|
Друге послання до Тимофія святого апостола Павла
|
Къ Тімоfeю 2-е
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя в Христі Ісусі, | (За? ©§.) Пavелъ, ґпcлъ ї}съ хrт0въ в0лею б9іею, по њбэтовaнію жи1зни, ћже њ хrтЁ ї}сэ, |
|
2
|
2
|
| Тимофію, улюбленому синові: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. | тімоfeю возлю1бленному чaду: блгdть, млcть, ми1ръ t бGа nц7A и3 хrтA ї}са гDа нaшегw. |
|
3
|
3
|
| Дякую Богові, Якому служу від прабатьків із чистою совістю, що безперестанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень і вночі, | (За?.) Благодарю2 бGа, є3мyже служY t прароди1телей чи1стою с0вэстію, ћкw непрестaнную и4мамъ њ тебЁ пaмzть въ моли1твахъ мои1хъ дeнь и3 н0щь, |
|
4
|
4
|
| і бажаю бачити тебе, згадуючи про сльози твої, щоб мені сповнитися радістю, | желaz ви1дэти тS, поминaz слeзы тво‰, да рaдости и3сп0лнюсz, |
|
5
|
5
|
| пам’ятаючи нелицемірну віру твою, яка раніше була в бабусі твоєї Лоїди і в матері твоєї Євникії‚ впевнений, що вона і в тобі. | воспоминaніе пріeмлz њ сyщей въ тебЁ нелицемёрнэй вёрэ, ћже всели1сz прeжде въ бaбу твою2 лwjду и3 въ мaтерь твою2 є3vнікjю: и3звёстенъ же є4смь, ћкw и3 въ тебE. |
|
6
|
6
|
| Із цієї причини нагадую тобі зігрівати дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх. | Е#sже рaди вины2 воспоминaю тебЁ возгрэвaти дaръ б9ій живyщій въ тебЁ возложeніемъ рукY моє1ю: |
|
7
|
7
|
| Бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любови, і цнотливости. | не бо2 дадE нaмъ бGъ дyха стрaха, но си1лы и3 любвE и3 цэломdріz. |
|
8
|
8
|
| Отже, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в’язня Його; але страждай з благовістям Христовим силою Бога, | (За? ©§№.) Не постыди1сz u5бо стrтію [свидётелствомъ] гDа нaшегw ї}са хrтA, ни мн0ю ю4зникомъ є3гw2: но спостражди2 бlговэствовaнію (хrт0ву) по си1лэ бGа, |
|
9
|
9
|
| Який спас нас і покликав покликом святим, не за ділами нашими, а з волі Своєї і благодаті, яка дана нам у Христі Ісусі раніш вічних часів, | спcшагw нaсъ и3 призвaвшагw звaніемъ с™hмъ, не по дэлHмъ нaшымъ, но по своемY бlговолeнію [предложeнію] и3 блгdти дaннэй нaмъ њ хrтЁ ї}сэ прeжде лётъ вёчныхъ, |
|
10
|
10
|
| а нині відкрилася явленням Спасителя нашого Ісуса Христа, Який зруйнував смерть і явив життя і нетління через благовістя, | ћвльшейсz же нн7э просвэщeніемъ сп7си1телz нaшегw ї}са хrтA, разруши1вшагw ќбw смeрть и3 возсіsвшагw жи1знь и3 нетлёніе бlговэствовaніемъ, |
|
11
|
11
|
| для якого я поставлений проповідником, і апостолом, і вчителем язичників. | въ нeже постaвленъ бhхъ ѓзъ проповёдникъ и3 ґпcлъ и3 ўчи1тель kзhкwвъ. |
|
12
|
12
|
| З цієї причини я і страждаю так; але не соромлюсь. Бо я знаю, в Кого увірував, і впевнений, що Він має силу зберегти передання моє на той день. | Е#sже рaди вины2 и3 сі‰ страждY: но не стыждyсz. Вёмъ бо, є3мyже вёровахъ, и3 и3звэсти1хсz, ћкw си1ленъ є4сть предaніе моE сохрани1ти въ дeнь w4нъ. |
