|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Бачив я Господа, Який стояв над жертовником, і Він сказав: удар у притолоку над воротами, щоб затряслися косяки, і обруш їх на голови всіх їх, решту ж із них Я уражу мечем: не втече з них ніхто, хто біжить, і не спасеться з них ніхто, хто бажає спастися. | Ви1дэхъ гDа стоsща на жeртвенницэ, и3 речE: порази2 њчисти1лище, и3 поколeблютсz преддвє1ріz, и3 пресэцы2 въ главы6 всёхъ: и3 њстaвшыz и4хъ nрyжіемъ и3збію2, не ўбэжи1тъ t ни1хъ бэжaй, и3 не ўцэлёетъ t ни1хъ ўцэлэвazй: |
|
2
|
2
|
| Хоч би вони зарилися у пекло, і звідти рука Моя візьме їх; хоч би зійшли на небо, і звідти скину їх. | ѓще сокрhютсz во ѓдэ, то2 и3 tтyду рукA моS и3ст0ргнетъ |, и3 ѓще взhдутъ на нeбо, то2 и3 tтyду свeргу |: |
|
3
|
3
|
| І хоч би вони сховалися на вершині Кармила, і там відшукаю і візьму їх; хоч би сховалися від очей Моїх на дні моря, і там накажу морському змієві уразити їх. | и3 ѓще скрhютсz на версЁ карми1ла, то2 и3 tтyду взыщY и3 возмY |, и3 ѓще погрузsтсz t џчію моє1ю во глубинaхъ морски1хъ, то2 и3 тaмw повелю2 ѕмjеви, и3 ўгрызeтъ |: |
|
4
|
4
|
| І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то повелю мечу і там убити їх. Зверну на них очі Мої на біду їм, а не на благо. | и3 ѓще п0йдутъ въ плёнъ пред8 лицeмъ вр†гъ свои1хъ, и3 тaмw повелю2 nрyжію, и3 и3збіeтъ и5хъ: и3 ўтвержY џчи мои2 на ни1хъ во ѕл†z, ґ не во благ†z. |
|
5
|
5
|
| Бо Господь Бог Саваоф торкнеться землі, — і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і підніметься вся вона, як ріка, й опуститься як ріка Єгипетська. | И# гDь бGъ вседержи1тель прикасazйсz земли2 и3 колeблz є4ю, и3 возрыдaютъ вси2 живyщіи на нeй, и3 взhдетъ ћкw рэкA скончaніе є3S, и3 сни1детъ ћкw рэкA є3гЂпетскаz: |
|
6
|
6
|
| Він улаштував горні чертоги Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські, і виливає їх по лицю землі; Господь ім’я Йому. | сотворszй на нeбо восх0дъ св0й и3 њбэщaніе своE на земли2 њсновazй, призывazй в0ду морскyю и3 проливazй ю5 на лицE земли2: гDь бGъ вседержи1тель и4мz є3мY. |
|
7
|
7
|
| Чи не такі, як сини ефіоплян, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? — Говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з землі Єгипетської і филистимлян — з Кафтора, й арамлян — з Кира? | Не ћкоже ли сhнове є3fі0пстіи вы2 є3стE мнЁ, сhнове ї}лєвы; гlетъ гDь. Не ї}лz ли и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3 и3ноплемeнники и3з8 каппадокjи и3 сЂрzны и3з8 р0ва; |
|
8
|
8
|
| Ось, очі Господа Бога — на грішне царство, і Я знищу його з лиця землі; але дім Якова не зовсім знищу, — говорить Господь. | СE, џчи гDа бGа на цaрство грёшныхъ, и3 tвeргу є5 t лицA земли2: nбaче не въ конeцъ tвeргу д0мъ ї}левъ, гlетъ гDь. |
|
9
|
9
|
| Бо ось, Я накажу і розсиплю дім Ізраїлів по всіх народах, як розсипають зерна у решеті, і жодне не впаде на землю. | Понeже, сE, ѓзъ заповёдаю и3 развёю д0мъ ї}левъ во вс‰ kзhки, ћкоже вёетсz на вёzлэ, и3 не падeтъ сотрeніе на зeмлю. |
|
10
|
10
|
| Від меча помруть усі грішники з народу Мого, які говорять: «не осягне нас і не прийде до нас ця біда!» | Nрyжіемъ скончaютсz вси2 грёшніи людjй мои1хъ, глаг0лющіи: не прибли1жатсz, ни пріи1дутъ на нaсъ ѕл†z. |
|
11
|
11
|
| У той день Я відновлю скинію Давидову занепалу, закрию тріщини у ній і зруйноване відновлю, і влаштую її, як у дні давні, | Въ т0й дeнь возстaвлю ски1нію давjдову пaдшую, и3 возграждY п†дшаz є3S, и3 раскHпанаz є3S возстaвлю, и3 возграждY ю5 ћкоже днjе вёка: |
|
12
|
12
|
| щоб вони оволоділи залишком Едома й усіма народами, між якими сповіститься ім’я Моє, — говорить Господь, Який творить усе це. | ћкw да взhщутъ менE њстaвшіисz человёцы и3 вси2 kзhцы, въ ни1хже призвaсz и4мz моE въ ни1хъ, гlетъ гDь творsй сі‰ вс‰. |
|
13
|
13
|
| Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли орач застане ще женця, а той, хто топче виноград, — сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть. | СE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 пости1гнетъ жaтва њб8имaніе віногрaда, и3 созрёетъ гр0здіе въ сёzтву, и3 и3скaпаютъ г0ры слaдость, и3 вси2 х0лми насаждeни бyдутъ: |
|
14
|
14
|
| І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують опустілі міста й оселяться у них, насадять виноградники і будуть пити вино з них, розведуть сади і будуть їсти плоди з них. | и3 возвращY плёнъ людjй мои1хъ ї}лz, и3 возградsтъ грaды разорє1ныz, и3 населsтсz, и3 насадsтъ віногрaды и3 и3спію1тъ віно2 и4хъ, и3 сотворsтъ вертогрaды и3 снэдsтъ пл0дъ и4хъ: |
|
15
|
15
|
| І оселю їх на землі їхній, і вони не будуть більше вигнанцями з землі своєї, яку Я дав їм, — говорить Господь Бог твій. | и3 насаждY | на земли2 и4хъ, и3 не и3ст0ргнутсz ктомY t земли2 своеS, ю4же дaхъ и5мъ, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
