|
Глава 8
|
|
|
1
|
|
| Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, прийшов Ездра, син Азарії, Зехрія, Хелкія, Салима, | |
|
2
|
|
| Саддука, Ахитова, Амарія, Озії, Мемерофа, Зарея, Сауя, Вокка, Ависая, Финеєса, Єлеазара, Аарона первосвященика. | |
|
3
|
|
| Цей Ездра прийшов з Вавилона, як вчений, що знається на законі Мойсеєвому, даному Господом Богом Ізраїлевим, | |
|
4
|
|
| і зробив йому цар честь, бо він здобув у нього благовоління до всіх своїх прохань. | |
|
5
|
|
| І прийшли з ним у Єрусалим деякі з синів Ізраїля, зі священиків і левитів, священноспівців і воротарів і служителів при храмі, | |
|
6
|
|
| на сьомому році царювання Артаксеркса, у п’ятий місяць того ж сьомого року царювання; бо вони, вийшовши з Вавилона в новомісяччя першого місяця, прийшли у Єрусалим, за даним їм Господом благосприянням на шляху, у новомісяць п’ятий. | |
|
7
|
|
| Ездра ж докладав великі турботи, щоб нічого не опустити з закону Господнього і заповідей, щоб навчити весь Ізраїль постанов і судів. | |
|
8
|
|
| Прийшло і письмове повеління, дане від царя Артаксеркса Ездрі священику і читцю закону Господнього, таке: | |
|
9
|
|
| Цар Артаксеркс Ездрі священику і читцю закону Господнього радуватися. | |
|
10
|
|
| Розсудивши чоловіколюбно, я повелів, щоб ті, що бажають, з народу юдейського і зі священиків і левитів, які знаходяться в нашому царстві, добровільно йшли разом з тобою у Єрусалим. | |
|
11
|
|
| Отже, хто тільки бажає, нехай зберуться і йдуть, як розсудилося мені і моїм семи найближчим радникам; | |
|
12
|
|
| нехай побачать, що робиться в Юдеї та Єрусалимі згідно з законом Господнім, | |
|
13
|
|
| і віднесуть у Єрусалим дари Господу Ізраїля, які обіцяв я і мої наближені, і всяке золото і срібло, яке знайдеться в країні Вавилонській, для Господа в Єрусалим, разом з дарами від народу на храм Господа Бога їхнього, що знаходиться в Єрусалимі; | |
|
14
|
|
| золото ж і срібло — на волів, баранів і агнців та інше, що до цього відноситься, | |
|
15
|
|
| щоб возносити жертви Господу на жертовнику Господа Бога їхнього у Єрусалимі. | |
|
16
|
|
| І все, чого б не захотів ти з братами твоїми зробити на це золото і срібло, роби з волі Бога твого. | |
|
17
|
|
| І священні сосуди Господні, дані тобі для вживання в храмі Бога твого у Єрусалимі, постав перед Господом, Богом твоїм. | |
|
18
|
|
| І інше, що буде потрібно тобі для потреб храму Бога твого, давай з царської скарбниці. | |
|
19
|
|
| І ось я, цар Артаксеркс, повелів хранителям скарбниць Сирії і Фінікії, щоб вони всі, чого потребує Ездра священик і читець закону Всевишнього Бога, справно давали йому, навіть до ста талантів срібла, | |
|
20
|
|
| також пшениці до ста ко́рів і вина до ста мір. | |
|
21
|
|
| І все інше за законом Божим ретельно нехай приноситься Всевишньому Богу, щоб не було гніву на царство царя і синів його. | |
|
22
|
|
| І ще говорю вам, щоб на всіх священиках і левитах, і священноспівцях і воротарях, і служителях храму і на писарях цього храму не було ніякої данини або іншого податку, і щоб ніхто не мав влади накладати будь-що на них. | |
|
23
|
|
| А ти, Ездро, за мудрістю Божою, постав начальників і суддів, щоб вони судили по всій Сирії і Фінікії всіх, хто знає закон Бога твого, а тих, хто не знає, навчай: | |
|
24
|
|
| і всі ті, які будуть переступати закон Бога твого, або царський, нехай будуть обов’язково покарані, чи смерти, чи тілесним покаранням, грошовою пенею або вигнанням. | |
|
25
|
|
| Тоді сказав учений Ездра: благословенний єдиний Господь Бог батьків моїх, що поклав на серце царю прославити дім Його у Єрусалимі | |
|
26
|
|
| і вшанував мене перед царем і радниками і всіма наближеними і вельможами його. | |
|
27
|
|
| І я підбадьорився допомогою Господа Бога мого, і зібрав мужів ізраїльських, щоб вони йшли зі мною. | |
|
28
|
|
| І ось начальники за племенами їхніми і за старійшинством, які вийшли зі мною з Вавилона в царювання царя Артаксеркса: | |
|
29
|
|
| із синів Финеєса — Гирсон; із синів Іфамара — Гамалиїл; із синів Давида — Латтус, син Сехенія; | |
|
30
|
|
| із синів Фороса — Захарія, і з ним записалися сто п’ятдесят людей; | |
|
31
|
|