|
13
|
13
|
| Тримайся взірця здорового вчення, яке ти чув від мене, з вірою і любов’ю, в Христі Ісусі. | W$бразъ и3мёй здрaвыхъ словeсъ, и4хже t менє2 слhшалъ є3си2, въ вёрэ и3 любви2, ћже њ хrтЁ ї}сэ. |
|
14
|
14
|
| Бережи добрий заповіт Духом Святим, що живе в нас. | Д0брое завэщaніе соблюди2 д¦омъ с™hмъ живyщимъ въ нaсъ. |
|
15
|
15
|
| Ти знаєш, що всі асійські залишили мене; між ними Фігелл та Єрмоген. | Вёси ли сіE, ћкw tврати1шасz t менє2 вси2, и5же t ґсjи, t ни1хже є4сть фmгeллъ и3 є3рмогeнъ. |
|
16
|
16
|
| Hехай дасть Господь милість дому Онисифора за те, що він багаторазово покоїв мене і не соромився кайданів моїх, | Да дaстъ (же) млcть гDь nнисjфорову д0му, ћкw мн0гажды мS ўпок0и и3 вери1гъ мои1хъ не постыдёсz, |
|
17
|
17
|
| а, бувши в Римі, з великим старанням шукав мене і знайшов. | но пришeдъ въ ри1мъ, т0щнэе взыскa мz и3 њбрёте: |
|
18
|
18
|
| Hехай дасть йому Господь знайти милість у Господа в той день; а скільки він служив мені в Ефесі, ти краще знаєш. | да дaстъ є3мY гDь њбрэсти2 млcть t гDа въ дeнь w4нъ: и3 є3ли1кw во є3фeсэ послужи1 ми, д0брэе ты2 вёси. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Отже, зміцнюйся, сину мій, у благодаті Христом Ісусом, | (За? ©§в7.) Ты2 u5бо, чaдо моE, возмогaй во блгdти, ћже њ хrтЁ ї}сэ, |
|
2
|
2
|
| і що чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які були б спроможні й інших навчити. | и3 ±же слhшалъ є3си2 t менє2 мн0гими свидётєли, сі‰ предaждь вBрнымъ человёкwмъ, и5же дов0лни бyдутъ и3 и3нhхъ научи1ти. |
|
3
|
3
|
| Отже, терпи страждання‚ як добрий воїн Ісуса Христа. | Ты2 u5бо ѕлопостражди2 ћкw д0бръ в0инъ ї}съ хrт0въ. |
|
4
|
4
|
| Hіякий воїн не зв’язує себе з ділами житейськими, щоб догодити воєводі. | Никт0же (бо) в0инъ бывaz њбzзyетсz кyплzми житeйскими, да воев0дэ ўг0денъ бyдетъ. |
|
5
|
5
|
| А якщо хто і змагається, не одержить вінка, коли незаконно буде змагатися. | Ѓще же и3 пострaждетъ [подвизaетсz] кто2, не вэнчaетсz, ѓще не зак0ннw мyченъ бyдетъ [бyдетъ подвизaтисz]. |
|
6
|
6
|
| Трудящому хліборобові першому належить покуштувати плодів. | Труждaющемусz дёлателю прeжде подобaетъ t плодA вкуси1ти. |
|
7
|
7
|
| Розумій, що я кажу. Hехай дасть тобі Господь розуміння в усьому. | Разумёй, ±же глаг0лю: да дaстъ u5бо тебЁ гDь рaзумъ њ всeмъ. |
|
8
|
8
|
| Пам’ятай Господа Ісуса Христа від сімені Давидового, що воскрес із мертвих за благовістям моїм, | Поминaй (гDа) ї}са хrтA востaвшаго t мeртвыхъ, t сёмене дв7дова, по бlговэствовaнію моемY, |
|
9
|
9
|
| за яке я страждаю навіть до кайданів, як злодій; але для слова Божого немає кайданів. | въ нeмже ѕлостраждY дaже до ќзъ, ћкw ѕлодёй: но сл0во б9іе не вsжетсz. |
|
10
|
10
|
