|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця, | |
|
2
|
|
| поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому. | |
|
3
|
|
| І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів. | |
|
4
|
|
| Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його, | |
|
5
|
|
| і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля, | |
|
6
|
|
| заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві. | |
|
7
|
|
| І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам. | |
|
8
|
|
| І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів. | |
|
9
|
|
| І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів. | |
|
10
|
|
| І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом, | |
|
11
|
|
| щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час. | |
|
12
|
|
| І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові. | |
|
13
|
|
| А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. | |
|
14
|
|
| Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. | |
|
15
|
|
| Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя. | |
|
16
|
|
| І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити. | |
|
17
|
|
| І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи, | |
|
18
|
|
| і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії. | |
|
19
|
|
| І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів. | |
|
20
|
|
| І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка. | |
|
21
|
|
| І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі. | |
|
22
|
|
| У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха. | |
|
23
|
|
| І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя. | |
|
24
|
|
| Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля. | |
|
25
|
|
| І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому. | |
|
26
|
|
| Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? | |
|
27
|
|
| Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу. | |
|
28
|
|
| Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа. | |
|
29
|
|
| І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії. | |
|
30
|
|
| І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю. | |
|
31
|
|
| І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх. | |
|
32
|
|
| І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому. | |
|
33
|
|
| Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських. | |
|
34
|
|
| І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки. | |
|
35
|
|
| І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі. | |
|
36
|
|
| І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота. | |
|
37
|
|
| І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима. | |
|
38
|
|
| І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет. | |
|
39
|
|
| Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом. | |
|
40
|
|
| Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон. | |
|
41
|
|
| І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні. | |
|
42
|
|
| Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських. | |
|
43
|
|
| І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем. | |
|
44
|
|
| Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом. | |
|
45
|
|
| І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа, | |
|
46
|
|
| і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років. | |
|
47
|
|
| І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа. | |
|
48
|
|
| І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого. | |
|
49
|
|
| Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній. | |
|
50
|
|
| Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою; | |
|
51
|
|
| але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його, | |
|
52
|
|
| доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським. | |
|
53
|
|
| Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні. | |
|
54
|
|
| І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон. | |
|
55
|
|
| І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем, | |
|
56
|
|
| і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон. | |
|
57
|
|
| І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії: | |
|
58
|
|
| доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати. |
