|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| І відійшов Моав від Ізраїля після смерти Ахава. | |
|
2
|
|
| Охозія ж упав через ґрати зі світлиці своєї, що в Самарії, і занедужав. І послав послів, і сказав їм: підіть, запитайте у Веельзевула, божества аккаронського: чи видужаю я від цієї хвороби? [І пішли вони запитувати.] | |
|
3
|
|
| Тоді ангел Господній сказав Іллі фесвитянину: встань, піди назустріч посланим від царя Самарійського і скажи їм: хіба немає Бога в Ізраїлі, що ви йдете запитувати Веельзевула, божество аккаронське? | |
|
4
|
|
| За це так говорить Господь: з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш. І пішов Ілля, [і сказав їм]. | |
|
5
|
|
| І повернулися до Охозії послані. І він сказав їм: чого це ви повернулися? | |
|
6
|
|
| І сказали йому: назустріч нам вийшов чоловік і сказав нам: підіть, поверніться до царя, який послав вас, і скажіть йому: так говорить Господь: хіба немає Бога в Ізраїлі, що ти посилаєш запитувати Веельзевула, божество аккаронське? За те з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш. | |
|
7
|
|
| І сказав їм: який на вигляд той чоловік, який вийшов назустріч вам і говорив вам слова ці? | |
|
8
|
|
| Вони сказали йому: чоловік той весь у волоссі і шкіряним поясом підперезаний по стегнах своїх. І сказав він: це Ілля фесвитянин. | |
|
9
|
|
| І послав до нього п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він пішов до нього, коли Ілля сидів на верхівці гори, і сказав йому: чоловіче Божий! цар говорить: зійди. | |
|
10
|
|
| І відповідав Ілля, і сказав п’ятдесятникові: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь з неба і попалив його і п’ятидесяток його. | |
|
11
|
|
| І послав до нього цар іншого п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він став говорити йому: чоловіче Божий! так сказав цар: зійди швидше. | |
|
12
|
|
| І відповів Ілля і сказав йому: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь Божий з неба, і попалив його і п’ятидесяток його. | |
|
13
|
|
| І ще послав утретє п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І піднявся, і прийшов п’ятдесятник третій, і упав на коліна свої перед Іллею, і благав його, і говорив йому: чоловіче Божий! нехай не буде знехтувана душа моя і душі рабів твоїх — цих п’ятдесятьох — перед очима твоїми; | |
|
14
|
|
| ось, зійшов вогонь з неба, і попалив двох п’ятдесятників попередніх з їх п’ятидесятками; але тепер нехай не буде знехтувана душа моя перед очима твоїми! | |
|
15
|
|
| І сказав ангел Господній Іллі: піди з ним, не бійся його. І він встав, і пішов з ним до царя. | |
|
16
|
|
| І сказав йому: так говорить Господь: за те, що ти посилав послів запитувати Веельзевула, божество аккаронське, ніби в Ізраїлі немає Бога, щоб запитувати про слово Його, — з постелі, на яку ти ліг, не встанеш з неї, але помреш. | |
|
17
|
|
| І помер він за словом Господнім, що прорік Ілля. І став царем Іорам [брат Охозії], замість нього, на другий рік Іорама, сина Іосафатового, царя Юдейського, бо сина в того не було. | |
|
18
|
|
| Інше про Охозію, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських. |