| Тому я все терплю заради обраних, щоб і вони одержали спасіння в Христі Ісусі з вічною славою. | Сегw2 рaди вс‰ терплю2 и3збрaнныхъ рaди, да и3 тjи спcніе ўлучaтъ є4же њ хrтЁ ї}сэ, со слaвою вёчною. |
|
11
|
11
|
| Вірне слово: коли ми з Hим померли, то з Hим і оживемо; | (За? ©§G.) Вёрно сл0во: ѓще бо съ ни1мъ ўмр0хомъ, то2 съ ни1мъ и3 њживeмъ: |
|
12
|
12
|
| коли терпимо, то з Hим і царювати будемо; коли відречемося, і Він відречеться від нас; | ѓще терпи1мъ, съ ни1мъ и3 воцRи1мсz: ѓще tвeржемсz, и3 т0й tвeржетсz нaсъ: |
|
13
|
13
|
| коли ми невірні, Він перебуває вірним, бо Себе зректися не може. | ѓще не вёруемъ, џнъ вёренъ пребывaетъ: tрещи1сz бо себє2 не м0жетъ. |
|
14
|
14
|
| Це нагадуй, заклинаючи перед Господом не сперечатися, що нітрохи не служить на користь, а на розлад тих, що слухають. | Сі‰ воспоминaй, засвидётелствуz пред8 гDемъ, не словопрётисz, ни на кyюже потрeбу, на разорeніе слhшащихъ. |
|
15
|
15
|
| Старайся представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини. | Потщи1сz себE и3скyсна постaвити пред8 бGомъ, дёлателz непостhдна, прaвw прaвzща сл0во и4стины. |
|
16
|
16
|
| А від непотрібного марнослів’я віддаляйся; бо вони ще більший успіх матимуть у нечесті, | Сквeрныхъ же тщеглaсій tметaйсz: наипaче бо преспёютъ въ нечeстіе, |
|
17
|
17
|
| і слово їхнє, як рак, буде розповсюджуватись. Такі є Гіменей і Филип, | и3 сл0во и4хъ ћкw гaггрена жи1ръ њбрsщетъ: t ни1хже є4сть v3менeй и3 філи1тъ, |
|
18
|
18
|
| які відступили від істини, кажучи, що воскресіння вже було, і руйнують у деяких віру. | и5же њ и4стинэ погрэши1ста, глагHлюща, ћкw воскrніе ўжE бhсть: и3 возмущaютъ нёкоторыхъ вёру. |
|
19
|
19
|
| Та тверда основа Божа стоїть, маючи печать цю: «Пізнав Господь Своїх»; і «Hехай відступить від неправди кожен, хто сповідує ім’я Господа». | Твeрдое u5бо њсновaніе б9іе стои1тъ, и3мyщее печaть сію2: познA гDь сyщыz сво‰, и3: да tстyпитъ t непрaвды всsкъ и3менyzй и4мz гDне. |
|
20
|
20
|
| А у великому домі є сосуди не тільки золоті та срібні, а й дерев’яні та глиняні; і одні у почесному, а інші у низькому вживанні. | (За? ©§д7.) Въ вели1цэмъ же домY не т0чію сосyди злaти и3 срeбрzни сyть, но и3 древsни и3 гли1нzни: и3 џви ќбw въ чeсть, џви же не въ чeсть. |
|
21
|
21
|
| Отже, хто буде чистий від цього, той буде сосудом на честь, освяченим і благопотрібним Владиці, придатним на всяке добре діло. | Ѓще u5бо кто2 њчи1ститъ себE t си1хъ, бyдетъ сосyдъ въ чeсть, њсщ7eнъ и3 бlгопотрeбенъ вLцэ, на всsкое дёло бlг0е ўгот0ванъ. |
|
22
|
22
|
| Юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, віри, любови, миру з усіма, хто кличе Господа від чистого серця. | П0хотей ю4ныхъ бёгай, держи1сz же прaвды, вёры, любвE, ми1ра со всёми призывaющими гDа t чи1стагw сeрдца. |
|
23
|
23
|
