|
7
|
| А оскільки ви багаті всім: вірою‚ і словом, і пізнанням, і всіляким старанням, і любов’ю вашою до нас, — так багатійте і цією чеснотою. | (За? Rп7ѕ7.) Но ћкоже во всeмъ и3збhточествуете, вёрою и3 сл0вомъ, и3 рaзумомъ, и3 всsцэмъ тщaніемъ, и3 люб0вію, ћже t вaсъ къ нaмъ, да и3 въ сeй бlгодaти и3збhточествуете. |
|
8
|
8
|
| Кажу це не як повеління, але старанністю інших випробовую щирість і вашої любови. | Не по повелёнію глаг0лю, но за и3нhхъ тщaніе и3 вaшеz любвE и4стинное и3скушaz. |
|
9
|
9
|
| Адже ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, що Він, будучи багатим, став убогим заради вас, щоб ви збагатилися Його убогістю. | Вёсте бо блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA, ћкw вaсъ рaди њбнищA богaтъ сhй, да вы2 нищет0ю є3гw2 њбогатитeсz. |
|
10
|
10
|
| Я даю на це пораду: бо це корисно вам, які не тільки почали робити це, але бажали того ще з минулого року. | И# совётъ даю2 њ сeмъ: сe бо вaмъ є4сть на п0льзу, и5же не т0чію, є4же твори1ти, но и3 є4же хотёти, прeжде начaсте t прешeдшагw лёта. |
|
11
|
11
|
| Зробіть же тепер саме діло, щоб чого ревно бажали, те й виконано було по змозі. | Нн7э же и3 сіE твори1ти скончaйте, да ћкоже бhсть ўсeрдіе хотёти, тaкw бyдетъ и3 и3сп0лнити t (сегw2,) є4же и4мате. |
|
12
|
12
|
| Бо коли є старанність, то вона приймається зважаючи на те, хто що має, а не на те, чого не має. | Ѓще бо ўсeрдіе предлежи1тъ, по є3ли1ку ѓще кто2 и4мать, благопріsтенъ є4сть, ґ не по є3ли1ку не и4мать. |
|
13
|
13
|
| Hе треба, щоб іншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рівномірність. | Не бо2 да и3ны6мъ ќбw tрaда, вaмъ же ск0рбь: но по и3зравнeнію. |
|
14
|
14
|
| Hині ваш надлишок на доповнення їхньої нестачі, а потім їхній надлишок на доповнення вашої нестачі, щоб була рівність, | Въ нн7эшнее врeмz вaше и3збhточествіе во џнэхъ лишeніе, да и3 џнэхъ и3збhтокъ бyдетъ въ вaше лишeніе, ћкw да бyдетъ рaвенство, |
|
15
|
15
|
| як написано: «Хто зібрав багато, не мав зайвого; і хто мало, не мав нестачi». | ћкоже є4сть пи1сано: и4же мн0гое, не преумн0жилъ є4сть: и3 и4же мaлое, не ўмaлилъ [не преизбhточествова, и4же мн0гw: и3 и4же мaлw, не мнёе пріsтъ]. |
|
16
|
16
|
| Дяка Богові, Який вклав у серце Титове таку старанність до вас. | (За? Rп7з7.) Бlгодарeніе же бGови, дaвшему т0жде тщaніе њ вaсъ въ сeрдце тjтово: |
|
17
|
17
|
| Бо, хоча я й просив його, а втім, він, будучи дуже старанним, пішов до вас добровільно. | ћкw молeніе ќбw пріsтъ, тщали1вэйшій же сhй, своeю в0лею и3зhде къ вaмъ. |
|
18
|
18
|
| З ним послали ми також брата, якого по всіх церквах хвалять за благовістя, | Послaхомъ же съ ни1мъ (и3) брaта, є3гHже похвалA во є3ђліи по всBмъ цRквамъ: |
|
19
|
19
|
| і до того обраного церквами супроводжувати нас для цього добродіяння, якому ми служимо на славу Самого Господа і відповідно до вашого старання, | не т0чію же, но и3 њсщ7eнъ t цRквeй съ нaми ходи1ти, со бlгодaтію сeю, служи1мою нaми къ самогw2 гDа слaвэ и3 ўсeрдію вaшему: |
|
20
|
20
|
| оберігаючись, щоб не зазнати від кого нарікання при такій великій кількості пожертв, доручуваних нашому служінню; | блюдyщесz тогw2, да не кто2 нaсъ поречeтъ во nби1ліи сeмъ служи1мэмъ нaми: |
|
21
|
21
|
| бо ми дбаємо про добре не тільки перед Господом, але й перед людьми. | промышлsюще дHбраz не т0кмw пред8 бGомъ, но и3 пред8 человBки. |
|
22
|
22
|
| Ми послали з ними і брата нашого, старанність якого випробували багато в чому, і він тепер іще старанніший з великої впевнености у вас. | Послaхомъ же съ ни1ми (и3) брaта нaшего, є3г0же и3скуси1хомъ во мн0гихъ мн0гащи встaнлива [мн0гажды тщaтелна] сyща, нн7э же ѕэлw2 встанли1вэйша [мн0жае тщaтелнэйша], надёzніемъ мн0гимъ на вaсъ. |
|
23
|
23
|
| Що ж стосується Тита, це мій товариш і співпрацівник у вас, а щодо братів наших, це — посланці церков, слава Христова. | Ѓще ли же њ тjтэ, џбщникъ мнЁ и3 къ вaмъ споспёшникъ: ѓще ли брaтіz н†ша, посл†нницы цRквeй, слaва хrт0ва. |
|
24
|
24
|
| Отже, перед лицем церков дайте їм доказ любови вашої й того, що ми справедливо хвалимося вами. | Показaніе u5бо любвE вaшеz и3 нaшегw хвалeніz њ вaсъ, къ ни6мъ покажи1те, и3 въ лицE цRквeй. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
