|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| У той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм з Галгала. | |
|
2
|
|
| І сказав Ілля Єлисеєві: залишся тут, бо Господь посилає мене у Вефиль. Але Єлисей сказав: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли вони у Вефиль. | |
|
3
|
|
| І вийшли сини пророків, що у Вефилі, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь піднесе господаря твого над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть. | |
|
4
|
|
| І сказав йому Ілля: Єлисею, залишся тут, бо Господь посилає мене в Єрихон. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І прийшли в Єрихон. | |
|
5
|
|
| І підійшли сини пророків, що у Єрихоні, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь бере господаря твого і піднесе над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть. | |
|
6
|
|
| І сказав йому Ілля: залишся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли обоє. | |
|
7
|
|
| П’ятдесят чоловік із синів пророчих пішли і стали віддалік навпроти них, а вони обоє стояли біля Йордану. | |
|
8
|
|
| І взяв Ілля милоть свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє по сухому. | |
|
9
|
|
| Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно. | |
|
10
|
|
| І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде. | |
|
11
|
|
| Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо. | |
|
12
|
|
| Єлисей же дивився і викликнув: батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини. | |
|
13
|
|
| І підняв милоть Іллі, що впала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану; | |
|
14
|
|
| і взяв милоть Іллі, що впала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: де Господь, Бог Іллі, — Він Самий? І вдарив по воді, і вона розступилася туди і сюди, і перейшов Єлисей. | |
|
15
|
|
| І побачили його сини пророків, що у Єрихоні, здаля, і сказали: спочив дух Іллі на Єлисеєві. І пішли назустріч йому, і поклонилися йому до землі, | |
|
16
|
|
| і сказали йому: ось, є у нас , рабів твоїх, чоловік п’ятдесят, люди сильні; нехай би вони пішли і пошукали господаря твого; може, відніс його Дух Господній і поставив його на одній з гір, або на одній з долин. Він же сказав: не посилайте. | |
|
17
|
|
| Але вони приступали до нього довго, так що надокучили йому, і він сказав: пошліть. І послали п’ятдесят чоловік, і шукали три дні, і не знайшли його, | |
|
18
|
|
| і повернулися до нього, тим часом як він залишався в Єрихоні, і сказав їм: чи не говорив я вам: не ходіть? | |
|
19
|
|
| І сказали жителі того міста Єлисеєві: ось, розташування цього міста добре, як бачить господар наш; але вода погана і земля неплідна. | |
|
20
|
|
| І сказав він: дайте мені нову чашу і покладіть туди соли. І дали йому. | |
|
21
|
|
| І вийшов він до джерела води, і кинув туди соли, і сказав: так говорить Господь: Я зробив воду цю здоровою, не буде від неї надалі ні смерти, ні неплідности. | |
|
22
|
|
| І вода стала здоровою до цього дня, за словом Єлисея, що він сказав. | |
|
23
|
|
| І пішов він звідти у Вефиль. Коли він ішов дорогою, малі діти вийшли з міста і насміхалися з нього і говорили йому: йди, плішивий! йди, плішивий! | |
|
24
|
|
| Він озирнувся і побачив їх і прокляв їх ім’ям Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу і розірвали з них сорок дві дитини. | |
|
25
|
|
| Звідси пішов він на гору Кармил, а звідти повернувся в Самарію. |