| Від нерозумних та безглуздих змагань ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки; | Бyихъ же и3 ненакaзанныхъ стzзaній tрицaйсz, вёдый, ћкw раждaютъ св†ры: |
|
24
|
24
|
| раб же Господній не повинен сваритися, а бути до всіх привітним, повчальним, незлобливим, | рабy же гDню не подобaетъ свари1тисz, но ти1ху бhти ко всBмъ, ўчи1телну, неѕл0биву, |
|
25
|
25
|
| з лагідністю наставляти противників, чи не дасть їм Бог покаяння до пізнання істини, | съ кр0тостію наказyющу проти6вныz, є3дA кaкw дaстъ и5мъ бGъ покаsніе въ рaзумъ и4стины, |
|
26
|
26
|
| щоб вони звільнилися від тенет диявола, який упіймав їх живими у свою волю. | и3 возни1кнутъ t діaволскіz сёти, жи1ви ўловлeни t негw2 въ свою2 є3гw2 в0лю. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Знай же, що в останні дні настануть тяжкі часи. | (За? ©§е7.) Сіe же вёждь, ћкw въ послBдніz дни6 настaнутъ временA лю6та. |
|
2
|
2
|
| Бо люди будуть самолюбні, сріблолюбні, зарозумілі‚ горді, лихослівні, батькам непокірні, невдячні, неправедні, недружелюбні, | Бyдутъ бо человёцы самолю1бцы, сребролю1бцы, величaви, г0рди, х{лницы, роди1телємъ проти1вzщіисz, неблагодaрни, непрaведни, нелюб0вни, |
|
3
|
3
|
| непримиренні, нестримані, жорстокі, ненависники добра, наклепники, | непримири1телни, (продeрзиви, возносли1ви, прелагaтає,) клеветницы2, невоздє1ржницы, некр0тцы, неблаголю1бцы, |
|
4
|
4
|
| зрадники, зухвалі, пихаті, більше розкошолюбні, ніж боголюбні, | предaтелє, нaгли, напыщeни, сластолю1бцы пaче нeжели бGолю1бцы, |
|
5
|
5
|
| що мають вигляд побожности, а сили її зреклися. Від таких віддаляйся. | и3мyщіи w4бразъ бlгочcтіz, си1лы же є3гw2 tвeргшіисz. И# си1хъ tвращaйсz. |
|
6
|
6
|
| До таких належать ті, що вкрадаються в доми і зводять жінок, які утопають у гріхах і ведені різними похотями, | T си1хъ бо сyть понырsющіи въ д0мы и3 плэнsющіи жени6шца њтzгощє1нныz грэхaми, води6мыz п0хотьми разли1чными, |
|
7
|
7
|
| що завжди вчаться і ніколи не можуть дійти до пізнання істини. | всегдA ўчaщzсz и3 николи1же въ рaзумъ и4стины пріити2 могyщыz. |
|
8
|
8
|
| Як Янній та Ямврій противилися Мойсеєві, так і ці противляться істині, люди‚ розбещені розумом, неуки у вірі. | Ћкоже їаннjй и3 їамврjй проти1вистасz мwmсeю, тaкожде и3 сjи противлsютсz и4стинэ, человёцы растлённи ўм0мъ (и3) неискyсни њ вёрэ. |
|
9
|
9
|
| Та вони небагато встигнуть, бо їхнє безумство відкриється перед усіма, як і з тими трапилося. | Но не преуспёютъ б0лэе: безyміе бо и4хъ kвлeно бyдетъ всBмъ, ћкоже и3 џнэхъ бhсть. |
|
10
|
10
|
| А ти наслідував мене у вченні, житті, прихильності, вірі, великодушності, любові, терпінні, | (За? ©§ѕ7.) Тh же послёдовалъ є3си2 моемY ўчeнію, житію2, привёту, вёрэ, долготерпёнію, любви2, терпёнію, |
|
11
|
11
|