| із синів Фаафмоава — Елиаонія, син Зарея, і з ним двісті людей; | |
|
32
|
|
| із синів Зафоя — Сехенія, син Ієзила, і з ним триста людей; із синів Адина — Овиф, син Іонафа, і з ним двісті п’ятдесят людей; | |
|
33
|
|
| із синів Ілама — Ієсія, син Гофолія, і з ним сімдесят людей; | |
|
34
|
|
| із синів Сафатії — Зараія, син Михаїла, і з ним сімдесят людей; | |
|
35
|
|
| із синів Іоава — Авадія, син Ієзила, і з ним двісті дванадцять людей; | |
|
36
|
|
| із синів Ванія — Асалимоф, син Іосафія, і з ним сто шістдесят людей; | |
|
37
|
|
| із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним двадцять вісім людей; | |
|
38
|
|
| із синів Астафа — Іоан, син Акатана, і з ним сто десять людей; | |
|
39
|
|
| із синів Адоникама — останні, і ось імена їхні: Елифала, син Ієуїла, і Самей, і з ними сімдесят людей; | |
|
40
|
|
| із синів Вагоя — Уфий, син Істалкура, і з ним сімдесят людей. | |
|
41
|
|
| І я зібрав їх біля ріки, яка називається Феран, і ми пробули там три дні, і я оглянув їх. | |
|
42
|
|
| І не знайшовши там нікого зі священиків і левитів, | |
|
43
|
|
| я послав до Єлеазара й Ідуїла, і Маасмана, й Алнафана, і Мамея, і Самея, й Іоривона, Нафана, Еннатана, Захарії і Мосоллама, які є начальниками і вченими, | |
|
44
|
|
| і сказав їм, щоб вони пішли до Доддея, який начальствує в місцевості Касиф’є, | |
|
45
|
|
| наказавши їм сказати Доддею і братам його і тим, що знаходяться в тій місцевості Касиф’є, щоб вони прислали нам священиків для дому Господа Бога нашого. | |
|
46
|
|
| І вони привели до нас могутньою рукою Господа Бога нашого мужів-знавців із синів Мооли, сина Левія, сина Ізраїлевого, Асевивея і синів його і братів його, яких було вісімнадцять чоловік; | |
|
47
|
|
| і Асевію й Аннуя й Осея брата із синів Ханунея, і синів їхніх двадцять чоловік; | |
|
48
|
|
| і зі служителів храму, яких дав Давид і начальники на служіння левитам, двісті двадцять служителів, з поіменним списком усіх. | |
|
49
|
|
| І оголосив я там піст перед Господом Богом нашим, | |
|
50
|
|
| щоб виблагати у Бога благополучний шлях нам і супутникам нашим і дітям нашим і худобі, | |
|
51
|
|
| бо я посоромився просити у царя піших і кінних і провідників для безпеки від супротивників наших; | |
|
52
|
|
| тому що ми сказали цареві, що сила Господа нашого буде з тими, хто має Його в усякому доброму починанні. | |
|
53
|
|
| Отже, ми знову помолилися Господу Богу нашому про все це й одержали від Нього велику милість. | |
|
54
|
|
| І відокремив я з родоначальників і священиків дванадцять чоловік, Есеревію і Самію, і з ними братів їхніх десять чоловік. | |
|
55
|
|
| І зважив при них срібло і золото і священні сосуди дому Господа нашого, які дав у дарунок цар і радники його, і вельможі і всі ізраїльтяни. | |
|
56
|
|
| І, зваживши, передав їм срібла шістсот п’ятдесят талантів і сосудів срібних сто талантів, і золота сто талантів, сосудів золотих двадцять і сосудів мідних з відмінної міді, що блищать, як золото, дванадцять. | |
|
57
|
|
| І сказав їм: і ви святі Господу, і сосуди ці святі, так само, як і золото і срібло, дане за обітницею Господу, Богу батьків наших. | |
|
58
|
|
| Пильнуйте і бережіть їх, доки не здасте старшим священикам і левитам і родоначальникам ізраїльським у Єрусалимі, у сосудосховище дому Бога нашого. | |
|
59
|
|
| І священики і левити, прийнявши срібло і золото і сосуди для Єрусалима, внесли їх у храм Господа. | |
|
60
|
|
| І, піднявшись від ріки Феран у дванадцятий день першого місяця, ми йшли у Єрусалим під могутньою рукою Господа над нами, і Він визволяв нас від початку путі від усякого ворога, і ми прийшли у Єрусалим. | |
|
61
|
|
| І тут, після трьох днів, у день четвертий зважене срібло і золото було передане в дім Господа нашого Мармофі, синові Урії, священику. | |
|
62
|
|
| І був з ним Єлеазар, син Финеєса; також були з ним Іосавдос, син Ісуса, і Моеф, син Саванна, левити; і здали все за кількістю і вагою; і вся вага їх записана в той же час. | |
|
63
|
|
| Тоді ті, що прийшли з полону, принесли жертви Богу Ізраїля, дванадцять волів за всіх ізраїльтян, дев’яносто шість баранів, сімдесят два агнці, дванадцять козлів за спасіння: все це — у жертву Господу, — | |
