|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| І зробив цар Дарій великий бенкет своїм підданим і домашнім своїм і усім вельможам Мідії і Персії, | |
|
2
|
|
| і всім сатрапам і воєначальникам, і начальникам підвладних йому країн від Індії і до Ефіопії у ста двадцяти семи сатрапіях. | |
|
3
|
|
| І їли і пили і, наситившись, розійшлися; цар же Дарій пішов у спальню свою і спав, і потім прокинувся. | |
|
4
|
|
| Тим часом троє юнаків охоронців, які охороняли тіло царя, сказали один одному: | |
|
5
|
|
| нехай кожен з нас скаже одне слово про те, що сильніше за все? І чиє слово виявиться розумнішим за інше, тому цар Дарій дасть великі дарунки і велику нагороду. | |
|
6
|
|
| І буде той одягатися в багряницю і пити з золотих сосудів, і спати на золоті, і їздити на колісниці з конями в золотих вуздах, носити на голові пов’язку з висону і намисто на шиї, | |
|
7
|
|
| і сяде він другим після Дарія за мудрість свою, і буде називатися родичем Дарія. | |
|
8
|
|
| І негайно, написавши кожен своє слово, запечатали і поклали під узголів’я царя Дарія і сказали: | |
|
9
|
|
| коли цар встане, подадуть йому це писання, і за ким визнає цар і троє вельмож перських, що слово його мудріше, тому дасться перевага, як написано. | |
|
10
|
|
| Один написав: сильніше за все вино. | |
|
11
|
|
| Інший написав: сильніший цар. | |
|
12
|
|
| Третій написав: сильніші жінки, а над усім здобуває перемогу істина. | |
|
13
|
|
| І ось, коли цар встав, подали йому це писання, і він прочитав. | |
|
14
|
|
| І, пославши, покликав усіх вельмож Персії і Мідії, і сатрапів і воєначальників, і начальників областей і радників, | |
|
15
|
|
| і сів у дорадчій палаті, і прочитано було перед ними писання. | |
|
16
|
|
| І сказав: покличте цих юнаків, нехай вони пояснять слова свої. І були покликані і ввійшли. | |
|
17
|
|
| І сказав їм: поясніть нам написане. І почав перший, який сказав про силу вина, і говорив так: | |
|
18
|
|
| О, мужі! Яке сильне вино! Воно приводить у затьмарення розум усіх людей, які п’ють його; | |
|
19
|
|
| воно робить розум царя і сироти, раба і вільного, бідного і багатого одним розумом; | |
|
20
|
|
| і всякий розум перетворює на веселість і радість, так що людина не пам’ятає ніякої печалі і ніякого боргу, | |
|
21
|
|
| і всі серця робить воно багатими, так що ніхто не думає ні про царя, ні про сатрапа, і всякого змушує воно говорити про свої таланти. | |
|
22
|
|
| І коли сп’яніють, не пам’ятають про приязнь до друзів і братів і швидко оголюють мечі, | |
|
23
|
|
| а коли протверезяться від вина, не пам’ятають, що робили. | |
|
24
|
|
| О, мужі! Чи не сильніше за все вино, коли змушує так чинити? І, сказавши це, замовк. |