| у гоніннях, стражданнях, що спіткали мене в Антиохії, Іконії, Лістрах; які гоніння я переніс, і від усіх визволив мене Господь. | и3згнaніємъ, страдaніємъ, kков† ми2 бhша во ґнтіохjи, (и3) во їконjи, (и3) въ лЂстрэхъ: kков† и3згн†ніz пріsхъ, и3 t всёхъ мS и3збaвилъ є4сть гDь. |
|
12
|
12
|
| Та й усі, хто бажає жити побожно в Христі Ісусі, будуть гнані. | И# вси1 же хотsщіи бlгочcтнw жи1ти њ хrтЁ ї}сэ, гони1ми бyдутъ: |
|
13
|
13
|
| Лихі ж люди і обманщики матимуть успіх у злому, зводячи інших і себе зводячи. | лукaвіи же человёцы и3 чародёє преуспёютъ на г0ршее, прельщaюще и3 прельщaеми. |
|
14
|
14
|
| А ти перебувай у тому, чого тебе навчили і що тобі довірили, знаючи, ким ти навчений. | Тh же пребывaй въ ни1хже научeнъ є3си2 и3 ±же ввёрєна сyть тебЁ, вёдый, t когw2 научи1лсz є3си2: |
|
15
|
15
|
| До того ж ти з дитинства знаєш Святе Писання, яке може умудрити тебе на спасіння вірою в Христа Ісуса. | и3 ћкw и3змлaда сщ7є1ннаz пис†ніz ўмёеши, мог{щаz тS ўмудри1ти во спcніе вёрою, ћже њ хrтЁ ї}сэ. |
|
16
|
16
|
| Усе Писання богодухновенне і корисне для навчання, для викривання, для виправляння, для наставляння в праведностi; | (За? ©§з7.) Всsко писaніе бGодухновeнно и3 полeзно (є4сть) ко ўчeнію, ко њбличeнію, ко и3справлeнію, къ наказaнію є4же въ прaвдэ, |
|
17
|
17
|
| нехай буде досконала Божа людина, до всякого доброго діла готова. | да совершeнъ бyдетъ б9ій человёкъ, на всsкое дёло бlг0е ўгот0ванъ. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Отже, засвідчую тобі перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, Який буде судити живих і мертвих у явленні Його і в Царстві Його: | Засвидётелствую u5бо ѓзъ пред8 бGомъ и3 гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ, хотsщимъ суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ въ kвлeніи є3гw2 и3 цrтвіи є3гw2: |
|
2
|
2
|
| проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпінням і повчанням, | проповёдуй сл0во, наст0й благоврeменнэ и3 безврeменнэ, њбличи2, запрети2, ўмоли2 со всsкимъ долготерпёніемъ и3 ўчeніемъ. |
|
3
|
3
|
| бо буде час, коли здорового вчення приймати не будуть, але за своїми примхами будуть обирати собі вчителів, які б тішили слух; | Бyдетъ бо врeмz, є3гдA здрaвагw ўчeніz не послyшаютъ, но по свои1хъ п0хотехъ и3зберyтъ себЁ ўчи6тели, чeшеми слyхомъ: |
|
4
|
4
|
| і від істини відвернуть слух і навернуться до байок. | и3 t и4стины слyхъ tвратsтъ, и3 къ бaснемъ ўклонsтсz. |
|
5
|
5
|
| Але ти будь пильним в усьому, перенось скорботи, роби діло благовісника, виконуй служіння твоє. | (За? ©§}.) Тh же трезви1сz њ всeмъ, ѕлопостражди2, дёло сотвори2 бlговёстника, служeніе твоE и3звёстно сотвори2. |
|
6
|
6
|
| Бо я вже стаю жертвою, і час мого відходу настав. | Ѓзъ бо ўжE жрeнъ бывaю, и3 врeмz моегw2 tшeствіz настA: |
|
7
|
7
|
| Подвигом добрим я змагався, свій біг закінчив, віру зберіг; | п0двигомъ д0брымъ подвизaхсz, течeніе скончaхъ, вёру соблюд0хъ: |