|
64
|
|
| і передали царські повеління царським правителям і начальникам Келе-Сирії і Фінікії, і вони вшанували народ і храм Господа. | |
|
65
|
|
| І коли це було закінчено, приступили до мене начальники і сказали: | |
|
66
|
|
| не відокремився народ ізраїльський і начальники і священики і левити від іноплемінних народів землі і від нечистот їх, від народів хананейських, і хеттейських, і ферезейських, і євусейських, і моавитських, і єгипетських, і ідумейських; | |
|
67
|
|
| бо вступили у шлюб з дочками їх, як самі, так і сини їхні, і змішалося сíм’я святе з іноплемінними народами землі, і проводирі їхні і вельможі зробилися учасниками цього беззаконня із самого початку. | |
|
68
|
|
| Як тільки почув я про це, роздер на собі одяг і священне облачення, і рвав волосся на голові і бороді, і сидів заклопотаний і сумний. | |
|
69
|
|
| І коли я жалкував про це беззаконня, зібралися до мене всі, хто був натхненний словом Господа Бога Ізраїлевого, і я сидів сумний до вечірньої жертви. | |
|
70
|
|
| Тоді, вставши від посту мого, у розідраному одязі й розідраному священному облаченні упав на коліна і, простягнувши руки до Господа, я сказав: | |
|
71
|
|
| Господи! я соромлюсь і знічуюся перед лицем Твоїм, | |
|
72
|
|
| бо гріхи наші піднялися вище голів наших, і безумство наше піднялося до неба; | |
|
73
|
|
| ще від часів батьків наших і до цього дня ми знаходимося у великому гріху; | |
|
74
|
|
| і за гріхи наші і батьків наших ми з братами нашими і царями нашими і священиками нашими були віддані царям іноземним під меч, у полон і на розграбування з осоромленням до цього дня. | |
|
75
|
|
| Але тепер була зроблена нам така велика милість від Тебе, Господи Боже, що Ти залишив наш корінь і ім’я на місці святині Твоєї, | |
|
76
|
|
| що відкрив нам світильник у домі Господа, Бога нашого, дав нам споживу під час поневолення нашого! І, коли ми знаходилися в поневоленні, не були залишені Господом, Богом нашим; | |
|
77
|
|
| але Він схилив до нас благовоління царів перських, щоб вони дали нам споживу | |
|
78
|
|
| і прославили храм Господа нашого, і щоб відбудований був спустошений Сион, і нам дано було утвердження в Юдеї та Єрусалимі. | |
|
79
|
|
| І нині що́ скажемо ми, Господи, маючи все це? Ми переступили повеління Твої, які Ти дав рукою рабів Твоїх, пророків, говорячи: | |
|
80
|
|
| земля, в яку ви входите, щоб успадкувати її, осквернена сквернами іноплемінних землі, і вони наповнили її нечистотами своїми. | |
|
81
|
|
| І тепер не віддавайте дочок ваших заміж за синів їхніх, і їхніх дочок не беріть за синів ваших, | |
|
82
|
|
| і не шукайте миру з ними в усі часи, щоб укріпитися вам і споживати блага цієї землі і залишити її у спадщину дітям вашим повіки. | |
|
83
|
|
| І все, що стається з нами, буває за злі діла наші і за великі гріхи наші. Ти, Господи, полегшив гріхи наші | |
|
84
|
|
| і дав нам такий корінь; але ми знову повернулися до порушення закону Твого через змішання з нечистотами народів землі. | |
|
85
|
|
| Чи не прогнівався Ти на нас так, щоб погубити нас і не залишити ні кореня, ні сімені, ні імені нашого? | |
|
86
|
|
| Ти істинний, Господи, Боже Ізраїлів! бо ми залишилися коренем до цього дня. | |
|
87
|
|
| Але ось нині перед Тобою ми в беззаконнях наших; і в них не належало б стояти перед Тобою. | |
|
88
|
|
| І коли Ездра молився і сповідувався і плакав, простягнувшись на землі перед храмом, зібралося до нього з Єрусалима дуже багато народу: чоловіки, жінки і діти; і був великий плач у народі. | |
|
89
|
|
| І, вигукнувши, Ієхонія, син Іоїля, із синів Ізраїля, сказав: Ездро! ми згрішили перед Господом, ми взяли іноплемінних дружин з народів землі; і ось тепер тут весь Ізраїль: | |
|
90
|
|
| нехай буде звершена нами клятва перед Господом у тому, щоб відкинути всіх іноплемінних дружин наших з дітьми їхніми, як розсудилося тобі і всім, які підкорюються закону Господа. | |
|
91
|
|
| Вставши, зроби це! бо це твоя справа, і ми з тобою в силі будемо зробити її. | |
|
92
|
|
| І, вставши, Ездра закляв старших священиків і левитів усього Ізраїля вчинити так, і вони поклялися. |
