|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| І зробив цар Дарій великий бенкет своїм підданим і домашнім своїм і усім вельможам Мідії і Персії, | И# воцари1всz дaрій сотвори2 вeчерю вели1ку всBмъ, и5же под8 ни1мъ, и3 всBмъ, и5же t д0му р0да є3гw2, и3 всBмъ вельм0жамъ ми6дскимъ и3 пє1рсскимъ, |
|
2
|
2
|
| і всім сатрапам і воєначальникам, і начальникам підвладних йому країн від Індії і до Ефіопії у ста двадцяти семи сатрапіях. | и3 всBмъ сатрaпwмъ, и3 намёстникwмъ, и3 воев0дамъ, и5же под8 ни1мъ t їндjи дaже до є3fі0піи на сто2 двaдесzть сeдмь воев0дствъ. |
|
3
|
3
|
| І їли і пили і, наситившись, розійшлися; цар же Дарій пішов у спальню свою і спав, і потім прокинувся. | И# є3гдA kд0ша и3 пи1ша, и3 насhтившесz возврати1шасz, тогдA дaрій цaрь вни1де въ л0жницу свою2, и3 поспA и3 возбуди1сz. |
|
4
|
4
|
| Тим часом троє юнаків охоронців, які охороняли тіло царя, сказали один одному: | ТогдA тріE ю4нwши тэлeсніи стрaжы, и5же стрежaху тёло царeво, рек0ша дрyгъ ко дрyгу: |
|
5
|
5
|
| нехай кожен з нас скаже одне слово про те, що сильніше за все? І чиє слово виявиться розумнішим за інше, тому цар Дарій дасть великі дарунки і велику нагороду. | рцeмъ кjйждо t нaсъ є3ди1но сл0во: и3 и4же превозм0жетъ, и3 є3гHже kви1тсz сл0во мудрёйше другaгw, дaстъ є3мY цaрь дaрій дaры вели6кіz и3 п0чєсти вели6кіz, |
|
6
|
6
|
| І буде той одягатися в багряницю і пити з золотих сосудів, і спати на золоті, і їздити на колісниці з конями в золотих вуздах, носити на голові пов’язку з висону і намисто на шиї, | и3 порфЂрою њдёzнъ бyдетъ, и3 во злaтэ пи1ти и3 на злaтэ спaти, и3 колесни1цу златоyздну, и3 кідaръ вmсс0нный, и3 гри1вну w4крестъ вhи, |
|
7
|
7
|
| і сяде він другим після Дарія за мудрість свою, і буде називатися родичем Дарія. | и3 вторhй сsдетъ по дaріи рaди премyдрости своеS, и3 ср0дникъ дaріевъ наречeтсz. |
|
8
|
8
|
| І негайно, написавши кожен своє слово, запечатали і поклали під узголів’я царя Дарія і сказали: | И# тогдA написaвше кjйждо своE сл0во запечaташа и3 подложи1ша под8 возглaвіе дaріа царS, |
|
9
|
9
|
| коли цар встане, подадуть йому це писання, і за ким визнає цар і троє вельмож перських, що слово його мудріше, тому дасться перевага, як написано. | и3 рек0ша: є3гдA востaнетъ цaрь, дадyтъ є3мY писaніе, и3 є3г0же разсyдитъ цaрь и3 три2 вельмHжи пeрсстіи, ћкw сл0во є3гw2 мудрёйше є4сть, томY да дaстсz побёда, ћкоже пи1сано є4сть, |
|
10
|
10
|
| Один написав: сильніше за все вино. | Е#ди1нъ написA: сильнёе є4сть віно2, |
|
11
|
11
|
| Інший написав: сильніший цар. | Другjй написA: сильнёе є4сть цaрь. |
|
12
|
12
|
| Третій написав: сильніші жінки, а над усім здобуває перемогу істина. | Трeтій написA: сильнёе сyть жєны2, пaче же всёхъ побэждaетъ и4стина. |
|
13
|
13
|
| І ось, коли цар встав, подали йому це писання, і він прочитав. | Е#гдa же востA цaрь, взeмше пис†ніz дaша є3мY, и3 прочтE. |
|
14
|
14
|
| І, пославши, покликав усіх вельмож Персії і Мідії, і сатрапів і воєначальників, і начальників областей і радників, | И# послaвъ созвA всёхъ вельм0жей пeрсскихъ и3 ми1дскихъ и3 сатрaпwвъ, и3 воев0дъ и3 намёстникwвъ и3 v3пaтwвъ, |
|
15
|
15
|
| і сів у дорадчій палаті, і прочитано було перед ними писання. | и3 сёде въ совётнэй палaтэ, и3 прочтeно бhсть писaніе пред8 ни1ми. |
|
16
|
16
|
| І сказав: покличте цих юнаків, нехай вони пояснять слова свої. І були покликані і ввійшли. | И# речE: призови1те ю4ношъ, и3 тjи и3звэстsтъ словесA сво‰. И# при1звани бhша и3 внид0ша. |
|
17
|
17
|
| І сказав їм: поясніть нам написане. І почав перший, який сказав про силу вина, і говорив так: | И# речE и5мъ: возвэсти1те нaмъ њ тёхъ, ±же пи6сана сyть. И# начA пeрвый, и4же глаг0ла њ крёпости вінA, |
|
18
|
18
|
| О, мужі! Яке сильне вино! Воно приводить у затьмарення розум усіх людей, які п’ють його; | и3 речE си1це: q=^, мyжіе, к0ль премогaетъ віно2! всёхъ человBкъ пію1щихъ є3го2 прельщaетъ: |
|
19
|
19
|
| воно робить розум царя і сироти, раба і вільного, бідного і багатого одним розумом; | ќмъ царeвъ и3 си1рагw твори1тъ ќмъ є3ди1нъ, и3 рабA и3 своб0днагw, и3 ўб0гагw и3 богaтагw, |
|
20
|
20
|
| і всякий розум перетворює на веселість і радість, так що людина не пам’ятає ніякої печалі і ніякого боргу, | и3 всsкъ ќмъ превращaетъ въ безстрaшіе и3 весeліе, и3 не пaмzтуетъ всsкіz печaли и3 всsкагw д0лга: |
|
21
|
21
|
| і всі серця робить воно багатими, так що ніхто не думає ні про царя, ні про сатрапа, і всякого змушує воно говорити про свої таланти. | и3 вс‰ сердцA сотворsетъ бог†та, и3 не пaмzтуетъ царS, нижE вельм0жи, и3 вс‰ по талaнтwмъ глаг0лати твори1тъ: |
|
22
|
22
|
| І коли сп’яніють, не пам’ятають про приязнь до друзів і братів і швидко оголюють мечі, | и3 не пaмzтуютъ, є3гдA пію1тъ, ўгождaти другHмъ и3 брaтіи, и3 не мн0гw пот0мъ и3звлачaтъ мечы2: |
|
23
|
23
|
| а коли протверезяться від вина, не пам’ятають, що робили. | и3 є3гдA t вінA востaнутъ, не п0мнzтъ, ±же сотвори1ша: |
|
24
|
24
|
| О, мужі! Чи не сильніше за все вино, коли змушує так чинити? І, сказавши це, замовк. | q=^, мyжіе не премогaетъ ли віно2, є4же тaкw понуждaетъ твори1ти; И# ўмолчA глаг0лавый си1це. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