|
8
|
8
|
| а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в той день; і не тільки мені, але і всім, що полюбили явлення Його. | пр0чее u5бо соблюдaетсz мнЁ вэнeцъ прaвды, є3г0же воздaстъ ми2 гDь въ дeнь w4нъ, првdный судіS: не т0кмw же мнЁ, но и3 всBмъ возлю1бльшымъ kвлeніе є3гw2. |
|
9
|
9
|
| Постарайся прийти до мене скоро. | (За? ©§f7.) Потщи1сz ск0рw пріити2 ко мнЁ. |
|
10
|
10
|
| Бо Димас залишив мене, полюбивши нинішній вік, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії; один Лука зі мною. | Димaсъ бо менE њстaви, возлюби1въ нн7эшній вёкъ, и3 и4де въ солyнь: кри1скентъ въ галатjю, тjтъ въ далмaтію: лукA є3ди1нъ є4сть со мн0ю. |
|
11
|
11
|
| Марка візьми і приведи з собою, бо він мені потрібний для служіння. | Мaрка поeмь приведи2 съ соб0ю, є4сть бо ми2 благопотрeбенъ въ слyжбу. |
|
12
|
12
|
| Тихика я послав до Ефеса. | Тmхjка же послaхъ во є3фeсъ. |
|
13
|
13
|
| Коли підеш, принеси фелон, який я залишив у Троаді в Карпа, і книги, особливо шкіряні. | Фел0нъ, є3г0же њстaвихъ въ трwaдэ ў кaрпа, грzдhй принеси2, и3 кни6ги, пaче же кHжаныz. |
|
14
|
14
|
| Олександр коваль багато зробив мені зла. Hехай віддасть йому Господь за діла його! | Ґлеxaндръ ковaчь мнHга ми2 ѕл† сотвори2: да воздaстъ є3мY гDь по дэлHмъ є3гw2: |
|
15
|
15
|
| Стережись його і ти, бо він дуже противився нашим словам. | t негHже и3 ты2 себE блюди2, ѕэлH бо проти1витсz словесє1мъ нaшымъ. |
|
16
|
16
|
| При першій моїй відповіді нікого не було зі мною, але всі мене залишили. Hехай не зарахується їм! | Въ пeрвый м0й tвётъ никт0же бhсть со мн0ю, но вси2 мS њстaвиша: да не вмэни1тсz и5мъ. |
|
17
|
17
|
| Господь же став переді мною і зміцнив мене, щоб через мене ствердилося благовістя і почули всі язичники; і я визволився б з левової пащі. | ГDь же мнЁ предстA и3 ўкрэпи1 мz, да мн0ю проповёданіе и3звёстно бyдетъ, и3 ўслhшатъ вси2 kзhцы: и3 и3збaвленъ бhхъ t ќстъ львHвъ. |
|
18
|
18
|
| І визволить мене Господь від усякого зла і збереже для Свого Hебесного Царства, Йому слава на віки віків. Амінь. | И# и3збaвитъ мS гDь t всsкагw дёла лукaва и3 сп7сeтъ во цrтвіе своE нбcное: є3мyже слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
19
|
19
|
| Вітай Прискіллу і Акилу та дім Онисифора. | Цэлyй пріскjллу и3 ґкЂлу и3 nнисjфоровъ д0мъ. |
|
20
|
20
|
| Ераст зостався в Коринфi; Трофима ж я залишив хворого в Мілеті. | Е#рaстъ њстA въ корjнfэ: трофjма же њстaвихъ въ міли1тэ болsща. |
|
21
|
21
|
| Старайся прийти до зими. Вітають тебе Еввул‚ і Пуд, і Лин, і Клавдія‚ і всі браття. | Потщи1сz прeжде зимы2 пріити2. Цэлyетъ тS є3vвyлъ и3 пyдъ, и3 лjнъ и3 клаvдjа и3 брaтіz вс‰. |
|
22
|
22
|
| Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь. | ГDь ї}съ хrт0съ со дyхомъ твои1мъ. Блгdть съ вaми. Ґми1нь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
