Глава 4
1
Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть.
2
Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її.
3
Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народові.
4
Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу.
5
Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю!
6
Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам;
7
бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу.
8
Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас,
9
бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу,
10
бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний.
11
Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою.
12
Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого;
13
не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його.
14
Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний.
15
Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину,
16
і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок.
17
Я ж чим можу допомогти вам?
18
Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших.
19
Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім.
20
Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої.
21
Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів.
22
Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого.
23
Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки.
24
Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного.
25
Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию.
26
Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами.
27
Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це.
28
Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його,
29
бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням».
30
Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе.
31
Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню.
32
Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх,
33
бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення.
34
Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум;
35
бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами.
36
Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога.
37
Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій.
