|
Глава 17
|
|
|
1
|
|
| У дванадцятий рік Ахаза, царя Юдейського, став царем Осія, син Или, у Самарії над Ізраїлем і царював дев’ять років. | |
|
2
|
|
| І робив він неугодне в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, які були раніше нього. | |
|
3
|
|
| Проти нього виступив Салманассар, цар Ассирійський, і зробився Осія підвладним йому і давав йому данину. | |
|
4
|
|
| І помітив цар Ассирійський в Осії зраду, тому що він посилав послів до Сигора, царя Єгипетського, і не доставляв данину цареві Ассирійському щороку; і взяв його цар Ассирійський під варту, і закрив його у в’язниці. | |
|
5
|
|
| І пішов цар Ассирійський на всю землю, і підійшов до Самарії, і тримав її в облозі три роки. | |
|
6
|
|
| В дев’ятий рік Осії взяв цар Ассирійський Самарію, і переселив ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля річки Гозан, і в містах мідійських. | |
|
7
|
|
| Коли стали грішити сини Ізраїлеві перед Господом Богом своїм, Який вивів їх із землі Єгипетської, з-під руки фараона, царя Єгипетського, і стали шанувати богів інших, | |
|
8
|
|
| і стали чинити за звичаями народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих, і за звичаями царів ізраїльських, як чинили вони; | |
|
9
|
|
| і стали робити сини Ізраїлеві діла неугодні Господу Богу своєму, і спорудили собі висоти в усіх містах своїх, починаючи від сторожової вежі до укріпленого міста, | |
|
10
|
|
| і поставили у себе статуї і зображення Астарт на усякому високому пагорбі й під усяким тінистим деревом, | |
|
11
|
|
| і стали там звершувати куріння на усіх висотах, подібно до народів, яких вигнав від них Господь, і робили лихі справи, які прогнівляли Господа, | |
|
12
|
|
| і служили ідолам, про яких говорив їм Господь: «не робіть цього»; | |
|
13
|
|
| тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усякого прозорливця застерігав Ізраїля й Іуду, говорячи: поверніться з ваших злих доріг і додержуйтеся заповідей Моїх, уставів Моїх, згідно з усім вченням, яке Я заповів батькам вашим і яке Я дав вам через рабів Моїх, пророків. | |
|
14
|
|
| Але вони не слухали і зробили жорсткою шию свою, як була шия батьків їхніх, які не вірували в Господа, Бога свого; | |
|
15
|
|
| і нехтували устави Його, і завіт Його, який Він уклав з батьками їхніми, і одкровення Його, якими Він застерігав їх, і пішли вслід марнотам й змарнотились, і вслід народам навколишнім, про які Господь заповів їм, щоб не робили так, як вони, | |
|
16
|
|
| і залишили всі заповіді Господа Бога свого, і зробили собі відлиті зображення двох тельців, і влаштували діброву, і поклонялися усьому воїнству небесному, і служили Ваалу, | |
|
17
|
|
| і проводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили, і чародіяли, і віддалися тому, щоб робити неугодне в очах Господа і прогнівляти Його. | |
|
18
|
|
| І прогнівався Господь сильно на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не залишилося нікого, крім одного коліна Іудиного. | |
|
19
|
|
| І Іуда також не дотримувався заповідей Господа Бога свого, і чинив за звичаями ізраїльтян, як чинили вони. | |
|
20
|
|
| І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, й упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжників, і нарешті відкинув їх від лиця Свого. | |
|
21
|
|
| Ізраїльтяни відокремилися від дому Давида і поставили царем Ієровоама, сина Наватового; і відвернув Ієровоам ізраїльтян від Господа, і втягнув їх у великий гріх. | |
|
22
|
|
| І чинили сини Ізраїлеві за всіма гріхами Ієровоама, які він робив, не відступали від них, | |
|
23
|
|
| доки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх рабів Своїх, пророків. І переселений Ізраїль із землі своєї в Ассирію, де він і до цього дня. | |
|
24
|
|
| І переселив цар Ассирійський людей з Вавилона, і з Кути, і з Авви, і з Емафа, і з Сепарваїма, і оселив їх у містах самарійських замість синів Ізраїлевих. І вони оволоділи Самарією, і стали жити в містах її. | |
|
25
|
|
| І оскільки на початку проживання свого там вони не шанували Господа, то Господь посилав на них левів, які умертвляли їх. | |
|
26
|
|
| І донесли цареві Ассирійському, і сказали: народи, яких ти переселив і оселив у містах самарійських, не знають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них львів, і ось вони умертвляють їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі. | |
|
27
|
|
| І повелів цар Ассирійський, і сказав: відправте туди одного зі священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і живе там, і він навчить їх закону Бога тієї землі. | |
|
28
|
|
| І прийшов один зі священиків, яких виселили із Самарії, і жив у Вефилі, й учив їх, як шанувати Господа. | |
|
29
|
|
| Притому зробив кожен народ і своїх богів і поставив у капищах висот, які спорудили самаряни, — кожен народ у своїх містах, де живуть вони. | |
|
30
|
|
| Вавилоняни зробили Суккот-Беноф, кутийці зробили Нергала, емафяни зробили Ашиму, | |
|
31
|
|
| аввийці зробили Нивхаза і Тартака, а сепарваїмці спалювали синів своїх у вогні Адрамелеху й Анамелеху, богам сепарваїмським. | |
|
32
|
|
| Тим часом шанували і Господа, і зробили у себе священиків висот зі свого середовища, і вони служили у них у капищах висот. | |
|
33
|
|
| Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаєм народів, з яких виселили їх. | |
|
34
|
|
| До сьогодні чинять вони за попередніми своїми звичаями: не бояться Господа і не роблять за уставами і за обрядами, і за законом і за заповідями, які заповів Господь синам Якова, якому дав Він ім’я Ізраїля. | |
|
35
|
|
| Уклав Господь з ними завіт і заповів їм, говорячи: не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте жертв їм, | |
|
36
|
|
| але Господа, Який вивів вас із землі Єгипетської силою великою і м’язами простертими, — Його шануйте і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте жертви, | |
|
37
|
|
| і устави, й повеління, і закон, і заповіді, які Він написав вам, намагайтеся виконувати в усі дні, і не шануйте богів інших; | |
|
38
|
|
| і завіту, який Я уклав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших, | |
|
39
|
|
| тільки Господа Бога вашого шануйте, і Він визволить вас від руки усіх ворогів ваших. | |
|
40
|
|
| Але вони не послухали, а чинили за попередніми своїми звичаями. | |
|
41
|
|
| Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та й діти їхні і діти дітей їхніх до цього дня чинять так само, як робили батьки їхні. |
